# вступ України до ЄС

Глава албанського уряду Еді Рама назвав брехнею те, що обіцяють Україні європейські партнери у контексті інтеграції до Європейського Союзу. Політик вважає, що Україну ніколи не приймуть до спільноти через стандартну процедуру з дотриманням усіх критеріїв.Про це Рама сказав в інтерв'ю Welt.Порівняння з досвідом Східної НімеччиниПід час інтерв'ю прем'єр-міністр Албанії Еді Рама обговорював євроінтеграційні процеси країн Західних Балкан. У цьому контексті він нагадав історичний приклад 1989 року, коли Східній Німеччині не ставили умовою виконання всіх 33 розділів переговорів про членство перед приєднанням до європейської спільноти. Політик наголосив, що Албанія готова докладати ще більше зусиль, аби стати частиною Євросоюзу, водночас розкритикувавши ситуацію навколо України.Різка заява про європейські обіцянкиЕді Рама відкрито висловився щодо перспектив України в ЄС, назвавши поточну ситуацію несправедливою та нереалістичною для стандартних процедур."ЄС, мабуть, вимагатиме від нас ще більше зусиль. Але ми хочемо бути його частиною. Подивіться на Україну. Те, що їм обіцяють, — це брехня", — заявив він.На думку албанського прем'єра, Україну "ніколи не приймуть через звичайний процес вступу з дотриманням усіх критеріїв". Саме тому він запропонував альтернативний та більш прагматичний шлях для української держави."Це всім відомо. Реалістичним рішенням було б залучити Україну до переговорів уже зараз і надати їй повноправне членство на основі заслуг", — додав прем'єр Албанії.Нагадаємо, Європейський Союз не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

Європейський Союз не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною.Про це заявила комісар Євросоюзу з питань розширення Марта Кос, повідомляє Corriere della Sera.Жодних привілеїв для кандидатівПроцес євроінтеграції залишається суворим і базується виключно на реальних заслугах країни-кандидата та глибоких реформах. Як зазначила комісар ЄС з питань переговорів про розширення Марта Кос, жодних винятків чи знижок під час вступу до блоку не передбачено для жодної держави."Вступ ґрунтується на заслугах: очевидно, що ця дата неможлива. У процесі вступу немає жодних привілеїв чи знижок, але ми повинні враховувати, що Україна веде війну за виживання, тому наш обов'язок також є допомогти їй", — наголосила Марта Кос.Плани Брюсселя на найближчий часПопри відсутність прискорених процедур, європейські посадовці налаштовані на активну роботу. Зокрема, Європейський Союз розраховує відкрити якомога більше переговорних кластерів для України ще до завершення поточного року. Вже найближчого вівторка, 6 жовтня, Єврокомісія презентує оновлений звіт щодо політики розширення.Ключові теми майбутнього саміту ЄСПід час засідання Європейської ради, яке відбудеться в середині жовтня, європейські лідери планують зосередитися на чотирьох стратегічних питаннях:вплив розширення на поточні держави-члени;внутрішні перетворення всередині ЄС, включно з можливим переходом від одностайності до голосування кваліфікованою більшістю у сферах безпеки й оборони;надійні захисні механізми задля дотримання демократії та верховенства права новими учасниками;концепція поступової і поглибленої інтеграції країн, що прагнуть приєднатися до блоку.Єврокомісарка також зауважила, що модель поетапної інтеграції не скасовує повноцінного членства, а лише дозволяє кандидатам ефективніше співпрацювати з європейськими інституціями під час виконання всіх стандартів.Нагадаємо, що в переговорах про вступ України до Європейського Союзу — знову блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

У четвер, 1 жовтня, до Верховної Ради внесли законопроєкт про освіту національних меншин. Угорщина вимагає від України ухвалити деякі його позиції для розблокування перемовних кластерів про вступ України до Європейського Союзу.Про появу документа в українському парламенті свідчить картка законопроєкту №16119, опублікована на сайті Верховної Ради.Законопроєкт має на меті створення належних умов для підвищення якості навчання державною мовою та мовами національних меншин та забезпечення освітнього процесу як українською мовою, так і мовою національних меншин.Також законопроєкт має запровадити поняття закладів загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини. Такий статус може отримати заклад, в якому кількість учнів, які здобувають освіту мовою національної меншини, — більше 50% від загальної кількості учнів.Освітня програма для представників нацменшин має містити вивчення учнями національної історії, збереження матеріальної та духовної культури, пов'язаної з національною ідентичністю. Батьки отримають право запитувати про дублікат документів про освіту дітей мовами нацменшин.Питання нацменшин — одна з вимог Будапешта, які прописані в дорожній карті для відкриття всіх переговорних кластерів для вступу України в Євросоюз.Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр привітав подання до Верховної Ради України законопроєкту про освіту мовами національних меншин. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.Мадяр заявив, що поданий до українського парламенту законопроєкт має зміцнити правові гарантії освіти угорською мовою в Україні."Ми вітаємо те, що до українського парламенту подано законопроєкт, який зміцнює права угорської національної меншини у сфері освіти. Цей законопроєкт зміцнює правові гарантії освіти угорською мовою та мережі навчальних закладів", — написав угорський прем’єр-міністр.Нагадаємо, що 29 вересня в переговорах про вступ України до ЄС знову відбулося блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

Право на національні вето суттєво ускладнює прийняття нових членів до Європейського Союзу. У зв’язку з цим Європейська комісія запланувала проєкт реформи, який би дав змогу обходити такі заперечення.Про це повідомило видання Rapporteur. За інформацією його джерел, Єврокомісія запропонує серйозну переробку методів прийняття рішень ЄС. Це робиться для обходу національних вето та запровадження нових гарантій верховенства права. Наразі на порядку денному — вступ до ЄС Чорногорії та Албанії.Урсула фон дер Ляєн представить план цієї реформи наступного тижня — як підготуватися до розширення Євросоюзу з понад 30 членів без внесення змін до Лісабонського договору ЄС."Два внутрішні проєкти документів пропонують використовувати правові перехідні положення для скасування вимоги одностайності серед 27 країн протягом численних проміжних етапів вступу країни-кандидата до ЄС. Цей захід, який вимагатиме одностайного узгодження, може значно пришвидшити процес подання заявок таких країн, як Україна, Чорногорія та Північна Македонія. Наразі вони стикаються з блокуванням з боку невеликої кількості членів ЄС", — ідеться в публікації.На думку аналітиків видання, нинішні члени ЄС опиратимуться нововведенням, бо побоюються втратити своє право вето. Хоча в проєкті передбачено "аварійне гальмо", яке уряд може активувати під час загроз "життєво важливим національним інтересам".Єврокомісія пропонує застосовувати нижній поріг кваліфікованої більшості — 15 країн, що представляють дві третини населення блоку."Після розширення Євросоюзу ризик затримки або блокування рішень неминуче зростатиме", — йдеться у внутрішньому документі.Тому перехідні положення в договорах ЄС дозволяють назавжди змінити правила голосування з певних політичних сфер з одностайності, коли всі країни можуть скористатися правом національного вето, на голосування кваліфікованою більшістю.Ще одна суперечлива пропозиція означатиме, що лише дві третини країн ЄС отримають європейського комісара після розширення Євросоюзу. За нинішнього складу з 27 країн, дев'ять країн повинні були би відмовитися від направлення свого представника до Брюсселя."Очікується, що це засмутить менші держави-члени, які традиційно стверджували, що їхній вплив у Брюсселі зменшився зі розширенням клубу", — зауважили аналітики.У проєктах документів пропонується, що нових членів можуть тримати на випробувальному терміні десять або довше років. Протягом цього періоду вони перебуватимуть під посиленою увагою з боку Брюсселя.Покарання протягом цього випробувального терміну може містити:позбавлення їх права голосу в Раді;фінансові санкції, згідно з нещодавно запровадженими "фінансовими" й "інституційними гарантіями".Нові члени повинні будуть підписати юридично обов'язкове "тимчасове зобов'язання" не блокувати рішення, узгоджені рештою ЄС. Також планують зберегти стандартні тимчасові гарантії щодо приєднання до ключових сфер політики ЄС.Ще "фінансова гарантія" дозволить Єврокомісії карати нових членів, якщо вони відступлять від демократичних і судових стандартів. Нові члени також повинні будуть до вступу приєднатися до Європейської прокуратури, яка розслідує шахрайство з коштами ЄС.Нагадаємо, що в переговорах про вступ України до Європейського Союзу — знову блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

У переговорах про вступ України до Європейського Союзу — знову блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття.Про це повідомила "Європейська правда", посилаючись на власні джерела в ЄС.Про це стало відомо за результатами засідання робочої групи Ради Євросоюзу з питань розширення COELA. Там Угорщина знову заявила, що наразі не підтримує відкриття кластерів 2 та 3 для України."Позиції держав-членів не змінилися, результати скринінгу кластерів 2 "Внутрішній ринок" і 3 "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання" не затверджені", — заявив один зі співрозмовників журналістів.Раніше стало відомо, що 22 вересня віцепрем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов представив на засіданні COELA стан виконання Україною зобов’язань у межах переговорного процесу про вступ до Євросоюзу.Востаннє COELA намагалася проголосувати за результати скринінгу кластерів 2 та 3 ще 8 вересня — і знову не змогла дійти згоди через продовження блокування цього рішення Угорщиною.Процес затвердження результатів скринінгу кластерів 2 і 3 розпочався ще у липні 2026 року. Але 17 липня Угорщина заблокувала рішення щодо України, погодившись на просування лише кластера 3 для Молдови.Однак більшість держав Євросоюзу на чолі з Ірландією, яка головує, не підтримали варіант, який передбачав би розділення України та Молдови в переговорному процесі.Нагадаємо, вчора видання Politico інформувало, що ЄС готує для України, Молдови, Чорногорії й Албанії окремі дорожні карти щодо вступу до блоку. У документах планують визначити конкретні реформи, очікувані результати та орієнтовні терміни проходження окремих етапів переговорів..

Європейський Союз готує для України, Молдови, Чорногорії та Албанії окремі дорожні карти щодо вступу до блоку. У документах планують визначити конкретні реформи, очікувані результати та орієнтовні строки проходження окремих етапів переговорів.Про це повідомляє Politico. Україна має статус кандидата на вступ до ЄС, а переговори про членство офіційно розпочалися у червні 2024 року. У червні 2026 року країна відкрила перший переговорний кластер, а в липні — шостий, який стосується зовнішніх відносин та відповідної політики Євросоюзу.Що передбачатиме дорожня картаЗа даними Politico, у документах хочуть конкретизувати реформи, яких мають досягти країни-кандидати, очікувані результати та приблизні строки проходження окремих етапів переговорів.Сам процес вступу до ЄС передбачає виконання країною-кандидатом необхідних реформ та поступове приведення законодавства у відповідність до норм Євросоюзу. Переговори відбуваються за тематичними кластерами, а їхній прогрес залежить від виконання відповідних умов.Що відбувається з переговорами УкраїниУкраїна вже відкрила переговори за першим кластером "Основи", який охоплює верховенство права, фундаментальні права, функціонування демократичних інституцій, реформу державного управління та економічні критерії. У липні 2026 року також відкрили шостий кластер — "Зовнішні відносини".Водночас відкриття інших кластерів потребує згоди всіх держав-членів ЄС. У наданому Politico матеріалі зазначається, що Угорщина блокує подальше просування переговорів, пов'язуючи свою позицію з питанням захисту прав національних меншин в Україні.Українська сторона заявляла, що необхідні умови для відкриття наступних кластерів уже виконані, а президент Володимир Зеленський повідомляв про розрахунок відкрити всі переговорні кластери до кінця 2026 року.Нагадаємо, раніше держави-члени Європейського Союзу узгодили умови використання 6,6 мільярда євро з Європейського фонду миру для підтримки України. За словами Високої представниці ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас, 900 мільйонів євро передбачено на фінансування Місії ЄС з надання військової допомоги Україні..

Процес вступу України в Європейський Союз має відбуватися винятково на загальних засадах. При цьому не варто застосовувати жодних прискорених процедур.Таку заяву зробив прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, якого цитує місцеве видання Index.Його запитали, чи підтримує він переговори про вступ України до ЄС. Він повернув відповідь в дещо інший бік, мовляв, Будапешт і Київ уклали політичну угоду про повернення угорській меншині мовних, освітніх і культурних прав.За його словами, Угорщина вимагала лише базових прав для громадян користуватися рідною мовою. Україна погодилася на це та ухвалила угоду з чітко визначеними термінами, однак практичних результатів, за його версією, наразі немає."Ми попросили лише про те, що належить кожній людині, — щоби вона могла користуватися власною мовою. Україна на це погодилася, прийняла цю угоду, в якій визначені конкретні терміни. Ми наразі не бачимо, щоби щось відбулося", — сказав Мадяр.Також він акцентував, що позиція Будапешта залишається незмінною: процес вступу має оцінюватися винятково за реальними заслугами країни. Жодних виняткових чи прискорених процедур бути не може.Угорський прем’єр-міністр також зазначив, що обіцянки швидкого членства з боку керівників Євросоюзу є помилковими."Україна перебуває у стані війни. Очевидно, що вона не готова до вступу до ЄС, що би не намагалися обіцяти Україні керівники Євросоюзу або держав-членів", — наголосив Петер Мадяр.Він навів приклад Сербії, яка розпочала процес вступу 15 років тому, але відкрила лише два кластери зі шести. На його думку, надання ілюзорних обіцянок і виокремлення окремих держав із політичних причин є "подвійною грою".Нагадаємо, сьогодні Петер Мадяр також заявив, що Угорщина надаватиме захист особам призовного віку, які втікають з України. Будапешт не дотримуватиметься загальних рекомендацій Європейського Союзу з цього приводу..

Угорська сторона вкотре вчинила деструктивні дії та перешкодила просуванню України на шляху до Європейського Союзу. Будапешт категорично заблокував ухвалення рішення щодо відкриття другого й третього перемовних кластерів для нашої держави.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на власні джерела.Демарш Будапешта та розколота позиціяОфіційні представники Угорщини вчергове застосували вето та створили перешкоди Раді ЄС у процедурі відкриття другого й третього перемовних кластерів для України."Угорщина не дозволила Раді ЄС просунутися вперед до відкриття другого та третього кластерів для України. Все залишилось без змін. Угорщина — так, як і в липні, до літніх відпусток, — висловила згоду затвердити лише результати скринінгу третього кластера для Молдови", — прокоментував ситуацію один зі співрозмовників видання.Водночас ініціативу Угорщини щодо фактичного роз'єднання інтеграційних шляхів України та Молдови відхиляє більшість країн ЄС, а також Ірландія, яка наразі головує в блоцi.Переговори на паузіЗа даними джерел, чергова зустріч робочої групи COELA запланована на сьогодні, проте питання України та Молдови до порядку денного навіть не внесли. Аналогічна спроба погодити результати скринінгу провалилася ще в липні через категоричність Будапешта, який погоджувався на поступки лише для Кишинева.Варто зазначити, що 14 липня для України було успішно відкрито шостий кластер "Зовнішні відносини". Тоді урядовці запевняли, що відкриття інших чотирьох кластерів відкладати на осінь не будуть, проте позиція Угорщини знову заморозила цей процес.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що Україна готується до вирішального етапу в переговори щодо членства в Європейському Союзі до кінця поточного року. Під час телефонної розмови прем'єр-міністр Сергій Корецький та комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос узгодили кроки щодо відкриття решти переговорних кластерів.Читайте також: Новий прем’єр — старі методи: чому Петер Мадяр блокує вступ України до ЄС.

Україна готується до вирішального етапу в переговори щодо членства в Європейському Союзі до кінця поточного року. Під час телефонної розмови прем'єр-міністр Сергій Корецький та комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос узгодили кроки щодо відкриття решти переговорних кластерів.Про це у Telegram-каналі повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Закони в обмін на інтеграціюЗа словами очільника уряду, посадовці детально проаналізували поточні результати діалогу між Україною та Євросоюзом. Українська сторона очікує на суттєвий прогрес у найближчі місяці.Для забезпечення цього процесу уряд спільно з народними депутатами працює у посиленому режимі над швидким розглядом та ухваленням критично важливих ініціатив. Йдеться про зобов’язання України в межах євроінтеграційного треку, а також інструменту підтримки Ukraine Facility. Розкриваючи деталі перемовин, Сергій Корецький зауважив:"У телефонній розмові з Комісаркою ЄС з питань розширення Мартою Кос детально обговорили прогрес у переговорному процесі щодо вступу України до ЄС. Розраховуємо на відкриття решти переговорних кластерів до кінця року".Фінансування армії та бюджетуОкремим блоком під час розмови стали фінансові гарантії для України. Київ закликає партнерів завчасно напрацювати механізми, які гарантуватимуть стабільність державних фінансів у довгостроковій перспективі. Глава Кабміну наголосив на важливості забезпечення стійкості країни на тлі триваючих викликів:"Окремо обговорили питання фінансування. Для України критично важливо вже зараз напрацювати рішення, які забезпечать необхідні ресурси для фінансування бюджетних та оборонних видатків на 2026–2027 роках".Сергій Корецький також висловив вдячність Марті Кос за послідовну підтримку європейського шляху України.Нагадаємо, що на початку серпня президент Володимир Зеленський розповідав, що Україна визначила напрямки для інтенсивнішої роботи з ЄС. Цього року вже відкрито два кластери в перемовинах про вступ України, триває підготовка до відкриття ще чотирьох кластерів..

Під час головування в Раді Європейського Союзу Литва планує використати всі можливості, щоби прискорити відкриття решти переговорних кластерів для України. Але при цьому Києву доведеться виконати зобов'язання.Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа під час виступу на саміті Україна — Нордично-Балтійська вісімка в Києві в неділю, 23 серпня.Як відомо, Литва головуватиме в Раді ЄС з 1 січня 2027 року. За словами Науседи, країна використає всі можливості, щоби прискорити процес відкриття решти переговорних кластерів для України."Наразі ми відкрили два з шести, і я думаю, що до відкриття решти кластерів залишилося не так вже й багато часу", — зазначив президент Литви.Науседа наголосив, що Україна також має виконати свої зобов'язання. За його словами, важливо продемонструвати всім державам-членам ЄС, адже не всі вони ставляться до розширення так само з ентузіазмом, як Литва."А для скептиків, для тих, хто має сумніви, важливо показати, що це справді прогрес у впровадженні реформ у країні, що існує спільне розуміння реформ серед політичної еліти та суспільства", — пояснив він.Литовський президент додав, що діяти потрібно якомога швидше, бо час спливає, а нині це дуже цінний ресурс.Він наголосив, що його країна завжди перебуватиме поруч, підтримуватиме Україну та заохочуватиме її робити більше, адже цей підхід ґрунтується на заслугах.Нагадаємо, що на початку серпня президент Володимир Зеленський розповідав, що Україна визначила напрямки для інтенсивнішої роботи з ЄС. Цього року вже відкрито два кластери в перемовинах про вступ України, триває підготовка до відкриття ще чотирьох кластерів..

Очільник зовнішньополітичного відомства Литви закликав міжнародну спільноту прискорити інтеграційні процеси та надати Україні повноправне членство у Євросоюзі до 2030 року. Дипломат наголосив, що масштабовані атаки Росії потребують рішучої та адекватної відповіді з боку Заходу.Про це у соцмережі X заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.Посилення оборони та санкційний тиск на РосіюЗа словами литовського посадовця, безперервні обстріли цивільної інфраструктури підтверджують, що Росія повністю ігнорує мирні ініціативи, обираючи шляхи ескалації та терору. У зв'язку з цим Будріс відзначив крайню потребу негайно наростити постачання систем протиповітряної оборони для України. Окрім цього, Захід має суттєво збільшити обсяги військової, фінансової та енергетичної допомоги, а також запровадити нищівні обмеження проти військово-промислового комплексу Росії.Членство в ЄС до 2030 року та безпека ЄвропиГолова МЗС Литви переконаний, що єдиною дієвою відповіддю на загрози з боку Кремля є повна інтеграція України до європейських та євроатлантичних інституцій. Він окреслив чітку позицію щодо майбутнього української держави:"Місце України — у європейській родині, і її шлях до європейської та євроатлантичної інтеграції має залишатися нашим стратегічним пріоритетом".Будріс додатково заявив, що надана Україні допомога є безпосереднім захистом безпеки та майбутнього всього європейського континенту, тому відповідь Заходу має повністю відповідати реальним масштабам російської агресії.Нагадаємо, 20 серпня міністр енергетики Литви Лукас Савіцкас, який перебуває з робочим візитом в Україні, провів ніч в укритті у Києві під час масованої російської атаки. Разом із ним від повітряної загрози переховувалися інші члени литовської делегації..

Україна визначила напрямки для інтенсивнішої роботи з Європейським Союзом. Цього року вже відкрито два кластери в перемовинах про вступ України, триває підготовка до відкриття ще чотирьох кластерів.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який провів нараду з прем’єр-міністром Сергієм Корецьким, новим віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволодом Ченцовим і профільними заступниками керівника Офісу президента Сергієм Кислицею й Ігорем Жовквою."Із нашого боку все зроблено, щоби рішення виявилося позитивним", — зазначив український президент.Він також поінформував, що під час розмови домовилися про три пріоритети, які надалі необхідно реалізувати.Перше. Україна працює саме на повноцінний вступ в Євросоюз, і ми розглядаємо це не тільки як політичне чи економічне завдання, а як завдання безпекове — і для нас, і для Євросоюзу."Саме зі вступом України в Євросоюз прибирається та геополітична невизначеність, якою Росія користувалася протягом кількох десятиліть, щоб сіяти дестабілізацію й України, і Євросоюзу", — наголосив Зеленський.З іншого боку, разом з українською силою Євросоюз набуває необхідних безпекових спроможностей, що дозволяє посилити європейський компонент євроатлантичної спільноти.Друге. Вже зараз варто використовувати максимально всі можливості секторальної інтеграції України в Євросоюз."Україну мають сприймати всі європейці як невід’ємну частину звичних європейських процесів, і це має підштовхувати наш політичний рух і рішення лідерів і країн", — акцентував президент України.Третє. Варто будувати відносини на всіх рівнях таким чином, щоби Україна отримала необхідні пакети та рішення на підтримку стійкості на цю зиму."Відносини з Брюсселем і європейськими інституціями, столицями Європи, громадами в країнах Європи мають бути практичними — про те, що справді може підтримати захист життя в Україні. Розраховую на результати. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.. Нагадаємо, вчора премʼєр-міністр України Сергій Корецький заявив, що міжнародні домовленості мають якнайшвидше перетворюватися на конкретний результат для нашої держави. Для цього є декілька напрямків, і серед них — основне завдання, яке стосується європейської інтеграції..

Міжнародні домовленості мають якнайшвидше перетворюватися на конкретний результат для нашої держави. Для цього є декілька напрямків, і серед них — основне завдання, яке стосується європейської інтеграції.Про це заявив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який виступив на нараді керівників дипломатичних установ України й окреслив ключові пріоритети для спільної роботи уряду та дипломатичної служби.Він, зокрема, акцентував на таких важливих аспектах роботи:нові оборонні контракти;інвестиції в розвиток українського оборонно-промислово комплексу;диверсифікація маршрутів;нові можливості для українського експорту."Також дуже важливо залучити додаткове міжнародне фінансування, зокрема, для відновлення енергетики та підготовки до зими", — додав очільник українського уряду.На його переконання, основне завдання на зараз — забезпечити якнайшвидше відкриття решти переговорних кластерів і поглиблювати інтеграцію України до внутрішнього ринку Євросоюзу.Прем’єр-міністр України пояснив, що уряд спільно з РНБО, Офісом президента, Генеральним штабом і громадами сформує конкретний перелік запитів і невідкладних потреб, які потребують опрацювання дипломатичним корпусом."Розраховую на тісну та злагоджену взаємодію між урядом і дипломатичною службою. Дякую українським дипломатам за професійну роботу з відстоювання інтересів нашої країни у світі", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністр зазначав, що уряд України проведе серію термінових зустрічей із представниками аграрного сектору для розробки рішень у відповідь на посилення російських атак по портовій інфраструктурі та цивільних суднах. Ворожі обстріли створюють критичні ризики для всієї української економіки й експортних маршрутів..

Соціологічне опитування у Польщі продемонструвало зростання скептицизму щодо євроінтеграції України та продовження оборонної підтримки. Зокрема, значна частина поляків вважає за необхідне зупинити військову допомогу через розв'язані питання Волинської трагедії.Про це повідомляє RMF24 з посиланням на свіже соціологічне опитування. За даними дослідження, проти вступу України до ЄС висловилися 52% респондентів, тоді як підтримують таку перспективу лише 33% опитуваних.Польща розділилася щодо військової допомогиСоціологи зафіксували розкол у польському суспільстві щодо подальшого постачання зброї та техніки Україні:44% поляків вважають, що Варшава має призупинити військову допомогу через питання Волинської трагедії та діяльність УПА.41% опитаних переконані, що підтримку Києва необхідно продовжувати.Крім того, 55% респондентів схвалили рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського Ордена Білого Орла. Проти такого кроку висловилися 27% учасників дослідження.Зміна ставлення до українцівДослідження також показало тенденцію до погіршення сприйняття українських громадян у польському суспільстві:36% опитаних заявили, що їхнє ставлення до українців погіршилося після початку повномасштабного вторгнення РФ.54% повідомили, що їхня позиція не зазнала змін.Лише 3% зазначили, що почали ставитися до українців краще.Відправлення військових до України не підтримуютьНайбільшу єдність респонденти продемонстрували щодо можливої участі польських військових у післявоєнній місії в Україні. Так, 65% поляків виступили проти відправлення військовослужбовців для контролю за дотриманням можливого режиму припинення вогню. Підтримують таку ініціативу лише 18% опитаних. Опитування Opinia24 проводилося 13–15 липня 2026 року серед 1000 повнолітніх громадян Польщі.Нагадаємо, що офіційна Варшава розкритикувала заяви Володимира Путіна про можливий перехід українських територій під контроль сусідніх держав. Представники польської дипломатії запевнили, що не мають жодних претензій до кордонів України та продовжать її всебічну підтримку..

Угорська влада знову блокує процес просування України до Європейського Союзу, зупинивши відкриття другого та третього переговорних кластерів. Попри зміну керівництва в Будапешті та погодження шостого кластера, питання адаптації українського законодавства до вимог ЄС відкладають щонайменше до вересня.Про це йдеться у статті TrueUA.Під час конференції щодо вступу до Євросоюзу 14 липня було відкрито шостий, останній у переліку кластер, який стосується спільної зовнішньої політики. У Києві розраховували на одночасне відкриття також другого й третього розділів, однак угорська сторона вкотре загальмувала процеси. Будапешт погодився дати зелене світло третьому кластеру лише для Молдови, але європейські політики відхилили таку ініціативу, оскільки Україна та Молдова рухаються до членства в тандемі.У Брюсселі наголошують, що провини Києва у затримці немає, а угорська сторона чинить перешкоди навмисно. Попри те, що у квітні Віктор Орбан втратив владу, новий прем'єр Петер Мадяр лише частково відмовився від антиукраїнської риторики попередника. У середу, 22 липня, відбудеться останнє засідання робочої групи Ради ЄС (COELA) перед літніми канікулами. Якщо Будапешт не змінить позицію, до розвертання переговорів зможуть повернутися лише з 1 вересня.Що входить до заблокованих кластерівДругий переговорний кластер охоплює питання внутрішнього ринку та містить дев'ять важливих глав:вільний рух товарів;вільне пересування працівників;право на підприємницьку діяльність та свободу надання послуг;вільний рух капіталу;корпоративне право;право інтелектуальної власності;політика конкуренції;фінансові послуги;захист прав споживачів та здоров'я.Третій кластер присвячений конкурентоспроможності та інклюзивному зростанню. Він складається з восьми глав:інформаційне суспільство та ЗМІ;оподаткування;економічна та монетарна політика;соціальна політика та зайнятість;підприємництво та промислова політика;наука і дослідження, освіта і культура;митний союз.Відкриття цих розділів є необхідним для гармонізації українського законодавства із нормами Європейського Союзу та подальшої інтеграції країни до спільного європейського простору.Раніше Німеччина запропонувала для України формат "асоційованого членства". Він передбачає участь української делегації у міністерських і лідерських зустрічах, але без права голосу й автоматичного доступу до спільного бюджету ЄС.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄС і Північноатлантичного альянсу..