# вступ України до ЄС

Україна активно працює, щоби в червні отримати кошти з європейського пакета підтримки обсягом у 90 мільярдів євро. До того ж є прогрес у ще декількох напрямках співпраці з Європою.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Ми билися за цей пакет, і він затверджений. Процедурно треба, щоб уже зараз, в літній час, кошти запрацювали на Україну — на нашу стійкість, на нашу оборону, на допомогу нашим людям — українцям. І це буде", — наголосив він.За його словами, є прогрес і на напрямку перемовин із Європейським Союзом щодо членства України. Наша держава цілеспрямовано йде в Європу."У нас буде дуже чіткий графік можливостей для руху у перемовинах, тим паче після змін в Угорщині. Термінів ми дотрималися", — акцентував український президент.Він додав, що зараз, уже в червні, Україна дуже розраховує перейти до відкриття кластерів, які підготовлені."Ми зробили цю свою частину роботи. І зараз крок за Європейським Союзом", — зауважив президент України.Він констатував, що фактично щодня українська команда перебуває в комунікації з ЄС. І це дуже важливо для мотивації України та всіх наших людей."Кожна позитивна новина з ЄС підтверджує, що Україна на правильному шляху, і що партнери — з нами, з Україною", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні журналісти видання Bloomberg оприлюднили інформацію, що Україна звернулася до Німеччини з проханням надати цього року десятки додаткових ракет-перехоплювачів Patriot зі своїх запасів. Київ прагне посилити свою протиповітряну оборону на тлі російських ударів..

Кіпрське головування в Раді Європейського Союзу оголосило про початок практичних процедур для відкриття першого тематичного блоку переговорів щодо членства України та Молдови. Цей крок демонструє непохитну солідарність європейських інституцій із країнами-кандидатами на шляху до розширення блоку.Про це у соцмережі X повідомила пресслужба Кіпрського головування в Раді ЄС.Сигнал про єдність Європи та новий етап інтеграціїУ четвер, 4 червня, представники Кіпру, який зараз головує в Раді ЄС, дали офіційний старт підготовчим процесам. Запуск роботи над першим переговорним кластером є фундаментальною віхою, яка відкриває новий практичний етап інтеграційного марафону для Києва та Кишинева. Європейські дипломати наголошують, що початок цього процесу є знаковим досягненням, яке демонструє монолітність позиції європейської спільноти."Це знаменує собою важливу віху на їхньому євроінтеграційному шляху та посилає чіткий сигнал про єдність і рішучість ЄС", — заявили у відомстві країни.Наступні кроки та стратегічні пріоритети БрюсселяУ повідомленні зазначається, що найближчим часом дипломатичні зусилля Ради ЄС будуть зосереджені на фіналізації всіх бюрократичних та організаційних нюансів для безпосереднього проведення міжурядової конференції. Сторони планують працювати у максимально інтенсивному режимі."Найближчими днями ми продовжуватимемо самовіддано працювати над завершенням дискусій у Раді для офіційного відкриття кластера", — зазначили в Кіпрському головуванні.У Брюсселі також нагадали, що весь процес розширення ЄС базується суворо на принципі оцінки індивідуальних заслуг кожної країни-кандидата та виконання ними необхідних реформ. Політика розширення залишається ключовим стратегічним пріоритетом та однією з найбільш трансформаційних доктрин Європейського Союзу, що покликана гарантувати стабільність на континенті.Нагадаємо, Європейська комісія планує запропонувати відкриття першого тематичного кластера переговорних розділів щодо членства України та Молдови в ЄС 16 червня.Додамо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує відкрити перший переговорний кластер щодо вступу до Європейського Союзу найближчими тижнями..

Офіційний Будапешт кардинально змінив свою позицію щодо європейської інтеграції Києва та Кишинева. Оновлений угорський уряд дав зелене світло подальшому розгляду документів двох держав на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі.Про це повідомляє Financial Times.Історія блокування та затяжного процесуЖурналісти нагадали, що українська та молдовська сторони синхронно здобули офіційний статус країн-кандидатів на приєднання до європейської спільноти ще у червні 2022 року. Тоді ж подані урядами заявки вирішили об'єднати в один спільний кейс для оптимізації інтеграційних процедур.Згодом, у січні 2025 року, Європейська комісія надала позитивну рекомендацію для старту безпосереднього переговорного процесу, який має на меті адаптацію та приведення національних законодавств обох країн у повну відповідність до жорстких вимог і стандартів ЄС. Проте цей важливий геополітичний крок одразу зупинив тодішній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який тривалий час використовував право вето.Нові терміни та очікуваний старт переговорівЗ приходом нового керівництва в Угорщині штучні дипломатичні перешкоди вдалося повністю усунути. Завдяки ухваленому компромісному рішенню, євроінтеграційний процес нарешті отримав довгоочікуване прискорення. Аналітики прогнозують, що офіційний запуск повноцінних міждержавних перемовин стосовно узгодження першого тематичного переговорного кластера має відбутися вже найближчим часом, а саме 15 червня.Нагадаємо, раніше очільник угорського уряду Петер Мадяр заявив, що Угорщина та Україна досягли "всеосяжної угоди" щодо угорської нацменшини. Така домовленість може вплинути на переговори про вступ до Європейського Союзу..

Президент Словаччини Петер Пеллегріні оголосив, що головною передумовою для будь-якого подальшого просування України на шляху до Європейського Союзу має стати повне дипломатичне завершення війни з Росією. Лідер сусідньої держави категорично виступив проти надання Києву особливих умов чи прискорених процедур євроінтеграції.Про це йдеться на сторінці в Facebook політика.Дипломатичний мир як головна передумоваБратислава вважає, що припинення бойових дій та досягнення стабільності є безальтернативним першим кроком для відновлення розмов про європейське майбутнє України. Петер Пеллегріні переконаний, що це завдання має залишатися ключовим пріоритетом як для нашої країни, так і для всієї міжнародної спільноти."Пріоритетом має стати завершення конфлікту в Україні дипломатичним шляхом, це має бути основною умовою для розмов про реальні кроки, які б наблизили Україну до членства в Європейському Союзі", — наголосив президент Словаччини.Водночас він додав, що поточна безпекова ситуація не може слугувати виправданням для запровадження будь-яких пільгових механізмів чи преференцій.Жодних привілеїв порівняно з БалканамиСловацький лідер порівняв євроінтеграційні зусилля Києва з досвідом інших претендентів, зокрема держав Західних Балкан, які витратили роки на виконання складних технічних умов та проведення масштабних внутрішніх реформ. На його думку, надання Україні особливого статусу надіслало б хибний політичний сигнал іншим кандидатам."Жодна країна, незалежно від того, в якій складній ситуації вона перебуває, не може отримати лише через цю ситуацію, наприклад, війну, якісь пільги порівняно з країнами Західних Балкан, які пройшли справді довгий і важкий шлях реформ", — заявив він.Пеллегріні також відкинув ідеї так званого асоційованого чи часткового членства, наполягаючи на тому, що розширення блоку повинно відбуватися за єдиними та суворими правилами для всіх без винятку осіб. Політична підтримка з боку Братислави буде можливою лише за умови стовідсоткової відповідності Києва всім Копенгагенським критеріям."Якщо Україна колись у майбутньому виконає ці правила та умови, Словаччина підтримуватиме її на шляху до членства в Європейському Союзі, але Словаччина не підтримуватиме таких скорочень та будь-якого протегування когось на шкоду іншим", — пояснив він.На завершення словацький очільник висловив глибокий скепсис щодо самої спроможності європейських інституцій інтегрувати країну, в якій триває збройний конфлікт."Я не можу уявити, щоб Європейський Союз мав розширитися за рахунок країни, яка наразі перебуває у стані війни з Російською Федерацією", — сказав Пеллегріні.Нагадаємо, 25 травня у місті Пряшеві голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов та державний секретар міністерства внутрішніх справ Словаччини Міхал Каліняк підписали перший міжнародний Меморандум між архівними установами двох країн..

Німецький канцлер Фрідріх Мерц рішуче виступив за невідкладний початок предметного діалогу та відкриття першого переговорного кластера щодо євроінтеграції України. Очільник уряду наголосив, що будь-які суперечки між Києвом та Будапештом мають розглядатися виключно в окремому порядку і не повинні гальмувати загальноєвропейський процес.Відповідну заяву політик зробив під час спільної пресконференції з прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром у Берліні.Повага до інтересів БудапештаПід час свого виступу глава німецького уряду зауважив, що офіційний Берлін із розумінням ставиться до прагнень угорської влади розв'язати наявні проблеми. Зокрема це стосується нормативного врегулювання становища угорської національної меншини, яка проживає на території України."Ми розуміємо, що Будапешт спочатку хоче врегулювати двосторонні питання, наприклад права угорської меншини в Україні", — додав Мерц.Євроінтеграція поза політичними суперечкамиВодночас німецький лідер висловив чітку позицію щодо недопустимості створення штучних бар'єрів для української сторони. На його думку, локальні політичні дискусії в жодному разі не повинні ставати на заваді подальшому зближенню Києва з Європейським Союзом."Це не повинно відбуватися на шкоду європейській підтримці та не повинно відвертати нас від мети зараз відкрити перший переговорний напрямок з Україною", — наголосив німецький лідер.Таким чином Фрідріх Мерц фактично закликав усіх партнерів по європейському блоку перейти до практичного етапу інтеграційного процесу, не зважаючи на наявні розбіжності. Варто зазначити, що запуск першого переговорного кластера є критично важливим кроком для України, однак для ухвалення цього консенсусного рішення все ще необхідна згода абсолютно всіх держав-членів ЄС.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц припустив, що Україні, можливо, доведеться змиритися з втратою контролю над частиною своїх територій заради укладення мирної угоди з Росією. За його словами, такі поступки можуть стати вирішальним фактором у питанні вступу країни до Європейського Союзу..

Україна розраховує відкрити перший переговорний кластер щодо вступу до Європейського Союзу найближчими тижнями.Як повідомив президент України Володимир Зеленський, Київ очікує на підтримку країн Північної Європи у питанні відкриття кластерів та сподівається на "зменшення скепсису серед окремих партнерів уже влітку". За словами глави держави, Україна прагне відкрити перший переговорний кластер — Fundamentals — уже найближчими тижнями, після чого працюватиме над запуском інших напрямів."Нам дуже потрібна позиція кожної країни, щоб блокувань не було. Розраховуємо, що в червні та інші місяці літа в нас буде прогрес у цьому напрямі", — зазначив Зеленський.Президент також наголосив, що Швеція повністю підтримує Україну у питанні відкриття кластерів, і висловив сподівання, що інші партнери Північної Європи працюватимуть у тому ж напрямі, зокрема щодо держав, які наразі ставляться до процесу скептично."Сподіваємося, що під час моїх перемовин у червні або влітку ми зменшимо цей скепсис і отримаємо для України бажаний важливий результат", — додав він.Нагадаємо, Європейська комісія планує запропонувати відкриття першого тематичного кластера переговорних розділів щодо членства України та Молдови в ЄС 16 червня.Додамо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус"..

Європейський Союз має намір кардинально реформувати чинні механізми інтеграції нових членів, щоб забезпечити оперативніше реагування на інтереси Києва. Традиційна модель вступу, що створювалася протягом багатьох десятиліть, більше нездатна відповідати сучасним міжнародним кризам.Про це повідомляє Financial Times.Необхідність негайних реформ та інтеграціїЄврокомісарка висловила переконання, що Брюссель зобов'язаний оперативно реагувати на зміну геополітичної ситуації у світі. За її словами, настав момент, коли Євросоюз повинен без зволікань модернізувати свої внутрішні правила, щоб відкрити нові формати співпраці з країнами-претендентами на членство, зокрема з Україною. Вона підкреслила, що під час особистих перемовин лідери ЄС висловили прагнення поєднати оцінку реальних досягнень країн із ширшими інструментами для їх поступового залучення до блоку."Якщо є слушний час для прискорення розширення — він настав зараз", — наголосила вона.Марта Кос додала, що майбутнє всього європейського простору залежить від рішучості діяти без зволікань."Якщо ми зробимо правильно, ми зможемо побудувати сильний континент, здатний протистояти супротивникам, які хочуть нашого краху. Але якщо ми не зробимо все правильно, інші втрутяться і без вагань використають усі свої сили проти на... Це набагато більше, ніж просто розширення. Йдеться про наше майбутнє. І тому я сподіваюся, що лідери це усвідомлять і виявлять рішучість та єдність у турботі про майбутнє нашого Європейського Союзу", — наголосила Кос.Терміни вступу та об'єднання з МолдовоюПопри заклики до реформ, представниця Єврокомісії відкинула можливість надання Україні повноправного членства вже наступного року, на чому наполягав президент Володимир Зеленський. Водночас посадовиця додала, що подібні заяви українського лідера допомогли активізувати обговорення цього питання всередині спільноти та змусили європейських колег діяти активніше."Україна надто велика, щоб зазнати невдачі. Тому вона заслуговує на особливу увагу. Я більше боюся того дня, коли настане мир, а ми не будемо готові виконати свої зобов'язання", — сказала вона.Окрім цього, єврокомісарка припустила можливість синхронізації євроінтеграційних шляхів України та Молдови. Цей спільний процес може зафіксувати значний прогрес уже протягом літа, коли планується офіційний запуск переговорної процедури для обох держав.Нагадаємо, на початку березня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна незабаром буде технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу до ЄС..

Європейська комісія планує запропонувати відкриття першого тематичного "кластера" переговорних розділів щодо членства України та Молдови в ЄС 16 червня.Про це повідомляє Euractiv з посиланням на високопоставлене джерело."Комісія представить цю пропозицію на зустрічі міністрів Європи в Брюсселі в рамках Ради загальних справ. Цей графік дозволить лідерам ЄС схвалити цей крок на засіданні Європейської Ради в Брюсселі через два дні", — йдеться у повідомленні.Як відзначили у виданні, що наразі у Європі тривають дебати щодо майбутнього формату інтеграції України, оскільки точні умови членства та інституційні параметри для нових країн поки що не зафіксовані. Так, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив ідею, що Україна могла б отримати статус "асоційованого члена" без права голосу в інституціях ЄС. Київ цей варіант категорично відкинув, наполягаючи виключно на повноправному членстві.Водночас Норвегія відкидає припущення щодо можливого тимчасового вступу України до Європейської економічної зони (ЄЕЗ) як "трампліна" до ЄС. Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде зауважив, що архітектура ЄЕЗ є занадто специфічною та складною."Переговори про вступ до ЄС поділені на шість різних так званих "кластерів", що групують сфери або "розділи" права ЄС у широкі тематичні політичні сфери. Відкриття кожного кластера вимагає одноголосного схвалення всіх 27 урядів ЄС, а вето також може зупинити прогрес у переговорах, якщо країни-кандидати вважатимуться такими, що відступають від реформ. Перший такий "кластер" у переговорах стосується основних демократичних, економічних та інституційних стовпів ЄС. Хоча він є першим, який було відкрито, він також останнім, який було закрито. Очікується, що решта кластерів будуть відкриті для України та Молдови в липні", — додали у виданні.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".23 травня стало відомо, що Володимир Зеленський написав листа лідерам ЄС, у якому заявив, що пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу..

Пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у листі до лідерів Європейського Союзу. Документ отримала у своє розпорядження агенція Reuters.Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував дозволити Україні брати участь у засіданнях ЄС без права голосу як проміжний крок до повноправного членства в Євросоюзу.У відповідь Володимир Зеленський зазначив у своєму листі, який надіслав увечері в п’ятницю, 22 травня, що усунення прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана після виборів минулого місяця створило можливість для суттєвого прогресу в переговорах про вступ України в ЄС."Несправедливо, якщо Україна буде присутня в Європейському Союзі, але залишатиметься без права голосу. Настав час рухатися вперед у напрямку повноправного та змістовного членства України", — заявив український президент.Зеленський подякував європейським лідерам за підтримку під час війни та зазначив, що Україна виступає захистом проти російської агресії для всього ЄС."Ми захищаємо Європу — повністю, а не частково, й не напівзаходами. Україна заслуговує на справедливий підхід і рівні права в Європі", — додав президент.Лист адресований голові Європейської ради Антоніо Кошті, голові Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн та президенту Кіпру Нікосу Христодулідесу.Нагадаємо, що вчора президент Володимир Зеленський провів розмову з французьким колегою Еммануелем Макроном, прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у форматі Е3 — Україна..

Італійська дипломатія виступила із потужним закликом щодо підтримки євроінтеграційних прагнень Української держави та посилення колективної безпеки. Провідні західні партнери переконані, що стабільний мир на континенті неможливий без сильного оборонного блоку та розширення меж Європейського Союзу.Про це заявив очільник міністерства закордонних справ Італії Антоніо Таяні, пише "Укрінформ".Інтеграція України та Західних Балкан до ЄСОфіційний Рим переконаний, що європейська спільнота зобов'язана здійснити конкретні практичні кроки для наближення моменту вступу України до Європейського Союзу. Головне завдання західних партнерів зараз полягає у максимальному підсиленні геополітичного та економічного становища Києва."Щодо України, ми маємо робити те, що важливо для зміцнення українських позицій. Ми підтримуємо повноправне членство України в Європейському Союзі, але нам потрібно прокласти шлях до досягнення цієї мети", — заявив глава МЗС Італії Антоніо Таяні.Дипломат окремо відзначив, що італійський уряд повністю готовий "робити більше для дотримання європейських правил". Кінцевою стратегічною метою європейської дипломатії наразі бачиться повноправне членство України в ЄС разом із країнами Західних Балкан.НАТО як головний інструмент безпекиАналізуючи сучасну архітектуру безпеки, керівник італійського зовнішньополітичного відомства звернув особливу увагу на роль Північноатлантичного альянсу. За його словами, блок є безальтернативним гарантом збереження стабільності на планеті."НАТО є критично важливим. Це не лише військовий союз, це політичний союз. НАТО має вирішальне значення для миру. Без НАТО буде складно зміцнювати мир у світі", — сказав він.Таяні запевнив міжнародну спільноту, що Рим залишається сильним прихильником НАТО та планує надалі планомірно нарощувати власні фінансові витрати на сектор оборони. Очільник міністерства резюмував, що у часи нинішніх глобальних загроз європейські країни мають діяти рішучіше, розвиваючи внутрішні військові спроможності, оскільки глобальна безпека тримається на двох потужних опорах."Один сильний стовп — це Америка. Другий сильний стовп — це Європа", — наголосив Таяні.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус"..

У неділю, 17 травня, президент України Володимир Зеленський провів перемовини з президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Вони обговорили низку актуальних проблем.Про це Володимир Зеленський поінформував у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі"Дуже дякую за підтримку нашої держави та людей", — наголосив він.Під час розмови детально обговорили перспективи процесу перемовин заради миру для України та всієї Європи. Український президент поінформував про нещодавні контакти з різними лідерами у Європі та з американською стороною."Однаково бачимо, що Європа має бути в перемовинах. Важливо, щоби в неї був сильний голос і присутність у цьому процесі, і варто визначити, хто представлятиме саме Європу", — визнав президент України.Обговорили також євроінтеграцію України та її готовність до відкриття кластерів. Ця тема останнім часом набула особливого значення, щодо неї є чимало дискусій. "Обговорили графік і необхідну комунікацію щодо цього. Вдячний усім, хто нас підтримує. Дякую Антоніу та всім європейським лідерам!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні український президент відзначив, що дуже масштабно Сили оборони, Служба безпеки України, розвідка відпрацювали по Московському регіону. Відбулася хороша хвиля українських дипстрайків.Тож, за його словами, росіянам треба думати про свої нафтопереробні заводи, про нафтові об’єкти, про свої підприємства, а не про те, як зламати життя інших народів — в Україні, чи в Молдові, чи в будь-якій іншій країні-сусідці..

Станом на вівторок, 12 травня, невідомо, скільки переговорних кластерів відкриє в червні Європейський Союз щодо вступу України. Дві країни найбільше виступають за те, щоби не відкривати більше, ніж один кластер "Основи".Про це повідомив редактор "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк. За його словами, лідери ЄС зберуться в Брюсселі на великий саміт 18-19 червня, під час якого можуть ухвалити принаймні неофіційне рішення про відкриття переговорних розділів з Україною та Молдовою.Головне питання полягає у тому, скільки кластерів відкриють. Хоча більшість дипломатів, з якими спілкувалося "Радіо Свобода", вважають, що бодай щось відкриють під час кіпрського головування в Раді ЄС, яке закінчується 30 червня, точна кількість залишається невідомою.Тридцять три розділи розділені на шість кластерів. Європейська комісія, Україна та деякі з найбільших прихильників України в ЄС, такі як країни Балтії, вважають, що всі шість кластерів можуть бути відкриті вже в червні, тобто всі 33 розділи.Інші держави налаштовані обережніше. Крім запитань, що досі залишаються щодо позиції Угорщини, більшість країн заявляють, що це процес, який ґрунтується на заслугах, тобто Україні не пропонуватимуть поступок.Джозвяк окремо наголосив, що Франція та Польща найбільше опираються тому, аби відкрити більше, ніж один кластер для України у червні.У Франції існують побоювання, що швидкий рух України може стати негативним фактором у президентській виборчій кампанії наступного року, в якій популісти як правого, так і лівого крила скептично ставляться до розширення Євросоюзу на схід.В інших державах-членах, зокрема, у східній частині ЄС, все ще існує бажання не поспішати, принаймні щодо України, оскільки вона неминуче перетягне на себе значні кошти на сільське господарство та фінансування з фонду згуртування, які зараз спрямовуються до таких країн, як Болгарія, Польща, Румунія та Словаччина.Найпоширенішим прогнозом у Брюсселі є те, що в червні відкриють лише так званий блок фундаментальних питань. Це кластер "Основи", що складається з декількох ключових розділів, таких як, наприклад, основні права, судова система та державне управління. Він завжди відкривається першим і закривається останнім.Можливо, вдасться досягнути компромісу, за яким також можуть відкрити ще два кластери: найімовірніше, ті, що стосуються зовнішніх відносин і внутрішніх ринків. Але все ще вважається, що, крім "Основ", решту поступово відкриватимуть під час ірландського головування у другій половині року та литовського головування на початку 2027 року.Єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос спрогнозувала 11 травня, що перший перемовний кластер для України можуть відкрити під час головування Кіпру у ЄС (до 30 червня), а інші п'ять — у липні 2026 року.Нагадаємо, наприкінці квітня Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує вже 2026 року відкрити всі переговорні кластери з Європейським Союзом щодо вступу у блок..

Європейський Союз планує суттєво прискорити інтеграційний процес для України та Молдови, відкривши всі переговорні кластери вже до середини літа. Паралельно з цим міжнародна спільнота консолідує зусилля для розв'язання гуманітарної кризи, пов'язаної з масовим викраденням українських дітей Росією.Про це єврокомісарка з питань розширення Марта Кос повідомила у своїй соцмережі X.Прискорення вступу до ЄвросоюзуПосадовиця виступила з рішучим закликом до країн-членів ЄС завершити підготовчі процедури протягом найближчих місяців. За її словами, графік відкриття переговорних розділів уже набуває конкретних обрисів, що дозволить Україні швидше перейти до практичної фази адаптації до європейських стандартів."Перший кластер можна відкрити ще під час головування Кіпру, а щодо решти п’яти кластерів ми сподіваємося, що зможемо це зробити в липні", — наголосила Марта Кос.Така заява пролунала у Брюсселі перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ, де питання розширення блоку стало однією з центральних тем обговорення.Міжнародна коаліція за повернення дітейОкрім політичної інтеграції, Брюссель став майданчиком для проведення засідання високого рівня Міжнародної коаліції, метою якої є повернення додому українських дітей. Зустріч, організована спільно Україною, Канадою та ЄС, зібрала представників майже 60 держав світу. Учасники коаліції зосередилися на трьох ключових напрямках:розробка механізмів ідентифікації та фізичного повернення дітей на батьківщину;створення системи комплексної підтримки для малечі та їхніх родин після повернення;пошук юридичних шляхів для притягнення Росії до міжнародної відповідальності за скоєні злочини.Марта Кос акцентувала на особливій жорстокості дій Кремля, назвавши депортацію неповнолітніх одним із найтяжчих наслідків поточної агресії."Ви знаєте, війна має справді багато облич, але викрадення дітей — це справді одне з найжахливіших, і ми маємо це зупинити, а Росія має заплатити", — підсумувала єврокомісарка.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе. .

У суботу, 9 травня, український гарант Володимир Зеленський провів перемовини із президентом Європейської ради Антоніу Коштою.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що під час переговорів було розглянути спільну роботу заради подальшої європейської інтеграції України.Зеленський запевнив, що Україна буде повноправною частиною Євросоюзу. Наразі триває підготовка до відкриття кластерів і подальших рішень.Крім того, сторони обговорили й нещодавні кроки в дипломатії та домовленість за посередництва Америки провести обмін полоненими з Росією у форматі 1000 на 1000."Вдячний за привітання українців та України з Днем Європи і вдячний за всю підтримку Європи для України в час нашої оборони в повномасштабній війні. Ми захистимо свою незалежність і право нашого народу самостійно обирати шлях. Саме цим ми захистимо і право всіх європейських народів жити так, як вони самі того хочуть. Росії не вдасться зламати Європу та розколоти її: багато було намагань, але жодне не спрацювало. І не спрацює", — додав гарант.Зауважимо, протягом останніх тижнів Франція та Німеччина запропонували поетапний процес, за яким Україна отримуватиме "символічні" переваги та поступовий доступ до механізмів ЄС в обмін на виконання етапів реформ. Це означатиме, що до отримання повноправного членства залишиться щонайменше десять років.Тим часом майбутній прем’єр Угорщини Петер Мадяр очікує від України кроків щодо угорської меншини, перш ніж погодиться на розблокування вступу до ЄС.Нагадаємо, раніше віцепрем’єр з європейської інтеграції Тарас Качка заявляв, що Україна очікує на офіційні контакти з Угорщиною після завершення формування нового уряду в Будапешті. Після цього з'ясується її позиція щодо подальшого просування переговорів про вступ України в Європейський Союз..

Україна очікує на офіційні контакти з Угорщиною після завершення формування нового уряду в Будапешті. Після цього з'ясується її позиція щодо подальшого просування переговорів про вступ України в Європейський Союз.Про це заявив віцепрем’єр з європейської інтеграції Тарас Качка під час брифінгу в Києві, його цитує "Європейська правда".У нього запитали, чи ознайомлена Україна з новою угорською позицією щодо відкриття кластерів для українського вступу в ЄС. Віцепрем’єр з європейської інтеграції зазначив, що уряд Угорщини сформується наступного тижня. Лише після цього стануть можливими офіційні контакти."Зараз відбувається багато технічних розмов між Будапештом і Брюсселем, з Європейською комісією, в тому числі й щодо відкриття кластерів, тому що потрібно розуміти позицію Угорщини", — сказав він.Качка також висловив очікування на дуже швидкі контакти між Україною й Угорщиною."Але наразі це все більше питання технічних розмов, оскільки потрібно, щоби завершилось формування уряду в Угорщині", — наголосив він.За інформацією видання Financial Times, темп реформ і різне бачення швидкості вступу посилили напругу між Україною та Євросоюзом.Протягом останніх тижнів Франція та Німеччина запропонували поетапний процес, за яким Україна отримуватиме "символічні" переваги та поступовий доступ до механізмів ЄС в обмін на виконання етапів реформ. Це означатиме, що до отримання повноправного членства залишиться щонайменше десять років.Тим часом майбутній прем’єр Угорщини Петер Мадяр очікує від України кроків щодо угорської меншини, перш ніж погодиться на розблокування вступу до ЄС.Нагадаємо, наприкінці квітня новообраний прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Перемовини можуть відбутися вже влітку..