# вступ України до ЄС

У Європейському Союзі розглядають можливість запровадження додаткових умов для держав, які планують приєднатися до блоку в майбутньому. Зокрема, новоприйняті країни можуть тимчасово залишити без ключового інструменту впливу на ухвалення спільноєвропейських рішень.Відповідну резонансну заяву зробила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, пише "Європейська правда".Особливі умови для майбутнього вступу УкраїниЯк зазначає видання, свою позицію європейська чиновниця озвучила в Люксембурзі, де згодом має розпочатися засідання Ради ЄС у закордонних справах. У представниці Брюсселя напряму поцікавилися, чи існують плани позбавити права вето саме Україну на початкових етапах її перебування в об'єднанні.У відповідь на це єврокомісарка наголосила, що необхідно "дійти до ситуації, коли укладатимемо договір про вступи також і для України", акцентувавши на важливості подальшого прогресу на євроінтеграційному шляху нашої держави. Вона переконана, що керівництво блоку має отримати залізобетонні гарантії того, що будь-яка нова країна-член "дотримуватимуться європейських правил, бувши членами через п'ять, 10 чи 15 років".Нове покоління угод про вступ на прикладі ЧорногоріїМарта Кос детально розкрила механізм, який зараз розробляють у структурах Євросоюзу для майбутніх хвиль розширення. Як приклад вона навела балканську країну, з якою наразі ведеться найбільш активна інтеграційна робота. Чиновниця зауважила, що кожна окрема держава ставатиме предметом детальних дискусій всередині блоку безпосередньо перед підписанням фінальних документів."Наразі ми перебуваємо в процесі його підготовки для Чорногорії, тож мине ще певний час, перш ніж ми побачимо, як це зробити. Але що ми знаємо зараз — і саме тому я згадую договір про вступ із Чорногорією, – це те, що це буде нове покоління договорів про вступ у тому сенсі, що ми матимемо нові запобіжники, які робитимуть або забезпечуватимуть саме те, про що ви згадали", — резюмувала єврокомісарка.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".23 травня стало відомо, що Володимир Зеленський написав листа лідерам ЄС, у якому заявив, що пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу.Читайте також: У Європейському Союзі хочуть посилити вимоги до нових членів: що пропонують політики.

Україна спільно з Молдовою зроблять рішучий крок на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі, розпочавши першу фазу офіційних переговорів. За умови належної політичної волі українська сторона здатна виконати технічний блок переговорного процесу орієнтовно за чотири роки.Про це повідомляє The Guardian.Подолання угорського вето та початок діалогуЯк зазначило видання, процес розширення блоку отримав новий поштовх після тривалого блокування з боку проросійського керівництва Угорщини. Обрання нового угорського уряду у квітні дозволило країнам-членам ЄС досягти одностайності та погодити відкриття "першого кластеру" переговорного досьє, який охоплює фундаментальні питання верховенства права та демократії. Лідери ЄС Урсула фон дер Ляєн та Антоніу Кошта у спільній заяві привітали рішучість і наполегливу працю України та Молдови на шляху реформ, додавши, що "розширення — це стратегічний вибір".Президент України Володимир Зеленський привітав це рішення, зазначивши, що Київ виконує всі необхідні умови, а Європа тримає своє слово. Попри це, експерти наголошують на значних викликах. Колишня радниця Єврокомісії з питань розширення Гізер Граббе зауважила, що відкриття першого кластеру є надзвичайно важливим сигналом, проте попереду на українську сторону чекає серйозна перевірка реальністю. За її словами, неможливо скоротити шлях ухвалення та впровадження тисяч європейських законів, що вимагатиме значного часу та суттєвих адміністративних витрат.Прогрес у реформах та антикорупційні викликиПредставники Євросоюзу позитивно оцінюють антикорупційні зусилля Києва, зокрема гучні розслідування, які свідчать про серйозне ставлення влади до боротьби з хабарництвом. Водночас європейські посадовці висловлюють розчарування темпами виконання плану з 10 пріоритетних реформ, який був узгоджений торік у грудні між єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос та віцепрем'єр-міністром України Тарасом Качкою. Наразі європейська сторона вважає виконаними лише 15% із запланованих заходів, які включають посилення незалежності НАБУ і САП, ухвалення антикорупційної стратегії та зміну процедур призначення суддів і прокурорів.Посадовці переконані, що за наявності достатньої політичної волі Україна спроможна завершити технічну частину перемовин приблизно за чотири роки, хоча остаточне членство все одно залежатиме від політичного рішення лідерів ЄС. Ідея німецького канцлера Фрідріха Мерца щодо надання Україні статусу "асоційованого члена" без права голосу не знайшла підтримки в інших європейських столицях, проте концепція "поетапного членства" через залучення до окремих політик ЄС продовжує набирати обертів.Гізер Граббе також наголосила, що ЄС має інтегрувати Україну насамперед у політику безпеки та оборони, оскільки країна володіє унікальним бойовим досвідом у сучасній війні безпілотників. На її думку, розчарування українського суспільства у євроінтеграції через затягування процесів стало б катастрофою для всього континенту."Вони не збираються повертатися в бік Росії, але якщо вони розчаруються в ЄС, це стане катастрофою для європейської безпеки. ЄС потребує України принаймні так само сильно, як Україна потребує ЄС для забезпечення всієї нашої майбутньої безпеки", — резюмувала аналітикиня.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що вже цього літа Україна може досягти нових результатів на шляху до вступу в Європейський Союз. .

Президент Володимир Зеленський заявив, що вже цього літа Україна може досягти нових результатів на шляху до вступу в Європейський Союз. У вечірньому відеозверненні гарант нагадав, що ЄС підтвердив готовність відкрити перший переговорний кластер, а Київ зі свого боку виконав усі необхідні умови для подальшого просування євроінтеграційного процесу. За його словами, Україна вже готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів і розраховує на досягнення нових результатів у процесі євроінтеграції протягом літа."Ми зробили абсолютно все для цього прогресу. Україна готова до відкриття шести кластерів, і ми розраховуємо, що цього літа зможемо досягти більше результатів для нашої інтеграції в Європейський Союз", — наголосив Зеленський.Водночас він зауважив, що успіх переговорного процесу залежить не лише від України, а й від готовності партнерів підтримувати подальше просування країни до членства в ЄС. "Дуже важливо, щоб партнери теж відчували повне значення цього процесу", — додав гарант.Найближчий тиждень, за словами Зеленського, буде насичений дипломатичними подіями, які можуть вплинути на подальший перебіг переговорів між Україною та Європейським Союзом.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".23 травня стало відомо, що Володимир Зеленський написав листа лідерам ЄС, у якому заявив, що пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу.Читайте також: У Європейському Союзі хочуть посилити вимоги до нових членів: що пропонують політики.

Наші оборонці успішно атакують Росію дронами та паралізують логістику окупантів до Криму. У Лондоні узгодили пункти мирного процесу. Сі Цзіньпін особисто відвідав Кім Чен Ина. Про ці та інші події та їхні наслідки — у підсумковому аналізі TrueUA.Чемпіонат світу з футболу, який розпочався цього тижня, буде важливою подією не лише у світі спорту, а й політики. Перший матч Мундіалю затьмарив скандал із російськими прапорами на трибунах стадіону "Ацтека" у Мехіко. Організатори турніру пояснили, мовляв, хоча збірну Росії і відсторонили від змагань на невизначений час, проте вона лишається членом ФІФА. Тому й повісили її прапор серед інших. Були на трибунах і росіяни з триколорами. Росія завжди використовувала масштабні спортивні форуми для політичних провокацій, тому подібне, на жаль, повторюватиметься й на інших стадіонах.Окрім футбольної першості, тиждень приніс й інші події. TrueUA проаналізував основні з них: що відбулося і якими будуть наслідки.Крим стає островом, а Росія запалала ще більшеСерія ударів українських БпЛА по мостах, які ведуть до анексованого Криму, паралізувала логістику окупантів.Після пошкодження мосту біля Чонгара, загарбники перенаправили свої вантажівки через Армянськ, але і там їх наздогнало покарання, — добрі дрони вразили колону з 50 вантажівок, які перевозили паливо та боєприпаси.Анексований Крим значною мірою відчув на собі наслідки знищення логістики агресора, — там триває бензинова криза, на тлі якої населення почало масово скуповувати крупи та макарони. Путінський режим не був готовий до такого повороту. Росіяни намагаються навести понтонні переправи замість пошкоджених мостів, та це не розв'язує проблему глобально.Дісталося загарбникам і на інших окупованих територіях. Зокрема, після ефективних ударів БпЛА зупинив роботу порт Маріуполя, крім того, вражено електропідстанції, РЛС ворога, цистерни з паливом на захоплених росіянами землях Донеччини й Луганщини.Палає і сама Росія. Протягом тижня, що минає, червоний півень прилетів на нафтопереробні заводи "Танеко" та "ТАИФ-НК" у Татарстані, на хімічний завод "Тольяттікаучук" та на Куйбишевський НПЗ у Самарській області, Афіпський НПЗ у Краснодарському краї, завод "ВНИИР-Прогрес" у Чебоксарах, який виробляє компоненти для російських ракет і безпілотників. І це далеко не повний перелік уражених об’єктів."У нас є десь 300, 350 засобів, які ми застосовуємо, і ми вийдемо на ту кількість, яка дозволить нам відповідати їм повною мірою. Росія розуміє, що коли буде 600 дронів та ракет, тоді вони відчують цю війну так, як її відчуваємо ми. Але вони відчують її вдома", — заявив президент Володимир Зеленський 9 червня в Естонії під час спілкування з медіа разом із лідерами країн Північної Європи та Балтії.Нарешті визнав шкоду для своєї економіки від глибоких ударів БпЛА й Путін. Але одразу збрехав: мовляв, зруйноване швидко відновлюють. І пообіцяв посилити удари по Україні. Нічого нового, знову погрози "Орєшніком" та атаками на українські міста. Але навіть одурманені кремлівською пропагандою росіяни не можуть не бачити страху своєї керівної верхівки.У Москві вперше за 23 роки скасували святковий концерт на Красній площі до так званого "Дня Росії", також не відбудеться авіасалон у підмосковному Жуковському. Протягом кількох минулих років це дійство проводилося в онлайн-форматі, проте глава уряду країни-агресорки Михайло Мішустін гарантував, що цього року авіасалон відбудеться. І цей збрехав…Міжнародна активність України зі знаком плюсПрезидент Зеленський 7 червня у Лондоні провів зустріч із лідерами групи Е3 — прем’єром Великобританії Кіром Стармером, президентом Франції Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Результатом стали п’ять умов мирного процесу та акцент на участі Сполучених Штатів у цьому процесі. Через те що Дональд Трамп добряче загруз у військовому конфлікті з Іраном, він дистанціювався від переговорів про припинення війни в Україні. Європа намагається повернути його за переговорний стіл, але не в тому форматі, який призвів до пастки з "духом Анкориджа", а до спільної з європейцями позиції.Вона викладена у п’яти пунктах:негайне припинення вогню та повна зупинка Путіним бойових дій;ордони не можуть змінюватися силою, точкою для переговорів є нинішня лінія бойових зіткнень, Україна має суверенне право укладати союзи будь з ким, у тому числі з НАТО;українці мають отримати чітку юридичні гарантії безпеки, які набудуть чинності одразу після припинення вогню та передбачатимуть розгортання на нашій території міжнародних сил;російські гроші будуть заморожені доти, доки Москва не компенсує завданих Україні збитків;у мирній угоді має бути врахований безпековий інтерес Європи, тому будь-які перемовини щодо Євросоюзу та НАТО потребуватимуть згоди їхніх країн-членів.Останній пункт — сигнал Трампу, що домовлятися з Путіним про щось за спинами європейців у нього не вийде.Після Лондона Зеленський відвідав саміт країн Північної Європи та Балтії, який відбувся в Естонії. Окрім демонстрації політичного союзництва України з країнами цього регіону, з Таллінна українська делегація привезла і конкретні рішення, зокрема, щодо посилення української системи ППО. 15-17 червня у Франції відбудеться саміт G7, куди запросили Зеленського. Тож очікуємо важливих новин уже у понеділок.Третя подія — візит до Києва єврокомісарки з питань розширення Марти Кос. В українській столиці вона повідомила чудову новину для українців — 15 червня відкриється перший переговорний кластер для членства України в Євросоюзі."За допомогою так званого випереджального підходу, з технічного погляду, ми готові до відкриття. Зараз тривають фінальні консультації з країнами-членами ЄС. Після відкриття першого кластера, у липні можуть бути відкриті й інші", — зазначила єврокомісарка.Показово, що цей процес відбувається на тлі триваючої сварки між Києвом і Варшавою через складні сторінки спільного минулого. TrueUA аналізував причини і наслідки чвар. На жаль, від польських політиків протягом тижня, що минає, звучало багато неприємних заяв на адресу України, українців та українського президента. Залишається сподіватися, що місце Віктора Орбана, який на користь Росії гальмував просування нашої держави до ЄС, не займе польський президент Кароль Навроцький.Китай лякав маневрами біля берегів Тайваню, а Сі Цзіньпін особисто їздив до КімаСеред інших важливих подій TrueUA виділяв перемогу на парламентських виборах у Вірменії політичної сили прозахідного прем’єр-міністра Нікола Пашиняна. Ще одна країна прагне піти якомога далі від Москви, і це — хороша новина. Але були й тривожні, серед таких — Китай знову шукає привід для військового конфлікту навколо Тайваню. Протягом тижня китайці проводили так звану "спеціальну морську операцію" у водах на схід від Тайваню. У Тайбеї звинуватили Пекін у порушенні міжнародного права. Маневри китайців завершилися, але вони підтвердили, що комуністична влада Сі Цзіньпіна прагне домінувати в цьому регіоні попри інтереси інших держав.У Піднебесній свої дії пояснювали реакцією на переговори Японії та Філіппін про делімітацію морських кордонів, буцімто це зазіхання на виключну економічну зону Китаю, якою він вважає води біля Тайваню. Китайська влада підозрює Філіппіни та Японію у бажанні встановити контроль за морським шляхом, яким, у разі нападу КНР на Тайвань можна надавати допомогу тайванцям. Тому Сі вирішив погрозити дубинкою.Проте аналітики вважають, що нетривала "спеціальна морська операція" — черговий етап нагнітання, і що Китай готується до війни. Поки — дипломатичної, але з позиції сили. На це вказують кілька ознак. Перша: протягом останніх 19 місяців КНР скуповує золото. З одного боку, цей метал дає можливість диверсифікувати міжнародні резерви на тлі глобальної нестабільності у світі. З іншого — великі запаси золота створюють фінансову подушку на випадок санкцій у відповідь на агресію проти Тайваню.Друга ознака — вперше за сім років 7-8 червня відбувся візит Сі Цзіньпіна до Кім Чен Ина. Оглядачі вказують: це перший міжнародний вояж вождя китайських комуністів у 2026 році, досі всі приїздили до нього, навіть Трамп. Чому ж північнокорейський лідер удостоївся такої честі? У Сі немає стратегічних партнерів в Індо-Тихоокеанському регіоні, але вистачає ворогів, точніше, конкурентів за вплив, і в разі військового зіткнення навколо Тайваню опертися буде ні на кого, окрім КНДР.Утім, китайська дипломатія відома тим, що про реальні домовленості пресрелізів не видають, все лишається утаємниченим. Тому наслідки переговорів можна простежувати тільки по конкретних діях і то не відразу. Оскільки китайці допомагають росіянами у війні проти України не публічно, а північні корейці — безпосередньо, за розвитком активності Пекіна варто поспостерігати й українським аналітикам..

Україна зробила черговий важливий крок на шляху до членства в Європейському Союзі. Йдеться про відкриття першого кластера.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Україна на крок ближча до ЄС. Кластер 1 "Основи" відкрито. Це доказ того, що ми рухаємося вперед. Попри війну. Попри всі виклики", — заявила посадовиця.Свириденко зауважила, що українські реформи дають результат. "Наші зусилля бачать. Нашу відданість європейському майбутньому визнають", — зазначила вона.Водночас прем'єр-міністр зауважила, що "попереду ще багато роботи". "Сьогодні є привід сказати: ми стали ще ближчими до Європейського Союзу. Це стало можливим завдяки роботі наших Сил оборони та стійкості українців, які щодня борються за своє європейське майбутнє", — наголосила Свириденко.Також посадовиця зауважила, що відкриття першого кластеру — це "результат спільних зусиль" президента Володимира Зеленського, уряду, парламенту. "Щиро дякую головуванню Кіпру в Раді ЄС, Урсулі фон дер Ляєн, Антоніу Кошті, Марті Кос, Каї Каллас та лідерам усіх держав-членів Європейського Союзу за підтримку, довіру та історичне рішення. Україна готова рухатися далі. Разом із Європою", — підсумувала прем'єр-міністр.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".23 травня стало відомо, що Володимир Зеленський написав листа лідерам ЄС, у якому заявив, що пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу.Читайте також: У Європейському Союзі хочуть посилити вимоги до нових членів: що пропонують політики.

Глава Фінляндії Александр Стубб закликав лідерів Європейського Союзу відмовитися від бюрократії та розширити блок до 40 країн, запропонувавши нові гнучкі формати членства. Політик попередив, що після завершення війни в Україні та можливої зміни влади у США унікальний шанс для євроінтеграції нових держав буде втрачено.Про це повідомляє CNBC.Вікно можливостей, яке може швидко закритисяПід час свого виступу на міжнародній енергетичній конференції Александр Стубб наголосив, що Європейський Союз зобов'язаний "мислити масштабно" та діяти рішуче. Лідер Фінляндії попередив, що сприятливі геополітичні умови для розширення мають чіткі часові обмеження, які напряму залежать від тривалості повномасштабного конфлікту в Європі та майбутніх політичних змін у світі.За його оцінками, щойно бойові дії в Україні припиняться, а в Сполучених Штатах Америки відбудеться ймовірна зміна політичного керівництва, загальна увага до інтеграційних процесів піде на спад, а внутрішні європейські дискусії лише ускладнять процедуру прийняття нових членів."Вікно можливостей" для розширення ЄС "досить коротке, тому що коли війна в Україні закінчиться і, можливо, коли зміниться адміністрація США, я не знаю, тоді люди знімуть ногу з педалі газу і знову почнуть чіплятися до непотрібних речей", — застеріг Стубб.Гнучкі формати членства та нові кандидатиГлава Фінляндії переконаний, що стратегічна могутність та вплив Євросоюзу на світовій арені прямо пропорційні його географічним масштабам. Саме тому він закликав відійти від звичних бюрократичних рамок і запровадити значно гнучкіші моделі інтеграції, які б дали змогу об'єднати навколо Брюсселя ширше коло партнерів."У цей момент нам потрібно мислити масштабно, і географічно нам потрібно розширюватися або принаймні створювати такі форми членства, які є достатньо гнучкими, щоб у сумі включити 40 європейських держав — або навіть неєвропейських", — пояснив свою позицію фінський президент.У цьому контексті Александр Стубб зауважив, що євроінтеграційний процес повинен обов'язково охоплювати Україну, Молдову та Грузію. Одночасно з цим Європі варто звернути увагу на північний вектор та посилити взаємодію з Ісландією та Норвегією.Окрему увагу Стубб приділив відновленню та поглибленню зв'язків із Великою Британією, яка покинула європейську родину у 2020 році внаслідок Brexit, зазначивши, що Лондон має бути максимально наближеним до ЄС. Більше того, фінський лідер не виключає залучення до блоку навіть трансатлантичних партнерів. Згадуючи Оттаву, він з іронією додав: "Хіба не було б чудово, якби Канада була 28-ю державою Європейського Союзу, а не 51-ю державою Сполучених Штатів?"Нагадаємо, 4 червня кіпрське головування в Раді Європейського Союзу оголосило про початок практичних процедур для відкриття першого тематичного блоку переговорів щодо членства України та Молдови. Цей крок демонструє непохитну солідарність європейських інституцій із країнами-кандидатами на шляху до розширення блоку..

Україна активно працює, щоби в червні отримати кошти з європейського пакета підтримки обсягом у 90 мільярдів євро. До того ж є прогрес у ще декількох напрямках співпраці з Європою.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Ми билися за цей пакет, і він затверджений. Процедурно треба, щоб уже зараз, в літній час, кошти запрацювали на Україну — на нашу стійкість, на нашу оборону, на допомогу нашим людям — українцям. І це буде", — наголосив він.За його словами, є прогрес і на напрямку перемовин із Європейським Союзом щодо членства України. Наша держава цілеспрямовано йде в Європу."У нас буде дуже чіткий графік можливостей для руху у перемовинах, тим паче після змін в Угорщині. Термінів ми дотрималися", — акцентував український президент.Він додав, що зараз, уже в червні, Україна дуже розраховує перейти до відкриття кластерів, які підготовлені."Ми зробили цю свою частину роботи. І зараз крок за Європейським Союзом", — зауважив президент України.Він констатував, що фактично щодня українська команда перебуває в комунікації з ЄС. І це дуже важливо для мотивації України та всіх наших людей."Кожна позитивна новина з ЄС підтверджує, що Україна на правильному шляху, і що партнери — з нами, з Україною", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні журналісти видання Bloomberg оприлюднили інформацію, що Україна звернулася до Німеччини з проханням надати цього року десятки додаткових ракет-перехоплювачів Patriot зі своїх запасів. Київ прагне посилити свою протиповітряну оборону на тлі російських ударів..

Кіпрське головування в Раді Європейського Союзу оголосило про початок практичних процедур для відкриття першого тематичного блоку переговорів щодо членства України та Молдови. Цей крок демонструє непохитну солідарність європейських інституцій із країнами-кандидатами на шляху до розширення блоку.Про це у соцмережі X повідомила пресслужба Кіпрського головування в Раді ЄС.Сигнал про єдність Європи та новий етап інтеграціїУ четвер, 4 червня, представники Кіпру, який зараз головує в Раді ЄС, дали офіційний старт підготовчим процесам. Запуск роботи над першим переговорним кластером є фундаментальною віхою, яка відкриває новий практичний етап інтеграційного марафону для Києва та Кишинева. Європейські дипломати наголошують, що початок цього процесу є знаковим досягненням, яке демонструє монолітність позиції європейської спільноти."Це знаменує собою важливу віху на їхньому євроінтеграційному шляху та посилає чіткий сигнал про єдність і рішучість ЄС", — заявили у відомстві країни.Наступні кроки та стратегічні пріоритети БрюсселяУ повідомленні зазначається, що найближчим часом дипломатичні зусилля Ради ЄС будуть зосереджені на фіналізації всіх бюрократичних та організаційних нюансів для безпосереднього проведення міжурядової конференції. Сторони планують працювати у максимально інтенсивному режимі."Найближчими днями ми продовжуватимемо самовіддано працювати над завершенням дискусій у Раді для офіційного відкриття кластера", — зазначили в Кіпрському головуванні.У Брюсселі також нагадали, що весь процес розширення ЄС базується суворо на принципі оцінки індивідуальних заслуг кожної країни-кандидата та виконання ними необхідних реформ. Політика розширення залишається ключовим стратегічним пріоритетом та однією з найбільш трансформаційних доктрин Європейського Союзу, що покликана гарантувати стабільність на континенті.Нагадаємо, Європейська комісія планує запропонувати відкриття першого тематичного кластера переговорних розділів щодо членства України та Молдови в ЄС 16 червня.Додамо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує відкрити перший переговорний кластер щодо вступу до Європейського Союзу найближчими тижнями..

Офіційний Будапешт кардинально змінив свою позицію щодо європейської інтеграції Києва та Кишинева. Оновлений угорський уряд дав зелене світло подальшому розгляду документів двох держав на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі.Про це повідомляє Financial Times.Історія блокування та затяжного процесуЖурналісти нагадали, що українська та молдовська сторони синхронно здобули офіційний статус країн-кандидатів на приєднання до європейської спільноти ще у червні 2022 року. Тоді ж подані урядами заявки вирішили об'єднати в один спільний кейс для оптимізації інтеграційних процедур.Згодом, у січні 2025 року, Європейська комісія надала позитивну рекомендацію для старту безпосереднього переговорного процесу, який має на меті адаптацію та приведення національних законодавств обох країн у повну відповідність до жорстких вимог і стандартів ЄС. Проте цей важливий геополітичний крок одразу зупинив тодішній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який тривалий час використовував право вето.Нові терміни та очікуваний старт переговорівЗ приходом нового керівництва в Угорщині штучні дипломатичні перешкоди вдалося повністю усунути. Завдяки ухваленому компромісному рішенню, євроінтеграційний процес нарешті отримав довгоочікуване прискорення. Аналітики прогнозують, що офіційний запуск повноцінних міждержавних перемовин стосовно узгодження першого тематичного переговорного кластера має відбутися вже найближчим часом, а саме 15 червня.Нагадаємо, раніше очільник угорського уряду Петер Мадяр заявив, що Угорщина та Україна досягли "всеосяжної угоди" щодо угорської нацменшини. Така домовленість може вплинути на переговори про вступ до Європейського Союзу..

Президент Словаччини Петер Пеллегріні оголосив, що головною передумовою для будь-якого подальшого просування України на шляху до Європейського Союзу має стати повне дипломатичне завершення війни з Росією. Лідер сусідньої держави категорично виступив проти надання Києву особливих умов чи прискорених процедур євроінтеграції.Про це йдеться на сторінці в Facebook політика.Дипломатичний мир як головна передумоваБратислава вважає, що припинення бойових дій та досягнення стабільності є безальтернативним першим кроком для відновлення розмов про європейське майбутнє України. Петер Пеллегріні переконаний, що це завдання має залишатися ключовим пріоритетом як для нашої країни, так і для всієї міжнародної спільноти."Пріоритетом має стати завершення конфлікту в Україні дипломатичним шляхом, це має бути основною умовою для розмов про реальні кроки, які б наблизили Україну до членства в Європейському Союзі", — наголосив президент Словаччини.Водночас він додав, що поточна безпекова ситуація не може слугувати виправданням для запровадження будь-яких пільгових механізмів чи преференцій.Жодних привілеїв порівняно з БалканамиСловацький лідер порівняв євроінтеграційні зусилля Києва з досвідом інших претендентів, зокрема держав Західних Балкан, які витратили роки на виконання складних технічних умов та проведення масштабних внутрішніх реформ. На його думку, надання Україні особливого статусу надіслало б хибний політичний сигнал іншим кандидатам."Жодна країна, незалежно від того, в якій складній ситуації вона перебуває, не може отримати лише через цю ситуацію, наприклад, війну, якісь пільги порівняно з країнами Західних Балкан, які пройшли справді довгий і важкий шлях реформ", — заявив він.Пеллегріні також відкинув ідеї так званого асоційованого чи часткового членства, наполягаючи на тому, що розширення блоку повинно відбуватися за єдиними та суворими правилами для всіх без винятку осіб. Політична підтримка з боку Братислави буде можливою лише за умови стовідсоткової відповідності Києва всім Копенгагенським критеріям."Якщо Україна колись у майбутньому виконає ці правила та умови, Словаччина підтримуватиме її на шляху до членства в Європейському Союзі, але Словаччина не підтримуватиме таких скорочень та будь-якого протегування когось на шкоду іншим", — пояснив він.На завершення словацький очільник висловив глибокий скепсис щодо самої спроможності європейських інституцій інтегрувати країну, в якій триває збройний конфлікт."Я не можу уявити, щоб Європейський Союз мав розширитися за рахунок країни, яка наразі перебуває у стані війни з Російською Федерацією", — сказав Пеллегріні.Нагадаємо, 25 травня у місті Пряшеві голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов та державний секретар міністерства внутрішніх справ Словаччини Міхал Каліняк підписали перший міжнародний Меморандум між архівними установами двох країн..

Німецький канцлер Фрідріх Мерц рішуче виступив за невідкладний початок предметного діалогу та відкриття першого переговорного кластера щодо євроінтеграції України. Очільник уряду наголосив, що будь-які суперечки між Києвом та Будапештом мають розглядатися виключно в окремому порядку і не повинні гальмувати загальноєвропейський процес.Відповідну заяву політик зробив під час спільної пресконференції з прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром у Берліні.Повага до інтересів БудапештаПід час свого виступу глава німецького уряду зауважив, що офіційний Берлін із розумінням ставиться до прагнень угорської влади розв'язати наявні проблеми. Зокрема це стосується нормативного врегулювання становища угорської національної меншини, яка проживає на території України."Ми розуміємо, що Будапешт спочатку хоче врегулювати двосторонні питання, наприклад права угорської меншини в Україні", — додав Мерц.Євроінтеграція поза політичними суперечкамиВодночас німецький лідер висловив чітку позицію щодо недопустимості створення штучних бар'єрів для української сторони. На його думку, локальні політичні дискусії в жодному разі не повинні ставати на заваді подальшому зближенню Києва з Європейським Союзом."Це не повинно відбуватися на шкоду європейській підтримці та не повинно відвертати нас від мети зараз відкрити перший переговорний напрямок з Україною", — наголосив німецький лідер.Таким чином Фрідріх Мерц фактично закликав усіх партнерів по європейському блоку перейти до практичного етапу інтеграційного процесу, не зважаючи на наявні розбіжності. Варто зазначити, що запуск першого переговорного кластера є критично важливим кроком для України, однак для ухвалення цього консенсусного рішення все ще необхідна згода абсолютно всіх держав-членів ЄС.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц припустив, що Україні, можливо, доведеться змиритися з втратою контролю над частиною своїх територій заради укладення мирної угоди з Росією. За його словами, такі поступки можуть стати вирішальним фактором у питанні вступу країни до Європейського Союзу..

Україна розраховує відкрити перший переговорний кластер щодо вступу до Європейського Союзу найближчими тижнями.Як повідомив президент України Володимир Зеленський, Київ очікує на підтримку країн Північної Європи у питанні відкриття кластерів та сподівається на "зменшення скепсису серед окремих партнерів уже влітку". За словами глави держави, Україна прагне відкрити перший переговорний кластер — Fundamentals — уже найближчими тижнями, після чого працюватиме над запуском інших напрямів."Нам дуже потрібна позиція кожної країни, щоб блокувань не було. Розраховуємо, що в червні та інші місяці літа в нас буде прогрес у цьому напрямі", — зазначив Зеленський.Президент також наголосив, що Швеція повністю підтримує Україну у питанні відкриття кластерів, і висловив сподівання, що інші партнери Північної Європи працюватимуть у тому ж напрямі, зокрема щодо держав, які наразі ставляться до процесу скептично."Сподіваємося, що під час моїх перемовин у червні або влітку ми зменшимо цей скепсис і отримаємо для України бажаний важливий результат", — додав він.Нагадаємо, Європейська комісія планує запропонувати відкриття першого тематичного кластера переговорних розділів щодо членства України та Молдови в ЄС 16 червня.Додамо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус"..

Європейський Союз має намір кардинально реформувати чинні механізми інтеграції нових членів, щоб забезпечити оперативніше реагування на інтереси Києва. Традиційна модель вступу, що створювалася протягом багатьох десятиліть, більше нездатна відповідати сучасним міжнародним кризам.Про це повідомляє Financial Times.Необхідність негайних реформ та інтеграціїЄврокомісарка висловила переконання, що Брюссель зобов'язаний оперативно реагувати на зміну геополітичної ситуації у світі. За її словами, настав момент, коли Євросоюз повинен без зволікань модернізувати свої внутрішні правила, щоб відкрити нові формати співпраці з країнами-претендентами на членство, зокрема з Україною. Вона підкреслила, що під час особистих перемовин лідери ЄС висловили прагнення поєднати оцінку реальних досягнень країн із ширшими інструментами для їх поступового залучення до блоку."Якщо є слушний час для прискорення розширення — він настав зараз", — наголосила вона.Марта Кос додала, що майбутнє всього європейського простору залежить від рішучості діяти без зволікань."Якщо ми зробимо правильно, ми зможемо побудувати сильний континент, здатний протистояти супротивникам, які хочуть нашого краху. Але якщо ми не зробимо все правильно, інші втрутяться і без вагань використають усі свої сили проти на... Це набагато більше, ніж просто розширення. Йдеться про наше майбутнє. І тому я сподіваюся, що лідери це усвідомлять і виявлять рішучість та єдність у турботі про майбутнє нашого Європейського Союзу", — наголосила Кос.Терміни вступу та об'єднання з МолдовоюПопри заклики до реформ, представниця Єврокомісії відкинула можливість надання Україні повноправного членства вже наступного року, на чому наполягав президент Володимир Зеленський. Водночас посадовиця додала, що подібні заяви українського лідера допомогли активізувати обговорення цього питання всередині спільноти та змусили європейських колег діяти активніше."Україна надто велика, щоб зазнати невдачі. Тому вона заслуговує на особливу увагу. Я більше боюся того дня, коли настане мир, а ми не будемо готові виконати свої зобов'язання", — сказала вона.Окрім цього, єврокомісарка припустила можливість синхронізації євроінтеграційних шляхів України та Молдови. Цей спільний процес може зафіксувати значний прогрес уже протягом літа, коли планується офіційний запуск переговорної процедури для обох держав.Нагадаємо, на початку березня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна незабаром буде технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу до ЄС..

Європейська комісія планує запропонувати відкриття першого тематичного "кластера" переговорних розділів щодо членства України та Молдови в ЄС 16 червня.Про це повідомляє Euractiv з посиланням на високопоставлене джерело."Комісія представить цю пропозицію на зустрічі міністрів Європи в Брюсселі в рамках Ради загальних справ. Цей графік дозволить лідерам ЄС схвалити цей крок на засіданні Європейської Ради в Брюсселі через два дні", — йдеться у повідомленні.Як відзначили у виданні, що наразі у Європі тривають дебати щодо майбутнього формату інтеграції України, оскільки точні умови членства та інституційні параметри для нових країн поки що не зафіксовані. Так, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив ідею, що Україна могла б отримати статус "асоційованого члена" без права голосу в інституціях ЄС. Київ цей варіант категорично відкинув, наполягаючи виключно на повноправному членстві.Водночас Норвегія відкидає припущення щодо можливого тимчасового вступу України до Європейської економічної зони (ЄЕЗ) як "трампліна" до ЄС. Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде зауважив, що архітектура ЄЕЗ є занадто специфічною та складною."Переговори про вступ до ЄС поділені на шість різних так званих "кластерів", що групують сфери або "розділи" права ЄС у широкі тематичні політичні сфери. Відкриття кожного кластера вимагає одноголосного схвалення всіх 27 урядів ЄС, а вето також може зупинити прогрес у переговорах, якщо країни-кандидати вважатимуться такими, що відступають від реформ. Перший такий "кластер" у переговорах стосується основних демократичних, економічних та інституційних стовпів ЄС. Хоча він є першим, який було відкрито, він також останнім, який було закрито. Очікується, що решта кластерів будуть відкриті для України та Молдови в липні", — додали у виданні.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".23 травня стало відомо, що Володимир Зеленський написав листа лідерам ЄС, у якому заявив, що пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу..

Пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у листі до лідерів Європейського Союзу. Документ отримала у своє розпорядження агенція Reuters.Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував дозволити Україні брати участь у засіданнях ЄС без права голосу як проміжний крок до повноправного членства в Євросоюзу.У відповідь Володимир Зеленський зазначив у своєму листі, який надіслав увечері в п’ятницю, 22 травня, що усунення прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана після виборів минулого місяця створило можливість для суттєвого прогресу в переговорах про вступ України в ЄС."Несправедливо, якщо Україна буде присутня в Європейському Союзі, але залишатиметься без права голосу. Настав час рухатися вперед у напрямку повноправного та змістовного членства України", — заявив український президент.Зеленський подякував європейським лідерам за підтримку під час війни та зазначив, що Україна виступає захистом проти російської агресії для всього ЄС."Ми захищаємо Європу — повністю, а не частково, й не напівзаходами. Україна заслуговує на справедливий підхід і рівні права в Європі", — додав президент.Лист адресований голові Європейської ради Антоніо Кошті, голові Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн та президенту Кіпру Нікосу Христодулідесу.Нагадаємо, що вчора президент Володимир Зеленський провів розмову з французьким колегою Еммануелем Макроном, прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у форматі Е3 — Україна..