# вступ України до ЄС

У вівторок, 24 лютого, Україну відвідали президенти Європейської комісії та Європейської ради — Урсула фон дер Ляєн і Антоніу Кошта. Під час розмов, серед іншого йшлося, й про дату вступу України до Європейського Союзу.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Вдячний за те, що ви приїхали в Україну в цей день, у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення Росії. Європа була з нами протягом цих важких років, і наші люди довіряють Європі. Вони знають, що ми не самі. Багато в чому все це завдяки вашим особистим зусиллям, вашій роботі та дружбі — дякую", — наголосив він.Український президент також подякував усім європейським друзям і партнерам — усім у Європейському Союзі, хто стоїть на правильному боці історії та допомагає Україні."Дуже важливо, що ми розпочали роботу над деталями ключової геополітичної гарантії безпеки для України й для всієї Європи — чіткої дати вступу України до ЄС. 2027 рік є важливим і реалістичним, щоб Путін не міг десятиліттями блокувати наше членство", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, Урсула фон дер Ляєн зауважила, що зараз Євросоюз не може назвати дату вступу України, але допомагатиме отримати це членство.Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що європейське майбутнє пов’язано зі свободою України."Ця річниця не лише про пам’ять про минуле — це про формування майбутнього, а майбутнє пишеться у Києві, а не в Москві. Єдиний шлях до справедливого та тривалого миру — миру на основі поваги до суверенітету, територіальної цілісності да поваги до статутів ООН", — сказав Кошта на спільній з президентом України Володимиром Зеленським пресконференції в Києві.Кошта привітав усі зусилля, спрямовані на досягнення миру, зокрема зусилля партнерів зі США."Росія не може досягнути перемоги за столом переговорів тоді, коли вона втрачає багато на полі бою. Росія повинна прийти за стіл переговорів серйозно та прийняти, що вона не може перемогти в цій війні", — додав голова Європейської Ради.Він зазначив, що Росія, однак, інтенсифікує свої атаки про цивільній інфраструктурі серед складних зимових умов."Мій меседж залишається максимально чітким — Україна може розраховувати на Євросоюз. Майбутнє України в Європейському Союзі", — наголосив Кошта.Нагадаємо, вчора єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи" заявила, що вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи".За її словами, президент Володимир Зеленський бачить вступ України до ЄС уже на початку 2027 року."Виходячи з того, чого хоче президент Зеленський, — це 1 січня 2027 року. Якби я могла це зробити, я би сиділа на цьому стільці до 1 січня 2027 року та зробила би це реальністю", — наголосила вона.Єврокомісарка додала, що нинішня методологія розширення Євросоюзу створювалася для мирних часів і не враховує умов війни."Це займає багато часу, а Україна та Європа цього часу не мають. Ось чому ми зараз думаємо, як це змінити", — пояснила Кос.Вона також зазначила, що Україна є особливим випадком, оскільки продовжує проводити реформи навіть під час війни. Деякі з них виявилися доволі успішними та не викликають жодних застережень у партнерів.Кос акцентувала, що для просування України до членства необхідна підтримка всіх 27 держав-членів Євросоюзу."Ми повинні переконати всі 27 країн ЄС. Але сприйняття того, наскільки небезпечною є Росія для європейців, є різним", — пояснила вона.Як приклад вона навела результати опитувань: у Польщі 77% опитаних вважають, що Росія може напасти на їхню країну, тоді як в Італії 70% відповіли, що такого ризику немає.Нагадаємо, що сьогодні Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини. Але, за словами високої представниці із зовнішньої та безпекової політики Каї Каллас, Євросоюз продовжуватиме підтримувати Україну..

На полях Мюнхенської безпекової конференції Україна та її європейські партнери провели черговий раунд переговорів щодо прискореної процедури членства в Європейському Союзі. Попри готовність більшості держав рухатися швидше, процес стикається з жорстким опором одного гравця, що змушує Київ шукати нові дипломатичні інструменти для подолання вето.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за підсумками пресконференції, пише "Радіо Свобода".Угорщина на шляху до БрюсселяЗа словами дипломата, технічно та політично Україна могла б просуватися до членства значно вищими темпами. Головним гальмом на цьому шляху залишається деструктивна позиція офіційного Будапешта, яка наразі виглядає як повна блокада українських ініціатив."Недалекоглядна позиція Угорщини, яка повністю блокує всі українські зусилля на цьому напрямку", — констатував очільник МЗС.Чому Україна потрібна ЄвропіПопри труднощі з Угорщиною, Андрій Сибіга наголосив, що в архітектурі самого Євросоюзу відбувається зміна сприйняття України. Більшість країн-членів усвідомлюють, що приєднання Києва — це не лише допомога Україні, а й критичне посилення самої Європи в оборонній та економічній сферах. Міністр виокремив ключові переваги, які отримає блок від вступу України:безпековий фундамент: посилення оборонної потужності всього континент;політична вага: зміцнення дипломатичних позицій Європи на світовій арені;економічна автономія: внесок у стратегічну незалежність ЄС та розвиток промисловості.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з розширення Марта Кос заявила, що через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення.Також стало відомо, що у Європейському Союзі наразі відсутній консенсус щодо чітких термінів приєднання України, оскільки це питання напряму залежить від укладання майбутньої мирної угоди. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс наголосив, що за умов продовження війни знайти формулу розширення блоку буде вкрай непросто, а швидке завершення конфлікту у 2026 році поки що виглядає малоймовірним..

Попри активну підтримку євроінтеграційних прагнень Києва, держави-члени Європейського Союзу наразі не досягли згоди щодо фіксації точного календаря вступу України до блоку. Верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас наголосила, що попереду залишається значний обсяг роботи, проте стратегічний курс на те, що "Україна — це частина Європи", залишається незмінним.Про це повідомляє DW, цитуючи заяву топдипломатки Євросоюзу під час панельної дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки у неділю, 15 лютого.Дипломатична реальністьЗа словами Каї Каллас, на сьогодні в середині об'єднання панує стримана позиція щодо конкретних дедлайнів. Вона відкрито визнала наявність розбіжностей у поглядах серед країн-членів, що є природним процесом для європейської дипломатії."Моє відчуття таке, що держави-члени не готові назвати конкретну дату. Цілком зрозуміло, що ми не маємо однакових поглядів щодо всіх питань, і так буде й надалі", — пояснила головна дипломатка ЄС.Водночас Каллас виступила на захист європейської суб'єктності, відкинувши критику з боку держсекретаря США Марко Рубіо щодо нібито занепаду європейської цивілізації. Вона підкреслила, що попри певні розбіжності з Вашингтоном, Європі не загрожує крах.Безпека України як пріоритет для ЄвропиКаллас акцентувала на тому, що зміцнення обороноздатності ЄС є нагальною потребою, а геополітична вага блоку напряму залежить від успіху України. Вона нагадала, що безпекова архітектура континенту зараз формується саме на українських теренах."Існує нагальна потреба повернути європейську суб'єктність. Безпека Європи починається в Україні", — заявила Кая Каллас.Тверезий погляд на РосіюТоркаючись теми завершення війни, представниця ЄС закликала міжнародну спільноту не переоцінювати можливості Кремля. Вона назвала Росію "надламаною" агресоркою та застерегла від сценаріїв, де Москва отримає за столом переговорів більше, ніж змогла вибороти на полі бою. Крім того, Каллас наполягає на виплаті репарацій та притягненні РФ до відповідальності за воєнні злочини.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з розширення Марта Кос заявила, що через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення.Також повідомлялось, що у Європейському Союзі наразі відсутній консенсус щодо чітких термінів приєднання України, оскільки це питання напряму залежить від укладання майбутньої мирної угоди. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс наголосив, що за умов продовження війни знайти формулу розширення блоку буде вкрай непросто, а швидке завершення конфлікту у 2026 році поки що виглядає малоймовірним..

У Європейському Союзі наразі відсутній консенсус щодо чітких термінів приєднання України, оскільки це питання напряму залежить від укладання майбутньої мирної угоди. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс наголосив, що за умов продовження війни знайти формулу розширення блоку буде вкрай непросто, а швидке завершення конфлікту у 2026 році поки що виглядає малоймовірним.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на заяву латвійського лідера під час панельної дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки.Пошук "креативної формули"За словами Рінкевичса, попри бажання багатьох партнерів бачити Україну в складі ЄС якнайшвидше, всередині блоку досі не готові зафіксувати конкретну дату вступу. Політик зазначив, що Брюссель вміє бути "креативним", коли цього вимагають обставини, проте наразі єдиного рішення немає."З нашого погляду, так, ми хочемо, щоб Україна якомога швидше стала частиною Євросоюзу, але ЄС завжди був дуже креативним, коли це було дійсно потрібно. І ми можемо знайти формулу, яка, ймовірно, нам підійде", — зауважив президент Латвії.Фактор війни та мирної угодиРінкевичс переконаний, що ключовою перешкодою для визначення дедлайнів є відсутність мирної угоди, яка в найближчій перспективі залишається недосяжною через позицію Кремля. Він підкреслив, що поки Росія не виявляє готовності до реальних кроків, ЄС змушений вирішувати складну дилему розширення за умов війни."Я не бачу, що Росія збирається рухатися. А якщо Росія не рухається, то ми не матимемо угоди. Якщо Росія не рухається, то ми маємо вирішити, якщо є країна, яка перебуває у стані війни, що ми будемо робити з розширенням Європи. Тож чи можемо ми сьогодні назвати конкретну дату, наприклад 27 листопада?" — риторично запитав політик.Прогнози на 2026 рікОкремо президент Латвії торкнувся термінів завершення бойових дій. На його думку, розраховувати на фінал війни вже у 2026 році наразі складно, хоча він був би радий помилитися у своїх розрахунках."Чесно кажучи, на цю мить я не можу уявити, що ми укладемо угоду у 2026 році. Якщо я помиляюся, я з радістю визнаю це всюди", — резюмував Рінкевичс.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з розширення Марта Кос заявила, що через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення..

Через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення.Таку заяву зробила єврокомісар з розширення Марта Кос під час Українського ланчу в Мюнхені. За словами Кос, традиційний процес вступу, заснований виключно на індивідуальних досягненнях країн-кандидатів, наразі стикається з безпрецедентними геополітичними викликами."На основі поточної методології розширення ЄС, вступ України в ЄС 1 січня 2027 року не є можливим. Але ми маємо знайти, як подолати розрив між процесом вступу, заснованим на досягненнях країн-кандидатів, та геополітичними викликами", — заявила єврокомісар.Вона наголосила, що питання членства України вже давно вийшло за межі звичайної бюрократичної процедури. На думку Кос, йдеться про значно масштабнішу мету — остаточне об'єднання Європи.Водночас у Брюсселі запевняють, що попри складність нинішніх правил, пошук "геополітичного підходу" може стати ключем до того, щоб Україна стала частиною спільноти швидше, ніж це передбачає стандартний графік.Як зазначав Bloomberg, проєкт мирного плану з 20 пунктів, над яким Україна працює переважно разом зі США, передбачає вступ до ЄС у 2027 році. До цього часу Київ може отримати окремі переваги, пов’язані з членством.Водночас речник Європейської комісії у коментарі Bloomberg підтвердив, що майбутній вступ України до ЄС є частиною обговорень у межах потенційної мирної угоди.Нагадаємо, заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква заявляв, що Київ розраховує на те, що країни-члени Європейського Союзу ухвалять ключове політичне рішення про приєднання України до блоку вже у 2027 році. Окрім того, влада прогнозує повну готовність держави до відкриття всіх переговорних кластерів уже в першій половині поточного року.Своєю чергою, головна речниця Європейської комісії Паула Піньйо заявила, що у Плані процвітання для України немає "жодного посилання" на конкретну дату вступу України в Європейський Союз. Ці питання та відповідні документи варто розглядати окремо..

Європейський Союз розробляє план, який може надати Україні часткове членство в блоці вже до 2027 року. Президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 11 лютого, заявив, що ставиться до цієї ініціативи "дуже обережно"."Україна зробить все, щоб технічно бути готовою до вступу в ЄС до 2027 року. Принаймні головні речі ми зробимо", — зазначив гарант.Також Зеленський додав, що "хоче конкретну дату". "Безумовно, я впевнений, що якщо в договорі, під яким підписується Америка, Росія, саме Володимир Путін, я, як президент України і Європа, якщо там не буде дати, то РФ зробить все, потім, щоб заблокувати процес", — наголосив президент.Гарант пояснив, що Україна та Європа є свідками того, що "кластери не відкриваються", також були проблеми з кандидатством. "Це ціла була хвиля така, але, тим не менше, ми отримали кандидатство. З кластерами складніше. Тому для нас, ЄС — це конкретика з конкретною датою", — додав гарант.Раніше заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква заявляв, що Київ розраховує на те, що країни-члени Європейського Союзу ухвалять ключове політичне рішення про приєднання України до блоку вже у 2027 році. Окрім того, влада прогнозує повну готовність держави до відкриття всіх переговорних кластерів уже в першій половині поточного року.Нагадаємо, за даними Bloomberg, Європейський Союз наразі опрацьовує кілька підходів щодо можливого включення питання членства України до майбутньої мирної угоди..

Цього тижня відбудеться 62-га Мюнхенська безпекова конференція. Торішній ознаменувалася гучним скандалом, викликаним виступом віцепрезидента США Джей Ді Венса. Напередодні заходу організатори оприлюднили звіт, в якому багато цікавого.Політика Трампа як виклик для ЄвропиTrueUA аналізував, чому доповідь Венса рік тому стала шокотерапією для учасників конференції з питань безпеки у Мюнхені. Там він, окрім виступу, ще й зустрічався з лідерами ультраправої партії "Альтернативи для Німеччини", що підсилило шоковий ефект. Цього року США представлятиме більш поміркований глава Держдепу Марко Рубіо.Вже відомо про заплановану на полях форуму зустріч канцлера ФРН Фрідріха Мерца з Рубіо та Володимиром Зеленським. Також, за повідомленням ЗМІ, за мужність і стійкість премію Евальда фон Кляйста присудять українському народу. Ця нагорода присуджується щорічно з 2009 року, лауреатами переважно ставали окремі особи.За кілька днів до початку конференції організатори оприлюднили звіт. Документ цікавий з огляду на необхідність для України формувати спільну з Євросоюзом політику безпеки. Його автори формулюють ключові положення.По-перше, Європа вступила в тривалу еру конфронтації, оскільки повномасштабна агресивна війна Росії та розширення гібридної кампанії руйнують залишки порядку спільної безпеки, що існував після Холодної війни.По-друге, поступовий відхід Вашингтона від своєї традиційної ролі головного гаранта безпеки Європи, що відображається в нерішучій підтримці України та загрозливій риториці щодо Гренландії, посилює відчуття невпевненості в Європі та оголює її незавершений перехід від споживача безпеки до постачальника безпеки.По-третє, зіткнувшись зі зміною сигналів із Вашингтона, європейські країни залишаються розірваними між запереченням та прийняттям, прагнучи зберегти залученість США, водночас обережно рухаючись до більшої автономії.По-четверте, європейські країни відреагували створенням гнучких коаліцій лідерства, збільшенням витрат на оборону та наданням Україні засобів для підтримки її військових зусиль. Проте, констатують автори, залишаються сумніви щодо того, чи достатньо цих зусиль, щоби компенсувати ерозію Pax Americana.Європа не хоче залишитися в сірій зоні чужих інтересівПозиція Вашингтона нині змінилася, американська "парасолька" над Європою не зникла, проте гарантія власної безпеки стає імперативом для європейських членів НАТО. Це ж стосується і військової допомоги Україні. Зокрема, згадано про припинення прямого постачання зброї Україні Сполученими Штатами, після чого країни Європи та Канада почали фінансувати закупівлю американської зброї через механізм Переліку пріоритетних вимог України (PURL).Автори не критикують цей механізм, лише зазначають, що він став "кращою моделлю адміністрації Трампа для підтримки України". Нагадаємо, що нинішній глава Білого дому кілька разів висловлював задоволення тим, що Америка не витрачає гроші на Україну, їх витрачають європейці.Цинічному підходу Трампа до питань безпеки у звіті присвячений наступний пасаж. Нинішня адміністрація США "розмила межу між безпекою та економічною політикою, більш чітко пов'язавши доступ до американської безпекової парасольки з узгодженням зі своїми економічними інтересами". Таким чином, гарантії Америки мають вищу комерційну ціну. Що, на думку авторів документа, підірвало довіру громадськості до США як надійного союзника.Зміна політики Вашингтона посприяла появі "Коаліції рішучих" та посиленню єдності в ЄС. На доказ цього автори нагадують, як початковий мирний план із 28 пунктів, вигідний Москві, зазнав кардинальних змін завдяки спільним зусиллям України та європейців. Однак, констатується в документі, ця історія продемонструвала, що США все частіше виступають не в ролі прогнозованого союзника, а радше арбітра.Окреме місце у звіті приділяється викликам перед Європою через російську агресію. Серед таких називають загрозу прямого військового зіткнення Росії з якоюсь країною НАТО. Що ж пропонується, аби запобігти посталим перед Європою викликам? Процитуємо: "Стимулювання консолідації оборонної промисловості, формулювання цілісного європейського бачення для України та підготовки ЄС до розширення. Ці кроки передбачатимуть розподіл витрат та політичних ризиків". Подальші вагання, підсумовують автори документа, "залишать Європу в сірій зоні між конкуруючими сферами впливу, постійно підриваючи її здатність формувати власну долю".Що буде після слівАкценти у звіті розставлені правильно, проте в ньому не знайшлося місця кільком важливим позиціям.Перша: наскільки Євросоюз готовий до посилення власних збройних сил на тлі поступового ослаблення американських гарантій для Європи. Нещодавно єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс закликав до створення постійної стотисячної армії ЄС та Ради європейської безпеки.TrueUA аналізував сильні і слабкі сторони цієї ініціативи, наголошуючи на тому, що для реалізації безпекових ініціатив в Європи залишилося не так багато часу. Насамперед через внутрішні конфлікти в ЄС, нерішучість окремих держав або й відверту ворожість до Євросоюзу влади таких країн, як Угорщина, Словаччина, Чехія. Ми бачимо зростання популярності ультраправих сил, які сповідують ідеологію ізоляціонізму, ці сили працюють на підрив ЄС.Друга позиція: готовність до розширення європейської родини. Видання Politico розкрило деталі безпрецедентного плану вступу України до Євросоюзу до виконання всіх реформ, необхідних для повноцінного членства. Сценарій приєднання авансом обговорюється давно, як і варіанти обходу вето Будапешта на наше членство. Проте варто зауважити, що у плану поступового приєднання України є й інші критики, наприклад, Італія.У Римі вважають, що країни Західних Балкан заслужили на членство першими. Залишається сподіватися, що після конференції у Мюнхені невизначеності щодо вступу України до Євросоюзу стане менше. Хоча цей захід не місце, де ухвалюються офіційні рішення, але там присутні фігури, які формують ідеологію офіційних рішень.Третя позиція: у звіті зазначається, що європейські країни збільшили витрати на оборону (вони погодилися на це після саміту НАТО за присутності Трампа), однак у цих витратах продовжує зберігатися дисбаланс, оскільки в деяких столицях, видається, вирішили пересидіти президентство Трампа з надією, що його наступник поверне все, як було. У документі правильно сказано про розподіл витрат та політичних ризиків, але неочевидним є механізм, як це зробити. Приміром, Іспанія не витрачає на оборону навіть мінімальні 2% ВВП.Влада, і не тільки там, не хоче йти на непопулярні серед значної частини виборців рішення збільшувати витрати на оборону, бо політичні еліти в демократіях мислять електоральними циклами: чи залишимося при владі після наступних виборів або чи отримаємо владу. Не кажучи вже про хибну логіку "навіщо платити за ліфт, якщо живемо на нижніх поверхах", якщо географічна відстань в нинішніх війнах не гарантує спокою.Остання, четверта позиція: оскільки конференція у Мюнхені присвячена безпеці, цікаво почути від високоповажних учасників їхнє бачення гарантій безпеки Україні. У звіті цю тему акуратно прикрили загальними фразами. Лишається сподіватися, що у звіті до 63-ї конференції буде розділ "Вступ України до Євросоюзу та втілення гарантій безпеки"..

Вступ Грузії до Євросоюзу принесе блоку значно більше користі, тоді як членство України лише послабить ЄС та створить загрозу продовольчій безпеці через "неякісне зерно". Глава міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Брюссель припускається величезної помилки, тримаючи Тбілісі на відстані, та закликав до пріоритетних переговорів саме з грузинською стороною.Про це повідомляє SOVA, посилаючись на заяву міністра під час спільної пресконференції з очільницею грузинської дипломатії Макою Бочорішвілі."Загроза" від України та "стабільність" ГрузіїНа думку угорського політика, ситуація є очевидною: Грузія здатна зміцнити Євросоюз, тоді як Україна несе економічні ризики. Зокрема, Сійярто наголосив, що українська агропродукція, включаючи зерно, може створити пряму загрозу для ринку ЄС.Міністр також зазначив, що Угорщина та Грузія є "піонерами глобальної патріотичної революції". За його словами, обидві країни продемонстрували стійкість до зовнішнього тиску завдяки "дуже сильним лідерам", які не дозволили втягнути свої держави у війну та протистояли втручанню у внутрішні справи.Конфронтація з БрюсселемСійярто висловив критику на адресу нинішнього керівництва Єврокомісії, зокрема Урсули фон дер Ляєн, зазначивши, що Будапешту та Тбілісі доводиться щодня боротися за свій суверенітет. Угорський міністр звинуватив Брюссель у спробах втручання у вибори. Він наголосив, що Грузія є незалежною державою з обраним урядом, і Угорщина завжди її підтримуватиме. Окремо було зазначено, що Угорщина робитиме все можливе, щоб уникнути втручання в "українську війну".Нагадаємо, за даними Politico, Євросоюз розробляє радикальний сценарій "часткового членства", щоб надати Києву політичне дихання та захистити його від впливу Москви ще до фіналізації вступних критеріїв. Ініціатива передбачає поетапне отримання прав і обов’язків уже з 2027 року, що стане ключовим елементом майбутньої мирної угоди за підтримки міжнародних гарантів..

Євросоюз розробляє радикальний сценарій "часткового членства", щоб надати Києву політичне дихання та захистити його від впливу Москви ще до фіналізації вступних критеріїв. Ініціатива передбачає поетапне отримання прав і обов’язків уже з 2027 року, що стане ключовим елементом майбутньої мирної угоди за підтримки міжнародних гарантів.Про це повідомляє Politico.Через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії, і на тлі наполягань Києва щодо включення членства в ЄС у 2027 році до мирної угоди з Кремлем, ця ідея на ранній стадії означатиме драматичну зміну того, як блок залучає нові країни до свого складу. План передбачає, що Україна отримає місце за столом ЄС ще до проведення реформ, необхідних для отримання повноправних привілеїв членства.Європейські чиновники та український уряд заявляють, що заявка Києва на членство є терміновою. Росія, ймовірно, спробує "зупинити наш рух до ЄС", заявив президент України Володимир Зеленський журналістам у Києві в п'ятницю, коли його запитали про важливість офіційного закріплення дати вступу у 2027 році. "Ось чому ми кажемо: назвіть дату. Чому конкретну дату? Тому що ця дата буде підписана Україною, Європою, США та Росією".Ідея ЄС перегукується з планом Еммануеля Макрона про "Європу різних швидкостей", який він неодноразово описував з того часу, як став президентом Франції у 2017 році. Остання версія була неофіційно названа "зворотним розширенням", за словами одного чиновника ЄС та двох європейських дипломатів, оскільки вона фактично вводить країни в блок на початку процесу виконання критеріїв членства, а не в кінці.Крок 1. Підготувати УкраїнуЄС проводить "frontloading" (випереджальну підготовку) заявки України на членство. Це передбачає надання Києву неформальних вказівок у переговорах щодо "кластерів" — юридичних кроків на шляху до членства.Блок уже надав Україні детальну інформацію щодо трьох із шести переговорних кластерів. На неформальній зустрічі міністрів європейських справ у Кіпрі в березні ЄС хоче надати українській делегації деталі щодо більшої кількості кластерів, щоб робота могла розпочатися і над ними."Попри найскладніші обставини, в розпал триваючої російської агресії, Україна прискорює свої зусилля щодо реформ", — заявила Politico Марілена Рауна, заступниця міністра з питань Європи Кіпру, який головує в Раді ЄС. За її словами, зустріч 3 березня буде спрямована на підтвердження цієї підтримки.Європейські посадовці кажуть, що ця ідея приваблива, оскільки вона дасть Києву простір для завершення реформ демократичних інститутів, судової та політичної систем, зменшуючи ймовірність того, що він втратить надію на вступ до блоку і відвернеться від Заходу. Однак попереду чекають перешкоди, не в останню чергу з боку прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виступає проти членства України.На основі розмов із п'ятьма дипломатами, які представляють різні країни, а також трьома посадовцями ЄС та двома українськими чиновниками (яким надали анонімність), видання визначило п'ять кроків.Крок 2. Створити "Полегшене членство"Уряди ЄС розпитували президентку Комісії Урсулу фон дер Ляєн про зусилля щодо виходу з глухого кута у питанні залучення нових націй до блоку на зустрічі в Брюсселі в п'ятницю. Вона виклала низку варіантів і моделей, які розглядає ЄС, серед яких була ідея "зворотного розширення"."Це було б свого роду перекалібруванням процесу — ви приєднуєтеся, а потім поступово отримуєте права та обов’язки", — сказав чиновник ЄС, знайомий зі змістом дискусії. "Таким чином, відбудеться переосмислення того, як ми здійснюємо вступ, виходячи з зовсім іншої ситуації, яку ми маємо зараз порівняно з часом, коли Комісія встановлювала критерії вступу".Ідея полягає не в тому, щоб знизити планку, а в тому, щоб надіслати потужний політичний сигнал країнам, чий вступ гальмується через війну або опозицію з боку столиць на кшталт Будапешта — не лише Україні, а й Молдові та Албанії, серед інших."Важливо надіслати політичний сигнал", — сказав один дипломат ЄС. "Загарбницька війна триває вже чотири роки. Українцям потрібна підтримка. ЄС повинен надати цю підтримку політично та психологічно".Хоча раніше Зеленський заявляв, що Україна не погодиться на статус ЄС "другого сорту", він міг би бути відкритим до чогось, що закріплює шлях країни до ЄС до того, як вона стане повноправним членом блоку, повідомив чиновник, знайомий з думкою Києва.Але "жодних коротких шляхів" у реформах не буде, заявив чиновник ЄС. Це повідомлення підтримали двоє високопоставлених дипломатів із країн, які рішуче підтримують Україну, а також усі офіційні особи ЄС, з якими спілкувалося видання."Членство в ЄС приносить вигоду лише тоді, коли ви проходите трансформацію через процес розширення — це справжня суперсила членства в ЄС", — сказав один чиновник. "Європейська Комісія має поєднати ці дві речі: необхідність рухатися швидко, але також і проведення реформ в Україні".Зі свого боку Київ заявляє, що готовий виконати необхідну роботу. "Ми будемо технічно готові до 2027 року", — сказав Зеленський у п'ятницю. "Ви говорите про кінець війни та одночасні гарантії безпеки. І ЄС для нас — це гарантії безпеки".Крок 3. Дочекатися відходу ОрбанаВиклик для перспектив членства України полягає в тому, щоб залучити всі 27 країн-членів, оскільки будь-яке рішення про розширення блоку вимагає одностайної підтримки. Орбан, найближчий союзник Путіна в ЄС, непохитно виступає проти. Однак Комісія та столиці ЄС дивляться на вибори в Угорщині у квітні, а також працюють над способами обійти вето Орбана.Орбан зіткнувся з жорсткою конкуренцією і відстає в опитуваннях. Він використовував тему членства України в ЄС у своїй кампанії, заявивши на вихідних: "Україна — наш ворог" через її намагання заборонити імпорт російських енергоносіїв, і що вона "ніколи" не повинна вступити до ЄС.Жоден з офіційних осіб, з якими спілкувалося видання, не вірить, що Орбан змінить свою думку до виборів. Антипатія угорського прем'єра до Києва "глибока", сказав один високопоставлений дипломат ЄС. "Це особисте між Орбаном і Зеленським. Це більше, ніж стратегічна чи тактична гра".Кілька посадовців ЄС висловили сподівання, що якщо Орбан програє вибори, його суперник Петер Мадьяр, консервативний лідер опозиційної партії "Тиса", зможе змінити курс щодо України, враховуючи, що минулого року він обіцяв винести це питання на референдум. Але якщо Орбан буде переобраний, справа переходить до четвертого кроку.Крок 4. Розіграти карту ТрампаХоча опозиція Орбана щодо вступу України до ЄС здається непохитною, є одна людина, яка, на думку європейських лідерів, могла б змінити його думку: Дональд Трамп. Президент США, який є близьким союзником Орбана і підтримав його перед угорськими виборами, не приховує свого бажання бути тим, хто змусить Україну та Росію укласти мирну угоду. Оскільки вступ України до ЄС до 2027 року прописаний у проекті пропозиції з 20 пунктів щодо припинення війни, є надія, що Трамп може зателефонувати в Будапешт, щоб угода відбулася.Зеленський натякнув на цю надію в п'ятницю. Згідно з мирною пропозицією, США "беруть на себе зобов'язання бути гарантом того, що ніхто не заблокує" елементи угоди, сказав він. "Ми говоримо про те, чи будуть Сполучені Штати Америки працювати з деякими європейськими структурами політично, щоб вони не блокували".Адміністрація Трампа раніше тиснула на Орбана під час переговорів щодо пакетів санкцій ЄС проти Москви, повідомив дипломат ЄС.Крок 5. Позбавити Угорщину права голосуЯкщо "мистецтво угоди" Трампа зазнає невдачі, у ЄС залишається ще одна карта: повернення статті сьомої договору ЄС проти Угорщини, згідно з двома дипломатами ЄС. Стаття 7, яка застосовується, коли країна вважається такою, що створює ризик порушення основних цінностей блоку, є найсерйознішою політичною санкцією, яку може накласти ЄС, оскільки вона призупиняє права члена, включаючи право голосу щодо прийняття нових країн.ЄС поки не має наміру робити цей крок, припускаючи, що це зіграє на руку Орбану перед його квітневими виборами. Але столиці оцінюють підтримку використання цього інструменту, якщо Орбан буде переобраний і продовжить перешкоджати прийняттю рішень у ЄС. Такий крок "абсолютно можливий", сказав третій дипломат.Нагадаємо, за даними Bloomberg, Європейський Союз наразі опрацьовує кілька підходів щодо можливого включення питання членства України до майбутньої мирної угоди..

Європейський Союз наразі опрацьовує кілька підходів щодо можливого включення питання членства України до майбутньої мирної угоди.Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела. За словами співрозмовників агентства, серед варіантів, які розглядає ЄС, — надання Україні захисту, що передбачає вступ до Євросоюзу, а також негайний доступ Києва до окремих прав, якими користуються держави-члени блоку.Водночас, за їхніми словами, ЄС планує визначити для України чіткі часові рамки та перелік кроків, необхідних для просування офіційної процедури вступу."Інші варіанти, що розглядаються, включатимуть продовження існуючого шляху приєднання або запровадження перехідного періоду та поступового членства в процесі", — зауважили джерела Bloomberg.Як зазначає Bloomberg, проєкт мирного плану з 20 пунктів, над яким Україна працює переважно разом зі США, передбачає вступ до ЄС у 2027 році. До цього часу Київ може отримати окремі переваги, пов’язані з членством.Водночас речник Європейської комісії у коментарі Bloomberg підтвердив, що майбутній вступ України до ЄС є частиною обговорень у межах потенційної мирної угоди.Нагадаємо, заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква заявляв, що Київ розраховує на те, що країни-члени Європейського Союзу ухвалять ключове політичне рішення про приєднання України до блоку вже у 2027 році. Окрім того, влада прогнозує повну готовність держави до відкриття всіх переговорних кластерів уже в першій половині поточного року.Водночас головна речниця Європейської комісії Паула Піньйо заявила, що у Плані процвітання для України немає "жодного посилання" на конкретну дату вступу України в Європейський Союз. Ці питання та відповідні документи варто розглядати окремо..

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан публічно назвав Україну ворогом своєї країни.Відповідну заяву він зробив під час так званого "антивоєнного мітингу" в місті Сомбатхей, повідомляє угорське видання Index.За словами Орбана, Україна нібито постійно вимагає від Брюсселя позбавити Угорщину доступу до дешевих російських енергоносіїв. На думку угорського прем’єра, це створює загрозу різкого зростання тарифів на комунальні послуги для громадян країни."Будь-хто, хто це каже, є ворогом Угорщини, тому Україна — наш ворог", — заявив Орбан.Він також стверджує, що без політики збереження низьких комунальних платежів витрати угорських сімей на оплату послуг ЖКГ зросли б приблизно на 1 мільйон форинтів на рік, що становить близько 2,6 тисячі євро.Водночас Орбан зазначив, що через сусідство з Україною Угорщині доведеться з нею співпрацювати. Однак, за його словами, допускати Україну до членства в Європейському Союзі не можна.Нагадаємо, 24 січня угорський прем'єр-міністр виступив із різкою заявою, звинувативши Київ у відвертих спробах вплинути на результати парламентських виборів в Угорщині. Попри нібито зовнішній тиск, він зазначив, що країна збереже свій курс і не піддасться жодному залякуванню.28 січня, до Міністерства закордонних справ України було викликано посла Угорщини в Україні Антала Гейзера. Причина — заяви угорської влади про нібито втручання Києва в парламентські вибори.Водночас 30 січня Віктор Орбан заявив, що Європейський Союз прагне прийняти Україну 2027 року. Головна мета — начебто відкрити доступ Києва до бюджету ЄС із 2028 року. Окрім того, він повторив свою позицію проти членства України в Євросоюзі. Зокрема, заявив, що Україна нібито не посилить безпеку Європи..

Офіційний Київ розраховує, що країни-члени Європейського Союзу ухвалять ключове політичне рішення про приєднання України до блоку вже у 2027 році. Окрім того, влада прогнозує повну готовність держави до відкриття всіх переговорних кластерів уже в першій половині поточного року.Про це повідомив заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква під час зустрічі з делегацією Європарламенту.Прогрес у переговорахПід час переговорів із представниками Комітету Європейського парламенту з безпеки та оборони (SEDE) Ігор Жовква наголосив на високих темпах євроінтеграційних реформ. За його словами, Україна демонструє значний прогрес, що дозволить завершити підготовчу роботу до відкриття всіх переговорних етапів у найближчі місяці.Гарантії безпеки через членствоПредставник Офісу президента зазначив, що вступ до Євросоюзу є не лише економічним чи політичним кроком, а стратегічним елементом захисту як України, так і всієї європейської спільноти."Членство України у Європейському Союзі є основою майбутніх гарантій безпеки для України та всієї Європи. Саме тому нам необхідне чітке політичне рішення щодо членства України вже у 2027 році", — заявив Жовква.Нагадаємо, нещодавно головна речниця Європейської комісії Паула Піньйо заявила, що у Плані процвітання для України немає "жодного посилання" на конкретну дату вступу України в Європейський Союз. Ці питання та відповідні документи варто розглядати окремо..

Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що Рим підтримує прискорений вступ України до Європейського Союзу. Однак у них у пріоритеті все одно перебувають інші країни.Про це Антоніо Таяні розповів в інтерв'ю італійському виданню Corriere Della Sera. За його словами, першими вступити до Європейського Союзу мають Балканські країни."Ми підтримуємо вступ України, але Балкани для нас на першому місці. Ми взяли на себе зобов'язання перед ними, і вони є для нас пріоритетом", — заявив міністр закордонних справ Італії.Він анонсував, що 3 березня в Римі відбудеться зустріч "Друзів Балкан", а 1 квітня очікується візит до Сербії. Таяні наголосив, що при цьому Італія продовжить допомагати й Україні."На початку квітня ми відвідаємо Белград разом із міністром Німеччини Вадефулем, щоби висловити свою стурбованість Сербії. Ми підтримаємо Україну, якій необхідно домогтися прогресу", — підсумував він.Раніше Антоніо Таяні прокоментував критичні зауваження Володимира Зеленського стосовно позиції Євросоюзу. Міністр наголосив, що саме завдяки діям Європи вдалося гарантувати збереження незалежності України.Як відомо, у грудні 2025 року з'явилася інформація, що Україна в разі укладення мирної угоди та припинення війни вступить до Євросоюзу до 1 січня 2027 року. Джерела розповідали, що це обговорювалося на переговорах за участю США та європейських країн.Нагадаємо, 28 січня стало відомо, що Італія надіслала Україні першу партію допомоги для подолання енергетичної кризи. Деяке обладнання на той момент уже перебувало в Києві. Про це тоді повідомив офіс прем’єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні..

Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що Європейський Союз прагне прийняти Україну 2027 року. Головна мета — начебто відкрити доступ Києва до бюджету ЄС із 2028 року.Про це свідчить відео з фрагментами інтерв'ю угорського прем'єр-міністра, які опублікував у соціальних мережах його речник Золтан Ковач.За словами Орбана, під час останнього саміту ЄС лідерам нібито презентували документ, у якому викладено плани Брюсселя щодо вступу України саме 2027 року. На його думку, такий поспіх пов’язаний із початком нового семирічного бюджетного циклу Євросоюзу 2028 року."Вони хочуть прийняти Україну 2027 року. Це тому, що прагнуть надати Україні гроші зі семирічного європейського бюджету, який розпочинається 2028 року", — заявив прем’єр-міністр Угорщини.Він додав, що в такому разі фінансування отримає Україна коштом інших країн-членів."Це означає, що ці гроші відберуть у нас, центральноєвропейців", — повторив Орбан свою відому тезу, яка не підкріплена вагомими аргументами.Він також наголосив, що час для вступу України, на його думку, обмежений саме рамками бюджетного циклу."Тому є обмежений час для вступу України до ЄС до початку наступного семирічного бюджету", — знову наголосив угорський прем’єр-міністр.Окрім того, він повторив свою позицію проти членства України в Євросоюзі. Зокрема, заявив, що Україна нібито не посилить безпеку Європи."Україна не може захистити Європу від Росії. Вступ України в ЄС втягне нас у війну", — зазначив Орбан.На його думку, фінансову допомогу Україні варто переорієнтувати на внутрішні потреби країн ЄС. Оскільки вона не рятує Європу за нинішньої ситуації."Гроші, які ми даємо або хочемо дати Україні, варто використати для розвитку армій і озброєння європейських країн", — заявив він.Водночас прем’єр-міністр Угорщини окреслив власне бачення європейської безпеки. В ньому не надається важливого місця Україні."Наша лінія оборони проти Росії — це не українсько-російський кордон, а місце, де закінчується кордон НАТО", — підсумував Віктор Орбан.Нагадаємо, що 24 січня угорський прем'єр-міністр виступив із різкою заявою, звинувативши Київ у відвертих спробах вплинути на результати парламентських виборів в Угорщині. Попри нібито зовнішній тиск, він зазначив, що країна збереже свій курс і не піддасться жодному залякуванню..