# вступ України до ЄС

Офіційні представники Угорщини та Литви висловили протилежні оцінки щодо перспектив інтеграції України до Європейського Союзу до 2030 року. Попри відмову підтримувати прискорену процедуру, угорська сторона все ж відзначила позитивні зрушення в українських реформах.Про це заявила міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан, пише LRT.  Скептицизм БудапештаПід час візиту до Вільнюса міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан відповіла на запитання щодо можливості повноправної євроінтеграції України до 2030 року. Угорська дипломатка наголосила, що процес має відбуватися виключно на основі досягнутих результатів."Ми не вважаємо це реалістичним. Ми рішуче підтримуємо процес, що ґрунтується на заслугах, і, на мою думку, у цьому питанні ми згодні з Литвою", — зазначила Орбан.Вона додала, що всі країни зобов'язані проходити стандартний шлях без надання будь-яких привілеїв чи пільгових умов."Кожна країна має пройти ту саму процедуру, яку пройшли ми. Ми також не підтримуємо жодного прискореного вступу", — заявила глава МЗС Угорщини.Водночас очільниця угорського дипломатичного відомства відзначила позитивні зрушення в українських реформах. За її словами, Україна досягла значного прогресу, успішно відкривши чотири з шести переговорних напрямків. Цей успіх угорська міністерка пов'язала з покращенням двосторонніх відносин, зокрема завдяки угоді про захист прав угорської національної меншини на Закарпатті.Оптимістичний погляд ЛитвиНатомість міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс висловив більш оптимістичний погляд щодо часових рамок та закликав встановити чітку орієнтовну дату приєднання України до ЄС."Ми більш оптимістично ставимося до термінів. Ми вважаємо, що цільову дату можна і потрібно встановити", — заявив він.Будріс наголосив, що завершення всіх необхідних процедур до 2030 року залишається теоретично можливим, якщо Україна швидко впроваджуватиме реформи, а ЄС оперативно завершуватиме необхідні етапи.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

У четвер, 5 листопада, президент України Володимир Зеленський провів продуктивні переговори з Президентом Європейської ради Антоніу Коштою щодо прискорення вступу нашої країни до Європейського Союзу. Під час зустрічі сторони погодили амбітний календарний план щодо закриття переговорних блоків та обговорили майбутній саміт в Абу-Дабі.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.Новий графік євроінтеграціїЗа словами президента, Україна та Європейський Союз продовжують тісну координацію дій щодо ключових політичних та економічних питань. Під час переговорів Володимир Зеленський та новий президент Євроради Антоніу Кошта детальним чином розібрали євроінтеграційний процес і досягли принципових домовленостей щодо подальшого темпу реформ.Зокрема, українська сторона прагне вже до кінця цього року повністю завершити роботу над переговорними кластерами, щоб з наступного року перейти до безпосереднього закриття окремих розділів угоди."Працюємо над тим, щоб до кінця цього року закрити всі переговорні кластери, а вже в наступному році перейти до закриття переговорних розділів та швидко рухатися далі до нашого вступу. Говорили про наші нові ідеї, які можуть реально прискорити весь процес. Домовилися, що Антоніу все обговорить з Урсулою", — наголосив Зеленський.Гарантії безпеки та саміт в Абу-ДабіОкрему увагу під час зустрічі посадовці приділили підготовці до майбутнього тристороннього саміту в Абу-Дабі та пріоритетним завданням України на міжнародній арені. Глава держави поінформував очільника Євроради про деталі своїх останніх контактів із представниками США.Президент наголосив на непохитності української позиції: будь-які рішення щодо майбутнього України мають ухвалюватися за безпосередньої участі європейських союзників."Україна завжди виступає за те, щоб Європа була за столом перемовин. Коли йдеться про гарантії безпеки та економічне відновлення України, це неможливо обговорювати без представників Європи. І Антоніу підтримує цю нашу позицію", — заявив український лідер. Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 5 листопада зустрівся із лідером Португалії Антоніу Жозе Сегуру в Мадриді. Сторони обговорили низку важливих питань..

Український уряд розраховує протягом 2027 року ухвалити основний масив законодавства за всіма розділами переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу. Це має наблизити країну до завершення переговорів про членство в ЄС до кінця 2028 року.Про це заявив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов під час спільного брифінгу із послом Європейського Союзу в Україні Катаріною Матерновою, передає "Інтерфакс-Україна". За його словами, Україна має пройти кілька етапів на шляху до членства в Євросоюзі. Насамперед йдеться про отримання попереднього позитивного звіту за 23-м та 24-м розділами переговорного процесу.Вони охоплюють питання судової влади та основоположних прав, а також правосуддя, свободи й безпеки. Серед ключових напрямків роботи — реформа правосуддя та правоохоронних органів. Наступним етапом стане закриття відповідних переговорних розділів і ухвалення необхідного законодавства."І ми на рівні уряду, принаймні, плануємо так цю роботу організувати, щоб протягом 27-го року у нас основний масив законодавства був ухвалений, повторюю, за всіма розділами переговорного процесу", — сказав ЧенцовПісля цього Україна зможе отримати оцінку Європейської комісії та держав-членів ЄС. На основі їхніх висновків готуватимуть проєкт договору про вступ України до Євросоюзу."От така етапність. Тому 28-й рік для нас, звичайно, це дуже амбітна, але осяжна мета. І все залежить від нас", — додав він.Нагадаємо, 4 листопада Європейська комісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення Європейського Союзу. Це ще один практичний і позитивний крок на шляху до членства в європейській спільноті.Додамо, раніше європейська комісарка з питань розширення Марта Кос розповідала, що у щорічній доповіді з розширення немає конкретної дати набуття Україною членства в ЄС. Щоправда, "дорожні карти" окреслюють приблизні терміни — "до кінця 2027 року"..

У середу, 4 листопада, Європейська комісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення Європейського Союзу. Це ще один практичний і позитивний крок на шляху до членства в європейській спільноті.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Україна показала прогрес, попри війну. Безумовно, є над чим працювати, але напрям руху дуже чіткий", — акцентував він.Сьогодні звіт Єврокомісії йому особисто передала посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова. Єврокомісія підтвердила, що Україна виконала умови для відкриття всіх кластерів, що залишилися."Стан підготовки до вступу покращився в дев’яти розділах. Це більш ніж удвічі більше, ніж минулого року. Погіршення немає в жодному розділі, як і відкочування реформ. Хороший або дуже хороший прогрес відзначено в 10 розділах. Серед них — енергетика, цифрова сфера, фінансові послуги, податки, освіта, наука, сільське господарство та митниця. Сфера зовнішньої політики, безпеки й оборони вперше отримала найвищу оцінку прогресу. Європа бачить і визнає внесок України у спільну безпеку", — перерахував досягнення очільник українського уряду.Він додав, Єврокомісія окремо відзначила, що антикорупційні інституції в Україні працюють незалежно та ефективно. Зросли й оцінки у сферах судової влади та юстиції. Саме від них залежить перехід до наступного етапу переговорів.Наступна мета — отримати проміжну оцінку бенчмарків (IBAR) на початку 2027 року. Для цього за ініціативи Володимира Зеленського й Урсули фон дер Ляєн створено спільну робочу групу України та ЄС."Ми ставимо амбітні, але осяжні цілі. Є сфери, де треба працювати швидше. Рекомендації Єврокомісії ми беремо в роботу. Цього результату ми вкотре досягнули всі разом. Тільки спільними зусиллями Верховної Ради й уряду можна рухатися до ЄС і залучати фінансову допомогу для України", — висловив переконання прем’єр-міністр України.Він подякував усім, хто долучився до цього проміжного, але, за його словами, важливого результату."А головне — дякую Силам оборони, завдяки яким ми продовжуємо жити, боротися, розвиватися та рухатися до ЄС. Найближчим часом візьму участь у Форумі з питань розширення в Брюсселі, де ми предметно говоритимемо про подальші кроки, щоби максимально пришвидшити наш рух до ЄС", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше сьогодні європейська комісарка з питань розширення Марта Кос розповідала, що у щорічній доповіді з розширення немає конкретної дати набуття Україною членства в ЄС. Щоправда, "дорожні карти" окреслюють приблизні терміни — "до кінця 2027 року"..

У щорічній доповіді з розширення немає конкретної дати набуття Україною членства в Європейському Союзі. Щоправда, "дорожні карти" окреслюють приблизні терміни — "до кінця 2027 року".Про це заявила європейська комісарка з питань розширення Марта Кос під час пресконференції в Брюсселі в середу, 4 листопада."На нинішньому етапі процесу вступу України ми не можемо точно сказати, коли саме вона зможе приєднатися до ЄС. У "дорожніх картах", представлених у нашому звіті про розширення, окреслено плани на період до кінця 2027 року. Далі ми побачимо, наскільки швидко країна зможе просуватися вперед", — сказала вона.За її словами, у "дорожній карті" йдеться про завершення переговорів за одними кластерами та відкриття нових."Якщо Україна виконає вимоги IBAR (звіту про оцінку готовності), а шанси на це високі, то вже наступного року вона зможе закрити до семи переговорних розділів", — зауважила європейська комісарка.До речі, такий самий прогноз вона озвучувала під час презентації доповіді в комітеті із закордонних справ Європейського парламенту.Своєю чергою, висока представниця з питань зовнішньої політики та політики безпеки Кая Каллас додала, що для України "попереду, безумовно, ще багато кроків"."Важливо також працювати з громадськістю. Адже, коли ми кажемо про безпеку, стає зрозуміло: інтеграція України в європейський простір значно посилить нашу спільну безпеку. Досвід, здобутий Україною на полі бою, розвинені нею спроможності та наявна експертиза — усе це свідчить про те, що для нашої безпеки вкрай важливо рухатися в питанні України якомога швидше", — пояснила вона.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

Європейська комісія підготувала для України обережнішу дорожню карту переговорів про вступ до Євросоюзу, ніж для Молдови. Згідно з документом, який отримало видання Politico, до 2027 року Київ може попередньо завершити переговори лише за сімома напрямами політики.Водночас Єврокомісія закликає українську владу терміново прискорити перетворення у сфері верховенства права, повідомляє Politico. У документі наголошується, що необхідні реформи потрібно суттєво активізувати, а виконання ключових вимог у першій половині 2027 року стане умовою для попереднього завершення переговорів за окремими напрямами. У Брюсселі також визнають, що повномасштабна війна ускладнює проведення необхідних змін.Хто може просунутися в переговорах швидшеУ документі окремо порівнюють перспективи України та Молдови, які раніше паралельно просували заявки на вступ до Євросоюзу. За оцінкою Єврокомісії, Кишинів може попередньо завершити переговори більш ніж за 20 напрямами політики до 2027 року. Для України вказали лише сім.Україна подала заявку на вступ до ЄС 28 лютого 2022 року, через чотири дні після початку повномасштабного російського вторгнення. У червні того самого року Україна та Молдова отримали статус кандидатів, а офіційні переговори про вступ розпочали в червні 2024 року.Відтоді Київ завершив детальну перевірку відповідності українського законодавства нормам ЄС. У жовтні Україна та Молдова розпочали переговори щодо внутрішнього ринку Євросоюзу, конкурентоспроможності й економічного зростання.За якими напрямами Україна може завершити переговори у 2027 роціДорожня карта Єврокомісії передбачає попереднє завершення переговорів за сімома напрямами:освіта та культура — у першій половині 2027 року;інтелектуальна власність;зайнятість і соціальна політика;промислова політика;дослідження;зовнішні відносини;зовнішня та безпекова політика — у другій половині року.Загалом країнам-кандидатам необхідно привести законодавство та роботу державних інституцій у відповідність до європейських стандартів у 35 переговорних сферах. У Єврокомісії визнають, що цей процес потребує часу, ресурсів і консультацій. Для підтримки української влади Брюссель створив спеціальну робочу групу.Євросоюз не встановив дати вступу УкраїниУ документі Єврокомісії не визначено кінцевого терміну завершення переговорів України про вступ до ЄС. Такої самої позиції Брюссель дотримується щодо Албанії та Молдови.Винятком є Чорногорія: для неї червень 2027 року визначили цільовим терміном підписання договору про вступ. Водночас українську дорожню карту називають "живим документом", який можуть змінювати залежно від перебігу переговорів. Це залишає можливість попередньо закрити більше напрямів, якщо реформи просуватимуться швидше, ніж очікується.Що ускладнює процес євроінтеграціїОкремою перешкодою залишається повномасштабна війна. Хоча правила Євросоюзу прямо не забороняють вступ до блоку країнам, які перебувають у стані війни, членство України порушує питання безпеки, територіальної цілісності та зобов'язань держав ЄС щодо взаємодопомоги.Навіть після мирного врегулювання Україні доведеться завершити необхідні реформи та пройти всі етапи вступу. Після переговорів також потрібно буде підготувати договір про приєднання, який мають схвалити та ратифікувати.Додамо, цьогоріч у жовтні Верховна Рада України підтримала частину важливих законодавчих ініціатив у межах програми Ukraine Facility, домовленостей із Міжнародним валютним фондом та інших механізмів міжнародної підтримки..

Цього року Україна відкрила чотири переговорні кластери з Європейським Союзом. Є сподівання на позитивний результат щодо решти кластерів до кінця року.Про це заявив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Очільник українського уряду виступив на Euronews Enlargement Summit і розповів про прогрес у переговорних розділах.Особливу увагу він приділив позитивним результатам щодо фінансових послуг, енергетики, сільського господарства, митної справи та цифрової трансформації."Зараз пріоритет — це кластер 1 "Основи процесу вступу до ЄС": судова реформа, протидія корупції, реформа публічного управління", — пояснив прем’єр-міністр України.Він поінформував, що спільно з Єврокомісією утворили Task Force, мета якої — пришвидшити виконання проміжних критеріїв у цьому кластері.Також головний урядовець України розповів про плани на початок 2027 року отримати позитивну оцінку виконання проміжних критеріїв."У першій половині 2027 року, під час головування Литви в Раді Євросоюзу, розраховуємо на попереднє закриття семи розділів. Дякую європейським партнерам за довіру та підтримку на шляху України до членства в ЄС", — підсумував Сергій Корецький.Учора з цього ж приводу прем’єр-міністр України поспілкувався з Єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос, говорили, зокрема, про пришвидшення виконання проміжних бенчмарків.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

У понеділок, 2 листопада, прем’єр-міністр України Сергій Корецький обговорив з Єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос пришвидшення виконання проміжних бенчмарків.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі. Йдеться про пункти, визначені в межах переговорного процесу про вступ до ЄС, та відкриття решти переговорних кластерів."Цього тижня очікуємо на публікацію щорічного звіту Європейської комісії щодо розширення", — зазначив очільник українського уряду.Окрему увагу під час розмови приділили роботі спільної з Єврокомісією IBAR Task Force, створеної за домовленістю президента Володимира Зеленського та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн."Її головне завдання зараз — пришвидшити виконання проміжних критеріїв за переговорним кластером 1 "Основи", що є необхідною умовою для подальшого просування переговорного процесу про вступ після відкриття кластерів", — наголосив прем’єр-міністр.Він розповів, що до цієї роботи також залучаються народні депутати та представники Офісу президента України.Окрім того, під час розмови з Мартою Кос обговорили питання міжнародної фінансової підтримки та прогрес у виконанні програм МВФ і Ukraine Facility."Дякую Марті Кос за послідовну підтримку України та відкритий і конструктивний діалог", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

Угорщина та Україна домовилися про розбудову двосторонньої міжпарламентської співпраці, заснованої на засадах добросусідства та взаємної поваги. Відповідних домовленостей було досягнуто під час робочої зустрічі спікерів двох країн у Римі.Про це повідомив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук на сторінці в Facebook.Важливий діалог у Римі та спільні викликиПід час першого особистого контакту в столиці Італії голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зустрівся з новообраною Головою Державних зборів Угорщини Аґнеш Форштгоффер. Очільники парламентів обговорили широке коло питань, включаючи спільну історію, поточну безпекову ситуацію та спільне європейське майбутнє двох народів.Окремий акцент під час переговорів було зроблено на історичних трагедіях українського та угорського народів, які у різні часи зазнали страждань від насильства та репресій з боку Москви. Крім того, український спікер детально поінформував угорську колегу про важкі наслідки повномасштабної російської агресії й особливості функціонування українського парламенту в умовах воєнного стану.Підтримка євроінтеграції та обмін візитамиУгорська сторона підтвердила намір продовжити надання допомоги Україні та підтримку в ключових напрямках."Вдячний за підтвердження подальшої підтримки України, зокрема гуманітарної допомоги та нашого руху до Європейського Союзу", — зазначив Руслан Стефанчук.Зі свого боку, Аґнеш Форштгоффер запевнила у повній готовності Угорщини продовжувати допомогу українському народу. Для реалізації накреслених планів політики визначили конкретні кроки щодо активізації діалогу між законодавчими органами обох країн та обмінялися офіційними запрошеннями відвідати Київ і Будапешт.Нагадаємо, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр планує зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським у п’ятницю, 16 жовтня, у Брюсселі. Перед переговорами він назвав відкриття вступних переговорів України з ЄС "історичним успіхом", але наголосив, що це не гарантує членства..

Переговорний процес щодо повноправного членства України в Євросоюзі вийшов на новий стратегічний рівень. Сторони 13 жовтня успішно відкрили чергові переговорні кластери, що суттєво наближає нашу державу до європейської родини.Про це президент України Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі.Важливий крок до євроінтеграціїЗа словами глави держави, Україна зробила ще один вагомий крок на шляху до набуття повноправного членства в Європейському Союзі завдяки відкриттю другого та третього переговорних кластерів.Зеленський висловив вдячність за послідовну підтримку європейським лідерам — Мікхолу Мартіну, Антоніу Кошті, Урсулі фон дер Ляєн, а також усім країнам-членам ЄС. Окремо президент відзначив заслуги українських захисників та громадян, які щоденною працею виборюють безпеку всієї Європи та європейське майбутнє нашої держави."Я щиро вдячний усім, хто воює заради України і працює заради інтересів нашої держави, її європейського майбутнього та безпеки Європи. Разом ми — сильніша Європа. Важливо, щоб ми всі продовжили цю динаміку й відкрили два останні кластери до кінця року, щоб усі шість переговорних кластерів були відкриті. Україна на це заслуговує", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, 12 жовтня президент України Володимир Зеленський підписав ключовий закон щодо забезпечення освітніх прав корінних народів та національних меншин. Важлива законодавча ініціатива покликана розблокувати переговорні кластери та пришвидшити інтеграцію країни до Європейського Союзу..

Україна готує цілу низку вагомих рішень на підтримку держави у співпраці з ключовими міжнародними партнерами. Президент Володимир Зеленський анонсував інтенсивний тиждень переговорів, нові пакети допомоги та просування на шляху до Європейського Союзу.Про це йдеться у Telegram-каналі глави держави.Нові пакети допомоги та міжнародні контактиЗеленський зазначив, що міжнародні партнери готують вагомі рішення для підсилення України. Для цього активізовано діалог із країнами, чия підтримка є максимально ефективною та дієвою."Будуть хороші рішення на підтримку України на цьому тижні — ми готуємо їх зараз. Я продовжую контактувати з усіма нашими партнерами, які можуть нам допомогти і які завжди дієві", — заявив президент.Графік міжнародних зустрічей передбачає діалог із прем'єр-міністрами Данії та Литви, а також відповідальні переговори у Великій Британії.Прогрес у переговорах про вступ до ЄСПаралельно триває активна робота на напрямку Європейського Союзу. Очікується оприлюднення нових пакетів допомоги та виконання домовленостей щодо фінансової підтримки."Цей тиждень — відкриття двох кластерів. Уже два були відкриті влітку, і до кінця року маємо відкрити всі шість переговорних кластерів. Це наш план. І це пріоритет", — наголосив він.Зеленський додав, що такий поступ є неспростовним доказом незворотності курсу держави. Також глава держави висловив вдячність народним депутатам і урядовцям за оперативне ухвалення необхідних законів та підзаконних актів.Нагадаємо, 12 жовтня президент України Володимир Зеленський підписав ключовий закон щодо забезпечення освітніх прав корінних народів та національних меншин. Важлива законодавча ініціатива покликана розблокувати переговорні кластери та пришвидшити інтеграцію країни до Європейського Союзу..

Швидкий вступ України до Євросоюзу підтримують 47% громадян країн ЄС, тоді як 53% виступають проти. В Україні ж членства в ЄС у найближчі роки прагнуть 83% опитаних.Про це йдеться в дослідженні Фонду Бертельсманна, передає ntv.Найбільш скептично до швидкого вступу України до ЄС ставляться жителі Німеччини та Румунії. У Німеччині цю ідею підтримують 41% опитаних, а в Румунії — лише 40%.Найвищий рівень підтримки серед великих країн Євросоюзу зафіксували у Швеції — 69%.На початку повномасштабної війни у 2022 році швидкий вступ України до ЄС підтримували 60% жителів Німеччини. Відтоді цей показник знизився. За даними фонду, тенденція до зменшення підтримки спостерігається і в Євросоюзі загалом.Опитування провели в червні за допомогою дослідницького інструменту Eupenios. У ньому взяли участь 16 795 людей з усіх країн ЄС.Додамо, більшість опитаних українців вважають, що Володимир Зеленський має обмежитися нинішнім президентським терміном і не брати участі у наступних виборах. Водночас 42% респондентів підтримують його участь у виборах на другий термін.Читайте також: Як змінилося ставлення поляків до надання допомоги Україні: результати опитування.

У понеділок, 12 жовтня, президент України Володимир Зеленський підписав ключовий закон щодо забезпечення освітніх прав корінних народів та національних меншин. Важлива законодавча ініціатива покликана розблокувати переговорні кластери та пришвидшити інтеграцію країни до Європейського Союзу.Про це йдеться на офіційному порталі Верховної Ради України.Крок до євроінтеграції та основні зміниЗакон "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України" (законопроєкт №16119 від 01.10.2026) відкриває шлях до активізації переговорного процесу щодо вступу в ЄС. Документ гарантує розширення можливостей для навчання мовами національних спільнот, які є офіційними мовами Євросоюзу, а також мовами корінних народів України. При цьому українська мова непорушно залишається основною мовою освітнього процесу.Зміни стосуються використання мов під час уроків та спілкування на території шкіл, оформлення освітніх документів, а також проведення підсумкового оцінювання. Учням із відповідних класів передбачається можливість за бажанням отримувати завдання національного мультипредметного тестування в перекладі (за винятком предметів мовно-літературного спрямування).Статуси навчальних закладівЗакон чітко визначає умови, за яких школи можуть здобути або зберегти статус закладу освіти національної меншини чи корінного народу. Для отримання нового статусу частка учнів, які навчаються мовою меншини (що є офіційною мовою ЄС), має становити понад 50%, а для збереження наявного статусу — не менше 20%.Окрім цього, керівники та заступники керівників таких закладів зобов'язані володіти як державною мовою, так і відповідною мовою національної спільноти. У разі ліквідації чи реорганізації комунальних шкіл місцева влада гарантуватиме учням можливість продовжити навчання відповідною мовою в іншому закладі.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україна готується розширити мовні та освітні права національних меншин, зокрема угорської громади, що може стати основою для компромісу з Будапештом. Натомість Угорщина планує розблокувати відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу..

Парламент ухвалив резолюційний документ, що регламентує використання мов національних спільнот Європейського Союзу та корінних народів у шкільній освіті. Впроваджені зміни покликані виконати євроінтеграційні вимоги та розблокувати переговорні кластери з Брюсселем.Законодавча ініціатива №16119 була ухвалена 266 голосами депутатів.Крок до ЄС та розблокування переговорівВерховна Рада ухвалила законопроєкт №16119 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України". За відповідне рішення проголосували 266 народних депутатів. Документ покликаний розблокувати одразу два ключові переговорні кластери для вступу України до Європейського Союзу.Закон гарантує розширення можливостей для навчання мовами корінних народів та нацменшин, мови яких є офіційними в ЄС. При цьому українська мова непорушно залишається основною мовою навчального процесу.Мовні норми в школах та складання НМТНові правила охоплюють оформлення освітніх документів, проведення зовнішнього незалежного оцінювання та порядок збереження спеціальних статусів шкіл. Зокрема, у закладах, де є відповідні класи, дозволено використовувати мову нацменшини або корінного народу поряд із державною під час уроків та спілкування у приміщенні чи на території школи.Школярі, які здобувають або здобули освіту мовою корінного народу, зможуть за бажанням отримувати тестові завдання зовнішнього оцінювання в перекладі. Це правило не стосуватиметься лише предметів мовно-літературного спрямування. Водночас перелік дисциплін, що викладаються українською, заклади зможуть розширювати за заявами батьків щонайменше двох третин учнів класу.Нові критерії для отримання та втрати статусуДля отримання статусу закладу нацменшини необхідно, щоб понад 50% учнів навчалися мовою відповідної спільноти (що є офіційною мовою ЄС). Якщо в школі є хоча б один клас із навчанням мовою корінного народу — вона має право на статус закладу корінного народу.Школи, які вже володіють таким статусом, збережуть його за умови, що частка учнів становить не менше 20%. Якщо цей показник опуститься нижче 20%, втрата статусу відбуватиметься за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.Вимоги до керівництва та захист прав учнівКерівники та їхні заступники в таких навчальних закладах зобов'язані володіти як державною мовою, так і мовою відповідної спільноти. Для приватних шкіл передбачено виняток: директори, які обіймали посади на момент набрання законом чинності, зможуть тимчасово не застосовувати вимогу щодо володіння державною мовою.У разі реорганізації чи ліквідації комунальної школи засновник зобов'язаний за заявою батьків забезпечити учням можливість продовжити навчання відповідною мовою в іншому закладі в межах тієї ж адміністративно-територіальної одиниці.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україна готується розширити мовні та освітні права національних меншин, зокрема угорської громади, що може стати основою для компромісу з Будапештом. Натомість Угорщина планує розблокувати відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу..

Російсько-українська війна ввійшла в "нову похмурішу фазу". Й зараз настав "визначальний момент" для її підсумків. Тому необхідно збільшити допомогу для України, щоби захистити її свободу та незалежність.Про це заявила очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським у неділю, 11 жовтня. Відповідний допис вона опублікувала на своїй сторінці в соціальній мережі X."Повністю підтримую заклик президента Володимира Зеленського до припинення вогню, що дозволило би захистити світові постачання продовольства й енергетичну інфраструктуру в Україні та Росії", — зазначила європейська посадовиця.При цьому вона констатувала, що війна ввійшла в нову та похмурішу фазу."Росія гальмує на полі бою та завдає ударів по цивільних далеко за лінією фронту. Я висловила солідарність з українським народом", — зауважила керівниця Єврокомісії.До того ж вона запевнила, що повністю підтримує президента Володимира Зеленського, який очолює боротьбу за свободу свого народу."Україна посяде центральне місце в порядку денному засідання Європейської ради цього тижня", — акцентувала Урсула фон дер Ляєн.Вона додала, що обговорила з Володимиром Зеленським потреби у фінансуванні на наступний рік і шляхи мобілізації нової міжнародної підтримки."Цього тижня ЄС також надасть додаткове фінансування на безпілотники та ракети. Щоби зміцнити оборону України та захистити її небо. Ми також плануємо відкрити ще два кластери переговорних розділів. Момент — справді визначальний", — підсумувала очільниця Європейської комісії.Нагадаємо, що сьогодні Володимир Зеленський подякував Урсулі фон дер Ляєн за нещодавній транш в 1,24 мільярда євро на оборону, який уже надійшов в Україну, а також за підтвердження, що ще близько трьох мільярдів євро військової підтримки будуть виділені вже наступного тижня..