# вступ України до ЄС

Пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у листі до лідерів Європейського Союзу. Документ отримала у своє розпорядження агенція Reuters.Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував дозволити Україні брати участь у засіданнях ЄС без права голосу як проміжний крок до повноправного членства в Євросоюзу.У відповідь Володимир Зеленський зазначив у своєму листі, який надіслав увечері в п’ятницю, 22 травня, що усунення прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана після виборів минулого місяця створило можливість для суттєвого прогресу в переговорах про вступ України в ЄС."Несправедливо, якщо Україна буде присутня в Європейському Союзі, але залишатиметься без права голосу. Настав час рухатися вперед у напрямку повноправного та змістовного членства України", — заявив український президент.Зеленський подякував європейським лідерам за підтримку під час війни та зазначив, що Україна виступає захистом проти російської агресії для всього ЄС."Ми захищаємо Європу — повністю, а не частково, й не напівзаходами. Україна заслуговує на справедливий підхід і рівні права в Європі", — додав президент.Лист адресований голові Європейської ради Антоніо Кошті, голові Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн та президенту Кіпру Нікосу Христодулідесу.Нагадаємо, що вчора президент Володимир Зеленський провів розмову з французьким колегою Еммануелем Макроном, прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у форматі Е3 — Україна..

Італійська дипломатія виступила із потужним закликом щодо підтримки євроінтеграційних прагнень Української держави та посилення колективної безпеки. Провідні західні партнери переконані, що стабільний мир на континенті неможливий без сильного оборонного блоку та розширення меж Європейського Союзу.Про це заявив очільник міністерства закордонних справ Італії Антоніо Таяні, пише "Укрінформ".Інтеграція України та Західних Балкан до ЄСОфіційний Рим переконаний, що європейська спільнота зобов'язана здійснити конкретні практичні кроки для наближення моменту вступу України до Європейського Союзу. Головне завдання західних партнерів зараз полягає у максимальному підсиленні геополітичного та економічного становища Києва."Щодо України, ми маємо робити те, що важливо для зміцнення українських позицій. Ми підтримуємо повноправне членство України в Європейському Союзі, але нам потрібно прокласти шлях до досягнення цієї мети", — заявив глава МЗС Італії Антоніо Таяні.Дипломат окремо відзначив, що італійський уряд повністю готовий "робити більше для дотримання європейських правил". Кінцевою стратегічною метою європейської дипломатії наразі бачиться повноправне членство України в ЄС разом із країнами Західних Балкан.НАТО як головний інструмент безпекиАналізуючи сучасну архітектуру безпеки, керівник італійського зовнішньополітичного відомства звернув особливу увагу на роль Північноатлантичного альянсу. За його словами, блок є безальтернативним гарантом збереження стабільності на планеті."НАТО є критично важливим. Це не лише військовий союз, це політичний союз. НАТО має вирішальне значення для миру. Без НАТО буде складно зміцнювати мир у світі", — сказав він.Таяні запевнив міжнародну спільноту, що Рим залишається сильним прихильником НАТО та планує надалі планомірно нарощувати власні фінансові витрати на сектор оборони. Очільник міністерства резюмував, що у часи нинішніх глобальних загроз європейські країни мають діяти рішучіше, розвиваючи внутрішні військові спроможності, оскільки глобальна безпека тримається на двох потужних опорах."Один сильний стовп — це Америка. Другий сильний стовп — це Європа", — наголосив Таяні.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус"..

У неділю, 17 травня, президент України Володимир Зеленський провів перемовини з президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Вони обговорили низку актуальних проблем.Про це Володимир Зеленський поінформував у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі"Дуже дякую за підтримку нашої держави та людей", — наголосив він.Під час розмови детально обговорили перспективи процесу перемовин заради миру для України та всієї Європи. Український президент поінформував про нещодавні контакти з різними лідерами у Європі та з американською стороною."Однаково бачимо, що Європа має бути в перемовинах. Важливо, щоби в неї був сильний голос і присутність у цьому процесі, і варто визначити, хто представлятиме саме Європу", — визнав президент України.Обговорили також євроінтеграцію України та її готовність до відкриття кластерів. Ця тема останнім часом набула особливого значення, щодо неї є чимало дискусій. "Обговорили графік і необхідну комунікацію щодо цього. Вдячний усім, хто нас підтримує. Дякую Антоніу та всім європейським лідерам!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні український президент відзначив, що дуже масштабно Сили оборони, Служба безпеки України, розвідка відпрацювали по Московському регіону. Відбулася хороша хвиля українських дипстрайків.Тож, за його словами, росіянам треба думати про свої нафтопереробні заводи, про нафтові об’єкти, про свої підприємства, а не про те, як зламати життя інших народів — в Україні, чи в Молдові, чи в будь-якій іншій країні-сусідці..

Станом на вівторок, 12 травня, невідомо, скільки переговорних кластерів відкриє в червні Європейський Союз щодо вступу України. Дві країни найбільше виступають за те, щоби не відкривати більше, ніж один кластер "Основи".Про це повідомив редактор "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк. За його словами, лідери ЄС зберуться в Брюсселі на великий саміт 18-19 червня, під час якого можуть ухвалити принаймні неофіційне рішення про відкриття переговорних розділів з Україною та Молдовою.Головне питання полягає у тому, скільки кластерів відкриють. Хоча більшість дипломатів, з якими спілкувалося "Радіо Свобода", вважають, що бодай щось відкриють під час кіпрського головування в Раді ЄС, яке закінчується 30 червня, точна кількість залишається невідомою.Тридцять три розділи розділені на шість кластерів. Європейська комісія, Україна та деякі з найбільших прихильників України в ЄС, такі як країни Балтії, вважають, що всі шість кластерів можуть бути відкриті вже в червні, тобто всі 33 розділи.Інші держави налаштовані обережніше. Крім запитань, що досі залишаються щодо позиції Угорщини, більшість країн заявляють, що це процес, який ґрунтується на заслугах, тобто Україні не пропонуватимуть поступок.Джозвяк окремо наголосив, що Франція та Польща найбільше опираються тому, аби відкрити більше, ніж один кластер для України у червні.У Франції існують побоювання, що швидкий рух України може стати негативним фактором у президентській виборчій кампанії наступного року, в якій популісти як правого, так і лівого крила скептично ставляться до розширення Євросоюзу на схід.В інших державах-членах, зокрема, у східній частині ЄС, все ще існує бажання не поспішати, принаймні щодо України, оскільки вона неминуче перетягне на себе значні кошти на сільське господарство та фінансування з фонду згуртування, які зараз спрямовуються до таких країн, як Болгарія, Польща, Румунія та Словаччина.Найпоширенішим прогнозом у Брюсселі є те, що в червні відкриють лише так званий блок фундаментальних питань. Це кластер "Основи", що складається з декількох ключових розділів, таких як, наприклад, основні права, судова система та державне управління. Він завжди відкривається першим і закривається останнім.Можливо, вдасться досягнути компромісу, за яким також можуть відкрити ще два кластери: найімовірніше, ті, що стосуються зовнішніх відносин і внутрішніх ринків. Але все ще вважається, що, крім "Основ", решту поступово відкриватимуть під час ірландського головування у другій половині року та литовського головування на початку 2027 року.Єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос спрогнозувала 11 травня, що перший перемовний кластер для України можуть відкрити під час головування Кіпру у ЄС (до 30 червня), а інші п'ять — у липні 2026 року.Нагадаємо, наприкінці квітня Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує вже 2026 року відкрити всі переговорні кластери з Європейським Союзом щодо вступу у блок..

Європейський Союз планує суттєво прискорити інтеграційний процес для України та Молдови, відкривши всі переговорні кластери вже до середини літа. Паралельно з цим міжнародна спільнота консолідує зусилля для розв'язання гуманітарної кризи, пов'язаної з масовим викраденням українських дітей Росією.Про це єврокомісарка з питань розширення Марта Кос повідомила у своїй соцмережі X.Прискорення вступу до ЄвросоюзуПосадовиця виступила з рішучим закликом до країн-членів ЄС завершити підготовчі процедури протягом найближчих місяців. За її словами, графік відкриття переговорних розділів уже набуває конкретних обрисів, що дозволить Україні швидше перейти до практичної фази адаптації до європейських стандартів."Перший кластер можна відкрити ще під час головування Кіпру, а щодо решти п’яти кластерів ми сподіваємося, що зможемо це зробити в липні", — наголосила Марта Кос.Така заява пролунала у Брюсселі перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ, де питання розширення блоку стало однією з центральних тем обговорення.Міжнародна коаліція за повернення дітейОкрім політичної інтеграції, Брюссель став майданчиком для проведення засідання високого рівня Міжнародної коаліції, метою якої є повернення додому українських дітей. Зустріч, організована спільно Україною, Канадою та ЄС, зібрала представників майже 60 держав світу. Учасники коаліції зосередилися на трьох ключових напрямках:розробка механізмів ідентифікації та фізичного повернення дітей на батьківщину;створення системи комплексної підтримки для малечі та їхніх родин після повернення;пошук юридичних шляхів для притягнення Росії до міжнародної відповідальності за скоєні злочини.Марта Кос акцентувала на особливій жорстокості дій Кремля, назвавши депортацію неповнолітніх одним із найтяжчих наслідків поточної агресії."Ви знаєте, війна має справді багато облич, але викрадення дітей — це справді одне з найжахливіших, і ми маємо це зупинити, а Росія має заплатити", — підсумувала єврокомісарка.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе. .

У суботу, 9 травня, український гарант Володимир Зеленський провів перемовини із президентом Європейської ради Антоніу Коштою.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що під час переговорів було розглянути спільну роботу заради подальшої європейської інтеграції України.Зеленський запевнив, що Україна буде повноправною частиною Євросоюзу. Наразі триває підготовка до відкриття кластерів і подальших рішень.Крім того, сторони обговорили й нещодавні кроки в дипломатії та домовленість за посередництва Америки провести обмін полоненими з Росією у форматі 1000 на 1000."Вдячний за привітання українців та України з Днем Європи і вдячний за всю підтримку Європи для України в час нашої оборони в повномасштабній війні. Ми захистимо свою незалежність і право нашого народу самостійно обирати шлях. Саме цим ми захистимо і право всіх європейських народів жити так, як вони самі того хочуть. Росії не вдасться зламати Європу та розколоти її: багато було намагань, але жодне не спрацювало. І не спрацює", — додав гарант.Зауважимо, протягом останніх тижнів Франція та Німеччина запропонували поетапний процес, за яким Україна отримуватиме "символічні" переваги та поступовий доступ до механізмів ЄС в обмін на виконання етапів реформ. Це означатиме, що до отримання повноправного членства залишиться щонайменше десять років.Тим часом майбутній прем’єр Угорщини Петер Мадяр очікує від України кроків щодо угорської меншини, перш ніж погодиться на розблокування вступу до ЄС.Нагадаємо, раніше віцепрем’єр з європейської інтеграції Тарас Качка заявляв, що Україна очікує на офіційні контакти з Угорщиною після завершення формування нового уряду в Будапешті. Після цього з'ясується її позиція щодо подальшого просування переговорів про вступ України в Європейський Союз..

Україна очікує на офіційні контакти з Угорщиною після завершення формування нового уряду в Будапешті. Після цього з'ясується її позиція щодо подальшого просування переговорів про вступ України в Європейський Союз.Про це заявив віцепрем’єр з європейської інтеграції Тарас Качка під час брифінгу в Києві, його цитує "Європейська правда".У нього запитали, чи ознайомлена Україна з новою угорською позицією щодо відкриття кластерів для українського вступу в ЄС. Віцепрем’єр з європейської інтеграції зазначив, що уряд Угорщини сформується наступного тижня. Лише після цього стануть можливими офіційні контакти."Зараз відбувається багато технічних розмов між Будапештом і Брюсселем, з Європейською комісією, в тому числі й щодо відкриття кластерів, тому що потрібно розуміти позицію Угорщини", — сказав він.Качка також висловив очікування на дуже швидкі контакти між Україною й Угорщиною."Але наразі це все більше питання технічних розмов, оскільки потрібно, щоби завершилось формування уряду в Угорщині", — наголосив він.За інформацією видання Financial Times, темп реформ і різне бачення швидкості вступу посилили напругу між Україною та Євросоюзом.Протягом останніх тижнів Франція та Німеччина запропонували поетапний процес, за яким Україна отримуватиме "символічні" переваги та поступовий доступ до механізмів ЄС в обмін на виконання етапів реформ. Це означатиме, що до отримання повноправного членства залишиться щонайменше десять років.Тим часом майбутній прем’єр Угорщини Петер Мадяр очікує від України кроків щодо угорської меншини, перш ніж погодиться на розблокування вступу до ЄС.Нагадаємо, наприкінці квітня новообраний прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Перемовини можуть відбутися вже влітку..

У понеділок, 4 травня, президент України Володимир Зеленський провів у Єревані переговори з очільником польського уряду Дональдом Туском щодо підготовки до наступного раунду тристоронніх зустрічей. Крім безпекових питань, лідери приділили увагу Міжнародній конференції з відновлення та перспективам відкриття переговорних кластерів ЄС.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Стратегія миру та безпекові гарантіїКлючовою темою діалогу став пошук шляхів для припинення вогню та встановлення стабільного миру. Українська сторона наголосила на необхідності комплексного підходу до завершення війни."Нам потрібне довгострокове припинення вогню, надійна безпека і тривалий мир. І ми готові до наступного раунду тристоронніх зустрічей", — наголосив Зеленський за підсумками розмови.Відновлення та інтеграція до ЄвросоюзуОкремий блок питань стосувався підготовки до Міжнародної конференції з питань відновлення України. Політики обговорили координацію зусиль з міжнародними партнерами та розвиток регіональних контактів.Особливу вдячність було висловлено польській стороні за незмінну підтримку інтеграції України до європейської спільноти. Очікується, що вже найближчим часом вдасться вийти на новий етап у переговорному процесі:відкриття переговорних кластерів для вступу до Євросоюзу;активізація роботи над добросусідськими відносинами;посилення контактів з ключовими союзниками.Нагадаємо, 4 травня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із головою словацького уряду Робертом Фіцо для обговорення формату майбутньої міжурядової комісії. Ключовою темою розмови у Єревані стала готовність Братислави сприяти Україні в отриманні повноправного членства у Європейському Союзі..

У понеділок, 4 травня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із головою словацького уряду Робертом Фіцо для обговорення формату майбутньої міжурядової комісії. Ключовою темою розмови у Єревані стала готовність Братислави сприяти Україні в отриманні повноправного членства у Європейському Союзі.Про це йдеться в офіційному Telegram-каналі глави держави.Новий етап міждержавних відносинПід час зустрічі було наголошено, що Україна максимально відкрита до конструктивної співпраці зі Словаччиною. Пріоритетом на найближчу перспективу визначено розвиток міцних партнерських зв’язків у різних галузях."Ми обговорили співпрацю в різних сферах та проведення засідання урядів у форматі міжурядової комісії найближчим часом", — зазначено в офіційному повідомленні за підсумками переговорів.Графік візитів та європейська інтеграціяОкрему увагу політики приділили питанню обміну офіційними візитами до Києва та Братислави. Наразі профільні команди розпочинають роботу над узгодженням конкретних дат та графіків зустрічей.Також під час діалогу було порушено тему членства України у Європейському Союзі. Глава держави подякував словацькій стороні за чітку позицію:Словаччина підтримує вступ України до ЄС;Братислава готова надавати необхідну допомогу на шляху інтеграції;сторони продовжуватимуть координацію дій на міжнародній арені.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що жодна мирна угода між Україною та Росією неможлива без згоди Києва. .

У суботу, 2 травня, відбулася телефонна розмова президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо. Лідери сусідніх країн обговорили низку актуальних питань сьогодення.Про це повідомив Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Щойно говорив із прем'єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо. Треба мати сильні відносини між нашими державами, й ми обидва зацікавлені в цьому", — зазначив він.Український президент наголосив: йому важливо було почути, що Словаччина підтримує членство України в Європейському Союзі та готова ділитися своїм досвідом вступу.Володимир Зеленський запросив словацького прем'єр-міністра з візитом до Києва та подякував за його запрошення приїхати до Братислави."Обговорили також можливість особисто зустрітися найближчим часом. Наші команди попрацюють над графіком", — підсумував президент України.Раніше стало відомо, що прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо відвідає Москву та візьме участь у військовому параді до 9 травня. Речниця Єврокомісії Анітта Гіппер у зв’язку з цим заявила, що краще поїхати до Києва, щоби продемонструвати свою підтримку Україні, але точно не в Москву.Учора повідомлялося, що Роберт Фіцо проведе переговори з Європейською комісією щодо можливого позову проти Братислави у питанні регулювання цін на пальне. Він планує домовитися з Брюсселем.Нагадаємо, що нещодавно Європарламент підтримав резолюцію зі зверненням до Єврокомісії щодо замороження фондів для Словаччини. Після зміни влади в Угорщині головним пугалом для європейців буде Фіцо. Тим більше, за оцінками аналітиків, він сам не проти зіграти цю роль, Орбан вдало грав її 16 років поспіль..

Європейський Союз розробляє спеціальний план короткострокових преференцій для України, який дозволить країні глибше інтегруватися у внутрішній ринок блоку ще до офіційного набуття членства. Нова ініціатива має стати реальним інструментом зближення на тлі відмови європейських столиць від ідеї швидкого вступу без виконання ключових реформ.Про це повідомляє Politico.Інтеграція замість швидкого вступуПісля напружених дискусій лідери ЄС відхилили пропозицію "зворотного розширення", яка передбачала приєднання України до завершення основних реформ. Замість цього Брюссель зосередився на створенні пакету відчутних вигод, що включатиме ширший доступ до ринків та участь у фінансових програмах і політичних інститутах ЄС. Дипломати описують цю модель як "прискорену поступову інтеграцію"."Україна залишається відданою пріоритету повноправного членства в ЄС", — зазначив посол України при блоці Всеволод Ченцов, додавши, що Україна також очікує на ранні, відчутні кроки, які впровадять інтеграцію в дію вже зараз.Економічні стимули та нові статусиЯк зазначає видання, Київ активно лобіює отримання конкретної економічної допомоги, зокрема через угоду ACAA, що дозволить промисловим товарам перетинати кордон без додаткових перевірок. Це має забезпечити негайні фінансові вигоди та зміцнити довіру інвесторів. Окрім того, розглядається можливість надання Україні статусу "держави, що вступає", або залучення українських представників до роботи Європейської ради без права голосу."Повернення до нормального процесу вступу, включаючи відкриття всіх кластерів як для України, так і для Молдови без подальших затримок, є нашим пріоритетом", — наголосив один із дипломатів ЄС.Реальні терміни та перешкодиPolitico зауважує, що попри політичну підтримку, шлях до членства залишається тривалим. Комісарка з питань розширення Марта Кос попередила, що вступ у 2027 році, на який сподівається президент Володимир Зеленський, є "неможливим". Водночас поразка Віктора Орбана на виборах в Угорщині та прихід до влади Петера Мадяра усунули значну перешкоду для переговорного процесу.Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також зазначив, що негайне членство України "звісно, неможливе", проте запропонував альтернативні формати участі Києва в інституціях ЄС, аби продемонструвати стабільність європейського курсу країни.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час пресконференції за підсумками неформального саміту ЄС на Кіпрі заявив, що Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе.Читайте також: Вступ однією ногою: чи варто Україні погоджуватися на "символічне" членство в ЄС.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц припустив, що Україні, можливо, доведеться змиритися з втратою контролю над частиною своїх територій заради укладення мирної угоди з Росією. За його словами, такі поступки можуть стати вирішальним фактором у питанні вступу країни до Європейського Союзу.Про це повідомляє Reuters.Виступаючи перед студентами гімназії Carolus-Magnus у Марсберзі, німецький лідер озвучив бачення завершення військового конфлікту. Він підкреслив, що досягнення миру є складним процесом, який вимагатиме від української сторони важких рішень."У якийсь момент Україна підпише угоду про припинення вогню, у якийсь момент, сподіваюся, мирний договір з Росією. Тоді може статися так, що частина території України більше не буде українською", — заявив Мерц.Реальні терміни вступу до ЄвросоюзуОкрему увагу канцлер приділив євроінтеграційним прагненням Києва. Мерц скептично оцінив ідею швидкого приєднання України до ЄС, назвавши амбітні плани щодо вступу в найближчі роки нереалістичними."У Зеленського була ідея вступу до ЄС 1 січня 2027 року. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 року не є реальним", — констатував глава німецького уряду.Він додав, що Україна не може стати частиною блоку, поки перебуває у стані війни. Для повноцінного членства держава повинна спочатку відповідати суворим критеріям, зокрема щодо верховенства права та ефективної боротьби з корупцією.Проміжні кроки та фінансова підтримкаЯк альтернативу негайному вступу Мерц запропонував запровадити проміжні етапи інтеграції. Зокрема, йдеться про надання Україні ролі спостерігача в інституціях ЄС. За його словами, ця пропозиція отримала широке схвалення серед європейських лідерів під час нещодавнього саміту на Кіпрі.Попри розбіжності щодо темпів розширення ЄС, підтримка України залишається пріоритетом. Минулого тижня Європейський Союз схвалив кредит для України у розмірі 90 мільярдів євро, що має покрити більшість потреб країни до кінця 2027 року. Мерц також зауважив, що якщо президент Зеленський захоче винести питання територіальних компромісів на референдум для отримання підтримки більшості, він має чесно сказати народу: "Я відкрив для вас шлях до Європи".Нагадаємо, раніше німецький канцлер Фрідріх Мерц заявив, що Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе..

Президент України Володимир Зеленський провів на Кіпрі дуже продуктивні зустрічі на Кіпрі. Він подякувати партнерам. Але при цьому звернув увагу на три важливі аспекти щодо вступу в Європейський Союз.Про це Володимир Зеленський написав у своєму Telegram-каналі."Важливо подякувати трьом європейським країнам, які підтвердили нові внески в програму PURL. Це необхідно для України. У нас такі удари, що зараз не можна втрачати час. Треба захищати енергетику, логістику — все. І я дякую за таку підтримку", — наголосив він.Окрім того український президент відзначив розблокування фінансового пакета підтримки та впровадження 20 санкційного пакета проти Росії."І зараз дуже важливо відкрити перший переговорний кластер. Я впевнений, що ми йдемо, згідно з нашим планом, попри блокування, які були. Домовлявся з партнерами, щоби 2026 року ми відкрили всі кластери. Ми зробимо все, щоби це зробити в найближчі місяці, якщо не буде нових викликів", — акцентував він.Він також торкнувся теми фаст-треку або інших прискорень повноправного членства України в ЄС. Є різні думки у Європі, але, на думку Зеленського, при цьому є три спільні позиції:Усі розуміють, що Україна повинна отримати це якомога швидше.Україна на 100% заслуговує це.Ми прийшли в такий момент історії, геополітичної і безпекової ситуації у Європі, коли нам потрібен Євросоюз і Євросоюзу дуже сильно потрібна Україна."Тому ми всі повинні прискорюватися. Не тільки Україна зі свого боку, а й також європейські країни повинні робити все, щоби прискорити вступ України", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, аналітики видання The Wall Street Journal зазначили, що, попри нещодавно підписану угоду, дефіцит фінансування України продовжує зростати. Тож Європейський Союз може зіткнутися з необхідністю схвалення нового кредиту вже 2027 року..

Україна розраховує вже у 2026 році відкрити всі переговорні кластери з Європейським Союзом щодо вступу у блок.Про це заявив Володимир Зеленський в ефірі телемарафону."Я впевнений, що ми йдемо згідно наших планів, незважаючи на блокування, які були. Я дуже хотів і про це ми домовлялися з партнерами, що ми дуже хочемо, щоб в 2026 році ми відкрили всі кластери. І на мій погляд, це досяжна ціль. Ми зробимо все, щоб зробити це в найближчі місяці, якщо не буде якихось нових викликів", — наголосив Зеленський.Очільник держави зауважив, що серед країн ЄС існують різні підходи до темпів розширення блоку. Однак стратегічне бачення залишається спільним — Україна має стати членом Євросоюзу. За його словами, пришвидшення процесу інтеграції має бути спільним завданням — як для України, так і для держав-членів ЄС."Те, про що ми говорили з партнерами за зачиненими дверима: ми дійшли висновку, що з огляду на геополітичну та безпекову ситуацію в Європі Україні дуже потрібен ЄС, а Європі — Україна. Тому всі мають прискорюватися: не лише Україна зі свого боку, а й європейські країни повинні зробити все, щоб пришвидшити вступ України", — сказав Зеленський.Нагадаємо, що Франція та Німеччина пропонують надати Україні "символічне членство" в ЄС. Йдеться, зокрема, про відсутність доступу до ухвалення рішень і бюджету. Однак президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 23 квітня висловився проти такої ідеї.Водночас канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе..

Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе.Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час пресконференції за підсумками неформального саміту ЄС на Кіпрі.Як приклад такої взаємодії він навів можливу участь президента України у засіданнях Європейської Ради, проте поки що без права голосу.Також, за його словами, можливе поступове включення України в окремі сфери політики залежно від стану реформ. Канцлер повідомив, що неодноразово говорив про це останніми днями з президентом України Володимиром Зеленським.Загалом Мерц наголосив на необхідності запуску в ЄС "процесів зі стратегією поступового зближення з Україною, наприкінці якого, звісно, має стояти повноправне членство"."Але нам потрібні проміжні кроки. Важливо, щоби це зближення зараз також прискорило переговори про вступ і стало мостом до майбутнього повноправного членства", — наголосив німецький федеральний канцлер.Окрім того Фрідріх Мерц заявив, що війна в Україні спровокувала безпрецедентний стрибок у розвитку військових технологій, темпи якого були би неможливими у мирний час.За його словами, станом на першу половину 2026 року він відчуває набагато більше впевненості в питаннях безпеки, ніж декілька років тому. Головним чинником він вважає надшвидке скорочення технологічного розриву та модернізацію армії."Ми спостерігаємо військово-технологічний розвиток, який іде настільки стрімко, якого без цієї війни не було би. Й у цьому, попри всю трагічність цієї війни та весь жахливий біль, полягає також велика можливість, яку ми використаємо", — акцентував Фрідріх Мерц.Нагадаємо, що Франція та Німеччина пропонують надати Україні "символічне членство" в ЄС. Йдеться, зокрема, про відсутність доступу до ухвалення рішень і бюджету. Однак президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 23 квітня висловився проти такої ідеї..