# вступ України до ЄС

Зміна політичного ландшафту в Угорщині після виборів 12 квітня створює нові можливості для прискорення інтеграції України до європейської спільноти. У Єврокомісії прогнозують, що відсторонення Віктора Орбана від влади зніме ключові бар’єри у процесі переговорів про членство.Про це повідомила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос на полях весняної зустрічі Міжнародного валютного фонду та Світового банку у Вашингтоні, пише на Die Welt. Новий імпульс для вступу до ЄСПід час зустрічі у Вашингтоні Марта Кос наголосила на позитивних наслідках поразки Віктора Орбана. Вона вважає, що результати виборів в Угорщині — це "велика перемога для Європи", яка безпосередньо вплине на долю України."Особисто я очікую, що це позитивно вплине на процес вступу", — підкреслила єврокомісарка.Політика блокування, яку роками проводив попередній угорський уряд, тривалий час гальмувала євроінтеграційні прагнення Києва. Тепер у Брюсселі бачать реальні перспективи для усунення штучних перешкод.Розблокування мільярдної допомогиЗа її словами, крім політичної підтримки, поразка Орбана має конкретний фінансовий вимір. Йдеться про затверджений кредитний пакет у розмірі 90 мільярдів євро, який досі залишався замороженим через позицію Будапешта."Завдяки цим 90 мільярдам ми зможемо покрити фінансові потреби України у 2026 та 2027 роках", — додала Марта Кос.Ці кошти є критично важливими для підтримки української економіки в умовах тривалого протистояння. Раніше Віктор Орбан неодноразово використовував право вето, перешкоджаючи виплатам, проте тепер Європейський Союз отримує можливість остаточно затвердити це рішення та забезпечити прогнозоване фінансування України на дворічний період.Нагадаємо, новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що очікує зняття вето на кредит Європейського Союзу для України обсягом 90 мільярдів євро. Проте це відбудеться лише після відновлення постачання нафти трубопроводом "Дружба"..

Переможець парламентських виборів в Угорщині Петер Мадяр заявив, що не розуміє, чому в Європейському Союзі знову обговорюють кредит для України на 90 мільярдів євро. Він також зазначив, що Україну не можна прийняти в ЄС за прискореною процедурою.Про це Петер Мадяр розповів на пресконференції у зв’язку з перемогою на угорських виборах.За його словами, рішення щодо кредиту для України фактично ухвалили ще в грудні на рівні Європейської ради. Тоді Угорщина, а також Словаччина та Чехія отримали можливість не брати участі у програмі."Мені це не до кінця зрозуміло, я обговорюватиму це з європейськими лідерами. Але особисто я згоден з тим, що Угорщина повинна відмовитися від участі в програмі", — зазначив Мадяр.Він наголосив, що Угорщина "перебуває в дуже складній фінансовій ситуації", тому не може дозволити собі додаткове фінансування."Наше завдання — повернути ті кошти ЄС, які належать нам і які отримала кожна інша країна-член, крім нас. Оскільки ми їх не отримали, ми не можемо використати їх для покращення нашої економіки. Тому ми насправді не можемо брати ще більше кредитів", — додав політик.Окремо він розкритикував політику попереднього прем’єра Віктора Орбана, вказавши на непослідовність його позицій щодо рішень Євросоюзу."Дефіцит угорського бюджету та державний борг потроїлися з 2010 року. Тож ми хотіли би повернути кошти ЄС додому. Але це рішення вже ухвалили в грудні в Брюсселі, тому я не знаю, навіщо його знову переглядати. Хоча я розумію, що позиція Віктора Орбана часто змінюється — адже спочатку він це підтримав, а потім відкинув", — акцентував Мадяр.Він додав, що сподівається, що Орбан йому зателефонує, якщо в Угорщини є певні невиконання міжнародні зобов'язання; зокрема, якщо потрібно, й обговорити "технічне рішення", яке потрібно для виділення Україні кредиту.Окрім того, лідер партії "Тиса" вважає, що Україну не можна прийняти в ЄС за прискореною процедурою."Від самого початку ми казали, що не підтримуємо прискорений вступ України до ЄС. Неможливо, щоби Євросоюз прийняв країну, яка перебуває у стані війни", — пояснив він.За його словами, наразі питання українського членства не актуальне, оскільки для цього країна має пройти всі переговорні кластери."Усі країни-кандидати мають пройти через один і той самий процес. Вони повинні обговорити всі кластери, і якщо Україна це зробить, то в Угорщині відбудеться референдум щодо того, чи повинен ЄС її приймати, і це станеться не в найближчому майбутньому", — підсумував Петер Мадяр.Нагадаємо, що в Кремлі висловили стримане невдоволення у зв’язку з перемогою опозиції на чолі з Петером Мадяром на парламентських виборах в Угорщині. Росія вважає, що це не вплине на відносини з ЄС..

Офіційний Брюссель наполягає на дотриманні стандартних критеріїв вступу України до Європейського Союзу, попри надзвичайні обставини війни. Відмова від класичних правил могла б послабити майбутній статус країни всередині блоку та поставити під сумнів легітимність самого процесу розширення.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос в ефірі національного телемарафону.Чому винятки не підуть на користьЗа словами єврокомісарки, класичний підхід до прийняття нових членів залишається актуальним, попри унікальний та важкий досвід України в умовах повномасштабної війни. Дотримання встановлених правил необхідне для того, щоб країна була справді готовою до функціонування всередині європейського блоку."Винятки для вашої країни не допомогли б їй, не посилили б її — тому що це підірвало б довіру до всього процесу і вашого членства у майбутньому", — наголосила Марта Кос.Вона додала, що Україна має посилити Євросоюз своїм вступом, а для цього суспільство та економіка повинні пройти повну трансформацію. Це дозволить уникнути внутрішніх криз після розширення.Швидкість реформ та терміни вступуМарта Кос зауважила, що Єврокомісія вже максимально прискорює та вдосконалює процедури для України. Проте вона наголосила, що кінцеві терміни інтеграції не є політичним рішенням, а залежать виключно від темпів внутрішніх перетворень у державі."Кожна реформа наближає Україну до членства в ЄС. Коли реформи прискорюються — наближається і вступ, коли реформи сповільнюються, то дата вступу віддаляється відповідним чином", — підсумувала вона.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявила, що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Єврокомісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос написала листа голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку, в якому закликала пришвидши реформи задля членства в організації.Про це повідомило "Суспільне". За інформацією журналістів, Марта Кос звернула увагу в листі на декілька законопроєктів, які вже подані до парламенту.Йдеться, зокрема, про документи щодо виконання та цифровізації судових рішень, декларації доброчесності суддів, законопроєкт про державну службу та незалежність регулятора енергетики."Усього 11 документів, які є частиною "Плану України", за яким уряд України отримує 50 мільярдів євро за чотири роки після ухвалення законопроектів", — ідеться в повідомленні.Ці законопроєкти не ухвалили 2025 року. У разі виконання Україна може отримати до чотирьох мільярдів фінансування за цим планом.Єврокомісарка додала, що ці реформи також підтримують шлях України до вступу в Євросоюз, а "гарний момент", за її словами, — розпочати виконання вже у квітні на пленарній сесії.Раніше Марта Кос зазначала, що вступ України до ЄС до 2027 року є неможливим. А загалом він залежить від двох важливих умов — досягнення миру та проведення реформ."Спочатку потрібен мир — це важливо. Потім треба провести реформи. Інвестори прийдуть, як ви знаєте, в Україну лише тоді, коли вони зможуть заробляти гроші та коли їхні інвестиції будуть у безпеці", — наголосила єврокомісарка.Вона акцентувала, що Україна вже є важливою партнеркою ЄС у сферах інновацій, оборони й інших стратегічних напрямках, які можуть посилити конкурентоспроможність блоку.Нагадаємо, на початку березня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна незабаром буде технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу до ЄС..

У Європейському Союзі поступово змінюється ставлення до розширення блоку. Якщо раніше вступ нових країн розглядався насамперед як економічний шанс для зростання, то тепер дедалі більше політиків у ЄС оцінюють його через призму безпеки, стабільності та політичних ризиків.Про це пише Politico, зазначаючи, що на тлі глобальної нестабільності та зміни ролі США європейські країни починають інакше дивитися на те, кого вони готові приймати до ЄС.Ще два десятиліття тому розширення ЄС сприймалося як інструмент економічного розвитку. Країни Східної Європи бачили у вступі шлях до вищих зарплат, інвестицій і модернізації економіки.Тепер акцент змістився. Дедалі частіше йдеться не про економічну вигоду, а про безпеку в умовах війни Росії проти України та зростання геополітичної напруги. У цьому контексті навіть заможніші держави, які раніше не були зацікавлені у вступі, почали придивлятися до ЄС як до гаранта стабільності.Чому в ЄС зростає обережність щодо нових членів?Водночас серед чинних членів союзу зростає скепсис щодо розширення за рахунок бідніших країн-кандидатів, серед яких згадується й Україна. Головні побоювання стосуються не лише економічного навантаження на бюджет ЄС, а й політичної стабільності майбутніх членів.У Брюсселі, за даними Politico, відкрито обговорюють ризики появи всередині ЄС країн із нестабільними демократичними інституціями. Один із неформальних аргументів звучить жорстко: небажання отримати "ще одного Орбана". Тобто лідера, який може ставити під сумнів базові принципи Союзу, як це відбувається в Угорщині.Баланс між розширенням і контролемКлючова проблема для ЄС сьогодні — баланс між політичним розширенням і внутрішньою згуртованістю. З одного боку, Союз хоче зберегти вплив у регіоні та підтримати країни, які рухаються до європейських стандартів. З іншого — боїться втратити керованість і ефективність через нові розбіжності всередині блоку.Саме тому процес вступу нових країн стає повільнішим і більш жорстко контрольованим, а критерії не лише економічними, а й політичними та безпековими.На тлі війни в Україні та сумнівів щодо гарантій безпеки з боку США, ЄС дедалі частіше розглядається як "щит" у нестабільному світі. Це змінює і мотивацію країн-кандидатів. Так, якщо раніше вони прагнули до добробуту, то тепер — до захисту.Нагадаємо, за словами єврокомісарки з питань розширення Марти Кос, вступ України до Європейського Союзу до 2027 року є неможливим..

Вступ України до Європейського Союзу до 2027 року є неможливим. А загалом він залежить від двох важливих умов — досягнення миру та проведення реформ.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, яку цитують журналісти Politico."Усі в цій кімнаті знають, що неможливо, щоб Україна стала членом ЄС 1 січня 2027 року", — наголосила вона.За її словами, для набуття членства Україна має виконати дві ключові умови — досягнути миру та провести необхідні реформи."Спочатку потрібен мир — це важливо. Потім треба провести реформи. Інвестори прийдуть, як ви знаєте, в Україну лише тоді, коли вони зможуть заробляти гроші та коли їхні інвестиції будуть у безпеці", — додала єврокомісарка.Вона акцентувала, що Україна вже є важливою партнеркою ЄС у сферах інновацій, оборони й інших стратегічних напрямках, які можуть посилити конкурентоспроможність блоку.Водночас віцепремʼєр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій України Олексій Кулеба провів зустріч із Мартою Кос.Вони обговорили підготовку України до членства в Євросоюзі, реалізацію відбудови та посилення стійкості критичної інфраструктури."Окремо зосередилися на планах стійкості. Йдеться про системні рішення для забезпечення роботи водо-, теплопостачання та розвитку розподіленої генерації в умовах постійних атак. Термінова потреба тільки в тепловій генерації перевищує 1 800 МВТ потужностей, а необхідний обсяг фінансування — близько 900 мільйонів євро. Дякую Марті Кос за підтримку України на шляху до ЄС і готовність працювати над рішеннями, які потрібні вже зараз", — зазначив Кулеба.Він запевнив, що Україна вже працює з рекомендаціями щорічного звіту ЄС Enlargement Package Report, ключовими показниками та умовами для закриття переговорних глав. Паралельно завершується підготовка Національної програми адаптації законодавства до права ЄС.Нагадаємо, минулого тижня президент України Володимир Зеленський заявляв: Росія має чітко усвідомити та реально відчути, що Україна буде в Європі, й цей процес не зупинити. Саме тому відбуваються внутрішні реформи та триває робота на зовнішньому рівні, щоби забезпечити чітку дату вступу України до ЄС..

Росія має чітко усвідомити та реально відчути, що Україна буде в Європі, й цей процес не зупинити. Саме тому відбуваються внутрішні реформи та триває робота на зовнішньому рівні, щоби забезпечити чітку дату вступу України в Європейський Союз.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час звернення до учасників засідання Європейської ради."Останні декілька днів ми отримували сигнали від американської сторони про те, що переговори можуть незабаром відновитися. Але з яким настроєм російська сторона прийде на переговори цього разу?" — поставив він риторичне запитання.За його словами, від нас усіх залежить, щоби росіяни не прийшли на ці переговори з відчуттям, що їхня позиція значно посилилася. І не тільки через ситуацію навколо Ірану, яка спричиняє зростання світових цін на нафту.Український президент виокремив декілька важливих пунктів щодо нинішньої геополітичної ситуацію.Перше: росіяни бачать активне використання ракет ППО на Близькому Сході та в регіоні Затоки, і вони можуть подумати, що Україна зіткнеться з нестачею таких ракет.Друге: 20 пакет санкцій ЄС проти Росії у глухому куті. Він міг би продовжити тиск на Росію, змушуючи її рухатися до реального миру.Третє: США пом’якшили деякі санкції проти Росії, і це приносить значні кошти у воєнний бюджет Путіна.Четверте: вже третій місяць поспіль не працює найважливіша фінансова гарантія безпеки для України від Європи – пакет підтримки на суму 90 мільярдів євро на цей і наступний рік. Це для України критично важливо. Це ресурс для захисту життів.П’ятий пункт: навіть зараз ніхто не знає напевно, чи буде ця підтримка розблокована."Ми цінуємо підтримку Європи в захисті від російських ударів, особливо щодо ППО та виробництва дронів. Ми маємо й надалі використовувати кожну можливість, щоби знайти ракети для систем Patriot. Саме тому програма PURL корисна. Я дякую всім, хто до неї долучається", — зауважив Зеленський.Він визнав, що не всім подобається ідея використання частини з 90 мільярдів на купівлю ракет для Patriot через PURL, якщо немає інших варіантів."Але якщо інших варіантів справді немає, це необхідно для захисту від російських балістичних ударів — це питання порятунку життів", — пояснив президент України.Він також торкнувся теми реалій вступу України в ЄС: якщо вдасться визначити чітку дату, то це означатиме, що Росія ніяк не зможе заблокувати наш вступ."Ви бачите, як блокуються різні речі та як складно об'єднаній Європі реалізувати навіть вже ухвалені рішення. Цього не має статися з відкриттям кластерів для України чи з нашим вступом — це питання довіри, безпеки та майбутнього", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, декілька днів тому український президент заявив в інтерв'ю BBC про серйозні побоювання щодо уповільнення дипломатичного врегулювання через зміщення фокуса США на конфлікт у Близькосхідному регіоні. Відволікання Вашингтона на війну в Ірані безпосередньо впливає на графік і результативність переговорів щодо України..

Деякі країни Європейського Союзу пропонують Україні зачекати з повноправним членством від 10 до 20 років, щоб переконатися у незворотності проведених реформ. Віцепрем'єр Тарас Качка наголосив, що такий тривалий термін є неприйнятним для Києва, проте існують інші механізми контролю, які можуть задовольнити партнерів. Про це посадовець заявив в інтерв'ю для "РБК-Україна".Питання довіри та шлях реформЗа словами віцепрем'єра, такі впливові держави як Німеччина ставлять на перше місце фактор довіри до інституцій. Європейські партнери хочуть бачити не лише ухвалення законів, а і їхню тривалу стабільну роботу на практиці. Качка процитував позицію західних колег:"Такі країни, як Німеччина, кажуть: це суперважлива для нас історія, нам потрібна довіра. Тому ви зробите реформи, і нам треба умовних 20 років, щоб ви "відстоялися", щоб ми переконалися, що все працює. Це не тому, що ми не хочемо вас приймати, нам просто треба довіра", — зазначив він.Балканський досвід та верифікаціяПосадовець зауважив, що затримки із вступом балканських країн були зумовлені "доєвропейською" методологією, яка вимагала доказів незворотності змін. Як приклад він навчив досвід Румунії та Болгарії, для яких створювали спеціальні умови контролю навіть після офіційного приєднання до блоку. Качка пояснив:"Що ми можемо зробити? Ми згадуємо, і всі згадують, що коли Румунія і Болгарія вступали в ЄС, був створений спеціальний механізм контролю і верифікації CVM (Cooperation and Verification Mechanism)", — сказав віцепрем'єр.Тоді Єврокомісія мала право обмежувати певні права країн-членів, якщо вони не виконували зобов'язання. Сьогодні такі інструменти називають "сейфгардами" (захисними механізмами).Україна не має часу на очікуванняПопри дискусії в кулуарах ЄС, українська сторона наполягає на швидших темпах інтеграції. Тарас Качка підкреслив, що запропоновані терміни у 10 чи 20 років є занадто довгими для країни, що перебуває у стані трансформації."Може я перебільшую про 20 років, хай 10 років — але для нас це вічність. І тому цей механізм сейфгардів і CVM — це абсолютно нормальна історія. Однак це не проговорювалося в деталях. Тому в медіа часто дуже спрощують ситуацію", — підсумував Качка.Нещодавно президент Литви Гітанас Науседа під час зустрічі у Вільнюсі заявив, що вступ України та Молдови до Європейського Союзу до 2030 року є стратегічною метою його країни. Сторони обговорили конкретні терміни підписання угод та необхідні реформи для пришвидшення євроінтеграції.Нагадаємо, раніше єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила, що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Президент Литви Гітанас Науседа під час зустрічі у Вільнюсі заявив, що вступ України та Молдови до Європейського Союзу до 2030 року є стратегічною метою його країни. Сторони обговорили конкретні терміни підписання угод та необхідні реформи для пришвидшення євроінтеграції.Про це йдеться у матеріалі LRT після зустрічі Науседи з президенткою Молдови Маєю Санду у Вільнюсі.Реальна дата для розширення ЄСНауседа наголосив, що членство Молдови та України в Європейському Союзі не пізніше 2030 року є пріоритетом для литовської політики. За його словами, такий часовий орієнтир є цілком обґрунтованим і базується на реалістичних можливостях держав-кандидатів. Науседа також зауважив, що цей термін стосується не лише східних партнерів, а й інших країн, зокрема Чорногорії, Албанії та держав Західних Балкан."Ми завжди виступали за те, що амбітна дата є дуже важливим елементом політичного процесу", — зазначив литовський лідер.Придністров'я та російський впливПрезидентка Молдови Мая Санду підтвердила прихильність Кишинева до встановлених термінів. Вона вважає цілком реальним підписання договору про вступ до 2028 року, щоб до 2030-го стати повноправним членом блоку. Однак ключовим питанням залишається безпека. за її словами: найбільшою перешкодою для реінтеграції та стабільного руху в ЄС є незаконно розміщені російські війська в Придністров'ї."Як тільки ми знайдемо розв'язання цієї проблеми, решта процесу піде набагато швидше", — заявила Санду.Окрім військової загрози, країна стикається з інтенсивними інформаційними атаками з боку РФ. Литовські команди з кібербезпеки та стратегічних комунікацій вже працюють у Молдові, допомагаючи протистояти дезінформації перед майбутніми парламентськими виборами.Судова реформа як перепусткаНауседа високо оцінив прогрес Молдови у виконанні звітів ЄС, де країна була визнана однією з найкращих серед кандидатів за темпами реформ. Водночас він закликав не збавляти обертів у критично важливих сферах. За його словами, фокус на фундаментальних питаннях, зокрема на судовій реформі та боротьбі з корупцією, залишається вирішальним для успіху переговорів. Литовський лідер також додав, що буде лише радий, якщо процес вдасться скоротити: "Країни мають отримувати винагороду відповідно до їхнього прогресу у впровадженні реформ".Нагадаємо, раніше єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила, що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Колись Віктор Орбан казав, що в Угорщині ніколи не буде такого парламенту, який проголосує за членство України в Євросоюзі. Це махрова українофобія чи справді серед угорських політиків у нас друзів немає?Українофобська агонія Орбана чи ставка на мовчазних виборців?Рівно за місяць, 12 квітня, угорці обиратимуть новий склад парламенту. Українці та й переважна більшість прогресивно налаштованих європейців очікують, що Євросоюз нарешті здихається Віктора Орбана, який беззмінно керує урядом Угорщини 16 років (!) і ще чотири роки був прем’єром — з 1998 по 2002 роки. Загалом — 20 років. Тобто вся новітня історія сусідньої з нами країни пов’язана з правлінням цієї особи. Соціологічні дослідження прозоро натякають, що Орбана угорці більше бачити прем’єром не хочуть.За даними опитування, оприлюдненого виданням Politico, опозиційна партія Петера Мадяра "Тиса" випереджає керівну партію Орбана "Фідес" — 47% проти 39%. Ще кращі результати "Тисі" обіцяє опитування, проведене Zavecz Research: 50% виборців, які визначилися, підтримують "Тису", тоді як 38% підтримують "Фідес".Але знавці угорських електоральних особливостей вказують на той факт, що частина виборців партії Орбана традиційно не потрапляє в соцопитування — ці люди або відмовляються відповідати на питання соціологів, або перебувають у зоні "не визначилися з вибором". Тобто рішення ухвалюють в останній день або прямо на дільниці. Саме на цю категорію розраховує штаб "Фідес", перетворивши українофобію на головну свою технологію.Угорська влада відверто стала на бік Росії. Орбан вимагає від Євросоюзу скасувати санкції. За його словами, "серйозною загрозою" для Угорщини й Словаччини є не лише війна на Близькому Сході (яку, зауважимо, розпочав його друг Дональд Трамп), але й "українська нафтова блокада, запроваджена Зеленським".Він написав листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, в якому закликав "призупинити всі санкції, запроваджені щодо російської енергетики", щоб запобігти зростанню цін на дизельне пальне та бензин. Кілька днів тому Орбан заявив, що Угорщина "ніколи не підтримає фінансової допомоги, яку може надати Україні ЄС, доки українці не пропустять нафту" трубопроводом "Дружба". Нагадаємо, через позицію прем’єра Угорщини на невизначений період завис кредит у сумі 90 мільярдів євро, обіцяний Європейським Союзом.Зрозуміло, що санкцій Європа не скасовуватиме. Але, на жаль, цинічна гра Орбана на темі зростання цін на пальне та газ має прихильників не лише серед угорців. Такими заявами він створює вигідну для себе атмосферу невдоволення пересічних європейців для тиску на європолітиків.Та якщо з Орбаном та його політсилою все зрозуміло, то до загальної ситуації в Угорщині за місяць до голосування є низка запитань, від відповідей на які залежить як результат волевиявлення угорців 12 квітня, так і майбутнє цієї країни.Українські інкасатори й російські політтехнологиВсім добре відома історія із затриманням в Угорщині українських інкасаторів. Вилучені кошти та золото Угорщина досі не повернула. Але якою ж була реакція внутрішніх і зовнішніх гравців на дії угорської влади? Єврокомісія від коментарів відмовилася."Це досить свіжа інформація. Тож дайте нам час дізнатися більше, перш ніж ви ставитимете нам запитання щодо цього", — відмахнувся речник Єврокомісії Олоф Гілл.З часу захоплення бійцями угорського антитерористичного центру інкасаторських машин "Ощадбанку" минуло п'ять днів, але в Брюсселі все ще "дізнаються більше" про подію.Немає реакції й від головного опонента Орбана Петера Мадяра. Так, тема не дуже зручна для коментування під час передвиборчої кампанії, однак для лідера угорської опозиції безкарність силовиків — дуже поганий сигнал. За 16 років правління Орбан вибудував систему, в якій перебування в кріслах керівників силових структур безпосередньо залежить від наслідків квітневих виборів. Аби втриматися на посадах, вони чинитимуть так, як накажуть в уряді. Тож Мадяр ризикує опинитися в ситуації, коли доведеться захищати вибір угорців на вулицях і майданах, а силовики захищатимуть Орбана.Після слів Зеленського про "дзвінок Орбану від ЗСУ" Мадяр став на бік свого суперника, що можна пояснити політичною доцільністю, — угорський прем’єр постійно прив’язує "Тису" та її лідера до України, тому змовчати Мадяр не міг. Однак він не лише підтримав ображеного Орбана, а й закликав керівництво Європейського Союзу "розірвати всі відносини з Україною, поки президент Зеленський не прояснить свої слова і не вибачиться перед усіма угорськими громадянами за свої висловлювання". Не схоже, що ця людина в разі отримання крісла голови уряду Угорщини буде нашим другом.Яка ж тема найбільше зараз хвилює Мадяра? Інформація про російських політтехнологів, які працюють на його опонента. За антиукраїнською істерією та історією з інкасаторами відчувається рука Кремля. Лідер "Тиси" вимагає скликати Комітет національної безпеки та поінформувати про втручання Москви в угорські вибори та пояснити, чому досі не вжито заходів для припинення такого втручання. Однак і тут є нюанс: він закликав Росію не втручатися в угорські вибори і пообіцяв… збалансовані відносини з нею.Чому українцям не варто будувати ілюзії щодо дружби з Угорщиною без ОрбанаБагатьом здається, що після поразки "Фідес" новий прем’єр-міністр Угорщини відновить добросусідські відносини з Україною й часи Орбана згадуватимуться як страшний сон. Але варто бути реалістами й не очікувати дива. Мадяр робив кар’єру у партії "Фідес" та в уряді. До 2024 року його все влаштовувало, а антиурядову діяльність він розпочав після відставки ексдружини Юдіт Варги з посади міністра юстиції. У той час гримів скандал через помилування тодішньою президенткою Каталін Новак засудженого за педофілію. Помилування підписувала Варга. Мадяр почав роздавати інтерв’ю з викриттями корупції у владі, що швидко зробило його популярним.Це до того, що може існувати справжній Мадяр, який робив політичну кар’єру поряд із Орбаном, й опозиційна маска цього політика. Тут не зайвим буде нагадати, що спочатку він виправдовував російську агресію проти України тим, що нашу країну запрошували в НАТО, але коли вловив, що така думка — непопулярна, одразу змінив її на протилежну. Засудив російське вторгнення і навіть приїздив до Києва у липні 2024 року, як раз коли російські терористи вдарили по "Охматдиту".У передвиборчій програмі "Тиси" є пункти, які не надто тішать: її уряд не прийме бюджет ЄС на 2027 рік у його нинішньому вигляді, не схвалить міграційний пакт, а також не підтримає прискорений вступ України до Євросоюзу.Та навіть коли уявити, що лідер опозиції — не дволикий політик і в кріслі прем’єра відновлюватиме добросусідські відносини з Україною, потрібно розуміти, що Орбан нікуди з угорської політики не подінеться. Ті цифри, які зараз дають соціологи, підтверджують, що "Фідес" матиме дуже потужне представництво в опозиції. Вона гойдатиме крісло під новим прем’єром, щоб спровокувати дочасні вибори у 2027 році та повернутися до влади.Існує ще один ризик: у виборах, окрім партій-лідерів, беруть участь і менші партії — переважно консерватори або ультраправі, такі як Mi Hazánk ("Наша батьківщина"). Їй опитування дають необхідні для потрапляння в парламент 5%. Кілька лівих і ліволіберальних партій відмовилися від участі у виборах на користь "Тиси", аби спільно здолати режим Орбана. Але виборча система в Угорщині така, що незначна перевага у процентах голосів може дати значну кількість місць у парламенті. Чим більше учасників перегонів, які "відкушуватимуть" голоси у "Тиси", тим менше місць та може отримати. Для успішної роботи уряду із законодавцями доведеться домовлятися з кимось із міноритаріїв, а домовлятися не буде з ким, що послабить уряд Мадяра на радість Орбану.Отже, перемога опозиційної партії на виборах в Угорщині — гарний сценарій для України. З Мадяром принаймні можна про щось говорити. Але нашій дипломатії вже зараз варто готувати пропозиції про спільні проєкти з Будапештом, щоб ймовірний новий прем’єр-міністр відчув потребу в дружбі з Україною і не перетворився на "Орбана на мінімалках"..

Запровадження євро як національної валюти України після вступу до Європейського Союзу буде тривалим і складним процесом, що потребуватиме значно більших зусиль, ніж саме набуття членства в союзі. Попри підтримку цієї ідеї, у Національному банку наголошують на необхідності збереження автономної монетарної політики на нинішньому етапі розвитку економіки.Про це повідомив перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук, пише "Економічна правда".Стратегія "відкладеної умови"Ніколайчук зазначив, що хоча перехід на євро є обов'язковою вимогою для всіх нових членів Євросоюзу, Україна має самостійно визначити момент своєї готовності. Наразі держава не планує форсувати цей процес."Я підтримую запровадження євро, бо це одна з умов вступу до Євросоюзу. Проте ця умова відкладена, країна має бути до цього готова. Готовність країни до запровадження євро вимагає набагато більше зусиль, ніж набуття членства в Європейському Союзі. Думаю, для України це точно не близький шлях", — пояснив посадовець.Плюси та мінуси запровадження євроЗа словами Ніколайчука, ключовим викликом при переході на євро стане неможливість регулювати економіку через власний друкарський станок. У НБУ визнають, що це суттєво обмежить інструменти впливу на фінансову ситуацію всередині країни."Так і є (щодо втрати суверенітету — прим. ред.), але водночас представники Національного банку матимуть змогу впливати на рішення Європейського центрального банку. Всюди є свої плюси та мінуси", — наголосив Ніколайчук.Досвід сусідів та ризики для гривніЯк зазначив представник Нацбанку, багато країн регіону, зокрема Болгарія, вже пройшли шлях жорсткої прив'язки курсу до євро, що позбавило їх переваг автономного фінансового управління. Через це Україна планує детально оцінювати кожен етап інтеграції."Країни, які перейшли до євро (останньою була Болгарія), мали жорстку прив'язку свого обмінного курсу до євро і не мали переваг від незалежної автономної монетарної політики. Ті країни, які мають таку перевагу, не поспішають впроваджувати євро. Для України це буде дуже і дуже тривалий шлях", — підсумував Ніколайчук.Нагадаємо, як раніше повідомлялось, Національний банк України має достатній запас міцності у вигляді золотовалютних резервів, які на початку 2026 року сягнули рекордних 60 мільярдів доларів, що гарантує стабільність курсу. Попри очікуване зниження обсягів зовнішнього фінансування у мирний час, регулятор запевняє: підстав для різкої девальвації гривні немає..

Україна вже найближчими днями буде технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу до Європейського Союзу. Як повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 2 березня остаточне рішення залежить не від Києва, а від європейських лідерів."Це ми готові, але не всі лідери Європейського Союзу — ви знаєте чому, ви знаєте хто — причина, хто блокує. Тобто не всі готові дати цю можливість Україні", — зазначив він.Зеленський зауважив, що Україна до 2027 року технічно буде готова стати членом ЄС. Проте, за його словами, президент Росії Володимир Путін, попри обіцянки США та Європі, блокуватиме інтеграцію нашої країни, зокрема через Угорщину. "Україна свою роботу вже зробить. Питання буде до лідерів, до союзу лідерів і до голосу всіх представників Європейського Союзу. Ми з вами не знаємо про майбутнє, не можемо знати всіх його дій. Але, безумовно, Путін не хоче, щоб Україна стала повноправним членом ЄС", — заявив президент.Він наголосив, що Європейський Союз має надати Україні конкретну дату її вступу до блоку, якщо дійсно хоче бачити її у своєму складі."Коли ми про це говоримо, ми говоримо про безпеку для України. Членство в ЄС — це гарантії безпеки для України також. Тому для нас потрібна конкретна дата. А 2027 рік — це те, коли ми будемо готові до цього. Все інше залежить від партнерів. Якщо вони дійсно вірять в Україну, якщо вони хочуть бачити Україну в ЄС, то це можливість: під час закінчення війни дати Україні конкретну дату і не помилитись так, як вони помилились з НАТО", — підсумував Зеленський.Нагадаємо, раніше єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи" заявила, що вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

У вівторок, 24 лютого, Україну відвідали президенти Європейської комісії та Європейської ради — Урсула фон дер Ляєн і Антоніу Кошта. Під час розмов, серед іншого йшлося, й про дату вступу України до Європейського Союзу.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Вдячний за те, що ви приїхали в Україну в цей день, у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення Росії. Європа була з нами протягом цих важких років, і наші люди довіряють Європі. Вони знають, що ми не самі. Багато в чому все це завдяки вашим особистим зусиллям, вашій роботі та дружбі — дякую", — наголосив він.Український президент також подякував усім європейським друзям і партнерам — усім у Європейському Союзі, хто стоїть на правильному боці історії та допомагає Україні."Дуже важливо, що ми розпочали роботу над деталями ключової геополітичної гарантії безпеки для України й для всієї Європи — чіткої дати вступу України до ЄС. 2027 рік є важливим і реалістичним, щоб Путін не міг десятиліттями блокувати наше членство", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, Урсула фон дер Ляєн зауважила, що зараз Євросоюз не може назвати дату вступу України, але допомагатиме отримати це членство.Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що європейське майбутнє пов’язано зі свободою України."Ця річниця не лише про пам’ять про минуле — це про формування майбутнього, а майбутнє пишеться у Києві, а не в Москві. Єдиний шлях до справедливого та тривалого миру — миру на основі поваги до суверенітету, територіальної цілісності да поваги до статутів ООН", — сказав Кошта на спільній з президентом України Володимиром Зеленським пресконференції в Києві.Кошта привітав усі зусилля, спрямовані на досягнення миру, зокрема зусилля партнерів зі США."Росія не може досягнути перемоги за столом переговорів тоді, коли вона втрачає багато на полі бою. Росія повинна прийти за стіл переговорів серйозно та прийняти, що вона не може перемогти в цій війні", — додав голова Європейської Ради.Він зазначив, що Росія, однак, інтенсифікує свої атаки про цивільній інфраструктурі серед складних зимових умов."Мій меседж залишається максимально чітким — Україна може розраховувати на Євросоюз. Майбутнє України в Європейському Союзі", — наголосив Кошта.Нагадаємо, вчора єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи" заявила, що вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи".За її словами, президент Володимир Зеленський бачить вступ України до ЄС уже на початку 2027 року."Виходячи з того, чого хоче президент Зеленський, — це 1 січня 2027 року. Якби я могла це зробити, я би сиділа на цьому стільці до 1 січня 2027 року та зробила би це реальністю", — наголосила вона.Єврокомісарка додала, що нинішня методологія розширення Євросоюзу створювалася для мирних часів і не враховує умов війни."Це займає багато часу, а Україна та Європа цього часу не мають. Ось чому ми зараз думаємо, як це змінити", — пояснила Кос.Вона також зазначила, що Україна є особливим випадком, оскільки продовжує проводити реформи навіть під час війни. Деякі з них виявилися доволі успішними та не викликають жодних застережень у партнерів.Кос акцентувала, що для просування України до членства необхідна підтримка всіх 27 держав-членів Євросоюзу."Ми повинні переконати всі 27 країн ЄС. Але сприйняття того, наскільки небезпечною є Росія для європейців, є різним", — пояснила вона.Як приклад вона навела результати опитувань: у Польщі 77% опитаних вважають, що Росія може напасти на їхню країну, тоді як в Італії 70% відповіли, що такого ризику немає.Нагадаємо, що сьогодні Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини. Але, за словами високої представниці із зовнішньої та безпекової політики Каї Каллас, Євросоюз продовжуватиме підтримувати Україну..

На полях Мюнхенської безпекової конференції Україна та її європейські партнери провели черговий раунд переговорів щодо прискореної процедури членства в Європейському Союзі. Попри готовність більшості держав рухатися швидше, процес стикається з жорстким опором одного гравця, що змушує Київ шукати нові дипломатичні інструменти для подолання вето.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за підсумками пресконференції, пише "Радіо Свобода".Угорщина на шляху до БрюсселяЗа словами дипломата, технічно та політично Україна могла б просуватися до членства значно вищими темпами. Головним гальмом на цьому шляху залишається деструктивна позиція офіційного Будапешта, яка наразі виглядає як повна блокада українських ініціатив."Недалекоглядна позиція Угорщини, яка повністю блокує всі українські зусилля на цьому напрямку", — констатував очільник МЗС.Чому Україна потрібна ЄвропіПопри труднощі з Угорщиною, Андрій Сибіга наголосив, що в архітектурі самого Євросоюзу відбувається зміна сприйняття України. Більшість країн-членів усвідомлюють, що приєднання Києва — це не лише допомога Україні, а й критичне посилення самої Європи в оборонній та економічній сферах. Міністр виокремив ключові переваги, які отримає блок від вступу України:безпековий фундамент: посилення оборонної потужності всього континент;політична вага: зміцнення дипломатичних позицій Європи на світовій арені;економічна автономія: внесок у стратегічну незалежність ЄС та розвиток промисловості.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з розширення Марта Кос заявила, що через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення.Також стало відомо, що у Європейському Союзі наразі відсутній консенсус щодо чітких термінів приєднання України, оскільки це питання напряму залежить від укладання майбутньої мирної угоди. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс наголосив, що за умов продовження війни знайти формулу розширення блоку буде вкрай непросто, а швидке завершення конфлікту у 2026 році поки що виглядає малоймовірним..