# вступ України до ЄС

У п'ятницю, 17 липня, президент Володимир Зеленський оголосив про призначення Тараса Качки до представництва України при Євросоюзі у Брюсселі для прискорення інтеграційних процесів. Відомий урядовець поєднуватиме нову дипломатичну місію з обов'язками торгівельного представника нашої держави.Про це йдеться у повідомленні глави держави у Telegram-каналі.Інтеграція до ЄС та робота над новими кластерамиЗеленський відзначив високу конструктивність та змістовність діалогу, який вдалося вибудувати з європейськими партнерами. Наразі перед Україною стоять завдання з розширення галузевої діяльності для успішного проходження вже відкритих переговорних треків. Окрему увагу сторони приділили вибудовуванню комунікації як безпосередньо з органами Євросоюзу, так і з урядами окремих держав-членів блоку для розблокування наступних етапів інтеграції."Зроблені важливі речі, і треба тепер розвивати більше секторальної, деталізованої активності для проходження вже відкритих кластерів у перемовинах з Євросоюзом про вступ України та зосередитись на комунікації як з інституціями Євросоюзу, так і з національними урядами країн ЄС для відкриття наступних кластерів", — наголосив Зеленський.Нове призначення Тараса Качки у БрюсселіПрезидент повідомив, що Україна очікує на рішення щодо ще чотирьох важливих переговорних кластерів. Враховуючи масштабність завдань, Тарас Качка представлятиме інтереси нашої держави безпосередньо у Брюсселі. Завдяки своєму значному досвіду в розробці торгівельної політики посадовець поєднуватиме дипломатичну місію із роботою торгівельного представника."Очікуємо на рішення ще по чотирьох кластерах", — зазначив лідер країни.Він додав, що Тарас Качка найефективніше зможе реалізувати ці завдання у представництві України в ЄС у Брюсселі. Враховуючи його високу ефективність та досвід у торгівельній політиці, він суміщатиме роботу з Євросоюзом із функцією торгівельного представника України в рамках двосторонніх торгівельних угод із ключовими партнерами. Водночас виконання поставлених цілей координуватиметься спільно з іншими урядовцями та дипломатичною командою Офісу президента, які нададуть новопризначеному представнику всю необхідну підтримку.Що відомо про Тараса КачкуТарас Андрійович Качка народився 28 липня 1979 року в селищі Димитрове на Кіровоградщині. Він здобув ступінь бакалавра права в Міжнародному науково-технічному університеті в Києві, а в 2001 році закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю магістр права. Протягом 2004–2005 років він також навчався у Національній школі державного управління у Варшаві.Свою професійну кар'єру він розпочав у 2001 році в Центрі європейського та порівняльного права при Міністерстві юстиції України, де згодом очолював управління адаптації законодавства України до стандартів ЄС. Тарас Качка був одним із ключових учасників переговорної групи від України щодо підготовки Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. У 2014–2015 роках він працював віцепрезидентом та виконувачем обов'язків президента Американської торгової палати в Україні, а протягом 2016–2017 років обіймав посаду заступника виконавчого директора Міжнародного фонду "Відродження". З вересня 2019 року він працював заступником Міністра економіки України — торговим представником України. У липні 2025 року Верховна Рада України призначила його Віцепрем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, і на цій посаді він перебував до липня 2026 року.Нагадаємо, раніше стало відомо, що 17 липня стартує розгляд результатів скринінгу кластерів №2 та №3 для України та Молдови. Це означає початок технічної підготовки до їх відкриття..

У п’ятницю, 17 липня, стартує розгляд результатів скринінгу кластерів №2 та №3 для України та Молдови. Це означає початок технічної підготовки до їх відкриття.Про це повідомила "Європейська правда". Журналісти уточнили, що таким чином розпочне працювати робоча група Ради ЄС з питань розширення (COELA).У Раді ЄС на технічному рівні готуються до відкриття перемовних кластерів №2 та №3 для України та Молдови."Завтра COELA розпочинає офіційний розгляд результатів скринінгу за цими кластерами", — повідомив медійникам один зі співрозмовників із Євросоюзу.Однак політичні експерти не радять чекати жодних великих новин до кінця літа. Адже на офіційному рівні процес щодо відкриття кластерів активізується на початку вересня.Річ у тому, що до літньої перерви, крім 17 липня, COELA матиме лише одне планове засідання — 22 липня. Робоча група повернеться до роботи з 1 вересня.Як відомо, в Брюсселі 14 липня для України відкрили Шостий перемовний кластер "Зовнішні відносини". Тоді віцепремʼєр із питань євроінтеграції Тарас Качка запевняв, що відкриття решти чотирьох кластерів не відкладають на "після літа".Нагадаємо, що 13 липня в Брюсселі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до Ради Європейського Союзу із закордонних справ. Він зосередився на захисті від балістичних атак і подальшому відкритті кластерів переговорів..

Україна зробила ще один надважливий крок на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі, офіційно відкривши шостий переговорний блок. Ця подія свідчить про стабільний поступ нашої держави у виконанні ключових умов інституційної та законодавчої відповідності європейським стандартам.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.Важливе рішення міжурядової конференціїЗа словами дипломата, офіційний старт переговорів за новим напрямком відбувся в межах засідання Міжурядової конференції (МГК). Йдеться про шостий кластер під назвою "Зовнішні зв’язки". Очільник зовнішньополітичного відомства висловив щиру вдячність європейським партнерам, які посприяли ухваленню цього рішення."Сьогоднішнє відкриття Кластера 6 «Зовнішні зв’язки» на Міжурядовій конференції (МГК) — це ще один чіткий сигнал того, що України впевнено просувається на шляху до вступу до ЄС. Я дякую Європейській комісії, Ірландському головуванню в Раді ЄС та всім державам-членам ЄС за їхнє лідерство та підтримку у досягненні цього важливого рішення", — зазначив дипломат.Рекордні показники та сфера відповідальності МЗССибіга уточнив, що шостий кластер містить у собі два профільні напрямки. Один із них — розділ 31 — безпосередньо належить до сфери компетенції МЗС України в частині впровадження необхідних європейських реформ. За словами міністра, за останні роки українським дипломатам вдалося продемонструвати безпрецедентну ефективність, досягнувши 99% узгодженості зовнішньої політики нашої держави з курсом та політикою Євросоюзу. Такий високий результат дає серйозні підстави сподіватися на стрімкий подальший рух. Андрій Сибіга запевнив, що Україна не планує збавляти оберти й залишається абсолютно відданою трансформаціям та досягненню цілковитої відповідності Спільній зовнішній та безпековій політиці ЄС."Ми прагнемо зберегти цю позитивну динаміку під час відкриття решти переговорних кластерів. Разом будуємо сильнішу та безпечнішу Європу!" — наголосив очільник МЗС.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%.Додамо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

У понеділок, 13 липня, в Брюсселі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до Ради Європейського Союзу із закордонних справ. Він зосередився на захисті від балістичних атак і подальшому відкритті кластерів переговорів.Про це Андрій Сибіга написав на своїй сторінці в соціальній мережі X."Я поінформував держави-члени ЄС про ситуацію на полі бою, успіхи України та зусилля щодо миру. Наше завдання — змусити Путіна зрозуміти, що він нічого не отримає від цієї війни. Тиск. Рішучість. Підвищення вартості війни для агресора. Це залишається простою, але ефективною формулою", — зазначив він.Український міністр наголосив, що битва за небо визначить траєкторію війни. Росія повинна втратити свою решту балістичної переваги."Європа потребує власних антибалістичних можливостей — не лише для допомоги Україні, а й для зміцнення власної безпеки та стримування", — пояснив він.За його словами, приєднання України варто розглядати як зміцнення конкурентоспроможності Європи, розширення її оборонно-промислової бази та посилення безпеки. Саме в цьому полягає підхід, заснований на заслугах.Сибіга сконцентрував увагу на необхідності підтримування та посилювання тиску санкціями, включно з майбутнім потужним 21-м пакетом санкцій ЄС проти Росії. Він також висловив вдячність за позитивну реакцію на його пропозицію відповідати на кожну масову російську терористичну атаку новими санкціями, а також за швидку реакцію ЄС після масової атаки Росії 2 липня."Ми обговорили подальші кроки, включно зі санкціями проти "Росатому" та "Роскосмосу", відключенням "Газпромбанку" від SWIFT і забороною на транспортні системи, залучені до російських постачань скрапленого природного газу", — зауважив міністр.Він подякував Кіпрському головуванню за сильну підтримку України та за історичне відкриття першого кластера в переговорах щодо приєднання до ЄС. Також висловив вдячність Ірландському головуванню за те, що Україна залишається серед його пріоритетів, та за початок терміну з відкриття шостого кластера.Очільник українського дипломатичного відомства також порушив питання міжнародного спорту, адже Росія не припинила свою агресію, не вивела окупаційні сили з України та не повернулася до міжнародного права. На його переконання, міжнародний спорт не повинен стати місцем, де Росія відновлює легітимність."Цей липень критичний. Диктатори та терористи не беруть літніх відпусток. Наші захисники — теж. Це означає, що не може бути пауз у посиленні тиску на Росію, зміцненні підтримки України й ухваленні великих політичних рішень заради об’єднаної та сильної Європи", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, минулого тижня міністр закордонних справ розповідав, що треті країни більше не визначатимуть, чи може Україна обстрілювати військові об'єкти на території Росії. Таким чином офіційний Київ окреслив новий підхід до ударів углиб країни-агресорки..

У вівторок, 14 липня, Європейський Союз відкриє шостий кластер для України у переговорах щодо вступу. Надалі питання щодо наступних кластерів перенесуть на осінь.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на заяву міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса на полях засідання Ради ЄС в понеділок, 13 липня.Він акцентував, що після відкриття першого та шостого кластерів для України інші відкладуть на осінь, коли відбудеться їх розгляд."У липні вже не було об’єктивних перешкод для відкриття всіх кластерів. Але ми завтра відкриємо лише другий і шостий кластери, а всі інші відкладемо до осені", — заявив Будріс. Він висловив переконання, що "ця затримка знову є дуже контрпродуктивною, оскільки вона відтерміновує, а також уповільнює переговори".Раніше, різні джерела інформували, що шостий перемовний кластер під назвою "Зовнішні відносини" відкриють для України в Брюсселі у вівторок, 14 липня.Цьому передувало блокування Угорщиною в односторонньому порядку схвалення результатів скринінгу кластерівдля України та Молдови в межах робочої групи Ради ЄС з питань розширення. Однак згодом непорозуміння вдалося владнати.Раніше Німеччина запропонувала для України формат "асоційованого членства". Він передбачає участь української делегації у міністерських і лідерських зустрічах, але без права голосу й автоматичного доступу до спільного бюджету ЄС.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄС і Північноатлантичного альянсу..

Україна зробила черговий важливий крок на шляху до членства в Європейському Союзі. Йдеться про відкриття нового кластера.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Україна робить ще один важливий крок на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі", — заявила посадовиця.Комітет постійних представників держав-членів ЄС погодив відкриття переговорів з Україною за Кластером 6 "Зовнішні відносини"."Це дає нам змогу перейти до практичної роботи над умовами вступу за новим напрямом переговорного процесу", — зазначила Свириденко.Кластер охоплює сфери, які сьогодні мають ключове значення для безпеки України та всієї Європи: зовнішню політику;безпеку та оборону;торгівлю;гуманітарну допомогу;співпрацю у сфері розвитку."Важливо, що рівень узгодженості України з рішеннями та заявами ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики становить 98%. Саме таку оцінку подано для звіту Європейській комісії", — зауважила прем'єр-міністр.Свириденко подякувала всім державам-членам ЄС за спільну роботу та підтримку. Україна очікує офіційного відкриття на Міжурядовій конференції, яка запланована на 14 липня.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%.Додамо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

Європейський Союз планує вже наступного тижня провести в Брюсселі міжурядові конференції з кількома країнами-кандидатами, серед яких — Україна. Сторони можуть відкрити шостий кластер переговорів про вступ України до ЄС.Про це повідомив високопоставлений дипломат Євросоюзу на умовах анонімності, передає "Укрінформ". "Внутрішні дискусії в Раді ЄС тривають, але я думаю, що ми маємо гарну позицію для проведення міжурядових конференцій наступного тижня з Україною, Чорногорією, Молдовою та Албанією", — заявило джерело.Конференції заплановані на 14 липня — у день засідання Ради ЄС із загальних питань у Брюсселі. Очікується, що під час переговорів з Україною та Молдовою буде розглянуто відкриття шостого кластера, який стосується зовнішніх відносин. За словами дипломата, наразі країни-члени ЄС досягли згоди щодо відкриття для України лише одного додаткового переговорного кластера. Водночас дискусії щодо інших напрямків тривають."Ми амбітно прагнемо відкрити всі кластери якомога швидше, але, очевидно, це питання потрібно опрацювати з кількома державами-членами", — зазначив співрозмовник.Водночас він відмовився уточнювати, які саме країни ЄС наразі висловлюють застереження щодо подальшого просування переговорного процесу.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%.Додамо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

У середу, 8 липня, лідер України Володимир Зеленський зустрівся з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Як повідомив гарант на своїй сторінці у Telegram, зустріч була "хорошою". Сторони обговорили євроінтеграцію України. Зеленський зауважив, що важливо "вже найближчим часом відкрити решту переговорних кластерів і не втрачати темп на цьому шляху"."Зараз наші команди активно працюють над Drone Deal, і сьогодні говорили щодо наступних кроків і можливих термінів її підписання. Також узгодили позиції щодо найближчих міжнародних заходів. Попереду багато важливих подій — як за кордоном, так і в Україні", — поділився Зеленський.Сторони детально обговорили енергетичний напрям і підготовку до холодної пори року. Як зауважив гарант, усі зацікавлені у завершенні цієї війни до зими, але "незалежно від розвитку подій потрібно бути готовими захистити українців і забезпечити стійкість країни". "Вдячний за енергетичну підтримку і що всі попередні домовленості виконуються. Є і нові ідеї. Працюємо спільно над енергетичною безпекою всієї Європи", — заявив він.Також Зеленський подякував президентці Європейської комісії за підтримку, лідерство й готовність допомагати Україні.Варто зауважити, що раніше ЗМІ писали, що 7 липня Європейський парламент обговорить доповідь щодо прогресу України на шляху до членства в Європейському Союзі. Польські євродепутати подали до документа правки, які стосуються Волинської трагедії та діяльності Української повстанської армії.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%..

Розширення Європи має бути максимально потужним та інтенсивним. Зараз же відчувається певне невиправдане сповільнення таких процесів.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час виступу на установчій конференції голів парламентів країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу у Белграді у вівторок, 7 липня."Європа невиправдано сповільнилася у своєму розширенні. Адже майже вже 13 років пройшло з того часу, як новим членом ЄС стала сусідня для вас Хорватія", — зауважив він.За його словами, незавершеність об'єднання Європи дає хибні сигнали не лише країнам, які прагнуть бути її природною частиною. Воно дає хибні сигнали третім сторонам, які зацікавлені в послабленні Європи."І такою стороною є безумовно агресивна, диктаторська й антиєвропейська Росія. Тому нова хвиля розширення має бути максимально широкою та потужною, щоби нарешті завершити процес формування Європи", — наголосив Стефанчук.На його думку, Європа має завершити історичний процес об'єднання. І це питання, яке останнім роками набуло особливої актуальності."Я щиро вважаю, що членами Європейського Союзу повинні стати всі країни, які того бажають, і які гідні цього", — зазначив він.Стефанчук також звернув увагу своїх колег на агресивні дії Росії, яка продовжує щодня цинічно знищувати Україну, посилив ракетні удари по цивільному населенню. Він попросив подальшої політичної, військової та гуманітарної підтримки України.Український спікер констатував, що його ініціатива на Європейській конференції у Копенгагені створити неформальний механізм взаємодії між спікерами парламентів країн-кандидатів, зараз набуває конкретних рис."Це важливо, бо на європейському шляху ми не конкуренти — ми партнери", — наголосив Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%..

У вівторок, 7 липня, Європейський парламент обговорить доповідь щодо прогресу України на шляху до членства в Європейському Союзі. Польські євродепутати подали до документа правки, які стосуються Волинської трагедії та діяльності Української повстанської армії.Про це повідомляє RMF24 із посиланням на власні джерела.За даними видання, до звіту про Україну загалом подали понад 400 поправок. Частина з них стосується історичних питань у польсько-українських відносинах, зокрема Волині, УПА та рішення президента України Володимира Зеленського про присвоєння одному з підрозділів Сил оборони назви "імені Героїв УПА".Партія "Право і справедливість" подала чотири поправки. В одній із них пропонують зафіксувати, що Українська повстанська армія є організацією, яка, на думку авторів правки, посилалася на нацистську ідеологію та несе відповідальність за масові злочини проти цивільного населення.Інші поправки передбачають заклик до України засудити ідеологію, символіку та діяльність УПА, а також провести ексгумацію і забезпечити гідне поховання жертв. Польські євродепутати також хочуть внести до документа положення про відповідальність УПА за злочин геноциду проти польського народу.Окрема правка стосується засудження героїзації в Україні осіб, пов’язаних з УПА, зокрема Степана Бандери. Також польські політики порушили питання демонстрації символіки УПА українськими біженцями у країнах ЄС.Правку підготувала і Європейська народна партіяАльтернативну поправку також підготували представники Європейської народної партії. Її авторами стали євродепутат від польської "Громадянської коаліції" Анджей Галіцький та доповідач щодо України Міхаель Галер.За інформацією RMF24, цю поправку планують включити до пункту про процес вступу України до ЄС. Так, питання Волині може бути безпосередньо пов’язане з оцінкою європейського шляху Києва.У тексті правки автори висловлюють жаль через рішення Зеленського присвоїти одному з українських підрозділів назву "імені Героїв УПА". Вони вважають, що цей крок ігнорує польську історичну чутливість і біль родин жертв Волинської трагедії.Галіцький заявив RMF24, що героїзація винуватців злочинів проти цивільного населення, на його думку, суперечить європейським цінностям. Він також наголосив, що Польща підтримує Україну у війні з Росією, однак очікує поваги до важливих для поляків історичних питань. Водночас співрозмовники RMF24 припускають, що дискусія щодо звіту про прогрес України може частково перетворитися на дебати про Волинську трагедію.Що передувалоКароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла через суперечку навколо присвоєння одному з українських військових підрозділів назви "Герої УПА".Після цього Зеленський заявив, що повертає нагороду президентові Польщі. Він наголосив, що Україна вдячна польському народові за підтримку та залишається відкритою до діалогу щодо складних сторінок спільної історії.Свої польські нагороди також вирішили повернути колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко. Від інших польських відзнак відмовилися керівник Офісу президента Кирило Буданов і міністр закордонних справ Андрій Сибіга.Додамо, на думку польського міністра-координатора спеціальних служб Томаша Семоняка, Росія може скористатися напруженістю у відносинах між Україною та Польщею для здійснення зловмисних дій. Їх варто очікувати вже найближчим часом..

Станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%.Водночас проти приєднання України до Європейського Союзу висловилися 9% опитаних, ще 18% заявили, що не брали б участі в референдумі, а 3% не змогли визначитися зі своєю позицією. Щодо вступу до НАТО, проти виступають 10% респондентів. Ще близько 20% зазначили, що не голосували б на референдумі, а 6% не визначилися з відповіддю.Соціологи зазначають, що протягом останніх трьох років рівень підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції поступово знижувався, досягнувши найнижчих показників у квітні 2026 року. Однак уже в червні зафіксовано помітне зростання.Так, якщо в липні 2023 року вступ до ЄС підтримували 85% українців, у липні 2025 року — 75%, а в квітні 2026 року — 64%, то наприкінці червня цей показник зріс до 70%. Аналогічна тенденція спостерігається і щодо НАТО. У липні 2023 року вступ до Альянсу підтримували 83% респондентів, у липні 2025 року — 70%, а у квітні 2026 року цей показник опустився до 54%. У червні підтримка зросла до 63%."Якщо говорити про інформаційний фон у березні та квітні, то українці, імовірно, звернули увагу на відсутність єдиної позиції в НАТО і ЄС щодо війни в Ірані, критичні заяви представників США про спроможність НАТО, натяки на можливий вихід з альянсу тощо. Простіше кажучи, в українців могли посилитися сумніви щодо реальної спроможності НАТО й узагальненого Заходу в сфері безпеки. У червні 2026 інформаційно-емоційний фон уже зовсім інший, і настрій щодо вступу до ЄС і НАТО покращився. По-перше, зараз українці практично щодня бачать ефективні удари Сил оборони по російських цілях і суттєві успіхи на фронті. Це, безумовно, додає віри в загальні перспективи України, зокрема й геополітичні. По-друге, Європейський Союз офіційно почав переговори про вступ України і відкрив перший кластер переговорів щодо вступу України. Це суттєве просування. Також надходять й інші позитивні сигнали щодо військово-економічної підтримки України від союзників з G7, НАТО й інших партнерів", — наголосив експерт з досліджень і керівника відділу комунікацій Rating Group Гліб Кузьменко.Нагадаємо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

Україна розраховує, що Польща та Угорщина підтримають відкриття переговорних кластерів щодо вступу у Європейський Союз.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час пресконференції з прем'єр-міністром Ірландії."Не зважаючи на Орбана і на все інше ми зробили все. Я сподіваюся, що (угорський прем'єр, — ред.) Петер Мадяр все це підтримує. Я сподіваюся так само, що польський уряд це підтримує. Я думаю, важливо визначити, що, коли ми всі маємо правила — не просто політичні емоції, а правила — ми маємо зробити те, що ми маємо зробити...Я думаю, важливо зрозуміти, що в інтересах всіх країн включити Україну в ЄС якомога скоріше", — сказав Зеленський.До того ж гарант прокоментував й непрості відносини Києва та Варшави. На його думку, необхідно зосередитись не на минулому, а на сьогоденні."Ми (з Польщею) сусіди. І у нас є певні труднощі в нашій історії. Але більшість країн в історії має труднощі в минулому. Однак, ми зараз живемо в сьогоденні, маємо агресію проти нас, і ми маємо бути одностайні зараз. Ми захищаємо ЄС, ми маємо думати про безпеку для нашого народу на майбутнє. І тому, я думаю, що на питання завжди можна знайти відповіді, якщо ми готові бути сильними сусідами, і якщо хочемо знайти ці відповіді. Я сподіваюся, що наші сусіди будуть підтримати нас", — заявив Зеленський.Нагадаємо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

У середу, 1 липня, лідер України Володимир Зеленський провів координаційну розмову з президентом Європейської Ради Антоніу Коштою та прем’єр-міністром Ірландії Міхалом Мартіном.Як повідомив гарант, під час зустрічі було скоординовано позиції щодо ключових рішень, які можуть бути ухвалені в період головування Ірландії в Раді Євросоюзу.  Сторони обговорили кроки які необхідні для якнайшвидшого просування України до повноправного членства в Європейському Союзі. Окрему увагу було приділено питанням подальшої підтримки України з боку європейських партнерів, а також посиленню санкційного тиску на Росію."Скоординувалися також щодо подальшої підтримки України та посилення санкційного тиску на Росію", — зазначив президент.Зеленський подякував Ірландії та іншим державам-членам ЄС за підтримку України та наголосив на важливості збереження єдності у протидії російській агресії.Нагадаємо, під час церемонії відкриття ірландського головування в Раді Євросоюзу президент України Володимир Зеленський окреслив стратегію, спрямовану на те, щоб змусити Росію припинити війну. Йдеться про посилення міжнародного тиску, санкцій та військово-економічних обмежень.Читайте також: Доленосні саміти літа: Зеленський розповів, що визначить подальший перебіг війни.

Польща не погодиться на вступ України до Європейського Союзу, якщо Київ не припинить вшанування низки історичних діячів. Варшаву не влаштовує використання Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА) як національних символів.Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш в інтерв'ю Polsat News.Посадовець зауважив, що Україна матиме серйозні проблеми зі вступом до Європейського союзу, якщо країна продовжить героїзувати ОУН і УПА та використовувати їх як національні символи."У ЄС не повинні зводити на п'єдестал тих, хто руйнує європейську співпрацю. З Бандерою Україна не вступить до Євросоюзу. Ніхто не вказуватиме нам, як голосувати за вступ тієї чи іншої країни до ЄС", — сказав він.Також Косиняк-Камиш погодився із припущенням, що в Києві нібито є певні сили, які не хочуть, щоб Україна вступала до Європейського Союзу.Крім того, він зазначив, що кожна країна під час вступу до ЄС має дотримуватися суворих вимог, зокрема, щодо питання історичної пам’яті."Не можна будувати співпрацю в нашому блоці країн на повазі до постатей чи рухів, які викликають біль, неприйняття та поширюють неправду щодо сусідніх країн ЄС", — заявив Владислав Косиняк-Камиш.Раніше польське видання Onet написало таке: в польському уряді вважають, що президент України Володимир Зеленський загострює конфлікт із Польщею. Такий висновок у Варшаві зробили після оголошення про створення Українського національного пантеону.Нагадаємо, раніше голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач заявив, що "клептократична" влада України нібито не хоче вступати в ЄС. У польській владі вважають, що про це свідчать заяви та кроки керівництва України..

"Клептократична" влада України нібито не хоче вступати в Європейський Союз. У польській владі вважають, що про це свідчать заяви та кроки керівництва України.Про це написав голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач на своїй сторінці в мережі Х.У провокаційному дописі він висловив думку, що Київ загострює польсько-український конфлікт, аби відвернути увагу від внутрішніх проблем."Чи замислювалося колись українське суспільство над тим, чи справді їхні клептократичні еліти хочуть вступити до Європейського Союзу? Переважна більшість пересічних українців, безперечно, цього прагне, хоче бути частиною Заходу (хоча ще декілька років тому це не було таким очевидним), але чи прагнуть цього також їхні олігархічні корумповані еліти?" — зазначив Пшидач.Річ у тому, що в неділю президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону про Український національний пантеон, який покликаний вшанувати визнаних українців."Звісно, простіше провокувати та розпалювати історичні напруження, щоби не доводилося відповідати за відсутність реформ, за відсутність ефективної боротьби з корупцією, за відсутність реальної деолігархізації, за відсутність реальних покращень для підприємців, відсутності верховенства права, відсутності покращення інфраструктури, відсутності багатьох інших речей", — вважає керівник Бюро міжнародної політики Польщі.Він додав, що цього всього українські еліти не змогли досягнути за останні три десятиліття."Так, із Бандерою, Шухевичем чи Клячківським Україна до ЄС не вступить, але чи справді цього хочуть їхні керівники, чи лише годують і обманюють своїх виборців, які дедалі більше розчаровуються в такій владі?" — провокаційно та безпідставно запитав Пшидач.Нагадаємо, що 28 червня президент України Володимир Зеленський заявив про те, що вніс у Верховну Раду законопроєкт про український національний пантеон. Це відбулося під час урочистостей до 30-річчя Дня Конституції України..