"Україна має бути в НАТО" — цей наратив став своєрідною ідеєю-фікс і для багатьох українців, і для української влади. Вперше Україна сподівалася отримати План дій щодо членства в Альянсі ще у 2008-му, за часів Ющенка, але ці очікування були марними. Потім був період "заморожування" епохи Януковича, проте з 2014-го діалог активізувався. Великі сподівання були на саміт у Вільнюсі у 2023-му, але і вони не виправдалися. У 2024-му історія повторилася, єдине що у фінальній декларації зазначено, що члени Альянсу підтримуватимуть Україну на її незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включно з членством в НАТО. Наприкінці року президент Зеленський поставив вступ до Північноатлантичного альянсу першим пунктом свого "Плану перемоги".Так було ще кілька місяців тому, проте нині все змінилося. Новий-старий президент США Дональд Трамп дав знати, що Україні НАТО не "світить". І вимагає у Києва взагалі забути про такі вимоги. Українська сторона від мрії відмовлятися не хоче: днями віце-прем'єрка з євроінтеграції Ольга Стефанішина нагадала про те, що у Вашингтоні всі учасники, включно зі США, назвали рух України до НАТО незворотнім. Президент Володимир Зеленський серед іншого пропонує інший, заздалегідь нереальний за поточних умов варіант: "не хочете брати в НАТО — поверніть ядерну зброю".TrueUA вирішив з'ясувати, а чи були колись в України реальні шанси потрапити до наймогутнішого оборонного блоку світу й що робити тепер, коли двері до нього перед самим носом запирають на всі замки. Розібратися в цьому допомогли політолог Олег Постернак та директор Інституту світової політики, політолог Євген Магда. Три питання — три відповіді.Чи "світило" Україні НАТО?Євген Магда:"Варто пригадати, що Україна продемонструвала своє бажання стати членом НАТО ще у 1997 році, підписавши Хартію про особливе партнерство. Тобто вже понад чверть століття цей процес триває, і кінця краю йому не видно. Проблема в тому, що протягом тривалого часу він здійснювався за принципом "крок вперед — два кроки назад". І зараз заявка на вступ до Північноатлантичного альянсу була подана як реакція на незаконні референдуми, які провела Росія на окупованих територіях. (Петро Порошенко за часів свого президентства вважав, що рішення про НАТО має вирішуватися на референдумі, а заявка подаватися ще за кілька років: у 2019-му оголошувалося про 2023-й. Заявка була подана 30 вересня 2022-го за президента Зеленського, — ред.)Тепер же, в контексті останніх подій, вступ до НАТО стане розмінною монетою у грі Дональда Трампа з Росією. І протидіяти цьому складно, тому що все-таки Сполучені Штати в НАТО — це найперший лицар, перший серед рівних. Тому зараз значних перспектив немає. Хоча б тому, що і Сполучені Штати, і Німеччина, тобто найпотужніша країна світу і найпотужніша країна Європи, проти вступу України до НАТО".Олег Постернак:"Якщо починати з Бухарестського саміту 2008 року, то на той час існувала дуже висока ймовірність отримання запрошення на вступ до Північноатлантичного Альянсу. І якби не активна операція протидії з боку РФ, якби не острах частини західних країн, то, таке б сталося раніше. Тому, якщо коротко відповісти, чи "світило" нам НАТО, — так, "світило".У нас була можливість на різних етапах значно активізувати зусилля на вхід до НАТО. І причина не тільки у рівні корупції, неготовності армії чи відсутності оборонних реформ. Найголовніша причина — небажання країн Заходу ламати геополітичну стійкість, сформовану після розпаду СРСР, і сприйняття України як зони впливу Російської Федерації.Що стосується розмов про НАТО торік, то, з одного боку, Україна зробила значну роботу під час війни. З'явились держави, які стали активними союзниками в бажанні підтримати Україну — Франція, країни Балтії, Скандинавські країни, Туреччина теж не висловлювала особливих застережень щодо вступу України до НАТО. З іншого боку, є країни, які розглядають це як елемент майбутніх торгів з Росією. Це Німеччина і США. До них доєдналися Бельгія, Словенія та Іспанія, але їх, ймовірно, можна було переконати. Байден і Шольц були лідерами, навряд чи готовими змінити нинішню політичну реальність, що могло призвести до істеричної, неадекватної реакції Путіна. Адміністрація Байдена постійно враховувала у своїх сценаріях острах перед погрозами використання тактичної ядерної зброї. І ситуація зависла в повітрі".Якою може бути альтернатива Альянсу?Євген Магда:"Передусім треба говорити про те, що в нас не повинно бути комплексу меншовартості. Нам необхідно створювати високотехнологічну армію, ми повинні транслювати досвід протистояння Росії. Україна виявилась державою, яка спроможна протистояти ядерній державі, завдавати їй величезних втрат, значних збитків. Так, звичайно, ціною власних втрат. Але згадайте, що 24 лютого 2022 року Україну "ховали" практично всі. Я думаю, що на сьогодні нам потрібні різноманітні ситуативні альянси. Нам з цим треба працювати. І це не ті безпекові угоди, які підписувались після Вільнюського саміту НАТО (2023 року, — ред.), тому що вони, за великим рахунком, нікому нічого не обіцяють. І це теж треба усвідомлювати".Олег Постернак:"Якщо не вдається переконати Росію щодо вступу України до НАТО, якщо цього не хоче Трамп, не готові деякі європейські союзники, залишається небагато варіантів. Перший — двосторонні пакти безпеки між Україною і США, європейськими союзниками, якими гарантуватиметься підтримка. Йдеться не про ті договори, які були підписані у 2024-му році. Йдеться про реальні індивідуальні гарантії для України.Або кращий варіант: якщо Росія не хоче бачити нас в НАТО, то чому б не утворити окремий безпековий альянс спеціально для України? Таке собі міні-НАТО, де передбачити механізми колективного захисту, гарантії, подібні до п'ятої статті Вашингтонського договору. І участь в ньому візьмуть ті країни, які забажають.Мені здається, така коаліція вже проявилася. Це так звана E5: Велика Британія, Франція, Німеччина, Польща та Італія. Саме ця група могла б стати серцевиною цього окремого, утвореного спеціально під Україну безпекового альянсу. Є питання щодо участі США — найімовірніше, вони не братимуть в ньому участь. Але з ними може бути підписана окрема двостороння угода, якщо ми вийдемо на етап серйозного мирного врегулювання, а не поки що розмов. І цей варіант, на мою думку, буде дуже крутим, може стати порятунком для України.Треба розуміти, що ніяка Америка не зможе дати Україні стовідсоткових гарантій. Нам потрібні серйозні колективні правила. І якщо вже Україна не в НАТО, то Україна має бути в іншому, альтернативному варіанті колективного захисту".Що Україні самій треба зробити для гарантії своєї безпеки?Євген Магда:"Україна має зрозуміти, що у протистоянні з Росією вона веде екзистенційну боротьбу, тобто війну на виживання, війну за власне існування. І для того, щоб максимально ефективно протидіяти ворогу, ми повинні вжити комплекс заходів, який буде реально формувати наш настрій. Ми самі повинні суттєво змінитися. У нинішньому форматі протистояти Росії нам буде надзвичайно складно. Я, наприклад, так і не помітив значної кількості державних курсів стрільців, такмеду, операторів БпЛА, які б готували відповідних фахівців. Не помітив, де ті люди, які транслюють бойовий досвід, де повага до ветеранів, де зміна державної політики у ветеранському питанні загалом. Де ефективний пошук і грошей, і можливостей для виробництва новітніх засобів ведення бою. Зараз ми можемо в поодиноких випадках переважати у безпілотниках, але не більше. Де ракетна програма, яка може ефективно працювати? Це питання, на які сьогодні просто технічно немає відповідей. І це, на мою, думку дуже велика проблема".Олег Постернак:"Перше — це розвиток власної оборонної індустрії, нових технологій, роботизованих систем. Дронові програми, лазерна зброя, нові системи ППО, власні ракети. Багато чого вже зроблено, особливо за 2024 рік.Другий — це базовий військовий вишкіл і базова військова служба для всього чоловічого населення, починаючи з 18 років. Високий рівень мілітарної культури в суспільстві. Перетворення України на щось подібне на Ізраїль, де військова служба — це престиж, діти еліти проходять службу, як і інші громадяни, в перших лавах під час відбиття чергової агресії з боку Росії або інших держав.Нам потрібна зміна в колективній свідомості, щоб і держава, і народ вийшли на новий етап розвитку. Повернення в ситуацію до 2022 року, до мирного 2021-го більше ніколи не буде. Це потрібно усвідомлювати всім українцям".
Спеціальний представник президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа з питань України і Росії Кіт Келлог вважає, що ймовірність повернення ядерної зброї є мізерною.Таку заяву він зробив в інтерв’ю Fox News."Шанс того, що вони отримають свою ядерну зброю назад, знаходиться десь між мізерним і нульовим. Давайте будемо чесними, ми обидва знаємо, що цього не станеться", — сказав він.На думку Келлога, переозброєння України ядерною зброєю — це ідея "приречена на провал". До того ж це не є виходом із ситуації."Пам'ятаєте, президент (Дональд Трамп — ред.) сказав, що ми — уряд здорового глузду. Коли хтось говорить щось подібне, подивіться на результат або потенціал. Це використання вашого здорового глузду", — наголосив посадовець.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив під час інтерв'ю Пірсу Моргану, що поки триває процес вступу України в НАТО, який зараз затягується, необхідно мати захист на цей період. Такою обороною для українців може стати ядерне озброєння або більша кількість далекобійних ракет.
Поки триває процес вступу України в НАТО, який зараз затягується, необхідно мати захист на цей період. Такою обороною для українців може стати ядерне озброєння або більша кількість далекобійних ракет.Про це заявив Володимир Зеленський під час інтерв'ю Пірсу Моргану. За його словами, якщо Україна наразі не вступає в НАТО, то країні необхідний захист протягом всього часу, поки триває цей процес."Якщо цей процес затягнеться на роки чи десятиліття, не через нас, а через партнерів, то в нас виникає абсолютно справедливе запитання: що захищатиме нас від цього зла весь час на цьому шляху. Який пакет підтримки, які ракети? Чи дадуть нам ядерну зброю? Тоді нехай дадуть нам ядерну зброю. Чи дадуть нам ракети в такій кількості, щоби ми могли зупинити Росію?" — зазначив Зеленський.На його думку, належне озброєння для України може допомогти стримувати Росію певний час."Поверніть нам ядерну зброю, дайте нам ракетні системи, партнерів, допоможіть нам фінансувати мільйонну армію, перекиньте свій контингент у ті частини нашої держави, де ми хочемо стабільності ситуації, щоби люди були спокійні. Якщо ми говоримо про це, добре, але виникає теж саме запитання. Якщо ми не в НАТО, то чому Путін на нашій землі? Якщо ми не в НАТО, й Америка каже, що ми не готові прийняти Україну в НАТО, то Путін повинен повністю відступити з нашої території", — сказав президент.Після того, як Росія піде з території України, можна буде говорити про фінансову компенсацію за всі втрати, які зазнала Україна від окупантів."Путін вдерся, бо боявся, що ми станемо членами НАТО. Гаразд, ми не члени НАТО. Забирайтеся з нашої землі. Це треба розглядати саме так", — наголосив Зеленський.У жовтні 2024 року президент Володимир Зеленський заявляв, що більшість країн НАТО підтримують ідею запросити Україну до Альянсу. Водночас Німеччина займає обережну позицію, орієнтуючись на США, а Угорщина та Словаччина категорично виступають проти українського членства.Нагадаємо, що українська влада та президент Володимир Зеленський уже контактує з командою Дональда Трампа. Зокрема, відбулися попередні переговори зі спецпредставником в Україні та Росії Кітом Келлогом.
Північнокорейський диктатор Кім Чен Ин проінспектував об'єкт з виробництва ядерних матеріалів і закликав до посилення ядерного потенціалу Пхеньяна. Таким чином Північна Корея намагається посилити тиск на Сполучені Штати Америки після інавгурації президента Дональда Трампа.Як повідомляє видання Associated Press, візит північнокорейського лідера на такий об'єкт свідчить про продовження акценту на розширенні ядерного арсеналу Північної Кореї, хоча Трамп заявив, що готовий знову поговорити з Кімом, щоб відновити дипломатію.Своєю чергою аналітики вважають, що кроки Пхеньяна у сфері озброєнь є частиною стратегії, спрямованої на отримання послаблення санкцій і політичних поступок з боку Штатів."Під час останнього візиту Кім Чен Ин заявив про "дивовижні" результати у виробництві ядерного матеріалу торік та наголосив на необхідності перевищити виробничої плани цього року, щоб зміцнити ядерний щит країни", — додає видання.Окрім цього, північнокорейський диктатор сказав, що подальше посилення ядерного потенціалу країни є "незмінним благородним завданням", щоб впоратися з викликами, які посилюються з боку "ворожих сил". Ймовірно, що політик мав на увазі США та Південну Корею.Видання додає, що президентство Трампа посилює перспективи відновлення дипломатії між США та Північною Кореєю. Трамп під час свого першого терміну тричі зустрічався з Кімом. Контакти між Вашингтоном і Пхеньяном припинилася через суперечки щодо економічних санкцій, запроваджених США проти Північної Кореї, відтоді Пхеньян значно активізував випробування зброї.Нагадаємо, раніше Трамп заявляв, що планує поновити переговори з північнокорейським диктатором Кім Чен Ином. Політик зауважив, що мав гарні відносини з Кім Чен Ином під час свого першого терміну президентства.
На думку президента Володимира Зеленського, Україні потрібно було позбуватись ядерної зброї лише в обмін на надійні гарантії безпеки та на членство в Північноатлантичному альянсі. Про це український лідер заявив в інтерв’ю італійській журналістці Чечілії Салі для газети Il Foglio."Це було тупо, абсолютно нелогічно. Я вважаю, що не треба було віддавати ядерну зброю", — заявив Зеленський, відповідаючи на питання про Будапештський меморандум.За словами президента, він прагнув би, щоб Україна розвивалася і щоб мільйони громадян хотіли повернутися на Батьківщину. Зеленський переконаний, що гарантії безпеки — це Європа плюс Сполучені Штати."Гарантії безпеки по прикладу Ізраїлю нам би підійшли. Вони мають ППО, гроші та технології. Хотів би дізнатися про ці гарантії безпеки для нас", — йдеться у заяві президента.За словами глави держави, сьогоднішня "путінська Росія" розуміє тільки мову сили та нічим не відрізняється від Ірану й КНДР. Проте очільник держави не вірить в це "історичне союзництво".Про що Будапештський меморандумМеморандум про гарантії безпеки підписали у грудні 1994 року у Будапешті, звідси й назва документа. Це сталося після приєднання України до договору "Про нерозповсюдження ядерної зброї".Будапештський меморандум підписали президент США Білл Клінтон, Росії Борис Єльцин, України Леонід Кучма та прем'єр-міністр Великої Британії Джон Мейджор.За документом, Київ відмовився від ядерного арсеналу, який на той час був третім за потужністю у світі після США і Росії.Натомість США, Росія та Британія брали на себе такі зобов'язання:поважати незалежність, суверенітет та теперішні кордони України,утримуватися від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності України,утримуватись від економічного тиску, що може порушити суверенітет України.В Україні цей документ сприйняли як один з інструментів гарантій безпеки від найпотужніших світових гравців.Нагадаємо, раніше Зеленський наголошував, що Україна не розглядає можливості вступу до Північноатлантичного альянсу без тимчасово окупованих Росією територій. Очільник держави наголосив, що Україна ніколи юридично не визнає окуповані території російськими.Ще на початку грудня президент Володимир Зеленський заявив, що розраховує на те, що адміністрація чинного президента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена може пришвидшити процес надання Україні запрошення на вступ до Північноатлантичного альянсу.
Кремль роздумував над реальним застосуванням ядерної зброї під час війни в Україні. Однак Китай знайшов аргументи для того, щоби відмовити рашистів від такої ідеї.Про це розповів державний секретар США Ентоні Блінкен у коментарі виданню Financial Times. За його словами, США були "дуже стурбовані" тим, що Путін, схоже, принаймні розглядав ядерний варіант."Навіть якщо ймовірність зросла з п’яти до 15 відсотків, коли йдеться про ядерну зброю, немає нічого серйознішого. У нас є підстави вважати, що Китай залучив Росію та сказав: "Не роби цього", — зазначив державний секретар США.Він додав, що подібна динаміка могла реально відбуватися, коли США поінформували Китай, що Путін планує запустити ядерну зброю в космос.Блінкен зауважив, що Путін зазнав стратегічної поразки та що НАТО є більшим і забезпеченішим ресурсами, ніж будь-коли.Він також відкинув припущення, що адміністрація Байдена зволікала з наданням зброї. Пояснив це тим, що у США мали брати до уваги низку факторів, таких як, наприклад, здатність України експлуатувати й обслуговувати системи.Нагадаємо, що, за результатами опитування Інституту Рональда Рейгана, громадяни США побоюються, що Російська Федерація може застосувати ядерну зброю у війні проти України. У такий розвиток подій вірять 76 відсотків американців.
Армія оборони Ізраїлю вважає, що після ослаблення іранських угруповань на Близькому Сході та різкого падіння режиму Башара Асада в Сирії з'явилася можливість завдати удару по ядерних об'єктах Ірану.Про це заявили 12 грудня військові представники Ізраїлю, пише The Times of Israel. У зв'язку з цим ізраїльські військово-повітряні сили продовжують підвищувати свою готовність та підготовку до можливих ударів по Ірану. В Армії оборони Ізраїлю також вважають, що Іран, який опинився в ізоляції після падіння режиму Асада та послаблення його основного довіреного угруповання "Хезболла" в Лівані, може продовжити реалізацію своєї ядерної програми та розробити бомбу, намагаючись знайти заміну свого стримування. Іран завжди заперечував спроби створити ядерну зброю і заявляв, що її космічна програма та ядерна діяльність мають виключно мирні цілі. Проте розвідслужби США та МАГАТЕ стверджують, що Іран мав організовану військову ядерну програму аж до 2003 року та продовжував розвивати свою ядерну програму за межами цивільної необхідності. Ізраїль стверджує, що Ісламська Республіка ніколи по-справжньому не відмовлялася від своєї програми ядерної зброї, і багато її ядерних об'єктів поховані під добре укріпленими горами.Раніше повідомлялось, що ізраїльські морські ракетні кораблі знищили сирійський військовий флот під час операції, проведеної 9 грудня ввечері в рамках широкомасштабної кампанії щодо усунення стратегічних загроз країні.Нагадаємо, 8 грудня сирійські повстанці оголосили про звільнення столиці Сирії міста Дамаск та заявили про повалення режиму Башара Асада, який понад 20 років був при владі. Сам Башар Асад втік із країни. Згодом у ЗМІ з'явилася інформація, що літак Асада зазнав авіакатастрофи.Через деякий час у російських ЗМІ повідомили, що Башар Асад вже зі своєю сім'єю перебуває у Москві. Країна агресорка надала їм притулок.Також стало відомо, що прес-секретар глави Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Кремль намагається вийти на контакт із Сирією, щоб забезпечити безпеку військових баз.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що до Білорусі було завезено певну кількість ядерних боєголовок. У сусідній країні також може бути розміщений російський ракетний комплекс "Орєшнік".Білоруського диктатора цитує видання ASTRA."Я сюди ввіз ядерні боєголовки. Не один десяток штук. Багато хто пише: "А, це жарт, ніхто нічого не ввіз". Ввезли. А те, що вони кажуть, що це жарт, значить, вони проґавили. Вони навіть не помітили, як ми сюди їх завезли", — наголосив Лукашенко.Білоруський правитель також сказав, що планує у Білорусі розмістити ракетний комплекс "Орєшнік". Наразі у країні шукають відповідний для нього полігон."Розмістимо і націлимо. Моя умова Путіну була одна: "Цілі визначати будемо ми в Білорусі, не росіяни. Але експлуатувати допоможете". Тобто разом будемо натискати на кнопку, не дай Боже, якщо це потрібно. Але цілі будемо визначати ми", — додав Лукашенко.Як відомо, самопроголошений президент Олександр Лукашенко попросив кремлівського диктатора Володимира Путіна розмістити на території Білорусі ракетний комплекс "Орєшнік". Той пообіцяв зробити це 2025 року.Нагадаємо, військовий аналітик і колишній командувач Сухопутних військ США в Європі Бен Годжес заявив, що для Росії немає жодної вигоди від використання ядерної зброї. Єдине, чого хоче Кремль, — переконати всіх, що росіяни можуть це зробити. Вони бачать, як ця загроза лякає людей.
Глава Кремля Володимир Путін переконаний, що поява на озброєнні Росії ракетної системи "Орєшнік" мінімізує необхідність застосування ядерної зброї.Про це диктатор сказав на засіданні "Ради з розвитку громадянського суспільства і прав людини" у Російській Федерації, пишуть "РИА Новости""За великим рахунком, нам тепер потрібно не ядерну доктрину вдосконалювати, а "Орєшнік", тому що, якщо розібратися, достатня кількість цих сучасних систем... ставлять просто на межу практично відсутності необхідності застосування ядерної зброї", — сказав Путін.Він також наголосив, що Росія "ядерну доктрину не посилює, а вдосконалює".Раніше аналітики американського Інституту вивчення війни зазначали, що застосування розрекламованої в Росії ракети "Орєшнік" не призведе до подальшої ескалації у війні. У можливостях цієї зброї, якою активно лякає Кремль, насправді немає нічого нового. Вони додавали, що зусилля російського диктатора Володимира Путіна висвітлювати технічні характеристики ракети є частиною ширшої інформаційної кампанії.Нагадаємо, військовий аналітик і колишній командувач Сухопутних військ США в Європі Бен Годжес заявив, що для Росії немає жодної вигоди від використання ядерної зброї. Єдине, чого хоче Кремль, — переконати всіх, що росіяни можуть це зробити. Вони бачать, як ця загроза лякає людей.
Громадяни Сполучених Штатів побоюються, що Російська Федерація може застосувати ядерну зброю у війні проти України. У такий розвиток подій вірять 76 відсотків американців. Відповідне опитування проводив Інститут Рональда Рейгана, пише "Європейська правда". Воно продемонструвало зростання занепокоєння з боку американців щодо ризику застосування Росією ядерної зброї. Згідно з соціологією, 76% респондентів вірять у те, що Москва може застосувати проти України ядерну зброю. Ще 70% опитаних занепокоєні тим, що РФ здатна здійснити ядерний удар по США. Це на 10 відсоткових пунктів більше, ніж у 2021 році, зазначають автори опитування. Нагадаємо, нещодавно радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван заявив в інтервʼю ABC News, що зараз США не розглядають питання повернення Україні ядерної зброї як частини зусиль з військової підтримки. Своєю чергою військовий аналітик і колишній командувач Сухопутних військ США в Європі Бен Годжес заявив, що для Росії немає жодної вигоди від використання ядерної зброї. Єдине, чого хоче Кремль, — переконати всіх, що росіяни можуть це зробити. Вони бачать, як ця загроза лякає людей. Раніше в МЗС України наголосили, що Київ не має наміру жодним чином створювати ядерну зброю. Київ і надалі виконуватиме положення Договору про нерозповсюдження ядерних технологій.
Для Росії немає жодної вигоди від використання ядерної зброї. Єдине, чого хоче Кремль, — переконати всіх, що росіяни можуть це зробити. Вони бачать, як ця загроза лякає людей. Про це заявив військовий аналітик і колишній командувач Сухопутних військ США в Європі Бен Годжес в інтерв'ю hromadske. Він висловив переконання, що Путін не планує завдавати ядерних ударів. "Удар новою ракетою показує, наскільки Кремль боїться того, що Україна застосує ракети Storm Shadow / SCALP та ATACMS. Така нервова реакція Путіна демонструє ефективність українських ударів по складах з боєприпасами й інших військових цілях на території Росії. Мені здається, що росіяни зараз занепокоєні. Їм не подобається така ситуація", — зазначив він. Колишній командувач Сухопутний військ США в Європі пояснив, що на ситуацію суттєво впливає Китай, який хоче отримувати дешеву нафту та газ від Росії. "І я думаю, що Пекін дуже добре розуміє одну річ: якщо Москва застосує ядерну зброю, то США подбають про те, щоби Росія не змогла продавати нафту та газ. Я думаю, що ні Китай, ні Індія не хочуть, щоби це сталося", — зауважив військовий аналітик. Він акцентував, що єдина причина, чому Росія досі може продовжувати цю війну, — це гроші, які Москва отримує від продажу нафти та газу Китаю й Індії. Це справжня ахіллесова п'ята росіян. "Ось чому я думаю, що застосування ядерної зброї з боку Росії малоймовірне. А новій президентській адміністрації США доведеться також дуже чітко дати зрозуміти Москві, що удари ядерною зброєю по Україні матимуть для Росії катастрофічні наслідки. Це необхідно зробити", — підсумував Бен Годжес. Нагадаємо, декілька днів тому радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван заявив в інтервʼю ABC News, що зараз США не розглядають питання повернення Україні ядерної зброї як частини зусиль з військової підтримки.
На сьогодні Сполучені Штати Америки не розглядають питання повернення Україні ядерної зброї, як частину зусиль з військової підтримки. Про це повідомив радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван в інтервʼю ABC News, коментуючи статтю The New York Times, у якій деякі посадовці адміністрації Байдена не виключали можливість "повернути Україні ядерну зброю, яка була вивезена з неї після розпаду Радянського Союзу". "Це не розглядається. Ні, ми надаємо Україні різні конвенційні сили та засоби, щоб вона могла ефективно захистити себе і дати відсіч росіянам, а не ядерні сили і засоби", -- наголосив Салліван. Посадовець зазначив, що адміністрація чинного американського лідера зробить все можливе, аби Україна отримала все необхідне "для зміцнення її позицій на полі бою, щоб вона була сильнішою за столом переговорів". "І Байден доручив мені наглядати за значним збільшенням військового обладнання, яке ми постачаємо в Україну, щоб ми витратили кожен долар, який нам виділив Конгрес, до того часу, коли президент Байден піде з посади", -- сказав Салліван. Нагадаємо, раніше заступник помічника міністра оборони США з питань ядерної політики та протидії зброї масового знищення Річард К. Джонсон заявляв, що Пентагон коригує підхід до ядерного стримування на тлі наростального ядерного потенціалу Китаю і Росії. Водночас Вашингтон залишається відданим безпечному та надійному ядерному стримуванню.
У Сербії терміново облаштовують бомбосховища на випадок ядерної війни. Адже справи у світі "йдуть у неправильному напрямку", і є велика загроза ще більшого збройного протистояння. Про це заявив президент Сербії Александар Вучич в інтерв’ю сербському телеканалу TV Pink. За його словами, Белград 2011-2012 років припинив виділяти гроші з бюджету для покращення стану бомбосховищ. "Перші звіти, які я отримав від наших муніципальних служб, і доповідь нашої армії у зв'язку з бомбосховищами та тим, скільки людей ми могли би будь-якої миті прийняти до укриттів, що можуть витримати ядерний удар, — гнітючі. Зараз ми маємо системно це виправляти", — зазначив він. Вучич також прокоментував світову ситуацію, особливо те, що стосується війни Росії в Україні. Він переконаний, що справи у світі "йдуть у неправильному напрямку, а війна починає виходити з-під контролю". "І мої прогнози такі, що все, що відбувається, буде все більше виходити з-під контролю. Будь-яка заява з будь-якого боку — завжди можна сказати, що це робить інший, але принаймні це не деескалація, і я боюся, що це призводить лише до нових конфліктів, ще більших проблем і того, чого ми хотіли уникнути будь-якою ціною, тобто конфлікту ще ширшого та більшого масштабу, ніж це відбувається сьогодні", — пояснив сербський президент. До речі, в Європейському Союзі та США дорікають Сербії за намагання "всидіти на двох стільцях". Вучич запевняє у євроінтеграційному курсі Белграда, але відмовляється вводити санкції проти Росії та намагається зберегти хороші відносини з Москвою, яку Сербія історично вважає союзником. Нагадаємо, наприкінці жовтня президент Сербії Александар Вучич розповів, як під час розмови з Володимиром Путіним торкнувся питання припинення вогню в Україні. Але кремлівський диктатор відмовився його обговорювати.
США не планують передавати Україні ядерну зброю, адже це може призвести до ескалації відносин між Москвою та Вашингтоном. Про це виданню Newsweek повідомили в Білому домі. Згідно з наявною інформацією, Білий дім відреагував на заяву заступника голови радбезу Російської Федерації Дмитра Медведєва про те, що Вашингтон "серйозно обговорює можливість передачі Києву такого виду озброєння". У своєму дописі Медведєв зазначив, що такі дискусії Кремль може сприйняти як підготовку до ядерного конфлікту з РФ. "Ми не плануємо оснащувати Україну ядерною зброєю", — йдеться у заяві Білого дому. За даними Reuters, рішення адміністрації чинного президента Сполучених Штатів Америки Джозефа Байдена щодо дозволу Україні на удари ракетами ATACMS вглиб російських територій викликало багато побоювань. Втім, за оцінками американської розвідки, ризик ядерної ескалації є низьким. Нагадаємо, у жовтні аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли, що Володимир Путін спробував використати щорічні російські навчання з ядерного стримування для подальших шаблонних інформаційних операцій із брязкання ядерною зброєю, спрямованих вплинути на прийняття західних рішень. Раніше Росія проводила аналогічні навчання з ядерного стримування з допомогою тих самих ракетних систем у жовтні 2022 і 2023 років.
Рішення адміністрації чинного президента Сполучених Штатів Америки Джозефа Байдена щодо дозволу Україні на удари ракетами ATACMS вглиб російських територій викликало багато побоювань. Втім, за оцінками американської розвідки, ризик ядерної ескалації є низьким. Як повідомляє агентство Reuters, ці оцінки були надані попри дедалі войовничіші заяви російського диктатора Володимира Путіна. Проте Росія, ймовірно, розгорне кампанію саботажу проти європейських держав, щоб посилити тиск на Захід через його підтримку України. Серія оцінок американської розвідки за останні сім місяців показала, що ядерна ескалація навряд чи стане результатом рішення послабити обмеження на використання Україною американської зброї на російській території. "Запуск нової російської балістичної ракети минулого тижня, який, на думку аналітиків, мав на меті попередити Вашингтон та його європейських союзників, не змінив цього висновку", -- додає агентство. Також на дозвіл Україні бити вглиб РФ американськими ракетами вплинула присутність північнокорейських військ, наданих Росії. Це стало сигналом Вашингтону, що Москва мобілізує додаткові ресурси, що потребує посиленої реакції. Дані розвідки допомогли припинити суперечливі дебати всередині адміністрації Байдена про те, чи варто Сполученим Штатам послаблювати обмеження на використання Україною американської зброї, яке могло "розлютити" російського диктатора Володимира Путіна. "Офіційні особи спочатку чинили опір відповідному кроку, посилаючись на стурбованість ескалацією та невизначеність щодо того, як відреагує Путін. Деякі з цих чиновників, у тому числі в Білому домі, Пентагоні та Державному департаменті, побоювалися "смертельної помсти" проти військового та дипломатичного персоналу США та нападів на союзників по Північноатлантичному Альянсу", -- зауважує Reuters. За даними агентства, наразі деякі американські офіційні особи вважають, що занепокоєння щодо ядерної ескалації були перебільшеними, але зауважують, що загальна ситуація в Україні є небезпечною, ядерна ескалація не виключена. Зокрема, здатність Росії знайти інші приховані способи "помститися" Заходу залишається проблемою. Нагадаємо, у жовтні аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли, що Володимир Путін спробував використати щорічні російські навчання з ядерного стримування для подальших шаблонних інформаційних операцій із брязкання ядерною зброєю, спрямованих вплинути на прийняття західних рішень. Раніше Росія проводила аналогічні навчання з ядерного стримування з допомогою тих самих ракетних систем у жовтні 2022 і 2023 років. .