# Єнс Столтенберг

Колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що для якнайшвидшого припинення війни Україні може призвести відмова від деякої частини українських територій на користь Росії. В обмін на це Київ отримає гарантії безпеки на майбутнє. Про це повідомило видання Welt, яке публікує нові заяви Єнса Столтенберга. Він зазначив, що тимчасове передання Україною території Російській Федерації є варіантом швидкого припинення війни. "Якщо лінія припинення вогню означає, що Росія продовжує контролювати всі окуповані території, це не означає, що Україна повинна віддати територію назавжди", — висловився колишній генеральний секретар НАТО. Водночас він наголосив на важливості того, аби Україна отримала гарантії безпеки в обмін на тимчасові територіальні поступки. За його словами, це може бути членство в Північноатлантичному альянсі, але є й "інші способи озброїти та підтримати українців". Столтенберг підтримав позицію президента України Володимира Зеленського щодо непоступок Росії жодними територіями в разі припинення вогню. Однак колишній генсек НАТО вважає це малоймовірним через складну військову ситуацію. "Нам потрібна лінія припинення вогню, і, звичайно, ця лінія в ідеалі повинна включати всі території, які зараз контролює Росія. Однак ми бачимо, що в найближчому майбутньому це не зовсім реалістично", — зробив висновок Столтенберг. Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський під час спільної прес-конференції з головою Європейської Ради Антоніу Коштою заявляв, що Україна не розглядає можливості вступу до Північноатлантичного альянсу без тимчасово окупованих Росією територій.

Ненадання Україні вчасної військової підтримки полегшило повномасштабне вторгнення Росії. Це має стати уроком на майбутнє для всіх партнерів із НАТО. Про це заявив колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг в інтерв’ю німецькому виданню Spiegel. Журналіст нагадав, що нещодавно Столтенберг визнав помилку не надати Україні зброю, яка могла б ефективно стримувати Росію після 2014 року. На це колишній генсек НАТО зауважив, що "завжди легко сказати, озираючись назад, що можна було зробити краще". Наразі він вважає, що "відсутність військової підтримки полегшила Росії вторгнення". "Це має стати уроком на майбутнє для всіх партнерів по НАТО. Ми інвестуємо в нашу військову міць не для того, щоби вести війну, а для того, щоби запобігти їй. Інакше не лише Росія, а й ніхто не сприйматиме нас серйозно", — акцентував він. За словами Столтенберга, деякі союзники постачали зброю, але цього було замало. "Ми повинні визнати це самі перед собою. На той час ми думали, що поміркованіший курс кращий. Ми мали занадто мало розуміння терміновості надання військової та фінансової допомоги для створення потужної української армії та запобігання російському вторгненню. Це помилка", — зауважив він. Колишній генсек НАТО також додав, що зміни, які відбуваються в Росії, агресивність кремлівського диктатора Володимира Путіна, яка зростає, не залишилися непоміченими. Нещодавно новий генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що союзники у НАТО не повинні боятися ядерних погроз, до яких вдається очільник Кремля у спробі послабити військову допомогу Україні з боку Заходу. Нагадаємо, що сьогодні НАТО розпочало щорічні маневри із захисту території країн Північноатлантичного альянсу. Навчання мають назву Steadfast Noon, їх проводять за допомогою ядерної зброї.

Україну можуть взяти до Північноатлантичного альянсу навіть попри те, що деякі її території перебувають під російською окупацією. Про це повідомив колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг в інтерв'ю Financial Times. "Якщо є бажання, то рішення завжди знайдеться. Необхідна лінія, перетин якої визначить застосування статті 5, і Україна повинна контролювати всю територію до цього кордону. Це може бути лінія, яка не обов'язково збігається із міжнародно визнаним кордоном", -- наголосив він. До того ж як приклад Столтенберг навів Японію, яка має гарантії безпеки від США, але вони не поширюються на Курильські острови. Ще одним прикладом є Західна Німеччина, яка розглядала Східну Німеччину як частину великої Німеччини, але "НАТО, звичайно, захищало лише Західну Німеччину". Відтак, на думку Столтенберга, окуповані Росією території не мають бути перешкодою для вступу України в НАТО. Нагадаємо, 3 жовтня новий генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час візиту до Києва заявив, що Україна близька, як ніколи, до вступу у Північноатлантичний альянс. За його словами, її шлях у цьому напрямку вже є незворотним.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг переконаний, що безвідповідальна російська ядерна риторика Володимира Путіна не повинна утримувати членів Альянсу від надання додаткової військової допомоги Україні. Про це 30 вересня він заявив в інтерв'ю агентству Reuters. Посадовець відреагував на заяву Путіна минулого тижня про те, що Росія може застосувати ядерну зброю, якщо по ній буде завдано удару звичайними ракетами, і що Москва вважатиме будь-який напад на неї, підтриману ядерною державою, спільним нападом. Попередження Путіна пролунало в той час, коли Сполучені Штати та їхні союзники розмірковували над тим, чи дозволяти Україні запускати звичайні західні ракети в глиб Росії. Київ заявляє, що хоче отримати дозвіл на ураження цілей, що є частиною військових зусиль Росії. "Те, що ми побачили, — це зразок безрозсудної російської ядерної риторики та повідомлень, і це вписується в цей зразок", — заявив Столтенберг, який у вівторок передав керівництво НАТО колишньому прем'єр-міністру Нідерландів Марку Рютте після десятирічного перебування при владі. "Кожного разу, коли ми посилювали нашу підтримку новими типами зброї — бойовими танками, далекобійними літаками або винищувачами F-16, — росіяни намагалися перешкодити нам. Вони не досягли успіху, і цей останній приклад не повинен завадити союзникам НАТО підтримати Україну", — сказав він. Столтенберг заявив, що НАТО не виявило жодних змін у ядерній політиці Росії, "які вимагають будь-яких змін із нашого боку". Він також наголосив, що найбільший ризик для НАТО виникне у разі перемоги Путіна в Україні. "Тоді послання полягатиме в тому, що коли він застосовував військову силу, а також коли він погрожував союзникам по НАТО, він отримував те, що хотів, і це робило нас усіх уразливішими", — сказав він. Як відомо, нещодавно російський диктатор Володимир Путін знову згадав про застосування ядерної зброї. Зокрема, він заявив про зміни в ядерній доктрині Росії — росіяни планують розширити умови застосування ядерного арсеналу. Путін заявив, що ця доктрина дозволяє Росії здійснити ядерний удар у відповідь на агресію з боку будь-якої неядерної держави, якщо така агресія відбувається за участю або за підтримки ядерної держави. Українські офіційні особи пояснили такий крок Путіна відсутністю в нього інших інструментів залякування. Мовляв, це просто така його "страшилка". Нагадаємо, представник Євросоюзу із зовнішньої політики Петер Стано зазначив, що ядерні погрози російського диктатора Володимира Путіна є безрозсудними та безвідповідальними. Зокрема, плани Росії щодо розширення застосування ядерної зброї викликають занепокоєння на Заході. Своєю чергою державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що світ потребує роззброєння та закінчення воєн. Погрози ядерною зброєю від російського диктатора Володимира Путіна є "безвідповідальними". Раніше президент України Володимир Зеленський наголосив, що глава Кремля Володимир Путін й справді може використати ядерну зброю через свою неадекватність. Він вже не вперше лякає світ ядерними погрозами.

У середу, 25 вересня, президент Володимир Зеленський на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку провів зустріч з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Основним питанням було посилення української протиповітряної оборони. Про це Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі. Глава держави зазначив, що під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом подякував йому за підтримку України під час перебування на цій посаді. Зеленський зокрема висловив подяку за зусилля для об’єднання світу, щоб допомогти Україні та зміцнити армію.   "Ми обговорили необхідність посилення української ППО, продовження роботи заради того, щоб наша держава отримала запрошення в НАТО якомога скоріше, та важливість вчасної реалізації всіх домовленості Вашингтонського саміту Альянсу", — додав Володимир Зеленський. Нагадаємо, очільник Офісу президента Андрій Єрмак під час виступу в Раді з міжнародних відносин у Нью-Йорку заявив, що запрошення України в НАТО з чітким баченням кроків присутнє у плані перемоги президента Володимира Зеленського. Це повинно забезпечити справедливий та тривалий мир. Раніше очільник міністерства закордонних справ Болгарії Іван Кондов переконаний, що країни-члени НАТО будуть в безпеці лише тоді, коли Україна стане повноправним членом Північноатлантичного альянсу. Своєю чергою лідер України Володимир Зеленський переконаний, що війна з Російською Федерацією "ближча до завершення", ніж багато хто вважає. Президент закликав союзників зміцнити українське військо.

Завершення війни між Україною та Російською Федерацією прямо залежить від нарощування постачання зброї українським воїнам. Таким чином глава Кремля Володимир Путін зрозуміє, що не підкорить Київ силою. Таку заяву у своїй прощальній промові зробив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Столтенберг перед відходом у відставку зазначив, що військова міць є ключовою умовою для діалогу, оскільки він принесе результат лише тоді, коли буде підкріплений сильною обороною. За словами очільника НАТО, найшвидший спосіб закінчити війну в Україні — програти її. Але тоді світ отримає не мир, а окупацію. Своєю чергою Путін вірить, що досягне своєї цілі у війні й "перечекає" Захід. Тому глава Кремля продовжує вести війну. "Я не вірю, що ми можемо змінити думку Путіна. Але я вірю, що ми можемо змінити його розрахунки. Надавши Україні більше зброї, ми можемо змусити Путіна зрозуміти, що він не зможе отримати бажане силою... Парадокс полягає в тому, що чим більше зброї для України ми зможемо поставити, тим більша ймовірність того, що ми зможемо досягти миру та припинити війну", — йдеться у заяві генсека. Столтенберг підкреслив, що чим надійнішою буде довгострокова підтримка Києва з боку Альянсу, тим швидше може завершитися війна. Також, як додав генсек НАТО, будь-яка майбутня мирна угода має бути підкріплена потужною військовою підтримкою України та надійними гарантіями безпеки, що забезпечить міцний мир. "Без стабільної України не може бути стабільної безпеки в Європі. А без членства в НАТО не буде міцної безпеки для України. Двері НАТО відчинені. Україна приєднається (до Альянсу, — ред.)", — додав Єнс Столтенберг. Нещодавно генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Північноатлантичний альянс міг докласти більше зусиль, аби запобігти повномасштабному вторгненню Росії на територію України у лютому 2022 року. Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Єнс Столтенберг залишає посаду генерального секретаря Північноатлантичного альянсу. Він очолить Мюнхенську безпекову конференцію.

Очільник Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг не ставиться серйозно до попередження російського диктатора Володимира Путіна щодо розмов про дозвіл Україні бити далекобійною зброєю углиб Росії. Про це Столтенберг заявив в інтерв’ю The Times. Посадовець наголосив, що в разі дозволу Києву бити по цілях у РФ далекобійними західними ракетами "неправильно говорити, що союзники НАТО стануть стороною конфлікту". "Північна Корея та Іран надають значну військову підтримку і постачають ракети, безпілотники до Росії, не стаючи при цьому безпосередньою стороною конфлікту", — підкреслив Столтенберг Генсек НАТО також відкинув погрози Путіна про те, що такий дозвіл буде червоною лінією, яка поставить Російську Федерацію "у стан війни" з НАТО. "Він (Путін, — ред.) і раніше оголошував багато червоних ліній, і він не пішов на ескалацію, що також означало б безпосереднє залучення союзників по НАТО до конфлікту. Він не зробив цього, тому що усвідомлює, що НАТО є найсильнішим військовим альянсом у світі", — переконаний Єнс Столтенберг. За словами глави НАТО, Путін розуміє, що ядерну війну не можна виграти та не слід вести, і в Альянсі "неодноразово давали йому це зрозуміти". Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю американському журналісту Фаріду Закарії, що для України є дуже важливим дозвіл на удари вглиб Росії американською зброєю. Тому Київ намагається переконати Вашингтон, адже всі союзники дивляться саме на рішення США.

Російська влада обурилася заявою генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга про те, що Україна має право на удари по Росії. При цьому він послав на норми міжнародного права. Відповідну заяву Кремля оприлюднив речник диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков, яку цитують російські пропагандистські інформаційні ресурси. Він назвав "недалекоглядним і непрофесійним" рішення Столтенберга "серйозно не сприймати заяви Путіна щодо наслідків ударів по Росії західною зброєю". "Небажання НАТО брати до уваги заяви Путіна про наслідки можливих ударів по Російській Федерації — небезпечний і недалекоглядний крок", — зазначив Пєсков. Щоправда, цього разу якихось подробиць чи традиційних кремлівських залякувань він не озвучив. Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що єдиний спосіб для України захистити себе — це завдавати ударів по російських військових базах, артилерії, ракетних установках та аеродромах, які використовуються для атак на Україну. "Немає сумнівів, що Україна має право завдавати ударів по законних цілях на території Росії. Ми повинні пам'ятати, що це агресивна війна, яку Росія розв'язала проти свого сусіда, України. Це війна за вибором Росії", — наголосив політик. Нагадаємо, що Єнс Толтенберг також заявляв, що НАТО могло докласти більше зусиль, аби запобігти повномасштабному вторгненню Росії на територію України в лютому 2022 року.

Північноатлантичний альянс міг докласти більше зусиль, аби запобігти повномасштабному вторгненню Росії на територію України у лютому 2022 року. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, передає Reuters. "Зараз ми надаємо військові засоби для війни -- тоді ми могли б надати військові засоби для запобігання війні", -- сказав він. На думку Столтенберга, важливу роль перед початком повномасштабного вторгнення зіграло небажання Організації Північноатлантичного договору надавати Києву зброю, через свої побоювання ескалації та напруженості у відносинах з країною-агресоркою. Водночас генсек НАТО зауважив, що припинити війну між Україною та РФ можна лише за столом переговорів. "Щоб закінчити цю війну, на певному етапі доведеться знову вести діалог з Росією. Але він має базуватися на українській позиції", -- додав він. Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Єнс Столтенберг залишає посаду генерального секретаря Північноатлантичного альянсу. Він очолить Мюнхенську безпекову конференцію.

Єнс Столтенберг залишає посаду генерального секретаря Північноатлантичного альянсу. Після цього він стане очільником Мюнхенської безпекової конференції. Про це повідомило видання Politico з посиланням на власні добре поінформовані джерела. Очікується, що Столтенберг розпочне роботу на посаді голови Мюнхенської безпекової конференції після її наступного з’їзду в лютому 2025 року. Нинішній очільник безпекового форуму Крістоф Гойсген обійняв цю посаду лише 2022 року. Водночас Вольфганг Ішингер, який є багаторічним президентом Ради фонду Мюнхенської безпекової конференції, збереже посаду. Колишній прем'єр-міністр Норвегії Єнс Столтенберг працював на посаді генерального секретаря НАТО з 2014 року. Він є прихильником України, неодноразово відвідував Київ і виступив із цілою низкою ініціатив щодо військової підтримки України у протистоянні російській агресії. Нагадаємо, що в липні Єнс Столтенберг наголошував, що країни-члени НАТО домовилися про створення командування щодо координації та надання безпекової допомоги та навчання для України. Він мав запрацювати вже з вересня.

Очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга провів телефонну розмову з генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Єнсом Столтенбергом. Посадовці обговорили нарощування військової допомоги та оборонного виробництва для України. Як повідомляє прес-служба МЗС, Сибіга підтвердив курс України на членство в НАТО. "Радий був поспілкуватися з добрим другом України Єнсом Столтенбергом. Ми одразу ж взялися до роботи: збільшення та забезпечення надійності військової допомоги Україні, нарощування оборонного виробництва та інвестицій в українське озброєння", -- наголосив він. За словами міністра, Україні потрібно мати безперешкодний доступ до використання наявної зброї проти військових об'єктів на території Росії. Він зауважив, що це питання є життєво важливим для країни. Сибіга додав, що висловив подяку Столтенбергу за його особисту підтримку у питаннях підтримки України. Раніше, а саме 8 вересня, Сибіга закликав Захід збивати російські ворожі цілі після того, як безпілотники РФ залетіли до Румунії та Латвії.  "Сьогодні російські дрони порушили повітряний простір Румунії та Латвії. Це нагадування: агресивні дії РФ виходять за межі України", — зазначав він. Очільник МЗС наголошував, що відповіддю союзників на такі дії країни-агресорки має бути максимальна підтримка України. Зокрема, посадовець закликав партнерів збивати російські цілі над Україною та зняти обмеження на удари по РФ. Нагадаємо, раніше Андрій Сибіга анонсував кадрові рішення у МЗС. За його словами, українська дипломатія має працювати на Сили оборони щоденно. Новопризначений очільник МЗС додав, що буде розроблена нова структура міністерства, а також переглянуті штатні розклади посольств.

Україна досягла "багато" у ході свого наступу на територію Російської Федерації під Курськом, але важко сказати, як розвиватиметься ситуація далі. Про це заявив 5 вересня журналістам в Осло генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, пише Reuters. "Лише українці можуть зробити важкий вибір, який необхідний, наприклад, де розмістити свої сили і який тип війни доречний у цій ситуації", — сказав він. Як зазначає видання, російські війська просуваються на Сході України, тоді як українські війська здійснили сміливе вторгнення до Курської області Росії, де 6 серпня вони розпочали найбільший зовнішньополітичний напад на Росію з часів Другої світової війни. Столтенберг заявив, що Україна має право на самооборону, зокрема за допомогою ракет великої дальності, які можуть досягти військових цілей на території Росії. "Я радий, що багато країн НАТО надали таку можливість, а ті, де все ще діють обмеження, пом'якшили їх, щоб Україна могла захистити себе", — сказав генсек Альянсу. Президент України Володимир Зеленський 6 вересня візьме участь у зустрічі групи "Рамштайн" — коаліції країн, які постачають зброю Україні. Очікується, що він попросить збільшення постачань зброї, зокрема ракет великої дальності, повідомляє німецький журнал Spiegel. Раніше аналітики Інституту вивчення війни повідомляли, що темп українських атак у Курській області сповільнився, і що Сили оборони тепер намагаються окопатися та утримати окремі райони, які вони нещодавно захопили. За даними аналітиків, російські державні агенції з проведення опитувань громадської думки визнають обмежений сплеск внутрішнього невдоволення росіян президентом Росії Володимиром Путіним та російською владою на тлі українського вторгнення до Курської області. Своєю чергою генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг вважає, що вторгнення України в Курську область Російської Федерації є законним і підпадає під право Києва на самооборону. Вже 4 вересня під час вечірнього відеозвернення президент Володимир Зеленський заявив, що операція в Курській області успішно реалізовується. Україна суттєво поповнила власний обмінний фонд. Нагадаємо, міністр оборони Естонії Ханно Певкур нещодавно заявив, що операція України в Курській області Російської Федерації може значно покращити позиції держави на майбутніх переговорах з країною-агресором.

Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг вважає, що вторгнення України в Курську область Російської Федерації є законним і підпадає під право Києва на самооборону. Про це пише Reuters. Столтенберг вперше відреагував на наступ на територію Росії. "Україна має право на самооборону. І згідно з міжнародним правом це право не закінчується на кордоні", — заявив Столтенберг газеті, додавши, що НАТО не було заздалегідь поінформовано про плани України й не брало в них жодної участі. Генсек НАТО заявив, що Україна наражається на ризик, просуваючись на територію Росії, але Київ має сам вирішувати, як вести свою військову кампанію. "Президент Зеленський ясно дав зрозуміти, що операція спрямована на створення буферної зони для запобігання подальшим російським атакам через кордон. Як і всі військові операції це пов'язано з ризиком. Але Україна сама має вирішувати, як їй захищатись", — сказав він. Нагадаємо, раніше аналітики Інституту вивчення війни повідомляли, що темп українських атак у Курській області сповільнився, і що Сили оборони тепер намагаються окопатися та утримати окремі райони, які вони нещодавно захопили. Також, за даними ISW, російські війська в цей час здійснюють два швидких тактичних зусилля в рамках своєї наступальної операції з захоплення Покровська, що на Донеччині. Перша тактична операція відбувається вздовж лінії Новогродівка-Гродівка на схід від Покровська з метою захоплення Мирнограда і просування до околиць Покровська, і ще одне тактичне зусилля Українськ-Гірник на південний схід від Покровська, спрямоване на розширення російського виступу на Покровському напрямку та усунення вразливостей для українських контратак. Нещодавно президент Володимир Зеленський повідомляв, що темпи просування російської армії поблизу Покровська знизились від початку операції українських Збройних сил у Курській області. При цьому окупанти втрачають велику кількість живої сили, штурмуючи позиції Сил оборони. Як зазначає британська розвідка, на території Курської області оголосили про створення добровільного загону БАРС-Курськ. Цей підрозділ в основному є легкими піхотними формуваннями, в якому відсутня інтегрована артилерія чи бронетехніка. За даними аналітиків, Російські державні агенції з проведення опитувань громадської думки визнають обмежений сплеск внутрішнього невдоволення росіян президентом Росії Володимиром Путіним та російською владою на тлі українського вторгнення до Курської області.

У середу, 28 серпня, відбулося засідання Ради Україна — НАТО. Члени Північноатлантичного альянсу підтвердили свої зобов’язання посилити оборону України після масованої атаки Росії 26 серпня. Про це повідомляється на офіційному сайті НАТО. Союзники рішуче засудили терористичні удари Росії та підтвердили свою відданість подальшому зміцненню оборони України. "Україна продовжує щодня перехоплювати російські ракети, рятуючи незліченну кількість життів. Але здатність України підтримувати свою оборону потребує збільшення постачання і підтримки. Після останнього російського нападу члени Альянсу сьогодні знову підтвердили, що збільшують свою військову допомогу Україні. Ми повинні продовжувати забезпечувати Україну технікою та боєприпасами, необхідними для захисту від вторгнення Росії. Це життєво важливо для здатності України продовжувати боротьбу", -- заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який головував на зустрічі. За його словами, з початку повноцінного вторгнення Росії союзники зробили безпрецедентний внесок в оборону України. На липневому саміті НАТО багато членів Альянсу оголосили, що надішлють Україні додаткові стратегічні системи протиповітряної оборони, включно з більшою кількістю батарей Patriot, і члени НАТО погодилися, що разом вони нададуть щонайменше 40 мільярдів євро допомоги у сфері безпеки в наступному році.  Варто зазначити, що зустріч проходила на рівні послів і була скликана на прохання України. Міністр оборони Рустем Умеров поінформував союзників по відеозв’язку про поточну безпекову ситуацію та першочергові потреби в спроможності.  Нагадаємо, що вранці 26 серпня російські окупанти здійснили одну з наймасованіших повітряних атак по Україні з початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, ворог випустив 236 засобів ураження. Силами та засобами протиповітряної оборони збито 102 ракети та 99 ударних БпЛА. Внаслідок ворожого обстрілу по українських містах загинуло семеро людей, ще 47 отримали поранення. Серед постраждалих також є діти. У відповідь на атаки РФ, 27 серпня генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг заявив, що скликає надзвичайне засідання Ради Україна-НАТО на рівні послів на прохання української сторони.

Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг скликає надзвичайне засідання Ради Україна-НАТО на рівні послів на прохання української сторони після останніх російських повітряних атак. Захід запланований на 28 серпня. Про це заявила речниця НАТО Фара Дахлалла, пише The Guardian. За її словами Єнс Столтенберг у середу скликає засідання Ради Україна-НАТО. Зустріч пройде на рівні послів. "Очікується, що міністр оборони України Рустем Умеров проінформує членів Північноатлантичного альянсу по відеозв'язку про ситуацію на полі бою і першочергові потреби в оборонній спроможності", -- зазначила речниця. Вона підкреслила, що завтрашня зустріч відбудеться після нещодавніх потужних російських атак по українському цивільному населенню та інфраструктурі. Також Дахлалла додала, що "союзники по НАТО надали значну підтримку протиповітряній обороні України і вони віддані подальшому зміцненню оборони України". Нагадаємо, вранці 26 серпня російські окупанти здійснили одну з наймасованіших повітряних атак по Україні з початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, ворог випустив 236 засобів ураження. Силами та засобами протиповітряної оборони збито 102 ракети та 99 ударних БпЛА. Внаслідок ворожого обстрілу по українських містах загинуло семеро людей, ще 47 отримали поранення. Серед постраждалих також є діти. Додамо, у ніч на 27 серпня армія окупантів знову атакувала Україну. Радіотехнічні війська Повітряних сил ЗСУ виявили та супроводжували 91 засіб повітряного нападу противника. Сили оборони збили п’ять крилатих ракет і 60 ударних безпілотників.