# закон про іноагентів

США оголосили про перенесення на невизначений термін спільних військових навчань з Грузією Noble Partner. Вашингтон ініціював комплексний перегляд двосторонніх відносин між США та Грузією. Про це повідомили в Пентагоні. "У межах перегляду двосторонніх відносин США відкладають на невизначений термін проведення навчань Noble Partner в Грузії, які спочатку запланували на 25 липня – 6 серпня 2024 року", — йдеться у повідомленні. У Пентагоні додали, що рішення відкласти навчання пов'язане з неправдивими звинуваченнями, висунутими урядом Грузії проти США й інших західних структур щодо нібито тиску на Тбілісі для "відкриття другого фронту проти Росії", а також щодо звинувачень на адресу США у двох спробах державного перевороту проти уряду Грузії. "Таким чином уряд США вирішив, що зараз невідповідний час для проведення великомасштабних військових навчань у Грузії", — йдеться в повідомленні. США заявили також, що продовжуватимуть співпрацювати зі Силами оборони Грузії, оскільки прагнуть і надалі зміцнювати здатність Грузії захищати свій суверенітет і підтримувати територіальну цілісність. У відповідь у Міністерстві оборони Грузії зазначили, що рішення США щодо скасування навчань викликає жаль. "Висловлюємо жаль з приводу повідомлення Міністерства оборони США про перенесення на невизначений термін багатонаціональних навчань Noble Partner 2024", — йдеться у повідомленні. У грузинському міноборони додали, що міжнародні навчання, зокрема, Noble Partner, "вигідні як Грузії, так і США та країнам-партнерам, які в них беруть участь, оскільки сприяють зміцненню обороноздатності, розвитку можливостей військовослужбовців, підвищенню професіоналізму та підвищенню сумісності". При цьому оборонні відомства Грузії та США підтримують взаємовигідні формати співробітництва в галузі оборони та безпеки. "Попри перенесення термінів проведення навчань, вищезгадані формати тривають, включно з підготовкою до багатонаціональних навчань "Твердий дух-2025", — йдеться в грузинській заяві. Нагадаємо, наприкінці червня в підсумковий документ саміту Євросоюзу внесли окремий пункт про те, що Грузія фактично припинила спроби приєднатися до Європейського Союзу. Це пов’язано з ухваленням грузинським парламентом закону "Про прозорість іноземного впливу", тобто так званого закону про "іноагентів".

Грузія фактично припинила спроби приєднатися до Європейського Союзу. Це пов’язано з ухваленням грузинським парламентом закону "Про прозорість іноземного впливу", тобто так званого закону про "іноагентів". Окремий пункт на цю тему внесли у підсумковий документ саміту Євросоюзу. Лідери країн ЄС зазначили, що цей закон є відступом від кроків, викладених у рекомендації Комісії щодо отримання статусу кандидата. "Європейська Рада закликає владу Грузії прояснити свої наміри, змінивши нинішній курс дій, який ставить під загрозу шлях Грузії до ЄС і де-факто призводить до зупинки процесу вступу", — йдеться у документі. У Брюсселі закликали покласти край залякуванням, погрозам і фізичним нападам на представників громадянського суспільства, політичних лідерів, громадських активістів і журналістів у Грузії. У Єврораді нагадали, що повага до цінностей і принципів, на яких заснований Євросоюз, є важливою для будь-якої країни, яка прагне стати членом. Лідери ЄС закликали грузинську владу забезпечити, щоби парламентські вибори цієї осені стали вільними та чесними. Єврорада також заохочує партнерів до суттєвого довгострокового та короткострокового спостереження за виборами. "Європейська Рада підтверджує свою непохитну підтримку територіальної цілісності Грузії та солідарність з грузинським народом і готовність продовжувати підтримувати грузин на їхньому шляху до європейського майбутнього", — підсумували в документі. Нагадаємо, що 3 червня спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав скандальний закон "Про прозорість іноземного впливу". За 60 днів усі організації, які "мають значне іноземне фінансування", мають зареєструватися на спеціальному порталі.

Спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав скандальний закон "Про прозорість іноземного впливу". За 60 днів усі організації, які "мають значне іноземне фінансування", мають зареєструватися на спеціальному порталі. Про це він заявив на брифінгу. Його цитує видання SOVA. Журналісти зазначили: конституція Грузії передбачає, що якщо президент після подолання вето парламентом відмовляється підписати закон, його протягом п'яти днів його підписує та публікує спікер парламенту. "Сьогодні я підписав закон "Про прозорість іноземного впливу". Основна мета цього закону – посилити стійкість політичної, економічної та соціальної систем Грузії до зовнішнього втручання", — заявив Папуашвілі. За його словами, за 60 днів усі організації, які "мають значне іноземне фінансування", мають зареєструватися на спеціальному порталі, який ще належить створити. "Через 60 днів усі організації, які мають значне іноземне фінансування, мають зареєструватися на цьому порталі", — додав він. Керівна партія ухвалила закон із другої спроби — торік "Грузинська мрія" відкликала документ після масових протестів і зіткнень демонстрантів зі силовиками. Президентка Саломе Зурабішвілі наклала вето на закон, але у парламентської більшості вистачило голосів, щоби подолати його. Нагадаємо, що Європейський Союз готує адекватну відповідь після того, як парламент Грузії подолав вето й остаточно ухвалив скандальний "закон про іноагентів". У Європі на розгляді перебуває одразу декілька варіантів.

Європейський Союз готує адекватну відповідь після того, як парламент Грузії подолав вето й остаточно ухвалив скандальний "закон про іноагентів". У Європі на розгляді перебуває одразу декілька варіантів. Спільну заяву щодо цього зробили Єврокомісія, голова дипломатії ЄС Жозеп Боррел і голова Європейської ради Шарль Мішель. Боррель і Єврокомісія зазначили, що закон про іноагентів суперечить принципам та цінностям Євросоюзу. Його ухвалення відводить Грузію від виконання рекомендацій Єврокомісії, а також негативно вплине на шлях країни до ЄС. Грузію закликали твердо повернутися на шлях до Євросоюзу, оскільки для цього "ще є час". "Європейський Союз і його держави-члени розглядають усі варіанти реагування на ці події", — йдеться в заяві Борреля та Єврокомісії. Своєю чергою, Мішель зауважив, що у грудні Європейський Союз вирішив надати Грузії статус кандидата на вступ до блоку. "Ухвалення парламентом "закону про іноагентів" є кроком назад і ще більше віддаляє Грузію від шляху до ЄС. Грузинський народ однозначно обрав майбутнє в Євросоюзі, й ми зробимо все, щоби підтримати його амбіції", — додав він. За словами Мішеля, грузинське питання обговорюватимуть на наступному саміті Європейської ради. Нагадаємо, що у Сполучених Штатах Америки попередили Грузію про те, що через "закон про іноагентів" вона має ризик втратити зв'язки з країнами Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.

У вівторок, 28 травня, грузинський парламент прогнозовано подолав вето президентки Саломе Зурабішвілі на закон "Про прозорість іноземного впливу". Критики документа називають його "законом про іноагентів". Про це повідомило "Эхо Кавказа". За рішення проігнорувати мотивовані зауваження Зурабішвілі проголосували 66 грузинських депутатів. За подолання вето президентки Грузії проголосували 84 депутати, проти — чотири. Згідно з Конституцією Грузії, тепер закон протягом трьох днів передається президенту Грузії. Зурабішвілі протягом п'яти днів може підписати й опублікувати його. Якщо вона відмовиться від підписання, закон у п'ятиденний термін підпише й опублікує очільник парламенту — Шалва Папуашвілі. Це означає, що "закон про іноагентів" у Грузії набуде чинності на початку червня. Як відомо, парламент Грузії ухвалив "закон про іноагентів" у третьому читанні 14 травня, після чого президентка наклала на нього вето. Через цей закон понад півтора місяця в Тбілісі щодня відбуваються акції протесту, а західні держави закликали Тбілісі відкласти його. Нагадаємо, що у Сполучених Штатах Америки попередили Грузію про те, що через "закон про іноагентів" вона має ризик втратити зв'язки з країнами Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.

Якщо Грузія остаточно ухвалить скандальний "закон про іноагентів", то на країну очікують жорсткі санкції. Зокрема, декілька країн Європейського Союзу наполягають на призупиненні безвізового режиму для Грузії. Про це повідомило видання Financial Times, посилаючись на власні джерела, Естонія, Нідерланди, Чехія та Швеція є одними з країн, які наполягають на обговоренні обмежувальних заходів проти Грузії на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС наступного тижня. Європейські країни розглядають "різні заходи тиску на грузинський уряд". За словами двох співрозмовників журналістів, серед варіантів покарання — скасування безвізового режиму для громадян Грузії, персональні санкції та заморожування фондів ЄС. Раніше посадовці Євросоюзу неодноразово попереджали, що якщо "закон про іноагентів" ухвалять, то це стане серйозною перешкодою для процесу вступу Грузії до ЄС. Керівна партія "Грузинська мрія" пообіцяла завершити ухвалення закону найближчими тижнями, а у вівторок засудила міжнародний тиск після повідомлень про те, що члени Конгресу США також закликали адміністрацію Джо Байдена підготувати санкції. Грузинська влада стверджує, що закон необхідний, оскільки неурядові організації нібито двічі з 2020 року намагалися "розпочати революцію". Євросоюз, імовірно, діятиме повільніше, ніж Вашингтон, оскільки деякі країни побоюються, що призупинення безвізового режиму може мати зворотні наслідки, адже десятки тисяч грузинів, загорнуті у прапори ЄС, вийшли на вулиці протягом останніх тижнів на знак протесту проти цього закону. "Ви повинні бути обережними, щоб не націлитися не на тих людей", — сказав один із дипломатів Європейського Союзу. До того ж Угорщина підтримує грузинський уряд, що може ще більше відтермінувати будь-які санкції ЄС, які має одностайно узгодити 27 країнами. Грузини користуються безвізовим режимом в'їзду до Євросоюзу вже понад сім років. Нагадаємо, що декілька днів тому президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заветувала скандальний "закон про іноагентів". Однак у парламенті Грузії є вдосталь голосів для того, щоби подолати це вето. Цей документ спричинив масові протести та жорстку критику з боку країн Заходу.

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заветувала скандальний "закон про іноагентів". Цей документ спричинив масові протести та жорстку критику з боку країн Заходу. Про це повідомило видання SOVA. Зурабішвілі заявила, що в суботу наклала вето на "російський закон", як називають "законом про іноагентів" за його подібність до російського законодавства. "Цей закон за своєю суттю, за своїм духом є російським законом, який суперечить нашій конституції й усім європейським стандартам і є перешкодою на європейському шляху. Вето юридично правильне і сьогодні буде передано до парламенту. Закон не підлягає жодній зміні, жодному вдосконаленню. Цей закон варто відкликати", — зазначила президентка. Однак у партії влади "Грузинська мрія" є вдосталь голосів у парламенті, щоби подолати вето. Якщо і після цього президентка не підпише закон, його підписує і публікує голова парламенту. Терміни, протягом яких парламент має подолати вето президента, у конституції не вказані. Ймовірно, "Грузинська мрія" може остаточно затвердити закон у середині червня. Тим часом в уряді заявили, що можуть врахувати "змістовні рекомендації" від західних партнерів у рамках механізму вето. Масові протести в Грузії проти закону, який, за словами очільників Європейського Союзу, не відповідає цінностям ЄС і віддаляє країну від вступу в об’єднання, тривають понад місяць. Нагадаємо, що у Сполучених Штатах Америки попередили Грузію про те, що через закон про "іноагентів" вона має ризик втратити зв'язки з країнами Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.

У вівторок, 14 травня, парламент Грузії в третьому читанні ухвалив законопроект "Про прозорість іноземного впливу" або так званий закон про "іноагентів". Таке рішення було ухвалено навіть попри багатотисячні акції протесту населення. Про це повідомляє "Ехо Кавказу". Зазначається, що під час голосування за документ проголосували 84 депутати і лише 30 виступили проти. Закон, ухвалений парламентом, передадуть на підпис президентці Грузії Саломе Зурабішвілі протягом десяти днів. Раніше вона пообіцяла накласти на документ вето, якщо він буде прийнятий у третьому читанні. Проте керівна партія "Грузинська мрія" має достатню кількість голосів для подолання президентського вето. Тобто, якщо і після цього президентка не підпише закон, його підписує та публікує голова парламенту. Законопроект "Про прозорість іноземного впливу": що відомо У березні 2023 року засідання комітету парламенту Грузії з юридичних питань, де заявлено обговорення проектів закону про "іноагентів", розпочалося із сутичок між депутатами. Як зазначалося, на початку квітня виконавчий секретар керівної партії "Грузинська мрія" Мамука Мдінарадзе заявив про повернення уряду до розгляду законопроекту про "іноагентів". Через повторне ініціювання законопроекту в Тбілісі відбулися акції протестів. Критики вважають його аналогом ухваленого у 2012 році в Росії законодавства про "іноагентів". Грузинська влада каже, що нічого спільного з російським законом у представленому законопроекті немає. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі наголосила, що накладе вето на закон про іноземних агентів у разі його ухвалення. Своєю чергою ООН, Європа та США закликали уряд Грузії відкликати повторно ініційований законопроект про "іноагентів". Нагадаємо, ввечері 30 квітня біля будівлі парламенту Грузії в Тбілісі відбулася чергова акція протесту проти ухвалення закону Про прозорість іноземного впливу або так званого закону про "іноагентів". Під час мітингу відбулися і сутички із правоохоронцями. Зокрема, силовики застосували проти мітингувальників сльозогінний газ і водомети. Через це протистояння із поліцейськими десятки людей постраждали.  Крім того, пізніше стало відомо, що вночі 1 травня в Тбілісі на акції протесту проти закону про "іноагентів" спецназівці побили очільника найбільшої в країні опозиційної партії "Єдиного національного руху" Левана Хабеішвілі.

У понеділок зранку, 13 травня, у Тбілісі силовики почали силовий розгін протестувальників, які виступають проти закону про "іноагентів". Раніше людей закликали звільнити входи до парламенту. Про це повідомляє Newsgeorgia. За даними джерела, близько 05:00 за місцевим часом до будівлі парламенту почали під'їжджати автобуси зі спецпідрозділами. Силовики висадилися і почали розбирати екіпірування, а на площі Свободи були встановлені три водомети. Вже о 06:10 правоохоронці почали силовий розгін мітингу. Перед тим як розпочати відтіснення мітингарів із кількох дільниць, силовики оголосили, що надають людям п'ять хвилин на те, щоб ті залишили територію. Вранці 13 травня міністерство внутрішніх справ країни закликало протестувальників проти закону про "іноагентів" звільнити входи до парламенту Грузії. "МВС закликає організаторів та учасників акції звільнити входи до законодавчого органу, надати депутатам і працівникам апарату можливість увійти в будівлю парламенту і здійснити свої депутатські повноваження", — йдеться в заяві. За даними місцевих ЗМІ, серед учасників протесту є затримані. Варто зазначити, що президентка Грузії Саломе Зурабішвілі закликала керівну партію "Грузинська мрія" відтермінувати дату набрання чинності закон про "іноагентів" або взагалі його відкликати. Законопроект "Про прозорість іноземного впливу": що відомо У березні 2023 року засідання комітету парламенту Грузії з юридичних питань, де заявлено обговорення проектів закону про "іноагентів", розпочалося із сутичок між депутатами. Як зазначалося, на початку квітня виконавчий секретар керівної партії "Грузинська мрія" Мамука Мдінарадзе заявив про повернення уряду до розгляду законопроекту про "іноагентів". Через повторне ініціювання законопроекту в Тбілісі відбулися акції протестів. Критики вважають його аналогом ухваленого у 2012 році в Росії законодавства про "іноагентів". Грузинська влада заявляла, що нічого спільного з російським законом у представленому законопроекті немає. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі наголосила, що накладе вето на закон про іноземних агентів у разі його ухвалення. Своєю чергою ООН, Європа та США закликали уряд Грузії відкликати повторно ініційований законопроект про "іноагентів". Нагадаємо, ввечері 30 квітня біля будівлі парламенту Грузії в Тбілісі відбулася чергова акція протесту проти ухвалення закону Про прозорість іноземного впливу або так званого закону про "іноагентів". Під час мітингу відбулися і сутички із правоохоронцями. Зокрема, силовики застосували проти мітингувальників сльозогінний газ і водомети. Через це протистояння із поліцейськими десятки людей постраждали.  Крім того, пізніше стало відомо, що вночі 1 травня в Тбілісі на акції протесту проти закону про "іноагентів" спецназівці побили очільника найбільшої в країні опозиційної партії "Єдиного національного руху" Левана Хабеішвілі. Нагадаємо, вже 1 травня парламент Грузії ухвалив скандальний закон про "іноагентів" у другому читанні. Таке рішення було ухвалено навіть попри багатотисячні акції протесту населення. Раніше президентка Грузії Саломе Зурабішвілі закликала протестувальників відійти від стін парламенту на тлі протистояння з силовиками. Ці дії не призведуть до деескалації через прийнятий закон про "іноагентів", адже усі рішення вже були ухвалені законодавцями.

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі закликала керівну партію "Грузинська мрія" відтермінувати дату набрання чинності закон про "іноагентів" або взагалі його відкликати. Про це повідомляє "Эхо Кавказа". Грузинська лідерка на брифінгу запропонувала відкласти дату набуття чинності закону до 1 листопада, з урахуванням того, що 26 жовтня в Грузії пройдуть парламентські вибори. До того ж Зурабішвілі вкотре наголосила, що не згодна з пропозицією влади внести поправки до законопроекту в межах механізму вето. За її словами, вона не вступить в "якусь гру, щоб якось облагородити цей закон". "Цей закон -- російський, методи нашого уряду -- російські, і навіть сьогоднішня промова прем'єр-міністра -- російська", -- зазначила Зурабішвілі. Президентка Грузії також зазначила, що 11 травня Грузія ще раз показала світові й усьому суспільству, що не дозволить ставити під сумнів своє європейське майбутнє, і не допустить ухвалення "російського закону". "Зі свого боку керівництво країни показало розгубленість, продемонструвало, що не має перед такою кількістю народу жодної стратегії, окрім тієї, яка характеризує таку владу, коли вже немає в неї довіри народу, тобто -- брехня, маніпуляція, щоб було створене непорозуміння, але цього непорозуміння не буде", -- наголосила президент. Нагадаємо, раніше речник Державного департаменту США Метью Міллер, заявив: у Сполучених Штатах Америки попередили Грузію про те, що через закон про "іноагентів" вона має ризик втратити зв'язки з країнами Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.

Члени Конгресу США звернулися з листом до прем’єр-міністра Грузії. В ньому конгресмени закликали грузинську владу не ухвалювати скандальний проект закону "Про прозорість іноземного впливу". Фото листа з підписами опублікував у соцмережі X директор Міжнародного республіканського інституту. Звернення на ім’я прем’єра Іраклія Кобахідзе підписали очільник Комітету із закордонних справ Палати представників США Майкл Маккоул, член комітету Грегорі Мікс, очільник підкомітету з питань Європи Томас Кін і член даного підкомітету Вільям Кітінг і ще 12 членів Конгресу. Підписанти висловлюють подив поверненням на розгляду проекту про "іноагентів", оскільки він суперечить озвученим грузинською владою прагненням до співпраці із Заходом і США зокрема. "Явним приводом проекту про "іноагентів" є встановлення контролю над тими ж партнерами, які десятиліттями співпрацювали з грузинським народом для підтримки його трансатлантичної інтеграції. Ухвалення цього закону суперечить волі грузинського народу, який бачить своє майбутнє на Заході", — наголосили члени Конгресу. Вони відкидають твердження грузинської влади, що проект буцімто наслідує американське законодавство, та вказують на його подібність до російського закону про "іноагентів" 2012 року, який теж просували під виглядом "підвищення прозорості", а потім використали для наступу на нелояльних до влади. "Ми віримо, що грузинський народ заслуговує та прагне кращого, більш демократичного майбутнього. Ухвалення цього закону лише дозволить зловмисному впливу Росії розширюватися у Грузії", — зазначили підписанти. У листі вони також звернули увагу на заяви співзасновника та почесного голови Бідзіни Іванішвілі, який обіцяв покарати опозицію за нібито злочини, скоєні під час їхнього перебування при владі, та заявляв, що США та європейські партнери буцімто хочуть "підважити суверенітет Грузії". "Ми засуджуємо ці атакувальні й огидні заяви Іванішвілі", — заявили члени Конгресу. Вони окремо висловили стурбованість силовою реакцією влади на протести проти ухвалення закону та випадками побиття опозиційних політиків. "Цікаво, що провідний російський пропагандист і фашистський ідеолог Александр Дугін заявив, що "Грузія на правильному шляху", а міністр закордонних справ Росії Сергєй Лавров висловив підтримку проекту", — зауважили члени Конгресу. Скріншот листа конгресменів США до грузинської влади Це остання із серії заяв від західних партнерів, що посилюють тиск на грузинську владу перед розглядом проекту у фінальному третьому читанні. Нагадаємо, декілька днів тому редактор "Радіо Свобода" з питань Європи Рікард Джозвяк розповідав, що Європейський Союз не виключає скасування безвізового режиму з Грузією. Це відбудеться в тому разі, якщо партія влади все ж ухвалить закон про "іноагентів". Його ще називають "російським законом".

Європейський Союз не виключає скасування безвізового режиму з Грузією. Це відбудеться в тому разі, якщо партія влади все ж ухвалить закон про "іноагентів". Його ще називають "російським законом". Про це повідомив редактор "Радіо Свобода" з питань Європи Рікард Джозвяк, посилаючись на власні джерела. Він зазначив, що посли Євросоюзу в середу знову обговорювали ситуацію в Грузії, зокрема — потенційні заходи в разі ухвалення закону про "іноземних агентів". За його словами, обговорюють всі можливі варіанти покарання.  "Не можна виключати призупинення візової лібералізації. Всі речі на столі обговорень", — написав Джозвяк у своїх соціальних мережах. У вівторок стало відомо, що декілька десятків депутатів Європарламенту закликали віце-президента Єврокомісії й очільника дипломатії Євросоюзу Жозепа Борреля призупинити для Грузії статус кандидата на вступ в ЄС. Своєю чергою, у Єврокомісії пояснили процедуру, за якою у Грузії теоретично можуть забрати кандидатський статус на вступ до ЄС. Згідно з нею, якщо котрась із країн ЄС буде проти того, аби карати Грузію, то країну не зможуть позбавити цього статусу. Нагадаємо, декілька днів тому речник Державного департаменту США Метью Міллер, заявив: у Сполучених Штатах Америки попередили Грузію про те, що через закон про "іноагентів" вона має ризик втратити зв'язки з країнами Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.

У столиці Грузії Тбілісі в п’ятницю, 3 травня, відновилися протести проти ухвалення закону "Про прозорість іноземного впливу". Акції проходять у двох місцях. Про це повідомив Civil.ge. Журналісти зазначили, що сотні людей зібралися перед будівлею парламенту та розпочали звідти ходу центром міста до офісу "Грузинської мрії". Демонстранти несуть прапори Грузії та Євросоюзу, скандують свої гасла. Ще одна акція проходить біля готелю "Параграф", де проходить форум Азійського банку розвитку. Протестанти сподіваються привернути увагу гостей і через них вплинути на грузинську владу. У поліції повідомляли про затримання на цьому мітингу однієї людини, нібито за лайку на адресу працівника МВС. Як відомо, резонансний законопроект про "іноагентів", попри багатоденні масові протести та попередження Заходу, вже схвалений у першому та другому читаннях. Очікується, що парламент Грузії розгляне проект у третьому читанні приблизно через два тижні. МВС Грузії повідомило про затримання 23 осіб за підсумками акцій протесту ввечері 2 травня. Протестувальники повідомляли про напади "тітушок", деякі внаслідок побиття отримали серйозні травми. Нагадаємо, що у Сполучених Штатах Америки попередили Грузію про те, що через закон про "іноагентів" вона має ризик втратити зв'язки з країнами Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.

У Сполучених Штатах Америки попередили Грузію про те, що через закон про "іноагентів" вона має ризик втратити зв'язки з країнами Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу. Про це стало відомо із заяви речника Державного департаменту США Метью Міллера. Він зазначив, що Вашингтон засуджує "натхненний Кремлем" закон про іноземний вплив, і додав, що рішення Грузії неправильно характеризують іноземну допомогу, яку надавали протягом 32 років для зміцнення грузинської економіки, демократії та здатності стримувати російську агресію, і фундаментально підривають відносини між Вашингтоном та Тбілісі. "Ми підтримуємо грузинський народ і його право бути почутим. Ми засуджуємо застосування насильства проти мирних протестів, у тому числі проти журналістів, які висвітлюють демонстрації. Застосування сили для придушення мирних зібрань і свободи слова є неприйнятним, і ми закликаємо владу дозволити ненасильницьким протестувальникам продовжувати здійснювати своє право на свободу вираження поглядів", -- каже Міллер.  Речник схарактеризував заяви та дії грузинського уряду як несумісні з демократичними цінностями, які лежать в основі членства в ЄС і НАТО, і у такий спосіб ставлять під загрозу шлях Грузії до євроатлантичної інтеграції. "Це законодавство та антизахідна риторика "Грузинської мрії" поставили Грузію на хитку траєкторію. Заяви та дії грузинського уряду несумісні з демократичними цінностями, які лежать в основі членства в ЄС і НАТО, і таким чином ставлять під загрозу шлях Грузії до євроатлантичної інтеграції", -- додав він. Нагадаємо, що спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі фактично звинуватив Сполучені Штати Америки у "фінансуванні радикалізації та дезінформації". Це начебто відбувається через грантову підтримку грузинських громадських організацій.

У середу, 1 травня, парламент Грузії ухвалив скандальний закон про "іноагентів" у другому читанні. Таке рішення було ухвалено навіть попри багатотисячні акції протесту населення. Про це повідомило видання "Эхо Кавказа". Зазначається, що під час голосування за документ проголосували 83 депутати і лише 23 виступили проти. Варто зауважити, що прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що голосування по законопроекту у третьому, завершальному читанні, відбудеться через два тижні. Водночас президентка Грузії Саломе Зурабішвілі пообіцяла накласти на документ вето, якщо він буде прийнятий у третьому читанні. Проте, як наголосили у виданні, правляча партія "Грузинська мрія" має достатню кількість голосів для подолання президентського вето. Законопроект "Про прозорість іноземного впливу": що відомо У березні 2023 року засідання комітету парламенту Грузії з юридичних питань, де заявлено обговорення проектів закону про "іноагентів", розпочалося із сутичок між депутатами. Як зазначалося, на початку квітня виконавчий секретар керівної партії "Грузинська мрія" Мамука Мдінарадзе заявив про повернення уряду до розгляду законопроекту про "іноагентів". Через повторне ініціювання законопроекту в Тбілісі відбулися акції протестів. Критики вважають його аналогом ухваленого у 2012 році в Росії законодавства про "іноагентів". Грузинська влада каже, що нічого спільного з російським законом у представленому законопроекті немає. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі наголосила, що накладе вето на закон про іноземних агентів у разі його ухвалення. Своєю чергою ООН, Європа та США закликали уряд Грузії відкликати повторно ініційований законопроект про "іноагентів". Нагадаємо, ввечері 30 квітня біля будівлі парламенту Грузії в Тбілісі відбулася чергова акція протесту проти ухвалення закону Про прозорість іноземного впливу або так званого закону про "іноагентів". Під час мітингу відбулися і сутички із правоохоронцями. Зокрема, силовики застосували проти мітингувальників сльозогінний газ і водомети. Через це протистояння із поліцейськими десятки людей постраждали.  Крім того, пізніше стало відомо, що вночі 1 травня в Тбілісі на акції протесту проти закону про "іноагентів" спецназівці побили очільника найбільшої в країні опозиційної партії "Єдиного національного руху" Левана Хабеішвілі.