# зерно

Європейський парламент закликав Євросоюз розглянути можливість проведення військово-морської операції в Чорному морі через атаки на цивільні судна. Також євродепутати розкритикували Болгарію за слабку дипломатичну реакцію на дії Росії та закликали країну долучитися до ініціативи ЄС із протидії безпілотникам.У резолюції зазначається, що Москва є головним чинником погіршення безпекової ситуації в Чорноморському регіоні.Окремо Європарламент розкритикував дипломатичну реакцію Болгарії на російські загрози. Прем'єр-міністра країни Румена Радєва закликали "підтвердити вимоги щодо союзницької солідарності конкретними діями". Також євродепутати наголосили на необхідності приєднання Болгарії до ініціативи ЄС у сфері протиповітряної оборони, спрямованої на протидію безпілотникам.Парламент закликав Євросоюз розглянути можливість проведення військово-морської операції в Чорному морі."Свобода судноплавства та морська безпека є частиною забезпечення безпеки східного флангу НАТО, регіону Чорного моря та дельти Дунаю", — йдеться в резолюції.Зазначимо, 22 жовтня в Міністерстві аграрної політики України повідомили, що Київ не отримує від партнерів сигналів щодо планування роботи зернового коридору в Чорному морі.Передумовою для закликів до посилення безпеки стали, зокрема, атаки на комерційні судна. У ніч проти 13 жовтня дрони вразили два кораблі поблизу узбережжя Болгарії. Одне судно затонуло, а з іншого евакуювали 15 членів екіпажу, серед яких семеро українців.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга поклав відповідальність за атаку на Росію. За його словами, такі дії свідчать про зневагу Москви до безпеки цивільних людей і міжнародного судноплавства.Додамо, Україна та Польща продовжують переговори про розширення транзиту української агропродукції через польську територію до європейських морських портів. Сторони планують узгодити умови перевезень, щоб забезпечити прозорість транзиту та захистити інтереси аграріїв обох країн..

Україна не отримує жодних сигналів від партнерів стосовно зернового коридору в Чорному морі. Ситуація залишається критичною настільки, що не видно жодних горизонтів для планування.Про це повідомив міністр аграрної політики України Тарас Висоцький під час спілкування з журналістами в четвер, 22 жовтня."Щодо зернового коридору немає жодних сигналів від партнерів, які можна було би сприймати як такі, що могли би давати якийсь горизонт планування. Тобто ситуація незмінна. Ні більше, ні менше", — наголосив він.Раніше міністр інформував, що можливість активно перехоплювати російські реактивні "шахеди" та "бандеролі" є одним із важливих факторів у питанні відновлення зернового коридорув  Чорному морі.Висоцький також заявив, що у зв’язку з цим ситуація в українському аграрному секторі є найскладнішою з початку повномасштабного вторгнення.Зокрема, через двомісячну зупинку експорту з глибоководних портів Великої Одеси Україна не може вивезти понад половину свого збіжжя.Сьогодні стало відомо, що Україна та Польща продовжують переговори про розширення транзиту української агропродукції через польську територію до європейських морських портів. Сторони планують узгодити умови перевезень, щоби забезпечити прозорість транзиту та захистити інтереси аграріїв обидвох країн.Нагадаємо, вчора агенція Reuters із посиланням на заяву полковника армії США Мартіна О'Доннелла інформувало, що НАТО надішле до Чорного моря додаткові літаки морського патрулювання та радіолокаційні системи. Таке рішення ухвалено після серії атак дронів на судна в регіоні..

Україна та Польща продовжують переговори про розширення транзиту української агропродукції через польську територію до європейських морських портів. Сторони планують узгодити умови перевезень, щоб забезпечити прозорість транзиту та захистити інтереси аграріїв обох країн.Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства України.Через російську блокаду Чорного моря Україна втратила значну частину можливостей для експорту аграрної продукції. Наявні альтернативні маршрути забезпечують лише близько 50% необхідних обсягів перевезень, що створює ризики для виробництва та посівних площ, а також для світової продовольчої безпеки.Можливість розширити транзит через Польщу обговорили перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Денис Башлик і державний секретар Міністерства сільського господарства та розвитку села Польщі Малгожата Громадська. Українська сторона наголосила, що зацікавлена в перевезенні зерна через Польщу до третіх країн без продажу продукції на польському внутрішньому ринку."Ми пропонуємо організувати транзит українського зерна через Польщу до морських портів. Для нас принципово важливо, щоб така співпраця не створювала додаткових ризиків для польських аграріїв", — заявив Башлик.За його словами, Україна вже має попередні напрацювання з Міністерством інфраструктури Польщі щодо організації перевезень. Наступним етапом мають стати консультації за участі профільних міністерств, аграрних асоціацій і представників бізнесу обох країн.Громадська підтвердила готовність польської сторони продовжувати діалог. Вона також наголосила на необхідності заздалегідь узгодити порядок денний і склад учасників майбутньої зустрічі.За підсумками переговорів сторони домовилися продовжити підготовку двосторонньої зустрічі у Варшаві. Україна планує представити актуальну ситуацію в аграрному секторі, наслідки блокади Чорного моря для світових продовольчих ринків і пропозиції щодо безперебійного транзиту зерна через Польщу.Додамо, за вересень вдалося експортувати близько двох мільйонів 400 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Це складає лише 46% запланованого експорту України..

Аграрії станом на вівторок, 20 жовтня, намолотили 39,10 мільйона тонн зернових і зернобобових зі 7,90 мільйона гектарів, що складає 68,1% площ, засіяних цими культурами.Про це повідомили на сайті Міністерство аграрної політики та продовольства."Валовий збір олійних культур — соняшнику, сої та ріпаку — сягнув майже 16 мільйонів тонн", — ідеться в повідомленні.Окрім того, у відомстві додали, що аграрії повністю зібрали пшеницю, ячмінь, горох і ріпак.Пшениця — зібрано 26 171,4 тисячі тонн із площі 5 117,9 тисячі гектарів. Середня врожайність — 51,1 ц/га.Ячмінь — намолочено 6 550,7 тисячі тонн із 1 483,1 тисячі гектарів за врожайності 44,2 ц/га. Горох — зібрано 833,4 тисячі тонн із 302,2 тисячі гектарів. Середня врожайність — 27,6 ц/га.Ріпак озимий і ярий — намолочено 3 896,7 тисячі тонн із 1 328,8 тисячі гектарів за врожайності 29,3 ц/га.Найбільші площі зернових і зернобобових культур обмолочено в таких областях:Одеська область — 1 225,6 тисячі гектарів, валовий збір зернових — 5 689,2 тисячі тонн. Зокрема, зібрано 3 801 тисячі тонн пшениці, 1 475,5 тисячі тонн ячменю та 303,7 тисячі тонн гороху.Дніпропетровська область — 725,19 тисячі гектарів, валовий збір — 2 886,6 тисячі тонн. Зібрано 2 040,3 тисячі тонн пшениці, 574,6 тисячі тонн ячменю та 37 тисячі тонн гороху.Миколаївська область — 695,4 тисячі гектарів, валовий збір — 2 758,78 тисячі тонн. Зокрема, намолочено 1 873,5 тисячі тонн пшениці, 648,7 тисячі тонн ячменю та 118 тисячі тонн гороху."За врожайністю зернових лідирують господарства Хмельницької області — 70,7 ц/га. Високі показники також мають Сумська (68,2 ц/га), Вінницька (62,6 ц/га) та Івано-Франківська (59 ц/га) області", — зауважили в міністерстві.Триває збирання пізніх культур.Соняшник — обмолочено 4 122,7 тисячі гектарів, або 79% прогнозованої площі. За врожайності 22 ц/га намолочено 9 076,5 тисячі тонн.Кукурудза — обмолочено 911,8 тисячі гектарів, або 20% прогнозованої площі. За врожайності 58,8 ц/га зібрано 5 362,9 тисячі тонн.Соя — обмолочено 1 382,5 тисячі гектарів, або 86% прогнозованої площі. За врожайності 21,8 ц/га намолочено 3 013,5 тисячі тонн.Цукрові буряки — викопано 58,2 тисячі гектарів, або 34% прогнозованої площі. За врожайності 493 ц/га зібрано 2 869,6 тисячі тонн.Просо — обмолочено 38,3 тисячі гектарів, або 94% прогнозованої площі. За врожайності 23 ц/га намолочено 88,1 тисячі тонн.Гречка — обмолочено 45,9 тисячі гектарів, або 95% прогнозованої площі. За врожайності 12,5 ц/га зібрано 57,3 тисячі тонн.Нагадаємо, на початку жовтні в Міністерстві аграрної політики та продовольства повідомляли, що посіви озимих зернових в Україні не відповідають прогнозам..

У суботу, 10 жовтня, в Хорватії зійшов із рейок вантажний потяг, який належить приватному перевізнику. Він, імовірно, перевозив українське зерно. Це сталося неподалік міста Рієка.Про це повідомило хорватське видання Teklic. Журналісти зазначили, що в суботу на під’їзді до станції Мея сталася серйозна залізнична аварія: зійшов із рейок вантажний потяг приватного оператора "Трансагент".Він перевозив зерно, ймовірно, українського походження. Загалом 11 вагонів зірвалися в ущелину. В цій аварії ніхто не постраждав.Перед сходженням із рейок машиніст повідомив диспетчеру, що в нього відмовили гальма, і він не може зупинити поїзд. На місце події негайно скерували служби екстреної допомоги, а залізничний рух на цій ділянці повністю призупинили.Працівники "Хорватської залізниці", які працюватимуть над прибиранням на місці аварії, заявили, що робота буде надзвичайно складною."Проблемою стало також те, що сходження з рейок відбулося на розгалуженні, де лінія розділяється на три колії, яке зазвичай використовується для роз'їзду поїздів. Колія та шпали зазнали серйозних пошкоджень", — зазначили в коментарі медійникам хорватські залізничники.Міністр морських справ, транспорту й інфраструктури Олег Буткович заявив, що попередні висновки не вказують на те, що причиною аварії став стан залізничної інфраструктури.Серед версій, які розглядають, основною можливою причиною називають технічну несправність поїзда або людську помилку.Поліція проводить розслідування на місці події у співпраці з Агенцією з розслідування аварій у повітряному, морському та залізничному транспорті. Хоча на інвестиції в залізничну мережу заплановано близько шести мільярдів євро, цей інцидент знову вивів на перший план питання безпеки вантажних і пасажирських перевезень.Точна причина аварії стане відома лише після завершення офіційного розслідування. До того часу мешканці Меї та пасажири мають бути готовими до перебоїв у русі та тривалих робіт із витягання вагонів із урвища.Нагадаємо, що 9 вересня в Мазовецькому воєводстві Польщі сталася серйозна залізнична аварія. Пасажирський поїзд Intercity, який прямував із Щецина до Любліна, зіткнувся з автобетонозмішувачем. Унаслідок аварії одна людина загинула, ще декілька отримали важкі травми..

На сьогодні внаслідок російських атак на українські порти експорт зерна опинився заблокованим, а під загрозою псування в Україні перебуває близько третини врожаю. Це ставить під загрозу продовольчу безпеку світу.Про це заявив федеральний міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль під час відкриття восьмої Німецько-української конференції муніципальних партнерств у Берліні, передає "Укрінформ". "В Україні під загрозою псування перебуває третина врожаю. Водночас світ залежить від цього експорту… Якщо поставки найближчим часом не вирушать у дорогу, існує загроза голоду. І саме в регіонах, які й без того вже є нестабільними, що може знову спричинити нові потоки біженців", — сказав глава МЗС Німеччини.Німецький посадовець пов'язав атаки на українську портову інфраструктуру з ширшою загрозою дестабілізації, яку, за його словами, створює Росія. Вадефуль також розповів, що під час зустрічі з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим у Нью-Йорку порушував питання російських атак."Я чітко дав зрозуміти, що ми не терпітимемо цих нападів Росії і захищатимемося від будь-якої загрози безпеці нашої країни", — сказав він.За словами глави німецького МЗС, російська агресія не обмежується територією України, а Німеччина також стикається з російськими загрозами. Нагадаємо, що за вересень вдалося експортувати близько двох мільйонів 400 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Це складає лише 46% запланованого експорту України.Також 20 вересня стало відомо, що Туреччина надіслала Росії й Україні пропозиції щодо деескалації ситуації в Чорному морі. При цьому в Анкарі визнали, що за теперішніх обставин складно досягнути результату, тим паче тривалого..

У понеділок, 5 жовтня, російські терористи обстріляли цивільний корабель у нейтральних водах. Унаслідок цього удару загинув капітан судна, є поранені.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."Жахливий удар двома російськими дронами по цивільному судну в нейтральних водах, яке перевозило кукурудзу та належало Туреччині", — зазначив він.За його словами, на борту перебували громадяни Азербайджану та Індії. Станом на зараз, на жаль, відомо, що загинув капітан судна."Мої співчуття. Доля ще однієї людини з’ясовується. Одинадцятьох членів екіпажу вдалося врятувати, один із них поранений", — додав український президент.Він наголосив, що вже неодноразово Україна пропонувала конкретні кроки для деескалації та гарантування безпеки в Чорному морі.Президент України зауважив, що лунали й відповідні пропозиції від третіх країн. Але Росія послідовно обирає терор і затоплення цивільних суден замість нормального мореплавства."Потрібен тиск, щоби відновити глобальну продовольчу безпеку. І кожен, хто в цьому насправді зацікавлений, має допомагати", — підсумував Володимир Зеленський.Водночас Міністерство внутрішніх справ Румунії поінформувало, що 5 жовтня близько 11:00 прикордонна поліція Берегової охорони отримала від Морського координаційного центру в Констанці інформацію про пожежу на борту торговельного судна, яке перебувало в економічній зоні Румунії приблизно за 30 морських миль на південь від Сфинту-Георге."Одинадцять членів екіпажу врятовано. Також виявлено тіла двох загиблих. Гелікоптер Генерального управління авіації підібрав поранених за допомогою троса для надання їм невідкладної медичної допомоги. Операція триває, судна Берегової охорони та вертоліт Генерального управління авіації виконують відповідні завдання", — йдеться в повідомленні МВС Румунії у понеділок.Як повідомили румунські медіа, судно Royad Mammadov побудоване 2006 року, воно ходило під прапором Сент-Кітс і Невіс. Цього разу прямувало до порту Равенна (Італія), прибуття до якого очікувалося 12 жовтня. Останньою зупинкою судна був український порт Ізмаїл 18 вересня, за даними сервісу VesselFinder.Нагадаємо, що 3 жовтня Росія атакувала цивільне судно в Чорному морі. Це корабель під прапором Ліберії. Внаслідок рашистського обстрілу загинув моряк, троє людей поранено..

На прохання України до країн Європейського Союзу про дозвіл на збільшення експорту зерна через Європу Польща та Румунія відповіли відмовами. Вони не готові розширювати транзит через власні обмеження.Про це повідомили журналісти видання Politico, які послалися на власні джерела в Брюсселі."Занепокоєння європейських фермерів дедалі сильніше впливають на рішення країн ЄС щодо українського зерна. Водночас блокада Чорного моря створює для України серйозні проблеми з експортом і може позначитися навіть на наступному врожаї", — зазначили аналітики.Вони констатували, що Україні необхідно вивозити мільйони тонн зерна, оскільки російські атаки на порти та судна тривають уже третій місяць.Цього тижня міністр сільського господарства України Тарас Висоцький прибув до Брюсселя. Він закликав країни ЄС збільшити можливості для транспортування української аграрної продукції через Європу, а також попросив виділити 1,1 мільярда євро на покриття додаткових витрат на перевезення.За його словами, українські фермери вже відчувають гостру нестачу коштів. Якщо вони не зможуть продати зібраний урожай, їм буде складно профінансувати посівну наступного сезону.Країни, які мають важливу інфраструктуру для транспортування та зберігання зерна, не готові суттєво розширювати її використання для українського експорту.У Румунії наголосили, що інтереси власних фермерів залишаються пріоритетом. Міністр сільського господарства країни Барна Танчош заявив, що поєднання великого обсягу українського зерна та низького рівня води в Дунаї вже створює додаткове навантаження на румунські порти. Через це румунські фермери стикаються зі складнощами під час реалізації власної продукції.Водночас Бухарест намагається покращити логістику. Минулого місяця Румунія підписала з Україною меморандум, який передбачає спрощення проходження кордону та посилення залізничного сполучення.Однак Танчош зазначив, що країна фізично не може подвоїти кількість потягів або пропускну спроможність автомобільних і залізничних шляхів та портів.Польща також не планує збільшувати транзит української аграрної продукції. Речниця польського Міністерства інфраструктури Анна Шуманська заявила, що відомство "не має наміру вносити будь-які зміни, спрямовані на збільшення транзиту української сільськогосподарської продукції".За оцінкою Висоцького, наразі європейськими залізничними, автомобільними та річковими маршрутами вдається вивозити менше половини українського експорту. Якщо проблеми з експортом збережуться, то в Україні цього року може залишитися до 35 мільйонів тонн зерна."Це створює проблему не лише для нинішнього врожаю. Нереалізоване зерно та олійні культури накопичуватимуться, а фермери не отримуватимуть грошей, необхідних для посіву озимих культур", — пояснили аналітики.Український міністр Тарас Висоцький попередив: якщо ситуація не зміниться до весни, площі посівів можуть скоротитися на 35-40%.Нагадаємо, що за вересень вдалося експортувати близько двох мільйонів 400 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Це складає лише 46% запланованого експорту України..

За вересень вдалося експортувати близько двох мільйонів 400 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Це складає лише 46% запланованого експорту України.Про це повідомив міністр аграрної політики України Тарас Висоцький під час спілкування з журналістами в п’ятницю, 2 жовтня.За його словами, зернових експортували 300 тисяч тонн — це 38% потенційно необхідного експорту; олійних — 444 тисяч тонн, це 83% потенційно необхідного експорту. олія — 311 тисяч тонн, це 64% потенційно необхідного експорту, шроти — 280 тисяч тонн, 46% потенційно необхідного експорту."Частка зерна є меншою, а загальна частка — 46%. Оці 46% фактично з 20 вересня не змінювалися, якщо брати перші 20 днів. Тобто ми досягаємо того, що прогнозували, що до 45-50% — це об'єктивний максимум в межах поточних шляхів", — заявив Висоцький.Він також додав, що за допомогою залізничних шляхів Україна експортує близько одного мільйона тонн сільськогосподарської продукції."Два основні шляхи збільшення експорту — дунайський і залізниця", — зазначив український міністр.Раніше Тарас Висоцький повідомляв, що через двомісячну зупинку експорту з глибоководних портів Великої Одеси Україна не може вивезти понад половину свого збіжжя."Це близько 30 мільйонів тонн збіжжя", — констатував тоді міністр аграрної політики України.Нагадаємо, 20 вересня стало відомо, що Туреччина надіслала Росії й Україні пропозиції щодо деескалації ситуації в Чорному морі. При цьому в Анкарі визнали, що за теперішніх обставин складно досягнути результату, тим паче тривалого..

Естонія заборонила перевезення російського та білоруського зерна транзитом через свою територію. У Таллінні заявили, що не дозволять використовувати країну як маршрут для експорту російської агропродукції на тлі атак РФ на українські порти.Про це повідомив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.Про запровадження заборони Цахкна повідомив 1 жовтня. За його словами, рішення стало відповіддю на дії Росії, яка атакує українські порти та перешкоджає експорту українського зерна, водночас шукаючи альтернативні маршрути для власних поставок."Естонія заборонила транзит російського та білоруського зерна через свою територію", — написав глава естонського МЗС.Ще у вересні Цахкна закликав перевізників не планувати транспортування російського зерна через Естонію. Тоді він наголошував, що Таллінн готовий запровадити власні обмеження, якщо виникне тиск для відкриття такого маршруту.Таллінн працює з іншими країнами БалтіїЦахкна також заявив, що Естонія координує свої дії з Латвією та Литвою. За його словами, три країни прагнуть не допустити використання портів Балтії як транзитного маршруту для російського зерна."Разом з Латвією та Литвою ми працюємо над тим, щоб порти країн Балтії не стали транзитним шляхом для РФ", — зазначив міністр.В естонському МЗС раніше повідомляли, що транзит російського зерна через країну фактично був відсутнім. Водночас Таллінн заявляв про необхідність не допустити його збільшення через пошук Росією нових експортних маршрутів.За словами Цахкна, Росія не повинна отримувати допомогу в підтримці торговельних потоків на тлі війни проти України."РФ не може вести загарбницьку війну та очікувати, що ми допомагатимемо їй підтримувати торговельні потоки. Ми не будемо допомагати фінансувати її війну чи полегшувати продовження агресії", — заявив глава МЗС Естонії.Раніше Цахкна також закликав спільно з Латвією та Литвою посилити тиск на Росію та не допустити, щоб балтійські порти використовувалися для підтримки її військової економіки.Нагадаємо, раніше естонська Поліція безпеки заявила, що пожежа в будівлі оборонної компанії Milrem Robotics у Таллінні була диверсією, організованою на замовлення російських спецслужб. Підприємство виготовляє безпілотні наземні комплекси, зокрема для української армії..

Якщо брати до уваги найближчу перспективу, то Україна не очікує на морське перемир’я з Росією. Москва щоразу відхиляє всі пропозиції щодо припинення вогню.Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час спілкування з журналістами в Брюсселі, його цитує видання Bloomberg.За його словами, Україні потрібне перемир’я, щоби відновити експорт зерна в Чорному морі. Проте на теперішній момент сподіватися на це марно."На жаль, зараз складно уявити якісь позитивні рішення з цього питання. Це стосується перспективи в декілька місяців", — акцентував Висоцький.На його думку, Україна має бути готова до того, що ця ситуація залишиться критичною. Принаймні зараз Київ шукає альтернативні шляхи для розв’язання складної ситуації.Міністр додав, що Україна отримала від партнерів інформацію про те, що Росія відкинула всі пропозиції щодо перемир’я в Чорному морі навіть за посередництва відносно нейтральних країн світу."Усі можливі варіанти випробували, жодних результатів наразі немає", — підсумував Тарас Висоцький.Раніше Україна вже пропонувала негайне припинення вогню на Чорному морі, але Росія не демонструє готовності погодитися та продовжує знаходити причини для відмови.Крім того, 51 країна-член ООН спільно закликала Росію погодитися на повне, негайне та безумовне припинення вогню, наголосивши, що Україна ще в березні 2025 року погодилася на такий крок. Щоправда, в Кремлі й надалі ігнорують такі пропозиції світової спільноти, продовжуючи демонструвати свою агресивну суть.Нагадаємо, що під час зустрічі українського й американського президентів Володимир Зеленський погодився на пропозиції Дональда Трампа щодо відновлення безпеки на морі та захисту енергооб'єктів..

Туреччина надіслала Росії й Україні пропозиції щодо деескалації ситуації в Чорному морі. При цьому в Анкарі визнали, що за теперішніх обставин складно досягнути результату, тим паче тривалого.Про це заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан в інтерв’ю NTV.Він зазначив, що Анкара надіслала українській і російській сторонам пропозиції щодо деескалації в Чорному морі та чекає на відповідь. Водночас не уточнив деталей цих пропозицій."Дещо складно досягнути тривалого результату. Чи ми продовжимо війну, руйнівний характер якої всі сторони достатньо усвідомлюють і яка зараз поступово згасає, чи ми знайдемо розумний компроміс і скажемо: "Не знищуймо більше одне одного"?" — зауважив турецький міністр.Очільник дипломатичного відомства Туреччини акцентував, що його країна надіслала пропозицію обидвом сторонам і чекає на відповідь."Ми бачимо, що якщо зерно, зібране з полів, не потрапить на світові ринки, в багатьох країнах виникнуть проблеми з продовольчою безпекою", — застеріг Фідан.Міністр нагадав, що 2022 року за сприяння Туреччини й ООН Росія й Україна домовилися про розблокування чорноморських портів і безпечний експорт українського зерна."Насправді декілька років тому ми уклали угоду, яку згодом порушили, але, попри це, існувала фактична система, що функціонувала, — сторони не втручалися. Однак зараз вони активно втручаються", — зазначив турецький посадовець.Він конкретизував, що Росія й Україна, зокрема, атакують порти та всі види морської діяльності, і цей поцес, який став уже постійним, заважає досягненню домовленостей."Чесно кажучи, ми намагаємося довести цю справу до логічного завершення. У цьому випадку важко узгодити позиції сторін, спираючись на уроки, отримані під час реалізації попередньої угоди", — підсумував Хакан Фідан.Нагадаємо, минулого четверга в турецькій вантажній компанії T&O Denizcilik заявили, що подають позов на Україну до Міжнародного кримінального суду. Це пов’язано з атакою дрона на судно біля порту Новоросійська, яка відбулася ще 21 липня..

Україна активізує співпрацю з партнерами для того, щоби морські перевезення продовольства перебували в безпеці. Це питання соціальної безпеки десятків країн світу.На цьому наголосив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Дякую нашим партнерам на Близькому Сході та в Північній Африці за сильну увагу до продовольчої проблематики через російські удари по наших портах", — зазначив він.За його словами, триває робота з тими, хто спроможний вплинути та запропонувати реальні варіанти дипломатії, щоби не було продовольчої кризи, кризи вартості життя, а отже, соціальних вибухів."Готуємо рішення щодо цього, я вдячний, зокрема, президенту Єгипту за конструктив. Був із доповіддю сьогодні МЗС України — ми обговорили всі деталі", — додав український президент.Він розповів, що так само відбулися контакти та належні розмови з Туреччиною, з Еміратами, зі Саудівською Аравією щодо експортних коридорів і продовольчої безпеки."Дякую всім, хто спроможний дати реальні рішення та наповнити реальним змістом спільні кроки", — підсумував Володимир Зеленський.Як відомого 8 серпня видання Bloomberg повідомляло, що українська сторона пристала на пропозицію утримуватися від ударів по окремих суднах і чорноморських об'єктах, через які здійснюється експорт казахстанської нафти. Такого компромісу вдалося досягнути за безпосереднього посередництва офіційного Вашингтона.Нагадаємо, міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький розповідав, що впродовж перших двох тижнів серпня український аграрний сектор зіштовхнувся з істотним падінням обсягів постачання зерна за кордон. Наразі вітчизняним аграріям вдалося вивезти лише п'яту частину від реальної потреби ринку..

Китайський та індійський лідери одночасно під час зустрічі з Путіним висловилися за припинення війни в Україні. З огляду на те, що вони доволі довго мовчали щодо цього, існують припущення, чому зненацька нагадали другу-диктатору про мир. Навіщо Сі Цзіньпін знову згадав про УкраїнуЛідер Китаю заявив про готовність допомогти у завершенні війни в Україні. Новинами приблизно з такими заголовками рясніють мережеві ресурси. Очевидно, не дочитавши до кінця, дехто з оптимізмом дивиться у бік товариша Сі, який може змусити Путіна зупинитися. Почнімо з контексту: вождь китайських комуністів висловився у столиці Киргизстану — Бішкеку — під час саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Місце і компанія тут грають важливу роль.До ШОС входить 10 держав: Білорусь, Індія, Іран, Казахстан, Китай, Киргизстан, Пакистан, Росія, Таджикистан та Узбекистан, але саміти організації відвідують лідери багатьох держав, цього разу приїхали представники 21-ї держави. Спілку створили у червні 2001 року в Шанхаї, звідки й назва, тобто нинішня зустріч була 25-ю, ювілейною.За чверть століття у ШОС змінився головний гравець. Коли створювалася організація, завдяки політичному впливу на Середньоазіатські країни першу скрипку грала Росія, але поступово першість перейшла до Китаю. Особливо цьому посприяла війна, розв’язана Путіним проти України, яка зробила Росію політично та економічно залежною від КНР. Інші учасники об’єднання протягом останніх років помітно дрейфували від впливів Росії. Найбільший прогрес продемонструвала Вірменія, яка входить до "партнерів по діалогу" ШОС, але вона орієнтується не на китайців, а на Євросоюз. У Бішкеку вірменський прем’єр Нікола Пашинян був єдиним із глав держав колишнього СРСР, хто виступив рідною мовою, а не російською, чим довів кремлівських пропагандистів до сказу.Втім, повернемося до слів Сі про Україну, для чиїх вух вони були. З огляду на учасників блоку та їхніх симпатиків, війна в Україні цікавить там далеко не всіх, м’яко кажучи, інша справа — її наслідки для них самих. Члени ШОС та "партнери по діалогу" дуже залежні від української сільськогосподарської продукції: Туреччина є найбільшим покупцем нашої кукурудзи, Єгипет — одним із ключових імпортерів нашої пшениці, крім того, китайці і турки імпортують понад половину ячменю українського походження, Єгипет, Туреччина та Індія купляють чверть нашої олії.Блокада чорноморських портів України через постійні повітряні атаки Росії завдає цим країнам гігантських збитків. Тому заява Сі Цзіньпіна передовсім спрямовувалася у бік цих партнерів по ШОС, він дав їм зрозуміти, хто тут головний і хто на їхньому боці. Чи зробив із цього висновки Путін, побачимо. Принаймні, атаки на Одесу та область не припиняються. Але є ще два вуха, які мали почути слова Сі — це вуха Дональда Трампа. Ймовірно, 24 вересня китайський лідер вперше за 11 років відвідає Сполучені Штати для зустрічі з главою Білого дому. Він чудово розуміє, що під час цих контактів Трамп говоритиме про припинення війни в Україні та про можливу роль у цьому Китаю. Лідер КНР — дуже досвідчений геополітичний гравець, у Бішкеку він акуратно обходив тему війни США з Іраном, а у заяві, де згадав Україну, перерахував й інші "міжнародні і регіональні гарячі точки" — Афганістан та Близький Схід. У такий спосіб окреслив контури перемовин із Трампом, — не тільки Україна. На відміну від Сі, Путін у столиці Киргизстану під час зустрічі з іранським президентом Масудом Пезешкіаном заявив про підтримку Ірану, а його народ назвав "мужнім і стійким".Оглядачі помітили цікаву деталь: кремлівський диктатор намагався внести у порядок денний тему війни, але йому не вдалося через позицію Сі Цзіньпіна і Нарендри Моді. Разом із тим, ні один, ні інший не представили конкретного механізму припинення війни в Україні. Тобто їхня миротворча риторика була не для вух українців. І в цьому — велика небезпека включення Китаю у переговорний процес. Він не буде на нашому боці, а гратиме за Росію. Згадуючи ганебний провал Трампа за підсумками зустрічі з Путіним на Алясці, існує ризик, що товариш Сі привезе до Америки якийсь диво-рецепт миру, який уже узгодив з Путіним. Залишилося це лише згодувати Трампу.Цинічні голуби миру з ПекінаНа першу річницю повномасштабного вторгнення Китай оприлюднив "мирний план" із 12 пунктів — абсолютно беззмістовний, на увагу заслуговував хіба перший пункт про повагу до суверенітету всіх країн та дотримання принципів Статуту ООН. Проте Пекін влаштував навколо цього плану дипломатичне шоу. 16 травня 2023 року до Києва прибув спеціальний представник Китаю у справах Євразії та колишній посол КНР у Росії Лі Хуей, він зустрівся з президентом Володимиром Зеленським та тодішнім главою МЗС Дмитром Кулебою.За підсумками цього вояжу українська сторона заявила, що не сприймає жодних пропозицій, які передбачають втрату територій. Потім Лі Хуей поїхав до Європи, відвідав Польщу, Францію і Німеччину. Як повідомляли ЗМІ, там він прямим текстом вимагав для Росії збереження окупованих українських територій. Європейці зустріли ці вимоги холодно і китайський посланець повернувся додому ні з чим.У травні 2024 року Китай спільно з Бразилією запропонував "мирний план" із шести пунктів, де про повагу до суверенітету вже не згадувалося. Це був ще більш порожній документ, який Пекін знову використав для дипломатичного шоу. Китайські дипломати їздили країнами Глобального Півдня з піаром свого "плану", у вересні 2024 року на полях Генасамблеї ООН Китай заснував платформу "Друзі миру", куди долучилися країни, які геополітично орієнтуються на Пекін. Відбулося засідання, після чого "Друзі миру" — дулися. Відтоді Китай не виходив із жодними мирними ініціативами.Таким чином, паралельно існує кілька міфів про роль КНР у завершенні війни Росії проти України. Перший міф: Сі може змусити Путіна піти на мирні переговори. Пекін і Москва — стратегічні партнери, Сі Цзіньпін ні до чого не буде змушувати свого кремлівського чи то друга, чи васала. Вони діють у злучці.Другий міф: китайський вождь стримує Путіна від ядерного удару по Україні. А чому на цей міф не поглянути інакше: політичним приятелям вигідно, щоб світ у це вірив і боявся.Третій міф: Сі Цзіньпін вибудовує відносини з іншими державами на засадах торгівлі й економіки, а не війни і цим буцімто приваблює країни Глобального Півдня. З цією "миролюбною" державою щодня мають справу країни Тихоокеанського регіону, вони вважають зовсім інакше.Тож навіщо Сі заявляв про участь Китаю у мирному процесі по Україні? Помічник Путіна Юрій Ушаков у коментарі російським пропагандистам розповів про можливість тристоронньої зустрічі президентів США, Росії та лідера КНР на саміті Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва 18-19 листопада у китайському Шеньчжені.Як відомо, директор ЦРУ Джон Джон Реткліфф під час відвідин Москви висунув ідею тристоронньої зустрічі Трампа, Зеленського та Путіна. Ідея зустрічі без Зеленського — формат нової Ялти, де Путін і Сі хочуть поділити з Трампом зони впливу. Себто домовитися про Україну без України. Це робили Лі Хуей, Стів Віткофф та і Трамп із Путіним в Анкориджі. Сі й Путін прагнуть виключити Україну та Європу з переговорів — приблизно про це китайський вождь говоритиме з Трампом у вересні.До чого тут Моді"Ми завжди підтримували всі зусилля щодо досягнення миру і будемо підтримувати в майбутньому. Нам потрібен кінець війни, а не війна без кінця. Кожен день війни відкидає людство назад, і ми повинні працювати над припиненням бойових дій", — заявив індійський прем’єр Путіну під час саміту ШОС.Кремлівському диктатору це не сподобалося, всі звернули увагу на його нервову реакцію. Моді зробив заяву з куди менш амбітними намірами, аніж його китайський колега. Очільник уряду Індії також колись хотів стати миротворцем, однак заплямував себе обіймами з Путіним. Це сталося лише через кілька годин після масової ракетної атаки Росії проти України 8 липня 2024 року, коли загинули десятки людей, зокрема, діти. Тоді ж зазнала руйнувань дитяча лікарня "Охматдит" у Києві.Володимир Зеленський назвав учинок Моді "величезним розчаруванням і нищівним ударом по мирних зусиллях — бачити, як лідер найбільшої демократії світу обіймається із найкривавішим злочинцем у світі в Москві".Моді — не менш цинічний за Сі, а, може і більш, бо китайський лідер хоча б не приховує, на чиєму він боці. Індія — один із ключових покупців російської нафти, тобто ця країна стабільно наповнює бюджет РФ для війни проти України.Для чиїх вух була заява Моді? У нього склалися погані стосунки з Трампом, натомість з Євросоюзом значно покращилися, Індія цього року уклала велику торгівельну угоду з ЄС, намагаючись посунути з європейських ринків китайців. Тому не варто надто перейматися словами Моді, адресованими Путіну. У цьому випадку, як у відомій фразі, яку приписують американському гангстеру Аль Капоне, "нічого особистого, це просто бізнес"..

Упродовж перших двох тижнів серпня український аграрний сектор зіштовхнувся з істотним падінням обсягів постачання зерна за кордон. Наразі вітчизняним аграріям вдалося вивезти лише п'яту частину від реальної потреби ринку.Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, передає "Інтерфакс-Україна".Падіння експорту та динаміка за напрямамиЗа даними Міністерства, з 1 по 18 серпня Україна вивезла за кордон загалом 900 тисяч тонн агропродукції, що становить лише 31% від потенційних обсягів за умов вільного доступу до логістичної інфраструктури.Найбільше погіршення показників зафіксовано в категорії зернових культур, де відвантажено тільки 522 тисячі тонн (20% від потреби). Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час брифінгу окреслив ситуацію у галузі:"Найбільше падіння — по зернових. Зернових було експортовано 522 тисяч тонн, і це всього 20% від потреби. Експорт олійних культур за цей період становив 163 тисяч тонн, олії — 128 тисяч тонн, шротів — 86 тисяч тонн. За цими напрямами темпи експорту відповідають балансовим показникам".Альтернативна логістикаВисоцький зазначив, що обхідні та альтернативні маршрути здатні повністю закрити потреби експорту для олійних культур і продуктів їхнього перероблення. Водночас для зернової групи такі шляхи є ефективними переважно для аграріїв із прикордонних регіонів.Головною проблемою для виробників залишається суттєве зростання логістичних витрат. Через вимушену зміну маршрутів вартість транспортування зросла приблизно на 50 доларів за одну тонну. У зв'язку з цим економіка експорту олійних та продуктів їх перероблення залишається позитивною, тоді як продаж зернових (за винятком прикордонних областей) став повністю збитковим.Нагадаємо, програма діяльності Кабінету міністрів України передбачає 2026 року запровадження механізму верифікації втрачених внаслідок бойових дій посівів та виплати компенсацій постраждалим виробникам сільськогосподарської продукції..