# Хорватія

У п’ятницю, 25 жовтня, посла Хорватії викликали до Міністерства закордонних справ Угорщини. Це пов’язано із заявами хорватського міністра Івана Анушича, йдеться про позицію Будапешта щодо України. Про це повідомило видання Telex. Журналісти з’ясували, що причиною дипломатичної суперечки стали заяви Анушича на засіданні комітету хорватського парламенту. Він розкритикував позицію президента Хорватії Зорана Мілановича, який відмовився відрядити хорватських військовослужбовців для участі у місії НАТО для України у сфері безпеки та навчання. Анушич зауважив, що таким чином Хорватія стане схожою на Сербію й Угорщину, які публічно підтримують Росію. "Ми хочемо стати на бік Сербії, Угорщини, які зараз публічно підтримують Путіна? Ми хочемо бути частиною цієї команди та того світу, чи частиною світу, до якого ми зараз належимо, західного світу, західних цінностей, західної цивілізації та західної демократії?" — емоційно поставив риторичне запитання хорватський міністр. На це відреагував міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, який заявив, що Будапешт прагне якомога кращих відносин з усіма своїми сусідами, в тому числі з Хорватією. "Саме тому дуже несподівано почути, що міністр оборони Хорватії, схоже, обрав новий вид спорту — ображати угорців. Я з усією повагою прошу хорватський уряд не втягувати нас у свої явно гарячі внутрішньополітичні суперечки з президентом", — акцентував він. Сійярто додав, що Угорщина не має жодного стосунку до суперечки між хорватським урядом і президентом держави, мовляв, це їхня внутрішня справа. "Вони повинні залагодити це між собою та не повинні в майбутньому ображати Угорщину під цим приводом. Я вважаю, що наші двосторонні відносини не виправдовують їхнього втягування нас у цю суперечку", — додав угорський міністр. Нагадаємо, що на початку серпня після припинення транзиту нафти російського "Лукойлу" в Європі запропонували Угорщині отримувати її через Хорватію. Однак угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто назвав цю країну "ненадійною". Така заява обурила Загреб.

Запрошення України в НАТО є першим пунктом плану перемоги. Це дозволить реально забезпечити геополітичну визначеність на європейському континенті. На цьому наголосив президент України Володимир Зеленський під час публічного виступу на саміті "Україна — Південно-Східна Європа" в Хорватії. Він іще раз розповів про план перемоги, який уже презентував президенту США Джо Байдену та зараз презентує іншим лідерам. Зеленський зазначив, що якщо його повністю реалізувати, Росія втратить спроможність загрожувати Україні чи комусь іще у Європі. "Перший пункт плану фокусується на тому, чи розв’яжеться проблема дефіциту геополітичної визначеності у Європі — чи Україна все ж отримає місце у НАТО. Якщо так і якщо це вдасться належно підтвердити — Путін програє з геополітичного погляду", — зазначив український президент. За його словами, Росія має визнати, що в Європі існують кордони, незалежні держави, та кожна має право обирати власне майбутнє. "Правда полягає в тому, що прийняття Росією цієї реальності може розпочатися лише з усвідомлення, що Україна більш ніколи не буде підкорена Росією. Без геополітичної визначеності миру не буде", — додав він. Також президент заявив, що бачить шанс вже найближчими місяцями закласти передумови для того, щоби російсько-українська війна закінчилася 2025 року на прийнятних для України умовах, і для цього потрібні "сміливі рішення" найвпливовіших союзників України. Нагадаємо, Зеленський також зазначив, що українська влада разом зі союзниками фіналізує документ про справедливе завершення війни з Росією. Він міститиме всі умови для цього. Роботу над ним завершать у листопаді.

У середу, 9 жовтня, президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович підписали угоду про довгострокову підтримку та співпрацю між двома державами. Про це повідомив Володимир Зеленський, опублікувавши відповідні дописи в соціальній мережі X за результатами зустрічі з Пленковичем. За словами українського президента, темами розмови стали оборонна допомога та співпраця, гуманітарне розмінування, реабілітація українських дітей і поранених воїнів, відбудова України, європейська інтеграція. "Також сьогодні підписали Угоду про довгострокову підтримку та співробітництво між нашими державами. Разом розвиватимемо співпрацю між нашими оборонно-промисловими комплексами. Хорватія продовжить надавати обладнання та ділитися знаннями з гуманітарного розмінування", — розповів Зеленський. Він подякував Хорватії за кожен вияв підтримки нашої держави та людей, за те, що ця країна перебуває разом з Україною від початку російської агресії 2014 року. Як відомо, в середу Володимир Зеленський прибув до Хорватії для участі у третьому саміті "Україна — Південно-Східна Європа" та двосторонніх зустрічей. Саміт у Дубровнику став третім у такому форматі — перший відбувся в Афінах у серпні 2022 року, другий — у Тирані в лютому 2024 року. Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що хорватські військовослужбовці не візьмуть участь у місії НАТО для України у сфері безпеки та навчання. Президент Хорватії Зоран Міланович, який перебуває в опозиції до прем’єр-міністра Андрея Пленковича, офіційно заперечив таку можливість.

У середу, 9 жовтня, президент Володимир Зеленський прибув до Хорватії для зустрічі з премʼєр-міністром Андреєм Пленковичем та представниками інших країн регіону для участі у третьому саміті "Україна -- Південно-Східна Європа". Як повідомив гарант на своєму Telegram-каналі, з премʼєр-міністром Пленковичем він обговорить питання щодо продовження оборонної співпраці, реабілітації українських військових, які були поранені на передовій, а також щодо відбудови України. За словами президента, на саміті у форматі "Україна плюс 12 країн" буде обговорено міжнародні зусилля заради наближення миру та реалізації формули миру. "Обговоримо наше спільне з партнерами реагування на безпекові виклики, а також взаємодію на шляху до Євросоюзу й НАТО", -- наголосив Зеленський. Раніше, а саме 7 жовтня, Зеленський заявляв, що план перемоги України має бути зрозумілим для кожного в країні. Тож спочатку відбудеться остаточне узгодження всіх його пунктів зі союзниками, а після цього його розкриють українцям. "Важливо, що перспектива загалом має бути зрозумілою для кожного в нашій країні. Ми пропонуємо нашим партнерам визначитися, як вони бачать завершення цієї війни, місце України саме в глобальній архітектурі безпеки, а також — зі спільними кроками, які можуть поставити цю війну на курс до завершення", — зауважував президент. Нагадаємо, раніше видання Bloombeg повідомляло, що український президент, ймовірно, шукає "більш гнучкий" підхід для завершення війни в Україні через побоювання зменшення підтримки західних союзників. У чому саме полягає цей гнучкий підхід наразі точно не відомо. Втім, за даними журналістів, він точно не міститиме у собі територіальних поступок агресору.

Хорватські військовослужбовці не візьмуть участь у місії НАТО для України у сфері безпеки та навчання. Президент Хорватії Зоран Міланович офіційно заперечив таку можливість. Про це йдеться в офіційному повідомленні на сайті хорватського президента. Раніше уряд Хорватії просив президента схвалити скерування військових хорватської армії в місію з підтримки України, адже реалізація цього рішення входить до компетенції президента. Однак Зоран Міланович вирішив "у межах конституційних повноважень" не давати попередньої згоди на участь військових у такій місії, оскільки вона "потенційно може бути шкідливою для національних інтересів". Тепер хорватський уряд може попросити парламент проголосувати за запропоноване рішення, але для схвалення потрібна підтримка двох третин членів парламенту. У такому випадку рішення набуде чинності, й президент Хорватії пообіцяв поважати його. У канцелярії Мілановича заявили, що президент дотримується позиції, що Україна є жертвою агресії та що Хорватія також має надати їй усю можливу гуманітарну допомогу. "На жаль, попри величезну військову допомогу, яку отримує Україна, кінця війни не видно, але є загроза виходу війни за межі України. Завдання президента республіки — захистити Хорватію від війни та вжити всіх заходів, щоб утримати Хорватію від військових конфліктів", — такий вигляд має спроба пояснення в повідомленні канцелярії хорватського президента. Там також додано, що війна в Україні не є нападом на одну з країн-членів НАТО, а тому статтю 5 Північноатлантичного договору не можна активувати, і для Хорватії немає жодних міжнародно-правових зобов’язань, аби її військові брали участь у заходах, пов’язаних з російсько-українською війною. "Хорватія не може жодним чином суттєво вплинути на війну в Україні, а також не може її зупинити. Але продуманою та відповідальною політикою державної влади вона може запобігти поширенню війни до кордонів Хорватії та забезпечити мир і безпеку для всіх хорватських громадян", — йдеться в повідомленні. Нагадаємо, в серпні стало відомо, що Україна та Хорватія обговорили питання зміцнення співпраці між двома країнами у сфері енергетики. Тож тепер Київ може розраховувати на отримання додаткового генерувального обладнання.

У середу, 11 вересня, прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович оголосив про новий пакет військової допомоги Україні.  Про це йдеться на сайті Офісу президента. Зазначається, що про новий пакет підтримки для нашої держави Пленкович оголосив під час зустрічі із українським лідером Володимиром Зеленським. Своєю чергою, очільник держави подякував хорватському прем'єру за допомогу. Проте, що саме увійде до 11-го пакету допомоги від Хорватії, наразі не відомо. "Ми дуже вдячні за вашу підтримку від початку цього вторгнення. Розраховуємо на вас, зокрема, в політичних питаннях, на шляху до ЄС і НАТО. Вдячні вашому народу за допомогу біженцям", -- сказав президент. Крім того, Зеленський та Пленкович обговорили гуманітарне розмінування територій України та повоєнне відновлення та відбудову енергетичної інфраструктури. "Президент висловив подяку Хорватії за цільову допомогу для відновлення української енергетики, зокрема новий транш енергетичної підтримки обсягом п'ять мільйонів євро, а також за допомогу в лікуванні та реабілітації захисників і захисниць України та членів їхніх сімей", -- додали в ОП. Допомога від Великої Британії За даними уряду Великої Британії, міністр закордонних справ Девід Леммі під час візиту до Києва оголосив, що його країна виділить нашій державі новий пакет допомоги на суму 600 мільйонів фунтів стерлінгів.  "Велика Британія оголошує про виділення не менше 242 мільйонів фунтів стерлінгів на підтримку України перед обличчям безперервних російських атак, а також про виділення 484 мільйонів доларів на фіскальну підтримку та постачання військової техніки", -- йдеться  у повідомленні. Ще 484 мільйони доларів надійде у формі кредитних гарантій для кредитування Світового банку до кінця року, щоб зміцнити економічну стабільність України.  До того ж міністр оборони Британії Джон Хілі 11 вересня також оголосив, що про надання сотні додаткових ракет ППО, десятків тисяч додаткових артилерійських боєприпасів та бронетехніки. Вони будуть доставлені в Україну до кінця цього року. Нагадаємо, 11 вересня глава уряду Латвії Евіка Сіліня оголосила про новий пакет військової допомоги для України. Туди увійдуть бронетранспортери. Латвія також планує передати Києву сонячні панелі для забезпечення лікарень.

У Хорватії правоохоронці оголосили у розшук трьох українців. Їх підозрюють в умисному підпалі порту Медулін та знищенні 35 суден. Про це повідомило хорватське видання Jutarnji. У виданні розповіли, що інцидент стався вночі 15 травня. Перед цим 14 травня підозрювані, 28-річний і двоє 25-річних громадян України, приїхали з Польщі до Хорватії та рушили в напрямку морської частини міського порту. Водночас, як зазначили журналісти, вночі близько 03:40, поки двоє його товаришів були на варті, 25-річний українець "прослизнув через огороджену частину пірса та попрямував до причалу". Там, за даними слідства, він кинув пляшку з легкозаймистою рідиною на одне із суден та спричинив пожежу, яка поширилася на інші 34 судна, що стояли поблизу в порту. 22 них повністю згоріли, а інші були частково пошкоджені вогнем. "Це завдало матеріальних збитків власникам у розмірі близько двох мільйонів євро", -- кажуть у поліції. Правоохоронці наголошують, що зловмисники поки що не перебувають на території Хорватії. Кримінальну справу проти них направлено до державної прокуратури.  Нагадаємо, у Польщі судитимуть подружжя з України. Чоловіка та дружину підозрюють у катуванні та зґвалтуванні власного сина, якому на момент інциденту не було і трьох років.

Україна та Хорватія обговорили питання зміцнення співпраці між двома країнами у сфері енергетики. Тож тепер Київ може розраховувати на отримання додаткового генерувального обладнання. Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на підсумки зустрічі заступника міністра енергетики України Романа Андарака з послом Хорватії Аніцею Джамич. Хорватська сторона підтвердила готовність надавати подальшу підтримку Україні, особливо для підготовки до осінньо-зимового періоду. "Надане обладнання є першочерговою потребою, особливо у прифронтових регіонах, де ворог знищив значну частину енергетичних потужностей. Підтримка партнерів у розбудові невеликих об’єктів розподіленої генерації для нас надзвичайно важлива", — наголосив заступник міністра енергетики. Аніца Джамич заявила, що Хорватія розгляне можливість надання Україні додаткового генерувального обладнання. Також планується участь Хорватії у Фонді підтримки енергетики України, підтримка сімей енергетиків, які постраждали внаслідок російської агресії, й обмін досвідом у переговорному процесі щодо вступу України до Європейського Союзу. Нагадаємо, у травні прес-служба Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки повідомляла, що Хорватія допоможе Україні в питаннях розмінування. Країни підписали відповідний меморандум.

Після припинення транзиту нафти російського "Лукойлу" в Європі запропонували Угорщині отримувати її через Хорватію. Однак угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто назвав цю країну "ненадійною". Така заява обурила Загреб. Про це повідомило видання Euractiv. Журналісти зазначили, що Європейська комісія запропонувала Угорщині та Словаччині використати вільні потужності адріатичного трубопроводу JANAF у Хорватії для постачання нафти до обидвох країн походженням не з Росії. Та міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто відкинув цю пропозицію, заявивши, що "Хорватія просто не є надійною країною для транзиту". "Це політично глибоко образлива заява, яку ми не очікували почути від представника країни, на недоброзичливі кроки якої ми вже давно реагуємо вкрай стримано та помірковано", — заявив міністр закордонних справ Хорватії Гордан Грліч Радман. Словаччина, чий угорський нафтопереробний завод Slovnaft вже отримує частину нафти через JANAF, заявила в п'ятницю, що отримала лист від хорватського уряду з пропозицією забезпечити постачання. "Але за якою ціною? В якому обсязі? Цього ніхто не знає", — зазначив міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар. Словаччина, як і Угорщина, хоче, щоб Єврокомісія змусила Україну повністю відновити потоки нафти з Росії, але, за словами Бланара, вона також шукатиме інше рішення, якщо Єврокомісія не діятиме. Попри тривалі переговори щодо тарифів на транзит, хорватській JANAF і угорській MOL вдалося підписати річний контракт у травні 2023 року на транспортування та зберігання 2,9 мільйона тонн нафти Адріатичним трубопроводом до угорських і словацьких нафтопереробних заводів MOL. У п'ятницю Угорщина також поскаржилася на те, що Хорватія не інвестувала в нарощування потужностей і ніколи не підтверджувала цифру, яку вона назвала для максимальної транзитної потужності свого трубопроводу. У своїй заяві компанія JANAF відкинула ці звинувачення, заявивши, що вона постійно інвестує в свою транспортно-зберігальну систему. Компанія заявила, що разом з MOL протестувала свої транспортні потужності на ділянці в напрямку Угорщини та довела, що може транспортувати 1,2 мільйона тонн сирої нафти щомісяця. "Абсолютно не відповідає дійсності інформація про те, що JANAF підвищував свої тарифи протягом останніх трьох років", — відкинули також у компанії звинувачення Угорщини. Нагадаємо, 1 серпня стало відомо, що Єврокомісія не побачила впливу рішення України припинити транзит нафти російського "Лукойлу" на загальні обсяги постачання. Однак там продовжують з’ясовувати ситуацію з надходженням нафти до Угорщини та Словаччини.

У суботу, 29 червня, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба взяв участь у панельній дискусії в межах Дубровницького форуму в Хорватії. Він наголосив, що війна має завершитися досягненням справедливого та тривалого миру, який принесе розуміння усім країнам світу про потенційні наслідки акту агресії проти суверенної держави. Про це повідомила прес-служба Міністерства закордонних справ України. За його словами, йдеться не лише про відновлення кордонів чи притягнення агресора до відповідальності, а й про створення реальності, в якій нова агресія стане неможливою. "Як ми знаємо з власної нещодавньої історії, а також з історії інших регіонів, мир без справедливості веде до нової війни. Тому мета — не просто закінчити війну, а створити реальність, в якій мир буде справедливим і тривалим, а нова війна стане неможливою. Це і буде перемогою", — зазначив міністр. У цьому контексті Дмитро Кулеба відзначив ключову роль Саміту миру та наголосив, що він продовжить взаємодіяти з країнами з усіх частин світу задля пошуку рішень, які дозволять відновити справедливий мир. "Саміт миру у Швейцарії зібрав разом країни з усього світу та продемонстрував, що всі вони поділяють щось спільне. Це "щось" — Статут ООН, принципи міжнародного права та необхідність поважати суверенітет і територіальну цілісність країн. І коли ми бачимо, що всі ці країни готові бути разом, а також діяти спільно, це, звичайно, додає впевненості в тому, що справедливий і тривалий мир можливий", — сказав він. Міністр наголосив, що шлях до справедливого та тривалого миру є непростим, проте він не має альтернатив. За його словами, світ повинен стерти лінії, накреслені іншими, щоби забезпечити повагу до принципів, які дозволяють нам усім жити та процвітати. "Є речі, які нас усіх об'єднують і стирають ці відмінності. Це бажання жити в мирі та розвиватися. Для України — це мир і відновлення, що, звісно, є передумовою розвитку", — підсумував міністр. Нагадаємо, раніше Кулеба заявляв, що Україна та Китай продовжать діалог стосовно припинення російської агресії. У Пекіні, за його словами, дуже уважно вивчають результати Саміту миру, який пройшов у Швейцарії.

У Боснії та Герцеговині, Чорногорії та на більшій частині адріатичного узбережжя Хорватії температура піднялася до 40 градусів. Через це там сталося масштабне відключення електроенергії. Про це повідомила агенція Reuters. "Майже вся територія Чорногорії залишилася без електрики через перебої в мережі", — цитують журналісти місцеву мережеву компанію CEDIS. Столиця Боснії та Герцеговини Сараєво, а також міста Баня-Лука та Мостар залишилися без електрики. Місцеві ЗМІ повідомили про відключення електроенергії на території всієї країни. Енергетична компанія Хорватії HEP заявила, що відключення електроенергії в деяких частинах країни викликали "міжнародні збої, які торкнулися декількох країн". Більшість Адріатичного узбережжя Хорватії залишилася без електрики — про це повідомило державне телебачення HRT. Телевізійники акцентували, що рух у прибережному місті Спліт зупинився після того, як перестали працювати світлофори. У всьому місту чули сирени машин швидкої допомоги. Албанська телекомпанія Top Channel повідомила, що в низці міст, включаючи столицю Тирану, зникла електрика. Вона процитувала джерела, які повідомляють, що причиною відключення електроенергії стала несправність сполучної лінії у Чорногорії. Нагадаємо, 7 червня в "Укренерго" заявляли, що Україні наразі не загрожує повний блекаут на тлі російських атак на енергосистему. Водночас така оцінка базується без урахування майбутніх дій ворога, спрямованих на знищення української критичної інфраструктури.

Сербський футбольний союз надіслав листа до Союзу європейських футбольних асоціацій, в якому вимагає покарати Албанію та Хорватію за антисербські скандування. Скандал стався в ході очного матчу національних збірних Албанії та Хорватії (2:2) на Чемпіонаті Європи. Про це повідомляє Sportklub. Відомо, що матч між хорватською та албанською командами відбувся у середу, 19 червня, вболівальники цих збірних провели матч в дружній атмосфері. Людей об'єднала спільна нелюбов до свого сусіда --Сербії. Видання зазначає, що вболівальники разом виконали кілька антисербських скандувань на кшталт "Убий серба". Після закінчення матчу до албанських уболівальників приєднався і форвард збірної Албанії Мірлінд Даку. Він нібито теж скандував у мегафон образливі скандування на адресу сербів та македонців.  Своєю чергою футбольні функціонери Сербії засудили поведінку футболіста та закликали УЄФА застосувати "жорсткі санкції" проти Албанії та Хорватії. У тому випадку, якщо реакція на це з боку УЄФА буде відсутня, Сербія пообіцяла розглянути відмову від участі в Євро-2024. Сербські вимоги частково підтримали їхні колеги з Македонії, проте, тамтешня збірна на чемпіонаті Європи не грає. Варто наголосити, що без покарання залишилося використання вболівальниками Сербії російських прапорів. Також Белград отримав штраф у розмірі 14.5 тисяч євро за поведінку фанатів, які під час матчу проти збірної Англії викрикували провокаційні сканування про сербську приналежність Косово. Нагадаємо, 18 червня під час матчу групового етапу чемпіонату Європи з футболу вболівальники збірної Грузії скандували "Путін — х###о". Славнозвісний хіт пролунав по ходу поєдинку з командою Туреччини (1:3).

Щойно завершився поєдинок чемпіонату Європи з футболу між збірними Іспанії та Хорватії. Підопічні Луїса Де ла Фуенте розгромили суперників з рахунком 3:0. Поєдинок відбувся на стадіоні "Олімпіяштадіон" в Берліні. Забитими м'ячами відзначились Альваро Мората, Фабіан Руїс та Даніель Карвахаль. Іспанія — Хорватія 3:0 Іспанія: Сімон, Кукурелья, Фернандес, Ле Норман, Карвахаль, Руїс, Родрі (Субіменді 86), Педрі (Ольмо 59), Вільямс (Меріно 68), Мората (Оярсабаль 67), Ямаль (Торрес 86). Хорватія: Ливакович, Гвардіол, Понграчич, Шутало, Станишич, Ковачич (Сучич 65), Брозович, Модрич (Пашалич 65), Маєр, Крамарич (Петкович 72), Будимир (Перишич 56). Голи: Мората, 29, Руїс, 32, Карвахаль 45+2. Також у квартеті B грають Італія та Албанія. Шанси України на Євро-2024 Аналітики букмекерських контор поставили українських футболістів на 11 місце у переліку фаворитів турніру. Коефіцієнт на перемогу в чемпіонаті, який зараз відбувається в Німеччині, — 33. Фаворитами Євро фахівці вважають збірні Англії (4,5), Франції (4,5) та Німеччини (7,0). Імовірність того, що збірна України стане переможцем своєї групи, аналітики оцінили коефіцієнтом 4,50. Шанси посісти перше місце у квартеті Бельгії — 1,45, Румунії — 7,00, Словаччини — 12,00. Щодо стартової гри, то букмекерські контори вважають збірну України фаворитом у протистоянні з Румунією. На перемогу команди Сергія Реброва можна поставити з коефіцієнтом 2,04, на нічию — 3,40, на виграш Румунії — 4,00. Нагадаємо, у стартовому поєдинку чемпіонату Європи збірна Німеччини розгромила команду Шотландії. Поєдинок завершився з рахунком 5:1 на користь господарів турніру.

У понеділок, 20 травня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з хорватським прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем. Він підтвердив свою участь в Глобальному саміті миру, який відбудеться у Швейцарії 15-16 червня. Про це повідомив гарант на своїй сторінці у Telegram. "Говорив з Андреєм Пленковичем. Привітав його з призначенням на посаду прем'єр-міністра Республіки Хорватія та висловив вдячність за постійну підтримку України з боку Хорватії", — зазначив очільник української держави. Також Зеленський подякував йому за підтвердження його участі в Саміті миру у Швейцарії. "Крім того, обговорили підтримку з боку Хорватії початку переговорів про вступ України до ЄС та можливість долучення до Вільнюської декларації G7 про підтримку України", — підсумував президент. Варто зазначити, що президент Володимир Зеленський в інтервʼю французькому інформагентству AFP заявив, що за результатами Глобального саміту миру Україна очікує, що учасники складуть план дій щодо трьох пунктів. Нагадаємо, 8 травня у межах міжнародних комунікацій президент Володимир Зеленський особисто запросив кожного лідера на перший Саміт миру. Український лідер, зокрема обговорив деталі співпраці заради безпеки народів і всієї Європи.

Парламент Хорватії затвердив формування уряду на чолі з лідером проєвропейської партії "Демократичний союз" Андреєм Пленковичем. Прем’єр Хорватії перебуває на цій посаді вже третій термін та активно виступає за підтримку України. Про це повідомляє Reuters. У виданні наголосили, що із 141 присутнього депутата 79 проголосували за уряд, 61 -- проти, один утримався. "Ми хочемо успішної, життєво важливої, справедливої, сталої та суверенної Хорватії", -- сказав Пленкович законодавцям. Керівна партія HDZ (Хорватський демократичний союз) сформувала коаліцію з ультраправим Homeland Movement ("Вітчизняним рухом"). В уряді, що складається з 18 членів, "Вітчизняний рух" матиме трьох міністрів. Згідно з коаліційною угодою між двома партіями, HDZ збереже своїх міністрів внутрішніх справ і культури. "Очевидно, що прем'єр-міністр Пленкович знайде спосіб продовжувати проводити центристську політику, орієнтовану на ЄС. Я думаю, що не буде ніяких серйозних змін у державній політиці. Хорватія залишається стабільною державою, яка виступає за більшу Європу", -- сказав політолог Давор Г'єнеро. Партія DF отримала лише 14 місць в уряді, HDZ -- отримав 61 місце зі 151. Ще 42 місця отримала опозиційна Соціал-демократична партія (СДП) та її союзники. Відтак, як прогнозують фахівці, щонайменше до президентських виборів, що мають пройти наприкінці 2024 року, уряд Хорватії буде дотримуватися проукраїнської політики. "У зовнішній політиці уряд на чолі з HDZ дотримуватиметься сильної прозахідної та проукраїнської позиції. Найбільшим викликом для нового уряду буде боротьба з корупцією, яка негативно впливає на бізнес-середовище", -- зазначив радник із питань Центральної та Східної Європи консалтингової компанії Teneo Андріус Турса. Нагадаємо, Хорватія допоможе Україні в питаннях розмінування. Країни підписали відповідний меморандум. Зокрема, документ передбачає розробку спільних програм навчання та ініціатив з підвищення кваліфікації спеціалістів з гуманітарного розмінування.