Палата громад парламенту Канади схвалила виділення 764 мільйонів канадських доларів на військову допомогу Україні. В перерахунку на американські долари це близько 587 мільйонів.Про це повідомив "Укрінформ". Журналісти зазначили, що ці кошти включені у великий бюджетний документ, схвалення якого дозволить уряду додатково витрати 21 мільярд канадських доларів на різні цілі, в тому числі національну оборону.За словами міністра оборони Канади Білла Блера, ці кошти використають на "боєприпаси, навчання й інші засоби, які необхідні українцям для перемоги".Документ також містить згадку про 400 мільйонів канадських доларів (близько 307 мільйонів доларів США) на фінансову допомогу Україні, яка виділяється зі спеціального рахунку Міжнародного валютного фонду.Крім того, парламент затвердив 45 мільйонів канадських доларів (близько 35 мільйонів доларів США) на "гуманітарне розмінування та зміцнення кібернетичної стійкості в Україні".До речі, опозиційна Консервативна партія, яка намагається змусити уряд піти у відставку, голосувала проти затвердження додаткових видатків. Збільшення видатків схвалила Палата громад в останній дозволений законом день. Аби це рішення набуло чинності, за нього ще має проголосувати Сенат Канади, що очікується найближчим часом.Із лютого 2022 року Канада вже надала Україні 5,4 мільярда доларів США бюджетної допомоги, що є найвищим показником у світі в перерахунку на душу населення.Нагадаємо, що, за інформацією Міністерства фінансів США, Україна отримає від США 20 мільярдів доларів із заморожених російських активів. Кошти вже перераховані до фонду Світового банку.
Грузинська опозиція опублікувала спільне звернення до засновника та почесного голови "Грузинської мрії" Бідзіни Іванішвілі. Його підписали чотири політичні об'єднання Грузії, які потрапили до парламенту за підсумками останніх виборів 26 грудня. Про це повідомило видання "Эхо Кавказа". Журналісти зазначили, що у спільному зверненні висунуто дві вимоги, виконання яких, на думку опозиціонерів, є необхідним для виходу з кризи в країні. Цими вимогами є негайне звільнення всіх затриманих під час акцій і припинення справ проти них, а також призначення нових парламентських виборів, які проведе новий незалежний виборний орган. "Перемога Грузії, нашої свободи, неминуча!" — йдеться у спільній заяві опозиційних політичних партій. Натомість мер Тбілісі Каха Каладзе, який є одним з найвпливовіших політиків "Грузинської мрії", порадив протестувальникам збирати акції не під держустановами, а перед посольством ЄС, і там вимагати початку переговорів про вступ. Каладзе повторив тези, які озвучували інші представники "Грузинської мрії", про те, що останні дії влади жодним чином не спрямовані на зміну курсу країни, а вони спрямовані "на захист країни та її європейського майбутнього, суверенітету, незалежності та збереження свободи". "Щиро кажу, ви не побачите з нашого боку жодного кроку проти інтересів країни, європейського майбутнього. Але постійний шантаж на шляху євроінтеграції неприйнятний. З нашого боку жодних проблем немає, ми очікуємо відповідних кроків з боку структур ЄС. Якщо у когось якісь протести — йдіть до офісу представництва Євросоюзу, вимагайте рішення щодо відкриття-невідкриття перемовин, протестуйте мирно, цивілізовано, демократично, а не жбурляючи коктейлі Молотова", — заявив він. Як відомо, у Грузії вже тиждень тривають акції протесту, спровоковані сумнівами в оголошених владою результатах парламентських виборів та рішенням влади ставити на паузу питання про відкриття переговорів про вступ до ЄС до 2029 року. Нагадаємо, що сьогодні президент Володимир Зеленський підписав указ, який надає силу рішенню Ради національної безпеки й оборони про санкції проти Грузії. Ці санкції спрямовані проти тієї частини грузинської влади, яка здає країну російському диктаторові Володимирові Путіну.
Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль заявив, що воєнний стан у країні буде скасовано. Про це повідомляє Yonhap. За його словами, рішення про скасування воєнного стану буде ухвалено на засіданні Кабінету міністрів, яке відбудеться найближчим часом. Водночас точної дати та часу засідання Юн Сок Йоль не уточнив. Що відомо про введення воєнного стану у Південній Кореї У вівторок, 3 грудня, у Південній Кореї було оголошено воєнний стан. Таке рішення президент Юн Сок Йоль ухвалив після того, як над ним нависла загроза імпічменту. Зокрема, південнокорейський лідер пояснював, що воєнний стан вводиться для захисту конституційного ладу країни, адже йому нібито загрожує опозиція, яка "контролює парламент, симпатизує Північній Кореї і паралізує роботу уряду". За даними місцевих ЗМІ, після того, як у країні ввели воєнний стан, військові оголосили про призупинення всієї парламентської діяльності в країні, а сама будівля парламенту була повністю заблокована спецпризначенцями. Також, Юн Сок Йоль нібито оголосив про розпуск парламенту країни. Крім того, одразу після оголошення президентом воєнного стану у країні обвалилася і національна валюта. До того ж усі криптовалютні біржі в Південній Кореї наразі закриті. На території Південної Кореї також було введено військову цензуру для всіх засобів масової інформації та запроваджено заборону зібрань, демонстрацій та мітингів. Водночас очільник керівної партії "Народна влада" Хан Дон Хун розкритикував оголошення президентом Юн Сок Йолем воєнного стану, назвавши це рішення "неправильним", та наголосив, що планує його зупинити. А згодом парламент Південної Кореї ухвалив постанову про скасування в країні воєнного стану. Нагадаємо, раніше Південна Корея відмовилася продати Україні зброю. Зокрема, українська делегація на чолі з міністром оборони Рустемом Умєровим звернулася до південнокорейської влади з проханням продати системи протиповітряної оборони. Втім, Сеул відповів відмовою. Своє рішення країна обґрунтувала обмеженням експортного законодавства, яке забороняє постачання зброї до зон активних бойових дій.
У вівторок, 3 грудня, парламент Південної Кореї ухвалив постанову про скасування в країні воєнного стану. Про це повідомляє YTN. У ході пленарного засідання усі 190 присутніх депутатів підтримали резолюцію про скасування воєнного стану у Південній Кореї. Варто зауважити, що, згідно з Конституцією країни, воєнний стан має бути скасований, якщо цього вимагає парламентська більшість. До того ж, як повідомляє The Guardian, спікер парламенту У Вон Сік під час засідання заявив, що Національні збори вживатимуть відповідних заходів згідно з конституційними процедурами у відповідь на оголошення президентом воєнного стану. Він також закликав військових та поліцію зберігати спокій і залишатися на своїх позиціях. "Ми просимо громадян довіряти Національним зборам і спокійно спостерігати за ситуацією. Просимо всіх депутатів Національних зборів негайно зібратися в головній залі засідань", -- заявив спікер. Нагадаємо, 3 грудня у Південній Кореї було оголошено воєнний стан. Таке рішення президент Юн Сок Йоль ухвалив після того, як над ним нависла загроза імпічменту. Після того, як у країні ввели воєнний стан, військові оголосили про призупинення всієї парламентської діяльності в країні, а сама будівля парламенту була повністю заблокована спецпризначенцями. Крім того, одразу після оголошення президентом воєнного стану у країні обвалилася і національна валюта.
Народна депутатка від "Батьківщини" Альона Шкрум написала заяву про складання мандату. Її вже розглянув Комітет із питань регламенту. Про це повідомляється на сайті Верховної Ради. Зазначається, що, розглянувши заяву нардепки, Комітет вирішив: внести до Ради проект постанови "Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Шкрум А.І." та рекомендувати Раді прийняти його в цілому; доручити голові Комітету Кальченку С.В. подати до парламенту зазначений проект Постанови Верховної Ради України за своїм підписом. Сама ж Шкрум свого рішення поки не коментує. Водночас, як повідомляв народний депутат від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко, Шкрум розглядають на посаду очільниці міністерства, яке планують створити для повернення українців з-за кордону. Нагадаємо, у липні цього року голова партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко вимагала від колеги по фракції Альони Шкрум скласти мандат народного депутата. Все через те, що вона підтримала за основу проект закону про легалізацію медичного канабісу в Україні.
Народні депутати у парламенті розглядають законопроект №10242 про посилення відповідальності за публікацію інформації з публічних електронних реєстрів. Проте українські медійники закликають Верховну Раду не ухвалювати ініціативу та не ставити під загрозу викривачів корупції. Що відомо про ініціативу Згідно із пояснювальною запискою, мета законопроекту -- встановлення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації, що оброблюється в публічних електронних реєстрах та посилення кримінальної відповідальності під час дії воєнного стану за кримінальні правопорушення у сфері використання інформаційно-комунікаційних систем. Зокрема, ініціатори документа пропонують посилити кримінальну відповідальність під час війни за розголошення даних з державних реєстрів до восьми років ув’язнення. При цьому звільнення від відповідальності для викривачів корупції у документі не передбачено. Чим небезпечний цей законопроект для журналістів Як пояснив журналіст Михайло Ткач, відповідна ініціатива несе велику загрозу для викривачів корупції в Україні, зокрема й для журналістів-розслідувачів. "Статті 361 та 361-2 Кримінального кодексу України навіть у вже наявному вигляді створюють загрозу для викривачів корупції. Адже навіть у разі, якщо суд визнає, що інформація, яку вони розголошують, є суспільно необхідною, вони можуть бути піддані кримінальному переслідуванню. Це створює страх серед тих, хто відкриває корупційні схеми та зловживання владою. Це також порушує захист від кримінального переслідування передбачений Законами України "Про інформацію" та "Право на доступ до публічної інформації" за розголошення інформації з обмеженим доступом", -- пояснив Ткач. За словами журналіста, законопроект №10242, збільшуючи покарання до 8 років, цей злочин переводять у категорію тяжких. Відтак, Кримінальний процесуальний кодекс дозволяє проводити негласні слідчі дії (стеження та прослуховування) саме за тяжкими та особливо тяжкими злочинами. "В підсумку це надасть можливості правоохоронцями масштабно посилити контроль за джерелами журналістів та самими журналістами. Тому найкращим варіантом є відмова від цього законопроекту. Вдосконалення відповідальності за такі факти можна розглядати виключно в сукупності з механізмом захисту викривачів", -- зазначив Ткач. Нагадаємо, у четвер, 28 листопада, президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає зміни до Податкового кодексу. Він набере чинності 1 грудня.
У неділю, 1 грудня, в Румунії відбувалися парламентські вибори. За попередніми результатами, Соціал-демократична партія (PSD) має незначну перевагу над Альянсом за об'єднання румунів (AUR). Про це повідомило румунське видання Digi24. Станом на ранок 2 грудня після підрахування 99% голосів соціал-демократи отримали 22,74% голосів, а AUR — 18,14%. За Національну ліберальну партію (PNL) проголосували 14,44% виборців, за Союз порятунку Румунії (USR) — 11,96%, за S.O.S. Romania — 7,57%. Попередні результати парламентських виборів у Румунії. Джерело: digi24 Загалом у виборах взяли участь 39 партій і 19 організацій національних меншин. Виборчі дільниці на території всієї країни відкрили вчора о 07:00 і закрили о 21:00. Станом на 18:00 1 грудня кількість румунських виборців, які віддали свої голоси за новий парламент, побила загальну явку на виборах 2008 року. Голосування відбувається через тиждень після першого туру президентських перегонів, в якому найбільшу кількість голосів здобув ультраправий і проросійський кандидат Келін Георгеску. На другому місці опинилася правоцентристка від партії Елена Ласконі. Нагадаємо, що 29 листопада Конституційний суд Румунії відклав ухвалення рішення про визнання результатів першого туру президентських виборів чинними до 17:00 понеділка, 2 грудня. Суд постановив перерахувати всі бюлетені першого туру.
Французькі депутати написали лист міністру оборони країни Себастьяну Лекорню. Під ним підписалися п'ять парламентарів із різних політичних сил Франції. Його закликали відправити військових інструкторів в Україну. Таку інформацію оприлюднив депутат Фредерік Петі, який опублікував відповідний пост на своїй сторінці в соціальній мережі X. "Жорстокість бойових дій і російський тиск, який зростає на Донбасі, змушують нас вважати, що навчання армії на території Франції та Польщі тепер має продовжуватися на українській землі", — зазначив він. Петі додав, що французькі військові в Україні не повинні воювати проти російської армії, а працювати над підготовкою українських солдатів, які захищають цілісність своєї території. Французькі депутати заявили, що відповіддю на залучення Росією тисяч північнокорейських військовослужбовців має бути збільшення прямої підтримки України. "Оскільки перспективи можливих переговорів стають зрозумілішими, Франція та європейські країни не повинні виявляти жодних ознак слабкості та не дозволяти, щоби їх поведінку диктували червоні лінії, проведені Кремлем", — наголосив Петі. Скріншот зі сторінки Фредеріка Петі в мережі X Як відомо, Франція надала українській армії військову допомогу, зокрема, артилерійські системи, бронемашини, снаряди, ракети, засоби ППО й інше озброєння. Крім того, ця європейська країна підтримує Україну політично, виступає за продовження інтеграції до Євросоюзу та НАТО. Нагадаємо, декілька днів тому Володимир Зеленський повідомляв, що Франція прискорить процес передачі Україні винищувачів Mirage. Париж також сприятиме підсиленню української протиповітряної оборони.
У ніч на п’ятницю, 29 листопада, у Тбілісі силовики силою розігнали акцію протесту опозиції. Мітингувальники зібралися на площі перед парламентом після рішення влади "призупинити" переговори про вступ до Європейського Союзу. Про це повідомило "Ехо Кавказу". Журналісти зазначили, що силовики застосували проти демонстрантів водомети та сльозогінний газ. Грузинські ЗМІ описують події як "поле бою". Протестувальники намагалися будувати барикади, а спецпризначенці зносили їх водометами. Ті, хто потрапив під струмені водомета, повідомляли про печіння шкіри й очей. Деякі протестувальники кидали в поліцію фаєри, вигукуючи "Росіяни" та "Раби". Спецпризначенці використовували силу під час затримання та переслідування учасників акції протесту. Є багато відеодоказів, на яких поліція б’є протестувальників і вишукує їх у закутках. Також інформували про випадки, коли чоловіки в чорному одязі без розпізнавальних знаків бігли за протестувальниками та били деяких із них. Протест у Тбілісі й інших містах Грузії викликала заява премʼєр-міністра Іраклія Кобахідзе про те, що країна відмовляється від переговорів про вступ до Європейського Союзу до 2028 року. При цьому курс на євроінтеграцію закріплений у конституції Грузії, а членство в ЄС підтримує, за різними опитуваннями, близько 80% населення. Заяві Кобахідзе передувало ухвалення владою Грузії низки законопроєктів, які в ЄС і США розцінили як відмову від демократії, заявивши про перегляд відносин з офіційним Тбілісі. Нагадаємо, що спікер грузинського парламенту Шалва Папуашвілі засумнівався у користі вступу держави в ЄС. Він наголосив, що це стане причиною "обмежень" у різних сферах, включно з втратою економічних можливостей і "крахом виноробної галузі".
У Верховній Раді 25 листопада зареєстрували законопроект №12243, який передбачає повернення опції конфіскації майна у корупціонерів. Відповідний документ оприлюднено на сайті парламенту. Зокрема, пропонується повернути до статті 77 Кримінального кодексу пункт про те, що у разі звільнення корупціонера від відбування покарання на підставі угоди про визнання винуватості, до нього може бути також призначене додаткове покарання -- конфіскація майна. "Законопроект розроблено з метою законодавчого врегулювання можливості застосування конфіскації майна як виду додаткового покарання у разі вчинення корупційного кримінального правопорушення або кримінального правопорушення, пов’язаного з корупцією", -- зауважили автори документа. На думку нардепів, ухвалення цього законопроекту сприятиме: створенню необхідних передумови для ширшого застосування угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією; прискоренню відшкодування збитків чи шкоди, заподіяних від вчинення корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень; зниженню рівня корупції в Україні. Наразі ця ініціатива перебуває на розгляді у профільного комітету. Чи підтримає парламент таке нововведення, поки не відомо. Нагадаємо, 18 липня Верховна Рада у першому читанні проголосувала за проект закону №11340, що передбачає можливість звільнення від покарання осіб, яких підозрюють в особливо тяжких корупційних злочинах. Голова фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія відреагував на ухвалення народними депутатами в першому читанні законопроекту №11340. Політик наголосив, що така ініціатива надійшла від партнерів України у рамках зобов’язань Ukraine Facility Plan. Згодом спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що закон про можливість "відкупу" для корупціонерів парламентарі ще допрацюють і виправлять. Профільний комітет погодився з тим, що в документі варто прописати те, що "відкупитися" зможуть лише ті корупціонери, які повністю відшкодували шкоду й активно співпрацюють зі слідством.
Президентські та парламентські вибори в Україні відбудуться після того, як вдасться досягнути справедливого миру. Ніхто у світі не вимагає та не вимагав проводити вибори під час повномасштабної війни. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час виступу у Верховній Раді, коли він презентував внутрішній План стійкості. "У нас в Україні є деякі люди, які може "зголодніли" до цього настільки, що хочуть боротися всередині нашої держави, більше ніж заради нашої держави. Хочуть політичних суперечок в окопах, як у телестудіях, — це згубно для України", — зазначив він. За його словами, за законом і Конституцією вибори в Україні не можна проводити під час війни. "Україна спочатку потребує справедливого миру, а потім українці проведуть справедливі вибори", — наголосив український президент. Володимир Зеленський акцентував, що вирішальні моменти війни відбудуться наступного року, на цьому етапі вирішується, хто дотисне. "Поки весь світ чекає на диво від Трампа, українцям потрібно працювати та визначати, як жити зараз і як жити далі. Ми не торгуємо безпекою або суверенітетом. Ми не відмовимося від прав на всю свою територію. Можливо, Україні доведеться когось у Москві пережити, щоби досягнути всіх цілей", — підсумував він. Нагадаємо, що у внутрішньому Плані Стійкості є 10 пунктів: "Єдність", "Фронт", "Зброя", "Гроші", "Енергетика", "Безпека", "Громади", "Людський капітал", "Культурний суверенітет", "Політика героїв". При цьому деталі деяких із них перебувають іще в стадії розроблення. План стійкості буде ще деталізований за участі громадянського суспільства, бізнесу, культурного середовища й експертів.
Грузинська влада погодилася на частковий перерахунок голосів на парламентських виборах у Грузії 26 жовтня. Однак він теж підтвердив перемогу партії влади "Грузинська мрія". Це відбувається на тлі заяв спостерігачів і опозиції про фальсифікації. Про це журналістам агенції AFP повідомили в Центральній виборчій комісії Грузії. Там пояснили, що перерахунок голосів на близько 12% виборчих дільниць, де віддали 14% голосів, "не призвів до значних змін у раніше оголошених офіційних результатах". "Остаточні результати лише трохи змінилися на близько дев'яти відсотках перерахованих виборчих дільниць", — додав речник ЦВК Грузії. За підсумками парламентських виборів у Грузії офіційно перемогу здобула партія влади "Грузинська мрія". Проте міжнародні спостерігачі звернули увагу на тиск і залякування виборців. Грузинські опозиційні партії оголосили про проведення другої акції протесту проти визнання результатів парламентських виборів 26 жовтня. Її запланували на понеділок, 4 листопада. Одна з лідерок опозиційної "Сильної Грузії" Анна Долідзе анонсувала акцію на тбіліському проспекті Руставелі з вимогою анулювати результати виборів. "Ми зустрінемося в понеділок, о 19:00, у Руставелі, там детально розповімо про план дій, як, за законом, правомірно, мирно, але організовано, наш протест продовжиться", — сказала вона. Відповідне рішення опозиційні партії, які не визнають результатів виборів, оголошених Центральною виборчою комісією, ухвалили після спільних консультацій в офісі коаліції "Сильна Грузія". Нагадаємо, прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе, коментуючи заяви опонентів про "вкрадені вибори", заявив, що перше засідання грузинського парламенту пройде у звичному режимі. На ньому вдасться затвердити новий уряд, попри відмову опозиції визнавати результати голосування.
Грузинську президентку Саломе Зурабішвілі викликали в прокуратуру на допит. Там нещодавно заявили про початок розслідування можливої фальсифікації парламентських виборів 26 жовтня. Однак вона відмовилася йти туди. Про це Саломе Зурабішвілі сказала на спеціально скликаній прес-конференції. Її слова цитує видання SOVA.news. За словами президентки Грузії, її виклик до прокуратури "дивним чином збігається з вказівками Дмитра Медведєва". Він напередодні закликав "усунути з посади та заарештувати" Зурабішвілі. "Я звертаюся до прокуратури, ви підзвітні народу, громадськість вимагає від вас негайного розслідування, а не моїх доказів, і ніхто не очікує, що прокуратура в цій ситуації сьогодні розпочне очевидні політичні процеси проти президента", — зазначила президентка. Вона наголосила, що не має наміру з'являтися в прокуратурі, й закликала її "уникати політичного зведення рахунків". "Як президентка я продовжу свою роботу та не збираюся звітувати перед прокуратурою", — заявила Зурабішвілі. Як відомо, 30 жовтня прокуратура Грузії розпочала розслідування за фактом ймовірної фальсифікації виборів до парламенту. Опозиційні партії не визнають результати виборів, заявляючи, що партія влади "Грузинська мрія" їх "вкрала", та закликаючи до масштабних протестів. Однак наразі акції протесту значного масштабу не вдається організувати. Нагадаємо, декілька днів тому прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявляв, що перше засідання грузинського парламенту пройде у звичному режимі. На ньому вдасться затвердити новий уряд, попри відмову опозиції визнавати результати голосування.
У понеділок, 28 жовтня, у столиці Грузії почалися масштабні протести проти оголошених результатів парламентських виборів. У центрі Тбілісі зібралися тисячі людей. Про це повідомили місцеві ЗМІ. Так, за даними видання Interpressnews, грузини перекрили проспект Руставелі. До того ж до мітингувальників приєдналася і президентка Саломе Зурабішвілі. Вона звернулася до громадян та заявила, що голоси тих, хто зібрався, на виборах "були вкрадені". "Можу заприсягтись, що буду з вами до кінця на європейському шляху, поки ми не досягнемо дверей Європи, що є нашою справжньою мрією", -- зазначила вона. На місці масштабних протестів присутні поліцейські автомобілі, хоча кількість правоохоронців наразі незначна. Інформації про сутички між мітингувальниками та правоохоронцями поки не надходило. Водночас, за даними "Эхо Кавказа", від протестувальників дісталося і прем'єр-міністру Угорщини Віктору Орбану, який приїхав із візитом до Грузії. Так, учасники акції освистали голову угорського уряду біля готелю, у якому він, ймовірно, поселився. Нагадаємо, що парламентські вибори в Грузії політичні аналітики назвали історичними, оскільки результат може привести або до євроінтеграційного шляху країни, або до зближення з Росією. Якщо такий результат, який є зараз, приймуть офіційно, то найімовірнішим є другий варіант. Грузинська опозиція не визнає підсумки виборів від ЦВК Грузії й обіцяє протести та мітинги. До того ж президентка Грузії Саломе Зурабішвілі не визнала результати парламентських виборів у країні, на яких найбільше голосів набрала керівна партія "Грузинська мрія". Після оголошення результатів голосування вона заявила, що парламентські вибори були "тотально сфальсифіковані".
Перше засідання грузинського парламенту пройде у звичному режимі. На ньому вдасться затвердити новий уряд, попри відмову опозиції визнавати результати голосування. Про це заявив прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе, коментуючи заяви опонентів про "вкрадені вибори". Його слова цитує "Ехо Кавказу". Він заявив, що в опозиції просто "забракло гідності змиритися з черговою поразкою". "За всі ці роки вони жодного разу не змогли ухвалити результати виборів, гідно прийняти поразку. Вони зазнали поразки вдев'яте. Будь-яка спроба оскаржити конституційний устрій неприйнятна. Низка політичних радикальних партій виступила проти конституційного ладу цієї країни втретє за чотири роки. Але це слабка спроба. Це відчайдушна спроба хоч якось виправдатися перед власними виборцями", — сказав Кобахідзе. Опозиційні партії, які подолали прохідний бар'єр, не визнають попередні підсумки виборів. Вони заявляють про фальсифікацію та стверджують, що порушення, виявлені в день виборів 26 жовтня, мали прямий вплив на результати. Згідно з останніми попередніми результатами ЦВК "Грузинська мрія — Демократична Грузія" отримала на парламентських виборах 54,273% (1 114 936 голосів). Наразі підраховано бюлетені виборців, які проголосували на 3 085 дільницях, це 99,164% від загальної кількості. Загалом під час виборів працювали 3 111 виборчих дільниць. Нагадаємо, що парламентські вибори в Грузії політичні аналітики назвали історичними, оскільки результат може привести або до євроінтеграційного шляху країни, або до зближення з Росією. Якщо такий результат, який є зараз, приймуть офіційно, то найімовірнішим є другий варіант. Грузинська опозиція не визнає підсумки виборів від ЦВК Грузії й обіцяє протести та мітинги.