# вступ України до ЄС

Президент Володимир Зеленський озвучив теми, які будуть обговорювати на засіданні Євроради у Брюсселі 19 грудня.Зокрема, під час спільного підходу до преси із президентом Європейської Ради Антоніу Коштою перед початком засідання, очільник держави наголосив, що однією із головних тем буде захист українського енергосектору."Я говорю, звісно, про безпеку на атомних станціях. Так, це дуже небезпечно не тільки для України, а й для всієї Європи, якщо щось піде не так. А також про газові сховища, про те, як їх зберегти", — сказав президент.Крім того, гарант планує розглянути питання збільшення військового виробництва, а також обговорити "як терміново допомогти українським дітям зберегти й зробити безпечнішою ситуацію в нашій шкільній мережі"."Другим пунктом у ЄС буде Європа і мир. І для нас це дуже важливо. Особливо з самого початку наступного року нам дуже потрібна єдність між Сполученими Штатами та країнами Європи. Нам потрібна ця єдність, щоб досягти миру", — додав Зеленський.Своєю чергою очільник Євроради Кошта зазначив, що у ході засідання учасники розглядатимуть два важливих пункти: війна в Україні, а також взаємодія Європи зі світом."Що стосується України, то ми маємо бути дуже чіткими: ви можете розраховувати на нашу цілковиту непохитну підтримку стільки, скільки знадобиться, і стільки часу, скільки це буде потрібно, – зараз, під час війни, і в майбутньому – в мирний час", — заявив Кошта.Він запевнив, що ЄС і далі підтримуватиме Україну, аби "отримати всеосяжний, справедливий і тривалий мир"."Ця війна не тільки про Україну, не тільки про Європу, але про міжнародне право. І міжнародне право має переважати, і загарбник має бути переможений", — додав Кошта. Нагадаємо, раніше Зеленський заявляв, що на сьогодні Україна ще не надто сильна для деяких дипломатичних кроків, аби розпочинати діалог із країною-агресоркою.

Перший кластер перемовин із Європейським Союзом розпочнеться на початку 2025 року. Наразі ж завершується процедура перевірки українського законодавства на відповідність європейським вимогам. Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час представлення внутрішнього Плану стійкості у Верховній Раді. "Вже незабаром завершимо процедуру скринінгу законодавства України. Вже на початку 2025 року ми готуємося відкрити перемовини щодо першого кластера. Дякую всій команді за роботу. Другий та всі інші кластери -- без зволікань", -- зазначив Зеленський. Він наголосив, що наша держава має стати найшвидшою у вступі в Євросоюз, а тому "кожен в Україні має бути найшвидшим в ухваленні та реалізації відповідних рішень". "Життєво важливим для всіх нас є й право України на членство в НАТО. План перемоги України починається з пункту про негайне запрошення нашої держави в Альянс. Запрошення -- це політичний крок. Крок, який не змінює докорінно безпекових умов для партнерів та не означає для України негайної активації пʼятої статті Договору про НАТО. Хоча наші люди на це заслуговують, якщо чесно", -- додав Зеленський. Очільник держави додав, що на сьогодні нашу державу від вступу до НАТО відділяє лише дефіцит сили та політичної волі. "Ми уклали вже 27 двосторонніх безпекових угод із нашими партнерами. Майже всі вони – члени НАТО. І вони підтримують вступ України в НАТО. Це число свідчить про те, що нас від Альянсу не відділяє нічого фундаментального. Тільки дефіцит сили, дефіцит політичної волі. До речі, не української політичної волі. І ми переконаємо партнерів бути сміливими. Я впевнений у цьому. Ми зможемо", -- зауважив Зеленський. Нагадаємо, 19 листопада, президент Володимир Зеленський виступив у Верховній Раді, де презентував внутрішній план стійкості України. Він складається з десяти пунктів.

Україна під час польського головування в Раді Європейського Союзу в першій половині 2025 року прагнутиме відкрити два переговорні кластери. Вони стосуватимуться вступу в ЄС. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". За його словами, після зустрічей з європейськими колегами в Брюсселі він переконався, що Україна залишатиметься пріоритетом наступного керівництва Єврокомісії, тож "є чітке усвідомлення необхідності допомоги Україні саме зараз". "Ми теж розуміємо, що відразу після офіційних формальних призначень керівництво Єврокомісії здійснюватиме свої перші візити до України, тим самим демонструючи солідарність, незмінність цієї підтримки, її нарощування", — вважає він. Міністр також вказав, що обговорив із європейськими колегами "конкретні речі, пов’язані з переговорним процесом України для вступу в ЄС". "Ми відстоюємо позицію, що враховуючи той прогрес, який Україна досягла на шляху реформ, а також за результатами відповідного скринінгу ми готові відкривати два кластери під час польського головування. При цьому за логікою не один за одним, а паралельно", — додав Сибіга. Переговори про вступ нових держав-членів до ЄС розбиті на 35 частин, згрупованих у шість кластерів, які відкриваються почергово. Єврокомісія у своєму звіті рекомендувала "швидко, на початку 2025 року, прийти до відкриття" переговорних кластерів стосовно вступу в Євросоюз. Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що діалог між президентом України Володимиром Зеленським і новообраним президентом США Дональдом Трампом вже налагоджено. Сторони працюють над підготовкою до майбутньої зустрічі лідерів.

До кінця цього року Україна підготує та представить дорожні карти з кількох глав переговорів про вступ до Європейського Союзу. Про це заявила віце-прем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та міністерка юстиції України Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону. Вона зауважила, що напередодні Європейська комісія оприлюднила Звіт про розширення. У ньому, ЄК рекомендувала "швидко, на початку 2025 року, прийти до відкриття" переговорних кластерів стосовно вступу в ЄС. "Мова про десятки переговорних розділів, не про один, не про два, -- це дуже важлива рекомендація. Безумовно, є якісь побажання або занепокоєння, вони об'єктивно відображені у Звіті, але загалом картина достатньо позитивна, ми досягли того ефекту, якого хотіли", -- наголосила Стефанішина. Посадовиця сподівається, що Україна та ЄС у ході майбутніх перемовин "знайдуть порозуміння і дорожні карти з тих питань, які потребують спільної роботи". "Зокрема, до кінця року ми представимо дорожні карти з утвердження верховенства права, функціонування демократичних інституцій, реформи державного управління", -- анонсувала Стефанішина. Нагадаємо, раніше посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова прогнозувала, що Україна може вступити до Європейського Союзу до кінця цього десятиліття. Але для цього потрібна політична ратифікація в усіх країнах-членах організації. Водночас прем'єр-міністр Денис Шмигаль наголошував, що Україна має хороші результати євроінтеграції та прагне якнайшвидше бути технічно готовою до вступу в Євросоюз. .

Європейська комісія запропонувала Україні відновлювати роботу різних телевізійних мовників. На думку Брюсселя, ідея з національним телемарафоном "Єдині новини" вже вичерпала себе. Про це свідчить звіт Європейської комісії щодо прогресу держав-кандидатів. У Єврокомісії зауважили, що основна проблема стосується фінансування з державного бюджету телемарафону "Єдині новини". Водночас європейці згадали про об’єктивність телемарафону. "Ще 2023 року український уряд інвестував державні кошти в проект телевізійного марафону. Варто переоцінити, чи є це найкращий майданчик для вільної дискусії", — йдеться в документі. Також Єврокомісія дорікнула Україні щодо роботи телеканалу "Рада", основним завданням якого мало би стати "поширення інформації про парламентську діяльність, у тому числі про роботу представників парламентської опозиції". Однак моніторинг свідчить, що опозиція на цьому телеканалі отримує дуже мало ефірного часу. Як відомо, телемарафон "Єдині новини" мав популярність 2022 року, на початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. Однак, розпочинаючи з 2023 року, простежується стабільне зниження довіри до 36% на лютий 2024 року. Про це свідчить не одне соціологічне опитування, проведене в Україні. Нагадаємо, у квітні цього року радник керівника Офісу президента Сергій Лещенко заявляв, що без телемарафону "Єдині новини" виникне медіахаос. За його словами, спроби дискредитувати цей єдиний телевізійний продукт, який виробляють одразу декілька провідних медіакомпаній України, — це частина російської пропаганди.

У середу, 30 жовтня, Європейська комісія готується представити важливий звіт щодо прогресу країн-кандидатів у євроатлантичній інтеграції. До цього ж списку входить і Україна. Про це повідомило видання Financial Times з посиланням на власні джерела. За даними журналістів, звіті ЄК розповість про прогрес всіх країн-кандидатів, які мають намір вступити до блоку. Проте є один важливий нюанс. У документі не буде жодних рекомендацій щодо просування процесу вступу до ЄС. У виданні зазначили, що, серед всіх країн-кандидатів на вступ, Україна та Молдова мають найбільший успіх на шляху до членства в ЄС. І це попри схильність до конфліктів. Крім того, у звіті ЄК буде представлено і прогрес Грузії. Натомість жодних рекомендацій, як і Україна, вона теж не отримає. У Financial Times також наголосили, що у ЄС закликали Грузію "швидко, прозоро і незалежно розслідувати порушення на виборах". Нагадаємо, раніше посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова прогнозувала, що Україна може вступити до Європейського Союзу до кінця цього десятиліття. Але для цього потрібна політична ратифікація в усіх країнах-членах організації. Водночас прем'єр-міністр Денис Шмигаль наголошував, що Україна має хороші результати євроінтеграції та прагне якнайшвидше бути технічно готовою до вступу в Євросоюз. .

Вступ до Європейського Союзу підтримують 88% українців, до НАТО — 86%. Такими були би результати голосування, якби в Україні найближчим часом відбувся такий референдум. Про це свідчать результати соціологічного опитування Центру Разумкова, які презентували в агентстві "Інтерфакс-Україна" в четвер, 24 жовтня. Опитування проводили 20-26 вересня. За його результатами у референдумі щодо вступу України до Європейського Союзу готовий взяти участь 81% українців. За вступ проголосували би 88% тих, хто має намір узяти участь у такому референдумі, проти — 8%. Якби найближчим часом відбувся референдум щодо вступу України до НАТО, то в ньому взяли б участь 82% опитаних і за вступ проголосували би 86% тих, хто має намір узяти участь, проти — 10%. За вступ до Євросоюзу висловили намір голосувати 96% мешканців Заходу країни, які мають намір узяти участь у референдумі (проти — 3%), 90% мешканців Центру (проти — 5,5%), 81% мешканців Сходу (проти — 13%) і 69% мешканців Півдня (проти — 20%). За вступ до НАТО висловили намір голосувати 95% мешканців Заходу України, які мають намір узяти участь у референдумі (проти — 2%), 88,5% мешканців Центру (проти — 8,5%), 78% мешканців Сходу (проти — 16%) і 64% мешканців Півдня (проти — 26%). Відзначається зростання частки тих, хто проголосував би за вступ до ЄС і до НАТО. Зокрема, у листопаді-грудні 2021 років вступ до Євросоюзу були готові підтримати 78% учасників такого референдуму, 18% проголосували би проти. За вступ до НАТО тоді були готові проголосувати 70% респондентів, проти — 24,5%. Дослідження проводили в рамках Програми сприяння громадській активності "Долучайся!", яку фінансує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) і здійснює Pact в Україні. Опитування методом face-to-face проведено в усіх підконтрольних уряду регіонах України серед 2016 респондентів віком від 18 років. Нагадаємо, що абсолютна більшість українців ставляться негативно до ідеї проведення загальнонаціональних виборів в Україні до завершення війни. Про це засвідчили результати опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 20 по 26 вересня 2024 року.

Очільник словацького уряду Роберт Фіцо заявив, що його країна на 100 відсотків підтримує вступ України до Європейського Союзу. Водночас Братислава холодно ставиться до інтеграції Києва в НАТО. Про це прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив під час зустрічі з главою українського уряду Денисом Шмигалем в Ужгороді, пише "Суспільне". "Відкрито говорю, ми холодно ставимося про питання членства України в НАТО, але щодо ЄС на 100% вас підтримуємо. Ваше членство буде важливим та цінним для нас", — підкреслив Фіцо. Політик наголосив, що Словаччина активно підтримує надання Україні статусу члена Євросоюзу: "Будуть країни в ЄС, котрі бажатимуть, щоб цей процес вступу України до ЄС не був би таким швидким. Ми не будемо такими... Багато чого залежить від вас, від ваших реформ. Але ми не будемо ніяких перешкод класти на вашому шляху". Раніше прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що членство в НАТО мають ратифікувати всі країни, які входять до Північноатлантичного альянсу. Теперішня словацька влада не готова погодитися на вступ України до організації. Нагадаємо, очільник словацького уряду Фіцо має намір переконати Україну не припиняти транзит російського газу та нафти після завершення термін дії угоди з "Газпромом". Також у вересні Роберт Фіцо відзначився черговою скандальною заявою про Україну. Зокрема, за його словами, в Україні начебто діють "нацистські та фашистські" війська, а "міжнародна спільнота цього нібито не помічає".

У випадку, якщо хтось планує заблокувати вступ України до Європейського Союзу, він тим самим вписується у політику російського диктатора Володимира Путіна. Про це в інтерв'ю Polsat News заявив президент Польщі Анджей Дуда. Він наголосив, що не хоче створювати точки напруги між Варшавою та Києвом. Президент Польщі зауважив, що уникати точок напруги між Україною та Польщею було нелегко, адже між державами є складні теми. "Я також обговорював ці питання з президентом Зеленським, і найкращим прикладом цього була присутність президента в Луцьку, в річницю Волинської різанини", -- додав Дуда. Політик зауважив, що в інтересах Києва також знайти порозуміння з Варшавою в усіх складних питаннях, у тому числі історичних. За його словами, "українці мають дуже багато проблем, пов'язаних з минулим Другої світової війни". Зокрема, на питання щодо заяви польського міністра оборони Владислава Косіняка-Камиша, який зазначав, що, якщо "питання Волині не буде вирішене між Варшавою та Києвом, то Україні немає місця в Європейському Союзі", Дуда відповів, що Путін напав на Україну, щоб зупинити її інтеграцію в ЄС. "Якщо хтось говорить у зв'язку з цим, що він збирається заблокувати доступ України до Європейського Союзу, то тим самим він вписується в політику Володимира Путіна. Ну, я не знаю, чи це є наміром тих, хто зараз при владі", -- додав політик. Дуда зауважив, що він хотів би знати, що конкретно мають на увазі міністри, прем'єр-міністри, які роблять подібні заяви. За його словами, це складні питання, в тому числі й для самих українців, які треба враховувати, які роками замовчувалися. Нагадаємо, що вчора міністр закордонних справ Польщі 2018-2020 років Яцек Чапутович назвав нинішню політику уряду Дональда Туска щодо України "політикою гієни". Він розкритикував такі підходи теперішньої влади Польщі.

Президент Володимир Зеленський запропонує своєму американському колезі Джо Байдену надати Україні офіційне запрошення до НАТО. Також, згідно з планом перемоги, Вашингтон має взяти на себе зобов’язання про постійні постачання сучасної зброї. Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти дізналися, що Зеленський представить Байдену план під час їхньої зустрічі у Вашингтоні 26 вересня. У документі, за даними джерел журналістів, також передбачений чіткий шлях до членства України в Європейському Союзі, а також інших економічних і безпекових домовленостей. Співрозмовники медійників зауважили, що деякі з прихильників України розпочинають розглядати варіанти припинення вогню шляхом переговорів. Під час цих дискусій Зеленський залишився на своїй попередній позиції, що Україна не може поступитися територією, яку захопила Росія. Крім того, український президент запропонує план примусу кремлівського диктатора Володимира Путіна до пошуків миру. Україна стурбована тим, що припинення вогню без таких гарантій дасть змогу Росії вільно завдати нових ударів після переозброєння. Як відомо, раніше Володимир Зеленський публічно відмовився надати подробиці плану перемоги, заявивши, що спочатку має представити їх Байдену. Він також планує обговорити їх із кандидатами в президенти Камалою Гарріс і Дональдом Трампом, а також членами Конгресу від обидвох партій. "Ми обговоримо всі деталі з президентом США, тому що деякі моменти залежать від позитивної волі та підтримки США. План ґрунтується на швидких рішеннях наших партнерів, які варто ухвалити з жовтня по грудень. Нам це потрібно, бо ми думаємо, що тоді план спрацює", — заявив Зеленський журналістам у п'ятницю на спільній прес-конференції з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Український президент запевнив, що план перемоги в деяких аспектах збігається з раніше представленим мирним планом, який містить повне виведення військ Росії. Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків агенції Associated Press, союзники США вже переключають увагу з Джо Байдена на кандидатів у президенти Дональда Трампа та Камалу Гарріс. Хоча чинний президент намагається проводити напружену зовнішньополітичну діяльність.

Україна долатиме перешкоди, які виникнуть на шляху до вступу до Європейського Союзу. Вони можуть стосуватися різних країн, але така практика є загалом нормальною, тож варто впевнено йти до мети. Про це заявила віце-прем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та міністерка юстиції Ольга Стефанішина в інтерв’ю "Європейській правді". За її словами, "складнощі 100% будуть виникати", при цьому постійно та регулярно, оскільки це "нормальне функціонування Євросоюзу". "Ми усвідомлюємо, що майже щокварталу нам потрібна буде єдність 27 членів ЄС для тих чи інших кроків у наших переговорах про вступ. Не завжди на рівні лідерів — часом на рівні міністрів чи послів — щодо відкриття кластерів, схвалення звітів, закриття певних розділів або переходу на наступний етап. Це стає нашою нормальністю", — сказала Стефанішина. Вона додала, що саме для цього президент Володимир Зеленський дав завдання на розбудову міцних відносин зі сусідніми країнами. Стефанішина наголосила, що згадані складнощі стосуватимуться не тільки позиції Угорщини. "Бо коли доходить до рішень, які потребують консенсусу, то ми іноді з’ясовуємо, що коло наших друзів ширше, ніж ми очікували, і коло скептиків теж ширше, ніж ми очікували. І оскільки це стає нашою нормальністю, то нам доведеться тренувати спроможність не розчаровуватися", — акцентувала вона. Стефанішина підсумувала: практика показує, що "інтереси наших партнерів можуть превалювати над дружбою". Як відомо, Рада ЄС схвалила переговорні рамки для України та Молдови щодо вступу 21 червня, а міжурядові конференції, що позначили запуск переговорів з обидвома країнами, відбулися одна за одною 25 червня. Нагадаємо, наприкінці серпня маршалок (спікер) польського Сейму Шимон Головня заявив, що дискусії Варшави та Києва стосовно спільної історії триватимуть і після того, як Україна стане членом Європейського Союзу. Тільки тоді ці складні питання обговорюватимуть в безпечній європейській екосистемі.

Дискусії Польщі й України стосовно спільної історії триватимуть і після того, як наша країна стане членом Європейського Союзу. Тільки тоді ці складні питання обговорюватимуть в безпечній європейській екосистемі. Таку думку висловив маршалок (спікер) польського Сейму Шимон Головня, виступаючи безпековій конференції Globsec у Празі та відповідаючи на запитання "Радіо Свобода". Він наголосив, що Україна має бути членом Євросоюзу, "попри ті чи інші речі". "Але ми й надалі матимемо деякі розбіжності між нами й українцями щодо Волині, щодо нашої історії. Там ми матимемо їх, і ми обговорюватимемо їх і надалі, але вже у безпечній екосистемі Євросоюзу", — додав польський політик. Раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час зустрічі з польським колегою Радославом Сікорським вказав на те, що вона відбувається в Ольштині, куди українське населення переселили 1947 року під час операції "Вісла". "Ви знаєте, що таке операція "Вісла", і знаєте, що всіх цих українців примусово виселили з українських територій, щоби жити, зокрема, в Ольштині… Але я не про це кажу. Якби ми сьогодні розпочали копатися в історії, то якість розмови була би зовсім іншою, і ми могли би дуже глибоко зануритися в історію та докоряти один одному за погані речі, які поляки робили українцям, а українці — полякам", — сказав він. У МЗС України згодом уточнили, що голова відомства не висловлював територіальних претензій до Польщі. "Я думаю, цей коментар міністра Кулеби був не дуже вдалий, і йому не вистачало контексту", — додав маршалок Сейму Польщі Головня. Нагадаємо, 29 серпня Дмитро Кулеба заявив, що збиття Польщею російських дронів та ракет, які летять у напрямку польського кордону, не призведе до участі Північноатлантичного альянсу у війні. Зокрема, Україна та Польща потребує підтримки від країн-членів Альянсу щодо цього питання.

Україна не стане членом Європейського Союзу без згоди Польщі. Насамперед Київ має з'ясування історичні питання, які "розділяють країни". Таку заяву зробив глава польського уряду Дональд Туск, пише PAP. "Україна не буде членом Європейського Союзу без згоди Польщі. Україна повинна відповідати стандартам, а їх багато -- це не лише питання кордону, торгівлі, правових та економічних стандартів. Це також питання, я б скажімо, культурні та політичні стандарти", -- зазначив він. За його словами, "українці повинні розуміти, що приєднання до ЄС означає входження в простір стандартів щодо політичної та історичної культури". Туск також підкреслив, що пояснюватиме "більш чітко", особливо під час польського головування в Раді ЄС (у першій половині 2025 року), що в інтересах Києва регулювати польсько-українські відносини. "Тож ми повинні покопатися в цій історії, якщо ми хочемо побудувати гарне майбутнє", -- підсумував польський прем'єр. Що цьому передувало За даними видання, під час зустрічі 28 серпня з головою МЗС Радославом Сікорським та його українським колегою Дмитром Кулебою учасники Campus Polska Przyszłości запитали українського дипломата "про складні історичні питання, що розділяють країни". У відповідь міністр зазначив, що учасники зустрічаються в Ольштині, куди українське населення було переселене в 1947 році в рамках операції "Вісла". "Якби ми сьогодні почали копатися в історії, то якість розмови була б зовсім іншою, і ми могли б дуже глибоко зайти в історію і нагадати собі те погане, що робили поляки українцям і українці полякам", -- відповів український посадовець. Своєю чергою Туск визнав, що "однозначно негативно оцінює те, що сказав український міністр". За його словами, Україні доведеться "відповідати очікуванням Польщі в сенсі не копатися в історії, а влаштовувати наші відносини на основі правди про цю історію". Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відреагував на наступальну операцію ЗСУ на території Курської області. Він наголосив, що дії Києва є оборонними.

Україна має хороші результати євроінтеграції та прагне якнайшвидше бути технічно готовою до вступу в Євросоюз. Наразі проводиться скринінг українського законодавства на відповідність до європейського. Таку заяву зробив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час форуму "Україна 2024. Незалежність". "У першому півріччі наступного року, під час головування Польщі в Раді ЄС, маємо амбіцію відкрити всі розділи перемовин про вступ України", — зазначив він. За словами прем'єра, Україна працює по всіх напрямах у перемовинах щодо вступу в ЄС.  "Наразі проводиться скринінг українського законодавства на відповідність до європейського. Ми хочемо якнайшвидше бути технічно готовими до вступу в Євросоюз. У нас є команда, є переговорні плани, є інституційна здатність, підтримка партнерів зробити все це швидко", — наголосив Денис Шмигаль. Шмигаль подякував президенту України Володимира Зеленського, парламенту та урядовцям "за неймовірні результати на євроінтеграційному шляху нашої держави". Нагадаємо, за даними опитування Європейської ради з міжнародних відносин, більшість українців, а саме 64%, вважають вступ до Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу однаково важливим. .

У вівторок, 20 серпня, Верховна Рада ухвалила проект Закону про ратифікацію угоди про участь України в програмі Європейського Союзу щодо боротьби із шахрайством (EUAF). Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України. Там зазначили, що участь України у програмі дасть змогу отримати необхідні знання та професійну підготовку у сфері захисту фінансових інтересів України та ЄС, а також зміцнить інституційну спроможність в розбудові системи боротьби з шахрайством за європейськими стандартами Заступник міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Юрій Драганчук зазначив, що після підписання законопроекту президентом Україна стає першою країною, яка, не бувши членом ЄС, офіційно оформила свою участь у програмі. Програма ЄС щодо боротьби з шахрайством передбачає для її учасників фінансування за такими напрямами: впровадження ІТ-інструментів, спрямованих на посилення транснаціональної співпраці з Єврокомісією; підтримка та сприяння фінансовим розслідуванням; технічна та оперативна підтримка відповідних органів для посилення боротьби з шахрайством та іншою незаконною діяльністю; нарощування ІТ-потенціалу, збільшення обміну даними; організація спеціалізованого навчання, семінарів, досліджень, спрямованих на покращення співпраці та координації між службами, пов’язаними із захистом фінансових інтересів ЄС. Угоду 20 березня підписали міністр фінансів Сергій Марченко та єврокомісар із питань бюджету й адміністрування Йоганнес Ган. Нагадаємо, також учора віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що в Україні створять посади заступників голів обласних адміністрацій і міст із питань європейської інтеграції. Відповідну постанову вже ухвалив Кабінет міністрів.