Як повідомляє TrueUA з посиланням на NASA, космічне випромінювання є одним з найголовніших зупиняючих чинників пілотованих досліджень найближчого (і не лише) космосу людством. Зовсім нещодавно завершилася дослідницька програма HI - SEAS V, що проходила на ізольованій території Гавайських островів і ставила завданням перевірку людських фізичних і психологічних можливостей.
І доки усі зацікавлені люди чекають, що ж нового запропонує компанія SpaceX стосовно своїх доки фантастичних планів відносно колонізації Марса, аерокосмічне агентство NASA приступило до нової, більше прикладної програми HRP (Human Research Program), спрямованої на пошук вирішення питання дій на людський організм радіації.
«Визначення наслідків тривалої дії випромінювання на астронавтів є комплексним процесом.
Складно визначити, як саме випромінювання взаємодіє з тканинами і клітинами. Ще складніше розібратися в тому, які негативні ефекти в майбутньому проявляться від дії цього випромінювання.
Йдеться не лише про хвороби, але і в цілому ефектах, що викликаються випромінюванням, на здорове функціонування біологічної системи», - говорить фізик NASA Тоні Слабка.
Випромінювання може завдавати шкоди практично будь-яким клітинам живого організму. Тому завданням проекту HRP є визначення передбачуваних наслідків на організм, включаючи розвиток раку або будь-яких негативних ефектів на серцево-судинну і центральну нервову системи.
Вже доведено, що космічне випромінювання здатне стискати і робити менш еластичними артерії, завдавати шкоди серцю, а також призводити до розвитку серцево-судинних захворювань шляхом знищення клітин в тканинах кровоносних судин.
Крім того, випромінювання може перешкоджати нейрогенезу (заміною старих клітин новими), ушкоджуючи або повністю знищуючи існуючі нейронні клітини набагато швидше, ніж тіло здатне їх відновлювати або замінювати.
Це, у свою чергу, може проявлятися, наприклад, у вигляді дефіциту пам'яті і порушенні інших когнітивних функцій.
«Одним з серйозних проявів дії випромінювання на клітини може бути ушкодження ДНК. Існує можливість руйнування цілих ланцюжків», - пояснює Пітер Гуіда, біолог Лабораторії по вивченню космічного випромінювання NASA.
«Клітини намагаються полагодити ці ушкодження. Іноді успішно, іноді не дуже. А іноді відновлення може бути проведене невірно. Гени, що отримали неправильне відновлення, можуть призводити до мутацій, і акумуляція цих мутацій з часом може привести, наприклад, до розвитку раку».
Проект HRP хоче знайти дійсно ефективні кошти, які дозволять захистити астронавтів, що збираються відправитися на той же Марс. Одним з варіантів, хоча і не вирішення проблеми, але мінімізації її наслідків являється зниження часу дії радіації.
Для цього необхідно використати швидші ракети, які дозволять проводити менше часу в космосі. На допомогу також можуть прийти спеціальні фармацевтичні засоби і особливі екрануючі матеріали, які використовуватимуться як в обшивках космічних апаратів, так і в скафандрах майбутніх космічних колонізаторів.
