У ніч на 17 жовтня 2023 року Збройні сили України використали далекобійні ракети для ударів по двох аеродромах в окупованих Росією Луганську і Бердянську. Цей факт викликав неабияке занепокоєння серед російських пропагандистів, адже відстань від точок ураження до лінії фронту складала порядку 120-125 кілометрів, що вважалося недосяжним для української артилерії наземного базування (як відомо, HIMARS стріляє на 80-85 кілометрів). А після того, як спочатку президент України Володимир Зеленський, а згодом і представник Білого дому підтвердили факт використання Україною ракет ATACMS, занепокоєння росіян переросло у справжню істерику. І не безпідставно.
ATACMS — це керовані балістичні ракети, які здатні точно вражати цілі на відстані від 128 до 310 кілометрів залежно від модифікації. Снаряди запускаються з установок М142 HIMARS та M270 MLRS, які вже понад рік є на озброєнні ЗСУ.
Вперше ATACMS були використані під час операції "Буря в пустелі" в Іраку у 1990-1991 роках для знищення батарей ППО та вузлів зв'язку іракських військ. За час операції американці вразили цими ракетами близько 200 цілей. Ефективність бойового застосування цих систем виявилася досить високою.
Ракета ATACMS здійснює свій політ за так званою напівбалістичною траєкторією, коли початковий розгін відбувається за заздалегідь запрограмованою жорсткою траєкторією, а весь наступний політ після досягнення апогею відбувається в керованому режимі. Управління ракетою здійснюється за допомогою аеродинамічного кермування за сигналами від бортової системи управління, яка безперервно визначає передбачувану точку падіння та виробляє команди для поєднання її з ціллю.
На сьогодні відомо про існування ракет ATACMS чотирьох типів. З них тільки один (MGM-168A) несе уламково-фугасну бойову частину. Три інших снаряди (MGM-140A, MGM-140B і MGM-164A) комплектуються касетними бойовими частинами з осколково-фугасними або іншими суббоєприпасами, кількість яких залежить від типу та призначення.
За словами неназваного американського чиновника, якого цитують ЗМІ, поставлені в Україну ракети ATACMS мають максимальний радіус дії трохи понад 100 миль (приблизно 165 кілометрів). З оприлюднених окупантами фотографій уламків, зібраних на місці вибухів у Бердянську, можна зробити висновок, що постріли здійснювались ракетами MGM-140А.
Ракета ATACMS MGM-140. Фото: Weaponsystems.net
З відкритих джерел відомо, що головна частина касетної ракети MGM-140A несе 950 бойових елементів вагою 560 кілограмів і має дальність стрільби до 165 кілограмів.
Удосконалена версія цієї ракети, MGM-140B, має 300 бойових осколкових елементів вагою 160 кг і дальність стрільби до 300 кілометрів.
Касетна ракета MGM-164A має 13 самонавідних бойових елементів загальною вагою 450 кілограмів і може вражати цілі на відстані 140 кілометрів.
Ну й осколково-фугасна ракета MGM-168A має боєголовку масою 227 кілограмів і може долетіти на відстань 270 кілометрів.
Запуск ракети ATACMS. Фото: Вікіпедія
Маючи навіть одну з найпростіших ракет класу ATACMS (а MGM-140А є першою і базовою в серійній лінійці цих ракет — усі інші версії були зроблені на її основі), Україна змогла дістати окупантів у місцях, які вони вважали відносно безпечним тилом. Тепер же такого поняття, як безпечний тил, у росіян не буде.
"Для російських військ більше немає безпечних місць у межах міжнародно визнаних кордонів України", — написав ввечері 17 жовтня радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк. Це яскраво видно, якщо нанести на карту дальність ураження ракет, які тепер є на озброєнні у ЗСУ.
Карта досяжності ракет ATACMS різних модифікацій. Фото: @ameliaurheart
На практиці це означає, що Росія тепер не має жодної можливості безпечно складувати на окупованій нею території України військову техніку, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали й навіть казарми з живою силою, не кажучи вже про штаби. Також під ще більшим прицілом опинився Чорноморський флот РФ, точніше його залишки.
Усе це вже у середньостроковій перспективі має призвести до того, що або російська армія втратить свою боєздатність через снарядний і паливний голод і буде розбита Збройними силами України, або змушена буде відійти на "безпечну відстань", якою тепер вважатиметься лише територія Росії — адже Україна взяла на себе зобов'язання не застосовувати американську зброю за межами кордонів 1991 року.
Насамперед варто зазначити, що, попри всі розмови про можливу передачу цих ракет Україні, перше застосування їх стало для росіян несподіванкою. Адже зберігати в одному місці військову техніку (бойові вертольоти), снаряди і пальне можна лише там, де ти можеш бути впевненим у безпеці.
Тепер же, знаючи про нові можливості ЗСУ, росіяни змушені будуть переховати вже звезені в Україну запаси і кардинально переглянути свою логістику. Тепер можна буде забути про великі склади чи аеродроми у відносній близькості від фронту, з яких можна оперативно перекидати техніку, боєприпаси й пальне безпосередньо у місця ведення боїв. Все доведеться робити "з коліс" малими партіями, що потягне за собою затримки й у підсумку призведе до того, що самі військові називають терміном "снарядний голод".
Цікаво, що спікер Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телемарафону вже заявив, що сам факт завдання ударів на такій відстані таким типом озброєння проти якого Росія не може фактично нічого зараз протиставити, уже говорить про те, що ситуація буде змінюватись. Як саме — побачимо вже зовсім скоро.
В одному з попередніх матеріалів ми зазначали, що той факт, що росіяни розташовують свою авіацію у відносній близькості до лінії фронту, окрім переваг має й ризики: за наявності необхідного озброєння (зокрема ракет ATACMS) можна завдавати ударів і знищувати російські вертольоти ще на аеродромах. Саме це і сталося у ніч на 17 жовтня і тепер буде ставатися регулярно.
Денис Крига, спеціально для TrueUA
