Відбудова України потребує залучення інвестицій, сильних гравців ринку, нарощення виробничих потужностей і міжгалузевої синергії. Це — головні цеглинки міцного фундаменту поточної та повоєнної відбудови країни.
За два з половиною роки повномасштабної війни внаслідок обстрілів було зруйновано понад 213 тисяч об’єктів. Найбільше постраждали житлово-комунальний сектор, інфраструктура, промисловість та інші. Для їхнього відновлення потрібно буде залучити понад 500 млрд доларів. Утім, сума буде значно більша, адже ворог щодня завдає нових ударів.
Паралельно з новими руйнуваннями ведеться відбудова країни. За цей період в Україні введено в експлуатацію понад 420 житлових комплексів. Підсумки І кварталу 2024 року показали, що індекс виконаних будівельних робіт зріс на 40,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Драйвером росту будівництва стали інженерні споруди, житлове та комерційне будівництво. Кожен другий об’єкт — це нове будівництво.
Будівельна галузь переживає скрутні часи. За даними Українського союзу промисловців і підприємців, третина довоєнних потужностей галузі зруйновані або під тимчасовою окупацією. Через втрати територій скоротились джерела сировини, виробничі потужності підприємств завантажені на 30-60%; змінились ланцюги постачання, витрати на логістику зросли у 4-6 разів, а на електроенергію — у понад двічі, спостерігається хоча й стійкий, але низький попит на будівництво житла. Ці та інші чинники вплинули на подорожчання будівельних матеріалів в середньому на 45%, а відповідно, на вартість нерухомості. Окрім того, учасникам галузі доводиться долати безпекові та фінансові ризики, адаптуватися до змін у законодавстві, вимог партнерів і настроїв споживачів.
Серед головних трендів, які впливають на галузь, — дефіцит кадрів технічних і робітничих спеціальностей, який досяг майже 50%. З іншого боку, нестача кадрів призвела до появи нового тренду щодо подолання нестачі робочої сили. Місця за так званими "чоловічими професіями" все більше займають жінки, для них запускають освітні проекти з галузі будівництва та архітектури. Тривалі пошуки працівників сповільнюють будівництво, тож роботодавці вдаються до грошових заохочень. На платформі Work.ua пропонують вакансії плиточника, бетоняра та монолітника з зарплатами 40-70 тисяч гривень, проектувальника — 25-60 тисяч гривень, залежно від географічного розташування об’єкта.
На закупівлю будматеріалів для повоєнної відбудови України, за різними підрахунками, знадобиться 65-100 мільярдів доларів. Велика "вилка" у підрахунках пояснюється відсутністю верифікованих даних про реальні збитки, завдані інфраструктурі й житловому фонду.
Аналітики KSE переконані, що 90% необхідних будівельних матеріалів можуть вироблятися в Україні — звісно, за умови створення умов і залучення інвестицій у розвиток виробництв. На сьогодні у галузь будматеріалів надійшло понад 730 мільйонів доларів.
Ураховуючи значне падіння попиту на будматеріали, яке відмічають виробники галузі, — до 25-40% у порівнянні з довоєнним періодом, інвестиції у розвиток — це робота на перспективу, про яку потрібно думати вже сьогодні. У Всеукраїнській спілці виробників будівельних матеріалів підрахували: для того, аби задовольнити повоєнний попит, кожне уціліле підприємство галузі має наростити виробництво на 200-300%: від розробки кар’єрів — до виготовлення готового продукту десятків товарних груп. Чи вдасться це зробити? Деякі експерти прогнозують виникнення дефіциту будматеріалів у багатьох сегментах ринку, аргументуючи статистикою: для відбудови ринок лише на половину забезпечений бетоном, на 77% профілем ПВХ, на 86% цементом. Також ринок будівництва відчуває дефіцит арматури, базальтових утеплювачів і керамічної плитки, гіпсокартону і хімічних речовин, які використовуються для будматеріалів, сухих будівельних сумішей.
Цемент. На думку голови Асоціації виробників цементу України "Укрцемент" Павла Качура, для нарощування виробництва ще є час, адже пік споживання будматеріалів у процесі відбудови припаде лише на четвертий рік від початку.
"Важливо розуміти, яка кількість грошей може бути спрямована державою на відбудову. Якщо керуватися оптимістичними прогнозами та припускати, що Україна матиме щороку близько $35 млрд, то цементу буде потрібно лише 12,6 млн тонн. І це цілком реально для галузі", — запевнив пан Павло, пише РrofВuild.
Учасники Асоціації уже напрацювали кілька рішень, які дозволять уникнути дефіциту цементу. Так, за умови виходу на 10,5 млн тонн споживання, галузь готова модернізувати та розширити чинні виробництва. А кожна вкладена у виробництво цементу гривня згенерує додаткові 4-5 гривень в економіку.
Бетон. На ринку бетону працюють близько 300 виробників. Основним драйвером попиту на їхню продукцію є інфраструктурне будівництво, об’єкти дорожньої інфраструктури, інженерні споруди та об’єктів енергетичного сектора. З’явилися й нові сегменти використання бетону: будівництво укриттів для захисту людей і фортифікаційних об’єктів. А от частка житлового будівництва у загальній структурі будівельного ринку зменшилась.
Окрім того, змінилась географія замовлень — зокрема, завдяки міграції українців з південних і східних областей. За останні роки суттєво збільшилося споживання бетону в західних регіонах, зокрема на Львівщині, в Івано-Франківській, Закарпатській, Тернопільській та Волинській областях. У регіонах, що наближені до зони бойових дій, скоротилися щонайменше в 4-5 разів. І хоча торік ринок продемонстрував поступове відновлення, однак на тлі продовження активних бойових дій про повернення виробництва до показників 2021 року говорити зарано.
Сухі будівельні суміші (СБС). Про "зміщення" попиту у більш безпечні регіони, пов’язані з цим виклики для виробника, розповідає й генеральний директор ТОВ "Фабрика будівельних сумішей "Будмайстер" Андрій Ніконенко. Завод у Павлограді має потужності для виробництва 9 тисяч тонн продукції на місяць, але наразі не має можливості реалізувати таку кількість — через зниження попиту на продукцію, високу конкуренцію з європейськими й місцевими брендами, демпінг цін, дорогу логістику.
Підприємство розвиває продажі у трьох напрямах: у роздріб, через мережі спеціалізованих магазинів та на об’єктне будівництво (багатоповерхівки, комерційна нерухомість). Частка останнього складає 15-20% від загальних продажів компанії, і колектив докладає великих зусиль задля збільшення своєї присутності у цьому перспективному сегменті. Зокрема, "Будмайстер" шукає локацію для розміщення виробництва у регіонах, де будівництво розвивається більш динамічно.
"Логістична частина не має перевищувати 8-10% від загальної вартості, у нашому випадку це обмежується постачаннями у радіусі до 300 км. Виробляючи продукцію лише у Павлограді, ми ще можемо доставити її до Києва, а от постачання на Західну Україну — уже не рентабельні", — пояснює гендиректор підприємства.
Окрім того, продажі на будівельні об’єкти ускладнюють й деякі вимоги учасників ринку: відтермінуваннями оплати будматеріалів, пропозиції розрахуватися за будматеріал квартирою чи комерційною площею у новобудові.
"Ми — не рієлторська компанія. Ми — виробники, і нам потрібні "живі" кошти для закупівлі компонентів, на логістику, виробництво, упаковку та відвантаження. Хоча деякі виробники погоджуються на такі умови забудовників, ввели у штат фахівця з нерухомості, адже продаж нерухомості — це складна процедура з багатьма нюансами", — додає пан Андрій.
Попри труднощі, "Будмайстер" намагається конкурувати з топ-виробниками якістю і сервісом. Підприємство має технічну документацію на систему утеплення; документальне підтвердження, що продукція може використовуватися не менше 25 років завдяки своїм високим технічними властивостям, що дозволяє брати участь у тендерах. Уся продукція проходить тестування у власній сертифікованій лабораторії, а працівники проводять на будмайданчиках майстер-класи з використання СБС і оперують технічними характеристиками матеріалів.
Скло і фурнітура. Найгірша ситуація щодо постачання будматеріалів — зі склом для сучасних склопакетів. До повномасштабного вторгнення 80-85% продукції постачалося з Росії та Білорусі. Нині використовується переважно з турецьке та європейське скло.
Якщо Україна не матиме власного флоат-скловиробництва для відбудови, вона повністю залежатиме від умов закордонних виробників. За оцінками експертів, наразі щорічні потреби України у віконному склі становлять 27 млн кв.м, а для його виробництва потрібно побудувати 3-4 заводи. Внутрішні сировинні можливості для виробництва флоат-скла в Україні неабиякі: країна володіє запасами кремнеземного піску та кварцу. І вже кілька компаній анонсували наміри інвестувати у виробництво віконного скла.
Натомість вітчизняного ПВХ-профілю та інших комплектуючих для вікон вистачить. За останні роки Україна наростила експорт віконних систем, які за якістю конкурують з польською продукцією, але коштують дешевше. Тому Німеччина, Франція та Британія почали купувати таку українську продукцію.
Так, завод AXOR постійно розширює асортимент своєї віконно-дверної фурнітури. І першими, хто зацікавився системою Komfort Line K-3 — SMART & QUICK, стали європейські партнери. У Європі кілька років, спостерігається тенденція щодо уваги до деталей і естетики, підвищення комфорту у приміщенні. Вікна та двері стають невід'ємною частиною інтер'єру, їх площа збільшується, щоб більше сонячного світла потрапляло в приміщення. Водночас вікна повинні виконувати свої основні функції: енергоощадження, світлопередачі та захисту від впливу зовнішнього середовища (охолодження, продування тощо).
Отже, попри ризики та виклики, галузь має значний потенціал для зростання, особливо за підтримки уряду і міжнародних партнерів.
Усе більше покупців житла цікавляться якістю використаних у будинку будматеріалів. Якщо до початку енергетичної кризи через обстріли окупантів нюанси будівництва хвилювало лише кожну десяту людину у відділах продажу столичних девелоперів, то тепер ними цікавляться на третину більше покупців.
"Покупців хвилює енергоефективність матеріалу стін, — розповідає Вікторія Берещак, оглядачка ринку нерухомості. — Найкраще — червона цегла, яка використовується в об’єктах бізнес-класу або низькій малоповерховій забудові, де можна собі дозволити підвищити якість матеріалів, але не "з’їсти" власну маржу. Найбільш розповсюджений прийнятний варіант — керамоблок, гірше — газоблок. Також важливе питання — матеріал утеплювача та його технічні характеристики".
Це вкупі з питаннями енергетичної незалежності — заживлення ліфтового та інженерного обладнання, зокрема насосів на подачу води, а також наявність альтернативних джерел енергії хоча б для місць загального користування, наразі у списку головних критеріїв вибору житла.
Фахівчиня радить покупцям передусім звернути увагу на матеріал стін і утеплювач. Наприклад, керамоблок вирізняється енергоефективністю, зносостійкістю та шумоізоляцією. Щодо утеплювача, то, на її думку, більший ефект забезпечить мінеральна вата європейських або канадських брендів.
У проектній документації є специфікація технології та використаних ключових матеріалів, однак розібратись у цих питаннях самотужки покупцю непросто, додає пані Вікторія. Наразі на рівні держави поки немає зобов’язань девелоперів оприлюднювати, наприклад, сертифікати якості матеріалів, з яких споруджено будинок, але у перспективі було б добре до цього прийти.
"Торік запрацював е-кабінет виробника будівельної продукції в е-системі у сфері будівництва, де виробники поки добровільно можуть вносити інформацію про свої матеріали, відповідність їх стандартам ЄС. З 2025 року, наскільки мені відомо, декларування характеристик своєї продукції буде обов’язковим", — зазначила Вікторія Берещак.
Микола Аніщенко, комерційний директор із закупівель Alliance Novobud:
Микола Аніщенко
"Покупці все частіше цікавляться технологією будівництва, адже йдеться не лише про якість виконання робіт, а про безпеку та надійність. Монолітно-каркасна технологія, за якою будуються будинки Alliance Novobud, це, перш за все, про міцність і стійкість. Конструктив таких будинків, на противагу панельним, не піддається прогресуючим обваленням. Експерти вважають, що висотні будинки більш безпечні, ніж низьковисотні. З одного боку, в них легше влучити, а з іншого — мають набагато вищий коефіцієнт стійкості, адже будуються зі застосуванням масивних підтримувальних конструкцій.
Покупці хочуть, щоб їхня квартира була не просто комфортна, а й безпечна для здоров’я. Тому цікавляться виробниками будматеріалів, сертифікатами якості на їхню продукцію тощо. Велика увага прикута до віконних конструкцій, адже це один з найголовніших факторів забезпечення комфортного мікроклімату в оселі.
Вибір постачальника будматеріалів потребує ретельного підходу і є важливою частиною процесу будівництва. Є кілька ключових критеріїв, які наша компанія враховує при виборі постачальника:
Усі будматеріали є критично важливими для забезпечення довговічності, безпеки та комфорту житла, тому до кожного матеріалу ми висуваємо перелік вимог".
Осман Йилмаз, генеральний директор AXOR Industry:
Осман Йилмаз
"З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну перед компанією постало питання не лише безпеки бізнесу та клієнтів у регіоні, а й подальшої роботи підприємства. Адже наш завод з виробництва віконно-дверної фурнітури розташований у Дніпрі. Ми продовжили працювати, щоб виконувати наші зобов'язання для міжнародних партнерів, забезпечувати заводи-переробники усім необхідним, і підтримувати українську економіку, що надзвичайно важливо в умовах війни. Зараз можна сказати, що останні два роки стали не лише часом для випробувань і складних рішень, а й можливостей для змін.
З перших днів повномасштабного вторгнення AXOR припинив усі ділові відносини з країнами-агресорами. Водночас компанія розширила географію постачання, збільшила обсяги продажів, випустила на ринок нові продукти.
Суттєвим фактором для впровадження та виведення на ринок наших нових продуктів стало розширення потужності виробничого комплексу AXOR попри те, що підприємство розташоване поблизу зони бойових дій. У результаті ми розробили та представили на ринку інноваційні продукти: розсувну систему Intent Smart&Quick, приховані петлі для міжкімнатних дверей Arte Interior, 3D петлі для вхідних або міжкімнатних дверей з ПВХ-профілю, віконні ручки AXOR Star Line та натискну гарнітуру. Також у нашому асортименті з’явилися замки врізні для алюмінієвих дверей. Завдяки оновленню й удосконаленню лінійки фурнітури, наша фурнітурна система стала більш зручною для складання віконних конструкцій на підприємствах партнерів AXOR. Завдяки цим змінам, нам вдалося пришвидшити виробництво віконних конструкцій більших розмірів, зробити конструкції ще надійнішими у процесі експлуатації.
Разом з оновленням виробничих потужностей і розширенням продуктової лінійки, AXOR забезпечує постійну сервісну підтримку європейським і українським партнерам.
Ми постійно працюємо над розширенням партнерських відносин, особливо на міжнародних ринках. У зв’язку з воєнним станом нині це складніше робити. Але завдяки напрацюванням попередніх років, компанії вдається розширювати пул партнерів і географію постачання, у результаті — зростають продажі на європейських ринках.
Наша компанія також активно працює над відбудовою України. Розвиток українського продукту, перерахування податків до бюджету і підтримка українського споживача — це те, що забезпечить розвиток власного виробництва та країни загалом".
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
