У вівторок, 29 вересня, у Львові сталася трагедія на одному із будівельних майданчиків. Загинула людина.Про це повідомила поліція Львівської області. За даними слідства, нещасний випадок стався на незавершеній будівлі на вулиці Пилипа Орлика.Як встановило слідство, 41-річний чоловік під час виконання розвантажувальних робіт впав із висоти п’ятого поверху. Від отриманих травм чоловік загинув на місці події.Обставини трагедії встановлюють. Наразі відкрито кримінальне провадження за фактом порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою."Санкція статті передбачає обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Досудове розслідування триває", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що на Львівщині поліція розслідує загибель 29-річного майстра-арматурника, який під час роботи на будівництві впав із п’ятого поверху. Чоловік отримав важкі травми та наступного дня помер у лікарні.Також у Львові сталася смертельна трагедія під час фасадних робіт на будівництві. Із висоти 15-го поверху впали троє працівників, усі вони загинули..

Мер Львова Андрій Садовий публічно звернувся до п’ятого президента України та лідера "Європейської Солідарності" Петра Порошенка із закликом втрутитися в ситуацію навколо можливої масштабної житлової забудови в Сокільниках, поблизу Львівського аеропорту. Як повідомив міський голова, питання можуть розглянути вже 29 вересня на засіданні Львівської районної ради. За словами Садового, від позиції депутатів, зокрема представників "Європейської Солідарності", може залежати подальша доля цієї території. "Аеропорт — це стратегічна інфраструктура держави. Після завершення війни Україні буде потрібен сильний міжнародний аеропорт, вантажний хаб і можливість розвивати авіаційну інфраструктуру Львівщини", — наголосив мер Львова.Він застеріг, що рішення про житлову забудову цієї території може мати довгострокові наслідки."Якщо сьогодні віддати ці землі під багатоповерхівки, завтра повернути їх уже не вдасться", — йдеться у зверненні.Садовий закликав Порошенка особисто втрутитися в ситуацію та не допустити рішення, яке, на його думку, може загрожувати державним інтересам і обмежити можливості для подальшого розвитку Львівського аеропорту."Тут йдеться не про політику. Йдеться про те, яку країну ми залишимо після себе", — підсумував мер Львова.Як відомо, Україна повністю закрила свій повітряний простір для цивільних літаків 24 лютого 2022 року — у перший день повномасштабного вторгнення Росії. Європейська організація безпеки повітряної навігації зазначила, що обмеження на польоти цивільної авіації в повітряному просторі України можуть зберегтися до 2029 року.Раніше з’являлася інформація, що львівський аеропорт може першим відновити польоти за наявності гарантій безпеки для цивільних літаків.Нагадаємо, що минулого року міжнародний аеропорт "Львів" розглядав можливість запуску рейсів цивільної авіації під час воєнного стану. Однак для цього необхідно декілька умов..

Капітальні видатки державного бюджету, які планували на осінь, відкладено на грудень. Йдеться про кошти на захист енергетики та підготовку до зими. Таке рішення ухвалили в Міністерстві фінансів України.Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа в коментарі "Економічній правді".За її словами, перенесення на кінець року торкнулося будівництва та реконструкції лікарень, зведення укриттів у школах і медичних закладах, спорудження соціального житла й іншого."Насамперед це капітальні видатки: будівництво та реконструкція, в тому числі лікарень. Це будівництво укриттів у лікарнях і школах; захист енергетики; будівництво соціального житла тощо", — зазначила вона.Нардепка наголосила, що, коли йдеться про капітальні видатки, відкладення їх на грудень означає, що "цього року їх узагалі не вдасться профінансувати, тому що це просто неможливо зробити".За словами голови профільного комітету, лише з вересня на грудень уряду довелося перенести 39 мільярдів гривень капітальних видатків.Депутатка зауважила, що зараз держава продовжує фінансувати соціальні потреби, зокрема, виплачувати заробітні плати працівникам бюджетного сектору, однак ситуація з бюджетом залишається складною."Тому ми кажемо, що ситуація з бюджетом погана. Коли ми наполягаємо про те, що потрібно ухвалювати ритмічно та вчасно міжнародні зобов'язання, то ми не просто так це говоримо", — наголосила Роксолана Підласа.Нагадаємо, сьогодні міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко зазначав, що простої під час повітряних тривог суттєво впливають на стан економіки України, яка й без того перебуває у кризовій ситуації. Бізнесу може допомогти, серед іншого, диференціація сигналів тривог..

На Львівщині поліція розслідує загибель 29-річного майстра-арматурника, який під час роботи на будівництві впав із п’ятого поверху. Чоловік отримав важкі травми та наступного дня помер у лікарні.Як повідомила пресслужба Головного управління Національної поліції у Львівській області, інцидент стався 15 вересня близько 15:00 на незавершеній будівлі в одному із сіл Стрийського району. За попередніми даними правоохоронців, працівник упав із висоти близько 18,5 метра.Після падіння чоловіка госпіталізували. Попри зусилля медиків, 16 вересня він помер від отриманих травм.За фактом події слідчі розпочали кримінальне провадження за ч. 2 ст. 272 Кримінального кодексу України ("Порушення правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою"). Санкція статті передбачає до п’яти років обмеження волі або до восьми років позбавлення волі, а також позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.Наразі правоохоронці проводять досудове розслідування та встановлюють усі обставини трагедії.Раніше у Львові сталася смертельна трагедія під час фасадних робіт на будівництві. Із висоти 15-го поверху впали троє працівників, усі вони загинули. Нагадаємо, наприкінці серпня у Дарницькому районі Києва під час будівельних робіт загинув 26-річний чоловік. На нього впала бетонна конструкція. .

У Дарницькому районі Києва під час будівельних робіт загинув 26-річний чоловік. На нього впала бетонна конструкція. Про це повідомила пресслужба Головного управління Національної поліції у місті Києві. Правоохоронці встановили, що до виконання небезпечних робіт працівника допустили без офіційного оформлення, необхідного інструктажу та ознайомлення з проєктом виконання робіт. За даними слідства, загиблий працював бетонярем на одному з підприємств будівельної групи. При цьому з ним не укладали ані трудового, ані цивільно-правового договору.Слідчі встановили, що 33-річний майстер дільниці допустив чоловіка до виконання робіт із підвищеною небезпекою без проведення обов’язкового інструктажу з охорони праці та техніки безпеки. Працівника також не ознайомили з проєктом виконання робіт.Трагедія сталася під час монтажу будівельної конструкції. Чоловік встановлював спеціальні кріплення, однак у процесі роботи посунув опору, яка утримувала частину конструкції. Унаслідок цього конструкція впала та смертельно травмувала працівника.За результатами досудового розслідування правоохоронці повідомили майстру дільниці про підозру за ч. 2 ст. 272 Кримінального кодексу України ("Порушення правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людини").Наразі досудове розслідування завершено, а обвинувальний акт направили до суду. У разі доведення вини обвинуваченому загрожує до восьми років позбавлення волі.Нагадаємо, раніше у Львові сталася смертельна трагедія під час фасадних робіт на будівництві. Із висоти 15-го поверху впали троє працівників, усі вони загинули. .

Львівський аеропорт відновить роботу, як тільки вдасться розв’язати безпекові питання. Фахівці стверджують, що це може відбутися ближче до 2029 року.Про це розповів міський голова Львова Андрій Садовий в інтерв'ю "РБК-Україна"."Й аеропорт "Львів", й аеропорт "Бориспіль" в робочому стані. Як тільки безпекові питання розв’яжуться, я думаю, ці летовища зможуть відновити роботу. Йдеться про тижні, а не про місяці, щойно залагодять безпекові питання", — зазначив він.Львівський міський голова також пояснив ситуацію із забудовою довкола аеропорту."Тепер стосовно цієї афери, яка отримала не тільки загальноукраїнську, а й загальноєвропейську відомість. Про що йдеться? Наприклад, аеропорт "Хітров" у Лондоні за останні 100 років збільшився в 20 разів. І в радянські часи, коли будувався аеропорт "Львів", то територію біля аеропорту, близько 70 гектарів, зарезервували для розвитку аеропорту", — додав він.Мер Львова уточнив, що там можна було висаджувати траву, якісь там злаки, але жодної забудови там не можна робити. І жодних проблем не виникало, адже шість років тому в Україні відбувався процес об'єднання громад.Тоді, як розповів Садовий, багато громад доєдналися до Львова, а громада Сокільників, на території якої частково розташоване летовище, сказала, що хоче залишатися селом. Потім з'явилося рішення сільської ради Сокільників щодо будівництва там іще 50 тисяч метрів квадратних житла на вісім тисяч мешканців."Тобто це має з'явитися ще одне велике місто, без каналізації, без водопостачання, без освіти, без медицини, без нічого. Просто взяти та цю територію, яка є резервною до аеропорту, забудувати. Це, звичайно, викликало шок, тому що зараз у світі є проста формула: є литовище, є місто. Нема летовища, немає міста. І ми звернулися в суд. Наразі ті всі процеси є заблоковані", — зазначив мер.За його словами, Європейський Союз має дуже великий проєкт вартістю близько 10 мільярдів євро щодо власного вибудовування Львова як великого транспортного вузла."Це під'єднання залізничного сполучення, європейської колії замість радянського стандарту та плюс з'єднання львівського летовища з львівським вокзалом. Фактично вибудовується такий транспортний вузол. І це все пробують наші доморощені підприємці, їхні лобісти сковернути", — розповів Садовий.Мер Львова додав, що буквально нещодавно міністерство транспорту Великої Британії презентувало великий проєкт, як має виглядати львівське летовище."Там жодного житла немає, там є інфраструктура, там є ті речі, які важливі для майбутнього. До речі, ця інфраструктура може давати сотні мільйонів податків тій самій громаді, але люди, які хочуть заробити вже та зараз, мають інше бачення", — пояснив Садовий.Як відомо, Україна повністю закрила свій повітряний простір для цивільних літаків 24 лютого 2022 року — у перший день повномасштабного вторгнення Росії. Європейська організація безпеки повітряної навігації зазначила, що обмеження на польоти цивільної авіації в повітряному просторі України можуть зберегтися до 2029 року.Раніше з’являлася інформація, що львівський аеропорт може першим відновити польоти за наявності гарантій безпеки для цивільних літаків.Нагадаємо, що минулого року міжнародний аеропорт "Львів" розглядав можливість запуску рейсів цивільної авіації під час воєнного стану. Однак для цього необхідно декілька умов..

У черкаському індустріальному парку "Біосенс" розпочали будівництво найбільшого в країні заводу з переробки картоплі. Запуск першої черги запланували наприкінці 2026 року або на початку 2027 року.Про це повідомив AgroTimes із посиланням на заступника голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського.Зазначається, що таке підприємство дозволить повністю покрити внутрішні потреби у картопляному борошні та розпочати його експорт."Зараз країна імпортує 100% картопляного борошна, що становить в середньому 2,5 тисячі тонн на рік, для хлібопекарської, кондитерської, мʼясопереробної промисловості та виготовлення соусів", — зауважив нардеп.Він додав, що інвестиції у першу чергу потужністю 25 тисяч тонн на рік — 960 мільйонів гривень. Площа виробничого корпусу сягає 6,5 тисячі квадратних метрів, а обладнання вже доставлене в Україну.На території індустріального парку тривають роботи з розширення підʼїзної дороги та підключення до газових мереж, на які уряд у грудні 2025 року виділив 24,7 мільйона гривень на умовах співфінансування."Зараз готується додаткова заявка на державне фінансування інфраструктури. Для розміщення майбутніх потужностей площу парку розширюють із 29,6 до 40 гектарів, а поруч передбачено резервну ділянку на 60 гектарів", — розповів заступник голови комітету парламенту.Він констатував, що на 2027 рік заплановане будівництво другої черги з випуску картоплі фрі потужністю 60-150 тисяч тонн на рік із залученням 2,5 мільярда гривень інвестицій."Третя черга, яка також випускатиме картоплю фрі, потребуватиме близько трьох мільярдів гривень. Проєкт також передбачає зведення комплексу зберігання картоплі на 20 тисяч тонн, підприємства з перероблення картопляної шкірки у білок і крохмаль, а також тепличного господарства з когенераційною установкою", — підсумував Дмитро Кисилевський.Нагадаємо, наприкінці жовтня минулого року стало відомо, що компанія "Маїс" розпочала будівництво першого в Україні заводу повного циклу з перероблення картоплі. Запуск підприємства, що вироблятиме до 60 тисяч тонн продукції на рік, планували на 2027 рік..

Російські загарбники розробили план забудови історичного центру Маріуполя. Вони вже оприлюднили заходи з так званого "комплексного розвитку територій".Про це повідомили в українській Маріупольській міській раді з посиланням на Центр вивчення окупації."Окупаційна адміністрація Маріуполя визначила першу ділянку для так званого "комплексного розвитку території" у Центральному районі міста", — зазначили в міськраді Маріуполя.Там додали, що йдеться про територію площею майже 59 гектарів у межах вулиць Митрополитської, Куїнджі, Шевченка та Торгової."До визначеної ділянки входять колишній завод "Октябрь", а також житлові будинки", — додали в повідомленні.За заявами окупаційної адміністрації, до 2035 року на цій території планують звести понад 261 тисячу квадратних метрів житла."Наступними ділянками для "комплексного розвитку" можуть стати території в історичному центрі Маріуполя та районі "Гавань", — висловили припущення в Маріупольській міській раді.Своєю чергою, в Центрі вивчення окупації заявили, що механізм "комплексного розвитку територій" передбачає можливість об’єднання великих земельних ділянок, визнання нинішньої забудови такою, що підлягає реконструкції або знесенню, та перення територій одному оператору для подальшої забудови.Експерти наголосили, що для тимчасово окупованого Маріуполя це може означати перехід від окремих випадків визнання житла "безхазяйним" до системної перебудови цілих кварталів без урахування інтересів законних власників і мешканців.Нагадаємо, що наприкінці травня російська окупаційна адміністрація Маріуполя заявляла про початок "відновлення" металургійного комбінату імені Ілліча. Нібито вже знайшли "інвестора", та стартував поетапний проєкт відродження підприємства. Водночас жодних деталей, ані імені інвестора, ані термінів чи планів виробництва, не оприлюднювали..

Масована атака рашистів на Київ у ніч на понеділок, 6 липня, спричинила пошкодження будівельної ділянки житлового комплексу "Урлівський-1". Після цього будівельні роботи зупинили.Про це повідомила пресслужба "Київміськбуду" у Facebook."Ворог продовжує здійснювати терористичні повітряні атаки на цивільні об’єкти України. Унаслідок ракетного обстрілу руйнувань зазнав будівельний майданчик житлового комплексу "Урлівський-1", — ідеться в повідомленні.Будівельники уточнили, що потужна вибухова хвиля пошкодила огороджувальні конструкції будинків комплексу з різним ступенем інтенсивності."Зокрема, вибито вікна, пошкоджено оздоблення фасадів та стінові конструкції. Також постраждала будівельна техніка, залучена на об'єкті", — пояснили в "Київміськбуді".. Відповідно до затверджених протоколів, зараз на об’єкті тривають слідчі дії та фіксація руйнувань. Після їх завершення "Київміськбуд" замовить незалежну експертизу щодо завданих збитків."Відновлювальні роботи розпочнуться одразу після завершення всіх юридичних процедур і отримання "Київміськбудом" відповідного дозволу", — підсумували будівельники.Нагадаємо, міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що 7 липня в Києві оголошений Днем жалоби в памʼять за жертвами наймасованішої атаки ворога на столицю. У цей день приспустять прапори на всіх комунальних будівлях міста. Також рекомендовано приспустити в столиці державні прапори на будівлях державної та приватної форм власності..

Департамент охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації (КМДА) видав приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини на об'єкті будівництва на вулиці Князів Острозьких, 43/11 у Печерському районі столиці.Про це повідомив "Офіційний портал Києва". Річ у тім, що під час візуального обстеження фахівці департаменту встановили, що на земельних ділянках проводяться будівельні роботи, частково розібрано будівлю, здійснюється втручання у поверхневий шар ґрунту, а самі ділянки огороджені будівельним парканом.Також встановлено, що містобудівні перетворення здійснюються на території Центрального історичного ареалу Києва, частково в межах буферної зони об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та зон регулювання забудови.За результатами обстеження департамент видав приписи замовнику будівництва та користувачу земельної ділянки з вимогами негайно припинити проведення будь-яких робіт на об'єкті, протягом п’яти днів надати на розгляд і погодження проєктну документацію, а також письмові пояснення щодо виявлених порушень законодавства у сфері охорони культурної спадщини.«Проєктна документація на цей об'єкт не погоджувалася. Крім того, департамент охорони культурної спадщини КМДА не видавав дозволів на проведення робіт у межах своїх повноважень», — наголосили в київській владі.Згідно із законом України "Про охорону культурної спадщини", приписи органів охорони культурної спадщини є обов'язковими до виконання. За їх невиконання законодавством передбачена відповідальність.Раніше департамент містобудування й архітектури КМДА повідомляв, що місто не погоджувало будівництво 80-метрового житлового будинку за цією адресою та продовжує відстоювати встановлені містобудівною документацією параметри забудови.Київська влада наголосила, що забудова в центральній частині Києва не може розглядатися винятково як реалізація приватного інвестиційного наміру. Вона має здійснюватися з урахуванням генерального плану Києва, планувальної структури території, історико-містобудівного контексту, вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини та публічних інтересів територіальної громади столиці.Департамент містобудування та архітектури КМДА подавав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яким скасовано частину встановлених містом містобудівних обмежень для забудови на вулиці Князів Острозьких, 43/11."На жаль, апеляційна скарга залишилась без задоволення. У КМДА наголошують, що не погоджуються з таким рішенням, оскільки воно фактично усуває обмеження, які не дозволяли реалізацію висотної забудови на цій ділянці", — йдеться в повідомленні.Як відомо, за вулицею Князів Острозьких, 43/11 раніше було училище зв'язку. Нині його демонтують, аби звести 25-поверховий житловий компелекс. Загалом будівництво охоплює три ділянки.Частина цих ділянок розташована в буферній охоронній зоні об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — Києво-Печерської лаври — та може закрити панорами пам'ятки. У містобудівній документації для цієї території встановлене обмеження висотності — до 27 метрів або приблизно дев’ять поверхів.Нагадаємо, що в січні цього року Кабінет міністрів України звільнив Олега Гоцинця з посади голови Держгеонадр. Звільнення офіційно відбулося за угодою сторін..

Профільне видання ProfBuild розпочав збір заявок від компаній для участі у загальнонаціональному рейтингу найефективніших топменеджерів вітчизняного будівельного ринку."Ми прагнемо відзначити управлінців, чиї зважені стратегічні рішення, масштабні проєкти відновлення та сучасні технологічні підходи забезпечують стійкість підприємств, сприяють залученню інвестицій та стимулюють розвиток галузі в нинішніх умовах, об'єднуючи навколо себе сильні команди та допомагаючи країні долати найважчі інфраструктурні виклики", — повідомили у прес-службі журналу.Збір заявок триватиме з 1 червня.Відкрите онлайн-голосування стартує 1 липня і визначить найефективніших управлінців вітчизняного будівельного ринку.Запрошуються компанії висувати своїх лідерів для участі у рейтингу, який охоплює всі сегменти ринку.Для участі просять надіслати інформацію про кандидата на електронну пошту vote@profbuild.in.ua: ім’я, прізвище та фото керівника (квадратний формат, до 1600х1600px);офіційну посаду та точну назву підприємства;стислу довідку про головні професійні здобутки (обсягом до 300 знаків).Переможців визначать користувачі шляхом відкритого онлайн-голосування.Підсумки та імена фіналістів будуть опубліковані на вебпорталі ProfBuild.in.ua, а також на сторінках друкованого випуску журналу Prof Build.Кожен учасник голосування має можливість віддати свій голос одночасно за трьох номінантів.Медіапартнери: TrueUA, Build Portal, Property Times, RE:UKRAINE та but.in.ua.

Нова енергосистема України передбачає чотири рівні вертикальної безпеки. Те, що планується вибудувати в нашій країні, формується за логікою енергетичних сот.Про це заявив перший віцепрем'єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль під час виступу на міжнародному форумі "Архітектура безпеки" в Києві."Ми не відновлюємо стару систему, ми будуємо нову. Стару систему збудували в логіці мирного часу — централізація, масштаб, економічна оптимізація — в стабільному середовищі така модель давала ефективність, але в умовах війни концентрація стала ризиком, тому наше завдання збудувати систему, яку складніше зруйнувати та легше відновити", — пояснив він.За його словами, у виконанні цього завдання з'явилася логіка енергетичних сот, як практична архітектура стійкості енергосистеми."Соти — це окремий елемент, який має певну автономність, але є частиною більшої структури. Пошкодження однієї комірки не руйнує всю систему. Для українців це означає чотири рівні стійкості", — зауважив міністр.Перший — це держава, базова генерація, атомна енергетика, магістральні мережі, диспетчеризація, інтеграція в ENTSO-E.Другий — це регіони. Кордони цих регіонів можуть не визначатися безпосередньо кордонами областей, але кожен регіон має мати власний план енергетичної стійкості."Два макрорегіони визначаються як правий і лівий берег, далі енергетичні острови, які повинні мати свої генерувальні потужності, власні запаси обладнання та сценарії роботи в умовах дефіциту або часткової ізоляції", — зазначив перший віцепрем'єр-міністр.Третій — це громади. Кожна громада повинна мати вдосталь своєї локальної енергетичної автономності для того, щоби забезпечити роботу критичної інфраструктури.Четвертий — це бізнес. Це групи споживачів, підприємств, індустріальних парків, ОСББ, компанії агрегатори, домогосподарства."Усе це має ставати частиною енергосистеми, а не лише бути елементом пасивного споживання. Там, де можливо, вони мають виробляти, зберігати, балансувати та віддавати енергію в мережу", — зазначив посадовець.При цьому кожен рівень енергетичної стійкості повинен робити саме те, що він може зробити найкраще."Держава не повинна централізовано вирішувати те, що може зробити громада, а громада не повинна втручатися там, де бізнес зробить швидше", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, що за ініціативи Міністерства енергетики уряд запустив конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генерувальних потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни..

Служба безпеки України (СБУ) затримала міського голову одного з міст Одеської області. Він вимагав хабарі під час модернізації енергетичної інфраструктури південного регіону, намагаючись "заробити" на будівництві нової електростанції.Про це повідомила пресслужба СБУ. Вона не вказала прзвище зловмисника. Але місцеві медіа стверджують, що йдеться про міського голову міста Кілія Ізмаїльського району В’ячеслава Чернявського.Як встановило розслідування, посадовець намагався отримати неправомірну вигоду в розмірі 35 тисяч доларів від представника компанії з іноземними інвестиціями."За цю суму мер обіцяв міжнародним підрядникам безперешкодне погодження дозвільної документації на будівництво вітроелектростанції в портовому місті", — пояснили силовики.Вони додали, що цей проєкт мав стати альтернативним джерелом енергопостачання для житлової забудови та соціальних об’єктів місцевої громади. Серед них: лікарні, школи та дитячі садки.Працівники СБУ задокументували злочинну діяльність фігуранта та затримали його на передачі хабаря.Посадовцю повідомлено про підозру за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище).Також розв’язують питання про обрання міри запобіжного заходу та усунення його від займаної посади. Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину."Зловмиснику загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна", — підсумували в Службі безпеки України.Нагадаємо, що на Львівщині ДБР спільно з СБУ викрили військовослужбовця, якого підозрюють в організації схеми незаконного оформлення відстрочок від мобілізації за гроші..

Ринок житлового будівництва в Україні після початку повномасштабної війни демонструє не просто спад і відновлення, а чітке географічне зміщення активності. Нові дані свідчать, що центр ваги будівництва поступово змістився із південних і східних регіонів у бік заходу та частини центральних областей.Про це повідомляє YC.Market. У 2021 році в Україні було прийнято в експлуатацію 11,4 млн м² житла. Вже у 2022-му, після початку повномасштабного вторгнення, цей показник різко впав до 7,1 млн м². У 2023 році ситуація стабілізувалася — 7,4 млн м², а у 2024-му ринок показав відновлення до 9,8 млн м². Водночас це відновлення відбувається нерівномірно і саме регіональна картина найбільше показова.Хто виходить у лідери зростанняНайбільш помітна тенденція — частина областей уже перевищила довоєнні показники будівництва. У 2024 році до таких регіонів увійшли Вінницька, Рівненська, Волинська, Івано-Франківська та Полтавська області. Сукупно вони збільшили обсяги прийнятого в експлуатацію житла з 1,6 млн м² у 2021 році до 2,2 млн м² у 2024-му.Це формує нову карту житлового будівництва, де активність дедалі більше концентрується в областях із нижчими безпековими ризиками, стабільнішим попитом і більш прогнозованими умовами для інвестицій. Фактично, будівельна активність "перетікає" туди, де бізнес і населення відчувають більшу стабільність.Додамо, в Україні розпочала роботу спеціальна міжвідомча група, яка має реалізувати амбітну програму державного іпотечного кредитування для одного мільйона сімей. Ключовим інструментом ініціативи стане надання кредитів під 3% річних терміном на 25 років, при цьому держава бере на себе всі інфляційні ризики.Читайте також: Житло в Україні у 2026: в яких містах приватні будинки коштують найдорожче.

У четвер, 14 травня, у Львові сталася смертельна трагедія під час фасадних робіт на будівництві. Із висоти 15-го поверху впали троє працівників, усі вони загинули. Як повідомила пресслужба поліції Львівської області, надзвичайна подія сталася на вулиці Очеретяній, 31 близько 14:07. За попередніми даними, впала будівельна люлька з людьми. "Унаслідок падіння загинули троє чоловіків", — йдеться у повідомленні.Попередньо встановлено, що двоє загиблих — громадяни Туреччини, ще один — українець. Правоохоронці встановлюють їхні особи та всі обставини події.За процесуального керівництва Галицької окружної прокуратури відомості внесено до ЄРДР за ч. 2 ст. 272 ККУ (Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людей). Обставини події встановлюють.Нагадаємо, 28 квітня у Львові 42-річний чоловік вистрибнув з оглядового майданчика вежі Ратуші. Від отриманих травм він загинув.Додамо, торік в Ужгороді будівельник впав з сьомого поверху багатоповерхівки. На жаль, чоловік загинув..
