# будівництво

Львівський аеропорт відновить роботу, як тільки вдасться розв’язати безпекові питання. Фахівці стверджують, що це може відбутися ближче до 2029 року.Про це розповів міський голова Львова Андрій Садовий в інтерв'ю "РБК-Україна"."Й аеропорт "Львів", й аеропорт "Бориспіль" в робочому стані. Як тільки безпекові питання розв’яжуться, я думаю, ці летовища зможуть відновити роботу. Йдеться про тижні, а не про місяці, щойно залагодять безпекові питання", — зазначив він.Львівський міський голова також пояснив ситуацію із забудовою довкола аеропорту."Тепер стосовно цієї афери, яка отримала не тільки загальноукраїнську, а й загальноєвропейську відомість. Про що йдеться? Наприклад, аеропорт "Хітров" у Лондоні за останні 100 років збільшився в 20 разів. І в радянські часи, коли будувався аеропорт "Львів", то територію біля аеропорту, близько 70 гектарів, зарезервували для розвитку аеропорту", — додав він.Мер Львова уточнив, що там можна було висаджувати траву, якісь там злаки, але жодної забудови там не можна робити. І жодних проблем не виникало, адже шість років тому в Україні відбувався процес об'єднання громад.Тоді, як розповів Садовий, багато громад доєдналися до Львова, а громада Сокільників, на території якої частково розташоване летовище, сказала, що хоче залишатися селом. Потім з'явилося рішення сільської ради Сокільників щодо будівництва там іще 50 тисяч метрів квадратних житла на вісім тисяч мешканців."Тобто це має з'явитися ще одне велике місто, без каналізації, без водопостачання, без освіти, без медицини, без нічого. Просто взяти та цю територію, яка є резервною до аеропорту, забудувати. Це, звичайно, викликало шок, тому що зараз у світі є проста формула: є литовище, є місто. Нема летовища, немає міста. І ми звернулися в суд. Наразі ті всі процеси є заблоковані", — зазначив мер.За його словами, Європейський Союз має дуже великий проєкт вартістю близько 10 мільярдів євро щодо власного вибудовування Львова як великого транспортного вузла."Це під'єднання залізничного сполучення, європейської колії замість радянського стандарту та плюс з'єднання львівського летовища з львівським вокзалом. Фактично вибудовується такий транспортний вузол. І це все пробують наші доморощені підприємці, їхні лобісти сковернути", — розповів Садовий.Мер Львова додав, що буквально нещодавно міністерство транспорту Великої Британії презентувало великий проєкт, як має виглядати львівське летовище."Там жодного житла немає, там є інфраструктура, там є ті речі, які важливі для майбутнього. До речі, ця інфраструктура може давати сотні мільйонів податків тій самій громаді, але люди, які хочуть заробити вже та зараз, мають інше бачення", — пояснив Садовий.Як відомо, Україна повністю закрила свій повітряний простір для цивільних літаків 24 лютого 2022 року — у перший день повномасштабного вторгнення Росії. Європейська організація безпеки повітряної навігації зазначила, що обмеження на польоти цивільної авіації в повітряному просторі України можуть зберегтися до 2029 року.Раніше з’являлася інформація, що львівський аеропорт може першим відновити польоти за наявності гарантій безпеки для цивільних літаків.Нагадаємо, що минулого року міжнародний аеропорт "Львів" розглядав можливість запуску рейсів цивільної авіації під час воєнного стану. Однак для цього необхідно декілька умов..

У черкаському індустріальному парку "Біосенс" розпочали будівництво найбільшого в країні заводу з переробки картоплі. Запуск першої черги запланували наприкінці 2026 року або на початку 2027 року.Про це повідомив AgroTimes із посиланням на заступника голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського.Зазначається, що таке підприємство дозволить повністю покрити внутрішні потреби у картопляному борошні та розпочати його експорт."Зараз країна імпортує 100% картопляного борошна, що становить в середньому 2,5 тисячі тонн на рік, для хлібопекарської, кондитерської, мʼясопереробної промисловості та виготовлення соусів", — зауважив нардеп.Він додав, що інвестиції у першу чергу потужністю 25 тисяч тонн на рік — 960 мільйонів гривень. Площа виробничого корпусу сягає 6,5 тисячі квадратних метрів, а обладнання вже доставлене в Україну.На території індустріального парку тривають роботи з розширення підʼїзної дороги та підключення до газових мереж, на які уряд у грудні 2025 року виділив 24,7 мільйона гривень на умовах співфінансування."Зараз готується додаткова заявка на державне фінансування інфраструктури. Для розміщення майбутніх потужностей площу парку розширюють із 29,6 до 40 гектарів, а поруч передбачено резервну ділянку на 60 гектарів", — розповів заступник голови комітету парламенту.Він констатував, що на 2027 рік заплановане будівництво другої черги з випуску картоплі фрі потужністю 60-150 тисяч тонн на рік із залученням 2,5 мільярда гривень інвестицій."Третя черга, яка також випускатиме картоплю фрі, потребуватиме близько трьох мільярдів гривень. Проєкт також передбачає зведення комплексу зберігання картоплі на 20 тисяч тонн, підприємства з перероблення картопляної шкірки у білок і крохмаль, а також тепличного господарства з когенераційною установкою", — підсумував Дмитро Кисилевський.Нагадаємо, наприкінці жовтня минулого року стало відомо, що компанія "Маїс" розпочала будівництво першого в Україні заводу повного циклу з перероблення картоплі. Запуск підприємства, що вироблятиме до 60 тисяч тонн продукції на рік, планували на 2027 рік..

Російські загарбники розробили план забудови історичного центру Маріуполя. Вони вже оприлюднили заходи з так званого "комплексного розвитку територій".Про це повідомили в українській Маріупольській міській раді з посиланням на Центр вивчення окупації."Окупаційна адміністрація Маріуполя визначила першу ділянку для так званого "комплексного розвитку території" у Центральному районі міста", — зазначили в міськраді Маріуполя.Там додали, що йдеться про територію площею майже 59 гектарів у межах вулиць Митрополитської, Куїнджі, Шевченка та Торгової."До визначеної ділянки входять колишній завод "Октябрь", а також житлові будинки", — додали в повідомленні.За заявами окупаційної адміністрації, до 2035 року на цій території планують звести понад 261 тисячу квадратних метрів житла."Наступними ділянками для "комплексного розвитку" можуть стати території в історичному центрі Маріуполя та районі "Гавань", — висловили припущення в Маріупольській міській раді.Своєю чергою, в Центрі вивчення окупації заявили, що механізм "комплексного розвитку територій" передбачає можливість об’єднання великих земельних ділянок, визнання нинішньої забудови такою, що підлягає реконструкції або знесенню, та перення територій одному оператору для подальшої забудови.Експерти наголосили, що для тимчасово окупованого Маріуполя це може означати перехід від окремих випадків визнання житла "безхазяйним" до системної перебудови цілих кварталів без урахування інтересів законних власників і мешканців.Нагадаємо, що наприкінці травня російська окупаційна адміністрація Маріуполя заявляла про початок "відновлення" металургійного комбінату імені Ілліча. Нібито вже знайшли "інвестора", та стартував поетапний проєкт відродження підприємства. Водночас жодних деталей, ані імені інвестора, ані термінів чи планів виробництва, не оприлюднювали..

Масована атака рашистів на Київ у ніч на понеділок, 6 липня, спричинила пошкодження будівельної ділянки житлового комплексу "Урлівський-1". Після цього будівельні роботи зупинили.Про це повідомила пресслужба "Київміськбуду" у Facebook."Ворог продовжує здійснювати терористичні повітряні атаки на цивільні об’єкти України. Унаслідок ракетного обстрілу руйнувань зазнав будівельний майданчик житлового комплексу "Урлівський-1", — ідеться в повідомленні.Будівельники уточнили, що потужна вибухова хвиля пошкодила огороджувальні конструкції будинків комплексу з різним ступенем інтенсивності."Зокрема, вибито вікна, пошкоджено оздоблення фасадів та стінові конструкції. Також постраждала будівельна техніка, залучена на об'єкті", — пояснили в "Київміськбуді".. Відповідно до затверджених протоколів, зараз на об’єкті тривають слідчі дії та фіксація руйнувань. Після їх завершення "Київміськбуд" замовить незалежну експертизу щодо завданих збитків."Відновлювальні роботи розпочнуться одразу після завершення всіх юридичних процедур і отримання "Київміськбудом" відповідного дозволу", — підсумували будівельники.Нагадаємо, міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що 7 липня в Києві оголошений Днем жалоби в памʼять за жертвами наймасованішої атаки ворога на столицю. У цей день приспустять прапори на всіх комунальних будівлях міста. Також рекомендовано приспустити в столиці державні прапори на будівлях державної та приватної форм власності..

Департамент охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації (КМДА) видав приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини на об'єкті будівництва на вулиці Князів Острозьких, 43/11 у Печерському районі столиці.Про це повідомив "Офіційний портал Києва". Річ у тім, що під час візуального обстеження фахівці департаменту встановили, що на земельних ділянках проводяться будівельні роботи, частково розібрано будівлю, здійснюється втручання у поверхневий шар ґрунту, а самі ділянки огороджені будівельним парканом.Також встановлено, що містобудівні перетворення здійснюються на території Центрального історичного ареалу Києва, частково в межах буферної зони об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та зон регулювання забудови.За результатами обстеження департамент видав приписи замовнику будівництва та користувачу земельної ділянки з вимогами негайно припинити проведення будь-яких робіт на об'єкті, протягом п’яти днів надати на розгляд і погодження проєктну документацію, а також письмові пояснення щодо виявлених порушень законодавства у сфері охорони культурної спадщини.«Проєктна документація на цей об'єкт не погоджувалася. Крім того, департамент охорони культурної спадщини КМДА не видавав дозволів на проведення робіт у межах своїх повноважень», — наголосили в київській владі.Згідно із законом України "Про охорону культурної спадщини", приписи органів охорони культурної спадщини є обов'язковими до виконання. За їх невиконання законодавством передбачена відповідальність.Раніше департамент містобудування й архітектури КМДА повідомляв, що місто не погоджувало будівництво 80-метрового житлового будинку за цією адресою та продовжує відстоювати встановлені містобудівною документацією параметри забудови.Київська влада наголосила, що забудова в центральній частині Києва не може розглядатися винятково як реалізація приватного інвестиційного наміру. Вона має здійснюватися з урахуванням генерального плану Києва, планувальної структури території, історико-містобудівного контексту, вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини та публічних інтересів територіальної громади столиці.Департамент містобудування та архітектури КМДА подавав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яким скасовано частину встановлених містом містобудівних обмежень для забудови на вулиці Князів Острозьких, 43/11."На жаль, апеляційна скарга залишилась без задоволення. У КМДА наголошують, що не погоджуються з таким рішенням, оскільки воно фактично усуває обмеження, які не дозволяли реалізацію висотної забудови на цій ділянці", — йдеться в повідомленні.Як відомо, за вулицею Князів Острозьких, 43/11 раніше було училище зв'язку. Нині його демонтують, аби звести 25-поверховий житловий компелекс. Загалом будівництво охоплює три ділянки.Частина цих ділянок розташована в буферній охоронній зоні об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — Києво-Печерської лаври  — та може закрити панорами пам'ятки. У містобудівній документації для цієї території встановлене обмеження висотності — до 27 метрів або приблизно дев’ять поверхів.Нагадаємо, що в січні цього року Кабінет міністрів України звільнив Олега Гоцинця з посади голови Держгеонадр. Звільнення офіційно відбулося за угодою сторін..

Профільне видання ProfBuild розпочав збір заявок від компаній для участі у загальнонаціональному рейтингу найефективніших топменеджерів вітчизняного будівельного ринку."Ми прагнемо відзначити управлінців, чиї зважені стратегічні рішення, масштабні проєкти відновлення та сучасні технологічні підходи забезпечують стійкість підприємств, сприяють залученню інвестицій та стимулюють розвиток галузі в нинішніх умовах, об'єднуючи навколо себе сильні команди та допомагаючи країні долати найважчі інфраструктурні виклики", — повідомили у прес-службі журналу.Збір заявок триватиме з 1 червня.Відкрите онлайн-голосування стартує 1 липня і визначить найефективніших управлінців вітчизняного будівельного ринку.Запрошуються компанії висувати своїх лідерів для участі у рейтингу, який охоплює всі сегменти ринку.Для участі просять надіслати інформацію про кандидата на електронну пошту vote@profbuild.in.ua: ім’я, прізвище та фото керівника (квадратний формат, до 1600х1600px);офіційну посаду та точну назву підприємства;стислу довідку про головні професійні здобутки (обсягом до 300 знаків).Переможців визначать користувачі шляхом відкритого онлайн-голосування.Підсумки та імена фіналістів будуть опубліковані на вебпорталі ProfBuild.in.ua, а також на сторінках друкованого випуску журналу Prof Build.Кожен учасник голосування має можливість віддати свій голос одночасно за трьох номінантів.Медіапартнери: TrueUA, Build Portal, Property Times, RE:UKRAINE та but.in.ua.

Нова енергосистема України передбачає чотири рівні вертикальної безпеки. Те, що планується вибудувати в нашій країні, формується за логікою енергетичних сот.Про це заявив перший віцепрем'єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль під час виступу на міжнародному форумі "Архітектура безпеки" в Києві."Ми не відновлюємо стару систему, ми будуємо нову. Стару систему збудували в логіці мирного часу — централізація, масштаб, економічна оптимізація — в стабільному середовищі така модель давала ефективність, але в умовах війни концентрація стала ризиком, тому наше завдання збудувати систему, яку складніше зруйнувати та легше відновити", — пояснив він.За його словами, у виконанні цього завдання з'явилася логіка енергетичних сот, як практична архітектура стійкості енергосистеми."Соти — це окремий елемент, який має певну автономність, але є частиною більшої структури. Пошкодження однієї комірки не руйнує всю систему. Для українців це означає чотири рівні стійкості", — зауважив міністр.Перший — це держава, базова генерація, атомна енергетика, магістральні мережі, диспетчеризація, інтеграція в ENTSO-E.Другий — це регіони. Кордони цих регіонів можуть не визначатися безпосередньо кордонами областей, але кожен регіон має мати власний план енергетичної стійкості."Два макрорегіони визначаються як правий і лівий берег, далі енергетичні острови, які повинні мати свої генерувальні потужності, власні запаси обладнання та сценарії роботи в умовах дефіциту або часткової ізоляції", — зазначив перший віцепрем'єр-міністр.Третій — це громади. Кожна громада повинна мати вдосталь своєї локальної енергетичної автономності для того, щоби забезпечити роботу критичної інфраструктури.Четвертий — це бізнес. Це групи споживачів, підприємств, індустріальних парків, ОСББ, компанії агрегатори, домогосподарства."Усе це має ставати частиною енергосистеми, а не лише бути елементом пасивного споживання. Там, де можливо, вони мають виробляти, зберігати, балансувати та віддавати енергію в мережу", — зазначив посадовець.При цьому кожен рівень енергетичної стійкості повинен робити саме те, що він може зробити найкраще."Держава не повинна централізовано вирішувати те, що може зробити громада, а громада не повинна втручатися там, де бізнес зробить швидше", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, що за ініціативи Міністерства енергетики уряд запустив конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генерувальних потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни..

Служба безпеки України (СБУ) затримала міського голову одного з міст Одеської області. Він вимагав хабарі під час модернізації енергетичної інфраструктури південного регіону, намагаючись "заробити" на будівництві нової електростанції.Про це повідомила пресслужба СБУ. Вона не вказала прзвище зловмисника. Але місцеві медіа стверджують, що йдеться про міського голову міста Кілія Ізмаїльського району В’ячеслава Чернявського.Як встановило розслідування, посадовець намагався отримати неправомірну вигоду в розмірі 35 тисяч доларів від представника компанії з іноземними інвестиціями."За цю суму мер обіцяв міжнародним підрядникам безперешкодне погодження дозвільної документації на будівництво вітроелектростанції в портовому місті", — пояснили силовики.Вони додали, що цей проєкт мав стати альтернативним джерелом енергопостачання для житлової забудови та соціальних об’єктів місцевої громади. Серед них: лікарні, школи та дитячі садки.Працівники СБУ задокументували злочинну діяльність фігуранта та затримали його на передачі хабаря.Посадовцю повідомлено про підозру за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище).Також розв’язують питання про обрання міри запобіжного заходу та усунення його від займаної посади. Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину."Зловмиснику загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна", — підсумували в Службі безпеки України.Нагадаємо, що на Львівщині ДБР спільно з СБУ викрили військовослужбовця, якого підозрюють в організації схеми незаконного оформлення відстрочок від мобілізації за гроші..

Ринок житлового будівництва в Україні після початку повномасштабної війни демонструє не просто спад і відновлення, а чітке географічне зміщення активності. Нові дані свідчать, що центр ваги будівництва поступово змістився із південних і східних регіонів у бік заходу та частини центральних областей.Про це повідомляє YC.Market. У 2021 році в Україні було прийнято в експлуатацію 11,4 млн м² житла. Вже у 2022-му, після початку повномасштабного вторгнення, цей показник різко впав до 7,1 млн м². У 2023 році ситуація стабілізувалася — 7,4 млн м², а у 2024-му ринок показав відновлення до 9,8 млн м². Водночас це відновлення відбувається нерівномірно і саме регіональна картина найбільше показова.Хто виходить у лідери зростанняНайбільш помітна тенденція — частина областей уже перевищила довоєнні показники будівництва. У 2024 році до таких регіонів увійшли Вінницька, Рівненська, Волинська, Івано-Франківська та Полтавська області. Сукупно вони збільшили обсяги прийнятого в експлуатацію житла з 1,6 млн м² у 2021 році до 2,2 млн м² у 2024-му.Це формує нову карту житлового будівництва, де активність дедалі більше концентрується в областях із нижчими безпековими ризиками, стабільнішим попитом і більш прогнозованими умовами для інвестицій. Фактично, будівельна активність "перетікає" туди, де бізнес і населення відчувають більшу стабільність.Додамо, в Україні розпочала роботу спеціальна міжвідомча група, яка має реалізувати амбітну програму державного іпотечного кредитування для одного мільйона сімей. Ключовим інструментом ініціативи стане надання кредитів під 3% річних терміном на 25 років, при цьому держава бере на себе всі інфляційні ризики.Читайте також: Житло в Україні у 2026: в яких містах приватні будинки коштують найдорожче.

У четвер, 14 травня, у Львові сталася смертельна трагедія під час фасадних робіт на будівництві. Із висоти 15-го поверху впали троє працівників, усі вони загинули. Як повідомила пресслужба поліції Львівської області, надзвичайна подія сталася на вулиці Очеретяній, 31 близько 14:07. За попередніми даними, впала будівельна люлька з людьми. "Унаслідок падіння загинули троє чоловіків", — йдеться у повідомленні.Попередньо встановлено, що двоє загиблих — громадяни Туреччини, ще один — українець. Правоохоронці встановлюють їхні особи та всі обставини події.За процесуального керівництва Галицької окружної прокуратури відомості внесено до ЄРДР за ч. 2 ст. 272 ККУ (Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людей). Обставини події встановлюють.Нагадаємо, 28 квітня у Львові 42-річний чоловік вистрибнув з оглядового майданчика вежі Ратуші. Від отриманих травм він загинув.Додамо, торік в Ужгороді будівельник впав з сьомого поверху багатоповерхівки. На жаль, чоловік загинув..

У п'ятницю, 24 квітня, уряд ухвалив важливий пакет рішень, які спростять регулювання будівництва та прискорять відбудову. Про це повідомила премʼєр-міністр України Юлія Свириденко. "Менше зайвих процедур і зрозумілі правила роботи — найчастіший запит, який чуємо від підприємців по всій країні", — зазначила посадовиця. У відповідь на це уряд розпочинає системну дерегуляцію для бізнесу. Перший етап змін стосується сфери містобудування. Спрощення дозвільних процедурОднією з ключових проблем бізнесу залишаються затягнуті строки отримання дозволів і відсутність альтернативи у виборі органу для оформлення документів. Уряд запроваджує експериментальний механізм, який дозволить замовникам будівництва самостійно обирати, де отримувати адміністративні послуги — у місцевих органах державного архітектурно-будівельного контролю або в Державній інспекції архітектури та містобудування України.Очікується, що це створить конкуренцію в системі та скоротить терміни отримання необхідних документів.Новий механізм оскарженняЩе одним важливим кроком стало запровадження процедури оскарження відмов у наданні містобудівних умов та обмежень. Раніше навіть формальні або необґрунтовані відмови могли блокувати проєкти на місяці. Відтепер такі рішення можна буде оскаржити в Державній інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ). "Якщо відмова буде визнана необґрунтованою, замовник зможе продовжити проєктування з дотриманням вимог містобудівної документації — проєкт більше не блокується через формальні рішення", — зауважила Свириденко.Чіткі строки для оскарженняОкремо Уряд доручив Міністерство розвитку громад та територій України та Міністерство юстиції України терміново підготувати законопроєкт, який встановить чіткі строки розгляду скарг у сфері будівництва.Частина ширшої реформиУхвалені рішення є складовою комплексної реформи містобудування. Наступним етапом стануть законодавчі зміни у сфері просторового планування громад та посилення правової визначеності у будівництві."Ці рішення є частиною комплексної реформи містобудування. Наступним кроком мають стати законодавчі зміни, зокрема у сфері просторового планування громад та забезпечення правової визначеності в будівництві", — наголосила прем'єр-міністр.Нагадаємо, Міністерство розвитку громад та територій України готується до запуску цифрової бази цін на будівельні матеріали, що має стати ключовим інструментом прозорого відновлення країни. Нова система покликана уніфікувати вартість ресурсів та забезпечити відкритий доступ до даних для всіх учасників ринку.Читайте також: Ринок житла під час війни: хто купує, що будується і чому комфорт-клас став новим стандартом.

Міністерство розвитку громад та територій України готується до запуску цифрової бази цін на будівельні матеріали, що має стати ключовим інструментом прозорого відновлення країни. Нова система покликана уніфікувати вартість ресурсів та забезпечити відкритий доступ до даних для всіх учасників ринку.Про це заявила заступниця міністра Наталія Козловська під час Recovery Construction Forum Ukraine 3.0, повідомляє "Інтерфакс-Україна". Цифровізація та міжнародні стандартиЗа словами Козловської, створення бази цін та кодифікатора є фундаментальним кроком для формування довіри з боку міжнародних донорів. Система працюватиме як єдине цифрове середовище, що об’єднає замовників та виробників, дозволяючи відстежувати реальну ринкову вартість матеріалів у режимі реального часу.Окрім цього, міністерство працює над інтеграцією принципів "Жовтої книги" контрактів FIDIC у правове поле України. Це дозволить використовувати міжнародну рамкову модель для управління публічними коштами, що збалансує швидкість реалізації проєктів із суворими вимогами до прозорості.Заклик до бізнесу та соціальне житлоОкрему увагу заступниця міністра приділила залученню виробників до процесу формування бази. Вона наголосила, що успіх реформи безпосередньо залежить від готовності бізнесу відкривати дані про компоненти виробництва."Ми наразі розглядаємо можливість запровадження співпраці замовників будівництва саме з тими виробниками будівельних матеріалів, які розуміють необхідність відкритості доступу до інформації щодо компонентів показників виробництва. Велике прохання до вас бути плі-о-плі із замовниками, тому що без вас якісно ми не впровадимо цю роботу", — зазначила посадовиця.Паралельно з технічними реформами триває робота над оновленням житлової політики. Уряд працює над новим законом про соціальне житло, який має відкрити новий інвестиційний ринок для будівельного сектору. "Наразі ми працюємо з європейськими партнерами над змістовним наповненням закону про соціальне житло. Це новий ринок і новий кут зору для будівельного бізнесу", — додала Козловська.Нагадаємо, в Україні після завершення війни можуть запровадити плату за користування окремими дорогами. Урядові чиновники вже називають це радше питанням часу, ніж гіпотетичною ідеєю. Йдеться про модель, за якої водії оплачуватимуть переважно сучасні та якісні траси, що відповідають високим стандартам безпеки та швидкості руху..

Акціонерне товариство "Укрзалізниця" розпочало будівництво безбар’єрної платформи на Центральному вокзалі Києва. Воно відбувається завдяки підтримці Європейського банку реконструкції та розвитку.Про це повідомили в Міністерстві розвитку громад і територій України."Головний вокзал країни реконструювали ще 2001 року. Тоді з 14 платформ лише дві — №1 і №14 — зробили високими. Саме вони дозволяють заходити в поїзди без сходів. Інші ж понад 20 років залишались менш доступними", — констатували у відомстві.Там акцентували, що, попри війну та складну ситуацію, "Укрзалізниця" завдяки підтримці Європейського банку реконструкції та розвитку розпочала реконструкцію другого перону."Тут піднімуть платформу та встановлять ліфт і ескалатори. Після завершення робіт буде зручний доступ до другої та третьої колій, а головне — можливість заходити у вагони без сходів", — пояснили в міністерстві.Там також розтлумачили, для чого потрібне підняття платформи: наразі її висота — 200 міліметрів, після реконструкції вона становитиме 1 100 міліметрів. Це означає, що рівень платформи буде на одному рівні з дверима вагона — без перепадів висоти, без зайвих зусиль і без потреби у сторонній допомозі. З переходу між Центральним і Південним вокзалами також можна буде легко спуститися на платформу — ліфтом або ескалатором."Це оновлення насамперед важливе для людей, які користуються кріслом колісним, батьків із дитячими візками, людей старшого віку та всіх, хто подорожує з валізами", — акцентували в Мінрозвитку.. Завершити будівництво планують на початку 2027 року. Надалі, за умови наявності фінансування, інші платформи також реконструюватимуть поетапно.Перші кроки щодо покращення доступності вокзалу зробили під час повномасштабного вторгнення — 2023 року. Тоді на першій платформі встановили два нові ліфти."Вони значно спростили доступ із Південного вокзалу до Першого перону — одного з найзавантаженіших. Ліфти ведуть до конкорсу — переходу над коліями між Центральним і Південним вокзалами. Також ліфти функціонують у західному підземному переході. А якщо потрібна допомога — можна скористатися послугою вокзального помічника за цим посиланням", — підсумували в Міністерстві розвитку громад і територій України.Нагадаємо, 29 березня стало відомо, що на укріплення об’єктів енергетики та на потреби "Укрзалізниці" спрямують 22 мільярди гривень..

Редакція спеціалізованого видання ProfBuild підбила підсумки Рейтингу, присвяченого жіночому лідерству в будівельній галузі, та визначила п'ятірку фіналісток проєкту.Протягом останніх тижнів тривало відкрите онлайн-голосування, метою якого було відзначити топменеджерок, які формують стратегічний розвиток ринку, впроваджують інноваційні управлінські підходи та реалізують значущі інфраструктурні проєкти.До участі в рейтингу компанії-лідери запропонували 27 учасниць, чия діяльність охоплює всі ключові сегменти: від девелопменту та архітектурного проєктування до виробництва будівельних матеріалів і консалтингу.Процес голосування був максимально прозорим: кожен відвідувач платформи мав змогу проголосувати лише один раз, обравши трьох претенденток. Динаміка голосування залишалася високою до останніх хвилин, що підтверджує значний інтерес професійної спільноти до ролі жінки у сучасному бізнесі.За результатами фінального підрахунку голосів, до ТОП-5 лідерок рейтингу увійшли:Оксана Кулагіна — президентка Групи компаній "Чайка" та співзасновниця девелоперської компанії "ОМОКС", забудовника знакових житлових комплексів "Чайка" і "Сонцтаун"Марина Величко — директорка компанії "Металомонтаж" та віцепрезидентка Будівельної палати УкраїниАнна Левандовська — власниця ТОВ "Аудит-консалтинг", незалежна директоркаПоліна Овчарова — директорка групи компаній "Будівельна Гільдія"Анна Лаєвська — CEO компанії SIGMA+, членкиня Ради директорів Конфедерації будівельників України (КБУ).Цей рейтинг продемонстрував високий рівень професійної експертизи жінок-лідерок, їхню здатність стратегічно керувати бізнес-процесами в умовах надскладних викликів воєнного часу і водночас підкресливши їхню роль як ключових фігур у прийнятті складних управлінських рішень.Окремим вагомим фактором стала підтримка з боку колег та професійної спільноти, що свідчать про формування нової культури солідарності та взаємоповаги в галузі. Проєкт став підтвердженням того, що жіноче лідерство є потужним драйвером трансформації, а синергія досвіду та підтримки всередині команд — основою зміцнення стійкості всього будівельного сектору України.Редакція Prof Build щиро вдячна кожній номінантці за їхній внесок у розвиток галузі та невичерпну енергію. Ми переконані, що кожна учасниця рейтингу є обличчям сучасного українського будівництва, тому всі номінантки будуть офіційно відзначені під час урочистого івенту видання. Це стане нагодою підкреслити професійні здобутки кожної лідерки та подякувати командам за їхню підтримку.Окремим приємним моментом заходу стане нагородження п’ятірки лідерок голосування, які отримають подарунки та відзнаки від партнерів проєкту.Перелік фіналісток та детальні результати буде оприлюднено також у спеціальному випуску журналу Prof Build 2026 року.Медіапартнери рейтингу: TrueUA, delo.ua, womo.ua, Build Portal, Property Times.

У КВЦ "Парковий" 26 березня відбулась одна з ключових подій ринку нерухомості України — Інвестиційно-будівельний конгрес 2026, що об’єднав 4033 учасники: девелоперів, інвесторів, архітекторів, представників держави та бізнесу.Конгрес став епіцентром зустрічі 4033 гостей, серед яких були: девелоперів, інвесторів, архітекторів, представників влади та бізнесу — тих, хто сьогодні формує не лише ринок нерухомості, а й економічну архітектуру країни.Це подія про рішення, партнерства та нову роль девелопменту в умовах відновлення України.Конгрес став не просто галузевою подією, а платформою для формування нової економічної архітектури країни, де девелопмент розглядається як один із ключових інструментів відновлення України.Фокус 2026: від ринку — до середовищаЦьогорічна дискусія вийшла за межі традиційного обговорення ринку нерухомості.У центрі уваги — не квадратні метри, а середовище, довіра, інвестиції та люди.Ключова тема події:девелопмент як системний інструмент економічного росту та трансформації міст.Ключові події конгресуПрограма охопила стратегічні, прикладні та дискусійні блоки:Офіційне відкриття та пресконференція" — стратегія розвитку міського середовища: я, ти, суспільство" задала тон всьому заходу.Панельна дискусія "Ринок нерухомості 2026" — обговорення нових правил гри, змін у поведінці інвестора та сценаріїв розвитку ринку.Блоки про взаємодію девелопера та брокера — фокус на реальних викликах, маржинальності та трансформації ролей.Фактори формування вартості нерухомості — один із найбільш практичних блоків програмиМістобудівна реформа — дискусія про довіру, прозорість та нові правила гри.Голос ринкуУчасники конгресу окреслили ключові зміни у підходах до девелопменту:"Сьогодні нерухомість — це вже не про будівництво, а про середовище для життя","Довіра стає головною валютою ринку""Люди — ключовий актив будь-якого бізнесу"Конгрес чітко зафіксував:ринок переходить від фази адаптації до формування нової системної моделі.Головні висновкиРинок у трансформації, а не в паузі — формується нова якість продукту та сервісу.Девелопмент як інструмент відбудови — йдеться про системне оновлення міст та інфраструктури.Місто як продукт — цінність створюється через середовище, а не площу.Новий тип інвестора — фокус на довгостроковій цінності, прозорості та репутації.Довіра — ключовий фактор — ринок очікує результату, а не обіцянок.Люди — основа розвитку — команди та компетенції стають визначальними.Кульмінація: Rem awards та "інтер’єр року 2026"Вечірня частина Конгресу стала логічним завершенням події — через відзначення компаній та проєктів, що вже сьогодні формують нові стандарти якості.Премії REM Awards та "Інтер’єр року. Нерухомість 2026" підтвердили:ринок рухається у бік системності, прозорості та професійного відбору.Окремою подією вечора став виступ Валерія Харчишина та благодійний аукціон.Партнери та організаториОрганізатор: медіа група DMNTRГенеральний партнер:  Креатор-БудПреміум партнер:  EuropzolПартнери: Zodchiy, Galleria Porcellanato, Akam, Bruma, Listelli, PLITOS , HutJet, ITUM, Zezman, Интератлетика, Еліо, Євроформат, Spatium group, РІЕЛ, 2 Академика, Lizrome, Vlasne misto, Arha Group, Invest UA, Bosphorus Development, Вамбуд, Premier Development, 450 груп, Hava, Plamet, Макси Буд, Ева Сад, Padel Group, Level Group, Рекавері кампус груп, Friends Town Development, Інвестиційна група Універ, Інвестиційний відпочинковий комплекс у Карпатах ЛЕГІТ. Wellness Village, Адвокатське обʼєднання "Юридична фірма "АРІО", AS Architecture&Design Building.За підтримки: S CLUB, Асоціація міст України, Core, УкрЕко Альянс, Всеукраїнська Асоціація Охорони Культурної Спадщини, Академія Сенсів, УкрФінЖитло, СФНУ, DRAGON CAPITAL, ДІАМГенеральний медіа партнер: "Interfax-Україна"Генеральний інформаційний партнер: "Фокус"Офіційний інформаційний партнер: "Медіа холдинг Апостроф"Медіапартнери: Київ 24, 33 канал, TrueUA, Європа плюс, DEV.ua, ua.news, Хмарочос, InVenture, Delo.ua, DS news, DimRia, Liga.net, Інсайдер ЗСУ, Перший бізнесовий, Країна ФМ, Експертна Думка, Рубрика, Femida.ua, Час Перших, Property Times. izba. Build Portal. ProfBuild.Водний партнер Voda.ua та комбуча від Spraga.