У 2021 році на культуру в Україні заплановано витратити понад 12 млрд гривень. Але останній рік показав, що культура страждає найбільше через скорочення бюджету внаслідок пандемії. А урізання бюджету торкається завжди культурних програм. І без того не достатнє, скоріше залишкове, фінансування зменшують майже вдвічі. Театри, музеї, галереї зачинили на карантин. А запровадження соціального дистанціювання сильно вдарило по прибутках та вплинуло на продаж білетів.
В січні-лютому 2019 року надходження до держбюджету України самі по собі були набагато нижчі ніж очікувалося. Це сталося через падіння сировинного імпорту та слабкого курсу гривні. А у березні раптово почалася епідемія коронавірусу, в зв'язку з чим весь світ зіштовхнувся з економічною кризою. Урізання коштів відразу торкнулося бюджету на розвиток мистецтва, кіно та навіть, архіву національної пам’яті.
Державні культурні інституції виступили зі зверненням до уряду. Це були керівники та співробітники Українського культурного фонду, Інституту книги, Українського інституту, Мистецького Арсеналу та Центру Довженка. Митці вийшли на протести.
Це сильно контрастує з повідомленнями про підтримку сектору культури економіки в Західній Європі. Наприклад, в Німеччині уряд виділив 50 млрд євро на підтримку маленьких бізнесів та фрілансерів в сфері культури. І продовжує підтримувати митців.
На що виділять більше коштів?
Фінансування Міністерства культури та інформаційної політики зменшують від 136,7 млн гривень до 90,4 млн гривень порівняно з минулим 2020. Звісно, це зумовлене тим, що з 2021 року буде виділятися окреме фінансування нових державних агентств, підпорядкованих Мінкульту: Державне агентство розвитку туризму, Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти, Державна інспекція культурної спадщини, Державна служба охорони культурної спадщини.
Загалом же бюджет всієї програми, яким розпоряджається Міністерство культури та інформаційної політики, у 2021 році зросте з 8,3 млрд грн до 11,7 млрд грн.
Український культурний фонд
В минулому році на УКФ та підтримку ним проектів Верховна Рада передбачила 698 млн грн. Але через пандемію обіцяну суму урізали до 204 млн грн. На 2021 до бюджету поки що закладено стільки ж, як планувалося у 2020 – майже 700 млн гривень.
На Державне анегство з питань кіно обіцяють на 170 млн гривень більше ніж минулого року.
Українському інституту книги на його діяльність та підтримку книговидавничої справи уряд обіцяє у 2021 році виділити 151,6 млн грн. Це менше ніж планувалося в 2020 році, але після урізання в держбюджеті-2020 залишилося 100,4 млн грн.
Витрати на діяльність Національної ради з питань телебачення та радіомовлення та Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови зростуть:
Уповноважені із захисту державної мови - 20,4 млн грн (цього року - 15,9 млн грн);
Нацрада - 92,7 млн грн (цього року - 85,1 млн грн).
Архів національної пам’яті постраждав найбільше
Архів мав би зібрати усі можливі історичні данні за 1917-1991 роки від усіх силових органів, які ще зберігають документи Радянського Союзу. Такі як Служба безпеки, Служба зовнішньої розвідки, Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ та інші. Та зробити вільний доступ усіх охочих до історичних документів.
Але весною 2020 з архіву забрано 57,6 млн. гривень, що були виділені на першу стадію реконструкції. Кошти перекинули до фонду боротьби з корона вірусом. У бюджеті на 2021 рік грошей на реконструкцію архіву взагалі не передбачено.
Куди поділись кошти з корона вірусного фонду?
В липні Міністерство культури отримало 1 мільярд для підтримки сфери культури та креативних індустрій, туризму та кіно. Однак це були гроші, які спочатку у мінкульту забрали в «ковідний» фонд, а потім повернули через гостру потребу фінансування культурних проєктів, зокрема і тих, котрі постраждали від коронакризи. Проєкт бюджету на 2021 рік: оптимізм для медійної та культурної сфер - Детектор медіа. (detector.media)
Як реагує Європа на культурну кризу ?
Політика української влади сильно контрастує з повідомленнями про підтримку сектору культури і креативної економіки в Західній Європі.
Культурний сектор у Європі теж найбільше постраждав від наслідків пандемії.
Насамперед зачепило ті сфери, де важко дотриматись соціальної дистанції – музеї, виконавське мистецтво, жива музика, фестивалі, кіно. Різке падіння доходів ставить під загрозу організацію майбутніх культурних заходів. Це призводить до падіння якості мистецтва у майбутньому, бо митці не матимуть достатньо коштів. Під загрозу потрапляє і звільнення співробітників, що задіяні опосередковано.
Культурні та творчі сектори зазвичай складаються з маленьких підприємств, неприбуткових організацій та просто творчих професіоналів, які часто працюють на межі фінансової стабільності.
Звісно, країни заходу надали більшу перевагу у підтримці малого бізнесу та освіти. Але і додаткові видатки у європейців все одно значно вищі ніж в Україні. За даними Євростата, в газузі культури та творчості зайнято більше 8,7 мільйонів громадян Європейського союзу та 1, 2 млн підприємств.
Сектори аудіовізуального мистецтва та кіно отримали найбільшу підтримку від ЄС. У той час коли візуальне мистецтво найменшу. Дослідження Європейської комісії на базі Європейської культурної платформи показує, що приблизно 200 мільярдів євро витрачено на підтримку галузі з початку травня 2020 року.
Найбільш серйозних втрат зазнають фрілансери та підприємства в сфері мистецтв. Важливий фактор тут – ярмарки та події: вони генерують велику частку доходів – якщо їх скасують, ці доходи ніяк не можна буде компенсувати.
Наприклад, у Австрії підтримка уряду включає увесь креативний і культурний сектор. Ульріке Луначек, Держсекретарка з питань мистецтв і культури, запевнила, що уряд нікого не залишить без допомоги. Протягом кризи незалежним художникам виплачують по 2000 євро щомісячної компенсації. Більше того, незалежні художники наразі звільнені від необхідності сплачувати виплати з соціального забезпечення. Ті, хто працює в штаті в приватних чи публічних установах будуть отримувати 80% зарплати від уряду. Ці виплати становлять не більше 2000 євро на місяць.
Але і без додаткових виплат через коронакризу уряд Австрії щорічно закладає на культуру близько двох мільярдів євро. Відповідно до досліджень Євростату, кожен євро повертається як мінімум три рази за рахунок туризму та потреб.
Тому бюджети на культуру та мистецтво не зазнають ніяких змін, навіть коли уряду треба збільшувати витрати на боротьбу з COVID-19, а навпаки тільки збільшуються.
Які наслідки очікують Україну?
Насправді є два можливі сценарії розвитку подій. Перший: якщо український уряд забезпечить достатнє фінансування культурної галузі. Державний бюджет залишиться таким як і передбачено на 2021 рік, а по можливості, фінансуватиметься додатково. Позитивні результати будуть вже у короткостроковій перспективі. Буде створено основу для швидкого зростання креативної економіки та культурного туризму в Україні після пандемії корона вірусу. А українська ідентичність та культура укріпить свої позиції серед інших держав. В результаті до України будуть приїжджати більше іноземних гостей.
Другий варіант розвитку подій - жорстке урізання фінансування, яке призведе до протилежного результату. Знизиться доступ до культурних інституцій. Внаслідок креативній молоді вигідніше емігрувати, особливо якщо вона зайнята в малому бізнесі. Саме сектори культури є такими, що найкраще розвиваються і продовжать розвиток після пандемії в Європі і у світі в цілому.
Автор: Діана Дринь
