Після того, як російська авіакомпанія «Волга-Дніпро» оголосила про завершення співпраці з НАТО, колишній партнер росіян, українські «Авіалінії Антонова», готовий зайняти їх місце.
Про це повідомляє TrueUA з посиланням на DW .
Про причини не повідомляється, але, за даними російських ЗМІ, ця «нова комерційна політика» пов'язана з західними санкціями проти російських компаній і «безпрецедентним зовнішньополітичним тиском» на Росію.
Як сказано у відповіді Міноборони Німеччини на запит DW, агентство НАТО щодо забезпечення та закупівель (NSPA) веде переговори про продовження контракту і поінформувало учасників про те, що «один з партнерів відкликав заявку». Запит в NSPA залишився без відповіді.
Рішення російської сторони створює проблему для Північноатлантичного альянсу, в першу чергу - для Німеччини як основного клієнта в рамках SALIS. Коментувати можливі наслідки виходу росіян з програми в уряді відмовилися.
«Це в будь-якому випадку важка втрата, але її можна компенсувати грошима», - сказав DW відставний генерал бундесверу Ханс-Лотар Домрёзе (Hans-Lothar DOMRÖSE).
За його висловом, нестача своїх великих військово-транспортних літаків - «Ахіллесова П'ята» як НАТО, так і бундесверу.
У майбутньому, можливо, доведеться використовувати літаки інших країн, наприклад, американський Boeing С-17. Крім того, в разі транспортування менш місткими літаками військову техніку «доведеться розбирати на дрібні частини», говорить Домрёзе.
Спочатку проект був спільним, російсько-українським. З української сторони в ньому брала участь авіакомпанія «Авіалінії Антонова», частина держкомпанії «Антонов» - розробника і власника кількох літаків.
«Антонов» в свою чергу входить в держконцерн «Укроборонпром». Проект був взаємовигідним: українці допомагали росіянам продовжити термін експлуатації літаків, отримуючи з РФ, де раніше будували «Руслани», запчастини, і користуючись зв'язками на міжнародному ринку.
Після анексії Криму в 2014 році Україна згорнула співпрацю з Росією у багатьох сферах, в тому числі - в авіації, але SALIS це не відразу торкнулося.
Лише через два роки українська сторона вийшла з зареєстрованої в Лейпцигу спільної фірми, заснувавши там же свою. Нинішній дворічний контракт з НАТО на 2017 і 2018 роки росіяни та українці виконують вже окремо.
Чи зможуть тепер українці зайняти місце росіян? Київ вже просигналізував про таке бажання в кінці квітня в авіасалоні ILA-2018 в Берліні.
«Антонов» анонсував готовність продовжити виконання стратегічних перевезень за програмою SALIS і забезпечити необхідну для цього кількість літаків», - повідомили DW в прес-службі держпідприємства.
«Як показує досвід ДП «Антонов» в SALIS починаючи з 2006 року, такого парку (сім «Русланів» плюс «Мрія») досить для виконання зобов'язань за програмою», - заявили в прес-службі підприємства. І додали, що у компанії є ще Ан-22 «Антей», вантажопідйомністю 60 тон.
Всі ці транспортники - спадок СРСР. Незважаючи на постійну модернізацію, їх ресурс в довгостроковій перспективі буде вироблений. Виробляти нові такі машини зараз не можуть ні Росія, ні Україна.
Можливо, «Авіалінії Антонова» дійсно зможуть самотужки обслуговувати НАТО, оскільки потреби альянсу і кількість країн-учасниць програми SALIS знижуються.
Коли проект стартував, в ньому брали участь понад півтора десятка країн НАТО і ЄС. Зараз їх залишилося десять: Німеччина, Франція, Бельгія, Чехія, Угорщина, Люксембург, Норвегія, Польща, Словаччина і Словенія.
Про те, чи збираються «Авіалінії Антонова» в разі укладення нового контракту на 2019 рік підвищувати вартість своїх послуг для НАТО, в компанії не поширюються, посилаючись на комерційну таємницю.
У німецьких ЗМІ пройшла інформація, що за нинішнім контрактом українці запросили набагато вищу ціну, ніж росіяни - мало не в півтора-два рази. У прес-службі «Антонова» сказали, що «ця інформація не відповідає дійсності».
А в Міноборони Німеччини повідомили, що «узагальнене порівняння неможливо», але рівень «операційних постійних витрат» за льотну годину у росіян був нижче, ніж в українців, точніше - у їх дочірніх німецьких компаній.
Але до цих постійних витрат додаються змінні, такі, як на обслуговування літаків, паливо або проживання екіпажу.
За даними Міноборони, на виконання цьогорічного дворічного контракту з SALIS в бюджеті закладено близько 100 мільйонів євро.
