Євродепутати, представники ЄС і НАТО разом з українською діаспорою шукали в Брюсселі шляхи зробити Україну взірцем для регіону та Росії.
Про це повідомляє TrueUA з посиланням на DW.
Так Світовий конгрес українців відзначає своє 50-річчя.
Цього листопада Світовий конгрес українців (СКУ) відзначає 50 років з часу свого заснування. Свій ювілей організація святкувала проведенням форуму в Брюсселі у вівторок, 7 листопада.
Президент СКУ Євген Чолій підбив підсумки півстоліття своєї організації, назвавши найбільшою історією її успіху «наш внесок у відновлення незалежності України».
У наступні ж 50 років СКУ вбачає свої цілі у тому, щоб «посприяти повному членству України в ЄС і НАТО».
Однак цей захід жодним чином не був присвячений переліченню досягнень СКУ. Більшість спікерів про конгрес взагалі не згадували.
Форум став майданчиком для обговорення завдань, які стоять перед Україною на найближчий час, а також, чим у цьому може допомогти Захід.
Тому форум і провели в приміщенні Європейського соціально-економічного комітету. Там євродепутати, працівники Єврокомісії, представники НАТО, політики та дипломати допомагали СКУ виробити дорожню карту на майбутнє.
Німецький європарламентар Ельмар Брок (Elmar BROK), попередивши, що не буде соромитися жорстких висловлювань, розповів, чого президент Росії Володимир Путін «боїться найбільше».
На його думку, того, що Україна стане цілковито демократичною правовою державою, де буде набагато менше корупції, а європейські прагнення матимуть підтримку, особливо серед молоді. Бо інакше у нього не буде аргументів на користь його режиму в РФ.
«І тому ми маємо допомогти Україні стати взірцем. Взірцем того, що демократія, верховенство права та менше корупції працюють на користь громадян».
Це і стало центральним питанням форуму.
Протягом всього дня його учасники шукали відповідь, як зробити Україну взірцем - і для регіону, і для Росії. При цьому європейські спікери знову і знову повторювали, що Україна спромоглася за останні 3,5 роки зробити дуже багато, більше ніж за попередні понад 20 років незалежності. Однак наголошували, що цього недостатньо.
Зокрема, голова делегації Європарламенту до парламентського комітету асоціації Україна-ЄС Даріуш Розаті зауважив: «Україна повинна докласти більших зусиль, аби пришвидшити критично важливі реформи. Було досягнуто значного прогресу, однак у деяких ключових сферах реформи стопоряться».
Серед них він назвав судову та земельну реформи, антикорупційний суд і приватизацію.
«У них прогрес є надзвичайно потрібним, інакше інвестиції не будуть надходити», - зазначив європарламентар. «Окрім європейської та євроатлантичної інтеграції, на заході обговорювали також інвестиції в Україну. Якраз напередодні» .
Його й обговорювали на форумі СКУ у вівторок.
За словами голови групи підтримки України при Єврокомісії Пітера Вагнера, якщо спершу допомога йшла на стабілізацію країни, згодом на розбудову держави, то «нині всі думають, як привести інвестиції до країни».
При цьому він застеріг, що для надходження інвестицій треба зробити їх захищеними. Тобто мова йде знову ж про реформи та боротьбу з корупцією.
Україну на форумі представляла віце-прем'єр Іванна Клімпуш-Цинцадзе.
Вона, після перелічення досягнень країни за останній час, зрештою також визнала: «Україна суттєво далі, ніж можна було очікувати три роки тому, однак, вірогідно, ми ще не досягли всього, чого хотілося б».
Президент організації Євген Чолій заявив, що Світовий конгрес України «дуже багато спричинився до того, щоб угода про асоціацію між ЄС і Україною була завершена, щоб Україна одержала безвізовий режим».
Очевидно, що визначити частку заслуги СКУ в цих успіхах дуже важко. Однак коли DW запитала Ельмара Брока, чи стикався він з діяльністю представників конгресу під час депутатської роботи, він сказав:
«Вони регулярно приходять до мене, висувають пропозиції. Особливо активними вони були під час переговорів щодо ратифікації угоди про асоціацію та зони вільної торгівлі».
Брок додав, що допоки справи йшли добре, конгрес мав менше значення, ніж коли часи стали поганими.
Колишній посол США в Україні Джон Гербст звернув увагу на діяльність СКУ в Північній Америці: «Лідер Канади пан Трюдо, заступаючи на посаду (прем'єр-міністра. - Ред.), не мав розуміння небезпеки агресії Кремля.
Його ж політика відображає той факт, що зараз він розуміє це. І СКУ багато зробила для цього».
Прикладом іншої діяльності, крім лобізму інтересів України, Чолій назвав ініціативу з розвитку тактичної медицини «Захист патріотів», засновану конгресом 2014 року.
Тоді її очолила Уляна Супрун, яка нині виконує обов'язки міністра охорони здоров'я України. За словами Чолія, за цей час представники СКУ «передали 22 тисячі покращених аптечок першої допомоги воїнам, які захищають східні кордони України, 33 тисячі воїнів пройшли через наші тренінги, іде тренінг військових і цивільних лікарів з тактичної медицини».
Хоча більшість учасників форуму були українцями - як із самої України, так і з діаспори, на форумі домінувала англійська мова. З майже 30 виступів лише два були переважно українською. Глава місії України при НАТО Вадим Пристайко, виступаючи англійською, навіть пожартував з цього приводу: «Маю сказати, в Україні зростає занепокоєння, чи може український уряд ще говорити українською. Ми з російської негайно перейшли на англійську».
Аби заспокоїти усіх, дипломат сказав кілька речень українською.
Форум у Брюсселі, в якому взяли участь понад 150 людей, став одним з циклу подібних заходів. Наступний (і останній) пройде у Торонто, де розташований головний офіс СКУ.
На ювілеї також був присутнім Тарас Горішний, який був учасником ще першого конгресу, у 1967 році в Нью-Йорку, і зараз живе у Франції. Він сказав, що за півстоліття СКУ «зробив великий крок уперед» і побажав, щоб припинилася війна на Донбасі, а Крим знову став українським.
