Тисячі жителів Донбасу виявилися прямо в епіцентрі війни. Часто допомогти їм можуть тільки українські військові спецпідрозділи по цивільно-військової співпраці, передає TrueUA з посиланням на DW.
Офіцерів спецпідрозділу цивільно-військового співробітництва, створеного ще в 2014-му, з початком збройного конфлікту в Донбасі, тут називають «Сіміки». Назва з'явилася від англійської абревіатури CIMIC (civil-military co-operation. - Ред.).
«Сіміки» надають допомогу мирним жителям в зоні військових конфліктів, виконують роль посередників між цивільним населенням, місцевими органами влади та військовими частинами.
Всі офіцери, які служать в спецпідрозділі, мають бойовий досвід і пройшли спеціальну підготовку за програмою НАТО. Вони повинні багато чого вміти: вивозити мирних жителів, які були поранені, заспокоювати населення, що перебуває в шоці після обстрілів, організовувати поставки води, налагоджувати енергопостачання.
Часто їм доводиться самим розбирати завали, ремонтувати будинки і комунікації.
Максим Косенко згадує про донецьке село Травневе, яке проросійські сепаратисти відрізали від електрики після того, як село восени перейшло під контроль української армії: «Нам довелося організувати будівництво півтора кілометрів опор лінії електропередач. А поки воно йшло, звернулися в МНС України за генератором, щоб подавати людям погодинно світло, щоб вони не відчували себе покинутими».
Не у всіх прифронтових селах Донецької області жителі можуть дивитися українські телевізійні канали, але тут є російське мовлення. Багато людей, розповідають офіцери, і зараз живуть з мріями про «руський мір», і також, як в 2014-му сприймають солдат української армії не як захисників, а як тих, хто прийшов вбивати.
Переломити цю тенденцію, навіяну російською пропагандою, відновити позитивний образ української армії - це стратегічне завдання «Сіміків». І воно дуже непросте, враховуючи настрої серед людей, особливо середнього віку, каже майор Косенко:
«Найбільше нам раді діти. Бабусі починають плакати, дуже емоційно реагують, дякують. Є й ті, хто мовчки бере хліб, продукти. Але, це не привід не надавати їм допомогу».
Так буде не завжди, впевнений військовий. Він задумливо дивиться на учнів 4-го класу, які з радістю ділять між собою привезені «Сіміками» іграшки, і додає, що зміняться нинішні тенденції в настроях місцевого населення, швидше за все тоді, коли «ці хлопці стануть дорослими». До цього моменту, додає Максим, «Сіміки», як і вся українська армія, повинні повернути під свій контроль всі території Донбасу.
