Понад 20 років у кар'єрі, щодня у безперервному спілкуванні з клієнтами, щохвилини наодинці з собою... Книга життя Олени Дерев’янко — це нескінченний потік саморозвитку, емоцій та натхнення своїм прикладом інших. Звідки брати час, коли його обмаль? Як зрозуміти, що варто пригальмувати? Як об'єднувати колектив і не вигорати попри усі негаразди?
Про це і не тільки ми поспілкувалися з со-founder агенції PR-service, віце-президентом української PR-Ліги, членом правління Асоціації професіоналів корпоративної безпеки України, доктором економічних наук, професором Оленою Дерев'янко.
— Дякую за високу оцінку, дуже приємно, бо свій ритм життя "зсередини" дуже важко оцінити. Коли мене питають друзі-знайомі: "Як ти встигаєш?!", я чесно відповідаю, що не встигаю. На кожен втілений задум і реалізований проект припадає принаймні 3-5 невтілених і нереалізованих. Хоча це і не є якимось тягарем, який не дає мені спати, вимагаючи дедлайну. Я до цього ставлюся філософськи, як до реалій нашого буття на Землі. В економіці це називають альтернативні видатки чи видатки втраченої вигоди. Коли ти обираєш щось одне (купуєш певний товар, витрачаєш час на певну активність), то одночасно позбавляєш себе можливості витратити ці ж гроші чи цей самий час на щось інше.
Якщо ж спробувати пошукати таємне джерело енергії, то я б його назвала допитливістю — з одного боку, і непопулярною у духовних лідерів — жагою впорядковувати світ. Мудрі люди всіх часів кажуть, що змінити насправді можна тільки себе. Але хто заважає спробувати змінити світ на краще паралельно з роботою над собою?
— Ви порушили надзвичайно болюче для всіх doers питання... "Є час збирати каміння і розкидати каміння, обіймати й ухилятися від обіймів"... І треба бути дуже спостережливим, щоб зупинитися вчасно — до того, як організм зупинить тебе хворобою. Тому для мене ранній сигнал того, що треба знизити швидкість життя — уповільнення думок. Стан, коли стандартні рішення вимагають більше зусиль. Тоді треба дати собі розраду — книг, повітря, родинних радощів. А якщо говорити про цю проблему не у контексті всього життя, а виключно щодо конкретного проекту, то тут інтуїція і її рушійні сили нам у пригоді. Невідправлений email, який правильно не відправився, або порожня зустріч, що зірвалася, або внутрішнє непоборне небажання мати справу з певним клієнтом — все це симптоматика того, що варто пригальмувати у певному напрямку.
— На початку моєї вже 20-річної кар’єри у PR-індустрії, безперечно, доводилося наступати собі на горло і мати справу з компаніями й індивідами, які не розуміли, які послуги ми пропонуємо. Але то були такі часи, коли я могла 1,5 години розповідати гендиректору великої компанії про репутацію, а він мене потім питав, чи друкуємо ми буклети. Водночас ми з моїм партнером Тетяною Лагодою завжди будували бізнес на тому, що не ми йдемо з простягнутою рукою і пропозицією співпраці до клієнтів, а клієнти мають побачити нас, оцінити, і прийти до нас усвідомлено. Звичайно, траплялися і прикрі випадки, і завищена самооцінка у людей, які приходили, і зовсім непритомні клієнтські запити. Та з роками їх спочатку поменшало, а потім вони взагалі зникли. І зараз ми маємо щастя обирати з ким працювати, не пересилюючи себе.
— Буду дуже лаконічна, бо питання конкретне. Якості: ерудованість, емоційний інтелект, впертість. Принципи: здоровий глузд, системний підхід, партнерське ставлення до клієнта. Йоганн Вольфганг фон Гете казав: "Відмінна людина приваблює великих людей і вміє їх зберігати разом".
— Ми ювелірно ставимося до підбору людей до нашої команди, бо дбаємо про атмосферу довіри. Не можна робити амбітні проекти з тими й приймати виклики, хто має інші цінності й не готовий ставитися до колег як до продовження самого себе. Ми не заохочуємо внутрішню конкуренцію, ніякі спроби вислужитися за рахунок інших чи проїхати на чужий спині у нас не проходять, бо ми з Тетяною давно живемо на світі, бачили багато і приймаємо кадрові рішення за потреби миттєво. Мабуть, тому і конфліктів у нас немає — звичайно, більших за робочі суперечки під час нарад.
— По суті, про якості й принципи я вже сказала у відповіді на позаминуле питання. Саме вони і є орієнтирами при кадровому відборі. Це не освіта, не досвід — це все можна набути й надолужити. А глибинні цінності й soft skills, які є для нас важливими з моменту заснування агенції PR-Service.
— Наше гасло з перших днів роботи сформульовано як "Перетворюючи словом". У нього я заклала те, що люблю найбільш — творити, перетворювати, змінювати на краще. Якщо вдається клієнта відмовити від медійного самогубства чи меншим коштом зробити гідний ефект — це джерела радості й енергії. Але за першим фахом я професор, викладач університету. І найбільше задоволення отримую від просвітництва. Саме тому наша команда щорічно проводить великий піар-івент — PRNext, який цього року пройде 12 квітня, і який я завжди модерую особисто. Тому що лише знання є тим кордоном, який відділяє хиткий і вразливий світлий бік сили від потужного й агресивного темного боку.
— Читайте, читайте і ще раз читайте. Пізнавайте світ, шукайте приховані причини нібито очевидних процесів. І приготуйтесь працювати. Бо PR — це не тільки гламурні івенти й інтелектуальні розмови, а щоденна копітка праця, для якої потрібно мати неабияку силу духу і здатність до самомотивації. Впевненість в собі може або бути, або ні. Самовпевнений неук гірший за талановиту людину, яка сумнівається в собі, і я завжди віддам перевагу другому варіанту. А ось прагнення діяти — неоціненне, на цьому і тільки на цьому ґрунті зростає успіх.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
