# інтерв'ю

Енергетичного перемир’я між Україною та Росією наразі немає. Однак Київ готовий припинити удари по російській енергетиці, адже для України це насамперед захист електроенергії для населення.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю CBS News.Журналіст запитав його, чи діє зараз домовленість про припинення ударів по енергетичних об’єктах. Президент відповів, що не діє, однак "Україна ніколи не атакує першою"."Ми готові до енергетичного перемир’я, але ви повинні розуміти, що це означає для нас. Для Путіна енергетика — це продавати нафту та газ. Для нас енергетика — це мати електроенергію для наших людей", — пояснив він.Український президент наголосив, що ми готові до припинення ударів по енергетиці. Однак агресивна Росія не бажає цього, а в Кремлі розуміють тільки силу."Путін не поважає, не бачить і навіть не думає про те, як вести переговори зі слабкими людьми. Саме тому ми відповідаємо. Ми ніколи не атакуємо першими", — акцентував Зеленський.Він також поінформував, що росіяни двічі за останні тижні атакували літак, на борту якого перебував президент України. Ці дії — частина російської стратегії залякування."У Молдові перебував мій президентський літак, і саме тому вони атакували Молдову. Коли поверталися додому, знову через Кишинів, вони зробили те саме", — розповів президент України.Про цей інцидент раніше офіційно не повідомлялося. Українські посадовці пізніше зауважили, що всі члени президентської делегації перебувають у безпеці. На той момент залишалося незрозумілим, чи це навмисний інцидент.Володимир Зеленський наголосив, що ці атаки — частина російської стратегії, спрямованої на залякування його особисто й інших іноземних лідерів.Як відомо, вчора Дональд Трамп написав на своїй сторінці у Truth Social, що Україна погодилася не завдавати ударів по російських енергетичних обʼєктах. Також він запевнив, що Росія теж начебто не битиме по українських енергооб'єктах. Також лідер США додав, що "зростання світових цін на дизельне паливо здебільшого спричинене війною між Росією й Україною, а не Іраном".Український президент відреагував, що підтримує сильну пропозицію США щодо взаємного припинення ударів по критичній інфраструктурі. Однак наразі не видно справжнього бажання Росії рухатися до завершення війни.Нагадаємо, що прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков привітав заклики Дональда Трампа до української сторони припинити удари по мирній економічній інфраструктурі. Водночас, коли журналісти запитали речника Володимира Путіна, чи готова Росія у відповідь припинити власні обстріли української економічної інфраструктури, Пєсков відмовився давати відповідь..

Український репер та продюсер Олексій Потапенко, більше відомий як Потап, потрапив до бази "Миротворця" після скандального інтерв’ю російській журналістці.Відповідна інформація оприлюднена у базі "Миротворця". Зазначається, що до бази репер потрапив через:участь у актах гуманітарної агресії проти України;участь в інформаційно-пропагандистських заходах, спрямованих на дестабілізацію життя в Україні.До того ж у "Миротворці" відзначили, що під час інтерв’ю Потап зізнався, що виїхав з України прикриваючись благочинністю."За словами Потапа, універсальної схеми не було: щоразу ціль поїздки визначала, від якого відомства оформлялися документи. Якщо це були зйомки, прямий ефір, благодійний марафон чи, наприклад, аукціон у Чикаго — документи могли подаватися чи то від Міністерства культури, чи то від Міністерства оборони, чи через компанію-посередника, яка вже сама зверталася до необхідного відомства. За його словами, останнім часом він не приїжджав до України не тому, що боїться не виїхати, а тому, що втомився від цієї процедури. Основною ж причиною, через яку він вирішив бути зараз за кордоном, Потап назвав заробіток", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, українську співачку Настю Каменських, яка є дружиною Потапа, також внесли до бази "Миротворця". Її звинувачують в інформаційно-пропагандистських заходах і провокаціях.Додамо, в середині травня музичний дует "Потап і Настя" заявив про возз’єднання після дев’яти років перерви. Перший концерт після повернення запланували на 19 грудня у Нью-Йорку..

Кервіник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що Україна посилюватиме удари по території Росії. Це відбуватиметься в тому разі, якщо Кремль не припинить війну.Про це Кирило Буданов сказав в інтерв’ю латвійським журналістам LSM. Розмова відбулася під час "Ризької конференції". Однією з тем стали українські атаки територією Росії та можливості їх подальшого посилення.Журналіст нагадав про нещодавній удар українського далекобійного безпілотника на відстань близько 3 000 кілометрів і запитав, чи варто очікувати подальшого розширення географії таких атак.Буданов відповів, що інтенсивність ударів зростатиме, якщо Росія продовжить бойові дії проти України.За словами очільника українського президентського офісу, українські атаки ставатимуть глибшими та потужнішими. Він наголосив, що подальший розвиток подій безпосередньо пов'язаний з діями Росії та її готовністю продовжувати війну."Якщо Росія не припинить бойові дії проти нас, зрозуміло, що вона на власній шкурі відчує це ще більше і сильніше. Наші удари ставатимуть все глибшими та володітимуть більшою бойовою міццю", — акцентував Буданов.Таким чином він дав зрозуміти, що Україна має намір розширювати можливості дальніх ударів по російській території у відповідь на продовження бойових дій із боку Росії.При цьому він акцентував, що Україна готова до припинення вогню в будь-який момент. Такою, за його словами, є офіційна позиція президента України."Ми готові до припинення бойових дій. Питання до Росії. Це абсолютно публічна, відкрита й офіційна позиція України. Ми готові та прагнемо закінчення війни. Звісно, на нормальних і прийнятних умовах, а не у формі ультиматуму: мовляв, віддайте нам усе, і ви ще нам залишитеся винні. Такого не буде", — додав керівник Офісу президента.Він також висловив суб'єктивну думку, що найреалістичніший варіант закінчення війни або принаймні припинення бойових дій — із гарантіями безпеки Україні — за фактичною лінією фронту на день досягнення домовленості."Звісно, без будь-якого юридичного визнання з боку України відмови від територій. Такого не буде, і ніхто цього не робитиме", — уточнив Кирило Буданов.Нагадаємо, що декілька днів тому керівника Офісу президента, який колись очолював Головне управління розвідки Міністерства оборони України, "заочно заарештували" в Росії. У країні-агресорці його "звинувачують" у нібито застосуванні заборонених методів ведення війни..

Американська блогерка Лора Лумер, яку називають наближеною до президента Дональда Трампа, відвідала Харків і зустрілася з командиром Третього армійського корпусу бригадним генералом Андрієм Білецьким.Про Лора Лумер повідомила у дописі на своїй сторінці в соціальній мережі X."У прифронтовому Харкові я зустрілася з відомим генералом Андрієм Білецьким, засновником батальйону "Азов" і командиром Третього армійського корпусу в Україні. Бойові дії проти Росії тривають лише за 30 кілометрів від Харкова, Росія атакує місто балістичними ракетами та дронами майже щодня", — зауважила вона.За її словами, дуже небезпечно подорожувати до цього міста на сході України серед безперервних повітряних нальотів, але вона все ж поїхала туди, щоби поговорити із засновником "Азову" та запитати його те, що хоче знати кожен платник податків в Америці:чи правда, що батальйон "Азов" і українська армія повні неонацистів, які розмахують свастикою?чи американські податки фінансують армію нацистів для боротьби з росіянами?"Я запитала про це самого генерала та засновника "Азову". Жодних заборонених питань не було", — наголосила Лора Лумер.Вона зазначила, що генерал Білецький провів для неї екскурсію містом і показав вулицю Римарську, де українці дали свій перший збройний бій росіянам 2014 року. Він відповів на всі її запитання та розповів детальну історію батальйону "Азов" і Третього армійського корпусу."Ми також говорили про майбутнє сучасної війни та про те, як боротьба України стосується США та довгострокової національної безпеки Америки", — підсумувала американська блогерка.Українські військові уточнили, що під час візиту Білецький провів для Лумер прогулянку центром міста — від Харківського національного університету імені Каразіна до вулиці Римарської, де в ніч на 15 березня 2014 року добровольці під його командуванням вступили в бій із проросійськими бойовиками. Цей епізод став одним із перших успішних боїв українських добровольців на початку російсько-української війни.Нагадаємо, раніше стало відомо, що тимчасовий виконувач обов’язки міністра оборони України Євгеній Хмара дав перше інтерв’ю на своїй посаді. Він поспілкувався з американською блогеркою Лорі Лумер, яка відвідала з візитом Україну..

Тимчасовий виконувач обов’язки міністра оборони України Євгеній Хмара дав своє перше інтерв’ю на своїй посаді. Він поспілкувався з американською блогеркою Лорі Лумер, яка відвідала з візитом Україну.Про це Лора Лумер повідомила на своїй сторінці в соціальній мережі X."Щойно провела ексклюзивне інтерв'ю з новопризначеним міністром оборони України Євгенієм Хмарою", — написала вона.За її словами, вони поговорили про поточний стан війни з Росією, про те, як він бачить довгострокові військові відносини України зі США.До того ж, додала Лора Лумер, вони зачепили тему, як Україна може допомогти США стати світовим лідером у виробництві безпілотників і в сучасних бойових діях, щоби дві країни могли перемогти своїх спільних ворогів та стримати російську агресію.Американська блогерка, яка підтримує президента Дональда Трампа, пообіцяла незабаром оприлюднити звіт і повне інтерв'ю з українським міністром оборони."Це перше інтерв'ю, яке Хмара дав з моменту виконання обов'язків на новій посаді після призначення його президентом Володимиром Зеленським виконувачем обов'язків міністра оборони України", — наголосила Лора Лумер.Раніше під час перебування в Україні вона взяла інтерв’ю в президента України Володимира Зеленського, голови Київського безпекового форуму, експрем’єра України (2014-2016) Арсенія Яценюка, керівника Центру протидії дезінформації при РНБО Андрія Коваленка. До того ж сама дала інтерв’ю українським журналістам, а також зустрілася з міським головою Дніпра Борисом Філатовим, першим заступником керівника Офісу президента України Сергієм Кислицею, мешканцями Бучі, працівниками ДТЕК, представниками ЗМІ.Нагадаємо, що американська блогерка Лора Лумер, яку медіа часто називають наближеною до президента США Дональда Трампа, виступила за збільшення військової допомоги Україні та закликала передати більше ракет до зенітно-ракетних комплексів Patriot..

У четвер, 23 липня, американська блогерка Лора Лумер повідомила, що взяла інтерв’ю в президента України Володимира Зеленського. Її називають медійницею, яка наближена до американського президента Дональда Трампа.Про це Лора Лумер написала на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Щойно взяла інтерв'ю у президента Зеленського в Маріїнському палаці в Україні. Всі питання поставила без обмежень, і я не соромилася у висловлюваннях. Повне інтерв'ю незабаром!" — зазначила вона.Як відомо, два дні тому блогерка Лора Лумер прибула до України та поінформувала, що хоче побачити ситуацію на власні очі та перевірити твердження, які поширювали про країну. Вона одразу визнала свою помилку в ранніх публічних висловлюваннях про Україну.Сьогодні Лумер відвідала Києво-Печерську лавру й оглянула Успенський собор, який після удару 15 червня втратив понад 80% покрівлі, а також інші пошкоджені об’єкти заповідника.Що відомо про Лору ЛумерЇй 33 роки. Вона народилася в штаті Аризона та розпочинала активісткою та журналісткою, підтримуючи ультраправий медіапроєкту Infowars — популярний в 2010-ті. Там публікували багато матеріалів, які базувалися на конспірологічних теоріях.Лумер 2020 року балотувалася як кандидатка від Республіканської партії до Палати представників Конгресу США, але програла кандидатці від Демократичної партії. Через два роки на виборах її теж спіткала невдача.У вересні минулого року Лора заявляла, що "Україна — це країна, повна прихильників нацизму". Неодноразово вона виступала проти фінансової допомоги Києву.До приїзду в Україну, в червні, Лумер визнала, що довго повторювала антиукраїнські тези. Пояснила це тим, що "потрапила в пастку російської пропаганди".Зараз Лумер відома своєю активною підтримкою Дональда Трампа, а також просуванням цілої низки конспірологічних теорій, яким американський президент теж частково вірить.Нагадаємо, що вчора блогерка Лора Лумер звернулася до своїх читачів і закликала американських консерваторів усвідомити реальну загрозу від дій Кремля..

Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан планує залишатися біля керма партії "Фідес" і в опозиції. Його політична сила нещодавно програла парламентські вибори в Угорщині.Про свої перспективи та відчуття після поразки Віктор Орбан розповів у відеоінтерв’ю угорському виданню Patrióta, його цитує Politico.Журналісти зазанчили, що протягом усього інтерв’ю Орбан розмовляв у "похмурому тоні" й описував наслідки результатів парламентських виборів особисто для себе.Він зізнався, що був упевнений у перемозі "Фідеса", тому тепер "відчуває біль і порожнечу". За його словами, щоби впоратися зі стресом від програшу, він багато працює, використовуючи роботу як "терапію".Угорський прем’єр-міністр заявив, що повністю покладає провину за результат виборів на себе. Він визнав, що його партія "Фідес" не знайшла способу, як правильно звернутися до електорату."Це я лідер партії, тому беру результат на 100% на себе. Я повинен визнати, що слова опонента виявилися сильнішими", — акцентував Віктор Орбан.Але він запевнив, що не піде з посади очільника партії, зазначивши, що поразка на виборах потребує «повного перезавантаження» "Фідеса" — перегляду ефективності керівництва партії та представництва в парламенті. Зустріч партії запланована на 28 квітня."Якщо мої соратники скажуть мені "сидіти на лаві запасних" — я так і зроблю. Але якщо вони скажуть "вивести команду на поле" як капітан — я буду там", — наголосив Віктор Орбан.Нагадаємо, вчора стало відомо, що переможець угорських парламентських виборів Петер Мадяр, який має стати новим прем’єр-міністром Угорщини, звинуватив свого попередника Віктора Орбана та прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо у таємній змові..

Щороку 4 квітня у світі відзначають Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в розмінуванні. Для України це не просто дата — це щоденна реальність.Країна вже понад чотири роки живе в умовах повномасштабної війни — і вона залишає по собі не лише руйнування, а й тисячі небезпечних пасток. Міни, нерозірвані боєприпаси, уламки дронів і ракет становлять загрозу навіть там, де здається безпечно.Попри це, багато людей досі недооцінюють ризики: підходять до підозрілих предметів із цікавості, ігнорують повітряні тривоги або покладаються на правило “двох стін”.Чому це небезпечно, з чим сьогодні найчастіше стикаються цивільні та що насправді може врятувати життя — в інтерв’ю TrueUA розповів віцепрезидент Всеукраїнської асоціації вибухотехніків, викладач Національної академії внутрішніх справ Юрій Приходько.Заміновані території і розмінування— Яка частина території України сьогодні залишається потенційно небезпечною через міни та інші вибухонебезпечні предмети? І скільки часу, за вашими оцінками, може тривати повне розмінування деокупованих територій?— Відповідаючи на ваше запитання, я готувався до цієї розмови й переглядав актуальні статистичні дані з відкритих джерел. Останній профільний захід відбувся у Хорватії — це конференція Mine Action 2026. Там була присутня українська делегація, і під час обговорень озвучувалися актуальні цифри.За цими даними, наразі вже повернуто до безпечного використання понад 40 тисяч квадратних кілометрів території. Водночас забрудненими залишаються близько 133,3 тисячі квадратних кілометрів. Ще близько 14 тисяч квадратних кілометрів — це водні акваторії. Відповідно, ці території залишаються потенційно небезпечними для життя і здоров’я людей, які там перебувають або перебувають поблизу.Що стосується розмінування, ситуація залишається складною. Війна триває, бойові дії не припиняються, а отже — продовжується і забруднення територій. У таких умовах прогнозувати строки повного очищення наразі некоректно.Більш-менш точні оцінки можна буде робити вже після завершення активної фази бойових дій — коли буде перемир’я або повне припинення війни. Тоді стане зрозумілим масштаб забруднення, а також можна буде оцінити наявні ресурси, сили та кількість фахівців.Втім, уже зараз очевидно: цей процес триватиме десятки років. Для прикладу, навіть сьогодні фахівці — піротехніки, вибухотехніки, сапери — регулярно виявляють і знищують боєприпаси часів Другої світової війни. Їх знаходять під час будівництва або за інших обставин.— Після звільнення Київської області парки й ліси певний час залишалися закритими через мінну небезпеку. А яка ситуація зараз? Чи можемо ми почуватися безпечно, наприклад, гуляючи з собакою у міському парку? І наскільки ризикованими сьогодні залишаються ліси та місця збору грибів?— Ми живемо в умовах війни, і про це не варто забувати. Потрібно постійно бути готовими до того, що будь-що може статися. Не можна розслаблятися або думати, що якщо окупанти вийшли з території Київської області, то війна вже закінчилася. Вона триває і може розвиватися по-різному. Ті ж повітряні тривоги, які лунають фактично щодня, постійно нагадують про це.Що стосується парків і зон відпочинку на відносно мирних територіях, ситуація там контролюється правоохоронними органами — Національною поліцією та Державною службою з надзвичайних ситуацій. Уся територія перебуває під контролем.Втім, не варто виключати можливість провокацій. Йдеться, зокрема, про діяльність диверсійно-розвідувальних груп або осіб, які можуть діяти за вказівками кураторів. Вони здатні встановлювати небезпечні предмети, які становлять загрозу для цивільних. Тому обачними потрібно бути завжди і всюди.Якщо говорити про загрози, які виникли після повномасштабного вторгнення, то такі зони вже визначені. Вони позначені на інтерактивній карті забруднених територій. Це зони обмеженого доступу, де встановлені попереджувальні знаки про потенційну небезпеку або мінування.Ідеться не лише про Київську область, а й про інші регіони — Сумську, Чернігівську, Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку. Перед тим як вирушати на відпочинок, риболовлю чи в ліс, люди мають перевіряти ці місця онлайн і переконуватися, що вони безпечні.На мою думку, також потрібно більше інформаційної роботи. Зокрема, через засоби масової інформації — ті ж радіостанції, які часто слухають водії та пасажири. Важливо, щоб поряд із розважальним контентом звучали нагадування про небезпеку і правила безпеки.Тому головне — не розслаблятися і бути готовими до викликів, які існують сьогодні.— Розмінування — складний і тривалий процес, який постійно змінюється разом із розвитком технологій. Як сьогодні розміновують українські території: це переважно ручна робота чи вже активно застосовуються сучасні технології?— Як віцепрезидент Всеукраїнської асоціації вибухотехніків, я постійно моніторю ситуацію у сфері гуманітарного розмінування. Підготовка персоналу триває як у державних структурах, так і в неурядових організаціях. Ба більше, це питання постійно залишається на порядку денному — процес не зупиняється ні на хвилину.Зокрема, сьогодні відбувається профільна зустріч у форматі кластера, де обговорюються ключові проблеми гуманітарного розмінування за участі представників галузевих служб і відомств. Під час таких обговорень фахівці обмінюються досвідом, визначають пріоритети та шукають ефективні рішення для очищення територій.Щодо технічних можливостей — за останні роки їх суттєво побільшало. Україна активно використовує міжнародний досвід, зокрема країн Балканського регіону. Після воєн у колишній Югославії значні території там були заміновані, однак їх вдалося очистити, і сьогодні ми враховуємо цей досвід. Водночас, якими б сучасними не були технології, повністю замінити людину вони не можуть.Роботи, спеціалізована техніка та інші інженерні комплекси — це лише інструменти в руках сапера. Вони підвищують безпеку, пришвидшують роботу, але остаточне рішення завжди залишається за фахівцем. Саме людина перевіряє територію і приймає рішення про її безпечність для подальшого використання. Тому ключове значення сьогодні мають підготовка фахівців і ефективне застосування технічних засобів.У цій сфері працюють як державні служби — піротехнічні підрозділи ДСНС, вибухотехнічні підрозділи Національної поліції, саперні підрозділи Збройних сил України, — так і інші оператори протимінної діяльності.З чим насправді стикаються цивільні: міни, боєприпаси чи уламки— Війна залишає по собі не лише руйнування, а й тисячі небезпечних пасток. Сьогодні на міни й боєприпаси можна натрапити не лише на полі бою, а й у цивільному житті. З чим найчастіше стикаються цивільні — міни, боєприпаси чи уламки? І що з цього становить найбільшу загрозу?— Ситуація така: офіційної деталізованої статистики щодо того, з якими саме вибухонебезпечними предметами найчастіше стикаються люди, наразі немає. Є деокуповані території, є райони поблизу лінії фронту, де тривають бойові дії, а є території, які формально перебувають під контролем України, але також залишаються потенційно небезпечними. Тому сказати, яких саме боєприпасів сьогодні більше, було б некоректно.Умовно всі вибухонебезпечні предмети можна поділити на кілька основних категорій:Перша — це боєприпаси, які залишилися після переміщення військових підрозділів.Друга — це ті, що були застосовані, але не вибухнули. Таких, за оцінками, близько третини від загальної кількості. Йдеться про мінометні міни, артилерійські снаряди, боєприпаси реактивних систем залпового вогню.Те саме стосується і "шахедів": їх збивають, вони падають, але можуть залишатися готовими до вибуху. І такі випадки трапляються доволі часто.Наступна категорія — мінні поля. Це протипіхотні, протитанкові та інші типи мін. У зоні бойових дій їх, як правило, не розміновують повністю — лише створюють проходи для військових або техніки. Усе інше залишається до моменту повного очищення території.Ще одна серйозна загроза — саморобні вибухові пристрої, які можуть встановлюватися з диверсійною метою. Вони можуть маскуватися під звичайні предмети. Наприклад, на дитячому майданчику раптом з’являється іграшка, якої там раніше не було — і вона вже може становити небезпеку.Саме тому важливо звертати увагу на будь-які підозрілі речі, особливо якщо вони з’явилися там, де їх не повинно бути. Загалом спектр боєприпасів, які застосовуються у цій війні, дуже широкий — від зразків часів Другої світової війни до сучасних розробок.Окрему загрозу становлять касетні боєприпаси та суббоєприпаси, які розповсюджуються дистанційно і можуть залишати після себе великі небезпечні території.Також використовуються сучасні міни, які реагують на рух людини. Наприклад, міна ПОМ-3 із сейсмічним датчиком — вона спрацьовує саме на крок людини в межах ураження приблизно 5-8 метрів. При цьому на техніку чи тварин вона може не реагувати.Тому говорити про якийсь один тип загрози неможливо — їх дуже багато, і всі вони залишаються небезпечними.Як змінилася тактика ворога: дистанційне мінування і нові загрози— За час повномасштабної війни Росія неодноразово змінювала тактику атак. Чи змінилися за цей період підходи до мінування? Чи з’явилися нові типи мін або способи їх застосування?— Як я вже зазначав, підходи до мінування загалом залишаються такими ж, як і на початку повномасштабної війни.У більшості випадків застосовується дистанційне мінування — з використанням гелікоптерів, авіації та реактивних систем залпового вогню. Тобто території заміновуються на відстані, без безпосереднього заходу на місцевість.Сучасні міни можуть мати функцію самоліквідації, але це залежить від конкретної моделі. Якщо такий механізм не передбачений або не спрацьовує, міна може залишатися активною дуже тривалий час. Фактично вона "чекає" на жертву. Після встановлення вона переходить у бойовий стан і може залишатися небезпечною до моменту спрацювання.Наприклад, міна ПФМ-1 — у пластиковому корпусі з підривником. Після розкидання з касети вона стає на бойовий взвод і може тривалий час залишатися активною. Такі міни добре захищені від впливу зовнішнього середовища: вода чи сонце практично не впливають на їхню роботу. Крім того, вони маскуються під місцевість — можуть бути зеленими, щоб зливатися з травою, або коричневими, щоб бути менш помітними серед листя чи ґрунту. Через це людина може їх просто не помітити.Подібних типів мін існує багато, і для їх виявлення та знищення фахівці застосовують різні методи.Якщо говорити про підходи противника, то вони суттєво не змінилися. Водночас через неможливість зайти на певні території активно використовуються саме дистанційні способи мінування.— Останнім часом з’являється все більше загроз, пов’язаних із використанням дронів. Зокрема, нещодавно з’явилася інформація, що російські війська можуть скидати вибухонебезпечні предмети з "шахедів". Наскільки це небезпечно для цивільних і як потрібно діяти в такій ситуації?— Як я вже зазначав, на першому місці має бути безпека. Люди повинні усвідомлювати: некоректне поводження з підозрілими предметами може становити серйозну загрозу.Особливо це стосується об’єктів, які на перший погляд не виглядають як боєприпаси. Наприклад, касетні суббоєприпаси можуть мати форму металевих циліндрів і зовні нагадувати запчастини від автомобіля, фрагменти техніки або навіть звичайні побутові предмети, зокрема консервні банки.Якщо людина не може чітко ідентифікувати предмет і зрозуміти, що це таке, — це вже сигнал небезпеки. У такому випадку торкатися його категорично не можна.Що стосується "шахедів", вони складаються з кількох частин: корпусу, двигуна, паливного бака та бойової частини, яка безпосередньо несе загрозу. Якщо збитий "шахед" лежить у полі чи посадці і не вибухнув, це не означає, що він безпечний. Навпаки — він залишається вкрай небезпечним. Те саме стосується інших дронів або будь-яких літальних апаратів, які впали. Вони можуть містити вибухові елементи і становити загрозу для життя.Такі предмети категорично заборонено чіпати. Працювати з ними можуть лише фахівці — працівники ДСНС або вибухотехнічних підрозділів Національної поліції, які оцінюють рівень небезпеки.Для цивільних це має бути чітке правило: "червоне світло" — не підходити, не чіпати, відійти на безпечну відстань і повідомити компетентні служби.Побачив підозрілий предмет: що можна і заборонено робити— То ж як має діяти людина, якщо побачила підозрілий предмет? Який чіткий алгоритм дій у такій ситуації? І яку найнебезпечнішу помилку найчастіше допускають люди?— Цей алгоритм уже чітко визначений і постійно озвучується фахівцями та службами, які займаються протимінною діяльністю.Перше правило — не підходити і не наближатися до підозрілого предмета.Друге — жодним чином на нього не впливати.Третє — повідомити відповідні служби.Зателефонувати можна за номерами 101 або 102. Також працює єдиний номер 112.Ці три правила потрібно виконувати саме в такій послідовності: не підходь, не чіпай, зателефонуй.Якщо людина помітила підозрілий предмет, потрібно одразу зупинитися. Не піддаватися паніці, але й не ігнорувати небезпеку. Важливо зафіксувати місце, де ви перебуваєте, оцінити ситуацію, подивитися під ноги і повільно відійти назад тим самим шляхом, яким рухалися. Це може бути будь-що: уламок від "шахеда", невибухнувший боєприпас або розтяжка.Вийшовши на безпечну територію — наприклад, на дорогу з твердим покриттям — потрібно відійти на відстань не менше 100 метрів і вже звідти телефонувати у відповідні служби.Важливо чітко повідомити, де саме був виявлений предмет, як він виглядає і що саме викликало підозру. Якщо немає можливості чекати на місці прибуття фахівців, потрібно позначити небезпечну зону підручними засобами. Наприклад, це можуть бути схрещені гілки, яскрава тканина або інші помітні маркери, які вкажуть на місце небезпеки.Також сьогодні можна передати геолокацію — це значно полегшує роботу фахівців.Що стосується саморобних вибухових пристроїв, ситуація ще складніша. Вони можуть бути оснащені радіокерованими датчиками і спрацьовувати від сигналів. Тому в таких випадках важливо відійти на безпечну відстань — не менше 100 метрів — і лише після цього користуватися мобільним телефоном.Без спеціальних технічних засобів оцінити, що це за предмет, неможливо. Саме тому працювати з такими об’єктами можуть лише фахівці — вибухотехніки, підрозділи поліції та ДСНС.Тому цей алгоритм має бути доведений до автоматизму. Як звичні щоденні дії — так само і тут. Золоте правило: не підходь, не чіпай, зателефонуй."Звичайні речі", які можуть вбити— Ви вже згадували про саморобні вибухові пристрої. Які з них найчастіше трапляються? І під які предмети ворог найчастіше маскує вибухівку?— Тут ситуація дійсно складна. Саморобний вибуховий пристрій — це заряд вибухової речовини, засіб підриву і механізм, який приводить його в дію. І цю конструкцію можна вмонтувати практично в будь-який побутовий предмет. Обмежень тут фактично немає.Були випадки, зокрема на Харківщині, коли підкидали ліхтарики китайського виробництва. Усередині було приблизно 20-30 грамів пластиду. Коли людина намагалася його увімкнути — відбувався вибух, унаслідок якого травмувало кисть. Такі випадки фіксувалися і висвітлювалися в ЗМІ.Чим більший предмет, тим більше вибухівки в нього можна закласти — і тим серйозніші наслідки.Для розуміння: у гранаті Ф-1 заряд вибухової речовини становить близько 60 грамів, але радіус розльоту уламків може сягати до 200 метрів. У гранати РГД-5 — близько 110 грамів, а зона ураження становить приблизно 30-40 метрів. Тобто навіть відносно невелика кількість вибухової речовини може призвести до тяжких наслідків.Такі пристрої можуть бути замасковані під будь-що: коробки, сумки, валізи, павербанки, мобільні телефони, ноутбуки чи навіть дитячі іграшки. Особливо це небезпечно у місцях скупчення людей — у парках, на дитячих майданчиках або в зонах відпочинку.Важливо розуміти: вибухівка може мати різні характеристики — за потужністю, чутливістю, способом спрацювання. Але для цивільної людини це не має значення, адже без спеціальних знань і технічних засобів визначити рівень небезпеки неможливо. Саме тому будь-який незрозумілий предмет потрібно розглядати як потенційно небезпечний.Окупанти не нехтують жодними способами маскування — використовують предмети, які можуть викликати інтерес у людини і спонукати її взяти їх у руки або використати. І саме в цьому головна небезпека."Дві стіни" не завжди рятують: що важливо знати під час обстрілів— Під час масованих атак люди часто нехтують правилами безпеки й не спускаються в укриття, покладаючись на правило "двох стін". У яких випадках воно справді може допомогти, а коли лише створює хибне відчуття безпеки?— У нашій практиці був показовий випадок. Ми спілкувалися з громадянином Туреччини, який приїжджав в Україну у відрядження. Коли йшлося про повітряні тривоги і те, як на них реагують українці, він був щиро здивований. У нього склалося враження, що наші люди просто безстрашні.Насправді ж ми просто звикли до цієї реальності: тривоги, прильоти, постійна загроза. Але саме ця "звичка" може бути небезпечною, адже притуплює відчуття ризику. І це може обернутися трагедією — як для самої людини, так і для її родини. Тому нехтувати сигналами тривоги не можна.Сьогодні люди часто орієнтуються на додаткову інформацію — зокрема з гаджетів: дивляться, що летить, куди летить. Але це лише орієнтир, а не гарантія безпеки.Якщо людина перебуває на вулиці — потрібно рухатися до найближчого укриття. Якщо в установі, на роботі чи в навчальному закладі — для цього передбачені спеціальні місця, і керівництво зазвичай контролює спуск людей в укриття.Найскладніша ситуація — коли людина вдома. Наприклад, на високому поверсі. Вночі, під час тривоги, люди часто не знають, що робити: вставати чи ні, бігти чи залишатися. При цьому важливо пам’ятати, що і "шахеди", і крилаті ракети можуть змінювати напрямок польоту.Якщо є можливість — потрібно обов’язково спускатися в укриття. Якщо ж часу немає і загроза вже поруч, тоді можна використати правило "двох стін".Його суть у тому, що між вами і джерелом вибуху має бути щонайменше дві стіни. Це може частково захистити від уламків або вибухової хвилі. Але важливо розуміти: це не гарантія безпеки.У разі прямого влучання жодні "дві стіни" не врятують. Сучасні боєприпаси можуть містити десятки кілограмів вибухівки, а також термобаричні заряди, які мають надзвичайно потужну дію.Тому головне правило залишається незмінним: якщо є можливість — потрібно йти в укриття. Якщо такої можливості немає — використовувати хоча б ті засоби захисту, які доступні, зокрема правило "двох стін".— Часто, особливо вночі, обстріли застають людей удома, і звичні місця можуть ставати небезпечними — зокрема кімнати з вікнами. А як щодо перебування під час атак у ліфті або на верхніх поверхах будинків — які тут основні ризики?— Загроза під час обстрілів однакова незалежно від поверху — чи це перший, чи середній, чи верхній. Вона нікуди не зникає. Хоча за статистикою прильотів часто уражаються саме верхні поверхи, це не означає, що інші рівні є безпечними.Що стосується ліфтів — користуватися ними під час тривоги небезпечно. Є ризик знеструмлення або пошкодження інфраструктури, і людина може просто застрягти. Тому в таких ситуаціях варто користуватися сходами. Спускатися ними швидше і безпечніше.Також важливо мати вдома так звану "тривожну валізу". У ній має бути мінімальний набір речей на перший час: вода, базові продукти, необхідні медикаменти, документи та найважливіші особисті речі. Під час масованих обстрілів це особливо актуально. Фактично йдеться про звичку до безпеки — дисципліну і готовність діяти правильно у критичній ситуації. І цю готовність потрібно формувати заздалегідь.— Росіяни застосовують різні типи озброєння. Як це впливає на ефективність укриття? Якщо правило "двох стін" не завжди працює, то що тоді дійсно може захистити, окрім спеціально обладнаних укриттів?— Якщо під час обстрілу немає можливості швидко дістатися до укриття — наприклад, метро чи підземного переходу — потрібно діяти одразу. Якщо є загроза вибуху поруч, необхідно лягти на землю. Бажано — у найнижче заглиблення, яке є поруч.Це важливо, тому що під час вибуху ударна хвиля та осколки розповсюджуються в усі боки — по принципу найменшого опору. Як вода або електричний струм.Якщо людина стоїть — вона потрапляє під дію ударної хвилі та уламків. Якщо лежить — значна частина цих факторів проходить над нею.Тому правильна дія — лягти на землю, прикрити голову руками, закрити очі та, за можливості, вуха. Це може не повністю убезпечити, але значно підвищує шанси вижити.Важливо також розуміти: обстріли не тривають безперервно. Вони мають певну тривалість — це можуть бути години, після чого атака припиняється. Тому головне завдання — пережити цей період і використати всі доступні способи захисту.Якщо є можливість — потрібно якнайшвидше переміститися в укриття: підвал, підземний перехід або станцію метро.Після завершення загрози можна виходити, але все одно залишатися обережними. Адже після обстрілів можуть залишатися нерозірвані боєприпаси, які становлять додаткову небезпеку.Якщо обстріл застав зненацька: як діяти— Якщо обстріл застав людину в транспорті — у заторі, в автівці чи громадському транспорті — чи залишається алгоритм дій таким самим? Як правильно діяти в такій ситуації?— Алгоритм дій у транспорті фактично той самий. Ми пам’ятаємо період, коли під час повітряної тривоги транспорт зупинявся, пасажири виходили й прямували до укриттів. Зараз рух транспорту в більшості випадків дозволений, але ситуацію все одно потрібно постійно контролювати.Люди орієнтуються на інформацію з офіційних джерел, Telegram-каналів, повідомлень про те, що і куди летить. Але це лише допоміжний фактор.Якщо є потенційна загроза, водій або самі пасажири можуть ініціювати зупинку транспорту. У такому випадку потрібно якнайшвидше залишити транспорт і перейти до найближчого укриття.Це вже питання особистої відповідальності — уважності до ситуації, самодисципліни і готовності реагувати на ризики як вдень, так і вночі.Помилки, які коштують життя під час атак— Але у стресових умовах люди часто можуть діяти просто інтуїтивно і не завжди правильно. Які найпоширеніші помилки роблять люди під час масованих обстрілів?— Це одна з типових помилок — нехтування загрозами. Більш дисципліновані люди шукають укриття під час тривоги. Інші — навпаки поводяться зухвало: мовляв, "мене це не торкнеться". Але на це дивляться діти, молодь — і копіюють таку поведінку. Саме тому дорослі мають бути прикладом.Психологічно суспільству зараз складно — кожен по-своєму реагує на війну і по-різному оцінює ризики. Але ми живемо разом, і відповідальність — теж спільна.Важливо пояснювати одне одному, як діяти правильно. Якщо підказати людині, що краще спуститися в укриття — хтось послухає одразу, хтось — згодом. Але ця взаємодія працює.Не можна залишати людей сам на сам із небезпекою. Позиція "це його справа" — небезпечна. Навпаки — варто допомогти, підказати, звернути увагу. Можливо, саме це змусить людину замислитися і прийняти правильне рішення.І з часом вона сама буде так само допомагати іншим. Турбота одне про одного — це теж елемент безпеки. Адже ми всі перебуваємо в однакових умовах. І саме взаємна підтримка допомагає зменшити ризики для кожного."Зі мною цього не станеться": чому люди ігнорують небезпеку— Робота вибухотехніка, вона часто пов'язана з історіями, які складно забути. Чи були у вашій практиці випадки, які особисто вас найбільше вразили? Коли люди, можливо, через необережність опинялися в небезпеці?— У своїй практиці мені доводилося неодноразово виїжджати на подібні виклики. Я працював заступником, а згодом керівником вибухотехнічної служби при Головному управлінні внутрішніх справ у Київській області.Ситуації були різні. Але для фахівця завжди є чіткий алгоритм дій — це інструкції і, передусім, заходи безпеки. Бо вибухівка не "дивиться", хто перед нею — вибухотехнік чи пересічна людина, дорослий чи дитина. Це зброя, і її призначення — знищувати. Саме тому людина має бути готовою — і психологічно, і з точки зору базових знань.Було багато випадків, коли люди виживали лише через те, що вибуховий пристрій не спрацював.Пам’ятаю ситуацію: чоловік підійшов до свого автомобіля і помітив, що від дверей тягнеться мотузка. Він заглянув під авто — і побачив саморобний вибуховий пристрій. У нього була можливість втрутитися, перевірити, що це таке. Але він зупинився, оцінив ризик і зателефонував до поліції. На місце виїхали фахівці, пристрій знешкодили — і людина залишилася живою.Та були й інші випадки — коли через необережність люди гинули.Раніше, ще до 2014 року, загрози були іншими. Часто це були експерименти — коли молодь намагалася щось зробити самостійно після прочитаного чи побаченого. І це нерідко закінчувалося тяжкими травмами або навіть смертю.Сьогодні ситуація інша — значно небезпечніша. Тому головне — бути максимально уважними до того, що відбувається навколо. Якщо є підозрілий предмет — це вже питання життя. І діяти потрібно чітко за інструкцією. Будь-яке порушення може призвести до трагедії.Як пояснити дітям про мінну небезпеку і не налякати— Ваша асоціація проводить заняття з мінної безпеки для дітей. Як правильно говорити з ними про ці ризики, щоб вони розуміли небезпеку, але не боялися?— Мені доволі часто доводиться проводити заняття з вибухобезпеки — як для школярів і студентів, так і для дорослих.Зокрема, ми працювали разом із громадською організацією Alpha Self-Defense у межах проєктів Міністерства молоді та спорту — так званих "активних парків", де готували молодь до дій у нестандартних ситуаціях.Пам’ятаю показовий випадок. Серед слухачів був лікар, який працював на передовій і надавав допомогу пораненим військовим. Він уважно слухав лекцію, а під час перерви підійшов і сказав:"Я бачу наслідки — мінно-вибухові травми, ампутації. Але я не розумів, як саме працює вибухівка".І додав, що після заняття йому стало зрозуміліше, чому виникають ті чи інші травми і які шанси мала людина уникнути їх.Але якщо говорити про дітей — це окрема, найбільш вразлива категорія. У них ще формується психіка, вони по-іншому сприймають інформацію. Тому дітям приблизно до 14 років матеріал потрібно подавати у формі гри.Є важливий нюанс: навіть навчальні боєприпаси з реальними корпусами дітям не демонструють. Це рекомендація міжнародних організацій, зокрема ООН. Чому? Бо дитина може перенести цей досвід у реальне життя: якщо на занятті "граната" була безпечною, вона може вирішити, що й знайдений предмет — теж.Саме тому використовують муляжі — наприклад, надруковані на 3D-принтері. Вони схожі за формою, але безпечні.Також застосовують презентації, комікси, візуальні матеріали — усе в ігровій формі. Але ключове, що має засвоїти дитина: це небезпечно, це може вибухнути і це може коштувати життя.Важливо, щоб під час таких занять були присутні вчителі або батьки — ті, кому дитина довіряє. Бо інформація краще засвоюється через знайомих дорослих. Ми завжди перевіряємо, як діти зрозуміли матеріал. Просимо пояснити своїми словами.Бо часто буває: хтось каже, що зрозумів, але не може повторити. І лише коли дитина пояснює іншим, стає зрозуміло, що знання справді засвоєні.Найпростіше правило — "не підходь, не чіпай, зателефонуй". Здавалося б, елементарно, але навіть це діти не завжди можуть відтворити одразу.Тому з ними потрібно працювати довго і системно. Це складно і потребує багато зусиль, але це критично важливо..

Проблеми зі сном сьогодні — вже не виняток, а нова норма для багатьох з нас. Постійний стрес, нескінченний потік новин і збитий режим дня роблять своє: навіть після ночі в ліжку людина прокидається виснаженою, ніби й не спала зовсім.Чому так відбувається і що саме заважає організму повноцінно відновлюватися — розбиралися у цьому матеріалі.Ви спите, але не відпочиваєте: чому так відбуваєтьсяУ нещодавньому інтервʼю TrueUA сомнолог, лікар-терапевт, член Європейської асоціації медицини сну й і нейрофізіології (ESMANA) Ірина Підчеха розповідала, що причин того, чому ми прокидаємося вже втомленими, декілька.Недостатня кількість снуОдна з найочевидніших причин — банальний недосип. Для дорослої людини нормою вважається 7-9 годин сну, але багато хто звикає спати по 4-6 годин і сприймає це як норму.Наслідки такого режиму відчутні дуже швидко:знижується працездатність;з’являється постійна втома;зростає ризик помилок і конфліктів;погіршується імунітет і підвищується ризик серцево-судинних захворювань."За офіційними доказовими даними станом на сьогодні, дорослій людині потрібно від семи до дев’яти годин сну. Це середній показник. Але є люди, яким потрібно 10 годин, а є ті, кому достатньо шести, хоча в середньому норма становить 7-9 годин", — поділилася експертка.Крім того, порушується гормональний баланс. Організм не встигає виробляти мелатонін і інші важливі гормони, що впливає на загальне самопочуття.Порушення режиму та "наздоганяння" снуЗа словами Ірини Підчехи, багато людей намагаються компенсувати недосип у вихідні, але це працює лише частково. Якщо регулярно спати мало, а потім "відсипатися" пів дня, організм ще більше втрачає ритм.Такий підхід нагадує переїдання після голоду: і дефіцит, і надлишок шкодять. Найкраще рішення — це стабільний режим сну і пробудження щодня.Стрес і тривожністьОдна з ключових причин проблем зі сном — емоційне напруження. Стрес підвищує рівень кортизолу, через що організм не може розслабитися навіть уночі.Особливо це актуально в умовах війни:постійна тривожність;повітряні тривоги та нічні пробудження;загальне відчуття небезпеки.В таких умовах мозок перебуває в стані постійної готовності, що заважає перейти в глибокий сон."Напевно, перше — зробити місце проживання максимально безпечним, наскільки це можливо. Адже багато людей змушені були переїхати, тому що жити там, де вони були раніше, стало небезпечно або просто неможливо. Другий момент — ознайомитися з релаксаційними техніками. Наприклад, із техніками дихання, зокрема "диханням по квадрату", які допомагають заспокоїтися у моменти підвищеної тривожності. Також варто звертатися до психолога. Є люди, які менш емоційно реагують на стресові ситуації, але є ті, хто має більш тривожний характер. Якщо до цього додається сильний стрес, пов’язаний із війною, мозку дуже складно "відключитися" від усього, що відбувається навколо", — порадила сомнолог.Гаджети перед сномСмартфони та інші пристрої є однією з найпоширеніших причин безсоння. Вони впливають одразу двома способами:Світло екрана пригнічує вироблення мелатоніну (гормону сну).Інформаційне навантаження (новини, соцмережі, відео) збуджує нервову систему.У результаті організм не отримує сигналу, що настав час відпочинку. Оптимально можна відмовитися від гаджетів хоча б за півтори-дві години до сну.Нічні пробудженняЯк зазначає лікарка, прокидатися вночі інколи нормально. Але якщо це відбувається регулярно і триває понад два тижні, це вже сигнал про проблему. Причинами можуть бути у стресі, тривожних розладах чи фізіологічних порушеннях.Якщо після пробудження складно знову заснути, тоді варто звернути увагу на якість сну загалом.Іноді безсоння це не просто звичка, а й симптом інших проблем. До прикладу подібні проблеми можуть свідчити про тривожно-депресивні стани, захворювання щитоподібної залози, дефіцит вітамінів (B12, D) або заліза.У більшості випадків проблеми зі сном мають кілька причин одночасно, тому важливо розглядати ситуацію комплексно.Проблеми з диханням уві сніЩе одним недооціненим фактором є хропіння та апное (зупинки дихання уві сні). Так, якщо людина голосно хропе, дихає ротом чи має паузи в диханні, то це може означати, що мозок не отримує достатньо кисню. У результаті сон стає поверхневим, а організм не відновлюється.Відсутність гігієни снуЯкість сну залежить не лише від ночі, а й від того, як проходить день. Основні помилки:відсутність фізичної активності;нерегулярне харчування;перевантаження перед сном;відсутність вечірніх ритуалів."Особливо це важливо для людей, які протягом дня працюють за комп’ютером. Якщо увесь день дивитися в монітор, а потім відпочивати з телефоном у руках, це додатково навантажує нервову систему. Зрозуміло, що хочеться перевірити соцмережі чи подивитися щось цікаве, але варто намагатися дозувати цей час і робити перерви протягом дня", — пояснює експертка.Організму потрібен плавний перехід до відпочинку, а не різкий «перехід» від активності до сну.Коли варто звернутися до лікаря?Ірина Підчеха додає, що безсоння стає медичною проблемою, якщо триває понад два тижні, повторюється регулярно або ж ви дотримуєтесь рекомендацій, але сон не покращується.У такому випадку важливо не займатися самолікуванням, а звернутися до спеціаліста.Щоб почати висипатися, важливо звернути увагу на три ключові речі:Стабільний режим і достатню тривалість сну;Зниження стресу та інформаційного навантаження;Правильні звички протягом дня і ввечері.Нагадаємо, нещодавно TrueUA писав про те, як недосип впливає на маленьких дітей і чи є він небезпечним для малюків.Читайте також:Сон без нервів і "розбитості": 5 застосунків, які реально допомагають виспатися"Скринінг здоров’я 40+": як взяти участь у безоплатній програміЯк "токсичні" друзі прискорюють наше старіння: висновки вчених.

На кожну російську атаку Україна буде відповідати. Тиск у світі на Росію зменшується, є зміни в санкційній політиці. Тому, на відміну від усіх або багатьох у світі, в України є власні санкції — далекобійні можливості.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю агенції Reuters."Росіяни повинні відчувати тиск. Якщо й Україна не буде відповідати на їхні удари, то Росія просто продовжуватиме війну та навіть не думатиме про паузи", — акцентував він.За його словами, росіяни так внутрішньо розкачали цю війну, що якщо ми не зупинимо Путіна, то буде продовження. Він обере якусь маленьку країну: йому це потрібно."Він розігнав воєнну економіку та радикалізував росіян. Зараз у Росії є 20-25% молодих людей, які хочуть знищення України та Європи, які хочуть повернутися до радянського впливу, хочуть повернутися до ідеї знищення НАТО", — зауважив український президент.На його переконання, так просто це не зникне. Тому Путін обиратиме: розкол у суспільстві або зробити декілька кроків і в якусь із балтійських держав "поставити праву ногу або ліву"."Він обере друге. Він не буде ризикувати ні собою, ні своїм життям, ні внутрішньою стабільністю", — пояснив президент України.Він також запевнив, що Росія передає розвіддані Ірану. Такими є дані від української розвідки."Росія це робить і каже: "Я не буду Ірану передавати розвіддані, якщо Америка припинить передавати розвіддані Україні". Чи це не шантаж? Безумовно. Росія і так, і так передавала. Але вона ставить це як фішку в цій грі. Чи може це спровокувати Америку призупинити обмін даними? Напевно. Зважаючи, які умови будуть на Близькому Сході, як розвиватиметься ця операція", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також дав інтерв’ю французькому виданню Le Monde, де розповів, що надання Україні позики — це позиція, узгоджена всіма лідерами ЄС наприкінці 2025 року. Альтернатива цьому кроку — це запитання до лідерів європейських країн..

Російська армія зараз втрачає страшну кількість людей — 30-35 тисяч людей на місяць. Росія не встигає мобілізувати, підписувати контракти та точно не встигає навчати своїх людей.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час інтерв’ю для французького видання Le Monde."Ми не бачимо від Росії щирого бажання закінчення війни, і ми ділимося цим із партнерами", — зауважив він.За його словами, США вважають, що Путін хоче завершення війни. Тут абсолютно різні погляди в американців з українцями. "З одного боку, нічого страшного, це нормально, коли є різні погляди. Але з іншого боку, коли ми хочемо закінчення війни, прискорення цього процесу, ми підіймаємо питання щодо тиску на Росію", — пояснив український президент.Він додав: Україна знає, що Путін не хоче завершувати війну, тому просить про додатковий тиск, щоби він захотів."Америка ж вважає, що він хоче, тож для чого зайвий тиск, якщо Росія показує, що вони також готові до миру. Є різні погляди на деякі речі, і з цим треба працювати", — зазначив Зеленський.Він також наголосив, що історично росіяни програють стовідсотково. Адже втрачають величезну кількість людей."Чи вирішать вони йти на велику мобілізацію? Я не можу сказати. Поки що вони боялися таких кроків і йшли тільки на контрактування людей за великі гроші", — деталізував президент України.Він пояснив французьким медійникам, чому Україна так сенситивно реагує на зняття санкцій із Росії та Білорусі."Тому що це гроші. А гроші — це не тільки танки. Ніхто танками вже не воює. Гроші — це дрони. Гроші — це люди. Люди — це контракти. І якщо немає в них грошей на контракти, у них зменшуються сили", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше український президент розповідав, що в межах великої геополітичної гри Москва намагається виторгувати припинення підтримки України, використовуючи свій вплив на Близькому Сході. Росія шантажує Білий дім, обіцяючи зупинити злив інформації Ірану лише за умови розриву розвідувальної співпраці з Україною..

Нічні пробудження — одна з поширених проблем зі сном, з якою стикається чимало дорослих. Багато людей прокидаються серед ночі й довго не можуть заснути, що значно впливає на відчуття втоми та працездатність наступного дня.Про це в інтервʼю TrueUA розповіла сомнолог, лікар-терапевт, член Європейської асоціації медицини сну й і нейрофізіології (ESMANA) Ірина Підчеха.Фахівець пояснила, що не кожне пробудження патологічне. Так, якщо людина прокидається один-два рази на тиждень, це вважається нормою. Наприклад, хтось може встати вночі через хатнього улюбленця, який розбудив, або через потребу піти до вбиральні. В таких випадках сон відновлюється швидко, і загальна ефективність дня не страждає."Це може бути нормою, якщо таке трапляється, наприклад, один-два рази на тиждень, тобто одну-дві ночі. Може бути якесь пробудження: кіт розбудив, або людина, наприклад, випила багато рідини і хоче вночі встати до туалету. Тобто це може бути варіантом норми, коли є зрозумілий фактор і це не сильно впливає на працездатність протягом дня", — зазначила сомнолог.Проте, за словами Підчехи, якщо пробудження повторюються регулярно, стають частими й тривають понад два тижні, це може свідчити про серйозні порушення сну. Часто причина ховається у стресі, підвищеній тривожності чи інших фізіологічних факторах. У таких випадках варто звернутися до спеціаліста, щоб визначити точну причину проблеми та підібрати ефективні способи відновлення здорового сну."В людини може бути стресова ситуація, і це теж може бути причиною порушення сну. Але якщо такі проблеми тривають понад два тижні, тобто безсоння виникає через підвищену тривожність — варто звернутися до спеціаліста", — додала екпертка.Нагадаємо, раніше лікар-сомнолог Ірина Підчеха також розповіла, як налагодити якісний сон і уникнути наслідків нестачі відпочинку.Додамо, одне з нових досліджень показало, що поради щодо здоров'я, які надають чатботи зі штучним інтелектом, часто є неправильними. Зокрема, коли йдеться про визначення діагнозу або подальших дій..

13 березня у світі відзначають Міжнародний день сну. Попри те що сон є базовою потребою організму, багато людей недосипають або неправильно оцінюють свій режим відпочинку.Про це в інтервʼю TrueUA розповіла сомнолог, лікар-терапевт, член Європейської асоціації медицини сну й і нейрофізіології (ESMANA) Ірина Підчеха.За словами експертки, дорослій людині для повноцінного відновлення потрібно в середньому від семи до дев’яти годин сну. Існують люди, яким достатньо шести годин, а є ті, хто потребує до десяти, проте більшість укладається у рекомендований діапазон."За офіційними доказовими даними станом на сьогодні, дорослій людині потрібно від семи до дев’яти годин сну. Це середній показник. Але є люди, яким потрібно 10 годин, а є ті, кому достатньо шести, хоча в середньому норма становить 7-9 годин", — пояснила фахівчиня.Ірина Підчеха також наголосила, що сон виконує й інші важливі функції для організму: підтримує імунну систему, регулює гормональний баланс та знижує ризик серцево-судинних захворювань. Хронічний недосип може порушувати добові ритми, підвищувати рівень кортизолу та негативно впливати на здоров’я загалом."Люди, які хронічно недосипають, відчувають це протягом дня. З’являється підвищена втомлюваність, знижується працездатність, підвищується ризик конфліктів з оточуючими, а також зростає ймовірність помилок на роботі", — зазначила сомнолог.Так, регулярний сон від семи до дев’яти годин не лише покращує самопочуття вдень, а й допомагає запобігати серйозним хворобам у майбутньому.Нагадаємо, нещодавно TrueUA писав, чи дійсно алкоголь зігріває. Лікарі розвінчали три популярні міфи про спиртне, які ви, можливо, досі вважали правдою.Додамо, ШІ дає медичні поради, проте чи можна їм довіряти. Дослідники перевірили рекомендації чатботів і з’ясували, що вони часто можуть вводити в оману..

Війна Росії проти України має закінчитися якомога швидше. Але багато що залежить від країни-агресорки. Також потрібна чітка та тверда позиція Сполучених Штатів Америки, Європи й інших важливих політичних суб’єктів світу.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час інтерв'ю редактору німецької версії видання Politico Гордону Репінському."Ми хотіли підписати велику угоду із США про виробництво дронів, але нам потрібне схвалення Білого дому. Ішлося про різні типи дронів і протиповітряну оборону. Вони працюють як єдина система і можуть захищати від сотень або тисяч іранських "шахедів" і ракет", — зазначив він.За його словами, ще не було нагоди підписати цей документ. Український президент висловив сподівання, що, можливо, американські друзі зараз будуть більш схильні до такого рішення, особливо після таких викликів, які ми бачимо на Близькому Сході."Якщо США та Європа будуть сильними, якщо вони не купуватимуть російську нафту та газ, якщо люди дотримуватимуться заявлених ними принципів, а тиск на Росію стане сильним і чітким — якщо все це працюватиме належним чином, війна закінчиться якомога швидше", — запевнив президент Укераїни.На його переконання, інакше це триватиме довше, ніж усі це передбачають, оскільки ситуація залишається насправді складною."Нормальні люди справді хочуть, щоби це закінчилося завтра — або вчора, як ми кажемо. Але в будь-якому разі, Росія не має вдосталь сил, щоб окупувати нас. Просто не має", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, декілька днів тому президент України озвучив сподівання, що США не знімуть санкції з Росії, оскільки це буде "абсолютно несправедливо"..

Європа не настільки розвинена у військовій сфері, як Сполучені Штати Америки. Але в перспективі вона теж може мати потужний військовий потенціал. Україна вдячна за підтримку європейським країнам.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera."Ми говоримо про це з європейцями. Ми повинні об'єднати сили, якщо США виведуть свої війська, ми повинні бути готові захищатися", — наголосив він.За його словами, Європа має багатство та промисловість, але вона ще не розвинена у військовій сфері, їй потрібен український досвід."Було би добре, щоби європейські промисловості отримали ліцензію від США на виробництво американської зброї вдома. Зараз європейці швидші, ніж раніше, але ще не здатні замінити США", — акцентував український президент.Він додав, що Україна не хоче втягувати європейців у війну проти Росії на українській території. Але варто думати про лінії оборони зі стінами з безпілотників, які можуть заблокувати будь-які російські атаки на Європу.Володимира Зеленського запитали, що робити проти проросійських європейських сил, наприклад, Віктора Орбана"Орбан стає важливим, коли політичні сили дають йому силу, інакше він мало що вартий. Угорщина — це країна, яка має значення, але вона не має військової ваги. Я не спілкуюся з ним, бо він не хоче, але маю контакти з Фіцо", — зауважив президент України.Він висловив припущення, що Орбан програє на виборах, тоді Україні вдасться відновити регулярні відносини з Угорщиною."Угорський народ не є проросійським, і я багато разів казав, що ми не можемо купувати енергію в Росії. Путін негайно використає нові фінансові доходи для купівлі зброї для боротьби з Україною", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, також президент України заявив, що територіальне питання залишається дуже складним у перемовному процесі України та Росії. Особливо гостро постає пункт про контроль над 5 800 квадратними кілометрами на Донбасі..