П'ять років тому «Ліверпуль» рвався до золота тільки за рахунок шаленої атаки. Суарес і Старрідж громили всіх зі штрафної, Джеррард і Стерлінг підтримували з півзахисту, а ось оборона провалювалася: за той трагічний сезон мерсисайдці пропустили 50 голів - для порівняння, зараз стільки ж у «МЮ», і це диявольський антирекорд, повідомляє Euro Sport.
Можливо, «Ліверпуль»-2014 заслуговував чемпіонства, але потрібно зрозуміти дві речі. По-перше, на сприйняття упущеного титулу сильно вплинуло на епічне падіння Джеррарда: вважається, що якщо б не воно, «червоні» свого б не упустили (далеко не факт). По-друге, сьогоднішній «Ліверпуль» набагато могутніший і збалансованіший ніж той, який вибудовував Брендан Роджерс.
Зараз у Клоппа є команда-монстр з очевидним тренерським почерком, кращим захистом в Лізі і перебитим рекордом за очками.
Мерсисайдці практично невразливі (одна поразка - кращий результат з часів «Челсі»-2005), та й драми рівня Джеррарда на фініші не передбачається: судячи з усього, «Ліверпуль» і «Сіті» доїдуть до 38 туру без втрат, але золото впаде в капюшон Гвардіоли.
Як на всі ці розчарування реагує Юрген Клопп? Достойно, але занадто академічно.
«Якщо ми станемо чемпіонами, буде здорово, якщо ні - залишимося хорошою командою», - звучить розслабляючи і надихаюче, але німець забув дещо додати. В черговий раз пролетівши повз трофеї, «Ліверпуль» залишиться гарною командою, яка нічого не виграла - напевно, немає нічого образливіше цього статусу.
Самого Клоппа теж дуже шкода. Він прийшов в «Ліверпуль» в розпал кризи, моментально підкинув у фінал Ліги Європи (камбек з «Боруссією» - легенда), потім пробралися в Лігу чемпіонів, потім погостювали у фіналі Кубка Ліги і ЛЧ, але не підняли жодного кубку.
Ще раз: людина пропрацювала 3,5 року в самому конкурентному і жорстокому турнірі на Землі, повернув «Ліверпуль» в шорт-лист грандів, ні разу не наближався до відставки, провів кілька геніальних трансферів (той же Ван Дейк), але замість регулярного прослуховування «We Are The Champions» насолоджується лише живим виконанням «You'll Never Walk Alone». Теж непогано, але Юрген заслуговує більшого.
Як досвідчений і талановитий психолог, він явно розуміє: після настільки титанічної роботи, яка не принесе результату, йому буде феєрично важко мотивувати хлопців на наступний сезон. Вони і так викладаються на максимум, але якщо цього не вистачить для хоча б одного трофея, руки неминуче опустяться. Більш того: не факт, що сам Клопп збереже нинішню бадьорість, яка дозволяє прогресувати щороку.
У Юргена є тільки один варіант для порятунку. У лютому Гарі Невілл пропонував німцеві злити «Баварії» в ЛЧ, щоб зосередитися на АПЛ, але тепер цією порадою слід скористатися навпаки. Клопп повинен вийти до команди і чесно сказати: «Хлопці, забуваємо про Прем'єр-лігу. Ми приголомшливо рубалися, але чемпіонство візьме «Сіті». Від нас уже нічого не залежить, тому розслабтеся, не зважаємо про тиск і грайте так, немов ми вже ні за що не боремося. Наш новий пріоритет - Ліга чемпіонів. Там все в наших руках».
Цей психологічний трюк дозволить виконати відразу дві місії. В першу чергу, розвантажити хлопців і зняти з них відповідальність за результат в АПЛ - нехай грають у своє задоволення. З такою установкою якраз найпростіше гасити всякі «Ньюкасл» і «Хаддерсфілд» - нерви в матчах з Андердогами тільки заважають. Так що свої дев'ять очок «Ліверпуль» набере, і при найменшій осічки «Сіті» зійде на трон.
Але головне - фокус на Лізі чемпіонів. Залишилося три матчі, два з яких (проти «Барси») за своєю суттю аналогічні фіналу. Там потрібні і зібраність, і звірячий заряд, і концентрація, і відчуття, що поразка - це смерть.
Тому «Ліверпуль» повинен не злитися на «МЮ» через убогого опору Пепі, а радіти, що «дияволи» допомогли заздалегідь визначитися з ліго-чемпіонський пріоритетом.
Тепер налаштуватися на битви в цьому турнірі буде простіше простого: Клопп вкрай доступно пояснить, чому сумно бути тією самою хорошою командою, яка нічого не виграла.
