Магія кіно стирає межу між реальним і вигаданим, між живими акторами та намальованими персонажами. Поєднання в одній стрічці живих та анімованих героїв — не лише сміливий експеримент, а й потужний інструмент для створення захопливих історій, які вражають глядача своєю фантазією та технічною досконалістю. Завдяки як сучасним технологіям CGI чи motion capture, так і класичній мальованій анімації, такі стрічки справляють незабутні враження і перетворюються на справжню магічну подорож.
У цій добірці ми зібрали п’ять найкращих фільмів, де реальність і фантазія гармонійно поєднуються, створюючи унікальний кінематографічний досвід.
Почнемо зі справжньої класики жанру. Режисер Роберт Земекіс об’єднав у цьому проєкті комедію та нуарний детектив, створивши незабутню історію, що відбувається у вигаданому світі, де поруч із людьми живуть анімаційні персонажі. Сюжет зосереджений навколо приватного детектива Едді Валіанта (Боб Госкінс), який розслідує таємниче вбивство, що призводить його до знайомства з кроликом Роджером — анімаційним героєм, несправедливо звинуваченим у злочині.
Кролик Роджер і його дружина, розкішна рудоволоса красуня Джессіка Реббіт, створені у стилі класичних мультфільмів 1940-х років, стали одними із найвідоміших анімаційних персонажів. Над їхньою візуалізацією працювала команда студії Disney, яка поєднала традиційне ручне малювання з інноваційними на той час спецефектами.
Виробництво цієї технічно складної стрічки також залучило Стівена Спілберга в ролі продюсера, що забезпечило фільму масштабність і увагу аудиторії. Фільм "Хто підставив кролика Роджера?" отримав три премії "Оскар" — за монтаж звуку, візуальні ефекти та спеціальні досягнення. Він також став важливим кроком у розвитку технологій поєднання акторської гри та анімації, надихнувши майбутні покоління кінематографістів.
Цей фільм, знятий режисеркою Бетті Томас, є блискучою комедією з елементами фентезі, що заснована на серії книг Х’ю Лофтінга. Головний герой — доктор Джон Дулітл у виконанні харизматичного Едді Мерфі — раптово відкриває у собі здатність розуміти мову тварин. Сюжет розгортається навколо його взаємодії з домашніми та дикими звірами, які тепер приходять до нього за допомогою.
Особливістю фільму стало органічне поєднання живої акторської гри з анімованими персонажами. Для створення реалістичних тварин було використано комбінацію відео живих звірів, аніматроніки та комп’ютерної графіки. Особливу увагу творці фільму приділили синхронізації руху ротів тварин із їхніми репліками, завдяки чому вдалося добитися вражаючої реалістичності розмов доктора зі звірами.
Фільм мав великий комерційний успіх, зібравши понад $290 мільйонів у світовому прокаті, що значно перевищило його бюджет. 2001 року на екрани вийшло продовження Доктор Дулітл 2", яке також мало успіх. Стрічка стала важливим етапом у розвитку технологій зображення тварин на екрані, надихнувши подальші проєкти на використання подібних методів. Крім того, гумор і чарівність фільму забезпечили йому статус культової родинної класики.
Сімейна комедія "Мій домашній крокодил", режисерами якої стали Джош Ґордон і Вілл Спек, переносить глядачів у чарівний світ, де тварини стають вірними друзями. Сюжет розповідає про родину Прімм, яка переїжджає до Нью-Йорка й несподівано знаходить на горищі свого нового будинку співучого крокодила Ліла. Згодом Ліл, якого в оригіналі озвучив відомий співак Шон Мендес, а в українському дубляжі — лідер гурту "Антитіла" Тарас Тополя, — стає вірним другом родини.
Ключовим аспектом фільму стало органічне поєднання живих акторів (серед яких, зокрема, володар "Оскару" Гав’єр Бардем, який зіграв господаря Ліла) та анімованої тварини. Ліл створений за допомогою технологій CGI, що дозволило надати йому не лише реалістичний вигляд, а й виразну міміку, яка додає персонажу емоційності. Для досягнення максимальної взаємодії між акторами й анімованим героєм використовували реальні об’єкти на знімальному майданчику, які пізніше замінили на CGI-модель. Завдяки цьому персонаж виглядає повністю інтегрованим у реальний світ.
Фільм став успішним у прокаті, зібравши понад $100 мільйонів у світовому бокс-офісі, що підтвердило його популярність серед глядачів різного віку.
Перші два фільми про ведмедика Паддінгтона, що вийшли 2014-го та 2017 року, сумарно зібрали у близько $500 млн і стали справжнім світовим гітом. І ось на початку наступного року — а точніше вже 16 січня 2025-го, — ми знову зустрінемся із Паддінгтоном і родиною Браунів. Проте — в незвичних локаціях: замість Лондону ми опинимося у джунглях Перу, куди ведмедик і Брауни відправляться, аби відшукати Люсі — літню тітоньку Паддінгтона, котра загадково зникла.
Замість Пола Кінга, який зняв два перших фільми, новим режисером проєкту став Дуглас Вілсон. У новому фільмі до своїх ролей повернулися Г’ю Бонневіль ("Аббатство Даунтон"), Джулі Волтерс ("Гаррі Поттер") та Джим Бродбент ("Щоденник Бріджит Джонс"). Ось тільки ми не побачимо Саллі Гокінс у ролі місіс Браун: її замінила акторка Емілі Мортімер ("Мері Поппінс повертається"). А ще до акторського ансамблю доєдналися "оскароносна" Олівія Колман ("Вонка", "Фаворитка") та Антоніо Бандерас ("Маска Зорро").
Роббі Вільямс — один із найуспішніших поп-співаків і справжня поп-легенда. Його бурхливе життя, сповнене чисельних злетів і падінь, — прекрасний матеріал для байопіку. І ось нарешті цей музичний байопік виходить: причому настільки ж оригінальний і унікальний, як і співак, про котрого тут йдеться. Адже хоча всі пісні у фільмі прозвучать у виконанні Роббі, його самого глядачі не побачать, тому що співака зіграє… зухвалий і харизматичний CGI-шимпанзе.
Стрічку, яка розповідає історію Роббі від його дитячого захоплення музикою крізь злет у складі Take That до шалених сольних досягнень зняв режисер Майкл Ґрейсі ("Найвеличніший шоумен"). Саме він запропонував співакові такий оригінальний режисерський хід, на який Вільямс радо погодився, оскільки, за його власними словами, завжди в душі відчував себе саме мавпою.
Втілити цю технічно складну ідею у життя допомогли спеціалісти австралійської студії Wētā FX, яка раніше працювала над створенням Голума з "Володаря перснів", Цезаря з "Планети мавп" і аборигенів Пандори з "Аватара". Роббі-мавпа створений за допомогою технології захоплення рухів, причому використовували як рухи самого співака, так і ще трьох акторів: Асмари Фейк і Картера Дж. Мерфі, котрі зіграли маленького Вільямса, та Джонно Девіса, який втілив його у підлітковому й дорослому віці. А фантастичний результат цієї неймовірної роботи ми побачимо у кіно вже 9 січня 2025 року.