Від моменту появи у Криму перших "зелених чоловічків" в лютому 2013 року і до повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022-го офіційний Київ не наважувався застосовувати проти спочатку російських сепаратистів, а потім і окупантів силові методи впливу. Аргументація була простою: це могло спровокувати Росію на відкриту повномасштабну війну.
Тому як Турчиновим (в.о. президента України у 2014 році), так і Порошенком (президент України 2014-2019 рр.) з Зеленським (президент України з 2019 року) розглядались варіанти виключно мирного врегулювання конфлікту.
Однак після вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року боятись стало нічого — найгірше вже трапилось: Росія почала відкриту повномасштабну війну. І хоч кремлівські пропагандисти, політики й навіть чиновники час від часу струшували повітря погрозами "судного дня" для України у разі атаки на Крим, всі розуміли — гірше, аніж уже є, не буде. А коли у вересні 2022 року Путін оголосив про анексію частини окупованих Херсонщини, Запоріжжя, Донеччини й Луганщини до складу РФ, то він, сам того не усвідомлюючи, зрівняв "недоторканий" Крим з іншими окупованими регіонами України, за які повним ходом йшли бойові дії.
Власне, з моменту повномасштабного вторгнення Сили оборони України регулярно роблять "бавовну" у Криму, причому це стосується як наземних військових об'єктів, так і морських і навіть повітряних.
Почалося усе саме з повітря. Точніше — з військового аеродрому. 9 серпня 2022 року на авіабазі ЗС РФ у Новофедорівці поблизу міста Саки пролунали вибухи. За словами очевидців, вибухів було щонайменше сім. З переляку окупанти оголосили у Криму повітряну тривогу і надзвичайний стан, а в районі — евакуацію.
На момент вибухів на аеродромі базувався 43-й винищувальний авіаційний полк Повітряно-космічних сил Росії. За офіційною версією кримської окупаційної "влади", вибухи на аеродромі сталися внаслідок паління у недозволеному місці й жоден літак нібито не постраждав.
За даними Генштабу ЗСУ, внаслідок вибухів на території цього аеродрому було знищено дев'ять бойових літаків армії РФ з 14-ти, які там базувалися, — і це лише ті, що вдалося підтвердити. Крім того, судячи з аерофотознімків, вибухами було знищено будівлі, в яких загарбники зберігали боєприпаси. Саме вони й спровокували потужну детонацію.
Фахівці OSINT встановили, що серед знищених літаків РФ було не менше трьох винищувачів Су-30 та шести бомбардувальників Су-24, а решта літаків могли бути пошкоджені вибухами та уламками. Один літак Су-30 коштує близько 30 мільйонів доларів, Су-24 — п'ять мільйонів доларів, тож загалом під час вибухів РФ втратила військової техніки на суму щонайменше 120 мільйонів доларів.
Військовий аеродром РФ у Новофедорівці після "бавовни". Фото: Maxar
Знищений літак у Новофедорівці. Фото з соцмереж
Після цього вибухи неодноразово лунали на аеродромах "Бельбек" під Севастополем, у Гвардійському під Сімферополем, повторно у Новофедорівці поблизу Сак, але про пошкоджені літаки чи вертольоти більше не повідомлялося.
Якщо не рахувати фрегат "Адмірал Ессен", пошкоджений 3 квітня 2022 року під час оборони Одеси, і ракетний крейсер "Москва", потоплений у відкритому морі 14 квітня 2022-го, то перший удар по російських військових кораблях у Криму відбувся 29 жовтня 2022 року. Тоді під час атаки безпілотників "невідомого походження" в бухті Севастополя було пошкоджено фрегати "Адмірал Макаров" і "Адмірал Григорович", а також морський тральщик "Іван Голубець".
Після цього було ще кілька невдалих атак на кораблі у Севастопольській бухті, однак результативними їх назвати не можна.
Наступний відчутний удар по Чорноморському флоту РФ у Криму відбувся 13 вересня 2023 року, коли крилатими ракетами (орієнтовно Storm Shadow/SCALP-EG) на території Севастопольського морського заводу було фактично знищено великий десантний корабель "Мінськ" і підводний човен "Ростов-на-Дону" — судячи з фото, відновленню вони не підлягають.
.png)
"Мінськ" і "Ростов-на-Дону" після "бавовни". Фото: "Крымский ветер"
А вже наступного дня, 14 вересня, у Севастопольській бухті українським експериментальним дроном SeaBaby ("Морський малюк") було пошкоджено малий ракетний корабель "Самум".
Відкритий у 2018 році Кримський міст, збудований росіянами через Керченську протоку для того, щоб отримати транспортне сполучення між материковою Росією та окупованим нею Кримським півостровом, використовувався в першу чергу з військовою метою. Ним Росія спочатку перекидала у Крим військову техніку та живу силу для вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, а потім здійснювала перекидання резервів для підсилення свого окупаційного контингенту на Півдні України. Тривалий час вважалося, що його неможливо знищити через міцність конструкції й посилений захист — військові експерти називали міст найбільш захищеним об'єктом Російської Федерації.
Однак 8 жовтня 2022 року о шостій годині ранку на Кримському мосту пролунало кілька вибухів і спалахнула сильна пожежа. Як з'ясувалося трохи згодом, на автомобільній частині мосту вибухнула вантажівка невідомого походження, спричинивши займання залізничних цистерн з паливом, які у той момент транспортувались у Крим товарним потягом паралельною гілкою мосту. Внаслідок цих вибухів та пожежі було пошкоджено 1,3 кілометра залізничного полотна і повністю знищено два прольоти автомобільної гілки мосту, що більш ніж на пів року вивело міст з ладу.
Горить Кримський міст. Фото з соцмереж
Кримський міст 8 жовтня 2022 року. Фото з соцмереж
Кримський міст після першої "бавовни". Фото: Maxar
Повторили цей перформанс Сили оборони України у ніч проти 17 липня 2023 року, коли внаслідок атаки морських дронів впав цілий проліт мосту, через що автомобільний рух було зупинено. Відповідальність за цю атаку взяли на себе СБУ і ВМС України.
Ще одна атака на Кримський міст сталась 12 серпня 2023 року, але цього разу з неба: удару було завдано модифікованою зенітною керованою ракетою С-200.
Окрім Кримського мосту, який, згідно з заявою української влади, буде ціллю українських військових доти, доки не припинить своє існування, регулярних атак з боку Сил оборони України зазнають і інші, дрібніші, військові об'єкти по всій території окупованого Криму. Це і склади з боєприпасами, і військові бази з казармами, і полігони з військовою технікою, і залізничні станції із потягами з військовим вантажем, і військові штаби, і заводи та ремонтні бази...
Окремо варто виділити системи ППО, які наразі є єдиним захистом військових об'єктів РФ на півострові від більш масштабних уражень українськими ракетами й дронами. Тактика Сил оборони України полягає у пошуку і знищенні цих систем, і вже можна відзначити певні успіхи. Так, 23 серпня 2023 року поблизу Оленівки на мисі Тарханкут, а 14 вересня біля Євпаторії були знищені російські зенітні ракетні комплекси С-400 "Тріумф" — найкраще, що є у Росії з ППО. Вартість одного такого комплексу оцінюється в 650 мільйонів доларів.
Враховуючи обмежену кількість таких комплексів на озброєнні росіян (за останніми даними їх на території Криму перебувало усього шість, два з яких вже не існують), це вже стало болючим ударом по системі ППО окупантів і матиме серйозний вплив на подальші події в окупованому Криму, які не за горами.
Денис Крига, спеціально для TrueUA
