Що таке China Evergrande?
Раніше відома як Hengda, China Evergrande донедавна була другою за величиною групою нерухомості країни за обсягами продажів.
Фірма була заснована в 1997 році Сюй Цзяніном (він же Хуй Ка Ян), який з тих пір став мільярдером завдяки відкриттю економіки Китаю. У березні минулого року Forbes визнав Сюя третім найбагатшим мільярдером у Китаї, але в грудні він опустився на 10 місце.
Evergrande значно розширилася завдяки вражаючому злету нерухомості, спричиненому економічним успіхом Китаю. Фірма завершила майже 1300 комерційних, житлових та інфраструктурних проектів, нараховувала 200 000 співробітників та активи на загальну суму 2,3 трильйони юанів.
Всеохоплююча диверсифікація за останні роки зробила можливим для компанії вийти за межі нерухомості та розширити свою діяльність у сферах медіа-виробництва, медичних послуг, мінеральної води та продуктів харчування, виробництві електромобілів, а також у функціонуванні тематичного парку та футбольного клубу.
Що призвело до кризи?
Пандемія COVID-19 завдала сильного удару по економіці Китаю. Повернення її до правильного курсу вимагало прийняття безпрецедентного рівня боргового ризику. На боргових ринках Китаю з другої частини 2020 року спостерігаються хвилі неплатежів, оскільки доходи підприємств зменшилися. На середину 2021 року 25 китайських компаній не виконали зобов’язання щодо облігацій на суму близько 10 млрд доларів, встановивши новий рекорд.
Проблеми компанії почалися, коли ринок нерухомості Китаю різко злетів, а попит на будинки в таких містах як Пекін та Шанхай різко зростав.
Компанія оформила низку кредитів і швидко розширилася, скуповуючи активи та максимально використовуючи сприятливу економічну ситуацію в Китаї.
Коли уряд Китаю запровадив заходи для скорочення надмірних позик на нерухомість, Evergrande опинився по горло в боргах.
Компанія неодноразово повідомляла інвесторів про спроможність погасити борги, проте з введенням китайською владою політики «трьох червоних ліній» виконати ці зобов’язання стало значно складніше.
Нові правила передбачають, що розробники та компанії, які бажають рефінансуватися, оцінюються за трьома пороговими значеннями: 70% - верхня межа зобов’язань перед активами, за винятком авансових надходжень від проектів, проданих за контрактом, 100% - обмеження чистого боргу до власного капіталу, співвідношення грошових коштів до короткострокових позик.
Ціна акцій Evergrande цього року впала майже на 80%, а торгівля облігаціями неодноразово припинялася китайськими фондовими біржами протягом серпня та вересня цього року.
Наразі борг компанії складає 300 мільярдів доларів, які вона не в змозі виплатити.
Чому усіх хвилюють проблеми Evergrande?
Нерухомість є одним з основних двигунів зростання Китаю, оскільки вона складає 29% економічної продукції. Тому банкрутство компанії таких масштабів матиме величезні наслідки.
«Крах Evergrande став би найбільшим випробуванням, з яким зіткнулася фінансова система Китаю за останні роки», - сказав Марк Вільямс, головний економіст з Азії в Capital Economics. Хоча наразі не схоже, аби ринки були занепокоєні потенційними фінансовими втратами проте це зміниться сценарії масштабного дефолту.
На думку ж аналітиків SinoInsider, Пекін не дозволить Evergrande збанкрутувати, оскільки це ставить під сумнів стабільність режиму.
Китайська провінція Гуандун вже найняла групу бухгалтерів та юридичних експертів для надання їй консультацій щодо потреб реструктуризації Evergrande, хоча регіональний уряд відхилив прохання про надання допомоги.
Ринок акцій. Evergrande - лише одна з можливих проблем.
Проблеми Evergrande збіглися зі зменшенням інтересу інвесторів до акцій: S&P 500 (фондовий індекс, у кошик якого включено 500 акціонерних компаній США, що мають найбільшу капіталізацію) знизився на 5,2% між 2 та 20 вересня. Утім, Evergrande - не єдина причина занепокоєння.
Останнім часом економічні показники змінили динаміку руху, роботодавці не виправдали очікувань ринку щодо збільшення зайнятості, роздрібні продажі зросли в ціні водночас зі зниженням довіри споживачів до ринку.
Інфляція посилюється. Федеральна резервна система, що є центральною банківською системою в США, натякнула, що незабаром оголосить, про зменшення закупівель облігацій. Це скорочення в поєднанні з підвищенням процентних ставок, сигналізують про те, що ФРС відступає від своєї попередньої політики, спрямовуючи ресурси, щоб допомогти економіці відновитися від наслідків COVID.
Потенційне збільшення боргового ліміту США та уповільнення економіки через відсутність нових економічних стимулів змушує непокоїтись щодо ймовірного падіння акцій.
Тому, не дивлячись на те, що ризик системної кризи в світовій економіці через Evergrande доволі малий, невизначеності, яку викликала ситуація з компанією, достатньо, аби змусити інвесторів переживати.
У разі краху економіка та фінансова система Китаю зазнають величезного удару, який «ефектом доміно» розповсюдиться на інші китайські сектори економіки. Це вплине на світову економіку, особливо на фінансові установи та підприємства, які прямо чи опосередковано пов’язані з нерухомістю та житлом.
Не варто забувати, що Китай сам по собі є важливим звеном світової економіки, тому кожна криза такого масштабу напряму зачіпатиме міжнародні ринки.
Що далі?
Досі прогнози не надто оптимістичні, та чи означає це, що варто продавати акції?
Крім того, недавня турбулентність виглядає дивною, оскільки до цього часу в 2021 році акції неухильно зростали.
Як зазначив Брайан Чаппатта з Bloomberg, посилення агітації через падіння цін на акції та потенційна перестановка на ринку могли б спонукати людей займатися активнішною торговельною діяльністю. Це покращило б кінцеві результати тих інвестиційних банків, які стверджують, що наближається період «ведмежого ринку» (період тимчасового спаду цін).
Схожі періоди минулих років зарекомендували себе як вдалий період для довгострокових інвесторів. Хоча період між 2019-2021 років був сповнений економічною напругою: китайсько -американська торгова війна та пандемія - акції росли на диво добре. Індекс S&P 500 виріс на 29% у 2019 році, на 16% у 2020 році та 18% у 2021 році.
У підсумку, борги Evergrande, скоріш за все, не призведуть до колапсу міжнародної економіки, незважаючи на спричинене ними значне падіння акцій.
Утім, традиційно вважається, що Китай зростає через експорт, проте левову частку ВВП складають інвестиції. Зростання КНР великою мірою залежить від капітальних інвестицій, зокрема в нерухомість, як комерційну, так і житлову.
Тому ситуацію з Evergrande варто сприймати не стільки як окремий кейс, скільки комплексно, враховуючи роль, яку компанія відіграє в розвитку економіки держави. Здавалося б, локальна криза може на певний час похитнути позиції Китаю на світових ринках, надаючи можливість новим гравцям проявити себе.
Автор: Марія-Анна Ратушна
