# Китай

Китай хоче брати активну участь у врегулюванні російсько-української війни. В Пекіні її називають "українською кризою" та підтверджують тезу про "дружбу з Росією".Про це заявив міністр закордонних справ Китаю Ван Ї в інтерв'ю російським пропагандистам із "РИА Новости"."Принцип "навіки друзі та ніколи — вороги", зафіксований у китайсько-російському Договорі про добросусідство, дружбу та співробітництво, слугує міцним правовим підґрунтям для просування стратегічного співробітництва", — сказав він.Ван Ї перебуває з триденним візитом у Москві для переговорів про стратегічну співпрацю. Китай і Росія оголосили про стратегічне партнерство "без обмежень" за декілька днів до вторгнення в Україну в лютому 2022 року.За останнє десятиліття голова КНР Сі Цзіньпін зустрічався з Володимиром Путіним понад 40 разів, і відтоді вони домовилися поглиблювати зв'язки та співпрацювати щодо таких питань, як Тайвань, Україна та спільне суперництво зі США.Ван Ї зауважив, що нинішні глобальні умови зобов'язують великі держави виступати стабілізувальними факторами, тому відрадно, що Росія та США зробили кроки щодо поліпшення відносин.Китайський міністр також відкинув ідею про те, що президент США Дональд Трамп намагається підтримати Росію, щоби налаштувати її проти Китаю, засудивши такі ідеї як "рецидив застарілого конфронтаційного та блокового мислення".Ван додав, що нещодавні переговори про припинення вогню в Україні вже принесли певні результати та мають тривати, попри розбіжності в поглядах і складну ситуацію на полі бою.За його словами, мирна угода має бути обов'язковою та прийнятною для всіх сторін, а Пекін готовий зіграти свою роль у врегулюванні "конфлікту в Україні".Сі Цзіньпін наполягав на активнішій участі Китаю в мирних переговорах з перших днів війни. Пекін пропонував самостійно та спільно з Бразилією загальні принципи припинення війни, проте його ідеї зустріли з прохолодно."Ми виступаємо за викорінення причин кризи шляхом діалогу та переговорів, досягнення прийнятної для всіх залучених сторін справедливої та довгострокової мирної угоди, яка дала би змогу домогтися по-справжньому міцного миру та стабільності в Євразії та в усьому світі", — заявив Ван Ї.Таким чином він повторив позицію Москви, яка наполягає на тому, що для завершення війни потрібно прибрати її "першопричини", а ними є саме існування справді незалежної України.Нагадаємо, минулого тижня китайське міністерство закордонних справ спростувало інформацію про те, що країна після завершення війни розглядає можливість участі у миротворчій місії в Україні.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що взаємні мита, які він збирається оголосити цього тижня, стосуватимуться всіх країн, а не лише меншої групи з 10-15 країн із найбільшим торговим дисбалансом.Як повідомляє агентство Reuters, американський лідер пообіцяв оприлюднити масштабний тарифний план у середу, 2 квітня, який він назвав "День визволення". Трамп уже ввів мита на алюміній, сталь і автомобілі, а також підвищив мита на всі товари з Китаю."Це почнеться з усіх країн, тож побачимо, що станеться. Я не чув чуток про 15 країн, 10 або 15", — зазначив Трамп.Агентство зазначає, що Радник Білого дому з економіки Кевін Хассетт нещодавно заявляв, що тарифи адміністрації Білого дому будуть зосереджені на 10-15 країнах із найгіршим торгівельним дисбалансом. Водночас Хассетт не називав, про які саме країни йдеться. Своєю чергою, Трамп вважає тарифи засобом захисту вітчизняної економіки від нечесної глобальної конкуренції та розмінною монетою для кращих умов для Сполучених Штатів."Проте занепокоєння щодо торгівельної війни викликає неспокій на ринках і викликає побоювання рецесії в США", — додає Reuters. Американський президент заявляв, що запровадить комплекс взаємних мит проти країн, які стягують мита з експорту США, пообіцявши, що вони будуть відповідати митам цих країн. Минулого місяця Трамп підписав меморандум, який наказав представникам торгівлі США пройти країну за країною та скласти список конкретних контрзаходів.Нагадаємо, раніше видання Bloomberg повідомляло, що очільниця італійського уряду Джорджа Мелоні дуже стурбована поведінкою президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа. Водночас її називають однією з найближчих європейських союзниць американського лідера.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що угода з китайською компанією ByteDance про продаж TikTok буде укладена до кінцевого терміну, який настає у суботу, 5 квітня.Як повідомляє агентство Reuters, у січні американський лідер зазначив 5 квітня крайнім терміном для TikTok, щоб знайти покупця не з Китаю. Закон про заборону TikTok у США відтерміновано саме до цієї дати."У нас є багато потенційних покупців. Є величезний інтерес до Tiktok. Я хотів би, щоб Tiktok залишився живим", — наголосив Трамп.Агентство зауважило, що приватна інвестиційна компанія Blackstone розглядає можливість зробити невелику міноритарну інвестицію в американську діяльність TikTok. Blackstone обговорює приєднання до чинних не китайських акціонерів ByteDance, очолюваних Susquehanna International Group і General Atlantic, у внесенні свіжого капіталу для участі в торгах для бізнесу TikTok у США. Група стала фаворитом."У Вашингтоні стверджують, що TikTok належить ByteDance, і Пекін може використовувати додаток для проведення операцій впливу на Сполучені Штати та збору даних про американців", — зазначає Reuters. Раніше Трамп заявив, що готовий продовжити крайній термін, який завершується у квітні, якщо не буде досягнуто домовленості щодо TikTok. Варто зауважити, що раніше Дональд Трамп заявляв про готовність знизити мита для Китаю, щоб укласти угоду з китайською компанією ByteDance щодо продажу TikTok, якою користуються 170 мільйонів американців.Нагадаємо, ввечері 18 січня застосунок TikTok припинив роботу в Сполучених Штатах Америки. Програма зникла з App Store від Apple та видає помилку під час завантаження в Google Play. Блокування відбулося після того, як 17 січня Верховний суд підтримав заборону, яку ухвалив Конгрес США та підписав президент Джо Байден у квітні.

У таємному документі з питань національної оборони визначено потенційний конфлікт із Китаєм через Тайвань пріоритетом для збройних сил Сполучених Штатів Америки. Саме Пекін для Вашингтона є найбільшою загрозою.Таку інформацію оприлюднило видання The Washington Post із посиланням на документ, підписаний міністром оборони США Пітом Гегсетом. Назва документа — "Тимчасовий стратегічний посібник з національної оборони".Журналісти зауважили, що адміністрація США під час першого президентського терміну Дональда Трампа й адміністрація Джо Байдена "характеризували Китай як найбільшу загрозу для США та націлювали сили на підготовку та стримування конфлікту в Тихоокеанському регіоні"."Це переорієнтує велику військову архітектуру США на Індо-Тихоокеанський регіон, виходячи за межі місії захисту батьківщини", — йдеться в посібнику.Там наголошується, що Китай — єдина постійна загроза для США."Недопущення того, щоб захоплення Тайваню Китаєм стало доконаним фактом за одночасного захисту США — єдиний сценарій для міністерства", — акцентував Гегсет.Медійники додали, що новий секретний документ Пентагона передбачає посилення можливостей для оборони Тайваню. Зокрема, цю ціль досягнуть розміщенням в регіоні додаткових підводних човнів, бомбардувальників, безпілотних кораблів, а також сил сухопутних військ і корпусу морської піхоти.Крім того, в регіоні рекомендовано заздалегідь створити додаткові арсенали озброєння, приділяючи особливу увагу протибункерним авіабомбам. США також планують вплинути на адміністрацію Тайваню, щоб острів збільшив частку військових витрат з нинішніх 2,5% до 10% ВВП.Нагадаємо, нещодавно журналісти CNN повідомляли, що очільник Пентагона Піт Гегсет брав дружину на закриті зустрічі з іноземними партнерами, на яких обговорювали секретну військову інформацію.

Китай залишається головною військовою і кіберзагрозою для Сполучених штатів Америки. Водночас Пекін натрапляє на "страхітливі" внутрішні проблеми.Як повідомляє агентство Reuters, у щорічній оцінці загроз, яку проводить розвідувальна спільнота, йдеться про те, що Китай здатний завдати удару по Сполучених Штатах за допомогою звичайної зброї.Окрім цього, Пекін може поставити під загрозу американську інфраструктуру за допомогою кібератак і атакувати її активи в космосі. Також Китай прагне до 2030 року потіснити США з позиції провідної держави в галузі штучного інтелекту."Росія, поряд з Іраном, Північною Кореєю і Китаєм, прагне кинути виклик США за допомогою навмисних кампаній, щоб отримати перевагу, а війна Москви проти України дає "багатий досвід боротьби із західною зброєю і розвідкою у великомасштабній війні", — зазначається у доповіді.Директор комітету Національної розвідки США Тулсі Габбард наголосила, що китайські військові виставляють на озброєння передові можливості. Йдеться про гіперзвукову зброю, літаки-невидимки, передові підводні човни, потужніші космічні і кібер засоби і більшим арсеналом ядерної зброї. Вона назвала Пекін "найсильнішим стратегічним конкурентом" Вашингтона.Водночас Китай натрапляє на "страхітливі" внутрішні проблеми, включно з корупцією, демографічним дисбалансом, а також фінансовими та економічними труднощами, які можуть підірвати легітимність керівної Комуністичної партії всередині країни. Окрім цього, у доповіді йдеться про те, що економічне зростання Пекіна, ймовірно, продовжить сповільнюватися через низький рівень довіри споживачів та інвесторів, а китайська влада, мабуть, готується до посилення економічних непорозумінь зі Вашингтоном.Нагадаємо, раніше президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявляв, що країна-агресорка Росія, ймовірно, зволікає з укладенням угоди про тимчасове припинення вогню з Україною. Натомість, на думку Трампа, попри затягування часу з підписання угоди, Москва все ще хоче завершити війну з Україною.

Китайське міністерство закордонних справ спростувало інформацію про те, що країна після завершення війни розглядає можливість участі у миротворчій місії в Україні.Таку заяву зробив речник китайського відомства Го Цзякунь, пише Global Times.У відповідь на запитання журналіста, що посилається на повідомлення німецької газети Welt am Sonntag, в якому стверджується, що МЗС Китаю обговорювало в Брюсселі можливість приєднання Пекіна до миротворчих сил України, і запитує підтвердження того, чи розглядає країна можливість розгортання військ в Україні в рамках такої місії, Цзякунь заявив, що повідомлення повністю хибне.Го повторив на прес-конференції у понеділок, що позиція Китаю щодо української кризи залишається послідовною та недвозначною.Нагадаємо, раніше речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявляв, що Україна вже має перелік країн, які готові розмістити військовий контингент на території держави. Наразі обговорюється конкретна кількість миротворчих сил та локації їх розміщення.Своєю чергою президент Володимир Зеленський заявив 21 березня, що на сьогодні Україна не розглядає варіант із введенням на територію країни миротворців Організації Об'єднаних Націй, адже вони не зможуть забезпечити захист від можливого повторного нападу країни-агресора Росії.

Китай, ймовірно, розглядає можливість участі у миротворчих силах України. Китайські дипломати в Брюсселі промацували питання про те, чи буде такий крок можливим і, можливо, навіть бажаним з погляду Європи.Про це повідомляє Welt з посиланням на дипломатичні кола ЄС, знайомі з цим питанням. Джерела у Брюсселі заявили: "Включення Китаю до "коаліції охочих" може потенційно посилити згоду Росії на присутність миротворчих військ в Україні". У будь-якому випадку, питання "делікатне". Президент Франції Еммануель Макрон оголосив про проведення чергового саміту прихильників України наступного четверга."Наступного четверга ми проведемо саміт коаліції охочих", — заявив Макрон у четвер увечері після саміту ЄС у Брюсселі. "Моєю метою у четвер є насамперед повторне, чітке і, можливо, дещо конкретизоване зобов'язання підтримати Україну в короткостроковій перспективі". Макрон додав, що у саміті у Парижі також візьме участь президент України Володимир Зеленський. І Макрон, і прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер готові розмістити миротворців в Україні у разі припинення вогню між Москвою та Києвом — ідея, яку Росія досі категорично відкидала.Нагадаємо, раніше речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявляв, що Україна вже має перелік країн, які готові розмістити військовий контингент на території держави. Наразі обговорюється конкретна кількість миротворчих сил та локації їх розміщення.Своєю чергою президент Володимир Зеленський заявив 21 березня, що на сьогодні Україна не розглядає варіант із введенням на територію країни миротворців Організації Об'єднаних Націй, адже вони не зможуть забезпечити захист від можливого повторного нападу країни-агресора Росії.

Китай хотів би взяти участь у повоєнному відновленні України. Країна надасть допомогу "відповідно до побажань сторін".Про це заявило Китайське агентство з іноземної допомоги та міжнародного розвитку, пише South China Morning Post. Представник Агентства Лі Мін, також відомого як China Aid, заявив журналістам, що Китай готовий продовжувати надавати допомогу в міру своїх можливостей, що також передбачає участь у майбутньому відновленні України. Лі відповідав на питання про висловлювання президента України Володимира Зеленського, зроблені ним минулого місяця з нагоди трирічної річниці вторгнення Росії, про те, що Китай міг би допомогти у відновленні миру та реконструкції. "Переговори про післявоєнні угоди посилилися, оскільки президент США Дональд Трамп наполягає на припиненні війни. Очікується, що Трамп поговорить із главою Кремля Володимиром Путіним телефоном у вівторок, щоб обговорити 30-денне припинення вогню після досягнення угоди з Україною минулого тижня", — пише видання.Загальна вартість відновлення та реконструкції в Україні протягом наступного десятиліття оцінюється у 524 мільярди доларів США. Київ за підтримки міжнародних партнерів та приватного сектору на сьогодні виплатив 13 мільярдів доларів на потреби відновлення, згідно зі спільним звітом уряду України, Групи Світового банку, Європейської комісії та Організації Об'єднаних Націй. "Пекін заявив про свій нейтралітет у війні, наполягаючи на тому, що він підтримував нормальну торгівлю з обома сторонами та постійно закликав до припинення вогню. Але США та їхні європейські союзники вважають, що він став на бік Росії, оскільки він підтримував тісні зв'язки з Москвою, нарощуючи торгівлю з Росією, попри західні санкції, та нібито постачаючи товари "подвійного призначення" російським військовим", — зауважує джерело.У понеділок Лі повторив, що Китай надав Україні гуманітарну допомогу чотирма партіями після вторгнення Росії на територію України 24 лютого 2022 року. Пекін запропонував Україні постачання на суму 5 мільйонів юанів (790 тис. доларів США), включно з дитячим харчуванням, ковдрами та вологонепроникними килимками, за два тижні після початку вторгнення, які були доставлені трьома партіями, а за кілька тижнів запропонував ще 10 мільйонів юанів (1,57 мільйона доларів). На зустрічі минулого місяця з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою в кулуарах Мюнхенської безпекової конференції міністр закордонних справ Китаю Ван І заявив, що Пекін вважає Київ "другом і партнером" та розвиватиме китайсько-українські відносини "в довгостроковій перспективі".Цього місяця у Києві дві країни підписали дві угоди про імпорт Китаєм українського гороху та продукцію з дикої риби, а також зобов'язалися поглиблювати обміни та співробітництво у сільськогосподарському секторі. "Заява China Aid пролунала після того, як адміністрація Трампа суттєво скоротила допомогу США іноземним державам, розпустивши Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) — головне агентство Вашингтона з питань глобальної гуманітарної допомоги та ліквідації наслідків стихійних лих. Його крах викликав стурбованість з приводу суттєвого дефіциту міжнародної допомоги та стимулював дискусії про те, чи зможе Китай заповнити цю прогалину", — додало видання.Раніше спеціальний посланник Китаю з європейських справ Лу Шає заявив, що "вражений" тим, як президент Дональд Трамп ставився до американських союзників у Європі, додавши, що мирна угода для України не повинна визначатися лише США та Росією.Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що Китай у сучасному світі відіграє важливу та впливову роль, тож важливо залучити його до тиску на кремлівського диктатора Володимира Путіна. Це може допомогти припинити війну в Україні.Як відомо, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Китай заявляє про нібито нейтральну позицію щодо війни. Попри це, Пекін продовжує співпрацювати з Москвою в економічній сфері та торгівлі. Китай раніше пропонував свій "мирний план", але представники України, зокрема, Володимир Зеленський, розкритикували його.Нагадаємо, що 15 лютого міністр закордонних справ Китаю Ван I та головний зовнішньополітичний радник президента Бразилії Селсо Аморім провели зустріч на полях Мюнхенської конференції з безпеки. Політики зробили спільну заяву про врегулювання війни в Україні.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що китайський лідер Сі Цзіньпін незабаром може відвідає Вашингтон. При цьому посольство Китаю відмовилося від коментарів.Про це повідомило видання Financial Times, журналісти якого навели слова Трампа, сказані в понеділок під час відвідин вашингтонського Центру виконавських мистецтв імені Джона Кеннеді."Сі приїде в недалекому майбутньому", — зазначив американський президент.Білий дім не відповів на прохання журналістів прокоментувати, чи розпочали Вашингтон і Пекін переговори про зустріч на найвищому рівні. Своєю чергою, посольство Китаю у Вашингтоні відмовилося від коментарів.Водночас джерело медійників, обізнане в ситуації, заявило, що жодних обговорень з приводу такої зустрічі не відбувалося, тому незрозуміло, що мав на увазі Дональд Трамп.Видання The Wall Street Journal раніше писало, що США та Китай розпочали обговорення потенційного проведення зустрічі в червні у США між президентом Дональдом Трампом і китайським лідером Сі Цзіньпіном.Як відомо, 4 березня Дональд Трамп підвищив тарифи для Китаю до 20%. Пекін швидко відреагував на це, підвищивши імпортні мита на американські сільськогосподарські та харчові товари на суму 21 мільярд доларів.Нагадаємо, в січні цього року Дональд Трамп повідомив своїм радникам, що хоче відвідати Китай. Він попросив розпочати його підготовку одразу після вступу на посаду для того, щоби реалізувати ідею найближчими місяцями в перші 100 днів свого президентства.

На тлі торгівельної війни американського лідера Дональда Трампа з іншими країнами світу глобальні інвестори знайшли новий притулок для своїх акцій і перейшли на китайський ринок, спровокувавши там неабиякий ріст.Про це повідомляє Reuters. За даними видання, Індекс Hang Seng Гонконгу від початку каденції Трампа зріс на 17%, натомість індекс S&P, до якого входять 500 акціонерних компаній США, навпаки впав на 9%.Як зазначили журналісти, значне зростання китайського ринку відбулося завдяки технологічному сектору, акції якого зросли на 29% у 2025 році, досягнувши найвищого рівня за останні три роки. За словами представника компанії JP. Morgan, значний обсяг коштів перетікає туди саме з американського ринку, а також із ринків Південної Кореї та Індії.Інтерес до китайських акцій зростає також через порівняно нижчу ціну. Так, коефіцієнт ціни до прогнозованого прибутку для китайських компаній зараз становить приблизно 7, тоді як для американських — близько 20. Відтак, інвестори розглядають для себе можливості у таких секторах, як технології, оборона та споживчі ігри, особливо після дебюту стартапу DeepSeek, що спеціалізується на штучному інтелекті.У виданні наголосили, що підтримка з боку китайського уряду та перспективи фіскального стимулювання також сприяють позитивним настроям на ринку.Нагадаємо, 13 березня президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що запровадить 200% мита на всі вина та інші алкогольні продукти з країн Європейського Союзу, якщо блок не скасує своє мито на віскі.

Росія використовує криптовалюти в торгівлі нафтою з Китаєм та Індією. Так, держава-агресор обходить західні санкції.  Як повідомляє агентство Reuters, деякі російські нафтові компанії використовують bitcoin, Ether і stablecoins, такі як Tether, щоб згладити конвертацію китайських юанів та індійських рупій у російські рублі.Криптовалюта вже допомогла таким країнам, як Іран і Венесуела, які перебувають під санкціями Сполучених Штатів Америки, зберегти свою економіку. Так, ці держави уникають використання долара, валюти, якій надають перевагу для операцій на світовому ринку нафти."Цей крок Росії стався після того, як Венесуела прискорила використання цифрової валюти в експорті сирої нафти та палива після того, як Вашингтон знову запровадив санкції", — зазначає агентство.Кремль створив безліч систем, і USDT (Tether) — лише одна з них, наголосило джерело з дослідницької компанії, яка відстежує використання криптовалют для обходу санкцій. Водночас американський президент Дональд Трамп прагне поліпшити відносини з Росією, адже він наполягає на припиненні війни проти України, але поки що незрозуміло, чи будуть зняті санкції.Криптовалюта, ймовірно, продовжить використовуватися в торгівлі російською нафтою, навіть якщо санкції будуть зняті, а долар знову можна буде використовувати, оскільки це зручний інструмент, який допомагає швидше проводити операції. За даними одного з джерел агентства, обсяг криптовалютних транзакцій, які здійснюються одним з російських нафтотрейдерів у Китаї, становить десятки мільйонів доларів на місяць.Втім, аналітики зауважили, що основна частина російських нафтових транзакцій, як і раніше, здійснюється на традиційні валюти, хоча існують й інші обхідні шляхи, включно з використанням, наприклад, дирхама, який є національною валютою в Об'єднаних Арабських Еміратах.Нагадаємо, раніше Держсекретар Сполучених Штатів Марко Рубіо відреагував на погрози американського президента Дональда Трампа запровадити масштабніші санкції проти Російської Федерації. Він висловив сподівання, що "до цього не дійде".

У середу, 12 березня, Китай запустив на низьку навколоземну орбіту 18 супутників "Цяньфань" (Тисяча вітрил), що надаватиме послуги комерційного інтернету та конкуруватиме зі Starlink Ілона Маска.Як повідомляє видання CGTN, супутники вивела в космос ракета-носій "Чанчжен-8 Y6", яка стартувала з першого в Китаї комерційного космодрому в острівній провінції Хайнань на півдні країни.Відомо, що це п'ята партія супутників сузір'я "Цяньфань", який є конкурентом провідного постачальника послуг супутникового інтернету американської компанії Starlink, що належить мільярдеру Ілону Маску та забезпечує супутниковий інтернет для віддалених районів.Сьогоднішній запуск вперше було здійснено зі стартового майданчика №1 комерційного космодрому на Хайнані. Його будівництво стартувало у липні 2022 року. Наразі ведеться будівництво другої черги космодрому. Цей запуск став 563 місією ракет-носіїв серії Чанчжен, які є основою китайської космічної транспортної системи.Нагадаємо, раніше Ілон Маск повідомляв, що мережа Starlink ніколи не відключатиме свої термінали в Україні. Він вкотре наголосив, що без терміналів Starlink українські лінії зв'язку зруйнувалися б, адже війська країни-агресорки можуть заглушити всі інші комунікації.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп планує побудувати заводи з перероблювання металів на військових базах Міністерства оборони.Як повідомляє агентство Reuters, у такий спосіб американський лідер планує збільшити внутрішнє виробництво найважливіших корисних копалин та компенсувати китайський вплив на цю галузь. Відомо, що Китай є найбільшим світовим виробником 30 із 50 корисних копалин, які Геологічна служба США вважає критично важливими."Цей крок є одним із кількох запланованих указів, які Трамп міг би підписати вже в середу", — наголошує агенство.Минулого тижня американський лідер заявляв у Конгресі, що запровадить "історичних заходів" для нарощування виробництва найважливіших мінералів і рідкісноземельних елементів у Сполучених Штатах. Своєю чергою, Пентагон співпрацюватиме з іншими федеральними відомствами для встановлення обробних потужностей на своїх базах. Це має акцентувати на тому, яке значення Трамп надає корисним копалинам для національної безпеки. Оборонне відомство контролює близько 12,1 мільйона гектарів землі. Окрім цього, американський лідер планує призначити "наглядача" за критичними мінералами.Нагадаємо, раніше Держсекретар Сполучених Штатів Марко Рубіо відреагував на погрози американського президента Дональда Трампа запровадити масштабніші санкції проти Російської Федерації. Він сподівається, що "до цього не дійде".

На початку-середині березня військово-морські сили Китаю, Ірану та Росії проведуть спільні навчання "Бонд безпеки-2025". Планується організувати та провести навчання у районі іранського порту Чабахар.Про це повідомляє прес-служба міноборони Китаю.Як зазначає оборонне відомство КНР, в основному захід міститиме навчання з таких тем, як атака морських цілей, вибіркові перевірки та арешти, усунення пошкоджень і спільний пошук і порятунок, спрямовані на поглиблення військової взаємної довіри та прагматичного співробітництва між збройними силами країн-учасниць. "Китай направить для участі в навчаннях есмінець 47-го ескортного флоту Баотоу і судно комплексного постачання Гаою Лейк", — йдеться у повідомленні китайського міноборони.Раніше спеціальний посланник Китаю з європейських справ Лу Шає заявив, що "вражений" тим, як президент Дональд Трамп ставився до американських союзників у Європі, додавши, що мирна угода для України не повинна визначатися лише США та Росією.За даними Інституту вивчення війни, Росія просуває ідею, що Китай повністю поділяє дії Кремля щодо війни в Україні. При цьому Пекін публічно дотримується більш нейтральної події, ніж це подає Москва.Нагадаємо, нещодавно зовнішня розвідка Естонії повідомляла, що Китай допомагає Росії у виробництві військових безпілотників, ставши центром контрабанди критично важливих компонентів західного виробництва для збройних сил держави-агресора.

Під час звернення до нації президент Франції Еммануель Макрон припустив можливість діалогу із партнерами по ЄС щодо захисту Європи французькою ядерною зброєю. На саміті Євросоюзу у Брюсселі його учасники пояснювали: ідея Макрона заслуговує на увагу, але — не на часі. Чому ж європейські політики проти? Трампа бояться? Скільки ядерних бомб у Макрона?Одразу відповімо: цього не знає ніхто, окрім самого президента Франції й дуже вузького кола людей. Але у відкритих джерелах вказується про близько 300 стратегічних боєзарядів і 60 тактичних. Це робить Францію третьою у світі за кількістю ядерної зброї після Росії й США. Але є нюанс: у французів немає "ядерної тріади" — потенціалу запускати смертоносну зброю з землі, повітря і моря. Їхні стратегічні боєзапаси розміщені на атомних підводних човнах, а тактичні мають авіаційне базування. Втім, у Китаю і тим більше у Північної Кореї немає ні "тріади", ні великої кількості боєголовок, але ніхто не намагається перевірити, чи літає або плаває їхня ядерна зброя. Тобто функцію стримування держава з ядерною зброєю може забезпечувати й без потенціалу її запуску з усіх трьох стихій.В інтерв’ю Le Figaro після саміту, що відбувся у Лондоні 2 березня, Макрон сказав дуже цікаву фразу: він готовий розмістити свою ядерну зброю на території союзників, щоб замістити американську."Ті, хто захоче поглибити з нами діалог, зможуть за потреби залучатися до навчань сил стримування. Ці обміни будуть сприяти розвитку справжньої стратегічної культури між європейцями", — сказав лідер Франції. Тут одразу заспокоїмо українців: нам французи свої ядерні бомби не дадуть, бо ця держава приєдналася до Угоди про непоширення ядерної зброї. Париж довго не хотів приєднуватися, але 1992 року таки погодився. Тому він може тільки запропонувати країнам НАТО у випадку, якщо американці свої бомби звідти заберуть, надати на заміну французькі. Тобто це стосується невеликої кількості країн, де станом на зараз є американська ядерна зброя — Німеччини, Італії, Туреччини, Бельгії та Нідерландів.Та, попри це, Макрону одразу прилетіло від пропутінської Марін Ле Пен. Мовляв, це наші сили стримування, на роздавати — немає. Цим ультраправа політик вкотре довела, що її стратегічні інтереси дуже дрібні, вони не виходять за межі потрапляння в Єлисейський палац. Бо ініціатива Макрона насправді дає французам значний геополітичний бонус, але і додає проблем. Та якби американці думали про потенційні проблеми, а не про потенційні успіхи, вони б так само сиділи з кількома сотнями ядерних боєголовок, а не прикривали півсвіту своєю ядерною парасолькою.Чому ж європейці не зраділи ініціативі Макрона?На саміті в Брюсселі 6 березня кореспонденти допитувалися в учасників, як ті ставляться до ідеї французького президента."Те, що ми маємо з погляду ядерної участі США я не думаю, що від цього варто відмовлятися", — відповів Олаф Шольц, який представляв Німеччину, оскільки новий уряд після виборів ще не сформовано.Дехто з учасників, як-от президент Литви Гітанас Науседа чи прем’єр Польщі Дональд Туск оцінили пропозицію Макрона позитивно. Проте всі в Брюсселі наголошували: США мають бути нашими союзниками. Тобто європейські лідери просто бояться самої думки про автономність від Америки? Простіше кажучи, якщо американці заберуться з Європи й прихоплять свої ядерні бомби, то європейцям доведеться самостійно дбати про власну безпеку. Це — одна з головних причин, але не єдина.Варто нагадати обставини, за яких французи оволоділи ядерною зброєю. Сталося це при президентстві Шарля Де Голля, який не дружив з американцями та НАТО. Але дружив із СРСР. Якщо дуже коротко, то бекграунд цієї історії наступний. Амбітний Де Голль у 1950-х роках прагнув спільно зі США та Великою Британією, яка на той час уже мала ядерну зброю, створити керівне тріо в Альянсі й вимагав надати йому технології для такої ж зброї. Однак отримав облизня — після чого розпорядився почати власну розробку. Його конфлікт з американцями дійшов до точки неповернення, коли ті забрали з території Франції свої бази. Наступники Де Голля також не дуже водили дружбу зі Штатами, відстоюючи особливу роль Франції у світовій політиці. Тільки 2009 року при Ніколя Саркозі французи почали знову зближуватися з Альянсом. Та і то завжди мали власну думку.У цій історії про взаємини Франції й США — друга причина, чому європейські політики без ейфорії сприйняли пропозицію Макрона. Він раніше також ініціював створення європейської армії й цю ідею партнери також не підтримували з відкритим серцем. З одного боку наратив про автономність Європи від Америки — привабливий. З іншого — в Європі вистачає тих, хто боїться, що на місце американців прийдуть французи, а залежність від "старшого брата" нікуди не подінеться. Тим більше, коли новий "старший брат" з ядерною дубиною почне суперечку з попереднім "старшим братом" з ядерною дубиною — на чий бік ставати?Сучасна Європа — мультикультурна; старі образи народи континенту намагаються один одному не пригадувати. Але, як-то кажуть: історія лишила по собі осад. На теренах Європи мешкають нащадки кількох імперських народів, з яких ця імперськість періодично вилазить. Навіть угорці — й ті ностальгують за своєю давно загиблою імперією, а що казати про німців, французів, іспанців, англійців. Тому дехто вважає пропозиції президента Франції спробою нав’язати своє лідерство в Європі.Отже, підсумуємо. Ініціатива Макрона — цікава. Наявної у нього кількості боєзапасів для ядерної парасольки над країнами Євросоюзу вистачить. Проте у цих країн свої власні відносини як із Францією, так і зі Сполученими Штатами зараз, і своя історія таких відносин. То ж поки американці не оголосять про плани забрати ядерну зброю з Європи, ніхто в обійми Макрона кидатися не поспішатиме.