# Китай

Режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка реалізує спільно з Китаєм масштабний секретний проект під кодовою назвою "Участок". Його мета — створення повного циклу виробництва артилерійських та реактивних снарядів радянських зразків, які постачатимуться російській армії для війни проти України. Про це повідомив представник опозиційної організації BELPOL Володимир Жигар, пише "Укрінформ".Стратегічне значення та терміниЗа даними джерела, проект стартував у листопаді 2023 року і має бути повністю завершений до грудня 2026 року. На підприємстві планують виготовляти боєприпаси найбільш популярних калібрів — 122 та 152 міліметри. За словами Жигара, нова галузь створюється за особистим розпорядженням Лукашенка і фактично є інструментом прямого матеріально-технічного забезпечення агресії РФ.Локація та структура виробництваВиробничі потужності розгорнуті у Слуцькому районі Мінської області на базі колишнього військового арсеналу (неподалік сіл Павлівка та Шищиці).Оператор проекту: спеціально створений "Завод корпусних виробів".Засновники: компанія "Волатавто" та держпідприємство "Завод точної електромеханіки".Куратор: державний військово-промисловий комітет РБ.Раніше у ЗМІ поширювалися чутки, що на цій території будують базу для російських ракетних систем, зокрема комплексів "Орєшнік". Проте аналіз інженерних креслень підтверджує, що це суто індустріальний об’єкт для масового випуску снарядів, а не позиційний район для ракет.Роль Китаю та РосіїЯк зазначає джерело, оскільки Білорусь не має власних компонентів для виробництва вибухівки, проект критично залежить від іноземних партнерів:Росія. постачає виробничі лінії, компоненти, готує кадри та забезпечує завод порохом і вибуховими речовинами;Китай. забезпечує постачання ліній для спорядження головних частин снарядів калібру 122 міліметри, надає вибухові матеріали та бере участь у навчанні персоналу;Інші партнери. Наразі тривають переговори щодо залучення до проєкту Ірану та Пакистану."Це не просто політична лояльність Мінська, а пряме втягування Білорусі у війну через створення потужної бази для підживлення російських окупаційних військ", — резюмував представник BELPOL.Нагадаємо, що російський диктатор Володимир Путін і очільник Китаю Сі Цзіньпін підписали 8 травня заяву про поглиблення всеосяжного стратегічного партнерства між двома країнами..

До кінця 2025 року Україна запровадить низку нових санкційних рішень проти російських суб’єктів та їхніх іноземних пособників. До списків потраплять не лише російські резиденти, а й представники Китаю, які допомагають агресору обходити обмеження та постачати компоненти для зброї. Про це у Telegram-каналі повідомив президент України Володимир Зеленський.Удар по оборонці та "китайський слід"За словами глави держави, готується щонайменше один пакет обмежень, спрямований проти осіб та підприємств, що забезпечують роботу російського військово-промислового комплексу. Важливо, що до списків потраплять не лише російські резиденти, а й представники Китайської Народної Республіки.Спорт та культура як інструменти агресіїОкремий блок санкцій стосуватиметься ідеологічного фронту. Під санкції потраплять:діячі масової культури, які використовують свою популярність для просування російського впливу та виправдання війни;спортсмени, які глорифікують російську агресію, використовуючи увагу світової спільноти до спортивних змагань.Міжнародна співпраця та 20-й пакет ЄСЗа словами Зеленського, Україна активно координує дії із західними партнерами. Зокрема, триває робота над деталями 20-го пакету санкцій Євросоюзу."Головне завдання — щоб європейські санкції розширили тиск на енергетичні активи Путіна та пов’язаних із ним олігархів", — наголосив український лідер.Також президент анонсував новий пакет санкцій від Канади та наголосив, що Україна продовжує синхронізацію власних обмежень із міжнародними. Відповідні рішення Ради національної безпеки і оборони та президентські укази очікуються вже найближчим часом.Нагадаємо, Європейська рада запровадила санкції щодо 41 судна, які входять до складу російського "тіньового флоту" нафтових танкерів. У Брюсселі стверджують, що це ще не остаточний список.Своєю чергою, висока представниця Євросоюзу з питань зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас заявила, що ЄС не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

У листопаді експорт скрапленого природного газу з Росії до Китаю досяг рекордного рівня. Це сталося внаслідок того, що покупці не зважали на ризик західних санкцій, щоб отримати доступ до дешевшого палива.Як повідомляє агентство Bloomberg, постачання скрапленого природного газу з Росії до Китаю минулого місяця зросли більш ніж удвічі порівняно з торішніми показниками й склали 1,6 мільйона тонн. "Такий стрибок дозволив РФ випередити Австралію і стати найбільшим постачальником СПГ до Китаю після Катару", — зазначили медійники.Росія звернулася до найбільшого газового ринку Азії, щоб компенсувати зниження постачання до Європи, яка була найбільшим покупцем Москви впродовж десятиліть до повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Після запровадження західних санкцій Росія була змушена знизити ціни, щоб привабити покупців — її СПГ був найдешевшим серед 12 постачальників до Китаю і ціна була приблизно на 10% нижча за середній показник на ринку, у листопаді становивши 9,85 долара за мільйон британських термічних одиниць (British Thermal Unit, BTU — застосовується для оцінки теплової енергії, яка споживається або передається при нагріванні чи охолодженні речовин).Медійники пояснюють, що у серпні Китай почав імпортувати вантажі з російського підсанкційного заводу "Арктик СПГ 2" через свій віддалений термінал Бейхай. Проте російський завод був змушений скоротити виробництво, оскільки лід взимку ускладнює експорт.Нагадаємо, раніше стало відомо, що європейський парламент підтримав план блоку, який передбачає поступове скорочення та повне припинення імпорту російського газу до кінця 2027 року. Узгоджені максимальні штрафи у разі порушень..

У четвер, 18 грудня, у столиці Китаю відбувся раунд українсько-китайських політичних консультацій. Ключовими темами переговорів стали територіальна цілісність, розширення економічної співпраці та пошук шляхів досягнення тривалого миру в Україні.Про це йдеться на сайті Міністерства закордонних справ України. Українську делегацію очолив перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, який зустрівся із помічником міністра закордонних справ Китаю Лю Бінєм.Фундамент відносин — повага до кордонівОдним із найважливіших підсумків зустрічі стало підтвердження обома сторонами базових принципів співпраці. Дипломати офіційно засвідчили, що взаємна повага до суверенітету та територіальної цілісності залишається непохитним фундаментом, на якому будуються відносини між Києвом та Пекіном.Мирний процес та протидія агресіїОкрему увагу сторони приділили ситуації, спричиненій повномасштабною збройною агресією РФ проти України.Відбувся ґрунтовний обмін думками щодо поточного стану на фронті та в тилу.Співрозмовники обговорили міжнародні ініціативи, спрямовані на відновлення сталого та справедливого миру.Економіка та контакти на вищому рівніКрім безпекових питань, дипломати зосередилися на практичній взаємодії:політичний діалог. Окреслено графік майбутніх контактів між керівництвом обох держав на вищому та високому рівнях;торгівля. Обговорено конкретні кроки для посилення торгівельно-економічного партнерства;міжнародна арена. Сторони узгодили механізми взаємодії в рамках глобальних організацій, зокрема ООН.Робота з експертним середовищемПрограма візиту Сергія Кислиці до Пекіна не обмежилася міжурядовими переговорами. Перший заступник міністра також провів низку зустрічей із провідними китайськими аналітиками та представниками дипломатичного корпусу країн-партнерів. Під час цих дискусій обговорювалися стратегічні перспективи регіональної безпеки та роль Китаю у глобальних процесах.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні Китаю не вигідно швидке закінчення російсько-української війни.Зауважимо, за даними BFMTV, 4 грудня президент Франції Еммануель Макрон, перебуваючи в Китаї з четвертим державним візитом, закликав китайського лідера Сі Цзіньпіна сприяти завершенню війни в Україні й наголосив, що роль Пекіна в цьому питанні є "вирішальною".Окрім цього, у BFMTV наголосили, що Пекін неодноразово заявляв про прагнення до миру, проте ніколи не засуджував вторгнення Росії в Україну. Як ключовий економічний та політичний партнер Москви, він є найбільшим у світі покупцем російського викопного палива. Цим самим КНР фактично підтримує військову машину Кремля. Окрім цього, європейські країни також звинувачують Китай у постачанні військових компонентів до Росії..

Китай став світовим лідером у більшості критичних технологічних досліджень. Йдеться про галузі, які мають прямий вплив на національну безпеку та економіку.Як повідомляє Nature, посилаючись на новий звіт Австралійського інституту стратегічної політики (Australian Strategic Policy Institute, ASPI), Пекін очолює дослідження майже 90% ключових технологій, які можуть посилювати або створювати ризики для національних інтересів держав. У цьогорічному рейтингу ASPI дослідив 74 сучасні технології. Китай посів перше місце в дослідженнях 66 технологій, зокрема, в ядерній енергетиці, синтетичній біології та малих супутниках, тоді як Сполучені Штати Америки зберігають першість лише у восьми напрямах, включно з квантовими обчисленнями та геоінженерією.Відповідні результати свідчать про різкий зсув за останні десятиліття. На початку цього століття Вашингтон лідирував у понад 90% оцінених технологій, тоді як частка Пекіну не перевищувала п'ять відсотків. Видання зауважило, що Китай досяг неймовірного прогресу в науці та техніці, що відображається в дослідженнях і розробках, а також у публікаціях. Загальна тенденція не є несподіваною, але масштаби домінування Китаю вражають.За словами дослідника Університету Гонконгу Вана Янбо, результати частково пояснюються фокусом Пекіна на нових технологіях. У вже усталених галузях, таких як виробництво напівпровідників, лідерство зберігають інші країни.Видання додає, що аналіз ASPI заснований на понад дев’яти мільйонах наукових публікацій з усього світу. Фахівці упорядкували країни за технологіями, після чого визначили світову частку кожної держави серед 10% найбільш цитованих статей, опублікованих у період з 2020 по 2024 роки.Особливо автори звіту наголошують на тому, що Китай випередив США у хмарних і периферійних обчисленнях. Хмарні технології дають змогу розробляти штучний інтелект без фізичної інфраструктури, тоді як периферійні системи обробляють дані безпосередньо на місці. За словами Девіда Ліна з Проекту спеціальних конкурентних досліджень, це ймовірно, відображає терміновість, з якою Пекін переводить штучний інтелект з лабораторії у практичне застосування."Цей аналіз не слід інтерпретувати як крах американської могутності. Сполучені Штати все ще є важливим гравцем у світі в цих технологіях", — зазначає економіст Стівен Хай з університету Цзяотун-Ліверпуль.Також аналітики зауважили, що кількість цитованих досліджень не завжди означає технологічну перевагу в промисловості. Прикладом є авіаційні двигуни, де Китай лідирує в публікаціях, але поступається США та Європі за надійністю й довговічністю розробок.Автори аналізу попередили, що демократичні країни ризикують втратити важко здобуті, довгострокові переваги в передовій науці та дослідженнях у низці ключових напрямків. Водночас сам інститут визнає обмеження методології, зокрема, перевагу для країн із великою кількістю дослідників і внутрішніх цитувань.Нагадаємо, раніше Китай провів перший політ дрона Jiutian SS-UAV ("Цзютянь"), який вважається найбільшим у світі безпілотним кораблем. Його представили широкому загалу торік на авіашоу в Чжухаї, а зараз на новий дрон чекають експлуатаційні випробування, після чого він приєднається до основного парку озброєнь..

У неділю, 14 грудня, Демократична партія Гонконгу проголосувала за саморозпуск після 31 року діяльності. Вона вела опозиційну діяльність проти політики Китаю щодо автономії Гонконгу після передачі суверенітету над містом від Великої Британії до Пекіна.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти зазначили, що Демократичну партію Гонконгу заснували 1994 року — за три роки до передачі суверенітету над Гонконгом Китаю.Партія вела опозиційну діяльність щодо політики Китаю у Гонконзі. Вона відстоювала повноцінне виборче право мешканців міста до місцевої влади.Політична сила намагалася зберегти високий рівень автономії, обіцяний Китаєм Великій Британії під час передачі суверенітету. Китай зобовʼязався утримувати демократичний лад у Гонконзі до 2047 року, відомий як "одна держава — дві системи".Однак 2021 року Китай змінив виборчий кодекс Гонконгу. Тепер місцевий уряд міста обирає виборчий комітет, який складається з представників індустрії у регіоні, делегатів Всекитайських народних зборів і представників місцевих організацій. У Китаї такий принцип виборів і управління містом назвали "принцип патріотів".Аналітики стверджували, що саме лояльність до Комуністичної партії Китаю дозволяла представника індустрій Гонконгу ввійти до виборчого комітету. Таким чином опозиційні сили міста опинилися поза урядом, серед них — Демократична партія Гонконгу. В партії подякували своїм прихильникам за підтримку."Ми завжди ставили добробут Гонконгу та його народу нашою провідною метою. У політиці ми працювали над відкриттям виборів та наполягали на запровадженні загального виборчого права. Ми прагнули служити мостом між громадськістю й урядом, допомагаючи вирішувати конфлікти", — зазначили у партії.Як відомо, Гонконг має свою економічну зону та власну валюту. Водночас місто є одним із посередників для Росії в імпорті електроніки подвійного призначення для виробництва зброї, яку використовують у війні проти України.Нагадаємо, 10 жовтня стало відомо, що адміністрація американського президента Дональда Трампа запропонувала заборонити китайським авіакомпаніям літати над Росією на маршрутах до та зі США. Скорочення часу польоту, яке забезпечує така практика, ставить американських перевізників у невигідне становище..

Велика Британія оперативно розробляє плани з підготовки всієї країни до можливого початку війни. Армія, флот і повітряні сили реагують на кризи, але суспільство, промисловість та економіка виграють війни.Про це заявив молодший міністр у справах ветеранів Британії Алістер Карнс, пише Sky News."Тінь війни знову стукає у двері Європи. Це реальність. Ми маємо бути готові її відвернути", — наголосив він.Вказуючи на загрозу, британський міністр зазначив, що рівень ворожої розвідувальної діяльності — а саме шпигунства, хакерства та фізичних погроз — проти Збройних сил та Міністерства оборони Великої Британії за останній рік зріс на понад 50%. Так, головними потенційними противниками Великої Британії є Росія, Китай, Іран та Північна Корея."Відтак Лондон створює нову контррозвідувальну службу для посилення своєї здатності виявляти та перешкоджати розвідувальним операціям ворожих держав", — зазначили медійники.Уряд Британії також запровадив заходи для посилення розвідувальних можливостей Міністерства оборони, об'єднавши різні розвідувальні підрозділи армії, флоту та повітряних сил, а також розвідку Міністерства оборони в нову організацію під назвою "Військова розвідка".Карнс відвідав надсекретну військову шпигунську базу в Кембриджширі, разом із заступником міністра оборони Луїзою Сендер-Джонс та групою журналістів, щоб оголосити про організаційні зміни. На запитання журналістів до посадовця, чи вважає він, що необхідно зробити більше, щоб поінформувати британське населення про жертви, які їм, можливо, доведеться принести у разі війни, він відповів, що британське суспільство має готуватись до бойових дій."Зараз між Міністерством оборони, Кабінетом міністрів і всім суспільством ведеться велика робота, щоб зрозуміти, що означає конфлікт, і яка роль кожного в суспільстві, якщо ми вступимо у війну і будемо готуватися до війни", — зазначив міністр.Карнс наголосив, що йдеться не лише про розгортання військових, а й про захист кожного сантиметра британської території. Видання додає, що раніше Велика Британія мала комплексний план переходу від миру до війни під назвою "Військова книга уряду". Вона містила інструкції для всіх верств суспільства, від армії та поліції до шкіл, лікарень і навіть художніх галерей.Втім, ця величезна система підготовки, утримання якої було дорогим, була відкладена після закінчення холодної війни. Водночас коментарі Карнса вказують на те, що сучасна версія цієї доктрини може повернутися. За його словами, основним є інформування громадськості про мінливу реальність безпекової ситуації. Своєю чергою, молодший міністр у справах ветеранів Британії зазначив, що багато людей у його країні не бачать, не чують і не відчувають небезпеки, навіть попри те, що війна Росії в Україні триває, впливаючи на вартість палива. "Ми маємо донести це до людей, щоб вони розуміли, не для того, щоб їх налякати, а щоб бути реалістичними і розуміти, звідки походять ці загрози і чому оборона та підхід, що охоплює все суспільство, є такими важливими", — підбив підсумки він.Нагадаємо, раніше телеканал BBC повідомляв, що королівські військово-морські сили супроводжували російський підводний човен з Північного моря через протоку Дувр у Ла-Манш, щоб захистити британські води..

У четвер, 11 грудня, Китай провів перший політ дрона Jiutian SS-UAV ("Цзютянь"), який вважається найбільшим у світі безпілотним кораблем. Його представили широкому загалу торік на авіашоу в Чжухаї, а зараз на новий дрон чекають експлуатаційні випробування, після чого він приєднається до основного парку озброєнь.Як повідомляє видання Bloomberg, безпілотний авіаносець може перевозити до шести тонн і має вісім точок кріплення для керованих бомб, ракет класу "повітря-повітря" і протикорабельних ракет, безпілотників-камікадзе, а також понад 100 малих дронів, призначених для запуску роєм, щоб придушувати ворожу протиповітряну оборону."Цей літальний апарат порівнюють з авіаносцем за його здатність вміщати безліч безпілотників і ракет. "Цзютянь" означає "дев'ять небес" — китайський термін для позначення надзвичайно високого неба", — зазначили медійники.Експерти з озброєнь наголошують, що його розміри можуть знизити скритність безпілотника у бою. Китай упевнено просувається в галузі безпілотних систем, привертаючи увагу такими платформами, як перші десантні кораблі нового покоління, які вважаються найбільшими у своєму роді.Лідер  Сі Цзіньпін продемонстрував новітні бойові безпілотники на військовому параді в Пекіні у вересні, який також наголосив на ядерних амбіціях країни та ширших зусиллях із модернізації збройних сил і оскарження переваги США. Попри це у Китаї, як вважає американська розвідка, поширена корупція в цій сфері, яка підриває амбіції Сі, якість зброї та можливості таких підрозділів, як ракетні війська, що контролюють ракети і ядерний арсенал країни і відіграватимуть важливу роль у разі вторгнення Китаю на Тайвань.Дрони стали центром розробки зброї, адже повномасштабна війна Росії проти України показала їхню ефективність. Недорогі системи можуть знищувати набагато дорожчу техніку, включно з танками, кораблями і навіть іншими безпілотниками.Китайські зусилля зі створення безпілотників спираються на велику виробничу базу, в якій успішно працюють такі цивільні компанії, як DJI і Easy Fly Intelligent Technology (Wuhan) Co. Ltd. Jiutian SS-UAV ("Цзютянь") виробляє компанія Xi'an Chida Aircraft Parts Manufacturing Co. Ltd., державною оборонною компанією.Нагадаємо, Росія та Китай на початку грудня провели третій раунд спільних протиракетних навчань. Він відбувся на території Російської Федерації та мав у певному сенсі символічне значення, зокрема, для Дональда Трампа..

В адміністрації американського президента Дональда Трампа обговорюють створення нового об'єднання країн за участі Китаю та Росії. Воно має стати альтернативою G7. Як повідомляє видання Politico, неназваний чиновник, який працював в Білому домі за часів першої адміністрації Трампа, у коментарі медійникам зауважив, що ідея створення об'єднання Core 5, або C5 за участі США, Китаю, Індії, Японії та Росії не вважається вже надто разючою."Нічого щодо C5, чи C7 офіційно не обговорювалося, але точно були розмови про те, що чинні органи, такі як G7 або Рада Безпеки ООН, не підходять для виконання своїх функцій, враховуючи сьогоднішніх нових гравців", — зазначив у коментарі виданню чиновник на умовах анонімності.Ідея створення С5 виникла в довшій, неопублікованій версії Стратегії національної безпеки, яку Білий дім опублікував минулого тижня. Медійники наголошують, що Білий дім категорично заперечив існування документа, а речниця Білого дому Анна Келлі додала, що не існує жодної альтернативної, приватної чи секретної версії 33-сторінкового офіційного плану.Своєю чергою, Торрі Тауссіг, яка обіймала посаду директора з європейських справ у Раді національної безпеки за часів адміністрації екс-президента США Джозефа Байдена зазначила, що Європа не фігурує в можливому об'єднанні C5. Водночас Майкл Соболік, який був помічником сенатора Теда Круза — республіканця від Техасу за часів першої адміністрації Трампа, також розглядав C5 як альтернативу політики самого Трампа щодо Китаю під час його першого президентського терміну.G7, або дослівно "Група Семи" — це міжнародний клуб урядів семи високорозвинених країн світу (США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада). Очільники цих держав регулярно зустрічаються для обговорення спільних економічних проблем і намагаються узгоджувати свою економічну політику. Окрім них у зустрічах бере участь Європейський Союз, проте без права голосувати за проведення щорічних зборів.Нагадаємо, у жовтні міністри енергетики країн "Групи семи" засудили російські обстріли енергетичної інфраструктури України. Вони підтвердили наміри допомагати у її відновленні..

У Львівській області виявили небезпечні чашки, які завезли в Україну з Китаю. Посуд має вміст важких металів.Про це повідомило Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Львівській області."Держпродспоживслужба отримала через Систему швидкого оповіщення про харчові продукти та корми (RASFF) повідомлення від компетентного органу Республіки Польща щодо виявлення небезпечної нехарчової продукції", — зазначили у відомстві.Йдеться про скляну чашку китайського походження, оздоблену квітами, грибами та листям. Встановлено перевищення норм міграції свинцю та кадмію у товарі, що становить небезпечний ризик для здоров’я людини.Держпродспоживслужба рекомендує споживачам:утриматися від купівлі цих чашок;не використовувати продукцію, якщо вона вже була придбана;у разі виявлення такої чашки в обігу — повідомте Держпродспоживслужбу у Львівській області (місто Львів, вулиця Вітовського, 18, тел.: (032) 261-36-90, e-mail: office@lvivdpss.gov.ua).Нагадаємо, в Україні виявили 24 тисячі небезпечних іграшок. Вони можуть викликати токсичне отруєння..

Минулого тижня американська адміністрація оприлюднила нову безпекову стратегію, реалізація якої може поховати західну цивілізацію, яка донедавна вважалася монолітною силою перед зовнішніми загрозами. При цьому виграш США видається дуже сумнівним. Як США стали світовим гегемоном і чому більше не хочуть ним бутиКоментатор із міжнародних питань британського видання The Guardian Саймон Тісдолл назвав Володимира Путіна та Дональда Трампа "гідними один одного дурнями". На його думку, Путін, розпочавши війну в Україні, став на шлях "систематичної руйнації" Росії, а Дональд Трамп з особистих та незрозумілих інших причин "запропонував йому рятувальне коло". Тісдолл наголошує, що російська економіка тріщить по швах, Кремль втрачає вплив на інші країни, а Трамп своїм втручанням не допомагає, а лише затягує війну. Тому, вважає автор, чим раніше глава Білого дому вийде з переговорів, тим меншої шкоди він завдасть Україні, Європі й НАТО. Погоджуючись із Тісдоллом майже в усьому, зауважимо: у цій парі більшим "дурнем" є Трамп. А оприлюднена адміністрацією США стратегія національної безпеки тільки підтверджує, що за нинішнього президента Сполучені Штати добровільно відмовляються від ролі світового гегемона. Під лозунгом MAGA трампісти стріляють собі в ногу.Зробимо невеликий екскурс у політичну історію та філософію. Ізоляціонізм для правлячих кіл у Вашингтоні не є чимось новим, в історії США була "доктрина Монро" та Акт про нейтралітет 1937 року за президентства Франкліна Рузвельта. "Доктрина" президента Джеймса Монро, проголошена 2 грудня 1823 року, про те, що США не втручаються у внутрішні справи держав "Старого світу" та колишніх колоній на обох американських континентах, але спроби нової колонізації цих країн чи інтервенція щодо них, вважатимуться актом агресії проти Сполучених Штатів. Таким чином, американці вказали європейцям, що західна півкуля — сфера їхніх геополітичних інтересів, але вони не братимуть участь у політичних процесах, що відбуваються за межами півкулі.Такий підхід панував в американській політиці тривалий час, мотивуючи до пасивного споглядання за війнами й конфліктами поза межами двох Америк. Його кульмінацією стали закони про нейтралітет (1935 і 1936 років), якими заборонявся продаж зброї воюючим сторонам і обмежувалася фінансова співпраця з ними. Довершив цей ізоляціонізм Акт 1937 року, який зробив означені вище обмеження постійними. Тому, коли в Європі вибухнула Друга світова війна, американці залишалися осторонь. І тільки відмова від принципу нейтральності та залучення до антигітлерівської коаліції дали можливість Сполученим Штатам стати світовим гегемоном.Таку роль вони виконували з кінця Другої світової. Роль важка, фінансово витратна, заодно і дуже прибуткова, бо до економічних інтересів гегемона прислухаються. Власне, США стоять за світовим порядком, сформованим після закінчення останньої світової війни, хоча в попередні два десятиліття і помітно послабили хватку. Однак існуючий порядок можливий тільки в союзництві Штатів із країнами НАТО, партнерами в Тихому океані, в Азії — з тими, хто погодився грати за американськими правилами гри. І ось тепер Трамп звичні правила, в рамках яких працював глобальний ринок, скасовує. Минулого століття американський політичний філософ Джордж Модельскі описував, до чого призводить втрата гегемонізму якоюсь із держав. Коли коротко, то у світовій політиці існують "довгі цикли" (приблизно 100 років), протягом яких панує якась із сильних держав. Поки є держава-гегемон, претенденти на таку роль змагаються за можливість його посунути. Посилюють економіку, мілітаризуються, створюють привабливі ідеології, укладають коаліції. Гегемон може слабшати економічно, а може — через внутрішні розколи всередині та через конфлікти із союзниками. У нинішніх США одночасно складаються обидві передумови, — політика мит та реіндустріалізації Америки видимого результату не приносить, а от конфлікт з Європою вже очевидний.Безпекова стратегія Трампа: безрозсудність чи прагматичний підхідЗневажливе ставлення до Євросоюзу Трамп проявляв і під час першого президентства. Тоді він погрожував виходом США з НАТО, якщо європейці не вкладатимуть більше коштів в оборону. Також вів торгівельні війни з Євросоюзом, які припинив його наступник Джо Байден. З поверненням до Білого дому антиєвропейська спрямованість політики Трампа помітно посилилася. Починаючи з вікопомної Мюнхенської промови віце-президента Джей Ді Венса і до оприлюдненої стратегії крок за кроком американська адміністрація намагалася послабити позиції Євросоюзу — від підвищення мит, яке таки вдалося врегулювати, до перекладення витрат на зброю для України на союзників по НАТО в Європі. Трамп ще й пишається тим, що заробляє на нашій війні.Тож насамперед про бачення Білим домом європейського континенту. Він зазнає найсуворішої критики за… відсутність демократії й свободи. Не авторитарні держави, а саме ЄС. Йому також закидають неповагу до суверенітету країн-членів (відчувається "почерк" Орбана, — ред.). Також у документі багато критики економічної ситуації в Європейському Союзі та ставлення його членів до питання безпеки й оборони. А особливо до теми міграції."У довгостроковій перспективі більш ніж ймовірно, що протягом кількох десятиліть, щонайбільше, деякі члени НАТО стануть в більшості неєвропейськими. Таким чином, залишається відкритим питання, чи будуть вони розглядати своє місце у світі чи свій союз зі Сполученими Штатами так само, як ті, хто підписав хартію НАТО", — йдеться в стратегії Трампа.У документі також міститься підтримка ультраправих партій (вони названі патріотичними), які розколють ЄС із середини. "Наша мета, — наголошено далі, — має полягати в допомозі Європі виправити її нинішню траєкторію. Нам знадобиться сильна Європа, щоб допомогти нам успішно конкурувати та працювати злагоджено". Додамо: не сильний Євросоюз.Зі стратегії загалом випливає, що США будуть співпрацювати з усіма державами, навіть з авторитарними, але не з наднаціональними органами, бо "їх ніхто не вибирав". Причому це співробітництво виключно в інтересах Сполучених Штатів, а не якогось "світового порядку". Це чіткий сигнал союзникам, що віднині кожен виживає, як уміє. Для Трампа Китай і Росія виявилися ближчими за Європу. Росія не названа агресором, із нею США мають "встановити стабільність". Китай — економічний суперник, який потребує військового стримування. Але союзні держави Тихоокеанського регіону також мають дбати про власне військове посилення, однак не за рахунок Америки. Є в стратегії й про Україну. Якби свій документ американці оприлюднили хоча б улітку, можна було і не сподіватися на їхні наміри принести українцям справедливий мир. Війна в Україні для авторів стратегії — проблема, викликана не російським вторгненням, а ініціативами розширити НАТО та продовженням європейської допомоги. Простіше кажучи, логіка наступна: якби Європа не підбурювала "нереалістичні сподівання" Києва, війна б уже закінчилася. Звісно, поступками України, бо вона не може перемогти Росію.У Москві до стратегії Трампа поставилися схвально. Ще б пак, РФ не каратимуть, а винагороджують співробітництвом з Америкою. В Європі ж обурилися."Не бачу потреби для американців зараз прагнути рятувати демократію у Європі. А якби її потрібно було рятувати — ми б займалися цим самостійно", — заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.Своєю чергою, польський прем’єр Дональд Туск нагадав американцям, за останні 80 років у них та європейців були спільні вороги, і "нам треба й надалі цього дотримуватися — це єдина розумна стратегія нашої спільної безпеки. Якщо тільки щось змінилося".Змінилось. Проте реальної відповіді Європи на знущальну щодо неї стратегію трампістів немає. І тут повернемося до згаданого політичного філософа Модельскі. Якщо гегемон слабшає, претенденти на гегемонію можуть зайняти його місце. Якщо мають ефективну економіку, впливову ідеологію та міцні коаліції. Модельскі вважав, що замістити США здатні Китай і Євросоюз. Трампу варто відповідати не ображеними заявами, а жорсткими діями, як то посилення оборони та безпеки в рамках НАТО без Америки, перегляд принципу ухвалення рішень, щоб давати відсіч шантажистам на кшталт Віктора Орбана, демонструвати силу власних цінностей. Перед встановленням нового гегемона, вважав Модельскі, триватиме "тридцятирічна війна" — змагання за першість. Хто її виграє, той і стане світовим лідером на сто чи навіть більше років.   .

Президент України Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні Китаю не вигідно швидке закінчення російсько-української війни.Таку заяву він зробив під час спілкування з журналістами. Очільник держави зазначив, що Китай не зацікавлений у слабкій чи програвшій Росії. Відтак, це призводить до продовження конфлікту.Він наголосив, що це не означає, що КНР прямо підтримує Москву зброєю. Однак завершення війни їй не вигідно."Безумовно, Китай — міцна країна, міцна економіка. Найголовніше в нашому випадку — це вплив, який Китай точно має на Росію, особисто на Путіна", — заявив президент.Зауважимо, за даними BFMTV, 4 грудня президент Франції Еммануель Макрон, перебуваючи в Китаї з четвертим державним візитом, закликав китайського лідера Сі Цзіньпіна сприяти завершенню війни в Україні й наголосив, що роль Пекіна в цьому питанні є "вирішальною".Окрім цього, у BFMTV наголосили, що Пекін неодноразово заявляв про прагнення до миру, проте ніколи не засуджував вторгнення Росії в Україну. Як ключовий економічний та політичний партнер Москви, він є найбільшим у світі покупцем російського викопного палива. Цим самим КНР фактично підтримує військову машину Кремля. Окрім цього, європейські країни також звинувачують Китай у постачанні військових компонентів до Росії.Нагадаємо, раніше видання The Times повідомляло, що тижні переговорів і дипломатії, переписані мирні плани та візит представників адміністрації американського президента Дональда Трампа до Москви не наблизили завершення війни Росії проти України. Російський диктатор Володимир Путін не демонструє жодних ознак готовності відмовитися від своїх амбіцій, а переговори поглибили розбіжності між Європою та Вашингтоном..

Росія та Китай на початку грудня провели третій раунд спільних протиракетних навчань. Він відбувся на території Російської Федерації та мав у певному сенсі символічне значення, зокрема, для Дональда Трампа.Такий висновок зробили аналітики агенції Reuters. Вони послалися на Міністерство оборони Китаю, де, щоправда, зазначили, що навчання не були спрямовані проти будь-якої третьої сторони та не є реакцією на жодні поточні міжнародні події.Медійники нагадали, що 2022 року Росія та Китай уклали угоду про "безмежне" стратегічне партнерство, зобов’язавшись регулярно проводити військові навчання для відпрацювання координації дій своїх збройних сил.Обидві країни висловили занепокоєння планами президента США Дональда Трампа щодо створення протиракетного щита "Золотий купол" і його намірами відновити ядерні випробування після понад 30-річної перерви.Минулого місяця Росія та Китай провели переговори щодо протиракетної оборони та стратегічної стабільності, а в серпні — артилерійські та протичовнові навчання в Японському морі в межах запланованих спільних маневрів.До того ж у серпні на тлі заяв президента США Дональда Трампа про ядерні субмарини, Китай і Росія розпочали спільні показові навчання. Маневри під назвою "Спільне море-2025" покликані зміцнити оборонне партнерство між Росією та Китаєм і засвідчити їхню військову присутність на тлі напруги в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.У маневрах брали участь кораблі обидвох країн, зокрема, великий російський протичовновий корабель і два китайські есмінці. Також залучили дизель-електричні підводні човни з обидвох сторін і китайське судно порятунку підводних апаратів."Програма навчань передбачала широкий спектр бойових завдань: від рятувальних операцій для підводних човнів і боротьби з підводними загрозами до повітряної та протиракетної оборони й моделювання морських боїв. У Японському морі кораблі обох країн відпрацювали бойову координацію, а саме артилерійську стрільбу, протичовнові операції, завдання ППО та спільні пошуково-рятувальні дії в морі", — підсумували журналісти.Нагадаємо, що російський диктатор Володимир Путін і очільник Китаю Сі Цзіньпін підписали 8 травня заяву про поглиблення всеосяжного стратегічного партнерства між двома країнами..

У середу, 3 грудня, президент Франції Еммануель Макрон відвідає з офіційним візитом Китай. Там він попросить Сі Цзіньпіна вплинути на Російську Федерацію для припинення вогню в Україні.Таку інформацію оприлюднили журналісти BFM, які послалися на заяву міністра закордонних справ Франції Жана-Ноеля Барро. Медійники з’ясували, що Макрон прибуде в Пекін у середу та перебуватиме там до п'ятниці. Це його четвертий офіційний візит до Китаю за час президентства.Під час візиту президент Франції має намір попросити китайського лідера Сі Цзіньпіна вплинути на Росію. Таким чином Макрон планує домогтися припинення вогню в Україні та докласти зусиль для налагодження торгівельних відносин між Китаєм і ЄС."Ми розраховуємо на Китай, який, як і ми, є постійним членом Ради безпеки, щоби він вплинув на Росію, щоби Росія та, зокрема, Володимир Путін нарешті наважилися на перемир'я", — наголосив Барро.Своєю чергою, речниця китайського міністерства закордонних справ Мао Нін 28 листопада заявляла, що Китай підтверджує свою позицію щодо війни в Україні, заявляючи про підтримку переговорів і будь-яких зусиль, спрямованих на встановлення миру та якнайшвидше завершення "конфлікту".Раніше висока представниця Європейського Союзу Кая Каллас поінформувала, що Європа обмежена в можливостях тиску на Китай через допомогу Росії. Це пов’язано зі значними економічними зв'язками Європи з Пекіном.Нагадаємо, 25 листопада президент Франції Еммануель Макрон заявляв про формування нової міжнародної робочої групи в межах ініціативи "Коаліції рішучих". Цей орган мав би фокусуватися на питаннях врегулювання російсько-української війни та, зокрема, на ключовому аспекті — гарантіях безпеки для України..

Китайська Народна Республіка підтвердила свою позицію щодо війни в Україні, заявляючи про підтримку переговорів та будь-яких зусиль, спрямованих на встановлення миру та якнайшвидше завершення "конфлікту".Про це повідомила на брифінгу речниця китайського міністерства закордонних справ Мао Нін, пише "Укрінформ". Вона наголосила, що Китай завжди підтримував і продовжує підтримувати мирний діалог та переговори як єдиний життєздатний шлях до врегулювання української кризи". Мао Нін уточнила, що Пекін "підтримує всі зусилля, що сприяють миру", і постійно взаємодіє з Україною, Росією та іншими залученими сторонами.За словами речниці, Китай, як постійний член Ради Безпеки ООН, відіграє "конструктивну роль" у пошуку політичного вирішення. Водночас офіційний Пекін традиційно продовжує уникати прямого визначення агресора і жертви конфлікту.Нагадаємо, раніше висока представниця Європейського Союзу Кая Каллас поінформувала, що Європа обмежена в можливостях тиску на Китай через допомогу Росії. Це пов’язано зі значними економічними звʼязками з Пекіном.Також повідомлялось, що Китай рішуче відкидає звинувачення міністрів країн "Групи семи" щодо постачання зброї, називаючи їх безпідставними. Як заявив речник МЗС Китаю Лінь Цзянь, Пекін ніколи не надавав летальних озброєнь жодній зі сторін конфлікту в Україні.Раніше у Китаї спростували повідомлення ЗМІ про нібито готовність приєднатися до міжнародних миротворчих сил в Україні. Пекін не готовий піти на такий крок..