# Китай

У неділю, 14 грудня, Демократична партія Гонконгу проголосувала за саморозпуск після 31 року діяльності. Вона вела опозиційну діяльність проти політики Китаю щодо автономії Гонконгу після передачі суверенітету над містом від Великої Британії до Пекіна.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти зазначили, що Демократичну партію Гонконгу заснували 1994 року — за три роки до передачі суверенітету над Гонконгом Китаю.Партія вела опозиційну діяльність щодо політики Китаю у Гонконзі. Вона відстоювала повноцінне виборче право мешканців міста до місцевої влади.Політична сила намагалася зберегти високий рівень автономії, обіцяний Китаєм Великій Британії під час передачі суверенітету. Китай зобовʼязався утримувати демократичний лад у Гонконзі до 2047 року, відомий як "одна держава — дві системи".Однак 2021 року Китай змінив виборчий кодекс Гонконгу. Тепер місцевий уряд міста обирає виборчий комітет, який складається з представників індустрії у регіоні, делегатів Всекитайських народних зборів і представників місцевих організацій. У Китаї такий принцип виборів і управління містом назвали "принцип патріотів".Аналітики стверджували, що саме лояльність до Комуністичної партії Китаю дозволяла представника індустрій Гонконгу ввійти до виборчого комітету. Таким чином опозиційні сили міста опинилися поза урядом, серед них — Демократична партія Гонконгу. В партії подякували своїм прихильникам за підтримку."Ми завжди ставили добробут Гонконгу та його народу нашою провідною метою. У політиці ми працювали над відкриттям виборів та наполягали на запровадженні загального виборчого права. Ми прагнули служити мостом між громадськістю й урядом, допомагаючи вирішувати конфлікти", — зазначили у партії.Як відомо, Гонконг має свою економічну зону та власну валюту. Водночас місто є одним із посередників для Росії в імпорті електроніки подвійного призначення для виробництва зброї, яку використовують у війні проти України.Нагадаємо, 10 жовтня стало відомо, що адміністрація американського президента Дональда Трампа запропонувала заборонити китайським авіакомпаніям літати над Росією на маршрутах до та зі США. Скорочення часу польоту, яке забезпечує така практика, ставить американських перевізників у невигідне становище..

Велика Британія оперативно розробляє плани з підготовки всієї країни до можливого початку війни. Армія, флот і повітряні сили реагують на кризи, але суспільство, промисловість та економіка виграють війни.Про це заявив молодший міністр у справах ветеранів Британії Алістер Карнс, пише Sky News."Тінь війни знову стукає у двері Європи. Це реальність. Ми маємо бути готові її відвернути", — наголосив він.Вказуючи на загрозу, британський міністр зазначив, що рівень ворожої розвідувальної діяльності — а саме шпигунства, хакерства та фізичних погроз — проти Збройних сил та Міністерства оборони Великої Британії за останній рік зріс на понад 50%. Так, головними потенційними противниками Великої Британії є Росія, Китай, Іран та Північна Корея."Відтак Лондон створює нову контррозвідувальну службу для посилення своєї здатності виявляти та перешкоджати розвідувальним операціям ворожих держав", — зазначили медійники.Уряд Британії також запровадив заходи для посилення розвідувальних можливостей Міністерства оборони, об'єднавши різні розвідувальні підрозділи армії, флоту та повітряних сил, а також розвідку Міністерства оборони в нову організацію під назвою "Військова розвідка".Карнс відвідав надсекретну військову шпигунську базу в Кембриджширі, разом із заступником міністра оборони Луїзою Сендер-Джонс та групою журналістів, щоб оголосити про організаційні зміни. На запитання журналістів до посадовця, чи вважає він, що необхідно зробити більше, щоб поінформувати британське населення про жертви, які їм, можливо, доведеться принести у разі війни, він відповів, що британське суспільство має готуватись до бойових дій."Зараз між Міністерством оборони, Кабінетом міністрів і всім суспільством ведеться велика робота, щоб зрозуміти, що означає конфлікт, і яка роль кожного в суспільстві, якщо ми вступимо у війну і будемо готуватися до війни", — зазначив міністр.Карнс наголосив, що йдеться не лише про розгортання військових, а й про захист кожного сантиметра британської території. Видання додає, що раніше Велика Британія мала комплексний план переходу від миру до війни під назвою "Військова книга уряду". Вона містила інструкції для всіх верств суспільства, від армії та поліції до шкіл, лікарень і навіть художніх галерей.Втім, ця величезна система підготовки, утримання якої було дорогим, була відкладена після закінчення холодної війни. Водночас коментарі Карнса вказують на те, що сучасна версія цієї доктрини може повернутися. За його словами, основним є інформування громадськості про мінливу реальність безпекової ситуації. Своєю чергою, молодший міністр у справах ветеранів Британії зазначив, що багато людей у його країні не бачать, не чують і не відчувають небезпеки, навіть попри те, що війна Росії в Україні триває, впливаючи на вартість палива. "Ми маємо донести це до людей, щоб вони розуміли, не для того, щоб їх налякати, а щоб бути реалістичними і розуміти, звідки походять ці загрози і чому оборона та підхід, що охоплює все суспільство, є такими важливими", — підбив підсумки він.Нагадаємо, раніше телеканал BBC повідомляв, що королівські військово-морські сили супроводжували російський підводний човен з Північного моря через протоку Дувр у Ла-Манш, щоб захистити британські води..

У четвер, 11 грудня, Китай провів перший політ дрона Jiutian SS-UAV ("Цзютянь"), який вважається найбільшим у світі безпілотним кораблем. Його представили широкому загалу торік на авіашоу в Чжухаї, а зараз на новий дрон чекають експлуатаційні випробування, після чого він приєднається до основного парку озброєнь.Як повідомляє видання Bloomberg, безпілотний авіаносець може перевозити до шести тонн і має вісім точок кріплення для керованих бомб, ракет класу "повітря-повітря" і протикорабельних ракет, безпілотників-камікадзе, а також понад 100 малих дронів, призначених для запуску роєм, щоб придушувати ворожу протиповітряну оборону."Цей літальний апарат порівнюють з авіаносцем за його здатність вміщати безліч безпілотників і ракет. "Цзютянь" означає "дев'ять небес" — китайський термін для позначення надзвичайно високого неба", — зазначили медійники.Експерти з озброєнь наголошують, що його розміри можуть знизити скритність безпілотника у бою. Китай упевнено просувається в галузі безпілотних систем, привертаючи увагу такими платформами, як перші десантні кораблі нового покоління, які вважаються найбільшими у своєму роді.Лідер  Сі Цзіньпін продемонстрував новітні бойові безпілотники на військовому параді в Пекіні у вересні, який також наголосив на ядерних амбіціях країни та ширших зусиллях із модернізації збройних сил і оскарження переваги США. Попри це у Китаї, як вважає американська розвідка, поширена корупція в цій сфері, яка підриває амбіції Сі, якість зброї та можливості таких підрозділів, як ракетні війська, що контролюють ракети і ядерний арсенал країни і відіграватимуть важливу роль у разі вторгнення Китаю на Тайвань.Дрони стали центром розробки зброї, адже повномасштабна війна Росії проти України показала їхню ефективність. Недорогі системи можуть знищувати набагато дорожчу техніку, включно з танками, кораблями і навіть іншими безпілотниками.Китайські зусилля зі створення безпілотників спираються на велику виробничу базу, в якій успішно працюють такі цивільні компанії, як DJI і Easy Fly Intelligent Technology (Wuhan) Co. Ltd. Jiutian SS-UAV ("Цзютянь") виробляє компанія Xi'an Chida Aircraft Parts Manufacturing Co. Ltd., державною оборонною компанією.Нагадаємо, Росія та Китай на початку грудня провели третій раунд спільних протиракетних навчань. Він відбувся на території Російської Федерації та мав у певному сенсі символічне значення, зокрема, для Дональда Трампа..

В адміністрації американського президента Дональда Трампа обговорюють створення нового об'єднання країн за участі Китаю та Росії. Воно має стати альтернативою G7. Як повідомляє видання Politico, неназваний чиновник, який працював в Білому домі за часів першої адміністрації Трампа, у коментарі медійникам зауважив, що ідея створення об'єднання Core 5, або C5 за участі США, Китаю, Індії, Японії та Росії не вважається вже надто разючою."Нічого щодо C5, чи C7 офіційно не обговорювалося, але точно були розмови про те, що чинні органи, такі як G7 або Рада Безпеки ООН, не підходять для виконання своїх функцій, враховуючи сьогоднішніх нових гравців", — зазначив у коментарі виданню чиновник на умовах анонімності.Ідея створення С5 виникла в довшій, неопублікованій версії Стратегії національної безпеки, яку Білий дім опублікував минулого тижня. Медійники наголошують, що Білий дім категорично заперечив існування документа, а речниця Білого дому Анна Келлі додала, що не існує жодної альтернативної, приватної чи секретної версії 33-сторінкового офіційного плану.Своєю чергою, Торрі Тауссіг, яка обіймала посаду директора з європейських справ у Раді національної безпеки за часів адміністрації екс-президента США Джозефа Байдена зазначила, що Європа не фігурує в можливому об'єднанні C5. Водночас Майкл Соболік, який був помічником сенатора Теда Круза — республіканця від Техасу за часів першої адміністрації Трампа, також розглядав C5 як альтернативу політики самого Трампа щодо Китаю під час його першого президентського терміну.G7, або дослівно "Група Семи" — це міжнародний клуб урядів семи високорозвинених країн світу (США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада). Очільники цих держав регулярно зустрічаються для обговорення спільних економічних проблем і намагаються узгоджувати свою економічну політику. Окрім них у зустрічах бере участь Європейський Союз, проте без права голосувати за проведення щорічних зборів.Нагадаємо, у жовтні міністри енергетики країн "Групи семи" засудили російські обстріли енергетичної інфраструктури України. Вони підтвердили наміри допомагати у її відновленні..

У Львівській області виявили небезпечні чашки, які завезли в Україну з Китаю. Посуд має вміст важких металів.Про це повідомило Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Львівській області."Держпродспоживслужба отримала через Систему швидкого оповіщення про харчові продукти та корми (RASFF) повідомлення від компетентного органу Республіки Польща щодо виявлення небезпечної нехарчової продукції", — зазначили у відомстві.Йдеться про скляну чашку китайського походження, оздоблену квітами, грибами та листям. Встановлено перевищення норм міграції свинцю та кадмію у товарі, що становить небезпечний ризик для здоров’я людини.Держпродспоживслужба рекомендує споживачам:утриматися від купівлі цих чашок;не використовувати продукцію, якщо вона вже була придбана;у разі виявлення такої чашки в обігу — повідомте Держпродспоживслужбу у Львівській області (місто Львів, вулиця Вітовського, 18, тел.: (032) 261-36-90, e-mail: office@lvivdpss.gov.ua).Нагадаємо, в Україні виявили 24 тисячі небезпечних іграшок. Вони можуть викликати токсичне отруєння..

Минулого тижня американська адміністрація оприлюднила нову безпекову стратегію, реалізація якої може поховати західну цивілізацію, яка донедавна вважалася монолітною силою перед зовнішніми загрозами. При цьому виграш США видається дуже сумнівним. Як США стали світовим гегемоном і чому більше не хочуть ним бутиКоментатор із міжнародних питань британського видання The Guardian Саймон Тісдолл назвав Володимира Путіна та Дональда Трампа "гідними один одного дурнями". На його думку, Путін, розпочавши війну в Україні, став на шлях "систематичної руйнації" Росії, а Дональд Трамп з особистих та незрозумілих інших причин "запропонував йому рятувальне коло". Тісдолл наголошує, що російська економіка тріщить по швах, Кремль втрачає вплив на інші країни, а Трамп своїм втручанням не допомагає, а лише затягує війну. Тому, вважає автор, чим раніше глава Білого дому вийде з переговорів, тим меншої шкоди він завдасть Україні, Європі й НАТО. Погоджуючись із Тісдоллом майже в усьому, зауважимо: у цій парі більшим "дурнем" є Трамп. А оприлюднена адміністрацією США стратегія національної безпеки тільки підтверджує, що за нинішнього президента Сполучені Штати добровільно відмовляються від ролі світового гегемона. Під лозунгом MAGA трампісти стріляють собі в ногу.Зробимо невеликий екскурс у політичну історію та філософію. Ізоляціонізм для правлячих кіл у Вашингтоні не є чимось новим, в історії США була "доктрина Монро" та Акт про нейтралітет 1937 року за президентства Франкліна Рузвельта. "Доктрина" президента Джеймса Монро, проголошена 2 грудня 1823 року, про те, що США не втручаються у внутрішні справи держав "Старого світу" та колишніх колоній на обох американських континентах, але спроби нової колонізації цих країн чи інтервенція щодо них, вважатимуться актом агресії проти Сполучених Штатів. Таким чином, американці вказали європейцям, що західна півкуля — сфера їхніх геополітичних інтересів, але вони не братимуть участь у політичних процесах, що відбуваються за межами півкулі.Такий підхід панував в американській політиці тривалий час, мотивуючи до пасивного споглядання за війнами й конфліктами поза межами двох Америк. Його кульмінацією стали закони про нейтралітет (1935 і 1936 років), якими заборонявся продаж зброї воюючим сторонам і обмежувалася фінансова співпраця з ними. Довершив цей ізоляціонізм Акт 1937 року, який зробив означені вище обмеження постійними. Тому, коли в Європі вибухнула Друга світова війна, американці залишалися осторонь. І тільки відмова від принципу нейтральності та залучення до антигітлерівської коаліції дали можливість Сполученим Штатам стати світовим гегемоном.Таку роль вони виконували з кінця Другої світової. Роль важка, фінансово витратна, заодно і дуже прибуткова, бо до економічних інтересів гегемона прислухаються. Власне, США стоять за світовим порядком, сформованим після закінчення останньої світової війни, хоча в попередні два десятиліття і помітно послабили хватку. Однак існуючий порядок можливий тільки в союзництві Штатів із країнами НАТО, партнерами в Тихому океані, в Азії — з тими, хто погодився грати за американськими правилами гри. І ось тепер Трамп звичні правила, в рамках яких працював глобальний ринок, скасовує. Минулого століття американський політичний філософ Джордж Модельскі описував, до чого призводить втрата гегемонізму якоюсь із держав. Коли коротко, то у світовій політиці існують "довгі цикли" (приблизно 100 років), протягом яких панує якась із сильних держав. Поки є держава-гегемон, претенденти на таку роль змагаються за можливість його посунути. Посилюють економіку, мілітаризуються, створюють привабливі ідеології, укладають коаліції. Гегемон може слабшати економічно, а може — через внутрішні розколи всередині та через конфлікти із союзниками. У нинішніх США одночасно складаються обидві передумови, — політика мит та реіндустріалізації Америки видимого результату не приносить, а от конфлікт з Європою вже очевидний.Безпекова стратегія Трампа: безрозсудність чи прагматичний підхідЗневажливе ставлення до Євросоюзу Трамп проявляв і під час першого президентства. Тоді він погрожував виходом США з НАТО, якщо європейці не вкладатимуть більше коштів в оборону. Також вів торгівельні війни з Євросоюзом, які припинив його наступник Джо Байден. З поверненням до Білого дому антиєвропейська спрямованість політики Трампа помітно посилилася. Починаючи з вікопомної Мюнхенської промови віце-президента Джей Ді Венса і до оприлюдненої стратегії крок за кроком американська адміністрація намагалася послабити позиції Євросоюзу — від підвищення мит, яке таки вдалося врегулювати, до перекладення витрат на зброю для України на союзників по НАТО в Європі. Трамп ще й пишається тим, що заробляє на нашій війні.Тож насамперед про бачення Білим домом європейського континенту. Він зазнає найсуворішої критики за… відсутність демократії й свободи. Не авторитарні держави, а саме ЄС. Йому також закидають неповагу до суверенітету країн-членів (відчувається "почерк" Орбана, — ред.). Також у документі багато критики економічної ситуації в Європейському Союзі та ставлення його членів до питання безпеки й оборони. А особливо до теми міграції."У довгостроковій перспективі більш ніж ймовірно, що протягом кількох десятиліть, щонайбільше, деякі члени НАТО стануть в більшості неєвропейськими. Таким чином, залишається відкритим питання, чи будуть вони розглядати своє місце у світі чи свій союз зі Сполученими Штатами так само, як ті, хто підписав хартію НАТО", — йдеться в стратегії Трампа.У документі також міститься підтримка ультраправих партій (вони названі патріотичними), які розколють ЄС із середини. "Наша мета, — наголошено далі, — має полягати в допомозі Європі виправити її нинішню траєкторію. Нам знадобиться сильна Європа, щоб допомогти нам успішно конкурувати та працювати злагоджено". Додамо: не сильний Євросоюз.Зі стратегії загалом випливає, що США будуть співпрацювати з усіма державами, навіть з авторитарними, але не з наднаціональними органами, бо "їх ніхто не вибирав". Причому це співробітництво виключно в інтересах Сполучених Штатів, а не якогось "світового порядку". Це чіткий сигнал союзникам, що віднині кожен виживає, як уміє. Для Трампа Китай і Росія виявилися ближчими за Європу. Росія не названа агресором, із нею США мають "встановити стабільність". Китай — економічний суперник, який потребує військового стримування. Але союзні держави Тихоокеанського регіону також мають дбати про власне військове посилення, однак не за рахунок Америки. Є в стратегії й про Україну. Якби свій документ американці оприлюднили хоча б улітку, можна було і не сподіватися на їхні наміри принести українцям справедливий мир. Війна в Україні для авторів стратегії — проблема, викликана не російським вторгненням, а ініціативами розширити НАТО та продовженням європейської допомоги. Простіше кажучи, логіка наступна: якби Європа не підбурювала "нереалістичні сподівання" Києва, війна б уже закінчилася. Звісно, поступками України, бо вона не може перемогти Росію.У Москві до стратегії Трампа поставилися схвально. Ще б пак, РФ не каратимуть, а винагороджують співробітництвом з Америкою. В Європі ж обурилися."Не бачу потреби для американців зараз прагнути рятувати демократію у Європі. А якби її потрібно було рятувати — ми б займалися цим самостійно", — заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.Своєю чергою, польський прем’єр Дональд Туск нагадав американцям, за останні 80 років у них та європейців були спільні вороги, і "нам треба й надалі цього дотримуватися — це єдина розумна стратегія нашої спільної безпеки. Якщо тільки щось змінилося".Змінилось. Проте реальної відповіді Європи на знущальну щодо неї стратегію трампістів немає. І тут повернемося до згаданого політичного філософа Модельскі. Якщо гегемон слабшає, претенденти на гегемонію можуть зайняти його місце. Якщо мають ефективну економіку, впливову ідеологію та міцні коаліції. Модельскі вважав, що замістити США здатні Китай і Євросоюз. Трампу варто відповідати не ображеними заявами, а жорсткими діями, як то посилення оборони та безпеки в рамках НАТО без Америки, перегляд принципу ухвалення рішень, щоб давати відсіч шантажистам на кшталт Віктора Орбана, демонструвати силу власних цінностей. Перед встановленням нового гегемона, вважав Модельскі, триватиме "тридцятирічна війна" — змагання за першість. Хто її виграє, той і стане світовим лідером на сто чи навіть більше років.   .

Президент України Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні Китаю не вигідно швидке закінчення російсько-української війни.Таку заяву він зробив під час спілкування з журналістами. Очільник держави зазначив, що Китай не зацікавлений у слабкій чи програвшій Росії. Відтак, це призводить до продовження конфлікту.Він наголосив, що це не означає, що КНР прямо підтримує Москву зброєю. Однак завершення війни їй не вигідно."Безумовно, Китай — міцна країна, міцна економіка. Найголовніше в нашому випадку — це вплив, який Китай точно має на Росію, особисто на Путіна", — заявив президент.Зауважимо, за даними BFMTV, 4 грудня президент Франції Еммануель Макрон, перебуваючи в Китаї з четвертим державним візитом, закликав китайського лідера Сі Цзіньпіна сприяти завершенню війни в Україні й наголосив, що роль Пекіна в цьому питанні є "вирішальною".Окрім цього, у BFMTV наголосили, що Пекін неодноразово заявляв про прагнення до миру, проте ніколи не засуджував вторгнення Росії в Україну. Як ключовий економічний та політичний партнер Москви, він є найбільшим у світі покупцем російського викопного палива. Цим самим КНР фактично підтримує військову машину Кремля. Окрім цього, європейські країни також звинувачують Китай у постачанні військових компонентів до Росії.Нагадаємо, раніше видання The Times повідомляло, що тижні переговорів і дипломатії, переписані мирні плани та візит представників адміністрації американського президента Дональда Трампа до Москви не наблизили завершення війни Росії проти України. Російський диктатор Володимир Путін не демонструє жодних ознак готовності відмовитися від своїх амбіцій, а переговори поглибили розбіжності між Європою та Вашингтоном..

Росія та Китай на початку грудня провели третій раунд спільних протиракетних навчань. Він відбувся на території Російської Федерації та мав у певному сенсі символічне значення, зокрема, для Дональда Трампа.Такий висновок зробили аналітики агенції Reuters. Вони послалися на Міністерство оборони Китаю, де, щоправда, зазначили, що навчання не були спрямовані проти будь-якої третьої сторони та не є реакцією на жодні поточні міжнародні події.Медійники нагадали, що 2022 року Росія та Китай уклали угоду про "безмежне" стратегічне партнерство, зобов’язавшись регулярно проводити військові навчання для відпрацювання координації дій своїх збройних сил.Обидві країни висловили занепокоєння планами президента США Дональда Трампа щодо створення протиракетного щита "Золотий купол" і його намірами відновити ядерні випробування після понад 30-річної перерви.Минулого місяця Росія та Китай провели переговори щодо протиракетної оборони та стратегічної стабільності, а в серпні — артилерійські та протичовнові навчання в Японському морі в межах запланованих спільних маневрів.До того ж у серпні на тлі заяв президента США Дональда Трампа про ядерні субмарини, Китай і Росія розпочали спільні показові навчання. Маневри під назвою "Спільне море-2025" покликані зміцнити оборонне партнерство між Росією та Китаєм і засвідчити їхню військову присутність на тлі напруги в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.У маневрах брали участь кораблі обидвох країн, зокрема, великий російський протичовновий корабель і два китайські есмінці. Також залучили дизель-електричні підводні човни з обидвох сторін і китайське судно порятунку підводних апаратів."Програма навчань передбачала широкий спектр бойових завдань: від рятувальних операцій для підводних човнів і боротьби з підводними загрозами до повітряної та протиракетної оборони й моделювання морських боїв. У Японському морі кораблі обох країн відпрацювали бойову координацію, а саме артилерійську стрільбу, протичовнові операції, завдання ППО та спільні пошуково-рятувальні дії в морі", — підсумували журналісти.Нагадаємо, що російський диктатор Володимир Путін і очільник Китаю Сі Цзіньпін підписали 8 травня заяву про поглиблення всеосяжного стратегічного партнерства між двома країнами..

У середу, 3 грудня, президент Франції Еммануель Макрон відвідає з офіційним візитом Китай. Там він попросить Сі Цзіньпіна вплинути на Російську Федерацію для припинення вогню в Україні.Таку інформацію оприлюднили журналісти BFM, які послалися на заяву міністра закордонних справ Франції Жана-Ноеля Барро. Медійники з’ясували, що Макрон прибуде в Пекін у середу та перебуватиме там до п'ятниці. Це його четвертий офіційний візит до Китаю за час президентства.Під час візиту президент Франції має намір попросити китайського лідера Сі Цзіньпіна вплинути на Росію. Таким чином Макрон планує домогтися припинення вогню в Україні та докласти зусиль для налагодження торгівельних відносин між Китаєм і ЄС."Ми розраховуємо на Китай, який, як і ми, є постійним членом Ради безпеки, щоби він вплинув на Росію, щоби Росія та, зокрема, Володимир Путін нарешті наважилися на перемир'я", — наголосив Барро.Своєю чергою, речниця китайського міністерства закордонних справ Мао Нін 28 листопада заявляла, що Китай підтверджує свою позицію щодо війни в Україні, заявляючи про підтримку переговорів і будь-яких зусиль, спрямованих на встановлення миру та якнайшвидше завершення "конфлікту".Раніше висока представниця Європейського Союзу Кая Каллас поінформувала, що Європа обмежена в можливостях тиску на Китай через допомогу Росії. Це пов’язано зі значними економічними зв'язками Європи з Пекіном.Нагадаємо, 25 листопада президент Франції Еммануель Макрон заявляв про формування нової міжнародної робочої групи в межах ініціативи "Коаліції рішучих". Цей орган мав би фокусуватися на питаннях врегулювання російсько-української війни та, зокрема, на ключовому аспекті — гарантіях безпеки для України..

Китайська Народна Республіка підтвердила свою позицію щодо війни в Україні, заявляючи про підтримку переговорів та будь-яких зусиль, спрямованих на встановлення миру та якнайшвидше завершення "конфлікту".Про це повідомила на брифінгу речниця китайського міністерства закордонних справ Мао Нін, пише "Укрінформ". Вона наголосила, що Китай завжди підтримував і продовжує підтримувати мирний діалог та переговори як єдиний життєздатний шлях до врегулювання української кризи". Мао Нін уточнила, що Пекін "підтримує всі зусилля, що сприяють миру", і постійно взаємодіє з Україною, Росією та іншими залученими сторонами.За словами речниці, Китай, як постійний член Ради Безпеки ООН, відіграє "конструктивну роль" у пошуку політичного вирішення. Водночас офіційний Пекін традиційно продовжує уникати прямого визначення агресора і жертви конфлікту.Нагадаємо, раніше висока представниця Європейського Союзу Кая Каллас поінформувала, що Європа обмежена в можливостях тиску на Китай через допомогу Росії. Це пов’язано зі значними економічними звʼязками з Пекіном.Також повідомлялось, що Китай рішуче відкидає звинувачення міністрів країн "Групи семи" щодо постачання зброї, називаючи їх безпідставними. Як заявив речник МЗС Китаю Лінь Цзянь, Пекін ніколи не надавав летальних озброєнь жодній зі сторін конфлікту в Україні.Раніше у Китаї спростували повідомлення ЗМІ про нібито готовність приєднатися до міжнародних миротворчих сил в Україні. Пекін не готовий піти на такий крок..

У середу, 26 листопада, у Гонконзі спалахнула масштабна пожежа у житловому комплексі. Загинули понад 10 людей.Про це повідомляє BBC. За даними журналістів, палає житловий комплекс Wang Fuk Court. Він налічує 2000 квартир, у яких проживають понад 4000 людей.Попередньо, вогонь охопив будівельні каркаси з бамбука, які розташовані на території житлового комплексу. Через це багато жителів виявилися заблокованими всередині будинків.Наразі відомо про 13 загиблих. Серед них — один рятувальник. Десятки людей отримали травми. До того ж ще 13 людей досі перебувають у вогняній пастці. Серед них — вісім літніх мешканців та двоє немовлят.Наразі пожежі присвоєно найвищий, п'ятий рівень небезпеки. Рятувальники продовжують приборкувати вогонь.Нагадаємо, 23 листопада у російській Шатурі пролунали вибухи. Спалахнула пожежа важливому енергооб'єкті. Над містом піднялася велика хмара диму та стовп полум’я.До того ж 6 листопада в окупованому Сімферополі в Криму виникла потужна пожежа на нафтобазі. За попередніми даними, інцидент стався на об'єкті "Кримнафтозбут" поблизу селища Бітумне..

За час російського повномасштабного вторгнення було чимало пропозицій та ініціатив, як зупинити війну. Жодна з них не втілилася, бо Путін був проти. TrueUA вирішив згадати про "мирні плани" до Трампа, та чому вони були приречені на провал. Раніше ми аналізували, чим могла бути мотивована поспішність американської адміністрації з просуванням "мирного плану" і чого чекати після важливих переговорів України, США та ключових держав Європи у Женеві. За наявною інформацією, з 28 пунктів плану Стіва Віткоффа, Кирила Дмитрієва і зятя Дональда Трампа Джареда Кушнера наразі лишилося 19. Цифра не остаточна, але, як зазначають ЗМІ з посиланням на інформовані джерела, за основу взято план американців, а не європейців, який поширювався на тлі переговорів у Женеві. Тож не йдеться про глобальний перегляд позицій першого варіанту плану, мовиться про його збалансування з інтересами України, врахування наших червоних ліній.Що відбувається після переговорів України, США та Європи в ЖеневіЯк і очікувалося, Кремль відкараскується від оновленого плану та продовжує вимагати капітуляції України. Балакуча голова Путіна Дмитро Пєсков фактично визнав, що під час зустрічі Трампа з російським диктатором на Алясці американський президент потрапив у пастку власного марнославства, щось пообіцявши Путіну. Пєсков називає це "духом Анкориджа", тож не дивно, що забаганки Росії знайшли втілення у першому варіанті плану, який американці хотіли нав’язати Києву. Спільно з європейськими партнерами українській делегації в Женеві вдалося відбити перший натиск дипломатії трампістів. Чи продовжать вони тиск на нас замість тиску на Росію?По-перше, багато питань щодо зустрічі президентів України та США для остаточного узгодження "мирного плану". Буде вона на День подяки 27 листопада чи ні й в якому колі — з європейцями чи наодинці. Трамп сповнений оптимізму. Він відправив Віткоффа до Москви, а Ден Дрісколл зустрінеться з українськими представниками для остаточного узгодження "мирного плану". Натомість від прес-секретарки Білого дому Керолайн Левітт чуємо неприховані погрози, коли вона каже, що Америка "не може" нескінченно поставляти зброю для потреб України. Відмова від військової допомоги та надання розвідданих — один з інструментів тиску на Київ.По-друге, перший варіант "мирного плану" став настільки шокуючим для всіх, що від критики не утрималися навіть республіканці. Виборці Трампа мають протилежне йому бачення ролі США у припиненні війни в Україні. Лише 16% за територіальні поступки України й 15% — за припинення американської допомоги нашій державі. Фактично, "мирний план" у редакції Віткоффа-Дмитрієва-Кушнера суперечить інтересам переважної більшості виборців Трампа. Інша справа, чи готові у Білому домі до них дослухатися, коли здається, що от-от дотиснуть Україну погодитися на угоду.Планів багато, результат завжди одинСитуація змінюється динамічно. "Україна має рамку, розроблену нашими командами в Женеві. Ця рамка на столі, і ми готові рухатися вперед разом — зі Сполученими Штатами Америки, за особистої участі президента Трампа, і з Європою, з лідерами, і з усіма партнерами, які мають сили й можливості допомогти. І я готовий зустрітися з президентом Трампом — є чутливі моменти для обговорення, вони все ще є, і ми вважаємо, що участь європейських лідерів може бути корисною", — заявив Володимир Зеленський 25 листопада під час звернення до учасників засідання Коаліції охочих.Тож поки точаться розмови про близьку угоду, можна згадати долю інших спроб зупинити війну "мирними планами". Всі — невдалі. Бо замість змусити Путіна зупинитися під страхом розвалу економіки Росії з подальшою руйнацією системи управління, з ним, як і зараз, хотіли домовитися.Тиск у СтамбуліПерша спроба датується березнем-квітнем 2022 року, коли в ході переговорів української та російської делегацій у Стамбулі остання в ультимативній формі нав’язувала Україні капітуляцію. Тоді у нас ще не було такої потужної коаліції союзників, тож Україна спробувала зупинити агресора власною дипломатією. Частина пунктів так званих "Стамбульських домовленостей", які ніким не були парафовані, перекочувала до плану Віткоффа-Дмитрієва-Кушнера. Зокрема, росіяни й тоді, і зараз вимагали виходу української армії з Донецької та Луганської областей, визнання Криму російським, відмови України від членства в НАТО та розміщення на нашій території іноземних військ, скорочення чисельності українських збройних сил, офіційного статусу російської мови, відновлення всіх майнових прав УПЦ МП, а також скасування санкцій, введених проти Росії.У тому документі Москва ще й нахабно вимагала бути гарантом безпеки України. Хоча переговори у Стамбулі навесні 2022 року провалилися, Путін неодноразово казав, що "домовленості", яких не було, мають стати основою угоди про припинення війни.Піар ПекінаНаступним згадаємо китайський "мирний план". Його оприлюднили на першу річницю початку повномасштабного вторгнення. У ньому було 12 пунктів, дуже загальних. Хіба імпонував перший — повага до суверенітету всіх країн згідно з принципами Статуту ООН. Також із прийнятних були пункти про підтримання безпеки атомних електростанцій та продовження дії Чорноморського зернового коридору. Після публікації плану Китай розпочав човникову дипломатію: між Європою, Україною та Росією мандрував посланець Пекіна Лі Хуей. Зрештою виявилося, що нічого, окрім піару самого плану, Китай не запропонував. І вже за кілька тижнів після вояжу Лі Хуея, про китайський план не згадували. Проте у травні 2024 року на світ Божий витягли так званий "китайсько-бразильський консенсус" — план із шести пунктів, в якому вже не було згадок про повагу до суверенітету. Він виглядав ще загальнішим за попередній.Разом із тим, Пекін влаштував навколо цього документа потужну піар-кампанію, китайські дипломати їздили країнами Глобального Півдня, заручившись їхньою підтримкою. У вересні 2024 року на полях Генасамблеї ООН Китай заснував платформу "Друзі миру", куди долучилися країни, які геополітично орієнтуються на Пекін. Після першого засідання про платформу нічого не було чути, та, як запевняють в МЗС КНР, вона відіграє "конструктивну роль" в урегулюванні війни в Україні. В чому проявляється ця роль — невідомо. Хіба "Друзі миру" існують у паралельній реальності.Африканський провал2024-й був багатим на ініціативи. У травні, навіть раніше за китайсько-бразильський, з’явився африканський план. Його ініціювали ПАР, Єгипет, Сенегал, Замбія, Республіка Конго та Уганда. На початку червня 2024 року до Києва прибула делегація африканців на чолі з президентом ПАР Сірілом Рамафосою.Їм Москва передала "привіт", завдавши того дня ракетного удару по нашій столиці. Частина пунктів африканських лідерів нагадувала перший китайський план. Фактично йшлося про замороження війни на користь Росії. Після цього вояжу африканці більше свої ініціативи не просували.Індійські спробиТакож 2024 року свій "мирний план" обіцяли показати індуси. Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді їздив до Москви, а в серпні — до Києва. Зрештою стало зрозуміло, що вся його "мирна" ініціатива зводилася до порожніх слів про необхідність завершити війну. При цьому Індія продовжувала купляти російську нафту."Українська формула миру"Потрібно згадати й нашу ініціативу — "Українську формулу миру" з 10 пунктів. Докладно Володимир Зеленський оприлюднив їх 15 листопада 2022 року. Формула попередньо обговорювалася на кількох майданчиках, найбільше учасників зібрав Глобальний саміт миру, який відбувся 15-16 червня у швейцарському Бюргенштоку. За його підсумками уклали комюніке, яке спочатку підписали 80 держав-учасниць і чотири організації. Згодом долучилися ще десять.На жаль, другий Глобальний саміт, який планувався до виборів президента США, так і не відбувся. У листопаді 2024 президентом став Дональд Трампа, після чого все так закрутилося-завертілося, що і понині немає спину. Тепер увесь світ спостерігає лише за бурхливою ініціативністю глави Білого дому, який влаштовує всім емоційні гойдалки.   .

У понеділок, 24 листопада, китайський лідер Сі Цзіньпін провів телефонну розмову з американським президентом Дональдом Трампом. Головні теми розмови — ситуація навколо України та Тайвані.Про це повідомила прес-служба Міністерства закордонних справ Китаю."Увечері 24 листопада 2025 року голова Китаю Сі Цзіньпін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом", — йдеться в заяві.Зазначається, що Трамп і Сі Цзіньпін обговорювали війну в Україні. Вони висловили сподівання, що вдасться досягнути справедливого миру."Два президенти також обговорили кризу в Україні. Президент Сі наголосив на підтримці Китаєм усіх зусиль, що сприяють миру, та висловив сподівання, що різні сторони скоротять свої розбіжності, досягнуть справедливої, міцної й обов'язкової мирної угоди якомога швидше та вирішать кризу в її корінних причинах", — свідчить документ.Також Сі Цзіньпін "уточнив принципову позицію Китаю щодо тайванського питання". Ця тема є найголовніше для китайського лідера."Повернення Тайваню до складу Китаю є важливим компонентом післявоєнного міжнародного порядку", — акцентував Сі Цзіньпін.Декілька днів тому журналісти Bloomberg писали, що розширення санкцій щодо китайських портів і нафтопереробних заводів перекриває потоки російської та іранської нафти до світового імпортера номер один, хоча нові обхідні шляхи свідчать про те, що уповільнення може бути швидкоплинним.Нагадаємо, минулого тижня висока представниця ЄС Кая Каллас інформувала, що Європа обмежена в можливостях тиску на Китай через допомогу Росії. Це пов’язано зі значними економічними звʼязками з Пекіном..

Висока представниця Європейського Союзу Кая Каллас поінформувала, що Європа обмежена в можливостях тиску на Китай через допомогу Росії. Це пов’язано зі значними економічними звʼязками з Пекіном.Про це Кая Каллас розповіла в коментарі виданню Bloomberg."Китай також може завдати вам шкоди, й у цьому проблема. Якщо ви не готові платити ціну, яку вони збираються вам нав’язати, тоді важко діяти", — зазначила вона.За її словами, війна Росії проти України могла би вже закінчитися, якби Китай перестав допомагати Росії уникати санкцій, запроваджених Євросоюзом.ЄС не може запровадити санкції проти Китаю через допомогу Росії у війні тому, що Китай контролює європейські ланцюги постачань і залишається життєво важливим експортним ринком.Також Китай може впливати на роботу європейських технологічних компаній через те, що раптово обмежує постачання рідкісноземельних металів до ЄС і вимагав від компаній отримання дозволів на імпорт у китайському уряді.Європейські виробники також зіткнулись з нестачею чіпів, після того, як китайська фабрика Nexperia відмовилася постачати їх у країни ЄС. Китайський виробник Nexperia є підрозділом нідерландського виробника з такою ж назвою, але діє в юрисдикції Китаю."Китай дуже розумно впорався зі зростанням свого геополітичного впливу", — констатувала Кая Каллас.Висока представниця ЄС закликала США, Австралію, Велику Британію, Японію й інші країни доєднатися до тиску на Китай. Вона зауважила, що необхідно діяти разом.Нагадаємо, сьогодні видання Bloomberg також повідомляла, що розширення санкцій щодо китайських портів і нафтопереробних заводів перекриває потоки російської й іранської нафти до світового імпортера номер один, хоча нові обхідні шляхи свідчать про те, що уповільнення може бути швидкоплинним..

Розширення санкцій щодо китайських портів та нафтопереробних заводів перекриває потоки російської та іранської нафти до світового імпортера номер один, хоча нові обхідні шляхи свідчать про те, що уповільнення може бути швидкоплинним.Про це повідомляє Bloomberg.Великі державні переробні компанії призупинили закупівлі ESPO, сирої нафти, яка становить основну частину імпорту Китаю з Росії, після санкцій США проти виробників ПАТ "Роснефть" та ПАТ "Лукойл". Акції Вашингтона на нафтовий термінал Річжао , який обробляв близько 10 відсотків імпорту сирої нафти з Китаю, також обмежують іранські потоки.А деякі приватні нафтопереробні заводи, які зазвичай більш толерантні до ризику, коли йдеться про купівлю чутливої ​​нафти, також уникають сорту з російського Далекого Сходу. Їхні обережності з'явилися після того, як Європейський Союз і Велика Британія внесли до чорного списку Shandong Yulong Petrochemical Co., так званого "чайника", який був основним покупцем російської нафти. Усе це разом створило незвичайний рівень тривоги на ринку.За словами Вандани Харі, засновниці сингапурської аналітичної фірми Vanda Insights, саме зростання страху відрізняє останні заходи США від попередніх обмежень Заходу. Нервозність серед китайських покупців виникає на тлі скорочення закупівель російської нафти в індійських компаніях, що свідчить про те, що зусилля Заходу позбавити Кремль коштів на війну в Україні нарешті дають результат. Однак стійкість портів, які вже внесені до чорного списку, таких як Дунцзякоу в провінції Шаньдун, свідчить про можливість відновлення потоків без суворого контролю та контролю.За оцінками галузевої аналітичної компанії Rystad Energy AS, імпорт російської сирої нафти, що перевозиться морем, може скоротитися цього місяця на 500 – 800 тисяч барелів на день, або на дві третини від звичайного рівня. Тим часом приплив з Ірану може скоротитися на 200 –400 тисяч барелів на день, або на 30 процентів.За словами Емми Лі, провідного аналітика китайського ринку компанії Vortexa Ltd., що займається відстеженням суден та розвідкою, зростає надлишок чутливої ​​нафти, яка намагається знайти собі притулок. За її словами, приватним китайським нафтопереробним заводам, або "чайникам", не вистачає імпортних квот для імпорту барелів, а продавці відчайдушно намагаються їх позбутися, що призводить до зниження цін.Китайський імпорт іранської нафти, для якої Річжао є ключовим портом, залишається низьким після того, як у жовтні порт був санкціонований за його зв'язки з виробником з Перської затоки. За даними Vortexa, вже високі запаси в Шаньдуні та брак квот на імпорт нафти серед приватних нафтопереробних заводів також знижують попит на ці барелі.Нагадаємо, у міністерстві фінансів Сполучених Штатів Америки повідомили, що американські санкції проти російських компаній "Роснєфть" та "Лукойл" вже скорочують доходи Москви від продажу нафти. Вашингтон очікує, що ці обмеження, ймовірно, призведуть до тривалого падіння обсягів експорту російської нафти..