# Китай

У Китаї відреагували на масований обстріл Києва 28 серпня та закликали сторони уникати подальшої ескалації війни в Україні.Про це повідомляє Newsweek. За даними видання, речник МЗС КНР Ґо Цзякунь заявив, що "в українському конфлікті не повинно бути ескалації воєнних дій та розпалювання вогню"."Ми вважаємо, що всі сторони повинні дотримуватися спільної, всеохоплюючої, заснованої на співпраці та сталої концепції безпеки, а також працювати над сприянням політичному врегулюванню кризи в Україні", — наголосили у МЗС Китаю.До того ж речник МЗС КНР закликав всі зацікавлені сторони дотримуватися трьох принципів, а саме: не поширювати конфлікт з поля бою, не посилювати ескалацію бойових дій та не розпалювати вогонь."Вони є важливими для деескалації ситуації та створення умов для політичного врегулювання кризи", — наголосив він.Обстріл Києва 28 серпняЦієї ночі російські окупанти атакували столиці ударними безпілотниками та ракетами різних типів. Через ворожі удари загинули 17 людей. Серед них — четверо дітей: дівчинка двох років, 14-річний хлопець та 17-річні дівчина та хлопець. Водночас постраждали 48 людей. Також серед потерпілих — 10 дітей.За інформацією начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка, внаслідок рашистських ударів у столиці є пошкодження у понад 20 локаціях в багатьох районах. Зокрема:у Дарницькому районі росіяни прямим влучанням знищили частину п'ятиповерхівки. На місці триває рятувальна операція, намагаються деблокувати людей, витягти з-під завалів. До того ж постраждали дев'яти та 16-поверхові житлові будинки, приватний будинок, парковка, дитячий садочок;у Дніпровському районі пошкоджена житлова 25-поверхівка, дрон влучив у двір поруч з дев'ятиповерхівкою. Крім того, десятки автівок постраждали на кількох локаціях;у Соломʼянському районі горів приватний житловий будинок;Шевченківський район — пошкоджено кілька нежитлових будівель, офіси, автівки;в Голосіївському районі внаслідок атаки сталося займання на кількох локаціях, понад 10 будинків з вибитими вікнами, постраждали автівки;у Деснянському районі в нежитловій зоні також зафіксовано також наслідки. Крім того, є пошкодження в Оболонському.До того ж під час рашистської атаки на столицю постраждала будівля представництва Європейського Союзу. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що "Росія повинна негайно припинити свої безрозбірливі атаки на цивільну інфраструктуру та приєднатися до переговорів про справедливий і тривалий мир".Мер Києва Віталій Кличко заявив, що 29 серпня в Києві оголошено День жалоби за жертвами масованої атаки РФ. У цей день будуть приспущені прапори на всіх комунальних будівлях міста. Також рекомендовано приспустити державні прапори на будівлях державної та приватної форм власності. В місті заборонені будь-які розважальні заходи.Нагадаємо, вночі 28 серпня російські окупанти здійснили цілеспрямований удар по цивільному пасажирському рухомому складу "Укрзалізниці". Зафіксовано значні пошкодження.

У ніч на четвер, 28 серпня, росіяни атакували Україну ракетами та реактивними дронами типу "Шахед". У цих збитих безпілотниках було виявлено деталі китайського, чеського та німецького виробництва. Як повідомляє видання Clash Report, Київ атакували безпілотники-камікадзе, оснащені реактивними двигунами, які здатні розвивати високу швидкість. Огляд збитих дронів виявив деталь, що має міжнародне значення.Так, було встановлено, що силовою установкою безпілотників-камікадзе був двигун PBS TJ40-G2, виготовлений компанією PBS Velká Bíteš у ​​Чехії. Російські безпілотники з реактивним двигуном також використовують двигуни SW400 Pro китайського походження. Також цей китайський виробник забезпечує РФ блоками керування двигуном від китайських двигунів Swivel SW400 Pro, які теж виявляють у збитих ударних реактивних дронах. У паливній системі безпілотника було виявлено німецьку паливну помпу Bosch 0-580, яка зазвичай використовується в цивільних автомобілях.Нагадаємо, 28 серпня начальник управління комунікації, командування Повітряних сил ЗС України Юрій Ігнат повідомляв, що наразі ворог вже частіше використовує дрони з реактивними двигунами. Цієї ночі окупанти застосовували їх на декількох напрямках.

Російський танкер зі скрапленим газом уперше пришвартувався в Китаї. Це сталося попри санкційні обмеження, які запровадили Сполучені Штати Америки. Як повідомляє Bloomberg, судно Arctic Mulan, що перевозило паливо з занесеного до чорного списку заводу Arctic LNG 2 на півночі Росії, пришвартувалося до термінала Beihai LNG.Проект Arctic LNG 2 потрапив під санкції адміністрації екс-президента США Джо Байдена і почав експортувати паливо на так званому тіньовому флоті ще минулого року. Втім, жоден танкер раніше не заходив в імпортні термінали, оскільки покупці побоювалися заходів у відповідь з боку Вашингтона.Arctic LNG 2, очолюваний Novatek PJSC, відіграє ключову роль у планах Росії потроїти експорт скрапленого природного газу до 2030 року. Москва прагне відкрити нові ринки після різкого падіння трубопровідних постачань традиційним європейським клієнтам."Окрім тиску на Індію щодо її закупівель російської нафти, США утрималися від подальшого посилення заходів проти покупців російського СПГ, прагнучи укласти угоду про припинення вогню в Україні. Президент США Дональд Трамп заявив, що особисті переговори з Володимиром Путіним у серпні були "надзвичайно продуктивними", — додає Bloomberg. Видання наголошує, що Arctic Mulan завантажив партію СПГ на початку червня з плавучого сховища на сході Росії. Паливо в резерві походило із заводу Arctic LNG 2. Влітку минулого року підприємство виробило вісім партій газу, але в жовтні було змушене призупинити роботу. Причинами стали відсутність покупців і сезонне утворення льодів навколо об'єкта. У результаті судна перевантажували паливо на сховища в самій Росії.Нагадаємо, на початку серпня президент України Володимир Зеленський запровадив санкції проти капітанів тіньового флоту Росії. Це відбулося в межах синхронізації українських санкцій зі санкціями Європейського Союзу.

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин і російський диктатор Володимир Путін відвідають військовий парад у Китаї 3 вересня. Для Путіна та Кіма це буде перша спільна публічна поява з лідером Китаю Сі Цзіньпіном — на знак колективної непокори Заходу.Як повідомляє агентство Reuters, посилаючись на дані міністерства закордонних справ Китаю, серед 26 іноземних лідерів, які відвідають парад наступного тижня, не буде жодного західного політика, за винятком Роберта Фіцо, прем'єр-міністра Словаччини.Агентство зауважило, що на тлі зростання своєї військової могутності Китай під час параду продемонструє солідарність не тільки з країнами Глобального Півдня, але й з Росією та Північною Кореєю, які перебувають під західними санкціями. Північна Корея, офіційний союзник Китаю за договором, перебуває під санкціями Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй з 2006 року через розробку ядерної зброї та балістичних ракет. Кім Чен Ин востаннє відвідував Китай у січні 2019 року."Росія, яку Пекін вважає стратегічним партнером, зазнала шкоди від кількох раундів західних санкцій, запроваджених після її вторгнення в Україну у 2022 році, через що її економіка опинилася на межі рецесії. Путін, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд, востаннє відвідував Китай у 2024 році", — наголошує агентство.Помічник міністра закордонних справ Китаю Хун Лей наголосив, що серед учасників параду, який пройде у Китаї 3 вересня, будуть самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, президент Сербії Александар Вучич, президент Ірану Масуд Пезашкян, президент Індонезії Прабово Субіанто та спікер Національних зборів Південної Кореї У Вон Сік. Водночас Організацію Об'єднаних Націй представлятиме заступник генерального секретаря Лі Цзюньхуа, який раніше обіймав різні посади в китайському Міністерстві закордонних справ."На цьому параді, який стане одним із найбільших у Китаї за останні роки, буде продемонстровано передове обладнання, таке як винищувачі, системи протиракетної оборони та гіперзвукова зброя", — додає агентство.Нагадаємо, раніше американський дипломат, заступник генерального секретаря НАТО з 2012 до 2016 року Александр Вершбоу повідомляв, що, найімовірніше, жодної двосторонньої зустрічі Володимира Зеленського та Володимира Путіна не відбудеться. Принаймні найближчим часом для цього немає передумов через небажання кремлівського диктатора.

"Нерозумними та нереалістичними" вважають у Пекіні вимоги Сполучених Штатів Америки та Росії приєднатися до переговорів щодо ядерного роззброєння. У Китаї запевнили, що дотримуються принципу незастосування ядерної зброї першими.Про це заявив речник Міністерства закордонних справ Китаю Ґо Цзякунь, якого цитує агенція Reuters.Раніше президент США Дональд Трамп розповів, що обговорював ядерний контроль із російським диктатором Володимиром Путіним і хотів би бачити Пекін учасником цього процесу.У відповідь Ґо Цзякунь наголосив, що ядерні можливості Китаю і США не можна навіть порівнювати."Ядерні потенціали Китаю та США перебувають на зовсім різних рівнях, стратегічне середовище безпеки та ядерна політика двох країн теж є абсолютно різними. Тому вимагати від Китаю розпочати тристоронні переговори про ядерне роззброєння зі США та Росією нерозумно та нереалістично", — зазначив речник МЗС Китаю.За його словами, країна суворо дотримується принципу незастосування ядерної зброї першою та веде винятково оборонну ядерну стратегію. Пекін не планує втягуватися в перегони озброєнь із будь-якою іншою державою."Країни з найбільшими ядерними арсеналами мають першими виконувати свої особливі пріоритетні обов’язки щодо ядерного роззброєння", — додав Ґо.Як відомо, 25 серпня Трамп заявляв, що одним із головних завдань США є денуклеаризація разом із Китаєм та Росією. За словами американського президента, Москва нібито вже готова до переговорів, а Китай приєднається пізніше.Росія 2023 року односторонньо вийшла з Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (ДСНО). Дія цього документа запланована до лютого 2026 року, і його потенційне оновлення може стати ключовим питанням у майбутніх переговорах.До зустрічі з Трампом на Алясці Путін зазначав, що новий договір про стратегічні наступальні озброєння може стати однією з головних тем переговорів. Це додає складності майбутніх тристоронніх дискусій і різні підходи до ядерного контролю у США, Росії та Китаї.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Північна Корея таємно збудувала й експлуатує масштабну базу для розміщення ракет великого радіуса дії поблизу кордону з Китаєм. Ракети, які розташовані на цій базі, є потенційною загрозою для США.

У ніч на 26 серпня жителі низки українських областей спостерігали у небі рідкісне космічне явище — тонкий яскравий промінь світла пробивався серед зірок. Спочатку вважалося, що це явище спровокувала комета або світловий стовп, однак, ймовірно, це була китайська ракета, яка у цей час здійснювала місію.За припущенням Telegram-каналу Alpha Centauri, це міг бути болід, але згодом канал уточнив, що це таки була ракета. Ідентичну інформацію також надав астроном Джонатан МакДауелл. За його словами, явище, яке спостерігали не лише на території України, було наслідком скидання палива ракетою Китайської Народної Республіки CZ-8A (Long March 8A).Світлове явище помітили люди не лише в Україні, але й по всій Європі — від Німеччини до Словаччини. Скид палива з верхнього ступеня ракети CZ-8A бачили в Німеччині о 20:38 UTC (22:38 CEST), а саму ракету запустили о 19:08 UTC.Під час цієї процедури надлишкове паливо виводиться з баків ракети після виведення на орбіту супутників. Операція запобігає потенційним вибухам і забрудненню космічного простору.Під дописом астронома у коментарях низка користувачі поставили під сумнів, що це може бути скидання палива, адже струмінь світла був надто прямий. На це МакДауелл відповів, що це може бути викликано особливістю будови вентиляційної системи.Коли паливо потрапляє в розріджену атмосферу, то замерзає та утворює кристали, що відбивають світло Сонця, створюючи яскравий слід, який добре проглядається з Землі.Це була китайська ракетаЗапуск ракети CZ-8A відбувся 25 серпня 2025 року о 19:08 UTC (приблизно о 22:08 за Києвом) з комерційного космодрому LC-1 у Веньчані, провінція Хайнань. За допомогою ракети на орбіту доставили дев'ять супутників зв'язку серії SatNet LEO Group 10 для китайської державної інтернет-констеляції.Супутники SatNet входять до масштабного китайського проекту China Satellite Network Group, що передбачає розгортання майже 13 тисяч супутників для створення якісної альтернативи Starlink. SatNet вже розмістила 57 супутників і в планах запустити ще близько 400 до кінця 2027 року.Запуск місії SatNeo Group 10: Цей запуск CZ-8A був четвертим у 2025 році та сьомий загалом з моменту старту версії 8A. Попередні запуски пройшли 11 лютого, 30 липня та планувався ще один на кінець серпня.Нагадаємо, у NASA пропонують замінити міжнародну космічну станцію і зосередитися на освоєнні Місяця. Окрім цього, до 2030 року на супутнику Землі планують запустити перший ядерний реактор. .

У Китаї спростували повідомлення ЗМІ про нібито готовність приєднатися до міжнародних миротворчих сил в Україні. Пекін не готовий піти на такий крок.Таку заяву зробив речник міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякунь, пише Jimu News. Як зазначає видання, 25 серпня речник МЗС Го Цзякунь провів чергову прес-конференцію.Репортер Deutsche Presse-Agentur запитав, що за даними німецької газети Die Welt, дипломатичні представники країн ЄС заявили, що Китай висловив готовність брати участь у можливих "міжнародних миротворчих силах" в Україні. "Відповідні повідомлення не відповідають дійсності. Позиція Китаю щодо "української кризи" є послідовною та чіткою", —  відповів Го Цзякунь.Як відомо, гарантії безпеки для України готова надати "Коаліція рішучих", до якої входять 30 країн. Її очолюють Велика Британія, Франція та Німеччина. Представники коаліції заявили про готовність розгорнути сили стримування на території України.Президент США Дональд Трамп заявляв, що США братимуть участь у цьому процесі, однак провідну роль мають відіграти європейські країни. Не виключається, що Америка може надати Україні підтримку з повітря в рамках гарантій безпеки. Але Дональд Трамп проти відправлення американських військ в Україну.Натомість у Росії заявили, що гарантії безпеки України мають забезпечуватися "на рівній основі" такі країни, як Китай, США, Велика Британія та Франція.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський зазначив під час спільної прес-конференції із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Києві, що гарантії безпеки для України мають бути такими, як п’ята стаття Північноатлантичного альянсу. До того ж вони мають передбачати фінансування української армії.

Ні для кого не секрет, що Володимир Путін і Сі Цзіньпін діють узгоджено у питаннях, геополітичної ваги для Москви й Пекіна. Тому наміри Кремля накинути нам і нашим партнерам китайців як гарантів безпеки — їхня спільна стратегія.Не можуть бути гарантом і крапкаПершим ідею залучити КНР до гарантій безпеки Україні висловив Володимир Путін, потім її повторив керівник МЗС Росії Сергій Лавров. Суть пропозиції проста — гарантувати безпеку нашій країні повинні всі постійні члени Ради безпеки ООН, то ж без Китаю і Росії, мовляв, не обійтися. Президент України Володимир Зеленський чітко дав зрозуміти — китайців серед країн-гарантів не буде. "По-перше, Китай не допоміг нам зупинити цю війну від самого початку", — заявив Зеленський. Він нагадав, що Пекін не зробив нічого в той момент, коли Росія окупувала Крим. Хоча був серед країн, які обіцяли нам гарантії, згідно з Будапештським меморандумом. Китайці доєдналися до нього пізніше, але взяті зобов’язання визначалися для всіх підписантів.По-друге, Китай постачав Росії дрони, які вона застосовувала проти України. За даними української розвідки, частка китайських компонентів у російських "шахедах" сягає до 65%."Нам не потрібні гаранти, які не допомагають Україні й не допомагали в той момент, коли нам це було дійсно потрібно після 24 лютого 2022 року", — наголосив Зеленський.Україна потребує гарантій лише від тих країн, які готові надати реальну допомогу. Простіше кажучи, український президент досить жорстко "відшив" і Росію, і її друзів китайців. Але потрібно розуміти, що ці двоє все одно ламатимуться у зачинені двері."Необхідно прагнути до спільної, всеосяжної та стійкої безпеки й сприяти політичному врегулюванню кризи в Україні. Китай готовий відігравати конструктивну роль у досягненні цієї мети", — відреагувала на заяву Зеленського речниця МЗС КНР Мао Нін. А згодом у німецькій Welt з’явилася публікація з посиланням на європейських дипломатів, що Китай нібито готовий відправити в Україну миротворців із мандатом ООН. Видання стверджує, що у Брюсселі такі наміри сприйняли негативно, остерігаючись того, що в разі конфлікту китайці стануть на бік росіян. Власне, тут вони мають рацію.Нині триває розробка гарантій безпеки для України, до якої долучені представники Києва, Вашингтона, "коаліції рішучих". Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оцінив зусилля для врегулювання війни в Україні лише у два відсотки. "Ми зробили перші кроки. Скажу образно: ми перебуваємо на дистанції в 10 кілометрів і пройшли, може, перші 200 метрів, не більше. Але в будь-якому разі ми рухаємося в правильному напрямку", — заявив він.Та наголосив, що "більших дипломатичних зусиль, ніж в останні три тижні" керівництво Німеччини та Європейського Союзу ще не робило.Також нагадаємо, Трамп дав Путіну два тижні, щоб визначити, чи налаштований той на мир. Чергові часові рамки від американського президента сприйняли критично, але два тижні можуть призначатися не для Путіна, а для Сі Цзіньпіна. Замість зустрічі з Зеленським Путін їде до Китаю. Чого від Сі може очікувати Трамп У Білому домі розуміють, що за підтримки Пекіна російська воєнщина ще довго огризатиметься. Тому хочуть побачити кроки товариша Сі, тримаючи руку на двох кнопках. Перша — вторинні санкції, яку Трамп дуже не хоче натискати, оскільки вони бумерангом ударять по американських споживачах. Друга — визнання Росії країною, що спонсорує тероризм, депортуючи українських дітей. Про таку опцію днями заявив сенатор-республіканець Ліндсі Грем, співавтор законопроекту про вторинні санкції. Який так і не став законом. Визнання Росії спонсором тероризму — не панацея, але принаймні багато країн перед тим, як мати справу з Москвою, трохи подумають, чи варто сваритися з Америкою. Розмови про такий сценарій з’явилися не просто так.31 серпня цього року у китайському Тяньцзіні розпочне роботу дводенний саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), куди прибуде Путін. Він загалом перебуватиме у Китаї чотири дні: зокрема, за даними ЗМІ, 3 вересня відвідає військовий парад на площі Таньаньмень у китайській столиці до 80-ї річниці закінчення Другої світової війни. Про запланований візит російського диктатора до КНР було відомо ще у червні після його телефонної розмови з китайським другом.ШОС — антизахідний проект, ініційований Китаєм, Росією та її середньоазійськими сателітами Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном й Узбекистаном у 1996 році. Постійними членами організації окрім засновників ще є Білорусь, Індія, Іран та Пакистан. Ще є 14 партнерів і кілька спостерігачів. Цьогорічне засідання буде показовим. По-перше, чи приїдуть найвищим представництвом Індія і Пакистан. Індія потрапила під американські санкції через купівлю російської нафти, чим скористалися китайці, які почали скуповувати те, від чого відмовилися індуси. Але Пекін заступився за Нью-Делі, обурившись американською політикою протекціонізму.По-друге, серед партнерів ШОС — Азербайджан, Вірменія, Туреччина — які можуть знизити рівень представництва на саміті через присутність там Путіна. Про конфлікт Баку і Москви TrueUA раніше детально розповідав. Як і про те, як Азербайджан і Вірменія домовилися про мир у кабінеті Трампа, відсунувши від переговорів Путіна. Ну а Анкара цьому сприяла. По-третє, за тим, як учасники форуму поводитимуться з Путіним, уважно дивитимуться у Вашингтоні. Трамп дуже не любить міжнародні проекти, які діють проти інтересів США. Як, приміром, БРІКС. А ШОС — відверто прокитайський проект. То ж увага до його перебігу буде відповідною. Як довго Китаю буде вигідно сприяти Росії у затягуванні війниМожна припустити, що у США сподіваються на мудрість Сі Цзіньпіна, який схилить Путіна піти на серйозні поступки для завершення війни в Україні. Якщо китайському лідеру це вдасться, американці відкриють для Пекіна нові можливості у переговорах щодо мит та економічного співробітництва.Для Трампа ознакою конфронтації з боку Сі стане сприяння затягуванню війни. Історія з китайськими миротворцями під егідою ООН — ознака конфронтації. Спроба залучити сюди Організацію об’єднаних націй — тупиковий варіант, але вигідний Росії. Вона сподівається руками китайців делегітимізувати на міжнародному рівні гарантії безпеки, які в муках народжують наші партнери. Спочатку розмови про миротворців від начебто "нейтральних" країн, якою Китай не є, замість військ країн НАТО із "коаліції охочих". Потім підтягування китайцями до своєї ініціативи країн Глобального Півдня, на які Пекін має вплив. Він вже намагався таке провернути рік тому, коли на полях Генасамблеї ООН проводив захід "Друзі миру", де просував спільний із бразильцями "мирний план" із шести пунктів. Словом, напрямок — зрозумілий.Сі Цзіньпін може обрати шлях протистояння, вимагаючи гарантій для своїх інтересів в Україні й для свого друга Путіна. Інакше війна триватиме. Йому вона більш ніж вигідна — прив’язав до себе Росію, яка втратила суверенність економіки, грає у власну гру з Європою, демонструє Трампу, що хоче ділити з Америкою світ на рівних. А може розставити акценти інакше. Восени у цьому регіоні Азії відбудеться одразу два великих саміти — 26-28 жовтня у Малайзії зустріч країн АСЕАН (Асоціації країн Південно-східної Азії), а відразу після нього Південна Корея прийматиме лідерів АТЕС (Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва). На обох заплановане перебування і Трампа, і Сі Цзіньпіна, де вони можуть зустрітися як лідери, які спільно припинили війну в Україні й спроможні далі домовлятися.Що обере китайський вождь? Більшість експертів схиляються до першого сценарію. Якщо станеться саме так, тоді Сі не лишить Трампу іншого вибору, як після закінчення 90-денного тарифного перемир’я на початку грудня випробувати митами й санкціями китайського економічного колоса на міцність.

Росія планує навчати дітей із Китаю на окупованих українських територіях. Навчальний заклад на 300 місць можуть звести в одному із районів захопленої ворогом Луганської області.Про це повідомляє NV, посилаючись на дослідників Східної правозахисної групи, які стежать за ситуацією на захоплених росіянами територіях України.Китайські "активісти" вже користуються реєстрацією відповідної юридичної особи та шукають приміщення під навчальний центр через "Російський фонд розвитку території". Водночас представник луганської окупаційної "влади" Олег Коваль сказав одному з місцевих пропагандистських медіа, що у Китаї повна середня освіта не повністю безплатна. Навчання в старшій школі є платним, а вступ можливий лише за результатами іспитів."Саме тому китайські батьки шукають альтернативи за кордоном. А росіяни охоче пропонують їм для цього окуповану Луганщину", — наголошує видання.У NV додають, що 26 червня 2025 року керівник окупаційного "міністерства освіти ЛНР" Іван Кусов зустрівся з китайською делегацією. За даними пропагандистських медіа, у ході перемовин сторони обговорювали не лише відкриття школи, але й навчання китайських студентів у місцевих закладах вищої освіти, створення спільних підприємств та проведення "модернізації бізнесу"."Якщо школа буде мінімум на 300 осіб, скільки родин приїде? Скільки фахівців буде залучено?" — наголошує директорка Східної правозахисної групи Віра Ястребова.Вона зауважила, що Китай не довіряє окупаційній владі, тож він хоче інтегруватися туди самостійно. Для цього Пекін буде розставляти своїх експертів, менеджерів, фахівців, і виховуватиме нове покоління, яке стане їм на заміну. Видання додає, що така освітня "активність" є наслідком активізації контактів між представниками Китаю та окупаційними "адміністраціями" захоплених росіянами районів Луганщини, Донеччини, Херсонщини та Запорізької області. Згідно із документами, які отримало видання, відповідні процеси відбулися у період з травня по липень поточного року."Втім, основною сферою, до якої ці "адміністрації" тимчасово окупованих українських територій хочуть залучити представників Китаю, залишається економіка. Російська влада та її окупаційні осередки намагаються зацікавити представників Пекіна "перспективами" захоплених районів України", — наголошує видання.Так, у червні на Петербурзькому економічному форумі представники окупаційних адміністрацій, зокрема, колаборанти з Херсонщини, підписали певні "угоди" про вихід на азійські ринки. Йдеться, серед іншого, про "розвиток торгівельно-економічних зв’язків" з КНР, В’єтнамом та країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону.Нагадаємо, у червні у Міністерстві закордонних справ України повідомляли, що рішення влади Російської Федерації про заборону вивчення української мови в школах на тимчасово окупованих територіях — це черговий вияв геноцидної політики Москви. Українські дипломати зауважили, що протягом століть Московія намагалася заборонити українську мову загалом понад 130 разів.

Глава Кремля Володимир Путін здійснить чотириденний візит до Китайської Народної Республіки, де візьме участь у саміті Шанхайської організації співробітництва у Тяньцзіні.Про це повідомив пропагандист кремлівського пулу Павло Зарубін.За словами росіянина, візит диктатора відбудеться наступного тижня, і в його рамках пройдуть масштабні перемовини між російською та китайською делегаціями.Нагадаємо, 28 липня заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця заявляв, що шанси на зустріч Зеленського та Путіна з метою припинення бойових дій зростають, адже американський лідер Дональд Трамп відкрито висловлює невдоволення затягуванням Москвою переговорного процесу.Також, за словами Кислиці, Росія намагається зірвати мирний процес, водночас Україна, Сполучені Штати Америки та європейські партнери поступово просуваються в питаннях гарантій безпеки. Однак Володимир Путін не готовий до реальних мирних переговорів.Варто зазначити, що у Росії почали звинувачувати країни Заходу у нібито небажанні сприяти перемовинам України з Російською Федерацією. У такий спосіб Москва вигадала нову відмовку, чому глава Кремля Володимир Путін тікає від зустрічі з українським лідером Володимиром Зеленським.

Пекін на офіційному рівні висловив готовність відправити миротворчі війська в Україну. Але Китай поставив умову, щоби ці сили розгорнули під мандатом Організації Об’єднаних Націй.Таку інформацію оприлюднило видання Welt. Журналісти послалися на дипломатів ЄС, які мають надійні джерела в китайському уряді.Співрозмовники медійників зауважили, що Китаю готовий розгорнути війська в Україні лише на основі мандату ООН.У Брюсселі план Пекіна сприйняли неоднозначно. З одного боку в Євросоюзі вважають, що таким чином відбудеться залучення країн Глобального Півдня, які захочуть розмістити війська для спостереження за миром.З іншого боку в ЄС побоювання, що Китай захоче шпигувати в Україні й "у разі конфлікту займе чітко проросійську позицію замість нейтральної".Крім того, більшість країн Євросоюзу з різних причин неохоче надає потенційному контингенту мандат ООН заздалегідь. Італія ж наполягає на цьому вже декілька місяців.Як відомо, гарантії безпеки для України готова надати "Коаліція рішучих", до якої входять 30 країн. Її очолюють Велика Британія, Франція та Німеччина. Представники коаліції заявили про готовність розгорнути сили стримування на території України.Президент США Дональд Трамп заявляв, що США братимуть участь у цьому процесі, однак провідну роль мають відіграти європейські країни. Не виключається, що Америка може надати Україні підтримку з повітря в рамках гарантій безпеки. Але Дональд Трамп проти відправлення американських військ в Україну.Натомість у Росії заявили, що гарантії безпеки України мають забезпечуватися "на рівній основі" такі країни, як Китай, США, Велика Британія та Франція.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський зазначив під час спільної прес-конференції із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Києві, що гарантії безпеки для України мають бути такими, як п’ята стаття Північноатлантичного альянсу. До того ж вони мають передбачати фінансування української армії.

Китай, ймовірно, не надасть Україні гарантії безпеки попри бажання Росії. Це не є можливим через обмеженість ресурсів Пекіна та небажання створювати прецедент.Як повідомляє видання South China Morning Post, зі зростанням очікувань щодо особистої зустрічі російського диктатора Володимира Путіна та президента України Володимира Зеленського, гарантії безпеки для Києва вийшли на перший план у переговорах щодо мирної угоди з Москвою, яка має покласти край війні.Під час прес-конференції в середу, 20 серпня, міністр закордонних справ держави-агресора Росії Сергій Лавров заявив, що Москва погодилася розробити систему гарантій безпеки за участю всіх постійних членів Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй, включно з Китаєм."Його коментар пролунав після того, як спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стів Віткофф заявив у неділю, що Путін на саміті на Алясці погодився дозволити Сполученим Штатам та Європі фактично запропонувати Києву гарантії безпеки за зразком НАТО в рамках потенційної мирної угоди", — наголошує видання.South China Morning Post зауважує, що російський диктатор заявив про готовність обговорити гарантії безпеки для України, але під час зустрічі згадав Китай як одного з можливих гарантів. Своєю чергою, Чжу Цзюньвей, директор китайського аналітичного центру Horizon Insights Centre, заявив, що не очікується, що Пекін відіграватиме важливу роль у майбутніх переговорах щодо гарантій безпеки для України. Він зазначив, що існують різні типи "гарантій", і залишається незрозумілим, про яку саме "гарантію" нібито згадував Путін."Будь-яка нова угода про гарантії безпеки повинна враховувати, як зробити положення справді практичними, щоб уникнути неефективності, яку спостерігав Будапештський меморандум 1994 року", — наголосив Цзюньвей.Так, навіть якщо документ про гарантії безпеки врешті-решт буде складено, Китай може не приєднатися до західних гарантій. Цзюньвей додає, що Пекін, швидше за все, опублікує деякі заяви про безпеку в окремих документах. Китай може бути готовий обговорити та взяти участь у заходах безпеки в рамках механізмів Організації Об'єднаних Націй, але наразі немає жодних ознак участі ООН.Сун Бо, науковий співробітник Центру міжнародної безпеки та стратегії Університету Цінхуа, заявив, що Москва та Вашингтон неодноразово згадували про залучення Китаю до завершення російсько-української війни. За його словами, так США та РФ показують, що "втратили свою силу"."Росія та США займають позитивну позицію щодо цього, оскільки обидві держави значно втратили свою силу і тепер повинні покладатися на інші держави, такі як Китай", — наголосив він.Сун очікує, що Китай виступатиме щонайбільше гарантом або свідком з погляду дипломатичних чи політичних заяв, а не справжнім гарантом безпеки для України. Він додав, що якби Пекін виступав гарантом безпеки, це означало б надання сил безпеки та участь у конкретних дипломатичних та багатосторонніх механізмах координації."З погляду розподілу ресурсів і технічної готовності, Китаю буде важко виконати ці умови", — сказав він.Цзінь Цанжун, професор міжнародних відносин Університету Ренмін, заявив, що очікує, що Китай залишатиметься обережним щодо безпосередньої участі у врегулюванні війни в Україні, навіть якщо це означатиме лише надання гарантій безпеки на політичному рівні для Москви та Києва. Він наголосив, що Китай не зацікавлений у "суперечках у Європі", оскільки цей регіон знаходиться надто далеко і має мало стосунку до інтересів Пекіна.Своєю чергою, Рана Міттер, завідувач кафедри відносин між США та Азією в Гарвардській школі Кеннеді, заявив, що очікує, що китайський уряд "ймовірно буде дуже зацікавлений" у припиненні вогню між Росією та Україною, що могло б полегшити управління стабільністю в Європі.У середу, 20 серпня, Зеленський заявляв, що гарантії безпеки після війни можуть надавати лише ті країни, які реально допомагають і які насправді є союзниками. Китай до такої категорії не входить."Чому не Китай у гарантіях? По-перше, Китай нам не допоміг зупинити цю війну від початку. По-друге, Китай допоміг Росії, відкривши ринок дронів", — наголошував він.Нагадаємо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли, що Кремль продовжує категорично відкидати гарантії безпеки для України, що підтримуються Сполученими Штатами Америки. Таким чином Росія викриває свої постійні цілі щодо захоплення контролю над усією Україною.

Північна Корея таємно збудувала й експлуатує масштабну базу для розміщення ракет великого радіуса дії поблизу кордону з Китаєм. Ракети, які розташовані на цій базі, становлять потенційну загрозу для Сполучених Штатів Америки.Про це стало відомо зі звіту вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).База у місті Сінпун розташована за 27 кілометрів від кордону з Китаєм. За даними CSIS, тут, ймовірно, дислокується бригада з шести або дев’яти міжконтинентальних балістичних ракет із ядерними зарядами та їхніми мобільними пусковими установками. У звіті зауважили, що ці ракети становлять потенційну ядерну загрозу для Східної Азії та континентальної частини Сполучених Штатів Америки. Водночас детальна інформація щодо точної моделі балістичних ракет, які розгорнуті на базі Сінпунг-дон, не були підтверджені, вважається, що підрозділ, що базується тут, оснащений ядерними ракетами "Хвасон-15", або "Хвасонг-18"."Актуальні оцінки свідчать, що в разі кризи чи війни ці пускові установки й ракети залишать базу, приєднаються до спеціальних підрозділів зі зберігання й транспортування боєголовок і здійснюватимуть запуски з розосереджених заздалегідь підготовлених позицій", — наголосили автори звіту.Будівництво бази почалося приблизно у 2004 році, а більшість об’єктів було зведено й введено в дію до 2014 року. За даними звіту, цей комплекс продовжували розбудовувати й надалі. Ця база є однією з приблизно 15–20 балістичних ракетних баз, об’єктів технічного обслуговування, підтримки, зберігання ракет і боєголовок, про які Пхеньян ніколи не повідомляв."Невідомо, чи була ця ракетна операційна база предметом будь-яких переговорів про денуклеаризацію, що раніше проводилися між Сполученими Штатами та Північною Кореєю", — зазначається у звіті.У доповіді наголосили, що ця база разом з іншими є основними елементами того, що, ймовірно, становить нинішню ракетну стратегію Північної Кореї та її наростальні можливості зі стратегічного ядерного стримування й завдання ударів.Нагадаємо, у липні видання Yonhap повідомляло, що Північна Корея продовжує постачати країні-агресорці Росії зброю. Зокрема, Пхеньян вже передав Москві понад 12 мільйонів снарядів.Додамо, що 14 серпня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-лейтенант Кирило Буданов повідомляв, що найближчим часом Північна Корея перекине до Росії шість тисяч солдатів та військову техніку. За його словами, Москва щедро фінансує участь північнокорейських військ у війні проти України.

У ніч на п’ятницю, 22 серпня, обірвався канат на мосту, що будується в провінції Цінхай на північному заході Китаю. Внаслідок цього щонайменше семеро людей загинули, ще дев’ятеро вважаються зниклими безвісти.Про це повідомило видання China Press. Журналісти зазначили, що інцидент стався близько третьої години ночі."У момент аварії на будівельному майданчику перебували 15 робітників і керівник проекту", — йдеться в повідомленні.Медійники додали, що міст споруджується на лінії залізниці Сичуань — Цінхай"Він має стати найбільшим у світі двоколійним арковим залізничним мостом зі суцільною сталевою ґратчастою конструкцією", — розповіли журналістам фахівці.Вони уточнили, що це також перший у Китаї залізничний сталевий арковий міст, що перетинає річку Хуанхе — другу за довжиною в країні.Наразі експерти не можуть назвати точної причини обриву каната та продовжують розслідування, намагаючись знайти причини того, що сталося."На місці триває масштабна рятувальна операція", — констатували журналісти видання China Press.Нагадаємо, що в травня цього року на південному заході Китаю внаслідок шторму перекинулися чотири човни на річці Янцзи. Це призвело до загибелі дев’яти людей, ще одна особа тоді вважалася зниклою безвісти.

Гарантії безпеки після війни можуть надавати лише ті країни, які реально допомагають і які насправді є союзниками. Китай до такої категорії не входить.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами, яка відбулася в середу 20 серпня."Чому не Китай у гарантіях? По-перше, Китай нам не допоміг зупинити цю війну від початку. По-друге, Китай допоміг Росії, відкривши ринок дронів", — пояснив він.Окремо український президент нагадав, що Китай перебував серед підписантів Будапештського меморандуму, однак не зробив жодних кроків, коли Росія окупувала Крим.Він також наголосив, що Україні потрібні гарантії безпеки лише від тих держав, які готові на ділі допомагати та вже проявили підтримку після 24 лютого 2022 року.Раніше міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявляв, що Москва "погоджується" на гарантії безпеки для України, але за участі Китаю, а також за своєї участі.Як відомо, Пекін досі підтримує Москву у війні. Західні партнери України намагаються протистояти цьому, однак повністю зупинити російсько-китайську співпрацю в різних сферах поки що не вдається, тому успішними ці спроби не назвеш.Нагадаємо, Володимир Зеленський також заявив, що наразі відкидають можливість приєднання України в НАТО, але підтримують інтеграцію до Європейського Союзу. Щодо цього є американська підтримка.