Рушійна сила. Як жінки, зберігаючи традиції, тримають удар і формують майбутнє
Жіноче лідерство — давно не тренд для піар-звітів, а реальний запит часу. В умовах повномасштабної війни українські жінки стали опорою для сімей, спільнот і цілих громад, а жіноча сила — невід'ємною складовою національної стійкості та розвитку.
👩🦰 Українська жінка — берегиня чи борчиня?
В українській культурі жінка століттями асоціювалася з домом, затишком і турботою. Відповідно, у суспільстві сформувалися стереотипи на кшталт: жінки емоційніші за чоловіків і їм важко ухвалювати раціональні рішення, жінки не розбираються у фінансах, не розуміються на техніці та слабші фізично, жінки менш амбітні та не ризикують у бізнесі, кар’єра — не для пані з сім’єю, а лідерські якості — виключно чоловіча риса.
Але сучасні реалії демонструють нову, надважливу роль жінки. Філософ Сергій Кримський виокремлює три основні екзистенціали нашого національного буття — "вольність", "людяність" і "софійність". Ці риси яскраво проявляються в українських жінках, які, зберігаючи людяність і мудрість, водночас демонструють волелюбність і готовність боротися за свої права та свободи. На його думку, жінка випередила людство в антропологічному розвитку: вона стійкіша до стресів, хвороб і криз. І саме це робить її природною рушійною силою виживання країни під час війни.
Українська жінка давно перестала обирати між берегинею й борчинею — вона поєднує обидві ролі. Вона може дбати про дітей та одночасно керувати бізнесом чи волонтерським штабом, захищати та змінювати. Це гармонійне злиття двох глибинних сутностей — тієї, що береже життя, і тієї, що бореться за нього. Жінка стала тим центром стійкості, навколо якого тримається сім'я, колектив, громада чи ціла галузь. Саме в такій реальності нині живе Україна.
👒Лідерство: тренд чи досвід?
Жіноче лідерство — не новина і не данина моді. Це результат багаторічної, а подекуди й багатовікової боротьби за рівні права. Україна у цьому питанні переживає справжній ренесанс. За підрахунками аналітичної платформи "Опендатабот", у 2024 році жінки очолювали близько 449 тисяч українських бізнесів, що становить майже кожну третю компанію. За даними Держстату за минулий рік, жінки очолюють 36,2% активних підприємств в Україні, що перевищує європейський показник. Зокрема, торік зросла кількість жінок-директорок в ІТ (+69%), сільському господарстві (+25%) та будівництві (+17%). Ці дані свідчать про поступове, але стабільне зростання ролі жінок у керівництві українським бізнесом. Традиційно найбільше жінок-керівниць працює у сферах освіти, культури, охорони здоров’я та соціальних послуг.
Але важливіше не кількість, а якість. Як відзначав Сергій Кримський, жіночий стиль управління у кризу більш гнучкий та орієнтований на збереження систем, а не безапеляційне домінування. Жінки вміють досягати результатів меншими ресурсами, звертаючи увагу не лише на центр події, а й на її межі — там, де часто народжуються нові можливості. У воєнний час ця здатність до нестандартного бачення та адаптації стала безцінною.
💼Бізнес реагує на тренди
Українські компанії все активніше інтегрують програми розвитку жіночого лідерства. Великі корпорації запускають менторські програми для майбутніх лідерок, організовують психологічні майстерні та тренінги з кризового менеджменту. Наприклад, ІТ-компанія SoftServe відкрила програму She Leads, яка допомагає жінкам розвивати навички стратегічного управління в умовах невизначеності. Програма від агрохолдингу "МХП" Жіноча ліга — підтримує ініціативи жінок у сільському господарстві. ІТ-кластери Львова та Харкова відкрили менторські програми для керівниць проєктів.
Змінився і підхід до управлінської культури. Замість застарілих моделей, де лідерка — це жінка з "чоловічим характером", у компаніях поступово формується культура прийняття: важливим є не стать, а вміння знаходити рішення і тримати удар, зберегти команду в умовах невизначеності та рухати проекти вперед. І тут українські жінки демонструють себе з найкращого боку.
Компанія AXOR INDUSTRY
Олена Крекніна, заcтупниця директора з маркетингу: "На нашому підприємстві — багато чоловічих професій. AXOR INDUSTRY — це велике промислове підприємство, єдиний виробник фурнітури для вікон та дверей в Україні. Ми виробляємо металеві елементи (фурнітуру AXOR), завдяки якім вікна та двері стають безпечними, теплими і комфортними у використанні. Виготовляються вони як на пресах способом штампування, так і на ливарних машинах, а для корозійної стійкості всіх цих елементів використовуються лінії гальванічного покриття та лінії фарбування. А для збирання окремих елементів у робочі елементи фурнітури працюють 17 роботів.
Я розповідаю про це для того, щоб було зрозуміло, наскільки механізоване, роботизовано та автоматизоване наше підприємство. На одній лише дільниці пресів працюють 13 пресів із потужністю від 500 тон, і продуктивністю 8 млн комплектів фурнітури на рік для 27 країн світу.
Попри такі умови, ми стали дуже гнучкими щодо "жіночих" і "чоловічих" професій.
Команда AXOR INDUSTRY усвідомлює свою роль у прогресі гендерної рівності та впроваджує комплексну політику інклюзивності. Ми розбудовуємо культуру рівного ставлення до всіх працівників, забезпечення рівних прав і можливостей у бізнесі як для чоловіків, так і для жінок, створюємо інклюзивне середовище, де немає обмежень у професійному та кар’єрному розвитку, підтримуємо прозорий та справедливий процес підбору персоналу.
І вже досягли певних результатів. Основні досягнення компанії:
- ≈ 37 % жінок у загальній структурі персоналу всього підприємства;
- ≈ 30 % керівних посад обіймають керівники-жінки;
- ми підтримуємо материнство (гнучкий графік, адаптивність після декрету);
- створюємо гнучкий графік роботи як для офісних професій, де є можливість дистанційної роботи, так й для робочих спеціальностей при виборі змін.
Хочу відмітити, що інклюзивна корпоративна культура та жіноче лідерство на українських підприємствах — це не просто модний тренд, а необхідність для побудови ефективного, стійкого і гуманного бізнесу. Рівні можливості — це інвестиція у талант, ефективність і майбутнє компанії. І наш досвід підтверджує думку, що коли компанія дбає про справедливість — вона отримує віддану, продуктивну і мотивовану команду".
👠Народитися чи стати
Україна йде своїм шляхом. Нам ще далеко до скандинавських стандартів, де жінки очолюють до 50% керівних посад. Але тренд жіночого лідерства, зміни корпоративної культури — незворотній.
"Те, що у нас досі не так багато жінок-лідерок у політиці чи бізнесі, — не обов’язково свідчить про дискримінацію. Швидше, говорить про те, що не кожна жінка готова брати на себе відповідальність і ставати лідеркою. Лідерство — це вибір людини: вона або є лідером за своєю природою й набутими якостями, або ні", — зауважує Олена Зубарєва, експертка у сфері стратегічних комунікацій, репутації та сталого розвитку, директорка зі стратегічних комунікацій корпорації Terwin.
На її думку, нині стартові можливості для жінок і чоловіків є досить рівними: немає обмежень в освіті, саморозвитку чи досягненні цілей. Водночас через війну українські жінки стали сильнішими й ту відповідальність, яку раніше можна було розділити з чоловіком, тепер часто несуть самотужки — з різних причин. І це — теж вибір.
"Я за те, щоб жінки не ховалися за міфічними "обмеженнями" чи "неможливостями" сучасного суспільства. Ідеального середовища не буде ніколи — завжди знайдеться причина щось не зробити, а потім звинуватити в цьому чоловіків чи весь світ. Моє улюблене прислів’я: "Не буває нерозв’язних проблем — бувають нерішучі люди". І це цілком стосується і жінок", — підсумувала Олена Зубарєва.
"Так, лідерство вимагає певних задатків: характеру, психотипу, внутрішнього стрижня, — зауважує Вікторія Біркентале, тренерка з питань лідерства, особистої ефективності, економіки та підприємництва. — Проте оточення, виховання у сім’ї та суспільні відносини формують певну роль людини з дитинства, а життя — дає можливість її розвинути чи змінити. Лідерка — це не титул, а стан душі. І я навчилася бути нею всупереч, а не завдяки — долаючи патріархальні родинні (чи сімейні) установки та піднімаючись після вимушеного переїзду з Донецька, а потім з Маріуполя".
Нині пані Вікторія підтримує жінок, які втратили дім і роботу, допомагає їм повірити у себе, спробувати нову справу, долати стереотипи, прагнути й вчитись бути більш економічно незалежними, навчитися любити й цінувати себе і своє життя. Водночас вона звертає увагу на важливу річ: для того, щоб залишатися ефективною борчинею чи лідеркою на довгій дистанції, потрібно бути в ресурсі й мати "заправну станцію".
"Бути лідеркою — це не лише про успіх, а й про відповідальність і емоційне напруження. Найшвидше ми вигораємо від постійного реагування на виклики", — застерігає Вікторія Біркентале.
Фахівчиня радить розвинути корисну звичку: Спробувати змінити реактивне реагування на виклики й події на рефлексивне, більш помірковане, наче "погляд зі сторони" — це дозволить відрефлексувати, ухвалити виважене рішення і залишитися в ресурсі.
"Знайдіть те, що вас посилює: перебування на на природі; старі або нові хоббі — бажано творчі, з залученням дрібної моторики — для переключення; турбота про своє тіло і зовнішність, оздоровчі процедури; час, проведений з близькими людьми і новими спільнотами, хто підсилює, а не забирає енергію. Призупинитися і відновити ресурси — не тотожне зраді ідей, цінностей чи колективу. Це лише дає можливість набратися сил, щоб далі ще ефективніше робити те, чому ти себе присвятила", — зазначила пані Вікторія.
Українські жінки — це не романтизовані образи з літератури, але й не роботи. Це — стратеги, кризові менеджери, мотиватори, управлінці й водночас матері, сестри, доньки. Вони зуміли перетворити війну на ще один виклик, у якому показали себе сильнішими за обставини. І якщо вже XXI століття рухається у напрямку жіночого антропологічного типу, як вважав Сергій Кримський, то Україна у цьому — на кілька кроків попереду.
Компанія BROCARD
"Жіноче лідерство — це не сплеск на хвилі подій, а глибока трансформація, яка визрівала десятиліттями. А війна стала каталізатором: показала силу, виваженість, здатність тримати фронт — і фізично, і емоційно. Багато жінок не лише втримали свій бізнес чи команду, а й зуміли зробити крок уперед — у рішеннях, відповідальності, лідерстві. Ми переконані: жіноче лідерство — це про нову норму. Жінка в ролі керівниці, рятівниці, натхненниці — це те, що бачимо щодня. І що давно перестало дивувати, але ніколи не припиняє захоплювати.
Ми живемо в час, коли жінки формують політичні порядки, очолюють великі бізнеси, змінюють культуру всередині компаній і далеко за їх межами. Ми бачимо це на власному прикладі: більшість керівних посад у Brocard займають жінки. І в цьому — не політика квот, а результат сили, таланту, відповідальності, вміння діяти.
Сучасна жінка для BROCARD — не дилема між "або-або", а синтез. Це не вибір між родиною і кар'єрою, між силою і ніжністю, а право бути різною: рішучою і вразливою, лідеркою і мамою, амбітною і дбайливою. Вона — не рамка, а простір. Простір, який наповнює своїми сенсами.
У BROCARD понад 85% команди — жінки. Ми підтримуємо ініціативи, які дозволяють жінкам розвиватися, навчатися, змінювати професії, адаптуватися до нових реалій і водночас залишатися собою — у всіх сенсах цього слова. Ми щодня будуємо середовище, де жінка має право на силу, емоції, розвиток і свої темпи.
У компанії працює ціла екосистема підтримки:
- навчальні платформи, де співробітниці можуть опанувати нові навички — від діагностики шкіри до управління проєктами;
- менторські ініціативи й відкрита культура зворотного зв’язку;
- можливість карʼєрного росту з чіткою, прозорою системою конкурсного відбору;
- гнучкий графік та розуміння реалій життя — дітей, тривог, адаптації.
BROCARD — це бренд, який слухає і відчуває свою аудиторію. Ми бачимо, як змінюється образ жінки. Образ, який ми транслюємо сьогодні — це не ідеал, вирізаний з глянцю. Це жінки, які під час тривоги не припиняють роботу — просто переносять її в укриття. Це ті, хто керує командами, складає бокси для військових, запускає нові напрямки бізнесу, виховує дітей, волонтерить і при цьому не забуває про себе — як жінку. Це жінка, яка не боїться бути різною — вразливою і впевненою, емоційною і раціональною, ніжною і рішучою.
Зараз ми більше, ніж будь-коли, хочемо говорити про емоції, турботу, про сміливість бути собою. Ми віримо, що краса — не в досконалості, а у вияві сили через себе. І ця трансформація — не маркетингова стратегія, а рефлексія на глибокі зміни, які відбуваються у серці країни.
У ДНК BROCARD закладена жіноча чутливість до краси та потужна потреба у самовираженні. Ми бачимо жінку як рушійну силу, яка формує сьогодення й задає тон завтрашньому дню. Світ змінюється — і часто саме завдяки тим, хто не боявся бути першою".
