Санкції або слова. Чи наважиться Трамп після Стамбула показати Путіну силу Америки  

Учора після інавгураційної меси папи Лева XIV в Римі президент Володимир Зеленський зустрівся з віце-президентом США Джеєм Ді Венсом і главою Держдепу Марко Рубіо. Важливість зустрічі в тому, щоб американці встигти донести до Дональда Трампа українську позицію до того, як він почне дзвонити Путіну.

Чому переговори у Стамбулі були приречені на провал

Нагадаємо: ініціатором цих переговорів був Путін. 11 травня вночі він запропонував Україні провести зустріч без попередніх умов. На бік Путіна став Трамп, хоча перед цим наполягав на 30-денному перемир’ї для початку переговорного процесу. Таким чином він нашкодив позиції "коаліції рішучих", яка днем раніше оприлюднила спільну заяву із закликом спочатку забезпечити перемир’я, а потім вести дипломатію. Але українська сторона несприятливу ситуацію використала собі на користь, — Зеленський заявив, що готовий зустрітися з Путіним у Стамбулі.

"Ми чекаємо відзавтра припинення вогню — повне і тривале, щоб дати необхідну основу дипломатії. Немає сенсу затягувати вбивства. І чекатиму на Путіна в четвер у Туреччині. Особисто. Сподіваюсь, що росіяни цього разу не шукатимуть причин, чому вони не можуть", — написав він у соціальній мережі Х.

У середу, 14 травня, Путін провів нараду з військовим керівництвом, керівниками силових відомств та з членами російської делегації на переговорах у Стамбулі. До наради долучили командувачів окупаційних угрупувань. У нас ця подія пройшла майже непоміченою, але саме після неї російський диктатор ухвалив рішення вести розмову з українцями з використанням погроз та ультиматумів. Якщо плануєш говорити про мир, слухаєш дипломатів, коли про війну — силовиків. Ця нарада мала продемонструвати американцям, що їхню миротворчу діяльність ігноруватимуть.

Задача керівника російських перемовників у Стамбулі Володимира Мединського була примітивною — висловити ультиматум українській делегації та погрожувати їй.

На фото: російська делегація у Стамбулі. Джерело МЗС Туреччини

"Був моторошний момент, коли росіяни погрожували своїм співрозмовникам, як гангстери", — розповів член нашої делегації Сергій Кислиця.

Він процитував Мединського:

"Можливо, дехто з тих, хто сидить тут за цим столом, втратить більше своїх близьких… Росія готова воювати вічно".

Про "воювати вічно" — стара пісня, але слова в ній — фальшиві. Росія здатна воювати доти, доки матиме ресурси для цього та бачитиме слабкість союзників України. Судячи з коментаря Трампа щодо подій у Стамбулі, чергове підвищення ставок Путіним спрацювало. Американський президент не засудив росіян, а верз нісенітниці: якби не болото, яке зупинило російські танки на початку війни, то України уже б не було.

Переговори України та Росії у Стамбулі. Джерело: Офіс президента України

А ще Трамп заходився шукати особистої зустрічі з Путіним. Він не вперше виказує бажання поговорити з російським диктатором, проте говорив тільки телефоном. Двічі до сьогодні. Обидва рази дзвінки ініціював він, чим явно тішив самолюбство господаря Кремля. Перший телефонний дзвінок відбувся 12 лютого. За шість днів потому у Саудівській Аравії вперше зустрілися делегації США та Росії. Активно до Москви почав кататися Стів Віткофф. Також після того дзвінка помітно посилився тиск Вашингтону на Київ.

Читайте також: Родом з України, але виправдовував звірства в Бучі: що відомо про головного перемовника Путіна у Стамбулі

Другий дзвінок був 18 березня, говорили про енергетичне перемир’я. Путін на нього погодився. Ніякого перемир’я в реальності не було, але Трамп та його свита знову почали повторювати мантру "Путін хоче миру". Хоча за день до цього сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який зареєстрував законопроект про посилення санкцій, міністр фінансів Скотт Бессент та інші погрожували Росії "пекельними санкціями".

Дональд Трамп й Володимир Путін. Джерело: росЗМІ

Якої позиції світ чекає від Трампа після Стамбула

Нині ситуація схожа — американська влада влаштовує масовану інформаційну атаку перед новим кроком свого президента.

"Ми попросили Сенат дати нам трохи часу, щоб побачити, чи зможемо ми досягти прогресу в переговорах щодо України. Якщо не буде досягнуто прогресу, Сенат ухвалить законопроект про санкції проти Росії", — заявив глава Держдепу Марко Рубіо.

Він додав, що вже поінформував Москву про це.

"Путінська Росія грає в ігри, цьому потрібно покласти край. У мене є понад 70 співавторів санкцій проти Росії, якщо вони продовжуватимуть обраний курс", — знову нагадав про себе сенатор Грем.

Це обнадіює, як і зустріч Зеленського з Венсом і Рубіо в Римі. Добре, що вони почули позицію України й, сподіваємося, донесуть її Трампу перед тим, як він дзвонитиме Путіну. Щоб не вийшло, як після дзвінка 18 березня, коли російська пропаганда з усього, про що йшлося, наголошувала тільки на згоді президента США провести хокейний матч американців із росіянами.

Зустріч Володимира Зеленського й Джей Ді Венса. Джерело: Telegram Володимира Зеленського

Непокоїть і заява Віткоффа. Це та особа, яка переконує главу Білого дому вийти з переговорів, що буде вигідно Росії, а не нам. За словами Віткоффа, Трамп і Путін знають один одного, президент Штатів "рішуче налаштований досягти чогось у цьому питанні. І якщо він не зможе цього зробити, то ніхто не зможе".

Та це все слова. У Стамбулі ротом Мединського Путін дав зрозуміти, що миру — не буде. Чи є на руках у президента США вагомі козирі натиснути на російського диктатора? Санкціями Вашингтон погрожував із десяток разів. Про посилення постачання зброї Україні в разі відмови Путіна від справжніх мирних переговорів — не говорять взагалі. Як би песимістично це не звучало, черговий дзвінок Трампа Путіну нічого не змінить. Доки адміністрація США не перезавантажить власну ідеологію щодо Росії.

Володимир Мединський. Джерело: ТАСС

Перш за все — відмовиться від популізму простих рішень. Це тупикова гілка. Друге — відмова від визнання за Росією Путіна геополітичної ваги з усіма наслідками. Цікаву думку озвучив нардеп Олександр Мережко. Він вважає, що Трамп після провалу переговорів у Стамбулі міг би заявити, що господар Кремля не договороздатний і переговори можна вести тільки з новим лідером Росії. Додамо: це могло б підштовхнути "башти Кремля" до усунення Путіна — головної причини триваючої війни. Та, на жаль, американці на це не підуть. У них і в колективного Заходу загалом є непереборний страх перед ефемерними "російськими нацистами", які захоплять владу і погрожуватимуть ядерною зброєю. Як ніби Кремль зараз нею не погрожує.

Третє: запровадження санкцій чи захмарне підвищених тарифів для країн, які купляють у Росії нафту і газ. Цей крок вкладався б у логіку економічного тиску США передовсім на Китай. Четверте: спільний із Європою тиск на Росію. Трамп зневажає європейських політиків, неодноразово скаржився, що Європа "наживається на Америці", але виявилося, що без згоди європейських партнерів він нездатний вирішити жодну з глобальних проблем. Ну, як виявилося, це було очевидним, але Трамп і хлопці в його оточенні, здається, жили в окремій печері й тепер заново відкривають для себе міжнародну політику.

П’яте, останнє, вагання глави Білого дому щодо Росії може тривати довго, тому своє слово мають сказати сенатори й конгресмени. Двопартійна підтримка законопроекту про санкції — забезпечена. Рубіо каже, що законодавці зачекалися голосування. Такий крок став би ознакою готовності до перезавантаження ідеології стосовно Росії. Питання, чи здатний його зробити Трамп…