Україна та США підписали угоду про корисні копалини: про що йдеться у документі

У ніч на четвер, 1 травня, міністерка економіки України Юлія Свириденко та міністр фінансів Сполучених Штатів Америки Скотт Бессент підписали угоду щодо мінералів. Укладання історичної угоди відбулося у Вашингтоні.

Про це повідомила Юлія Свириденко у Facebook, а також йдеться у заяві Міністерства фінансів США.

"Спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессентом підписала Угоду ​​про створення Інвестиційного фонду відбудови США-Україна", — повідомила українська посадовиця.

Це ж підтвердив й міністр фінансів США: "Сполучені Штати віддані справі сприяння припиненню цієї жорстокої та безглуздої війни. Ця угода чітко сигналізує Росії, що адміністрація Трампа віддана мирному процесу, в центрі якого — вільна, суверенна і процвітаюча Україна в довгостроковій перспективі. Президент Трамп задумав це партнерство між американським народом і українським народом, щоб продемонструвати прихильність обох сторін до тривалого миру і процвітання в Україні. І, щоб було зрозуміло, жодній державі чи особі, яка фінансувала чи постачала російську військову машину, не буде дозволено отримати вигоду від відбудови України".

Юлія Свириденко й Скотт Бессент. Джерело: Facebook-сторінка Юлії Свириденко

Основні положення угоди про надра

Юлія Свириденко перелічила усі деталі документа:

• В угоді записано, що всі ресурси є українською власністю.
• Створюється інвестиційний фонд на рівних умовах — 50/50. Київ та Вашингтон спільно здійснюватимуть управління Фондом, у жодної зі сторін немає переважаючого голосу.
• Угода не передбачає змін у процесах приватизації або управлінні державними компаніями — вони й далі належатимуть Україні. Компанії на кшталт "Укрнафти" чи "Енергоатому", залишаються у власності держави.
• В документі не йдеться про будь-які боргові зобов’язання України перед США.
• Угода відповідає Конституції України та не змінює її євроінтеграційний курс.
• Документ узгоджується з національним законодавством і не суперечить жодним міжнародним зобов’язанням України.
• Наповнення Фонду здійснюватиметься виключно доходами з нових ліцензій. Це, зокрема, 50% коштів від нових ліцензій на проекти у сфері критичних матеріалів та нафти й газу, що надходитимуть до бюджету після створення Фонду. Доходи від уже розпочатих проектів або заплановані у бюджеті надходження не належать до Фонду.
• Законодавчі зміни — лише точкові. Для функціонування Фонду передбачено лише внесення змін до бюджетного кодексу. Саму ж Угоду має ратифікувати український парламент.
• Сполучені Штати допоможуть Україні залучати інвестиції, технології та інновації через агентство DFC (Development Finance Corporation).
• Доходи й внески Фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні.

"США роблять внесок у Фонд. Крім безпосередньо коштів, вони можуть робити його і новою допомогою – наприклад, системами ППО для України. Ми очікуємо, що перші 10 років прибутки та надходження фонду не розподіляються, а можуть лише інвестуватись в Україну – у нові проекти чи відбудову. Ці умови будуть обговорюватися додатково", — повідомила Свириденко.

Чому документ був під загрозою зриву

Для підписання угоди Юлія Свириденко напередодні вирушила до США. Однак, за інформацією Financial Times, угода виявилася під загрозою зриву. Зокрема, коли українська посадовиця вже перебувала на борту літака, представники Скотта Бессента сказали їй, що вона повинна "бути готова підписати всі угоди або повернутися додому".

Як повідомили кілька українських посадовців, Вашингтон прагнув, аби Україна й США підписали як рамкову угоду, так і документ про інвестиційний фонд, який керуватиме доходами від видобутку корисних копалин.

Інше джерело, обізнане з позицією США, заявило FT, що переговори про угоду не завершилися, оскільки Україна нібито спробувала "переглянути умови" документа, узгоджені на вихідних. Українська сторона ж пояснила виданню, що інформація США є неточною і що Київ не може підписати обидва документи одразу, адже угоду про фонд має перед цим ратифікувати Верховна Рада.

Нагадаємо, у США повідомляли, що українська сторона в останні хвилини внесла деякі зміни до угоди про надра, однак Вашингтон все ж був готовий її підписати.