Людям завжди цікаві історії про них самих. І фантастичні кіносвіти та умовні обставини — це лише декорації для таких історій, що роблять їх видовищнішими та цікавішими. Людське суспільство завжди було одним із головних об'єктів дослідження у світовому кінематографі, і режисери знаходять усе нові способи показати його трансформації, виклики та потенційну руйнацію, щоб не лише розважити глядачів, але й змусити нас задуматися про майбутнє світу, в якому ми живемо. Від політичної деградації й постапокаліптичної боротьби за ресурси до екологічних катастроф та маніпуляцій реальністю — такі стрічки пропонують різноманітні сценарії того, що може статися з людством, якщо воно не змінить свій курс.
У цій добірці ми розглянемо п'ять фільмів, які кидають виклик нашим уявленням про сучасне суспільство та його майбутнє.
Режисер Френсіс Форд Коппола
Ця стрічка, що вже 26 вересня виходить в кінотеатрах України, включно з IMAX, стала натхненником всієї добірки. Адже "Мегалополіс" — візуально вражаючий блокбастер, у створення якого Коппола вклав власні $120 млн і над ідеєю якого працював понад 40 років, — це справжня подія у світі кіно. І водночас — унікальний фільм-притча, що проводить наочні паралелі між Давнім Римом і сьогоденням, застерігаючи людство від повторення помилок тисячолітньої давнини.
"Мегалополіс" — це історія Цезаря Катіліни, геніального архітектора та митця, який вміє зупиняти час та бачити крізь виміри. Він мріє створити Мегалополіс на руїнах занедбаного і наскрізь корумпованого Нового Риму, в якому легко вгадується Нью-Йорк. Катіліна — частина суспільства, в якому головними є влада та гроші, а не справедливість і людяність. І його закономірно гнітить питання — чи варте таке суспільство порятунку?
Історичне підґрунтя своє стрічки та прізвище її головного героя режисер і сценарист взяв із давньоримського трактату "Змова Катіліни", що оповідає про події 60-х років до н.е. коли римська знать на чолі з політиком Луциєм Сергієм Катіліною намагалася силою захопити владу. "Те, що відбувається зараз в Америці — це те саме, як Рим перетворився з республіки на імперію тисячі років тому. Наша політика привела нас до того, що ми зараз можемо втратити республіку", — пояснює своє бачення історичних паралелей режисер "Хрещеного батька" та "Апокаліпсису сьогодні". — Такі люди, як Дональд Трамп, загалом зараз не при владі, але до того йде... у світі зростає неофашистський поділ, який лякає. Ніхто з тих, хто жив під час Другої світової і бачив ті жахи, не хоче повторення цього. Я жив. І я вважаю, що завдання митців — висвітлювати те, що насправді відбувається в світі".
Та попри всю суспільно-політичну складову, "Мегалополіс" — це ще й захоплююче, візуально досконале кіно з зірковим акторським складом. Головну роль виконує Адам Драйвер, а також у касті Джанкарло Еспозіто, Обрі Плаза, Шайя ЛаБафф, Лоуренс Фішборн, Джейсон Шварцман, Наталі Еммануель. А ще — одразу два "оскароносці": Дастін Гоффман і Джон Войт. І на додачу — ще й рідна сестра Копполи, акторка Талія Шайр, відома за роллю Конні Корлеоне з "Хрещеного батька".
Режисер Джеймс Кемерон
Цей проект також визрівав довго: не 40 років, як "Мегалополіс", але — точно понад десятиліття. А все тому, що просто не існувало технологій, здатних відтворити на екрані цю історію так, як Джеймс Кемерон бачив її в свій уяві.
2009 року, коли перший "Аватар" нарешті вийшов, він без перебільшення зробив справжню революцію в кіно завдяки технологічним інноваціям, особливо використанню 3D-технології та нових методів захоплення руху. Саме у цьому фільмі вперше настільки масштабно була застосована система motion capture, яка дозволяла відтворювати міміку та рухи акторів у цифрових персонажах з безпрецедентною деталізацією. Фільм також став піонером у створенні повністю комп'ютеризованих середовищ, що інтегрувалися з живими акторами. Ці нововведення змінили кіновиробництво, відкривши нові можливості для створення візуально насичених і реалістичних фантастичних світів, а також започаткували нову еру у використанні 3D у блокбастерах. А сам фільм, що став першою стрічкою в історії, котра заробила понад $2 млрд, десять років поспіль утримував звання найкасовішого в історії, обійшовши попереднього лідера — "Титанік" (1997) — того самого Джеймса Кемерона. "Аватар" ненадовго поступився цим титулом супергеройському блокбастеру "Месники: Фінал" (2019), але потім повернув його собі за результатами повторного прокату в Китаї в 2021 році.
Але чим ще, крім супервидовищності, приваблює глядачів ця історія? Певно, дуже тригерною для сучасного суспільства темою екології, протиставленням споживацького підходу до ресурсів і життя в гармонії з природою.
У фільмах серії "Аватар" людське суспільство постає як агресивне і жадібне до ресурсів, кероване технологією та жорстоким капіталізмом. Людство прагне видобувати рідкісний мінерал — анобтаній — на планеті Пандора, що призводить до експансії та насильства. Корпорації та військові готові знищувати екосистему та корінне населення планети заради власної вигоди. Суспільство Пандори — народ наві — натомість живе в гармонії з природою і повністю залежить від духовного зв’язку з екосистемою планети. Цей конфлікт між духовністю, гармонією та природою, з одного боку, та технократією і експлуатацією з іншого, стає основою протистояння двох світів. На'ві захищають свою землю, тоді як люди намагаються її підкорити.
І хоча в першому фільмі цей конфлікт зрештою вирішився на користь на’ві, та тема себе вочевидь не вичерпала. 2022 року вийшов сиквел — "Аватар: Шлях води". А наступного року має вийти третій фільм — "Аватар: Вогонь і попіл". Загалом в підтверджених планах режисера — ще два фільми на додачу до згаданих, але також Кемерон каже про можливість створення шостої та сьомої частин.
Режисер Крістофер Нолан
Всі бачили мем із недовірливим Дікапріо, проте можливо не всі пам’ятають, звідки він родом, адже з моменту виходу фільму, з якого він родом, минуло вже 14 років.
Утім, навіть досі фільм Крістофера Нолана "Початок" лишає більше питань ніж відповідей. За жанром це науково-фантастичний трилер, у якому ДіКапріо грає професійного злодія, що краде інформацію, проникаючи у підсвідомість інших людей. І йому випадає можливість стерти свою кримінальну історію: для цього лише потрібно імплантувати потрібні ідеї у підсвідомість людини-мішені.
Проте "Початок" — це не просто захоплююча фантастична кримінальна історія, але й засторога проти надто просунутих технологій. Людське суспільство постає тут як складна мережа свідомих і підсвідомих взаємодій, а технології грають ключову роль у маніпулюванні реальністю. Фільм зображає світ, де спеціальні пристрої дозволяють проникати у сни інших людей і впливати на їхні думки та переконання. Технології у цьому світі стають одночасно інструментом влади та небезпеки. Вони дають можливість контролювати не тільки зовнішню реальність, але й внутрішній світ людини, порушуючи межі між правдою і вигадкою. Відтак суспільство стає вразливим до маніпуляцій. Вплив технологій у "Початку" демонструє, як інновації можуть трансформувати суспільство, надаючи людям неймовірні можливості і водночас ставлячи їх перед моральними та психологічними викликами.
Режисер Джордж Міллер
Перший "Шалений Макс", що вийшов ще 1979 року, довгий час утримував рекорд Книги рекордів Гіннесса за найвищим співвідношенням прибутку та бюджету: знятий за 300 тисяч австралійських доларів (з яких п'ятнадцять тисяч склав гонорар виконавцю головної ролі Мелу Гібсону), фільм зібрав у прокаті 100 мільйонів доларів американських.
Це доволі символічно, адже фільм про постапокаліптичний світ, позбавлений будь-яких ресурів, фактично без ресурсів і знімався.
Та, звісно, після шаленого успіху історія продовжилася вже з більшим можливостями. Загалом у серії станом на зараз вийшло п’ять стрічок. Окрім першого фільму, це "Шалений Макс 2: Воїн дороги" (1981) і "Шалений Макс 3: Під куполом грому" (1985). А також — абсолютно епічний перезапуск франшизи, що стався три десятиліття потому: зі стрічкою "Шалений Макс: Дорога гніву" (2015) і спін-оффом "Фуріоза" (2024).
У світі "Шаленого Макса" людське суспільство постає як дике й анархічне, занурене в хаос постапокаліптичного світу, де ресурси майже вичерпано, а закони та моральні норми давно втратили свою силу. Відсутність води, палива та інших необхідних ресурсів призводить до розпаду соціальних структур, а колишні цивілізовані спільноти перетворюються на групи, керовані насильством і жагою до виживання. Люди стають агресивними і готовими на все, щоб здобути ресурси, необхідні для життя.
Цей світ сповнений воєначальниками, бандами і культистами, які будують свої мікродержави на руїнах цивілізації, де сила і насильство стають єдиним законом.
"Шалений Макс" демонструє, як в умовах повного соціального і екологічного колапсу людина повертається до своїх найпростіших і найжорстокіших форм поведінки. Майже не лишається місця для гуманізму чи співчуття — домінують груба сила та виживання найсильніших. Ця антиутопічна картина нагадує, що цивілізація тримається на крихкій основі ресурсів і соціальних норм, і коли вони зникають, людське суспільство може швидко деградувати до варварства.
Режисер Алекс Ґарленд
Це єдина стрічка з нашої добірки, у якій немає ніяких фантастичних умовностей. Навпаки: вона аж надто реалістична. Хоча і йдеться все ж про якусь альтернативну реальність: нашу сучасність, але в якій розгортається громадянська війна у США.
У фільмі "Повстання Штатів" суспільство США постає на межі катастрофи, розділене ідеологічно та соціально. Країна, яка раніше вважалася символом демократії та свободи, тепер занурена в хаос.
Ця загроза вже не здається такою фантастичною в реальному світі на тлі поточної політичної ситуації у США: з різкою поляризацією між партіями, зростанням популізму та рівня недовіри до уряду і традиційних інституцій.
Так само, як і "Мегалополіс", "Повстання Штатів" стає своєрідним попередженням про те, що громадянська війна може бути не такою вже й далекою перспективою навіть для найсильнішої держави світу. А якщо вам це здається перебільшенням, то просто пригадайте реальні події трирічної давнини, коли рендомний напівголий чоловік у шоломі вікінга вломився у Конгрес США.
Ось така вона, реальність людського суспільства. Іноді дивніша за будь-які режисерські фантазії.
