.png.webp)
За сценарієм Трампа. Чим небезпечні для України та ЄС вибори президента Румунії
Після першого туру президентських виборів у сусідній Румунії з великим відривом лідирує ультраправий кандидат Джордже Сіміон. Другим до фінішу прийшов мер столиці країни Бухареста Нікушор Дан. За два тижні румуни за власною волею можуть стати на слизький шлях розколу Євросоюзу, по якому йдуть словаки та угорці.
Чому перемога Сіміона в першому турі нікого не здивувала
Сіміон очолює ультраправу партію "Альянс за об’єднання румунів" (AUR) — популярну переважно у румунській глибинці. Це не просто націоналістична партія, вона ще й відверто антиєвропейська та українофобська. Виступає проти військової допомоги Україні та за заборону транзиту через Румунію нашої агропродукції. Однак тут варто зробити ремарку: під час блокування українсько-польського кордону фермерами з Польщі, за якими стояли польські праворадикали, румунські партнери дуже допомогли українцям із логістикою, зокрема, дозволити використовувати свої порти на Дунаї та на Чорному морі. У разі блокування румунськими ультраправими цих налагоджених транспортних коридорів Україні буде завдано значних економічних збитків.
Ідеологія AUR не надто відрізняється від ідеології партії прем'єра Угорщини Віктора Орбана Fides — той же євроскептицизм, вимога первинності суверенітету своєї держави над рішеннями ЄС, проросійськість, популізм та звернення до конспірологічних теорій. Партійці Сіміона симпатизують неолегіонаризму — неофашистській ідеології, яка відроджує засадничі положення Залізної гвардії та її вождя Корнеліу Кодряну, дуже популярних сто років тому. Але сам Сіміон усіляко спростовує героїзацію румунських фашистів. Він позиціонує себе другом Дональда Трампа, хоча це не так, радше він друг французької ультраправої Марін Ле Пен. Простіше кажучи, прагне бути респектабельним політиком, а не маргіналом. Яким був ще років зо п’ять тому. У чому ж рецепт успіху Сіміона?
Перший інгредієнт з цього рецепту — затяжна політична криза в Румунії. У грудні 2020 року відбулися парламентські вибори, на яких найбільшу підтримку отримали соціал-демократи, проте пішли в опозицію й уряд сформували націонал-ліберали. Прем’єром став Флорін Кицу, який не просидів у кріслі й року і подав у відставку. Його наступник — Ніколає Чуке — працював довше — з листопада 2021-го до червня 2023-го. Політична криза змусила націонал-лібералів поступитися посадою голови уряду лідеру есдеків Йону-Марчелу Чолаку. Партія AUR у 2020 році вперше потрапила до парламенту, отримавши 33 мандати. В урядових коаліціях участі не брала, але вигідно для себе конвертувала політичні чвари лібералів, есдеків, центристів. Простіше кажучи, "із грязі в князі" Сіміона витягнули традиційні політики, які за взаємними розбірками не помітили посилення позицій ультраправих маргіналів.
Другий інгредієнт — торішні президентські вибори, результати яких анулювали. Нагадаємо цю драматичну історію. Перший тур виборів президента відбувся 24 листопада. Сіміона називали серед фаворитів, проте експерти ледь не в один голос прогнозували вихід у другий тур чинного прем’єра Чолаку, якому й віддавали переконливу перемогу над Сіміоном у другому турі. Але сталося те, чого не очікував ніхто.
Калін Джорджеску, 62-річний проросійський кандидат-неофашист, інженер-аграрій, кандидат, який вів свою кампанію у ТікТок, де розповідав таку конспірологію, що у людей із критичним мисленням волосся дибки ставало, посів перше місце з понад 22% голосів. А Чолаку взагалі не пройшов у другий тур, поступившись прозахідній лібералці Єлені Ласконі. Але 6 грудня конституційний суд Румунії анулював результати виборів і скасував увесь виборчий процес. Джорджеску заборонили балотуватися знову, у його кампанії уздріли руку Москви через підтримку підозрілих акаунтів у ТікТок та таємні виплати онлайн-інфлюенсерам. Він пішов скаржитися до Європейського суду з прав людини, але програв. Цей скандал зіграв на користь Сіміона.
Його партія наростила м’язи на грудневих парламентських виборах, спонукавши традиційні партії створити коаліцію, яка підтримала прем’єра Чолаку. На президентські вибори пішов спільний кандидат від коаліції есдеків, націонал-лібералів та Демократичного союзу угорців Крін Антонеску. І не потрапив у другий тур. Це черговий приклад того, що румунські проєвропейські сили не розуміють рівня загроз, інакше б виставили проти Сіміона не політика, який уперше став депутатом ще в середині 1990-х, а молодого і харизматичного лідера. Або ж одразу зробили ставку на популярного мера Бухареста Нікушора Дана. Натомість ці діячі забезпечили Сіміону слабкого суперника, через що ультраправий кандидат набрав у першому турі понад 40% голосів.
Третій інгредієнт — використання технологій Трампа. Сіміон популярний серед робітничого класу і фермерів, у провінційних містах, де розповідає виборцям, як боротиметься за права простих людей. Ось приклад:
"Те, що ви тут робите, дуже багато значить для Румунії. Ми залишимося поруч із вами, у ваших лавах, щоб завоювати прихильність простих румунів, а не парламентарів і не тих, хто 30 років обкрадав Румунію".
Це цитата з промови Сіміона перед робітниками взуттєвої фабрики у місті Алба-Юлія. Там же він пообіцяв поставити на чолі уряду "народного героя" Джорджеску. А ще, копіюючи Трампа, таврує своїх критиків "фейковими ЗМІ".
Отже, переможні цифри кандидата-українофоба, якому заборонний в’їзд до України, не стільки заслуга його та його штабу, скільки наслідок неспроможності проєвропейських політиків до консенсусу. Якщо румуни бачать покращення свого життя у таких персонажах, як Сіміон і Джорджеску, значить їхні політики їх дійсно дістали.
Чи виграє Сіміон у другому турі
Розрив між ним і мером Бухареста Даном — 20%. Якби наступне голосування не було настільки визначальним для країни, її демократичного майбутнього та співпраці з ЄС, будь-хто зі знавців виборів сказав би, що такий розрив — нездоланний. Проте не у цьому випадку. У Сіміона майже немає можливості суттєво наростити кількість голосів, а у Дана така можливість є, якщо лідери проєвропейських партій закличуть своїх виборців підтримати мера Бухареста. Сам він каже про другий тур виборів так:
"Це будуть не дебати між особистостями, а між прозахідним курсом для Румунії та антизахідним. Я закликаю всіх румунів долучитися до цієї боротьби".
Ще один варіант — провернути той фінт, що і з Джорджеску. Ризиковано, можна спровокувати протести ультраправих, але тут вже пан або пропав. Прихід до влади правих радикалів у Румунії — величезна проблема не тільки для нас, а й для ЄС і НАТО. У цього діяча — антиНАТОвська риторика, а Румунія, нагадаємо, є однією з ключових країн в оборонній системі Північноатлантичного альянсу в південно-східному регіоні Європи. Переходу Румунії в зону геополітичних інтересів Росії ніхто не допустить.
Є ще один момент: американська адміністрація свідомо підриває східноєвропейський фланг Євросоюзу, щоб ослабити ЄС. Син Дональда Трампа Дональд Трамп-молодший їздив Угорщиною, Болгарією, Сербією, Румунією під прикриттям бізнес-ініціативи Trump Business Vision 2025. У Румунії він був наприкінці квітня. Із Сіміоном не зустрічався (як і взагалі з чинними політиками), але варто згадати про його недружні випади у бік Румунії після анулювання результатів виборів президента у 2024 році. Трампу потрібен Сіміон, бо він — черговий розкольник Європи. А от чи треба такий президент Румунії Євросоюзу? Для того, щоб знайти для румунів переконливі пряники в обмін на не голосування за правого радикала у Брюсселя є два тижні до другого туру виборів…