Останні новини

Державне агентство України з питань кіно та Lietuvos kino centras підписали меморандум про співпрацю у межах кіноринку Marché du Film 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю.Про це повідомило Держкіно на своїй сторінці у Facebook. Там уточнили, що це відбулося в неділю, 17 травня."Документ підписали голова Держкіно Андрій Осіпов і директор Литовського кіноцентру Laimonas Ubavičius", — ідеться в повідомленні.У відомстві акцентували, що підписання меморандуму стало важливим кроком у зміцненні українсько-литовської співпраці у сфері кінематографа, розвитку спільних культурних ініціатив і підтримки міжнародного партнерства."Почесними гостями події стали міністерка культури Литовської Республіки Vaida Aleknaviciene, заступниця міністра культури України Natalie Movshovych і надзвичайний і повноважний посол Литовської Республіки у Франції Arnoldas Pranckevičius", — поінформували в Держкіно.На події також були присутні представники кіноіндустрії, міжнародної культурної спільноти та громадськості обидвох країн.Раніше Держкіно і Tallinn Black Nights Film Festival обговорили просування українського кіно на міжнародних фестивалях. Попри повномасштабну війну українські фільми та кінопроєкти продовжують брати участь у міжнародних кіноринках і фестивалях. Також Україна відкрила національний павільйон на 79-му Каннському міжнародному кінофестивалі.Нагадаємо, що українська режисерка Жанна Озірна отримала міжнародну премію Build Your Dream Award 79-го Каннського кінофестивалю. Таким чином відзначили її дебютний фільм "Медовий місяць"..

Міністерство фінансів Сполучених Штатів Америки ще на 30 днів продовжило дію винятку зі санкцій щодо російської нафти. Йдеться про ту, яку транспортують морським шляхом.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на власні джерела.Співрозмовники медівників зауважили, що термін дії попереднього дозволу завершився у суботу, 16 травня, однак Вашингтон погодився надати додаткове 30-денне відтермінування.Джерела Reuters зазначили, що рішення ухвалили після звернень декількох держав, які попросили більше часу для закупівлі російської нафти. Йдеться про нафту, що транспортується морем і підпадає під американські санкційні обмеження.За словами аналітиків, адміністрація США пішла на цей крок через ризики дефіциту нафти та подальшого зростання цін на світовому ринку.Однак у Reuters додали, що продовження винятку зі санкцій поки що не дає помітного ефекту для стабілізації цін на бензин — це стосується навіть самих США.Як відомо, світові ціни на нафту знизилися після заяв президента США Дональда Трампа про можливу угоду з Іраном. За даними ринку, нафта марки Brent подешевшала до 108,28 долара за барель (-1,34%), а американська WTI — до 100,66 долара за барель (-1,57%).Водночас уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк зазначав, що за квітень нафтовий експорт країни-агресорки Росії скоротився на 16,8%, або майже на 1,8 млн тонн у порівнянні з березнем. Одна з причин — посилення санкційного тиску.Нагадаємо, минулого тижня видання Politico інформувало, що ЄС готує 21-й пакет санкцій проти Росії, який має стати одним із найболючіших з початку повномасштабного вторгнення. Головною ціллю обмежень стане тіньовий флот танкерів, що дозволить перекрити ключові валютні надходження до бюджету країни-агресорки..

На українському ринку спостерігається зниження цін на білоголову капусту нового врожаю. Основною причиною такої позитивної динаміки є сезонне зростання пропозиції та стриманий попит.Про це повідомляє EastFruit. Чому дешевшає капустаЗа даними експертів, фермери змушені знижувати ціни через надлишкову пропозицію: у більшості господарств уже розпочалося масове збирання ранньої капусти. Додатковим фактором є слабкі темпи реалізації — оптові компанії та ритейлери закуповують продукцію невеликими партіями через обмежений термін її зберігання.Порівняння цін на капустуСтаном на сьогодні кілограм капусти врожаю 2026 року пропонується в межах від 34 до 40 гривень, що в середньому на 18% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня.Водночас на ринку фіксується зростання цін на торішню капусту. Гуртові партії врожаю 2025 року продаються по 10-17 гривень, тоді як тижнем раніше ціни становили 8-15 гривень. Попит на якісну торішню продукцію залишається стабільним.Попри здешевлення нового врожаю, його ціна наразі приблизно на 14% вища, ніж у цей самий період минулого року. Експерти пояснюють це наслідками холодної та затяжної весни в Україні.Нагадаємо, на внутрішньому ринку України зафіксовано чергове зростання цін на торішню моркву. З початку тижня вартість цього овоча "підскочила" на 22%.Читайте також: В Україні набирає популярності вирощування екзотичного овочу.

Український форвард Роман Яремчук залишить "Ліон" після завершення терміну оренди за підсумками сезону-2025/2626. Права на футболіста належать грецькому "Олімпіакосу".Про це заявив спортивний директор французького клубу "Ліон" Матьє Луї-Жан, якого цитує видання Topmercato.Як відомо, Яремчук приєднався до "Ліона" в січні 2026 року, перейшовши в оренду з "Олімпіакоса" за 1,5 мільйона євро. Угода з Романом розрахована до кінця сезону 2025/26, однак у контракті також прописана опція викупу — французи можуть активувати її, викупивши українця за п'ять мільйонів євро.Український нападник провів за "Ліон" 14 матчів в усіх турнірах, забивши п'ять голів: чотири рази Роман відзначався в Лізі 1 і ще один м'яч забив у Кубку Франції. Також на рахунку форварда один асистПопри результативність Яремчука, клуб вирішив не активувати опцію викупу. Спортивний директор "Ліона" Матьє Луї-Жан розповів, що після завершенню сезону 2025/26 нападник повернеться до "Олімпіакоса"."Нам потрібно бути готовими до початку серпня. Але ми мали це передбачити, тому й розпочали працювати. Одним із наших пріоритетів у літнє трансферне вікно буде посилення атакувальних опцій, оскільки Роман Яремчук і Ендрік, які були в оренді, підуть", — заявив він."Ліон" завершив сезон-2025/2026 чемпіонату Франції на четвертому місці. Команда до останнього туру претендувала на фініш у топ-3, що гарантує виступ в основному етапі Ліги чемпіонів, однак через поразку у завершальному матчі Ліги 1 "Ліон" не зміг піднятись на третю сходинку. Наступний єврокубковий сезон "Ліон" розпочинатиме з кваліфікації Ліги чемпіонів."Ми були не готові конкурувати на всіх фронтах цього сезону. Ми побачили це, коли провели дев'ять матчів без перемог. Але потім ми змогли повернутися. Звичайно, нам хотілося б виступити краще, але ми задоволені цим четвертим місцем", — акцентував Матьє Луї-Жан.Нагадаємо, що на початку січня ще до переходу в "Ліон" Роман Яремчук разом з "Олімпіакосом" із Пірея виграв Суперкубок Греції. У фінальному матчі його клуб переміг "ОФІ Крит" з рахунком 3:0 після додаткового часу..

Цього тижня в Україні стартують додаткові виплати за березень для працівників аварійно-відновлювальних бригад, які займаються ліквідацією наслідків російських ударів по енергетичній інфраструктурі.Як повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, фінансову підтримку отримають близько 14 тисяч працівників. Серед них — енергетики, газовики, комунальники, залізничники та співробітники водоканалів.Йдеться про завершальну частину урядової програми доплат у розмірі 20 тисяч гривень, запровадженої на період складної ситуації в енергосистемі. Виплати за січень і лютий уже були здійснені у повному обсязі.В уряді подякували працівникам, які забезпечували ремонт і відновлення критичної інфраструктури в умовах постійних обстрілів, зазначивши, що їхня робота допомогла уникнути масштабних відключень."Дякую всім, хто працював у важких умовах цієї зими, і тим, хто продовжує працювати у ремонтно-відновлювальних бригадах у надзвичайно складних і небезпечних умовах. Завдяки вашій праці спроби ворога занурити нас у темряву провалилися, а країна продовжує жити", — наголосила Свириденко.Своєю чергою, перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що загалом із резервного фонду державного бюджету було виділено 793 млн грн на доплати всім працівникам, залученим до аварійно-відновлювальних робіт. Нагадаємо, наприкінці березня стало відомо, що в Україні зросла середня зарплата. Зараз загалом у країні вона складає 28 321 гривню.Додамо, також українці, які працюють у нічний час з 22:00 до 06:00, мають отримувати вищу зарплату. Мінімальний розмір доплати становить 20% від тарифної ставки за кожну годину.Читайте також: Нові правила нарахування лікарняних та декретних: Кабмін ухвалив важливу постанову.

У Державній прикордонній службі України не підтвердили розмови в мережі про те, що російські окупанти нібито активізувався в Чернігівській області. Однак загалом "загроза нікуди не зникає".Про це заявив речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко в коментарі "Укрінформу"."У смугах оборони, де розташовані підрозділи ДПСУ, активізації роботи ворожих диверсійно-розвідувальних груп не спостерігається", — зазначив він.Однак, за словами прикордонника, звісно, ця загроза залишається. Вона "нікуди не зникає".Раніше деякі Telegram-канали інформували, що російські диверсійно-розвідувальні групи зі складу ФСБ нібито активізувалися на Чернігівському напрямку. Однак такі повідомлення наразі не мають офіційного підтвердження.Минулої п’ятниці президент Володимир Зеленський заявив, що Україна посилюватиме Чернігівсько-Київський напрямок з огляду на спроби Росії активніше втягнути Білорусь у війну."Чітко розуміємо, що обговорюється між Росією та керівництвом Білорусі. Фіксується більша активність росіян у розмовах з Олександром Лукашенком. Хочуть значно більше втягнути Білорусь у війну та саме з її території розпочати додаткові агресивні операції — або проти нашого Чернігівсько-Київського напрямку, або проти однієї з країн НАТО, які поруч із Білоруссю", — наголосив він.Нагадаємо, сьогодні в пресслужбі Міністерства закордонних справ України зазначили, що розміщення Росією тактичної ядерної зброї на території Білорусі та проведення спільних ядерних навчань становлять безпрецедентну загрозу для глобальної системи безпеки та потребують рішучої реакції міжнародної спільноти..

Прикордонники Чопського загону викрили ще одну схему, до якої вдалися двоє закарпатців для незаконного перетину кордону. Чоловік уклав два місяці тому шлюб з жінкою з інвалідністю, аби забезпечити собі право виїзду за межі України у період дії воєнного стану.Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон."Молодята" йшли до Словаччини через пункт пропуску "Малі Селменці". У ході перевірки документів 57-річного подорожнього, який прямував разом з 46-річною жінкою з інвалідністю, у прикордонного наряду виникли сумніви щодо законності отримання ними свідоцтва про шлюб", — ідеться в повідомленні.Прикордонники зауважили, що деталі фіктивної угоди розкрилися під час опитування. Чоловік і жінка не знали практично нічого один про одного, плуталися у відповідях на найпростіші питання та проживали за різними адресами."До того ж, як з’ясувалося під час перевірки, жінка неодноразово цікавилася, як розірвати шлюб онлайн", — зазначили в ДПСУ.На місце події викликали працівників Нацполіції. У діях жінки вбачають ознаки кримінального правопорушення за статтею 332 Кримінального кодексу України "Незаконне переправлення осіб через державний кордон України"."За спробу незаконного перетину кордону чоловікові доведеться відповідати перед судом", — підсумували в Державній прикордонній службі України.Нагадаємо, що раніше у Львівській області прикордонники затримали фіктивне подружжя, яке намагалося виїхати з України до Німеччини. У пункті пропуску "Краківець" викрили 56-річну жінку, особу з інвалідністю I групи, яка уклала фіктивний шлюб із 39-річним чоловіком..

Працівники районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на Івано-Франківщині постануть перед судом за обвинуваченням у катуванні військовозобов’язаних. Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування.Як повідомила пресслужба ДБР, обвинувальний акт направлено до суду.Після того як ДБР перевірило скарги громадян і народних депутатів щодо побиття, катування та вимагання грошей в одному з прикарпатських ТЦК, а також після офіційних публікацій у медіа, до правоохоронних органів почала звертатися ще більша кількість осіб, які постраждали від дій групи військовослужбовців РТЦК на чолі з керівником."У ході досудового розслідування слідчі встановили два факти катування мобілізованих чоловіків", — поінформували в пресслужбі.Епізод №1За даними ДБР, працівники ТЦК застосували фізичну силу до чоловіка, який відмовився проходити флюорографію. Потерпілого вивели у коридор лікарні, де один із фігурантів утримував його, а інший бив по голові металевим жетоном, затиснутим у кулаці. "Після цього ще один військовослужбовець кілька разів ударив чоловіка в область печінки, намагаючись залякати його та змусити пройти обстеження. Надалі його привезли у приміщення ТЦК, де продовжували бити", — зазначили в пресслужбі.За результатами побиття у чоловіка діагностовано перелом ребра та інші тілесні ушкодження.Епізод №2В іншому епізоді троє фігурантів силоміць утримували чоловіка, а керівник ТЦК у цей час завдавав йому ударів. Водночас ті, хто тримав потерпілого, також били його руками та ногами. "Після чого зняли з нього одяг, залишили лежати на бетонній підлозі та надалі силоміць завели до кабінету рентгенографії. Під час побиття фігуранти також застосували сльозогінний балончик, двічі бризнувши потерпілому в обличчя", — заявили у правоохоронному відомстві.Через отримані травми чоловік переніс складну операцію з видалення одного з органів.Яке покарання "світить" фігурантамДії керівника ТЦК та трьох його підопічних кваліфіковано за ч. 3 ст. 127 КК України — "Катування, вчинене представником держави". Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі."Суд узяв усіх під варту без права внесення застави", — додали в ДБР.Нагадаємо, на початку травня у Дніпрі помер чоловік після того, як його затримали працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки за порушення військового обліку. У військкоматі пояснили, що йому стало зле під час проходження військово-лікарської комісії..

У Європейському Союзі ще тривають обговорення щодо можливості продовження дії тимчасового захисту для українців ще на рік. На теперішній момент остаточного рішення немає.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на речника Єврокомісії Маркуса Ламмерта."Єдине, що я можу сказати, — це те, що обговорення тривають", — констатував він.Представник Єврокомісії уточнив, що "фактично розпочалися обговорення щодо можливості продовження тимчасового захисту з державами-членами в березні на Раді з питань юстиції та внутрішніх справ"."Ми вважаємо, що це необхідне обговорення. Йдеться про підтримку України та біженців з України. На цьому етапі немає рішення", — зауважив Ламмерт.Раніше стало відомо, що Єврокомісія обговорює з державами-членами Євросоюзу варіанти єдиного рішення щодо статусу українців, які проживають на території ЄС після березня 2027 року. При цьому не виключається як повне скасування тимчасового захисту, так і його продовження ще на рік.Введена в дію в березні 2022 року директива про тимчасовий захист надала мільйонам українців доступ до низки прав у ЄС, не перевантажуючи при цьому систему надання притулку.Спочатку її задумували як короткостроковий надзвичайний захід, але дію директиви доводилося неодноразово продовжувати. Зараз вона діє до 4 березня 2027 року.Нагадаємо, наприкінці березня цього року стало відомо, що в Норвегії змінили правила проживання для біженців з України. Йдеться про чоловіків віком від 18 до 60 років. Такі українці більше не отримують тимчасового колективного захисту..

Україна вдвічі прискорила будівництво антидронового захисту в прифронтових регіонах. Станом на середину травня 2026 року вже захищено понад 1170 кілометрів маршрутів.Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Ворог активно застосовує FPV-дрони для атак на транспорт і логістичні маршрути біля лінії фронту. Саме тому Держспецтрансслужба за завданням Міноборони масштабує антидроновий захист у прифронтових регіонах", — зазначив він.За його словами, такі рішення забезпечують стійку логістику, швидке постачання ресурсів і безпечну евакуацію поранених навіть під вогневим впливом ворога.За останні місяці суттєво прискорили темпи та вдвічі збільшили швидкість будівництва антидронового захисту доріг. Порівняно з 2025 роком темпи зросли з чотирьох до 8,5 кілометра щодня."Лише за лютий-квітень облаштовано 430 кілометрів антидронового захисту та відновлено 106 кілометрів доріг. Загалом уже захищено понад 1 170 кілометрів логістичних маршрутів", — зауважив міністр.Він додав, що окремий напрям — відновлення доріг у прифронтових регіонах. Роботи тривають у п’яти областях. Уже відновлено понад 60 кілометрів доріг, зокрема, завершено три ділянки на Запорізькому та Харківському напрямках."У сучасній війні логістика визначає стійкість фронту. Захищена логістика — збережені життя", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, в січні очільник Міноборони заявляв, що надійна протиповітряна оборона — запорука безпеки для України та захисту її мешканців. Тож завдання українського військового командування полягає в тому, щоби створити власний антидроновий купол..

Розміщення Росією тактичної ядерної зброї на території Білорусі та проведення спільних ядерних навчань становлять безпрецедентну загрозу для глобальної системи безпеки та потребують рішучої реакції міжнародної спільноти.Про це заявили у пресслужбі Міністерства закордонних справ України, коментуючи проведення білорусько-російських ядерних навчань.У відомстві зауважили, що спільне відпрацювання ядерних ударів фактично суперечить базовим положенням Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). Зокрема, перша та друга статті документа забороняють ядерним державам передавати контроль над ядерними озброєннями, а неядерним країнам — приймати його."Перетворюючи Білорусь на свій ядерний плацдарм біля кордонів НАТО, Кремль де-факто легітимізує поширення ядерних озброєнь у світі та створює небезпечний прецедент для інших авторитарних режимів. Такі дії мають отримати однозначне та жорстке засудження з боку всіх держав, які поважають режим нерозповсюдження ядерної зброї", — зазначили в МЗС.У відомстві також вважають, що мілітаризація Білорусі остаточно закріплює її роль як союзника Росії у реалізації агресивної безпекової політики. На цьому тлі Україна звертається до світу та закликає до консолідованої відповіді, яка має включати посилення санкцій проти Москви та Мінська, збільшення підтримки України, а також зміцнення східного флангу НАТО."Нахабність Москви та Мінська, які свідомо переступили всі "червоні лінії" ДНЯЗ, не може залишатися без жорсткої консолідованої відповіді та системного стримування обидвох режимів з боку євроатлантичної спільноти та всього світу", — наголосили в пресслужбі.Окремо у МЗС зазначили, що саме Україна сьогодні відіграє ключову роль у стримуванні подальшої експансії Росії в Європі, тому поглиблення безпекової співпраці між Києвом та євроатлантичними партнерами залишається одним із головних елементів стабільності в регіоні.Варто зауважити, що в оборонному відомстві Білорусі поспішили заявити, що ці тренування є виключно плановим заходом підготовки військових у рамках союзної держави. У релізі міністерства традиційно стверджують, що навчання нібито не спрямовані проти третіх країн і не створюють жодних загроз для безпеки у регіоні.Нагадаємо, колишній очільник Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що російський диктатор Володимир Путін тисне на самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, аби той вступив у війну проти України..

Голова суспільного мовника в Молдові оголосив про відставку після скандалу навколо голосування молдовського журі у фіналі "Євробачення-2026". Генеральний директор Teleradio-Moldova Влад Цуркану вже підготував відповідну заяву до наглядової ради TRM.Про це повідомило "Суспільне Культура". Він наголосив: попри те, що керівництво мовника дистанціювалося від рішень журі, відповідальні за результати голосування саме компанія та її керівництво."Я уникав давати вказівки членам журі, те, що сталося, є надзвичайною подією. На наш погляд, журі не врахувало чутливих моментів, що існують між Молдовою та нашими сусідами — Румунією та Україною", — заявив Цуркану.Він також пояснив, що своєю відставкою хоче "надіслати чіткий сигнал" про незмінність відносин Молдови з Румунією та підтримки України."Братні відносини, які Молдова має з Румунією, а також наша вдячність і повага до України за її щоденні жертви залишаються незмінними. Наше ставлення до України не є нульовим, а наші почуття до Румунії можуть бути лише любов’ю", — сказав гендиректор TRM.Цуркану також підкреслив, що його відставка не повинна вплинути на роботу мовника та реалізацію проєктів, які, за його словами, є важливими для незалежності та розвитку TRM.Цуркану виконуватиме свої обов'язки доти, доки наглядова рада не призначить нового генерального директора. Згідно із законом, разом із ним мають залишити посади його заступники, зокрема Андрій Запша, який належав до складу журі фіналу "Євробачення", та директор "Радіо-Молдова" Корнел Чобану.Деталі скандалуНепорозуміння виникнули після оголошення результатів голосування молдовського журі в фіналі конкурсу. Румунія отримала від журі Молдови лише три бали, тоді як українська співачка Leleka не отримала жодного балу.Речниця Молдови Маргарита Друца розповіла, що хотіла спочатку відмовитися оголошувати результати, оскільки її шокувало рішення журі. Максимальні 12 балів журі присудило Польщі. Водночас глядачі віддали Румунії найвищу оцінку — 12 балів.Після фіналу в соцмережах розгорнулася хвиля критики через різницю між оцінками журі та телеглядачів. Міністр культури Молдови Крістіан Жардан навіть заявив, що очікує пояснень щодо результатів голосування.Одна з членкинь журі Вікторія Кушнір пояснила, що оцінювання відбувалося під час репетицій, коли виступ Румунії нібито був слабшим, ніж у телевізійному фіналі. Вона також зазначила, що особисто поставила румунській представниці "досить високу оцінку".Представник Молдови на конкурсі Сатоші закликав уникати мови ворожнечі та наголосив, що глядачі Молдови продемонстрували своє ставлення, віддавши Румунії максимальну кількість балів."Дорогі румуни, дякуємо вам за підтримку та ставлення! Глядачі з Молдови дали Румунії максимальний бал. Це і є чесна громадська думка", — написав Сатоші на своїй сторінці в Instagram.На "Євробаченні-2026" у Відні перемогла Болгарія — співачка Dara з піснею Bangaranga. Вона набрала 516 балів: 204 від журі та 312 від глядачів. Це перша перемога для країни на конкурсі. Представниця Румунії Alexandra Căpitănescu посіла третє місце, набравши 296 балів. Представниця України Leléka з піснею Ridnym посіла 9-те місце.Нагадаємо, що українські глядачі найбільше голосів віддали представникам таких країн: 12 балів — Молдова, 10 балів — Румунія, 8 балів — Хорватія..

Світові ціни на нафту й надалі залишаються головним чинником, який формує вартість пального в Україні. Водночас загрози дефіциту бензину наразі немає.Про це заявив директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн в бліцінтерв’ю для "РБК-Україна".За його словами, курс валют зараз залишається відносно стабільним, тому не є визначальним фактором для ціноутворення. Він пояснив, що основний вплив на вартість палива має саме світовий ринок, адже Україна повністю залежить від імпорту пального та закуповує його за кордоном.Експерт зазначив, що паливний ринок наразі демонструє ознаки стабілізації, хоча ситуація залишається нестійкою. Протягом останніх тижнів ціни на бензин то знижувалися, то знову зростали. Зокрема, нещодавно бензин подорожчав приблизно на гривню за літр.Чого очікувати даліВодночас подальша динаміка вартості пального значною мірою залежатиме від ситуації на світовому ринку та геополітичних ризиків, зокрема подій навколо Ірану. За словами Куюна, розвиток ситуації залишається непередбачуваним, а заяви президента США Дональд Трамп лише посилюють невизначеність.При цьому експерт наголосив, що запасів пального в Україні достатньо. "За нашими оцінками, запасів дизпального в країні більш ніж на місяць, бензину — майже на два місяці. Тому проблем із наявністю пального немає. Питання лише у вартості, яка залежить від світової ситуації", — запевнив він.Чому ціни на АЗС різнятьсяКоментуючи різницю у вартості пального на різних АЗС, Куюн пояснив, що вона залежить одразу від кількох факторів. Серед них — податкове навантаження, маркетингові стратегії та витрати на контроль якості.За його словами, у деяких мережах рівень податків на літр пального може відрізнятися у кілька разів. Крім того, великі мережі активно використовують бонусні програми та знижки, завдяки яким реальна ціна для водіїв може бути нижчою на п'ять-шість гривень за літр."Водночас має значення і якість пального. Великі мережі мають потужні системи контролю якості – лабораторії, персонал, транспорт. Це великі витрати. Насправді повноцінні системи контролю якості є лише у кількох найбільших мережах", — пояснив він.Нагадаємо, Кабінет міністрів продовжив дію "кешбеку" на пальне, який запустили 20 березня, до 31 травня 2026 року. Рішення ухвалене з огляду на збереження високих цін на пальне й активне використання програми українцями..

Володимир Путін і Сі Цзіньпін планують обговорити співпрацю між країнами та міжнародні питання спільного інтересу. Переговори відбудуться під час майбутнього візиту кремлівського диктатора до Китаю.Про це повідомило видання Global Times, журналісти якого послалися на речника Міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякуня. Він акцентував, що майбутня поїздка стане для Путіна вже 25 візитом до Китаю.За його словами, під час зустрічі лідери країн планують обговорити двосторонні відносини, співпрацю у різних сферах, а також міжнародні та регіональні питання. У Пекіні зазначили, що переговори стосуватимуться тем, які становлять "спільний інтерес" для обидвох країн. При цьому прямо про Україну китайська сторона не згадувала.За інформацією джерел агенції Reuters, Росія покладає великі надії на візит Путіна до Китаю. Зокрема, речник Кремля Дмитро Пєсков назвав відносини між Москвою та Пекіном "особливо привілейованим і стратегічним партнерством"."Ми покладаємо дуже серйозні сподівання на цей візит", — наголосив він.За його словами, до російської делегації увійдуть віцепрем’єри, міністри та керівники великих компаній.Пєскова також запитали про можливе обговорення проєкту газопроводу "Сила Сибіру-2", який має з’єднати арктичні родовища Росії з Китаєм через Монголію. Він відповів, що під час переговорів сторони розглянуть усі питання економічного порядку денного двосторонніх відносин.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Володимир Путін здійснить чотириденний візит до Китаю, де візьме участь у саміті Шанхайської організації співробітництва у Тяньцзіні. Поїздка відбудеться наступного тижня..

З початку року до України надійшло 3 209 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні, когенераційні установки, котли й інше.Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики України.У відомстві уточнили, що допомогу надали  партнери з ЄС, Австрії, Азербайджану, Бельгії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Словаччини, США, Туреччини, Фінляндії, Франції, Швейцарії, Швеції, Японії, Чехії, Польщі, Кіпру, UNICEF / WASH, PFRU, VOLVO."Очікуємо на надходження ще понад 1 465 генераторів, 419 трансформаторів і 153 одиниці іншого обладнання, зокрема — котлів, блочно-модульних котелень, когенераційних установок", — ідеться в повідомленні.З початку року в регіони відправили 360 вантажів гуманітарної допомоги загальною вагою понад 2,9 тисячі тонн. Зокрема, 2 357 генераторів, 55 трансформаторів і 160 одиниць блочно-модульних котелень, когенераційних установок і котлів.З березня 2022 року за координації Міністерства енергетики в Україну надійшло 2 250 гуманітарних вантажів з енергетичним обладнанням загальною вагою майже 29 тисяч тонн, із них понад 26,4 тисячі тонн вже розподілено між регіонами.Енергетичну гуманітарну допомогу з початку повномасштабного вторгнення надали 38 країн, зокрема: Австрія, Азербайджан, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Північна Македонія, Польща, Республіка Корея, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, США, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція, Японія, ОАЕ, Болгарія, Туреччина.Нагадаємо, наприкінці квітня перший віцепрем’єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль розповідав, що іноземні партнери України анонсували до Фонду підтримки енергетики додаткові внески. Йдеться про суму приблизно в 100 мільйонів євро..