Останні новини

Берлін планує придбати декількох тисяч у європейських країн. До цих озброєнь, якими офіційно зацікавилася Німнччина, входять українські крилаті дрони-ракети "Барс".Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Співрозмовники медійників розповіли, що в Німеччині вирішили поповнити свій ракетний арсенал, у тому числі й крилатими дронами-ракетами "Барс" виробництва України."Це озброєння необхідно для стримування Росії, оскільки в черзі на американські крилаті ракети Tomahawk Німеччина опинилася в кінці списку", — йдеться в публікації.Джерела, обізнані з перебігом переговорів, додали, що чиновники ведуть дискусії з Україною щодо спільного виробництва та придбання крилатого дрона-ракети "Барс". Назву його виробника не оприлюднили.За словами джерел, посадовці Міністерства оборони Німеччини ведуть переговори з американським оборонним стартапом Covenant. Вони хочуть закупити тисячі крилатих ракет наземного базування з важким корисним навантаженням Anthem.Серед інших виробників:нідерландська компанія Destinus SA із крилатими ракетами Ruta;німецько-британський оборонний стартап Hypersonica, який розробляє надшвидкісну ракету HS1.Зараз на озброєнні Збройних сил Німеччини перебуває лише крилата ракета Taurus. Вона запускається з повітряних носіїв і має дальність близько 500 кілометрів. Її виробниками є компанії MBDA та Saab AB.Український крилатий дрон-ракета "Барс" має реактивний двигун, бойову частина у 22,5 кілограма, дальність до 700 кілометрів. Нещодавно конструктори вдосконалили дальність до 1 000 кілометрів, бойову частину збільшили до 60 кілограмів, швидкість дрона стала понад 700 км/год.Нагадаємо, що 8 жовтня, міністр оборони України Євгеній Хмара провів телефонну розмову з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом. Він подякував Німеччині за критично важливу підтримку та зауважив, що Україна ефективніше збиває реактивні дрони завдяки Німеччині..

У п'ятницю, 23 жовтня, російські війська тричі завдали ударів по Основ’янському району Харкова. Унаслідок ворожих влучань є постраждалі, також загорівся автомобіль. Наслідки атаки уточнюються.Про це повідомив міський голова Харкова Ігор Терехов.Перший удар зафіксували о 14:37. Внаслідок влучання спалахнув автомобіль. О 14:49 мер повідомив про двох постраждалих, у яких діагностували гостру реакцію на стрес.Згодом, о 16:21, російські війська завдали повторного удару по району. За попередньою інформацією, для атаки застосували реактивний "шахед".Через 10 хвилин стало відомо про ще один повторний удар. Пізніше Терехов повідомив, що внаслідок ворожого влучання постраждала ще одна людина. Станом на 16:44 інформація щодо наслідків російської атаки уточнюється.ОНОВЛЕНО. Терехов уточнив, що внаслідок останнього обстрілу травми отримали двоє людей, серед них — дівчинка 12 років.Нагадаємо, 23 жовтня війська країни-агресорки Росії масовано обстріляли одну з теплових електростанцій ДТЕК. Через ворожі удари об'єкт зазнав значних ушкоджень й зупинив генерацію енергії.Додамо, 23 жовтня російські окупанти атакували Львівщину дронами. Пошкоджено енергооб'єкт.Читайте також: Ракетні та дронові атаки: Київ пережив понад 30 повітряних тривог за тиждень.

У п’ятницю, 23 жовтня, Москву атакують безпілотними. Всі аеропорти навколо столиці Росії не приймають і не відправляють рейси. Повітряний рух паралізовано.Таку інформацію підтвердив і мер Москви Сергій Собянін у своїх соціальних мережах і коментарях для медіа. Деякі з них інформують, що українські дрони намагаються прорвати ППО Москви."Сили ППО Міноборони знищили чотири безпілотники, які летіли на Москву. Фахівці екстрених служб працюють на місці падіння уламків", — написав Собянін о 13:38.Через 20 хвилин він повідомив ще про два знищені безпілотники. О 14:10 назвав два збиті безпілотники, а на місці падіння уламків знову працювали екстрені служби."Три безпілотники знищені. Фахівці екстрених служб працюють на місці падіння уламків", — написав Собянін о 14:36.В аеропорту "Шереметьєво" оголосили евакуацію пасажирів, оскільки там упали уламки безпілотника. Офіційної інформації про це немає. Проте деякі медіа пишуть, що пасажирів супроводжують до укриттів, їм заборонено знімати на фото та відео наближення дронів або їхніх уламків, користуватися ліфтами, залишатися на борту літаків та перебувати біля вікон або скляних споруд.Десятки літаків нарізають кола через закриття всіх аеропортів у Москві. Серед бортів, які не можуть приземлитися, — літак з авіазагону "Росія", який призначений для перевезення найвищих посадовців Росії, включно з Путіним, а також найбільший у світі авіалайнер Airbus A380 рейсом із Дубая.Нагадаємо, 9 жовтня видання The Moscow Times інформувало, що в січні-вересні 2026 року частота скасування регулярних пасажирських рейсів у Росії зросла вдвічі. При цьому кількість тривалих затримок збільшилася в середньому в 2,2 раза..

"Укрзалізниця" розширила можливості онлайн-сервісу "УЗ Веземо". Відтепер пасажири можуть перевіряти статус руху та можливі запізнення не лише поїздів далекого сполучення, а й приміських електричок.Про це повідомили на офіційній сторінці компанії перевізника.Нова функція дає змогу оперативно отримувати інформацію про рух поїздів і заздалегідь дізнаватися про можливі відхилення від графіка.Як перевірити, чи запізнюється електричкаЩоб отримати актуальну інформацію про рух приміського поїзда, потрібно:Перейти на офіційний портал "УЗ Веземо".Знайти потрібний поїзд за його номером.Переглянути інформацію про статус руху та можливе запізнення.Для чого потрібен сервісЗавдяки оновленню пасажири можуть швидше перевіряти актуальну інформацію про рух приміських поїздів і краще планувати свої поїздки.Сервіс стане у пригоді тим, хто щодня користується електричками для поїздок на роботу, навчання чи у власних справах.Перевірити рух приміських поїздів можна за посиланням.Нагадаємо, із 20 жовтня на Полтавщині запрацювала нова система ціноутворення на квитки у приміських поїздах. Відтепер вартість проїзду залежатиме від тарифної зони, до якої належить маршрут.Додамо, раніше стало відомо, що "Укрзалізниця" тестує комбіноване сполучення "поїзд + автобус". Воно діятиме у прифронтових регіонах.Читайте також: Понад 700 нових сховищ: "Укрзалізниця" масштабує встановлення мобільних укриттів.

Під час обміну полоненими в п’ятницю, 23 жовтня, вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових: 86 засуджених і одного оборонця, щодо якого здійснювалося кримінальне переслідування.Про це повідомив уповноважений із прав людини Верховної Ради України Дмитро Лубінець."Загалом додому повертаються військові ЗСУ, у тому числі територіальної оборони, НГУ, ДПСУ. Також уперше за довгий час вдалося повернути велику кількість "азовців". Удома також і один військовослужбовець "Айдара", — зазначив він.За його словами, серед тих, хто повертається, — п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року."Двоє повернутих оборонців потрапили у полон ще 2018 та 2020 років. Тобто вони пробули в полоні вісім і шість років!" — наголосив омбудсмен.Вдалося повернути й важкохворих і важкопоранених військових. Щодо декількох із них, які перебувають у критичному стані, неодноразово зверталися до російської сторони.Дмитро Лубінець також навів додаткові дані:наймолодшому звільненому — 24 роки, найстаршому — 63 роки;один із повернутих має день народження завтра — він відсвяткує його на рідній землі, оборонцю виповниться 60 років."Уся ця робота — результат кількамісячних перемовин робочої групи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими", — зауважив він.Омбудсмен акцентував, що загалом цей обмін показує, що наші пріоритети незмінні: повертаємо додому тих, хто в полоні найдовше, важкохворих, важкопоранених. Також на порядку денному категорії цивільних, і тих, хто в неволі ще з 2014 року."Надалі ця робота не зупинятиметься ні на мить. Це є частина справедливого миру, до якого ми прагнемо", — підсумував Дмитро Лубінець.Нагадаємо, що 22 жовтня за результатами репатріаційних заходів в Україну повернули тіла 252 загиблих, які, за твердженням російської сторони, належать українським військовослужбовцям..

Естонський контингент із червня 2025 року бере участь у міжнародній навчальній операції "Легіо" під проводом Норвегії, спрямованій на збереження та розвиток боєздатності Збройних сил України.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України. Там зазначили, що естонські інструктори працюють на навчальній базі у Польщі від першої ротації у вересні 2025 року."Нині Естонія залучає до 20 інструкторів — кадрових військовослужбовців, резервістів і членів Ліги оборони, які долучилися до місії добровільно", — зазначили в Силах оборони Естонії.Двомісячні навчальні цикли зосереджені на базовій загальновійськовій підготовці та бойових навичках солдата та побудовані відповідно до запитів ЗСУ. Як зазначають естонські інструктори, українські курсанти надають постійні позитивні відгуки про навчання, що підтверджує цінність естонського внеску. Співпраця має взаємний характер."Наші військовослужбовці отримують цінний досвід роботи в міжнародному середовищі, поповнюють власні знання та навички, ділячись досвідом", — наголосив старший естонського контингенту.Естонські інструктори працюють пліч-о-пліч із колегами з країн Півночі та Балтії, Польщі, Австралії та Нової Зеландії, а також у взаємодії зі США, що зміцнює координацію між союзниками та оперативну сумісність.Операція "Легіо", започаткована з ініціативи країн Північно-Балтійської вісімки (NB8) і Польщі, є складовою норвезької операції ELLISIV. Її рамку закріплено меморандумом, підписаним 15 жовтня 2025 року на засіданні міністрів оборони країн НАТО десятьма державами, зокрема, Україною. 2026 року до операції долучилися Австралія — зі своїм внеском у межах національної операції KUDU, та Нова Зеландія — в межах операції TIEKE."Легіо" поєднує двосторонню та багатосторонню підтримку в єдину систему підготовки й оснащення українських підрозділів за стандартами НАТО, а бойовий досвід ЗСУ водночас збагачує збройні сили партнерів і стає спільним ресурсом безпеки Європи."ЗСУ висловили щиру вдячність Естонії, Норвегії, Польщі та всім партнерам операції "Легіо" за послідовну підтримку та внесок у підготовку наших захисників", — підсумували в Генштабі.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що американські підрозділи Сухопутних військ, які вже дислокуються в німецькій Баварії, розпочинають активніше займатися підготовкою українських військових. Місію переводять на постійнішу основу..

В Україні 24 жовтня відзначатимуть Дмитрівську поминальну суботу — день особливої молитви за померлих. Віряни згадуватимуть рідних і близьких, відвідуватимуть храми та молитимуться за упокій душ спочилих.TrueUA розповідає, що потрібно робити у цей день, а що — категорично заборонено.Коли Дмитрівська поминальна субота у 2026 роціЗа новоюліанським календарем, якого дотримується Православна церква України (ПЦУ), Дмитрівська поминальна субота у 2026 році припадає на 24 жовтня. Вона передує дню пам’яті святого великомученика Димитрія Солунського, який відзначають 26 жовтня. Дата поминального дня залежить від церковного календаря, тому в громадах, які дотримуються юліанського стилю, традиційне поминання може відбуватися в інший час.Що означає Дмитрівська суботаДмитрівська субота, яку також називають Дмитрівською батьківською суботою, присвячена молитві за померлих. Цього дня віряни згадують батьків, бабусь і дідусів, інших родичів та близьких, які відійшли у вічність.Для багатьох родин це нагода помолитися за спочилих, згадати їх добрим словом і вшанувати пам’ять тих, хто залишився в серці назавжди.Що заведено робити на Дмитрівську суботуУ цей день віряни традиційно:відвідують храм. Беруть участь у заупокійних богослужіннях і моляться за померлих;подають записки за упокій. У храмі можна дізнатися, як подати імена спочилих для церковного поминання;відвідують могили рідних. За можливості впорядковують місця поховання, запалюють лампадки та вшановують пам’ять близьких;допомагають тим, хто потребує підтримки. Милосердя та добрі справи також є способом ушанувати пам’ять померлих;моляться вдома. Якщо немає можливості відвідати храм або кладовище, можна помолитися за спочилих у домашній тиші.Що не можна робити на Дмитрівську суботуІз поминальним днем пов’язано чимало народних прикмет і заборон. Водночас їх варто відрізняти від церковних настанов.Цього дня доречно уникати сварок, образ, лихослів’я та зневажливого ставлення до пам’яті померлих. Не варто перетворювати поминання на гучне застілля або зловживати алкоголем.Водночас звичайні домашні справи, зокрема прибирання чи прання, не мають загальної церковної заборони. Якщо потрібно виконати повсякденну роботу, це не є перешкодою для молитви за померлих.Як пом’янути померлих, якщо немає можливості піти до храмуЯкщо відвідати церкву чи кладовище неможливо, можна помолитися вдома, згадати рідних у сімейному колі або зробити добру справу на пам’ять про них.Дмитрівська поминальна субота — це насамперед день духовного єднання з тими, хто відійшов у вічність. Щира молитва, добрі спогади та милосердя допомагають зберігати пам’ять про близьких.Нагадаємо, в Україні можуть запровадити День Біблії. Нардепи уже визначилися з датою свята..

Український уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново посилити кібербезпеку державних сервісів. Керівники установ мають сформувати команди кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та ввести його в експлуатацію. Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, Росія системно атакує цифрову інфраструктуру України, яка, як і енергетика, залишається однією з цілей ворога. Зокрема, лише за вересень у Києві було пошкоджено близько десяти дата-центрів.Водночас зростає інтенсивність кібератак, а російські хакери дедалі частіше використовують інструменти штучного інтелекту. Серед основних цілей — державні інформаційні системи та український бізнес."Ключові цифрові органи вже вміють відбивати атаки з використанням ШІ. Такої ж готовності очікую від кожної державної установи та інституції", — наголосив Корецький.Він додав, що всі органи виконавчої влади мають невідкладно забезпечити належний рівень кіберзахисту та бути готовими протидіяти сучасним цифровим загрозам.Раніше технологічний радник президента Сергій "Флеша" Бескрестнов повідомляв, що Росія атакує інформаційну та мережеву інфраструктуру України, однак це не означає повного зникнення Інтернету в країні. Локальні перебої можливі, проте провайдери мають швидко усувати їх.Нагадаємо, за словами президента України Володимира Зеленського, Росія планує вивести війну за межі України. Розвідки різних країн отримали інформацію про це. До того ж Москва свідомо б’є по українських дата-центрах та інфраструктурі зв'язку, аби позбавити громадян доступу до Інтернету.Читайте також: Чи залишиться Україна без Інтернету через удари по дата-центрах: відповідь експерта.

Росія посилює атаки на Київ. Ракети та ударні дрони летять на столицю щодня і щоночі. Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко. За його словами, від початку тижня в столиці пролунало понад 30 сигналів повітряної тривоги, загальна тривалість яких перевищила 30 годин.Унаслідок ворожих атак пошкоджень зазнали житлові будинки, об’єкти критичної та транспортної інфраструктури, логістичні об’єкти, офісні будівлі й торговельні площі. Також постраждали кілька медичних закладів.Зокрема, пошкоджень зазнала одна зі станцій швидкої медичної допомоги. Крім того, пошкоджені шість автомобілів швидкої допомоги.Жертви та постраждаліЗа інформацією Кличка, цього тижня в Києві внаслідок ворожих атак загинули четверо людей, ще понад 50 мешканців столиці постраждали.Мер наголосив, що мета ворога — залякати, виснажити та зламати українців. Водночас він висловив упевненість, що Київ вистоїть завдяки згуртованості, спільній роботі, витримці та вірі в Україну.Нагадаємо, вночі 22 жовтня російські загарбники атакували історичний центр Києва балістичною ракетою "Іскандер" з касетною боєголовкою К5.Додамо, 23 жовтня війська країни-агресорки Росії масовано обстріляли одну з теплових електростанцій ДТЕК. Через ворожі удари об'єкт зазнав значних ушкоджень й зупинив генерацію енергії..

У вівторок, 23 жовтня, Україна та Росія провели обмін військовополоненими. Додому повернулися понад 200 українських воїнів.Про це повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, на Батьківщину повернуто 270 бійців. Більшість із них були в полоні ще з 2022 року."Додому повертаються нацгвардійці, зокрема воїни Азова, прикордонники, тероборонівці, воїни Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, Десантно-штурмових військ, Державної спеціальної служби транспорту, а також девʼять цивільних", — заявив гарант.Як відзначив Зеленський, більшість звільнених — воїни, які захищали Україну в Маріуполі. Також повертаються захисники з Донецького, Луганського, Харківського, Запорізького, Херсонського, Київського, Миколаївського та Чернігівського напрямків. До того ж серед звільнених воїнів є й українці, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року."Ми пам’ятаємо про кожного й кожну та продовжуємо шукати всіх. Дякую всім, хто працює заради обмінів. І, звісно, вдячний нашим воїнам, які на фронті поповнюють обмінний фонд для України, щоб ми могли повертати своїх. Слава Україні!" — додав президент.. У Координаційному штабі із питань поводження із військовополоненими уточнили, що це третій етап комбінованого обміну полоненими, який розпочався 19 серпня.Водночас, зазначається, що більша частина визволених сьогодні захисників потрапила у полон у 2022-му році, зокрема під час оборони Маріуполя. Пʼятеро з них пережили теракт в Оленівці, а ще девʼятеро — важкохворі."Серед звільнених сьогодні — 38 офіцерів. Також серед військовослужбовців є ті, хто був поневолений у 2018 та 2020 роках. Значна частина визволених сьогодні Оборонців зазнала кримінального переслідування з боку країни-агресорки та всупереч міжнародному праву під вигаданими звинуваченнями була засуджена до різноманітних термінів за ґратами, зокрема й до довічного ув’язнення", — йдеться у повідомленні.У штабі додали, що усі звільнені пройдуть медичний огляд, отримають лікування, будуть забезпечені необхідними речами на перший час, отримають належні виплати, пройдуть реабілітацію та реінтеграцію до суспільства після тривалої ізоляції у російській неволі.Нагадаємо, 22 жовтня за результатами репатріаційних заходів в Україну повернули тіла 252 загиблого, які, за твердженням російської сторони, належать українським військовослужбовцям..

У п'ятницю, 23 жовтня, російські загарбники атакували Чернігів. Ворог поцілив по підприємству.Про це повідомив начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський."Зафіксовано падіння БпЛА ворога на територію одного з підприємств міста", — йдеться у повідомленні.За словами посадовця, внаслідок ворожого удару підприємство зазнало руйнувань. Попередньо, під завалами перебувають люди.Також через рашистські удари одна людина загинула. Ще 16 людей отримали поранення.Нагадаємо, 23 жовтня війська країни-агресорки Росії масовано обстріляли одну з теплових електростанцій ДТЕК. Через ворожі удари об'єкт зазнав значних ушкоджень й зупинив генерацію енергії.Також вночі 23 жовтня війська країни-агресорки завдали ударів по Полтавщині та Сумщині. Постраждали місцеві мешканці. Пошкоджено будинки та лінію електропередач.Також упродовж четверга, 22 жовтня, російські загарбники регулярно атакували Дніпропетровщину різними видами озброєнь. Унаслідок російських атак загинула людина, ще одна постраждала..

В Україні 22 жовтня набув чинності новий закон "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб". Документ передбачає новий підхід до підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО): від обліку та виплат до оцінювання індивідуальних потреб, допомоги у вирішенні конкретних проблем, адаптації на новому місці та інтеграції в життя громади.Про це повідомило Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України.Чи потрібно переоформлювати довідки ВПОЗміни впроваджуватимуть поступово. Наразі довідки внутрішньо переміщених осіб, видані раніше, залишаються чинними. Переоформлювати їх або повторно ставати на облік не потрібно.Порядок оформлення довідки поки що не змінюється. Люди, які вперше звертатимуться для взяття на облік ВПО після 22 жовтня, як і раніше, зможуть отримати довідку через застосунок "Дія" або звернутися до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) чи органу соціального захисту населення.Також зберігаються всі чинні процедури оформлення та отримання допомоги для внутрішньо переміщених осіб.Що зміниться для внутрішньо переміщених осібНові механізми підтримки запроваджуватимуть після ухвалення відповідних нормативно-правових актів і запуску цифрових інструментів.Єдина інформаційна база даних. Передбачено зміни в системі обліку ВПО та перехід до Єдиної інформаційної бази даних. У майбутньому люди зможуть отримувати онлайн витяг замість оформлення довідки. Наразі цифровий сервіс перебуває на етапі розробки.Підтримка відповідно до потреб людини. Закон передбачає оцінювання потреб ВПО на різних етапах, щоб визначати, якої саме допомоги потребує людина або родина. Це дасть змогу планувати підтримку з урахуванням реальних потреб переселенців, а не обмежуватися лише обліком і виплатами на проживання.Єдиний реєстр житла для ВПО. Планується створення єдиної інформаційно-аналітичної системи об’єктів нерухомості для потреб переселенців. Її наповнюватимуть та оновлюватимуть органи місцевого самоврядування. Система має допомогти підбирати житло з урахуванням потреб конкретної родини.Участь у житті громади. Внутрішньо переміщені особи зможуть активніше долучатися до життя громад, зокрема брати участь у громадських слуханнях, програмах підтримки та вирішенні місцевих питань. Крім того, пропозиції рад ВПО будуть обов’язковими до розгляду органами влади, при яких їх утворено.Коли запрацюють нові механізми підтримкиНові інструменти впроваджуватимуть поступово — після ухвалення необхідних нормативно-правових актів і запуску відповідних цифрових сервісів.У Міністерстві у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України повідомили, що додатково інформуватимуть про впровадження змін, нові інструменти підтримки та порядок їх використання.До запуску нових механізмів переселенці можуть користуватися чинними процедурами оформлення довідок ВПО та отримання допомоги.Нагадаємо, внутрішньо переміщені особи можуть скористатися податковою знижкою та врахувати в неї витрати на оренду житла. Однак для цього необхідно виконати низку вимог, передбачених Податковим кодексом України.Читайте також: Деякі українці отримають 19 400 грн від держави: хто може оформити виплату.

У п'ятницю, 23 жовтня, російські окупанти атакували Львівщину дронами. Пошкоджено енергооб'єкт.Про це повідомив депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич."Під час повітряної тривоги, яка тривала з 11:56 по 12:14, ворог атакував безпілотником обʼєкт енергетичної інфраструктури у Львівському районі", — йдеться у повідомленні.За даними посадовця, через ворожу атаку знеструмлені 175 населених пунктів. З них — 154 пункти знеструмлені повністю, 21 — частково."Енергетики працюють над тим, щоб якнайшвидше заживити всі домівки", — додав Зінкевич.Зауважимо, 22 жовтня у частині областей України застосовуються заходи обмеження споживання електроенергії. Причина — наслідки масованих російських атак на енергооб’єкти. Чому в Україні вимикають світло, навіть коли дефіциту електроенергії немаєЯк пояснили в "Укренерго", однією з головних причин є систематичні російські атаки на об’єкти генерації. Через руйнування енергетичних потужностей в окремих регіонах виник значний дефіцит місцевого виробництва електроенергії. Тому електрику доводиться передавати на великі відстані — іноді за сотні кілометрів, що створює додаткове навантаження на магістральні мережі.Саме енергетична інфраструктура, зокрема високовольтні лінії та підстанції, залишається однією з основних цілей російських атак.Ще одним чинником стали удари по мережах передачі та розподілу електроенергії. Росіяни атакують підстанції та лінії електропередач, зокрема поблизу великих міст із високим рівнем споживання. Унаслідок пошкоджень можливості передавати необхідні обсяги електроенергії до окремих районів суттєво обмежуються або зникають повністю.Тому навіть за наявності надлишку електроенергії в одних областях інші регіони можуть відчувати нестачу через пошкодження мереж і неможливість передати необхідну потужність споживачам.Нагадаємо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли, що країна-агресорка Росія вже розпочала зимову ударну кампанію 2026-2027 років проти української інфраструктури. Головна мета Кремля — змусити Україну капітулювати до весни 2027 року..

Хрустка золотиста скоринка та ніжне м’ясо всередині — віденський шніцель давно став справжнім символом австрійської кухні. Ця страва підкорила гурманів у всьому світі завдяки простоті приготування та неповторному смаку. У чому секрет ідеального шніцеля, які інгредієнти потрібні для класичного рецепта та як отримати ту саму апетитну скоринку вдома — розповів відомий український шеф-кухар, ресторатор та переможець кулінарного шоу "МастерШеф" Євген Клопотенко.ШніцельІнгредієнти для приготування:свинина — 400 г;яйця — 3 штуки;манна крупа — 6 столових ложок;панірувальні сухарі — 8 столових ложок;соняшникова олія — 200 мл;лимон — для подачі, за бажанням;сіль і перець — до смаку.Процес приготування:Підготувати м’ясо. Свинячий биток нарізати шматками завтовшки 1,5–2 см. Кожен шматок розрізати вздовж, не дорізаючи до кінця, щоб м’ясо можна було розгорнути у формі метелика.Відбити свинину. Накрити м’ясо харчовою плівкою та обережно відбити плоскою стороною кулінарного молотка до товщини 3–5 мм. Посолити й поперчити з обох боків.Підготувати панірування. Яйця розбити в неглибоку миску та злегка збити виделкою. В окремі тарілки насипати манну крупу й панірувальні сухарі.Запанірувати м’ясо. Кожен шматок спочатку обваляти в манній крупі, потім занурити у збиті яйця, а наприкінці ретельно обкачати в панірувальних сухарях.Обсмажити шніцель. У глибокій пательні розігріти соняшникову олію. Викласти м’ясо та смажити на середньому вогні до золотистої скоринки з обох боків, не накриваючи кришкою. Переконатися, що свинина повністю просмажилася.Подати до столу. Готовий шніцель перекласти на паперовий рушник, щоб прибрати надлишок олії. Подавати гарячим, за бажанням доповнивши часточками лимона.Нагадаємо, раніше шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко, посилаючись на дослідження фахівців, пояснив, чи варто мити м’ясо перед приготуванням і як правильно підготувати його до термічної обробки.Читайте також: Як зробити м’ясо м’яким і соковитим: корисні поради.

Осінні канікули в школах Києва розпочинаються з наступного тижня. Вони триватимуть із 26 жовтня до 1 листопада.Про це повідомила Київська міська державна адміністрація. Зазначається, що на період канікул для школярів підготували різноманітні заходи:творчі;пізнавальні;наукові;спортивні."Канікули також стануть можливістю для педагогів підвищити кваліфікацію та приділити увагу емоційному відновленню. Так, Інститут післядипломної освіти Київського столичного університету ім. Бориса Грінченка проводитиме фахові курси та тренінги", — йдеться у повідомленні.Як відзначили у КМДА, заклади освіти самостійно визначають організацію освітнього процесу під час канікул, зважаючи на безпекову ситуацію та потреби учнів. Батькам рекомендують стежити за повідомленнями шкіл, заздалегідь уточнювати умови участі дітей у заходах і враховувати актуальні безпекові обставини.Зауважимо, раніше уряд ухвалив рішення щодо організації навчального процесу під час тривалих повітряних тривог. Громади мають допомогти школам адаптувати навчання до безпекових умов, зокрема розглянути можливість використання додаткових облаштованих укриттів.Нагадаємо, від 1 вересня 2026 року в українських школах розпочалася апробація нових підручників і посібників для 1, 5 та 10 класів. Вона триватиме впродовж цілого навчального року..