Останні новини

Туреччину розглядають, як майданчик для мирних переговорів між Україною та Росією. Проте, станом на сьогодні ще невідомо, де відбудеться майбутня зустріч. Про це заявив український президент Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів 7 січня.Гарант нагадав, що Туреччина уже була майданчиком для перемовин. Україна досягла там важливих рішень щодо повернення військовополонених та обмінів з Росією. "Я думаю, що ми будемо продовжувати цей трек. Я не знаю, чи це буде на базі Туреччини, а може в іншій державі. Подивимося", — зазначив Зеленський.Раніше видання Bloomberg писало, що Туреччина може стати посередником у мирних переговорах між Україною та РФ. Також Анкара готова допомагати у контролі за дотриманням припинення вогню між Москвою та Києвом. Журналісти зауважили, що збалансування відносин з Росією та союзниками у Північноатлантичному альянсі стало складним завданням для Туреччини, особливо після початку повномасштабного вторгнення. Лідер Туреччини Реджеп Ердоган відмовився запроваджувати санкції проти Москви, але обмежив її можливості надсилати військові судна до Чорного моря через Босфор і надіслав зброю до Києва. За словами Ердогана, завдяки здатності залишатися осторонь війни Туреччина може стати країною, яка прийматиме майбутні мирні переговори та сприятиме моніторингу будь-якого припинення вогню між сторонами війни.Політик також зауважив, що його країна є єдиним гравцем, здатним безпосередньо спілкуватися як з російським диктатором Володимиром Путіним, так і з президентом України Володимиром Зеленським."Наші двері залишаються відкритими для всіх. Я неодноразово висловлював цю рішучість обом лідерам", — сказав Ердоган.Новина доповнюється….

У середу, 7 січня, українська делегація продовжила роботу з партнерами у Парижі, після зустрічі "Коаліції охочих" 6 січня.Про це повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони. За його словами, сьогодні були провели консультації з радниками з національної безпеки Франції, Великої Британії, Німеччини, Італії, Польщі, Туреччини за участі США, НАТО, Європейської комісії та Європейської ради.Зокрема, розмова була зосереджена на конкретних параметрах безпекових гарантій, стримуванні російської агресії та логіці подальших кроків мирного процесу.З українського боку у зустрічі взяли участь:секретар РНБО Рустем Умєров;керівник Офісу Президента Кирило Буданов;начальник Генштабу ЗСУ генерал-лейтенант Андрій Гнатов;перший заступник керівника Офісу Президента Сергій Кислиця;радник Офісу Президента Олександр Бевз."Важливо, що підходи дедалі більше переходять із площини політичних заяв у площину практичних рішень. Є чітке розуміння покрокового руху у напрямку реалізації домовленостей. Саме така робота створює основу для реального й стійкого миру", — додав Умєров.Нагадаємо, 6 січня в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що "це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії".Додамо, західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни. Такий намір закріпили в декларації після завершення зустрічі "Коаліції охочих"..

Глава Офісу президента Кирило Буданов, який на початку 2026 року обійняв цю посаду, не буде впливати на інформаційну сферу в державі.Про це заявив український президент Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів 7 січня."Я обговорював з Будановим пріоритети, які для мене важливі, серед них інформаційної політики немає", — запевнив президент.Варто зауважити, що 6 січня у Парижі перед переговорами "Коаліції охочих" журналісти запитали посадовця, які у нього "основні пріоритети на посаді". Чіткої відповіді медійники не отримали."Скоро побачите", — заявив Буданов.Попередній контекст:Увечері 2 січня Володимир Зеленський підписав укази про призначення нових очільників Головного управління розвідки Міністерства оборони України й Офісу президента. Зокрема, він призначив Кирила Буданова на посаду голови Офісу президента.Видання The New York Times зазначило, що новий керівник Офісу президента може відіграти важливу роль у мирних переговорах, адже має тісні й багаторічні зв’язки зі США.Кирило Буданов 3 січня взяв активну участь у зустрічі в Києві з радниками з питань національної безпеки держав-партнерів України, де сторони обговорили питання оборонної співпраці та гарантій безпеки. Він запевнив, що можна очікувати на реальні та серйозні результати.5 січня новий керівник Офісу президента України Кирило Буданов увійшов до складу Ради національної безпеки й оборони (РНБО). Натомість із нього виведено Олега Іващенка.Читайте також: Від лейтенанта до генерал-майора: як Кирило Буданов прокладав шлях до ключових посад.

Сирники — це смачний, малокалорійний та ситний варіант сніданку або перекусу. Такий десерт можна приготувати із безлактозного сиру. Відомий український шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко поділився рецептом корисних та смачних сирників, які можна приготувати для людей з лактозною недостатністю.Сирники безлактозніІнгредієнти для приготування:безлактозний сир — 300 г;яйце — 1 штука;цукор — 1-1,5 столової ложки;сіль — ½ чайної ложки;родзинки — 50 г;пшеничне борошно — 2 столові ложки;ванільний цукор — 10 г;олія — 3 столові ложки;безлактозна сметана (для подачі) — 100 мл.Процес приготування:Родзинки залити окропом на п'ять хвилин, потім процідити. З'єднати сир, яйце, цукор, ванільний цукор та сіль.Додайте до сирної маси пшеничне борошно та родзинки.Вологими руками сформувати сирники. Робочу поверхню присипати борошном, запанірувати кожен сирник у тонкому шарі борошна.Обсмажити сирники з обох боків на розігрітій олії до рум’яності. Щоб довести сирники до готовності, викласти їх на застелене пергаментом деко або у форму і запікати сім хвилин у розігрітій до 180 градусів духовці. Подавати гарячими з безлактозною сметаною.Нагадаємо, раніше нутриціолог Ксенія Марусиченко (Kseniya Marusychenko) на своїй сторінці в Instagram поділилася рецептом ніжного штруделя з лаваша, який практично не відрізняється від класичного, зате готується набагато простіше. До того ж він не зашкодить навіть тим, хто дотримується дієтичного харчування..

Українка Дар’я Мельніченко, завдяки якій в Україну не пустили італійця Рокко, який вихваляв лідера РФ Володимира Путіна, зіткнулася із проблемами через свою непохитну позицію.У своєму дописі у соцмережі Threads вона розповіла, що прихильники італійця написали її керівникам в Італії і розповіли про інцидент."Ви уявіть, що хтось додумався написати моєму керівництву на італійській. Добре, що вони адекватні в мене", — зазначила дівчина.Також деякі італійці навіть написали їй повідомлення із погрозами, у якому йшлося: "Тварина. Ну тепер чекаємо на тебе в Італії".Що відомо про скандалПасажирка Дар’я Мельніченко розповіла, що під час зупинки автобуса, який їхав з Італії до України, помітила громадянку нашої країни з італійцем, на ім'я Рокко."Виходить пара — українка з італійцем. Він у вишиванці, яку, як сказав він, подарувала йому його кохана, і вони разом їдуть до неї додому. Я в навушниках, говорю по роботі італійською мовою. Він до мене підходить і починає говорити. Питає, куди я їду, і ще багато запитань. Я, звісно, тримаю дистанцію і відповідаю нейтрально. І тут він починає мені розказувати, яка х….а в нас країна, який у нас х.…..й президент, і що він поважає Путіна, і який він молодець", — написала вона в соцмережі.Пасажирка заявила, що у такому разі йому "не варто їхати до України". Італієць обурився і відповів, що "там живе його жінка", яка також є українкою, але підтримує його думку."І тепер я просто чекаю, поки ми приїдемо до українського кордону", — зазначила авторка.Прикордонники відреагували на інцидент і не впустили італійця до України. Нагадаємо, російська мова більше не захищена в Україні за положенням Хартії регіональних або міноритарних мов. Таке рішення ухвалила Верховна Рада наприкінці 2025 року..

Вперше за понад рік українці, американці та європейці знайшли спільну мову. Всі стверджують, що мир нині ближчий, ніж будь-коли, оскільки країни перебувають на межі укладення угоди про безпеку, щоб стримати нову російську агресію проти України після припинення вогню.Як повідомляє головний аналітик з питань закордонної політики у газеті The Telegraph Роланд Оліфант, британський прем'єр-міністр Кір Стармер, президент Франції Еммануель Макрон і президент України Володимир Зеленський підписали декларацію про розгортання військ в Україні після війни. Своєю чергою, Стів Віткофф, спеціальний представник американського президента Дональда Трампа, заявив, що дипломати "майже завершили" роботу над протоколами безпеки, які запобігатимуть повторенню війни. Оліфант додає, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц стверджував, що американці погодилися на міцні юридично зобов'язальні гарантії безпеки та американську підтримку для них. Він пообіцяв, що Німеччина візьме на себе відповідальність за Україну та весь континент."Хоча й утримався від приєднання до обіцянки Великої Британії та Франції про введення військ", — додав аналітик.Оліфант зауважив, що це важлива частина мирної угоди, адже українці не погодяться на будь-який мир або на компроміс щодо території доти, доки не будуть упевнені, що Москва не зможе знову напасти. Він додав, що насправді жодної підтримки для сил безпеки не було погоджено."Принаймні, деталі не були оприлюднені. Стармер, Макрон і Зеленський згадували лише про участь США у моніторингу перемир'я. Вони все ще працюють над питанням підтримки", — зауважив автор матеріалу.Так, на прохання медійників надати детальнішу інформацію Віткофф наголосив, що ці протоколи безпеки мають на меті запобігти будь-яким подальшим атакам на Україну, а в разі нападу — захистити країну. Проте він уникнув конкретики, хоча й зазначив, що американські військові розглядають відповідне питання."Це означає, що остаточної гарантії безпеки — натяку на те, що нова війна проти України означатиме війну зі Сполученими Штатами — досі немає. І це має велике значення", — зазначає Оліфант.На певному етапі британські чиновники пропонували ідею, щоб американські винищувачі, які базуються у Польщі чи Румунії могли підтримувати українські, французькі та британські війська на землі. Аналітик The Telegraph стверджує, що на сьогодні не відомо, чи такі ідеї справді обговорюються. "Саме від цих подробиць залежатиме, чи буде стримування російської агресії справді дієвим, а не лише "тигром на папері", — наголосив він.Автор матеріалу зауважив, що дії Вашингтона у Венесуелі та наміри очільника Білого дому щодо Гренландії продовжують викликати сумніви щодо серйозності зобов’язань США перед Європою. Він додав, що будь-які гарантії безпеки для України можливі лише за умови, що Росія погодиться на режим припинення вогню. Російський диктатор Володимир Путін уже виключив будь-яку угоду, за якою країни НАТО розміщують війська в Україні.Так, у ході зустрічі "Коаліції охочих", яка пройшла у вівторок, 6 січня, з’явилися явні ознаки відновлення єдності Заходу. Велика Британія та Франція пішли далі, ніж раніше передбачалося, щоб запевнити Трампа: Європа готова брати на себе відповідальність за власну безпеку."Проте мир, як і раніше, залишається десь далеко за пагорбом", — зауважив Оліфант.Нагадаємо, торік у грудні телеканал CNN повідомляв, що адміністрація Трампа готова піти на суттєві кроки щодо забезпечення стабільності в Україні, запропонувавши механізм гарантій безпеки через Конгрес. Такий формат, на якому тривалий час наполягала українська сторона, має забезпечити максимальну юридичну силу домовленостей..

На фронті в Україні загинув Тимофій "Еней" Ануфрієв — син відомого художника Сергія Ануфрієва. Він народився в Москві, але довгий час жив в Одесі.Про його смерть повідомив Російський добровольчий корпус, у складі якого він служив штурмовиком."Брав участь у багатьох операціях Корпусу: штурмував, зачищав, брав у полон. Жив і пішов, як справжній лицар та поет, у променях вогненної слави", — йдеться у повідомленні.Що відомо про Тимофія АнуфрієваХлопець з дитинства був знайомий із культурою України та РФ, але "не був тією абстрактною та повітряною частиною" художньої еліти, яка існує у відриві від реальності, а навпаки переживав за долю свого народу."Еней вважав Україну та Росію рідними для себе країнами. Винятково розумна та освічена, відкрита і добра людина, він прагнув приносити користь Корпусу не тільки в бою, а й за його межами", — зазначили в РДК.Початок війни припав на його перший курс університету в Санкт-Петербурзі, де він вивчав філософію і планував стати громадським філософом. "Йому було гидко те, що багато хто з його оточення у РФ вдавали, ніби нічого не відбувається. Тому він вирішив спочатку виїхати з Росії, а потім вступити до Російського добровольчого корпусу", — додали у Корпусі."Еней" вважав, що "вибір є завжди", саме тому увесь свій бойовий шлях він провів штурмовиком на найнебезпечнішій посаді на війні. Отримав медаль "За сприяння військовій розвідці України".Російський добровольчий корпус (РДК) — це військове формування з громадян Росії, які воюють на боці України проти російського вторгнення, складається з ультраправих активістів та колишніх військових. Корпус діє під керівництвом ГУР МО України та відомий рейдами на території Росії.Нагадаємо, торік 27 грудня на фронті загинув командир Російського добровольчого корпусу Денис WhiteRex Капустін..

У грудні 2025 року диверсійно-розвідувальна група, що входить до складу "Спецпідрозділу Тимура" Головного управління розвідки Міністерства оборони України, здійснила глибокий рейд у тил противника в районі Каховського водосховища на Запорізькому напрямку.Про це повідомила прес-служба ГУР МО. Зазначається, що у ході бойового виходу воєнні розвідники ліквідували двох російських окупантів, двох — поранили, а ще двох — взяли в полон."Після цього бійці "Братства" здійснили складний і тривалий супровід полонених — на відстань близько 27 кілометрів — та вивели їх на підконтрольну Україні територію", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що полонені росіяни розповіли цінну інформацію щодо місць перебування ворожих офіцерів, позицій артилерії, операторів БпЛА, районів зосередження особового складу, техніки та складів з боєприпасами."Проведена операція підтвердила наявність серйозних прогалин у системі фронтової оборони противника: ворог не очікує активних дій українських розвідників у глибині своїх позицій і не здатен чинити ефективний опір в тилу. Після завершення операції генерал-лейтенант Кирило Буданов відзначив бійців і командирів підрозділу "Братство" державними та відомчими нагородами", — додали у ГУР.Нагадаємо, 27 грудня з’являлася інформація, що на фронті загинув командир "Російського добровольчого корпусу" Денис WhiteRex Капустін. Зазначалося, що він отримав смертельне поранення на Запорізькому напрямку після прильоту FPV-дрона. Згодом у ГУР заявили, що вбивство було інсценовано, аби врятувати життя воїну.Згодом Головне управління розвідки Міністерства оборони України розкрило деталі спецоперації зі збереження життя командира "Російського добровольчого корпусу" Дениса Капустіна..

За даними розслідування журналістів hromadske, Анастасія Кутерга, яка є дружиною заступника очільника Хмельницької обласної прокуратури й колишнього тимчасового очільника Бюро економічної безпеки Максима Кутерги, у 2024 році придбала земельну ділянку в селі Підгірці під Києвом. На ділянці вже зведено котедж, хоча офіційно нерухомість іще не було введено в експлуатацію.У виданні наголошують, що вартість ділянки в декларації Максима Кутерги не зазначена, бо "член сім'ї не надав інформацію". Так само не вказана площа незавершеного маєтку на цій самій ділянці.Журналісти зауважили, що 6,5 сотки землі в Piemont eco Village офіційно обійшлися Анастасії Кутерзі у 239 353 гривні — трохи менш як шість тисяч доларів, або 876 доларів за сотку. Водночас нині одна сотка в Підгірцях коштує від 1500 доларів і вище.Також у ході розслідування журналісти встановили, що на ділянці вже збудований котедж. Відповідно до дозвільних документів, будівництво на ділянці, яку Анастасія Кутерга придбала в липні 2024 року, мало початися майже роком раніше, а саме у серпні 2023. Хоча офіційно жінка купувала ділянку, на якій нібито були "відсутні об’єкти нерухомості, що належать третім особам". Цю відповідь медійникам надали й у прокуратурі."Інформація щодо придбання у власність Анастасією Кутергою земельної ділянки відображена в декларації Максима Кутерги за 2024 рік. Була придбана лише земельна ділянка із цільовим призначенням "для будівництва", без жодних розміщених на ній обʼєктів нерухомості. Згодом на цій земельній ділянці було розпочато будівництво житлового будинку, яке наразі триває, що також відображено в декларації за 2024 рік як "обʼєкт незавершеного будівництва", — йдеться у відповіді прокуратури на запит медійників.Своєю чергою, рієлтор Олексій Гнучіх зауважив, що це може бути способом не платити податки. За його словами, це досить популярна практика."Люди, які купують житло чи землю, занижують вартість, скільки дозволить оцінка, щоб не платити податків. У нашому випадку, можливо, ще й для того, щоб не показувати, за скільки було придбано, не тільки для податкової, а й громадськості. Якщо йдеться про шість соток і будинок на них, то ціна стартуватиме від 250 тисяч доларів і більше. Очевидно, що за шість тисяч доларів — це неможливе придбання", — наголосив він.Згідно з планом котеджного містечка, уже зведений будинок Анастасії Кутерги — це, найімовірніше, котедж, під назвою "Етна". Він ма 170 квадратних метрів площі, два поверхи, три спальні, дві гардеробні, кабінет і терасу. На сьогодні такий будинок можна купити за 314 тисяч доларів — зі знижкою. Без знижки — понад 330 тисяч доларів.Медійники додають, що у квітні 2024 року Кутерга придбала авто Porsche 2019 року випуску. Вартість у декларації Максима Кутерги також не вказана. Проте зараз саме це авто продається за 64 тисячі доларів, або 2,7 мільйона гривень."Отже, впродовж 2024 року Максим Кутерга та його дружина набули майна ринковою вартістю близько 325 тисяч доларів — понад 13 мільйонів гривень", — зазначили у виданні.Втім, з доходами родини це число зіставити складно. Журналісти зауважили, що за 2024 рік пан Максим отримав 1,2 мільйона гривень зарплати, дружина — близько 1,67 мільйона гривень від підприємництва та додатково 2,7 мільйона гривень — від продажу майна. Згідно з даними розслідування, заощадження посадовця теж не пояснюють його покупок. Роком раніше, перед появою в декларації Максима Кутерги дружини, недобудованого будинку, ділянки й авто, він заощадив майже два мільйони гривень. На кінець 2024 року заощадження не зменшилися, а навіть дещо зросли.У відповідь на запит журналістів прокуратура пояснила придбання ділянки та будівництво котеджу на ній тим, що кошти на її купівлю Анастасія Кутерга отримала з доходів від підприємницької діяльності. Це також відображено в декларації Максима Кутерги за 2024 рік."От тільки ФОП вона відкрила лише в липні 2024 року. Відтоді займається організацією відпочинку та розваг. До 2021 року жінка, під дівочим прізвищем Сунцова, володіла компанією "Рояль в кущах", де 2017-го за рік заробила 22,5 тисячі гривень. З 2019 до 2021 року "чистими" ця компанія майже нічого не заробила", — додали медійники.Нагадаємо, торік журналісти-розслідувачі "Схем" повідомляли, що син колишнього міністра юстиції й енергетики Германа Галущенка вже четвертий рік поспіль вчиться в одному з найдорожчих приватних коледжів Європи — College Alpin Beau Soleil у Швейцарії. Вартість навчання там разом із проживанням — до 200 тисяч доларів на рік..

Значне похолодання та морози у понад -20°C може спровокувати посилення графіків відключення світла. Однак найбільшу загрозу для енергетики становлять російські удари.Про це повідомив очільник правління НЕК "Укренерго" Віталій Зайченко в коментарі "РБК-Україна"."Зниження температури завжди призводить до збільшення споживання електроенергії, це закономірно. Але не морози, а російські обстріли для нас зараз є основною проблемою", — наголосив він.За словами посадовця, погодні умови є прогнозованими. Проте навіть за нинішніх складних умов енергосистема може бути підготовлена до роботи в період сильних холодів. Він запевнив, що станом на початок жовтня енергосистема України була повністю готова до проходження зимового періоду.Втім, серія масованих ракетно-дронових атак з боку Росії протягом минулого року суттєво ускладнила ситуацію. Саме наслідки цих обстрілів, за словами голови "Укренерго", стали причиною запровадження вимушених обмежень електропостачання.В "Укренерго" прогнозують, що у разі зниження температури повітря на кілька днів до рівня близько -20°C можуть знадобитися додаткові заходи для стабілізації енергосистеми."Для збалансування та забезпечення безаварійної роботи енергосистеми ми будемо змушені дещо посилити заходи обмеження. Орієнтовно — це плюс одна черга до графіків погодинних відключень", — пояснив Зайченко.Водночас найбільшим ризиком для енергосистеми залишаються можливі удари РФ по енергетичній інфраструктурі, особливо в період сильних морозів."Спрогнозувати наслідки російських ударів перед або вже під час суттєвого похолодання — просто неможливо", — резюмував голова правління "Укренерго".Нагадаємо, раніше тимчасовий виконувач обов'язків очільника Держенергонагляду Анатолій Замулко інформував, що, попри високий рівень генерації електроенергії, в Україні все ж діють графіки відключення світла. Обмеження споживання електрики пов'язані з неможливістю її передавання через пошкодження мереж російськими атаками..

В Україні раптово помер журналіст і блогер Денис Безлюдько. Його життя обірвалося під час ранкової пробіжки.Трагічну новину сповістила його дружина Леся Казачинська."Із надзвичайним болем вимушена повідомити, що мій чоловік Денис Безлюдько відійшов у кращий світ. Непередбачувано і раптово. Не повернувся зі звичайної ранкової пробіжки. Ми всі смертні. І смертні раптово. Війна лише загострила розуміння цього", — йдеться в дописі.Жінка зазначила, що про дату і місце прощання з журналістом буде оголошено пізніше.За даними видання "Фокус" Денис Безлюдько у 1998 році закінчив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, а в 2009 році — Школу цифрової журналістики DFJ при Києво-Могилянській академії.Починаючи з 2000-го року працював у провідних економічних виданнях. Зокрема, очолював інформаційне агентство "Українські новини", а також займав керівні позиції в ІА "РБК-Україна". З 2021 року обіймав посаду голови правління Всеукраїнського журналістського конкурсу Presszvanie.Нагадаємо, раніше під час бойових дій на території України загинув 22-річний доброволець із Польщі Томаш Сенкала. Він воював у лавах українських Сил оборони. Прощання з ним відбулося на Байковому кладовищі в Києві, поховали воїна на батьківщині..

Вночі 7 січня Збройні сили України завдали потужних ударів по країні-агресорці Росії. Уражено низку важливих об'єктів.Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ."В рамках зниження наступальних можливостей російського агресора у ніч на 7 січня підрозділи Сил оборони України завдали ураження по нафтобазі "Осколнєфтєснаб" у районі населеного пункту Котел Бєлгородської області РФ. Нафтобаза задіяна у забезпеченні пальним армії окупантів. У результаті влучань у резервуари зафіксовано масштабну пожежу на об’єкті", — йдеться у повідомленні.Також на тимчасово окупованій території Донецької області уражено склад матеріально-технічних засобів підрозділу 20-ї мотострілецької дивізії загарбників. Ступінь завданих збитків уточнюється.Окрім того, за результатами попередніх уражень встановлено, що на нафтобазі стратегічного резерву "Темп" у Ярославській області РФ пошкоджено два вертикальних резервуари РВС-5000."Сили оборони продовжують вживати заходів, щоб підірвати наступальний та воєнно-економічний потенціали російських окупантів і змусити РФ припинити збройну агресію проти України", — додали у Генштабі.Нагадаємо, у ніч на вівторок, 6 січня, Сили оборони України завдали цілої серії успішних ударів по військових об’єктах окупантів. Зокрема, уражено нафтобазу противника, пункти управління безпілотниками й інші важливі цілі.Також в ніч на 1 січня підрозділи Сил оборони України теж завдали ураження низці важливих об’єктів противника. Це відбулося в межах заходів зі зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора..

Президент Володимир Зеленський наразі опрацьовує новий формат роботи Служби зовнішньої розвідки, а також розглядає можливих кандидатів на пост голови відомства.Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на власні проінформовані джерела. За словами співрозмовника, Зеленський шукає на посаду керівника СЗР або дипломата, або військового, або професійного розвідника."Наприклад, Дмитро Кулеба — це більше про дипломатію через розвідку. Ще президент думав про Білецького (командир 3-го армійського корпусу — ред.) — він хороший організатор, уміє керувати важкими напрямками і може зробити більш бойовий варіант СЗР, щоб можна було зробити наш варіант Моссаду, який зможе ловити ворога де завгодно", — розповіло джерело.Окрім того, за даними видання, серед кандидатів на посаду очільника СЗР є й екс-голова Служби безпеки України Василь Малюк. Однак, як відомо, він раніше вже відкинув пропозицію очолювати це відомство."Президент очікує такий перелік кандидатур, і буде визначатись в залежності від розмов з ними. Бо ми розуміємо, що може ГУР, і президент хоче подивитись, який потенціал у СЗР", — сказав співрозмовник.Попередній контекст:2 січня президент Володимир Зеленський призначив Кирила Буданова керівником Офісу президента України замість Андрія Єрмака. Олег Іващенко став новим очільником Головного управління розвідки.За словами Володимира Зеленського, перший віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров може очолити Міністерство оборони.Деякі медіа поширили інформацію, що Зеленський також розглядає можливість зняття з посади голови СБУ Василя Малюка та призначення його на іншу посаду.3 січня Володимир Зеленський запропонував уряду призначити Дениса Шмигаля першим віце-премʼєр-міністром і міністром енергетики України. Український президент сподівається на підтримку Верховної Ради.Окрім того, 3 січня президент України Володимир Зеленський під час брифінгу для журналістів заявив, що кадрові зміни в керівних структурах України не зупиняться на Кабінеті міністрів і обласних військових адміністраціях. Велике перезавантаження торкнеться всієї системи — тепер воно стосуватиметься оборонного сектору, Державного бюро розслідувань і Збройних сил України.4 січня президент України провів співбесіди з кандидатами на посади голів п'яти обласних військових адміністрацій. Кадрові зміни відбудуться вже найближчим часом.5 січня голова СБУ Василь Малюк подав у відставку. Він наголосив, що попри звільнення він залишиться у системі СБУ,Зеленський призначив тимчасового виконувача обов'язків голови Служби безпеки України. Посаду обійняв генерал-майор Євген Хмара, який очолює Центр спеціальних операцій "А" СБУ ("Альфа"), який є один із ключових підрозділів СБУ. .

Прем'єр-міністр України Юлія Свириденко прокоментувала інцидент із відключеннями світла  у львівських лікарнях. Вона анонсувала відповідні перевірки.У своєму дописі у Telegram прем'єрка наголосила, що уряд України прямо заборонив відключення закладів охорони здоров’я під час застосування графіків обмеження електропостачання."Це закріплено у рішенні Кабміну щодо заходів із забезпечення постачання електричної енергії протягом осінньо-зимового періоду 2025/26 року. Відповідальні виконавці, зокрема місцеві органи влади, зобовʼязані забезпечити безумовне дотримання відповідного рішення уряду", — йдеться у повідомленні.Свириденко додала, що органи контролю, у тому числі Держенергонагляд, невідкладно проведуть перевірки фактів можливих порушень урядового рішення, зокрема у місті Львові. "Здоров’я і життя людей — це не привід для маніпуляцій та гучних заголовків", — резюмувала вона.Нагадаємо, зранку 7 січня мер Львова Андрій Садовий заявив, що вночі у місті від електроенергії було відключено частину лікарень. Також без електрики лишився й весь комунальний електротранспорт. За його словами, це відбулося через те, що уряд змінив підхід до визначення критичності підприємств.Додамо, 21 грудня 2025 року прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що уряд зобов’язав до 24 грудня перенаправити для потреб населення вивільнений енергетичний ресурс (до 1 ГВт), отриманий в результаті перегляду переліку об’єктів критичної інфраструктури..

У Вінницькій області сталися дві дорожньо-транспортні пригоди, у яких постраждали четверо дітей, двоє з яких були госпіталізовані. Обидві аварії відбулися на одній вулиці.Як повідомляє прес-служба Національної поліції України, аварії сталися 6 січня у місті Хмільник по вулиці Курортній з інтервалом у 30 хвилин.Перша ДТП трапилася близько 10:29. За попередньою інформацією слідства, 32-річна водійка автомобіля Renault не впоралась з керуванням та з’їхала у кювет, де відбулося зіткнення із деревом. "Внаслідок аварії двоє її пасажирок віком 10 та два роки доставлено до лікарні та після огляду та надання медичної допомоги були відпущені за місцем проживання", — зазначили у поліції.Друга аварія сталася близько 10:54. Попередньо встановлено, що відбулось зіткнення між автомобілем Nissan, яким керувала 48-річна місцева жителька, та легковиком ВАЗ, під керуванням 31-річного мешканця району. Внаслідок ДТП пасажири ВАЗ віком 17 та 12 років були госпіталізовані."Усі водії освідуванні — тверезі, автомобілі поміщені на арештмайданчик", — наголосили поліцейські. . За цими фактами відкриті кримінальні провадження за ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами). За таке правопорушення передбачено покарання у вигляді обмеження волі терміном до трьох років з трирічним позбавленням права керувати транспортними засобами.Нагадаємо, у середу, 7 січня, в Оболонському районі Києва сталася масштабна дорожньо-транспортна пригода за участі 13 автівок. Внаслідок аварії рух у напрямку Вишгорода ускладнено..