Останні новини

На неділю, 7 червня, в Україні прогнозують хмарну погоду з проясненнями. Крім сходу, помірні дощі, грози, вдень в окремих районах град і шквали 15-20 м/с.Про це повідомили в Українському гідрометеорологічному центрі. Там уточнили, що у Вінницькій, Житомирській і Київській областях значні дощі. Вночі та вранці на Закарпатті місцями туман.Вітер змінних напрямків, у західних областях північно-західний, 3-8 м/с. Температура вночі +13°С…+18°С, на заході країни — +10°С…+15°С, вдень — +24°С…+29°С, у західних, Житомирській, Київській, Черкаській, Вінницькій і Одеській областях — +20°С…+25°С.Окрім того, в "Укргідрометцентрі" попередили про небезпечні метеорологічні явища на території практично всієї України, крім східних областей."Це I рівень небезпечності, жовтий. Погодні умови можуть призвести до ускладнення роботи енергетичних підприємств", — акцентували синоптики.На території Київщини та в Києві теж передбачаються небезпечні метеорологічні явища.Загалом у столиці та в регіоні прогнозується хмарна погода з проясненнями. Можливий значний дощ, гроза, вдень в окремих районах град та шквали 15-20 м/с. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.Температура в області вночі +13°С…+18°С, вдень +20°С…+25°С. У Києві — вночі +16°С…+18°С, вдень +21С…+23°С.Нагадаємо, начальник Черкаського гідрометцентру Віталій Постригань розповів, що Україна цього літа може зіткнутися з періодами тривалої спеки, подібними до тих, що останніми роками фіксуються в країнах Європи. Водночас погодні умови залишатимуться контрастними, із чергуванням спеки, злив і грозових явищ..

Цього року Україна запускає першу повноформатну програму підтримки української культури "Тисячовесна". Мільярди гривень щороку гарантовано спрямовуватимуться на створення культурного продукту.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі.Він деталізував, що програма охоплює сім напрямів: від фільмів, серіалів і анімації до музики, перформативного та візуального мистецтва, а також створення контенту для соціальних мереж."Уже маємо 1 151 заявку. Розгляд заявок триває, тож буде більше. Остаточний результат представимо 12 червня", — зазначив український президент.Він додав, що є проєкти з усіх куточків країни. Близько 17% із них — дебютні. Цей рік — стартовий. Далі щороку підтримка української культури лише зростатиме."Дякую за таку активну участь у програмі вже на старті. Розвиток сучасної української культури, підтримка наших авторів і проєктів, створення нового українського продукту — це важлива частина нашої сили", — наголосив президент України.Він також акцентував, що особливо цінно бачити те, що навіть у час повномасштабної війни творча енергія в Україні не згасає."Дякую всім, хто працює для того, щоб український голос звучав ще сильніше через творчість", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, в середині травня стало відомо, що до попереднього списку ЮНЕСКО включено транснаціональний культурний комплекс "Прекукутень — Аріушд — Кукутень — Трипілля". До його складу входять 15 об’єктів археології. Вони розташовані на території восьми областей України, а також у Румунії та Молдові..

Росія домагатиметься так званого повного відновлення прав росіян і російськомовних українців. У Кремлі й надалі озвучують тези про "мовну дискримінацію" та "русофобію".Чергову заяву з цього приводу оприлюднив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, який застосовує "словесну еквілібристику" для виправдання агресії проти України.Ця вимога Москви щодо України озвучена очільником МЗС Росії у відеозверненні з нагоди так званого "Дня російської мови"."Серед наших безумовних пріоритетів — захист та підтримка тих, для кого російська мова є рідною. Продовжимо рішуче протидіяти будь-яким проявам мовної дискримінації та русофобії — де би вони не відбувалися", — наголосив він.Лавров пообіцяв обов'язково досягнути повного відновлення прав тих російських і російськомовних людей, проти яких начебто "розв'язаний відкритий терор" в Україні."Розв’язання цього питання — серед необхідних умов довгострокового врегулювання українського конфлікту", — підсумував міністр закордонних справ Росії.Раніше Сергій Лавров заявляв, що Росія "приступає" до системних ударів по об’єктах у Києві, які, за твердженням Москви, використовуються для потреб ЗСУ. Він зазначав, що такі дії нібито є відповіддю на "терористичні атаки" з боку України по території Російської Федерації.Нагадаємо, декілька днів тому міністр закордонних справ Росії безпідставно розповідав, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте нібито ігнорує позицію Вашингтона та продовжує говорити про членство України в Альянсі..

У ніч на суботу, 6 червня, Служба безпеки України спільно зі Силами оборони уразила 15-й арсенал військово-морського флоту Росії, Кронштадтську військово-морську базу та нафтобазу в Усть-Лабінську.Про це повідомила пресслужба СБУ. Воїни "Альфи" СБУ спільно із Збройними силами України та ГУР завдали ударів по низці важливих військових і логістичних об’єктів на території Росії."Зокрема, по 15-му арсеналу військово-морського флоту Росії в Ленінградській області, Кронштадтській військово-морській базі та нафтобазі «Усть-Лабінськ» у Краснодарському краї", — деталізували українські силовики.Вони конкретизували, що після успішної атаки на склади 15-го арсеналу військово-морського флоту Росії там спостерігаються пожежа та вторинна детонація.«На об’єкті зберігаються ракети та боєприпаси. У місцевих чатах повідомляють про можливу евакуацію мешканців прилеглих населених пунктів», — акцентували українські військові.Також зафіксовано займання в районі Кронштадтської військово-морської бази та Кронштадтського морського заводу."Усі ці військові об’єкти забезпечують діяльність корабельного угруповання ворога в Балтійському морі", — наголосили в СБУ.На території нафтобази "Усть-Лабінськ" зафіксовано низку вибухів, після яких розпочалася масштабна пожежа. Вогнем охоплено щонайменше три резервуари з нафтопродуктами."Ця нафтобаза є важливим тиловим вузлом зберігання та постачання пального для російських військ на південному та східному напрямках", — пояснили військові експерти.У СБУ запевнили, що такого роду спецоперації послаблюють Балтійський флот ворога. Уражені об’єкти використовуються для зберігання боєприпасів, ремонту та забезпечення бойової діяльності кораблів."Їх виведення з ладу ускладнює логістику противника, знижує боєготовність флоту й обмежує можливості Росії діяти в Балтійському регіоні", — підсумували у Службі безпеки України.Нагадаємо, раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський підтверджував, що 6 червня українські безпілотники уразили російські об’єкти на відстані майже тисячу кілометрів. Спільна робота наших військових знову принесла результати — ворог зазнав значних збитків..

Упродовж останніх двох років в Україні працюють одразу декілька проєктів щодо ремонту доріг. Зараз же візьмуться за дороги місцевого значення. Однак ідеться лише про найбільш критичні ділянки.Про це заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Відремонтуємо критичні ділянки доріг місцевого значення для підвищення безпеки мешканців і логістики Сил оборони", — запевнила вона.Українська міністерша пояснила, що з резервного фонду державного бюджету виділили додатково 3,5 мільярда гривень для невідкладного ремонту доріг місцевого значення."Кошти будуть спрямовані на конкретні ділянки, де це найбільш критично", — акцентувала очільниця українського Кабміну.Вона наголосила, що для людей це питання безпеки та швидшого доступу до лікарень, пологових будинків, шкіл. Для наших Сил оборони — це питання евакуації, логістики та забезпечення підрозділів."Кошти виділяються на умовах співфінансування з місцевими бюджетами. Їх розподілимо між усіма регіонами", — підсумувала Юлія Свириденко.Декілька днів тому прем’єр-міністерка інформувала, що в Україні завершено першочергові роботи з ліквідації пошкоджень дорожнього покриття після зимового сезону на магістралях національного та міжнародного значення. За її словами, вдалося відремонтувати 14 мільйонів квадратних метрів доріг."Це найвищий показник від початку повномасштабного вторгнення", — наголошувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, у травні повідомлялося, що щодня над відновленням трас працюють понад дві тисячі фахівців у складі двохсот бригад у різних регіонах України..

Відмовившись від пропозиції президента України Володимира Зеленського щодо прямих мирних переговорів, кремлівський диктатор Володимир Путін втратив свій шанс вийти з його провальної війни.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Жодних добрих новин для росіян. Ситуація для Росії тільки погіршуватиметься. Втрати на полі бою продовжуватимуть зростати. Невдачі ставатимуть дедалі принизливішими", — зазначив він.На його переконання, економіка ще глибше зануриться в рецесію. Більше робочих місць буде втрачено, податки зростатимуть, а інфляція вдарить по найвразливіших."У Росії вже немає безпечних місць, які могли б уникнути далекобійних санкцій України. Але їхня інтенсивність продовжуватиме зростати", — запевнив український міністр.Він додав, що міжнародний тиск не послабиться. Він тільки посилюватиметься. Зокрема, через використання заморожених активів, заборону на подорожі та неминучу відповідальність за злочини."Усе це тому, що фанатик у Кремлі хоче втриматися при владі будь-якою ціною та готовий пожертвувати майбутнім своєї країни та вбити мільйони людей заради своїх божевільних ілюзій", — пояснив очільник українського дипломатичного відомства.Він акцентував: все це тому, що не хоче визнати просту правду: він ніколи не досягне своїх цілей на полі бою, і йому краще відмовитися від своїх марних надій на швидкий колапс України, послаблення підтримки від її партнерів чи зменшення тиску на Росію.На думку українського міністра, Росії все одно доведеться ухвалити дипломатичне рішення, але умови на той момент виявляться набагато гіршими."Відмова Путіна від миру має призвести до значного посилення міжнародного тиску на Росію та підтримки України", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ Укроаїни розповідав, що відкритий лист Володимира Зеленського до Володимира Путіна отримав "багато схвальних відгуків від досвідчених дипломатів" і європейських колег..

У Кремлі заявили, що диктатор Володимирр Путін зустрівся колишнім німецьким канцлером Герхардом Шредером. Вони провели переговори віч-на-віч.Про це розповів радник очільника Кремля Володимира Путіна Юрій Ушаков, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурсиЗа його словами, розмова Володимира Путіна та Герхарда Шредера відбулася в Москві у Кремлі. Він назвав її "хорошою"."Розмова була дружньою, вона відбулася у форматі віч-на-віч. Подробиць я, чесно кажучи, не знаю. Вона відбулася в Москві у Кремлі", — сказав медійникам радник Путіна.До речі, 2 червня ЗМІ писали, що Шредер перебував із візитом у російській столиці. 82-річного колишнього лідера Соціал-демократичної партії вважають особистим другом кремлівського диктатора.Зокрема, він упродовж тривалого часу продовжував працювати на російські енергетичні компанії навіть після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Як відомо, Володимир Путін запропонував Герхарда Шредера як перемовника від Європи щодо переговорів про припинення війни. Україна та її союзники виступили категорично проти такої кандидатури.Нагадаємо, що завтра лідери Франції, Великої Британії та Німеччини зустрінуться у Лондоні. На цю зустріч також запрошений президент України Володимир Зеленський..

Три роки тому російські терористи зруйнували Каховську гідроелектростанцію. Точна кількість жертв і повні наслідки катастрофи залишаються невідомими. Росія має понести відповідальність за це.Про це заявили в Міністерстві закордонних справ України."Три роки тому Росія знищила дамбу Каховської гідроелектростанції, спричинивши одну з найбільших техногенних екологічних катастроф у Європі за останні десятиліття", — зазначили у відомстві.Там додали, що величезні території були затоплені, Каховське водосховище знищено, а сотні тисяч людей втратили доступ до питної води."Цей злочин також загрожував стабільній роботі Запорізької атомної електростанції — найбільшої атомної електростанції в Європі", — зауважили в МЗС України.В українському дипломатичному відомстві акцентували, що точна кількість жертв залишається невідомою."Тимчасово окупована частина Херсонської області зазнала найсильнішого удару, і повний масштаб людських втрат там неможливо встановити. Принаймні десятки тисяч людей постраждали", — наголосили в заяві.У МЗС України переконані, що Росію варто притягнути до відповідальності за знищення Каховської гідроелектростанції та за всі злочини, скоєні під час її війни проти України.Своєю чергою, в ДСНС України назвали той випадок актом екоциду проти українського народу."Понад 80 затоплених населених пунктів. Близько 16 тисяч людей, які миттєво опинилися в зоні екологічного лиха. Десятки загиблих, зниклі безвісти... Страшні цифри. Скалічені долі", — зазначили надзвичайники.Вони констатували, що тоді вдалося врятувати понад 700 людей і евакуювати майже 3 800 осіб. І ще — понад 280 тварин."Бо пройти повз налякані очі, залишені на ланцюгах чи дахах, покинути їх у цій біді — наші хлопці просто не могли. Рятували кожне живе серце. Пішли проти великої води та вистояли там, де впасти міг кожен", — підсумували в ДСНС.Нагадаємо, минулого року вчені німецького університету Лейбніца запевняли, що підрив російськими окупантами Каховської гідроелектростанції на Херсонщині призвів до створення на її місці "токсичної бомби уповільненої дії". Зникнення води у водосховищі вивільнило десятки тисяч тонн важких металів, серед яких є й отруйні..

У п’ятницю, 5 червня, турецьке рибальське судно зазнало нападу поблизу окупованого Криму. Це сталося біля північного узбережжя Чорного моря. Внаслідок інциденту є загиблий і поранені моряки.Про це у спеціальній заяві повідомила берегова охорона Туреччини. Там зазначили, що судно Duru 67 "зазнало нападу" на захід від окупованого Росією Севастополя 5 червня.При цьому в заяві турецької берегової охорони не наведено додаткових подробиць щодо нападу."П’ятьох поранених моряків врятував інший траулер Burak Kaya, але один із них помер на шляху до Туреччини", — йдеться в повідомленні.Судно берегової охорони з медичною бригадою на борту наздогнало Burak Kaya за близько 213 кілометрів на північ від турецького порту Інеболу, саме тоді постраждалих підняли на борт."Після 15-годинного зворотного рейсу поранених доставили до лікарні в столиці провінції Кастамону", — розповіли в береговій охороні Туреччини.Місцеві медіа цитують директора провінційного управління охорони здоров’я Февзі Явузилмаза, який зазначив, що моряки отримали осколкові поранення, одному з них на борту судна берегової охорони зробили невелику операцію."Двоє наших пацієнтів мають відносно легкі поранення, а двоє — дещо серйозніші", — пояснив він.Нагадаємо, що також у п’ятницю в румунському порту Констанца вибухнув морський дрон. У результаті інциденту ніхто не постраждав. Згодом з’ясувалося, що це був український дрон..

У суботу, 6 червня, в Україні відзначають День журналіста — професійне свято людей, які щодня фіксують реальність, документують війну та розповідають історії, що не мають права бути забутими.Від початку повномасштабного вторгнення Росії журналістика в Україні стала однією з найнебезпечніших професій. Працівники медіа втрачають життя у прифронтових містах, під час російських обстрілів, у власних домівках і навіть у полоні.За даними Інституту масової інформації, з 24 лютого 2022 року загинули щонайменше 150 українських та іноземних журналістів. Частина з них віддала життя під час виконання професійних обов’язків, документуючи воєнні злочини та наслідки російської агресії. Інші стали жертвами війни як цивільні або військовослужбовці.У День журналіста команда TrueUA згадує медійників, чиї життя забрала Росія, та розповідає історії людей, які до останнього виконували свою місію — свідчити правду. На жаль, це далеко не всі імена. Та Україна пам’ятає кожного журналіста і кожного борця за свободу слова, чиє життя обірвала війна. Їхні голоси не змовкли — вони залишилися у правді, яку відстоювали.Віра ГиричВіра Гирич була українською журналісткою та продюсеркою, яка понад 20 років працювала в медіа. У різні роки вона співпрацювала з ТСН, телеканалом "Еспресо" та "Радіо Свобода", де працювала в київському бюро від 2018 року.28 квітня 2022 року Віра загинула внаслідок російського ракетного удару по житловому будинку в Шевченківському районі Києва. Ракета влучила в багатоповерхівку під час візиту до столиці генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша. Тіло журналістки рятувальники знайшли під завалами наступного ранку.Колеги згадують Віру як професіоналку, щиру та небайдужу людину, яка завжди була відданою своїй справі. У неї залишилися батьки та дорослий син.Максим ЛевінМаксим Левін — український фотожурналіст і документаліст, який висвітлював російсько-українську війну від 2014 року. Його світлини публікували провідні українські та міжнародні медіа, а сам він вважав своїм головним завданням показувати світові правду про війну.13 березня 2022 року Левін зник під час роботи поблизу села Гута-Межигірська на Київщині. Лише 1 квітня його тіло знайшли в лісі. Розслідування міжнародної організації "Репортери без кордонів" встановило, що журналіста катували та стратили російські військові.За мужність і самовідданість Максим Левін був посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. У нього залишилися четверо синів. Його загибель стала одним із найвідоміших символів злочинів Росії проти журналістів.Олександра КувшиноваОлександра Кувшинова була журналісткою, фотографкою та волонтеркою. Випускниця Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Гарвардського університету, вона працювала в Міністерстві охорони здоров’я, а після початку повномасштабного вторгнення допомагала міжнародним журналістам висвітлювати події в Україні.14 березня 2022 року Олександра загинула в селі Горенка під Києвом. Автомобіль знімальної групи Fox News, у якому перебувала журналістка разом із оператором П'єром Закжевським, потрапив під російський артилерійський обстріл.Кувшинова мріяла розвиватися у військовій журналістиці та прагнула розповідати світові про боротьбу України. Їй було лише 24 роки.Вікторія АмелінаВікторія Амеліна була українською письменницею, дослідницею воєнних злочинів та документаторкою російської агресії. Після початку повномасштабної війни вона активно працювала над фіксацією свідчень про злочини окупантів і супроводжувала іноземних журналістів та правозахисників.27 червня 2023 року письменниця дістала важкі поранення під час російського ракетного удару по Краматорську. У момент атаки вона перебувала в ресторані разом із делегацією колумбійських журналістів і письменників. Через кілька днів, 1 липня, Вікторія померла в лікарні Дніпра.Її книги перекладені багатьма мовами світу, а ім’я Амеліної стало символом української культури, яка продовжує чинити опір навіть під час війни.Вікторія РощинаВікторія Рощина була українською журналісткою, правозахисницею та військовою кореспонденткою. Вона працювала з "Українською правдою", "Радіо Свобода", Hromadske та іншими медіа, висвітлюючи події на тимчасово окупованих територіях, наслідки російського вторгнення та життя людей під окупацією.У липні 2023 року журналістка вирушила на окуповані території через Польщу та Росію для підготовки нового репортажу. На початку серпня вона перестала виходити на зв’язок. Згодом стало відомо, що Рощину утримують у російському полоні.У жовтні 2024 року Росія повідомила про смерть журналістки. Пізніше розслідувачі та правозахисники встановили, що Вікторію піддавали жорстоким катуванням. Її загибель стала одним із найгучніших свідчень злочинів Росії проти українських журналістів.За свою професійну мужність Вікторія Рощина була відзначена міжнародною нагородою Courage in Journalism Award, а у 2025 році посмертно нагороджена орденом Свободи.Тетяна КуликТетяна Кулик була журналісткою, телеведучою та авторкою проєкту "Нація непереможних" в агентстві "Укрінформ". Упродовж кар’єри працювала на телебаченні та радіо, створюючи програми про українське суспільство, культуру та боротьбу країни за незалежність.У ніч на 26 лютого 2025 року Тетяна загинула внаслідок атаки російських безпілотників на Київщину. Удар припав на будинок, де вона перебувала разом із чоловіком — професором і хірургом Павлом Іванчовим. Подружжя загинуло на місці.Колеги згадують Тетяну як журналістку, яка присвятила свою роботу розповідям про українських захисників та людей, що наближають перемогу України.Олена Губанова та Євген КармазінВоєнна кореспондентка телеканалу FreeДом Олена Губанова та оператор Євген Кармазін загинули 23 жовтня 2025 року під час виконання редакційного завдання в Краматорську.Журналісти працювали на Донеччині з перших днів повномасштабної війни, висвітлюючи російські обстріли, евакуацію мирних жителів і роботу українських військових. Того дня вони документували наслідки чергової атаки російських військ, коли їхній автомобіль на автозаправній станції атакував безпілотник "Ланцет".Олена Губанова народилася в Єнакієвому на Донеччині та працювала військовою кореспонденткою українського іномовлення з 2021 року. Колеги згадують її як журналістку, яка завжди була там, де найнебезпечніше, і не боялася говорити правду про війну. Їй було 43 роки.Євген Кармазін був родом із Краматорська. До команди FreeДом приєднався у 2022 році та працював оператором у найгарячіших точках Донеччини. Йому було 33 роки.Віктор ДударВіктор Дудар — український журналіст і військовий, який багато років працював у медіа та згодом став на захист України. Понад 10 років він був журналістом львівської газети "Експрес", де висвітлював суспільно важливі теми. За освітою — юрист, навчався у Чернівцях та Харкові, проживав на Львівщині.Після початку російської агресії у 2014 році брав участь в АТО, а з 24 лютого 2022 року знову став до лав захисників у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Загинув 2 березня 2022 року під час боїв за Миколаївщину поблизу Вознесенська, виконуючи бойове завдання.Віктор Дудар був нагороджений медаллю учасника АТО та "Лицарським хрестом добровольця", а посмертно — орденом "За мужність" ІІІ ступеня. У пам’ять про нього встановлено меморіальну дошку, а також увічнено в статусі почесного громадянина низки міст.Денис КотенкоДенис Котенко — український військовослужбовець, доброволець і медійник, який брав участь у російсько-українській війні з 2014 року. Він був пов’язаний із рухом "Азов" та "Національний корпус", працював у сфері комунікацій і пресслужб, зокрема у Міністерстві у справах ветеранів України.Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році знову став на захист України у складі 3-го окремого батальйону УДА. Брав участь у боях за Київ, де й загинув 24 березня 2022 року.Денис Котенко був посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Його ім’ям названо вулиці в Києві та Дніпрі як знак вшанування пам’яті.Нагадаємо, 4 червня в Україні відзначали Міжнародний день безневинних дітей. TrueUA у цю важливу дату зібрав історії маленьких українців, які не можна забути..

У столиці Латвії під час міжнародної конференції Riga StratCom Dialogue 2026 презентували фотовиставку Державної прикордонної служби України "Обличчя кордону". TrueUA є інформаційним партнером фотопроєкту. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських прикордонників.Це один із найбільших європейських майданчиків у сфері стратегічних комунікацій, який щороку об'єднує представників урядів, сектору безпеки та оборони, міжнародних організацій, експертної й наукової спільноти для обговорення актуальних викликів інформаційного простору, протидії дезінформації та зміцнення демократичної стійкості. Цьогоріч конференція проходить під гаслом "Life is a Miracle. Strategic Communications in an Age of Rupture" ("Життя — це диво. Стратегічні комунікації в епоху розломів") та присвячена ролі стратегічних комунікацій в умовах сучасних глобальних викликів.Експозиція знайомить міжнародну аудиторію з українськими прикордонниками, які з перших днів повномасштабного вторгнення беруть участь у відсічі російської агресії, виконують бойові завдання на найскладніших напрямках та щодня захищають державний кордон України.До виставки увійшли фотографії та особисті історії військовослужбовців Державної прикордонної служби України. Через світлини, свідчення учасників подій і цифрові матеріали проєкт розкриває мужність, професіоналізм, відданість обов’язку та людські долі, що стоять за щоденною службою з охорони кордону.Представлення "Облич кордону" під час Riga StratCom Dialogue 2026 стало ще однією можливістю донести до міжнародної спільноти правду про боротьбу України за свободу та незалежність, а також продемонструвати внесок українських прикордонників у захист безпеки не лише України, а й усієї Європи.Проєкт уже демонстрували в різних містах України та за кордоном. Фотовиставку показували у Києві, Львові, Хмельницькому, а також у Сполучених Штатах Америки, де вона викликала значний інтерес міжнародної аудиторії. Представлення експозиції в Ризі продовжує її головну місію — розповідати світові про людей, які стали символом стійкості, мужності та незламності України.Нагадаємо, що у Вашингтоні, в приміщенні посольства України в США, до Дня прикордонника, який відзначали 30 квітня, було представлено фотовиставку "Обличчя кордону". Експозицію відвідала надзвичайний і повноважний посол України в США Ольга Стефанішина.Читайте також опубліковані історії учасників проєкту:Герой України "Мурчик": шлях військового, який обрав небо і відповідальністьВід операційної до передової: як хірург став частиною "Сталевого кордону"Після важкого поранення — знову в строю: як прикордонник "Вікінг" повернувся до службиСпочатку піхота, потім дрони: бойовий шлях прикордонника "Спартанця"Поранений у бою, але не зламаний: як прикордонник "Джедай" повернувся на службу попри ампутаціюПісля окупації — на фронт: шлях прикордонниці з КиївщиниБез права на помилку: як працює оператор РСЗВ на фронтіКоли рішення — це більше, ніж алгоритм: як аналітик даних став командиром БпЛА на фронтіВодій під обстрілами: як прикордонник Вадим возить життя на передову200 днів полону після "Азовсталі": історія прикордонника, який пережив пекло "Оленівки"Повернути своє: як прикордонник зі Скадовська на позивний "Слон" воює за дімВтратив частину зору, але не віру: як майор ДПСУ вистояв під ударами КАБів і зберіг прапорВійна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

У суботу, 6 червня, українські безпілотники уразили російські об’єкти на відстані майже тисячу кілометрів. Спільна робота наших військових знову принесла результати — ворог зазнав значних збитків.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідне відео у своєму Telegram-каналі."Цю війну час завершувати. Але російський керівник хоче воювати. Тому працюють українські санкції за цю агресію", — зазначив він.За його словами, минулої ночі наші дрони подолали відстань близько 1 000 кілометрів до регіону Петербурга — до арсеналів військово-морського флоту ворога та бази в Кронштадті."А також наші далекобійні санкції подолали близько 500 кілометрів до Краснодарського регіону та вдарили по нафтобазі", — додав український президент.Він наголосив на важливості результатів спільної роботи воїнів Збройних сил України, Служби безпеки України та Головного управління розвідки."Росії треба завершувати свою війну та зупиняти удари по життю. Будь-які прояви несправедливості проти України матимуть справедливу відповідь. Дякую нашим воїнам за влучність", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше російські пабліки інформували, що внаслідок нальоту українських дронів постраждали Кронштадтський морський кадетський військовий корпус, нафтобаза у Петерегофі, а також Науково-дослідний інститут морської теплотехніки в місті Ломоносов.Нагадаємо, що раніше президент України Володимир Зеленський заявляв про ураження Петербурзького нафтового термінала у Росії вночі 3 червня..

Країни НАТО розглядають новий пакет військового фінансування для України у розмірі 70 мільярдів євро. Ймовірно, про нього оголосять під час саміту Північноатлантичного альянсу в Анкарі наступного місяця.Про це повідомило видання Politico, журналісти якого послалися на чотирьох дипломатів НАТО.Пропозиція, яку висунула Німеччиною минулого місяця, міститиме новий механізм підвищення прозорості щодо фінансування України. Це відбуватиметься на тлі скарг деяких країн на те, що вони непропорційно несуть витрати на підтримку Києва."Ключ полягає в тому, щоб Анкара твердо зобов'язалася продовжувати вирішальну підтримку України на сталій і справедливішій основі", — зазначив високопоставлений дипломат НАТО.Союзники намагаються зміцнити підтримку України. Дебати набули нової актуальності, оскільки багато експертів стверджують, що Київ схиляє чашу терезів війни на свою користь.Аналітики констатували, що за президентства Дональда Трампа США призупинили майже всю нову військову допомогу Україні та продають Києву лише зброю, що фінансується іншими союзниками.У середу президент України Володимир Зеленський, виступаючи разом із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, закликав Європу надати більше критично важливих ракет-перехоплювачів Patriot для знищення російських балістичних ракет. Він стверджував, що постачання затримуються через дефіцит запасів, пов'язаний із війною в Ірані, де, за оцінками аналітиків, США та їхні союзники випустили тисячі цих систем ППО, які вкрай необхідні Україні.Європейські країни виділяли Києву два мільярди євро на місяць військової допомоги, згідно зі звітом, опублікованим аналітичним центром Кільського інституту в четвер, що дещо менше, ніж 2,4 мільярда євро на місяць, які вони жертвували протягом аналогічного періоду 2025 року. У звіті не зафіксовано жодної військової допомоги США протягом цього періоду.У журналістському матеріалі йдеться про те, що підтримка України має стати одним із ключових питань, що розглядатимуть на саміті лідерів НАТО 7-8 липня."Тривають дискусії щодо того, як ми продовжуватимемо рішучу підтримку України з боку НАТО та забезпечимо справедливіший розподіл тягаря", — заявив посадовець НАТО в коментарі Politico.Посол України в НАТО Альона Гетьманчук заявила журналістам, що будь-які нові зобов'язання повинні зосереджуватися на пріоритетах Києва, таких як протиповітряна оборона, інвестиції у виробництво безпілотників і ракет, а також боєприпаси великої дальності."Доки для України не з'являться ефективні гарантії безпеки, ми можемо покладатися лише на фінансові гарантії, надані нашими партнерами", — наголосила вона.Нагадаємо, декілька днів тому міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте нібито ігнорує позицію Вашингтона та продовжує говорити про членство України в Альянсі..

Правоохоронці затримали водія, який у п’ятницю, 5 червня, скоїв моторошну дорожньо-транспортну пригоду в Києві. Тоді внаслідок аварії загинуло четверо людей.Про це повідомив відділ комунікації поліції Києва. Правоохоронці нагадали, що вчора на Чоколівському бульварі 49-річний водій автомобіля Mercedes на великій швидкості вʼїхав у підземний перехід, де перебували люди."Унаслідок наїзду загинули 12-річний хлопчик, 47-річна жінка та двоє поліцейських віком 21 та 23 роки. Також травмовано двох чоловіків і жінку, які зараз перебувають у лікарні", — додали у столичні поліції.Вони поінформували, що сьогодні водія затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.Слідчі главку поліції Києва за процесуального керівництва Київської міської прокуратури розпочали провадження за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які кермують транспортними засобами, якщо вони спричинили загибель декількох осіб)."Зараз розв’язується питання щодо повідомлення водію про підозру", — зазначили київські правоохоронці.Тим часом деякі медіа ще вчора з’ясували, що водій, який убив чотирьох людей у Києві, виявився головою баптистської "Церкви села Підстепне".Також стало відомим його ім’я — це Павло Плешивцев. Перед аварією Mercedes рухався зі швидкістю близько 150 км/год. До затримання водій перебував у реанімаційному відділенні під охороною правоохоронців.Нагадаємо, вчора в Офісі генерального прокурора інформували, що цього чоловіка неодноразово притягали до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості. Також він є учасником чотирьох ДТП, дві з яких стались цього року..

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський працював у військових частинах і підрозділах, які виконують бойові завдання на найгарячіших напрямках Південної операційної зони.Про це Олександр Сирський повідомив у своєму Telegram-каналі. Він зазначив, що там противник продовжує нарощувати зусилля."Лише на Олександрівському напрямку російське угруповання налічує понад 71 тисячу військовослужбовців. Ще близько такої ж кількості ворог зосередив на Гуляйпільському й Оріхівському напрямках. Ситуація залишається динамічною — активні бойові дії ведуть як російські війська, так і Сили оборони України", — схарактеризував ситуацію головком.Він деталізував, що на місцях працював разом із командувачем угруповання десантно-штурмових військ генерал-майором Олегом Апостолом і командирами десантно-штурмових і штурмових частин. Вони обговорили ситуацію, результати виконання поставлених завдань і подальші кроки для посилення наших позицій."Підтримав ініціативи командирів щодо активних дій на визначених напрямках. Ухвалив рішення про додаткове забезпечення підрозділів необхідними технічними засобами та боєприпасами", — зауважив головнокомандувач ЗСУ.Сирський окремо наголосив: головним пріоритетом під час виконання бойових завдань залишається збереження життя українських воїнів.Із командувачем угруповання Сил безпілотних систем майором Робертом Бровді він обговорив актуальні питання розвитку та застосування безпілотних систем."Продовжуємо нарощувати спроможності з ураження противника, зокрема, на оперативній глибині. Дякую кожному українському воїну за стійкість, професіоналізм і мужність. Боротьба триває. Слава Україні!" — підсумував Олександр Сирський.Нагадаємо, головнокомандувач ЗСУ раніше інформував, що у травні українські дрони-перехоплювачі знищили понад 3,5 тисячі російських безпілотників різних типів. Найвищу ефективність показали підрозділи Сил безпілотних систем, які відповідають за другий ешелон протиповітряної оборони..