# бізнес

Господарський суд Києва зобов'язав Росію заплатити українському акціонерному товариству "Ю АР ДІ Українські Дороги" 83,75 мільйона гривень матеріальних збитків. Керівником компанії, яка втратила завод мінерального порошку та техніки у Херсонській області, є народний депутат України Сергій Лабазюк.Про це свідчить рішення Господарського суду Києва.Компанія "Ю АР ДІ Українські Дороги" звернулася до суду з позовом до Росії в особі міністерства юстиції на суму 374,93 мільйона гривень, врахувавши також 291,18 мільйона гривень упущеної вигоди.Суд вирішив, що компанія 2022 року після початку повномасштабної війни Росії проти України втратила завод мінерального порошку та 33 транспортні засоби, які в основному призначалися для будівництва та ремонту доріг.Йдеться про втрати у Новій Каховці й інших населених пунктах Херсонської області, які тимчасово окуповані Росією. Сума матеріальних збитків — 83,75 мільйона гривень.Вимогу "Ю АР ДІ Українські Дороги" стягнути з Росії 291,18 мільйона гривень упущеної вигоди суд відхилив. Зокрема, йшлося про невиконані державні замовлення щодо будівництва, ремонту доріг, послуги з їх експлуатаційного утримання.Суд зробив висновок, що компанія не змогла це підтвердити доказами, а надані суми є гіпотетичними припущеннями таких збитків, які мають абстрактний характер."Окрім того, позивачем не доведено, що суму за звітами у вигляді упущеної вигоди він насправді міг би отримати, якби не неправомірні дії відповідача", — йдеться в рішенні суду.АТ "Ю АР ДІ Українські Дороги" (раніше називалося "Хмельницьке ШБУ № 56") зареєстроване у Хмельницькому. Бенефіціаром є Сергій Лабазюк.Це народний депутат України VII, VIII та IX скликань, член комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, входить до тимчасової спеціальної парламентської комісії з питань прав захисту інвесторів. Сергій Лабазюк — представник депутатської групи "Партія "За майбутнє".Нагадаємо, що в листопаді 2023 року народний депутат України Сергій Лабазюк отримав підозру від НАБУ у спробі підкупу топ-посадовців у сфері відновлення. Тоді зазначалося, що він є власником аграрного та будівельного бізнесів.

Будівництво тепличного комплексу площею 1,8 гектара для вирощування суниці розпочали в селі Савчине Вінницької області. Проект реалізують за підтримки державної програми "єРобота".Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Там зазначили, що теплицю тунельного типу будують на території фермерського господарства "Флора А.А.".Керівник господарства Андрій Каприця розповів, що на проект отримали сім мільйонів гривень грантових коштів, решту (понад три мільйони гривень) дофінансували коштом власних і кредитних ресурсів."Будемо вирощувати суницю садову. Перші ягоди очікуємо навесні наступного року", — розповів Каприця.У господарстві вже закінчили встановлювати опори, залишилося накрити теплицю плівкою та змонтувати зрошення.Угоду на збут продукції підприємство вже підписало з великими закупівельниками. У майбутньому тут планують розширити площі ще на два гектари та вирощувати овочі."Маємо чіткий план розвитку — спочатку суниця, потім овочі. Тип теплиць дозволяє це реалізувати", — розповів фермер.Програма "єРобота" передбачає компенсацію до 70% вартості проекту. Решту витрат покриває заявник."Грант дозволив закупити обладнання, каркаси та плівку. Інші витрати, зокрема, буріння свердловини, крапельне зрошення — нашим коштом", — розповів Каприця.За інформацією директора департаменту агропромислового розвитку обласної військової адміністрації Олега Сидорова, цьогоріч у Вінницькій області гранти на створення теплиць отримали три господарства. Загалом програмою вже скористались дев’ять фермерських підприємств. Загальна площа збудованих теплиць у регіоні становить понад 13,5 гектара."Це інвестиції не лише в агробізнес, а й у продовольчу безпеку області. Теплиці дозволяють захистити урожай від примх погоди та стабілізувати постачання продукції", — підсумував Сидоров.Нагадаємо, що Міністерство аграрної політики та продовольства України долучилося до програми технічної допомоги "Архітектура відновлення та реформ в Україні" (URA), яка запроваджена Європейським банком реконструкції та розвитку в партнерстві з ЄС для підтримки важливих процесів відновлення та реформ.

Міністерство аграрної політики та продовольства України долучилося до програми технічної допомоги "Архітектура відновлення та реформ в Україні" (URA), яка запроваджена Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) у партнерстві з Європейським Союзом для підтримки важливих процесів відновлення та реформ.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit."Офіс відновлення та реформ і команди підтримки відновлення та реформ уже функціонують при Кабінеті міністрів України та шести міністерствах", — констатував міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.За його словами, це сильна професійна підтримка реформ, що вже довела свою ефективність. Відтепер така команда працюватиме і в Міністерстві аграрної політики та продовольства України."Її завдання — надання технічної допомоги в підвищенні спроможності щодо розробки та впровадження пріоритетних стратегій і програми реформ, а також формування політик у пріоритетних сферах", — наголосив міністр.Прес-служба Мінагрополітики додала, що основна діяльність команди полягає у наданні цільової експертної підтримки за напрямами:залучення інвестицій в агросектор;ефективне управління землями та водними ресурсами;розвиток зрошення;сталий розвиток харчового виробництва;сприяння аграрній торгівлі;адаптація до зміни клімату та інше.Європейська команда також підтримуватиме Мінагрополітики в процесі євроінтеграції. Зокрема, шляхом допомоги в підготовці до двосторонніх зустрічей Україна — ЄС у межах угоди про асоціацію та процесу вступу до Євросоюзу."Маємо великі очікування від цього партнерства. Сподіваюся, що до команди долучаться найкращі фахівці аграрної галузі. Тож стежте за оголошеннями про відкриті конкурси — й долучайтеся до змін", — акцентував Віталій Коваль.Програма "Архітектура відновлення та реформ в Україні" (URA) реалізується за фінансової підтримки Багатостороннього донорського  фонду стабілізації та сталого розвитку України. Учасниками фонду є Австрія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Латвія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Словенія, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європейський Союз.Нагадаємо, що в Україні триває робота над створенням національної мережі овочесховищ. В уряді вважають, що це один із кроків до формування моделі агроіндустріальної країни.

В Україні триває робота над створенням національної мережі овочесховищ. Це один із кроків до формування моделі агроіндустріальної країни.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на заяву міністра аграрної політики та продовольства України Віталія Коваля під час зустрічі з представниками громадського об’єднання лідерів продовольчого ритейлу UFRA.На зустрічі обговорили розвиток сучасної системи овочесховищ — критично важливої інфраструктури для стабільного ринку овочів в Україні."Унаслідок війни втрачено понад 281 тисяча тонн одночасного зберігання. Сьогодні 35% урожаю овочів не доїжджає до споживача — просто через відсутність належних умов зберігання", — наголосив міністр.Віталій Коваль також акцентував, що "овочесховища — це не просто склади". Крім усього іншого вони виконують й інші функції:можливість зберігати врожай та продавати його за найкращою ціною;інструмент для стримування інфляції;підтримка локальних селян;нові робочі місця та податки до бюджету;крок до імпортозаміщення та розвитку експорту продукції з доданою вартістю.За словами міністра, Україна рухається до моделі агроіндустріальної країни, де не сировина, а перероблена продукція формує економічну вартість."Зараз один гектар землі в Україні приносить у середньому 1 000 євро експортної виручки, а, наприклад, у Данії — це 15 000 євро", — констатував Віталій Коваль.Міністр подякував бізнесу за співпрацю, зазначивши, що системне партнерство бізнесу та держави — ключ до продовольчої стабільності України.Нагадаємо, раніше заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов розповідав, що, за попередніми оцінками, приблизно 2050 року 50% площі в Україні перебуватиме в посушливій зоні. Це суттєво вплине на стан сільського господарства в країні та матиме інші негативні наслідки.

В Україні з 5 липня поновлюється обов’язкове подання державної статистичної звітності. Це є важливим кроком до євроінтеграції та підвищення прозорості бізнесу.Як повідомив прес-центр Державної служби статистики, законодавчі зміни передбачають відновлення обов’язкового подання статистичної звітності респондентами, які підпадають під державне статистичне спостереження. Це означає, що уже завтра — 5 липня 2025 року — це рішення повертає до життя системний збір статистичних даних, без яких неможливо:оцінити реальний стан підприємств;відстежувати ринок праці;розуміти структурні зміни в економіці та суспільстві;ухвалювати ефективні рішення для відновлення та розвитку України."У часи викликів особливо цінними стають точні й актуальні дані. Відновлення звітності — це ключ до об’єктивного бачення ситуації в країні, прийняття зважених рішень та ефективного управління процесами відновлення і розвитку", — про це повідомив голова Держстату Арсен Макарчук.Варто зауважити, що для респондентів, які не мали змоги подавати звітність у період дії воєнного стану, передбачено тримісячний перехідний період — до 5 жовтня 2025 року. У цей час можна без штрафів подати звітність за минулі періоди.Найближчим часом будуть оприлюднені:оновлені інструкції;роз’яснення щодо звітності;технічна підтримка для респондентів.Зміни до пункту 1 закону України "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" були ухвалені Верховною Радою 18 червня та підписані президентом України Володимир Зеленським 3 липня. Зміни набирають чинності 5 липня. Нагадаємо, в Україні протягом останніх кількох місяців фіксується зростання кількість фізичних осіб підприємців. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зауважив, що така динаміка абсолютно не впливає на ріст економіки.

Аграрії дев’яти областей України розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур, намолотивши 865,7 тисячі тонн із площі 331,9 тисячі гектарів проти 188 тисячі тонн із 74 тисячі гектарів тижнем раніше.Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства України.Там надали такі дані:пшениці — обмолочено 107,4 тисячі гектарів, намолочено — 277,8 тисячі тонн;ячмінь — обмолочено 176,6 тисячі гектарів, намолочено — 501,2 тисячі тонн;горох — обмолочено 47,2 тисячі гектарів намолочено — 83,8 тисячі тонн."Лідер зі збору зернових і зернобобових Одеська область. Загалом жнивують уже дев’ять областей", — розповіли у відомстві.Зокрема:Одеська область — обмолочено 175,8 тисячі гектарів, намолочено — 516,2 тисячі тонн;Миколаївська область — обмолочено 119,7 тисячі гектарів, намолочено — 276,7 тисячі тонн;Дніпропетровська область — обмолочено 17,7 тисячі гектарів, намолочено — 37,2 тисячі тонн.Сільгосптоваровиробники Миколаївської, Одеської, Запорізької та Херсонської областей зібрали вже 71,6 тисячі тонн ріпаку, який обмолочений на площі 46 тисяч гектарів.Для порівняння, станом на 5 липня 2024 року в Україні жнивували аграрії дванадцяти областей, які намолотили 3,7 мільйона тонн нового врожаю із 1 154,3 тисячі гектарів, зокрема, пшениці 1,62 мільйона тонн із 482,2 тисячі гектарів, ячменю 1,56 мільйона тонн із 402,7 тисячі гектарів, гороху — 166,4 тисячі тонн із 82 тисячі гектарів, ріпаку — 285,9 тисячі тонн із 186,9 тисячі гектарів, сої — 0,3 тисячі тонн із 0,2 тисячі гектарів.Нагадаємо, 3 червня цього року міністр аграрної політики Віталій Коваль заявив, що в Україні через заморозки та відносну посуху очікується "складний сезон". За найбільш песимістичними оцінками, цьогоріч врожай зернових може знизитися на 10%.

Уже впродовж тривалого часу українці споживають переважно китайський часник. Українського часнику в нас немає та не буде. І це зовсім не через погоду — в Україні досі критично мала кількість професійних виробників часнику.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, посилаючись на комерційного директора "Ван Дайк Технікс" Андрія Марущака. Його компанія спеціалізується на професійних рішеннях для зберігання овочів і перероблення ягід, фруктів, овочів."Зараз ми запускаємо систему зберігання часнику, який збиратимуть приблизно на початку липня. Часник в Україні всі вирощують озимий", — зазначив він.При цьому аграрій висловив переконання, що українського часнику в Україні немає та не буде найближчим часом."І це зовсім не через погоду — в Україні критично мала кількість професійних "вирощувачів" часнику. Їх можна порахувати на пальцях однієї руки", — розповів Андрій Марущак.Також він додав, що в Україні до цього часу критично мало потужностей для професійного зберігання часнику. Але не це основна проблема."Українці ще довго їстимуть китайський часник, хоча у нас є чимало хороших сортів, але в Україні немає належної кількості насіннєвого матеріалу. Зрештою, і площі є, і фермерів, які бажають вирощувати саме часник, теж удосталь. Однак тут потрібно дуже ретельно до всього підходити", — вважає фахівець.Він констатував, що для часнику потрібна спеціалізована техніка, а вона коштує грошей і підходить тільки для вирощування цієї культури."Так, часник коштує дорожче за картоплю, але варто враховувати, що врожайність картоплі — 40 тонн з гектара, а часнику — приблизно сім тонн", — зауважив експерт.За його словами, вирощувати часник — це насправді дорога справа, розрахована, швидше, на дрібних фермерів, які вирощують його, скажімо, на 20 гектарах."Однак 100 гектарів часнику — це вже космічний масштаб для України", — наголосив Андрій Марущак.Нагадаємо, в січні цього року аналітики зазначали, що в Україні ціни на часник досягли рекордно високих показників. І здешевшання навряд відбудеться, адже немає достатніх запасів продукту.

Уряд виплатив українцям 490 мільйонів гривень у межах програми "Національний кешбек" за купівлю товарів українського виробництва у травні. Це рекордна сума за один місяць від старту програми у вересні 2024 року.Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки. За даними відомства, виплати отримали понад 3,5 мільйона українців. Сума, яку виплатили українцям за травень на 10% більша, ніж у квітні (445 мільйона гривень). Загалом за увесь час дії "Національного кешбеку" українці вже отримали від держави близько 2,9 мільярда гривень виплат.У відомстві нагадали, що отримані за програмою кошти можна витратити до кінця 2025 року на комунальні та інші послуги, книжки та ліки, зареєстровані в програмі — перелік на сайті. Також їх можна спрямувати на благодійність, купити військові облігації або задонатити на ЗСУ.    Як працює програмаКешбек у розмірі 10% нараховується за купівлю споживчих товарів українського виробництва, зареєстрованих у програмі й придбаних у точках продажу, що беруть участь у програмі. Щоб перевірити, чи є кешбек на той чи інший товар, можна скористатися сканером штрихкодів у застосунку "Дія".Як споживачу приєднатися до програми  Подати заявку через сайт чи мобільний застосунок одного з 20 банків, які беруть участь у програмі.  Визначити картки, з яких ви оплачуєте покупки, і надати банку дозвіл на передачу інформації про транзакції за цими картками в магазинах-учасниках програми для нарахування кешбеку. Відкрити фізичну чи віртуальну картку "Національний кешбек", куди зараховуватиметься кешбек за програмою. У застосунку "Дія" в розділі сервіси обрати картку для виплат "Національний кешбек" того банку, в якому ви оформили картку.Нагадаємо, українці, котрі в межах програми "Національний кешбек", накопичили кешбек при купівлі товарів з поміткою "Зроблено в Україні" можуть розрахуватись цими коштами за спожиту електроенергію.

Компанія "ФруТек" першою в Україні сертифікувала посадковий матеріал сортів лохини. Вони належать до сортів суспільного надбання.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зазначили, що, зокрема, сертифіковано сорти "Дюк", "Блюкроп", "Блюголд", "Чендлер", "Нельсон" та "Еліотт" у категорії "вихідний матеріал".В асоціації "Укрсадпром" пояснили, що це перша така сертифікація, проведена відповідно до чинного законодавства."Чинна редакція закону України "Про охорону прав на сорти рослин" передбачає можливість внесення до Реєстру сортів рослин, придатних для розповсюдження сортів громадського надбання в Україні", — зауважили в асоціації.Там уточнили, що сорти суспільного надбання — це сорти, правова охорона на які припинилася, завершилася або ніколи не надавалася країнами-членами Міжнародної спілки з охорони прав на нові сорти рослин (UPOV).Заявку на включення до реєстру такого сорту може подати будь-який охочий, при цьому заявник офіційно реєструється як такий, що підтримує сорт."Згідно із законодавством країн ЄС, після включення сорту до реєстру будь-хто має право на вирощування посадкового матеріалу та введення його в обіг", — додали в асоціації "Укрсадпром".Нагадаємо, наприкінці червня аналітики повідомляли, що в Україні суттєво впали ціни на лохину. Головна причина — стрімке зростання обсягів пропозиції цієї ягоди.

Підприємства, які зазнали руйнувань через бойові дії, зможуть отримати від держави до 16 мільйонів гривень на відновлення. Український уряд готує нову грантову програму.Про це повідомила перша віце-прем'єр-міністерка, міністерка економіки України Юлія Свириденко під час Форуму влади та бізнесу в Києві.Вона наголосила, що головне завдання уряду — підтримати бізнес та "дати йому впевненість, що держава стоїть поруч і допомагає вистояти та відновитися"."Щоб відновлювати підприємства, потрібні ресурси, тому уряд запускає новий грант, який так і назвали — на відновлення. Постраждалі від руйнувань підприємства зможуть отримати до 16 мільйонів гривень, що допоможуть їм повернутися до роботи", — зазначила вона.Отримати грошовий грант зможуть як юридичні особи, так і ФОП, чиї виробничі потужності були пошкоджені. За кошти можна:придбати нове обладнання;оплатити доставку та монтаж обладнання. Щоб отримати грант необхідно подати бізнес-план, акт оцінки збитків та витяг з ЄРДР."Ті підприємства, які раніше отримували грант на переробку, можуть подаватися повторно — але сума нового гранту зменшиться на попередню. Серед умов: створення щонайменше п'яти робочих місць і сплата податків на суму гранту впродовж трьох років (зокрема 20% — у вигляді ЄСВ із нових працівників)", — зауважили в Мінекономіки.Не зможуть отримати грант підприємства, які:мають прострочені кредити;є фігурантами кримінальних справ;працюють з країною-агресором;перебувають під санкціями. Рішення про виділення грантів ухвалюватимуть Мінекономіки та Державна служба зайнятості.Нагадаємо, 26 червня президент України Володимир Зеленський під час виступу на "Форумі влади та бізнесу: від діалогу та партнерства" заявив, що уряд має запровадити тривалий мораторій на перевірки бізнесу. При цьому Кабінет міністрів розширюватиме державні програми підтримки українських виробників.

Президент України Володимир Зеленський доручив уряду запровадити тривалий мораторій на перевірки бізнесу. При цьому Кабінет міністрів розширюватиме державні програми підтримки українських виробників.Про це Володимир Зеленський заявив під час виступу на "Форумі влади та бізнесу: від діалогу та партнерства"."Я вже доручив підготувати рішення щодо тривалого мораторію на перевірки бізнесу", — зазначив він.За його словами, це потрібно, щоб убезпечити бізнес від будь-якого тиску, в тому числі недобросовісних людей, які перебувають на різних посадах.Президент України додав: держава розуміє, що саме економічне зростання має наповнювати бюджет, а "не просто тиск і не просто вичавлювання коштів з економіки".Зеленський заявив, що уряд неодмінно розширюватиме державні програми підтримки українського бізнесу та виробництва.Коментуючи заяву президента, голова Федерації роботодавців України Дмитро Олійник сказав, що, крім мораторію, необхідно провести аудит кримінальних проваджень, які відкриті проти бізнесу, внести необхідні зміни в Кримінально-процесуальний кодекс.Нагадаємо, що на 2025 рік Державна податкова служба України планувала провести майже п'ять тисяч перевірок платників податків. Насамперед радили приготуватися підприємствам агросектору.Зокрема, податківці планували провести 4 786 перевірок. Серед них — 3 758 юридичних осіб і 1 028 фізичних осіб-підприємців.

У межах Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області зафіксовано масове розмноження небезпечного багатоїдного шкідника — сарани, зокрема, італійського пруса.Про це повідомили в Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів (Держпродспоживслужбі) в Херсонській області."Виявлено пошкодження посівів соняшнику. Причиною поширення фітофагу стали сприятливі погодні умови – висока температура повітря та тривала посуха", — йдеться в повідомленні.У відомстві додали, що на території Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області введено особливий режим захисту рослин. Здійснюються всі необхідні заходи щодо локалізації та ліквідації вогнищ надпорогової чисельності саранових.Фахівцям агропідприємств Херсонщини, Миколаївщини, Запоріжжя та Дніпропетровщини надано такі рекомендації:термінові обстеження необхідно проводити насамперед на занедбаних сільськогосподарських угіддях, пасовищах, неугіддях, луках, узбіччях доріг особливо в ранкові або вечірні години, коли саранові перебувають на рослинах у стані відносного спокою;за перевищення порогу шкідливості (2-5 екз./м² для італійського пруса; 10-15 екз./м² для нестадних саранових) застосовувати дозволені інсектициди відповідно до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів;за необхідності застосувати хімічний обробіток, при цьому попередивши органи місцевого самоврядування, власників пасік про час і місце проведення обприскування (вказати назву, ступінь і термін дії токсичності препарату); обробки необхідно проводити в тиху, безвітряну погоду в ранішні та вечірні години, завчасно попереджаючи власників пасік."До роботи з пестицидами допускаються лише ті особи, які пройшли навчання з питань безпечного поводження з пестицидами та мають посвідчення про право роботи з пестицидами", — зазначили в Держпродспоживслужбі.Там підсумували, що в разі виявлення осередків саранових (італійської, марокканської, перелітної чи азійської сарани) варто негайно повідомляти територіальний орган Держпродспоживслужби у вашому регіоні для оперативного реагування та запобігання поширенню шкідника.Нагадаємо, що, за попередніми оцінками фахівців, приблизно 2050 року 50% площі в Україні перебуватиме в посушливій зоні. Це суттєво вплине на стан сільського господарства в країні та матиме інші негативні наслідки.

Кабінет міністрів схвалив зміни до закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Головна новація — запровадження обов’язкової звітності зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств, що є важливим кроком до євроінтеграції та підвищення прозорості бізнесу.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України.Впровадження обов’язкової звітності зі сталого розвиткуВперше на законодавчому рівні передбачається складання, подання та оприлюднення звітності зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств. Така звітність міститиме інформацію про:вплив компанії на екологію;соціальні питання;трудові відносини;права людини;антикорупційну діяльність."Інформація про сталий розвиток подаватиметься за Європейськими стандартами (ESRS) у вигляді окремого розділу звіту з управління. Подання відбуватиметься в єдиному електронному форматі за таксономією, що спростить аналіз і доступ до інформації", — пояснили в Мінфінансів.Передбачається, що звітність зі сталого розвитку подаватиметься разом із фінансовою звітністю і буде її невіддільною частиною.Нова звітність стосується:великих підприємств та материнських компаній великих груп;середніх та малих підприємств, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу.Нові правила впроваджуватимуться поетапно:великі підприємства та материнські підприємства великої групи, які мають понад 500 працівників — звітують у  2028 році;інші великі підприємства та материнські підприємства великої групи — у 2029 році;середні та малі підприємства з цінними паперами на біржі — у 2030 році.Оновлення критеріїв для визначення категорій підприємствКритерії для визначення мікро-, малих, середніх і великих підприємств оновлено з урахуванням інфляції та рекомендацій Європейської комісії. "Це дозволить зменшити адміністративне навантаження та уникнути необґрунтованого потрапляння підприємств у категорії з жорсткішими вимогами", — зазначили у відомстві.Впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності для державних підприємствПередбачається, що державні підприємства та компанії, де понад 50% акцій належать державі, зобов’язані:вести облік і звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ);складати звіт про управління. "Це підвищить прозорість і підзвітність державного сектору економіки та спростить доступ до міжнародних ринків капіталу", — зауважили в прес-службі.Нагадаємо, в Україні протягом останніх кількох місяців фіксується зростання кількість фізичних осіб підприємців. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зауважив, що така динаміка абсолютно не впливає на ріст економіки.

На Закарпатті вже впродовж тривалого часу функціонував канал торгівлі людьми. Його організувала 23-річна мешканка Чопа, яка обіцяла "працевлаштувати" жінок за кордоном.Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон."Оперативники Чопського прикордонного загону спільно з працівниками міграційної поліції ліквідували канал торгівлі людьми, який функціонував на Закарпатті впродовж тривалого часу. Його організувала 23-річна мешканка Чопа", — йдеться в повідомленні.Прикордонники уточнили, що вона підшуковувала жінок, які мають уразливий стан або скрутне матеріальне становище, та переправляла їх через кордон з метою подальшої сексуальної експлуатації."Жертвам обіцяли високооплачувану "роботу" у країнах Близького та Середнього Сходу", — зазначили в ДПСУ.   Зокрема, оперативники задокументували факт незаконного переправлення з України до Чехії двох молодих жінок. Їх затримали у залізничному пункті пропуску "Чоп (Страж)" після проходження усіх видів контролю на виїзд з України."Жінок мали "працевлаштувати" в борделях Катару та Йорданії", — пояснили прикордонники. Під час подальших слідчих дій у Чопі затримано організаторку схеми. Правоохоронці провели обшуки за трьома адресами проживання фігурантки, за результатами яких вилучили речові докази у справі: паспортні документи, ⁠чорнові записи, ⁠банківські картки, ⁠мобільні телефони, ⁠ноутбук тощо.Фігурантці повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за статтею "Торгівля людьми" Кримінального кодексу України.Ужгородський міськрайонний суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення грошової застави у розмірі 302 000 тисячі гривень. Тривають слідчі дії.Нагадаємо, що на початку червня правоохоронці затримали 27-річну мешканку Одеси, яка пропонувала жінкам "роботи покоївками" за кордоном. Натомість зловмисниця продавала їх у сексуальне рабство.

За попередніми оцінками, приблизно 2050 року 50% площі в Україні перебуватиме в посушливій зоні. Це суттєво вплине на стан сільського господарства в країні та матиме інші негативні наслідки.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова. За його словами, просто шляхом No-till чи Strip-till проблему не вирішити."За наявного балансу води з нормою поливу у два кубічних метри на гектар можна буде поливати лише чотири мільйони гектарів", — зазначив він.Аграрій додав, що 11 мільйонів гектарів просто неможливо буде використовувати."Якщо ми розпочнемо скорочувати виробництво, це буде не лише наша проблема як бізнесу та країни, а й світова проблема. І, можливо, вона буде гіршою, ніж кліматичні проблеми", — зауважив Михайло Соколов.На його думку, основний фокус має бути на середніх виробниках, які обробляють від одного до десяти тисяч гектарів.При цьому заступник голови Всеукраїнської аграрної ради зауважив, що не всі адаптивні підходи доступні для цієї категорії."Якщо ми хочемо мати практичний вплив на сільське господарство, то повинні щось пропонувати аграрію, що йому покращить життя і збільшить його врожаї", — наголосив експерт.Нагадаємо, раніше голова громадської спілки "Укрсадвинпром" Володимира Печка розповідав, що через заморозки в Україні під загрозою перебував урожай плодових дерев, особливо абрикос. Найбільше весняний мороз уразив три регіони.