# бізнес

Цьогоріч в Україні відкрились майже 82 тисячі фізосіб-підприємців. Майже 120 тисяч підприємців припинили свою діяльність за перші чотири місяці 2025 року.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", на один новостворений бізнес припадає 1,5 закритих.  Закриттів ФОПів побільшало на 44% порівняно з тим самим періодом 2024 року.Загалом цьогоріч закрилось на 37 967 бізнесів більше, ніж відкрилось. Торік ситуація була іншою: за той самий період навпаки відкрилось на 7 166 ФОПів більше, ніж закрилось. "Чверть всіх нових ФОПів займається роздрібною торгівлею: 20 763 підприємці. Ще 7 129 ФОПів обрали ІТ та консалтинг у програмуванні. Замикає трійку оптова торгівля — 6 216 нових підприємців", — зазначили в "Опендатабот".Найбільше бізнесів цьогоріч зареєстрували у Києві — 11,6 тисячі або 14.2%. Друге місце посідає Дніпропетровщина — 7,8 тисячі (9.6%) та Львівщина — 6,1 тисячі (7.6%). Варто зауважити, що у 2025 році жінки ініціюють бізнес активніше за чоловіків: 61% нових ФОПів були зареєстровані саме жінками. Частка чоловіків склала лише 39%.Чому в Україні все частіше закриваються ФОПиОчільник Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зауважив, що сплеск закриттів бізнесів на початку року радше повʼязаний із закриттям неробочих ФОПів, яким з 1 січня відновили обовʼязок сплати ЄСВ."Закривались неробочі ФОП першої та другої групи, адже для них відновилися довоєнні правила сплати ЄСВ. Також був визначений ВЗ від мінімальної зарплати на 2025 рік — це 800 гривень на місяць незалежно від того, здійснюють вони діяльність чи ні. Оскільки такі ФОП не ведуть реальну діяльність, вони ухвалюють рішення про закриття, аби уникнути нарахування податку. Водночас починаючи з березня 2025 року кількість відкритих ФОП (20 029) більша за ті, що закрились (18 477). Так само й у квітні: 21 517 нових — більше, ніж закритих, на 3 899 підприємців", — зазначив Гетманцев.За його словами, зміна кількості ФОПів не характеризує покращення або погіршення економічних процесів в країні, оскільки чинна спрощена система оподаткування широко використовується для мінімізації у сплаті податків або уникнення мобілізації. Прикладом може служити популярна схема використання ФОПів замість найманих працівників.Фахівець з питань економічної та податкової політики Олег Гетман вважає, що такі зміни переважно вплинули на так званих "сплячих фопів" — тобто людей, які не вели активно підприємницьку діяльність, або робили це епізодично. Водночас для бізнесів, які працювали та мали обіг й прибуток, нічого істотно не змінилось."Безумовно, інколи закриваються й активні бізнеси через складнощі роботи у війну. Серед ключових проблем у роботі підприємці найчастіше зазначають падіння споживчого попиту, брак фахової робочої сили, відсутність доступу до дешевого фінансування й, звісно, небезпеку через війну. Для активного бізнесу військовий збір у 800 грн на місяць навряд чи стане суттєвою перешкодою", — додав Гетман.В "Опендатабот" додали, що у перший тиждень травня зафіксовано найбільшу кількість відкриттів ФОПів цьогоріч: 7 014. Загалом 88 388 нових підприємців вже зареєстровано від початку року станом на початок травня.Нагадаємо, в Україні торік кількість фізичних осіб-підприємців з найманими працівниками зросла на дев'ять відсотків. Лідирують у цьому плані Дніпропетровська та Львівська області, а також столиця.

Словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо наголосив, що не підтримує запропоновану дорожню карту Європейської комісії. Там ідеться про припинення імпорту газу з Російської Федерації.Чергову скандальну заяву Роберта Фіцо цитує видання Dennik N. Словацький посадовець укотре пробує лякати Європу. За його словами, наслідки для Євросоюзу будуть серйознішими, ніж для Росії."Я прошу Європейську комісію п’ять разів відміряти й один раз відрізати", — зазначив він.Фіцо додав, що дорожня карта Європейської комісії в її теперішньому вигляді є неприпустимою для уряду Словаччини.Прем'єр-міністр також зауважив, що не знає, які будуть наслідки розірвання угоди його країни з "Газпромом", термін дії якої спливає 2034 року.Фіцо акцентував, що визнає стратегічну мету скорочення залежності Євросоюзу від інших країн, але побоюється зростання цін на газ. На його думку, наслідки виявляться відчутнішими для Євросоюзу, ніж для Росії.Як відомо, у вівторок Єврокомісія презентувала дорожню карту повного припинення імпорту російського газу до кінця 2027 року, а також мінімізації імпорту російської нафти.Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто розкритикував цей план, заявивши про атаку на суверенітет Угорщини. Угорщина та Словаччина — єдині країни ЄС, які й надалі розраховують на трубопровідні російський газ і нафту як основне джерело.Нагадаємо, що низка держав Європейського Союзу не надають дозволу на проліт літака словацького прем'єр-міністра Роберта Фіцо в Російську Федерацію. Політик планує взяти участь 9 травня у параді в Москві.

Аграрний сектор України дедалі більше потерпає від війни. Це ускладнює фермерам і родинам, що проживають у сільській місцевості, можливість виробляти харчові продукти та зберігати свої засоби до існування.Це констатували аналітики проекту EastFruit, які зазначили, що Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) підготувала дворічний План надзвичайного реагування та раннього відновлення на 2025-2026 роки. Ініціатива спрямована на підтримку понад пів мільйона вразливих людей для відновлення сільськогосподарського виробництва, захисту джерел доходів і зміцнення довгострокової стійкості."Цей план підготовлено в час, коли українські фермери й надалі стикаються з величезними викликами — від замінованих полів і зруйнованої інфраструктури до обмеженого доступу до ринків. Через нього ФАО продовжує підтримувати зусилля України щодо подолання наслідків війни, зокрема, в сільських районах поблизу лінії фронту", — зазначив виконувач обов’язків голови офісу ФАО в Україні Мохаммед Азука.За оцінкою Світового банку, загальні збитки та втрати в аграрному секторі України оцінюються майже у 84 мільярди доларів, і ще додатково в 1,6 мільярда доларів лише в секторі зрошення.Збитки охоплюють руйнування складських приміщень, рибного господарства, систем аквакультури та багаторічних культур, а також вимушене забиття худоби. До цього додаються знищення та викрадення сільськогосподарської техніки й обладнання, а також викрадення засобів виробництва та зібраної продукції.План надзвичайного реагування та раннього відновлення ФАО має на меті допомогти постраждалим фермерам повернутися до виробництва, зменшити залежність від гуманітарної допомоги та сприяти забезпеченню національної продовольчої безпеки.План побудовано на трьох взаємопов’язаних компонентах. Перший компонент — це однорічний етап надзвичайного реагування, головна увага якого зосереджена на наданні сільськогосподарських ресурсів для відновлення та підтримки засобів до існування найбільш вразливих сільських родин і малих фермерів, які постраждали внаслідок війни.Другий компонент передбачає відновлення сільськогосподарських земель, забруднених нерозірваними боєприпасами та вибухонебезпечними залишками війни, особливо в прифронтових областях.Третій компонент охоплює багаторічні заходи з раннього відновлення, спрямовані на підтримку як сільських домогосподарств, так і малих фермерів через надання актуальної інформації, необхідних ресурсів і технічної допомоги для зміцнення їхнього виробничого та підприємницького потенціалу, збільшення обсягів виробництва та покращення доступу до ринків.Для реалізації Плану надзвичайного реагування та раннього відновлення ФАО потребує 150 мільйонів доларів протягом наступних двох років. У тісній співпраці з українською владою ФАО закликає міжнародних партнерів долучитися до відновлення та зміцнення довгострокової стійкості агропродовольчих систем України.Нагадаємо, 26 березня стало відомо, що в Україні фізичні особи-підприємці та юридичні особи можуть виробляти насіння та посадковий матеріал для продажу. Однак робити це потрібно, згідно з нормами чинного законодавства.

Україна уже адаптувалася до сучасних умов і продовжує розвиватися у різних сферах. Зокрема, попри всі труднощі повномасштабної війни, економіка також поступово відновлюється.Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.За його словами, у квітні 2025 року загальний фонд держбюджету отримав надходжень на суму майже 275 мільярда гривень, від початку року — понад 856 мільярда гривень. Шмигаль зауважив, що ці кошти надійшли від сплати:податків;зборів;акцизів;мит.Прем'єр запевнив, що кожна зібрана всередині держави гривня йде на оборону України. Цього року уряд витратить 26% ВВП країни на оборонний та безпековий сектор. "Таким чином усі, хто сплачує податки, роблять внесок у нашу стійкість та наближають справедливий мир. Дякую українцям за працю та відповідальність. Дякую українським бізнесам, які зберігають робочі місця та інвестують в Україну", — підсумував Шмигаль.Зростання економіки: прогноз НБУНБУ дещо погіршив свої оцінки динаміки економічного відновлення. За даними інфляційного звіту (за квітень), очікується, що у 2025 році економіка України зросте на 3,1%. Цьому, зокрема, сприятимуть:збільшення врожаїв;зменшення дефіциту електроенергії, що разом зі значними оборонними замовленнями підтримуватиме промисловість.У 2026–2027 роках зростання реального ВВП пришвидшиться до 3,7–3,9%. Така динаміка передусім відбудеться завдяки збільшенню інвестицій у відбудову, відновленню виробництва та стійкості споживчого попиту. Нагадаємо, на початку 2025 року інфляція в Україні дещо перевищила траєкторію прогнозу та майже досягнула свого піка. Проте уже влітку очікується її розворот у бік зниження.

У Чернівецькій області заморозки найбільше зашкодили абрикосам. Період похолодання збігся з часом цвітіння, тому відбулося вимерзання на 100% — увесь цвіт обсипався.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на власника садів у Дністровському районі Чернівецької області Михайла Телешецького.Він уточнив, що така ж ситуація виникнула й у Вінницькій області, де морози припали на час цвітіння абрикоса.За словами Михайла Телешецького, садівництво залежить від погоди на майже 99%, тому її примхи суттєво впливають на весь процес і корегують урожай."Прогнози врожаю давати ще рано, попередні оцінки можливі наприкінці травня, адже очікується хвиля похолодання", — зазначив він.Садівник додав, що навіть якщо не буде морозів, але температура знизиться до 2-3°С, це вдарить по деревах, які перебуватимуть у стані цвітіння."Тому, можливо, ще певний відсоток зав'язі буде знищено", — підсумував Михайло Телешецький.Він зауважив, що загалом у Чернівецькій області площі під садами майже не змінюються.Водночас, констатував Михайло Телешецький, садівники все масовіше переходять на вирощування кісточкових: персиків, абрикосів, замінюючи ними старі яблуні.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що ніч із 27 на 28 квітня принесла садівникам України значні проблеми. Це була вже третя хвиля весняних заморозків, яка, на відміну від попередніх, зачепила також пізніші та стійкіші до холодів сади, зокрема, яблуневі та грушеві.

У Києві пройшла зустріч у форматі CEO Talks від Diia.City Union. Гостем події став керівник Microsoft в Україні та країнах Балтії Леонід Полупан. Українська ІТ-компанія FAVBET Tech виступила партнером заходу.Захід зібрав представників технологічного сектору, резидентів "Дія.City" та учасників спільноти Diia.City Union. У фокусі розмови — виклики ІТ-індустрії, роль України в глобальному розвитку штучного інтелекту та стратегічні напрями Microsoft на локальному ринку.Леонід Полупан присвятив значну частину обговорення темі впровадження ШІ. За його словами, Україна має всі передумови, аби стати не лише користувачем, а й розробником високотехнологічних рішень у сфері штучного інтелекту. Особливо він відзначив рівень експертизи українських фахівців у сфері кіберзахисту, який, на його думку, є критично важливим у розвитку безпечних AI-продуктів."Цього разу на CEO Talks ми отримали дуже щирий і глибокий діалог про роль ШІ в трансформації індустрії, про локальні виклики та глобальні перспективи. Саме такий обмін досвідом робить нашу спільноту сильнішою. Ми раді підтримувати події, які сприяють зміцненню IT-ком’юніті та обміну досвідом серед лідерів бізнесу. CEO Talks — це важлива ініціатива, що сприяє неформальній комунікації між підприємцями, які сьогодні будують економічну стабільність України", — зазначив CEO FAVBET Tech Артем Скрипник.Серед інших тем, що обговорювалися — адаптація глобальної стратегії Microsoft до українських реалій, підтримка локального ринку в умовах воєнного часу та успішні кейси співпраці з українськими компаніями.Про FAVBET TechFAVBET Tech — українська технологічна компанія, що спеціалізується на розробці інноваційних рішень для індустрії розваг.За підсумками 2024 року компанія увійшла до топ-50 найбільших продуктових IT-компаній України за версією DOU. FAVBET Tech активно розвиває українську технологічну екосистему, є членом IT Ukraine Association, у співпраці з якою стала ініціатором створення першого в Україні AI-комітету. Крім того, компанія входить до п’ятірки найбільших платників податків серед резидентів "Дія.City".

У четвер, 8 травня, Європейський парламент голосуватиме за запровадження пільгового режиму експорту з України сталі та заліза. Це відбудеться після того, як з 6 червня 2025 року завершиться дія загальних автономних торгівельних преференцій для українського експорту, тобто так званого "торгівельного безвізу".Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на проект законодавчої резолюції Європарламенту щодо пропозиції регламенту Європейського парламенту та Ради ЄС, яким призупиняється дія окремих положень регламенту стосовно імпорту української продукції до Європейського Союзу.У проекті законодавчої резолюції Європарламенту, яку поставлять на голосування 8 травня, йдеться про продовження спрощеного режиму імпорту для української сталі та заліза після 5 червня 2025 року."Україна все ще залишається великим експортером заліза та сталі, попри те, що війна призвела до руйнування або окупації багатьох виробничих потужностей. Тому залишається необхідним зберегти призупинення дії регламенту про спільні правила імпорту. Це призупинення є та залишатиметься правовою основою для призупинення поточного захисного заходу ЄС щодо сталевої продукції в межах підтримки з боку ЄС", — йдеться у пояснювальній записці Єврокомісії до проекту документа.У Єврокомісії наголосили, що, для того, щоби забезпечити продовження заходів із лібералізації торгівлі для України після закінчення терміну дії автономних торгівельних преференцій для України 5 червня 2025 року, "необхідно, щоби запропонований регламент набув чинності 6 червня 2025 року". Запровадити преференції для українських заліза та сталі пропонується терміном на три роки.Якщо голосування у Європарламенті виявиться успішним, то законодавчу резолюцію має затвердити Рада ЄС, вона набере чинності після офіційної публікації.Нагадаємо, 10 квітня стало відомо, що угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС, відома як "транспортний безвіз", продовжена до 31 грудня 2025 року. Це рішення стало можливим завдяки ефективній реалізації угоди, її позитивному впливу на економіку й ефективному моніторингу її виконання.

Поточний 2025 рік в Україні з погляду вегетації садів буде однозначно інший, ніж попередній. Зокрема, прогнозується більший урожай яблука.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на співвласника фермерського господарства "Макосад" Владислава Макаренка. Це підприємство розташоване в Чернівецькій області."Якщо погодні умови складаються нормальні, то зазвичай рік із поганим урожаєм змінюється роком із надвиробництвом", — зазначив він.За його словами, якщо на сад вплинули стихійні явища, наприклад, мороз, він не лише недоотримує врожай, а й відпочиває без нього."Тобто краще готується до його збільшення наступного року — закладає своєрідну базу", — розповів садівник.За його логікою, якщо 2024 року сади були з нульовим або близьким до нуля плодоношенням, то є всі передумови до того, що 2025 рік буде з надмірним."Звичайно, якщо знову не вплинуть якісь непереборні форс-мажори", — підсумував Владислав Макаренко.Раніше повідомлялося, що в Індію прибула перша партія українських яблук. Такі торгівельні процеси відбуваються в межах спільної роботи посольства України в Індії, Держпродспоживслужби України та Міністерства закордонних справ України.Нагадаємо, що в березні 2025 року Молдова експортувала 18,6 тисячі тонн яблука на загальну суму 13,6 мільйона доларів. Вагому роль у цьому відіграє Україна. Хоча, на думку експертів, до кінця весни ці обсяги суттєво зменшаться.

Гуртові ціни на цибулю на початку нового сезону, а саме у вересні-жовтні 2025 року будуть нижчими. Однак ринок поки що остаточно не сформував єдиної думки стосовно цінового прогнозу на новий сезон.Про це свідчить опитування, яке провела команда EastFruit. Його результати є досить показовими.Більшість опитаних (а саме 29%) вважають, що у вересні-жовтні 2025 року, тобто під час й одразу після збирання, цибулю гуртом в Україні можна буде купити дешевше 20 центів за кілограм, що за нинішнім курсом долара означає дешевше 8,3 гривні за кілограм."Якщо це справді станеться, то можна буде говорити про історично рекордно низьку ціну на цибулю в період збирання й одразу після його завершення, якщо не брати до уваги перший рік ковіду, коли цінова ситуація на ринках була аномальною", — зробили висновок аналітики.Проте друге місце за кількістю голосів посів варіант прогнозу ціни на цибулю в межах від 30 до 40 центів, що є ще одним екстримом. За цей варіант проголосувало 25% опитаних.Якщо цей варіант буде реалізовано, то гуртова ціна на цибулю в Україні під час збирання буде історично найвищою, не враховуючи ще одного нетипового 2022 року, коли російські агресори окупували всі основні регіони вирощування цибулі і її пропозиція на ринку України різко знизилася. Тому потреби місцевого ринку довелося задовольняти шляхом дорогого імпорту.Ціну понад 50 центів прогнозує 19% опитаних, і 40-50 центів — 10%. Найімовірніше за ці варіанти голосували саме виробники.Минулого року середня гуртова ціна на цибулю в Україні у вересні-жовтні становила від дев’яти до десяти гривень за кілограм і залишалася досить стабільною.Перед цим, 2023 року, ціна була в середньому на дві гривні за кілограм нижчою, але в доларах приблизно такою ж, як і 2024 року.Загалом же в період із вересня по жовтень середня ціна на цибулю в Україні зазвичай коливається в межах від 20 до 29 центів за кілограм, якщо не враховувати ковідний рік і перший рік повномасштабного вторгнення російських варварів.До речі, варіант прогнозу ціни на цибулю в межах від 20 до 30 центів за кілограм виявився одним із найменш популярних і набрав лише 18% голосів.Нагадаємо, що українська цибуля вже заявила про себе на міжнародному ринку. 2021 року імпортна цибуля складала лише 2% європейського ринку, але вже 2022-2023 років її частка зросла до 13%. Минулого року теж спостерігався значний попит на українську цибулю.

Українські суб’єкти господарювання у сфері роздрібної торгівлі почали отримувати інформаційні повідомлення для упередження можливих порушень порядку проведення розрахунків. Такі профілактичні листи надходять в електронний кабінет, їх уже отримали понад тисячу підприємців.Про це повідомив голова Державної податкової служби Руслан Кравченко."Працюємо над підвищенням довіри платників до податкової. В історії Державна податкова служба обрала вперше профілактику порушень, а не покарання", — зауважив він.Так, фахівці податкової проаналізували фіскальні чеки підприємців за березень 2025 року, звернувши увагу, що в їхніх розрахунках не відображено жодної операції з готівкою. Це може свідчити про ймовірне непроведення готівкових розрахунків через РРО."Тому у листах пропонуємо бізнесу самостійно переглянути попередні господарські операції та надалі не допускати  під час продажу товарів розрахунків без використання реєстраторів", — пояснив Кравченко.Мета цих повідомлень — превентивна, адже виправлення дозволить уникнути підстав для проведення фактичних перевірок, які відповідно до Податкового кодексу ДПС має право ініціювати за наявності ознак порушень.Голова ДПС зауважив, що такі додаткові заходи запроваджують для "стимулювання добровільної сплати податків та дотримання податкової дисципліни". "Це передбачено Національною стратегією доходів для підвищення рівня довіри до податкової служби та добровільного комплаєнсу", — підсумував він.Нагадаємо, напередодні голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев подякував моделям OnlyFans за сплату "достатньо великих податків".

Європейська комісія не планує продовжувати режим автономних торгівельних заходів для України (так званий "торгівельний безвіз"). Він діє до 5 червня цього року.Про це на брифінгу в Брюсселі в середу, 30 квітня, заявив речник Єврокомісії Олоф Гілл. Його цитує "Європейська правда". Однак він зазначив, що Єврокомісія забезпечить плавний перехід до нової схеми, де всі умови лібералізації торгівлі зафіксують в угоді про вільну торгівлю між Україною та ЄС.Гілл наголосив, що автономні торгівельні заходи, які знімають більшість бар’єрів для українського експорту до Євросоюзу, не повністю скасують: деталі лібералізації торгівлі між Україною та ЄС зафіксують у глибокій та всеосяжній угоді про вільну торгівлю."Ми маємо намір забезпечити плавний перехід до нового режиму, де всі торгівельні домовленості закріплені в угоді про вільну торгівлю, яку ми маємо з Україною", — додав він.За його словами, таким чином здійснюватиметься перехід, який дозволить дії автономних торгівельних заходів закінчитися, після чого всі деталі запрограмують у відповідній угоді.Речник Єврокомісії зауважив, що "не може сказати, коли цей процес розпочнеться"."Але це станеться незабаром і відбуватиметься у структурований спосіб, щоби не залишалося місця для сумнівів", — наголосив він.Речник уточнив, що Єврокомісія хоче забезпечити, аби не відбувалося потреби у відкочуванні назад."Ми запровадимо процес, щоби після закінчення терміну дії автономних торгівельних заходів спосіб, у який ми торгуємо з Україною на двосторонній основі, повністю інтегрувався в нашу угоду про торгівлю", — підсумував Олоф Гілл.Нагадаємо, 10 квітня стало відомо, що угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС, відома як "транспортний безвіз", продовжена до 31 грудня 2025 року. Це рішення стало можливим завдяки ефективній реалізації угоди, її позитивному впливу на економіку й ефективному моніторингу її виконання.

У проекті угоди про рідкісноземельні метали між Україною та Сполученими Штатами Америки узгоджують останні деталі. Її можуть підписати найближчої доби.Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". Його попросили прокоментувати чутки в медіа про те, що угоду про корисні копалини можуть підписати вже найближчим часом.Шмигаль відповів, що зараз Україна "допрацьовує остаточні деталі з нашими американськими колегами". Зокрема, перша віце-прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко вже перебуває у США.Він зазначив, що це буде "рівноправна міжнародна угода про спільні інвестиції в розвиток та відновлення України"."Як тільки доопрацюють усі остаточні деталі, найближчим часом, я сподіваюся, що впродовж найближчої доби, угоду підпишуть. І, відповідно, ми отримаємо перший крок", — наголосив Шмигаль.Український прем’єр додав, що після того для підписання підготують іще дві "технічні" угоди — про створення інвестиційного фонду та його фінансування."В угоді про створення інвестиційного фонду в Україні йдеться про розподіл управління та внесків сторін 50 на 50. Внески будуть у грошовій формі. Американська сторона може вносити нову військову допомогу як внесок до цього фонду. Україна зберігає контроль над усіма ресурсами — надра, інфраструктура, природні ресурси. Україна здійснює внесок з нової ренти корисних копалин", — уточнив він.Прем’єр-міністр також додав, що інвестиційний фонд робитиме внески протягом 10 років у розвиток та відновлення України."Це можуть бути інвестиції у видобуток корисних копалин, або угоди про викуп продукції українського виробництва. Важливо, що ця угода звільняє обидві сторони від мит. Американська сторона може залучати інших партнерів до роботи за підтримки цього фонду", — акцентував Денис Шмигаль.Як відомо, 17 квітня Україна і США підписали меморандум про наміри щодо "завершення офіційної угоди про економічне партнерство й інвестиційний фонд відбудови".Нагадаємо, декілька днів тому президент України Володимир Зеленський заявляв, що угода про економічне партнерство зі США стала більш рівноправною. Вона може стати вигідною для України й Америки.

Деякі громадяни України можуть отримати мікрогранти від Червоного Хреста для підтримки бізнесу. Йдеться про програму підтримки мікропідприємництва "Перезавантаження".Як повідомили в прес-службі організації, подати заявку можна до 7 травня 2025 року.Одним із напрямків програми, яку втілює Червоний Хрест, є підтримка мікропідприємницьких ініціатив. Мета — допомогти вразливим категоріям населення започаткувати, відновити або розвинути власну справу.Хто може подати заявку на отримання гранту:внутрішньо переміщені особи (ВПО), які зареєструвались після 24 лютого 2022 року у таких регіонах: Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Черкаська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Полтавська, Миколаївська області та місто Київ. Заявники повинні мати можливість провадити господарську діяльність (створити, розвинути або відновити релокований бізнес);місцеві домогосподарства, які постраждали внаслідок війни (зокрема ветерани та їхні родини, особи, які втратили бізнес або роботу).Головними отримувачами допомоги є працездатні члени домогосподарств віком від 18 до 65 років, які належать до однієї або кількох категорій вразливості. Йдеться про:родини, які опікуються людьми похилого віку (старше 65 років) або особами з інвалідністю першої або другої груп;домогосподарства з двома і більше дітьми до 18 років;одинокі батьки;безробітні — як ті, що стоять на обліку, так і ті, що не перебувають на ньому.Програму "Перезавантаження: розширення можливостей для працевлаштування" реалізовано за підтримки Іспанського, Данського та Швейцарського Червоного Хреста. Дізнатись більше можна, звернувшись на загальнонаціональну гарячу лінію Українського Червоного Хреста: 0 (800) 332 656.Нагадаємо, у 2025 році до Дня Незалежності деякі категорії українців зможуть отримати разову грошову допомогу. Кабмін 29 квітня затвердив розміри виплат на 2025 рік.

Розпочинаючи з 2017 року та до 2024 року включно, Україна нарощувала потужності з виробництва малини. Цьому сприяли дуже високі ціни на ягоду, які періодично падали, вганяючи у збитки деяких виробників, але в цілому були сприятливі для розвитку галузі.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на керівника Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тараса Баштанника.Він загалом спрогнозував непогані перспективи для українського малинового бізнесу. Можливо, найближчими роками стрімкого зростання не відбудеться, але буде покращуватися якість продукції та каналів збуту."Крок назад — два вперед, Україна нарощувала та продовжує нарощувати сировинну базу. Крім того, однозначно збільшуються, нехай не в геометричній прогресії, але в арифметичній точно, потужності щодо заморожування, сортування, післязбирального дороблення та зберігання замороженої ягоди. Якщо 10 років тому було умовно X заводів в Україні, то зараз не менше X10", — розповів Баштанник.Водночас, за його словами, з боку наших основних конкурентів, таких як Сербія та Польща, зростання виробництва замороженої ягоди не спостерігається. В Польщі зараз намагаються робити акцент на експорті свіжої малини, тому що ціни на неї значно вищі.Тарас Баштанник зауважив, що якщо раніше класичним ринком збуту малини для українців була Польща, де її перефасовували та відправляли далі, то зараз є всі можливості для самостійного освоєння ринків Західної Європи, США, Канади й інших країн."Відверто кажучи, це добре, тому що й вартість, і надійність цих каналів інша. Тому, думаю, що виручка від малини зростатиме швидше, ніж валовий збір. Просто тому, що ціна продажу може бути вища. Через це прогнози позитивні", — наголосив керівник УПОА.Нагадаємо, що в жовтні минулого року в Україні істотно подорожчала малина. Фахівці зазначали, що головна причина — скороченням пропозиції ягід на ринку.

У вівторок, 29 квітня, Кабінет міністрів України ухвалив законопроект, який передбачає нові правила оподаткування доходів, отриманих фізичними особами через цифрові торгові платформи. Йдеться про OLX, Prom, Rozetka тощо.Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк.Згідно з документом, який нардеп опублікував на своїй сторінці у Telegram, оператори цифрових платформ будуть визначені податковими агентами. Вони автоматично стягуватимуть податки з користувачів, які отримують прибуток від продажу товарів або ж надання послуг з їх використанням. Якщо законопроект пройде голосування в Верховній Раді, то за будь-який вид діяльності, що здійснюється продавцем через платформу та за який виплачується винагорода, стягуватиметься податок. Йдеться про:надання в оренду нерухомого майна, у тому числі житлової та нежитлової нерухомості, а також будь-якого іншого нерухомого майна та місць для паркування;особисті послуги;продаж товарів;надання в оренду транспортних засобів.Так, отримувачі доходу через цифрові сервіси сплачуватимуть 10% податку — 5% ПДФО + 5% військового збору. При цьому ФОПом ставати не обов’язково.Згідно з документом, активними продавцями які сплачуватимуть податок, пропонується визначити продавця, який здійснив хоча б одну операцію протягом звітного періоду, за яку йому було виплачено або нараховано грошові кошти. Нововведення поширюватиметься на українські та іноземні платформи, якщо вони працюють в Україні або їхні користувачі отримують доходи на цій території. Проте, варто зауважити, що рішення щодо нових правил оподаткування доходів, отриманих фізичними особами через цифрові торгові платформи, не є остаточним, адже за даний законопроект ще мають полосувати нардепи у Верховній Раді.Нагадаємо, з 1 березня податкова почала активніше відстежувати продаж товарів через мережу Інтернет. Власникам онлайн-магазинів варто бути готовими до суворих перевірок.