Литва на офіційному рівні розглядає можливість виробництва морських дронів за схемою "1 + 1" — тобто один для себе, один для України. Цю країну Балтії дуже зацікавили дрони Magura.Про це повідомив "Мілітарний" із посиланням на міністерку оборони Литви Довілє Шакалієне. Її відомство зацікавилося українськими ударними надводними дронами, ракетними дронами й іншим озброєнням."Magura, як на мене, — це чудовий військовий виріб", — розповіла Довілє Шакалієне.Для цього розглядається запуск у Литві спільного виробництва окремих видів озброєння, використовуючи принцип "1 + 1". За таким принципом Литва оплачуватиме виробництво та передаватиме Україні половину виготовленої зброї."Тобто ми оплачуємо виробництво двох одиниць зброї, одна з яких передається Україні, а інша залишається в Литві, але ми платимо за обидві", — пояснила міністерка оборони.Нещодавно Литва виділила 20 мільйонів євро на фінансування окремих проектів української оборонної промисловості."Ми вважаємо, що співпраця в окремих сферах, пов’язаних із ракетними дронами, морськими дронами й іншими технологіями, є справді дуже перспективною", — зазначила Довілє Шакалієне.Як відомо, українські морські дрони Magura вже добре зарекомендували себе на полі бою в Чорному морі. Нещодавно один із них навіть збив російський винищувач Су-30. Для цього українські інженери оснастили морський дрон американськими ракетами AIM-9.Нагадаємо, декілька днів тому представник Головного управління розвідки Міністерства оборони Євген Єрін заявив, що в Україні вдосконалюють українські морські дрони Magura після вдалої операції зі знищення двох ворожих винищувачів над Чорним морем. Окупантам "не варто розслаблятися", а навпаки, "готуватися" до чергових ударів.
Переможець першого туру виборів президента в Румунії Джордж Сіміон, який є лідером ультраправої проросійської партії, закликав припинити російсько-українську війну. Він також висловився проти постачання Україні зброї.Про це Джордж Сіміон сказав у коментарі DW. Він заявив, що виступає проти постачання зброї як Україні, так і Росії, тобто "обидвом сторонам конфлікту".Одіозний румунський політик переконаний, що це "невигідно" для таких країн, як Німеччина, Франція, Румунія та Польща.Лідер румунських ультраправих додав, що деескалація — єдиний шлях до розв’язання цієї складної ситуації."Ми повинні зупинити цю війну. Ми повинні зупинити будь-які жертви серед цивільного населення", — наголосив він.За словами Джорджа Сіміона, саме тому необхідно досягнути припинення вогню."Сподіваємося, що мирні ініціативи Дональда Трампа дадуть результат", — підсумував румунський кандидат у президенти.Минулої неділі, 4 травня у Румунії пройшов перший тур президентських виборів, за підсумками якого перемогу здобув проросійський лідер ультраправих Джордже Сіміон, який набрав 40,94%, а ліберальний мер Бухареста Нікушор Дан — 20,99%.До речі, 15 листопада 2024 року Сіміону заборонили в’їзд до України за системну антиукраїнську активність.Нагадаємо, що група російських хакерів атакувала декілька сайтів румунського уряду та кандидатів у президенти. Атака відбувалася в день виборів під час голосування громадян Румунії за наступного президента у першому турі.
У ніч на понеділок, 5 травня, в Оболонському районі Києва у квартирі вибухнула граната. Мешканця госпіталізували. Правоохоронці встановлюють обставини.Про це повідомили в поліції Києва. Там зазначили, що зараз займаються з’ясуванням усіх обставин цієї події."Подія сталась сьогодні вночі. До поліції надійшло повідомлення про вибух у квартирі одного з будинків на вулиці Прирічна", — зазначили поліцейські.Вони додали, що на місце негайно виїхала слідчо-оперативна група територіального управління поліції.До них також долучилися оперативники, вибухотехніки, рятувальники та медики."Попередньо встановлено, що у квартирі здетонувала граната. 41-річного господаря медики госпіталізували", — уточнили в столичній поліції.Правоохоронці встановлюють походження боєприпасу та розв’язують питання щодо правової кваліфікації події.Нагадаємо, що 3 квітня в Деснянському районі Києва на ринку "Юність" пролунав вибух. Внаслідок інциденту двоє людей загинули. У прес-службі поліції Києва тоді поінформували, що в одному з магазинів здетонувала граната.
Цьогоріч Україна може отримати 1,8 мільйона одиниць артилерійських снарядів у рамках "чеської ініціативи". Таку заяву 4 травня на прес-конференції з лідером Чехії Петром Павелом у Празі зробив президент Володимир Зеленський, пише "Європейська правда". За словами глави держави, минулого року Чехія потужно допомогла Україні з боєприпасами до артилерії."Ми розраховуємо, що цього року співпраця буде такою ж результативною. Ми обговорювали — 1,8 мільйона снарядів цього року може бути. Це дуже сильне рішення", — йдеться у заяві Зеленського. Завтра, за словами президента, у нього відбудеться зустріч з оборонними компаніями Чехії. "Ми готуємо ще конкретику", — резюмував Володимир Зеленський.Як відомо, у квітні 2024 року Чехія заявила про створення ініціативи із закупівлі артилерійських снарядів для України у третіх країнах. Планувалося, що в межах програми закуплять 800 тисяч боєприпасів. До ініціативи Чехії долучилися: Канада, Фінляндія, Бельгія, Німеччина, Нідерланди, Португалія, Франція, Британія, Данія, Швеція, Норвегія, Литва та інші країни.Раніше міністр оборони Чехії Яна Чернохова повідомила, що цього року Україна отримала вже 400 тисяч великокаліберних боєприпасів. Вони були доставлені у межах "чеської ініціативи".Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Литва має намір виділити Україні 20 мільйонів євро на закупівлю боєприпасів. З початку війни Литва надала Україні військову допомогу на суму близько 800 мільйонів євро.
У неділю, 4 травня, в Ізюмському районі Харківської області сталась масштабна лісова пожежа. Полум'я охопило площу у 20 гектарів.Про це у Telegram-каналі повідомив очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За словами посадовця, у лісі детонують боєприпаси, залишені російськими військами під час окупації. "Готується евакуація місцевих жителів, адже вогонь дістався до житлових будинків біля лісу", — йдеться у заяві Синєгубова. Керівник ОВА також повідомив, що на місці працюють підрозділи ДСНС, в тому числі піротехнічні розрахунки, а також працівники та техніка лісгоспів. "Через надзвичайно сильний вітер вогонь стрімко поширюється. Ситуація залишається складною, але контрольованою", — додав Олег Синєгубов. Нагадаємо, що цієї ночі російські окупанти атакували Україну 165 ударними дронами та безпілотниками-імітаторами інших типів. Сили оборони збили 69 із них, 80 безпілотників-імітаторів не досягнули мети.Раніше повідомлялось, що у ніч на 4 травня в Ізюмі на Харківщині, російський дрон обстріляв депо "Нової пошти". Це спричинило масштабну пожежу. Внаслідок атаки знищено відділення та депо.Також ввечері 2 травня Харків перебував під атакою ворожих безпілотників. Внаслідок ворожих ударів постраждав житловий будинок, біля якого спалахнули автомобілі.Нещодавно стало відомо, що 4 травня російська армія вдарила керованою авіабомбою по Новопавлівській громаді Дніпропетровської області. Внаслідок ворожої атаки загинув 54-річний чоловік.
Упродовж цього року Франція виготовить 1 200 керованих авіаційних бомб AASM Hammer у межах оборонної допомоги Україні. Минулого року французи допомогли українцям 830 такими комплектами.Про це повідомило видання Le Parisien. Журналісти зазначили, що модульна зброя класу "повітря-земля" — це "новий улюбленець українських бойових літаків", і від початку широкомасштабного вторгнення Росії виробництво AASM у Франції "у напрямку фронту зросло в чотири рази"."Але це ще далеко не кінець. Після того, як 2024 року виготовили 830 одиниць, на 2025 рік вже заплановано випустити 1 200". — йдеться в публікації Le Parisien.Розробником модульних авіабомб є французька компанія Safran. Загалом ця велика промислово-технологічна група займається розробкою та виробництвом авіаційних двигунів, вертольотів і ракет, авіаційного обладнання.Фахівці розповіли медійникам, що AASM Hammer складається з комплекту наведення та ще одного комплекту силової установки, які встановлюються відповідно в передній і задній частині звичайної бомби на винищувачі."Інерційний блок використовує фізичні властивості, властиві дзизі. Зіставляючи вимірювання кута та прискорення, він відновлює положення та швидкість систем озброєння й орієнтує їх у просторі", — описав технічні особливості озброєння директор з операцій Safran Electronics and Defense Жан-Ноель Мах'є.Тобто два комплекти наведення та руху роблять бомбову систему AASM Hammer "безпомилковою проти ворожих перешкод, забезпечуючи водночас її навігацію до потрібної цілі".Французькі журналісти зауважили, що "розумні" авіабомби AASM є досить популярні в Україні. Президент Safran Electronics and Defense Франк Содо розповів, що функція модуля захищає бомби від ворожого "глушіння" сигналів GPS і гарантує високу точність ураження цілі. Крім того, сильною стороною таких бомб називають можливість використання українськими винищувачами МіГ та Су."Французький уряд звернувся до Safran з проханням інтегрувати зенітно-ракетні комплекси на українські винищувачі після того, як американські боєприпаси JDAM з GPS-наведенням стали не влучати в цілі. Як розповіли у Safran, це зробили "менш ніж за чотири місяці восени 2023 року", що дозволило "обробляти цілі з відмінною влучністю", — зазначили в статті Le Parisien.Основою керованої авіаційної бомби класу "повітря-земля" AASM Hammer є бомби Mk 82 (вага — 250 кілограмів), BLU 109 чи Mk 8 (одна тонна). Задекларована дальність польоту AASM Hammer — близько 70 кілометрів, але вона також залежить від висоти польоту. Під час скидання такої авіабомби з малої висоти — дальність коливається від 20 до 100 кілометрів.Носієм AASM Hammer є французький багатоцільовий винищувач четвертого покоління Rafale. Також відомо, що використовують F-16, Mirage 2000 та Mirage F1, на які додатково встановили систему Hasas (Hammer Stand Alone System).Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню зазначав, що авіабомби зможуть запускати з наявних у Сил оборони України радянських літаків, зокрема, МіГ і Су.Нагадаємо, що минулого тижня "Ощадбанк" зареєстрував арешт на активи Росії у Франції на суму близько 87 мільйонів євро. Підтвердження щодо цього надійшло до українського банку 23 квітня.
Цього року Україна отримала вже 400 тисяч великокаліберних боєприпасів. Вони були доставлені у межах "чеської ініціативи".Про це повідомила міністр оборони Чехії Яна Чернохова в ефірі програми Otázky Václava Moravec. За її словами, минулого року Чехія надала Україні близько 1,5 мільйона одиниць артилерійських боєприпасів різного калібру.Водночас цього року коштів вистачить на постачання боєприпасів орієнтовно до осені. Проте, яку кількість снарядів Київ ще може отримати, очільниця оборонного відомства Чехії так і не сказала."Ми будемо постачати стільки боєприпасів, скільки зможемо знайти по світу. І ми все ще маємо достатньо ресурсів, ці ресурси наразі становлять близько півтора мільйона додатково", — зазначила вона.Як відомо, у квітні 2024 року Чехія заявила про створення ініціативи із закупівлі артилерійських снарядів для України у третіх країнах. Планувалося, що в межах програми закуплять 800 тисяч боєприпасів. До ініціативи Чехії долучилися: Канада, Фінляндія, Бельгія, Німеччина, Нідерланди, Португалія, Франція, Британія, Данія, Швеція, Норвегія, Литва та інші країни.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Литва має намір виділити Україні 20 мільйонів євро на закупівлю боєприпасів. З початку війни Литва надала Україні військову допомогу на суму близько 800 мільйонів євро.
У четвер, 24 квітня, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на полях Spring Meetings зустрівся з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Норвезька сторона надає послідовну та принципову підтримку від початку розв'язаної Росією повномасштабної війни.Про це повідомив Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у соціальних мережах."Цінуємо виділені цього року Норвегією вісім мільярдів доларів для України. Особливо важливо, що переважна більшість цих коштів спрямовується на військові потреби", — зазначив він.За його словами, за останні два тижні виділено 1,4 мільярда доларів на артилерійські боєприпаси та підготовку військових та два менших пакети на зміцнення системи охорони здоров’я та відбудову України."Дякуємо за цю необхідну підтримку. Обговорили спільні виробництва зброї. Маємо вже приклади успішної співпраці та налаштовані розширювати співробітництво. Розраховуємо на сприяння уряду Норвегії в підтримці компаній, які зацікавлені інвестувати в Україну", — додав прем’єр-міністр.Денис Шмигаль наголосив, що це інвестиція не лише в українську обороноздатність, але й у безпеку всієї Європи."Норвегія — наш важливий союзник. Дякуємо за співлідерство в коаліції з морських спроможностей, а також активну й ефективну участь у коаліціях повітряних сил, ППО / ПРО, дронів і РЕБ", — уточнив український прем’єр-міністр.Він також обговорив із прем'єр-міністром економічну співпрацю та зусилля задля завершення війни."Цінуємо позицію Норвегії щодо важливості встановлення справедливого миру. Вдячні норвезькому уряду за важливу допомогу та солідарність з українським народом", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, що 22 квітня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову із прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Сторони домовилися працювати над розширенням безпекової співпраці в багатосторонніх форматах.
Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен 23 квітня зустрічається зі своїм естонським колегою Ханно Певкуром. Міністри, зокрема, обговорять подальшу підтримку України та нову передачу Данією артилерійських боєприпасів Україні через Естонію на суму близько 317 мільйонів данських крон (понад 42 мільйони євро).Про це йдеться у заяві оборонного відомства Данії. Там зазначили, що підтримка, включно з ініціативою "Північно-Балтійська бригада", обговорюватиметься сьогодні на зустрічі двох міністрів. "Абсолютно необхідно, щоб Данія та наші близькі союзники продовжували підтримувати боротьбу України за волю. Нам необхідно й надалі спрямовувати нашу підтримку, аби українці могли протистояти російській агресії. Можливе припинення вогню має супроводжуватися конкретними гарантіями безпеки, і Данія вже підтвердила, що ми готові зробити свій внесок у миротворчу місію", — заявив міністр оборони Троельс Лунд Поульсен. У міноборони Данії наголосили, що Україна відчуває гостру потребу у постійних постачаннях артилерійських боєприпасів різних калібрів. У рамках пакету було вирішено профінансувати надання різних видів артилерійських боєприпасів через Естонію на суму близько 317 мільйонів крон. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Данія зробила низку двосторонніх пожертв через Естонію у сфері морських можливостей та артилерійських боєприпасів. Естонія запустила власну ініціативу з боєприпасів у відповідь на гостру нестачу артилерійських боєприпасів наприкінці 2023 року. "Пожертви Україні мають здійснюватися відповідно до конкретних побажань та потреб України. Добре і важливо, що Естонія може постачати бажані види боєприпасів українцям. Ми маємо продовжувати підтримувати це, а також маємо вивчити можливості спільної підтримки України в інших відповідних галузях", — каже Троельс Лунд Поульсен. У колі країн Північної Європи та Балтії також було ухвалено рішення координувати військову підтримку шляхом оснащення, навчання та надання можливостей, еквівалентних чисельності української бригади. Данія вже ухвалила рішення про пожертвування низки обладнання та матеріальних засобів для підтримки українських бригад. Крім того, виділено кошти на додаткові закупівлі, ведеться робота щодо спільної передачі бронетранспортерів з Норвегією та Швецією. Крім того, міністри обговорять роботу Естонії щодо зміцнення ІТ-безпеки України під егідою ІТ-коаліції. З цим пакетом Данія виділила додатково 30 мільйонів данських крон у 2025 році. за цю роботу. Естонія, Люксембург та Україна очолюють ІТ-коаліцію, мета якої — сприяти зміцненню загального кіберзахисту українських Збройних сил. 2023 року Данія пожертвувала 91 мільйон крон для пріоритетних кіберпроектів в ІТ-коаліції. Данія виділила додатково 30 мільйонів крон у 2025 році у рамках цього проекту.Раніше повідомлялось, що Литва має намір виділити Україні 20 мільйонів євро на закупівлю боєприпасів. З початку війни Литва надала Україні військову допомогу на суму близько 800 мільйонів євро.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський повідомляв, що Україна готова придбати наступний транш військової допомоги від Сполучених Штатів Америки, поки вона все ще чекає на відповідь від Білого дому щодо перспектив відправлення життєво важливої допомоги в майбутньому.
Командування Російської Федерації заявило, що у Володимирській області, де розташований 51-й арсенал головного ракетно-артилерійського управління Росії, внаслідок загоряння на території військової частини сталася детонація боєприпасів, що зберігаються на складі.Про це повідомляє російське міноборони. Там зазначили, що для ліквідації загоряння залучено штатні пожежні розрахунки військової частини та МНС."За попередньою інформацією постраждалих немає, причина займання — порушення вимог безпеки під час проведення робіт із вибуховими матеріалами", — йдеться у повідомленні. У ворожому відомстві заявили, що за дорученням міністра оборони РФ для встановлення всіх обставин події створено комісію. "За підсумками проведення розгляду винних посадових осіб буде притягнуто до відповідальності", — додали у міноборони РФ.Раніше повідомлялось, що 15 квітня Сили оборони України уразили пункт постійної дислокації 448-ї ракетної бригади армії країни-агресорки на Курщині, яка у Вербну неділю завдала ракетного удару по місту Суми.Також 18 березня Повітряні Сили ЗСУ вдарили по командному пункту одного з підрозділів Третьої мотострілецької дивізії 20-ї армії Збройних Сил Російської Федерації в районі Демидівки Бєлгородської області.Нагадаємо, 16 березня українські військові завдали ракетного удару по Брянській області Російської Федерації. Атака прийшлась по місцю базування "кадировців" із чеченського підрозділу Росгвардії "Ахмат".
У вівторок, 22 квітня, сталися потужні вибухи, що переросли в подальшу детонацію на 51-му арсеналі головного ракетно-артилерійського управління російського міноборони. Він розташований в Киржачському районі Володимирської області.Про це у Telegram-каналі повідомив голова громадської ради при Одеській обласної військової адміністрації Сергій Братчук. "За попередніми даними там зберігається орієнтовно 105 тисяч тонн боєприпасів: артснаряди, ракети для РСЗВ, компоненти ЗРК, тактичні ракети типу "Точка-У", — пише посадовець.Раніше повідомлялось, що 15 квітня Сили оборони України уразили пункт постійної дислокації 448-ї ракетної бригади армії країни-агресорки на Курщині, яка у Вербну неділю завдала ракетного удару по місту Суми.Також 18 березня Повітряні Сили ЗСУ вдарили по командному пункту одного з підрозділів Третьої мотострілецької дивізії 20-ї армії Збройних Сил Російської Федерації в районі Демидівки Бєлгородської області.Нагадаємо, 16 березня українські військові завдали ракетного удару по Брянській області Російської Федерації. Атака прийшлась по місцю базування "кадировців" із чеченського підрозділу Росгвардії "Ахмат".
У п’ятницю, 18 квітня, президент Володимир Зеленський ввів в дію рішення Ради національної безпеки й оборони (РНБО) щодо застосування санкцій проти компаній, які причетні до виробництва ракет російських окупантів.Про це свідчить повідомлення на сайті українського президента. Згідно з указом Володимира Зеленського, санкції запровадили проти 60 компаній, із них — 56 російських, три китайські й одна білоруська.Згідно з документом, обмеження стосуються блокування активів компаній, обмеження торгівельних операцій, обмеження та часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, запобігання виведенню капіталів за межі України.Із відкритих джерел відомо, що безпосередньо ракети "Іскандер" виробляє акціонерне товариство "Воткінський завод" в Удмуртії, що вже перебуває під санкціями Євросоюзу та США.Також пускові установки виготовляє виробниче об'єднання "Барикади" у Волгограді.Як відомо, 12 квітня президент України Володимир Зеленський ввів в дію рішення Ради національної безпеки й оборони України. Ним запроваджуються санкції проти Сергія Арбузова, Андрія Клюєва та ще двох осіб.Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони України щодо запровадження санкцій проти пропагандистів війни та російського тіньового флоту.
За 2025 рік на "Залізному полігоні" проведено 50 випробувань нових зразків військової техніки. В перспективі така кількість зростатиме в різних категоріях.Про це повідомив міністр із питань стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін."Залізний полігон" працює. Протягом 2025 року провели 50 випробувань. Здебільшого — в категоріях безпілотних авіаційних комплексів, засобів інженерної підтримки військ, засобів радіоелектронної боротьби та НРК", — зазначив він.Сметанін додав, що ще 72 заявки — на різних етапах підготовки до тестувань. При цьому, за його словами, нові заявки надходять щодня."Залізний полігон" забезпечує доступ для виробників до процесу фахових тестувань і випробувань", — зауважив він.Міністр також додав, що в цьому проекті оцінюють вироби фахівці військових науково-дослідних інститутів."Продовжуємо посилювати українських виробників оборонно-промислового комплексу", — наголосив Герман Сметанін.Нагадаємо, декілька днів тому міністр із питань стратегічних галузей промисловості України заявляв, що минулого року третину зростання українського валового внутрішнього продукту дав оборонно-промисловий комплекс країни. Зокрема, збільшилися спроможності виробництва озброєння.
Ще 1992 року Україна володіла 225 системами протиповітряної оборони. Однак за роки незалежності більшість із них "кудись поділася". До 2019 року їх кількість зменшилася приблизно до приблизно 60.Про це президент України Володимир Зеленський заявив під час брифінгу для журналістів у четвер, 17 квітня"Україна мала 1992 року 225 систем протиповітряної оборони. 2019 року, мені здається, було вже біля 60", — зазначив він.За його словами, більшість систем "кудись поділася". І відбулося це в період 2000-2019 років.За його словами, до 2000 року в України залишилось приблизно 160 систем протиповітряної оборони."До чого це кажу, навіть не через те, хто в нас, куди давали, продавали, вкрали, я не про це зараз, я про те, що ми повинні зрозуміти, яка була щільність захисту України. Для чого? Для того, щоб зрозуміти, який захист у рускіх", — пояснив український президент.Володимир Зеленський припустив, що наші системи продавали не тільки кудись там на Близький Схід, а й росіянам також.Нагадаємо, декілька днів тому генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте заявив, що НАТО намагається максимально сприяти постачанням систем протиповітряної оборони в Україну. Проте більшість комунікацій з цього питання все ж Україна вирішує у двосторонньому форматі з окремими країнами.
Російська армія сильно залежить від північнокорейських артилерійських боєприпасів, оскільки Пхеньян продовжує отримувати уроки з війни Росії проти України. Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Агентство Reuters 15 квітня опублікувало спільне розслідування з британською дослідницькою організацією Open Source Center (OSC), у якому докладно описується ступінь залежності Росії від північнокорейської артилерії та еволюція участі північнокорейських сил у бойових діях за російські війська. Reuters та OSC відстежили 64 постачання з Північної Кореї до Росії з вересня 2023 року по березень 2025 року, в яких було 16 тисяч контейнерів з мільйонами північнокорейських артилерійських снарядів, і зафіксували постачання з Північної Кореї зовсім недавно, 17 березня 2025 року. Видання повідомили, що чотири судна під російським прапором — вантажні кораблі Angara, Maria, Maia-1 та Lady R — перевозили боєприпаси з північнокорейського порту Раджин до російських портів Східний та Дунай. "Reuters вивчив російські військові документи повсякденного використання російської артилерії, які показали, що деякі російські підрозділи залежали від північнокорейських артилерійських снарядів для половини чи більше своїх снарядів, що використовуються у щоденних вогневих завданнях", — йдеться у повідомленні аналітиків.Reuters повідомив, що невказаний російський підрозділ, що воює в Запорізькій області, зазначив, що майже 50 відсотків його 152-мм гаубичних снарядів Д-20 і 100 відсотків його 122-мм ракет надійшли з Північної Кореї. Головне управління військової розвідки України (ГУР) повідомило Reuters, що Північна Корея поставила Росії три мільйони артилерійських снарядів і невказану кількість мінометних снарядів із середини 2023 року, і що половина всіх артилерійських снарядів Росії надходить із Північної Кореї. ГУР також заявило, що Північна Корея поставила Росії 148 балістичних ракет KN-23 та KN-24 станом на січень 2025 року. Нагадаємо, наприкінці березня повідомлялось, що Північна Корея, ймовірно, відправила до Росії щонайменше три тисячі військових для підтримки війни проти України. Перекидання військ могло відбути у січні та лютому цього року.Раніше керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов заявляв, що участь Північної Кореї у війні проти України допомагає Пхеньяну набути бойового досвіду та модернізувати свої військові технології. Водночас це створює серйозну загрозу для системи безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.За даними Головного управління розвідки, північнокорейські війська, що воюють пліч-о-пліч з російськими окупантами, повною мірою освоїли сучасну тактику ведення бою і становлять серйозну загрозу на полі бою. Вони можуть брати участь у наступі на Сумську область.