# бюджет

В Україні планують створити окремий резерв для страхування воєнних ризиків, який має покривати до половини збитків, завданих російськими атаками. Попередньо держава хоче закласти на цей механізм один мільярд доларів та розраховує залучити додаткові кошти міжнародних партнерів.Про це заявив прем'єр-міністр України Сергій Корецький під час зустрічі YES-2026, повідомляє Кабінет міністрів.За його словами, кошти на страхування воєнних ризиків планують передбачити окремою статтею державного бюджету. Початковий обсяг резерву попередньо становитиме один мільярд доларів, однак уряд сподівається збільшити його завдяки підтримці партнерів."Розраховуємо, що міжнародні партнери мультиплікують цю суму. Мета — сформувати резерв, що покриватиме 40-50% збитків від атак. Головне — це максимально спрощена процедура і швидка реакція", — заявив Корецький.Кому виплачуватимуть компенсаціїОстаточні правила роботи нового механізму уряд ще не оприлюднив. Наразі невідомо, хто саме зможе претендувати на відшкодування, які види майна та пошкоджень охоплюватиме страхування і за якими критеріями визначатимуть розмір виплат.Заява прем'єра пролунала, зокрема, в контексті втрат українського бізнесу через російські удари. За оцінкою уряду станом на початок вересня, через атаки на підприємства державний бюджет може недоотримати близько 70 мільярдів гривень податкових надходжень. Водночас через продовження обстрілів ця сума може збільшуватися.Таким чином, поки йдеться про запланований страховий резерв, а не вже запущену програму компенсацій. Також наразі не повідомляється, як новий механізм співвідноситиметься з чинними програмами відшкодування за пошкоджене або знищене майно.Як ще планують підтримувати бізнесЗа словами Корецького, уряд також провів ревізію приміщень Фонду державного майна, державних підприємств та міністерств. Вільні складські й виробничі площі планують пропонувати підприємцям.Крім того, влада працює над децентралізацією логістики та домовляється з ритейлерами і логістичними компаніями щодо відповідного плану."Готуємо децентралізацію логістики за прикладом енергетики, є план з ритейлерами й логістичними компаніями щодо його реалізації. Домовляємось із країнами-сусідами про гнучку, швидку систему перетину кордону", — додав прем'єр.Додамо, Україна підготувала презентацію ШІ-програми для відновлення зруйнованих міст. Нова програма передбачає за допомогою штучного інтелекту оброблення масиву даних впродовж приблизно трьох годин. Його сформують з урахуванням зруйнованої частини України.Читайте також: Програма "єВідновлення": ще більше українців зможуть отримати компенсацію за зруйноване житло.

Капітальні видатки державного бюджету, які планували на осінь, відкладено на грудень. Йдеться про кошти на захист енергетики та підготовку до зими. Таке рішення ухвалили в Міністерстві фінансів України.Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа в коментарі "Економічній правді".За її словами, перенесення на кінець року торкнулося будівництва та реконструкції лікарень, зведення укриттів у школах і медичних закладах, спорудження соціального житла й іншого."Насамперед це капітальні видатки: будівництво та реконструкція, в тому числі лікарень. Це будівництво укриттів у лікарнях і школах; захист енергетики; будівництво соціального житла тощо", — зазначила вона.Нардепка наголосила, що, коли йдеться про капітальні видатки, відкладення їх на грудень означає, що "цього року їх узагалі не вдасться профінансувати, тому що це просто неможливо зробити".За словами голови профільного комітету, лише з вересня на грудень уряду довелося перенести 39 мільярдів гривень капітальних видатків.Депутатка зауважила, що зараз держава продовжує фінансувати соціальні потреби, зокрема, виплачувати заробітні плати працівникам бюджетного сектору, однак ситуація з бюджетом залишається складною."Тому ми кажемо, що ситуація з бюджетом погана. Коли ми наполягаємо про те, що потрібно ухвалювати ритмічно та вчасно міжнародні зобов'язання, то ми не просто так це говоримо", — наголосила Роксолана Підласа.Нагадаємо, сьогодні міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко зазначав, що простої під час повітряних тривог суттєво впливають на стан економіки України, яка й без того перебуває у кризовій ситуації. Бізнесу може допомогти, серед іншого, диференціація сигналів тривог..

У проєкті Державного бюджету України на 2027 рік видатки загального фонду на соціальну сферу за напрямами Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності зростають до 540,3 мільярда гривень. Це на 72,6 мільярда гривень більше, ніж передбачено у бюджеті на 2026 рік.Як повідомляють у Мінсоцполітики, проєкт бюджету, схвалений урядом, уже подано на розгляд Верховної Ради України. Документ передбачає фінансування пенсій, субсидій та інших гарантованих державою виплат. Водночас планують збільшити ресурс на підтримку сімей із дітьми, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та громадян із низькими доходами, а також на розвиток соціальних послуг."У час, коли основна частина ресурсів держави спрямована на оборону, зберегти соціальні програми та посилити частину з них було непросто. Це велика спільна робота Мінсоцполітики та Мінфіну, складні розрахунки й пошук можливостей у дуже обмеженому бюджеті", — зазначив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін.За його словами, запропоновані видатки дають змогу виконати соціальні зобов’язання держави.Пенсії та субсидіїНа пенсійне забезпечення у 2027 році планують спрямувати 292,8 мільярда гривень трансферту до Пенсійного фонду. Це на 41,5 мільярда гривень більше, ніж у бюджеті-2026.На житлові субсидії передбачено 42,3 мільярда гривень. Ще 6,5 мільярда гривень заклали на соціальну підтримку окремих категорій громадян. Йдеться, зокрема, про постраждалих від Чорнобильської катастрофи, ветеранів війни, людей, які постраждали внаслідок війни, та членів сімей загиблих.Гроші на підтримку сімей із дітьмиОдним із пріоритетів проєкту бюджету називають підтримку родини — від народження дитини до початку навчання у школі. На відповідні програми передбачено понад 38 мільярдів гривень.Фінансування сімейних форм виховання має становити 7,8 мільярда гривень. Ще 1,7 мільярда гривень планують спрямувати на оздоровлення дітей, а 0,8 мільярда гривень — на житло для дитячих будинків сімейного типу.Допомога людям з інвалідністюУ проєкті бюджету також збільшено видатки на підтримку людей з інвалідністю. Державна допомога особам з інвалідністю з дитинства має зрости у 2,4 раза — до 29,6 мільярда гривень.На забезпечення допоміжними засобами реабілітації та високофункціональними протезами планують спрямувати 11,5 мільярдів гривень. На підтримку дітей з інвалідністю та їхню соціальну інтеграцію — 23,3 мільярда гривень. Підтримка ВПОДля внутрішньо переміщених осіб у проєкті бюджету планують зберегти щомісячну допомогу на проживання та розширити житлові й соціальні програми. Загальний обсяг фінансування за цим напрямом становитиме 46,8 мільярдів гривень.Крім того, громади мають отримати 1,5 мільярда гривень субвенції на формування житлових фондів у сільській місцевості для евакуйованих людей та ВПО.Соціальні послуги та допомога людям із низькими доходамиНа розвиток соціальних послуг у бюджеті-2027 закладено 2,7 мільярда гривень. Із них 1,8 мільярда гривень передбачено на продовження роботи та розвиток мережі Центрів життєстійкості у громадах.На підтримку людей із низькими доходами планують спрямувати 31,9 мільярда гривень. Зокрема, 9,2 мільярда гривень із цієї суми передбачено на Базову соціальну допомогу. Ще 0,2 мільярда гривень закладено на інформаційну політику єдності та сприяння поверненню українців з-за кордону.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

Сили оборони України потребують великої фінансової підтримки 2027 року. Значну частину з необхідних коштів могли би надати наші союзники з-за кордону.Про це заявив прем'єр-міністр України Сергій Корецький, який у дописі в Telegram-каналі звернув увагу на деякі пріоритету майбутнього бюджету."Сьогодні уряд схвалив й у визначений законом термін передав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2027 рік. Це бюджет країни, що воює. Наше ключове завдання — забезпечити потреби безпеки й оборони та зберегти фінансову стійкість", — зазначив він.За його словами, лише на оборону в цьому проєкті бюджету передбачено 4 трлн 885 мільярдів гривень. Це майже 44% ВВП. Додатково партнери надають Україні матеріально-технічну допомогу. Це ракети, зброя, техніка, снаряди, засоби ураження й інше."Ми розраховуємо, що це буде не менше одного трильйона гривень, і це навіть більше ніж цього року. Проте хочу наголосити, що потреби сил оборони на 2027 рік значно вищі. Вартість війни стає дорожчою. Працюємо над фіналізацією точних розрахунків", — зауважив очільник українського уряду.Він запевнив, що уряд і всі органи влади працюють над тим, щоби знайти джерела для покриття цих потреб."Ми чітко усвідомлюємо, що Україна власними доходами може покрити лише частину своїх видатків. А отже, відповідальна та злагоджена робота з партнерами є фундаментом наповнення державного бюджету та покриття всіх необхідних витрат і потреб. Військових і соціальних", — акцентував прем’єр-міністр.На його переконання, уряд, парламент та інші органи влади мають чітко та вчасно виконувати взяті на себе зобов’язання. Лише так держава матиме змогу збільшити фінансування освіти, медицини, соціальних програм, пенсій."Зокрема, на освіту передбачаємо 328,5 мільярда гривень, на медицину — 292,5 мільярда. Це більше, ніж цього року. Зростає фінансування соціальних програм, підтримки ветеранів і ВПО, житла. Більше ресурсу мають отримати регіони та громади для відновлення, розвитку та підвищення якості життя людей. Усі ці параметри відображені в проєкті бюджету", — зауважив головний урядовець України.Ще одним важливим пріоритетом він назвав те, щоби допомогти вистояти економіці в умовах радикальної інтенсифікації російських атак. На програми підтримки бізнесу передбачено 96 мільярдів гривень — майже вдвічі більше, ніж цього року. Це доступне кредитування, гранти та підтримка оборонних інновацій. Також передбачене окреме фінансування на страхування воєнних ризиків.Документ уже у Верховній Раді. Всі міністри і він, за його словами, особисто готові до плідного діалогу з парламентом і розраховують на підтримку народних депутатів."Головне завдання — забезпечити Україні не тільки спроможність захищатися, а й завдавати ефективних ударів у відповідь і гарантувати українцям необхідну підтримку", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

У вівторок, 15 вересня, Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради проєкт закону про державний бюджет на 2027 рік. Пріоритетом, як і попередніми роками, залишається фінансування сектору безпеки й оборони.Про це повідомив сайт Верховної Ради України. Там вказано, що документ передано на розгляд керівництву, відповідному комітету та надано на ознайомлення.Ще наприкінці липня прем'єр-міністр України Сергій Корецький інформував, що уряд розпочав підготовку проєкту держбюджету на 2027 рік."Завдання уряду — подати проєкт держбюджету до Верховної Ради у встановлений законом термін — до 15 вересня", — заявляв очільник українського уряду.Він зазначав, що документ має відповідати головним завданням — зміцненню обороноздатності, забезпеченню фінансової стійкості та продуманої соціальної політики.У середині червня Кабінет міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки. Вона є основою для складання проєкту державного бюджету України.Документ передбачає два сценарії розвитку подій — базовий, за якого безпекова ситуація суттєво покращиться з 2027 року, та сценарій стійкості, який враховує можливість тривалішого перебігу воєнних дій.Саме базовий сценарій покладено в основу показників бюджетної декларації. За базовим сценарієм:реальний ВВП має зрости на 4,5% 2027 року, на 5,3% 2028 року та на 6,7% 2029 року;номінальний ВВП прогнозували на рівні 11,53 трильйона гривень 2027 року та має зрости до 14,95 трильйона гривень 2029 року;інфляція, за прогнозом, має поступово сповільнюватися — з 8,9% у грудні 2027 року до 5,1% у грудні 2029 року;середньомісячна заробітна плата прогнозується на рівні 35 010 гривень 2027 року та 44 083 гривні 2029 року;курс долара на кінець 2027 року очікується на рівні 48,3 гривні.Прожитковий мінімум на одну особу планують встановити на рівні 3 559 гривень на місяць. Для працездатних осіб він становитиме 3 691 гривня, а для непрацездатних — 2 878 гривень. Остання сума є базою для розрахунку мінімальної пенсії.Водночас для визначення посадових окладів прокурорів, податківців, митників та працівників окремих державних органів пропонується залишити окремий "заморожений" прожитковий мінімум — 2 331 гривня.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

Голосування народних депутатів у Верховній Раді цього тижня — це питання державного значення. Від них залежить фінансування необхідних видатків українського бюджету.Про це Володимир Зеленський заявив у традиційному вечірньому відеозверненні."Я вдячний усім парламентарям, які сьогодні голосували позитивно у Верховній Раді. І також на цей тиждень запланована частина законопроєктів, які означають для України гроші від партнерів, якщо чесно", — зазначив він.За його словами, сім законопроєктів є в порядку денному, більшість із них — це перше читання, але кожен із них потрібен для фінансування дефіциту державного бюджету."Це питання державного значення, які стосуються всіх, абсолютно всіх в Україні, а не когось окремо — не окрему партію, групу чи особистість", — акцентував український президент.Він визнав, що деякі речі можуть бути складними, неприємними та непопулярними. Але зараз без цих речей неможливо забезпечити повну потребу нашої оборони, стійкості України."Україна — це більше ніж будь-яка партія, чи інтерес, чи піарна стратегія", — наголосив президент України.Він додав, що дефіцит треба закрити. Це мільярди доларів, які Україні можуть принести саме позитивні голосування."Я прошу всіх в нашій державі бути однаково результативними заради України", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначала, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки.Сьогодні єврокомісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський теж закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

Фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки.Про це заявила народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в Telegram.За її словами, з вівторка, 15 вересня, в Україні фінансуються лише три сфери:соціальні видатки;зарплати бюджетникам;утримання військових."Грошей у бюджеті обмаль", — констатувала нардепка.Вона акцентувала, що багато що залежить від завтрашніх голосувань депутатів Верховної Ради. Це стосується міжнародних вимог."Це посилки, сек’ютеризація. SEPA в порядку денному немає. Страшне, як бояться депутати невинного реєстру банківських рахунків і сейфів. Особливо з огляду на те, що всі в цій країні один про одного все знають, особливо, де гроші лежать і один за одним стежать", — зауважила Ольга Василевська-Смаглюк.Як відомо, сьогодні єврокомісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

У проєкті Державного бюджету України на 2027 рік наразі не передбачено коштів на проведення виборів у бюджеті Центральної виборчої комісії.Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. На своїй сторінці у Telegram він опублікував дані проєкту Держбюджету на наступний рік.Водночас нардеп зауважив, що у документі повторюється норма, яка вже містилася у попередніх бюджетах: після припинення або скасування воєнного стану Кабінет міністрів спільно з ЦВК має подати до Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до держбюджету в частині видатків на підготовку та проведення чергових виборів президента України, народних депутатів та місцевих виборів.На функціонування самої Центральної виборчої комісії у 2027 році передбачено 365,1 мільйона гривень — це на 90 мільйонів гривень, або 32,7%, більше, ніж торік. Водночас, за словами Железняка, ці кошти призначені на "керівництво та управління" ЦВК, а не на проведення виборів.Зазначені цифри є показниками проєкту Держбюджету-2027 і можуть змінитися під час його розгляду та ухвалення парламентом.Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що вибори під час війни в Україні можуть створити підґрунтя для подальшого розколу суспільства та держави. До того ж виникнуть запитання щодо їхніх результатів..

У проєкті Державного бюджету України на 2027 рік передбачене підвищення соціальних стандартів. З 1 січня мінімальна заробітна плата має зрости до 9 546 гривень (на 899 гривень, або 10,4%, порівняно з 8 647 гривень у 2026 році).Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. На своїй сторінці у Telegram він опублікував дані проєкту Держбюджету на наступний рік.Прожитковий мінімум на одну особу планують встановити на рівні 3 559 гривень на місяць. Для працездатних осіб він становитиме 3 691 гривня, а для непрацездатних — 2 878 гривень. Остання сума є базою для розрахунку мінімальної пенсії.Водночас для визначення посадових окладів прокурорів, податківців, митників та працівників окремих державних органів пропонується залишити окремий "заморожений" прожитковий мінімум — 2 331 гривня.Виняток становитимуть судді. У проєкті бюджету для них ця норма не застосовується: після ухвалення Верховною Радою закону №4905-IX їхні оклади мають розраховуватися від повного прожиткового мінімуму. За закладеними у проєкті показниками, фінансування Державної судової адміністрації має зрости приблизно на 8,5 мільярда гривень, або 35,1%.Зазначені цифри є показниками проєкту Держбюджету-2027 і можуть змінитися під час його розгляду та ухвалення парламентом.Нагадаємо, середня заробітна плата в Україні у липні 2026 року становила 32 243 гривні. Порівняно з червнем показник зменшився на 1,6%.Читайте також: В Україні з наступного року підвищать зарплати працівникам культури: рішення уряду.

У понеділок, 14 вересня, президент України Володимир Зеленський провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного.Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму традиційному вечірньому відеозверненні."Зараз фактично всі кошти державного бюджету — це так чи інакше найбільше кошти оборони. Зброя, виплати військовим, видатки на підтримку нашої стійкості, стійкості України, на проходження зими, на підтримку людей. І частину з цих видатків Україна закриває самостійно, але частина — і це факт, значна, — від партнерів", — зазначив він.Український президент додав: щоби закрити цей дефіцит бюджету та продовжити необхідні виплати, має бути максимально злагоджена робота парламентарів і уряду."Перелік законів і урядових рішень, які треба ухвалити, — цілком конкретний. І це — саме треба ухвалити: не про бажання, не про політику, а про кошти для бюджету, щодо яких немає заміни", — зауважив він.За його словами, там є в переліку рішення популярні, є непопулярні, але кожне — це конкретні кошти для того, щоб Україна жила та могла оборонятися."Це кошти, які прив’язані до ситуації. До реальної ситуації цієї осені, зими, цього фронту, захисту цього нашого неба. Не важливо, чи ти влада, чи ти опозиція, якщо це реальні інтереси України", — акцентував президент України.Він попросив парламентарів уже цього тижня дати такий фінансовий результат для України завдяки голосуванням — закони, які будуть означати конкретні кошти для бюджету. Кабмін України свою частину роботи зробить."І треба перевірити, що відбувається в податковій службі й інших та чи є реальна робота на бюджет держави на сто відсотків. Має бути чесна робота. Я попросив прем’єр-міністра, попросив міністра фінансів перевірити це", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що також сьогодні прем’єр-міністр України Сергій Корецький закликав усіх народних депутатів якнайшвидше ухвалити законопроєкти, від яких залежить отримання міжнародної фінансової допомоги..

У понеділок, 14 вересня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький закликав усіх народних депутатів якнайшвидше ухвалити законопроєкти, від яких залежить отримання міжнародної фінансової допомоги.Про це Сергій Корецький написав у своєму Telegram-каналі. Він наголосив, що після декількох попередніх нарад із парламентарями Уряд офіційно направить усім народним депутатам і профільним комітетам графік із чіткими дедлайнами щодо кожного необхідного голосування."У разі порушення цих термінів Україна ризикує втратити значну частину з 29,5 мільярда доларів передбаченого міжнародного фінансування", — зазначив він.За його словами, це критично необхідний ресурс для збалансування державного бюджету, фінансування соціальних видатків і, найголовніше, потреб Сил оборони."Безумовно, є також частина, за яку відповідальний уряд. Зі свого боку ми гарантуємо повне виконання своєї частини зобов’язань — це 42 рішення. Попередньо ми заявляли про намір завершити цю роботу до 1 листопада. Але, враховуючи складність ситуації, прискорюємо роботу і плануємо завершити все до 15 жовтня", — додав український прем’єр-міністр.Він також розповів, що під час сьогоднішньої зустрічі з послами держав G7 і держав-членів ЄС разом із головою Верховної Ради, міністрами, депутатами та головами комітетів детально обговорили необхідність синхронної роботи для забезпечення міжнародної фінансової підтримки.Очільник українського уряду запевнив, що в Кабміні готові опрацювати з депутатами кожен законопроєкт, кожне формулювання та кожну норму, щоби забезпечити необхідну підтримку та якнайшвидше ухвалення рішень."Дякую голові Верховної Ради за цю дискусію й усвідомлення ситуації, а дипломатам — за залученість і бажання допомогти. Уряд зі свого боку виконає всі необхідні рішення. Очікуємо такої ж відповідальної роботи від депутатів усіх фракцій і груп", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Україна найближчим часом отримає 841 мільйон доларів бюджетної підтримки від Світового банку під гарантії уряду Канади. Кошти спрямують на відшкодування видатків державного бюджету на пенсійні виплати..

В Україні планується підняття податку на додану вартість з 20% до 21% заради створення масштабного фонду страхування воєнних ризиків обсягом до трьох мільярдів доларів. Завдяки цьому механізму постраждалі від обстрілів компанії зможуть отримувати стартові виплати для швидкої відбудови та збереження контрактів.Про це повідомив міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко під час спілкування з журналістами, пише "Суспільне".Згідно з розрахунками Мінекономіки, цьогорічні збитки українського бізнесу від ворожих атак можуть сягнути 10 мільярдів доларів. Створюваний фонд має закривати "перший збиток" та забезпечувати компанії стартовим капіталом для якнайшвидшого відновлення. Сума компенсації становитиме до 10 мільйонів доларів на групу компаній по юридичній особі, а вартість страховки для підприємців складе 2% від суми покриття."Логіка — ми не зможемо компенсувати кожному підприємству 100% збитків. Але можемо створити систему, яка дасть бізнесу гарантований стартовий капітал для швидкої відбудови. Щоб були кошти, щоб швидко відновити критичне обладнання, зберегти людей, не втратити контракти. І якомога швидше повернутися до роботи", — розповів Кравченко.Загальний капітал страхового фонду має скласти два-три мільярди доларів. Оскільки вільних бюджетних коштів для цього немає, уряд пропонує підняти ПДВ з 20% до 21%, спрямувавши додатковий 1% безпосередньо до страхового фонду."І з різних варіантів фінансування один із найбільш реалістичних, який ми розглядаємо зараз, — це підвищення ПДВ. Чому? Бо якщо ми дивимося на механізми фінансування страхового фонду з погляду масштабу ресурсу, адміністрування цього ресурсу і швидкості наповнення — сьогодні це єдине рішення, яке дозволяє швидко мобілізувати мінімально необхідні кошти, щоб український бізнес вистояв під інтенсивними обстрілами ворога цієї зими", — наголосив урядовець.Водночас покрити фонд виключно власними ресурсами Україна не зможе, тому тривають перемовини з міжнародними партнерами, від яких розраховують залучити щонайменше половину необхідного капіталу."Дискусія з міжнародними партнерами займає час. І чим серйозніша позиція української сторони, готовність співфінансувати, тим більший шанс залучити серйозні гроші міжнародних партнерів. Ідея полягає в тому, щоб повертати економічні активи до роботи", — додав міністр.Планується, що система страхових виплат запрацює з 1 січня 2027 року. Очікується, що після взяття державою частини ризиків до процесу долучаться й приватні страхові компанії, що в підсумку знизить загальну вартість послуги. Водночас 1 вересня Верховна Рада відправила на доопрацювання законопроєкт про запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, які наразі цим податком не обкладаються.Нагадаємо, податкові борги українських ФОПів продовжують зростати. Найбільші суми заборгованості зосереджені в кількох регіонах України — лідером залишається Київ..

В Україні на 2027 рік заплановано закласти в бюджет близько 18,5 мільярда гривень на підтримку ветеранів. Зараз їх є понад 1,5 мільйона.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Підтримка ветеранів є одним із ключових завдань держави", — наголосив він.Очільник українського уряду додав, що під час засідання координаційної ради за участю керівника Офісу президента Кирила Буданова, представників Міністерства у справах ветеранів, урядовців і уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця визначили першочергові кроки.За підсумками наради він доручив міністру Віталію Кіму пришвидшити роботу з парламентом щодо схвалення Кодексу про Захисників і Захисниць державності."Також варто опрацювати питання житлової програми для ветеранів із числа внутрішньо переміщених осіб і розширити доступ до медичної допомоги, реабілітації та протезування", — зауважив Сергій Корецький.. Він пояснив, що є чіткі завдання президента та визначені конкретні напрямки роботи для посилення підтримки ветеранів та членів їхніх сімей.Нагадаємо, що мільйони звільнених зі служби військових зіштовхуються з відсутністю елементарної психологічної, юридичної та реабілітаційної допомоги. Омбудсман Дмитро Лубінець 28 серпня оприлюднив тривожні дані моніторингу ветеранської політики в Україні..

Бюджетні проблеми Росії, що виникли внаслідок її дороговартісних воєнних зусиль, довгострокової ударної кампанії України, міжнародних санкцій і неефективного управління економікою, виявляються в конкретних операційних проблемах.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Видання Bloomberg повідомило, посилаючись на інсайдерські джерела, що міністр фінансів Росії Антон Сілуанов у квітні 2026 року попередив прем'єр-міністра Росії Михайла Мішустіна про негативний бюджетний баланс на рахунку Федерального казначейства Росії, що призвело до негайного обмеження витрат.Тоді ж влада запровадила заходи жорсткої економії, які вимагали 35-відсоткового скорочення фінансування витрат, окрім військових. Уряд Росії доручив федеральним агентствам підготуватися до 15-відсоткового скорочення штату.Також російські чиновники безуспішно зверталися до Володимира Путіна з проханням скоротити витрати на оборону на тлі бюджетної кризи в Росії, яка зростає.Аналітики ISW спостерігають численні ознаки того, що ці проблеми, які нібито досягли апогею у квітні 2026 року, продовжують турбувати російських чиновників, відомих російських економістів і пересічних росіян."Ця операційна проблема була короткостроковою й, очевидно, керованою, але вона свідчить про те, що структурні недоліки та хронічне неефективне управління економікою вимагають від російської влади складнішого фінансового управління, ніж це необхідно за нормальних економічних обставин. Економічні та фіскальні проблеми, що виникли внаслідок війни Росії в Україні, посилені наслідками довгострокової ударної кампанії України, створюють значні економічні труднощі для російського суспільства, зокрема, у великих міських центрах Москви та Санкт-Петербурга, які Володимир Путін традиційно прагнув захистити від наслідків війни", — зробили висновок аналітики.Вони додали, що Путін продовжує порушувати свій мовчазний соціальний контракт з росіянами, за яким він мав би захистити їх від наслідків війни в обмін на їхню постійну підтримку. Те, що такі повідомлення з'являються менш ніж за місяць до виборів до Державної думи 20 вересня, які Путін перетворив на референдум з високими ставками щодо своєї війни в Україні, підкреслює масштаби фінансових викликів, які війна ставить перед Кремлем.Вибір Путіна надати пріоритет військовим зусиллям створює для російських чиновників операційні проблеми, яких можна уникнути, і яким доведеться продовжувати динамічно реагувати та вдаватися до болісних пом'якшувальних заходів на дедалі несприятливіші економічні умови."Російські чиновники, ймовірно, зможуть реагувати таким чином, що Росія зможе продовжувати свої військові зусилля, навіть коли економіка переживає значні труднощі, та немає жодної найближчої або безпосередньої ймовірності того, що російська економіка зазнає краху", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWУкраїнські війська завдали удару по російському стратегічному бомбардувальнику на авіабазі "Енгельс-2" в Саратовській області, продемонструвавши здатність України завдавати ударів по добре захищених цілях у тилу Росії.Міністерство оборони Росії, ймовірно, розширить свій доступ до особистої та медичної інформації росіян перед чутками про примусовий призов до резерву після виборів до Державної думи 20 вересня.Російські війська провели випробувальний запуск міжконтинентальної балістичної ракети в межах ядерної демонстрації Кремлем військової сили.Росія зображує свою систему РЕБ із глушниками Starlink як проривний потенціал у межах своїх зусиль когнітивної війни, спрямованих на те, щоби відмовити США від надання Україні доступу до Starlink над російською територією.Українські війська досягли обмеженого тактичного прогресу на Костянтинівському напрямку.Українські війська завдають повторних ударів по російських нафтопереробних заводах, щоби не допустити їх відновлення.Нагадаємо, в Нацбанку України повідомляли, що Росія змінює цілі своїх атак по українській інфраструктурі, логістиці та виробничих об’єктах, посилюючи тиск на економіку. Водночас український бізнес, населення та держава продовжують адаптуватися до "воєнних шоків", що дає змогу мінімізувати втрати..

У неділю, 9 серпня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів окрему нараду з керівниками українських силових структур та іншими службами. Йшлося про потреби у фінансуванні до кінця цього року.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі.Він конкретизував, що під час цієї розмови були присутні:секретар РНБО Ігор Клименко;міністр фінансів Сергій Марченко:виконувач обов’язків міністра оборони Євгеній Хмара;голова Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров;міністр внутрішніх справ Іван Вигівський."Обговорили реальну актуалізовану потребу у фінансуванні Сил оборони до кінця цього року", — констатував український прем’єр-міністр.Він додав, що уряд і безпосередньо Міністерство фінансів працюють над тим, щоби повністю забезпечити всі необхідні видатки."Усі внутрішні податкові надходження, як і раніше, спрямовуються на потреби сектору безпеки й оборони", — запевнив очільник українського уряду.За його словами, Кабінет міністрів працюватиме над пошуком додаткового ресурсу, зокрема, із залученням допомоги наших міжнародних партнерів."Уже зараз сформовано бачення фінансування Сил оборони на наступний рік. Працюємо над комплексним формуванням бюджету 2027 року", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 5 серпня прем'єр-міністр Сергій Корецький провів термінову нараду з представниками бізнесу, ритейлу та логістичних компаній..