# бюджет

До 2028 року долар може зрости майже до 46 гривень. Проте послаблення гривні передусім залежить від перебігу війни.Про це повідомив народний депутат від партії "Голос", перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк. На своїй сторінці у Telegram він опублікував дані Бюджетної декларації на 2026-2028 роки. Кабінет міністрів у проекті Бюджетної декларації на 2026−2028 роки заклав незначне зростання курсу долара до гривні:2026 рік — 44,7 гривні за долар (середній курс на кінець року — 44,8 гривні за долар);2027 рік — 45,2 гривні за долар (середній курс на кінець року — 45,3 гривні за долар);2028 рік — 45,6 гривні за долар (середній курс на кінець року — 45,8 гривні за долар)."Не вірю в такий прогноз, але поки саме його вклали в Бюджетну декларацію", — зауважив нардеп, додавши, що під час війни робити такі прогнози — "це пальцем у небо".Станом на 1 липня офіційний курс гривні до долара становить 41,77. У понеділок, 30 червня, він був на рівні 41,64. Варто зауважити, що за словами голови Національного банку Андрія Пишного, Україна починає розглядати можливість відмови від долара США та можливої ​​більш тісної прив'язки своєї валюти до євро на тлі роздробленості світової торгівлі та зміцнення зв'язків із Європою.Нагадаємо, за тиждень з 23 по 27 червня Національний банк України продав на міжбанку 875,1 мільйона доларів. При цьому фінансисти зазначили, що куплено за цей же термін 700 тисяч доларів.

Україна отримає від Міжнародного валютного фонду (МВФ) півмільярда доларів. Про це стало відомо після завершення восьмого перегляду програми співпраці з Україною. Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Незабаром отримаємо дев’ятий транш від фонду обсягом 500 мільйонів доларів. Кошти спрямуємо на покриття пріоритетних бюджетних видатків", — наголосив він.Він додав, що за програмою EFF до України вже надійшло понад 10 мільярдів доларів."Це важливий внесок у збереження нашої стійкості та макрофінансової стабільності. Вдячний Міжнародному валютному фонду за незмінну солідарність та підтримку. Спільно та скоординовано працюємо для перемоги, відбудови та зростання", — підсумував Денис Шмигаль.Своєю чергою, в Міністерстві фінансів України наголосили, що у МВФ відзначили прогрес української сторони у виконанні умов програми EFF станом на кінець березня 2025 року."Українська економіка зберігає стійкість, а показники виконання програми EFF залишаються високими, попри повномасштабну війну. Всі кількісні критерії ефективності й індикативні цілі на кінець березня досягнуті", — йдеться в повідомленні.У Мінфіні уточнили, що Україна виконала два структурні маяки:подано до парламенту законодавчі зміни для запровадження вимог податкової звітності для операторів цифрових платформ;опубліковано звіт щодо результатів зовнішнього аудиту НАБУ.Перша заступниця директора-розпорядника МВФ Гіта Гопінат зазначила, що повномасштабна війна зумовила необхідність ухвалення змін до держбюджету на 2025 рік. Відновлення фіскальної стійкості та покриття пріоритетних видатків у середньостроковій перспективі вимагатиме подальших рішучих зусиль з реалізації Національної стратегії доходів.За її словами, це передбачає модернізацію податкової та митної служб, зменшення ухилення від сплати податків і гармонізацію законодавства зі стандартами ЄС. Ці реформи разом з удосконаленням системи управління публічними інвестиціями, середньострокового бюджетного планування й управління фіскальними ризиками є критично важливими для забезпечення економічного зростання та залучення інвестицій.Нагадаємо, що наприкінці травня Денис Шмигаль провів зустріч із місією Міжнародного валютного фонду на чолі з її головою Гевіном Греєм. Тоді відбулася конструктивна розмова щодо подальшої співпраці України з МВФ.

Кремль планує скорочення видатків на оборону, частка яких у бюджеті вже сягнула рекордних значень з часів СРСР. Це підтвердив і Володимир Путін під час прес-підходу після засідання в рамках саміту в Мінську.Його цитує видання The Moscow Times. За словами Путіна, поточні витрати за оборонними статтями становлять 13,5 трильйона рублів з сукупного показника ВВП у 223 трильйони рублів (6,3% від ВВП). Це багато, наголосив диктатор."Ми плануємо скорочення видатків на оборону. У нас наступного року, через рік і так далі, на найближчу трирічку ми плануємо — поки що немає остаточної домовленості між міноборони, мінфіном і міністерством економрозвитку — але загалом усі думають у цьому напрямку", — сказав він.Путін також наголосив, що за нарощування військових витрат країна "заплатила інфляцією", з якою уряд продовжує боротися. Цього року темпи зростання ВВП Росії знизяться порівняно з попередніми роками, коли, як він сам стверджував, економіка зростала більш як на 4% щорічно. Уповільнення зростання — це цілеспрямована робота, яка потрібна в рамках боротьби з інфляцією, заявив Путін.Також президент зазначив, що Росія прагне завершення війни в Україні "з потрібним країні результатом", й оборонні витрати спрямовані саме на це, а не на агресію проти Європи. Путін мав на увазі узгодження членами НАТО зобов'язання довести щорічні витрати на оборону з 2% до 5% ВВП до 2035 року.Раніше під час міжнародного економічного форуму в Санкт-Петербурзі низка високопосадовців і керівників великих компаній заявили про серйозні проблеми в російській економіці.Наприклад, міністр економічного розвитку Максим Решетніков поскаржився на те, що країна вже "на межі" економічного спаду. А голова Центробанку Ельвіра Набіулліна попередила про вичерпання ресурсів, які давали змогу економіці зростати в умовах бойових дій і санкцій. За її словами, закінчилася й потрібна для нарощування виробництва вільна робоча сила, й незалучені потужності підприємств, і резерви Фонду національного добробуту, дві третини ліквідних активів якого вже витрачені.Очільник Російського союзу промисловців та підприємців Олександр Шохін заявив, що багато російських компаній перебувають у "переддефолтному стані". Основний власник "Сєвєрсталі" мільярдер Олексій Мордашов повідомив про загрозу "масових банкрутств" через високу ключову ставку та падіння попиту.На складну економічну ситуацію та необхідність "виживати" поскаржився також друг Путіна мільярдер Аркадій Ротенберг (29 у російському списку Forbes)."Я не можу сказати, що часи такі легкі, що ми зараз на коні. Але знаходимо певні шляхи, у цих умовах виживаємо", — заявив він.За словами підприємця, його компаніям доводиться брати дорогі кредити на нові проекти, і це не дуже хороший фактор для бізнесу.Нагадаємо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни розповідали, що кремлівські чиновники розповідають про заплановані соціальні витрати. Однак насправді Росія планує подальше збільшення витрат на війну. При цьому рашистська влада уникає обговорення збільшення оборонних витрат.

У п'ятницю, 27 червня, Кабінет міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Вона враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України.Як повідомила пресс-служба Міністерства фінансів України, цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу. "Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом", — зазначили у відомстві.Бюджетну декларацію складено спільно з головними розпорядниками коштів та після тривалих консультацій у співпраці з Міжнародним валютним фондом. Положення та показники документа ґрунтуються на стратегічних орієнтирах розвитку держави.У Мінекономіки пояснили, що Бюджетна декларація 2026-2028 є основою для складання проекту Державного бюджету на 2026 рік. Документ містить:загальні показники доходів і фінансування держбюджету;граничні показники видатків держбюджету;розмір мінімальної заробітної плати;прожитковий мінімум та інші цілі державної політики.В бюджетній декларації на 2026-2028 роки передбачено два сценарії розвитку подій в Україні:Можливе покращення безпекової ситуації з 2026 року. Такий сценарій заснований на показниках макропрогнозу економічного і соціального розвитку України на наступні три роки (прогноз Мінекономіки).Продовження повномасштабної агресії РФ проти України. Згідно з другим сценарієм, наступного року видатки на сектор безпеки та оборони будуть становити не менше, аніж у 2025 році (з урахуванням змін до держбюджету). "Вибір одного чи іншого сценарію за основу буде зроблено під час формування Державного бюджету України на 2026 рік", — зазначили у відомстві.Такий підхід дозволить уряду бути готовим до будь-яких потенційних змін безпекової ситуації, водночас виконуючи всі взяті на себе зобов’язання у співпраці з міжнародними партнерами.Варто зауважити, що наступним кроком буде подання урядом Бюджетної декларації 2026-2028 на розгляд до Верховної Ради України.Як відомо, 27 червня президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.Нагадаємо, 25 червня Кабінет міністрів схвалив законопроект "Про внесення змін до державного бюджету на 2025 рік", який передбачає збільшення видатків на 449 мільярдів гривень. .

У п’ятницю, 27 червня, президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони (РНБО) "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.Про це свідчить указ, опублікований на сайті президента України.У документі йдеться про те, що Кабінету міністрів постановлено визначити на 2026-2028 роки основним пріоритетом державного бюджету України фінансування за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.Також уряду доручено опрацювати питання щодо підвищення грошового забезпечення для військовослужбовців, поліцейських, а також осіб рядового та начальницького складу.Крім того, необхідно вжити заходів для гарантування виплати одноразової допомоги в разі загибелі чи смерті таких осіб унаслідок поранення, отриманого під час воєнного стану.У період з 2026 до 2028 року Кабінет міністрів зобов’язаний щомісяця, до 15 числа, надавати Раді національної безпеки й оборони інформацію про стан фінансування силових структур, зокрема, в межах державних оборонних програм.Як відомо, в державному бюджеті на 2025 рік на оборонні потреби передбачено 2,223 трильйона гривень. У першому кварталі частка видатків на безпеку й оборону сягнула 73,5% від усіх витрат бюджету. Уряд неодноразово заявляв про наміри посилити фінансування армії.Нагадаємо, 11 червня стало відомо, що Кабінет міністрів готує проект змін до державного бюджету України приблизно на 400 мільярдів гривень. Ці кошти необхідні для забезпечення потреб Сил безпеки й оборони.

Минулого місяця державний борг України зріс на один мільярд доларів (у гривневому еквіваленті на 34,88 мільярда гривень). Загалом він перевищив 180 мільярдів доларів.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України.Станом на 31 травня 2025 року державний та гарантований державою борг України становив 180,97 мільярда доларів (7,51 трильйона гривень):державний та гарантований державою зовнішній борг — 134,48 мільярда доларів (74,31% від загальної суми);державний та гарантований державою внутрішній борг — 46,48 мільярда доларів (25,69% від загальної суми).Варто зауважити, що станом на 1 червня 2025 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 44 535,5 мільйона доларів. У травні вони скоротилися на 4,6%.Обсяг державного та гарантованого державою боргу розраховується у грошовій формі як непогашена номінальна вартість боргових зобов’язань у валюті кредиту (позики). Стан державного та гарантованого державою боргу визначається у гривнях та доларах США за курсом Національного банку України на останній день звітного періоду та включає операції за цей день.Нагадаємо, 25 червня Кабінет міністрів схвалив законопроект "Про внесення змін до державного бюджету на 2025 рік", який передбачає збільшення видатків на 449 мільярдів гривень. Раніше прем'єр-міністр України Денис Шмигаль інформував, що цього року суттєво зменшилася міжнародна військова допомога союзників Україні. Це і стало причиною зміни державного бюджету. .

У середу, 25 червня, Кабінет міністрів схвалив законопроект "Про внесення змін до державного бюджету на 2025 рік", який передбачає збільшення видатків на 449 мільярдів гривень. Про це повідомили на офіційному сайті Міністерства фінансів України.Кошти планують спрямувати на наступні напрямки:Міноборони — 310,8 мільярда гривень;МВС — 84,1 мільярда гривень;ГУР Міноборони — 4,5 мільярда гривень;Мінстратегпром — 4,5 мільярда гривень;СБУ — 1,6 мільярда гривень;УДО — 0,5 мільярда гривень;Держспецзв’язок — 64,5 мільйона гривень;Також виділили додаткові кошти на:резервний фонд для непередбачених та невідкладних видатків — 20 мільярдів гривень;інші нагальні потреби (Мінцифра, МОН, МОЗ) — 16,5 мільярдів гривень.Видатки забезпечуватимуть із наступних джерел:збільшення доходів держбюджету — 147,5 мільярдів гривень (ПДФО, податок на прибуток, кошти НБУ, дивіденди, акцизи);економія видатків — 51,3 мільярда гривень;внутрішні запозичення — 184,9 мільярда гривень;зменшення платежів із погашення держборгу — 65,1 мільярда гривень.Варто зауважити, що цей законопроект ще має розглянути ВРУ та підписати президент України Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр України Денис Шмигаль інформував, що цього року суттєво зменшилася міжнародна військова допомога союзників Україні. Це і стало причиною зміни державного бюджету. .

Кабінет міністрів готує проект змін до державного бюджету України приблизно на 400 мільярдів гривень. Ці кошти необхідні для забезпечення потреб Сил безпеки та оборони.Про це повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, передає прес-служба парламенту.За її словами, цього року в Україні виникла потреба закуповувати власними силами більше зброї для ЗСУ, оскільки від міжнародних партнерів у натуральній формі надходить менше зброї. Тому уряд готується подати у ВР зміни до держбюджету на приблизно 400 мільярдів гривень. Вона пояснила, що ці видатки покриватимуться шляхом перевиконання податкових та митних надходжень, ОВДП, а також грантів від партнерів. "Зараз уряд та парламент мають оперативно внести зміни до держбюджету, щоб потреба в забезпеченні військовослужбовців та в майбутніх закупівлях озброєння була повністю закрита. Я б сказала, що ця ситуація є плановою, і до кінця серпня зміни до бюджету будуть ухвалені й підписані президентом, тому жодних перебоїв у забезпеченні військовослужбовців не буде, як їх не було і в попередні роки", — зазначила політикиня.Водночас Підласа запевнила, що зараз про підвищення податків взагалі не йдеться. Усі потреби покриватимуться з кількох різних джерел."Потреби покриватимуться шляхом перевиконання податкових і митних надходжень. Крім того, ми отримали грант на безповоротну допомогу від Великобританії на закупівлю зброї. Це поки що єдині кошти міжнародних партнерів, які можна використати на потреби оборони. Ідеться про близько 82 мільярдів гривень цьогоріч. Крім того, планується збільшити план за внутрішніми запозиченнями, так званими ОВДП. Тут є простір для певного збільшення запозичень", — наголосила вона.Варто зауважити, що ще 16 травня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль інформував, що цього року суттєво зменшилася міжнародна військова допомога союзників Україні. Тож, можливо, за його словами, доведеться змінити державний бюджет. Це пов’язано зі збільшенням видатків на війну.Нагадаємо, Україна залучить майже 1,7 мільярда фунтів від Великої Британії. Кошти буде спрямовано на закупівлю зброї.

Американський мільярдер Ілон Маск жорстко висловився про законопроект Республіканської партії Сполучених Штатів Америки, в якому йдеться про витрати на президентський порядок денний Дональда Трампа.Відповідний допис Ілон Маск опублікував на своїй сторінці в соціальній мережі X. Він схарактеризував цей документ як "огидну мерзоту"."Вибачте, але я більше не можу цього терпіти. Цей масивний, обурливий, наповнений свининою законопроект про витрати Конгресу — це огидна мерзота", — написав він.Американський мільярдер, колишній чиновник і соратник Дональда Трампа назвав його "ганьбою"."Ганьба тим, хто за нього проголосував: ви знаєте, що вчинили неправильно. Ви знаєте", — наголосив Ілон Маск.Законопроект під назвою One Big Beautiful Bill Act нещодавно ухвалила Палата представників із мінімальною перевагою, а голосування у Сенаті відбудеться згодом.У Білому домі відреагували на критику Маска, зазначивши, що різкі висловлювання мільярдера не вплинуть на позицію президента Трампа щодо цього бюджету.Раніше, 29 травня, стало відомо, що після бурхливої роботи зі скорочення та реформування федеральної бюрократії США мільярдер Ілон Маск залишив урядову посаду головного радника президента Дональда Трампа.Нагадаємо, раніше видання Washington Post повідомляло, що американський мільярдер Ілон Маск розчарувався через складнощі в досягненні результатів у політиці. Саме тому він вирішив припинити займатися цією справою. Хоча сам Маск виправдовується, що, мовляв, "зробив удосталь" для Америки.

Непередбачуваність розвитку подій в Україні суттєво ускладнює прогнозування потреб державного бюджету на 2026 рік та його фінансування. Міністерство фінансів виходить із песимістичнішого сценарію продовження війни весь наступний рік.Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко під час виступу на форумі Forbes Money в Києві."З нашого погляду краще передбачати кошти на повний цикл війни на 2026 рік. Нам так зрозуміліше, нам так прагматичніше. Щоби нас потім не звинувачували, що ми десь там щось не побачили", — пояснив він.При цьому міністр визнав, що це може викликати певну негативну реакцію в суспільстві, але з погляду економічних інтересів держави саме так потрібно робити.За його словами, забезпечення зовнішнього фінансування бюджету на 2025 рік у розмірі 39 мільярдів доларів було простішим, тому що вже влітку минулого року ухвалено політичне рішення країнами G7 про виділення 50 мільярдів доларів за механізмом ERA — коштом доходів із заморожених російських активів. Ця сума дозволяє перекрити не тільки цей рік, але й частину 2026 року."Щодо перспектив в цілому 2026 року, то ми перебуваємо в стадії постійної турбулентності: від гойдалок, що завтра нас очікує мирна угода, припинення вогню й інші позитивні речі, які формують відповідні очікування, до абсолютно песимістичних настроїв і очікувань щодо нових масових обстрілів, постійних атак, чергових наступів", — пояснив очільник Мінфіну.Він додав, що "максимальної несприятливості" додає й той факт, що відкрита навесні 2023 року програма розширеного фінансування з МВФ має закінчитись в першому кварталі 2027 року."Відповідно це означає певну компресію наших фіскальних можливостей", — наголосив міністр.Він зазначив, що з урахуванням цього Україна активно веде діалог з міжнародними партнерами про те, що війна продовжується, тому треба забезпечити фінансування на 2026 рік і перспективу.Марченко нагадав, що на останній травневій зустрічі з міністрами фінансів G7 він порушив питання про необхідність фінансування Збройних сил України на системній постійній основі."Зараз це обговорюється. Звичайно, це до лідерів питання, які теж таке рішення постійно обговорюють. Але я думаю, що під час таких обговорень ми вийдемо на правильний результат. Маю очікування, що це може так бути", — сказав міністр.За його словами, це питання ще доволі сире та чутливе для того, щоб його обговорювати на загальних платформах."Окрім зброї, нам треба системне рішення для фінансування Збройних сил України", — наголосив Сергій Марченко.Нагадаємо, агенція Bloomberg повідомляла, що місія МВФ досягнула угоди з владою України у виділенні чергової частини кредиту за програмою на 15,5 мільярда доларів. Одним із питань стало джерело коштів для збільшення військових витрат.

Надходження податків, зборів і обов'язкових платежів до загального фонду державного бюджету України у травні цього року зросли до 204,1 мільярда гривень зі 151,8 мільярда гривень у травні минулого року. Але це менше, ніж 274,7 мільярда гривень у квітні цього року.Про це повідомили в Міністерстві фінансів України. Там зазначили, що податок на прибуток підприємств склав цього місяця 45,4 мільярда гривень (у травні-2024 — 42,1 мільярда гривень), податок на доходи фізичних осіб та військовий збір — 30,1 мільярда гривень (17,5 мільярда гривень).Бюджет також отримав у травні податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів 25,8 мільярда гривень (зібрано 36,9 мільярда, відшкодовано — 15,5 мільярда гривень), тоді як у травні минулого року — 20,2 мільярда гривень (відшкодовано 12,7 мільярда гривень), акцизний податок — 15,2 мільярда гривень (17,2 мільярда гривень), рентну плату — 4,9 мільярда гривень (5,4 мільярда гривень).За інформацією Мінфіну, загалом платежі від Державної податкової служби складали цього місяця 121,4 мільярда гривень, від Держмитслужби — 55,6 мільярда гривень, тоді як у травні минулого року — відповідно 99,8 мільярда гривень і 48,4 мільярда гривень.У цілому, за оперативними даними Мінфіну, за підсумками травня 2025 року до загального та спеціального фондів державного бюджету надійшло 272,6 мільярда гривень податків, зборів та інших платежів порівняно із 229,2 мільярда гривень у травні минулого року та 336,2 мільярда гривень у квітні цього року.Крім того, у травні надійшло 47,4 мільярда гривень (станом на 29 травня) у вигляді ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування, тоді як за травень минулого року — 42 мільярди гривень.Раніше повідомлялося, що держбюджет-2025 затверджено з доходами у два трильйони 327,1 мільярда гривень, зокрема, загального фонду — два трильйони 133,3 мільярда гривень (без урахування грантів і міжнародної допомоги), та видатками у три трильйони 929,1 мільярда гривень, зокрема, загального фонду — три трильйони 591,6 мільярда гривень. Водночас Мінфін підтвердив необхідність збільшення до кінця року витрат на суму близько 400 мільярда гривень.Нагадаємо, нещодавно прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що цього року суттєво зменшилася міжнародна військова допомога союзників Україні. Тож, можливо, доведеться знову змінити державний бюджет. Це пов’язано зі збільшенням видатків на війну.

Цього року суттєво зменшилася міжнародна військова допомога союзників Україні. Тож, можливо, доведеться знову змінити державний бюджет. Це пов’язано зі збільшенням видатків на війну.Про це заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання Верховної Ради 16 травня."Щодо додаткових коштів. Якщо така потреба виникне, ми звернемося до парламенту з відповідною пропозицією з визначенням відповідних джерел наповнення державного бюджету", — сказав він.Шмигаль додав, що минулого року у першому кварталі були значні затримки постачання зброї від партнерів, що призвело до вимушених витрат із бюджету, які не враховували під час планування."Цього року ситуація, на жаль, повторюється. Розпочинаючи з першого кварталу в нас відбулося скорочення допомоги від деяких партнерів. Це змусило нас узяти на себе додаткові закупівлі зброї та боєприпасів для ЗСУ, що потягнуло додаткові витрати", — акцентував він.За його словами, на теперішній момент усі нагальні витрати вже покриті."Якщо в другому півріччі нам потрібні будуть кошти, то ми звернемося до парламенту й обґрунтуємо всі джерела", — підсумував Денис Шмигаль.Раніше міністр фінансів України Сергій Марченко сказав, що військові видатки України цього року виявилися вищими, ніж закладено до державного бюджету.Нагадаємо, на початку травня стало відомо, що Міжнародний валютний фонд підготував для України нові рекомендації стосовно наповнення бюджету на 2026 рік. Це відбулося у США на Spring Meetings 2025, звідки вже повернулася українська делегація.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) підготував для України нові рекомендації стосовно наповнення бюджету на 2026 рік. Це відбулося у Сполучених Штатах Америки на Spring Meetings 2025, звідки вже повернулася українська делегація.Таку інформацію оприлюднило видання Forbes Ukraine, журналісти якого послалися на трьох співрозмовників, добре обізнаних у ситуації.Відомо, що такі зустрічі пройшли у США наприкінці квітня, там обговорили всі можливі нюанси та складнощі під час наповнення бюджету на наступний рік.За інформацією видання, серед ключових пропозицій — підвищення ставки ПДВ і запровадження прогресивної шкали податку на доходи фізичних осіб.Підняти податок пропонують за допомогою прогресивної шкали — що вищий у вас дохід, то більший податок.Тобто, як розповіли джерела медійникам із Forbes, у Міжнародному валютному фонді порадили підвищити ПДВ і збільшити податки для багатих українців.Окрім того, наповнювати держбюджет 2026 року пропонують шляхом детінізації економіки. На цьому, за словами співрозмовників журналістів, у МВФ зробили особливий акцент і дали декілька порад, як ефективніше досягнути цього.Зазначається, що окремо обговорювалася можливість повної конфіскації заморожених активів Росії на користь України для фінансування бюджетних потреб.Нагадаємо, 26 квітня Міністерство фінансів за результатами зустрічі прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра фінансів Сергія Марченка з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою у Вашингтоні повідомляло, що до кінця цього року Україна очікує отримати додаткові 1,9 мільярда доларів від Міжнародного валютного фонду.

Потреби України на поточний рік у зовнішньому фінансуванні повністю забезпечені. Проте варто бути економічно підготовленими до будь-яких сценаріїв наступного року.Про це повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко на зустрічі фінансового блоку країн G7 під час робочого візиту до Вашингтона в межах Весняних зборів МВФ та Світового банку, передає прес-служба відомства. "У поточному році бюджетна підтримка від ключових партнерів складає 16,8 мільярда доларів. Завдяки нашій злагодженій співпраці, потреби у зовнішньому фінансуванні на поточний рік повністю забезпечено. Водночас маємо залишатися фінансово підготовленими до будь-якого розвитку подій", — зазначив він.За його словами, у 2026 році міжнародна підтримка залишатиметься критично важливою для збереження фінансової стабільності, відновлення економіки та залучення іноземних інвестицій.У Мінекономіки нагадали, що потреба у зовнішньому фінансуванні у 2025 році залишається значною і складає 39,3 мільярда доларів.Під час виступу міністр також наголосив на зміцненні фінансової системи України. Завдяки зростанню внутрішніх доходів і стабільному фінансуванню, країна поступово зменшує дефіцит бюджету. Водночас він відзначив успішне проходження сьомого перегляду програми МВФ."Найкращий результат за всю історію співпраці України з Фондом. Крім того, Україна демонструє ефективне виконання індикаторів Плану України для інструменту EU Ukraine Facility та умов програм Світового банку", — підсумував Марченко.Нагадаємо, 18 квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль інформував, що Україна отримає від Світового банку кошти на державну програму "єВідновлення". Йдеться про 84 мільйони доларів. .

Служба безпеки України та Бюро економічної безпеки задокументували нові факти розкрадань з бюджету Києва. Зокрема, фігуранти справи привласнили щонайменше 153 мільйони гривень, які призначалися на будівництво Подільського мосту через річку Дніпро.Про це повідомила прес-служба СБУ. Там розповіли, що до організації «схеми» причетні чинний і колишній керівники одного з комунальних підприємств із вертикалі Київської міської державної адміністрації."Ще до початку повномасштабної війни вони штучно завищили вартість будматеріалів під час зведення мосту, а отриману "різницю" розподілили між учасниками оборудки. Для цього протягом 2018-2019 років фігуранти майже в шість разів "переплатили" за гуртові партії сіток для укріплення опор мостового переходу", — зазначили спецслужбовці.Вони додали: щоби реалізувати "схему", її організатори уклали договір з афілійованою будівельною компанією у Києві. Потім підрядники придбали у підконтрольної фірми на Близькому Сході 8 800 технологічних сіток."Для порівняння, як свідчать матеріали провадження, середня вартість сітки на ринку — 110 доларів, а фігуранти придбали її по 610 доларів за одиницю", — пояснили в СБУ.Під час проведення слідчих дій виявлено та вилучено комп’ютерну техніку, мобільні телефони та документи з доказами вчинення злочину.Колишньому та чинному керівникам комунального підприємства КМДА та їхньому спільнику — вже колишньому директору підрядної компанії — повідомлено про підозру за "Співучасть у привласненні майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах організованою групою"."Триває розслідування щодо притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до розкрадання бюджетних коштів КМДА. Зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна", — підсумували в Службі безпеки України.Нагадаємо, в березні Державне бюро розслідувань викрило в Києві масштабну схему розкрадання бюджетних коштів. У місті для підрядників столичних комунальних підприємств встановили таксу "відкату" у розмірі 15% від суми договору.