# бюджет

У понеділок, 15 вересня, Кабінет міністрів України зареєстрував у Верховній Раді проект закону №14000 про державний бюджет на 2026 рік. Відповідний документ оприлюднено на сайті парламенту.Згідно з проектом, видатки держбюджету-2026 становитимуть 4,8 трильйона гривень, що на 415 мільярдів гривень більше, ніж у 2025 році. Доходи прогнозуються на рівні 2,83 трильйона гривень (+18,8% до минулого року), а дефіцит бюджету очікується на рівні 18,4% ВВП. Потреба у зовнішньому фінансуванні визначена у 2,08 трильйона гривень.Кабмін прогнозує зростання економіки на 2,4%, а рівень інфляції у 2026 році — близько 9,9%. Також у документі зазначено, що середня заробітна плата у 2026 році прогнозується на рівні 30 032 гривень.Пріоритетом проекту залишається сектор безпеки та оборони: на нього передбачено 2,8 трильйона гривень (27,2% ВВП), що на 6,5% більше за цьогорічні видатки.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр України Юлія Свириденко представила проект Державного бюджету на 2026 рік. Тепер його має розглянути Верховна Рада. Свириденко зауважила, що "зараз вся Україна має бути у війську або для війська". Це, за її словами, відображає державний бюджет на 2026 рік.Додамо, за даними аналітиків видання Forbes, Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.

У проекті державного бюджету на наступний рік не вказали, яким буде офіційний курс долара. Проте його можна визначити по розміру міжнародної допомоги, яка планують залучити.Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. На своїй сторінці у Telegram він опублікував дані проекту Держбюджету на наступний рік.Як відомо, в понеділок, 15 вересня, український уряд затвердив проект Державного бюджету на 2026 рік. Далі за ухвалення документа мають проголосувати народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради України."Курс долара. В документах прям не згадується, який середній курс закладає уряд на наступний рік. Але це легко порахувати з заявлених планів з залучення міжнародної допомоги (в гривні та доларах)", — зазначив він.Тож, за словами нардепа, уряд закладає середньорічний курс гривні до долара на рівні 45,6 гривні за долар."Традиційно напишу, що це абсолютно нічого не означає і майже ніколи КМУ не вгадує з курсом", — зауважив Железняк.Варто зауважити, що на 16 вересня Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 41,23 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок становив 41,28 гривні за один долар. На готівковому ринку долар впав на 10 копійок — 41,50 гривні.Пріоритети бюджету на 2026 рік Головний пріоритет бюджету — безпека та оборона, а також соціальна стійкість. "Усі власні надходження і запозичення уряд спрямовує на Сили оборони — грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виготовлення власної зброї, в тому числі дронів", — зазначила прем'єр-міністр Юлія Свириденко.Видатки держбюджету: 4,8 трильйона гривень (+415 мільярда гривень від 2025).Доходи: 2 трильйони 826 мільярда гривень (+446,8 мільярда гривень або 18,8% від 2025).Дефіцит: прогноз на рівні до 18,4 % ВВП (-3,9% до 2025 року).Потреба у зовнішньому фінансуванні: 2 трильйони 79 мільярда гривень.Нагадаємо, раніше видання Forbes Ukraine із посиланням на банкірів і економістів писало, що посприяло посиленню нацвалюти та як довго НБУ може тримати курс долара.

Гроші на проведення будь-яких виборів у проект Державного бюджету на наступний рік не закладені. Проте після завершення або скасування воєнного стану Центральна виборча комісія зможе подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до держбюджету.Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. На своїй сторінці у Telegram він опублікував дані проекту Держбюджету на наступний рік.Як відомо, в понеділок, 15 вересня, український уряд затвердив проект Державного бюджету на 2026 рік. Далі за ухвалення документа мають проголосувати народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради України."Щодо виборів, поки в бюджеті на 2026 рік їх фінансування не передбачено в бюджеті ЦВК", — зазначив він.Проте, нардеп додав, що повторюється норма, яка була у минулих Держбюджетах."ЦВК після припинення або скасування воєнного стану в Україні подати на розгляд ВРУ пропозиції щодо внесення змін до бюджету в частині передбачення видатків на підготовку та проведення чергових виборів президента України, народних депутатів України та місцевих виборів", — зауважив Железняк.Пріоритети бюджету на 2026 рік Головний пріоритет бюджету — безпека та оборона, а також соціальна стійкість. "Усі власні надходження і запозичення уряд спрямовує на Сили оборони — грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виготовлення власної зброї, в тому числі дронів", — зазначила прем'єр-міністр Юлія Свириденко.Видатки держбюджету: 4,8 трильйона гривень (+415 мільярда гривень від 2025).Доходи: 2 трильйони 826 мільярда гривень (+446,8 мільярда гривень або 18,8% від 2025).Дефіцит: прогноз на рівні до 18,4 % ВВП (-3,9% до 2025 року).Потреба у зовнішньому фінансуванні: 2 трильйони 79 мільярда гривень.Нагадаємо, за даними опитування соціологічної групи "Рейтинг", на сьогодні більшість українців готова підтримати на наступних президентських виборах чинного гаранта Володимира Зеленського. А от на парламентських виборах лідирує гіпотетична "партія Залужного".

У 2026 році заробітна плата українців може зрости. Також уряд планує здійснити індексацію пенсій. Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. На своїй сторінці у Telegram він опублікував дані проекту Держбюджету на наступний рік.Як відомо, в понеділок, 15 вересня, український уряд затвердив проект Державного бюджету на 2026 рік. Далі за ухвалення документа мають проголосувати народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради України.Так, мінімальна заробітна плата з 1 січня 2026 року може зрости до 8647 гривень (нині — 8000 гривень). Середня зарплата — до 30 032 гривень, тобто зросте на 4146 гривень порівняно з поточним роком.Також уряд планує індексацію пенсій для 10,3 мільйона пенсіонерів. Передбачається, що вона розпочнеться з 1 березня 2026 року."Трансферт Пенсійному фонду — 251,3 мільярда гривень", — зауважив нардеп.До того ж, очікується, що прожитковий мінімум з 1 січня на одну особу становитиме 3209 гривень (у 2025 році — 2920 гривень).Пріоритети бюджету на 2026 рік Головний пріоритет бюджету — безпека та оборона, а також соціальна стійкість. "Усі власні надходження і запозичення уряд спрямовує на Сили оборони — грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виготовлення власної зброї, в тому числі дронів", — зазначила прем'єр-міністр Юлія Свириденко.Видатки держбюджету: 4,8 трильйона гривень (+415 мільярда гривень від 2025).Доходи: 2 трильйони 826 мільярда гривень (+446,8 мільярда гривень або 18,8% від 2025).Дефіцит: прогноз на рівні до 18,4 % ВВП (-3,9% до 2025 року).Потреба у зовнішньому фінансуванні: 2 трильйони 79 мільярда гривень.Нагадаємо, раніше голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев розповів, чому в Україні більшість громадян мають скромні пенсії. .

У понеділок, 15 вересня, Кабінет міністрів ухвалив проект Державного бюджету на 2026 рік. Тепер його має розглянути Верховна Рада.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Ухвалили проект Державного бюджету України на 2026 рік і передаємо його на розгляд Верховної Ради", — написала вона на своїй сторінці у Telegram.Свириденко зауважила, що "зараз вся Україна має бути у війську або для війська". Це, за її словами, відображає державний бюджет на 2026 рік.Основні норми проекту Держбюджету на 2026 рік у цифрахВидатки держбюджету: 4,8 трильйона гривень (+415 мільярда гривень від 2025).Доходи: 2 трильйони 826 мільярда гривень (+446,8 мільярда гривень або 18,8% від 2025).Дефіцит: прогноз на рівні до 18,4 % ВВП (-3,9% до 2025 року).Потреба у зовнішньому фінансуванні: 2 трильйони 79 мільярда гривень."Головний пріоритет бюджету — безпека і оборона, наша соціальна стійкість. Усі власні надходження і запозичення уряд спрямовує на Сили оборони — грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виготовлення власної зброї, в тому числі дронів", — зазначила прем'єр-міністр.Оборона, пенсії, освіта: які суми закладені у проект Держбюджету на 2026 рікОборона: 2,8 трильйона гривень (27,2% ВВП) на оборону (+168,6 мільярда гривень до 2025 року).Виробництво зброї: щонайменше 44,3 мільярда гривень на українські боєприпаси, ракети, протиракетну оборону, авіаційну та бронетанкову техніку.Освіта: 265,4 мільярда гривень (+66,5 мільярда гривень до 2025 року). Планується:підвищення середньої зарплати педагогічних працівників на 50% двома етапами — 30% з 1 січня 2026, 20% з 1 вересня 2026;безоплатне харчування для 4,4 мільйона школярів 1-11 класів по всій країні з 1 жовтня 2026;підвищення розміру стипендій удвічі для понад 163 тисяч студентів з 1 вересня 2026.Наука: 19,9 мільярда гривень (+5,4 мільярда гривень до 2025 року). Сума включає фінансування для підтримки проектів молодих вчених та підтримки найкращих наукових установ, а також створення центрів оборонних досліджень і виконання розробок на замовлення бізнесу. Охорона здоров’я: 258 мільярда гривень (+38 мільярда гривень до 2025 року). Ця сума розрахована на:збільшення зарплат лікарів первинної та екстреної медичної допомоги (підвищення до 35 тисяч гривень), а також медикам прифронтових регіонів, завдяки збільшенню фінансування програми медичних гарантій до 191,6 мільярда гривень (+16,1 мільярда гривень до 2025 року);безкоштовні ліки для громадян, зокрема для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, інших хронічних хвороб;"чекап 40+": 10 мільярдів гривень на нову адресну виплату для громадян віком від 40 років на проходження комплексного скринінгу здоров’я — у першу чергу перевірка на серцево-судинні захворювання, діабет і стан ментального здоровʼя.Пенсійне забезпечення: 1 трильйон 27 мільярда гривень (+123,4 мільярда гривень до 2025 року). За даним проектом, передбачена індексація пенсій.Соціальна сфера: 467,1 мільярда гривень (+45,3 мільярда гривень до 2025 року):допомога ВПО, підтримка осіб з інвалідністю та протезування, "єЯсла", "Пакунок школяра";новий напрям — фінансування заходів із підтримки демографічного розвитку 24,5 мільярда гривень, включно з допологовою підтримкою, одноразовими виплатами при народженні дитини та допомогою для догляду за дитиною до одного року.Підтримка бізнесу: 41,5 мільярда гривень. Кошти планують спрямувати на:доступні кредити "5-7-9%";забезпечення українців житлом за програмою "єОселя";індустріальні парки та інші ініціативи з надання грантів і підтримки українських виробників; продовження підтримки програми Brave1 для розробників оборонних технологій. Агропромисловий комплекс: 13,1 мільярда гривень (+3,5 мільярда гривень до 2025 року). Культура: 15,8 мільярда гривень (+4,7 мільярда гривень до 2025 року).Нагадаємо, за даними аналітиків видання Forbes, Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.

Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд (МВФ) пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.Таку інформацію оприлюднив Forbes. Аналітики видання зазначили, що Україна має 35 мільярдів доларів підтвердженого зовнішнього фінансування на 2026 рік зі 45 мільярдів доларів потрібних."Після виборів у США Україна не має гарантій фінансової підтримки — Дональд Трамп заявляє, що допомога не буде безкоштовною", — констатували медійники.Вони додали, що на рахунки українського уряду надходить допомога від США, погоджена ще попереднім президентом Джо Байденом — за програмою ERA, яка фіксується із заморожених активів Росії. Але на 2026 рік лише її не вистачить.За підрахунками Міністерства фінансів, Україна потребує додатково 10 мільярдів доларів на наступний рік. За оцінкою НБУ — необхідно 12,7 мільярда доларів"Найімовірнішим джерелом стануть кошти від європейських партнерів", — зазначив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.Однак партнерів із ЄС "не тішить" перспектива збільшувати фінансову допомогу Україні, розповів журналістам депутат фінансово-економічного блоку Верховної Ради на умовах анонімності.Відкритим залишається й питання обсягів допомоги від МВФ. Раунд перемовин між урядом і фондом завершися 10 вересня. На них звучала пропозиція підвищення податків для покриття дефіциту. Але українська влада категорично проти цього. Де знайти гроші"Головним джерелом міжнародного фінансування для України цього року стала програма ERA Loans — кредитні кошти країн G7, які вони позичили на ринку коштом доходів від заморожених російських активів. Загальний обсяг обіцяних кредитів 2025 року — 36 мільярдів доларів", — зауважили медійники.Україна вже отримала майже 30 мільярдів доларів міжнародної допомоги, з яких 21 мільярд доларів — за програмою ERA Loans, 7,3 мільярда доларів — за програмою ЄС Ukraine Facility.До кінця року уряд сподівається отримати ще понад шість мільярдів доларів від Ukraine Facility, але для цього потрібно виконати низку реформ. Найпроблемніша — добір судді до Вищого антикорупційного суду.Наступного року ситуація гірша: від заморожених активів Україна отримає лише 11 мільярдів доларів, а за Ukraine Facility — 7,8 мільярда доларів."Нестача фіксування на наступний рік може бути більшою за консервативні очікування уряду — до 15 мільярдів доларів. Залежно від того, скільки грошей витратимо цього року", — зазначила експертка Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій.Про що дискутує Україна з партнерами"Президент, уряд і парламент шукають можливість покрити нестачу у 10 мільярдів доларів через міжнародну допомогу", — наголосила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.Двоє нардепів фінансово-економічного блоку розповіли журналістам на умовах анонімності, що наразі європейські партнери не висловлюють готовності надати додаткові кошти.Керівник НБУ Андрій Пишний і його перший заступник Сергій Ніколайчук зауважили, що й раніше Україна стикалася з нестачею фінансування партнерів, але переговори зрештою давали результат.Ніколайчук згадав нещодавню заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн — 10 вересня вона анонсувала нову ініціативу з підтримки України під назвою "Репараційний кредит" (Reperations Loan), що фінансуватиметься з прибутків від заморожених російських активів. Деталей про обсяг і структуру кредиту фон дер Ляєн не розкрила."Це поки що політична заява, навіть непублічно жодних деталей українська сторона не знає", — пояснив народний депутат від "Слуги Народу", який спілкувався з медійниками на умовах анонімності.Ще одне можливе джерело допомоги — Міжнародний валютний фонд. Бюджет 2026 року став ключовою темою нещодавнього візиту представників фонду до Києва."Найбільша претензія до поточної версії документа — величезна потреба у непокритому фінансуванні", — зауважив учасник цих зустрічей на умовах анонімності.Представники МВФ запропонували Україні використати внутрішній ресурс, зокрема, розглянути варіант підвищення податків. Ідеться про податок на доходи з цифрових платформ (відомий як "податок на OLX"), оподаткування посилок вартістю до 150 євро, а також, можливо, підвищення податку на додану вартість."Уряд проти підвищення ПДВ, та все ж точкові історії, як, наприклад, податок на ОЛХ та оподаткування посилок до 150 євро, підтримує, але це політично складна історія, адже це непопулярні для людей речі", — розповів посадовець, обізнаний із перебігом переговорів. Які варіанти ще існуютьКерівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій акцентував, що інші внутрішні ресурси виглядають обмеженими."Використання облігацій внутрішньої державної позики не має перспективи 2026 року з урахуванням того, що уряду до кінця цього року ще треба збільшити внутрішнє фінансування майже на 250 мільярдів гривень", — додав він.Своєю чергою, Бетлій вважає, що буфер ресурсу в облігацій усе ще є, але його не так багато, якщо запозичити цього року все за планом бюджету.Аналітики стверджують, що Мінфін залишає собі простір для маневру — майже за вісім з половиною місяців не залучив через облігації й половини з передбаченого в бюджеті-2025. На 11 вересня Мінфін позичив через внутрішні боргові папери 359 мільярдів гривень із 764,1 мільярда. Однак під кінець року бюджетні витрати завжди зростають.У Міністерстві економіки розповіли, що ще одна опція, що, зокрема, звучала на перемовинах з МВФ, — детінізація економіки України. Фонд вимагає від уряду концептуального плану детінізації економіки.Раніше голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев оцінив у 800-900 мільярдів гривень частку тіні в економіці. Детінізація, на його думку, могла би за рік принести близько чотирьох мільярдів доларів у державний бюджет. Та проблемою може стати недооцінка діри в українському бюджеті.Нагадаємо, що 27 червня президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони  "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.

Кремль зіткнувся з величезним дефіцитом бюджету та може збільшити споживчі податки, щоби компенсувати його, а не зменшити фінансування своєї військової машини. У Росії видають економічні витрати за жертву, яку російське населення має прийняти для підтримки війни Росії в Україні.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Декілька джерел в російському уряді повідомили російському опозиційному виданню The Bell, що російський уряд розглядає можливість збільшення податку на додану вартість, федерального податку, що стягується з більшості російських товарів і послуг всередині країни, з 20 до 22 відсотків найближчим часом через великий дефіцит федерального бюджету."Російський уряд міг би генерувати додатково один трильйон рублів щорічно (приблизно 11,9 мільярда доларів), або 0,5 відсотка валового внутрішнього продукту, збільшивши ПДВ до 22 відсотків. Це підвищення податку функціонально вилучить гроші в російського населення, оскільки підприємства перекладають більшу частину підвищення податків на споживачів, підвищуючи вартість товарів і послуг", — констатували аналітики.Міністерство фінансів Росії повідомило, що дефіцит федерального бюджету Росії за січень-серпень 2025 року склав 4,2 трильйона рублів (приблизно 50 мільярдів доларів), що значно перевищує запланований дефіцит у 3,8 трильйона рублів (приблизно 45 мільярдів доларів) на весь 2025 рік.Президент Росії Володимир Путін раніше заявив, що військовий бюджет Росії — 6,3 відсотка її ВВП, або 13,5 трильйона рублів (приблизно 160 мільярдів доларів), значна частина яких, ймовірно, сприяє дефіциту федерального бюджету Росії."Підвищення ПДВ може звести нанівець будь-який прогрес, якого Центральний банк Росії міг досягнути в боротьбі з інфляцією, а також не вирішить жодної з проблем, які, ймовірно, виникнуть через передчасне зниження ключової процентної ставки", — додали експерти.Джерело в Кремлі заявило агенції Reuters наприкінці серпня 2025 року, що підвищення ПДВ — єдиний спосіб для російського уряду розв'язати проблему дефіциту федерального бюджету.Російський уряд востаннє підвищував ПДВ 2019 року з 18 до 20 відсотків, що, за даними Центрального банку Росії, призвело до зростання інфляції на 0,55-0,7 відсоткового пункта.Аналітики зазначили, що Центральний банк Росії бореться з інфляцією протягом останнього року та поступово знижував свою ключову ставку з 21 до 18 відсотків з червня 2025 року, ймовірно, як реакцію на думку про те, що контрінфляційні заходи Центрального банку Росії є успішними."Збільшення ПДВ, ймовірно, призведе до зростання інфляції, одночасно знижуючи грошовий потік у російській економіці, послаблюючи купівельну спроможність споживачів та подальшу стагнацію російського економічного зростання. Путін ненавмисно створив економічну ситуацію, з якої Росії буде важко вийти, вживаючи політику, спрямовану на збільшення залежності російського суспільства від військових витрат", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWРосійський безпілотник увійшов у повітряний простір Румунії в ніч на 13 вересня через декілька днів після вторгнення російського безпілотника в повітряний простір Польщі в ніч з 9 на 10 вересня.Польща дозволила розгортання підкріплень НАТО в Польщі для участі в операції "Східний вартовий" у відповідь на вторгнення російських безпілотників на територію Польщі.Російські та білоруські війська продовжили спільні військові навчання "Захід-2025".Україна продовжила кампанію з далекобійних ударів безпілотників та диверсій проти російської нафтогазової, залізничної та військової інфраструктури в Росії й окупованому Криму.Російські війська просунулися поблизу Покровська та на заході Запорізької області.Нагадаємо, нещодавно в Службі зовнішньої розвідки України повідомили, що цієї осені російський бізнес масово зменшує витрати через падіння попиту, підвищення податків, а також подорожчання кредитів. Тож кожна десята компанія планує скорочення персоналу.

Потреби оборони України на 2026 рік оцінюються щонайменше у 120 мільярдів доларів. Однак лише половину з них вдасться профінансувати з державного бюджету.Про це заявила голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа під час виступу на конференції Yalta European Strategy."Оборона вартує величезних фінансових ресурсів нашій країні. І ця ціна зростає. Зараз війна коштує 172 мільйони доларів щодня", — наголосила вона.За її словами, ця цифра містить зарплати військовослужбовців, боєприпаси, зброю, а також фінансову підтримку поранених військових, зниклих безвісти та сім’ї загиблих."Україна витрачає 31% свого ВВП на оборону. Це — найвищий показник в світі. І всупереч усім очікуванням Україна покриває ці витрати власними доходами та внутрішніми запозиченнями", — акцентувала Підласа.На її переконання, Росія вкрала в України 11 років зростання. Спочатку вдалося відновити довоєнний рівень ВВП 2021 року, а потім — знову 2024 року після руйнівних наслідків повномасштабного вторгнення. "Минулого року Росія витратила 150 мільярдів доларів на війну з Україною. Реалістично ми не можемо зрівнятись з цією цифрою. Але прагнемо забезпечити щонайменше 120 мільярдів доларів на оборону України наступного року", — зауважила вона.Голова бюджетного комітету парламенту уточнила, що ця сума включає гроші державного бюджету України (приблизно 60 мільярдів доларів) і військові постачання зброї та боєприпасів через платформу "Рамштайн", PURL, SAFE, Данську модель та інші (теж 60 мільярдів доларів)."Настав час вивчити юридичні та практичні механізми використання прямої бюджетної підтримки від країн-партнерів на видатки оборони. Досі лише Велика Британія дозволяла використовувати свої внески в український бюджет на військові закупівлі. ЄС та інші країни мають також піти цим шляхом", — констатувала українська депутатка.Вона звернула увагу на ідею "Репараційного кредиту", який оголосила президентка Єврокомісії, або будь-який інший план, що допоможе Україні покрити оборонні потреби."Усі постійно кажуть, що платити має саме Росія. Можливо, настав час це реалізувати. Тому що подальше затягування тільки продовжує війну та збільшує її вартість", — підсумувала Роксолана Підласа.Нагадаємо, що 27 червня президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.

Станом на 1 вересня 2025 року міжнародні резерви України становили 46 мільярдів доларів (43 мільйони доларів — минулого місяця). Таким чином у серпні вони зросли на 7%.Про це повідомила прес-служба Національного банку України. У регуляторі пояснили, що така динаміка зумовлена:значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів;зменшенням обсягів чистого продажу валюти НБУ на валютному ринку.Так, на валютні рахунки уряду в НБУ в серпні надійшло 6 165,1 мільйона доларів, у тому числі: від Євросоюзу в межах інструменту Ukraine Facility та ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) — 4 710,8 мільйона доларів;через рахунки Світового банку — 1 059,7 мільйона доларів;від розміщення ОВДП — 394,6 мільйона доларів.За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 619,8 мільйона доларів, у тому числі: обслуговування та погашення ОВДП — 301,6 мільйона доларів;обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком — 257,9 мільйона доларів;обслуговування та погашення боргу перед ЄІБ — 15,8 мільйона доларів;сплата іншим кредиторам — 44,5 мільйона доларів.Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 426,9 мільйона доларів."Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,0 місяців майбутнього імпорту", — зазначили в регуляторі.Нагадаємо, 22 серпня стало відомо, що Україна отримає понад чотири мільярди євро від Європейського Союзу. Це відбудеться в межах програми Ukraine Facility та ERA Loans.

У середу, 3 вересня, до Києва прибула місія Міжнародного валютного фонду (МВФ). Вона працюватиме в Україні протягом наступного тижня.Про це повідомив заступник виконавчого директора у МВФ від України Владислав Рашкован."Приїхали до Києва з командою МВФ пізно ввечері, ранок трошки провели в бомбосховищі. Готові до роботи. Багато зустрічей заплановано", — зазначив він.За його словами, місія працюватиме в Україні впродовж наступних семи-восьми днів.Раніше перший заступник голови Нацбанку України Сергій Ніколайчук заявляв в інтерв'ю "Інтерфакс Україна" про можливість отримання нової програми з Міжнародним валютним фондом, яка матиме довший горизонт і стане логічним продовженням чинної.За його словами, перегляд чинної програми ускладнюється через високі безпекові ризики та значні оборонні витрати наступного року."Потенційна нова програма, яка матиме довший горизонт планування, має набагато більше шансів відповідати всім внутрішнім параметрам Міжнародного валютного фонду. Вона, як і раніше, має фокусуватися на забезпеченні макроекономічної та фінансової стабільності", — пояснив він.Крім того, вона дозволить консолідувати зусилля міжнародних партнерів для фінансування бюджету та значних оборонних витрат.У перспективі наступних років програма матиме ще один ключовий акцент — створення умов для відновлення економіки з потужним євроінтеграційним фокусом."Зокрема, у фінансовому секторі йдеться про реалізацію амбітних планів щодо створення інфраструктури фінансових ринків, які мають забезпечити фундамент для економічного відновлення", — наголосив заступник голови НБУ.Нагадаємо, на початку серпня голова Національного банку Андрій Пишний розповідав, що на теперішній момент чинна програма Міжнародного валютного фонду вже не відповідає потребам України. Тому наразі формується  нова кредитна програма.

У середу, 20 серпня, Верховна Рада в другому читанні та в цілому ухвалила законопроект № 13439-3, яким внесено зміни до державного бюджету на 40 мільярдів гривень. Документ стосується в основному невійськових видатків. Про це повідомила на своїй сторінці в Facebook представниця "Слуги народу" Роксолана Підласа. Законопроект підтримали 223 народних обранці.Серед основних статей документа, який стосується переважно невійськових видатків, пропонується збільшити видатки:25,5 мільярда гривень — поповнення резервного фонду держбюджету (непередбачувані військові та гуманітарні видатки), з них вісім мільярдів можуть бути спрямувати "Укрзалізниці";4,3 мільярда гривень для Мінцифри (1,4 мільярда гривень підуть на закупівлю спеціальної техніки, дронів та обладнання, а ще2,8 мільярда — на гранти на розвиток виробництва у сфері defense tech);4,6 мільярда гривень — харчування учнів початкових класів в усіх областях та 5-11 класів на прифронтових територіях;3,2 мільярда гривень — закупівля лікарських засобів для лікування коштом держави пацієнтів з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією тощо;1,5 мільярда гривень — субвенція місцевим бюджетам для розбудови мережі військових ліцеїв, які забезпечують патріотичне виховання дітей;1,2 мільярда гривень — підтримка ветеранів війни і їхніх родин (виплата грошової допомоги та компенсації за страховими полісами.Підласа наголосила, що окремо нардепи передбачили рішення для підтримки внутрішньопереміщених осіб. Зокрема, один мільярд гривень перерозподілили на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для проживання таких людей.Також Рада передбачила можливість використання органами місцевого самоврядування вільних залишків коштів на рахунках для купівлі житла або надання кредитів на житло для ВПО.Підласа пояснила, що ці витрати збалансували шляхом скорочення інших невійськових видатків на 36,7 мільярда гривень, а також переспрямування частини податку на прибуток банків з бюджету Києва до загального фонду державного бюджету, а саме вісім мільярдів гривень).Нагадаємо, що 16 липня Верховна Рада України підтримала законопроект про зміни до державного бюджету на 2025 рік. Документ передбачає збільшення видатків на армію на 412,4 мільярда гривень.Згодом міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що проект державного бюджету України на 2026 рік будуватиметься із розрахунку продовження війни весь рік. При цьому планується залучити 45 мільярдів доларів зовнішнього фінансування.

Проект державного бюджету України на 2026 рік будуватиметься із розрахунку продовження війни весь рік. При цьому планується залучити 45 мільярдів доларів зовнішнього фінансування.Про це повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко, якого цитує "Інтерфакс Україна". При цьому, на його думку, таке завдання виглядає реалістичним."Ми зараз не маємо інших варіантів, ніж йти за альтернативним сценарієм, який передбачає продовження війни на весь 2026 рік", — сказав він під час презентації проекту Програми дій уряду в Києві в понеділок, 18 серпня.За його словами, за позитивних наслідків перемовин і розумінні, що до кінця року війна завершується, до цього проекту внесуть відповідні зміни."Але на теперішній момент ми маємо залишатися прагматичними, і тому на весь 2026 рік ми плануємо продовження бойових дій", — наголосив Марченко.Він також пояснив цифру в 45 мільярдів доларів. За його словами, це дефіцит плюс погашення боргів."Зараз ця потреба повністю не покрита. Ми ведемо перемовини з нашими ключовими партнерами. Це країни G7, Європейський Союз. Думаю, що разом з нашими ключовими стейкхолдерами ми вийдемо на прийнятний варіант, яким чином ці потреби закривати", — акцентував міністр фінансів України.Нагадаємо, що 16 липня Верховна Рада України підтримала законопроект про зміни до державного бюджету на 2025 рік. Документ передбачає збільшення видатків на армію на 412,4 мільярда гривень.

Завдяки зусиллям Державного бюро розслідувань 2,6 мільярда гривень російського онлайн-казино PIN-UP, стягнуті у дохід держави, вже найближчим часом будуть перераховані в український бюджет.Про це повідомляє прес-служба Бюро.Як зазначають у ДБР, це стало можливим завдяки злагодженій роботі відомства та Офісу генерального прокурора, Державної служби фінансового моніторингу та інших держорганів.У Бюро нагадали, що на підставі досудового розслідування ДБР Шевченківський райсуд міста Києва 10 липня 2025 року визнав винним у вчиненні низки кримінальних правопорушень директора ТОВ "УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ", яке діяло в Україні під брендом онлайн-казино "PIN-UP"."Вироком суду, який набрав законної сили 10 серпня 2025 року, серед іншого, застосовано спеціальну конфіскацію у власність держави понад 2,6 мільярда гривень, що були попередньо арештовані та передані АРМА", — пише ДБР.У відомстві також зазначили, що 12 серпня 2025 року до Міністерства фінансів та АРМА направлено рішення суду, що набрало законної сили, про обов’язок перерахувати кошти в дохід держави та його негайного виконання. Раніше повідомлялось, що Державне бюро розслідувань спрямувало до суду справу директора нелегального онлайн-казино Pin-Up, власниками якого є росіяни. Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 13 років з конфіскацією майна.Варто зауважити, що у січні 2025 року ДБР затримало номінального власника компанії Ігоря Зотька, що діяла в Україні під брендом Pin-Up. У лютому директора онлайн-казино відправили на два місяці під варту без можливості внесення застави. Про це тоді повідомляла речниця Державного бюро розслідувань Тетяна Сапʼян.Нагадаємо, на початку червня в Україні позбавлено ліцензію на роботу російському онлайн-казино Pin-Up. Це перші результати діяльності новоствореної державної агенції "ПлейСіті".

"Ніби й нічого не купували, а грошей знову немає", — вам теж спадало це на думку? Коли постійно зростають ціни, а доходи — нестабільні, в умовах непередбачуваності та постійного стресу, такі ситуації трапляється дедалі частіше. Утім, навіть у найскладніші періоди можна взяти фінанси під контроль, виробивши корисну звичку — вести сімейний чи особистий бюджет. Саме ця проста, але регулярна практика допомагає планувати витрати, уникнути зайвих боргів і зберегти гроші."Ми почали вести бюджет після того, як тричі поспіль залишалися без грошей до кінця місяця, — розповідає Олена з Ірпеня, мама двох дітей. — Здавалося б, ні на що зайве не витрачаємо, але гроші наче "розчинялися". Тому ми з чоловіком вирішили записати всі витрати — і були здивовані тим, скільки коштів витрачається на спонтанні покупки, доставку їжі та дрібниці. Уже через три місяці ведення сімейного бюджету нам вдалося погасити борги, а згодом — й відкласти на ремонт житла".У наведеному кейсі сім’я взяла витрати під контроль, тим самим покращила свій добробут. Адже фінансова стабільність — не лише про рівень доходів, а й про фінансову поведінку. Мабуть, у вашому оточенні є люди, які з однаковими прибутками живуть зовсім по-різному: одному вдається жити без боргів, відкладати на відпустку і не боятися непередбачених витрат, а інший — постійно перебуває в режимі "від зарплати до зарплати" і скаржиться, що знову вимушений "позичити у себе" — тобто, зняти з кредитки. Тож усе вирішують звички — наші щоденні дії, які або ведуть до хронічної нестачі коштів, або зміцнюють ваш фінансовий стан.То з чого почати? З найпростішого — обліку витрат і планування бюджету. Недарма кажуть, що гроші люблять рахунок — тільки таким чином можна зафіксувати доходи, проаналізувати витрати й вирішити, як діяти далі.Звичка з метоюПерш за все, важливо поставити фінансові цілі. Так, купівля житла, навчання дитини, власна справа чи подорож — будь-яка мета окреслює маршрут і додає сенсу вашим щомісячним зусиллям. Саме цілі допомагають відмовитися від зайвого заради важливого. До того ж бюджетування дозволяє не лише планувати, а й накопичувати — бодай 10% щомісяця, створюючи "фінансову подушку". А з часом — і обдумано інвестувати: в накопичувальне страхування, нерухомість, облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) чи інші доступні інструменти.Другий крок потрібен для того, аби фінанси в родині служили вам, а не навпаки: важливо зробити звичкою планування і контроль — іншими словами, вести сімейний бюджет."Йдеться не про обмеження, а про усвідомлений вибір: скільки заробляємо, куди витрачаємо, на що відкладаємо, — наголошує Андрій Середа, фінансовий радник, тренер з підвищення фінансової грамотності. — Записувати всі витрати — не така вже й складна справа, якщо підібрати зручний спосіб: комп’ютерну програму чи мобільний додаток".Попри досвід роботи на керівних посадах у фінансовому секторі, пан Андрій зізнається, що до певного моменту ніколи не вів власний сімейний бюджет — і постійно відчував нестачу грошей."На одному з курсів із фінансової грамотності я почув просту, але дієву пораду: скласти фінансовий план, поставити цілі й виміряти їх у грошах. Для їх досягнення — обов’язково вести сімейний бюджет. Тоді я вперше реально подивився на свої витрати, і це повністю змінило моє ставлення до грошей", — ділиться він.З досвіду експерта, через кілька місяців обліку з’явиться розуміння про доходи та основні статті витрат, можна прослідкувати середні суми витрат, а також які витрати справді необхідні, а які — імпульсивні й необов’язкові.Типові помилкиВодночас експерт застерігає початківців від типових помилок.Перша помилка — надмірна деталізаціяНе потрібно поділяти витрати на десятки підкатегорій — це забирає багато часу й знижує мотивацію. Наприклад, замість перерахування "йогурт", "кава" чи "зелень" — вкажіть "продукти". Суми покупок — заокруглюйте в більшу сторону до сотень, оскільки фіксування кожної копійки часто викликає втому, і не впливає на загальний результат.Також варто ділити витрати на дві основні групи:регулярні (продукти, комунальні платежі, проїзд, навчання дітей, абонементи тощо);нерегулярні (техніка, меблі, подарунки, дозвілля).Пан Андрій радить не використовувати назви категорій, що викликають негатив — наприклад, замість "ліки" краще вказати "здоров’я".Друга помилка — відсутність фінансової мети"Бюджет без цілі — це просто цифри. Без мети складно робити висновки й ухвалювати рішення. Я вів сімейний бюджет кілька років — і вирішив не витрачати на це час, а сфокусуватися на зростанні доходів. Але саме бюджетування дало мені розуміння, де я і куди хочу рухатися", — поділився досвідом пан Андрій.Третя помилка — ведення бюджету на паперіОблік має бути зручним і приємним, адже це складний і працемісткий процес. Фіксування витрат на папері вимагає багато часу, не дає змоги проаналізувати тощо. Краще використовувати комп’ютерну програму або додаток у смартфоні.Якщо процес обліку викликає відторгнення — це не працює, наголошує експерт. Для ведення свого бюджету він обрав Excel — програму, яку добре знає і в якій зручно працювати.Четверта помилка — чеки, які не обробляютьсяБагато хто збирає чеки, але не знаходить часу, щоб вносити дані у програму — і це зводить нанівець усю систему бюджетування. Важливо не просто фіксувати витрати, а аналізувати й ухвалювати рішення.Що робити з цифрами?Ціль бюджетування — не обмежити себе у витратах, а зрозуміти їх, виявити "невидимі" витрати, проаналізувати й почати використовувати раціональніше.Адже інколи ми, не замислюючись, витрачаємо невеликі кошти, але за місяць набігає "кругленька" сума. Наприклад, сім’я купує піцу за 200 гривень кожні два дні. Сума кожної покупки — невелика, але за місяць на страву витрачається 3000 гривень — і це вже привід для роздумів і рішення: залишити усе, як є, чи щось змінити.Інший приклад — жінка щовихідні витрачала великі суми на дитячі розваги, бо почувалася винною за те, що мало часу приділяла доньці. Через це постійно жила у борг. Але аналіз витрат і усвідомлення того, що щастя і радість дитини — не завжди потребує великих витрат, змінило її ставлення до витрачання коштів і варіантів спільного дозвілля.Отже, коли людина має постійні доходи, а грошей їй не вистачає, вона може: або збільшити дохід, або зменшити витрати, або — зробити й те, й інше."Іще одна важлива порада: обов’язково залишити у бюджеті місце для благодійності, — додає Андрій Середа. — Важлива не сума, а регулярність і щире бажання підтримати ту сферу, що відгукується у вашому серці".Пан Андрій також ділиться бонусом — подарунковою таблицею для ведення бюджету, яку кожен може адаптувати під себе.Щоб отримати таблицю для ведення бюджету у форматі Exel від фінансового радника й тренера з підвищення фінансової грамотності Андрія Середи, напишіть на нашу електронну пошту trueua@ukr.net — й ми з радістю надішлемо її.Довіртеся додаткамДля того, щоб зробити облік фінансів простішим, можна скористатися мобільними додатками. Вони допоможуть бачити повну картину витрат, ставити цілі та вести сімейний бюджет. На старті краще обрати максимально простий застосунок, щоб не втратити мотивацію — а згодом, за потреби, перейти до більш функціональних рішень.Saldo Finance — зручний і простий застосунок для обліку особистих і бізнес-фінансів. Безкоштовний для українців, підтримує українську мову, має зрозумілий інтерфейс і базовий аналіз витрат.Wallet — дозволяє планувати бюджет, синхронізувати банківські операції між декількома пристроями та використовувати кілька рахунків, підтримує різні валюти та дозволяє встановити фінансові цілі. Але може здатися складним для новачків, а розширені функції — у платній версії.Spendee — має інтуїтивно зрозумілий дизайн, яскраву візуалізацію витрат і гнучкі налаштування категорій, є можливість вести спільні бюджети. З недоліків — відсутність української мови та платна підписка на частину функцій. YNAB (You Need A Budget) — побудований на принципі нульового бюджету, де кожна гривня має своє призначення. Допомагає уникати боргів і краще планувати.PocketGuard — дозволяє підключити банківські рахунки та кредитні картки, відстежує витрати та показує баланс коштів на вільні витрати після врахування обов'язкових платежів і заощаджень.Money Lover — доступний українською мовою, має простий інтерфейс, що дозволяє ставити фінансові цілі, планувати бюджет і аналізувати витрати. Безкоштовна версія містить рекламу, без інтеграції з банками, а частина функцій — лише платна.EasyBudget — мінімалістичний, підходить для тих, хто хоче просто вести облік без зайвого функціоналу. Зате без аналітики й розширених можливостей.Ці додатки — не чарівна паличка, а лише інструменти для фінансової дисципліни. А облік і аналіз — перший крок до кращих рішень. Для початку варто обрати простий додаток, щоб не втратити мотивацію через складні налаштування, а після, коли звичка сформується, — перейти до більш функціональних рішень.Рішення — за вамиЧи варто вести сімейний бюджет? Так — якщо хочете краще розуміти свої фінанси, уникати спонтанних витрат і впевненіше будувати майбутнє. Головне — не перетворити бюджет на покарання. Це має бути інструмент, що допомагає досягати цілей, дбати про добробут родини й мати фінансову опору навіть у непередбачувані часи. То ж почніть із малого — і не зупиняйтесь.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 26 липня пригрозив зірвати новий семирічний бюджет Європейського Союзу, якщо Брюссель не розблокує всі призупинені фонди ЄС.Про це пише Euractiv.Лідер націоналістів роками конфліктував з Брюсселем через такі питання, як міграція, права ЛГБТК та те, що критики вважають підривом демократії в Угорщині. ЄС призупинив виплату мільярдів євро, призначених для Угорщини, поки триває суперечка щодо верховенства права."Затвердження нового семирічного бюджету вимагає одностайності, і доки ми не отримаємо решту (заморожених) коштів, нового бюджету ЄС також не буде", — сказав Орбан у виступі на літньому університеті в румунському місті Беїле Тушнад.Європейська комісія запропонувала бюджет ЄС на два трильйони євро на 2028-2034 роки з акцентом на економічну конкурентоспроможність та оборону.Орбан також розкритикував ЄС за підтримку України та звинуватив Брюссель у планах встановити в Угорщині "проукраїнський та пробрюссельський уряд" на виборах наступного року.Він також звинуватив лідерів ЄС у ризику торгівельної війни з адміністрацією президента США Дональда Трампа, яку Європа "не може виграти"."Нинішнє керівництво ЄС завжди буде останнім, хто підписуватиме угоди зі Сполученими Штатами, і завжди найгірші угоди", — додав Орбан, закликаючи до зміни керівництва блоку.Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зустрінеться з Трампом 27 липня в Шотландії для обговорення торгівельної угоди.Орбан, який домінував на останніх чотирьох національних виборах, зіткнеться з новим жорстким суперником з опозиції Петером Мадяром. Його правоцентристська партія "Тиса" має міцну перевагу над керівною партією "Фідес" у більшості опитувань у період економічної стагнації.У суботу на мітингу Мадяр заявив, що Угорщина має бути міцно закріплена у військовому альянсі ЄС та НАТО, і пообіцяв забезпечити отримання всіх призупинених коштів ЄС, якщо його партія переможе у 2026 році."Угорщина є членом ЄС, і наші відносини як союзників не можуть будуватися на політичному підході до справи", — сказав Мадяр, додавши, що хоча "Тиса" не може підтримати запропонований бюджет ЄС у його нинішньому вигляді, він буде відкритий для переговорів."Нам потрібно прийняти чітке та тверде рішення, що наше місце було і буде в Європі", — сказав Мадяр, критикуючи тісні стосунки Орбана з Росією.Нещодавно прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зробив чергову скандальну заяву про Україну. Зокрема, він запропонував Києву залишатися "буферною зоною" між Європейським Союзом та Росією.Нагадаємо, раніше прем'єр Угорщини тому Віктор Орбан висловив переконання, що більшість країн Європейського Союзу проти вступу України. Тож, якби стосовно цього проводили "референдуми", то, за його словами, місцеві мешканці проголосували б "ні".Крім того, радник Орбана заявляв, що війна Росії проти України жодним чином не впливає на безпеку його країни. Він також запевнив, що Угорщина підтримує ідею посилення обороноздатності Європи та збільшення військових витрат. Проте Будапешт не хоче конфронтації з Росією. .