# бюджет

У квітні 2026 року до Державного бюджету України надійшло 73,9 млрд грн митних платежів, повідомили в Держмитслужбі. Це на 20,7 млрд грн (38,9%) більше, ніж за аналогічний період 2025 року.Таке зростання пояснюється збільшенням обсягів імпорту у вартісному вимірі — на 24,1% у доларовому еквіваленті, повідомляє "Укравтопром".Основні джерела митних надходженьНайбільші суми до бюджету забезпечили такі категорії товарів:нафтопродукти — 18,9 млрд грн;легкові автомобілі — 5,3 млрд грн;природний газ, нафтові гази — 2 млрд грн;електроенергія — 1,9 млрд грн;інсектициди, гербіциди — 1,1 млрд грн;добрива з 2–3 поживними елементами — 1,1 млрд грн;електричні телефонні апарати — 1 млрд грн;тютюнові вироби та нікотинові замінники — 1 млрд грн;кам’яне вугілля, антрацит — 968 млн грн;моторні транспортні засоби — 932 млн грн.Найбільшу частку серед споживчого імпорту, що формує бюджетні надходження, традиційно займають енергоносії та транспортні засоби.Додамо, у квітні українці зареєстрували 19,6 тисячі вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону. У порівнянні з аналогічним періодом торік попит на імпортований секонд-хенд знизився на 5%.Читайте також: Скільки коштує розмитнення авто у 2026 році: правила і розрахунок.

Підготовка до участі в міжнародному пісенному конкурсі "Євробачення-2026" обійшлася в суму близько 290 тисяч доларів. Це майже вдвічі більше, ніж прогнозувалося.Про це співачка Leléka розповіла в інтерв'ю YouTube-каналу "Розмова"."Наш бюджет складається з трьох "китів". Перший "кит" — це "Суспільне", частинка коштів. Далі ми зверталися, і хоч мали багато відмов, але і багато позитивних результатів, — це українські бізнеси, яким ми пропонували співпрацю, бути нашими спонсорами, партнерами, і на певних умовах вкладатися і підтримувати нас фінансово. І просто меценатська допомога", — зазначила вона.Вона зізналася, що в неї давно є певна кількість шанувальників, люди поважають те, що вона робить. Є просто добровільні великі внески від заможних людей."Вони розуміють, що це треба підтримати, бо їм не байдуже, як буде представлена Україна, і що тут потрібна підтримка, і це наша репутація, наш культурний імідж", — сказала Leléka.На запитання, про яку загальну суму на підготовку участі у "Євробаченні" йдеться, виконавиця заявила, що це близько 290 тисяч доларів."Під час нацвідбору мені називали суми, що треба мати хоча би 150 тисяч доларів, і це була сума, на якій я зафіксувалася. Я розуміла, що вона велика, розуміла, що треба в разі чого шукати спонсорів, але те що, в умовах того, що ми на всьому економимо, шукаємо різні виходи, що ця сума буде в два рази більше, а часу менше, і що певні витрати варто закрити набагато раніше, ніж я думала, я за ходом розбиралася, як це робити", — наголосила співачка.Leléka також зазначила, що більша частина коштів на теперішній момент уже закрита.Ювілейний 70 пісенний конкурс "Євробачення" пройде у Відні, після торішньої перемоги JJ за піснею Wasted Love. Гранд‑фінал запланований на 16 травня 2026 року, а півфінальні шоу — на 12 та 14 травня. Шоу пройде на найбільшій критій арені Австрії, Wiener Stadthalle.У конкурсі візьмуть участь 35 країн, з яких 30 змагатимуться у півфіналах. За результатами жеребкування, Україна виступить у другому півфіналі.До фіналу потраплять до 20 переможців півфіналів. Окрім того, до фіналу автоматично потраплять представники країн "великої п'ятірки" (Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія), за винятком Іспанії, яка вперше за історію конкурсу відмовилася брати участь, а також переможниця попереднього року — Австрія.Нагадаємо, що, за прогнозами букмекерів, найбільші шанси на перемогу має Фінляндія, а до трійки лідерів увійдуть також Греція та Данія. Україні пророкують 11 місце..

Кабінет міністрів України ініціював масштабні зміни до державного бюджету на 2026 рік, передбачивши значне зростання фінансування оборонного сектору. Додаткові 174,3 мільярда гривень будуть спрямовані безпосередньо на грошове забезпечення українських захисників.Про це повідомляє Міністерство оборони України.Розподіл додаткового фінансуванняЗгідно з підготовленим проєктом змін до держбюджету-2026, уряд пропонує виділити на потреби сектору безпеки та оборони загалом 1,56 трильйона гривень. Основний акцент зроблено на технічному переоснащенні армії та соціальній підтримці особового складу. Додатковий фінансовий ресурс планують розподілити за наступними ключовими напрямками:грошове забезпечення військовослужбовців — 174,3 мільярда гривень;розвиток озброєння та військової техніки — 1,37 трильйона гривень;резерв для сектору безпеки та оборони — 14,6 мільярда гривень.Джерела надходженьУ відомстві зазначили, що збільшення видатків на військові потреби стало можливим завдяки фінансовій підтримці міжнародних партнерів. Зокрема, ключовим фактором стало погодження з боку Євросоюзу надання Україні позики обсягом 90 мільярдів євро. Ці кошти дозволять забезпечити стабільність виплат та активізувати розробку й закупівлю новітніх зразків техніки для фронту.Нагадаємо, 1 травня президент Володимир Зеленський анонсував реформу армії в Україні. Вона стартує у червні та передбачає низку важливих змін..

Український уряд підготував зміни до Державного бюджету на 2026 рік, спрямовані на посилення сектору безпеки та оборони. Ці коригування стали можливими завдяки погодженню масштабної фінансової підтримки з боку Європейського Союзу.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Уряд підготував зміни до Державного бюджету-2026 для посилення сектору безпеки і оборони. Це стало можливим завдяки погодженню позики Євросоюзу обсягом 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки", — зазначила вона.Свириденко додала, що у 2026 році Україна очікує на 45 мільярдів євро підтримки, з яких 31,8 мільярда євро — на оборону та безпеку держави, ще 13,2 мільярда євро — на покриття дефіциту бюджету. Очікується, що перший транш надійде уже в червні.Як зміняться доходи державиЗагалом доходи державного бюджету зростуть на понад 2,2 трильйона гривень — передусім завдяки міжнародній підтримці та додатковим надходженням у межах виконання Плану України. Йдеться про:Додаткові 1,56 трильйона гривень для сектору безпеки і оборони. З них:на грошове забезпечення військовослужбовців — 174,3 мільярда гривень;️на розвиток озброєння та військової техніки — 1,37 трильйона гривень;резерв для сектору безпеки і оборони — 14,6 мільярда гривень."Окремо передбачаємо додаткові ресурси для розвитку українського ОПК, модернізації техніки та нарощування виробництва власної зброї", — зауважила Свириденко.40 мільярдів гривень на реалізацію Комплексних планів стійкості регіонів та громад. Це ресурси на підготовку до осінньо-зимового періоду, захист енергетики та забезпечення стабільної роботи критичної інфраструктури.Ще 40 мільярдів гривень додатково до резервного фонду — для оперативного реагування на виклики воєнного часу.Свириденко подякувала партнерам за підтримку України та міністерствам за оперативну підготовку змін до бюджету, які враховують потреби ЗСУ."Працюватимемо надалі з народними депутатами для підтримки змін у сесійній залі", — запевнила посадовиця.Нагадаємо, 30 квітня український уряд ухвалив рішення щодо нормативів дивідендів для державних компаній. За підсумками 2025 року до бюджету надійде майже 50 мільярдів гривень..

Російська фінансова еліта дедалі частіше висловлює занепокоєння через системні кризи, які загрожують стабільності країни-агресорки у 2026 фінансовому році. Попри тимчасові прибутки від продажу нафти, країна-агресор стикається з невідворотним знеціненням національної валюти та виснаженням резервів через непомірні воєнні витрати.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Падіння рубля та податковий тупикЯк зазначили в ISW, представники банківського сектору Росії очікують суттєвого ослаблення рубля вже у другій половині 2026 року. За прогнозами заступника голови правління Ощадбанку Тараса Скворцова, курс може впасти до 80–90 рублів за долар США. Найбільш критичне падіння прогнозують на четвертий квартал поточного року."Росія очікує ослаблення рубля у другій половині 2026 року з прогнозованим обмінним курсом від 80 до 90 рублів за 1 долар США порівняно з поточним обмінним курсом близько 75 рублів за один долар США", — заявив Скворцов під час свого виступу 29 квітня.Окрім валютних коливань, серйозною проблемою стало зростання частки готівкових розрахунків. Нові податкові закони Кремля призвели до того, що бізнес та споживачі масово переходять у "тінь", що роздуває вартість товарів, але не забезпечує бюджет необхідними надходженнями.Виснаження резервів на тлі війниМосква продовжує підтримувати дефіцит федерального бюджету коштом ліквідних активів суверенного фонду добробуту. Головною причиною фінансової діри стали непомірно високі витрати на оборону, які російська економіка не здатна потягнути у довгостроковій перспективі. Ситуацію погіршують політичні рішення Кремля: підвищення ПДВ та зниження ключової ставки за умов високої інфляції лише прискорюють вимивання резервів.Нагадаємо, раніше аналітики ISW повідомляли, що додаткові фінансові надходження Росії від стрибка цін на енергоресурси навряд чи зможуть зупинити наростання системних економічних проблем країни-агресора. Попри очікуване поповнення бюджету, витрати Кремля на війну та соціальну стабільність продовжують виснажувати державну скарбницю..

Додаткові фінансові надходження Росії від стрибка цін на енергоресурси навряд чи зможуть зупинити наростання системних економічних проблем країни-агресора. Попри очікуване поповнення бюджету, витрати Кремля на війну та соціальну стабільність продовжують виснажувати державну скарбницю.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Прогнози Кремля та реальний стан бюджетуЯк зазначили аналітики, очільник мінфіну Росії Антон Сілуанов заявив, що федеральна скарбниця розраховує отримати близько 200 мільярдів рублів додаткового доходу завдяки сприятливій кон’юнктурі на ринку нафти. Проте аналітики зауважують, що протягом останніх місяців, починаючи з березня 2026 року, баланс доходів і витрат Росії залишається фактично незмінним. Це свідчить про те, що всі додаткові кошти миттєво поглинаються військовими потребами, зокрема різким підвищенням виплат для новобранців-контрактників, яке було зафіксовано в лютому."Федеральний бюджет Росії очікує отримати додаткові 200 мільярдів рублів доходів через зростання цін на нафту протягом невизначеного періоду", — цитують пропагандистські ресурси заяву Сілуанова.Вплив українських ударів по НПЗТакож, за даними ISW, важливим фактором тиску на економіку РФ залишається успішна кампанія України з ураження об'єктів нафтової інфраструктури в глибокому тилу Росії. За даними, які озвучив президент України Володимир Зеленський, з початку 2026 року російський бюджет втратив щонайменше сім мільярдів доларів через ці атаки. Ключові порти, такі як Усть-Луга та Приморськ у Ленінградській області, наразі змушені працювати лише на частину своєї потужності.Експерти МЕА підтверджують, що хоча в березні Росії вдалося наростити експорт сирої нафти до 7,1 мільйона барелів на день, ситуація у квітні залишається під питанням. Вибухи на заводах та терміналах можуть нівелювати вигоду від високих світових цін, які зросли на тлі нестабільності в Ірані та певного послаблення санкційного тиску з боку США.Нагадаємо, раніше Інститут вивчення війни повідомляв, що українські удари по російській нафтовій інфраструктурі знизили середній рівень виробництва російських нафтопереробних заводів до найнижчого рівня. Йдеться про грудень 2009 року..

Адміністрація президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа не передбачила фінансування військової допомоги Україні за програмою Ukraine Security Assistance Initiative у проєкті оборонного бюджету на 2027 фінансовий рік.Про це під час слухань у Комітеті Сенату США із Збройних сил повідомив виконувач обов’язків фінансового керівника Міністерства війни США Джулс Герст, передає "Радіо Свобода""Так, це вірно. У цьому бюджеті немає фінансування USAI", — підтвердив він.Програма USAI діє з 2016 року та передбачає надання Україні військової допомоги, зокрема для підготовки, оснащення та підтримки Збройних сил. Зазначається, що загальний обсяг оборонних витрат США на 2027 рік, який наразі обговорюється, становить близько 1,5 трильйона доларів. Це рекордний рівень фінансування, що приблизно на 50% перевищує поточні показники.Очікується, що остаточне рішення щодо бюджету ухвалить Конгрес США до початку нового фінансового року — 1 жовтня.Нагадаємо, 1 травня Дональд Трамп накинувся зі звинуваченнями на свого попередника Джозефа Байдена. Причина — підтримка України. Зокрема, Трамп звинуватив Байдена у тому, що той нібито передав Україні значні обсяги американського озброєння та ресурсів без належної фінансової компенсації.Варто зауважити, що раніше американський президент також критично відгукувався про методи підтримки Києва з боку адміністрації свого попередника Джо Байдена. На думку чинного глави Білого дому, саме значні фінансові вливання США на фоні пасивності європейських союзників стали одним із факторів тривалості збройного конфлікту..

У четвер, 30 квітня, український уряд ухвалив рішення щодо нормативів дивідендів для державних компаній. За підсумками 2025 року до бюджету надійде майже 50 мільярдів гривень.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Вони надала перелік компаній енергетичної сфери:"Енергоатом" — 50% чистого прибутку (9,344 мільярда гривень);"Укргідроенерго" — 30% чистого прибутку (6,285 мільярда гривень);"Нафтогаз України" — 30% чистого прибутку, що належить державі (970 мільйонів гривень);АТ "Оператор ГТС України" — 50% чистого прибутку (4,218 мільярда гривень);АТ "Оператор ринку" — 75% чистого прибутку (30,5 мільйона гривень)."Плануємо, що частину чистого прибутку, що залишиться у розпорядженні енергокомпаній, буде спрямовано на реалізацію робіт в межах Планів стійкості регіонів", — зауважила очільниця уряду.Вона деталізувала, що йдеться про підготовку до зими, відновлення пошкоджених об’єктів критичної інфраструктури й інженерно-технічний захист.Також Свириденко назвала державні підприємства інших сфер:АТ "Українська оборонна промисловість" — 30% чистого прибутку (1,048 мільярда гривень);АТ "Укренергомашини" — 75% чистого прибутку з частки держави (1,733 мільйона гривень);ПрАТ "Укрфінжитло" — 30% чистого прибутку (2,062 мільярда гривень)."Рішення щодо кожної компанії ухвалювали у консультаціях з наглядовими радами та керівництвом компаній — з урахуванням фінансового стану та потреб у відновленні", — акцентувала прем’єр-міністерка.Вона також окремо назвала державні банки, наголосивши, що їхній прибуток — це важливий ресурс для фінансування оборони та соціальних видатків. За рішенням Кабміну, "ПриватБанк" спрямує до бюджету 20,4 мільярда гривень дивідендів (70% прибутку), "Ощадбанк" — 4,8 мільярда гривень (30%).Нагадаємо, що декілька днів тому президент України Володимир Зеленський анонсував зміни в роботі державних компаній. Це питання гарант обговорив з прем'єр-міністеркою Юлією Свириденко..

У середу, 29 квітня, німецький уряд затвердив основні показники бюджету на 2027 рік. У документі також знову передбачена фінансова допомога Україні.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти зазначили, що загальний обсяг запозичень – 196,5 мільярда євро, що зумовлено збільшенням видатків на застарілу інфраструктуру та оборону.Раніше, наприклад, 2024 року, цей показник становив 50,5 мільярда євро за попереднього уряду, до того як Німеччина минулого року відмовилася від політики бюджетного консерватизму, намагаючись оживити свою економіку. У бюджеті цього року передбачено збільшення державного боргу на 180 мільярда євро."Бюджет передбачає істотне збільшення видатків на оборону, які, згідно з базовим бюджетом, зростуть до 105,8 мільярда євро 2027 року з 82,7 мільярда євро 2026 року", — зауважили медійники.Вони додали, що з урахуванням спеціального фонду оборони та фондів для України, загальні витрати на оборону 2027 року мають сягнути 144,9 мільярда євро.За основними пунктами угоди, Німеччина продовжить надавати Україні підтримку в розмірі 11,6 мільярда євро 2027 року та 8,5 мільярда євро на рік у період з 2028 по 2030 рік.Відповідаючи на запитання про скорочення підтримки України з 2028 року, міністр фінансів Ларс Клінгбейль звернув увагу на схвалений кредит ЄС у розмірі 90 мільярдів євро для України.Він також додав, що цифри, включені до фінансової програми, можуть змінитися в майбутньому. В цьому плані все залежатиме від потреб України.Нагадаємо, 15 квітня стало відомо, що Німеччина офіційно оголосила про розширення військової допомоги, зосередившись на посиленні далекобійних спроможностей ЗСУ. Нова стратегія передбачає не лише прямі постачання озброєння, а й запуск спільного оборонного виробництва для створення дронів стратегічного призначення..

Український лідер Володимир Зеленський заявив, що економічний дефіцит Росії сягнув захмарних показників, і жодні зовнішні фактори не зможуть стабілізувати бюджет окупантів. Президент зауважив, що зусилля Кремля використати світові енергетичні виклики приносять лише мізерний результат, який не покриває навіть десятої частини потреб агресора.Про це він заявив в інтерв’ю телемарафону "Єдині новини".Провал сподівань МосквиЗа словами глави держави, внутрішня фінансова ситуація в Російській Федерації залишається хиткою, попри розрахунки Кремля на дестабілізацію світових ринків. Зеленський наголосив, що масштаб економічних проблем агресора набагато більший, ніж здається на перший погляд, а кошти від нафтогазових стрибків не рятують ситуацію."У Росії великі проблеми з економікою. Дефіцит бюджету в 100 мільярдів доларів не покрити коштом короткої війни на Близькому Сході. Поки що вони покрили лише 10%, не більше", — заявив президент.Глобальні наслідки та загроза системі ППОХоча енергетична криза, спровокована війною в Ірані, створює додатковий тиск на Європу та США, вона не стає "рятівним колом" для російського бюджету. Проте, президент попередив, що така нестабільність виснажує західних партнерів та може негативно вплинути на постачання озброєння для ЗСУ.Як зауважив Зеленський, війна на Близькому Сході "посилює "руських", виснажує американців і енергозапаси Європи". Він акцентував на тому, що подальше розширення агресії у світі "обмежить доступ України до ППО", що є частиною стратегічного розрахунку Москви.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що російська влада готує підґрунтя для нової хвилі масштабної мобілізації, намагаючись придушити будь-які прояви громадського спротиву через жорстку цензуру в інтернеті. На думку глави держави, залучення мільйонного поповнення до лав окупаційної армії є критично необхідним для Кремля, аби спробувати повторити широкомасштабну наступальну операцію проти України..

Президент України Володимир Зеленський розкрив механіку тиску на фінансову систему агресора, наголосивши на важливості ударів по енергетичному сектору. За словами глави держави, поєднання міжнародних санкцій та українських далекобійних атак уже призвело до суттєвих дірок у бюджеті Російської Федерації.Про це він заявив в інтерв'ю для Axios.Стратегія пріоритетівУ розмові з журналістами президент наголосив, що в умовах війни проти більшої за ресурсами країни Україна змушена діяти асиметрично. Головним завданням є пошук вразливих точок противника та чітке визначення пріоритетних цілей для атак."Коли твоя країна менша за ворога, ти маєш знаходити його слабкі місця і визначати пріоритети", — пояснив логіку дій українського командування Зеленський.Три фактори тискуОсновою стабільності Російської Федерації залишається експорт енергоносіїв, саме тому цей сектор є головною мішенню. Глава держави виділив три ключові чинники, які наразі дестабілізують економіку ворога:міжнародні санкції: послідовне обмеження можливостей Москви торгувати на світових ринках;далекобійні удари: успішні атаки України на енергетичні об'єкти безпосередньо на території Росії;конкуренція на ринку: збільшення обсягів експорту енергоресурсів з боку США та країн Близького Сходу.За оцінкою президента, сукупність цих факторів призвела до того, що дефіцит російського бюджету у 2026 році сягнув позначки приблизно у 100 мільярдів доларів.Тривожні тенденціїПопри значний дефіцит, ситуація залишається напруженою. Зеленський застеріг, що ворог намагається адаптуватися до складних умов. Зокрема, наразі фіксується зростання щоденних доходів Росії від енергетики, що дозволяє Москві продовжувати фінансувати військові дії. "Наразі ж їхні енергетичні доходи зростають щодня, і це нам не допомагає", — підсумував президент, закликаючи до посилення тиску на агресора.Нагадаємо, російська влада з 1 квітня запроваджує повну заборону на вивезення пального за межі країни, намагаючись вгамувати стрімке зростання цін на внутрішньому ринку. Обмеження діятимуть щонайменше до кінця липня 2026 року на тлі системних проблем у нафтовій галузі агресора..

У неприфронтових регіонах 245 об’єктів критичної інфраструктури отримають додатковий захист у межах підготовки до наступної зими. Для цього Кабінет міністрів України виділив 9,2 мільярда гривень на виконання Планів стійкості регіонів.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це другий транш фінансування планів стійкості", — наголосила очільниця українського уряду.Вона деталізувала, як розподіляться кошти із загальної суми:5,2 мільярда гривень — Агентству відновлення на захист великих енергетичних об’єктів;3,5 мільярда гривень — регіонам на будівництво захисних споруд для розподільчих підстанцій, трансформаторів, газорозподільних станцій та інших об’єктів критичної інфраструктури;528 мільйонів гривень — акціонерному товариству "Укрзалізниця" для посилення захисту власних об'єктів.Прем’єр-міністерка запевнила, що виділені кошти покриють 30% потреби в фінансуванні визначених об’єктів і частку заборгованості щодо вже розпочатих робіт."Готуватися до зими маємо вже зараз. Робимо це в межах реалізації Планів стійкості регіонів. Пріоритети — захист енергообʼєктів, розвиток розподіленої генерації, забезпечення додатковими джерелами живлення об’єктів тепло- та водопостачання, а також децентралізація теплопостачання", — акцентувала вона.Керівниця Кабміну додала, що минулого тижня уряд виділив 12,85 мільярда гривень прифронтовим областям на перші роботи з підготовки до наступної зими в межах планів стійкості."Кошти спрямували на 209 об’єктів критичної інфраструктури в прифронтових регіонах і Київській області. Першочергові роботи там уже розпочаті", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що 24 березня прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко подала декларацію про доходи за 2025 рік. Там вказано, що вона отримала 4,76 мільйона гривень доходу. Згідно з декларацією, 2025 року вона отримала 1,37 мільйона гривень заробітної плати в Кабінеті міністрів і 3,24 мільйона гривень гонорарів від Київської школи економіки (KSE)..

Кабінет міністрів України готує виділення 11,2 мільярда гривень із резервного фонду держбюджету. Кошти спрямують на посилення захисту об’єктів критичної інфраструктури.Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко після другого засідання Координаційного центру з реалізації планів стійкості, яке відбулося у Чернігові.За словами посадовиці, на засіданні було сформовано першочергову потребу у фінансуванні для захисту об’єктів критичної інфраструктури девʼяти областей і Київської області. Загалом визначили 210 об’єктів критичної інфраструктури, роботи на яких будуть розпочаті вже найближчими днями. Відтак, під ці задачі уряд готує виділення 11,2 мільярда гривень з резервного фонду держбюджету."Скоординували пріоритети роботи з міжнародними партнерами із залучення додаткового фінансування для реалізації планів стійкості та посилення захисту енергетичної інфраструктури. Завершуємо роботу над дерегуляційними рішеннями та додатковою підтримкою бізнесу. Напрацьовуємо програму доступного кредитування для бізнесу на енергонезалежність із фіксованої ставкою 7% річних на весь термін договору. У межах програми "5-7-9%" для прифронтових подовжуємо строки кредитування до кінця 2027 року. Окремо обговорили кроки щодо реалізації плану стійкості Києва, поданого міською владою", — додала Свириденко.Нагадаємо, раніше віцепрем’єр-міністр з відновлення України та міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба заявив, що протягом наступних шести місяців в Україні планують привести до ладу основні дороги. На першочергові роботи потрібно понад 14 мільярдів гривень, і вони вже перебувають в обробці.Читайте також: Асфальт "розтанув зі снігом": головний "дорожник" країни пояснив, чому міжнародні траси у жахливому стані.

Контррозвідка Служби безпеки України (СБУ) та Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ліквідували ще одну схему привласнення державних коштів на виконанні оборонних замовлень. На оборудках викрито керівництво стратегічного підприємства оборонно-промислового комплексу на Дніпропетровщині.Про це повідомила пресслужба СБУ. Там уточнили, що йдеться про першого заступника генерального директора заводу, який організував схему розкрадання 19,7 мільйона бюджетних гривень на закупівлі металевої сировини."Конструкційний матеріал мали використати для серійного виробництва озброєнь і боєприпасів для українських Сил оборони", — пояснили силовики.Вони додали, що для реалізації оборудки посадовець залучив заступника начальника управління матеріально-технічного постачання заводу та керівника афілійованої компанії, що торгувала сировиною."Разом вони домовилися про закупівлю продукції за цінами, які на третину перевищували ринкову вартість відповідного товару. Отриману "різницю" учасники оборудки конвертували в готівку", — зазначили в СБУ.Під час обшуків у фігурантів виявлено смартфони, комп’ютерну техніку та документи з доказами незаконної діяльності.Першому заступнику генерального директора заводу та двом його спільникам повідомлено про підозру відповідно до вчинених злочинів за декількома статтями Кримінального кодексу України:привласнення майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою;пособництво у привласненні майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою."Розв’язується питання про обрання запобіжних заходів. Зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна", — підсумували в Службі безпеки України.Нагадаємо, що за 2025 рік досудове розслідування розпочали у 520 кримінальних провадженнях. Загалом слідчі ДБР здійснювали розслідування у понад 1 730 кримінальних провадженнях. За їхніми результатами до суду направлено 327 обвинувальних актів стосовно 442 осіб, а судами вже винесено 88 обвинувальних вироків..

В Україні після перепадів температури, дощів і танення снігу на дорогах з’явилися глибокі ями, які можуть не лише пошкодити автомобіль, а й спричинити аварію. Найскладніша ситуація на міжнародних трасах "Київ — Одеса" та "Київ — Чоп", там фіксують вибоїни, більш характерні для місцевих шосе, які ніколи не бачили капітального ремонту.Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин в інтерв'ю "Економічній правді" розповів, коли планують відновити ці траси.За його словами, початок ремонту доріг "Київ — Одеса" та "Київ — Чоп" залежить від двох важливих факторів: фінансування і температури повітря. "Як тільки температура дозволить, аварійний ремонт розпочнеться. Частину робіт виконуватимемо в межах наявного фінансування, частину — з відтермінуванням платежів підрядникам", — зазначив він.Сухомлин поінформував, що у бюджеті передбачені 12,6 мільярда гривень, але сім-вісім мільярдів розписані Міністерством фінансів на грудень. Тобто, за його словами, зараз цих коштів немає."Але все одно частину робіт зробимо, будемо залазити в борги перед підрядниками", — запевнив посадовець.Він також додав, що для якісного укладання асфальту потрібна температура щонайменше +5…+10°C протягом тижня-двох. Ремонтні роботи в холодну погоду значно повільніші й дорожчі.Нагадаємо, напередодні прем'єр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що в Україні планують розпочати ремонт автомобільних доріг щойно дозволять погодні умови. Насамперед йдеться про стратегічно важливі маршрути.Читайте також: Асфальт "розтанув зі снігом": головний "дорожник" країни пояснив, чому міжнародні траси у жахливому стані.