# бюджет

У перший рік дії програми безкоштовного скринінгу здоров’я його зможуть пройти близько п’яти мільйонів українців. Пацієнти самостійно обиратимуть заклади для цієї процедури.Про це повідомила заступниця міністра охорони здоров’я Марія Карчевич під час вебінару Міністерства охорони здоров’я, присвяченому старту програми скринінгів здоров’я. Його цитує "Інтерфакс-Україна"."Це буде безкоштовно. Очікується, що наступного року таку програму зможуть пройти щонайменше п’ять мільйонів людей. Загалом в Україні близько 19 мільйонів людей віком від 40 років", — сказала вона.Карчевич зазначила, що вартість скринінгу складає дві тисячі гривень, які сплатить держава за надані в межах програми медичні послуги.Вона також додала, що Національна служба здоров’я України буде моніторити внесення інформації про проведений скринінг в електронну систему охорони здоров’я.Раніше міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко наголошував, що програма скринінгу передбачає генерування картки, на яку надходять кошти. Людина обирає для себе зручний час і лікарню, де може зробити цей чек-ап. МОЗ розраховує, що до програми долучаться й приватні клініки.Уряд в проекті держбюджету на 2026 рік передбачив 10 мільярдів гривень на адресну виплату для громадян віком від 40 років на проходження комплексного скринінгу здоров’я (чек-апу), в який увійдуть перевірка на серцево-судинні захворювання, діабет і стан ментального здоров’я.Нагадаємо, минулого тижня в Центрі громадського здоров’я повідомляли, що в Україні розпочався новий епідемічний сезон на грип, COVID-19 та інші гострі респіраторні вірусні інфекції. Він триватиме до 17 травня 2026 року..

Бюджетний комітет Верховної Ради України опрацював 3 339 поправок до проекту бюджету на 2026 рік. Орієнтовна вартість пропозицій нардепів перевищує 7,1 трильйона гривень.Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в Facebook."Загалом орієнтовна вартість пропозицій народних депутатів перевищує 7,1 трильйона гривень. Для розуміння масштабу: це додатково півтора бюджету 2026 року", — підрахувала вона.За її словами, як правило, депутати не вказують, з яких джерел фінансувати їхні ідеї, але ті, що вказують, найбільше люблять резервний фонд і обслуговування державного боргу."Якщо ми раптом вирішимо ухвалити всі ці пропозиції, то резервний фонд піде в мінус на 47 мільярдів гривень, а "військовий резерв" (нагадаю, нова програма для покриття непередбачуваних військових видатків) — на 224,2 мільярда гривень", — констатувала Підласа.Вона наголосила, що обов’язок бюджетного комітету за законом і за здоровим глуздом — утримати баланс бюджету та не збільшувати дефіцит."Тому повністю врахуємо лише пропозиції з реалістичними джерелами покриття видатків. Низку слушних ідей комітет доручить уряду опрацювати до другого читання законопроекту", — пояснила Підласа.Вона підсумувала, що надалі проект бюджету очікує на розгляд на комітеті (в п’ятницю, 17:10), а потім у залі Верховної Ради (21-22 жовтня) та друге читання (18-20 листопада).Нагадаємо, наприкінці вересня прес-служба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства повідомляла, що проект закону про державний бюджет України на 2026 рік передбачає продовження фінансування програм, які спрямовані на розвиток внутрішнього виробництва, агропромисловий сектор і захист довкілля..

Андрей Бабіш, який є лідером партії-переможця парламентських виборів у Чехії, пообіцяв, що після того, як його політсила ANO очолить урядову коаліцію, він не дасть грошей безпосередньо з бюджету на зброю Україні.Про це повідомляє ČTK. Він наголосив, що Чехія допомагає через Європейський Союз, і збройові компанії можуть експортувати її без жодних проблем.Щодо чеської ініціативи щодо постачання артилерійських снарядів Україні, яка вже понад три з половиною роки чинить опір російському вторгненню, він сказав, що це нормально, але це мало бути зроблено безпосередньо державами-членами Організації Північноатлантичного договору (НАТО), і це мало бути прозоро. Бабіш стверджує, що приватна структура заробила на цій ініціативі десятки мільярдів."Якщо ми будемо в уряді, ми скажемо: чеські збройові компанії, ви хочете експортувати зброю до України? У нас немає проблем", — сказав Бабіш. За його словами, Чеська Республіка вносить 60 мільярдів до бюджету Європейського Союзу, який допомагає Україні. "Ми не дамо Україні жодної крони (з бюджету) на зброю", — додав він. "У нас немає грошей для Чеської Республіки. Я думаю, що ми допомогли Україні безпосередньо, а тепер їй допомагатимуть через ЄС", — наголосив він.Бабіш неодноразово висловлював скептицизм щодо цієї ініціативи. За словами міністра закордонних справ Яна Ліпавського, НАТО не має відповідного апарату для роботи з цією ініціативою. Минулого року Україна отримала 1,5 мільйона артилерійських снарядів завдяки цій ініціативі, а цього року вже 1,1 мільйона. Загалом йдеться про 3,5 мільйона боєприпасів великого калібру.Раніше повідомлялось, що для відносної більшості чехів є прийнятним сценарій, за якого антиукраїнська та євроскептична партія SPD входить до коаліції з переможцем виборів ANO.Андрей Бабіш — чеський проросійський підприємець-мільярдер, бізнес-олігарх та політик-популіст антиєвропейського напряму. Власник великої мережі агрохімічних підприємств, двох щоденних газет і радіостанції. У 2014—2017 рр. обіймав посаду міністра фінансів і першого заступника прем'єр-міністра Чеської Республіки. Був звільнений з посади 24 травня 2017 року за підозрою в податковому шахрайстві, корупції та протизаконному впливі на засоби масової інформації.У популярних ЗМІ Бабіша часто звуть "чеським Трампом" або "чеським Берлусконі". Варто зазначити, що Бабіш називає себе прихильником миру і закликає до закінчення війни в Україні. Водночас він закликав завершити чеську ініціативу з постачання Україні артилерійських снарядів, заявляючи, що вона занадто дорога.Нагадаємо, нещодавно чеський мільярдер та екс-прем'єр країни Андрей Бабіш заявив, що Україна не готова до Європейського Союзу.

Проект федерального бюджету Росії на 2026–2028 роки передбачає перерозподіл ресурсів від соціальних і регіональних програм на користь військово-промислового комплексу та силових структур. Підвищення податків та скорочення соціальних програм спрямоване на фінансування війни в Україні, а також утримання Кремля.Про це у Telegram-каналі повідомляє Служба зовнішньої розвідки. У відомстві зазначили, що влада планує підвищити ставку ПДВ із 20 до 22 відсотків. "Міністр фінансів Антон Сілуанов визнав, що це призведе до зростання цін і тиску на бізнес. З 2026 року для малого та середнього бізнесу запроваджується нова система оподаткування: річний поріг доходу для спрощеної системи зменшать із близько 723 тисяч до 120 тисяч доларів, а для ІТ-компаній скасують пільгові страхові внески, які зростуть із 7,6 процента до 15", — йдеться у повідомленні.У розвідці наголосили, що фінансування 18 із 51 державної програми буде скорочене. Найбільше урізано видатки на програми "Хімічна та біологічна безпека" (–36 %), "Розвиток авіаційної промисловості" (–30 %) та "Розвиток енергетики" (–29 %). Водночас асигнування на "Розвиток електронної та радіоелектронної промисловості" в інтересах ВПК збільшать у 4,4 раза — до 2,2 мільярда доларів у 2026 році."Посилення податкового навантаження і скорочення соціальних витрат свідчать про спроби влади утримати зростання військових видатків коштом населення. Фонд пенсійного та соціального страхування, який забезпечує виплати 40 млн російських пенсіонерів, цьогоріч матиме дефіцит близько 8,3 мільярда доларів", — наголосили у розвідці.Водночас, за даними СЗР, утримання російського диктатора Путіна та його адміністрації знову подорожчає до 354 мільйонів доларів у 2026-му (приблизно один мільйон доларів у день), що перевищує річні бюджети таких регіонів, як Калмикія чи Єврейська автономна область. Раніше повідомлялось, що утримання глави Кремля Володимира Путіна та його адміністрації у 2026 році знову подорожчає для російських платників податків. Нагадаємо, раніше у Sky News назвали політика, який може замінити російського диктатора Володимира Путіна після його смерті.

Російський уряд фіксує рекордний за час повномасштабної війни проти України дефіцит бюджету. Очікується, що за підсумками 2025 року він становитиме 5,7 трильйона рублів, майже вдвічі більше, ніж планувалося раніше. Про це у Telegram-каналі повідомляє Центр протидії дезінформації. У відомстві зазначили, що причина дефіциту бюджету — падіння доходів, зокрема від нафти й газу, тоді як витрати на війну залишилися на тому ж рівні."Для латання бюджетних дір уряд підвищує податки, запроваджує нові збори для бізнесу та планує наростити державний борг", — йдеться у повідомленні. За даними ЦПД, попри економічні проблеми та рекордний дефіцит бюджету, Кремль продовжує жертвувати стабільністю власної держави й перспективами її розвитку заради загарбницької війни проти України. "Економіка вже не витримує величезних воєнних витрат, і цифри це чітко показують. Ресурси вичерпуються, але Кремль продовжує робити ставку на війну, чим веде Росію до глибокої економічної кризи", — додали у Центрі протидії дезінформації.Раніше повідомлялось, що російський диктатор Володимир Путін маніпулює фактами про стан економіки країни-агресорки та намагається представити її громадянам як "стабільну". Проте насправді стан російської економіки є набагато гіршим.Нагадаємо, Сполученні Штати Америки фактично пригрозили Росії "повним колапсом", оскільки Вашингтон готовий посилити економічний тиск на Росію. Однак для цього необхідна підтримка європейських союзників.Нещодавно американський президент Дональд Трамп наголосив, що в гарантіях безпеки для України вирішальну роль повинна відігравати Європа. Водночас США не залишаться осторонь, а допоможуть у цьому.

Міністерство освіти та науки України ще напрацьовує механізм, за яким планується підвищувати заробітні плати педагогам 2026 року. Однак це питання вже задеклароване на офіційному рівні.Про це повідомив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий під час відповідей на запитання журналістів. Його цитує "Інтерфакс-Україна"."Ми маємо в проекті додаткову суму в 53 мільярди гривень. З урядом працюємо над механізмом, яким чином ці кошти будуть використані для зростання зарплат", — зазначив він.Міністр додав, що підвищення уже задеклароване, а питання механіки представлять до голосування проекту держбюджету на 2026 рік в парламенті."Ми будемо мати механізм, яким чином робимо підвищення: чи заходимо глибоко в структуру заробітної плати, чи робимо простішу модель. Про це ми пізніше повідомимо", — заявив він.На уточнювальне запитання, чи при збільшенні зарплат педагогів 2026 року паралельно збережеться й нинішня "вчительська доплата" (дві тисячі гривень на місяць), Лісовий зазначив:"Щодо того, чи збережеться доплата, яку ми зараз маємо, то власне про це й мова, якою буде майбутня структура збільшення заробітної плати. Ми над цим зараз працюємо".Міністр додав, що певна затримка з формуванням нової механіки доплат повʼязана, зокрема, з тим, як охопити й заклади професійно-технічної та фахової передвищої освіти.Раніше Оксен Лісовий заявляв, що в державному бюджеті немає достатніх коштів на виконання статті "Закону про освіту" щодо оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників.Повідомлялося, що проект державного бюджету на 2026 рік передбачає підвищення на 50% середньої заробітної плати для педагогів. Зокрема, з 1 січня — на 30%, а з 1 вересня — ще на 20%.Нагадаємо, 15 вересня заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк розповідав, що 2026 року заробітна плата українців може зрости. Також уряд планує здійснити індексацію пенсій.

Проект закону про державний бюджет України на 2026 рік передбачає продовження фінансування програм, які спрямовані на розвиток внутрішнього виробництва, агропромисловий сектор і захист довкілля.На цьому наголосили аналітики проекту EastFruit, які послалися на прес-службу Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.Там зазначили, що 2026 року збережеться фінансування програм, об’єднаних економічною політикою "Зроблено в Україні". На це передбачено 40 мільярдів гривень. Зокрема, на:держпрограму доступних кредитів "5-7-9%" — найсуттєвіший інструмент підтримки українських підприємців — 18 мільярдів гривень;іпотечну програму "єОселя", спрямовану на розвиток будівельної та суміжних галузей і забезпечення українців можливостями мати гідні житлові умови, — 15 мільярдів гривень;гранти на розвиток переробної промисловості та гранти на відновлення після обстрілів;підтримку індустріальних парків;підтримку проектів зі значними інвестиціями;компенсацію 25% за придбання української сільськогосподарської техніки;компенсацію 15% за придбання української техніки та обладнання;мікрогранти "Власна справа".На програми у сфері сільського господарства 2026 року уряд пропонує спрямувати 13,1 мільярда гривень. Зокрема, на:розмінування сільськогосподарських земель і відновлення їх економічного використання — один мільярд гривень;підтримку розвитку зрошення — 197 мільйонів гривень;компенсацію фермерам, які постраждали від посухи;підтримку прифронтових регіонів (бюджетна дотація на гектар);будівництво овоче- та фруктосховищ;компенсацію будівництва молочних товарних ферм;розвиток агрострахування;підтримку малих фермерів.На захист довкілля проект держбюджету-2026 передбачає 6,3 мільярда гривень. З них на розвиток водного господарства — 2,5 мільярда гривень."Уперше за останні роки передбачені кошти на підтримку експорту, зокрема, на організацію національних стендів України на міжнародних виставках. Проект бюджету також містить видатки на запуск американсько-українського інвестиційного фонду відбудови (1,8 мільярда гривень)", — зауважили аналітики.Нагадаємо, що Нідерланди пропонують підтримку Україні через точне землеробство, післязбиральне перероблення та доступ до нових ринків. Вони визнали, що через війну українське сільське господарство потерпає від браку робочих рук, проблем зі зрошенням та логістикою.

У п’ятницю, 19 вересня, президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони України (РНБО) щодо пропозицій до державного бюджету за статтями, що пов'язані із забезпеченням національної безпеки й оборони України на 2026 рік.Про це свідчить указ українського президента № 692/2025.Згідно з рішенням РНБО, Кабінету міністрів доручено:передбачити у проекті закону "Про Державний бюджет України на 2026 рік" видатки на забезпечення національної безпеки й оборони України для сектору безпеки й оборони в обсязі не менше обсягу видатків, передбачених законом України "Про державний бюджет України на 2025 рік";передбачити можливість корегування 2026 року обсягу видатків на національну безпеку й оборону України з урахуванням воєнно-політичної ситуації;ужити заходів щодо забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування 2026 року для органів сектору безпеки й оборони на виплату грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських;ужити 2026 року заходів щодо забезпечення своєчасної та в повному обсязі виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі осіб, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого в період воєнного стану, з урахуванням вимог постанови Кабінету міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським і їх сім'ям під час дії воєнного стану";продовжити 2026 року здійснення заходів щодо залучення додаткових джерел військово-технічної допомоги Україні;забезпечити 2026 року виконання завдання щодо першочергового фінансування діяльності суб'єктів сектору безпеки й оборони України за пріоритетними напрямами;розробити та затвердити до 1 березня 2026 року Державну цільову оборонну програму розвитку озброєння та військової техніки на період до 2031 року;забезпечити 2026 року інформування апарату Ради національної безпеки й оборони України щомісяця до 15 числа про стан фінансування сектору безпеки й оборони України.Також у затвердженому президентом рішенні РНБО є низка доручень уряду під грифом "для службового користування".Нагадаємо, декілька днів тому голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа заявила під час виступу на конференції Yalta European Strategy, що потреби оборони України на 2026 рік оцінюються щонайменше у 120 мільярдів доларів. Однак лише половину з них вдасться профінансувати з державного бюджету.

В українському уряді попередили про ризики дефолту державної компанії "Укрпошта". Вона залишається збитковою та потребує суттєвої докапіталізації.Про це свідчить проекту бюджету на 2026 рік. У додатку "Інформація про фіскальні ризики" надана оцінка фінансового стану компанії.У документі йдеться про те, що АТ "Укрпошта" надає універсальні поштові послуги, виплачує пенсії та соціальну допомогу, поширює пресу та надає фінансові послуги. Компанія належить державі, функції акціонера виконує Мінрозвитку.Минулого року "Укрпошта" зафіксувала збиток у 413,2 мільйона гривень (проти 796,4 мільйона гривень 2023 року). Ліквідність знизилася на 9%, а поточні зобов’язання перевищили оборотні активи на 3,7 мільярда гривень. Коефіцієнт ліквідності впав з 0,69 2023 року до 0,63 2024 року.Боргове навантаження є надзвичайно високим — 2024 року борг до активів "Укрпошти" сягнув 98%.Капітальні витрати зараз зосереджені на розвитку логістичної мережі коштом кредитів ЄБРР (63 мільйони євро) та ЄІБ (30 мільйонів євро).За базовим сценарієм, 2025-2028 років очікується прибутковість завдяки зростанню доходів від посилок і контрольованих витрат. Альтернативний сценарій передбачає волатильність: 2026 року компанія може знову вийти в збиток. За негативним сценарієм протягом усього періоду прогнозуються збитки з різким погіршенням після 2025 року.Від цього залежатимуть і надходження до держбюджету: від стабільних (базовий сценарій) до відсутніх 2026 року (альтернативний) чи повної їх відсутності (негативний).У документі зазначається, що зараз розглядається питання передачі Першого інвестиційного банку "Укрпошті" для створення банку фінансової інклюзії. Але НБУ має застереження через критичний стан компанії.За даними НБУ, 2022-2024 років "Укрпошта" отримала 2,5 мільярда гривень збитків, а капіталізація впала з 2,8 мільярда гривень до 0,2 мільярда гривень."Це створює реальні ризики дефолту компанії з боку кредиторів у проекції подальшого проїдання капіталу, що буде ставити питання про потребу докапіталізації стратегічного підприємства", — йдеться в документі.Обсяг докапіталізації оцінюється щонайменше у 826 мільйонів гривень станом на травень 2025 року.При цьому сам Перший інвестиційний банк є збитковим, не має бізнес-моделі та порушує норматив регулятивного капіталу. Водночас НБУ зазначає про доцільність розгляду варіанту здачі ліцензії, щоб уникнути подальшого накопичення ризиків і проїдання капіталу.Нагадаємо, що вчора "Укрпошта" запустила бета-версію оновленого мобільного застосунку. Він уже доступний в App Store та Google Play.

У понеділок, 15 вересня, Кабінет міністрів України зареєстрував у Верховній Раді проект закону №14000 про державний бюджет на 2026 рік. Відповідний документ оприлюднено на сайті парламенту.Згідно з проектом, видатки держбюджету-2026 становитимуть 4,8 трильйона гривень, що на 415 мільярдів гривень більше, ніж у 2025 році. Доходи прогнозуються на рівні 2,83 трильйона гривень (+18,8% до минулого року), а дефіцит бюджету очікується на рівні 18,4% ВВП. Потреба у зовнішньому фінансуванні визначена у 2,08 трильйона гривень.Кабмін прогнозує зростання економіки на 2,4%, а рівень інфляції у 2026 році — близько 9,9%. Також у документі зазначено, що середня заробітна плата у 2026 році прогнозується на рівні 30 032 гривень.Пріоритетом проекту залишається сектор безпеки та оборони: на нього передбачено 2,8 трильйона гривень (27,2% ВВП), що на 6,5% більше за цьогорічні видатки.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр України Юлія Свириденко представила проект Державного бюджету на 2026 рік. Тепер його має розглянути Верховна Рада. Свириденко зауважила, що "зараз вся Україна має бути у війську або для війська". Це, за її словами, відображає державний бюджет на 2026 рік.Додамо, за даними аналітиків видання Forbes, Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.

У проекті державного бюджету на наступний рік не вказали, яким буде офіційний курс долара. Проте його можна визначити по розміру міжнародної допомоги, яка планують залучити.Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. На своїй сторінці у Telegram він опублікував дані проекту Держбюджету на наступний рік.Як відомо, в понеділок, 15 вересня, український уряд затвердив проект Державного бюджету на 2026 рік. Далі за ухвалення документа мають проголосувати народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради України."Курс долара. В документах прям не згадується, який середній курс закладає уряд на наступний рік. Але це легко порахувати з заявлених планів з залучення міжнародної допомоги (в гривні та доларах)", — зазначив він.Тож, за словами нардепа, уряд закладає середньорічний курс гривні до долара на рівні 45,6 гривні за долар."Традиційно напишу, що це абсолютно нічого не означає і майже ніколи КМУ не вгадує з курсом", — зауважив Железняк.Варто зауважити, що на 16 вересня Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 41,23 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок становив 41,28 гривні за один долар. На готівковому ринку долар впав на 10 копійок — 41,50 гривні.Пріоритети бюджету на 2026 рік Головний пріоритет бюджету — безпека та оборона, а також соціальна стійкість. "Усі власні надходження і запозичення уряд спрямовує на Сили оборони — грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виготовлення власної зброї, в тому числі дронів", — зазначила прем'єр-міністр Юлія Свириденко.Видатки держбюджету: 4,8 трильйона гривень (+415 мільярда гривень від 2025).Доходи: 2 трильйони 826 мільярда гривень (+446,8 мільярда гривень або 18,8% від 2025).Дефіцит: прогноз на рівні до 18,4 % ВВП (-3,9% до 2025 року).Потреба у зовнішньому фінансуванні: 2 трильйони 79 мільярда гривень.Нагадаємо, раніше видання Forbes Ukraine із посиланням на банкірів і економістів писало, що посприяло посиленню нацвалюти та як довго НБУ може тримати курс долара.

Гроші на проведення будь-яких виборів у проект Державного бюджету на наступний рік не закладені. Проте після завершення або скасування воєнного стану Центральна виборча комісія зможе подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до держбюджету.Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. На своїй сторінці у Telegram він опублікував дані проекту Держбюджету на наступний рік.Як відомо, в понеділок, 15 вересня, український уряд затвердив проект Державного бюджету на 2026 рік. Далі за ухвалення документа мають проголосувати народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради України."Щодо виборів, поки в бюджеті на 2026 рік їх фінансування не передбачено в бюджеті ЦВК", — зазначив він.Проте, нардеп додав, що повторюється норма, яка була у минулих Держбюджетах."ЦВК після припинення або скасування воєнного стану в Україні подати на розгляд ВРУ пропозиції щодо внесення змін до бюджету в частині передбачення видатків на підготовку та проведення чергових виборів президента України, народних депутатів України та місцевих виборів", — зауважив Железняк.Пріоритети бюджету на 2026 рік Головний пріоритет бюджету — безпека та оборона, а також соціальна стійкість. "Усі власні надходження і запозичення уряд спрямовує на Сили оборони — грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виготовлення власної зброї, в тому числі дронів", — зазначила прем'єр-міністр Юлія Свириденко.Видатки держбюджету: 4,8 трильйона гривень (+415 мільярда гривень від 2025).Доходи: 2 трильйони 826 мільярда гривень (+446,8 мільярда гривень або 18,8% від 2025).Дефіцит: прогноз на рівні до 18,4 % ВВП (-3,9% до 2025 року).Потреба у зовнішньому фінансуванні: 2 трильйони 79 мільярда гривень.Нагадаємо, за даними опитування соціологічної групи "Рейтинг", на сьогодні більшість українців готова підтримати на наступних президентських виборах чинного гаранта Володимира Зеленського. А от на парламентських виборах лідирує гіпотетична "партія Залужного".

У 2026 році заробітна плата українців може зрости. Також уряд планує здійснити індексацію пенсій. Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. На своїй сторінці у Telegram він опублікував дані проекту Держбюджету на наступний рік.Як відомо, в понеділок, 15 вересня, український уряд затвердив проект Державного бюджету на 2026 рік. Далі за ухвалення документа мають проголосувати народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради України.Так, мінімальна заробітна плата з 1 січня 2026 року може зрости до 8647 гривень (нині — 8000 гривень). Середня зарплата — до 30 032 гривень, тобто зросте на 4146 гривень порівняно з поточним роком.Також уряд планує індексацію пенсій для 10,3 мільйона пенсіонерів. Передбачається, що вона розпочнеться з 1 березня 2026 року."Трансферт Пенсійному фонду — 251,3 мільярда гривень", — зауважив нардеп.До того ж, очікується, що прожитковий мінімум з 1 січня на одну особу становитиме 3209 гривень (у 2025 році — 2920 гривень).Пріоритети бюджету на 2026 рік Головний пріоритет бюджету — безпека та оборона, а також соціальна стійкість. "Усі власні надходження і запозичення уряд спрямовує на Сили оборони — грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виготовлення власної зброї, в тому числі дронів", — зазначила прем'єр-міністр Юлія Свириденко.Видатки держбюджету: 4,8 трильйона гривень (+415 мільярда гривень від 2025).Доходи: 2 трильйони 826 мільярда гривень (+446,8 мільярда гривень або 18,8% від 2025).Дефіцит: прогноз на рівні до 18,4 % ВВП (-3,9% до 2025 року).Потреба у зовнішньому фінансуванні: 2 трильйони 79 мільярда гривень.Нагадаємо, раніше голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев розповів, чому в Україні більшість громадян мають скромні пенсії. .

У понеділок, 15 вересня, Кабінет міністрів ухвалив проект Державного бюджету на 2026 рік. Тепер його має розглянути Верховна Рада.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Ухвалили проект Державного бюджету України на 2026 рік і передаємо його на розгляд Верховної Ради", — написала вона на своїй сторінці у Telegram.Свириденко зауважила, що "зараз вся Україна має бути у війську або для війська". Це, за її словами, відображає державний бюджет на 2026 рік.Основні норми проекту Держбюджету на 2026 рік у цифрахВидатки держбюджету: 4,8 трильйона гривень (+415 мільярда гривень від 2025).Доходи: 2 трильйони 826 мільярда гривень (+446,8 мільярда гривень або 18,8% від 2025).Дефіцит: прогноз на рівні до 18,4 % ВВП (-3,9% до 2025 року).Потреба у зовнішньому фінансуванні: 2 трильйони 79 мільярда гривень."Головний пріоритет бюджету — безпека і оборона, наша соціальна стійкість. Усі власні надходження і запозичення уряд спрямовує на Сили оборони — грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виготовлення власної зброї, в тому числі дронів", — зазначила прем'єр-міністр.Оборона, пенсії, освіта: які суми закладені у проект Держбюджету на 2026 рікОборона: 2,8 трильйона гривень (27,2% ВВП) на оборону (+168,6 мільярда гривень до 2025 року).Виробництво зброї: щонайменше 44,3 мільярда гривень на українські боєприпаси, ракети, протиракетну оборону, авіаційну та бронетанкову техніку.Освіта: 265,4 мільярда гривень (+66,5 мільярда гривень до 2025 року). Планується:підвищення середньої зарплати педагогічних працівників на 50% двома етапами — 30% з 1 січня 2026, 20% з 1 вересня 2026;безоплатне харчування для 4,4 мільйона школярів 1-11 класів по всій країні з 1 жовтня 2026;підвищення розміру стипендій удвічі для понад 163 тисяч студентів з 1 вересня 2026.Наука: 19,9 мільярда гривень (+5,4 мільярда гривень до 2025 року). Сума включає фінансування для підтримки проектів молодих вчених та підтримки найкращих наукових установ, а також створення центрів оборонних досліджень і виконання розробок на замовлення бізнесу. Охорона здоров’я: 258 мільярда гривень (+38 мільярда гривень до 2025 року). Ця сума розрахована на:збільшення зарплат лікарів первинної та екстреної медичної допомоги (підвищення до 35 тисяч гривень), а також медикам прифронтових регіонів, завдяки збільшенню фінансування програми медичних гарантій до 191,6 мільярда гривень (+16,1 мільярда гривень до 2025 року);безкоштовні ліки для громадян, зокрема для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, інших хронічних хвороб;"чекап 40+": 10 мільярдів гривень на нову адресну виплату для громадян віком від 40 років на проходження комплексного скринінгу здоров’я — у першу чергу перевірка на серцево-судинні захворювання, діабет і стан ментального здоровʼя.Пенсійне забезпечення: 1 трильйон 27 мільярда гривень (+123,4 мільярда гривень до 2025 року). За даним проектом, передбачена індексація пенсій.Соціальна сфера: 467,1 мільярда гривень (+45,3 мільярда гривень до 2025 року):допомога ВПО, підтримка осіб з інвалідністю та протезування, "єЯсла", "Пакунок школяра";новий напрям — фінансування заходів із підтримки демографічного розвитку 24,5 мільярда гривень, включно з допологовою підтримкою, одноразовими виплатами при народженні дитини та допомогою для догляду за дитиною до одного року.Підтримка бізнесу: 41,5 мільярда гривень. Кошти планують спрямувати на:доступні кредити "5-7-9%";забезпечення українців житлом за програмою "єОселя";індустріальні парки та інші ініціативи з надання грантів і підтримки українських виробників; продовження підтримки програми Brave1 для розробників оборонних технологій. Агропромисловий комплекс: 13,1 мільярда гривень (+3,5 мільярда гривень до 2025 року). Культура: 15,8 мільярда гривень (+4,7 мільярда гривень до 2025 року).Нагадаємо, за даними аналітиків видання Forbes, Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.

Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд (МВФ) пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.Таку інформацію оприлюднив Forbes. Аналітики видання зазначили, що Україна має 35 мільярдів доларів підтвердженого зовнішнього фінансування на 2026 рік зі 45 мільярдів доларів потрібних."Після виборів у США Україна не має гарантій фінансової підтримки — Дональд Трамп заявляє, що допомога не буде безкоштовною", — констатували медійники.Вони додали, що на рахунки українського уряду надходить допомога від США, погоджена ще попереднім президентом Джо Байденом — за програмою ERA, яка фіксується із заморожених активів Росії. Але на 2026 рік лише її не вистачить.За підрахунками Міністерства фінансів, Україна потребує додатково 10 мільярдів доларів на наступний рік. За оцінкою НБУ — необхідно 12,7 мільярда доларів"Найімовірнішим джерелом стануть кошти від європейських партнерів", — зазначив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.Однак партнерів із ЄС "не тішить" перспектива збільшувати фінансову допомогу Україні, розповів журналістам депутат фінансово-економічного блоку Верховної Ради на умовах анонімності.Відкритим залишається й питання обсягів допомоги від МВФ. Раунд перемовин між урядом і фондом завершися 10 вересня. На них звучала пропозиція підвищення податків для покриття дефіциту. Але українська влада категорично проти цього. Де знайти гроші"Головним джерелом міжнародного фінансування для України цього року стала програма ERA Loans — кредитні кошти країн G7, які вони позичили на ринку коштом доходів від заморожених російських активів. Загальний обсяг обіцяних кредитів 2025 року — 36 мільярдів доларів", — зауважили медійники.Україна вже отримала майже 30 мільярдів доларів міжнародної допомоги, з яких 21 мільярд доларів — за програмою ERA Loans, 7,3 мільярда доларів — за програмою ЄС Ukraine Facility.До кінця року уряд сподівається отримати ще понад шість мільярдів доларів від Ukraine Facility, але для цього потрібно виконати низку реформ. Найпроблемніша — добір судді до Вищого антикорупційного суду.Наступного року ситуація гірша: від заморожених активів Україна отримає лише 11 мільярдів доларів, а за Ukraine Facility — 7,8 мільярда доларів."Нестача фіксування на наступний рік може бути більшою за консервативні очікування уряду — до 15 мільярдів доларів. Залежно від того, скільки грошей витратимо цього року", — зазначила експертка Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій.Про що дискутує Україна з партнерами"Президент, уряд і парламент шукають можливість покрити нестачу у 10 мільярдів доларів через міжнародну допомогу", — наголосила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.Двоє нардепів фінансово-економічного блоку розповіли журналістам на умовах анонімності, що наразі європейські партнери не висловлюють готовності надати додаткові кошти.Керівник НБУ Андрій Пишний і його перший заступник Сергій Ніколайчук зауважили, що й раніше Україна стикалася з нестачею фінансування партнерів, але переговори зрештою давали результат.Ніколайчук згадав нещодавню заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн — 10 вересня вона анонсувала нову ініціативу з підтримки України під назвою "Репараційний кредит" (Reperations Loan), що фінансуватиметься з прибутків від заморожених російських активів. Деталей про обсяг і структуру кредиту фон дер Ляєн не розкрила."Це поки що політична заява, навіть непублічно жодних деталей українська сторона не знає", — пояснив народний депутат від "Слуги Народу", який спілкувався з медійниками на умовах анонімності.Ще одне можливе джерело допомоги — Міжнародний валютний фонд. Бюджет 2026 року став ключовою темою нещодавнього візиту представників фонду до Києва."Найбільша претензія до поточної версії документа — величезна потреба у непокритому фінансуванні", — зауважив учасник цих зустрічей на умовах анонімності.Представники МВФ запропонували Україні використати внутрішній ресурс, зокрема, розглянути варіант підвищення податків. Ідеться про податок на доходи з цифрових платформ (відомий як "податок на OLX"), оподаткування посилок вартістю до 150 євро, а також, можливо, підвищення податку на додану вартість."Уряд проти підвищення ПДВ, та все ж точкові історії, як, наприклад, податок на ОЛХ та оподаткування посилок до 150 євро, підтримує, але це політично складна історія, адже це непопулярні для людей речі", — розповів посадовець, обізнаний із перебігом переговорів. Які варіанти ще існуютьКерівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій акцентував, що інші внутрішні ресурси виглядають обмеженими."Використання облігацій внутрішньої державної позики не має перспективи 2026 року з урахуванням того, що уряду до кінця цього року ще треба збільшити внутрішнє фінансування майже на 250 мільярдів гривень", — додав він.Своєю чергою, Бетлій вважає, що буфер ресурсу в облігацій усе ще є, але його не так багато, якщо запозичити цього року все за планом бюджету.Аналітики стверджують, що Мінфін залишає собі простір для маневру — майже за вісім з половиною місяців не залучив через облігації й половини з передбаченого в бюджеті-2025. На 11 вересня Мінфін позичив через внутрішні боргові папери 359 мільярдів гривень із 764,1 мільярда. Однак під кінець року бюджетні витрати завжди зростають.У Міністерстві економіки розповіли, що ще одна опція, що, зокрема, звучала на перемовинах з МВФ, — детінізація економіки України. Фонд вимагає від уряду концептуального плану детінізації економіки.Раніше голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев оцінив у 800-900 мільярдів гривень частку тіні в економіці. Детінізація, на його думку, могла би за рік принести близько чотирьох мільярдів доларів у державний бюджет. Та проблемою може стати недооцінка діри в українському бюджеті.Нагадаємо, що 27 червня президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони  "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.