# бюджет

Україна впевнено рухається до того, щоб закрити поточний фінансовий дефіцит до завершення 2026 року. Цей процес вимагав титанічних зусиль від команди, однак поставлена мета буде досягнута.Про це заявив президент Володимир Зеленський в інтерв'ю для Reuters.Плани щодо подолання фінансової діриПрезидент наголосив, що вважає це великим досягненням для країни та європейських партнерів."Останні кілька місяців ми працювали над нашим фінансовим дефіцитом. Ми закриємо нинішній дефіцит до кінця року. У нас ще є деякі питання, над якими треба попрацювати, але ми закриємо дефіцит", — зазначив Зеленський.Бюджетні маневри та закупівля дронівПід час інтерв'ю український лідер також розповів про механізми фінансування та співпрацю із західними союзниками. Зокрема, влада планує частково використати кошти з позики на наступний рік, перенісши їх ближче до січня для замовлення безпілотників."Ми працювали з нашим бюджетом, з нашими партнерами, зокрема з Євросоюзом, і також спробуємо частково використати кошти з позики на наступний рік. Ми перенесемо це ближче до січня і за ці гроші замовимо дрони на січень та лютий 2027 року. Моя команда повернулася з Брюсселя та відзвітувала. Усе працює добре. Сподіваюся, що так буде й надалі", — додав Зеленський.Нагадаємо, журналісти видання Financial Times оприлюднили інформацію, що Україна просила в ЄС достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи..

Необхідно розрізняти військові та невійськові, тобто цивільні, потреби у фінансуванні бюджету України. Адже між ними є деякі нюанси, які подекуди плутають.Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко в дописі на своїй Facebook-сторінці."У звʼязку з нещодавніми повідомленнями в пресі з посиланнями на слова представників ЄС вважаю за необхідне пояснити декілька моментів щодо бюджетної ситуації. Варто розділити бюджетний і військовий треки фінансування", — зазначив він.Міністр додав, що міжнародне фінансування для потреб держбюджету — це кошти, які використовується для покриття невійськових видатків. До кінця року вкрай необхідно отримати від партнерів 29,5 мільярда доларів (понад три мільярди з них отримано вчора)."І ми їх отримаємо, якщо виконаємо всі узгоджені зобовʼязання з нашого боку. Виконаємо спільно — парламент і уряд. Закони та постанови. Фінансового розриву не буде, якщо ми в повній мірі виконаємо свою домашню роботу щодо наших зобовʼязань", — наголосив посадовець.Він також пояснив, що гарантовані кошти від ЄС в межах USL на потреби оборони (закупівлі зброї та дронів) є безумовними. Тобто Україна їх точно отримає."Зараз доступними до вибірки до кінця 2026 року залишаються 17 мільярдів євро. Щодо цих коштів домовилися з Єврокомісією прискорити роботу над максимально швидким погодженням запитів, які подає Україна", — зауважив міністр.За його словами, в серпні 2026 року Міноборони задекларували  додаткову (навіть після повної вибірки коштів в рамках USL) оборонну потребу розміром у 27 мільйрдів доларів."Цей тиждень разом із представниками Міноборони та Єврокомісії ми проводили зустрічі в Брюсселі, де обговорили можливі шляхи закриття цієї потреби. Ми напрацювали план і показали наше бачення, але це не означає, що цієї проблеми немає", — визнав Марченко.Він розповів, що за рахунок внутрішніх ресурсів Україна покриє понад сім мільярдів доларів з цієї потреби. Це економія та перерозподіл видатків. Ще близько 12 мільярдів доларів розраховуєо знайти рішення спільними зусиллями."Решта коштів є критичною потребою, і ми працюємо спільно з Міністерством оборони над визначенням джерела покриття. Єврокомісія не зможе її покрити через відсутність у них відповідних інструментів цього року. В цілодобовому режимі продовжуємо працювати з партнерами для забезпечення всіх потреб українського бюджету. Будемо інформувати щодо прогресу", — підсумував міністр фінансів України.Нагадаємо, журналісти видання Financial Times оприлюднили інформацію, що Україна просила в ЄС достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи..

Кремль готується до затяжної війни та різко збільшує витрати на армію, повністю відмовившись від планів щодо їх стримування. Прогнозовані оборонні видатки сягнуть рекордних показників і навантажать державні фінанси агресора.Про це повідомляє Bloomberg.Масштаби фінансового навантаження на бюджетЗаплановані показники військових витрат на наступний рік вражають своїми обсягами та значно перевищують рівень попередніх років:витрати наступного року досягнуть 17,1 трильйона рублів, що становить близько 205 мільярдів доларів;показник демонструє річне збільшення більш ніж на 40% порівняно з поточним планом;у порівнянні з періодом до початку повномасштабного вторгнення зростання становить майже 380%.Реакція експертів та зміна стратегіїАналітики зазначають, що ще рік тому Москва планувала помірне зменшення апетитів задля поповнення виснажених резервів. Проте тепер ситуація докорінно змінилася на тлі глухого кута в переговорах та продовження терору українських міст."Путін підвищує ставки", — зазначив Кирило Рогов, керівник віденської дослідницької групи Re: Russia. За його словами, агресор посилає чіткий сигнал про намір і надалі вкладати ресурси у війну, випробовуючи на міцність підтримку України з боку Європи.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що у вересні кремлівський диктатор Володимир Путін наказав військовому керівництву Росії відмовитися від будь-яких "правил ведення війни". Це стосується, зокрема, повітряних атак на Україну..

Олександр Цивінський очолив Бюро економічної безпеки України 6 серпня 2025 року, а через рік після його призначення мав відбутися зовнішній незалежний аудит ефективності роботи відомства. Однак станом на кінець вересня 2026 року формування комісії для проведення оцінювання, за повідомленнями ЗМІ, не розпочалося.Про це йдеться у відео ThePublic. Відповідно до статті 35 закону України "Про Бюро економічної безпеки України", зовнішнє незалежне оцінювання (аудит) ефективності діяльності БЕБ має проводитися через один рік та через три роки після призначення директора Бюро.Аудит має проводити спеціальна комісія з трьох осіб, яких визначає Кабінет Міністрів на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій. Закон також передбачає, що уряд має ухвалити рішення про початок формування цієї комісії не пізніше ніж за три місяці до спливу відповідного строку.Коли мав розпочатися аудит БЕБКабінет Міністрів призначив Олександра Цивінського директором БЕБ 6 серпня 2025 року. Відповідно, річний строк для проведення першого зовнішнього незалежного оцінювання настав 6 серпня 2026 року."Новий уряд Корецького досі не запустив процес перевірки бюро економічної безпеки. Рік перебування Олександра Цивінського на посаді минув, однак досі не чути ані про початок аудиту, ані про підсумкову пресконференцію щодо результатів роботи відомства", — зазначили журналісти.Для чого потрібен незалежний аудитАудит має дати зовнішню оцінку ефективності діяльності Бюро економічної безпеки після зміни керівництва. Його проводить окрема комісія, до складу якої уряд має визначити трьох осіб на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій."Попри шалену медійну активність Цивінського у перші півроку роботи, на річницю свого призначення директор БЕБ бажання спілкуватися із журналістами не виявив. За рік роботи нового директора БЕБ Олександра Цивінського бюро стало активніше комунікувати, запустило атестацію та заявило про мільярдний економічний ефект. Водночас дані Офісу генпрокурора свідчать про скорочення відшкодувань і кількості справ, доведених до суду, а бізнес дедалі частіше скаржиться на дії відомства. Передбачений законом незалежний аудит, який міг би звести ці оцінки до спільного знаменника, досі не почали", — підсумували автори матеріалу.Додамо, працівники Державного бюро розслідувань у взаємодії зі Службою безпеки України викрили двох співробітників Бюро економічної безпеки України, яких підозрюють у вимаганні та одержанні хабарів.Читайте також: Журналістське розслідування: дружина екс-очільника БЕБ набула майна ринковою вартістю на понад $300 000.

За період із серпня 2025 року по серпень 2026-го Бюро економічної безпеки України відшкодувало до бюджету 2,4 мільярда гривень. Журналісти порівняли цей показник із попереднім аналогічним періодом, коли сума становила майже 4,5 мільярда гривень, і заявили про падіння приблизно на 50%.Про це йдеться у відео ThePublic.Автори відео зазначають, що показник відшкодування збитків до державного бюджету за рік роботи Олександра Цивінського на посаді директора БЕБ суттєво зменшився."У період від серпня 2025 року по серпень 2026-го БЕБ відшкодували до бюджету 2,4 мільярда гривень проти майже 4,5 мільярдів гривень роком раніше. У результаті керування Цивінського держава лише за рік втратила два мільярди гривень", — зазначили журналісти.Ці цифри автори пов’язують із даними Офісу генерального прокурора. Водночас наведені у відео висновки про ефективність роботи БЕБ є оцінкою його авторів, а не встановленим фактом.Як змінилися інші показники БЕБУ відео також порівнюють результати роботи Бюро за перші вісім місяців 2025-го та 2026 року. За наведеними даними:кількість зареєстрованих кримінальних проваджень зменшилася на 19%;кількість повідомлень про підозру — на 36%;кількість справ, скерованих до суду, — на 42%;кількість обвинувальних актів скоротилася приблизно вдвічі."Розрив між початком і завершенням розслідування зростає. Справи відкривають, але не доводять до суду. Тезу про фіктивність показників давно озвучує віце-президент Асоціації платників податків Йосип Бучинський. За його підрахунками, до суду доходить лише 12% проваджень БЕБ за ухилення від податків, а з обвинувальним актом лише 1,3%. Решта, на його думку, працює як інструмент тиску", — пояснюють автори матеріалу.На початку роботи, за словами ThePublic, на посаді директора БЕБ Цивінський заявляв про необхідність орієнтуватися не лише на кількість кримінальних проваджень, а й на їхні результати. Зокрема, він наголошував, що одним із ключових показників має бути повернення компаній до легального бізнесу.Додамо, працівники Державного бюро розслідувань у взаємодії зі Службою безпеки України викрили двох співробітників Бюро економічної безпеки України, яких підозрюють у вимаганні та одержанні хабарів.Читайте також: Журналістське розслідування: дружина екс-очільника БЕБ набула майна ринковою вартістю на понад $300 000.

Кабінет Міністрів працює з Верховною Радою, щоб зробити 12 жовтня сесійним днем замість запланованої перерви. Дострокове засідання необхідне для ухвалення законів, від яких залежить отримання Україною близько 4,3 мільярда доларів міжнародного фінансування.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час спілкування з журналістами. За його словами, уряд має до 15 жовтня виконати свої зобов’язання перед міжнародними партнерами. Йдеться, зокрема, про необхідні постанови та інші рішення Кабміну. Частина домовленостей залежить уже від Верховної Ради, яка має ухвалити відповідні законопроєкти. Саме тому уряд пропонує провести засідання парламенту 12 жовтня.Раніше Корецький заявляв, що Кабмін спільно з парламентом прискорює роботу над документами, необхідними для отримання міжнародного фінансування. Уряд планує завершити виконання своєї частини зобов’язань до 15 жовтня.Прем’єр-міністр наголосив, що міжнародні партнери мають власні процедури погодження та виділення коштів, тому Україна повинна вчасно виконати необхідні умови."Видатки бюджету прив’язані до конкретних строків: зарплати потрібно виплачувати щомісяця, відповідно, і доходи мають надходити вчасно", — зазначив Корецький.За його словами, уряд передав депутатам конкретні терміни для кожного рішення, оскільки закон має бути не лише ухвалений, а й підписаний до визначеної дати."У партнерів є свої процедури узгодження і виділення коштів, і вони потребують часу. Для України цього часу зараз дуже мало", — додав прем’єр.Додамо, раніше в Україні поширилися чутки про можливе перенесення роботи Верховної Ради до Львова. Однак голова українського парламенту Руслан Стефанчук спростував їх..

Росія планує витратити на оборону у 2027 році 17,1 трильйона рублів, або близько 202,6 мільярда доларів. Це приблизно на 27% більше за 13,5 трильйона рублів, які спочатку закладалися в бюджеті, і найбільша сума з початку повномасштабної війни проти України у 2022 році.Про це повідомляє Reuters із посиланням на урядові документи, з якими ознайомилося агентство Згідно з документами, протягом наступних трьох років сукупні витрати Росії на оборону мають становити 50 трильйонів рублів.На 2026 рік російський уряд спочатку планував витратити на оборону 12,1 трильйона рублів. Водночас фактична сума залишається засекреченою. Крім того, частина військових витрат може проходити за іншими статтями бюджету.Дефіцит бюджету РФ зростаєУряд Росії також переглянув прогноз дефіциту бюджету на 2026 рік. Тепер він очікується на рівні 3,2% ВВП проти 1,6%, передбачених раніше. Загальні бюджетні видатки у 2026 році мають зрости на 13,2% — до 48,6 трильйона рублів, що становитиме близько 20,9% ВВП.Для фінансування зростаючого дефіциту Москва планує нові податкові заходи. Зокрема, у 2027 році має запрацювати податок на непередбачені доходи металургійних та гірничодобувних компаній, від якого влада очікує отримувати близько 200 млрд рублів щороку.Російський уряд також планує збільшити чисті запозичення у 2026 році на 26% — до 5 трильйонів рублів. Ще 459 млрд рублів планують використати з ліквідної частини Фонду національного добробуту для скорочення дефіциту. Одночасно Москва знизила прогноз доходів від нафти й газу на 2026 рік — із 8,9 до 7,6 трильйона рублів.Держборг перевищить позначку у 20% ВВПЗа прогнозом, державний борг Росії у 2027 році зросте до 21,7% ВВП проти 19,9% у 2026 році. Таким чином, він перевищить рівень у 20%, який російська влада раніше визначала як безпечний. Загальний обсяг запозичень у 2027 році планують збільшити на 43% — до 7,7 трильйона рублів.Очікується, що російський уряд подасть проєкт бюджету до парламенту до 1 жовтня.Нагадаємо, американський президент Дональд Трамп і його команда знову відновили активніші зусилля в мирному процесі. Вони працюють більше для того, щоби війна Росії проти України завершилася якомога швидше.Водночас у Сполучених Штатах розгортається політичний скандал довкола можливого приїзду очільника Кремля Володимира Путіна на міжнародну зустріч. 14 сенаторів закликали очільника Білого дому Дональда Трампа переглянути рішення та скасувати запрошення російського диктатора на саміт G20..

У понеділок, 28 вересня, президент України Володимир Зеленський  провів нараду з премʼєр-міністром України та з дипломатичною командою про ключові пріоритети з партнерами на ці тижні та на нинішню ситуацію.Про це Володимир Зеленський заявив під час традиційного вечірнього відеозвернення."Уряд, Міністерство закордонних справ, Офіс президента, наші військові, наша переговорна група — чітке завдання заповнити наявні фінансові потреби України на оборону", — наголосив він.За його словами, все, що можемо зробити разом з партнерами, за кошти партнерів — це стосується передусім оборонних замовлень, — до кінця року варто виконати на 100%."Отже, потрібне повне фінансування. Це повинно бути забезпечено", — акцентував український президент.Він додав, що конкретні рішення, напрямок домовленостей з партнерами — все це є. Зараз відповідальність лежить на премʼєр-міністрі, міністрі закордонних справ України, команді Офісу президента — варто повністю забезпечити все те, про що домовилися."Я розраховую на дієву підтримку від парламентарів. Якщо урядовці свою частину зобовʼязань виконають до 15 жовтня, щоби забезпечити необхідне Україні фінансування, то такий же чіткий графік потрібен і від парламенту. Уряд, наші дипломати будуть в повній комунікації з парламентарями", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше сьогодні прем'єр-міністр України Сергій Корецький інформував, що ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки що не надійшла, зокрема, через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами. Нагадаємо, що нещодавно президент України Володимир Зеленський відреагував на російський терор і висунув чіткий заклик до світових лідерів щодо посилення тиску на Кремль..

Ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки не надійшла, зокрема через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами. Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький."В таких умовах ми продовжуємо приймати жорсткі антикризові заходи, щоб забезпечити найважливіше — потреби оборони та наших людей", — зазначив посадовець.За його словами, пріоритетними залишаються видатки на оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Водночас непершочергові видатки планують відкласти."Це стосується нових будівництв, реконструкції та або капітальних ремонтів, які не є критично важливими, а також обʼєктів благоустрою, як то парків, скверів, фонтанів чи перекладання бруківки", — сказав Корецький.Він наголосив, що такі роботи не скасовуються, однак наразі ресурси мають спрямовуватися на критично важливі напрямки."Ми усе це, безумовно, будемо робити, але наразі всі ресурси мають бути спрямовані на критично важливі напрямки. Варто нарешті припинити витрачати кошти не на пріоритетні речі", — заявив Корецький.Також він закликав органи місцевого самоврядування визначити пріоритети у своїх бюджетах та обмежити витрати, які зараз не є першочерговими."Уряд зі свого боку робить усе необхідне для виконання взятих зобов’язань та отримання запланованого міжнародного фінансування", — зазначив Корецький.Нагадаємо, що 18 вересня Україна отримала черговий транш від Європейського Союзу. Його розмір сягнув 3,3 мільярда євро. Тоді прем'єр-міністр Сергій Корецький інформував, що гроші надійшли в межах програми Ukraine Support Loan..

Цього року Україні доведеться витратити на війну з Росією щонайменше 155 мільярдів доларів. Однак зараз коштів на оборонну галузь не вистачає.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький в етері національного телемарафону "Єдині новини".Він пояснив, як з'явився дефіцит в оборонному бюджеті України — вже впродовж певного часу офіційні особи розповідають про суму у 27 мільярдів доларів."Пояснюю: у лютому відбувся "Рамштайн" — фундаментальна зустріч, яка визначає та формує рамки очікувань від війни та фінансових потреб на цілий рік. Й Україна задекларувала там обсяг потреб для ведення війни — 155 мільярдів доларів", — зазначив очільник українського уряду.За його словами, саме стільки коштує для України війна з урахуванням бюджетних і позабюджетних потреб — прямої військово-матеріально-технічної допомоги від наших партнерів.Він наголосив, що йдеться про ракети для "Петріотів", пускові установки, літаки — все, що передається безпосередньо у вигляді матеріальних активів, а не коштів. Усе це загалом оцінюється у 155 мільярдів доларів."Друге: коли ми формували пакет документів під назвою "Фінансова стратегія", необхідний для отримання Ukraine Support Loan — кредиту від європейських партнерів у розмірі 90 мільярдів євро, розділених на дві частини на два роки (2026-2027), — у цій стратегії ми повторили, що, за нашими очікуваннями, війна коштує 155 мільярдів доларів. Так ось, 27 мільярдів доларів входять до цих 155 мільярдів", — наголосив прем’єр-міністр.Нагадаємо, декілька днів тому видання Bloomberg повідомляло, посилаючись на власні джерела, що зустріч президента України Володимира Зеленського з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку у вівторок, 22 вересня, виявилася напруженою. Це пов’язано з розбіжностями стосовно подальшої бюджетної й оборонної підтримки України..

Уряд виділить на потреби Міністерства оборони близько семи мільярдів доларів за рахунок внутрішніх джерел. Це частина з 27 мільярдів доларів додаткової потреби на фінансування до кінця цього року. Частково фінансування вже розпочалося.Про це повідомив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев під час виступу на організованій Центром економічної стратегії цього тижня бюджетній дискусії."Це закриття потреб грошового забезпечення та соціальних виплат, у тому числі родинам загиблих. Ми цю проблему ідентифікували та поступово її намагаємося вирішувати. І ми її вирішимо до кінця року за рахунок внутрішніх джерел, в тому числі за рахунок Резервного фонду оборони, який є під Міністерством фінансів", — зазначив перший заступник міністра.За його словами, якусь частину можна профінансувати за рахунок оптимізації видатків Міністерства оборони України."Питання грошового забезпечення, соціального захисту — це наша домашня робота як країни розв’язати це питання", — наголосив Єрмоличев.Щодо решти 20 мільярдів доларів, то, за його словами, вони необхідні на покриття озброєння й інших супутніх витрат, пов'язаних з цим. Ця сума напряму не пов'язана з державним бюджетом, стоїть завдання знайти її за рахунок співпраці з міжнародними партнерами.Він уточнив, що базово цим питанням займалося Міністерство оборони України, але Мінфін також долучений до цієї роботи.Єрмоличев поінформував, що одним із варіантів стало наближення частини оборонної компоненти Ukraine Support Loan від ЄС з 2027 року на кінець 2026 року."Наскільки я знаю, це без ентузіазму сприйняла Єврокомісія, тому що навіть внутрішні процедури не дозволяють це зробити. Тому зараз не можна сказати, що є якесь фінальне рішення, яким чином закриватиметься ця потреба до кінця року. Все йде в стадії комунікації: президент комунікує, прем'єр комунікує, міністр наш комунікує", — підсумував перший заступник голови Мінфіну.Президент України Володимир Зеленський 25 вересня повідомляв, що команда уряду найближчим часом пропрацює деталі механізму покриття цього дефіциту фінансування Міноборони, зокрема, є можливість залучення частини коштів у форматі drone deal. Він уточнив, що більшість дефіциту становлять кошти на озброєння, зокрема, дрони та ракети українського виробництва.Своєю чергою, прем'єр-міністр Сергій Корецький 25 вересня провів нараду з Міністерством оборони щодо цих 27 мільярдів доларів, "частина з яких потрібна вже зараз для здійснення передоплати за постачання, заплановані на перший квартал 2027 року". Український уряд розраховує на підтримку ЄС та на прямі переговори на рівні оборонних відомств із країнами НАТО й іншими партнерами, щоби закрити цю потребу у фінансуванні.Нагадаємо, президент Франції Еммануель Макрон заявив, що в жовтні-листопаді цього року "Коаліція охочих" проведе спільні повномасштабні військові навчання. Вони відбудуться під проводом Великої Британії та Франції..

Україна веде активні консультації з міжнародними фінансовими інституціями та західними партнерами для перекриття бюджетного дефіциту в 27 мільярдів доларів. Отримано позитивні сигнали щодо продовження програм підтримки та фінансування українського оборонного сектору.Про це президент Володимир Зеленський повідомив під час спілкування з журналістами.Переговори з МВФ та ЄС щодо бюджетного дефіцитуГлава держави розповів про проведений раунд переговорів із представниками бізнесу, фінансових кіл та очільниками міжнародних структур."У мене було кілька зустрічей. У мене була зустріч з бізнесом, з фінансовими групами, у мене була зустріч з директоркою Міжнародного валютного фонду і з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн", — зазначив президент.За словами Зеленського, міжнародні інституції демонстративно підтримують Україну та усвідомлюють важливість покриття 27-мільярдного дефіциту."Перше. Є нормальна, позитивна і конструктивна реакція ЄС і Міжнародного валютного фонду. Всі розуміють, що цей дефіцит покрити дуже важливо. Всі розуміють, що Україна не може бути наодинці", — наголосив глава держави.Інвестиції в зброю та проєкт Drone DealОкремо Зеленський зазначив, що значна частина необхідного фінансування спрямовуватиметься безпосередньо на вітчизняний оборонно-промисловий комплекс."Треба більше інвестувати в дрони та ракети українського виробництва, тому що більшість цього дефіциту — це саме кошти на це — на зброю", — заявив президент.Він також додав, що партнери бачать виклики, які стоять перед країною під час постійних обстрілів."Всі розуміють, як непросто проходити цей період і постійні удари, проте, Україна не буде знов-таки, не буде на самоті. ЄС нас підтримує, МВФ буде продовжувати програми, тут я отримав позитив від наших партнерів", — зауважив глава держави.Для реалізації досягнутих домовленостей залучено ключових посадовців українського уряду та силового блоку."Як будемо діяти далі? Я передав всю цю конструкцію Прем'єр-міністру України. Прем'єр-міністр України разом з міністром фінансів України, а також разом з Умєровим, головою зовнішньої розвідки, оскільки потрібна частина цих грошей може бути у форматі Drone Deal", — підсумував Зеленський.Він додав, що команда пропрацьовує всі деталі, а засідання відбудеться незабаром у Києві або Брюсселі.Нагадаємо, Україна залучила 841 мільйон доларів від Світового банку. Вони надійдуть до нашої країни під гарантії уряду Канади та матимуть конкретне спрямування..

В Україні планують створити окремий резерв для страхування воєнних ризиків, який має покривати до половини збитків, завданих російськими атаками. Попередньо держава хоче закласти на цей механізм один мільярд доларів та розраховує залучити додаткові кошти міжнародних партнерів.Про це заявив прем'єр-міністр України Сергій Корецький під час зустрічі YES-2026, повідомляє Кабінет міністрів.За його словами, кошти на страхування воєнних ризиків планують передбачити окремою статтею державного бюджету. Початковий обсяг резерву попередньо становитиме один мільярд доларів, однак уряд сподівається збільшити його завдяки підтримці партнерів."Розраховуємо, що міжнародні партнери мультиплікують цю суму. Мета — сформувати резерв, що покриватиме 40-50% збитків від атак. Головне — це максимально спрощена процедура і швидка реакція", — заявив Корецький.Кому виплачуватимуть компенсаціїОстаточні правила роботи нового механізму уряд ще не оприлюднив. Наразі невідомо, хто саме зможе претендувати на відшкодування, які види майна та пошкоджень охоплюватиме страхування і за якими критеріями визначатимуть розмір виплат.Заява прем'єра пролунала, зокрема, в контексті втрат українського бізнесу через російські удари. За оцінкою уряду станом на початок вересня, через атаки на підприємства державний бюджет може недоотримати близько 70 мільярдів гривень податкових надходжень. Водночас через продовження обстрілів ця сума може збільшуватися.Таким чином, поки йдеться про запланований страховий резерв, а не вже запущену програму компенсацій. Також наразі не повідомляється, як новий механізм співвідноситиметься з чинними програмами відшкодування за пошкоджене або знищене майно.Як ще планують підтримувати бізнесЗа словами Корецького, уряд також провів ревізію приміщень Фонду державного майна, державних підприємств та міністерств. Вільні складські й виробничі площі планують пропонувати підприємцям.Крім того, влада працює над децентралізацією логістики та домовляється з ритейлерами і логістичними компаніями щодо відповідного плану."Готуємо децентралізацію логістики за прикладом енергетики, є план з ритейлерами й логістичними компаніями щодо його реалізації. Домовляємось із країнами-сусідами про гнучку, швидку систему перетину кордону", — додав прем'єр.Додамо, Україна підготувала презентацію ШІ-програми для відновлення зруйнованих міст. Нова програма передбачає за допомогою штучного інтелекту оброблення масиву даних впродовж приблизно трьох годин. Його сформують з урахуванням зруйнованої частини України.Читайте також: Програма "єВідновлення": ще більше українців зможуть отримати компенсацію за зруйноване житло.

Капітальні видатки державного бюджету, які планували на осінь, відкладено на грудень. Йдеться про кошти на захист енергетики та підготовку до зими. Таке рішення ухвалили в Міністерстві фінансів України.Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа в коментарі "Економічній правді".За її словами, перенесення на кінець року торкнулося будівництва та реконструкції лікарень, зведення укриттів у школах і медичних закладах, спорудження соціального житла й іншого."Насамперед це капітальні видатки: будівництво та реконструкція, в тому числі лікарень. Це будівництво укриттів у лікарнях і школах; захист енергетики; будівництво соціального житла тощо", — зазначила вона.Нардепка наголосила, що, коли йдеться про капітальні видатки, відкладення їх на грудень означає, що "цього року їх узагалі не вдасться профінансувати, тому що це просто неможливо зробити".За словами голови профільного комітету, лише з вересня на грудень уряду довелося перенести 39 мільярдів гривень капітальних видатків.Депутатка зауважила, що зараз держава продовжує фінансувати соціальні потреби, зокрема, виплачувати заробітні плати працівникам бюджетного сектору, однак ситуація з бюджетом залишається складною."Тому ми кажемо, що ситуація з бюджетом погана. Коли ми наполягаємо про те, що потрібно ухвалювати ритмічно та вчасно міжнародні зобов'язання, то ми не просто так це говоримо", — наголосила Роксолана Підласа.Нагадаємо, сьогодні міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко зазначав, що простої під час повітряних тривог суттєво впливають на стан економіки України, яка й без того перебуває у кризовій ситуації. Бізнесу може допомогти, серед іншого, диференціація сигналів тривог..

У проєкті Державного бюджету України на 2027 рік видатки загального фонду на соціальну сферу за напрямами Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності зростають до 540,3 мільярда гривень. Це на 72,6 мільярда гривень більше, ніж передбачено у бюджеті на 2026 рік.Як повідомляють у Мінсоцполітики, проєкт бюджету, схвалений урядом, уже подано на розгляд Верховної Ради України. Документ передбачає фінансування пенсій, субсидій та інших гарантованих державою виплат. Водночас планують збільшити ресурс на підтримку сімей із дітьми, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та громадян із низькими доходами, а також на розвиток соціальних послуг."У час, коли основна частина ресурсів держави спрямована на оборону, зберегти соціальні програми та посилити частину з них було непросто. Це велика спільна робота Мінсоцполітики та Мінфіну, складні розрахунки й пошук можливостей у дуже обмеженому бюджеті", — зазначив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін.За його словами, запропоновані видатки дають змогу виконати соціальні зобов’язання держави.Пенсії та субсидіїНа пенсійне забезпечення у 2027 році планують спрямувати 292,8 мільярда гривень трансферту до Пенсійного фонду. Це на 41,5 мільярда гривень більше, ніж у бюджеті-2026.На житлові субсидії передбачено 42,3 мільярда гривень. Ще 6,5 мільярда гривень заклали на соціальну підтримку окремих категорій громадян. Йдеться, зокрема, про постраждалих від Чорнобильської катастрофи, ветеранів війни, людей, які постраждали внаслідок війни, та членів сімей загиблих.Гроші на підтримку сімей із дітьмиОдним із пріоритетів проєкту бюджету називають підтримку родини — від народження дитини до початку навчання у школі. На відповідні програми передбачено понад 38 мільярдів гривень.Фінансування сімейних форм виховання має становити 7,8 мільярда гривень. Ще 1,7 мільярда гривень планують спрямувати на оздоровлення дітей, а 0,8 мільярда гривень — на житло для дитячих будинків сімейного типу.Допомога людям з інвалідністюУ проєкті бюджету також збільшено видатки на підтримку людей з інвалідністю. Державна допомога особам з інвалідністю з дитинства має зрости у 2,4 раза — до 29,6 мільярда гривень.На забезпечення допоміжними засобами реабілітації та високофункціональними протезами планують спрямувати 11,5 мільярдів гривень. На підтримку дітей з інвалідністю та їхню соціальну інтеграцію — 23,3 мільярда гривень.Підтримка ВПОДля внутрішньо переміщених осіб у проєкті бюджету планують зберегти щомісячну допомогу на проживання та розширити житлові й соціальні програми. Загальний обсяг фінансування за цим напрямом становитиме 46,8 мільярдів гривень.Крім того, громади мають отримати 1,5 мільярда гривень субвенції на формування житлових фондів у сільській місцевості для евакуйованих людей та ВПО.Соціальні послуги та допомога людям із низькими доходамиНа розвиток соціальних послуг у бюджеті-2027 закладено 2,7 мільярда гривень. Із них 1,8 мільярда гривень передбачено на продовження роботи та розвиток мережі Центрів життєстійкості у громадах.На підтримку людей із низькими доходами планують спрямувати 31,9 мільярда гривень. Зокрема, 9,2 мільярда гривень із цієї суми передбачено на Базову соціальну допомогу. Ще 0,2 мільярда гривень закладено на інформаційну політику єдності та сприяння поверненню українців з-за кордону.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..