# бюджет

Кабінет міністрів України додатково спрямував 220 мільйонів гривень на потреби Сил оборони. Це кошти, які залишилися невикористаними у видатках бюджету на фінансування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Вона уточнила, за якими саме напрямками спрямовуватимуться ці кошти:100 мільйонів гривень — на підготовку кадрів Національної гвардії;⁠70 мільйонів гривень — Міністерству оборони на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння;⁠50 мільйонів гривень — на діяльність Головного управління розвідки."Фінансування оборони є безумовним пріоритетом", — наголосила очільниця українського уряду.Тому, за словами Юлії Свириденко, кошти, зекономлені за іншими бюджетними програмами, у встановленому порядку спрямовуються на зміцнення безпеки й обороноздатності України.Учора прем’єр-міністерка України інформувала, що в Херсонській області на стратегічно важливих маршрутах облаштовано понад 207 кілометрів антидронового захисту. Особлива увага — найскладнішим напрямкам і найуразливішим ділянкам доріг. Ідеться про дороги між громадами Херсонщини, а також у самому обласному центрі.Нагадаємо, що декілька днів тому Україна відкрила фахівцям і міжнародним партнерам доступ до інформації про російські зразки зброї. Таким чином увесь цивілізований світ отримає інформацію про російські військові технології, зокрема, ракети..

Лідери країн Європейського Союзу проведуть у Брюсселі переговори щодо довгострокового бюджету блоку на 2028-2034 роки. Йдеться про розподіл майже двох трильйонів євро, через що між країнами вже виникли суперечки щодо скорочення витрат, фінансування сільського господарства, регіонального розвитку та оборони.Про це повідомляє Euronews. Переговори відбуваються на тлі протистояння між так званими "ощадливими" країнами та державами, які виступають за збереження фінансування згуртованості й аграрного сектору.Німеччина, Нідерланди, Данія, Швеція, Фінляндія та Австрія наполягають, що збільшення витрат ЄС є неприйнятним. Натомість південні та східні країни побоюються, що традиційні програми підтримки регіонів і фермерів можуть постраждати через зростання оборонних потреб.Кого не влаштовує проєкт бюджетуУ нинішньому бюджеті ЄС сільське господарство та регіональна політика залишаються найбільшими напрямами витрат. Однак у пропозиції Єврокомісії на 2028-2034 роки їхня частка має зменшитися приблизно з 60% до 44%.Наприкінці травня 16 країн підписали документ із вимогою збільшити фінансування аграрної та регіональної політики. До групи Friends of Cohesion увійшли Болгарія, Хорватія, Естонія, Греція, Італія, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Португалія, Чехія, Румунія, Словенія, Словаччина, Іспанія та Угорщина.Friends of Cohesion — це неформальна група держав-членів Європейського Союзу, яка об'єднує країни, що отримують найбільше фінансування з європейських фондів. Головна мета цього об'єднання — відстоювати збереження та потужне фінансування Політики згуртованості ЄС у довгостроковому бюджеті спільноти.Кіпр, який головує в переговорах між країнами ЄС, запропонував компроміс — скоротити загальний обсяг бюджету на 32,8 мільярда євро Саме цей варіант стане основою для обговорення лідерами ЄС.Водночас Європейський парламент уже розкритикував кіпрську пропозицію. Депутати вважають її недостатньою, зокрема щодо фінансування сільського господарства та регіонального розвитку.Як ЄС планує наповнювати бюджетОкрема суперечка стосується джерел доходів. У початковій пропозиції Єврокомісія передбачала надходження від системи торгівлі викидами, механізму вуглецевого коригування імпорту, зборів за незібрані електронні відходи, тютюнових акцизів і корпоративного податку.Європарламент пропонував додаткові джерела доходів. Серед ідей, які зацікавили частину лідерів, — податок на азартні ігри, цифровий збір і податок на криптоактиви."Ощадливі" країни ставляться до нових джерел фінансування обережно. Вони побоюються, що як одні з найбагатших членів ЄС нестимуть непропорційно велике навантаження.Лідери ЄС прагнуть домовитися про бюджет до кінця 2026 року, щоб не переносити переговори на 2027-й, коли у Франції, Італії та Польщі відбудуться важливі вибори. Для ухвалення бюджету потрібна одностайна підтримка всіх 27 країн ЄС і згода Європейського парламенту.Нагадаємо, раніше Кабінет Міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки, яка визначає середньострокові орієнтири бюджетної політики України. Документ передбачає поступове зміцнення економіки, зростання доходів бюджету та скорочення дефіциту..

Верховна Рада України ухвалила рішення, яке дозволяє завершити процедуру внесення змін до державного бюджету та залучити додаткове фінансування Європейського Союзу для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України.У відомстві пояснили, що це рішення знімає законодавчі перешкоди для своєчасного залучення фінансової допомоги ЄС та спрямування додаткових коштів на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, а також на закупівлю, модернізацію і ремонт озброєння, військової техніки та боєприпасів для потреб Сил оборони.Крім того, ухвалення цього кроку забезпечить безперервність фінансування оборонних потреб і дозволить уникнути пауз у забезпеченні армії у критичний операційний період.Міністр оборони України Михайло Федоров зазначив, що "Україна сьогодні нарощує далекобійні спроможності, масштабує безпілотні системи рекордними темпами, а Сили оборони проходять найбільшу трансформацію за роки незалежності". "Важливо зберегти цей темп", — наголосив посадовець.Федоров подякував керівництву парламенту і народним депутатам за оперативний розгляд і підтримку ініціативи.Як відомо, 8 червня Україна отримала сьомий транш фінансування від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Після врахування авансового погашення до держбюджету фактично надійшло 2,6 млрд євро.Нагадаємо, 17 червня український уряд схвалив Бюджетну декларацію на наступні три роки. Мінімальна зарплата зростатиме швидше за інфляцію.Читайте також: Виплати військовим після служби: хто отримає одноразову допомогу.

Державний борг Росії стрімко нарощується через зростання витрат на війну проти України. Це ставить під загрозу одну з головних переваг російської економіки. Колись нею дуже хизувався Володимир Путін.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти уточнили, що йдеться про низький рівень державного боргу.Раніше Володимир Путін неодноразово заявляв, що Росія має один із найнижчих показників державний боргу серед країн G20, і це вважалося важливою перевагою російської економіки.Однак, як зазначили аналітики видання, війна проти України дедалі більше змушує Кремль жити в борг.За розрахунками Bloomberg, протягом наступних десяти років Росія витратить щонайменше 15% свого ВВП лише на виплату відсотків за державним боргом. Ця сума приблизно дорівнює нинішньому загальному обсягу заборгованості країни.Експерти передбачили, що внутрішні запозичення Росії цього року знову збільшаться, оскільки воєнна машина Кремля потребує додаткового фінансування."Попередні оцінки свідчать, що військові витрати 2026 року можуть сягнути чотирьох-п’яти трильйонів рублів вище за заплановані цифри. Це майже на 40% більше від початкових розрахунків уряду", — йдеться в журналістському матеріалі.У державному бюджеті Росії на 2026 рік передбачалося залучити трохи більше, ніж чотири трильйони рублів через внутрішні запозичення.Водночас уже за перші п'ять місяців року бюджетний дефіцит зріс до шести трильйонів рублів, або 2,6% ВВП. Це приблизно на 60% більше від цільового показника, закладеного на весь рік.Окрім того, Росія вже досягнула встановленої межі державного боргу. За оцінками аналітиків, уряду Росії доведеться залучити ще два-три трильйони рублів через нові запозичення.Водночас вартість обслуговування боргу з початку повномасштабної війни проти України подвоїлася. 2026 року Росія планує витратити майже чотири трильйони рублів на обслуговування боргу (близько 9% федерального бюджету).Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, російська економіка продовжує відчувати наслідки чотирирічної війни проти України та систематичних українських ударів по нафтогазовій інфраструктурі. На тлі колосальних витрат на армію Кремль змушений переглядати прогнози розвитку, стикаючись із падінням ліквідності та гострою кризою на ринку праці..

Кабінет Міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки, яка визначає середньострокові орієнтири бюджетної політики України. Документ передбачає поступове зміцнення економіки, зростання доходів бюджету та скорочення дефіциту.Про це повідомило Міністерство фінансів України, передає "Укрінформ".У Мінфіні зазначили, що декларацію розробили на основі базового сценарію, який передбачає суттєве покращення безпекової ситуації з 2027 року. Водночас документ містить і сценарій стійкості на випадок, якщо активна фаза бойових дій триватиме довше.Що прогнозують для економікиЗа базовим сценарієм, реальний ВВП України зростатиме з 4,5% у 2027 році до 6,7% у 2029 році. Номінальний ВВП, за прогнозом, збільшиться з 11,53 трильйона гривень у 2027 році до 14,95 трильйона гривень у 2029 році.Середньомісячна зарплата має зрости з 35 010 гривень у 2027 році до 44 083 гривень у 2029 році. Інфляція, за очікуваннями уряду, поступово сповільнюватиметься — з 8,9% у грудні 2027 року до 5,1% у грудні 2029 року.Також прогнозується зростання експорту товарів і послуг — із 60,4 мільярда доларів у 2027 році до 77,5 мільярда доларів у 2029 році.Дефіцит бюджету мають скоротитиОдним із ключових пріоритетів декларації у Мінфіні назвали планомірне скорочення дефіциту державного бюджету. Його планують знизити з 18,5% ВВП у 2026 році до 5,5% ВВП у 2029 році.Доходи державного бюджету за базовим сценарієм також мають зростати. У 2027 році вони очікуються на рівні 3,01 трильйона гривень, у 2028 році — 3,42 трильйона гривень, а у 2029 році — 3,73 трильйона гривень. У Мінфіні наголосили, що показники декларації узгоджені з міжнародними партнерами та відповідають зобов’язанням України.Документ також передбачає підвищення соціальних гарантій, продовження реформи управління публічними інвестиційними проєктами, цифровізацію відповідних процесів і підвищення прозорості використання ресурсів.Окремо уряд планує підвищувати ефективність управління державним боргом. У Мінфіні зазначають, що значну частину боргу становлять довгострокові пільгові позики, що має сприяти поступовому відновленню боргової стійкості.Наступним кроком стане подання Бюджетної декларації на 2027-2029 роки на розгляд Верховної Ради.Нагадаємо, Кабінет міністрів України скоригував механізм розподілу одноразових виплат для цивільних громадян, які зазнали поранень чи загинули під час виконання службових обов'язків. Нова урядова постанова суттєво лібералізує умови отримання бюджетних коштів та збільшує часові ліміти для оформлення документів..

У середу, 17 червня, український уряд схвалив Бюджетну декларацію на наступні три роки. Мінімальна зарплата зростатиме швидше за інфляцію.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко. За її словами, Кабінет міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки, яка передбачає поступове підвищення соціальних стандартів, підтримку ветеранів і постраждалих від війни, заходи для повернення вимушених мігрантів та відновлення людського капіталу. Документ також закладає основу для макроекономічної стабільності та прискореного економічного зростання.Згідно з декларацією, у 2027 році мінімальна заробітна плата підвищуватиметься випереджальними темпами порівняно з рівнем інфляції. Водночас прожитковий мінімум упродовж 2027-2029 років щороку зростатиме на рівень інфляції плюс два відсоткові пункти.Уряд також планує продовжити підтримку ветеранів та осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ, а також створювати умови для повернення українців, які були змушені виїхати за кордон через війну.Бюджетна декларація узгоджена з міжнародними партнерами України та враховує зобов’язання держави за програмами зовнішньої фінансової підтримки. Документ розроблено на основі базового сценарію, який передбачає покращення безпекової ситуації з 2027 року. Водночас уряд підготував і сценарій стійкості на випадок тривалішої активної фази бойових дій.Як зміниться ВВР і середня заробітна платаПрогнозується, що зростання реального ВВП становитиме:4,5% — у 2027 році;5,3% — у 2028 році;6,7% — у 2029 році. Середня заробітна плата за цей період має зрости з 35 010 грн до 44 083 гривень, тоді як інфляція сповільниться з 8,9% до 5,1%.Новина доповнюється…..

У четвер, 18 червня, відбудеться позачергове засідання Верховної Ради України. Головна потреба такого зібрання — розблокування законопроєкту про фінансування армії.Про це повідомив керівник фракції "Слуги народу" в українському парламенті Давид Арахамія."Верховна Рада збереться на засідання у четвер, 18 червня, аби розблокувати законопроєкт про фінансування армії, який заблокувала фракція "Європейська Солідарність", — написав він у своєму Telegram-каналі.За його словами, зсідання відбудеться на прохання міністра оборони України Михайла Федорова. Арахамія додав текст листа від нього на адресу голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука.. Таку інформацію підтвердив і голова комітету з питань з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (фракція "Слуга народу")."Верховна Рада позачергово збереться у четвер, 18 червня, аби розблокувати заблокований опозицією законопроєкт про фінансування армії", — написав він у своїх соціальних мережах.Верховна Рада 10 червня ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт № 15224 про внесення змін до закону "Про державний бюджет України на 2026 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки й оборони.Водночас в українському парламенті зареєстровано сім проєктів постанов про скасування голосування за цей закон. Авторами шести проєктів постанов є народні депутати з фракції "Європейська солідарність", ще один — зареєструвала член депутатської групи "За майбутнє" Анна Скороход.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Міністерство оборони України розробляє фундаментальні законодавчі зміни, спрямовані на посилення соціального захисту та врегулювання правового статусу захисників. Проєкт реформи передбачає суттєве переформатування системи фінансового забезпечення армії, а також розв'язання нагальних питань проходження служби..

Український парламент ухвалив стратегічні зміни до головного фінансового документа країни, спрямувавши колосальні додаткові кошти на потреби сектору безпеки. Окрім безпосереднього фінансування армії, значна частина грошей піде на захист міст від ворожих атак на енергетичну інфраструктуру.Про це у Telegram-каналі повідомила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко.Куди підуть рекордні трильйониЗа словами посадовиці, завдяки підтримці народних депутатів, фінансування оборонного сектору зазнало масштабного перегляду. Після внесення законодавчих змін загальні видатки на безпеку та оборону України сягнуть безпрецедентної для держави суми — 4,4 трильйона гривень. У Кабінеті міністрів чітко розписали пріоритети для цих ресурсів:2,3 трильйона гривень буде безпосередньо виділено на закупівлю сучасного озброєння та військової техніки;понад 1,45 трильйона гривень спрямують на грошове забезпечення та виплати українським військовослужбовцям.Як зазначила Свириденко, таке безпрецедентне фінансування стало можливим завдяки фінансовій допомозі від Європейського Союзу, загальний обсяг якої становить 90 мільярдів євро. Водночас, за словами очільниці уряду, вже цього року наша держава очікує отримати перший транш у розмірі 45 мільярдів євро. З цієї суми левова частка — 31,8 мільярда євро — підсилить обороноздатність держави, а 13,2 мільярда євро підуть на покриття дефіциту держбюджету.Захист від російського енергетичного тероруПрем'єр-міністр наголосила, що окремим важливим вектором оновленого бюджету є забезпечення життєдіяльності українських міст в умовах постійних обстрілів зі сторони Росії. На реалізацію комплексних планів стійкості регіонів уряд додатково виділяє 40 мільярдів гривень. Ці фінансові вливання мають гарантувати стабільне тепло-, водо- та електропостачання для цивільного населення. Кошти підуть на фізичний захист об'єктів критичної інфраструктури та закупівлю альтернативних і резервних джерел живлення для українських громад.Офіційне звернення очільниці урядуОчільниця українського уряду акцентувала на важливості консолідації зусиль влади та міжнародних партнерів задля забезпечення фронту та тилу усім необхідним."Збільшуємо бюджет на оборону та безпеку на 1,56 трильйона гривень", — заявила Юлія Свириденко, додавши, що вдячна народним депутатам за підтримку змін до Державного бюджету на 2026 рік, адже це рішення дозволить спрямувати додаткові ресурси на фінансування Сил оборони та захист людей.Нагадаємо, країни НАТО розглядають новий пакет військового фінансування для України у розмірі 70 мільярдів євро. Ймовірно, про нього оголосять під час саміту Північноатлантичного альянсу в Анкарі наступного місяця..

Акціонерне товариство "Укрзалізниця" в межах щорічної програми оновлення пасажирського рухомого складу оголосило тендер на закупівлю 10 вагонів нового покоління. Він фінансується з державного бюджету України.Про це повідомила пресслужба "Укрзалізниці" у Facebook."Системне оновлення рухомого складу за фінансування державного бюджету України триває, що є критично важливим на тлі регулярних обстрілів, вибування вагонів і дефіциту місць на більшість напрямків", — ідеться в повідомленні.Залізничники зауважили, що цього року вже отримано дев’ять нових вироблених в Україні пасажирських вагонів, які одразу стали до роботи.Як продовження щорічної програми оновлення "Укрзалізниця" оголосила закупівлю 10 вагонів нового покоління в ширшому габариті й ефективніших протягом життєвого циклу."Нові вагони служитимуть на 20 років довше, матимуть подовжені міжремонтні інтервали та потребуватимуть меншої кількості сервісного персоналу", — пояснили залізничники.Поступовий перехід на замовлення вагонів нового покоління "Укрзалізниця" розпочала вже минулого року, коли замовила сигнальну партію в п’ять таких вагонів. Цього року кількість нарощено до 10."Очікувана вартість закупівлі одного вагона складе в середньому 110 мільйонів гривень. Номінально це суттєво дорожче за вагони "старого зразка", але при цьому вартість обслуговування одного перевезеного пасажира в такому вагоні в перерахунку на подовжений 50-річний термін служби та з урахуванням оптимізованої потреби в сервісі лишиться на фактично тому ж рівні, попри якісні зміни в ергономіці та комфорті для пасажира", — деталізували в акціонерному товаристві.Найближчим часом "Укрзалізниця" оголосить і подальші закупівлі вагонів інших типів, щоби повністю та максимально ефективно використати передбачений на оновлення пасажирського рухомого складу ресурс.Нагадаємо, наприкінці квітня прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомляла, що "Укрзалізниця" розпочинає масштабний етап модернізації пасажирського флоту, залучивши до виробництва понад сотню вітчизняних підприємств. Вже 28 квітня перший флагманський поїзд із новими вагонами вирушив у свій дебютний рейс..

Служба зовнішньої розвідки України отримала нові російські документи з оцінкою втрат країни-агресорки від війни. Це саме російська внутрішня оцінка, яку вони намагаються приховати й від світу, й від внутрішньої російської аудиторії.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Перший вагомий індикатор — це скорочення активних нафтових свердловин. Тільки одна російська нафтова компанія — і не найбільша — вже змушена закрити близько 400 свердловин", — зазначив він.За його словами, враховуючи специфіку російського нафтовидобутку, це відчутні втрати, оскільки перезапуск свердловин у Росії значно складніший, ніж в інших нафтодобувних країнах."Другий індикатор — це скорочення нафтоперероблення щонайменше на 10% тільки за декілька місяців уже цього року. Бачимо, що наші українські далекобійні санкції насправді працюють, і будемо цей напрям наших активних дій нарощувати", — зауважив український президент.Він додав, що доволі переконливий вигляд також мають дані щодо банківської кризи в Росії, а саме 11 фінансових установ готуються до повної ліквідації через проблеми, які іншим шляхом не вирішити, і ще вісім банківських установ накопичили критичні проблеми, які неможливо перекрити без залучення сторонніх ресурсів."Оптимістичні для нас і показники дефіциту федерального бюджету цього року, а саме вже майже 80 мільярдів доларів на пʼятому місяці року, і це на тлі банкрутства значної частини російських регіональних бюджетів", — акцентував Зеленський.Він доручив також керівнику Служби зовнішньої розвідки України Олегу Луговському поширити в форматі, який не нашкодить нашим джерелам, здобуту інформацію про спроби Росії залучити світові компанії до виправлення кризової фінансової ситуації та схем обходу санкцій."Зокрема, ми зафіксували, на жаль, спроби налагодити вивезення зерна з тимчасово окупованої території Криму, а також іншої економічної експлуатації півострова за участі субʼєктів зі США. Будемо інформувати партнерів", — розповів президент України.Він констатував фіксацію спроб завести в російські нафтогазові арктичні проєкти інвестиції та технології з країн демократичного світу."Знаємо, як протидіяти. Дякую всім, хто допомагає! Дякую всім нашим українським розвідникам!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, масштабні атаки українських сил 16 та 17 травня продемонстрували повну неспроможність Російської Федерації захистити власну столицю від повітряних ударів. Ця ситуація спровокувала хвилю серйозного розчарування в колах радикальних російських мілблогерів і ультранаціоналістів, які розпочали відкрито критикувати керівництво країни..

У квітні 2026 року до Державного бюджету України надійшло 73,9 млрд грн митних платежів, повідомили в Держмитслужбі. Це на 20,7 млрд грн (38,9%) більше, ніж за аналогічний період 2025 року.Таке зростання пояснюється збільшенням обсягів імпорту у вартісному вимірі — на 24,1% у доларовому еквіваленті, повідомляє "Укравтопром".Основні джерела митних надходженьНайбільші суми до бюджету забезпечили такі категорії товарів:нафтопродукти — 18,9 млрд грн;легкові автомобілі — 5,3 млрд грн;природний газ, нафтові гази — 2 млрд грн;електроенергія — 1,9 млрд грн;інсектициди, гербіциди — 1,1 млрд грн;добрива з 2–3 поживними елементами — 1,1 млрд грн;електричні телефонні апарати — 1 млрд грн;тютюнові вироби та нікотинові замінники — 1 млрд грн;кам’яне вугілля, антрацит — 968 млн грн;моторні транспортні засоби — 932 млн грн.Найбільшу частку серед споживчого імпорту, що формує бюджетні надходження, традиційно займають енергоносії та транспортні засоби.Додамо, у квітні українці зареєстрували 19,6 тисячі вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону. У порівнянні з аналогічним періодом торік попит на імпортований секонд-хенд знизився на 5%.Читайте також: Скільки коштує розмитнення авто у 2026 році: правила і розрахунок.

Підготовка до участі в міжнародному пісенному конкурсі "Євробачення-2026" обійшлася в суму близько 290 тисяч доларів. Це майже вдвічі більше, ніж прогнозувалося.Про це співачка Leléka розповіла в інтерв'ю YouTube-каналу "Розмова"."Наш бюджет складається з трьох "китів". Перший "кит" — це "Суспільне", частинка коштів. Далі ми зверталися, і хоч мали багато відмов, але і багато позитивних результатів, — це українські бізнеси, яким ми пропонували співпрацю, бути нашими спонсорами, партнерами, і на певних умовах вкладатися і підтримувати нас фінансово. І просто меценатська допомога", — зазначила вона.Вона зізналася, що в неї давно є певна кількість шанувальників, люди поважають те, що вона робить. Є просто добровільні великі внески від заможних людей."Вони розуміють, що це треба підтримати, бо їм не байдуже, як буде представлена Україна, і що тут потрібна підтримка, і це наша репутація, наш культурний імідж", — сказала Leléka.На запитання, про яку загальну суму на підготовку участі у "Євробаченні" йдеться, виконавиця заявила, що це близько 290 тисяч доларів."Під час нацвідбору мені називали суми, що треба мати хоча би 150 тисяч доларів, і це була сума, на якій я зафіксувалася. Я розуміла, що вона велика, розуміла, що треба в разі чого шукати спонсорів, але те що, в умовах того, що ми на всьому економимо, шукаємо різні виходи, що ця сума буде в два рази більше, а часу менше, і що певні витрати варто закрити набагато раніше, ніж я думала, я за ходом розбиралася, як це робити", — наголосила співачка.Leléka також зазначила, що більша частина коштів на теперішній момент уже закрита.Ювілейний 70 пісенний конкурс "Євробачення" пройде у Відні, після торішньої перемоги JJ за піснею Wasted Love. Гранд‑фінал запланований на 16 травня 2026 року, а півфінальні шоу — на 12 та 14 травня. Шоу пройде на найбільшій критій арені Австрії, Wiener Stadthalle.У конкурсі візьмуть участь 35 країн, з яких 30 змагатимуться у півфіналах. За результатами жеребкування, Україна виступить у другому півфіналі.До фіналу потраплять до 20 переможців півфіналів. Окрім того, до фіналу автоматично потраплять представники країн "великої п'ятірки" (Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія), за винятком Іспанії, яка вперше за історію конкурсу відмовилася брати участь, а також переможниця попереднього року — Австрія.Нагадаємо, що, за прогнозами букмекерів, найбільші шанси на перемогу має Фінляндія, а до трійки лідерів увійдуть також Греція та Данія. Україні пророкують 11 місце..

Кабінет міністрів України ініціював масштабні зміни до державного бюджету на 2026 рік, передбачивши значне зростання фінансування оборонного сектору. Додаткові 174,3 мільярда гривень будуть спрямовані безпосередньо на грошове забезпечення українських захисників.Про це повідомляє Міністерство оборони України.Розподіл додаткового фінансуванняЗгідно з підготовленим проєктом змін до держбюджету-2026, уряд пропонує виділити на потреби сектору безпеки та оборони загалом 1,56 трильйона гривень. Основний акцент зроблено на технічному переоснащенні армії та соціальній підтримці особового складу. Додатковий фінансовий ресурс планують розподілити за наступними ключовими напрямками:грошове забезпечення військовослужбовців — 174,3 мільярда гривень;розвиток озброєння та військової техніки — 1,37 трильйона гривень;резерв для сектору безпеки та оборони — 14,6 мільярда гривень.Джерела надходженьУ відомстві зазначили, що збільшення видатків на військові потреби стало можливим завдяки фінансовій підтримці міжнародних партнерів. Зокрема, ключовим фактором стало погодження з боку Євросоюзу надання Україні позики обсягом 90 мільярдів євро. Ці кошти дозволять забезпечити стабільність виплат та активізувати розробку й закупівлю новітніх зразків техніки для фронту.Нагадаємо, 1 травня президент Володимир Зеленський анонсував реформу армії в Україні. Вона стартує у червні та передбачає низку важливих змін..

Український уряд підготував зміни до Державного бюджету на 2026 рік, спрямовані на посилення сектору безпеки та оборони. Ці коригування стали можливими завдяки погодженню масштабної фінансової підтримки з боку Європейського Союзу.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Уряд підготував зміни до Державного бюджету-2026 для посилення сектору безпеки і оборони. Це стало можливим завдяки погодженню позики Євросоюзу обсягом 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки", — зазначила вона.Свириденко додала, що у 2026 році Україна очікує на 45 мільярдів євро підтримки, з яких 31,8 мільярда євро — на оборону та безпеку держави, ще 13,2 мільярда євро — на покриття дефіциту бюджету. Очікується, що перший транш надійде уже в червні.Як зміняться доходи державиЗагалом доходи державного бюджету зростуть на понад 2,2 трильйона гривень — передусім завдяки міжнародній підтримці та додатковим надходженням у межах виконання Плану України. Йдеться про:Додаткові 1,56 трильйона гривень для сектору безпеки і оборони. З них:на грошове забезпечення військовослужбовців — 174,3 мільярда гривень;️на розвиток озброєння та військової техніки — 1,37 трильйона гривень;резерв для сектору безпеки і оборони — 14,6 мільярда гривень."Окремо передбачаємо додаткові ресурси для розвитку українського ОПК, модернізації техніки та нарощування виробництва власної зброї", — зауважила Свириденко.40 мільярдів гривень на реалізацію Комплексних планів стійкості регіонів та громад. Це ресурси на підготовку до осінньо-зимового періоду, захист енергетики та забезпечення стабільної роботи критичної інфраструктури.Ще 40 мільярдів гривень додатково до резервного фонду — для оперативного реагування на виклики воєнного часу.Свириденко подякувала партнерам за підтримку України та міністерствам за оперативну підготовку змін до бюджету, які враховують потреби ЗСУ."Працюватимемо надалі з народними депутатами для підтримки змін у сесійній залі", — запевнила посадовиця.Нагадаємо, 30 квітня український уряд ухвалив рішення щодо нормативів дивідендів для державних компаній. За підсумками 2025 року до бюджету надійде майже 50 мільярдів гривень..

Російська фінансова еліта дедалі частіше висловлює занепокоєння через системні кризи, які загрожують стабільності країни-агресорки у 2026 фінансовому році. Попри тимчасові прибутки від продажу нафти, країна-агресор стикається з невідворотним знеціненням національної валюти та виснаженням резервів через непомірні воєнні витрати.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Падіння рубля та податковий тупикЯк зазначили в ISW, представники банківського сектору Росії очікують суттєвого ослаблення рубля вже у другій половині 2026 року. За прогнозами заступника голови правління Ощадбанку Тараса Скворцова, курс може впасти до 80–90 рублів за долар США. Найбільш критичне падіння прогнозують на четвертий квартал поточного року."Росія очікує ослаблення рубля у другій половині 2026 року з прогнозованим обмінним курсом від 80 до 90 рублів за 1 долар США порівняно з поточним обмінним курсом близько 75 рублів за один долар США", — заявив Скворцов під час свого виступу 29 квітня.Окрім валютних коливань, серйозною проблемою стало зростання частки готівкових розрахунків. Нові податкові закони Кремля призвели до того, що бізнес та споживачі масово переходять у "тінь", що роздуває вартість товарів, але не забезпечує бюджет необхідними надходженнями.Виснаження резервів на тлі війниМосква продовжує підтримувати дефіцит федерального бюджету коштом ліквідних активів суверенного фонду добробуту. Головною причиною фінансової діри стали непомірно високі витрати на оборону, які російська економіка не здатна потягнути у довгостроковій перспективі. Ситуацію погіршують політичні рішення Кремля: підвищення ПДВ та зниження ключової ставки за умов високої інфляції лише прискорюють вимивання резервів.Нагадаємо, раніше аналітики ISW повідомляли, що додаткові фінансові надходження Росії від стрибка цін на енергоресурси навряд чи зможуть зупинити наростання системних економічних проблем країни-агресора. Попри очікуване поповнення бюджету, витрати Кремля на війну та соціальну стабільність продовжують виснажувати державну скарбницю..