# бюджет

Український парламент ухвалив стратегічні зміни до головного фінансового документа країни, спрямувавши колосальні додаткові кошти на потреби сектору безпеки. Окрім безпосереднього фінансування армії, значна частина грошей піде на захист міст від ворожих атак на енергетичну інфраструктуру.Про це у Telegram-каналі повідомила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко.Куди підуть рекордні трильйониЗа словами посадовиці, завдяки підтримці народних депутатів, фінансування оборонного сектору зазнало масштабного перегляду. Після внесення законодавчих змін загальні видатки на безпеку та оборону України сягнуть безпрецедентної для держави суми — 4,4 трильйона гривень. У Кабінеті міністрів чітко розписали пріоритети для цих ресурсів:2,3 трильйона гривень буде безпосередньо виділено на закупівлю сучасного озброєння та військової техніки;понад 1,45 трильйона гривень спрямують на грошове забезпечення та виплати українським військовослужбовцям.Як зазначила Свириденко, таке безпрецедентне фінансування стало можливим завдяки фінансовій допомозі від Європейського Союзу, загальний обсяг якої становить 90 мільярдів євро. Водночас, за словами очільниці уряду, вже цього року наша держава очікує отримати перший транш у розмірі 45 мільярдів євро. З цієї суми левова частка — 31,8 мільярда євро — підсилить обороноздатність держави, а 13,2 мільярда євро підуть на покриття дефіциту держбюджету.Захист від російського енергетичного тероруПрем'єр-міністр наголосила, що окремим важливим вектором оновленого бюджету є забезпечення життєдіяльності українських міст в умовах постійних обстрілів зі сторони Росії. На реалізацію комплексних планів стійкості регіонів уряд додатково виділяє 40 мільярдів гривень. Ці фінансові вливання мають гарантувати стабільне тепло-, водо- та електропостачання для цивільного населення. Кошти підуть на фізичний захист об'єктів критичної інфраструктури та закупівлю альтернативних і резервних джерел живлення для українських громад.Офіційне звернення очільниці урядуОчільниця українського уряду акцентувала на важливості консолідації зусиль влади та міжнародних партнерів задля забезпечення фронту та тилу усім необхідним."Збільшуємо бюджет на оборону та безпеку на 1,56 трильйона гривень", — заявила Юлія Свириденко, додавши, що вдячна народним депутатам за підтримку змін до Державного бюджету на 2026 рік, адже це рішення дозволить спрямувати додаткові ресурси на фінансування Сил оборони та захист людей.Нагадаємо, країни НАТО розглядають новий пакет військового фінансування для України у розмірі 70 мільярдів євро. Ймовірно, про нього оголосять під час саміту Північноатлантичного альянсу в Анкарі наступного місяця..

Акціонерне товариство "Укрзалізниця" в межах щорічної програми оновлення пасажирського рухомого складу оголосило тендер на закупівлю 10 вагонів нового покоління. Він фінансується з державного бюджету України.Про це повідомила пресслужба "Укрзалізниці" у Facebook."Системне оновлення рухомого складу за фінансування державного бюджету України триває, що є критично важливим на тлі регулярних обстрілів, вибування вагонів і дефіциту місць на більшість напрямків", — ідеться в повідомленні.Залізничники зауважили, що цього року вже отримано дев’ять нових вироблених в Україні пасажирських вагонів, які одразу стали до роботи.Як продовження щорічної програми оновлення "Укрзалізниця" оголосила закупівлю 10 вагонів нового покоління в ширшому габариті й ефективніших протягом життєвого циклу."Нові вагони служитимуть на 20 років довше, матимуть подовжені міжремонтні інтервали та потребуватимуть меншої кількості сервісного персоналу", — пояснили залізничники.Поступовий перехід на замовлення вагонів нового покоління "Укрзалізниця" розпочала вже минулого року, коли замовила сигнальну партію в п’ять таких вагонів. Цього року кількість нарощено до 10."Очікувана вартість закупівлі одного вагона складе в середньому 110 мільйонів гривень. Номінально це суттєво дорожче за вагони "старого зразка", але при цьому вартість обслуговування одного перевезеного пасажира в такому вагоні в перерахунку на подовжений 50-річний термін служби та з урахуванням оптимізованої потреби в сервісі лишиться на фактично тому ж рівні, попри якісні зміни в ергономіці та комфорті для пасажира", — деталізували в акціонерному товаристві.Найближчим часом "Укрзалізниця" оголосить і подальші закупівлі вагонів інших типів, щоби повністю та максимально ефективно використати передбачений на оновлення пасажирського рухомого складу ресурс.Нагадаємо, наприкінці квітня прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомляла, що "Укрзалізниця" розпочинає масштабний етап модернізації пасажирського флоту, залучивши до виробництва понад сотню вітчизняних підприємств. Вже 28 квітня перший флагманський поїзд із новими вагонами вирушив у свій дебютний рейс..

Служба зовнішньої розвідки України отримала нові російські документи з оцінкою втрат країни-агресорки від війни. Це саме російська внутрішня оцінка, яку вони намагаються приховати й від світу, й від внутрішньої російської аудиторії.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Перший вагомий індикатор — це скорочення активних нафтових свердловин. Тільки одна російська нафтова компанія — і не найбільша — вже змушена закрити близько 400 свердловин", — зазначив він.За його словами, враховуючи специфіку російського нафтовидобутку, це відчутні втрати, оскільки перезапуск свердловин у Росії значно складніший, ніж в інших нафтодобувних країнах."Другий індикатор — це скорочення нафтоперероблення щонайменше на 10% тільки за декілька місяців уже цього року. Бачимо, що наші українські далекобійні санкції насправді працюють, і будемо цей напрям наших активних дій нарощувати", — зауважив український президент.Він додав, що доволі переконливий вигляд також мають дані щодо банківської кризи в Росії, а саме 11 фінансових установ готуються до повної ліквідації через проблеми, які іншим шляхом не вирішити, і ще вісім банківських установ накопичили критичні проблеми, які неможливо перекрити без залучення сторонніх ресурсів."Оптимістичні для нас і показники дефіциту федерального бюджету цього року, а саме вже майже 80 мільярдів доларів на пʼятому місяці року, і це на тлі банкрутства значної частини російських регіональних бюджетів", — акцентував Зеленський.Він доручив також керівнику Служби зовнішньої розвідки України Олегу Луговському поширити в форматі, який не нашкодить нашим джерелам, здобуту інформацію про спроби Росії залучити світові компанії до виправлення кризової фінансової ситуації та схем обходу санкцій."Зокрема, ми зафіксували, на жаль, спроби налагодити вивезення зерна з тимчасово окупованої території Криму, а також іншої економічної експлуатації півострова за участі субʼєктів зі США. Будемо інформувати партнерів", — розповів президент України.Він констатував фіксацію спроб завести в російські нафтогазові арктичні проєкти інвестиції та технології з країн демократичного світу."Знаємо, як протидіяти. Дякую всім, хто допомагає! Дякую всім нашим українським розвідникам!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, масштабні атаки українських сил 16 та 17 травня продемонстрували повну неспроможність Російської Федерації захистити власну столицю від повітряних ударів. Ця ситуація спровокувала хвилю серйозного розчарування в колах радикальних російських мілблогерів і ультранаціоналістів, які розпочали відкрито критикувати керівництво країни..

У квітні 2026 року до Державного бюджету України надійшло 73,9 млрд грн митних платежів, повідомили в Держмитслужбі. Це на 20,7 млрд грн (38,9%) більше, ніж за аналогічний період 2025 року.Таке зростання пояснюється збільшенням обсягів імпорту у вартісному вимірі — на 24,1% у доларовому еквіваленті, повідомляє "Укравтопром".Основні джерела митних надходженьНайбільші суми до бюджету забезпечили такі категорії товарів:нафтопродукти — 18,9 млрд грн;легкові автомобілі — 5,3 млрд грн;природний газ, нафтові гази — 2 млрд грн;електроенергія — 1,9 млрд грн;інсектициди, гербіциди — 1,1 млрд грн;добрива з 2–3 поживними елементами — 1,1 млрд грн;електричні телефонні апарати — 1 млрд грн;тютюнові вироби та нікотинові замінники — 1 млрд грн;кам’яне вугілля, антрацит — 968 млн грн;моторні транспортні засоби — 932 млн грн.Найбільшу частку серед споживчого імпорту, що формує бюджетні надходження, традиційно займають енергоносії та транспортні засоби.Додамо, у квітні українці зареєстрували 19,6 тисячі вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону. У порівнянні з аналогічним періодом торік попит на імпортований секонд-хенд знизився на 5%.Читайте також: Скільки коштує розмитнення авто у 2026 році: правила і розрахунок.

Підготовка до участі в міжнародному пісенному конкурсі "Євробачення-2026" обійшлася в суму близько 290 тисяч доларів. Це майже вдвічі більше, ніж прогнозувалося.Про це співачка Leléka розповіла в інтерв'ю YouTube-каналу "Розмова"."Наш бюджет складається з трьох "китів". Перший "кит" — це "Суспільне", частинка коштів. Далі ми зверталися, і хоч мали багато відмов, але і багато позитивних результатів, — це українські бізнеси, яким ми пропонували співпрацю, бути нашими спонсорами, партнерами, і на певних умовах вкладатися і підтримувати нас фінансово. І просто меценатська допомога", — зазначила вона.Вона зізналася, що в неї давно є певна кількість шанувальників, люди поважають те, що вона робить. Є просто добровільні великі внески від заможних людей."Вони розуміють, що це треба підтримати, бо їм не байдуже, як буде представлена Україна, і що тут потрібна підтримка, і це наша репутація, наш культурний імідж", — сказала Leléka.На запитання, про яку загальну суму на підготовку участі у "Євробаченні" йдеться, виконавиця заявила, що це близько 290 тисяч доларів."Під час нацвідбору мені називали суми, що треба мати хоча би 150 тисяч доларів, і це була сума, на якій я зафіксувалася. Я розуміла, що вона велика, розуміла, що треба в разі чого шукати спонсорів, але те що, в умовах того, що ми на всьому економимо, шукаємо різні виходи, що ця сума буде в два рази більше, а часу менше, і що певні витрати варто закрити набагато раніше, ніж я думала, я за ходом розбиралася, як це робити", — наголосила співачка.Leléka також зазначила, що більша частина коштів на теперішній момент уже закрита.Ювілейний 70 пісенний конкурс "Євробачення" пройде у Відні, після торішньої перемоги JJ за піснею Wasted Love. Гранд‑фінал запланований на 16 травня 2026 року, а півфінальні шоу — на 12 та 14 травня. Шоу пройде на найбільшій критій арені Австрії, Wiener Stadthalle.У конкурсі візьмуть участь 35 країн, з яких 30 змагатимуться у півфіналах. За результатами жеребкування, Україна виступить у другому півфіналі.До фіналу потраплять до 20 переможців півфіналів. Окрім того, до фіналу автоматично потраплять представники країн "великої п'ятірки" (Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія), за винятком Іспанії, яка вперше за історію конкурсу відмовилася брати участь, а також переможниця попереднього року — Австрія.Нагадаємо, що, за прогнозами букмекерів, найбільші шанси на перемогу має Фінляндія, а до трійки лідерів увійдуть також Греція та Данія. Україні пророкують 11 місце..

Кабінет міністрів України ініціював масштабні зміни до державного бюджету на 2026 рік, передбачивши значне зростання фінансування оборонного сектору. Додаткові 174,3 мільярда гривень будуть спрямовані безпосередньо на грошове забезпечення українських захисників.Про це повідомляє Міністерство оборони України.Розподіл додаткового фінансуванняЗгідно з підготовленим проєктом змін до держбюджету-2026, уряд пропонує виділити на потреби сектору безпеки та оборони загалом 1,56 трильйона гривень. Основний акцент зроблено на технічному переоснащенні армії та соціальній підтримці особового складу. Додатковий фінансовий ресурс планують розподілити за наступними ключовими напрямками:грошове забезпечення військовослужбовців — 174,3 мільярда гривень;розвиток озброєння та військової техніки — 1,37 трильйона гривень;резерв для сектору безпеки та оборони — 14,6 мільярда гривень.Джерела надходженьУ відомстві зазначили, що збільшення видатків на військові потреби стало можливим завдяки фінансовій підтримці міжнародних партнерів. Зокрема, ключовим фактором стало погодження з боку Євросоюзу надання Україні позики обсягом 90 мільярдів євро. Ці кошти дозволять забезпечити стабільність виплат та активізувати розробку й закупівлю новітніх зразків техніки для фронту.Нагадаємо, 1 травня президент Володимир Зеленський анонсував реформу армії в Україні. Вона стартує у червні та передбачає низку важливих змін..

Український уряд підготував зміни до Державного бюджету на 2026 рік, спрямовані на посилення сектору безпеки та оборони. Ці коригування стали можливими завдяки погодженню масштабної фінансової підтримки з боку Європейського Союзу.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Уряд підготував зміни до Державного бюджету-2026 для посилення сектору безпеки і оборони. Це стало можливим завдяки погодженню позики Євросоюзу обсягом 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки", — зазначила вона.Свириденко додала, що у 2026 році Україна очікує на 45 мільярдів євро підтримки, з яких 31,8 мільярда євро — на оборону та безпеку держави, ще 13,2 мільярда євро — на покриття дефіциту бюджету. Очікується, що перший транш надійде уже в червні.Як зміняться доходи державиЗагалом доходи державного бюджету зростуть на понад 2,2 трильйона гривень — передусім завдяки міжнародній підтримці та додатковим надходженням у межах виконання Плану України. Йдеться про:Додаткові 1,56 трильйона гривень для сектору безпеки і оборони. З них:на грошове забезпечення військовослужбовців — 174,3 мільярда гривень;️на розвиток озброєння та військової техніки — 1,37 трильйона гривень;резерв для сектору безпеки і оборони — 14,6 мільярда гривень."Окремо передбачаємо додаткові ресурси для розвитку українського ОПК, модернізації техніки та нарощування виробництва власної зброї", — зауважила Свириденко.40 мільярдів гривень на реалізацію Комплексних планів стійкості регіонів та громад. Це ресурси на підготовку до осінньо-зимового періоду, захист енергетики та забезпечення стабільної роботи критичної інфраструктури.Ще 40 мільярдів гривень додатково до резервного фонду — для оперативного реагування на виклики воєнного часу.Свириденко подякувала партнерам за підтримку України та міністерствам за оперативну підготовку змін до бюджету, які враховують потреби ЗСУ."Працюватимемо надалі з народними депутатами для підтримки змін у сесійній залі", — запевнила посадовиця.Нагадаємо, 30 квітня український уряд ухвалив рішення щодо нормативів дивідендів для державних компаній. За підсумками 2025 року до бюджету надійде майже 50 мільярдів гривень..

Російська фінансова еліта дедалі частіше висловлює занепокоєння через системні кризи, які загрожують стабільності країни-агресорки у 2026 фінансовому році. Попри тимчасові прибутки від продажу нафти, країна-агресор стикається з невідворотним знеціненням національної валюти та виснаженням резервів через непомірні воєнні витрати.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Падіння рубля та податковий тупикЯк зазначили в ISW, представники банківського сектору Росії очікують суттєвого ослаблення рубля вже у другій половині 2026 року. За прогнозами заступника голови правління Ощадбанку Тараса Скворцова, курс може впасти до 80–90 рублів за долар США. Найбільш критичне падіння прогнозують на четвертий квартал поточного року."Росія очікує ослаблення рубля у другій половині 2026 року з прогнозованим обмінним курсом від 80 до 90 рублів за 1 долар США порівняно з поточним обмінним курсом близько 75 рублів за один долар США", — заявив Скворцов під час свого виступу 29 квітня.Окрім валютних коливань, серйозною проблемою стало зростання частки готівкових розрахунків. Нові податкові закони Кремля призвели до того, що бізнес та споживачі масово переходять у "тінь", що роздуває вартість товарів, але не забезпечує бюджет необхідними надходженнями.Виснаження резервів на тлі війниМосква продовжує підтримувати дефіцит федерального бюджету коштом ліквідних активів суверенного фонду добробуту. Головною причиною фінансової діри стали непомірно високі витрати на оборону, які російська економіка не здатна потягнути у довгостроковій перспективі. Ситуацію погіршують політичні рішення Кремля: підвищення ПДВ та зниження ключової ставки за умов високої інфляції лише прискорюють вимивання резервів.Нагадаємо, раніше аналітики ISW повідомляли, що додаткові фінансові надходження Росії від стрибка цін на енергоресурси навряд чи зможуть зупинити наростання системних економічних проблем країни-агресора. Попри очікуване поповнення бюджету, витрати Кремля на війну та соціальну стабільність продовжують виснажувати державну скарбницю..

Додаткові фінансові надходження Росії від стрибка цін на енергоресурси навряд чи зможуть зупинити наростання системних економічних проблем країни-агресора. Попри очікуване поповнення бюджету, витрати Кремля на війну та соціальну стабільність продовжують виснажувати державну скарбницю.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Прогнози Кремля та реальний стан бюджетуЯк зазначили аналітики, очільник мінфіну Росії Антон Сілуанов заявив, що федеральна скарбниця розраховує отримати близько 200 мільярдів рублів додаткового доходу завдяки сприятливій кон’юнктурі на ринку нафти. Проте аналітики зауважують, що протягом останніх місяців, починаючи з березня 2026 року, баланс доходів і витрат Росії залишається фактично незмінним. Це свідчить про те, що всі додаткові кошти миттєво поглинаються військовими потребами, зокрема різким підвищенням виплат для новобранців-контрактників, яке було зафіксовано в лютому."Федеральний бюджет Росії очікує отримати додаткові 200 мільярдів рублів доходів через зростання цін на нафту протягом невизначеного періоду", — цитують пропагандистські ресурси заяву Сілуанова.Вплив українських ударів по НПЗТакож, за даними ISW, важливим фактором тиску на економіку РФ залишається успішна кампанія України з ураження об'єктів нафтової інфраструктури в глибокому тилу Росії. За даними, які озвучив президент України Володимир Зеленський, з початку 2026 року російський бюджет втратив щонайменше сім мільярдів доларів через ці атаки. Ключові порти, такі як Усть-Луга та Приморськ у Ленінградській області, наразі змушені працювати лише на частину своєї потужності.Експерти МЕА підтверджують, що хоча в березні Росії вдалося наростити експорт сирої нафти до 7,1 мільйона барелів на день, ситуація у квітні залишається під питанням. Вибухи на заводах та терміналах можуть нівелювати вигоду від високих світових цін, які зросли на тлі нестабільності в Ірані та певного послаблення санкційного тиску з боку США.Нагадаємо, раніше Інститут вивчення війни повідомляв, що українські удари по російській нафтовій інфраструктурі знизили середній рівень виробництва російських нафтопереробних заводів до найнижчого рівня. Йдеться про грудень 2009 року..

Адміністрація президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа не передбачила фінансування військової допомоги Україні за програмою Ukraine Security Assistance Initiative у проєкті оборонного бюджету на 2027 фінансовий рік.Про це під час слухань у Комітеті Сенату США із Збройних сил повідомив виконувач обов’язків фінансового керівника Міністерства війни США Джулс Герст, передає "Радіо Свобода""Так, це вірно. У цьому бюджеті немає фінансування USAI", — підтвердив він.Програма USAI діє з 2016 року та передбачає надання Україні військової допомоги, зокрема для підготовки, оснащення та підтримки Збройних сил. Зазначається, що загальний обсяг оборонних витрат США на 2027 рік, який наразі обговорюється, становить близько 1,5 трильйона доларів. Це рекордний рівень фінансування, що приблизно на 50% перевищує поточні показники.Очікується, що остаточне рішення щодо бюджету ухвалить Конгрес США до початку нового фінансового року — 1 жовтня.Нагадаємо, 1 травня Дональд Трамп накинувся зі звинуваченнями на свого попередника Джозефа Байдена. Причина — підтримка України. Зокрема, Трамп звинуватив Байдена у тому, що той нібито передав Україні значні обсяги американського озброєння та ресурсів без належної фінансової компенсації.Варто зауважити, що раніше американський президент також критично відгукувався про методи підтримки Києва з боку адміністрації свого попередника Джо Байдена. На думку чинного глави Білого дому, саме значні фінансові вливання США на фоні пасивності європейських союзників стали одним із факторів тривалості збройного конфлікту..

У четвер, 30 квітня, український уряд ухвалив рішення щодо нормативів дивідендів для державних компаній. За підсумками 2025 року до бюджету надійде майже 50 мільярдів гривень.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Вони надала перелік компаній енергетичної сфери:"Енергоатом" — 50% чистого прибутку (9,344 мільярда гривень);"Укргідроенерго" — 30% чистого прибутку (6,285 мільярда гривень);"Нафтогаз України" — 30% чистого прибутку, що належить державі (970 мільйонів гривень);АТ "Оператор ГТС України" — 50% чистого прибутку (4,218 мільярда гривень);АТ "Оператор ринку" — 75% чистого прибутку (30,5 мільйона гривень)."Плануємо, що частину чистого прибутку, що залишиться у розпорядженні енергокомпаній, буде спрямовано на реалізацію робіт в межах Планів стійкості регіонів", — зауважила очільниця уряду.Вона деталізувала, що йдеться про підготовку до зими, відновлення пошкоджених об’єктів критичної інфраструктури й інженерно-технічний захист.Також Свириденко назвала державні підприємства інших сфер:АТ "Українська оборонна промисловість" — 30% чистого прибутку (1,048 мільярда гривень);АТ "Укренергомашини" — 75% чистого прибутку з частки держави (1,733 мільйона гривень);ПрАТ "Укрфінжитло" — 30% чистого прибутку (2,062 мільярда гривень)."Рішення щодо кожної компанії ухвалювали у консультаціях з наглядовими радами та керівництвом компаній — з урахуванням фінансового стану та потреб у відновленні", — акцентувала прем’єр-міністерка.Вона також окремо назвала державні банки, наголосивши, що їхній прибуток — це важливий ресурс для фінансування оборони та соціальних видатків. За рішенням Кабміну, "ПриватБанк" спрямує до бюджету 20,4 мільярда гривень дивідендів (70% прибутку), "Ощадбанк" — 4,8 мільярда гривень (30%).Нагадаємо, що декілька днів тому президент України Володимир Зеленський анонсував зміни в роботі державних компаній. Це питання гарант обговорив з прем'єр-міністеркою Юлією Свириденко..

У середу, 29 квітня, німецький уряд затвердив основні показники бюджету на 2027 рік. У документі також знову передбачена фінансова допомога Україні.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти зазначили, що загальний обсяг запозичень – 196,5 мільярда євро, що зумовлено збільшенням видатків на застарілу інфраструктуру та оборону.Раніше, наприклад, 2024 року, цей показник становив 50,5 мільярда євро за попереднього уряду, до того як Німеччина минулого року відмовилася від політики бюджетного консерватизму, намагаючись оживити свою економіку. У бюджеті цього року передбачено збільшення державного боргу на 180 мільярда євро."Бюджет передбачає істотне збільшення видатків на оборону, які, згідно з базовим бюджетом, зростуть до 105,8 мільярда євро 2027 року з 82,7 мільярда євро 2026 року", — зауважили медійники.Вони додали, що з урахуванням спеціального фонду оборони та фондів для України, загальні витрати на оборону 2027 року мають сягнути 144,9 мільярда євро.За основними пунктами угоди, Німеччина продовжить надавати Україні підтримку в розмірі 11,6 мільярда євро 2027 року та 8,5 мільярда євро на рік у період з 2028 по 2030 рік.Відповідаючи на запитання про скорочення підтримки України з 2028 року, міністр фінансів Ларс Клінгбейль звернув увагу на схвалений кредит ЄС у розмірі 90 мільярдів євро для України.Він також додав, що цифри, включені до фінансової програми, можуть змінитися в майбутньому. В цьому плані все залежатиме від потреб України.Нагадаємо, 15 квітня стало відомо, що Німеччина офіційно оголосила про розширення військової допомоги, зосередившись на посиленні далекобійних спроможностей ЗСУ. Нова стратегія передбачає не лише прямі постачання озброєння, а й запуск спільного оборонного виробництва для створення дронів стратегічного призначення..

Український лідер Володимир Зеленський заявив, що економічний дефіцит Росії сягнув захмарних показників, і жодні зовнішні фактори не зможуть стабілізувати бюджет окупантів. Президент зауважив, що зусилля Кремля використати світові енергетичні виклики приносять лише мізерний результат, який не покриває навіть десятої частини потреб агресора.Про це він заявив в інтерв’ю телемарафону "Єдині новини".Провал сподівань МосквиЗа словами глави держави, внутрішня фінансова ситуація в Російській Федерації залишається хиткою, попри розрахунки Кремля на дестабілізацію світових ринків. Зеленський наголосив, що масштаб економічних проблем агресора набагато більший, ніж здається на перший погляд, а кошти від нафтогазових стрибків не рятують ситуацію."У Росії великі проблеми з економікою. Дефіцит бюджету в 100 мільярдів доларів не покрити коштом короткої війни на Близькому Сході. Поки що вони покрили лише 10%, не більше", — заявив президент.Глобальні наслідки та загроза системі ППОХоча енергетична криза, спровокована війною в Ірані, створює додатковий тиск на Європу та США, вона не стає "рятівним колом" для російського бюджету. Проте, президент попередив, що така нестабільність виснажує західних партнерів та може негативно вплинути на постачання озброєння для ЗСУ.Як зауважив Зеленський, війна на Близькому Сході "посилює "руських", виснажує американців і енергозапаси Європи". Він акцентував на тому, що подальше розширення агресії у світі "обмежить доступ України до ППО", що є частиною стратегічного розрахунку Москви.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що російська влада готує підґрунтя для нової хвилі масштабної мобілізації, намагаючись придушити будь-які прояви громадського спротиву через жорстку цензуру в інтернеті. На думку глави держави, залучення мільйонного поповнення до лав окупаційної армії є критично необхідним для Кремля, аби спробувати повторити широкомасштабну наступальну операцію проти України..

Президент України Володимир Зеленський розкрив механіку тиску на фінансову систему агресора, наголосивши на важливості ударів по енергетичному сектору. За словами глави держави, поєднання міжнародних санкцій та українських далекобійних атак уже призвело до суттєвих дірок у бюджеті Російської Федерації.Про це він заявив в інтерв'ю для Axios.Стратегія пріоритетівУ розмові з журналістами президент наголосив, що в умовах війни проти більшої за ресурсами країни Україна змушена діяти асиметрично. Головним завданням є пошук вразливих точок противника та чітке визначення пріоритетних цілей для атак."Коли твоя країна менша за ворога, ти маєш знаходити його слабкі місця і визначати пріоритети", — пояснив логіку дій українського командування Зеленський.Три фактори тискуОсновою стабільності Російської Федерації залишається експорт енергоносіїв, саме тому цей сектор є головною мішенню. Глава держави виділив три ключові чинники, які наразі дестабілізують економіку ворога:міжнародні санкції: послідовне обмеження можливостей Москви торгувати на світових ринках;далекобійні удари: успішні атаки України на енергетичні об'єкти безпосередньо на території Росії;конкуренція на ринку: збільшення обсягів експорту енергоресурсів з боку США та країн Близького Сходу.За оцінкою президента, сукупність цих факторів призвела до того, що дефіцит російського бюджету у 2026 році сягнув позначки приблизно у 100 мільярдів доларів.Тривожні тенденціїПопри значний дефіцит, ситуація залишається напруженою. Зеленський застеріг, що ворог намагається адаптуватися до складних умов. Зокрема, наразі фіксується зростання щоденних доходів Росії від енергетики, що дозволяє Москві продовжувати фінансувати військові дії. "Наразі ж їхні енергетичні доходи зростають щодня, і це нам не допомагає", — підсумував президент, закликаючи до посилення тиску на агресора.Нагадаємо, російська влада з 1 квітня запроваджує повну заборону на вивезення пального за межі країни, намагаючись вгамувати стрімке зростання цін на внутрішньому ринку. Обмеження діятимуть щонайменше до кінця липня 2026 року на тлі системних проблем у нафтовій галузі агресора..

У неприфронтових регіонах 245 об’єктів критичної інфраструктури отримають додатковий захист у межах підготовки до наступної зими. Для цього Кабінет міністрів України виділив 9,2 мільярда гривень на виконання Планів стійкості регіонів.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це другий транш фінансування планів стійкості", — наголосила очільниця українського уряду.Вона деталізувала, як розподіляться кошти із загальної суми:5,2 мільярда гривень — Агентству відновлення на захист великих енергетичних об’єктів;3,5 мільярда гривень — регіонам на будівництво захисних споруд для розподільчих підстанцій, трансформаторів, газорозподільних станцій та інших об’єктів критичної інфраструктури;528 мільйонів гривень — акціонерному товариству "Укрзалізниця" для посилення захисту власних об'єктів.Прем’єр-міністерка запевнила, що виділені кошти покриють 30% потреби в фінансуванні визначених об’єктів і частку заборгованості щодо вже розпочатих робіт."Готуватися до зими маємо вже зараз. Робимо це в межах реалізації Планів стійкості регіонів. Пріоритети — захист енергообʼєктів, розвиток розподіленої генерації, забезпечення додатковими джерелами живлення об’єктів тепло- та водопостачання, а також децентралізація теплопостачання", — акцентувала вона.Керівниця Кабміну додала, що минулого тижня уряд виділив 12,85 мільярда гривень прифронтовим областям на перші роботи з підготовки до наступної зими в межах планів стійкості."Кошти спрямували на 209 об’єктів критичної інфраструктури в прифронтових регіонах і Київській області. Першочергові роботи там уже розпочаті", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що 24 березня прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко подала декларацію про доходи за 2025 рік. Там вказано, що вона отримала 4,76 мільйона гривень доходу. Згідно з декларацією, 2025 року вона отримала 1,37 мільйона гривень заробітної плати в Кабінеті міністрів і 3,24 мільйона гривень гонорарів від Київської школи економіки (KSE)..