# бюджет

Держава планує збільшити студентські виплати. Очікуються, що стипендії зростуть з 1 вересня 2026 року.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України.У держбюджеті на 2026 рік закладено 6,6 мільярда гривень на академічні та іменні стипендії. Ця сума це на 1,2 мільярда гривень більша ніж цьогоріч."Студенти університетів і коледжів уже з 1 вересня 2026 року отримуватимуть удвічі більші виплати", — запевнили в у відомстві.Основні зміни:університети: зростуть усі види стипендій — від мінімальної академічної до президентської та галузевих;коледжі: аналогічне підвищення — мінімальна, підвищена, галузеві та іменні стипендії також зростуть вдвічі."Таке рішення — це інвестиція у майбутнє молоді, розвиток людського капіталу та підсилення мотивації до якісної освіти в Україні", — пояснили у Міністерстві фінансів.Як відомо, у серпні президент Володимир Зеленський заявляв, що наступного року усім українським студентам можуть підвищити стипендії. Тоді він зауважив, що це рішення має "пропрацювати" уряд.Стипендія — грошове забезпечення, що регулярно надається особам, які навчаються на денних відділеннях (факультетах) вищих та професійних навчальних закладів, а також особам, які проходять підготовку в аспірантурі та докторантурі, незалежно від інших виплат, передбачених законодавством України. Вона забезпечує умови реалізації гарантій держави щодо отримання громадянами вищої та професійної освіти і матеріальне стимулювання якісного навчання.Нагадаємо, 3 грудня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроект №13650, який визначає формат та правила здачі національного мультипредметного тесту та вступної кампанії 2026 року..

У понеділок, 8 грудня, конгресмени Сполучених Штатів Америки презентували остаточний текст законопроекту про оборонну політику. Він передбачає рекордні витрати на національну безпеку, а також хоча й меншу, але все ж допомогу Україні.Про це повідомили журналісти агенції Reuters. Вони зазначили, що документ передбачає виділення на військові витрати 901 мільярда доларів на 2026 фінансовий рік. Це на вісім мільярдів доларів більше, ніж запитував президент США Дональд Трамп у травні цього року. Також у документі передбачено допомогу Україні."Законопроект продовжує фінансування ініціативи з надання допомоги Україні у сфері безпеки на рівні 400 мільйонів доларів на рік на 2026 і 2027 фінансові роки", — зауважили медійники.Крім того, Конгрес США вимагатиме частішої звітності про внески союзників в Україну, щоби відстежувати, як європейські партнери підтримують Київ.Також документ накладає на очільника Пентагону зобов'язання доповідати до Палати представників США та Сенату про призупинення або припинення надання Україні розвідданих. Палата представників проведе голосування щодо цього законопроекту найближчими днями."Цей закон містить у собі важливі положення, ухвалені Палатою представників, які гарантують, що наші збройні сили залишаться найсмертоноснішими у світі та зможуть зробити будь-якого супротивника", — заявив спікер Палати представників Майк Джонсон.Він додав, що документ сприятиме реалізації порядку денного Трампа, "поклавши край ідеології пробудження в Пентагоні, забезпечивши безпеку кордонів, пожвавивши оборонно-промислову базу та відродивши військову етику".Масштабний документ обсягом у 3 000 сторінок передбачає підвищення зарплат військовослужбовцям на 4%, але не містить двопартійних зусиль зі стимулювання житлового будівництва, які деякі законодавці хотіли включити до остаточного варіанту.На додаток до типових положень документа про закупівлі військової техніки та підвищення конкурентоспроможності з такими країнами, як Китай і Росія, законопроект фокусується на скороченні програм, які критикує Трамп. Серед таких — ініціативи щодо різноманітності, рівності й інклюзивності.Крім того, документ скасує укази AUMF 1991 і 2002 років, які уповноважили США вислати Саддама Хусейна з Кувейту та санкціонували вторгнення до Іраку 2003 року. Законодавці обидвох партій роками домагалися скасування цих дозволів, стверджуючи, що після повалення режиму Хусейна вони більше не потрібні.Як відомо, з поверненням Дональда Трампа до влади, США скоротили свою допомогу Україні. Зокрема, разом із НАТО створили механізм PURL, за допомогою якого тепер країни Європи фінансують і купують американську зброю для України.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що в США незадоволені європейськими союзниками з НАТО. Заступник державного секретаря Крістофер Ландау розкритикував Європу за надання переваги власній оборонній промисловості замість американських постачальників зброї..

Середня заробітна плата у 2026 році зросте на понад три тисячі. Зараз вона становить 26 913 гривень.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, посилаючись на державний бюджет на наступний рік, який ухвалили 3 грудня.За її словами, у 2026 році прогнозується зростання середньої заробітної плати до 30 тисяч гривень. Також уряд з 1 січня обіцяє на 30% підвищити виплати педагогічних і науково-педагогічних працівників.Держбюджет на 2026 рік: інші важливі показникиНа 2026 рік 468,5 мільярда гривень виділили на пенсії, соціальні виплати вразливим категоріям, пільги та субсидії, а також підтримку осіб з інвалідністю та демографічний розвиток. Йдеться про комплексну підтримку сімей з новонародженими та маленькими дітьми (допологова, післяпологова допомога, "єЯсла", "Пакунок школяра"). Свириденко також анонсувала подальше зростання ВВП до 10,31 трильйона гривень та уповільнення інфляції."Попри війну, українська економіка демонструє стійкість і відновлення", — зазначила вона.Посадовця наголосила, що мета бюджету на 2026 рік — забезпечити оборону країни, підтримати людей і створити умови для економічного зростання навіть в умовах повномасштабного вторгнення.Нагадаємо, ключовими тенденціями на українському ринку праці у 2026 році будуть дефіцит працівників та подальше зростання заробітних плат..

У середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила державний бюджет на 2026 рік. Ключовими пріоритетами бюджету є оборона, безпека і соціальна стійкість.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Разом з міністром фінансів провели за ці дні низку зустрічей з представниками фракцій. Це спільна робота, і для нас важливо, щоб бюджет був збалансованим і відповідав реальним потребам країни під час війни", — зазначила вона.Свириденко пояснила, що держбюджет на 2026 рік є важливою основою для планування життя держави та отримання міжнародного фінансування, в тому числі допомоги за новою програмою МВФ на 2026-2029 роки. Ключові пріоритети бюджетуПріоритетами бюджету, за словами Свириденко, є оборона, безпека і соціальна стійкість. "Це той фундамент, на якому будується державна політика", — зауважила прем'єр.Оборона та безпека Держава спрямовує 100% власних надходжень на Сили оборони. Йдеться про:грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин;посилення ППО;розробку та виробництво української зброї, в тому числі дронів. У 2026 році витрати на армію становитимуть 2,8 трильйона гривень. Це майже 60% від усіх видатків.Соціальна стійкістьОсвіта — передбачили 273,9 мільярда гривень (+75 мільярда гривень до 2025 року). Зокрема 195,3 мільярда гривень (+55,4 мільярда гривень до 2025 року), що враховує підвищення на 30% зарплат педагогічних і науково-педагогічних працівників з 1 січня 2026 року. Також уряд розробляє нову систему оплати праці освітян, яка має запрацювати з вересня 2026 року.Охорона здоров'я — 258,6 мільярда гривень (+38,8 мільярда гривень до 2025 року). Серед пріоритетів: збільшення зарплат лікарів первинної та екстреної медичної допомоги, безплатні ліки, перевірка здоровʼя для громадян віком понад 40 років. Підтримка ВПО — 72,6 мільярда гривень. Увагу у 2026 році зосередять на підтримці людей, які втратили дім через війну. Зокрема 1,4 мільярда гривень заклали на нову програму для підтримки ВПО з ТОТ. Ветеранська політика — 18,9 мільярда гривень. Фінансування зросте на 6,3 мільярда гривень порівняно з минулим роком. Йдеться про підтримку житлом та інструменти для подальшої реінтеграції в цивільне життя. Соціальна підтримка — 468,5 мільярда гривень (+47,6 мільярда гривень до 2025 року). Кошти спрямують на пенсії, соціальні виплати вразливим категоріям, пільги та субсидії, підтримку осіб з інвалідністю та демографічний розвиток. Також серед пріоритетів комплексна підтримка сімей з новонародженими та маленькими дітьми (допологова, післяпологова допомога, "єЯсла", "Пакунок школяра"). Безпека на прифронтових регіонах. Вперше передбачили один мільярд гривень на укриття у дитячих садках.Підтримка підприємцівУряд планує продовжити програми підтримки бізнесу та українських виробників у межах політики "Зроблено в Україні". Зокрема у держбюджеті передбачені кошти на:"Доступні кредити 5-7-9%";індустріальні парки;програми часткової компенсації української техніки та обладнання;гранти та інші ініціативи з розвитку українських виробників;забезпечення українців житлом за програмою "єОселя".Підтримка регіонів, в тому числі прифронтових На ці потреби виділили 293 мільярди гривень. Ці кошти забезпечать оплату праці педагогів, підтримку місцевих бюджетів, фінансування харчування дітей у школах для 1-11 класів, освіти, соціального захисту, охорони здоров’я та компенсацію різниці в тарифах."Мета бюджету — забезпечити оборону країни, підтримати людей і створити умови для економічного зростання навіть в умовах повномасштабного вторгнення", — додала Свириденко.Свириденко зауважила, що попри війну, українська економіка демонструє стійкість і відновлення. У 2026 році прогнозується подальше зростання ВВП до 10,31 трильйона гривень, уповільнення інфляції та зростання середньої заробітної плати до 30 тисяч гривень. Доходи бюджету зростуть до 2,92 трильйона гривень, що на 446,8 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році. Видатки теж зростуть — і становитимуть 4,83 трильйона гривень, що на 134,5 мільярда гривень більше, ніж у попередньому році.Нагадаємо, раніше віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що у Європейському Союзі є порозуміння щодо фінансової підтримки України на наступні два роки. Тому в державному бюджеті на 2026 рік не буде "дірки"..

У середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила державний бюджет на 2026 рік. Основними будуть видатки на оборону.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк. Він констатував, що "за" документ проголосували 257 депутатів."Рада прийняла Бюджет на 2026 рік. Точніше популістичний бюджет виборів", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Сам Железняк зауважив, що голосував "проти".Державний бюджет на 2026 рік: основні показникиЯк відомо, в першому читанні державний бюджет України на 2026 рік ухвалили ще 22 жовтня. Уряд 5 листопада підготував документ до другого читання у Верховній Раді. До нього внесли низку змін.Витрати на 2026 рік в бюджеті заклали в розмірі 4,8 трильйона гривень при доходах у 2,83 трильйона гривень. Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені 2026 року. Документ встановлює з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату:у місячному розмірі — 8 647 гривень;у погодинному розмірі — 52 гривні.Зараз мінімалка становить 8 000 гривень. Вона зросте на 8,1%.За очікуваннями Мінекономіки, 2025 році середня зарплата збільшиться на 20,6% до 25 886 гривень. Це зарплата до вирахування податків. Кабінет міністрів прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців 2026 року до 16%. Згідно з документом, середня зарплата становитиме 2026 року 30 032 гривні.Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію). Документ пропонує установити з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 209 гривеньУ документі закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 гривні за долар 2026 року. Цей курс є розрахунковим і жодним чином не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами.Очікується, що реальний ВВП 2026 року зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трильйона гривень. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%.Прийняття державного бюджету: коментар ЗеленськогоПрезидент України Володимир Зеленський Вдячний подякував усім парламентарям, які підтримали бюджет на 2026 рік. "Це важливий сигнал стійкості України та стабільного фінансового забезпечення потреб наступного року", — наголосив гарант.Зеленський також назвав три пріоритети державного бюджету: гарантування української оборони;соціальні програми;можливість відновлювати життя після російських ударів. "Працюємо і з партнерами, щоб залучити необхідну фінансову підтримку для України. Зараз є чітке свідчення для всіх партнерів, що жодних внутрішніх підстав для нестабільності в Україні не буде", — додав президент.Нагадаємо, раніше віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що у Європейському Союзі є порозуміння щодо фінансової підтримки України на наступні два роки. Тому в державному бюджеті на 2026 рік не буде "дірки"..

У понеділок, 1 грудня, депутати від фракції "Слуга Народу" зустрічалися з урядовцями та премʼєр-міністеркою Юлією Свириденко. Вони обговорювали питання бюджету, кандидатів на посади міністрів у вакантних міністерствах юстиції й енергетики та покращення комунікації між парламентом і урядом.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на нардепів від "Слуги народу". Зокрема, представниця монобільшості Галина Янченко розповіла, що можливість ухвалення бюджету на 2026 рік наразі мінімальна, адже в депутатів є запитання до його видатків."Це зміна політики щодо ФОПів. Також є дискусійне питання щодо зарплати вчителів, тому що, з одного боку, там вже розпочалися процеси, зокрема, публічна комунікація щодо підвищення. Але так само незрозуміло, що стане джерелом цих виплат і яка процедура”, — зазначила вона.Раніше стало відомо, що Міжнародний валютний фонд нібито закликав уряд України запровадити обов'язковий податок на додану вартість для ФОП, річний оборот яких перевищує один мільйон гривень. ПДВ в Україні складає 20%.Один зі співрозмовників журналістів повідомив, що його цікавлять потенційне збільшення видатків на сектор безпеки й оборони, зокрема, щодо зарплат військовим. Також обговорювали можливе усунення програми "Національний кешбек" і зменшення видатків на телемарафон.Галина Янченко й інші співрозмовники медійників зауважили, що ухвалення бюджету має відбутися до кінця грудня через те, що таку умову Україні висунув МВФ для запровадження наступних програм із фінансування.Окремо, депутати обговорили з Юлією Свириденко майбутніх кандидатів на посади міністрів юстиції й енергетики. Профільні комітети готують списки кандидатів, далі відбудеться обговорення у фракції, а згодом узгодження у премʼєр-міністерки та президента. Після цього за кандидата голосуватимуть на засіданні."Денис Маслов зараз кандидат, але не виключено, що з’являться й інші кандидати у процесі", — розповів співрозмовник у фракції.Галина Янченко зазначила, що під час зустрічі нардепів і уряду 1 грудня прізвище Дениса Маслова не звучало. Планується, що уряд і надалі продовжить консультації з парламентом, зокрема, з іншими фракціями та групами.Нагадаємо, що Україна 2025 року витрачає на оборону 54 мільярди доларів, посідаючи одне з провідних місць у глобальному рейтингу військових витрат. Лідером за обсягом оборонних витрат залишаються США — 949,2 мільярда доларів, далі йдуть Китай (449,9 мільярда доларів) і Росія (352,1 мільярда доларів)..

Російський диктатор Володимир Путін підписав федеральний бюджет на 2026 рік, який демонструє остаточний перехід країни на "рейки воєнного часу". Майже 40% усіх запланованих витрат у ньому спрямовано на армію та силовий блок.Про це у Telegram-каналі повідомляє Центр протидії дезінформації. Як зазначають у відомстві, це рекордний показник з часів СРСР і прямий сигнал про те, що мирні плани на найближчий рік не входять до пріоритетів Кремля.Фінансування війни коштом громадянНовий бюджет передбачає значний дефіцит у розмірі 1,6 відсотка ВВП через різке падіння доходів Росії від нафти й газу внаслідок міжнародних санкцій. Для покриття цього дефіциту Кремль пішов на безпрецедентні кроки, які безпосередньо вдарять по населенню:урізання соціальних програм. Частка соціальних програм у бюджеті падає до 25% — це найнижчий показник за останні 20 років;нові податки та збори: Влада підвищує ПДВ до 22 процентів, ускладнює роботу малого бізнесу, а також вводить різноманітні нові збори для підприємців та простих росіян.Фактично, платити за війну доведеться населенню Росії — через посилення податкового тиску та згортання соціальних послуг.Пріоритет — затяжна війнаПідписаний бюджет чітко засвідчує, що Кремль переводить країну на воєнну економіку. Він посилює силовий апарат і скорочує фінансування всіх сфер, не пов’язаних з армією.Експерти зазначають, що цей фінансовий план вкотре підтверджує, що пріоритетом для Кремля залишається затяжна війна, навіть ціною деградації економіки та зубожіння власного населення.Раніше аналітики Інституту вивчення війни повідомляли, що російська економіка продовжує демонструвати ознаки розколу, оскільки Кремль продовжує надавати пріоритет економіці воєнного часу над стабільністю. Нагадаємо, раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомляла, що Центральний банк Росії уперше в історії розпочав прямі продажі золота зі своїх стратегічних резервів на внутрішньому ринку, що стало вимушеним заходом на тлі міжнародних санкцій. Доступ до металу відкрили для банків, державних компаній та окремих інвестиційних структур. У відомстві зазначили, що цей крок розглядається як вимушений захід: фактично, золото стало ключовим інструментом для підтримки курсу рубля.Додамо, 27 серпня незалежне російське видання The Moscow Times повідомляло, що зростання російської економіки цього року може сповільнитися до 1,5%. Таку інформацію оприлюднив на зустрічі з кремлівським диктатором Володимиром Путіним віце-прем’єр-міністр Росії Антон Сілуанов..

Російський диктатор Володимир Путін затвердив федеральний бюджет на 2026 рік. Він передбачає рекордні витрати на війну з Україною.Про це повідомляє The Moscow Times. Згідно з документом, наступного року Кремль планує витратити на війну з Україною майже 30% бюджету. Так, на армію у 2026 році виділяється 166,8 мільярда доларів або 2,93 трильйона рублів. Як очікується, гроші спрямують на закупівлі зброї. У виданні відзначили, що це рекордні військові витрати на військо з часів СРСР. Водночас ще близько 3,91 трильйона рублів (50,4 мільярда доларів) закладено на статтю "національна безпека", яка передбачає фінансування МВС, Росгвардії, спецслужб і пенітенціарної системи.Відтак, загалом країна-агресорка наступного року витратить на армію і силові органи 16,84 трильйона рублів (217,2 мільярда доларів), або 38% бюджету.Нагадаємо, раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомляла, що Центральний банк Росії уперше в історії розпочав прямі продажі золота зі своїх стратегічних резервів на внутрішньому ринку, що стало вимушеним заходом на тлі міжнародних санкцій. Доступ до металу відкрили для банків, державних компаній та окремих інвестиційних структур. У відомстві зазначили, що цей крок розглядається як вимушений захід: фактично, золото стало ключовим інструментом для підтримки курсу рубля.Додамо, 27 серпня незалежне російське видання The Moscow Times повідомляло, що зростання російської економіки цього року може сповільнитися до 1,5%. Таку інформацію оприлюднив на зустрічі з кремлівським диктатором Володимиром Путіним віце-прем’єр-міністр Росії Антон Сілуанов..

Центральний банк Росії уперше в історії розпочав прямі продажі золота зі своїх стратегічних резервів на внутрішньому ринку, що стало вимушеним заходом на тлі міжнародних санкцій. Доступ до металу відкрили для банків, державних компаній та окремих інвестиційних структур.Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки.У відомстві зазначили, що цей крок розглядається як вимушений захід: фактично, золото стало ключовим інструментом для підтримки курсу рубля, забезпечення ліквідності корпорацій та покриття зростальних бюджетних потреб в умовах стрімкого вичерпання інших фінансових ресурсів.До 2025 року ЦБ РФ лише купував золото у міністерства фінансів, нарощуючи власні запаси, але тепер перейшов до їх розпродажу. Це відбувається на тлі критичного зменшення ліквідних активів Фонду національного добробуту (ФНБ): його обсяг скоротився зі 113,5 мільярда доларів у 2022 році до 51,6 мільярда доларів у 2025-му. При цьому обсяг золота у структурі ФНБ за цей період впав на 57 відсотків (з 405,7 т до 173,1 т).За оцінками, у 2025 році обсяги продажів золота можуть сягнути 30 мільярдів доларів (близько 230 т), а наступного року — щонайменше 15 мільярдів доларів (115 т). Така масштабна монетизація значно пришвидшує виснаження запасів, які вже перебувають під тиском міжнародних санкцій.Хоча стратегія продажу золота дозволяє оперативно підживлювати бюджет і зберігати відносну стабільність рубля, вона створює серйозні довгострокові ризики. Фактичне "проїдання" резервів — включно із золотом, яке десятиліттями вважалося недоторканим — поглиблює дефіцит ліквідних активів і наголошує, наскільки критично звузився фінансовий простір Москви внаслідок санкцій.Нагадаємо, 27 серпня незалежне російське видання The Moscow Times повідомляло, що зростання російської економіки цього року може сповільнитися до 1,5%. Таку інформацію оприлюднив на зустрічі з кремлівським диктатором Володимиром Путіним віце-прем’єр-міністр Росії Антон Сілуанов.За даними Інституту вивчення війни, російські банкіри продовжують висловлювати стурбованість щодо дедалі більшої стагнації російської економіки. Наразі вона перебуває в "періоді охолодження"..

Уряду пропонують невідкладно розв’язати питання підвищення заробітної плати вчителям до трьох мінімальних зарплат з одночасною зміною структури. З цього приводу комітет Верховної Ради з питань освіти, науки й інновацій звернувся до бюджетного комітету та премʼєр-міністерки України Юлії Свириденко.Про це повідомив голова цього комітету Сергій Бабак, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Учора на засіданні ми розглянули питання державного бюджету на 2026 рік перед голосуванням у другому читанні. Ключове питання стосувалося трьох мінімальних зарплат для вчителів", — зазначив він.Нардеп із прикрістю констатував, що ніхто з Міністерства освіти на засіданні Кабміну не озвучив жодного аргументу, щоби відстояти не чергову надбавку до зарплати вчителів, а реформу, якої вчителі давно потребують.Він поінформував, що Кабмін не додав до проекту бюджету правки про три мінімальні заробітні плати, при тому, що Верховна Рада вже підтримала правку про зміну структури оплати праці."Ми ще раз порушили питання, чому не врахована правка. Мінфін аргументував відмову потребою у додатковому фінансуванні у понад 20 мільярдів гривень. За нашими підрахунками, підрахунками здорового глузду та математики — для реалізації цієї реформи потрібно 13 мільярдів 497 мільйонів гривень, з яких 45% одразу повертаються в бюджет", — пояснив Бабак.Голова комітету також зауважив, що після запланованого Міносвіти підвищення посадового окладу педагогів 2026 року, що анонсувалося як підвищення на 50%, в реальності складе лише 33%."До того ж це збільшення закладено в окрему бюджетну програму, а не в освітню субвенцію, а це означає, що будь-який вчитель, який прочитає проект бюджету на 2026 рік зрозуміє, що це не підвищення зарплати, а чергова доплата", — наголосив він.Сергій Бабак акцентував, що якщо змінити систему нарахування зарплат, не потрібно буде щороку "виборювати" підвищення та доплати, бо вчителі матимуть зрозумілу структуру оплати праці.Нагадаємо, що, за інформацією Державної служби статистики, станом на 1 листопада на українському ринку праці зберігається тенденція щодо зростання середньої зарплати. У вересні вона сягнула 26 623 гривні..

Станом на сьогодні курс гривні лишається стабільним. Водночас українська економіка й бюджет напряму залежать від макроекономічного фінансування наших партнерів.Про це в інтерв'ю TrueUA заявив економіст та експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. Він наголосив, що єдиним найбільшим джерелом поповнення валютних резервів Національного банку є макрофінансова валютна допомога, адже на сьогодні Україна "воює у борг"."Тому, коли ми з вами говоримо про стійкість національної грошової одиниці, вона напряму залежить від своєчасності повноти отримання нами макрофінансової допомоги. Для прикладу: 2022 року, коли не було макрофіну, НБУ, щоби погасити соціальні зобов'язання держави, вимушений був провести емісію, тобто викупити облігації Міністерства фінансів на 400 мільярдів гривень", — наголосив він.За його словами, саме це призвело до падіння курсу національної грошової одиниці до 36 гривень за долар. Це є яскравим прикладом, як від фінансової стабільності бюджету залежить курсовий паритет і ситуація з валютним курсом. "Тому повторюся: все залежить від макрофінансової допомоги: якщо ми її отримаємо 2026 року, курс буде більш-менш стабільним. Якщо ні — держава покриватиме свої зобов'язання облігаціями, які викуплятиме Нацбанк, й тоді курс котитиметься вниз. При цьому Міжнародний валютний фонд наполягає на девальвації гривні. У засобах масової інформації вже покотилася активна дискусія з приводу того, що МВФ вимагає зниження курсу української грошової одиниці для того, аби ефективніше використовувати ту валюту, яка приходить в країну", — зазначив Пензин.Як відомо, Міжнародний валютний фонд вважає, що послаблення курсу гривні покращить фінансовий стан й допоможе профінансувати заплановані видатки державного кошторису України на 2026 рік. Фонд вбачає у девальвації гривні потрібний для початку перемовин щодо нової програми фінансування крок, а це важливо в умовах продовження війни протягом 2026 року. МВФ прогнозує середній курс долара на 2026 рік на рівні 45,4 гривні. Національний банк, своєю чергою, проти девальвації, адже це може призвести до росту інфляції та незадоволення населення.Економічний експерт додав, що у бюджеті на наступний рік доходи прогнозуються у розмірі 2,8 трильйона гривень, а видатки — 4,8 трильйона гривень. Тобто Україні потрібно десь шукати два трильйони гривень, а це 45 мільярдів доларів. "Тому маємо розуміти: якщо виникнуть проблеми з цими грошима, й держава вимушена буде кредитувати соціальні видатки коштом облігацій, що купляє Нацбанк, курс, відповідно, покотиться", — резюмував Пендзин.Нагадаємо, раніше експерти прогнозували, що зима 2026 року може бути складною для ринку тепличних овочів. Причина — перебої з електроенергією та зростання цін на енергоносії. Уже зараз імпортна продукція, переважно з Туреччини, активно заповнює полиці супермаркетів..

У проекті Державного бюджету на 2026 рік передбачили підвищення зарплат педагогічним працівникам з 1 січня.Про це повідомив міністр освіти Оксен Лісовий. Він спростував інформацію, яку активно поширюють у мережі, що нібито в проекті Держбюджету, поданого урядом до другого читання, не передбачені кошти на підвищення заробітної плати освітянам. Щоб уникнути подвійних трактувань на чутливій темі, якою є підвищення заробітних плат, посадовець надав офіційне роз’яснення."У проекті Державного бюджету-2026 передбачено кошти на підвищення заробітних плат педагогічних працівників у два етапи: з 1 січня — на 30% до посадового окладу, а також ще на 20% з 1 вересня. Це означає загальне зростання на 50% протягом року", — зауважив він.Лісовий запевнив, що інформація про "відмову від підвищення" або "переспрямування коштів" не відповідає дійсності. Зростання заробітних плат буде здійснюватися поетапно, як і анонсувалось урядом. "Окрім того, у проекті бюджету, який поданий урядом до другого читання, також передбачено збільшення обсягу фінансування для схожого підходу для педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти та закладів фахової передвищої освіти, що входять до структури університетів", — додав міністр.Водночас у 2026 році ми продовжимо роботу над реформою системи оплати праці педагогів. Це рішення передбачено в проєкті бюджету.Нагадаємо, у грудні 2025 року українські педагоги зможуть зареєструватися на платформі "Вектор" для подальшої участі в програмі "Гроші ходять за вчителем". .

У Європейському Союзі є порозуміння щодо фінансової підтримки України на наступні два роки. Тому в державному бюджеті на 2026 рік не буде "дірки".У цьому запевнив віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка під час брифінгу для журналістів."Я більш-менш впевнений, що дірки в бюджеті не буде. Є консенсус, що фінансова підтримка України на 2026-2027 роки буде", — зазначив він.За його інформацією, така аксіоматична історія чітко зафіксована, тож наразі стосовно неї змін не передбачається."Дискусія між державами-членами ЄС відбувається з приводу того, яким чином це зробити", — пояснив Качка.Він додав, що обговорюються і можливі запасні варіанти. Вони необхідні на випадок форс-мажорів, які завжди варто передбачати й обумовлювати можливі шляхи виходу зі складних ситуацій.Віце-прем’єр-міністр, зокрема, навів приклад: якщо в грудні на засіданні Європейської ради все ж не ухвалять остаточне рішення про виділення Україні репараційного кредиту.Але зараз усі ці варіанти перебувають на ранніх стадіях обговорень. За словами Тараса Качки, завжди на столі залишатиметься варіант виділення макрофінансової допомоги й інші інструменти допомоги Україні, які вже використовувалися раніше.Нагадаємо, що 22 жовтня Верховна Рада України ухвалила проект державного бюджету на 2026 рік в першому читанні. Основними стануть видатки на оборону, хоча після цьогорічної паузи зростуть і соціальні стандарти..

У середу, 5 листопада, Європейський Союз досягнув попередньої домовленості щодо приєднання України до Європейського оборонного фонду. Його бюджет — близько восьми мільярдів євро.Про це повідомив сайт Ради ЄС. Там нагадали, що Фонд (European Defence Fund) здійснює фінансування спільних досліджень і розробок в оборонній сфері між європейськими країнами."Мета — зміцнення конкурентоспроможності та технологічної незалежності оборонної промисловості Євросоюзу", — йдеться в повідомленні.Україна в межах угоди отримає доступ до спільних європейських досліджень і розробок в оборонній сфері."Основний аспект домовленості — заходи стимулювання інвестицій у сферу оборони в межах чинного європейського бюджету з метою реалізації плану ReArm Europe", — пояснили в дописі на сайті Ради ЄС.Там додали, що цей план спрямований на збільшення оборонних витрат і зміцнення військових спроможностей ЄС.Латвійський євродепутат Ріхард Колс, який проводив переговори від парламенту, назвав угоду "чітким сигналом, що ЄС нарешті розпочинає ставитися до оборонних інвестицій з серйозністю, якої вимагають часи".Зазначається, що план ReArm Europe передбачає залучення європейськими країнами до 800 мільярдів євро на оборону.Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що країни НАТО вже мають найсучасніші системи, які забезпечують перевагу, а обсяги виробництва зброї — найвищі за останнє десятиліття.Нагадаємо, що 4 листопада Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про п’ятий платіж у межах Ukraine Facility — програми підтримки України на 2024-2027 роки. Кошти підуть на макрофінансову стабільність та безперервну роботу державного управління..

Український уряд підготував проект Державного бюджету-2026 до другого читання у Верховній Раді. До нього внесли низку змін.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко.За її словами, усі рішення в цьому документі напрацьовувались в контексті ключових пріоритетів бюджету. Головні напрямки — безпека, оборона і соціальна стійкість. "Увесь обсяг власних надходжень уряд спрямовує на Сили оборони. Водночас важливим є забезпечення гідної оплати праці у соціальній сфері, тому заклали в наступному році підвищення зарплат лікарям та освітянам. Уряд постійно в пошуку додаткових ресурсів — як внутрішніх, так і зовнішніх — для забезпечення усіх необхідних видатків і зобовʼязань", — зауважила Свириденко.Проект Держбюджету-2026: що змінилиДля забезпечення балансу потреб оборони та соціальних видатків внесли відповідні зміни напередодні другого читання. Йдеться про:загальний обсяг доходів зросте на 27,8 мільярда гривень. Зокрема шляхом підвищення ставки податку на прибуток для банків з 25% до 50%;видатки теж зростуть — на 33,6 мільярда гривень. Зокрема з цих коштів 18,9 мільярда гривень поповнять резервний фонд. Так, 6,6 мільярда гривень піде на поетапне підвищення зарплат не лише вчителям шкіл, але і викладачам закладів вищої освіти та фахових коледжів на 50% протягом року."Розраховуємо на підтримку народних депутатів і сподіваємось на якнайшвидше ухвалення Держбюджету-2026", — підсумувала вона.Нагадаємо, 22 жовтня Верховна Рада України ухвалила проект Державного бюджету на 2026 рік в першому читанні. "За" документ проголосували 256 депутатів..