# бюджет

Уряд України гарантує стовідсоткове забезпечення потреб Сил оборони та своєчасне закриття регіональних бюджетних платежів. Водночас очільник Кабміну наголосив на важливості термінового ухвалення парламентських рішень для залучення мільярдних міжнародних коштів до кінця року.Про це повідомив у Telegram-каналі прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Виконання зобов'язань та пріоритет ЗСУЗа словами посадовця, фінансування Сил оборони України здійснюється в повному обсязі, адже це завдання залишається головним для виконавчої влади. Усі заплановані платежі з регіональних бюджетів за вересень успішно виконані, а розрахунки за жовтень завершаться вже найближчим часом."Фінансування Сил оборони буде забезпечене в повному обсязі. Це безумовний пріоритет", — зазначив Корецький.Міжнародна підтримка та ризики для бюджетуВодночас, як зауважив очільник уряду, для забезпечення інших державних видатків до кінця року критично важливою залишається міжнародна допомога. Завдяки виконанню урядових зобов'язань та рішень Парламенту Україна розраховує отримати щонайменше 4 мільярди євро вже в листопаді. Загальна ж потреба у фінансуванні сягає близько 29 мільярдів євро."Будь-яка затримка у голосуванні може призвести до того, що частина міжнародного фінансування не надійде цього року. Це створює ризики вимушеного призупинення фінансування окремих статей видатків", — застеріг прем'єр-міністр.Аби запобігти затримкам, урядовці активно працюють у профільних комітетах Верховної Ради та розраховують на оперативне ухвалення рішень наступного сесійного тижня.Нагадаємо, 13 жовтня Кабінет міністрів ухвалив рішення про виділення додаткових 60 мільярдів гривень на забезпечення потреб українських захисників. Левова частка цих коштів спрямується безпосередньо на грошове забезпечення військовослужбовців та підтримку їхніх сімей..

У середу, 28 жовтня, Верховна Рада України підтримала в першому читанні проєкт закону про державний бюджет України на 2027 рік. "За" проголосували 239 народних депутатів.Про це засвідчила трансляція засідання Верховної Ради України. Варто зазначити, що до документа загалом подали рекордну кількість правок — понад 5200. З них бюджетний комітет врахував лише 90 пропозицій депутатів. Серед них — підвищення виплат військовим і розширення державних гарантій для оборонних підприємств.Водночас перед ухваленням бюджету в першому читанні не підтримали низку пропозицій, зокрема:спрямування коштів від угод зі слідством на потреби ЗСУ — поправка передбачала заборону переказувати такі кошти третім особам, а гроші понад суму відшкодування завданої державі шкоди спрямовувати до спецфонду держбюджету на грошове забезпечення військових;обмеження зарплат чиновників на рівні 80 тисяч гривень на місяць — пропозиція стосувалася, зокрема, народних депутатів, суддів, прокурорів і працівників Нацбанку, виняток передбачався для тих, хто бере участь в обороні країни.Однак Верховна Рада підтримала поправку №846 про заборону фінансувати Національний кешбек із держбюджету 2027 року. Також депутати підтримали поправку №1279 про підвищення зарплат військовим. "За" неї проголосували 304 народні депутати.Далі уряд має опрацювати висновки та поправки парламенту, внести зміни та повернути доопрацьований текст у Раду для розгляду у другому читанні. Друге читання і фінальне очікується 23-26 листопада.У проєкті держбюджету-2027 закладено видатки на 7 трильйонів 272 мільярди гривень, доходи — 5 трильйонів 648 мільярдів гривень. Основні видатки — це сектор безпеки й оборони, які закладені на рівні 4 трильйонів 885 мільярдів гривень, або 43,8% ВВП країни. Граничний обсяг дефіциту очікується на позначці 1,67 трильйона гривень."Дякую народним депутатам за спільну роботу та підтримку проєкту бюджету на 2027 рік у першому читанні. Це бюджет, який враховує реалії повномасштабної війни та ключові потреби держави на наступний рік", — прокоментував у своєму Telegram-каналі премʼєр-міністр України Сергій Корецький.За його словами, передусім це необхідне фінансування безпеки й оборони, збереження фінансової стійкості та виконання важливих соціальних зобов’язань перед людьми.Сергій Корецький запевнив, що уряд опрацює бюджетні висновки парламенту та підготує проєкт до другого читання.Нагадаємо, 27 жовтня голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа інформувала про рекомендацію ухвалити проєкт державного бюджету на 2027 рік у першому читанні..

Верховна Рада відхилила правку №1003 до проєкту державного бюджету на 2027 рік, яка передбачала встановлення граничної місячної зарплати держслужбовців на рівні 80 тисяч гривень. Голосування відбулося на засіданні парламенту в середу, 28 жовтня.Пропозицію підтримали 157 народних депутатів за мінімально необхідних 226 голосів. Раніше проти її врахування виступив і бюджетний комітет Верховної Ради, пише "Економічна правда".Обмеження мало стосуватися зарплат в органах державної влади, місцевого самоврядування та бюджетних установах. Його пропонували запровадити для економії коштів державного бюджету.Зокрема, під дію обмеження могли потрапити народні депутати, судді, судді Конституційного Суду, члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, прокурори й працівники Національного банку України.Водночас обмеження не поширювалося б на тих, хто бере участь в обороні України та відсічі російській агресії. Точний перелік посад мав визначити Кабінет міністрів.Також парламентарі відхилили правку №611. Вона передбачала, що угоди про визнання винуватості не могли б зобов’язувати обвинувачених перераховувати кошти третім особам. Гроші за такими угодами мали надходити лише до державного бюджету або спрямовуватися на відшкодування збитків за цивільним позовом.Додамо, український уряд ухвалив рішення для підтримки підприємств, які зазнали руйнувань унаслідок воєнних дій, та для захисту цифрової інфраструктури країни. Відтепер низка компаній зможе отримувати державне й комунальне майно в оренду за значно спрощеними правилами..

Бюджетний комітет Верховної Ради України рекомендував ухвалити проєкт державного бюджету на 2027 рік у першому читанні. Там розглянули 5 236 поправок, провели дві робочі групи, дев’ятигодинне засідання та врахували 90 бюджетних висновків.Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Очікуємо розгляд проекту державного бюджету в першому читанні орієнтовно 28 жовтня", — зазначила вона.У сфері оборони доручили уряду опрацювати декілька надважливих питань до другого читання бюджету:питання підвищення грошового забезпечення військовослужбовців;можливість збільшення обсягу державних гарантій для підприємств ОПК удвічі, до 60 мільярдів гривень;можливість збільшення видатків на будівництво та придбання житла для військових ЗСУ;створення нової субвенції місцевим бюджетам для забезпечення центрів підготовки громадян до національного спротиву.У сфері освіти та науки:додали майже 27 мільйонів гривень на оплату праці педагогів, які проводять НМТ;піднімаємо залишки освітньої субвенції до спецфонду Міносвіти з подальшим спрямуванням на оперативні освітні потреби під час року;доручаємо уряду розглянути можливість збільшення субвенції місцевим бюджетам на майстерні для закладів професійної та фахової передвищої освіти та на укриття в школах та садочках, а також передбачити кошти на енергонезалежність шкіл (субвенція місцевим бюджетам) і закладів фахової та вищої освіти;збільшити на 700 мільйонів гривень видатки для наукової діяльності установ Національної академії наук;додати 10 мільйонів гривень для Української академії лідерства;доручаємо уряду знайти кошти на пілотний проект реформи оплати праці вчителів.У сфері охорони здоров’я:додали 150 мільйонів гривень на закупівлю лікарських засобів для аутоімунних захворювань нервової системи та нейром'язових захворювань, а також доручаємо уряду відшукати кошти на ліки для пацієнтів з ахондроплазією та м’язовою дистрофією Дюшена та на медичні вироби для Клінічної лікарні "Феофанія";доручаємо уряду знайти додаткові гроші на проведення остеоінтегративного протезування ветеранів.Для місцевих бюджетів та регіонального розвитку: уряд має опрацювати питання зарахування 4% ПДФО (крім військового ПДФО) до бюджетів громад та відповідно збалансувати цю поправку, оскільки держбюджет втрачає 18,2 мільярда гривень;комітет доручив уряду розглянути можливість не вилучати реверс з місцевих бюджетів (втрати держбюджету і джерела для покриття оборонних видатків — 19,2 мілшьярда гривень);уряд має збільшити ресурс для ДФРР (принаймні на два мільярди гривень);рекомендуємо уряду для розрахунку показників горизонтального вирівнювання на 2027 рік використовувати дані Держстату про чисельність наявного населення громади (а не Державної міграційної служби), а ВПО — за даними Мінсоцполітики;збільшити на 118 мільйонів гривень субвенцію місцевим бюджетам на виконання повноважень районними радами;доручаємо уряду збільшити видатки на компенсацію за знищене житло, а також вишукати ресурс для завершення проектів (об’єктів) у сфері освіти та охорони здоров’я, розпочатих попередніми роками коштом фонду ліквідації наслідків збройної агресії;доручаємо уряду вивчити можливість збільшення коштів на житлове пільгове кредитування та створення соціального житла для ВПО;конкретизували, що  залишки коштів обласних бюджетів Донецької та Луганської областей та місцевих бюджетів тимчасово окупованих територій, які уряд запропонував підняти на центральний рівень на спеціальний рахунок Мінгромад для використання на житло ВПО, можна також спрямовувати на придбання готових житлових будинків, облаштування існуючих будівель під житло, створення соціального орендованого житла та житлове пільгове кредитування;визначили, що під час придбання житла для ВПО перевага надається учасникам бойових дій і особам з інвалідністю внаслідок війни;визначили, що Мінгромад щокварталу має оприлюднювати інформацію про використані кошти, підготовлені об’єкти та кількість ВПО, які отримали житло.Для підтримки економіки:додатково спрямувати на гуманітарне розмінування 100 мільяонів гривень;заборонити виплату "Національного кешбеку" з бюджетної програми на підтримку розвитку виробництва та підприємництва (на неї передбачено 9,4 мільярда гривень, і вони повинні піти на реальну підтримку бізнесу), а також вивчити питання, чи потрібно взагалі виплачувати "Національний кешбек" за державні кошти, дозволити 2027 року проведення аукціонів великої приватизації з пониженням стартової ціни, це дозволить нарешті продаж збиткових активів, наприклад, ОПЗ і Сумихімпром;установити, що сільськогосподарським виробникам компенсується до 75% вартості будівництва (реконструкції) тваринницьких ферм для утримання корів, кіз і овець, під’їзних шляхів до них і об’єктів з переробки молока (зараз компенсується 50%);опрацювати питання збільшення підтримки виробників сільськогосподарської продукції, передбачивши підтримку виробників з територій ризикованого землеробства через бойові дії, а також збільшення обсягу надання пільгових кредитів фермерам;пропонуємо установити, що фрахтувальникам, операторам і власникам суден надаються гарантії компенсації шкоди, заподіяної внаслідок війни, під час їх перебування у територіальному морі України або в акваторіях відкритих морських портів України;розглянути можливість збільшення програми страхування воєнних ризиків (зараз передбачено всього один мільярд гривень за загальним фондом);можливості започаткування нового напряму державної підтримки — логістики сільськогосподарської продукції в умовах підвищеного ризику, йдеться про перевезення сільськогосподарської продукції з прифронтових територій на безпечні території.У сфері соціального захисту доручаємо уряду провести інвентаризацію законодавчих актів, в яких прожитковий мінімум та мінімальна зарплата використовуються для розрахунку складових оплати праці та штрафів та інших виплат — це потрібно, щоби відв’язати всі виплати від ПЖМ і МЗП та мати можливість привести ці величини у відповідність до реальності.У сфері державного управління доручаємо уряду розглянути можливість збільшити видатки МЗС для закордонних дипломатичних установ і передбачити кошти для митниці на ремонт сканерів.Нагадаємо, що Україна проведе детальні переговори з керівництвом Світового банку, МВФ, Євросоюзу та країн "Великої сімки" щодо залучення необхідного зовнішнього фінансування. На 2027 рік потреба держбюджету в іноземних коштах перевищує 52 мільярди доларів, від яких безпосередньо залежить обороноздатність держави та виконання соціальних зобов'язань перед громадянами..

Українська сторона проведе детальні переговори з керівництвом Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Євросоюзу та країн "Великої сімки" щодо залучення необхідного зовнішнього фінансування. На 2027 рік потреба держбюджету в іноземних коштах перевищує 52 мільярди доларів, від яких безпосередньо залежить обороноздатність держави та виконання соціальних зобов'язань перед громадянами.Про це повідомив у Telegram-каналі прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Потреба у зовнішньому фінансуванніОчільник уряду детально обговорив ключові фінансові виклики під час виступу на міністерському круглому столі в межах щорічних зборів МВФ і Світового банку, який відбувся у режимі відеозв'язку з Києва після чергової повітряної атаки РФ. За словами посадовця, на 2027 рік потреба у зовнішньому бюджетному фінансуванні перевищує 52 мільярди доларів. Корецький окреслив поточний стан домовленостей із донорами та значення цих коштів для держави."Майже 20 мільярдів доларів уже чітко визначено в межах домовленостей з ЄС, МВФ та Японією, ще понад 32,6 мільярда доларів нам потрібно залучити. Від цих коштів залежить обороноздатність країни, виплата пенсій, підтримка роботи лікарень і бізнесу", — наголосив очільник уряду.Уряд зауважує, що наступного року бюджетні видатки виключно на сферу безпеки та оборони становитимуть майже 44% ВВП. Водночас позабюджетна потреба безпосередньо для Сил оборони оцінюється на рівні 45 мільярдів доларів.Вплив атак на економіку та зобов'язання УкраїниСистематичні ворожі удари по цивільних та промислових об'єктах завдають істотної шкоди вітчизняній економіці. Через вимушену зупинку підприємств та руйнування інфраструктури держбюджет недоотримає значні суми"Росія систематично атакує критичну інфраструктуру, бізнес, виробництва, цивільні об'єкти. Через руйнування і зупинку роботи підприємств до кінця року податкові надходження будуть приблизно на 1,5 мільярда доларів меншими за прогноз", — наголосив Сергій Корецький.Зі свого боку Україна системно виконує всі взяті на себе зобов'язання перед партнерами. Кабінет міністрів планує затвердити необхідні рішення для продовження фінансування, а Верховна Рада розгляне законопроєкти, передбачені програмами співпраці з МВФ, Світовим банком та ЄС.Глава уряду також висловив вдячність партнерам за визначені джерела покриття потреб на 2026 рік та окремо Європейському Союзу за програму Ukraine Support Loan обсягом 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки.Нагадаємо, вже найближчим часом Україна отримає від Європейського Союзу ще близько трьох мільярдів євро військової підтримки. Це реальний захист українців, які потерпають від російських обстрілів. .

За дев’ять місяців 2026 року загальний фонд державного бюджету України недоотримав майже 50 мільярдів гривень запланованих доходів. Якщо тенденція збережеться, за підсумками року нестача податкових надходжень може сягнути близько 70 мільярдів гривень.Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко під час години запитань до уряду у Верховній Раді, передає "Укрінформ".За словами Марченка, найбільша частина нестачі доходів припала на останні два місяці звітного періоду. Із майже 50 мільярдів гривень, які не надійшли до загального фонду держбюджету за січень-вересень, 32 мільярди гривень припали на серпень і вересень."За даними дев’яти місяців економіка показала майже нульовий приріст реального ВВП. За січень-вересень загальний фонд держбюджету вже недоотримав майже 50 мільярдів гривень запланованих доходів, із яких 32 мільярди гривень — у серпні та вересні", — зазначив міністр.Чому скорочуються надходження до бюджетуСеред причин нестачі доходів Марченко назвав наслідки російських обстрілів, знищення складських приміщень, блокування морських маршрутів і зниження споживчої впевненості. Ці чинники ускладнюють роботу підприємств, порушують постачання та негативно впливають на економічну активність. У результаті держава отримує менше податкових надходжень, ніж передбачалося.Водночас на економічну ситуацію тиснуть зростання витрат і порушення постачання товарів. За даними, наведеними у повідомленні, у вересні споживчі ціни зросли на 2,1%, а річна інфляція прискорилася до 10%. За прогнозом Мінфіну, за підсумками 2026 року загальна сума недоотриманих податкових платежів може становити близько 70 мільярдів гривень.Додамо, в регіонах і громадах України триває робота над формуванням децентралізованої системи складування та зберігання продукції для бізнесу. Роздрібні торгівельні мережі спробують знайти прихисток на Закарпатті, Прикарпатті, Буковина та Львівщині.Читайте також: Виробництво сталі в Україні скоротилося майже на 20%: названо причини.

На сьогодні бюджету України бракує близько 4 мільярдів доларів для покриття нагальних потреб. Проте держава вже знайшла спосіб, як перекрити цей дефіцит.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами, передає "Суспільне"."Ми знайшли формат максимальний. Десь це двостороння підтримка, яка збільшилась, а, десь це домовленості з Європейським Союзом. Ми розуміємо, як закрити, бо у нас є деякий челендж зараз, десь 4 мільярди доларів, які нам потрібні зараз. Вони нам потрібні дуже. Поки що цей дефіцит ми не закрили", — сказав президент.За його словами, на сьогодні Мінфін вже знає, як можна залучити близько 3 мільярдів із необхідної суми. Проте поки відомство не покрило цей дефіцит. Крім того, Зеленський запевнив, що зараз "є політична воля" прискорити виділення 12 мільярдів доларів кредиту наступного року."Тобто зараз технічно треба наблизити 12 (мільярдів доларів — ред.), робити все для цього і знайти 4. Ну, тобто це, ну, набагато менша проблема, ніж та, що була, ну прям набагато", — додав гарант.Нагадаємо, 4 жовтня під час візиту німецької делегації на чолі з федеральним канцлером Фрідріхом Мерцом до Києва було підписано 15 документів та досягнуто домовленостей на 8,5 мільярда євро.Додамо, Німеччина надасть Україні новий пакет підтримки загальною вартістю понад 1,3 мільярда євро. Частину коштів спрямують на посилення протиповітряної оборони, зокрема виробництво перехоплювачів для боротьби з реактивними "шахедами", а ще близько 350 мільйонів євро — на енергетичний сектор..

Україна впевнено рухається до того, щоб закрити поточний фінансовий дефіцит до завершення 2026 року. Цей процес вимагав титанічних зусиль від команди, однак поставлена мета буде досягнута.Про це заявив президент Володимир Зеленський в інтерв'ю для Reuters.Плани щодо подолання фінансової діриПрезидент наголосив, що вважає це великим досягненням для країни та європейських партнерів."Останні кілька місяців ми працювали над нашим фінансовим дефіцитом. Ми закриємо нинішній дефіцит до кінця року. У нас ще є деякі питання, над якими треба попрацювати, але ми закриємо дефіцит", — зазначив Зеленський.Бюджетні маневри та закупівля дронівПід час інтерв'ю український лідер також розповів про механізми фінансування та співпрацю із західними союзниками. Зокрема, влада планує частково використати кошти з позики на наступний рік, перенісши їх ближче до січня для замовлення безпілотників."Ми працювали з нашим бюджетом, з нашими партнерами, зокрема з Євросоюзом, і також спробуємо частково використати кошти з позики на наступний рік. Ми перенесемо це ближче до січня і за ці гроші замовимо дрони на січень та лютий 2027 року. Моя команда повернулася з Брюсселя та відзвітувала. Усе працює добре. Сподіваюся, що так буде й надалі", — додав Зеленський.Нагадаємо, журналісти видання Financial Times оприлюднили інформацію, що Україна просила в ЄС достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи..

Необхідно розрізняти військові та невійськові, тобто цивільні, потреби у фінансуванні бюджету України. Адже між ними є деякі нюанси, які подекуди плутають.Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко в дописі на своїй Facebook-сторінці."У звʼязку з нещодавніми повідомленнями в пресі з посиланнями на слова представників ЄС вважаю за необхідне пояснити декілька моментів щодо бюджетної ситуації. Варто розділити бюджетний і військовий треки фінансування", — зазначив він.Міністр додав, що міжнародне фінансування для потреб держбюджету — це кошти, які використовується для покриття невійськових видатків. До кінця року вкрай необхідно отримати від партнерів 29,5 мільярда доларів (понад три мільярди з них отримано вчора)."І ми їх отримаємо, якщо виконаємо всі узгоджені зобовʼязання з нашого боку. Виконаємо спільно — парламент і уряд. Закони та постанови. Фінансового розриву не буде, якщо ми в повній мірі виконаємо свою домашню роботу щодо наших зобовʼязань", — наголосив посадовець.Він також пояснив, що гарантовані кошти від ЄС в межах USL на потреби оборони (закупівлі зброї та дронів) є безумовними. Тобто Україна їх точно отримає."Зараз доступними до вибірки до кінця 2026 року залишаються 17 мільярдів євро. Щодо цих коштів домовилися з Єврокомісією прискорити роботу над максимально швидким погодженням запитів, які подає Україна", — зауважив міністр.За його словами, в серпні 2026 року Міноборони задекларували  додаткову (навіть після повної вибірки коштів в рамках USL) оборонну потребу розміром у 27 мільйрдів доларів."Цей тиждень разом із представниками Міноборони та Єврокомісії ми проводили зустрічі в Брюсселі, де обговорили можливі шляхи закриття цієї потреби. Ми напрацювали план і показали наше бачення, але це не означає, що цієї проблеми немає", — визнав Марченко.Він розповів, що за рахунок внутрішніх ресурсів Україна покриє понад сім мільярдів доларів з цієї потреби. Це економія та перерозподіл видатків. Ще близько 12 мільярдів доларів розраховуєо знайти рішення спільними зусиллями."Решта коштів є критичною потребою, і ми працюємо спільно з Міністерством оборони над визначенням джерела покриття. Єврокомісія не зможе її покрити через відсутність у них відповідних інструментів цього року. В цілодобовому режимі продовжуємо працювати з партнерами для забезпечення всіх потреб українського бюджету. Будемо інформувати щодо прогресу", — підсумував міністр фінансів України.Нагадаємо, журналісти видання Financial Times оприлюднили інформацію, що Україна просила в ЄС достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи..

Кремль готується до затяжної війни та різко збільшує витрати на армію, повністю відмовившись від планів щодо їх стримування. Прогнозовані оборонні видатки сягнуть рекордних показників і навантажать державні фінанси агресора.Про це повідомляє Bloomberg.Масштаби фінансового навантаження на бюджетЗаплановані показники військових витрат на наступний рік вражають своїми обсягами та значно перевищують рівень попередніх років:витрати наступного року досягнуть 17,1 трильйона рублів, що становить близько 205 мільярдів доларів;показник демонструє річне збільшення більш ніж на 40% порівняно з поточним планом;у порівнянні з періодом до початку повномасштабного вторгнення зростання становить майже 380%.Реакція експертів та зміна стратегіїАналітики зазначають, що ще рік тому Москва планувала помірне зменшення апетитів задля поповнення виснажених резервів. Проте тепер ситуація докорінно змінилася на тлі глухого кута в переговорах та продовження терору українських міст."Путін підвищує ставки", — зазначив Кирило Рогов, керівник віденської дослідницької групи Re: Russia. За його словами, агресор посилає чіткий сигнал про намір і надалі вкладати ресурси у війну, випробовуючи на міцність підтримку України з боку Європи.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що у вересні кремлівський диктатор Володимир Путін наказав військовому керівництву Росії відмовитися від будь-яких "правил ведення війни". Це стосується, зокрема, повітряних атак на Україну..

Олександр Цивінський очолив Бюро економічної безпеки України 6 серпня 2025 року, а через рік після його призначення мав відбутися зовнішній незалежний аудит ефективності роботи відомства. Однак станом на кінець вересня 2026 року формування комісії для проведення оцінювання, за повідомленнями ЗМІ, не розпочалося.Про це йдеться у відео ThePublic. Відповідно до статті 35 закону України "Про Бюро економічної безпеки України", зовнішнє незалежне оцінювання (аудит) ефективності діяльності БЕБ має проводитися через один рік та через три роки після призначення директора Бюро.Аудит має проводити спеціальна комісія з трьох осіб, яких визначає Кабінет Міністрів на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій. Закон також передбачає, що уряд має ухвалити рішення про початок формування цієї комісії не пізніше ніж за три місяці до спливу відповідного строку.Коли мав розпочатися аудит БЕБКабінет Міністрів призначив Олександра Цивінського директором БЕБ 6 серпня 2025 року. Відповідно, річний строк для проведення першого зовнішнього незалежного оцінювання настав 6 серпня 2026 року."Новий уряд Корецького досі не запустив процес перевірки бюро економічної безпеки. Рік перебування Олександра Цивінського на посаді минув, однак досі не чути ані про початок аудиту, ані про підсумкову пресконференцію щодо результатів роботи відомства", — зазначили журналісти.Для чого потрібен незалежний аудитАудит має дати зовнішню оцінку ефективності діяльності Бюро економічної безпеки після зміни керівництва. Його проводить окрема комісія, до складу якої уряд має визначити трьох осіб на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій."Попри шалену медійну активність Цивінського у перші півроку роботи, на річницю свого призначення директор БЕБ бажання спілкуватися із журналістами не виявив. За рік роботи нового директора БЕБ Олександра Цивінського бюро стало активніше комунікувати, запустило атестацію та заявило про мільярдний економічний ефект. Водночас дані Офісу генпрокурора свідчать про скорочення відшкодувань і кількості справ, доведених до суду, а бізнес дедалі частіше скаржиться на дії відомства. Передбачений законом незалежний аудит, який міг би звести ці оцінки до спільного знаменника, досі не почали", — підсумували автори матеріалу.Додамо, працівники Державного бюро розслідувань у взаємодії зі Службою безпеки України викрили двох співробітників Бюро економічної безпеки України, яких підозрюють у вимаганні та одержанні хабарів.Читайте також: Журналістське розслідування: дружина екс-очільника БЕБ набула майна ринковою вартістю на понад $300 000.

За період із серпня 2025 року по серпень 2026-го Бюро економічної безпеки України відшкодувало до бюджету 2,4 мільярда гривень. Журналісти порівняли цей показник із попереднім аналогічним періодом, коли сума становила майже 4,5 мільярда гривень, і заявили про падіння приблизно на 50%.Про це йдеться у відео ThePublic.Автори відео зазначають, що показник відшкодування збитків до державного бюджету за рік роботи Олександра Цивінського на посаді директора БЕБ суттєво зменшився."У період від серпня 2025 року по серпень 2026-го БЕБ відшкодували до бюджету 2,4 мільярда гривень проти майже 4,5 мільярдів гривень роком раніше. У результаті керування Цивінського держава лише за рік втратила два мільярди гривень", — зазначили журналісти.Ці цифри автори пов’язують із даними Офісу генерального прокурора. Водночас наведені у відео висновки про ефективність роботи БЕБ є оцінкою його авторів, а не встановленим фактом.Як змінилися інші показники БЕБУ відео також порівнюють результати роботи Бюро за перші вісім місяців 2025-го та 2026 року. За наведеними даними:кількість зареєстрованих кримінальних проваджень зменшилася на 19%;кількість повідомлень про підозру — на 36%;кількість справ, скерованих до суду, — на 42%;кількість обвинувальних актів скоротилася приблизно вдвічі."Розрив між початком і завершенням розслідування зростає. Справи відкривають, але не доводять до суду. Тезу про фіктивність показників давно озвучує віце-президент Асоціації платників податків Йосип Бучинський. За його підрахунками, до суду доходить лише 12% проваджень БЕБ за ухилення від податків, а з обвинувальним актом лише 1,3%. Решта, на його думку, працює як інструмент тиску", — пояснюють автори матеріалу.На початку роботи, за словами ThePublic, на посаді директора БЕБ Цивінський заявляв про необхідність орієнтуватися не лише на кількість кримінальних проваджень, а й на їхні результати. Зокрема, він наголошував, що одним із ключових показників має бути повернення компаній до легального бізнесу.Додамо, працівники Державного бюро розслідувань у взаємодії зі Службою безпеки України викрили двох співробітників Бюро економічної безпеки України, яких підозрюють у вимаганні та одержанні хабарів.Читайте також: Журналістське розслідування: дружина екс-очільника БЕБ набула майна ринковою вартістю на понад $300 000.

Кабінет Міністрів працює з Верховною Радою, щоб зробити 12 жовтня сесійним днем замість запланованої перерви. Дострокове засідання необхідне для ухвалення законів, від яких залежить отримання Україною близько 4,3 мільярда доларів міжнародного фінансування.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час спілкування з журналістами. За його словами, уряд має до 15 жовтня виконати свої зобов’язання перед міжнародними партнерами. Йдеться, зокрема, про необхідні постанови та інші рішення Кабміну. Частина домовленостей залежить уже від Верховної Ради, яка має ухвалити відповідні законопроєкти. Саме тому уряд пропонує провести засідання парламенту 12 жовтня.Раніше Корецький заявляв, що Кабмін спільно з парламентом прискорює роботу над документами, необхідними для отримання міжнародного фінансування. Уряд планує завершити виконання своєї частини зобов’язань до 15 жовтня.Прем’єр-міністр наголосив, що міжнародні партнери мають власні процедури погодження та виділення коштів, тому Україна повинна вчасно виконати необхідні умови."Видатки бюджету прив’язані до конкретних строків: зарплати потрібно виплачувати щомісяця, відповідно, і доходи мають надходити вчасно", — зазначив Корецький.За його словами, уряд передав депутатам конкретні терміни для кожного рішення, оскільки закон має бути не лише ухвалений, а й підписаний до визначеної дати."У партнерів є свої процедури узгодження і виділення коштів, і вони потребують часу. Для України цього часу зараз дуже мало", — додав прем’єр.Додамо, раніше в Україні поширилися чутки про можливе перенесення роботи Верховної Ради до Львова. Однак голова українського парламенту Руслан Стефанчук спростував їх..

Росія планує витратити на оборону у 2027 році 17,1 трильйона рублів, або близько 202,6 мільярда доларів. Це приблизно на 27% більше за 13,5 трильйона рублів, які спочатку закладалися в бюджеті, і найбільша сума з початку повномасштабної війни проти України у 2022 році.Про це повідомляє Reuters із посиланням на урядові документи, з якими ознайомилося агентство Згідно з документами, протягом наступних трьох років сукупні витрати Росії на оборону мають становити 50 трильйонів рублів.На 2026 рік російський уряд спочатку планував витратити на оборону 12,1 трильйона рублів. Водночас фактична сума залишається засекреченою. Крім того, частина військових витрат може проходити за іншими статтями бюджету.Дефіцит бюджету РФ зростаєУряд Росії також переглянув прогноз дефіциту бюджету на 2026 рік. Тепер він очікується на рівні 3,2% ВВП проти 1,6%, передбачених раніше. Загальні бюджетні видатки у 2026 році мають зрости на 13,2% — до 48,6 трильйона рублів, що становитиме близько 20,9% ВВП.Для фінансування зростаючого дефіциту Москва планує нові податкові заходи. Зокрема, у 2027 році має запрацювати податок на непередбачені доходи металургійних та гірничодобувних компаній, від якого влада очікує отримувати близько 200 млрд рублів щороку.Російський уряд також планує збільшити чисті запозичення у 2026 році на 26% — до 5 трильйонів рублів. Ще 459 млрд рублів планують використати з ліквідної частини Фонду національного добробуту для скорочення дефіциту. Одночасно Москва знизила прогноз доходів від нафти й газу на 2026 рік — із 8,9 до 7,6 трильйона рублів.Держборг перевищить позначку у 20% ВВПЗа прогнозом, державний борг Росії у 2027 році зросте до 21,7% ВВП проти 19,9% у 2026 році. Таким чином, він перевищить рівень у 20%, який російська влада раніше визначала як безпечний. Загальний обсяг запозичень у 2027 році планують збільшити на 43% — до 7,7 трильйона рублів.Очікується, що російський уряд подасть проєкт бюджету до парламенту до 1 жовтня.Нагадаємо, американський президент Дональд Трамп і його команда знову відновили активніші зусилля в мирному процесі. Вони працюють більше для того, щоби війна Росії проти України завершилася якомога швидше.Водночас у Сполучених Штатах розгортається політичний скандал довкола можливого приїзду очільника Кремля Володимира Путіна на міжнародну зустріч. 14 сенаторів закликали очільника Білого дому Дональда Трампа переглянути рішення та скасувати запрошення російського диктатора на саміт G20..

У понеділок, 28 вересня, президент України Володимир Зеленський  провів нараду з премʼєр-міністром України та з дипломатичною командою про ключові пріоритети з партнерами на ці тижні та на нинішню ситуацію.Про це Володимир Зеленський заявив під час традиційного вечірнього відеозвернення."Уряд, Міністерство закордонних справ, Офіс президента, наші військові, наша переговорна група — чітке завдання заповнити наявні фінансові потреби України на оборону", — наголосив він.За його словами, все, що можемо зробити разом з партнерами, за кошти партнерів — це стосується передусім оборонних замовлень, — до кінця року варто виконати на 100%."Отже, потрібне повне фінансування. Це повинно бути забезпечено", — акцентував український президент.Він додав, що конкретні рішення, напрямок домовленостей з партнерами — все це є. Зараз відповідальність лежить на премʼєр-міністрі, міністрі закордонних справ України, команді Офісу президента — варто повністю забезпечити все те, про що домовилися."Я розраховую на дієву підтримку від парламентарів. Якщо урядовці свою частину зобовʼязань виконають до 15 жовтня, щоби забезпечити необхідне Україні фінансування, то такий же чіткий графік потрібен і від парламенту. Уряд, наші дипломати будуть в повній комунікації з парламентарями", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше сьогодні прем'єр-міністр України Сергій Корецький інформував, що ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки що не надійшла, зокрема, через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами. Нагадаємо, що нещодавно президент України Володимир Зеленський відреагував на російський терор і висунув чіткий заклик до світових лідерів щодо посилення тиску на Кремль..