# допомога

Країни Європейського Союзу погодили продовження режиму тимчасового захисту для українців, які виїхали через повномасштабну війну. Він діятиме до 4 березня 2028 року. Водночас для нових заявників запровадять додаткову умову щодо виконання військового обов'язку в Україні.Про це повідомила Рада Європейського Союзу.Тимчасовий захист продовжили ще на рікМіністри країн ЄС домовилися продовжити дію тимчасового захисту до 4 березня 2028 року. У Євросоюзі зазначили, що це забезпечить визначеність і стабільність для українців, які знайшли прихисток у країнах блоку.Міністр юстиції, внутрішніх справ і міграції Ірландії Джим О'Каллаган наголосив, що ЄС і надалі підтримуватиме Україну та її громадян стільки, скільки буде потрібно.Які права зберігають українціПродовження тимчасового захисту означає, що українці й надалі матимуть право на:легальне проживання в країнах ЄС;працевлаштування;доступ до житла;медичну допомогу;соціальні виплати;освіту для дітей.Станом на кінець травня 2026 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебували понад 4,38 млн українців.Для нових заявників вводять додаткову вимогуВодночас ЄС погодив нове правило, яке стосуватиметься лише тих українців, які звертатимуться за тимчасовим захистом у майбутньому.Надалі статус надаватимуть лише особам, які підтвердять виконання своїх військових обов'язків перед Україною. Як приклад такого підтвердження в Раді ЄС назвали:паспорт із відміткою про законний виїзд з України;паперовий або електронний документ, що підтверджує звільнення від військового обов'язку або виконання відповідних вимог українського законодавства.Для тих, хто вже отримав захист, нічого не змінитьсяУ Раді ЄС окремо підкреслили, що нові вимоги не поширюватимуться на українців, які вже користуються тимчасовим захистом у країнах Євросоюзу.Тобто їхній статус, право на проживання, роботу, соціальні виплати, медичну допомогу та інші гарантії залишаться без змін.Коли рішення набуде чинностіНайближчими тижнями Рада ЄС має офіційно затвердити рішення. Після цього документ опублікують в Офіційному журналі Європейського Союзу, а чинності він набуде наступного дня після публікації.Додамо, певна категорія українців має оновити свої паспортні дані до 31 серпня 2026 року. В іншому випадку загрожує втрата статусу PESEL UKR і пов'язані з ним права. Йдеться про тих, хто перебуває в Польщі під тимчасовим захистом.Читайте також: Чехія відмовлятиме в тимчасовому захисті деяким категоріям чоловіків з України.

У п'ятницю, 7 серпня, президент України Володимир Зеленський прибув із робочим візитом до Сербії, де протягом двох днів проведе переговори з керівництвом країни.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram. Також він оприлюднив відповідне відео."Прибув до Сербії разом із командою. Сьогодні та завтра заплановані важливі перемовини", — поінформував лідер української держави.Зеленський розповів, що він зустрінеться з президентом Сербії Александром Вучичем і прем’єр-міністром Джуро Мацутом. Ключовими темами перемовин стануть:розширення економічної співпраці між Україною та Сербією;розвиток відносин із Європейським Союзом;питання регіональної та міжнародної безпеки."Україна завжди налаштована працювати конструктивно, взаємовигідно й на основі взаємної поваги", — запевнив гарант.Варто зауважити, що Зеленський, який багато подорожує світом, щоби залучити підтримку оборони України від російського вторгнення, не відвідував Сербію з моменту призначення президентом 2019 року.Нагадаємо, що наприкінці травня Володимир Зеленський провів телефонну розмову зі своїм сербським колегою Александром Вучичем. Тоді анонсували підписання взаємовигідних міждержавних документів..

Колишній міністр оборони України Михайло Федоров продовжує комунікацію з власником і керівником SpaceX Ілоном Маском. При цьому завдання розширити використання супутникового зв'язку Starlink для українських ударів по території Росії залишається складним.Про це Михайло Федоров розповів в ефірі YouTube-каналу Сергія Стерненка в четвер, 6 серпня"Ми в комунікації з Маском: востаннє декілька днів тому спілкувалися. І це, скажімо так, складне завдання зараз, як досягнути результату, який нам потрібний у цій комунікації", — зазначив він.За його словами, на початку цього року вдалося домовитися про відключення Starlink на території України для росіян, бо виникнув страшенний ризик як для цивільної інфраструктури, так і для ударів по українських F-16, ЗРК Patriot та інших військових цілях."І зараз комунікація триває, не можу розповідати всі деталі, але зробимо все для того, щоби досягнути результату", — зауважив колишній міністр оборони.Він також зазначив, що робота Росії над створенням власної системи супутникового зв'язку загрожує великою небезпекою для України, цьому теж необхідно протидіяти."Я мав розуміння, що робити, як зараз план протидії впроваджувати. Впевнений, що Сили оборони знайдуть шлях, як це впровадити", — наголосив Федоров.Також він констатував, що виробництво антибалістичних ракет для ЗРК Patriot відстає та відставатиме від виробництва Росією балістичних ракет."Найкраща зброя — бити відразу по пускових своєю балістичною ракетою. І росіяни повинні розуміти, що через декілька хвилин після запуску вся команда, яка запускає ракету, повинна загинути від нашої балістичної ракети — а це 90% гарантована смерть", — зауважив ексміністр.Він поінформував, що в день його звільнення в середині липня протестували один державний проєкт, який 10 років до цього розвивався, але не міг дійти до нормального результату через неправильне технічне завдання, відсутність команди й інші проблеми.Михайло Федоров додав, що потрібно декілька консорціумів із виробництва балістичних ракет, щоби створити конкуренцію. За його словами, паралельно також треба робити багато різних операцій, про які не можна казати публічно, але які націлені на те, щоби відтермінувати запуски російських ракет і отримати від партнерів додаткові антибалістичні ракети.Нагдаємо, що Михайло Федоров, якого активно підтримують вуличні протести, досі сподівається повернутися на посаду міністра оборони України. Як відомо, в середині липня його звільнили з неї..

У четвер, 6 серпня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення з екстреного пакету підтримки українських аграріїв. Це пов’язано з російським терором у Чорному морі та блокуванням експортних маршрутів.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Вносимо зміни до програми "5-7-9%", щоб аграрії могли залучати пільгові кредити на поповнення обігових коштів", — зазначив він.За його словами, держава компенсуватиме різницю у відсоткових ставках. Загальний розмір кредитних можливостей за цією програмою — до 80 мільярдів гривень."Це допоможе аграріям закупити все необхідне для проведення польових робіт, зберегти виробництво та забезпечити стабільний експорт української продукції", — запевнив очільник українського уряду.Він додав, що паралельно Кабмін працює з Європейською комісією над тим, аби залучити додаткову підтримку для розширення цієї програми."Також найближчим часом будуть додаткові практичні рішення для підтримки аграріїв", — підсумував Сергій Корецький.Раніше, 3 серпня, український уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції. Це потрібно, щоби запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.Нагадаємо, що сьогодні ворог атакував цивільне судно в акваторії Чорного моря. Одна людина загинула. За інформацією голови Одеської ОВА Олега Кіпера, окупанти уразили торгівельний суховантаж під прапором Гвінея Бісау, завантажений українською пшеницею..

Держави-члени НАТО 2026 року нададуть 70 мільярдів євро на військове обладнання, допомогу та навчання українських військових. Щонайменше таку ж суму заплановано також на 2027 рік.Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України."Країни НАТО єдині в непохитній підтримці України щодо захисту її свободи, суверенітету та територіальної цілісності", — йдеться в повідомленні.Станом на тепер десятки тисяч українських військовослужбовців беруть участь у програмах, реалізованих державами-членами НАТО. Ініціатива НАТО з безпекової допомоги та навчання для України, або NSATU, допомагає координувати ці зусилля, поки війна триває.У всьому Альянсі українські військовослужбовці проходять підготовку за різними напрямами: тактика ведення бою, медична допомога, протиповітряна оборона."Тепер Україна має єдиний координаційний механізм підтримки. Ми маємо необхідні спроможності, маємо експертизу", — акцентував заступник командувача спеціальної місії НАТО з підтримки безпеки та підготовки для України (NSATU) генерал-майор Майк Келлер.Військовий із Північноатлантичного альянсу уточнив, що йдеться про навчання, технічне обслуговування, забезпечення обладнанням."І, звісно, допомога українським силам завдяки наданню їм підтримки, щоби вони могли зосередитися на безпосередніх бойових діях", — підсумував він.Капітан Петтер зі збройних сил Норвегії додав, що саме українці зараз воюють, а не представники НАТО."Ми робимо абсолютно все, що можемо, щоби підвищити рівень підготовки солдатів", — сказав норвежець.Нагадаємо, нещодавно в Генштабі повідомляли, що воїни ЗСУ проходять підготовку за програмою, яку очолює Велика Британія. Назва операції — Interflex. Програму підтримують військовослужбовці з 13 країн світу..

У четвер, 6 серпня, президент України Володимир Зеленський обговорив із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере захист від російських ударів. Також вони поговорили про реалізацію програми FREYJA.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Вдячний Норвегії за готовність допомогти і з постачанням засобів протиповітряної оборони", — зазначив він.Також, за його словами, ця північноєвропейська країна допомагає і в роботою з партнерами, які мають відповідні антибалістичні спроможності."Намагаємося максимально прискорити всі процеси: можливості для захисту наших людей потрібні щодня", — констатував український президент.Він поінформував Йонаса Гара Стере про реалізацію програми FREYJA та графік наших наступних кроків."Норвезькі представники залучені до роботи, і ми цінуємо їхній внесок. Скоординували й нашу активність на серпень. Розраховуємо вийти на важливі двосторонні домовленості в межах стратегічного партнерства між нашими країнами. Дякую, Норвегіє! Дякую, Йонасе!" — підсумував Володимир Зеленський.Раніше сьогодні під час наради він запевнив, що Україна розвиває власну систему захисту від балістичних загроз. За його словами, 2026-2027 років країна досягне необхідних результатів у розвитку балістичних і антибалістичних спроможностей.Нагадаємо, що 13 липня під час звернення до Антибалістичної коаліції президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що вже за 12 місяців новітню систему протиповітряної оборони FREYJA можна буде побачити у роботі..

Європейський Союз виділив Україні новий пакет підтримки на 1,4 млрд євро, сформований із доходів від заморожених активів Центрального банку Росії. Частину коштів спрямують на нагальні військові потреби через Європейський фонд миру, а решта допоможе погашати кредити, надані ЄС і країнами G7.У Міноборони повідомили, що основна частина виділених коштів піде на погашення кредитів, які Україна отримала від Європейського Союзу та держав "Великої сімки". Водночас частину фінансування передадуть через Європейський фонд миру для забезпечення нагальних військових і оборонних потреб України.За даними відомства, йдеться про закупівлю боєприпасів, систем протиповітряної оборони, ракет, безпілотників та іншого озброєння, необхідного для захисту військових, цивільного населення й критичної інфраструктури.У Міноборони відреагували на рішення ЄСУ Міністерстві оборони привітали рішення Євросоюзу щодо використання доходів від заморожених російських активів."Росія має платити за війну, яку розпочала, та за руйнування, завдані Україні", — наголосили у відомстві.Також українська сторона подякувала Європейській комісії, державам-членам ЄС і міжнародним партнерам за послідовну підтримку та внесок у зміцнення обороноздатності України.Яку допомогу Україна вже отрималаУ Міноборони нагадали, що наприкінці липня Україна отримала ще 3,47 млрд євро в межах програми Ukraine Support Loan від Європейського Союзу. Ці кошти також мають бути спрямовані на критично важливі оборонні потреби.Ukraine Support Loan є ключовим інструментом фінансової підтримки України з боку ЄС із загальним бюджетом до 90 млрд євро на 2026-2027 роки. Із цієї суми 60 млрд євро передбачено саме на оборонні потреби України, а впродовж 2026 року держава розраховує отримати 28,3 млрд євро в межах цієї програми.Нагадаємо, Міністерство оборони США вирішило реорганізувати Групу безпекової допомоги Україні (SAG-U), передавши частину її функцій структурі НАТО NSATU. У Пентагоні наголошують, що це не вплине на обсяги чи характер американської підтримки України.Читайте також: Чому Україна воює в борг: експерт — про дефіцит бюджету та міжнародну допомогу.

У середу, 5 серпня, президент Володимир Зеленський та лідер Фінляндії Александр Стубб обговорили посилення захисту України від російських ракетних і балістичних атак, а також подальшу підтримку з боку партнерів.Про це повідомив український гарант."Ми розуміємо, яка кількість ракет до систем ППО є у світі. І вони щодня потрібні в Україні, щодня нам треба захищатися від цих російських ударів", — зауважив Зеленський. Президент України заявив, що підтримка кожної країни-партнера у посиленні протиповітряної оборони може врятувати багато життів."Якщо зараз кожна з країн-партнерів нам допоможе, це врятує багато життів. Дякую Фінляндії за миттєву реакцію і готовність нас підтримати", — зазначив український лідер.За його словами, під час розмови з Александером Стуббом також обговорили дипломатичні зусилля та можливі шляхи, які можуть змусити Росію припинити війну. Зеленський наголосив, що лише достатня підтримка України та посилення тиску на РФ можуть стати чинниками, які наблизять мир."Коли Володимир Путін не зможе вбивати людей, він буде змушений шукати вихід із цієї війни", — підсумував президент України.Нагадаємо, 28 липня президент України Володимир Зеленський перебував у Сполучених Штатах Америки. Там він зустрівся зі своїм колегою з Фінляндії Александром Стуббом..

Кількість ракет для протиповітряної оборони в постачанні скоротилася втричі, якщо порівнювати з 2025 роком. Ідеться не тільки про літній час, а про всі періоди першого півріччя 2026 року.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який у середу, 5 серпня, провів нараду з військовими, Міністерством оборони, командами СБУ, ГУР і Офісу президента.Відбулися доповіді Михайла Драпатого, Ігоря Скибюка та Євгенія Хмари щодо ситуації на фронті та ключових потреб у постачанні.. "Найбільше уваги зараз, звісно, Костянтинівці та Слов’янську. Михайло доповів стосовно сил і потенціалу підрозділів, які залучені на напрямку, ключових цілях і завданнях, що виконуються. Євгеній Хмара визначив потреби у забезпеченні дронами та фінансуванні, які мають бути невідкладно виконані. Визначили, які наші активні заходи вдасться реалізувати на Донеччині та деяких інших ділянках фронту. Вдячний усім підрозділам за стійкість. Також обговорили й кадрові питання у ЗСУ", — розповів український президент.Також визначили порядок додаткових кроків для захисту обʼєктів інфраструктури в Україні у зв’язку зі значним скороченням постачань антибалістики від партнерів."Важливо, щоби все ж були й необхідні політичні рішення щодо постачання та прискорення виробничих процесів, зокрема, локалізації в Україні. Це те, що може відчутно підтримати не тільки нашу країну, а й глобальний захист життя", — акцентував Зеленський.Він також поінформував про доповідь премʼєр-міністра України Сергія Корецького. Разом із представниками українського бізнесу той запропонує заходи на підтримку підприємницької та логістичної активності в Україні."Детально обговорили з військовими, розвідкою та спецслужбами наші пріоритети на серпень для далекобійних санкцій проти Росії за цю війну", — зауважив президент України.Він додав, що тривають операції щодо російських нафтових об’єктів і перероблення, та запевнив, що ціна затягування війни для агресора буде збільшуватися."Важливо, щоби санкції від партнерів проти Росії посилювали наш далекобійний вплив. Будемо говорити про це з ключовими державами. Є речі, які варто реалізувати додатково в санкційній політиці. Дякую всім, хто допомагає!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що, за інформацією видання Financial Times, американський президент Дональд Трамп відхилив прохання свого українського колеги Володимира Зеленського щодо надання ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Це відбулося під час їхньої особистої розмови..

Американський президент Дональд Трамп відхилив прохання свого українського колеги Володимира Зеленського щодо надання ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Це відбулося під час їхньої особистої розмови.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що Дональд Трамп відхилив прохання Володимира Зеленського під час зустрічі в Овальному кабінеті 28 липня.За інформацією джерел, президент України просив свого американського колегу надати ще декілька сотень ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Очільник Білого дому одразу дав зрозуміти, що не буде цього робити.За словами анонімних джерел видання, Дональд Трамп пояснив Володимиру Зеленському свою відмову дефіцитом запасів у США.Окрім того, він додав, що ці ракети потрібні для захисту американських об'єктів на Близькому Сході та в країнах Перської затоки у війні з Іраном.До речі, що під час масованої атаки Росії на Україну в ніч на 5 серпня засоби протиповітряної оборони не змогли знешкодити жодної з 28 ворожих ракет. На цьому тлі Володимир Зеленський вкотре звернувся до союзників Києва."Партнери, які не готові допомагати активніше з постачанням перехоплювачів уже зараз, можуть допомогти новими санкційними кроками. Значна частина російського виробництва балістичних ракет не перебуває під санкціями. Досі", — наголосив президент України.Він також нагадав, що потрібні нові кроки від G7, Європейського Союзу та всіх, хто підтримує захист життя.Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп підтверджував, що Вашингтон іще не надав Києву ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot. При цьому, за його словами, в майбутньому домовленостей щодо цього можуть так і не досягнути..

Європейський Союз спрямує Україні 1,4 мільярда євро з доходів від заморожених російських активів. Ці кошти підуть на оборону та зміцнення стійкості української держави.Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Кошти використаємо на посилення оборони та зміцнення стійкості нашої держави", — наголосив він.За його словами, відповіддю на російський терор має стати посилення України. Тож за кожен новий терористичний злочин Росія має платити."Дякуємо всім нашим європейським партнерам за принципову позицію. Це надає сили", — підсумував Сергій Корецький.З цього приводу висловилася й керівниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка оприлюднила допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Знову ми прокидаємося від новин про жахливі звірства Росії через її авіаудари по Україні", — написала вона.Представниця Європейського Союзу наголосила, що Росія мусить заплатити за руйнування, які вона спричинила."І ми використовуємо доходи від заморожених російських активів, щоби переконатися, що вона це зробить. Робимо ще 1,4 мільярда євро з них доступними для України. Це підтримає подальший опір України проти незаконної війни Росії", — зауважила Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга раніше інформував, що Росія продовжує завдавати ударів по цивільній інфраструктурі, демонструючи свою агресивну сутність. Тому не може бути мови про жодні моральні фальшиві вирівнювання між окупантами й Україною..

Певна категорія українців має оновити свої паспортні дані до 31 серпня 2026 року. В іншому випадку загрожує втрата статусу PESEL UKR і пов'язані з ним права. Йдеться про тих, хто перебуває в Польщі під тимчасовим захистом.Про це повідомила польська установа Urząd do Spraw Cudzoziemców.Там нагадали, що до муніципального управління необхідно звернутися іноземцям, які отримали номер PESEL зі статусом UKR лише на підставі декларації, не надаючи чинного проїзного документа.Особливо це стосується дітей до 18 років, особу яких раніше підтверджували за фотографіями, внесеними до паспортів батьків або законних представників.Крім того, оновити інформацію повинні й ті українці, які після отримання номера PESEL UKR оформили новий паспорт."Оновлення паспортних даних є безкоштовним і не змінює номер PESEL — до реєстру лише вносять інформацію про новий або чинний документ", — ідеться в заяві державної установи.Якщо до 31 серпня 2026 року не надати чинний паспорт, людина втратить статус UKR, а разом із ним — право на тимчасовий захист у Польщі."Також без чинного статусу PESEL UKR не можна отримати карту перебування CUKR", — підсумували представники польської влади.Учора стало відомо, що новоприбулі українські чоловіки призовного віку, які не пройшли військову службу, більше не матимуть права на тимчасовий захист у Чехії. Місцева влада пов’язує це з новим рішенням Ради ЄС, яке регулює умови надання тимчасового захисту та продовжує його.Нагадаємо, що в центрі Варшави в неділю, 2 серпня, відбувся "Пікет добросусідства", учасники якого закликали протидіяти мові ненависті й агресії на тлі зростання соціальної напруги та нападів на українців у Польщі..

Новоприбулі українські чоловіки призовного віку, які не пройшли військову службу, більше не матимуть права на тимчасовий захист у Чехії. Місцева влада пов’язує це з новим рішенням Ради Європейського Союзу, яке регулює умови надання тимчасового захисту та продовжує його.Про це повідомили на сайті Міністерства внутрішніх справ Чехії. Там зазначили, що відповідне рішення Ради ЄС опубліковане у вівторок, 4 серпня, в офіційному журналі ЄС. Воно набуде чинності наступного дня.Згідно з документом, право на тимчасовий захист не надаватиметься особам, які не зможуть підтвердити виконання військового обов'язку в Україні. Для цього заявники мають надати підтвердження через застосунок "Резерв+"."Вимога поширюється на первинне та повторне оформлення тимчасового захисту, а також на його отримання з метою возз'єднання сім'ї", — наголосили в чеському відомстві.Водночас ця норма не стосуватиметься українців, які вже мають чинний тимчасовий захист у Чехії та безперервно зберігали цей статус після набуття рішенням чинності."Наш уряд давно наполягає на посиленні умов надання тимчасового захисту. Я ціную те, що нам вдалося досягнути згоди між державами-членами. Це рішення обмежить кількість новоприбулих на десятки відсотків. Згодом це зменшить тиск на наші можливості та розвантажить чеську систему охорони здоров'я та соціального забезпечення", — заявив міністр внутрішніх справ Чехії Любомір Метнар.Рішення також продовжує дію тимчасового захисту для осіб, які виїхали з України через війну, до 31 березня 2028 року. У Чехії його продовження здійснюватиметься через онлайн-реєстрацію та подальше особисте відвідування підрозділу МВС для вклеювання нової візової наклейки.При цьому вимога щодо підтвердження виконання військового обов'язку на процедуру продовження вже чинного тимчасового захисту не поширюється.Нагадаємо, 9 липня президент Чехії Петр Павел заявляв, що Україна та її міжнародні партнери мають близько двох місяців, щоби посилити тиск на Росію та створити умови для відновлення мирних переговорів. В іншому разі, на його думку, існує ризик подальшої ескалації війни..

У перемовинах зі союзниками є чимало "непублічних моментів", які відіграють важливу роль у переговорних треках і часто приносять необхідні результати. Україна планує активізувати таку роботу одразу за декількома напрямами.Про це заявив керівник Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Сьогодні президент України Володимир Зеленський провів нараду щодо переговорного процесу та координації подальшої роботи з міжнародними партнерами", — констатував він.За його словами, він разом із Кирилом Будановим, Давидом Арахамією та Сергієм Кислицею доповіли очільнику держави щодо переговорного треку."Кожен — за своїм напрямом роботи: координація з партнерами, перебіг перемовин і подальші кроки для зміцнення позицій України", — пояснив керівник зовнішнього розвідувального відомства.Він запевнив, що відповідні служби щодня підтримують координацію з американською стороною. Паралельно триває робота з європейськими партнерами та державами Близького Сходу та Затоки для зміцнення міжнародної підтримки України та реалізації спільних безпекових рішень."Частина цієї роботи триває непублічно. І ці моменти теж бувають успішними. Кожен день використовуємо для того, щоби посилити позиції України та досягнути результатів", — акцентував керівник Служби зовнішньої розвідки України.Рустем Умєров підсумував, що Україна готова до всіх форматів переговорів на всіх рівнях, які можуть наблизити справедливий і стійкий мир.Нагадаємо, що вчора він зробив першу заяву на новій посаді, заявивши про намір посилити спроможності відомства, забезпечити необхідні ресурси для його роботи та продовжити розвиток міжнародної безпекової співпраці..

Міністерство охорони здоров’я України затвердило критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги. Вони уніфікують підходи до планової й екстреної госпіталізації, продовження стаціонарного лікування, переведення та безпечної виписки дорослих пацієнтів.Про це повідомила пресслужба охорони здоров’я України (МОЗ)."Критерії госпіталізації існували й раніше — у клінічних протоколах, галузевих стандартах і локальних документах медичних закладів. Однак вони не були об’єднані в єдину систему", — йдеться в повідомленні.У відомстві додали, що через це рішення могли залежати від практики конкретного закладу, що іноді призводило як до відмов у госпіталізації пацієнтам, які її потребували, так і до необґрунтованого перебування у стаціонарі людей, які могли безпечно лікуватися амбулаторно.Критерії розроблені на основі чинних настанов провідних міжнародних професійних товариств за кожним клінічним напрямом, зокрема, рекомендацій Європейського товариства кардіологів Surviving Sepsis Campaign, KDIGO, ILAE й інших професійних організацій.Методологія оцінювання обґрунтованості госпіталізації враховує міжнародний інструментарій Appropriateness Evaluation Protocol, адаптовані підходи якого протягом десятиліть використовуються в системах охорони здоров’я багатьох країн світу.У МОЗ наголосили, що під час застосування критеріїв остаточне рішення про госпіталізацію залишається за лікарем."Формальна відповідність або невідповідність окремому критерію сама собою не означає автоматичної госпіталізації чи відмови в ній. Остаточне рішення ухвалює лікар з урахуванням усієї клінічної картини", — акцентували в міністерстві.Згідно з критеріями, підставами для стаціонарного лікування можуть бути потреба в цілодобовому медичному спостереженні, необхідність безперервного моніторингу життєвих функцій, проведення інвазивних або високоризикових втручань, лікування, яке неможливо безпечно забезпечити амбулаторно, відсутність доступної та безпечної амбулаторної альтернативи та критичні показники дихання, кровообігу, свідомості або результатів лабораторних досліджень.Крім того, окремі критерії визначені для кардіологічних, неврологічних, інфекційних, хірургічних, гастроентерологічних, урологічних, акушерських, педіатричних та інших станів.У разі, якщо остаточне рішення неможливо ухвалити одразу, критерії передбачають режим медичного спостереження тривалістю до 24 годин, під час якого лікарі проводять необхідну діагностику, оцінюють стан пацієнта в динаміці та визначають подальший маршрут: госпіталізацію, переведення до профільного відділення або продовження лікування амбулаторно."Лікар може обґрунтовано відступити від формальних критеріїв, якщо для цього є клінічні підстави або значущі соціальні ризики, що впливають на безпеку пацієнта", — наголосили в МОЗ.Водночас, критерії системно врегульовують госпіталізацію за соціальними показаннями, коли амбулаторне лікування може бути небезпечним або практично неможливим через відсутність безпечного житла, тепла, води, електроенергії чи зв’язку, ризик насильства, нездатність людини до самообслуговування та відсутність належного догляду, неможливість безпечно контролювати лікування інсуліном, киснем, антикоагулянтами чи парентеральними лікарськими засобами, відсутність доступу до необхідного обладнання або медичних послуг удома, а також неможливість пройти повторний огляд через відсутність транспорту або зв’язку та відсутність своєчасного доступу до первинної медичної чи соціальної допомоги.Нагадаємо, у ВООЗ заявили нещодавно, що в країнах Європи використання штучного інтелекту в охороні здоров'я стрімко зростає, однак більшість держав досі не мають належних правил його застосування..