# допомога

Цього року Україна запускає першу повноформатну програму підтримки української культури "Тисячовесна". Мільярди гривень щороку гарантовано спрямовуватимуться на створення культурного продукту.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі.Він деталізував, що програма охоплює сім напрямів: від фільмів, серіалів і анімації до музики, перформативного та візуального мистецтва, а також створення контенту для соціальних мереж."Уже маємо 1 151 заявку. Розгляд заявок триває, тож буде більше. Остаточний результат представимо 12 червня", — зазначив український президент.Він додав, що є проєкти з усіх куточків країни. Близько 17% із них — дебютні. Цей рік — стартовий. Далі щороку підтримка української культури лише зростатиме."Дякую за таку активну участь у програмі вже на старті. Розвиток сучасної української культури, підтримка наших авторів і проєктів, створення нового українського продукту — це важлива частина нашої сили", — наголосив президент України.Він також акцентував, що особливо цінно бачити те, що навіть у час повномасштабної війни творча енергія в Україні не згасає."Дякую всім, хто працює для того, щоб український голос звучав ще сильніше через творчість", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, в середині травня стало відомо, що до попереднього списку ЮНЕСКО включено транснаціональний культурний комплекс "Прекукутень — Аріушд — Кукутень — Трипілля". До його складу входять 15 об’єктів археології. Вони розташовані на території восьми областей України, а також у Румунії та Молдові..

Країни НАТО розглядають новий пакет військового фінансування для України у розмірі 70 мільярдів євро. Ймовірно, про нього оголосять під час саміту Північноатлантичного альянсу в Анкарі наступного місяця.Про це повідомило видання Politico, журналісти якого послалися на чотирьох дипломатів НАТО.Пропозиція, яку висунула Німеччиною минулого місяця, міститиме новий механізм підвищення прозорості щодо фінансування України. Це відбуватиметься на тлі скарг деяких країн на те, що вони непропорційно несуть витрати на підтримку Києва."Ключ полягає в тому, щоб Анкара твердо зобов'язалася продовжувати вирішальну підтримку України на сталій і справедливішій основі", — зазначив високопоставлений дипломат НАТО.Союзники намагаються зміцнити підтримку України. Дебати набули нової актуальності, оскільки багато експертів стверджують, що Київ схиляє чашу терезів війни на свою користь.Аналітики констатували, що за президентства Дональда Трампа США призупинили майже всю нову військову допомогу Україні та продають Києву лише зброю, що фінансується іншими союзниками.У середу президент України Володимир Зеленський, виступаючи разом із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, закликав Європу надати більше критично важливих ракет-перехоплювачів Patriot для знищення російських балістичних ракет. Він стверджував, що постачання затримуються через дефіцит запасів, пов'язаний із війною в Ірані, де, за оцінками аналітиків, США та їхні союзники випустили тисячі цих систем ППО, які вкрай необхідні Україні.Європейські країни виділяли Києву два мільярди євро на місяць військової допомоги, згідно зі звітом, опублікованим аналітичним центром Кільського інституту в четвер, що дещо менше, ніж 2,4 мільярда євро на місяць, які вони жертвували протягом аналогічного періоду 2025 року. У звіті не зафіксовано жодної військової допомоги США протягом цього періоду.У журналістському матеріалі йдеться про те, що підтримка України має стати одним із ключових питань, що розглядатимуть на саміті лідерів НАТО 7-8 липня."Тривають дискусії щодо того, як ми продовжуватимемо рішучу підтримку України з боку НАТО та забезпечимо справедливіший розподіл тягаря", — заявив посадовець НАТО в коментарі Politico.Посол України в НАТО Альона Гетьманчук заявила журналістам, що будь-які нові зобов'язання повинні зосереджуватися на пріоритетах Києва, таких як протиповітряна оборона, інвестиції у виробництво безпілотників і ракет, а також боєприпаси великої дальності."Доки для України не з'являться ефективні гарантії безпеки, ми можемо покладатися лише на фінансові гарантії, надані нашими партнерами", — наголосила вона.Нагадаємо, декілька днів тому міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте нібито ігнорує позицію Вашингтона та продовжує говорити про членство України в Альянсі..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що не заперечує, якщо Україна та Росія досягнуть миру без участі Сполучених Штатів Америки. Він вважає, що й так багато допоміг обидвом сторонам.Таке Дональд Трамп сказав у п’ятницю, 5 червня, під час аудіоспілкування з журналістами."Ну, я не проти. Нехай самі домовляються. Це я довів їх до цього стану, що вони можуть домовлятися", — зазначив він.Американський лідер при цьому висловив припущення, що світ наближається до того моменту, коли питання між Росією й Україною має бути вирішене."Це війна, яка ніколи не мала розпочатися. Й вона би не розпочалася, якби я на той момент був президентом США", — повторив американський президент свою традиційну "мантру".Раніше журналісти запитували у Трампа: як він ставиться до ідеї зустрічі двох лідерів. Медійники натякнули, що таке рішення Зеленського може бути викликано тим, що США зараз зайняті війною в Ірані.Президент США відповів, що це дуже гарна ідея. Він назвав обидвох очільників держав — України та Росії — "хорошими людьми, які мають піти на компроміси, щоби кожного місяця на фронті не гинуло до 45 тисяч людей"."Я думаю, що це буде чудово, якщо вони зустрінуться", — наголосив Дональд Трамп.Як відомо, російські пропагандисти інформували, що дипломатичні контакти між Вашингтоном та Москвою щодо врегулювання війни в Україні зазнають серйозних змін через нову позицію російської сторони. У Кремлі відхрестилися від ймовірного приїзду спеціальних представників американського президента Дональда Трампа.Нагадаємо, що американський президент звернувся до китайського лідера Сі Цзіньпіна з проханням, щоби той допоміг покласти край війні в Україні. Бо ситуація з мирними потугами, за його словами, "зайшла в глухий кут"..

У п’ятницю, 5 червня, міністр оборони України Михайло Федоров провів робочу розмову з міністром оборони Норвегії Торе Оншуусом Сандвіком перед особистою зустріччю на засіданні у форматі "Рамштайн".Про це Михайло Федоров повідомив у своєму Telegram-каналі. За його словами, вони синхронізували пріоритети підтримки України й обговорили подальші кроки оборонної співпраці."Україна продовжує системно знищувати ворога в усіх доменах війни: у небі, на землі та в економіці. Наше завдання — зберігати цей темп, посилювати тиск на Росію та наближати справедливий мир", — зазначив він.Український міністр переконаний, що для цього кожне рішення партнерів має посилювати Сили оборони саме там, де це найбільше потрібно."На землі продовжуємо системно руйнувати російську логістику на оперативній глибині. Водночас головним викликом для захисту українського неба залишається балістика. Саме тому розвиток ППО й антибалістичних рішень є нашим пріоритетом", — акцентував очільник оборонного відомства України.Окремо обговорили можливість швидкого спрямування додаткового фінансування на потреби Сил оборони до надходження коштів європейського кредиту.Серед пріоритетних напрямів:снаряди підвищеної дальності в межах Чеської ініціативи;ракети для Patriot через механізм JUMPSTART;внески в PURL;українські дрони.Також домовилися продовжити координацію щодо розвитку рішень у сфері протиповітряної оборони й антибалістичного захисту."Дякую Норвегії за підтримку України та готовність працювати над рішеннями, які вже зараз допомагають посилювати Сили оборони", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, 30 травня український міністр інформував, що Україна та Данія працюють над розширенням оборонного партнерства за напрямами, які відповідають ключовим пріоритетам Сил оборони. Йдеться про закупівлю українських дронів і перехоплювачів, локалізацію виробництва в Данії, розвиток протиповітряної оборони та підтримку українських ракетних спроможностей..

Україна активно працює, щоби в червні отримати кошти з європейського пакета підтримки обсягом у 90 мільярдів євро. До того ж є прогрес у ще декількох напрямках співпраці з Європою.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Ми билися за цей пакет, і він затверджений. Процедурно треба, щоб уже зараз, в літній час, кошти запрацювали на Україну — на нашу стійкість, на нашу оборону, на допомогу нашим людям — українцям. І це буде", — наголосив він.За його словами, є прогрес і на напрямку перемовин із Європейським Союзом щодо членства України. Наша держава цілеспрямовано йде в Європу."У нас буде дуже чіткий графік можливостей для руху у перемовинах, тим паче після змін в Угорщині. Термінів ми дотрималися", — акцентував український президент.Він додав, що зараз, уже в червні, Україна дуже розраховує перейти до відкриття кластерів, які підготовлені."Ми зробили цю свою частину роботи. І зараз крок за Європейським Союзом", — зауважив президент України.Він констатував, що фактично щодня українська команда перебуває в комунікації з ЄС. І це дуже важливо для мотивації України та всіх наших людей."Кожна позитивна новина з ЄС підтверджує, що Україна на правильному шляху, і що партнери — з нами, з Україною", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні журналісти видання Bloomberg оприлюднили інформацію, що Україна звернулася до Німеччини з проханням надати цього року десятки додаткових ракет-перехоплювачів Patriot зі своїх запасів. Київ прагне посилити свою протиповітряну оборону на тлі російських ударів..

Україна звернулася до Німеччини з проханням надати цього року десятки додаткових ракет-перехоплювачів Patriot зі своїх запасів. Київ прагне посилити свою протиповітряну оборону на тлі російських ударів.Про це повідомило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на компетентні джерела, обізнані в цій справі.Співрозмовники медійників розповіли, що Україна запропонувала угоду, за якою вона отримає ракети в обмін на надання Німеччині ракет-перехоплювачів, які вироблять у майбутньому.У квітні Київ отримав від Берліна пакет військової допомоги на суму чотири мільярди євро (4,6 мільярда доларів), який містить фінансування сотень ракет для систем протиповітряної оборони Patriot виробництва США."Уряд Німеччини розглядає запит України та ще не ухвалив рішення, хоча рішення можуть оголосити незадовго до або під час саміту НАТО в липні", — повідомила журналістам одна людина.Речник Міністерства оборони Німеччини відмовився від коментарів. Речник президента України Володимира Зеленського не зміг одразу прокоментувати ситуацію, заявивши, що йому потрібен час для її перевірки."Системи Patriot і ракети-перехоплювачі Patriot є одними з найпопулярніших у світі видів зброї протиповітряної оборони, які довели свою високу ефективність проти ударів балістичних ракет під час війни Росії проти України. Попит лише зріс з початку конфлікту на Близькому Сході, де також використовуються ці ракети-перехоплювачі", — йдеться в журналістському матеріалі.Аналітики видання додали, що це посилило тиск на Україну, яка терміново потребує більше ракет Patriot для захисту своєї критично важливої енергетичної та військової інфраструктури, яку Росія неодноразово атакувала з моменту повномасштабного вторгнення 2022 року."Країна пережила важку зиму, оскільки мінусові температури та постійні російські атаки на енергетичні об'єкти навантажили енергосистему та призвели до масових перебоїв з електроенергією, опаленням і водопостачанням", — підсумували журналісти.Нагадаємо, вчора президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна має домовленість на найвищому політичному рівні про придбання систем Patriot і ракет до них. Однак поки що ця домовленість лише очікує на реалізацію..

До оновленого переліку програми "Доступні ліки", який набуде чинності з липня 2026 року, увійде ще 51 міжнародна непатентована назва лікарських засобів.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Вона оприлюднила список, чого стосуються ці лікарські препарати:для контролю артеріального тиску;лікування серцевої недостатності та порушень серцевого ритму;профілактики тромбоутворення;зниження рівня холестерину;терапії для пацієнтів після інфаркту міокарда або з підвищеним ризиком інсульту.За її словами, програма "Доступні ліки" дає змогу українцям отримувати необхідні препарати безоплатно або з частковою доплатою за електронним рецептом."Цього року її бюджет зріс до 8,7 мільярда гривень. Від початку дії програми нею вже скористалися понад шість мільйонів українців, а лише з початку 2026 року — майже два мільйони пацієнтів", — зауважила очільниця уряду.Вона зазначила: щоб отримати ліки за програмою, пацієнту необхідно звернутися до лікаря, отримати електронний рецепт і звернутися з ним до аптеки з наліпкою "Тут є Доступні ліки"."Важливо, що якщо український виробник пропонує препарат, який відповідає встановленим вимогам і має найнижчу ціну, він може отримати перевагу під час включення до програми. Це сприятиме розвитку вітчизняного фармацевтичного виробництва та водночас посилить стабільність забезпечення пацієнтів необхідними ліками", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що програму "Доступні ліки" розширюють уже не вперше. Зокрема, з 1 квітня 2026 року до переліку медикаментів, які можна отримати безплатно або з частковою доплатою за електронним рецептом, додали 37 нових препаратів..

У понеділок, 1 червня, під час NATO-Ukraine Forum оголошено про запуск Brave Lithuania. Це ініціативи підтримки інновацій, яка суттєво допоможе українським і литовським розробникам оборонної продукції.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Вона уточнила, що її спільно впроваджуватимуть Міністерство національної оборони Литви, Міністерство оборони України та кластер Brave1. Запуск програми анонсували спільно з прем’єр-міністеркою Литви Інгою Ругінене у Вільнюсі."Ініціатива допоможе українським і литовським розробникам швидше створювати та впроваджувати рішення у пріоритетних напрямах defence tech", — зауважила очільниця українського уряду.Вона додала, що йдеться, зокрема, про сфери безпілотних систем, радіоелектронної боротьби, штучного інтелекту, систем зв’язку й інших технологій, які потрібні на полі бою вже зараз.За її словами, українська оборонна промисловість — одна з найдинамічніших у світі. З 2022 року наші виробничі спроможності зросли у 50 разів — з одного мільярда доларів до 50 мільярдів доларів."Україна має унікальний досвід створення оборонних технологій в умовах сучасної повномасштабної війни. Литва є одним із наших найближчих партнерів у сфері безпеки й оборони. Об’єднання оборонних інноваційних екосистем наших країн відкриває нові можливості для спільних розробок", — наголосила прем’єр-міністерка України.Вона констатувала, що з українського боку програму реалізовуватиме кластер оборонних технологій Brave1."Такі партнерства зміцнюють обороноздатність України та посилюють безпеку всієї Європи", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що сьогодні у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal..

У понеділок, 1 червня, у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Вона уточнила, що відповідні домовленості уклали президенти наших держав 13 травня."Литва стала першою країною НАТО, з якою Україна уклала таку угоду", — наголосила очільниця українського уряду.За її словами, окрему увагу приділили співпраці в морському домені, виробництву морських дронів і можливостям реалізації проєктів у сфері виробництва боєприпасів."Україна підтвердила готовність направити своїх військових експертів для підтримки розвитку спроможностей Литви у захисті повітряного простору та протидії сучасним безпековим викликам", — акцентувала прем’єр-міністерка України.Вона додала, що Литва зі свого боку підтвердила намір використовувати механізм SAFE для фінансування спільних оборонних проєктів."Ми вдячні литовському народу за незмінну солідарність з Україною, яка підкріплена конкретними діями", — зауважила керівниця українського Кабміну.Це, зокрема, надані пакети військової допомоги та рішення Литви, розпочинаючи з 2024 року, щороку спрямовувати щонайменше 0,25% ВВП на підтримку оборони та безпеки України."Обидва наші народи знають ціну свободі та готові відстоювати її разом", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, 18 травня стало відомо, що Державне агентство України з питань кіно та Lietuvos kino centras підписали меморандум про співпрацю у межах кіноринку Marché du Film 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю..

У четвер, 4 червня, міністри країн-членів Європейського Союзу обговорять можливість продовження тимчасового захисту для українців. Він завершується в березні 2027 року.Про це під час брифінгу повідомив речник Європейської комісії Маркус Ламмерт, його цитує "Суспільне"."Наша підтримка України є непохитною. Протягом останніх років ЄС надав притулок приблизно чотирьом мільйонам біженців, відповідно до директиви про тимчасовий захист. Наш режим тимчасового захисту діятиме до весни наступного року", — зазначив він.За його словами, тривають консультації з державами-членами щодо можливих наступних кроків, того, що має відбутися після 27 березня, такі переговори тривають."Зокрема, у четвер цього тижня відбудеться зустріч міністрів внутрішніх справ, на якій це питання теж обговорюватимемо", — акцентував речник.Водночас є інформація, що цього тижня остаточного рішення ухвалювати не планують."Мета цього обговорення — надати можливість проаналізувати майбутнє системи тимчасового захисту та сформулювати політичні рекомендації щодо подальших кроків. Очікується, що потім комісія виступить із пропозицією", — пояснив Ламмерт.Також триває доволі жорстка дискусія щодо надання тимчасового захисту чоловікам призовного віку."Дебати серед міністрів мають показати Європейській комісії, в якому напрямку має рухатися її майбутня пропозиція. Я чув, що, наприклад, Чехія хотіла б обмеження в наданні тимчасового захисту чоловікам призовного віку", — повідомив речник.Станом на березень 2026 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувають 4 мільйони 380 тисяч українців, які вимушено виїхали з країни через повномасштабне вторгнення Росії.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Єврокомісія обговорює з державами-членами Євросоюзу варіанти єдиного рішення щодо статусу українців, які проживають на території ЄС після березня 2027 року. При цьому не виключається як повне скасування тимчасового захисту, так і його продовження ще на рік..

Міністри внутрішніх справ країн Європейського Союзу вже 4 червня обговорять можливе продовження тимчасового захисту для українців, а також інші варіанти легального перебування громадян України в ЄС. Водночас остаточного рішення цього дня не очікується.Про це пише "Європейської правди" в Брюсселі з посиланням на обізнаних посадовців ЄС. За словами європейських посадовців, засідання Ради ЄС з питань внутрішніх справ стане майданчиком для політичної дискусії щодо майбутнього механізму тимчасового захисту."Обговорення на Раді міністрів юстиції та внутрішніх справ має послужити можливістю для роздумів щодо майбутнього тимчасового захисту та сформувати політичну лінію щодо подальших дій", — зазначив один зі співрозмовників видання.Очікується, що саме за результатами дискусії Єврокомісія представить свої подальші пропозиції, які стануть основою для ухвалення остаточного рішення в майбутньому. Наразі ж Єврокомісія ще не подала офіційних пропозицій, однак у Раді ЄС вже підготовлено аналітичну записку з можливими сценаріями розвитку ситуації.Серед варіантів, які обговорюються державами-членами:продовження тимчасового захисту;запровадження "залишкового статусу";створення "страхувальної сітки" для вразливих категорій осіб;адаптація правил залежно від національних підходів країн ЄС.Також серед дискусійних ідей згадується можливе звуження сфери тимчасового захисту — як географічно, так і за окремими категоріями осіб. Зокрема, обговорюється варіант обмеження доступу до захисту для чоловіків призовного віку, які прибуватимуть до ЄС після ухвалення відповідних рішень. Водночас наразі це лише один зі сценаріїв для обговорення, а не затверджена позиція.Після консультацій у Раді ЄС Європейська комісія має представити офіційні пропозиції щодо продовження або зміни режиму тимчасового захисту. Саме вони стануть основою для подальших рішень Євросоюзу щодо правового статусу українців у Європі.Додамо, Україна хотіла укласти першу Drone Deal зі Сполученими Штатами Америки. Американці планували протестувати всі типи українських дронів. Однак двосторонньої угоди наразі не підписано..

Однією з ключових опор російської військової економіки у війні проти України стала Білорусь. Це відбувається, навіть попри те, що офіційно Мінськ війська на бойові дії не відправляв.Таку інформацію оприлюднили журналісти Associated Press. За інформацією агенції, з моменту повномасштабного вторгнення Білорусь відіграє ключову роль у підтримці воєнних зусиль Москви."Білоруські підприємства виготовляють важливі компоненти для російського військово-промислового комплексу: мікрочіпи й іншу електроніку, оптичні системи наведення, артилерійські боєприпаси та важкі вантажівки, які перевозять російські балістичні ракети", — йдеться в журналістському матеріалі.Уповноважений президента України зі санкційної політики Владислав Власюк заявив журналістам, що фрагменти балістичної ракети "Орєшнік", яку Росія запустила по Україні 24 травня, містили мікрочіпи з Білорусі. Він закликав західних союзників посилити санкційний тиск на Мінськ.За даними групи BELPOL, до складу якої входять колишні білоруські військові та правоохоронці, що виступають проти Лукашенка, білоруська промисловість фактично інтегрована у військову машину Росії.Понад 500 білоруських промислових підприємств займаються виробництвом зброї та боєприпасів, ремонтом військової техніки та забезпеченням логістики."Режим Лукашенка серйозно залучений у війну. Лукашенко допомагає Росії всіма можливими способами", — заявив агенції очільник BELPOL Володимир Жигар.Окрім виробництва, Білорусь надає Москві навчальні майданчики, проводить спільні навчання та приймає поранених російських військових у своїх шпиталях. У Гомельській області, що межує з Україною, за словами Жигара, розпочалося будівництво великого полігону та казарм під значний контингент."Сама присутність білоруського кордону змушує Україну тримати чимало військ на півночі, відтягуючи їх від лінії фронту завдовжки понад 1 000 кілометрів", — констатували фахівці.Жигар наголосив, що Білорусь фактично не має військового суверенітету."Щойно Москва вважатиме це необхідним для своєї стратегії, вона природно використає Білорусь як стартовий майданчик для нового вторгнення в Україну або якогось збройного конфлікту з країнами НАТО", — пояснив він.За його словами, територія Білорусі — "дуже зручний плацдарм" для такого вторгнення. Президент України Володимир Зеленський минулого тижня заявив, що, за даними розвідки, Москва активізувала зусилля з "глибшого втягування Білорусі у війну та початку додаткових агресивних операцій саме з білоруської території".Нагадаємо, сьогодні самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що начебто має координати однієї "дуже серйозної" цілі в Україні. Вона її визначила після слів командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта Бровді про 500 цілей на білоруській території..

Станом на кінець травня 2,3 мільйона українців скористалися кешбеком на пальне. Кошти можна використати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книжок і продуктів, а також на донати.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це був тимчасовий антикризовий інструмент фінансової підтримки наших людей у період найбільшої за останні 50 років світової нафтової кризи. Він діяв з 20 березня по 31 травня", — зазначила вона.За її словами, національна програма дозволила українцям економити від 5% до 15% залежно від виду пального. 91% користувачів цієї програми — власники автомобілів економкласу з невеликим об’ємом двигуна.За час дії програми відкрито близько 500 тисяч нових карток Національного кешбеку, що сприяло додатковому розвитку державних цифрових сервісів.. "Накопичені кошти кешбеку можна використати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книжок і продуктів українського виробництва, а також спрямувати на благодійність чи підтримку Сил оборони", — наголосила Юлія Свириденко.До речі, Кабінет міністрів продовжував дію "кешбеку" на пальне, який запустили 20 березня, до 31 травня 2026 року. Рішення ухвалювали з огляду на збереження високих цін на пальне й активне використання програми українцями.З 1 травня максимальна сума компенсації складала до 500 гривень на місяць на одного користувача. Раніше українські водії могли отримати до 1 000 гривень.Нагадаємо, що на території всієї країни зараз тривають поточні ремонти доріг. Уже ліквідовано понад 5,7 мільйона квадратних метрів пошкоджень дорожнього покриття на міжнародних трасах і дорогах державного значення..

Міністр оборони Сполучених Штатів Америки Піт Гегсет визнав, що американці у значних масштабах використовують досвід України у сфері безпілотників. Його українські військові здобули на полі бою та передають партнерам. Таку заяву Піт Гегсет зробив під час розмови з журналістами після виступу на Діалозі Шангрі-Ла в Сінгапурі.Він заявив, що Вашингтон вивчає український досвід застосування безпілотників на полі бою та зосереджується на розбудові власних потужностей у цій сфері."Бюджет президента Трампа на 2027 рік передбачає 56 мільярдів доларів інвестицій у забезпечення переваги у сфері безпілотників і подальше вивчення досвіду України на полі бою", — наголосив очільник Пентагона.За його словами, справа не в наявності найсучасніших систем, а в здатності масштабувати їх."Варто навчитися швидко масштабувати, пристосовуючись тиждень за тижнем — саме так швидко адаптується технологія безпілотників", — акцентував Гегсет.Він відзначив, що сфера безпілотних технологій є "абсолютним пріоритетом" для США, і в цьому плані триває активна співпраця з Україною."З огляду на те, що ми маємо робити, а також на те, що варто мати досконалі системи, здатні виконувати те, що лише Америка може зробити в плані автономності. Намагаємося вивчати той компонент, який настільки ефективний для обидвох сторін, — ми дуже багато навчилися від України щодо того, як вони діють", — додав керівник Пентагона.Також Піт Гегсет наголосив, що США перебудовують виробництво озброєння під значно більші обсяги. Це необхідно, щоби давати Україні "значно більше у всьому спектрі можливостей".Нагадаємо, 23 травня стало відомо, що американські сенатори з обидвох партій — Республіканської та Демократичної — надіслали листа міністру оборони Піту Гегсету з вимогою нарешті розблокувати 600 мільйонів доларів допомоги Україні та союзникам у Східній Європі..

Компанія Foundation Future Industries проводить в Україні випробування своїх бойових людиноподібних роботів. Їх тестують прямо на передовій у війні. Ця структура пов'язана з Дональдом Трампом.Таку інформацію оприлюднили журналісти CNBC. Вони зазначили, що компанія розташована в Сан-Франциско та займається робототехнікою. При цьому вона пов'язана з родиною президента США Дональда Трампа.Медійники додали, що як мінімум саме цей стартап бачить абсолютно нове застосування людиноподібних роботів. Поки інші компанії розробляють їх, щоби ті робили прості речі та наливали каву, Foundation бачить застосування технології у війні або в інших потенційно небезпечних і навіть смертельно небезпечних професіях.Зокрема, компанія розробляє автономних людиноподібних роботів подвійного призначення, призначених як для важкої промисловості, так і для військових цілей.Ранні прототипи проходять випробування в Україні щодо потенційного застосування у війні. Тестують їх саме на полі бою, в реальній війні, яку Росія проводить проти України.В інтерв'ю CNBC генеральний директор компанії Санкает Патак заявив, що в основі компанії лежить переконання, що людиноподібну робототехніку варто спрямувати на розв’язання найважливіших проблем людства, а не на виконання домашніх обов'язків і надання послуг.Стартап поставив перед собою амбітні цілі: Патак планує збільшити виробництво до тисяч одиниць цього року та розпочати випробування на передовій за участю військ США протягом наступних 18 місяців.На початку цього року Foundation отримала ширше світове визнання, відправивши двох своїх роботів Phantom MK-1 в Україну для пілотної демонстрації. Це стало першим відомим випадком застосування людиноподібних роботів у зоні бойових дій. Тривалі випробування, підтримувані урядом США та проведені спільно з українськими офіційними особами, зосереджені на відпрацюванні логістичних завдань у небезпечних районах."Україна стала природним дебютом, оскільки війна в країні вже перетворилася на великий полігон для випробування робототехніки та штучного інтелекту в бойових умовах. Зокрема, наземні роботи використовуються для доставлення припасів на передову, автономні й оснащені ШІ-дрони — для точних ударів і розвідки", — зазначили автори журналістського матеріалу.За словами Патака, випробування MK-1 в Україні вже довели потенціал робота для виконання завдань із доставлення вантажів, що часто наражає солдатів на небезпеку. Але є й нюанс: вони далекі від суперсолдатів, несучи на борту всього близько 20 кілограмів корисного навантаження. Крім того, вони не мають водонепроникності та достатнього часу автономної роботи для масового розгортання.Foundation планує цього року відправити в Україну нових, уже вдосконалених роботів Phantom 2. За словами гендиректора, цей робот матиме надлюдські здібності та вдвічі більшу вантажопідйомність, ніж Phantom 1.Стартап уже отримав державні контракти на дослідження на загальну суму 24 мільйони доларів на перевірку реалізації в галузі інспекції, логістики та поводження зі зброєю в армії, флоті та військово-повітряних силах.У CNBC наголосили, що до реалізації ідеї доклався Ерік Трамп, другий син Дональда Трампа, який нещодавно приєднався до компанії як головний радник зі стратегії. Представник Foundation повідомив виданню, що Ерік Трамп був інвестором фірми до того, як став її радником, і каже, що в них спільне бачення повернення виробництва у США.Нагадаємо, на початку лютого цього року стало відомо, що міжнародна спільнота зібрала 500 тисяч доларів для проєкту "Сталеві союзники". Завдяки цьому українські військові найближчим часом отримають декілька десятків наземних роботизованих платформ..