# допомога

Виробництво американських ракет-перехоплювачів Patriot для України, найімовірніше, організують у Німеччині або іншій європейській країні. Військові експерти визначили це безпечнішим варіантом.Про це повідомили журналісти агенції Reuters із посиланням на джерела, обізнані з перебігом обговорень. Співрозмовники медійників зауважили, що після завершення війни це виробництво можуть перенести на територію України, За інформацією агенції, Німеччина є однією з країн, яка може допомогти прискорити реалізацію проєкту, оскільки вже створила власний виробничий ланцюг для ракет-перехоплювачів PAC-2."Два джерела, знайомі з перебігом обговорень, поінформували, що нові ракети-перехоплювачі, ймовірно, вироблятимуть у Німеччині або іншій європейській країні, де це безпечніше, а після завершення війни виробництво можуть перенести до України", — йдеться в повідомленні.Аналітики наголосили, що обіцянка президента США Дональда Трампа дозволити Києву виробляти американські ракети ППО Patriot — це перемога для президента України Володимира Зеленського, але, за словами експертів з оборони, для їх початку може знадобитися щонайменше рік."Через хронічну нестачу ракет-перехоплювачів, яка, ймовірно, триватиме до того часу, Київ стикатиметься з важким вибором щодо того, які цілі є пріоритетними для захисту, оскільки Росія продовжує бомбардувати його міста й енергетичну інфраструктуру", — констатували вони.Ракети-перехоплювачі Patriot є життєво важливими для оборони України в той час, коли, за словами Зеленського, Росія, чий прогрес на полі бою зупинився, намагається скористатися своєю перевагою в балістичних ракетах, завдаючи сильних ударів по Україні."Patriot — єдина зброя в арсеналі Києва, здатна зупинити російські балістичні ракети. Україна збила лише чотири з 54 набагато швидших балістичних ракет, запущених Росією цього місяця", — йдеться в публікації Reuters.Експерти акцентували, що час, необхідний для будівництва складального заводу й організації підрядників, означає, що виробництво ракет-перехоплювачів Patriot PAC-2 не розпочнеться швидко, щоби полегшити ситуацію України найближчим часом."У короткостроковій перспективі вплив буде дуже обмеженим. Мене би дуже здивувало, якби це сталося швидше, ніж за 12 місяців. Спрогнозую, що значно довше", — наголосив експерт із ракетних технологій Норвезького інституту оборонних досліджень в Осло Фабіан Гоффманн.Нагадаємо, декілька днів тому президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон передасть Україні ліцензійні права на виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot..

До державного бюджету України надійшло 3,35 мільярда доларів у межах Першої програми політики розвитку робочих місць і зростання приватного сектору, що реалізується спільно зі Світовим банком.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це стало результатом угод, які Україна та Світовий банк підписали 24 червня на полях конференції з відновлення України (URC 2026)", — пояснила вона.За її словами, кошти спрямують на підтримку макрофінансової стабільності та фінансування пріоритетних видатків державного бюджету в умовах воєнного стану.Очільниця українського уряду зазначила, що це фінансування стало можливим завдяки масштабному пакету реформ. Для виконання умов програми уряд і Верховна Рада ухвалили 13 законів і сім підзаконних нормативно-правових актів.Свириденко уточнила, що зміни охопили ключові сфери:удосконалення системи публічних закупівель;розвиток факторингу;інтеграцію енергетичних ринків з ЄС;трансформацію аграрного сектору;підтримку ветеранського підприємництва;розвиток житлової політики;модернізацію дошкільної та професійної освіти;відновлення системи екологічного моніторингу викидів парникових газів.Прем’єр-міністерка України додала, що наступний етап програми передбачає залучення ще одного мільярда доларів до кінця 2026 року після виконання визначених умов."Частину фінансування забезпечено гарантіями урядів Великої Британії та Японії", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, раніше сьогодні керівниця Кабміну розповідала, що Україна зробила черговий важливий крок на шляху до членства в ЄС. Йдеться про відкриття нового кластера..

Зараз в України з’явилося вікно можливостей. Вона стала сильнішою і на полі бою, і в повітрі. Світ бачить відповідні результати — насамперед завдяки діям українських військових.На цьому наголосив президент України Володимир Зеленський, опублікувавши відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Путін — чи він це знає, чи ні, — але точно отримує інформацію та розуміє, що зараз у нього переваги немає. Є балістика, є справді абсолютно трагічні та страшні удари по цивільному населенню нашої держави, але це єдина перевага, яка в нього залишилась. Більше нічого немає. І це бачать усі", — акцентував він.Український президент розповів про розмову зі своїм колегою зі США Дональдом Трампом, а також із багатьма різними лідерами — навіть із тих держав, з якими раніше не відбувалися зустрічі. Всі візначають одне: Україна стала сильнішою.Зеленський також наголосив, що FREYA — це українська антибалістика. Цей проєкт — антибалістична система, яка повинна стати аналогом Patriot щодо збиття балістичних цілей, але масовішого виробництва та дешевшою системою. Це європейська модель. За його словами, перша зустріч у цьому напрямку відбудеться у Франції найближчим часом."Наше завдання — зібрати лідерів, компанії, радників з питань нацбезпеки та представити відповідний проєкт країнам, які можуть допомогти Україні зробити все дуже швидко. Якщо лідери, їх виробничі можливості, їх компанії підтримають FREYA — FREYA розпочне жити найближчим часом", — пояснив президент України.При цьому він зауважив, що Patriot — номер один. Україна вдячна Америці, європейцям, які допомагали з цими системами. Є SAMP/T NG — нове покоління французьких систем. І він теж є аналогом Patriot."Ми дуже розраховуємо, що завдяки нашим домовленостям з Францією отримаємо відповідні системи. Але і з "петріотами", і з SAMP/T — це питання часу. Виробництво дуже маленьке, черги дуже довгі. І тому ми розпочали будувати свій європейський проєкт під назвою FREYA. Дуже розраховую на успіх цього проекту", — наголосив український президент.Він також торкнувся теми, чи може Україна дипломатичними або іншими зусиллями завадити постачанню пального в Росію з нейтральних країн, заявивши, що це звучить як історичний анекдот."Така країна, як Росія, економіка якої завжди орієнтована на експорт своїх енергоносіїв, зараз займається тим, щоби десь знайти пальне, якимось чином збільшити можливість закупівлі імпорту пального. Тому чи не завадила Україна? Україна вже завадила, ми вже це зробили", — констатував президент України.Володимир Зеленський висловив переконання: якщо би Єльцин знав, що через 20 плюс років Росія замість експорту імпортуватиме енергоносії через те, що вона сама дурнувато вирішила розв'язати війну, то обрав би іншого "спадкоємця".Нагадаємо, український президент також заявив, що кількість прихильників вступу України в НАТО серед союзників зростає. Він зауважив, що дискусії щодо майбутнього членства в Альянсі тривають уже не місяці, а роки, однак зараз дедалі більше лідерів відкрито підтримують цю ідею..

Кабінет міністрів України розширив можливість отримувати виплати в 50 тисяч гривень на місяць для військовослужбовців, які після звільнення з російського полону потребують тривалого стаціонарного лікування.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Виплату зможуть отримати також і поліцейські та представники служби цивільного захисту, які перебували в російському полоні", — зазначили вона.За її словами, це захисники та захисниці, які потребують стаціонарного лікування більш ніж 30 днів через захворювання, поранення, контузію чи каліцтво."Завдання держави — забезпечити гідне життя всіх захисників і захисниць, які пережили нелюдські умови російського полону", — наголосила очільниця українського уряду.Наприкінці травня цього року в Міністерстві оборони України інформували, що після звільнення з військової служби захисники в Україні мають право на одноразову грошову допомогу. Розмір і порядок її нарахування залежать від категорії військовослужбовця та підстави звільнення.Зокрема, для контрактників і кадрових військовослужбовців виплати розраховуються як відсоток від місячного грошового забезпечення (без урахування бойових доплат) за кожен рік служби.Також українські військові можуть розраховувати на матеріальну допомогу для розв'язання соціально-побутових питань. 2026 року вона виплачується у розмірі місячного грошового забезпечення.Нагадаємо, що 26 червня вдалося здійснити чергове масштабне визволення своїх громадян із ворожого полону. Додому повернулися 160 військовослужбовців, які перебували у неволі країни-агресорки ще з 2022 року..

Українська енергосистема отримала потужний фінансовий імпульс для відновлення після руйнівних ударів з боку Росії. Стокгольм виділив масштабний пакет допомоги, який дозволив профільному міжнародному фонду подолати важливу історичну віху у фінансуванні української критичної інфраструктури.Про це повідомляє Міністерство енергетики України.Потужна підтримка від СтокгольмаУ відомстві зазначили, що уряд Швеції ухвалив рішення спрямувати додаткові 124,1 мільйона євро, що еквівалентно 1 370 000 000 шведських крон, до Фонду підтримки енергетики України (UESF). Ці кошти передаються через Шведське агентство міжнародного співробітництва з питань розвитку.Завдяки цьому кроку сумарний обсяг допомоги від цієї скандинавської країни за весь час перевищив 386 мільйонів євро. Ця транзакція стала знаковою для платформи, оскільки вивела сукупний капітал фонду на рівень понад 2 мільярди євро від моменту початку його роботи. Новий внесок високо оцінили в українському уряді. "Допомога партнерів є важливою частиною процесу модернізації та трансформації української енергетики. Ми надзвичайно цінуємо новий внесок Швеції до Фонду підтримки енергетики, який збільшив загальний обсяг внесків від моменту його створення до понад два мільярди євро", — зазначив перший віцепрем'єр-міністр України та міністр енергетики Денис Шмигаль.Як працює фонд та на що витрачають грошіУ Міненерго наголосили, що ця структура була заснована за спільною домовленістю Європейської комісії та Міністерства енергетики України з метою ефективної боротьби з наслідками регулярних російських атак на об'єкти життєзабезпечення. Платформа дозволяє урядам інших країн, світовим фінансовим інституціям, неурядовим організаціям та приватним корпораціям безпечно акумулювати гроші для допомоги українському енергосектору. Наразі фінансова статистика фонду виглядає наступним чином:до системи надійшли безповоротні грантові кошти на суму майже 1,94 мільярда євро (без урахування останнього шведського траншу);фінансову допомогу надали 39 іноземних спонсорів;донорами виступили представники 26 країн-партнерів та три впливові міжнародні організації.Усі залучені ресурси спрямовують виключно на задоволення критичних та найневідкладніших потреб українських підприємств. За ці гроші купують сучасне енергетичне обладнання, дефіцитні запасні частини, спеціалізовані технічні засоби, а також необхідне паливо та сервісні послуги для стабільного забезпечення українців світлом і теплом.Нагадаємо, віцепрем’єр, міністр з відновлення України Олексій Кулеба заявив, що у 2026 році понад 880 мільйонів гривень грантових коштів спрямують на впровадження сучасних систем STATCOM та їхній фізичний захист. Це має посилити стійкість української енергосистеми після російських атак..

Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив, що країна вичерпала можливості для надання Україні військової допомоги зі своїх складів. Водночас Софія готова допомагати з ремонтом української військової техніки.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на заяву Радева після прибуття на саміт НАТО в Анкарі.За словами болгарського прем’єра, йдеться саме про зброю та боєприпаси, які могли б передаватися зі складів болгарської армії."Ми вичерпали наші можливості надання військової підтримки, я маю на увазі зброю та боєприпаси з болгарських військових складів", — заявив Радев.Він додав, що Болгарія вже передала Україні 13 пакетів військової допомоги й наразі не має можливості постачати нові озброєння.Водночас Радев зазначив, що Софія може надавати технічну військову підтримку. Зокрема, Болгарія готова забезпечити ремонт військового обладнання на своїй території."Ми надали 13 пакетів і не маємо нічого, щоб поставити Україні. Те, що ми можемо — це технічна військова підтримка. Ми можемо забезпечити, щоб військове обладнання ремонтувалося у Болгарії. Це наша підтримка", — сказав прем’єр.Нагадаємо, саміт НАТО в Анкарі минає 7-8 липня. Однією з головних тем зустрічі є подальша підтримка України та посилення її оборонних спроможностей.Додамо, ще на початку червня уряд Болгарії зазначив, що не планує більше постачати зброю Україні, адже війна з Росією не закінчиться на полі бою..

Після тимчасового скорочення на початку року валютні резерви України у червні відновили зростання завдяки надходженню міжнародної фінансової допомоги.Про це повідомила пресслужба Національного банку України, посилаючись на свіжий макроекономічний та монетарний огляд (підсумки травня-червня 2026 року).За даними звіту, у травні обсяги валютних інтервенцій НБУ дещо зменшилися. Це відбулося на тлі скорочення дефіциту торгівлі товарами та подальшого зниження попиту на готівкову валюту. Водночас через низькі обсяги міжнародної допомоги валові резерви у травні скоротилися. Станом на кінець місяця вони становили 45,7 мільярда доларів, однак залишалися достатніми для фінансування 4,7 місяця майбутнього імпорту.Фінансова підтримка УкраїниУ червні Україна отримала понад 15 мільярдів доларів міжнародної фінансової підтримки. Значну частину цих коштів спрямували на поповнення резервів, що дозволило відновити їхнє зростання.У Національному банку наголосили, що стабільні надходження міжнародної допомоги є важливим фактором підтримки валютних резервів та стабільності валютного ринку.Нагадаємо, 25 червня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС сьогодні перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026-2027 роки..

Канада запроваджує новий державний механізм фінансування оборони. До нього долучать Україну. Він має дати союзникам дешевші кредити на зброю.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters із посиланням на заяву прем'єр-міністра Канади Марк Карні, яку він озвучив на саміті НАТО в Анкарі.Канадський очільник акцентував, що дев'ять країн висловили готовність долучитися до Банку оборони, безпеки та стійкості (DSRB). Окрім Канади й України, підтримати проєкт готові Албанія, Бельгія, Греція, Латвія, Люксембург, Румунія та Туреччина. Штаб-квартиру нового банку розташують у Канаді.DSRB планує залучити до 100 мільярдів фунтів стерлінгів (або близько 134 мільярди доларів). Ці кошти мають спрямувати на дешеве фінансування оборонних проєктів у країнах-учасницях.Зокрема, банк хоче надавати низьковідсоткові позики державам і компаніям, яким складно отримати доступ до доступного фінансування. Також DSRB планує гарантувати кредити приватних банків, щоб оборонні підприємства могли нарощувати виробництво."Банк оборони, безпеки та стійкості відкриє доступ до інвестицій, зміцнить нашу оборонну промислову базу, забезпечить Канаді та нашим союзникам здатність спільно протистояти викликам небезпечнішого та роз'єднанішого світу", — заявив Карні.Країнам-партнерам запропонували ратифікувати домовленості на національному рівні. Запуск DSRB планують 2027 року.У спільній заяві дев'ять країн наголосили, що повномасштабна війна Росії проти України показала необхідність швидко та масштабно нарощувати оборонні можливості. Новий банк має полегшити доступ до капіталу, знизити витрати на фінансування та підтримати розширення промислових потужностей.Водночас до ініціативи наразі не приєдналися великі країни "Групи семи", крім Канади. Велика Британія та Німеччина раніше дистанціювалися від проєкту, хоча Лондон заявляв про тісну співпрацю з Оттавою щодо DSRB.Банк прагне отримати кредитний рейтинг "ААА", що дозволить залучати гроші на вигідних умовах. До проєкту вже долучилися великі міжнародні банки, серед яких JPMorgan, Deutsche Bank, Commerzbank, ING і низка канадських фінансових установ.Нагадаємо, що сьогодні в Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Вони обговорили посилення української протиповітряної оборони, оборонну підтримку, розвиток промислового партнерства та спільні кроки для досягнення миру..

Нідерланди та Данія стали восьмою та дев'ятою країнами, які підписали Drone Deal з Україною. Це дозволить спільно виробляти безпілотники та розвивати новітні технології.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував низку дописів у своєму Telegram-каналі.Угоди офіційно укладено з прем'єр-міністрами Нідерландів Робом Єттеном і Данії Метте Фредеріксен. Підписання документів відбулося під час зустрічі лідерів на полях саміту НАТО в Анкарі."Буде ще більше можливостей для спільного виробництва і розвитку технологій, і головне — системності в обміні експертизою та експорті зброї. Вдячний Нідерландам за допомогу, яка допомогла захистити і підтримати тисячі й тисячі життів наших людей від російських ударів", — зазначив Зеленський.Він також констатував, що угода з Данією стала вже дев’ятою для України, і важливо, що все більше партнерів приєднується до цього формату, який відкриває більше можливостей для спільного оборонного виробництва, обміну експертизою, прозорості в експорті зброї."Разом будуємо нову архітектуру безпеки. Дякую Данії, особисто Метте за цей крок у посиленні спільного захисту. Саме з Данією ми розпочинали співвиробництво в Україні в межах данської моделі, і абсолютно справедливо, що тепер Данія матиме доступ до українського експорту зброї, перевіреної війною", — наголосив український президент.З Метте Фредеріксен вони також обговорили сьогодні зміцнення української ППО, роботу над європейською антибалістикою."Для нас дуже важливо зараз якнайшвидше отримувати ракети для Patriot і разом розвивати власні європейські можливості для захисту від балістичних загроз. Дякую Данії за постійну підтримку нашого народу — оборонну, фінансову, за всі внески до програми PURL", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні Україна й Естонія підписали Drone Deal — угоду про співпрацю у сфері безпілотних технологій. Це відбулося на полях саміту НАТО в турецькій Анкарі..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц готує візит до України. Цього разу він планує відвідати Одеський регіон. Про дату такої поїздки інформації ще немає.Про це повідомила "Європейська правда", посилаючись на заяву Фрідріха Мерца на початку зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським в Анкарі.Переговори двох лідерів, що відбулися перед початком саміту, розпочалися з короткого дружнього спілкування у присутності медіа, і на цій зустрічі Мерц поцікавився маршрутом, який обрав Зеленський для поїздки на саміт НАТО.Як відомо, віднедавна президент України припинив використовувати польський аеропорт "Ясьонка" в Жешуві, який до того був основним для його візитів, тож Зеленський заявив Мерцу, що знову відлітав з Молдови.Виявилося, що Фрідріх Мерц також запланував подібний шлях для свого українського візиту."Наступного разу, коли я приїду в Україну, я планую відвідати Одеський регіон і також прилечу через Молдову", — заявив федеральний канцлер.Раніше Фрідріх Мерц відвідував Київ лише у складі групи лідерів "коаліції рішучих". При цьому Мерц не відповів на запитання журналістів про часові рамки запланованого візиту.Своєю чергою, Володимир Зеленський заявив, що Україна цінує лідерство Німеччини в зміцненні нашої ППО — двосторонню підтримку та вагомі внески у програму PURL."Завдяки цьому у нас є можливість закуповувати дефіцитні антибалістичні ракети. І це дуже важливо зараз, коли Росія розраховує, що саме жорстокі балістичні удари дадуть їй можливість продовжувати війну", — акцентував український президент.Також, за його словами, триває підготовка Drone Deal із Німеччиною та робота над створенням спільної європейської антибалістичної системи."Вдячний Німеччині та особисто канцлеру Фрідріху Мерцу за підтримку і за кроки в напрямі європейської антибалістики. Тільки так можна гарантувати надійний захист життя у Європі від ракетних загроз", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні в Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили посилення захисту України від російських атак, постачання ракет для систем протиповітряної оборони та подальшу оборонну співпрацю..

В Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Сторони обговорили посилення української протиповітряної оборони, оборонну підтримку, розвиток промислового партнерства та спільні кроки для досягнення миру.Як повідомили на офіційній сторінці глави держави, президент подякував Канаді за новий пакет допомоги на 900 мільйонів доларів, який передбачає посилення обороноздатності України, зокрема у сфері протиповітряної оборони."Зараз у нас, можливо, найбільший дефіцит — це ППО. Ми отримали великий пакет від Канади. Ми дуже вдячні за це", — зазначив президент України.Карні наголосив, що канадська допомога розрахована на найближчі місяці та включатиме постачання військової техніки, боєприпасів і додаткову підтримку систем протиповітряної оборони. Крім того, прем’єр-міністр Канади заявив, що його країна продовжить робити внески у програму PURL і посилювати захист українського неба. Він також засудив російські атаки по Україні, унаслідок яких гинуть цивільні люди.Під час зустрічі лідери приділили увагу створенню Банку у сфері оборони, безпеки та стійкості. Україна отримала запрошення стати однією з держав-засновниць цієї міжнародної фінансової установи. Очікується, що банк сприятиме залученню інвестицій, розвитку оборонно-промислового комплексу та впровадженню технологій, перевірених у бойових умовах.Окремо сторони обговорили підготовку угоди у форматі Drone Deal між Україною та Канадою, яка має поглибити співпрацю у сфері безпілотних технологій.Енергетичне партнерствоТакож Зеленський і Карні обговорили енергетичне партнерство. Україна та Канада наразі працюють над трьома спільними проєктами, деталі яких поки не розкривають. Очікується, що відповідні угоди будуть підписані найближчим часом. Крім того, сторони розглянули можливості співпраці у газовій сфері.Наприкінці зустрічі лідери обмінялися інформацією про переговори з міжнародними партнерами та узгодили подальші контакти щодо підтримки України й спільних зусиль для досягнення справедливого миру.Нагадаємо, 7 липня Україна й Естонія підписали Drone Deal — угоду про співпрацю у сфері безпілотних технологій. Це відбулося на полях саміту НАТО в турецькій Анкарі..

У вівторок, 7 липня, Україна й Естонія підписали Drone Deal — угоду про співпрацю у сфері безпілотних технологій. Це відбулося на полях саміту НАТО в турецькій Анкарі.Про це повідомили естонські журналісти з ERR. Вони зазначили, що під час зустрічі на полях саміту НАТО в Анкарі президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал підписали угоду щодо співпраці у сфері безпілотних технологій. Очільник естонського уряду назвав це великим кроком вперед в оборонній співпраці між Естонією та Україною. "Це посилює оборону Естонії, створює нові можливості для нашої оборонної індустрії та допоможе нам ще ефективніше підтримувати Україну. Україна — більше не просто реципієнт безпеки, вона стає тим, хто надає безпеку Європі", — прокоментував він.Зміст угоди не є публічним, але Крістен Міхал вважає, що угода дозволить естонським компаніям запускати виробництво дронів на основі українського досвіду."Угода означає для Естонії, що українські знання та навички, які зараз найкращі у світі та швидко розвиваються в умовах війни, стануть доступними для наших компаній. Для наших компаній це означає, що виробництво можна заводити в Естонію. Україна укладає такі угоди лише зі своїми найближчими друзями", — зазначив прем’єр-міністр Естонії.Найважливішим елементом угоди він назвав те, що Естонія отримує доступ до унікальних знань і досвіду, які здобула Україна за останній час. Також угода передбачає можливість для Естонії купувати вироби українських компаній у майбутньому — наприклад, ті, які зараз ще на етапі розробки."Там є пункт про те, що ми плануємо це зробити. Звісно, конкретні рішення завжди робляться під час оборонного планування, і ми ще не домовлялися про конкретику", — зауважив Крістен Міхал.На двосторонній зустрічі лідерів вони із Зеленським обговорили, якими кроками Естонія та Європа можуть допомогти створити таку ситуацію, коли Росія змушена буде йти на поступки. Крім того, йшлося про наступну конференцію з відновлення України, яку прийматиме Естонія в січні 2027 року.Нагадаємо, що 25 червня Міністерство розвитку громад і територій України, Міністерство закордонних справ Литви, Міністерство клімату Естонії та Міністерство сільських справ та інфраструктури Швеції підписали спільну декларацію про створення Фонду підтримки транспорту України..

Питання щодо надання Україні винищувачів МіГ-29 остаточно ще не розв’язане. Київ і надалі зацікавлений в отриманні такої зброї — відповідний запит надійшов до Варшави.Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час пресконференції в понеділок, 6 липня."Це питання залишається на порядку денному. Ми отримали запит від української сторони, в якому зазначається, що вона, як і раніше, зацікавлена в цьому", — зауважив очільник Міноборони Польщі. Він додав, що Україна представила свої пропозиції щодо надання Польщі безпілотників і відповідних технологій протягом наступних двох років."Тож така можливість обміну є реалістичною, але це має бути саме обмін, а не просто одностороння передача з боку Польщі. Ми підходимо до цього дуже обережно", — додав польський міністр.Як відомо, 30 червня Косіняк-Камиш заявив, що Україна відмовилася від домовленості, за якою польська сторона мала би передати винищувачі МіГ-29 в обмін на доступ до технологій у сфері безпілотних систем. Через декілька днів він сказав, що Україна не ділиться з його країною технологіями у сфері дронів через історичну суперечку.Сьогодні ж він також поінформував, що на прохання генерального секретаря НАТО, європейського командування збройних сил США та командувача Об’єднаних сил США в Європі Польща ухвалила рішення щодо передачі Україні ракет для системи ППО Patriot. "Кількість переданих ракет незначна та не впливає на можливості протиповітряної оборони Польщі. І відповідно до принципів, прийнятих у США та НАТО, ті, хто надає допомогу Україні, залишаються серед країн, яким надається пріоритет у постачанні ракет Patriot для їхніх потреб", — пояснив міністр.Згадуючи про відсутність інформації щодо цієї передачі, міністр оборони Польщі сказав, що ця тема обговорювалася: інформація про запити, потреби, пропозицію генерального секретаря, а згодом і про саму передачу."Ці звіти, зокрема, від розвідувальних служб, розпочали надходити до адміністрації президента та Бюро національної безпеки протягом наступних тижнів", — сказав він.Косіняк-Камиш наголосив, що Україна не є ворогом Польщі. "Ворог Польщі — це Росія. Наші союзники на Заході. Небезпека криється в Криму. Польща має бути єдиною в питанні безпеки, бо якщо вона буде роздробленою, то стане слабшою, а якщо розділеною — то беззахисною", — додав він.Нагадаємо, що під час сьогоднішньої розмови з журналістами Владислав Косіняк-Камиш також розкрив дані про військову допомогу, яку надала Польша Україні після початку повномасштабного вторгнення Росії..

Польський уряд розкрив дані про допомогу Україні з 2022 року. Серед переданого: танки, літаки МіГ-29, гелікоптери Мі-24, ракети до систем протиповітряної оборони Patriot.Про це повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, якого цитують журналісти RMF24.Він заявив, що всього Польща передала допомогу Україні за 2022 та 2023 роки на 15 мільярдів злотих, що близько 3,5 мільярда євро.Косіняк-Камиш заявив, що 2022 та 2023 років Польща передала Україні:танки Т72, PT-91 і Leopard 2A4;бронетранспортери та бойові машини піхоти "Росомак", БРДМ і BWP-1;артилерійське обладнання AHS КРАБ, 2S1 "Гвоздика", BM21;120-міліметрові та 60-міліметрові міномети;безпілотні літальні апарати Warmate та FlyEye;літаки МіГ-29;гелікоптери Мі-24;зенітно-ракетний комплекс WEGA С-200."Це були часи наших попередників. Зараз вони не хочуть згадувати, що передали це обладнання. Я не лише нагадаю їм про це, а й захищатиму їх у цих рішеннях", — заявив Косіняк-Камиш.Річ у тому, що 2022 та 2023 років Польщею правив уряд партії "Право та справедливість".Також Косіняк-Камиш поінформував, що з 2024 року Польща передавала Україні:ракети PAC-3 для системи Patriot;безпілотний комплекс "Scan Eagle";ракети, авіаційні бомби, протитанкові керовані ракети;постріли для гранатометів;обладнання, аксесуари та запасні частини для авіаційної та бронетанкової техніки та зенітних систем "НЕВА";боєприпаси для танків, артилерії та мінометів;індивідуальне спорядження солдатів.Усього Польща витратила на допомогу Україні з 2024 року 1,5 мільярда злотих. Це близько 349 мільйонів євро.Як відомо, вчора міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що уряд Польщі розсекретить військову допомогу Україні з 2022 по 2026 роки.У відповідь на таку ініціативу колишній керівник Бюро національної безпеки Польщі генерал Станіслав Козей виступив проти та назвав його подарунком Росії."У мене складається враження, що наші політики розпочинають працювати аналітиками для білої російської розвідки. Вони збирають інформацію, роблять висновки, а потім кидають її у піч внутрішньої польської війни", — пояснив він.Нагадаємо, що, за результатами опитування, яке провела компанія SW Research на замовлення видання RP.pl, майже половина поляків відповідальним за напруження між Польщею й Україною вважають саме Київ і українську владу..

Обладнання європейських теплоелектроцентралей (ТЕЦ) уже допомагає зміцнювати енергетичну стійкість України. Міністерство енерго провело 199 відвантажень загальною вагою понад 3,3 тисячі тонн.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль у своєму Telegram-каналі."Устаткування вже ефективно працює на енергообʼєктах у Вінницькій, Київській, Івано-Франківській, Миколаївській, Харківській, Чернігівській, Хмельницькій, Рівненській, Дніпропетровській та інших областях. Дякуємо партнерам за практичну допомогу та передачу устаткування з виведених з експлуатації електростанцій", — зазначив він.Міністр енергетики деталізував, що Литва зробила особливо важливий внесок:через AB Ignitis Gamyba Україна отримала 152 партії обладнання загальною вагою понад 2,4 тисячі тонн;співпраця з Ігналінською АЕС дозволила доставити ще 41 партію обладнання загальною вагою 780,2 тонни.Він додав, що Німеччина також надала важливу підтримку. Завдяки RWE Power AG у межах першого етапу співпраці доставлено шість партій обладнання загальною вагою 87,9 тонни до компаній з центральних, західних областей, Києва та Харкова."Зараз працюємо з Латвією. Ведемо активну роботу щодо переміщення обладнання з Ризької ТЕЦ-2. Позиції, які цікавлять українські компанії, вже визначені. Також визначено суму та джерело коштів, необхідні для демонтажу відповідного обладнання", — розповів український посадовець.Він такж зауважив, що триває робота й на інших об’єктах. Вже обстежено вісім виведених з експлуатації ТЕЦ у Латвії, Литві, Словаччині, Австрії, Хорватії та Нідерландах."Надзвичайно цінуємо підтримку партнерів. Ваш внесок — це зміцнення не лише енергетичної стійкості України, а й усієї Європи", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, раніше перший віцепрем'єр розповідав, що Україна будує нову енергетику, адаптовану до викликів XXI століття. Для цього потрібні виконання стратегічних завдань і допомога надійних партнерів..