# допомога

Цього тижня та наступними тижнями Україна буде працювати з партнерами. Є речі, які варто зробити заради наближення миру. Відбудуться різні події активного міжнародного графіку.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Дуже очікуємо на позитивну відповідь від "Групи семи" щодо наших запитів, а також від учасників "Коаліції охочих", — зазначив він.За його словами, червень і липень мають бути результативними для України, передусім для спільного прагнення гарантувати безпеку."Мир потрібен. Я дякую всім, хто допомагає нам захищати Україну, я дякую кожному та кожній, хто забезпечує силу нашій державі та не забуває дбати про тих, хто поруч", — наголосив український президент.Він також поінформував, що обов’язково щодня відбуваються доповіді від очільників різних військових структур щодо ситуації на фронті."Дякую усім бойовим бригадам, кожному нашому підрозділу, які виконують завдання і бережуть українські позиції. Це важливо, дуже. Особливо на Донеччині, де найбільше російських штурмів", — акцентував Володимир Зеленський.Нагадаємо, президент України також зазначив, що від початку повномасштабної війни російській армії визначали вже 15 термінів захоплення Донецької області. Політичне керівництво Росії постійно марить Донбасом..

Кабінет міністрів затвердив порядок використання коштів Європейського Союзу, залучених у межах спеціальної позики на підтримку оборонно-промислової спроможності України 2026-2027 років.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це дозволить спрямувати залучені від ЄС кошти на закупівлю зброї, військової техніки й обладнання для потреб українського війська", — зазначила вона.При цьому очільниця уряду наголосила, що європейські кошти спрямують не лише на імпорт озброєння, а й на пряме фінансування контрактів з українськими виробниками."Закупівлі проводитимуться, зокрема, через міжнародні організації за їхніми процедурами, що пришвидшить доставлення важливих компонентів і готового озброєння", — пояснила прем’єр-міністерка.Вона додала, що запроваджується моніторинг, контроль, аудит і звітування відповідно до вимог Європейського Союзу, що забезпечить прозоре та найефективніше використання залучених коштів.Угоду про Ukraine Support Loan підписано та ратифіковано наприкінці травня. Це кредитний інструмент Європейського Союзу обсягом до 90 мільярдів євро, розрахований на 2026-2027 роки. Із цієї суми 60 мільярдів євро спрямовано на оборонні потреби України."Уже цього року очікується 28,3 мільярда євро оборонної підтримки в межах Ukraine Support Loan", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, декілька днів тому в Міністерстві оборони України повідомляли, що на конференції з відновлення України у Гданську підписано важливі безпекові угоди, які залучать в український оборонно-промисловий комплекс понад 700 мільйонів інвестицій. Фінансування відбуватиметься за підтримки Єврокомісії, Франції, Фінляндії та програми Ukraine Facility..

Словацька влада планує максимально дистанціюватися від нових пакетів підтримки для України на саміті НАТО 7-8 липня. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо виступає категорично проти надання як фінансової, так і військової допомоги.Таку інформацію оприлюднили журналісти словацького видання Aktuality. За інформацією медійників, Фіцо налаштований рішуче та планує відправити словацьку делегацію до Анкари (Туреччина) із "зав’язаними руками"."Протягом цього тижня очільник уряду проведе серію зустрічей із посадовцями, аби юридично позбавити представників Словаччини мандата на схвалення будь-яких рішень, що стосуються фінансування чи озброєння України", — написало видання.Журналісти Aktuality зазначили: очікується, що керівники держав і урядів НАТО на майбутньому саміті пообіцяють виділити мільярди доларів на закупівлю нової зброї та розширення виробничих потужностей. За даними Politico, проєкт остаточної заяви показує , що країни НАТО підтвердять свою відданість колективній обороні, оголосять про збільшення військової підтримки України та знову позначать Росію як довгострокову загрозу.Фіцо назвав заплановану допомогу "масовою" та заявив, що хоче зустрітися з цього питання з відповідними чиновниками наступного тижня. Він планує провести переговори таким чином, щоби словацька делегація поїхала на саміт без мандата "залучати Словаччину до подальших військових позик чи фінансових внесків". Свою позицію словацький прем’єр аргументує ризиком масштабної ескалації та загрозою прямого зіткнення НАТО з Росією."Я не можу заборонити іншим країнам, які хочуть скинутися на війну. Знаєте, що може статися? Сюди залетить якийсь дрон, навмисно чи ненавмисно, впаде на житловий будинок, будуть загиблі чи поранені, і ми можемо отримати Третю світову війну", — заявив Фіцо.Він підсумував, що позиція Братислави залишається непохитною: жодної підтримки продовження бойових дій, а Словаччина не виділить жодного євро на військові витрати України.Нагадаємо, що минулого тижня прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на полях саміту лідерів ЄС заявив, що має суттєво відмінні позиції із українським президентом..

У суботу, 27 червня, до Києва з візитом приїжджала міністерка фінансів Великої Британії Рейчел Рівз. Цей приїзд відбувся в продовження анонсованого Лондоном додаткового пакета підтримки.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу уряду Великої Британії. Журналісти зауважили, що Рівз приїжджала до Києва в суботу, 27 червня, проте публічно про її візит не інформували до його завершення.У британському уряді зазначили, що її поїздка — це "сигнал непохитної підтримки" з боку Сполученого Королівства в продовження анонсованого пакета підтримки на забезпечення стійкості й енергетичної безпеки України на 290 мільйонів фунтів стерлінгів — до ще мільярда доларів фінансової підтримки Великої Британії на забезпечення найважливіших послуг.Загальна невійськова британська підтримка України на 2026-2027 роки тепер сягає 1,5 мільярда фунтів стерлінгів."Рейчел Рівз під час візиту до Києва пообіцяла, що Велика Британія буде діяти "далі та швидше" для підтримки відновлення України", — зауважили британські урядовці.Вони додали, що візит став продовженням розмов із колегами на конференції з відбудови України у Гданську. Вона провела перемовини, серед іншого, з міністром фінансів України Сергієм Марченком.Під час поїздки міністерка зустрічалася з українським міністром оборони Михайлом Федоровим і представниками українських і британських оборонних компаній, на зустрічі їй демонстрували передові досягнення mil-tech – зокрема, ті, що є предметом співпраці."Безпека України — це безпека Європи, тож ми продовжимо підтримувати український народ", — заявила міністерка.Рівз вшанувала полеглих українських захисників під стіною пам’яті на мурі Михайлівського золотоверхого собору. Також їй показали наслідки влучання "Шахеда" по Успенському собору і краєвиди з пагорбів Києва біля музею історії України у Другій світової війни.Крім того, вона відвідала реабілітаційний центр для дітей з інвалідністю, кошти на підтримку якого надає Велика Британія.Фотографії з поїздки також дали зрозуміти, що Рівз, проходячи через парк Шевченка, зупинилася пограти в шахи з простими киянами, яких зустріла там.Як відомо, Рівз є міністеркою в уряді Кіра Стармера, який вирішив піти у відставку. Офіційно конкурс на посаду лідера Лейбористської партії розпочнеться лише в липні, проте найімовірнішим наступним прем’єром вважають колишнього мера Манчестера Енді Бернема.Нагадаємо, що французький президент Еммануель Макрон подякував прем'єр-міністру Великої Британії Кіру Стармеру за внесок у зміцнення французько-британських відносин і підтримку України..

Понад один мільйон євро міжнародної підтримки для захисту культурної спадщини та культурно-чутливого відновлення отримає Україна від партнерів.Про це повідомили на Facebook-сторінці Міністерства культури України.У відомстві акцентували, що це результат співпраці Міністерства культури України з програмою "Партнерство за сильну Україну" (PFRU), оголошений під час Ukraine Recovery Conference 2026."Із цієї суми близько 470 тисяч євро (400 тисяч фунтів стерлінгів) буде спрямовано на розвиток платформи "Культура у відновленні" (CuRe), а понад 600 тисяч євро — на масштабування процесів культурно-чутливого відновлення", — йдеться в повідомленні.У міністерстві додали, що впродовж 2026-2027 років фінансування платформи CuRe спрямують на посилення системи евакуації музейних колекцій, які перебувають під загрозою, та цифровізацію нерухомої культурної спадщини."Одним із ключових напрямів стане підтримка Координаційного центру з евакуації культурних цінностей, який забезпечуватиме взаємодію між музеями, що потребують евакуації колекцій, і безпечними місцями їхнього зберігання", — зазначили у відомстві.Також планується оновлення державного реєстру "єПам’ятка" та проведення експедицій до прифронтових громад для цифрової фіксації щонайменше 30 об’єктів нерухомої культурної спадщини.Окрім того, 600 тисяч євро спрямують на другий етап проєкту "Школа для громад", освітні програми для університетів і фахівців, а також інтеграцію підходів культурно-чутливого відновлення до системи DREAM і державної політики відновлення.Нагадаємо, раніше генеральний директор кіностудії Довженка Андрій Дончик розповідав, що архів із близько 600 фільмів вдалося зберегти на Національній кіностудії імені Олександра Довженка після російської атаки на Київ 15 червня. Частина з цих кінострічок досі існує лише на плівці..

Офіційний Брюссель виступив за збереження спеціальних умов для наших співгромадян, які виїхали до країн Європейського Союзу через повномасштабну війну. Проте інституція закликає запровадити жорсткі винятки, що стосуватимуться певної категорії військовозобов'язаних громадян.Про це повідомляє пресслужба Єврокомісії.Пролонгація захисту та її головна метаВиконавчий орган Євросоюзу офіційно представив відповідну ініціативу Раді ЄС. Головний задум цієї пропозиції полягає у досягненні двох основних цілей для забезпечення правового порядку. У Брюсселі наголошують, що європейська спільнота має чітко реагувати на поточні виклики."По-перше, забезпечити подальшу правову визначеність, стабільність і передбачуваність шляхом продовження дії тимчасового захисту ще на один рік — до 4 березня 2028 року, адже потреба у захисті людей, які залишають Україну, залишається очевидною", — йдеться в повідомленні.Тепер цю рекомендацію має детально розглянути та остаточно ухвалити Рада Європейського Союзу.Жорсткі винятки для військовозобов'язаних чоловіківВодночас у Європейській комісії зазначили, що варто узгодити потреби у захисті із загальною спроможністю України захищатися від незаконної агресивної війни Росії. Саме тому європейські чиновники хочуть змінити правила гри для новоприбулих осіб."Для цього пропонується, щоб тимчасовий захист як правило не надавався новоприбулим особам, які не мають дозволу української влади на виїзд з України з огляду на свої військові обов’язки", — наголосили там.Зокрема, цей правовий статус пропонують не надавати новоприбулим чоловікам призовного віку. Такий крок має на меті підтримати мобілізаційні процеси всередині нашої держави та унеможливити зловживання європейськими програмами допомоги з боку тих, хто перетнув кордон без належних законних підстав.Нагадаємо, у Німеччині українці стали найчисельнішою групою біженців та вимушених переселенців, випередивши за кількістю навіть громадян Сирії..

У Сполучених Штатах Америки вперше за останній період (за президентства Дональда Трампа) схвалили документ, у якому визнають себе не нейтральним посередником у війні, а партнером України.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон під час брифінгу для журналістів.За його словами, йдеться про чотири ключові напрямки, у яких США тепер офіційно стоять разом з європейськими партнерами й Україною."Американці вперше схвалили текст щодо України, в якому зазначається, що вони більше не є нейтральним посередником, а стоять разом з нами у питанні підтримки територіальної цілісності України, надання військової допомоги, енергетичної підтримки та санкцій проти Росії", — наголосив президент Франції.Раніше Еммануель Макрон розповідав в інтерв’ю телевізійникам France TV, що Дональд Трамп мав упевненість, що Україна програє у війні проти Росія. Після приходу до влади такі тези доносило до нього оточення. Однак із часом він переконався, що це неправда.За його словами, Трамп вважав, що Україна програє цю війну та саме через це наполягав на тому, щоби якомога швидше домогтися укладення миру."Згадайте, січень-лютий 2025 року. Він думав, що Україна програє. Усе пішло не так в Овальному кабінеті під час зустрічі із Зеленським, а потім — саміт між Трампом і Путіним в Анкориджі породив надії на угоду, в межах якої Україні пропонували передати території, які Росія ще навіть не захопила", — зазначив Макрон.Він додав, що після цього в серпні "ми вирушили з делегацією" до Вашингтона, де заявили, що це неможливо. У підсумку подій Дональд Трамп побачив, що заяви про поразку України не відповідають дійсності."Із того часу ми пройшли величезний шлях. І цей шлях — насамперед перемога українців, їхні здібності та їхня переконливість", — акцентував французький президент.За його словами, Трамп побачив, що все, що йому говорили, — що українці впадуть, що не переживуть зиму, — виявилося неправдою."Він побачив, що перед ним — мужні, винахідливі люди, яких він поважає", — підсумував Еммануель Макрон.До цього французький президент визначив роль Європи у переговорах з Росією, наголосивши, що ЄС не може бути нейтральним посередником, а має брати участь як сторона підтримки України.Нагадаємо, що 17 червня президент України Володимир Зеленський провів термінову спільну розмову з Дональдом Трампом та Еммануелем Макроном за підсумками саміту G7. Лідери держав скоординували свої кроки, які спроможні кардинально змінити геополітичну ситуацію..

У четвер, 25 червня, в данському парламенті з’явився законопроєкт, який може позбавити українських чоловіків призовного віку права на тимчасовий захист у країні.Про це повідомив сайт Імміграційної служби Данії. Зазначається, що документ подав міністр імміграції й інтеграції Данії Мортен Бедсков."Зміни можуть внести до спеціального закону про тимчасові дозволи на проживання для переміщених з України", — йдеться в повідомленні.Якщо законопроєкт ухвалять, то частина українців не зможе отримати посвідку на проживання у Данії за цією процедурою. Поправки стосуватимуться українців, на яких поширюються правила мобілізації, — зараз це чоловіки віком від 23 до 60 років."Вони зможуть отримати дозвіл на проживання за Спеціальним законом лише за умови документального підтвердження звільнення від військової служби", — вказано в данському документі.При цьому українські чоловіки до 23 років отримуватимуть дозвіл лише до досягнення цього віку. Продовжити документ після 23 років буде неможливо без підтвердження звільнення від служби.Поправка застосовуватиметься до всіх заяв, поданих з 25 червня 2026 року. Якщо рішення у справі ухвалили до набрання чинності нових правил, її розглядатимуть за чинним законодавством.Імміграційна служба Данії оцінить, чи варто анулювати дозволи на проживання, видані тим, хто подав заяву з 25 червня, але отримав документ ще до набрання чинності нових норм. Відомство зв'яжеться з усіма, чиї дозволи можуть скасувати.Також вказано, що зміни не вплинуть на українців, які отримали дозвіл на проживання за спеціальним законом і подали заяву до 25 червня 2026 року. Їм також не доведеться доводити звільнення від військової служби під час продовження документа.До речі, в червні Швеція теж виступила за обмеження тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку. А взагалі в Євросоюзі немає єдиної позиції щодо цього питання — обмеження підтримують Німеччина, Швеція та Польща, але є країни, які виступають проти.Нагадаємо, нещодавно спеціальна представниця з питань українців у ЄС Ільва Йоганссон заявила в інтерв'ю Deutsche Welle, що переважна більшість військовозобов’язаних українців після виїзду в країни Євросоюзу автоматично отримує тимчасовий захист. Деякі посадовці Брюсселя вважають цей пункт дуже суперечливим..

Європейська комісія збереже вимоги щодо масштабних реформ під час наступного періоду надання фінансової допомоги України. Зв’язок між реформами і фінансуванням є принциповою європейською позицією.Про це розповіла керівниця української служби у складі Єврокомісії (DG ENEST) Анна Ярош-Фріс під час виступу на конференції з відбудови України у Гданську, її цитує "Європейська правда".Вона нагадала, що чинна програма підтримки України, зокрема, у форматі "Плану України", завершується наприкінці 2027 року, тож з 2028 року ЄС має ухвалити новий бюджетний план, і це стосується не лише українського фінансування."Євросоюз зараз входить у дуже гарячий період обговорення свого наступного багаторічного бюджету", — зазначила вона.Очільниця української служби акцентувала, що Єврокомісія виступає за виділення значного фінансування для України та вже зробила пропозицію щодо наступного бюджету, що містить таке бюджетування."Ми запропонували значний пакет підтримки України — близько 100 мільярдів євро на наступний бюджетний період (2028-2034 роки), і ці гроші будуть обумовлені виконанням вимог щодо реформ", — заявила вона.Посадовиця наголосила, що зв’язок між реформами і фінансуванням є принциповою позицією, оскільки є чітке бажання держав-членів детально за цим стежити."Фонди ЄС будуть більше та більше пов’язані з реформами, з питаннями верховенства права. Тож очікуйте на дуже-дуже жорсткі умови", — наголосила Анна Ярош-Фріс.До речі, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сьогодні зазначала, що ЄС перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026-2027 роки.Нагадаємо, що на полях конференції з відбудови України у Гданську Міністерство фінансів України та Світовий банк уклали пакет домовленостей у межах першої програми політики розвитку робочих місць і зростання приватного сектору на 3,39 мільярда доларів..

У четвер, 25 червня, Міністерство розвитку громад і територій України, Міністерство закордонних справ Литви, Міністерство клімату Естонії та Міністерство сільських справ та інфраструктури Швеції підписали спільну декларацію про створення Фонду підтримки транспорту України.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. Вона уточнила, що в декларації йдеться про практичну підтримку та перші внески до фонду, її підписали на полях конференції з відбудови України."Одне з ключових завдань фонду — відновлення інфраструктури та прискорення інтеграції України до транспортної мережі Євросоюзу", — зазначила очільниця українського уряду."Партнери оголосили про перші внески: Литва, Швеція та Норвегія — близько одного мільйона євро кожна, Естонія — 100 тисяч євро. Кошти спрямуємо на реалізацію пілотних проєктів, визначених Україною", — пояснила прем’єр-міністерка.Вона додала, що фонд фінансуватиме ремонт і утримання транспортної інфраструктури, закупівлю спеціалізованої техніки й обладнання, розвиток автомобільної, залізничної, портової, аеропортової та прикордонної інфраструктури, а також посилення експортних маршрутів.Юлія Свириденко підсумувала, що Україна визначатиме пріоритети та координуватиме реалізацію проєктів, а адміністрування фонду здійснюватиме литовська Central Project Management Agency (CPVA), яка відповідатиме за проведення закупівель, реалізацію проєктів і забезпечення прозорого використання коштів.Нагадаємо, що на полях конференції з відбудови України у Гданську Міністерство фінансів України та Світовий банк уклали пакет домовленостей у межах першої програми політики розвитку робочих місць і зростання приватного сектору на 3,39 мільярда доларів..

На полях конференції з відбудови України у Гданську Міністерство фінансів України та Світовий банк уклали пакет домовленостей у межах першої програми політики розвитку робочих місць і зростання приватного сектору (DPO).Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка в четвер, 25 червня, подякувала президенту Світового банку Аджаю Банзі за багаторічну підтримку України."Кошти надійдуть на підтримку макрофінансової стабільності України та фінансування пріоритетних видатків державного бюджету", — уточнила вона.За її словами, угода передбачає суму на 3,39 мільярда доларів:1,04 мільярда доларів позики на політику розвитку, з яких 500 мільйонів доларів забезпечені гарантією Великої Британії, ще 540 мільйонів доларів — гарантією Японії;2,35 мільярда доларів грантового фінансування від Фонду F.O.R.T.I.S. Ukraine FIF."Ці домовленості стали можливими завдяки великій роботі над реформами. Україна виконала умови програми, ухваливши 13 законів і сім підзаконних актів", — акцентувала очільниця українського уряда.Вона деталізувала, що це рішення у сферах публічних закупівель, факторингу, інтеграції енергоринку з ЄС, розвитку агросектору, ветеранського підприємництва, житлової політики, дошкільної та професійної освіти, а також відновлення системи моніторингу парникових газів.Окремо з Аджаєм Бангою обговорили наступний етап партнерства. Триває робота над концепцією "Економіки майбутнього" — довгостроковою стратегією, яка має визначити, якою буде українська економіка після завершення війни."Серед пріоритетів також — сучасна житлова політика. Масштабування доступної іпотеки та створення умов, щоби мільйони українців могли придбати власне житло, є одним із ключових елементів повернення людей додому", — зауважила прем’єр-міністерка України.Окрему увагу приділили приватизації. Вона має бути поетапною, прозорою та максимально вигідною для держави, залучаючи стратегічних інвесторів і збільшуючи вартість українських активів, а не продаючи їх поспіхом."Дякую Світовому банку, Японії та Великій Британії за незмінну підтримку України. Й окремо — колегам з уряду та Верховної Ради, завдяки спільній роботі яких ми реалізували необхідні реформи та досягнули цього результату", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС сьогодні перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026-2027 роки..

Європейський Союз сьогодні перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026–2027 роки.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на відкритті Конференції з відновлення України в Гданську, передає "Укрінформ"."Сьогодні ми перераховуємо перший транш за цим кредитом, 3,2 мільярда євро макрофінансової допомоги", — сказала вона.Вона також повідомила, що Європейський Союз у найближчі дні розпочне виплати в межах ще одного пакета підтримки — шість мільярдів євро, спрямованих на виробництво безпілотників для України."Це солідарність у дії. Це показує, що підтримка Європи для України незмінна", — наголосила президентка Єврокомісії.Фон дер Ляєн також нагадала, що з початку повномасштабного вторгнення Росії Європейський Союз та його держави-члени вже надали Україні близько 200 мільярдів євро економічної, фінансової та військової підтримки. Крім того, за її словами, у межах нового кредитного механізму ЄС планує надати ще близько 90 мільярдів євро протягом наступних двох років.Нагадаємо, у польському Гданську відбувся енергетичний "Рамштайн". Україна отримала суттєву допомогу від партнерів. Зокрема, партнери виділили щонайменше 375 мільйонів євро на відновлення енергетичної інфраструктури та анонсували нові внески до Фонду підтримки енергетики..

У польському Гданську відбувся енергетичний "Рамштайн". Україна отримала суттєву допомогу від партнерів.Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль. За його словами, партнери виділили щонайменше 375 мільйонів євро на відновлення енергетичної інфраструктури та анонсували нові внески до Фонду підтримки енергетики.Загалом, за результатами зустрічі, Києву виділили:Сполучені Штати Америки — 175 млн доларів США;Швеція — 137 мільйонів євро;Норвегія — 77 мільйонів євро;Естонія — 2,125 мільйона євро;Ісландія — 550 тисяч євро;Литва — чотири мільйони євро."Дякую кожній державі, міжнародній організації та компанії, які залишаються поруч з Україною. Ця підтримка допомагає відновлювати енергетичну інфраструктуру, захищати критичні об’єкти та забезпечувати мільйони українців світлом. Разом зміцнюємо енергетичну стійкість України. Світло переможе", — додав Шмигаль.Нагадаємо, у Міністерстві енергетики розповідали, що з початку року до України надійшло 3 209 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні, когенераційні установки, котли й інше.Раніше повідомлялось, що за ініціативи Міністерства енергетики уряд запускає конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни..

Затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України.Про це заявив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час виступу на традиційній дискусії YES Dinner Discussion перед конференцією з відбудови України у Гданську, його цитує "Інтерфакс-Україна"."Коли ми звітуємо про наші реформи, ЄС застосовує заходи, які створюють бар'єри для нашого експорту до Європейського Союзу. І в українському суспільстві теж виникає знак запитання, чи справді Євросоюз хоче нас там, чи це конкуренція", — зазначив він.Качка закликав до взаємної довіри, аби уникнути перетворення процесу вступу на класичний багаторічний процес із поступовим відкриттям кластерів."Нам потрібно мати справді повну довіру один до одного, варто справді відкрити ці кластери — всі, щоби показати, що Євросоюз серйозний, коли каже, що Україна буде в Європейському Союзі. Ми повинні бути максимально серйозними", — наголосив віцепрем'єр.Він зазначив, що Європейський Союз закривається від решти світу, тому Україні потрібно якомога швидше приєднатися."Нам потрібно сприймати це якомога серйозніше, менше грати в ігри, бажано не грати в ігри взагалі. Тоді ми теж відповідаємо реформами", — додав український посадовець.Він зауважив, що захоплюється українським парламентом, який майже щотижня ухвалює насправді важливі закони: з енергореформ у квітні, державних закупівель у травні, оподаткування на цифрових платформах і реформування залізниці у червні."Тому я дуже ціную наш парламент за його мужність діяти сміливо, ухвалювати закони на сьомому році повноважень", — зауважив український міністр.Він також нагадав про успіхи Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду."У нас є солідний досвід у боротьбі з корупцією, час поважати його та реально відповісти рішеннями щодо вступу до Європейського Союзу. Ми серйозно ставимося до наших реформ, і тепер нам потрібна така ж серйозність з боку ЄС", — підсумував Тарас Качка.Нагадаємо, що Європейська комісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос вважає, що методологія цього процесу не включає питання, у яких Україна дає Європі ключові результати та переваги..

Кабінет міністрів України розподілив 6,6 мільярда гривень між регіонами для виплати підвищених зарплат освітянам, а також соціальним працівникам.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Кошти розподілено між 24 обласними бюджетами. Кожна область отримала суму, розраховану індивідуально", — зазначила вона.За її словами, це залежало від потреб на підвищення зарплат і можливостей місцевих бюджетів самостійно покривати такі витрати."Що менше власних доходів має регіон, то більшу частку витрат компенсує держава", — пояснила схему очільниця українського уряду.Вона додала, що для бюджетів територіальних громад і областей, де тривають або можливі бойові дії, держава покриває 80% необхідних видатків на підвищення заробітних плат."Для місцевих бюджетів, які демонструють недостатню спроможність, цей показник становить від 50% до 80%", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що з 1 вересня 2026 року працівникам освіти мають підняти заробітну плату. Ставка зросте на 20%.Юлія Свириденко раніше зазначала, що з 1 січня 2026 року держава підвищила виплати на 30% і забезпечила необхідний ресурс. Водночас зарплати в дитсадках і позашкіллі фінансуються з місцевих бюджетів, тому можливості громад різні. Частина регіонів не змогла повною мірою забезпечити підвищення..