# допомога

У середу, 22 липня, президент України Володимир Зеленський зустрівся в Києві з послом США при НАТО Метью Вітакером і командувачем спеціальної місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України генерал-лейтенантом Кертісом Баззардом.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Хороша розмова, передусім про те, як захистити українське небо через збільшення постачання перехоплювачів для Patriot у межах PURL", — зазначив він.За його словами, зараз це ключовий пріоритет, бо масовані російські удари не припиняються.Також вони обговорили двостороннє оборонне партнерство між США й Україною: реалізацію рішення президента Дональда Трампа, ухваленого в Анкарі, про надання Україні ліцензії на виробництво Patriot, а також Drone Deal, яку команди зараз опрацьовують."Це має реальний потенціал, і сподіваємося, що скоро вдасться фіналізувати", — наголосив український президент.Окрім того, під час зустрічі в Києві він вручив Кертісу Баззарду орден "За заслуги" III ступеня."Дякую за те, що всі ці роки агресії перебували поруч із нами. Україна вдячна президенту Трампу, Конгресу США й американському народу за підтримку", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, на початку липня президент Володимир Зеленський заявляв, що кількість прихильників вступу України в НАТО серед союзників зростає..

Посли Європейського Союзу погодили участь Великої Британії в підтримці оборонних потреб України. Йдеться про європейську програму фінансової підтримки на 90 мільярдів євро, відомій як Ukraine support loan.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу Ради Євросоюзу.У середу, 22 липня, країни-члени ЄС затвердили участь Великої Британії в механізмах, передбачених європейською позикою для України на 90 мільярдів євро."Кошти передбачені для покриття її ключових оборонних потреб України 2026-2027 років", — ідеться в повідомленні.Це рішення є продовженням угоди щодо участі у програмі, підписаної між Європейським Союзом і Великою Британією 13 липня.Аналітики пояснили, що цей крок дозволяє Україні за кошти позики закуповувати оборонну продукцію британських виробників на додаток до нинішньої рамки для країн ЄС, Європейської економічної зони — Європейської асоціації вільної торгівлі та визначеного переліку третіх країн.Тому Україна зможе на кошти європейської позики купувати зброю у ширшого кола виробників. Участь Великої Британії стала можливою, оскільки вона відповідає трьом критеріям для третіх країн, передбачених правилами позики. Зокрема, британці зобов’язалися надати "чесний і пропорційний" фінансовий внесок, вони мають оборонно-безпекове партнерство з ЄС та вже надають значну підтримку Україні."Загалом у позиці передбачено 60 мільярдів євро для інвестицій в оборонні потреби, включно з оборонними закупівлями, та 30 мільярдів — як пряма економічна та бюджетна підтримка", — йдеться в повідомленні. Найближчими днями має відбутися остаточне затвердження участі Великої Британії Радою Євросоюзу через письмову процедуру.Нагадаємо, що наприкінці червня Україна отримала від ЄС ще 3,9 мільярда євро. Ці гроші мали скерувати на фінансування українського війська й усього оборонного сектору..

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький і голова Верховної Ради Руслан Стефанчук визначили конкретні кроки для посилення координації роботи уряду та парламенту.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Уряд регулярно проводитиме зустрічі з керівниками фракцій і груп Верховної Ради. Домовилися посилити координацію між комітетами та міністерствами", — наголосив очільник українського Кабміну.Також відновиться робота Ради коаліції, щоби підвищити якість урядових законопроєктів і забезпечити ефективну взаємодію Кабінету міністрів і Верховної Ради.Корецький і Стефанчук провели детальний аналіз міжнародних зобов'язань, щоби синхронізувати їх виконання з парламентом."На майбутнє домовились узгоджувати наші позиції в діалозі з партнерами", — зауважив прем’єр-міністр України.Також очільники двох органів влади запланували провести ревізію перехідних положень кожного закону, які містять доручення Кабінету міністрів.Окрім того, вони обговорили підготовку програми діяльності українського уряду, визначили пріоритети законодавчої роботи."Насамперед це підтримка Сил оборони, інтеграція України до Європейського Союзу та соціальна політика", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн провела першу телефонну розмову з новопризначеним прем'єр-міністром України Сергієм Корецьким. Серед головних тем — спільне виробництво безпілотників, захист енергетичної інфраструктури та євроінтеграція України..

Україна продовжує підтримувати громадянам, які цього потребують, шляхом нарахування субсидій. Проте деяким споживачам можуть відмовити у державній допомозі.Все, що треба знати про правила державної допомоги на оплату комунальних послуг — у нашому матеріалі.Хто може розраховувати на субсидіюРозрахунок житлових субсидій на опалювальний сезон 2025-2026 років з 1 жовтня 2025 року проведено ПФУ в автоматичному режимі:для домогосподарств, які вже отримували субсидію в неопалювальний період і в яких не відбулося змін;для домогосподарств, у яких розмір субсидії в літній період складав 0,00 гривень.Таким одержувачам не потрібно особисто звертатися до органів ПФУ.За оформленням субсидії необхідно звернутись особам, які:планують вперше отримати житлову субсидію;отримували житлову субсидію, але станом на 1 жовтня у них відбулись зміни у складі зареєстрованих осіб домогосподарства чи у складі сім’ї члена домогосподарства, або в переліку житлово-комунальних послуг, якими користується домогосподарство;мали заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг, що вже погашена (оформлено договір реструктуризації або оскаржено питання заборгованості зі сплати ЖКП у судовому порядку).Куди звертатися, щоб отримати субсидіїПодати документи на призначення житлової субсидії можна трьома способами, звернувшись до:Уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військової адміністрації (органів соціального захисту населення).Центрів надання адміністративних послуг.Органів Пенсійного фонду України:безпосередньо до відділів обслуговування громадян — сервісних центрів ПФУ;поштою — на адресу відповідного органу ПФУ;онлайн — через вебпортал електронних послуг ПФУ або застосунок "Пенсійний фонд".Як дізнатися розмір субсидіїПереглянути всю інформацію щодо нарахованої субсидії можна в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України в розділі "Моя субсидія".Якщо ви маєте право на отримання житлової субсидії, але не звертались за нею, то зробити це можна одним зі способів:онлайн через вебпортал електронних послуг ПФУ чи мобільний застосунок "Пенсійний фонд України";особисто, звернувшись до будь-якого сервісного центру ПФУ;поштою на адресу територіального органу Фонду.У разі подання документів у період до 30 листопада (включно) субсидія призначається з початку опалювального періоду, починаючи з 1 грудня — з місяця, в якому відбулось звернення.Виплата житлових субсидій: чого очікувати українцям у 2026 роціОчікується, що наступного року держава також нараховуватиме українцям субсидії. Як повідомила народна депутатка, заступниця голови парламентського Комітету з питань бюджету Леся Забуранна, у бюджети 2025 і 2026 років закладено приблизно однакову суму на субсидії — майже 42,3 мільярда гривень."Попри війну, попри те, що наш бюджет є дефіцитним, ми заклали кошти на підтримку тих, хто цього потребує, і у 2025 році, а також виділяємо їх у 2026-му. Ідеться про майже 43 мільярди гривень на субсидії, які мають допомогти й підтримати приблизно 2,7 мільйона домогосподарств під час опалювального сезону", — зазначила вона.Вона також зауважила, що в бюджеті наступного року пропонується закласти кошти на підняття зарплат учителям та покращення різних напрямків соціального забезпечення, зокрема й пенсійного."У проекті бюджету, який був поданий Кабінетом міністрів, передбачається двоетапне підняття заробітної плати для вчителів на 30% у січні й на 20% у вересні. Водночас є ініціатива від народних депутатів, щоб підняти суму до трьох мінімальних зарплат. І тут ідеться не лише про вчителів, а й про підвищення оплати праці для науково-педагогічних працівників, тобто викладачів закладів вищої освіти", — наголосила нардепка.Забуранна вважає, що це "абсолютно адекватна сума, яку мають отримувати люди, які сьогодні, ризикуючи власним і життям, і здоров'ям, продовжують навчати наших дітей".Житлова субсидія — це фінансова допомога від держави, яка призначається домогосподарствам з невисокими доходами, які не можуть самостійно оплачувати повну вартість комунальних послуг.Нагадаємо, деякі українці мають право на субсидію та пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Однак між цими двома допомогами існує суттєва різниця. Детальніше — у матеріалі TrueUA.Додамо, в Україні різкого підвищення вартості комунальних послуг найближчі місяці не очікується. Проте ціни на електроенергію та газ можуть зрости у 2026 році..

Росія завдала удару по складу ЮНІСЕФ, унаслідок чого було знищено гуманітарну допомогу, призначену для українських дітей.Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, наголосивши, що держава-агресор завдала удару не лише по цивільній інфраструктурі, а й по міжнародній гуманітарній місії, яка щодня рятує життя людей."Росія вдарила по складу ЮНІСЕФ. Знищено гуманітарну допомогу для українських дітей. Шокований черговим цинічним злочином Росії", — заявив посадовець.Лубінець зауважив, що цього разу під ворожим ударом опинився склад ЮНІСЕФ, де зберігалася гуманітарна допомога для українських дітей і сімей, які постраждали від війни.За словами омбудсмана, внаслідок атаки було знищено понад 106 тисяч одиниць гуманітарних вантажів загальною вартістю майже 3,9 мільйона доларів. Йдеться про генератори, питну воду, гігієнічні набори та інші критично важливі запаси."ЮНІСЕФ — багаторічний партнер Офісу омбудсмана, який щодня допомагає українським дітям і родинам. Удар по гуманітарному складу — це удар по тих, хто рятує життя", — наголосив Лубінець.Він також звернув увагу на те, що Росія продовжує вбивати дітей і знищувати гуманітарну інфраструктуру. За даними ЮНІСЕФ, лише минулого тижня загинули двоє дітей, ще щонайменше 50 дістали поранення. У червні було зафіксовано найбільшу з 2022 року кількість дитячих жертв за один місяць — загинули семеро дітей, ще 116 були поранені."Напади на гуманітарні об'єкти та працівників гуманітарних місій є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права. Коли під удар потрапляють ті, хто доставляє допомогу дітям і цивільним, Росія атакує не лише інфраструктуру, а й саму можливість рятувати життя. За кожен такий злочин держава-агресор має понести відповідальність", — заявив уповноважений Верховної Ради України з прав людини.На завершення Лубінець підкреслив, що українські діти мають право на безпечне дитинство."Діти мають зростати без страху, а гуманітарна допомога повинна безперешкодно доходити до тих, хто її потребує. Найголовніше, чого сьогодні потребують українські діти, — це мир", — резюмував омбудсман.Нагадаємо, 21 липня Росія завдала чергового жорстокого авіаудару по Запоріжжю, спричинивши значні руйнування та людські жертви. Читайте також: "Жодні "дві стіни" не врятують": експерт пояснив, чому під час обстрілів важливо йти в укриття.

Новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, попри зміну влади в країні, продовжує блокувати просування України до Європейського Союзу. Така позиція може пояснюватися внутрішньополітичним популізмом, спробами отримати поступки від Києва та традиційною для Будапешта тактикою тиску на ЄС.Про це йдеться у статті TrueUA "Новий прем’єр — старі методи: чому Петер Мадяр блокує вступ України до ЄС".У матеріалі вказується, що Угорщина не підтримала відкриття для України другого та третього переговорних кластерів щодо вступу до ЄС, хоча погодила аналогічний крок для Молдови. Через це країни-члени Євросоюзу не змогли ухвалити остаточне рішення. На думку Юрченка, однією з причин такої позиції є прагнення нового уряду зміцнити власні рейтинги."Перша причина — бажання ухвалювати рішення заради піару і популізму. Потреби блокувати поступ України в переговорах не було жодної, але частині виборців обов'язково сподобається такого роду суб'єктність своєї країни", — зазначається у статті.Ще однією причиною автор матеріалу називає дипломатичні переговори між Києвом і Будапештом. На його думку, Петер Мадяр може прагнути представити майбутню зустріч із президентом України як власну дипломатичну перемогу та пов'язати розблокування переговорного процесу з можливими домовленостями щодо прав угорської громади Закарпаття. Крім того, він припускає, що Угорщина може використовувати питання євроінтеграції України як інструмент тиску на Брюссель."Не виключено, шостий (кластер — прим. ред.) розблокували після виділення згаданих 10 мільярдів євро, а відкриття інших пов'язуватиме з якимись внутрішніми моментами в ЄС. Себто, Мадяр діятиме, як Орбан — нічого особистого, тільки гроші", — вказується у матеріалі.Водночас автор наголошує, що в Брюсселі не пов'язують блокування переговорних кластерів із невиконанням Україною необхідних умов. Він додає, що відкриття нових кластерів є лише етапом переговорного процесу, а не рішенням про вступ до ЄС.Додамо, у червні новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про неможливість швидкої відмови від паливних контрактів із Москвою. Очільник уряду пояснив тривалу співпрацю з Росією географічними особливостями та високим рівнем бідності в країні..

Після нічного обстрілу Києва в неділю, 19 липня, в Польщі назвали заклики послабити допомогу Києву "відірваними від реальності". Аргумент: якби не Україна, то ракети могли би летіти на польську територію.Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Як відомо, минулої ночі Росія завдала масованого удару балістичними та крилатими ракетами по Україні. Основною ціллю став Київ.Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш одразу відреагував на атаку та різко розкритикував тих, хто в самій Польщі виступає проти допомоги Україні."Росія провела найпотужнішу від початку вторгнення атаку балістичними та крилатими ракетами на Україну й анонсує підготовку до великої мобілізації військ", — констатував він.На його переконання, це показує, наскільки відірваними від реальності є голоси, що закликають послабити підтримку України чи гальмувати модернізацію польської армії."Тому ми робимо все, щоби російські ракети ніколи не долетіли до Польщі та щоби ніщо не загрожувало нашій безпеці. Не поступимося в цьому!" — наголосив Владислав Косіняк-Камиш.Нагадаємо, що, за результати опитування, яке провели соціологічні служби на замовлення видання Rzeczpospolita, в Польщі зменшилася кількість людей, які виступають за продовження військової підтримки України. Історичні суперечки, які провокують політики, вплинули на свідомість пересічних поляків..

Кількість постраждалих внаслідок ворожого обстрілу Києва в ніч на неділю, 19 липня, зросла до 17 осіб. На місцях ворожих ударів продовжують працювати столичні поліцейські.Про це повідомили у відділі комунікації поліції Києва.Там зауважили, що поруч із пошкодженими об’єктами розгорнуто мобільні пункти поліції, де правоохоронці приймають звернення громадян і надають необхідну допомогу."Станом на зараз слідчі прийняли близько 350 заяв від  містян щодо пошкодження майна. Внаслідок атаки пошкоджено багатоквартирні та приватні будинки, гуртожиток, магазини, аптеку, адміністративні будівлі, кінотеатр, станцію метрополітену, офісні приміщення й автомобілі", — йдеться в повідомленні.Станом на цей час відомо про 17 постраждалих. Кількість загиблих, додали правоохоронці, не змінилася — внаслідок російського обстрілу загинула 89-річна жінка.Поліцейські продовжують документувати наслідки ворожої атаки, фіксують руйнування та збирають докази чергового воєнного злочину, вчиненого російськими військами проти мирного населення України.Як відомо, внаслідок російської ракетної атаки на Київ повністю знищено завод і склади української компанії UKRTAC, яка спеціалізується на виробництві військової амуніції та засобів індивідуального захисту.За даними рятувальників, влучання та загоряння зафіксували у п'яти районах міста — Солом'янському, Шевченківському, Святошинському, Деснянському та Дніпровському.Нагадаємо, Міністерство оборони України пояснило, чому під час однієї з наймасованіших російських атак на Київ сили протиповітряної оборони не змогли перехопити всі повітряні цілі. У відомстві наголосили, що захист від балістичних ракет залишається головним пріоритетом, а українській ППО критично необхідні додаткові ракети-перехоплювачі..

Громадяни, які досягли пенсійного віку, але не набули права на пенсію через недостатній страховий стаж, можуть звернутися за державною соціальною допомогою. Як повідомили на сторінці Управління соціального захисту населення Дрогобицької міської ради, одним із варіантів підтримки є призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.Хто може отримати допомогуЯкщо особа досягла пенсійного віку, визначеного законодавством, однак не має необхідного страхового стажу для призначення пенсії, вона може звернутися до органів соціального захисту населення для визначення права на отримання державної соціальної допомоги як малозабезпечена сім'я.Така допомога призначається незалежно від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Водночас право на її отримання визначається з урахуванням матеріального становища сім'ї.Які умови призначенняДержавна соціальна допомога надається сім'ям, які постійно проживають на території України та мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий за прожитковий мінімум для сім'ї.Відповідно до закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 2 595 гривень. Розмір допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом.Під час визначення права на допомогу враховуються:заробітна плата;пенсії та інші соціальні виплати;доходи від здавання майна в оренду (зокрема земельних паїв);наявність додаткового житла;транспортні засоби, з дати випуску яких минуло менше п'яти років;придбання товарів або здійснення платежів на суму понад 50 тисяч гривень.Допомога призначається строком на шість місяців. Для її подальшого отримання необхідно кожні пів року повторно подавати пакет документів.Які документи потрібно для оформлення допомогиДля оформлення державної соціальної допомоги необхідно надати:заяву встановленого зразка;паспорт громадянина України;трудову книжку;документ, що підтверджує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків;довідку з Пенсійного фонду України про неперебування на обліку як одержувача пенсії;декларацію про доходи та майновий стан, заповнену на підставі документів про доходи всіх членів сім'ї за два квартали, що передують місяцю звернення.За детальною консультацією щодо права на отримання державної соціальної допомоги та переліку необхідних документів рекомендується звернутися до органів соціального захисту населення або найближчого сервісного центру.Нагадаємо, українці, які мають право на кілька видів пенсії, можуть самостійно обрати більш вигідний для себе варіант. Перехід на інший вид пенсії та його оформлення доступні в онлайн-форматі через відповідні сервіси.Читайте також: Українцям пояснили, чому страховий стаж — важлива умова для призначення пенсії.

Окрім польських МіГ-29, Україна також хоче отримати додаткове обладнання й апаратуру для технічного обслуговування авіаційної техніки. Це має відбутися в обмін на постачання дронів.Про це повідомив "Мілітарний", журналісти якого отримали відповідь на запит від Міністерства оборони України.За інформацією відомства, зараз між Польщею й Україною триває переговорний процес щодо можливого передання авіаційної техніки для потреб ЗСУ.Це, до речі, підтверджує нещодавня заява міністра національної оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша про відновлення переговорів.У міністерстві також повідомили, що, крім літаків, ЗСУ зацікавлені в отриманні додаткового обладнання й апаратури для технічного обслуговування авіаційної техніки, а також відповідної ремонтно-експлуатаційної документації.Польська сторона, зі свого боку, висловила зацікавленість в отриманні різної номенклатури безпілотних систем українського виробництва в обмін на передання літаків.Окрім того, у відомстві підтвердили, що восени 2025 року представники ЗСУ провели технічну інспекцію певної кількості вказаних літаків. За інформацією польського видання Onet, українські військові оглянули 14 винищувачів і після інспекції залишилися незадоволеними їхнім технічним станом, оскільки перед введенням у стрій літаки потребують ремонту."Через тривалу відсутність належного обслуговування технічний стан МиГ-29 назвали незадовільним, а особливе занепокоєння фахівців викликав стан шасі", — зауважили фахівці.Проте українська сторона висловила готовність отримати польські винищувачі за умови проведення капітального ремонту та модернізації. Це можна зробити в Польщі на підприємстві WZL-2 у Бидгощі. Ще однією умовою стало те, що витрати мала взяти на себе польська сторона.Для Міністерства національної оборони Польщі ця вимога виявилася неприйнятною, оскільки модернізація пострадянських машин потребувала непередбачених політичним рішенням витрат. Таким чином, переговори тоді зайшли в глухий кут.Нагадаємо, наприкінці минулого тижня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявляв, що Київ і Варшава поступово досягають прогресу в реалізації угоди, за якою Україна може отримати польські винищувачі МіГ-29. При цьому Польща в обмін на це має отримати доступ до технологій у сфері безпілотних систем..

Згідно з останнім опитуванням, вперше в історії плебісциту Центру дослідження громадської думки (CBOS) противники прийняття біженців з України переважають прихильників таких кроків у підтримку громадян сусідньої держави.Про це повідомив RMF24. Медійники зазначили, що водночас більшість респондентів вважають, що допомога українцям є надмірною, хоча вони не підтримують усі обмеження."Погіршення ставлення до українців у Польщі відповідає довгостроковій тенденції, що спостерігається зі середини 2023 року", — зробили висновок автори дослідження.Згідно з результатами дослідження, 52% респондентів вважають, що Польща не повинна більше приймати українських біженців. Натомість протилежної думки дотримуються 42% опитаних.Соціологи наголосили, що це перший подібний результат із 2014 року, коли CBOS розпочав регулярні опитування на цю тему після окупації Росією Криму. Для порівняння: одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року рівень підтримки прийому українців серед поляків досягав рекордних 94%.Динаміка ставлення за останній час виглядає так:порівняно з груднем минулого року частка противників прийому біженців зросла на шість відсоткових пунктів;частка прихильників зменшилася на аналогічні шість відсоткових пунктів.Дослідження також показало, що більшість громадян вважають чинну підтримку українців надмірною. Зокрема, 54% респондентів переконані, що допомога є занадто великою. Ще 40% назвали її адекватною, лише 3% вважають її недостатньою. Автори звіту акцентували, що кількість незадоволених масштабами підтримки стабільно зростає з вересня минулого року.Водночас поляки продемонстрували неоднозначну реакцію на нещодавні зміни в законодавстві щодо допомоги українцям. Зокрема, 87% опитаних підтримали обмеження доступу до повного пакета безкоштовних медичних послуг для тих українців, які не сплачують внески на медичне страхування в Польщі (проти виступили лише 8%).Окрім того, 58% респондентів виступили проти скасування права на безкоштовне проживання в колективних центрах для матерів із дітьми віком понад один рік (підтримали це обмеження тільки 29%).Нагадаємо, що за шість місяців цього року в Польщі зафіксовано понад 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти громадян України. Це збільшення статистики на більш ніж 30 відсотків. Політики та "російські боти" — не єдині винуватці такої ситуації..

Колишній мер Манчестера, 56-річний Енді Бернем очолив Лейбористську партію та стане новим прем’єр-міністром Великої Британії замість Кіра Стармера. Він офіційно вступить на посаду 20 липня.Про це повідомило видання The Guardian. Журналісти зазначили, що це добре відомий персонаж у британській політиці, до того ж він уже працював в уряді.У своїй промові Бернем віддав шану попереднику Кіру Стармеру, зазначивши, що під його керівництвом лейбористи "пройшли шлях від найгіршої поразки до однієї з найкращих перемог у нашій історії".Він заявив, що його першим кроком стане зміна культури Лейбористської партії. Бернем прагне "нової політики", заснованої на розв’язанні проблем, а не на набиванні очок. Новий прем’єр-міністр також сказав, що хоче, щоби політика стала менш токсичною, та висловив готовність стати лідером для "всіх регіонів".Заяви про "хоробрий український народ"Раніше Бернем заявляв, що його зовнішньополітичними пріоритетами стануть підвищення національної безпеки, зміцнення чинних альянсів, посилення співпраці з Європою, а також підтримка України у війні з Росією."Британія стикається зі все небезпечнішим світом, де зростає російська агресія, конфлікт на Близькому Сході, кліматична й енергетична нестабільність, а також технології, які швидко змінюють характер війни за кордоном і нашу безпеку вдома", — наголошував він.У цьому контексті Бернем пообіцяв продовжувати курс свого попередника щодо підвищення оборонних витрат, посилення ролі в НАТО та тісної співпраці з європейськими країнами. Він акцентував, що США залишатимуться найважливішим союзником Британії у сфері оборони та безпеки, а також постійно згадував про російсько-українську війну."Підтримка України з боку Великої Британії не похитнеться. Ми знаємо, що британська безпека та ширша євроатлантична безпека невіддільні від того, що відбувається в Україні", — зазначав політик.За його словами, уряд Кіра Стармера довів лідерство Великої Британії, створивши та ставши співголовою "Коаліції охочих" для підтримки "хороброго українського народу".Раніше він теж неодноразово заявляв, що й надалі продовжуватиме підтримувати український народ проти російської агресії.Підтримка Києву, Львову та ХарковуДо речі, що під час перебування на посаді мера Великого Манчестера Бернем надавав підтримку мерам Києва, Львова та Харкова. У перші дні повномасштабного вторгнення Росії Бернем звернувся до них із листом і запропонував їм гуманітарну допомогу, назвавши Україну "демократією під атакою" та заявивши, що накладені на Росію санкції є "недостатніми"."Мешканці Великого Манчестера, безсумнівно, захочуть пожертвувати речі чи їжу, але ця кампанія спрямована саме на збір коштів для закупівлі медичного обладнання. Якщо ви маєте можливість допомогти фінансово, закликаю зробити це якомога швидше. Це дозволить нашим медикам підтримати тих, хто перебуває на передовій в Україні", — сказав тоді очільник одного з найбільших британських міст."Це справді темні часи для українського народу. Ми просто повинні залишатися з ними та протистояти тому, хто вже щонайменше 15 років висуває неприйнятні погрози. Ми маємо визнати, що до цього моменту не зробили вдосталь, щоби протистояти йому", — заявив політик у перші дні вторгнення.Уже в березні 2022 року він підтримав кампанію зі збору коштів манчестерської благодійної організації UK-Med, яка допомагала медичним бригадам на фронті. А 2023 року Бернем як мер Великого Манчестера виступив співзасновником міжнародної мережі UNBROKEN Cities Network — ініціативи, спрямованої на підтримку українських міст в умовах війни, а також на розвиток реабілітаційних послуг.Працевлаштування українцівТоді ж він декілька разів зустрічався з волонтерами, які організували безкоштовний магазин для переселенців з України в Манчестері. Бернем разом із партнерами з півночі Англії долучився до створення ініціативи "Разом для України". На сайті United for Ukraine опублікували список якісних вакансій від роботодавців, які готові надати підтримку.Цей інформаційний ресурс також спрямовував людей до інших послуг: безкоштовні курси англійської мови, відкриття банківських рахунків, консультації щодо управління фінансами, житла та догляду за дітьми."У партнерстві з роботодавцями з усього регіону ми продовжуємо допомагати переміщеним українцям облаштовуватися на новому місці, забезпечуючи їм можливості для працевлаштування та навчання", — акцентував Бернем у першу річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну.На той час до United for Ukraine долучилися понад 140 роботодавців, що розмістили понад 400 вакансій для українців.Манчестер визнав Голодомор геноцидомПід час керівництва Великим Манчестером Бернем також відзначився символічним, але політично важливим кроком. 2024 року місто визнало Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.Бернем підкреслив, що російське вторгнення в Україну — це не перший випадок, коли українська ідентичність зазнає нападу. Тоді ж він розпорядився запровадити день пам’яті жертв Голодомору в четверту суботу листопада."Російський уряд навіть через 90 років після Голодомору не припинив своєї агресії. Він прагне знову поневолити Україну та перешкодити демократичному волевиявленню українського народу", — наголошував нинішній головний претендент на посаду прем’єр-міністра.Він висловлював тверде переконання, що Велика Британія не повинна дозволити Росії досягнути своїх цілей в Україні. І для цього варто допомагати Києву."Вкрай важливо, щоби ми продовжували підтримувати Україну всілякими способами", — йдеться у його заяві до першого Дня пам’яті жертв Голодомору у Великому Манчестері.Нагадаємо, що, за оцінками політичних аналітиків, перед Енді Бернемом постане два зовнішньополітичних виклики. Перший — Дональд Трамп, який майже безсумнівно не сприйме прем’єра Великої Британії з лівими поглядами. Другий — продовження політики попередника в напрямку виправлення помилки, якої ця держава припустилася з "Брексіт". Для лейбористів лозунг "назад до Євросоюзу" здатний стати тією темою, яка мобілізує їхній електорат проти ультраправих прихильників ізоляціонізму..

Українська економіка вже понад чотири роки працює в умовах повномасштабної війни. Попри це держава продовжує фінансувати оборону, соціальні виплати та інші бюджетні видатки, а гривня залишається відносно стабільною. Водночас за цією стійкістю стоїть безпрецедентна міжнародна фінансова підтримка, без якої нинішня модель функціонування економіки була б неможливою.Наскільки Україна сьогодні залежить від допомоги партнерів? Де проходить межа між необхідною соціальною підтримкою та економічним популізмом? Чому найважчі випробування для української економіки можуть чекати вже після завершення активної фази бойових дій?Про це — в інтерв'ю TrueUA з виконавчим директором Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним.— Попри зростання номінальних зарплат і соціальних виплат, чи можна говорити, що українці вже компенсували втрати у рівні життя, яких зазнали після лютого 2022 року? За якими показниками це варто оцінювати?— Показник реальних доходів населення — це макроекономічний показник. Україна у 2022 році втратила 25% реальних доходів населення. Це офіційна цифра Держкомстату.На сьогодні зростання соціальних виплат і покращення соціальних стандартів, а до них належать прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата, на які впливає держава та які закладаються у державний бюджет, об'єктивно ще не компенсували рівень життя 2021 року. Тому все залежить від того, з чим порівнювати.Наприклад, якщо у 2021 році курс становив приблизно 21 гривню за долар, то сьогодні ми маємо курс близько 45 гривень за долар. Тому навіть за умови зростання заробітної плати в доларовому еквіваленті ми все одно певною мірою програватимемо.Ще один момент. Теоретично ми лише наприкінці 2025 року, наскільки мені відомо, досягли рівня заробітної плати 2021 року в доларовому еквіваленті. Але за цей час сам долар також став дешевшим. Ми часто прирівнюємо все до долара, вважаючи, що це абсолютно стабільна величина. Насправді це не так.Коли говоримо про реальні доходи населення, треба розуміти, що цей показник значною мірою залежить від бази порівняння. Водночас саме він відображає реальні процеси, які відбуваються в економіці. Якщо говорити про рівень реальних доходів населення, то з 2021 року ми всі стали значно біднішими. Тому зростання середньої заробітної плати, прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати ще не компенсувало тих втрат, яких українці зазнали після початку повномасштабних бойових дій.— Український бюджет уже кілька років значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги. Наскільки життєздатною є така модель і чи можна сказати, що сьогодні Україна фактично воює в борг?— Називаймо речі своїми іменами — ми живемо в борг. Ми не просто живемо в борг, а дійсно воюємо в борг. Кирило Буданов у 2023 році, ще перебуваючи на посаді начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України, в одному з інтерв'ю заявив, що ми воюємо в борг. До 2026 року нічого принципово не змінилося.Якщо ми беремо український бюджет за кожен рік після початку повномасштабної війни, то абсолютно чітко бачимо: рівень видатків приблизно на 40% більший, ніж рівень доходів. Ця різниця покривається шляхом запозичень.Чи є така модель стійкою? Ні. Тому що вона залежить від зовнішніх запозичень, яких теоретично можуть і не надати. Але, з іншого боку, треба враховувати політичний контекст. Наші європейські партнери дають нам гроші не тому, що люблять Україну, а тому, що бояться Росію. І чим більший рівень цього страху, тим більше гарантій, що гроші ми отримаємо.На сьогодні сума допомоги, яку нам надали, є максимально комфортною для України. Ті 90 мільярдів євро*, які виділили на два роки, ми, найімовірніше, взагалі не повертатимемо. Якщо й повертатимемо, то за рахунок репарацій, які має сплатити Росія. Якщо ж цього не станеться, кошти будуть погашені за рахунок платників податків європейських країн. Це найімовірніший варіант.Якщо ж ми повертаємося до питання стійкості української економіки, то потрібно розуміти кілька речей. Перше: наскільки змінилося податкове законодавство України після початку повномасштабної війни? Правильно — практично ніяк.Будь-яка демократична країна, яка воює, а ми маємо яскраві приклади США та Великої Британії (під час Другої світової війни, — ред.), запроваджувала достатньо жорсткі механізми обмеження споживання ресурсів. Вводилися карткова система, трудові армії, обов'язкове працевлаштування у промисловості. Тобто застосовувалися досить жорсткі економічні заходи — те, що називають "переведенням економіки на воєнні рейки".Україна ж сьогодні, завдяки зовнішнім запозиченням, фактично живе за законами мирного часу. У нас немає обмежень на споживання ресурсів, немає обмежень на купівлю предметів розкоші, нерухомості чи дорогих автомобілів. Так само немає суттєвого посилення податкового навантаження.Тому треба розуміти: сьогоднішня модель функціонування української економіки та соціальної сфери побудована на невідворотності фінансової допомоги від наших партнерів. До того ж, погляньте, як суспільство реагує на питання підвищення податків. Лише спробували порушити питання щодо запровадження 20% ПДВ для фізичних осіб-підприємців або оподаткування закордонних відправлень вартістю до 150 євро — і скільки це викликало хейту.Суспільство сьогодні живе за умов мирного часу й не хоче змінювати ситуацію. Тому це питання навіть радше не до влади, а до суспільства — до його готовності змінювати підходи до сприйняття війни, яка триває в Україні.*11 лютого 2026 року Європейський парламент ухвалив пакет пропозицій, спрямованих на підтримку України шляхом надання їй позики з боку ЄС у розмірі 90 млрд євро на 2026 і 2027 роки.Так звана позика на підтримку України допоможе покрити нагальні фінансові потреби України в умовах вже невдовзі п’ятого року безперервної загарбницької війни Росії.— Який найбільший ризик сьогодні ви бачите для української економіки?— Тут ми з вами фактично вже відповіли на це запитання. Йдеться про те, що фінансового ресурсу, який генерує економіка України, недостатньо, щоб одночасно покривати всі напрями державних видатків. Тому найбільший ризик нинішньої української моделі полягає в тому, що вона існує виключно завдяки зовнішнім запозиченням.Сьогодні ми не в змозі одночасно вести війну й фінансувати соціальні видатки лише коштом української економіки. Саме тому залежимо від зовнішньої допомоги. І ця залежність зберігається ще й тому, що ми не хочемо нічого змінювати у власному житті.Згадаймо приклад Великої Британії. Під час Другої світової війни у Гайд-парку викорчували дерева й засіяли територію картоплею, у Лондоні діяла карткова система, були запроваджені дуже жорсткі обмеження щодо постачання продуктів харчування та використання ресурсів.Тобто суспільство саме визначає, як воно готове жити під час війни. Якщо ми хочемо жити так, як у мирний час, достатньо подивитися, як працюють ресторани в Києві, заміські клуби, скільки дорогих автомобілів стоїть поруч. Це що, війна?Хто в цьому винен? Наші партнери чи суспільство? Партнери в цій ситуації дають нам гроші. І, ще раз повторюю, не через велику любов до України — у них є свої мотиви. Але Україна побудувала систему свого існування у такий спосіб, що сама ввела себе в залежність від зовнішнього фінансування, бо не хоче змінювати внутрішній порядок денний.— Останнім часом дедалі частіше лунають пропозиції щодо підвищення мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та пенсій. Де проходить межа між необхідною соціальною підтримкою населення та економічним популізмом в умовах війни?— Межа проходить у визначенні джерела фінансування цієї соціальної підтримки. Якщо є гроші в бюджеті, які можна витратити, і це не запозичення, то ніхто не заважає спрямувати їх на підвищення рівня життя населення.Але якщо всі ці видатки здійснюються за рахунок запозичень, треба чітко визначити соціальну необхідність таких рішень і логіку, навіщо це робиться. Якщо ви продовжуєте дедалі більше запозичувати коштів і водночас підвищувати рівень соціальної допомоги, значить, свідомо йдете на такий крок.Тому, ще раз повторюю: межа між необхідною соціальною підтримкою населення та економічним популізмом в умовах війни проходить саме там, де визначається джерело фінансування таких виплат.Якщо Велика Британія під час Другої світової війни могла перейти до жорсткої економії ресурсів і запровадити карткову систему, а Україна вважає, що в нинішній ситуації потрібно запозичувати кошти, аби підвищувати рівень соціальних виплат, значить — такий вибір робить суспільство. Значить — психологічно ми до іншого поки що не готові.От вийдіть зараз до українського суспільства і скажіть: "Потрібно обмежити споживання ресурсів". Вам одразу ж скажуть: "Беріть приклад з Міндіча". Тому, ще раз повторюю, усе визначається джерелом фінансування.— Наскільки сьогодні курс гривні визначається внутрішніми економічними чинниками, а наскільки — обсягами міжнародної фінансової допомоги? Чи бачите ви ризики для валютного ринку до кінця року?— Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть.Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде і доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною.Ми на сьогодні себе не утримуємо. Та модель, що побудована, орієнтована на зовнішню допомогу. Щоб далеко не ходити: Україна ніколи в житті не отримувала стільки зовнішньої допомоги. Тільки цього року в межах однієї програми фінансової підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро. Крім того, є програми МВФ, є програма Ukraine Facility, є окрема міжурядова програма з Японією, Канадою, є окремі двосторонні домовленості з європейськими партнерами.Ми щороку тільки на соціальні видатки від наших партнерів отримуємо 40 мільярдів доларів. Тому, ще раз повторюю, цей фестиваль нечуваної щедрості від наших партнерів миттєво припиниться, щойно закінчиться активна фаза бойових дій.Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей.Як тільки грошей почне меншати, а об'єктивно їх стане менше, бо Європа не буде утримувати Україну найближчі роки, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. Бо Україна звикла до подібної допомоги.До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду.— Які структурні проблеми, на вашу думку, стануть найбільшим викликом для української економіки після завершення активної фази бойових дій? Чи готова держава до такого сценарію вже зараз?— Точно не боргове навантаження. Якщо війна триватиме, гроші нам даватимуть, тому що наші партнери бояться росіян більше, ніж ми. Демографічна криза сьогодні справді є величезною проблемою. Але це не лише демографічна криза — це також криза мобілізаційного потенціалу, відтік кадрів і молоді.Поки триватиме активна фаза бойових дій, стан української економіки навряд чи суттєво змінюватиметься, тому що нинішня структура запозичень і допомоги, яку ми отримуємо, зберігатиметься. Найбільші проблеми почнуться тоді, коли формально завершиться активна фаза бойових дій і Україні почнуть зменшувати загальний обсяг допомоги.— А який прогноз ви можете зробити? Що на нас чекає?— Ситуація буде дещо іншою. Сьогодні основним видом підтримки є макрофінансова допомога Україні як суверенній державі. Наші партнери говорять, що після завершення активної фази бойових дій пріоритет надаватиметься інвестиційній допомозі.Тобто сюди має надходити вже не пряме фінансування від наших партнерів. Вони вважають, що в Україну мають заходити інвестиції європейського бізнесу, щоб відновлювати українську економіку й отримувати від цього прибутки.Найбільша проблема в цей момент полягатиме в тому, що просто так інвестор сюди не прийде. Ми почнемо говорити про інвестиційний клімат, правила гри на українському ринку, боротьбу з корупцією, роботу правоохоронної та судової систем. Саме ці проблеми завжди стримували прихід інвесторів в Україну.Від того, справедливий суддя чи ні, макрофінансова допомога наших партнерів суттєво не залежить. Вона надійде в будь-якому разі, хоча партнери, безперечно, висувають певні умови. Однак інвестор просто так не прийде — він повинен мати гарантії..

У Польщі зменшилася кількість людей, які виступають за продовження військової підтримки України. Історичні суперечки, які провокують політики, вплинули на свідомість пересічних поляків.Про це свідчать результати опитування, яке провели соціологічні служби на замовлення видання Rzeczpospolita.За даними дослідження, зараз 52,2% поляків вважають, що країна має й надалі надавати військову допомогу Україні. Водночас частка противників сягнула 45,2%. Ще 2,5% респондентів не змогли визначитися з відповіддю.Медійники зробили висновок, що суспільна думка суттєво погіршилася порівняно з кінцем 2022 року. Тоді військову допомогу Києву підтримувала абсолютна більшість — 77,5% опитаних, а проти виступали лише 18,3%.Найбільше противників надання допомоги Україні фіксують серед виборців опозиційних партій. Йдеться насамперед про прихильників політичних сил "Право та справедливість", "Конфедерація" та Razem.Крім того, скептичні настрої переважають серед громадян, які не беруть участі у виборах, мешканців сільської місцевості та молодих респондентів.За оцінками аналітиків Rzeczpospolita, стрімка зміна настроїв у суспільстві відбувається на тлі різкого загострення польсько-українських відносин через історичні питання.Зокрема, обурення польських політиків, а також, відповідно, й громадян, викликало рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти одному з військових підрозділів ім'я героїв УПА.Також додаткову критику уряду Дональда Туска спровокувала поява інформації про передачу українській стороні п’яти ракет PAC-3 для зенітних ракетних комплексів Patriot.Нагадаємо, минулого тижня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш розповідав, що Україна та Польща поступово досягають прогресу в реалізації угоди, за якою Київ може отримати польські винищувачі МіГ-29. При цьому Варшава в обмін на це має отримати доступ до технологій у сфері безпілотних систем..

У п’ятницю, 17 липня, стартує розгляд результатів скринінгу кластерів №2 та №3 для України та Молдови. Це означає початок технічної підготовки до їх відкриття.Про це повідомила "Європейська правда". Журналісти уточнили, що таким чином розпочне працювати робоча група Ради ЄС з питань розширення (COELA).У Раді ЄС на технічному рівні готуються до відкриття перемовних кластерів №2 та №3 для України та Молдови."Завтра COELA розпочинає офіційний розгляд результатів скринінгу за цими кластерами", — повідомив медійникам один зі співрозмовників із Євросоюзу.Однак політичні експерти не радять чекати жодних великих новин до кінця літа. Адже на офіційному рівні процес щодо відкриття кластерів активізується на початку вересня.Річ у тому, що до літньої перерви, крім 17 липня, COELA матиме лише одне планове засідання — 22 липня. Робоча група повернеться до роботи з 1 вересня.Як відомо, в Брюсселі 14 липня для України відкрили Шостий перемовний кластер "Зовнішні відносини". Тоді віцепремʼєр із питань євроінтеграції Тарас Качка запевняв, що відкриття решти чотирьох кластерів не відкладають на "після літа".Нагадаємо, що 13 липня в Брюсселі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до Ради Європейського Союзу із закордонних справ. Він зосередився на захисті від балістичних атак і подальшому відкритті кластерів переговорів..