# допомога

У неділю, 4 жовтня, федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прибув до Києва з неоголошеним візитом. У нього запланована зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.Про це повідомило видання Deutsche Welle."Сьогодні я приїхав до Києва, тому що найближчими тижнями України потребує нашої підтримки. Якщо не зупинити Росію, її військова машина рано чи пізно обернеться проти нас", — заявив Мерц на київському вокзалі.Він також зазначив, що незабаром для українців настане п'ята військова зима. Росія продовжує бомбардувати міста, житлові будинки та теплоелектростанції. При цьому канцлер наголосив, що українців не зламати.Крім того, німецький посадовець анонсував зустріч із Зеленським і поінформував, що запевнить його у збереженні підтримки."Наше партнерство — це вулиця з двостороннім рухом. Німецькі й українські компанії спільно розробляють технології, які приносять користь обидвом країнам. Це робить нас більш захищеними та сильними", — підсумував він.До речі, це перший візит Фрідріха Мерца до України з травня 2025 року. Після прибуття його зустрів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.Раніше федеральний канцлер наголошував, що Німеччина та партнери працюють над посиленням допомоги Україні, зокрема, щодо протиповітряної оборони, перед самітом ЄС в жовтні. Саме протиповітряна оборона — найбільша слабкість України.Нагадаємо, Фрідріх Мерц під час виступу на Європейському арктичному саміті в Рованіємі заявляв, що безпеку Європи потрібно поставити в центр уваги політичних дій. У зв’язку з цим Україні необхідно ще більше допомагати у протистоянні агресивній Росії..

Президент України Володимир Зеленський повідомив про ризик запуску російської супутникової мережі "Рассвет" до кінця 2026 року за активної допомоги Китаю. Український лідер закликав Вашингтон ввести жорсткі санкції проти компаній, причетних до створення цього аналога Starlink.Про це повідомляє Financial Times.Російсько-китайський проєкт "Рассвет"Як зазначає видання, Москва активізувала створення власної супутникової мережі одразу після того, як російські військові втратили доступ до американської системи Starlink у війні проти України. Президент Володимир Зеленський підтвердив інформацію про те, що Китай дійсно допомагає РФ у розробці цього проєкту, який має стати аналогом Starlink. За попередніми прогнозами, супутники "Рассвєт" можуть запустити вже наприкінці 2026 року або на початку 2027-го."Ми знаємо, що Китай працює над супутниками, працює над можливістю допомогти Росії створити аналог Starlink", — наголосив президент.Переговори з США щодо санкційГлава держави зазначив, що неодноразово порушував перед президентом США Дональдом Трампом питання запровадження санкцій проти структур, причетних до створення цієї супутникової мережі. Востаннє український очільник обговорював це питання з американським колегою під час особистої зустрічі у Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН.Раніше керівник компанії "Ікс Холдинг" Олексій Шелобков, яка працює над створенням системи, заявляв про плани запустити "Рассвєт" у 2027 році. Перші 16 апаратів уже вивели на низьку навколоземну орбіту в березні, а в майбутньому угруповання планують суттєво розширити.Нагадаємо, що, як повідомляв міністр закордонних справ Андрій Сибіга наприкінці серпня, Україна офіційно звернулася до Міжнародного союзу електрозвʼязку з вимогою не надавати частоти для функціонування російської військової супутникової системи "Рассвет" над суверенною територією України..

Необхідно розрізняти військові та невійськові, тобто цивільні, потреби у фінансуванні бюджету України. Адже між ними є деякі нюанси, які подекуди плутають.Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко в дописі на своїй Facebook-сторінці."У звʼязку з нещодавніми повідомленнями в пресі з посиланнями на слова представників ЄС вважаю за необхідне пояснити декілька моментів щодо бюджетної ситуації. Варто розділити бюджетний і військовий треки фінансування", — зазначив він.Міністр додав, що міжнародне фінансування для потреб держбюджету — це кошти, які використовується для покриття невійськових видатків. До кінця року вкрай необхідно отримати від партнерів 29,5 мільярда доларів (понад три мільярди з них отримано вчора)."І ми їх отримаємо, якщо виконаємо всі узгоджені зобовʼязання з нашого боку. Виконаємо спільно — парламент і уряд. Закони та постанови. Фінансового розриву не буде, якщо ми в повній мірі виконаємо свою домашню роботу щодо наших зобовʼязань", — наголосив посадовець.Він також пояснив, що гарантовані кошти від ЄС в межах USL на потреби оборони (закупівлі зброї та дронів) є безумовними. Тобто Україна їх точно отримає."Зараз доступними до вибірки до кінця 2026 року залишаються 17 мільярдів євро. Щодо цих коштів домовилися з Єврокомісією прискорити роботу над максимально швидким погодженням запитів, які подає Україна", — зауважив міністр.За його словами, в серпні 2026 року Міноборони задекларували  додаткову (навіть після повної вибірки коштів в рамках USL) оборонну потребу розміром у 27 мільйрдів доларів."Цей тиждень разом із представниками Міноборони та Єврокомісії ми проводили зустрічі в Брюсселі, де обговорили можливі шляхи закриття цієї потреби. Ми напрацювали план і показали наше бачення, але це не означає, що цієї проблеми немає", — визнав Марченко.Він розповів, що за рахунок внутрішніх ресурсів Україна покриє понад сім мільярдів доларів з цієї потреби. Це економія та перерозподіл видатків. Ще близько 12 мільярдів доларів розраховуєо знайти рішення спільними зусиллями."Решта коштів є критичною потребою, і ми працюємо спільно з Міністерством оборони над визначенням джерела покриття. Єврокомісія не зможе її покрити через відсутність у них відповідних інструментів цього року. В цілодобовому режимі продовжуємо працювати з партнерами для забезпечення всіх потреб українського бюджету. Будемо інформувати щодо прогресу", — підсумував міністр фінансів України.Нагадаємо, журналісти видання Financial Times оприлюднили інформацію, що Україна просила в ЄС достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи..

У суботу, 3 жовтня, Європейська комісія закликала Росію негайно забезпечити гуманітарний доступ до окупованих Олешок у Херсонській області. Там люди голодують уже впродовж тривалого часу.Про це йдеться у спеціальній заяві, опублікованій на сайті Єврокомісії."Те, що відбувається в Олешках, викликає жах. Цивільне населення опинилося в облозі російських військ, не маючи доступу до їжі, ліків, чистої води та базової медичної допомоги. Це неприпустимо", — зазначили представники Єврокомісії.Вони наголосили, що гуманітарна допомога має надійти до людей, які її потребують, а цивільне населення має отримати можливість покинути окуповану територію.Зазначається, що ЄС співпрацює з відповідними партнерами та використовує всі наявні можливості для сприяння наданню допомоги, зокрема, людям, які опинилися в пастці на тимчасово окупованих територіях.Гуманітарні партнери Євросоюзу готові надавати допомогу. Для цього їм необхідний безпечний, стабільний і ефективний гуманітарний доступ на місцях."Росія, як окупаційна держава, має чіткі зобов’язання, згідно з міжнародним гуманітарним правом: цивільне населення варто захищати, а надання гуманітарної допомоги — забезпечувати. Мешканці Олешків потребують регулярного доступу до їжі, ліків, води та необхідної медичної допомоги. Міжнародного гуманітарного права варто дотримуватися", — наголосили в Єврокомісії.Ситуація в ОлешкахРосія блокує евакуацію з Олешок, які перебувають в окупації з 2022 року. До повномасштабного вторгнення в Олешках проживало близько 24 тисяч людей, а зараз залишаються близько двох тисяч, серед них близько 50 дітей.У місті немає електро- та газопостачання, а впродовж останнього місяця повністю заблоковане доставлення продовольства, медикаментів та інших предметів першої необхідності.Розпочинаючи з березня, підрозділ 11-ї бригади НГУ й оборонці 34-ї окремої бригади морської піхоти "Борисфен" системно доставляють туди продовольство через Дніпро за допомогою дронів. Однак російські військові забирають у мешканців продукти. За наявність їжі не російського виробництва людей можуть звинувачувати у співпраці зі ЗСУ.Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголошував, що в тимчасово захоплених Олешках на Херсонщині склалася катастрофічна гуманітарна ситуація, де місцеве населення опинилося на межі голодної смерті. Через брак харчів, медикаментів і питної води мешканці змушені споживати бур'яни, аби просто зберегти життя..

Із 14:30 п'ятниці, 2 жовтня, до 16:00 неділі, 4 жовтня, через технічні роботи тимчасово не працюватимуть окремі послуги, пов’язані з Єдиною інформаційною базою даних (ЄІБД) про внутрішнього переміщених осіб (ВПО).Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси "Дії". Зокрема, не працюватимуть такі послуги:кредити ВПО;скасування статусу ВПО;⁠А1.1 вимушене внутрішнє переміщення;заява про житловий ваучер;отримати статус ВПО;скасувати статус ВПО;зміна адреси фактичного проживання ВПО;єОселя;житлова субсидія;комплексна послуга для ВПО (довідка, зміна місця реєстрації);комплексна послуга Захисникам та їхнім родинам."Працюємо, щоби якнайшвидше повернути вам стабільний сервіс", — запевнили в "Дії".До речі, з 22 жовтня в Україні, за новим законом, зміниться спосіб підтвердження статусу внутрішньо переміщеної особи. До цієї дати чинний документ ВПО залишається чинним. Статус ВПО підтверджуватиме вже не звична паперова довідка, а витяг з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Паперовий і електронний варіанти витягу матимуть однакову юридичну силу — тобто отримати документ можна буде як у звичному, так і в цифровому вигляді.Нагадаємо, раніше пресслужба Головного управління Пенсійного фонду України інформувала, що внутрішньо переміщені особи 2026 року можуть скористатися декількома видами державної соціальної підтримки — від допомоги на проживання до житлових субсидій і компенсацій..

Україна просила в Європейського Союзу достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Financial Times, які послали на власні джерела в Євросоюзі.Зазначається, що Україна оцінила свої додаткові оборонні потреби на цей рік у 27 мільярдів євро. Щоби закрити цю діру, Київ попросив Єврокомісію перерахувати наперед частину коштів із кредиту на 90 мільярдів євро, погодженого наприкінці минулого року.Цей кредит мав покрити більшість фінансових потреб України 2026-2027 років: до 45 мільярдів євро щороку за умови виконання реформ. Однак цього року Україна отримала лише 15,7 мільярда євро, зокрема, через затримки з реформами.Співрозмовники медійників розповіли, що в ЄС відмовилися переносити кошти з 2027 року. Натомість Брюссель наполягає, щоби Київ виконав умови, які відкриють доступ до близько 34 мільярдів євро вже цього року.За інформацією джерел видання, рішення ухвалили на тлі частіших російських ударів по цивільній інфраструктурі, тоді як Верховна Рада ніяк не може провести реформи, яких вимагають ЄС та інші донори."Йдеться про скасування пільги з ПДВ для дрібних посилок і нові правила оподаткування доходів через цифрові платформи. Обидва закони Верховна Рада ухвалила, але зі суперечливою поправкою, яка послаблює контроль за політично значущими особами. Посилення цього контролю ЄС якраз вимагав від України як частину боротьби з корупцією", — йдеться в публікації.Автори статті додали, що якщо поправка набуде чинності, то Україна ризикує не виконати умови для отримання допомоги.Єврокомісари Валдіс Домбровскіс і Марта Кос звернулися з листом до голови Верховної Ради. Вони наголосили, що Україна й надалі може розраховувати на додаткову допомогу 2026 року, якщо проведе необхідні реформи."Украй важливо не допустити послаблення чинних в Україні механізмів контролю щодо політично значущих осіб", — йдеться в листі.Закон про оподаткування доходів через цифрові платформи, який називають "податком на OLX", Верховна Рада ухвалила 9 червня після декількох провалених голосувань. Він стосується доходів, отриманих через OLX, Uklon, Glovo, Bolt, Booking, Airbnb та інші сервіси. Найбільше суперечок викликала саме правка про політично значущих осіб: вона обмежує можливість банків посилено перевіряти колишніх високопосадовців після року з моменту звільнення.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час виступу на засіданні Ukraine Donor Platform заявляла, що наступного року Україна зіткнеться зі серйозним викликом щодо фінансування від партнерів. Росія не демонструє ознак деескалації, а потреби держави залишаються значними..

Українська держава наразі не відчуває нестачі зовнішнього фінансування на поточний рік і повністю забезпечена вже затвердженими програмами підтримки. До такого спільного висновку дійшли представники Брюсселя та Києва за підсумками переговорів, що відбулися 1 жовтня.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на заяву головної речниці Європейської комісії Паули Піньо.Позиція Єврокомісії щодо фінансової стабільностіУ Європейській комісії зазначили, що раніше відомство не мало офіційних підтверджень щодо появи додаткових фінансових потреб у Києва. Будь-які попередні обговорення базувалися виключно на внутрішніх звітах української сторони, які вимагали детального спільного аналізу. Паула Піньо наголосила під час брифінгу: "Ми ніколи не говорили, що існує фінансовий розрив. По суті, це те, що ми чули зі звітів української сторони. Вчора ми дійшли висновку разом із нашими українськими друзями, що фінансового розриву немає". Вона також додала, що Брюссель завжди наголошує на необхідності спільної перевірки будь-яких заявних потреб перед ухваленням рішень.Обсяги та напрями міжнародної допомогиПопри відсутність нових запитів на фінансування, Європейський Союз продовжує чітко виконувати всі раніше взяті на себе зобов'язання. Зокрема, у межах чинних ініціатив на підтримку України спрямовуються масштабні ресурси.На поточний рік у рамках програми Ukraine Support Loan передбачено виділення до 45 мільярдів євро. Ці кошти спрямовуються як на забезпечення стабільності державного бюджету, так і на фінансування критичних оборонних потреб України в умовах повномасштабної війни.Нагадаємо, 2 жовтня Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу в межах Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування, отримання якого стало можливим завдяки виконанню Україною 10 індикаторів упродовж I та II кварталів 2026 років і попередніх..

Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу в межах Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування, отримання якого стало можливим завдяки виконанню Україною 10 індикаторів упродовж I та II кварталів 2026 років і попередніх.Про це повідомили президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Сергій Корецький у своїх соціальних мережах."Дякую президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн і державам-членам Європейського Союзу за рішення щодо виплати Україні 2,9 мільярда євро в межах Ukraine Facility", — написав Зеленський у своєму Telegram-каналі.Він наголосив, що це дуже вчасна підтримка, яка допоможе забезпечити макрофінансову стійкість України та посилити нашу обороноздатність."Працюємо разом у повній координації, щоби реалізувати всі домовленості. Дякую Євросоюзу за допомогу та незмінну солідарність", — зазначив український президент.Своєю чергою, Корецький уточнив, що індикатори, які виконала Україна, стосуються банківського сектору, енергетики, аграрної політики, транспорту й інших сфер. Зокрема, три індикатори виконали дочасно."В умовах складної ситуації з фінансами ці кошти критично важливі для стійкості держави, забезпечення ключових видатків і можливості спрямовувати більше власних ресурсів на оборону", — акцентував очільник українського уряду.При цьому він зауважив, що потреба у фінансуванні досі залишається критичною. Україна максимально пришвидшує ухвалення всіх урядових рішень. Також працює з парламентом, щоби якнайшвидше ухвалити необхідні законопроєкти."Дякую Європейському Союзу та всім державам-членам за послідовну підтримку України", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, декілька днів тому журналісти видання Rapporteur повідомляли, що право на національні вето суттєво ускладнює прийняття нових членів до ЄС. У зв’язку з цим Єврокомісія запланувала проєкт реформи, який би дав змогу обходити такі заперечення..

До кінця лютого наступного року в Фінляндії закриють ще вісім центрів для шукачів притулку. Стільки ж закладів припинили роботу впродовж 2026 року. Це створить певні проблеми українським біженцям.Про це повідомили журналісти фінського мовника Yle, які послалися на міграційне відомство Фінляндії.Зазначається, що на початку червня у Фінляндії діяли 30 центрів для дорослих, 13 установ для неповнолітніх і два підрозділи для утримання під вартою. Тепер мережу суттєво скоротять.Причину пояснила керівниця відділу послуг із прийому біженців Еліна Нурмі. За її словами, системою користується дедалі менше людей: потік українців, які тікають від війни, не зростає, а заявників на притулок з інших країн поменшало."Крім того, частина колишніх мешканців центрів переїхала в орендоване житло", — додала вона.На ситуацію вплинули й зміни, які діють із вересня. Шукач притулку втрачає послуги центру через три місяці після отримання дозволу на проживання, якщо має право переїхати в орендоване житло."Таке саме правило поширюється на людей із тимчасовим захистом, зокрема, українців", — зауважила Еліна Нурмі.Тих, хто не переїде у власне житло, переселять до інших установ, де є вільні місця. За словами Нурмі, під час переселення враховують побажання людей і їхні зв'язки з конкретним містом, наприклад, роботу чи навчання. Проте виконати всі побажання вдається не завжди.Нагадаємо, що уряд Фінляндії ухвалив рішення спрямувати 50 мільйонів євро на підтримку економічної стійкості та відбудову України. Кошти надійдуть через новий механізм фінансування групи Світового банку. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Фінляндії..

У 2026 році батьки та законні представники можуть отримати допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку. Розмір виплати становить 7000 гривень на місяць на кожну дитину. У пресслужбі Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області розповіли, хто має право на допомогу, як її оформити, які документи потрібні та чи можна звернутися за виплатою, якщо дитині вже виповнився один рік.Право на допомогу має мати або інший законний представник, який фактично доглядає за дитиною. Водночас виплата не передбачена для прийомних батьків, батьків-вихователів, патронатних вихователів та представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників.Коли призначають виплатуДопомогу призначають із наступного дня після закінчення дії медичного висновку або виплати допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами — і до місяця, в якому дитині виповнюється один рік включно.Водночас звернутися за призначенням виплати можна і після першого дня народження дитини. Заяву потрібно подати не пізніше останнього дня шостого місяця після досягнення дитиною однорічного віку.Важливо: сам факт, що дитині вже виповнився рік, не означає автоматичну втрату права на звернення за допомогою.Скільки виплачуютьУ 2026 році розмір допомоги становить 7000 гривень на кожну дитину. Для догляду за дитиною з інвалідністю застосовується коефіцієнт 1,5. Відповідно, сума такої допомоги становить 10 500 гривень.Починаючи з 2027 року розмір виплати визначатиметься законом про Державний бюджет України на відповідний рік.Які документи потрібніДля оформлення допомоги необхідно подати заяву встановленої форми. Для опікунів також потрібні:свідоцтво про народження дитини;рішення про встановлення опіки.Виплата надходить на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, відкритий в уповноваженому банку.Де оформити допомогуПодати документи можна кількома способами:через ЦНАП або уповноважених представників органів місцевого самоврядування;у сервісному центрі Пенсійного фонду України;через вебпортал електронних послуг ПФУ;засобами поштового зв’язку;через портал "Дія".Також оформити допомогу можна в межах комплексної електронної послуги "єМалятко".За додатковою інформацією можна звернутися до контакт-центру за номерами 0 800 503 753, (044) 281-08-70 або (044) 281-08-71. Також консультацію можна отримати у найближчому сервісному центрі Пенсійного фонду України.Нагадаємо, президент України 15 вересня підписав закон №4955-IX, який передбачає підвищення соціальних виплат дітям з інвалідністю та людям з інвалідністю з дитинства. Нові правила також передбачають розширення соціальних послуг для сімей, які виховують дітей з інвалідністю..

У день Покрови українська влада зібрала за столом переговорів увесь дипломатичний корпус Європейського Союзу задля координації подальших кроків. Учасники обговорили життєво необхідні для нашої країни напрями оборони, фінансів та євроінтеграції.Про це повідомив президент Володимир Зеленський у своєму офіційному Telegram-каналі.Президент зазначив, що напередодні відбулася надзвичайно важлива подія для дипломатичного фронту України. Глава держави зустрівся з усіма акредитованими послами країн Європейського Союзу саме у свято Покрови.Ключові пріоритетиПід час насиченого діалогу сторони обговорили широкий спектр нагальних питань. Головну увагу зосередили на незмінній готовності європейських партнерів підтримувати нашу державу на тлі безперервної агресії."Дуже символічно, що сьогодні, на Покрову, зустрілись з усіма послами країн ЄС в Україні. Багато питань обговорили. Звісно, передусім готовність підтримувати Україну. ППО та співробітництва, фінансова стійкість, вступ до ЄС та санкційний тиск проти Росії за її війну – найголовніші напрями, по яких працюємо", — наголосив Володимир Зеленський.Подальші кроки та координаціяОкрему увагу учасники приділили новим форматам взаємодії та спільному тиску на агресора. Київ розраховує на збереження високої динаміки у прийнятті рішень."Буде більше таких координаційних форматів по зовнішній політиці. Дякую за підтримку", — підсумував український лідер.Нагадаємо, Україна досягла важливих домовленостей із Європейською комісією щодо забезпечення фінансової та оборонної стабільності країни на 2026—2027 роки. Сторони вже узгодили чіткий формат, терміни та подальші кроки для повноцінного задоволення цих потреб..

Україна досягла важливих домовленостей із Європейською комісією щодо забезпечення фінансової та оборонної стабільності країни на 2026—2027 роки. Сторони вже узгодили чіткий формат, терміни та подальші кроки для повноцінного задоволення цих потреб.Про це президент Володимир Зеленський написав у своєму Telegram-каналі.Щомісячна координація та гарантії допомогиЗа словами президента, переговори між Україною та Європейською комісією зафіксували вагомі успіхи у забезпеченні оборонних та фінансових ресурсів держави на період 2026—2027 років. Сторонам вдалося чітко окреслити необхідний формат взаємодії, визначити часові рамки та конкретні алгоритми дій, аби гарантувати надання допомоги у повному обсязі.Як зазначив глава держави, діалог між Києвом і Брюсселем виходить на системний рівень для оперативної синхронізації всіх процесів. Координувати виконання домовленостей та узгоджувати всі робочі кроки партнери плануватимуть регулярно — у щомісячному форматі."Є хороші результати нашого діалогу з Єврокомісією для покриття фінансових та оборонних потреб України в 2026 та 2027 роках. Визначили формат, строки та необхідні кроки для того, щоб забезпечити повний обсяг", — йдеться у повідомленні.Зеленський заявив, що надалі в щомісячному режимі сторони будуть координувати цю роботу та узгоджувати дії. "Координація має бути постійною. Дякую тобі, Урсуло! Дякую всім нашим європейським партнерам. Готуємо й додаткові рішення на посилення України, нашого захисту, нашого суспільства. Слава Україні!" — підсумував він.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що уряд України перейшов у "режим максимальної економії" та відклав усі непершочергові видатки. Водночас для забезпечення фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів необхідно виконати взяті державою зобов’язання. .

Гібридні атаки Москви проти європейських країн мають на меті залякати союзників та змусити їх відмовитися від подальшої військової допомоги України. Єдиною правильною відповіддю Заходу на підривну діяльність Кремля має стати ще активніше залучення коштів і зброї для української армії.Таку заяву зробив посол Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер під час саміту Euronews з питань оборони та космосу у Брюсселі.Мета гібридного тиску КремляЗа словами дипломата, Москва навмисно вдається до підривних дій, аби змусити НАТО та партнерів згорнути програми підтримки України. Саме тому Альянс не повинен піддаватися стримуванню, а навпаки — має нарощувати обсяги допомоги.Окрім цього, НАТО має інвестувати у власну стійкість, захист критичної інфраструктури та зміцнення оборонних систем для протидії новим викликам. Ці потреби вже враховані під час ухвалення зобов'язання щодо збільшення оборонних витрат країн Альянсу до 5% ВВП.Як працює Вашингтонський договірВітакер пояснив, що можливе застосування статті 5 у відповідь на гібридні атаки не передбачає автоматичного механізму реагування."Стаття п'ята насправді навмисно є доволі розмитою. Це питання 32 союзників, які мають через консультації та обговорення, за очевидної участі своїх столиць, розв'язати це питання", — пояснив він.Водночас дипломат підкреслив, що США не відступають від своїх зобов'язань перед НАТО, та закликав інші країни-члени активніше долучатися до спільних дій. Представник США наголосив на необхідності розбудовувати оборонно-промислову базу по обидва боки Атлантики та підвищувати загальну боєготовність."Готовність — це справді головне: більше спроможностей, але передусім готовність, якої ми раніше не знали, і готовність діяти в умовах війни", — підсумував Вітакер.Нагадаємо, Москва розродилася новими погрозами на адресу європейських держав, які розгортають підприємства оборонно-промислового комплексу для потреб України. Офіційна представниця російського дипломатичного відомства оголосила будь-які заводи з виробництва озброєння в Європі законними об'єктами для можливих ударів..

Внутрішньо переміщені особи у 2026 році можуть скористатися кількома видами державної соціальної підтримки — від допомоги на проживання до житлових субсидій та компенсацій. Про це повідомила пресслужба Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області. На Волині відбулася онлайн-зустріч із членами рад з питань внутрішньо переміщених осіб та переселенцями, які проживають в області. Під час заходу обговорили порядок отримання грошової допомоги та житлових субсидій у 2026 році, зокрема в опалювальний період 2026/2027 років.Зустріч відбулася під головуванням т.в.о. начальника Волинської обласної військової адміністрації Романа Романюка. До обговорення долучилися начальниця Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області Леся Неклеса та її заступниця Ірина Бачурна.ВПО на Волині можуть отримати кілька видів державної підтримкиЯк повідомила Леся Неклеса, для внутрішньо переміщених осіб, які знайшли прихисток на Волині, передбачено кілька видів державної підтримки. Зокрема, йдеться про допомогу на проживання ВПО, програму "єОселя", а також компенсації, які надає Пенсійний фонд України. Серед них — компенсація витрат за розміщення внутрішньо переміщених осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів №1544 та компенсація за спожиті житлово-комунальні послуги у разі безоплатного розміщення ВПО за постановою №616.Також передбачена нова грошова допомога "Зимова підтримка" для окремих вразливих категорій громадян і родин, які проживають на прифронтових територіях.ВПО можуть оформити субсидію на оренду житлаОкремо під час зустрічі розглянули питання житлових субсидій. Із початком опалювального сезону внутрішньо переміщені особи можуть звернутися по субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та оренду житла.Механізм передбачений постановою Кабінету міністрів №1225 від 25 жовтня 2024 року. Експериментальний проєкт розрахований на два роки.Як пояснила Леся Неклеса, важливе значення має дата подання заяви. Якщо звернутися за субсидією з 1 жовтня до 30 листопада включно, її призначать із початку опалювального сезону. Якщо заяву подати пізніше, виплати призначатимуть із місяця звернення.Водночас переселенцям, які вже отримували субсидію в неопалювальний період, повторно звертатися до Пенсійного фонду не потрібно.Кому потрібно пройти фізичну ідентифікаціюПід час зустрічі також нагадали про необхідність щорічної фізичної ідентифікації для окремих отримувачів пенсій. Процедуру мають пройти люди, які проживають на тимчасово окупованих територіях або тимчасово перебувають за межами України.Щоб пенсійні виплати не припинилися, фізичну ідентифікацію необхідно пройти до 31 грудня 2026 року. Зробити це можна, зокрема, через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.Нагадаємо, внутрішньо переміщені особи можуть скористатися податковою знижкою та врахувати в неї витрати на оренду житла. Однак для цього необхідно виконати низку вимог, передбачених Податковим кодексом України.Читайте також: Деякі українці отримають 19 400 грн від держави: хто може оформити виплату.

Кабінет Міністрів працює з Верховною Радою, щоб зробити 12 жовтня сесійним днем замість запланованої перерви. Дострокове засідання необхідне для ухвалення законів, від яких залежить отримання Україною близько 4,3 мільярда доларів міжнародного фінансування.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час спілкування з журналістами. За його словами, уряд має до 15 жовтня виконати свої зобов’язання перед міжнародними партнерами. Йдеться, зокрема, про необхідні постанови та інші рішення Кабміну. Частина домовленостей залежить уже від Верховної Ради, яка має ухвалити відповідні законопроєкти. Саме тому уряд пропонує провести засідання парламенту 12 жовтня.Раніше Корецький заявляв, що Кабмін спільно з парламентом прискорює роботу над документами, необхідними для отримання міжнародного фінансування. Уряд планує завершити виконання своєї частини зобов’язань до 15 жовтня.Прем’єр-міністр наголосив, що міжнародні партнери мають власні процедури погодження та виділення коштів, тому Україна повинна вчасно виконати необхідні умови."Видатки бюджету прив’язані до конкретних строків: зарплати потрібно виплачувати щомісяця, відповідно, і доходи мають надходити вчасно", — зазначив Корецький.За його словами, уряд передав депутатам конкретні терміни для кожного рішення, оскільки закон має бути не лише ухвалений, а й підписаний до визначеної дати."У партнерів є свої процедури узгодження і виділення коштів, і вони потребують часу. Для України цього часу зараз дуже мало", — додав прем’єр.Додамо, раніше в Україні поширилися чутки про можливе перенесення роботи Верховної Ради до Львова. Однак голова українського парламенту Руслан Стефанчук спростував їх..