# допомога

Європейська комісія збереже вимоги щодо масштабних реформ під час наступного періоду надання фінансової допомоги України. Зв’язок між реформами і фінансуванням є принциповою європейською позицією.Про це розповіла керівниця української служби у складі Єврокомісії (DG ENEST) Анна Ярош-Фріс під час виступу на конференції з відбудови України у Гданську, її цитує "Європейська правда".Вона нагадала, що чинна програма підтримки України, зокрема, у форматі "Плану України", завершується наприкінці 2027 року, тож з 2028 року ЄС має ухвалити новий бюджетний план, і це стосується не лише українського фінансування."Євросоюз зараз входить у дуже гарячий період обговорення свого наступного багаторічного бюджету", — зазначила вона.Очільниця української служби акцентувала, що Єврокомісія виступає за виділення значного фінансування для України та вже зробила пропозицію щодо наступного бюджету, що містить таке бюджетування."Ми запропонували значний пакет підтримки України — близько 100 мільярдів євро на наступний бюджетний період (2028-2034 роки), і ці гроші будуть обумовлені виконанням вимог щодо реформ", — заявила вона.Посадовиця наголосила, що зв’язок між реформами і фінансуванням є принциповою позицією, оскільки є чітке бажання держав-членів детально за цим стежити."Фонди ЄС будуть більше та більше пов’язані з реформами, з питаннями верховенства права. Тож очікуйте на дуже-дуже жорсткі умови", — наголосила Анна Ярош-Фріс.До речі, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сьогодні зазначала, що ЄС перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026-2027 роки.Нагадаємо, що на полях конференції з відбудови України у Гданську Міністерство фінансів України та Світовий банк уклали пакет домовленостей у межах першої програми політики розвитку робочих місць і зростання приватного сектору на 3,39 мільярда доларів..

У четвер, 25 червня, Міністерство розвитку громад і територій України, Міністерство закордонних справ Литви, Міністерство клімату Естонії та Міністерство сільських справ та інфраструктури Швеції підписали спільну декларацію про створення Фонду підтримки транспорту України.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. Вона уточнила, що в декларації йдеться про практичну підтримку та перші внески до фонду, її підписали на полях конференції з відбудови України."Одне з ключових завдань фонду — відновлення інфраструктури та прискорення інтеграції України до транспортної мережі Євросоюзу", — зазначила очільниця українського уряду."Партнери оголосили про перші внески: Литва, Швеція та Норвегія — близько одного мільйона євро кожна, Естонія — 100 тисяч євро. Кошти спрямуємо на реалізацію пілотних проєктів, визначених Україною", — пояснила прем’єр-міністерка.Вона додала, що фонд фінансуватиме ремонт і утримання транспортної інфраструктури, закупівлю спеціалізованої техніки й обладнання, розвиток автомобільної, залізничної, портової, аеропортової та прикордонної інфраструктури, а також посилення експортних маршрутів.Юлія Свириденко підсумувала, що Україна визначатиме пріоритети та координуватиме реалізацію проєктів, а адміністрування фонду здійснюватиме литовська Central Project Management Agency (CPVA), яка відповідатиме за проведення закупівель, реалізацію проєктів і забезпечення прозорого використання коштів.Нагадаємо, що на полях конференції з відбудови України у Гданську Міністерство фінансів України та Світовий банк уклали пакет домовленостей у межах першої програми політики розвитку робочих місць і зростання приватного сектору на 3,39 мільярда доларів..

На полях конференції з відбудови України у Гданську Міністерство фінансів України та Світовий банк уклали пакет домовленостей у межах першої програми політики розвитку робочих місць і зростання приватного сектору (DPO).Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка в четвер, 25 червня, подякувала президенту Світового банку Аджаю Банзі за багаторічну підтримку України."Кошти надійдуть на підтримку макрофінансової стабільності України та фінансування пріоритетних видатків державного бюджету", — уточнила вона.За її словами, угода передбачає суму на 3,39 мільярда доларів:1,04 мільярда доларів позики на політику розвитку, з яких 500 мільйонів доларів забезпечені гарантією Великої Британії, ще 540 мільйонів доларів — гарантією Японії;2,35 мільярда доларів грантового фінансування від Фонду F.O.R.T.I.S. Ukraine FIF."Ці домовленості стали можливими завдяки великій роботі над реформами. Україна виконала умови програми, ухваливши 13 законів і сім підзаконних актів", — акцентувала очільниця українського уряда.Вона деталізувала, що це рішення у сферах публічних закупівель, факторингу, інтеграції енергоринку з ЄС, розвитку агросектору, ветеранського підприємництва, житлової політики, дошкільної та професійної освіти, а також відновлення системи моніторингу парникових газів.Окремо з Аджаєм Бангою обговорили наступний етап партнерства. Триває робота над концепцією "Економіки майбутнього" — довгостроковою стратегією, яка має визначити, якою буде українська економіка після завершення війни."Серед пріоритетів також — сучасна житлова політика. Масштабування доступної іпотеки та створення умов, щоби мільйони українців могли придбати власне житло, є одним із ключових елементів повернення людей додому", — зауважила прем’єр-міністерка України.Окрему увагу приділили приватизації. Вона має бути поетапною, прозорою та максимально вигідною для держави, залучаючи стратегічних інвесторів і збільшуючи вартість українських активів, а не продаючи їх поспіхом."Дякую Світовому банку, Японії та Великій Британії за незмінну підтримку України. Й окремо — колегам з уряду та Верховної Ради, завдяки спільній роботі яких ми реалізували необхідні реформи та досягнули цього результату", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС сьогодні перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026-2027 роки..

Європейський Союз сьогодні перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026–2027 роки.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на відкритті Конференції з відновлення України в Гданську, передає "Укрінформ"."Сьогодні ми перераховуємо перший транш за цим кредитом, 3,2 мільярда євро макрофінансової допомоги", — сказала вона.Вона також повідомила, що Європейський Союз у найближчі дні розпочне виплати в межах ще одного пакета підтримки — шість мільярдів євро, спрямованих на виробництво безпілотників для України."Це солідарність у дії. Це показує, що підтримка Європи для України незмінна", — наголосила президентка Єврокомісії.Фон дер Ляєн також нагадала, що з початку повномасштабного вторгнення Росії Європейський Союз та його держави-члени вже надали Україні близько 200 мільярдів євро економічної, фінансової та військової підтримки. Крім того, за її словами, у межах нового кредитного механізму ЄС планує надати ще близько 90 мільярдів євро протягом наступних двох років.Нагадаємо, у польському Гданську відбувся енергетичний "Рамштайн". Україна отримала суттєву допомогу від партнерів. Зокрема, партнери виділили щонайменше 375 мільйонів євро на відновлення енергетичної інфраструктури та анонсували нові внески до Фонду підтримки енергетики..

У польському Гданську відбувся енергетичний "Рамштайн". Україна отримала суттєву допомогу від партнерів.Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль. За його словами, партнери виділили щонайменше 375 мільйонів євро на відновлення енергетичної інфраструктури та анонсували нові внески до Фонду підтримки енергетики.Загалом, за результатами зустрічі, Києву виділили:Сполучені Штати Америки — 175 млн доларів США;Швеція — 137 мільйонів євро;Норвегія — 77 мільйонів євро;Естонія — 2,125 мільйона євро;Ісландія — 550 тисяч євро;Литва — чотири мільйони євро."Дякую кожній державі, міжнародній організації та компанії, які залишаються поруч з Україною. Ця підтримка допомагає відновлювати енергетичну інфраструктуру, захищати критичні об’єкти та забезпечувати мільйони українців світлом. Разом зміцнюємо енергетичну стійкість України. Світло переможе", — додав Шмигаль.Нагадаємо, у Міністерстві енергетики розповідали, що з початку року до України надійшло 3 209 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні, когенераційні установки, котли й інше.Раніше повідомлялось, що за ініціативи Міністерства енергетики уряд запускає конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни..

Затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України.Про це заявив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час виступу на традиційній дискусії YES Dinner Discussion перед конференцією з відбудови України у Гданську, його цитує "Інтерфакс-Україна"."Коли ми звітуємо про наші реформи, ЄС застосовує заходи, які створюють бар'єри для нашого експорту до Європейського Союзу. І в українському суспільстві теж виникає знак запитання, чи справді Євросоюз хоче нас там, чи це конкуренція", — зазначив він.Качка закликав до взаємної довіри, аби уникнути перетворення процесу вступу на класичний багаторічний процес із поступовим відкриттям кластерів."Нам потрібно мати справді повну довіру один до одного, варто справді відкрити ці кластери — всі, щоби показати, що Євросоюз серйозний, коли каже, що Україна буде в Європейському Союзі. Ми повинні бути максимально серйозними", — наголосив віцепрем'єр.Він зазначив, що Європейський Союз закривається від решти світу, тому Україні потрібно якомога швидше приєднатися."Нам потрібно сприймати це якомога серйозніше, менше грати в ігри, бажано не грати в ігри взагалі. Тоді ми теж відповідаємо реформами", — додав український посадовець.Він зауважив, що захоплюється українським парламентом, який майже щотижня ухвалює насправді важливі закони: з енергореформ у квітні, державних закупівель у травні, оподаткування на цифрових платформах і реформування залізниці у червні."Тому я дуже ціную наш парламент за його мужність діяти сміливо, ухвалювати закони на сьомому році повноважень", — зауважив український міністр.Він також нагадав про успіхи Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду."У нас є солідний досвід у боротьбі з корупцією, час поважати його та реально відповісти рішеннями щодо вступу до Європейського Союзу. Ми серйозно ставимося до наших реформ, і тепер нам потрібна така ж серйозність з боку ЄС", — підсумував Тарас Качка.Нагадаємо, що Європейська комісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос вважає, що методологія цього процесу не включає питання, у яких Україна дає Європі ключові результати та переваги..

Кабінет міністрів України розподілив 6,6 мільярда гривень між регіонами для виплати підвищених зарплат освітянам, а також соціальним працівникам.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Кошти розподілено між 24 обласними бюджетами. Кожна область отримала суму, розраховану індивідуально", — зазначила вона.За її словами, це залежало від потреб на підвищення зарплат і можливостей місцевих бюджетів самостійно покривати такі витрати."Що менше власних доходів має регіон, то більшу частку витрат компенсує держава", — пояснила схему очільниця українського уряду.Вона додала, що для бюджетів територіальних громад і областей, де тривають або можливі бойові дії, держава покриває 80% необхідних видатків на підвищення заробітних плат."Для місцевих бюджетів, які демонструють недостатню спроможність, цей показник становить від 50% до 80%", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що з 1 вересня 2026 року працівникам освіти мають підняти заробітну плату. Ставка зросте на 20%.Юлія Свириденко раніше зазначала, що з 1 січня 2026 року держава підвищила виплати на 30% і забезпечила необхідний ресурс. Водночас зарплати в дитсадках і позашкіллі фінансуються з місцевих бюджетів, тому можливості громад різні. Частина регіонів не змогла повною мірою забезпечити підвищення..

Командувач армії США в Європі та Африці генерал Крістофер Донаг’ю достроково залишить посаду та завершить військову службу. За даними медіа, рішення ухвалили на тлі кадрових перестановок серед вищого командування американських збройних сил.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на людей, ознайомлених із ситуацією, передає "Дзеркало тижня". За інформацією видання, міністр оборони США Піт Гегсет змусив чотиризіркового генерала піти у відставку. Водночас Пентагон публічно не пояснив причин його дострокового звільнення.Армія США підтвердила, що Донаг’ю передасть командування 2 липня. Тимчасово його обов’язки виконуватиме заступник — генерал-майор Крістофер Норрі.Допомагав координувати підтримку УкраїниДонаг’ю відігравав важливу роль у взаємодії США з Україною після початку повномасштабного російського вторгнення. Він був залучений до координації передачі озброєнь, навчання українських військовослужбовців і співпраці з європейськими союзниками.Генерал очолив Армію США в Європі та Африці у грудні 2024 року. Він також командував сухопутними силами НАТО та відповідав за посилення оборони східного флангу Альянсу.Донаг’ю служив в Іраку, Сирії та Афганістані, командував 82-ю повітрянодесантною дивізією та підрозділами спеціальних операцій. У 2021 році він став останнім американським військовим, який залишив Афганістан після завершення евакуації з Кабула.Кадрові перестановки у ПентагоніВідхід Донаг’ю став черговою достроковою відставкою серед американських воєначальників за керівництва Гегсета. Раніше свої посади залишили начальник штабу Армії США Ренді Джордж, голова Об’єднаного комітету начальників штабів Чарльз Браун та командувачка військово-морських операцій Ліза Франкетті.Колишні високопосадовці розповіли Financial Times, що часті звільнення без публічного пояснення причин створили атмосферу невизначеності серед вищого військового керівництва.Зміна командування відбувається на тлі перегляду присутності американських військ у Європі та вимог адміністрації президента Дональда Трампа до європейських союзників збільшити власні оборонні витрати й узяти на себе більшу частину підтримки України.Нагадаємо, нещодавно в Офісі директора Національної розвідки США розпочали скорочення працівників, які можуть охопити сотні посад. Точний масштаб звільнень поки невідомий, а відомство публічно ситуацію не коментувало..

У вівторок, 23 червня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів зустріч із державною міністеркою закордонних справ Японії Куніміцу Аяно. Вони обговорили безпекову ситуацію, останні події на полі бою, міжнародні зусилля, спрямовані на досягнення миру, а також перспективи подальшого розвитку українсько-японського партнерства.Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ України. Там Зазначили, що Андрій Сибіга висловив вдячність Японії за непохитну підтримку України від перших днів повномасштабного російського вторгнення."Із перших днів повномасштабної війни Японія послідовно підтримує Україну. Ця підтримка є важливим сигналом того, що ми не одні у захисті свободи, суверенітету, територіальної цілісності та принципів міжнародного права", — наголосив міністр.Очільник МЗС України поінформував японську колегу про ситуацію на фронті, українські мирні зусилля та результати асиметричних дій України, які сприяють зміцненню переговорних позицій нашої держави. Окрему увагу співрозмовники приділили ризикам, пов’язаним із військовою співпрацею між Росією та КНДР.Андрій Сибіга наголосив, що безпека Європи й Індо-Тихоокеанського регіону є неподільною, а досвід, технології та військові практики, які Росія та Північна Корея отримують під час війни проти України, матимуть наслідки далеко за межами європейського континенту.Сторони також обмінялися думками щодо довгострокових наслідків російської агресії для міжнародної безпеки. Міністр поінформував про європейську ініціативу щодо обмеження в’їзду для осіб, які брали участь у війні Росії проти України, наголосивши, що це питання насамперед стосується безпеки. Бойовий досвід, набутий учасниками російської агресії, включно з іноземними найманцями та бойовиками, становитиме ризики ще довго після завершення бойових дій.Окрему увагу приділили питанням відновлення й енергетичної стійкості України. Міністр висловив вдячність Японії за значний внесок у підтримку українського енергетичного сектору. Завдяки спільним зусиллям міжнародних партнерів Україна змогла пройти найскладнішу зиму воєнного часу та вже готується до наступного опалювального сезону.Своєю чергою, державна міністерка закордонних справ Японії Куніміцу Аяно підтвердила незмінну підтримку України з боку Японії. Вона відзначила стійкість України в умовах повномасштабної війни, високо оцінила прогрес у впровадженні реформ та запевнила в готовності Японії й надалі робити внесок у відновлення України, зміцнення її енергетичної стійкості та розвиток двостороннього партнерства."Японія й надалі стоятиме поруч з Україною. Ми високо цінуємо мужність українського народу та залишаємося відданими підтримці зусиль, спрямованих на досягнення справедливого і тривалого миру", — наголосила Куніміцу Аяно.Сибіга також подякував Японії за підтримку у збереженні української культурної спадщини, зокрема, через механізми ЮНЕСКО. Міністр привернув увагу до систематичних російських атак проти об’єктів культури та історичної спадщини, згадавши нещодавній цілеспрямований російський удар по Києво-Печерській лаврі.Співрозмовники відзначили позитивну динаміку розвитку двосторонніх відносин і обговорили перспективи розширення взаємовигідної співпраці між Україною та Японією. Зокрема, йшлося про залучення бізнесу до проєктів відбудови, розвиток інноваційного партнерства, співпрацю у сфері безпілотних технологій, штучного інтелекту та інших перспективних напрямках.Нагадаємо, що українські виробники безпілотників шукають партнерів у Японії, Тайвані та країнах Південно-Східної Азії. Попит на такі технології зростає через напруженість навколо Тайваню та бажання союзників США посилити оборону на тлі активності Китаю..

Американський президент Дональд Трамп усе більше схиляється в бік підтримки України у війні проти Росії. Це викликає невдоволення Кремля. У Росії вважають, що Вашингтон змінює свою позицію.Такий висновок зробили аналітики видання Financial Times. Вони цитують міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, який заявив, що США "нібито відступають від ролі об'єктивного посередника" та "забули" про заяви Дональда Трампа, в яких він поступово наближався до позиції Москви.На думку аналітиків, саме реакція президента США на українські удари стала одним із факторів роздратування Москви. Видання з посиланням на джерела стверджує, що під час саміту G7 Трамп був "надзвичайно вражений і захоплений" недавньою кампанією України з далекобійних ударів по цілях углиб території Росії.На цьому ж саміті американський президент також погодився посилити санкції проти російського енергетичного сектору.На тлі цих заяв Лавров визнав, що Москва більше не покладає надій на те, що Вашингтон виступатиме "чесним посередником" у питанні завершення війни.Натомість, за даними медійників, останніми місяцями у Вашингтоні змінюється оцінка ситуації на фронті. Якщо раніше частина американських чиновників вважала, що Росія має перевагу, то тепер дедалі частіше лунають сумніви щодо її здатності досягнути заявлених цілей.Водночас високопосадовці української влади повідомили, що бачать ознаки більшої готовності Дональда Трампа підтримувати Київ та посилювати тиск на Росію."Після зустрічей лідерів України та США Володимира Зеленського та Дональда Трампа українська сторона також висловила обережний оптимізм щодо постачання ракет-перехоплювачів Patriot і можливого запуску ліцензійного виробництва таких ракет у Європі й Україні", — йдеться в журналістському матеріалі.За словами одного з українських чиновників, під час вечері в Евіан-ле-Бен Трамп сказав Зеленському, що його вразили останні "військові результати" України. Після цієї зустрічі Зеленський заявив, що Трамп і Рубіо вперше позитивно відреагували на питання ліцензування ракет для систем Patriot.На думку європейських союзників, зміна риторики Вашингтона може відкрити нові можливості для посилення підтримки України та збільшення тиску на Москву.Нагадаємо, минулого тижня президент Франції Еммануель Макрон розповів в інтерв’ю телевізійникам France TV: американський лідер мав упевненість, що Україна програє у війні проти Росії. Після приходу до влади такі тези доносило до нього оточення. Однак із часом він переконався, що це неправда.За його словами, Дональд Трамп побачив, що все, що йому говорили, — що українці впадуть, що не переживуть зиму, — виявилося неправдою. Також американський президент погодився з лідерами G7, що з боку Росії не виникало серйозного бажання проводити мирні переговори. Тому й результатів таких зустрічей немає..

Деякі кияни, чиє житло було пошкоджене або зруйноване внаслідок російських атак, можуть отримати матеріальну допомогу від міста в межах програми "Турбота. Назустріч киянам".Про це повідомила заступниця голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда. За її словами, від початку 2026 року матеріальну допомогу від міста отримали 6 793 киянина, чиє житло було пошкоджене або зруйноване внаслідок обстрілів РФ. Загальний обсяг виплат становить близько 190 мільйонів гривень. Допомога надається залежно від ступеня пошкодження житла. Зокрема передбачені одноразові виплати у розмірі 10 000 або 40 000 гривень.Окрім цього, місто здійснює щомісячні виплати в розмірі 20 тисяч гривень на оренду житла для громадян, чиї помешкання стали непридатними для проживання внаслідок бойових дій. Наразі таку підтримку отримують 111 осіб, ще 140 заяв перебувають на розгляді.За словами Хонди, значну частину звернень було опрацьовано після масованих атак навесні та влітку цього року. Місто продовжує оперативно реагувати на потреби постраждалих і здійснювати виплати.Після обстрілу в ніч на 24 травня за допомогою звернулися 1 365 мешканців. Станом на зараз виплати отримали 1 294 особи на загальну суму понад 19 млн грн.Після атаки 2 червня надійшло 1 080 звернень, з яких допомогу вже отримали 1 032 постраждалих на суму понад 10,6 мільйона гривень. Решта заяв перебуває в опрацюванні.Після обстрілу в ніч на 15 червня зафіксовано 514 звернень, виплати отримали 224 особи на суму 2,24 млн грн. Робота з рештою заяв триває.Найбільше звернень надходить від мешканців Голосіївського, Шевченківського, Святошинського та Солом’янського районів Києва."Виплата матеріальної допомоги постраждалим мешканцям триває", — додали в КМДА.Нагадаємо, нещодавно український уряд розширив програму доступної іпотеки. Ще 425 родин внутрішньо переміщених осіб зможуть придбати власне житло на пільгових умовах.Читайте також: Як оформити допомогу ВПО у 2026 році: покрокова інструкція.

У зв’язку із перевищенням ліміту площ насаджень малини, на які надається грантова підтримка для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, Мінекономіки припинило приймання заяв для надання безповоротної державної допомоги у формі грантів для вирощування зазначеної культури.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства. Там зазначили, що гранти для вирощування всіх інших культур продовжуються."Керуючись пунктом 11 порядку ухвалення рішення Мінекономіки про надання гранту для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, з 22 червня 2026 року припиняється приймання заяв на надання грантів для вирощування культури малини відповідно до запланованих на 2022-2027 роки площ для посадки плодово-ягідних насаджень і виноградників", — ідеться в повідомленні.У відомстві додали, що із звітом щодо погоджених проєктів у розрізі площ насаджень культур можна ознайомитися на офіційному сайті Мінекономіки.Згідно з оприлюдненим моніторингом погоджених проєктів, станом на 22 червня грантову підтримку для вирощування малини погоджено на площу 307,4 гектара за ліміту в 300 гектарів.Кабінет міністрів України 2026 року ухвалив вісім рішень про надання гранту для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства."Йшлося про вирощування малини на площі близько 88 гектарів", — уточнили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства.У Мінекономіки зазначили, що приймання заявок на гранти для вирощування інших плодово-ягідних культур і винограду продовжується. Зокрема, найбільший резерв для нових заявок наразі зберігається за аґрусом, порічкою, ожиною, сливою та черешнею.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Україні фіксується суттєве зниження цін на малину. Станом на 17 червня ягода подешевшала на 35,71%, що стало одним із найвідчутніших цінових падінь серед продовольчих товарів..

Понад дев’ять тисяч українських військовослужбовців пройшли підготовку в Іспанії. Там вони перебували в межах місії Європейського Союзу з надання військової допомоги Україні.Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України."З моменту початку місії в листопаді 2022 року Іспанія реалізувала понад 230 навчальних модулів за 40 різними спеціальностями в межах місії Європейського Союзу з надання військової допомоги Україні (EUMAM Ukraine)", — ідеться в повідомленні.У Генштабі пояснили, що навчальні модулі проводяться на всій території Іспанії та забезпечуються різними підрозділами Збройних сил Іспанії та Цивільної гвардії."Від початку 2026 року підготовка перейшла на новий рівень: базова підготовка новобранців відійшла на другий план, поступившись місцем більш технічним і спеціалізованим навчальним курсам", — зауважили українські військові.Вони додали, що в цьому контексті протягом перших чотирьох місяців 2026 року вперше провели навчальні модулі з поглибленої військової топографії, підготовки військової поліції й експлуатації броньованих ремонтно-евакуаційних машин. Крім того, провели другий курс підготовки екіпажів і фахівців із технічного обслуговування основних бойових танків Leopard 2A4, перший випуск якого відбувся на початковому етапі реалізації місії.У межах цієї діяльності низку навчальних модулів провели вже понад десять разів, їх продовжують реалізовувати. Зокрема, це курси з процесу військового ухвалення рішень, застосування систем протиповітряної оборони, включно з ракетним комплексом HAWK, експлуатації бронетранспортера M113, а також управління географічними даними та системами геопросторової прив’язки."EUMAM Ukraine і надалі вимагає від нашого особового складу високого рівня відданості справі та гнучкості. З метою забезпечення максимально якісної й адаптованої до потреб слухачів підготовки налагоджено постійну координацію з українською армією", — зазначив заступник іспанського командувача місії полковник Віктор Амаліо Саманьєго Паласіос.У зв’язку зі значними потребами України у підготовці особового складу реалізується широкий спектр навчальних модулів. Ці курси охоплюють різноманітні напрями — від міжнародного гуманітарного права до управління безпекою боєприпасів.Наразі, коли війна наближається до середини п’ятого року свого перебігу, досягнення цього рубежу в межах EUMAM Ukraine підтверджує незмінну відданість Іспанії та Європейського Союзу підтримці оборони, суверенітету та незалежності України.Нагадаємо, що військовослужбовці Литовсько-Польсько-Української бригада імені Великого гетьмана Костянтина Острозького провели спільну парашутну підготовку. Такі військові навчання відбуваються регулярно, однак раніше їх поставили на тимчасову паузу..

У Херсонській області на стратегічно важливих маршрутах облаштовано понад 207 кілометрів антидронового захисту. Особлива увага — найскладнішим напрямкам і найуразливішим ділянкам доріг.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Вона уточнила, що йдеться про дороги між громадами Херсонщини, а також у самому обласному центрі."На інших ділянках тривають роботи. Вони профінансовані коштом державного й обласного бюджетів", — зазначила очільниця уряду.За її словами, безпека логістики — це один із важливих факторів стійкості Сил оборони."Особливо в регіоні, де російський терор проти цивільних набув форми сафарі, позбавленого будь-якої моралі", — наголосила прем’єр-міністерка України.Загалом у прифронтових областях від початку 2026 року облаштовано понад 887 кілометрів антидронового захисту.Керівниця українського Кабміну також зауважила, що, крім того, протягом травня та червня у наближених до лінії фронту районах відновлено понад 198 кілометрів автомобільних доріг."Кожен захищений кілометр дороги — це збережені життя, безпечне постачання підрозділів і евакуація поранених", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, наприкінці лютого цього року міністр оборони України Михайло Федоров розповідав, що тоді з державного бюджету виділили додаткові 1,6 мільярда гривень на облаштування антидронового захисту. Йдеться про дороги у прифронтових областях України..

Президент Володимир Зеленський після зустрічі з лідерами G7 заявив про отримання "позитивного сигналу" від партнерів щодо подальшої підтримки України.Про результати саміту гарант розповів, спілкуючись з медіа разом із президентом Гондурасу Насрі Асфурою.Посилення ППО"Перше. Я отримав позитивний сигнал від усієї "Групи семи", включно з президентом США Дональдом Трампом, щодо посилення протиповітряної оборони України", — зазначив він.Зеленський зауважив, що "отримання ліцензій для виробництва ракет вперше сприймається американською стороною позитивно". "Зараз вони проведуть усі консультації з Raytheon та іншими виробниками. Я дуже надіюся, що вони повернуться з позитивною відповіддю", — заявив гарант.Санкції проти РФ"Друге. Ніхто не бачить, що президент РФ Володимир Путін хоче сідати й закінчувати війну в діалозі. Відчуття, що вже навіть люди навколо нього розуміють, що він не може окупувати Україну й не може виграти цю війну", — зазначив Зеленський.Водночас лідер України вкотре зауважив, що "дуже хочеться закінчити війну якомога раніше". За його словами, для цього потрібні санкції. "І президент Трамп сказав, що він повернеться до цієї політики. Це також хороший сигнал", — наголосив гарант.Ще більше допомоги УкраїніУкраїнський президент додав, що нашій країні "будуть допомагати набагато більше". "Це слова президента Трампа. Для того, щоб Путін зрозумів, що допомога не зупиниться, і тому йому бажано зупинити війну", — підсумував Зеленський.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив під час звернення до учасників засідання Європейської ради, що Україна хоче закінчити війну до зими — через дипломатію та через тиск на Росію. Але при цьому розуміє, з ким має справу. Адже Путін — це війна..