# допомога

Українська держава наразі не відчуває нестачі зовнішнього фінансування на поточний рік і повністю забезпечена вже затвердженими програмами підтримки. До такого спільного висновку дійшли представники Брюсселя та Києва за підсумками переговорів, що відбулися 1 жовтня.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на заяву головної речниці Європейської комісії Паули Піньо.Позиція Єврокомісії щодо фінансової стабільностіУ Європейській комісії зазначили, що раніше відомство не мало офіційних підтверджень щодо появи додаткових фінансових потреб у Києва. Будь-які попередні обговорення базувалися виключно на внутрішніх звітах української сторони, які вимагали детального спільного аналізу. Паула Піньо наголосила під час брифінгу: "Ми ніколи не говорили, що існує фінансовий розрив. По суті, це те, що ми чули зі звітів української сторони. Вчора ми дійшли висновку разом із нашими українськими друзями, що фінансового розриву немає". Вона також додала, що Брюссель завжди наголошує на необхідності спільної перевірки будь-яких заявних потреб перед ухваленням рішень.Обсяги та напрями міжнародної допомогиПопри відсутність нових запитів на фінансування, Європейський Союз продовжує чітко виконувати всі раніше взяті на себе зобов'язання. Зокрема, у межах чинних ініціатив на підтримку України спрямовуються масштабні ресурси.На поточний рік у рамках програми Ukraine Support Loan передбачено виділення до 45 мільярдів євро. Ці кошти спрямовуються як на забезпечення стабільності державного бюджету, так і на фінансування критичних оборонних потреб України в умовах повномасштабної війни.Нагадаємо, 2 жовтня Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу в межах Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування, отримання якого стало можливим завдяки виконанню Україною 10 індикаторів упродовж I та II кварталів 2026 років і попередніх..

Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу в межах Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування, отримання якого стало можливим завдяки виконанню Україною 10 індикаторів упродовж I та II кварталів 2026 років і попередніх.Про це повідомили президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Сергій Корецький у своїх соціальних мережах."Дякую президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн і державам-членам Європейського Союзу за рішення щодо виплати Україні 2,9 мільярда євро в межах Ukraine Facility", — написав Зеленський у своєму Telegram-каналі.Він наголосив, що це дуже вчасна підтримка, яка допоможе забезпечити макрофінансову стійкість України та посилити нашу обороноздатність."Працюємо разом у повній координації, щоби реалізувати всі домовленості. Дякую Євросоюзу за допомогу та незмінну солідарність", — зазначив український президент.Своєю чергою, Корецький уточнив, що індикатори, які виконала Україна, стосуються банківського сектору, енергетики, аграрної політики, транспорту й інших сфер. Зокрема, три індикатори виконали дочасно."В умовах складної ситуації з фінансами ці кошти критично важливі для стійкості держави, забезпечення ключових видатків і можливості спрямовувати більше власних ресурсів на оборону", — акцентував очільник українського уряду.При цьому він зауважив, що потреба у фінансуванні досі залишається критичною. Україна максимально пришвидшує ухвалення всіх урядових рішень. Також працює з парламентом, щоби якнайшвидше ухвалити необхідні законопроєкти."Дякую Європейському Союзу та всім державам-членам за послідовну підтримку України", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, декілька днів тому журналісти видання Rapporteur повідомляли, що право на національні вето суттєво ускладнює прийняття нових членів до ЄС. У зв’язку з цим Єврокомісія запланувала проєкт реформи, який би дав змогу обходити такі заперечення..

До кінця лютого наступного року в Фінляндії закриють ще вісім центрів для шукачів притулку. Стільки ж закладів припинили роботу впродовж 2026 року. Це створить певні проблеми українським біженцям.Про це повідомили журналісти фінського мовника Yle, які послалися на міграційне відомство Фінляндії.Зазначається, що на початку червня у Фінляндії діяли 30 центрів для дорослих, 13 установ для неповнолітніх і два підрозділи для утримання під вартою. Тепер мережу суттєво скоротять.Причину пояснила керівниця відділу послуг із прийому біженців Еліна Нурмі. За її словами, системою користується дедалі менше людей: потік українців, які тікають від війни, не зростає, а заявників на притулок з інших країн поменшало."Крім того, частина колишніх мешканців центрів переїхала в орендоване житло", — додала вона.На ситуацію вплинули й зміни, які діють із вересня. Шукач притулку втрачає послуги центру через три місяці після отримання дозволу на проживання, якщо має право переїхати в орендоване житло."Таке саме правило поширюється на людей із тимчасовим захистом, зокрема, українців", — зауважила Еліна Нурмі.Тих, хто не переїде у власне житло, переселять до інших установ, де є вільні місця. За словами Нурмі, під час переселення враховують побажання людей і їхні зв'язки з конкретним містом, наприклад, роботу чи навчання. Проте виконати всі побажання вдається не завжди.Нагадаємо, що уряд Фінляндії ухвалив рішення спрямувати 50 мільйонів євро на підтримку економічної стійкості та відбудову України. Кошти надійдуть через новий механізм фінансування групи Світового банку. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Фінляндії..

У 2026 році батьки та законні представники можуть отримати допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку. Розмір виплати становить 7000 гривень на місяць на кожну дитину. У пресслужбі Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області розповіли, хто має право на допомогу, як її оформити, які документи потрібні та чи можна звернутися за виплатою, якщо дитині вже виповнився один рік.Право на допомогу має мати або інший законний представник, який фактично доглядає за дитиною. Водночас виплата не передбачена для прийомних батьків, батьків-вихователів, патронатних вихователів та представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників.Коли призначають виплатуДопомогу призначають із наступного дня після закінчення дії медичного висновку або виплати допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами — і до місяця, в якому дитині виповнюється один рік включно.Водночас звернутися за призначенням виплати можна і після першого дня народження дитини. Заяву потрібно подати не пізніше останнього дня шостого місяця після досягнення дитиною однорічного віку.Важливо: сам факт, що дитині вже виповнився рік, не означає автоматичну втрату права на звернення за допомогою.Скільки виплачуютьУ 2026 році розмір допомоги становить 7000 гривень на кожну дитину. Для догляду за дитиною з інвалідністю застосовується коефіцієнт 1,5. Відповідно, сума такої допомоги становить 10 500 гривень.Починаючи з 2027 року розмір виплати визначатиметься законом про Державний бюджет України на відповідний рік.Які документи потрібніДля оформлення допомоги необхідно подати заяву встановленої форми. Для опікунів також потрібні:свідоцтво про народження дитини;рішення про встановлення опіки.Виплата надходить на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, відкритий в уповноваженому банку.Де оформити допомогуПодати документи можна кількома способами:через ЦНАП або уповноважених представників органів місцевого самоврядування;у сервісному центрі Пенсійного фонду України;через вебпортал електронних послуг ПФУ;засобами поштового зв’язку;через портал "Дія".Також оформити допомогу можна в межах комплексної електронної послуги "єМалятко".За додатковою інформацією можна звернутися до контакт-центру за номерами 0 800 503 753, (044) 281-08-70 або (044) 281-08-71. Також консультацію можна отримати у найближчому сервісному центрі Пенсійного фонду України.Нагадаємо, президент України 15 вересня підписав закон №4955-IX, який передбачає підвищення соціальних виплат дітям з інвалідністю та людям з інвалідністю з дитинства. Нові правила також передбачають розширення соціальних послуг для сімей, які виховують дітей з інвалідністю..

У день Покрови українська влада зібрала за столом переговорів увесь дипломатичний корпус Європейського Союзу задля координації подальших кроків. Учасники обговорили життєво необхідні для нашої країни напрями оборони, фінансів та євроінтеграції.Про це повідомив президент Володимир Зеленський у своєму офіційному Telegram-каналі.Президент зазначив, що напередодні відбулася надзвичайно важлива подія для дипломатичного фронту України. Глава держави зустрівся з усіма акредитованими послами країн Європейського Союзу саме у свято Покрови.Ключові пріоритетиПід час насиченого діалогу сторони обговорили широкий спектр нагальних питань. Головну увагу зосередили на незмінній готовності європейських партнерів підтримувати нашу державу на тлі безперервної агресії."Дуже символічно, що сьогодні, на Покрову, зустрілись з усіма послами країн ЄС в Україні. Багато питань обговорили. Звісно, передусім готовність підтримувати Україну. ППО та співробітництва, фінансова стійкість, вступ до ЄС та санкційний тиск проти Росії за її війну – найголовніші напрями, по яких працюємо", — наголосив Володимир Зеленський.Подальші кроки та координаціяОкрему увагу учасники приділили новим форматам взаємодії та спільному тиску на агресора. Київ розраховує на збереження високої динаміки у прийнятті рішень."Буде більше таких координаційних форматів по зовнішній політиці. Дякую за підтримку", — підсумував український лідер.Нагадаємо, Україна досягла важливих домовленостей із Європейською комісією щодо забезпечення фінансової та оборонної стабільності країни на 2026—2027 роки. Сторони вже узгодили чіткий формат, терміни та подальші кроки для повноцінного задоволення цих потреб..

Україна досягла важливих домовленостей із Європейською комісією щодо забезпечення фінансової та оборонної стабільності країни на 2026—2027 роки. Сторони вже узгодили чіткий формат, терміни та подальші кроки для повноцінного задоволення цих потреб.Про це президент Володимир Зеленський написав у своєму Telegram-каналі.Щомісячна координація та гарантії допомогиЗа словами президента, переговори між Україною та Європейською комісією зафіксували вагомі успіхи у забезпеченні оборонних та фінансових ресурсів держави на період 2026—2027 років. Сторонам вдалося чітко окреслити необхідний формат взаємодії, визначити часові рамки та конкретні алгоритми дій, аби гарантувати надання допомоги у повному обсязі.Як зазначив глава держави, діалог між Києвом і Брюсселем виходить на системний рівень для оперативної синхронізації всіх процесів. Координувати виконання домовленостей та узгоджувати всі робочі кроки партнери плануватимуть регулярно — у щомісячному форматі."Є хороші результати нашого діалогу з Єврокомісією для покриття фінансових та оборонних потреб України в 2026 та 2027 роках. Визначили формат, строки та необхідні кроки для того, щоб забезпечити повний обсяг", — йдеться у повідомленні.Зеленський заявив, що надалі в щомісячному режимі сторони будуть координувати цю роботу та узгоджувати дії. "Координація має бути постійною. Дякую тобі, Урсуло! Дякую всім нашим європейським партнерам. Готуємо й додаткові рішення на посилення України, нашого захисту, нашого суспільства. Слава Україні!" — підсумував він.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що уряд України перейшов у "режим максимальної економії" та відклав усі непершочергові видатки. Водночас для забезпечення фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів необхідно виконати взяті державою зобов’язання. .

Гібридні атаки Москви проти європейських країн мають на меті залякати союзників та змусити їх відмовитися від подальшої військової допомоги України. Єдиною правильною відповіддю Заходу на підривну діяльність Кремля має стати ще активніше залучення коштів і зброї для української армії.Таку заяву зробив посол Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер під час саміту Euronews з питань оборони та космосу у Брюсселі.Мета гібридного тиску КремляЗа словами дипломата, Москва навмисно вдається до підривних дій, аби змусити НАТО та партнерів згорнути програми підтримки України. Саме тому Альянс не повинен піддаватися стримуванню, а навпаки — має нарощувати обсяги допомоги.Окрім цього, НАТО має інвестувати у власну стійкість, захист критичної інфраструктури та зміцнення оборонних систем для протидії новим викликам. Ці потреби вже враховані під час ухвалення зобов'язання щодо збільшення оборонних витрат країн Альянсу до 5% ВВП.Як працює Вашингтонський договірВітакер пояснив, що можливе застосування статті 5 у відповідь на гібридні атаки не передбачає автоматичного механізму реагування."Стаття п'ята насправді навмисно є доволі розмитою. Це питання 32 союзників, які мають через консультації та обговорення, за очевидної участі своїх столиць, розв'язати це питання", — пояснив він.Водночас дипломат підкреслив, що США не відступають від своїх зобов'язань перед НАТО, та закликав інші країни-члени активніше долучатися до спільних дій. Представник США наголосив на необхідності розбудовувати оборонно-промислову базу по обидва боки Атлантики та підвищувати загальну боєготовність."Готовність — це справді головне: більше спроможностей, але передусім готовність, якої ми раніше не знали, і готовність діяти в умовах війни", — підсумував Вітакер.Нагадаємо, Москва розродилася новими погрозами на адресу європейських держав, які розгортають підприємства оборонно-промислового комплексу для потреб України. Офіційна представниця російського дипломатичного відомства оголосила будь-які заводи з виробництва озброєння в Європі законними об'єктами для можливих ударів..

Внутрішньо переміщені особи у 2026 році можуть скористатися кількома видами державної соціальної підтримки — від допомоги на проживання до житлових субсидій та компенсацій. Про це повідомила пресслужба Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області. На Волині відбулася онлайн-зустріч із членами рад з питань внутрішньо переміщених осіб та переселенцями, які проживають в області. Під час заходу обговорили порядок отримання грошової допомоги та житлових субсидій у 2026 році, зокрема в опалювальний період 2026/2027 років.Зустріч відбулася під головуванням т.в.о. начальника Волинської обласної військової адміністрації Романа Романюка. До обговорення долучилися начальниця Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області Леся Неклеса та її заступниця Ірина Бачурна.ВПО на Волині можуть отримати кілька видів державної підтримкиЯк повідомила Леся Неклеса, для внутрішньо переміщених осіб, які знайшли прихисток на Волині, передбачено кілька видів державної підтримки. Зокрема, йдеться про допомогу на проживання ВПО, програму "єОселя", а також компенсації, які надає Пенсійний фонд України. Серед них — компенсація витрат за розміщення внутрішньо переміщених осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів №1544 та компенсація за спожиті житлово-комунальні послуги у разі безоплатного розміщення ВПО за постановою №616.Також передбачена нова грошова допомога "Зимова підтримка" для окремих вразливих категорій громадян і родин, які проживають на прифронтових територіях.ВПО можуть оформити субсидію на оренду житлаОкремо під час зустрічі розглянули питання житлових субсидій. Із початком опалювального сезону внутрішньо переміщені особи можуть звернутися по субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та оренду житла.Механізм передбачений постановою Кабінету міністрів №1225 від 25 жовтня 2024 року. Експериментальний проєкт розрахований на два роки.Як пояснила Леся Неклеса, важливе значення має дата подання заяви. Якщо звернутися за субсидією з 1 жовтня до 30 листопада включно, її призначать із початку опалювального сезону. Якщо заяву подати пізніше, виплати призначатимуть із місяця звернення.Водночас переселенцям, які вже отримували субсидію в неопалювальний період, повторно звертатися до Пенсійного фонду не потрібно.Кому потрібно пройти фізичну ідентифікаціюПід час зустрічі також нагадали про необхідність щорічної фізичної ідентифікації для окремих отримувачів пенсій. Процедуру мають пройти люди, які проживають на тимчасово окупованих територіях або тимчасово перебувають за межами України.Щоб пенсійні виплати не припинилися, фізичну ідентифікацію необхідно пройти до 31 грудня 2026 року. Зробити це можна, зокрема, через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.Нагадаємо, внутрішньо переміщені особи можуть скористатися податковою знижкою та врахувати в неї витрати на оренду житла. Однак для цього необхідно виконати низку вимог, передбачених Податковим кодексом України.Читайте також: Деякі українці отримають 19 400 грн від держави: хто може оформити виплату.

Кабінет Міністрів працює з Верховною Радою, щоб зробити 12 жовтня сесійним днем замість запланованої перерви. Дострокове засідання необхідне для ухвалення законів, від яких залежить отримання Україною близько 4,3 мільярда доларів міжнародного фінансування.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час спілкування з журналістами. За його словами, уряд має до 15 жовтня виконати свої зобов’язання перед міжнародними партнерами. Йдеться, зокрема, про необхідні постанови та інші рішення Кабміну. Частина домовленостей залежить уже від Верховної Ради, яка має ухвалити відповідні законопроєкти. Саме тому уряд пропонує провести засідання парламенту 12 жовтня.Раніше Корецький заявляв, що Кабмін спільно з парламентом прискорює роботу над документами, необхідними для отримання міжнародного фінансування. Уряд планує завершити виконання своєї частини зобов’язань до 15 жовтня.Прем’єр-міністр наголосив, що міжнародні партнери мають власні процедури погодження та виділення коштів, тому Україна повинна вчасно виконати необхідні умови."Видатки бюджету прив’язані до конкретних строків: зарплати потрібно виплачувати щомісяця, відповідно, і доходи мають надходити вчасно", — зазначив Корецький.За його словами, уряд передав депутатам конкретні терміни для кожного рішення, оскільки закон має бути не лише ухвалений, а й підписаний до визначеної дати."У партнерів є свої процедури узгодження і виділення коштів, і вони потребують часу. Для України цього часу зараз дуже мало", — додав прем’єр.Додамо, раніше в Україні поширилися чутки про можливе перенесення роботи Верховної Ради до Львова. Однак голова українського парламенту Руслан Стефанчук спростував їх..

Російські військові забирають у мешканців окупованих Олешок продукти, які українські захисники передають із дронів. За наявність їжі не російського виробництва людей можуть звинувачувати у співпраці зі Збройними силами України.Про це "Укрінформу" розповіла начальниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко.За її словами, українські військові неодноразово скидали місцевим мешканцям продукти за допомогою безпілотників. Наймасштабніша така доставка відбулася нещодавно — людям передали близько чотирьох тонн продуктів. Частині жителів вдалося отримати пакунки, однак деякі не змогли їх забрати. При цьому російські військові вилучають продукти, які опиняються у місцевих.Гасаненко зазначила, що окупанти звертають увагу навіть на походження продуктів. Якщо вони бачать їжу не російського виробництва, від мешканців вимагають пояснити, звідки вона у них взялася. За словами начальниці МВА, російські військові заявляють людям, що отримання допомоги від українських захисників нібито свідчить про співпрацю з ЗСУ."Якщо вам скидають продукти ЗСУ, значить, ви з ними співпрацюєте", — переказала їхні слова Гасаненко.Вона додала, що в окупаційній логіці мешканців Олешків вважають громадянами Росії, а отримання допомоги від українських військових трактують як порушення російського законодавства.Керівниця Олешківської МВА також повідомила, що в громаді продовжують фіксувати випадки зникнення місцевих мешканців, яких, за її словами, викрадають російські військові."Людей забирають, у нас сім'я зникла безслідно. Ми не знаємо, де вони, забрали на підвал — і все. Живі чи ні — невідомо", — розповіла Гасаненко.Нагадаємо, торік Міністерство закордонних справ Росії звинуватило Україну в нібито "жахливій атаці" на мирне населення окупованої Херсонщини. А потім використало цей випадок, аби заявити, що не віддадуть Україні її ж території..

Німеччина та партнери працюють над посиленням допомоги Україні, зокрема, щодо протиповітряної оборони, перед самітом Європейського Союзу в жовтні. Саме протиповітряна оборона — найбільша слабкість України.Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час брифінгу для журналістів у Берліні у вівторок, 29 вересня, його цитує DW.За словами керівника німецького уряду, в особистих розмовах із низкою очільників держав і урядів світу він намагається забезпечити поповнення засобів ППО для України."Наразі це найслабше місце. Я сподіваюся, що нам вдасться підготувати Україну до майбутньої зими, зокрема, у сфері енергопостачання", — акцентував канцлер.Мерц також повідомив, що разом з європейськими партнерами інтенсивно консультується щодо посилення допомоги Україні перед засіданням Європейської Ради, що відбудеться 15-16 жовтня в Брюсселі. Йдеться, зокрема, "про дуже конкретну допомогу українському бюджету" та способи використати всі можливості для посилення ППО.Він закликав відкинути будь-які ілюзії та вказав на щоденні воєнні злочини Російської Федерації."Ми не повинні тішити себе ілюзіями. Росія продовжуватиме безжально бомбардувати та знищувати цивільну інфраструктуру. Це воєнні злочини, які відбуваються там щодня. Але ми не дамо себе цим залякати. Ми продовжимо підтримувати Україну, бо знаємо: Україна — частина Європи. Якщо Україна впаде, то мир і свобода в усій Європі опиняться під загрозою", — наголосив німецький лідер.Він запевнив, що зі свого боку зробив би все, щоби допомогти Україні пережити, "ймовірно, дуже-дуже важку зиму".Крім того, канцлер прокоментував зустріч міністрів закордонних справ Німеччини та Росії в Нью-Йорку 26 вересня, зауваживши, що оцінки Москви цих перемовин свідчать про її неготовність до конструктивних переговорів щодо припинення війни в Україні."Подальша оцінка цієї розмови з боку Росії показала, що зараз Росія, очевидно, взагалі не зацікавлена у серйозних переговорах", — підсумував Фрідріх Мерц.Нагадаємо, що на початку вересня німецький канцлер заявляв про відсутність у Кремля намірів сідати за стіл переговорів задля встановлення миру. Водночас він підтверджував намір активізувати підтримку України та пришвидшити процес розширення ЄС..

Право на національні вето суттєво ускладнює прийняття нових членів до Європейського Союзу. У зв’язку з цим Європейська комісія запланувала проєкт реформи, який би дав змогу обходити такі заперечення.Про це повідомило видання Rapporteur. За інформацією його джерел, Єврокомісія запропонує серйозну переробку методів прийняття рішень ЄС. Це робиться для обходу національних вето та запровадження нових гарантій верховенства права. Наразі на порядку денному — вступ до ЄС Чорногорії та Албанії.Урсула фон дер Ляєн представить план цієї реформи наступного тижня — як підготуватися до розширення Євросоюзу з понад 30 членів без внесення змін до Лісабонського договору ЄС."Два внутрішні проєкти документів пропонують використовувати правові перехідні положення для скасування вимоги одностайності серед 27 країн протягом численних проміжних етапів вступу країни-кандидата до ЄС. Цей захід, який вимагатиме одностайного узгодження, може значно пришвидшити процес подання заявок таких країн, як Україна, Чорногорія та Північна Македонія. Наразі вони стикаються з блокуванням з боку невеликої кількості членів ЄС", — ідеться в публікації.На думку аналітиків видання, нинішні члени ЄС опиратимуться нововведенням, бо побоюються втратити своє право вето. Хоча в проєкті передбачено "аварійне гальмо", яке уряд може активувати під час загроз "життєво важливим національним інтересам".Єврокомісія пропонує застосовувати нижній поріг кваліфікованої більшості — 15 країн, що представляють дві третини населення блоку."Після розширення Євросоюзу ризик затримки або блокування рішень неминуче зростатиме", — йдеться у внутрішньому документі.Тому перехідні положення в договорах ЄС дозволяють назавжди змінити правила голосування з певних політичних сфер з одностайності, коли всі країни можуть скористатися правом національного вето, на голосування кваліфікованою більшістю.Ще одна суперечлива пропозиція означатиме, що лише дві третини країн ЄС отримають європейського комісара після розширення Євросоюзу. За нинішнього складу з 27 країн, дев'ять країн повинні були би відмовитися від направлення свого представника до Брюсселя."Очікується, що це засмутить менші держави-члени, які традиційно стверджували, що їхній вплив у Брюсселі зменшився зі розширенням клубу", — зауважили аналітики.У проєктах документів пропонується, що нових членів можуть тримати на випробувальному терміні десять або довше років. Протягом цього періоду вони перебуватимуть під посиленою увагою з боку Брюсселя.Покарання протягом цього випробувального терміну може містити:позбавлення їх права голосу в Раді;фінансові санкції, згідно з нещодавно запровадженими "фінансовими" й "інституційними гарантіями".Нові члени повинні будуть підписати юридично обов'язкове "тимчасове зобов'язання" не блокувати рішення, узгоджені рештою ЄС. Також планують зберегти стандартні тимчасові гарантії щодо приєднання до ключових сфер політики ЄС.Ще "фінансова гарантія" дозволить Єврокомісії карати нових членів, якщо вони відступлять від демократичних і судових стандартів. Нові члени також повинні будуть до вступу приєднатися до Європейської прокуратури, яка розслідує шахрайство з коштами ЄС.Нагадаємо, що в переговорах про вступ України до Європейського Союзу — знову блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

Україна готує нові перемовини щодо засобів протиповітряної оборони. Нещодавно отримали пакет ракет для NASAMS, тепер необхідно домовитися й про перехоплювачі для Patriot.Про це заявив президент Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Сьогодні росіяни завдали абсолютно мерзенного удару по Сумах — просто по житловій забудові. І вони вже навіть не придумують, для чого їм ці удари, не маскують їх", — зазначив він.За його словами це були чотири авіаційні бомби. На жаль, є жертва: одна з бомб ударила по житловому будинку, убила людину. Інша бомба — по школі, по звичайній школі, де саме в цей час перебували діти. Багато пошкоджень будівлі, але діти та вчителі евакуювалися в укриття, й завдяки цьому, на щастя, без постраждалих у школі."По Києву вночі відбувся черговий удар балістикою та дронами. Є збиття. Важливо, що збили й балістику. І за цей день від ранку було більше сотні дронів, станом на шосту вечора — 29 реактивних, і з них 18 збито. Більшість звичайних "шахедів" збиті", — констатував український президент.Він додав, що Україна готує нові перемовини, зокрема, щодо ППО та подальшої підтримки України. Перемовини відбудуться вже на цьому тижні."Я хочу подякувати всім нашим партнерам, які справді виконують наші домовленості та постачають протиракети для протиповітряної оборони", — акцентував Зеленський.Він поінформував, що напередодні в Україну зайшов пакет ракет для "насамсів". І це, за його словами, дуже хороший пакет. З усіма партнерами Україна говорить, щоби були необхідні ракети і для "петріотів"."Є також сьогодні рішення Бельгії щодо F-16. Ми отримаємо в цьому році ще три літаки, це посилить, зокрема, наш захист неба: бойова авіація використовується сьогодні для збиття "шахедів", — зауважив президент України.Він подякував також сьогодні Єврокомісії та Європейському Союзу за підготовку рішення щодо чергового траншу фінансової підтримки."Минулого тижня ми отримали 3,3 мільярда євро на зброю, а найближчими днями очікуємо ще хорошу фінансову новину від Брюсселя — саме бюджетну підтримку, ще один транш. Я дякую", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що також сьогодні український президент провів детальну розмову з представниками Міністерства оборони та військовими. На зустрічі були присутні люди, які відповідальні за планування виробництва української зброї..

Наступного року Україна зіткнеться зі серйозним викликом щодо фінансування від партнерів. Росія не демонструє ознак деескалації, а потреби держави залишаються значними.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час виступу на засіданні Ukraine Donor Platform, її цитує "Суспільне"."Досі немає жодних ознак того, що Росія має намір деескалувати конфлікт. Війна затягується набагато довше, ніж будь-хто з нас хотів би", — наголосила вона.У зв’язку з цим, за її словами, потреби України в фінансуванні різних сфер життя залишаються значними."Дивлячись у наступний рік, стає очевидним, що ми зіткнемося зі серйозним викликом у сфері фінансування. Ми маємо бути готовими до цього виклику", — акцентувала Кос.Вона додала, що найближчі місяці вимагатимуть спільних дій для забезпечення Україні "передбачуваності, необхідної для підтримання функціонування держави", надання базових послуг та подолання величезного тиску війни.Єврокомісарка з питань розширення наголосила, що "в цьому контексті така передбачуваність є також джерелом стійкості".Водночас Кос додала, що Євросоюз виконує свої зобов'язання. Зокрема, за її словами, з лютого 2022 року ЄС та країни-члени спрямували Україні майже 225 мільярдів євро допомоги.Учора прем'єр-міністр України Сергій Корецький зазначив, що ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки що не надійшла, зокрема, через те, що Україна не встигнула виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами.Своєю чергою, президент Володимир Зеленський провів нараду з премʼєр-міністром і з дипломатичною командою про ключові пріоритети з партнерами на ці тижні та на нинішню ситуацію. Він наголосив, що чітке завдання — заповнити наявні фінансові потреби України на оборону на 100%.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, зустріч Зеленського з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку 22 вересня, виявилася напруженою. Це пов’язано з розбіжностями стосовно подальшої бюджетної й оборонної підтримки України..

Бельгія продовжує підтримку України, надаючи сучасну зброю для протидії російській агресії. При цьому Брюссель планує найближчим часом активізувати таку допомогу.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Є важлива домовленість із Бельгією щодо передачі нам трьох винищувачів F-16 до кінця цього року", — зазначив він.За його словами, Україна та Бельгія розробили план, аби реалізовувати отримання цих літаків за прискореною процедурою."Вже отримали й термінові постачання боєприпасів до F-16 від Бельгії й інших країн, зокрема, Іспанії. Дякую!" — акцентував український президент.На його переконання, коли Росія щодня збільшує свою ескалацію, потрібно додавати можливостей для збиття повітряних цілей і захисту людей."Дякую Бельгії, премʼєр-міністру Барту де Веверу та всьому уряду за рішучі кроки на підтримку України у відповідь на жорстокі російські удари проти життя", — підсумував Володимир Зеленський.Як відомо, на початку травня цього року Міністерство оборони Бельгії заявляло, що планує завершити передачу всього свого парку американських винищувачів F-16 Силам оборони України до 2029 року. Брюссель поступово замінюватиме ці літаки на сучасніші F-35, що дозволить планомірно посилювати українські Повітряні сили.Тоді в бельгійському оборонному відомстві зазначали, що процес розподілений на декілька років. Найбільшу партію планували надіслати наприкінці десятиліття.Однак при цьому зауважували, що заплановані дати є орієнтовними. Остаточні терміни залежатимуть від оперативних потреб повітряних сил Бельгії й України, а також швидкості оновлення їхнього власного авіапарку.Нагадаємо, що 18 серпня президент України Володимир Зеленський повів зустріч з віцепремʼєр-міністром, міністром закордонних справ, європейських справ і співробітництва з розвитку Бельгії Максимом Прево..