# допомога

Після тимчасового скорочення на початку року валютні резерви України у червні відновили зростання завдяки надходженню міжнародної фінансової допомоги.Про це повідомила пресслужба Національного банку України, посилаючись на свіжий макроекономічний та монетарний огляд (підсумки травня-червня 2026 року).За даними звіту, у травні обсяги валютних інтервенцій НБУ дещо зменшилися. Це відбулося на тлі скорочення дефіциту торгівлі товарами та подальшого зниження попиту на готівкову валюту. Водночас через низькі обсяги міжнародної допомоги валові резерви у травні скоротилися. Станом на кінець місяця вони становили 45,7 мільярда доларів, однак залишалися достатніми для фінансування 4,7 місяця майбутнього імпорту.Фінансова підтримка УкраїниУ червні Україна отримала понад 15 мільярдів доларів міжнародної фінансової підтримки. Значну частину цих коштів спрямували на поповнення резервів, що дозволило відновити їхнє зростання.У Національному банку наголосили, що стабільні надходження міжнародної допомоги є важливим фактором підтримки валютних резервів та стабільності валютного ринку.Нагадаємо, 25 червня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС сьогодні перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026-2027 роки..

Канада запроваджує новий державний механізм фінансування оборони. До нього долучать Україну. Він має дати союзникам дешевші кредити на зброю.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters із посиланням на заяву прем'єр-міністра Канади Марк Карні, яку він озвучив на саміті НАТО в Анкарі.Канадський очільник акцентував, що дев'ять країн висловили готовність долучитися до Банку оборони, безпеки та стійкості (DSRB). Окрім Канади й України, підтримати проєкт готові Албанія, Бельгія, Греція, Латвія, Люксембург, Румунія та Туреччина. Штаб-квартиру нового банку розташують у Канаді.DSRB планує залучити до 100 мільярдів фунтів стерлінгів (або близько 134 мільярди доларів). Ці кошти мають спрямувати на дешеве фінансування оборонних проєктів у країнах-учасницях.Зокрема, банк хоче надавати низьковідсоткові позики державам і компаніям, яким складно отримати доступ до доступного фінансування. Також DSRB планує гарантувати кредити приватних банків, щоб оборонні підприємства могли нарощувати виробництво."Банк оборони, безпеки та стійкості відкриє доступ до інвестицій, зміцнить нашу оборонну промислову базу, забезпечить Канаді та нашим союзникам здатність спільно протистояти викликам небезпечнішого та роз'єднанішого світу", — заявив Карні.Країнам-партнерам запропонували ратифікувати домовленості на національному рівні. Запуск DSRB планують 2027 року.У спільній заяві дев'ять країн наголосили, що повномасштабна війна Росії проти України показала необхідність швидко та масштабно нарощувати оборонні можливості. Новий банк має полегшити доступ до капіталу, знизити витрати на фінансування та підтримати розширення промислових потужностей.Водночас до ініціативи наразі не приєдналися великі країни "Групи семи", крім Канади. Велика Британія та Німеччина раніше дистанціювалися від проєкту, хоча Лондон заявляв про тісну співпрацю з Оттавою щодо DSRB.Банк прагне отримати кредитний рейтинг "ААА", що дозволить залучати гроші на вигідних умовах. До проєкту вже долучилися великі міжнародні банки, серед яких JPMorgan, Deutsche Bank, Commerzbank, ING і низка канадських фінансових установ.Нагадаємо, що сьогодні в Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Вони обговорили посилення української протиповітряної оборони, оборонну підтримку, розвиток промислового партнерства та спільні кроки для досягнення миру..

Нідерланди та Данія стали восьмою та дев'ятою країнами, які підписали Drone Deal з Україною. Це дозволить спільно виробляти безпілотники та розвивати новітні технології.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував низку дописів у своєму Telegram-каналі.Угоди офіційно укладено з прем'єр-міністрами Нідерландів Робом Єттеном і Данії Метте Фредеріксен. Підписання документів відбулося під час зустрічі лідерів на полях саміту НАТО в Анкарі."Буде ще більше можливостей для спільного виробництва і розвитку технологій, і головне — системності в обміні експертизою та експорті зброї. Вдячний Нідерландам за допомогу, яка допомогла захистити і підтримати тисячі й тисячі життів наших людей від російських ударів", — зазначив Зеленський.Він також констатував, що угода з Данією стала вже дев’ятою для України, і важливо, що все більше партнерів приєднується до цього формату, який відкриває більше можливостей для спільного оборонного виробництва, обміну експертизою, прозорості в експорті зброї."Разом будуємо нову архітектуру безпеки. Дякую Данії, особисто Метте за цей крок у посиленні спільного захисту. Саме з Данією ми розпочинали співвиробництво в Україні в межах данської моделі, і абсолютно справедливо, що тепер Данія матиме доступ до українського експорту зброї, перевіреної війною", — наголосив український президент.З Метте Фредеріксен вони також обговорили сьогодні зміцнення української ППО, роботу над європейською антибалістикою."Для нас дуже важливо зараз якнайшвидше отримувати ракети для Patriot і разом розвивати власні європейські можливості для захисту від балістичних загроз. Дякую Данії за постійну підтримку нашого народу — оборонну, фінансову, за всі внески до програми PURL", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні Україна й Естонія підписали Drone Deal — угоду про співпрацю у сфері безпілотних технологій. Це відбулося на полях саміту НАТО в турецькій Анкарі..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц готує візит до України. Цього разу він планує відвідати Одеський регіон. Про дату такої поїздки інформації ще немає.Про це повідомила "Європейська правда", посилаючись на заяву Фрідріха Мерца на початку зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським в Анкарі.Переговори двох лідерів, що відбулися перед початком саміту, розпочалися з короткого дружнього спілкування у присутності медіа, і на цій зустрічі Мерц поцікавився маршрутом, який обрав Зеленський для поїздки на саміт НАТО.Як відомо, віднедавна президент України припинив використовувати польський аеропорт "Ясьонка" в Жешуві, який до того був основним для його візитів, тож Зеленський заявив Мерцу, що знову відлітав з Молдови.Виявилося, що Фрідріх Мерц також запланував подібний шлях для свого українського візиту."Наступного разу, коли я приїду в Україну, я планую відвідати Одеський регіон і також прилечу через Молдову", — заявив федеральний канцлер.Раніше Фрідріх Мерц відвідував Київ лише у складі групи лідерів "коаліції рішучих". При цьому Мерц не відповів на запитання журналістів про часові рамки запланованого візиту.Своєю чергою, Володимир Зеленський заявив, що Україна цінує лідерство Німеччини в зміцненні нашої ППО — двосторонню підтримку та вагомі внески у програму PURL."Завдяки цьому у нас є можливість закуповувати дефіцитні антибалістичні ракети. І це дуже важливо зараз, коли Росія розраховує, що саме жорстокі балістичні удари дадуть їй можливість продовжувати війну", — акцентував український президент.Також, за його словами, триває підготовка Drone Deal із Німеччиною та робота над створенням спільної європейської антибалістичної системи."Вдячний Німеччині та особисто канцлеру Фрідріху Мерцу за підтримку і за кроки в напрямі європейської антибалістики. Тільки так можна гарантувати надійний захист життя у Європі від ракетних загроз", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні в Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили посилення захисту України від російських атак, постачання ракет для систем протиповітряної оборони та подальшу оборонну співпрацю..

В Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Сторони обговорили посилення української протиповітряної оборони, оборонну підтримку, розвиток промислового партнерства та спільні кроки для досягнення миру.Як повідомили на офіційній сторінці глави держави, президент подякував Канаді за новий пакет допомоги на 900 мільйонів доларів, який передбачає посилення обороноздатності України, зокрема у сфері протиповітряної оборони."Зараз у нас, можливо, найбільший дефіцит — це ППО. Ми отримали великий пакет від Канади. Ми дуже вдячні за це", — зазначив президент України.Карні наголосив, що канадська допомога розрахована на найближчі місяці та включатиме постачання військової техніки, боєприпасів і додаткову підтримку систем протиповітряної оборони. Крім того, прем’єр-міністр Канади заявив, що його країна продовжить робити внески у програму PURL і посилювати захист українського неба. Він також засудив російські атаки по Україні, унаслідок яких гинуть цивільні люди.Під час зустрічі лідери приділили увагу створенню Банку у сфері оборони, безпеки та стійкості. Україна отримала запрошення стати однією з держав-засновниць цієї міжнародної фінансової установи. Очікується, що банк сприятиме залученню інвестицій, розвитку оборонно-промислового комплексу та впровадженню технологій, перевірених у бойових умовах.Окремо сторони обговорили підготовку угоди у форматі Drone Deal між Україною та Канадою, яка має поглибити співпрацю у сфері безпілотних технологій.Енергетичне партнерствоТакож Зеленський і Карні обговорили енергетичне партнерство. Україна та Канада наразі працюють над трьома спільними проєктами, деталі яких поки не розкривають. Очікується, що відповідні угоди будуть підписані найближчим часом. Крім того, сторони розглянули можливості співпраці у газовій сфері.Наприкінці зустрічі лідери обмінялися інформацією про переговори з міжнародними партнерами та узгодили подальші контакти щодо підтримки України й спільних зусиль для досягнення справедливого миру.Нагадаємо, 7 липня Україна й Естонія підписали Drone Deal — угоду про співпрацю у сфері безпілотних технологій. Це відбулося на полях саміту НАТО в турецькій Анкарі..

У вівторок, 7 липня, Україна й Естонія підписали Drone Deal — угоду про співпрацю у сфері безпілотних технологій. Це відбулося на полях саміту НАТО в турецькій Анкарі.Про це повідомили естонські журналісти з ERR. Вони зазначили, що під час зустрічі на полях саміту НАТО в Анкарі президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал підписали угоду щодо співпраці у сфері безпілотних технологій. Очільник естонського уряду назвав це великим кроком вперед в оборонній співпраці між Естонією та Україною. "Це посилює оборону Естонії, створює нові можливості для нашої оборонної індустрії та допоможе нам ще ефективніше підтримувати Україну. Україна — більше не просто реципієнт безпеки, вона стає тим, хто надає безпеку Європі", — прокоментував він.Зміст угоди не є публічним, але Крістен Міхал вважає, що угода дозволить естонським компаніям запускати виробництво дронів на основі українського досвіду."Угода означає для Естонії, що українські знання та навички, які зараз найкращі у світі та швидко розвиваються в умовах війни, стануть доступними для наших компаній. Для наших компаній це означає, що виробництво можна заводити в Естонію. Україна укладає такі угоди лише зі своїми найближчими друзями", — зазначив прем’єр-міністр Естонії.Найважливішим елементом угоди він назвав те, що Естонія отримує доступ до унікальних знань і досвіду, які здобула Україна за останній час. Також угода передбачає можливість для Естонії купувати вироби українських компаній у майбутньому — наприклад, ті, які зараз ще на етапі розробки."Там є пункт про те, що ми плануємо це зробити. Звісно, конкретні рішення завжди робляться під час оборонного планування, і ми ще не домовлялися про конкретику", — зауважив Крістен Міхал.На двосторонній зустрічі лідерів вони із Зеленським обговорили, якими кроками Естонія та Європа можуть допомогти створити таку ситуацію, коли Росія змушена буде йти на поступки. Крім того, йшлося про наступну конференцію з відновлення України, яку прийматиме Естонія в січні 2027 року.Нагадаємо, що 25 червня Міністерство розвитку громад і територій України, Міністерство закордонних справ Литви, Міністерство клімату Естонії та Міністерство сільських справ та інфраструктури Швеції підписали спільну декларацію про створення Фонду підтримки транспорту України..

Питання щодо надання Україні винищувачів МіГ-29 остаточно ще не розв’язане. Київ і надалі зацікавлений в отриманні такої зброї — відповідний запит надійшов до Варшави.Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час пресконференції в понеділок, 6 липня."Це питання залишається на порядку денному. Ми отримали запит від української сторони, в якому зазначається, що вона, як і раніше, зацікавлена в цьому", — зауважив очільник Міноборони Польщі. Він додав, що Україна представила свої пропозиції щодо надання Польщі безпілотників і відповідних технологій протягом наступних двох років."Тож така можливість обміну є реалістичною, але це має бути саме обмін, а не просто одностороння передача з боку Польщі. Ми підходимо до цього дуже обережно", — додав польський міністр.Як відомо, 30 червня Косіняк-Камиш заявив, що Україна відмовилася від домовленості, за якою польська сторона мала би передати винищувачі МіГ-29 в обмін на доступ до технологій у сфері безпілотних систем. Через декілька днів він сказав, що Україна не ділиться з його країною технологіями у сфері дронів через історичну суперечку.Сьогодні ж він також поінформував, що на прохання генерального секретаря НАТО, європейського командування збройних сил США та командувача Об’єднаних сил США в Європі Польща ухвалила рішення щодо передачі Україні ракет для системи ППО Patriot. "Кількість переданих ракет незначна та не впливає на можливості протиповітряної оборони Польщі. І відповідно до принципів, прийнятих у США та НАТО, ті, хто надає допомогу Україні, залишаються серед країн, яким надається пріоритет у постачанні ракет Patriot для їхніх потреб", — пояснив міністр.Згадуючи про відсутність інформації щодо цієї передачі, міністр оборони Польщі сказав, що ця тема обговорювалася: інформація про запити, потреби, пропозицію генерального секретаря, а згодом і про саму передачу."Ці звіти, зокрема, від розвідувальних служб, розпочали надходити до адміністрації президента та Бюро національної безпеки протягом наступних тижнів", — сказав він.Косіняк-Камиш наголосив, що Україна не є ворогом Польщі. "Ворог Польщі — це Росія. Наші союзники на Заході. Небезпека криється в Криму. Польща має бути єдиною в питанні безпеки, бо якщо вона буде роздробленою, то стане слабшою, а якщо розділеною — то беззахисною", — додав він.Нагадаємо, що під час сьогоднішньої розмови з журналістами Владислав Косіняк-Камиш також розкрив дані про військову допомогу, яку надала Польша Україні після початку повномасштабного вторгнення Росії..

Польський уряд розкрив дані про допомогу Україні з 2022 року. Серед переданого: танки, літаки МіГ-29, гелікоптери Мі-24, ракети до систем протиповітряної оборони Patriot.Про це повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, якого цитують журналісти RMF24.Він заявив, що всього Польща передала допомогу Україні за 2022 та 2023 роки на 15 мільярдів злотих, що близько 3,5 мільярда євро.Косіняк-Камиш заявив, що 2022 та 2023 років Польща передала Україні:танки Т72, PT-91 і Leopard 2A4;бронетранспортери та бойові машини піхоти "Росомак", БРДМ і BWP-1;артилерійське обладнання AHS КРАБ, 2S1 "Гвоздика", BM21;120-міліметрові та 60-міліметрові міномети;безпілотні літальні апарати Warmate та FlyEye;літаки МіГ-29;гелікоптери Мі-24;зенітно-ракетний комплекс WEGA С-200."Це були часи наших попередників. Зараз вони не хочуть згадувати, що передали це обладнання. Я не лише нагадаю їм про це, а й захищатиму їх у цих рішеннях", — заявив Косіняк-Камиш.Річ у тому, що 2022 та 2023 років Польщею правив уряд партії "Право та справедливість".Також Косіняк-Камиш поінформував, що з 2024 року Польща передавала Україні:ракети PAC-3 для системи Patriot;безпілотний комплекс "Scan Eagle";ракети, авіаційні бомби, протитанкові керовані ракети;постріли для гранатометів;обладнання, аксесуари та запасні частини для авіаційної та бронетанкової техніки та зенітних систем "НЕВА";боєприпаси для танків, артилерії та мінометів;індивідуальне спорядження солдатів.Усього Польща витратила на допомогу Україні з 2024 року 1,5 мільярда злотих. Це близько 349 мільйонів євро.Як відомо, вчора міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що уряд Польщі розсекретить військову допомогу Україні з 2022 по 2026 роки.У відповідь на таку ініціативу колишній керівник Бюро національної безпеки Польщі генерал Станіслав Козей виступив проти та назвав його подарунком Росії."У мене складається враження, що наші політики розпочинають працювати аналітиками для білої російської розвідки. Вони збирають інформацію, роблять висновки, а потім кидають її у піч внутрішньої польської війни", — пояснив він.Нагадаємо, що, за результатами опитування, яке провела компанія SW Research на замовлення видання RP.pl, майже половина поляків відповідальним за напруження між Польщею й Україною вважають саме Київ і українську владу..

Обладнання європейських теплоелектроцентралей (ТЕЦ) уже допомагає зміцнювати енергетичну стійкість України. Міністерство енерго провело 199 відвантажень загальною вагою понад 3,3 тисячі тонн.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль у своєму Telegram-каналі."Устаткування вже ефективно працює на енергообʼєктах у Вінницькій, Київській, Івано-Франківській, Миколаївській, Харківській, Чернігівській, Хмельницькій, Рівненській, Дніпропетровській та інших областях. Дякуємо партнерам за практичну допомогу та передачу устаткування з виведених з експлуатації електростанцій", — зазначив він.Міністр енергетики деталізував, що Литва зробила особливо важливий внесок:через AB Ignitis Gamyba Україна отримала 152 партії обладнання загальною вагою понад 2,4 тисячі тонн;співпраця з Ігналінською АЕС дозволила доставити ще 41 партію обладнання загальною вагою 780,2 тонни.Він додав, що Німеччина також надала важливу підтримку. Завдяки RWE Power AG у межах першого етапу співпраці доставлено шість партій обладнання загальною вагою 87,9 тонни до компаній з центральних, західних областей, Києва та Харкова."Зараз працюємо з Латвією. Ведемо активну роботу щодо переміщення обладнання з Ризької ТЕЦ-2. Позиції, які цікавлять українські компанії, вже визначені. Також визначено суму та джерело коштів, необхідні для демонтажу відповідного обладнання", — розповів український посадовець.Він такж зауважив, що триває робота й на інших об’єктах. Вже обстежено вісім виведених з експлуатації ТЕЦ у Латвії, Литві, Словаччині, Австрії, Хорватії та Нідерландах."Надзвичайно цінуємо підтримку партнерів. Ваш внесок — це зміцнення не лише енергетичної стійкості України, а й усієї Європи", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, раніше перший віцепрем'єр розповідав, що Україна будує нову енергетику, адаптовану до викликів XXI століття. Для цього потрібні виконання стратегічних завдань і допомога надійних партнерів..

Кабінет міністрів розподілив 8,3 мільярда гривень із резерву коштів, передбачених на 2026 рік для сектору безпеки й оборони. Кошти отримають різні підрозділи Сил оборони України.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Вона уточнила, що фінансування отримають СБУ, ГУР Міноборони, Служба зовнішньої розвідки, Управління державної охорони та Держспецзв’язку.За її словами, кошти спрямують:на оборонні та безпекові потреби;грошове забезпечення військовослужбовців;посилення матеріально-технічної бази;посилення розвідувальних спроможностей."Послідовно зміцнюємо можливості Сил безпеки й оборони, щоби вони мали все необхідне для захисту України й ефективної відповіді на російський терор", — пояснила Юлія Свириденко.Наприкінці червня очільниця уряду інформувала, що Україна отримала від Європейського Союзу ще 3,9 мільярда євро. Ці гроші мали скерувати на фінансування українського війська й усього оборонного сектору.Тоді ж Кабінет міністрів затвердив порядок використання коштів ЄС, залучених у межах спеціальної позики на підтримку оборонно-промислової спроможності України 2026-2027 років. За словами прем’єр-міністерки, європейські кошти спрямують не лише на імпорт озброєння, а й на пряме фінансування контрактів з українськими виробниками.Нагадаємо, що в Херсонській області на стратегічно важливих маршрутах облаштовано понад 207 кілометрів антидронового захисту. Особлива увага — найскладнішим напрямкам і найуразливішим ділянкам доріг..

Сили оборони України завдають ефективних ударів по об’єктах на території Російської Федерації. Тож Київ уже не потребує постачання німецьких крилатих ракет Taurus.Про це заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус в інтерв’ю Bild.Він зазначив, що ситуація на фронті в Україні залишається переважно стабільною, без суттєвих змін лінії бойового зіткнення, однак із високими втратами з обидвох сторін.Німецький міністр додав, що українські сили вже ефективно завдають ударів по російській інфраструктурі, зокрема, по нафтопереробних заводах і логістичних об’єктах, використовуючи безпілотники. Тому Пісторіус не вважає, що Україні на теперішній момент потрібні ракети Taurus."Ситуація ще ніколи не виглядала так добре, як зараз. На полі бою рухів майже немає", — констатував він.Посадовець із Німеччини уточнив, що фронт рухається декілька кілометрів то в один бік, іноді — в інший, але завжди з неймовірними втратами для російських збройних сил."І найголовніше — Україні дедалі частіше вдається вражати цілі на території Росії, таким чином знищуючи нафтопереробні заводи та військову логістику", — акцентував міністр.Як відомо, що під час перебування в опозиції федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц неодноразово заявляв про намір передати Україні крилаті ракети Taurus для ударів по території Росії.Taurus — це одна з найсучасніших крилатих ракет повітряного базування, що є на озброєнні німецьких військово-повітряних сил. Ці ракети можуть знаходити ціль з великої висоти та відстані, а також знищувати добре захищенні цілі, приміром, бункерні системи.Нагадаємо, що вчора президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Лідери розглянули низку важливих питань. Головною темою розмови було забезпечення України системами протиповітряної оборони..

Росія використовує балістичні ракети як свій останній аргумент, щоби продовжувати цю війну. Саме на це вони роблять ставку. Вони хочуть, щоб балістичні ракети зламали наш спротив і волю українського народу.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час звернення до учасників сесії Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ)."Саме тому нам потрібно більше ППО. Мова йде про щоденний захист життя. Україна критично потребує ракет-перехоплювачів для Patriot. Ми всі знаємо: наші партнери їх мають. Те, що потрібно зараз, — це політична воля, щоби надати їх. Передусім у США. Будь ласка, допоможіть реалізувати це", — зазначив він.Український президент додав, що сьогодні День незалежності Америки. Й Америка разом із вільним світом може допомогти Україні захистити незалежність від російських убивць, від цього жахливого російського бажання знищувати людське життя."Будь ласка, продовжуйте й надалі чітко виступати проти російського терору та наголошувати на потребі України в ППО. Допоможіть зробити так, щоб наша ППО, наші системи Patriot ніколи не залишалися без потрібних їм ракет. Саме це рятує життя", — наголосив він.Президент України також запевнив, що Україна багато робить на полі бою та через далекобійний тиск на Росію, щоби Росії було складніше втримувати окуповані території, складніше вести цю війну та складніше й надалі відмовлятися від переговорів. І ці зусилля мають бути підкріплені санкціями проти Росії."Прошу не знижувати санкційний тиск, запроваджувати нові санкції, щоби Росія мала менше способів адаптуватися до цієї війни та була змушена рухатися до переговорів. І особливо важливо тиснути на нафтовий сектор Росії. Він просто не зможе вижити без вільного доступу своєї нафти до європейських морів. Це критичний маршрут. Якщо його перекрити, Росія втратить здатність фінансувати цю війну", — акцентував він.За його словами, кожна країна, яка зупиняє танкери російського тіньового флоту, робить реальний внесок у завершення цієї війни. Європа також повинна мати юридичні інструменти для конфіскації та продажу нафти, яку перевозить тіньовий флот."Не можна дозволяти, щоб тіньовий флот фінансував війну Росії. Такі сильні заходи можуть допомогти наблизити мир. Будь ласка, підтримайте їх на політичному рівні", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні Володимир Зеленський розпочав поїздку до Одещини з координаційної наради з командуванням ВМС ЗСУ. Йдеться про безпекові питання Південного регіону..

Український уряд розпочав підготовку програм зимової підтримки для вразливих категорій населення на сезон 2026-2027 років. Як повідомила пресслужба Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, для реалізації ініціатив уряд залучає фінансування міжнародних партнерів через державні фінансові інструменти, зокрема Гуманітарний рахунок.У відомстві пояснили, що Гуманітарний рахунок поєднує ресурси міжнародних донорів із можливостями державної системи соціального захисту. Завдяки цьому механізму раніше понад 8,7 тисячі родин із дев’яти прифронтових областей, які виховують дітей з інвалідністю підгрупи А, отримали фінансову допомогу від ЮНІСЕФ у розмірі 6 500 гривень.Підготовку до зимового періоду обговорили під час зустрічі за участі представників ЮНІСЕФ, управління Верховного комісара ООН у справах біженців, дипломатичних місій та міжнародних партнерів. Захід відбувся під головуванням Координатора системи ООН і Гуманітарного координатора в Україні Матіаса Шмале. Відомство презентувало програми зимової підтримки, які передбачають надання допомоги найбільш вразливим категоріям населення, що проживають у прифронтових громадах.Міністр соціальної політики, сім'ї та єдності України Денис Улютін наголосив, що підготовка до опалювального сезону має розпочинатися завчасно, аби люди отримали необхідну допомогу ще до настання холодів."Росія не припиняє терор проти мирних українців, завдаючи ударів по житлових будинках та цивільній інфраструктурі. Ми розуміємо, що наступна зима буде не менш складною, ніж попередня, саме тому готуємося вже зараз. Наше завдання — щоб люди отримали необхідну підтримку вже у жовтні, а не тоді, коли зима буде в самому розпалі", — зазначив він.У міністерстві наголошують, що підготовка до зимового періоду є одним із ключових пріоритетів соціальної політики на найближчі місяці. Координація з міжнародними організаціями та донорами має забезпечити своєчасну підтримку українців, які найбільше її потребують.Нагадаємо, у 2026 році в Україні розширили перелік категорій громадян, які отримають разову грошову виплату до Дня Незалежності автоматично — разом із пенсією, субсидіями або пільгами, без необхідності додаткового звернення. Читайте також: Нова модель підтримки: в Україні запроваджують базову соцдопомогу для тисяч родин.

Із середи, 1 липня, українські біженці в Німеччині, а також сотні тисяч безробітних замість допомоги Bürgergeld отримуватимуть базовий дохід Grundsicherung. Водночас правила для одержувачів виплат стануть суворішими.Про це повідомляє Deutsche Welle.Нові правила стосуватимуться працездатних людей, які тривалий час залишаються без роботи. Зокрема, німецькі центри зайнятості ретельніше перевірятимуть активи одержувачів допомоги та витрати на житло.Крім того, санкції за порушення правил отримання виплат стануть жорсткішими. Якщо людина пропускатиме зустрічі в центрі зайнятості або не подаватиме заявки на вакансії, допомогу можуть скоротити або повністю скасувати.Також зміниться підхід до працевлаштування. Тепер швидкий вихід людини на роботу стане пріоритетнішим за навчання чи підвищення кваліфікації. Безробітні мають погоджуватися навіть на вакансії з нижчою кваліфікацією, якщо можуть виконувати таку роботу фізично, психічно та психологічно.Що зміниться для одержувачів допомогиЗа новими правилами скоротять пільгові періоди, під час яких центри зайнятості не враховували заощадження та вищі витрати на оренду житла.Відтепер заощадження до 40 тисяч євро одержувачі соцдопомоги повинні будуть використовувати вже впродовж першого року після подання заяви. Раніше ці кошти не враховували упродовж року.Витрати на житло також покриватимуть лише в обмеженому обсязі. Це означає, що джобцентри уважніше перевірятимуть, чи відповідає оренда встановленим нормам.Очікується, що з 1 липня базовий дохід замість Bürgergeld отримуватимуть близько 5,5 мільйона жителів Німеччини. За даними tagesschau, менш ніж третина з них доступна для ринку праці.Приблизно 1,2 мільйона безробітних не мають підтвердженої професійної кваліфікації. Ще близько 16 тисяч людей вважаються "повними відмовниками", оскільки неодноразово відхиляли пропозиції роботи та не приходили на зустрічі до центрів зайнятості.Водночас близько двох мільйонів одержувачів допомоги не можуть вийти на ринок праці. Частина з них доглядає за родичами, є батьками-одинаками або вже працює, але заробляє недостатньо й потребує додаткової підтримки. Ще 1,8 мільйона одержувачів допомоги — це діти та молодь.Нагадаємо, в Україні почав активно розгортатися пілотний проєкт із надання базової соціальної допомоги, виплати за яким уже нараховують для 22 тисяч вітчизняних родин. Парламентарі вже зробили перший крок до масштабування цієї ініціативи, підтримавши у першому читанні відповідний законопроєкт, що повністю змінить філософію державної підтримки..

Італія виділить Україні 1 мільйон євро на проєкти у сфері кібербезпеки. Кошти будуть надані протягом наступних шести місяців.Про це повідомило Міністерство цифрової трансформації України."Із 1 липня Італія переймає у Великої Британії лідерство в Талліннському механізмі. Країна продовжить системну роботу, яку партнери розбудовують уже майже 3 роки. Протягом наступних пів року італійський уряд профінансує проєкти з кібербезпеки в Україні ще на 1 мільйон євро. Загальний внесок країни в ініціативу сягне 2 мільйони євро", — йдеться у повідомленні.У відомстві наголосили, що як нова країна—лідер Талліннського механізму, Італія планує поглибити цифрову співпрацю з Україною за такими напрямами:посилення кіберзахисту державних органів на національному та регіональному рівнях;захист об’єктів критичної інфраструктури;розвиток комплексної кіберстійкості;професійний розвиток українських фахівців з кібербезпеки.До того ж, як відзначили у міністерстві, Італія вже профінансувала два кіберпроєкти в Тернопільскій області майже на 900 тисяч євро: там модернізують інфраструктуру та створюють захищену мережу. Ще один проєкт з бюджетом понад 570 тисяч євро стартує на Одещині — розробка безпечної системи для регіонального інформаційно-аналітичного центру."Крім того, італійські партнери профінансували аналітичний огляд Національної системи кібербезпеки 2025 та підтримали молодіжну збірну України на змаганнях European Cybersecurity Challenge", — додали у міністерстві.Талліннський механізм заснували у грудні 2023 року для координації міжнародної допомоги у сфері кібербезпеки. До об’єднання входять 14 країн: Велика Британія, Данія, Естонія, Італія, Канада, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, США, Фінляндія, Франція, Швеція та Чехія. ЄС, НАТО та Світовий банк працюють як офіційні спостерігачі. Країна — лідер ініціативи змінюється щопівроку. Співпрацю між українськими інституціями та міжнародними донорами координує команда Проєктного офісу (TMPO).Нагадаємо, 25 червня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026-2027 роки..