Україна активно працює, щоби в червні отримати кошти з європейського пакета підтримки обсягом у 90 мільярдів євро. До того ж є прогрес у ще декількох напрямках співпраці з Європою.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Ми билися за цей пакет, і він затверджений. Процедурно треба, щоб уже зараз, в літній час, кошти запрацювали на Україну — на нашу стійкість, на нашу оборону, на допомогу нашим людям — українцям. І це буде", — наголосив він.За його словами, є прогрес і на напрямку перемовин із Європейським Союзом щодо членства України. Наша держава цілеспрямовано йде в Європу."У нас буде дуже чіткий графік можливостей для руху у перемовинах, тим паче після змін в Угорщині. Термінів ми дотрималися", — акцентував український президент.Він додав, що зараз, уже в червні, Україна дуже розраховує перейти до відкриття кластерів, які підготовлені."Ми зробили цю свою частину роботи. І зараз крок за Європейським Союзом", — зауважив президент України.Він констатував, що фактично щодня українська команда перебуває в комунікації з ЄС. І це дуже важливо для мотивації України та всіх наших людей."Кожна позитивна новина з ЄС підтверджує, що Україна на правильному шляху, і що партнери — з нами, з Україною", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні журналісти видання Bloomberg оприлюднили інформацію, що Україна звернулася до Німеччини з проханням надати цього року десятки додаткових ракет-перехоплювачів Patriot зі своїх запасів. Київ прагне посилити свою протиповітряну оборону на тлі російських ударів..

Україна звернулася до Німеччини з проханням надати цього року десятки додаткових ракет-перехоплювачів Patriot зі своїх запасів. Київ прагне посилити свою протиповітряну оборону на тлі російських ударів.Про це повідомило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на компетентні джерела, обізнані в цій справі.Співрозмовники медійників розповіли, що Україна запропонувала угоду, за якою вона отримає ракети в обмін на надання Німеччині ракет-перехоплювачів, які вироблять у майбутньому.У квітні Київ отримав від Берліна пакет військової допомоги на суму чотири мільярди євро (4,6 мільярда доларів), який містить фінансування сотень ракет для систем протиповітряної оборони Patriot виробництва США."Уряд Німеччини розглядає запит України та ще не ухвалив рішення, хоча рішення можуть оголосити незадовго до або під час саміту НАТО в липні", — повідомила журналістам одна людина.Речник Міністерства оборони Німеччини відмовився від коментарів. Речник президента України Володимира Зеленського не зміг одразу прокоментувати ситуацію, заявивши, що йому потрібен час для її перевірки."Системи Patriot і ракети-перехоплювачі Patriot є одними з найпопулярніших у світі видів зброї протиповітряної оборони, які довели свою високу ефективність проти ударів балістичних ракет під час війни Росії проти України. Попит лише зріс з початку конфлікту на Близькому Сході, де також використовуються ці ракети-перехоплювачі", — йдеться в журналістському матеріалі.Аналітики видання додали, що це посилило тиск на Україну, яка терміново потребує більше ракет Patriot для захисту своєї критично важливої енергетичної та військової інфраструктури, яку Росія неодноразово атакувала з моменту повномасштабного вторгнення 2022 року."Країна пережила важку зиму, оскільки мінусові температури та постійні російські атаки на енергетичні об'єкти навантажили енергосистему та призвели до масових перебоїв з електроенергією, опаленням і водопостачанням", — підсумували журналісти.Нагадаємо, вчора президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна має домовленість на найвищому політичному рівні про придбання систем Patriot і ракет до них. Однак поки що ця домовленість лише очікує на реалізацію..

До оновленого переліку програми "Доступні ліки", який набуде чинності з липня 2026 року, увійде ще 51 міжнародна непатентована назва лікарських засобів.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Вона оприлюднила список, чого стосуються ці лікарські препарати:для контролю артеріального тиску;лікування серцевої недостатності та порушень серцевого ритму;профілактики тромбоутворення;зниження рівня холестерину;терапії для пацієнтів після інфаркту міокарда або з підвищеним ризиком інсульту.За її словами, програма "Доступні ліки" дає змогу українцям отримувати необхідні препарати безоплатно або з частковою доплатою за електронним рецептом."Цього року її бюджет зріс до 8,7 мільярда гривень. Від початку дії програми нею вже скористалися понад шість мільйонів українців, а лише з початку 2026 року — майже два мільйони пацієнтів", — зауважила очільниця уряду.Вона зазначила: щоб отримати ліки за програмою, пацієнту необхідно звернутися до лікаря, отримати електронний рецепт і звернутися з ним до аптеки з наліпкою "Тут є Доступні ліки"."Важливо, що якщо український виробник пропонує препарат, який відповідає встановленим вимогам і має найнижчу ціну, він може отримати перевагу під час включення до програми. Це сприятиме розвитку вітчизняного фармацевтичного виробництва та водночас посилить стабільність забезпечення пацієнтів необхідними ліками", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що програму "Доступні ліки" розширюють уже не вперше. Зокрема, з 1 квітня 2026 року до переліку медикаментів, які можна отримати безплатно або з частковою доплатою за електронним рецептом, додали 37 нових препаратів..

У понеділок, 1 червня, під час NATO-Ukraine Forum оголошено про запуск Brave Lithuania. Це ініціативи підтримки інновацій, яка суттєво допоможе українським і литовським розробникам оборонної продукції.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Вона уточнила, що її спільно впроваджуватимуть Міністерство національної оборони Литви, Міністерство оборони України та кластер Brave1. Запуск програми анонсували спільно з прем’єр-міністеркою Литви Інгою Ругінене у Вільнюсі."Ініціатива допоможе українським і литовським розробникам швидше створювати та впроваджувати рішення у пріоритетних напрямах defence tech", — зауважила очільниця українського уряду.Вона додала, що йдеться, зокрема, про сфери безпілотних систем, радіоелектронної боротьби, штучного інтелекту, систем зв’язку й інших технологій, які потрібні на полі бою вже зараз.За її словами, українська оборонна промисловість — одна з найдинамічніших у світі. З 2022 року наші виробничі спроможності зросли у 50 разів — з одного мільярда доларів до 50 мільярдів доларів."Україна має унікальний досвід створення оборонних технологій в умовах сучасної повномасштабної війни. Литва є одним із наших найближчих партнерів у сфері безпеки й оборони. Об’єднання оборонних інноваційних екосистем наших країн відкриває нові можливості для спільних розробок", — наголосила прем’єр-міністерка України.Вона констатувала, що з українського боку програму реалізовуватиме кластер оборонних технологій Brave1."Такі партнерства зміцнюють обороноздатність України та посилюють безпеку всієї Європи", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що сьогодні у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal..

У понеділок, 1 червня, у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Вона уточнила, що відповідні домовленості уклали президенти наших держав 13 травня."Литва стала першою країною НАТО, з якою Україна уклала таку угоду", — наголосила очільниця українського уряду.За її словами, окрему увагу приділили співпраці в морському домені, виробництву морських дронів і можливостям реалізації проєктів у сфері виробництва боєприпасів."Україна підтвердила готовність направити своїх військових експертів для підтримки розвитку спроможностей Литви у захисті повітряного простору та протидії сучасним безпековим викликам", — акцентувала прем’єр-міністерка України.Вона додала, що Литва зі свого боку підтвердила намір використовувати механізм SAFE для фінансування спільних оборонних проєктів."Ми вдячні литовському народу за незмінну солідарність з Україною, яка підкріплена конкретними діями", — зауважила керівниця українського Кабміну.Це, зокрема, надані пакети військової допомоги та рішення Литви, розпочинаючи з 2024 року, щороку спрямовувати щонайменше 0,25% ВВП на підтримку оборони та безпеки України."Обидва наші народи знають ціну свободі та готові відстоювати її разом", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, 18 травня стало відомо, що Державне агентство України з питань кіно та Lietuvos kino centras підписали меморандум про співпрацю у межах кіноринку Marché du Film 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю..

У четвер, 4 червня, міністри країн-членів Європейського Союзу обговорять можливість продовження тимчасового захисту для українців. Він завершується в березні 2027 року.Про це під час брифінгу повідомив речник Європейської комісії Маркус Ламмерт, його цитує "Суспільне"."Наша підтримка України є непохитною. Протягом останніх років ЄС надав притулок приблизно чотирьом мільйонам біженців, відповідно до директиви про тимчасовий захист. Наш режим тимчасового захисту діятиме до весни наступного року", — зазначив він.За його словами, тривають консультації з державами-членами щодо можливих наступних кроків, того, що має відбутися після 27 березня, такі переговори тривають."Зокрема, у четвер цього тижня відбудеться зустріч міністрів внутрішніх справ, на якій це питання теж обговорюватимемо", — акцентував речник.Водночас є інформація, що цього тижня остаточного рішення ухвалювати не планують."Мета цього обговорення — надати можливість проаналізувати майбутнє системи тимчасового захисту та сформулювати політичні рекомендації щодо подальших кроків. Очікується, що потім комісія виступить із пропозицією", — пояснив Ламмерт.Також триває доволі жорстка дискусія щодо надання тимчасового захисту чоловікам призовного віку."Дебати серед міністрів мають показати Європейській комісії, в якому напрямку має рухатися її майбутня пропозиція. Я чув, що, наприклад, Чехія хотіла б обмеження в наданні тимчасового захисту чоловікам призовного віку", — повідомив речник.Станом на березень 2026 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувають 4 мільйони 380 тисяч українців, які вимушено виїхали з країни через повномасштабне вторгнення Росії.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Єврокомісія обговорює з державами-членами Євросоюзу варіанти єдиного рішення щодо статусу українців, які проживають на території ЄС після березня 2027 року. При цьому не виключається як повне скасування тимчасового захисту, так і його продовження ще на рік..

Міністри внутрішніх справ країн Європейського Союзу вже 4 червня обговорять можливе продовження тимчасового захисту для українців, а також інші варіанти легального перебування громадян України в ЄС. Водночас остаточного рішення цього дня не очікується.Про це пише "Європейської правди" в Брюсселі з посиланням на обізнаних посадовців ЄС. За словами європейських посадовців, засідання Ради ЄС з питань внутрішніх справ стане майданчиком для політичної дискусії щодо майбутнього механізму тимчасового захисту."Обговорення на Раді міністрів юстиції та внутрішніх справ має послужити можливістю для роздумів щодо майбутнього тимчасового захисту та сформувати політичну лінію щодо подальших дій", — зазначив один зі співрозмовників видання.Очікується, що саме за результатами дискусії Єврокомісія представить свої подальші пропозиції, які стануть основою для ухвалення остаточного рішення в майбутньому. Наразі ж Єврокомісія ще не подала офіційних пропозицій, однак у Раді ЄС вже підготовлено аналітичну записку з можливими сценаріями розвитку ситуації.Серед варіантів, які обговорюються державами-членами:продовження тимчасового захисту;запровадження "залишкового статусу";створення "страхувальної сітки" для вразливих категорій осіб;адаптація правил залежно від національних підходів країн ЄС.Також серед дискусійних ідей згадується можливе звуження сфери тимчасового захисту — як географічно, так і за окремими категоріями осіб. Зокрема, обговорюється варіант обмеження доступу до захисту для чоловіків призовного віку, які прибуватимуть до ЄС після ухвалення відповідних рішень. Водночас наразі це лише один зі сценаріїв для обговорення, а не затверджена позиція.Після консультацій у Раді ЄС Європейська комісія має представити офіційні пропозиції щодо продовження або зміни режиму тимчасового захисту. Саме вони стануть основою для подальших рішень Євросоюзу щодо правового статусу українців у Європі.Додамо, Україна хотіла укласти першу Drone Deal зі Сполученими Штатами Америки. Американці планували протестувати всі типи українських дронів. Однак двосторонньої угоди наразі не підписано..

Однією з ключових опор російської військової економіки у війні проти України стала Білорусь. Це відбувається, навіть попри те, що офіційно Мінськ війська на бойові дії не відправляв.Таку інформацію оприлюднили журналісти Associated Press. За інформацією агенції, з моменту повномасштабного вторгнення Білорусь відіграє ключову роль у підтримці воєнних зусиль Москви."Білоруські підприємства виготовляють важливі компоненти для російського військово-промислового комплексу: мікрочіпи й іншу електроніку, оптичні системи наведення, артилерійські боєприпаси та важкі вантажівки, які перевозять російські балістичні ракети", — йдеться в журналістському матеріалі.Уповноважений президента України зі санкційної політики Владислав Власюк заявив журналістам, що фрагменти балістичної ракети "Орєшнік", яку Росія запустила по Україні 24 травня, містили мікрочіпи з Білорусі. Він закликав західних союзників посилити санкційний тиск на Мінськ.За даними групи BELPOL, до складу якої входять колишні білоруські військові та правоохоронці, що виступають проти Лукашенка, білоруська промисловість фактично інтегрована у військову машину Росії.Понад 500 білоруських промислових підприємств займаються виробництвом зброї та боєприпасів, ремонтом військової техніки та забезпеченням логістики."Режим Лукашенка серйозно залучений у війну. Лукашенко допомагає Росії всіма можливими способами", — заявив агенції очільник BELPOL Володимир Жигар.Окрім виробництва, Білорусь надає Москві навчальні майданчики, проводить спільні навчання та приймає поранених російських військових у своїх шпиталях. У Гомельській області, що межує з Україною, за словами Жигара, розпочалося будівництво великого полігону та казарм під значний контингент."Сама присутність білоруського кордону змушує Україну тримати чимало військ на півночі, відтягуючи їх від лінії фронту завдовжки понад 1 000 кілометрів", — констатували фахівці.Жигар наголосив, що Білорусь фактично не має військового суверенітету."Щойно Москва вважатиме це необхідним для своєї стратегії, вона природно використає Білорусь як стартовий майданчик для нового вторгнення в Україну або якогось збройного конфлікту з країнами НАТО", — пояснив він.За його словами, територія Білорусі — "дуже зручний плацдарм" для такого вторгнення. Президент України Володимир Зеленський минулого тижня заявив, що, за даними розвідки, Москва активізувала зусилля з "глибшого втягування Білорусі у війну та початку додаткових агресивних операцій саме з білоруської території".Нагадаємо, сьогодні самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що начебто має координати однієї "дуже серйозної" цілі в Україні. Вона її визначила після слів командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта Бровді про 500 цілей на білоруській території..

Станом на кінець травня 2,3 мільйона українців скористалися кешбеком на пальне. Кошти можна використати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книжок і продуктів, а також на донати.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це був тимчасовий антикризовий інструмент фінансової підтримки наших людей у період найбільшої за останні 50 років світової нафтової кризи. Він діяв з 20 березня по 31 травня", — зазначила вона.За її словами, національна програма дозволила українцям економити від 5% до 15% залежно від виду пального. 91% користувачів цієї програми — власники автомобілів економкласу з невеликим об’ємом двигуна.За час дії програми відкрито близько 500 тисяч нових карток Національного кешбеку, що сприяло додатковому розвитку державних цифрових сервісів.. "Накопичені кошти кешбеку можна використати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книжок і продуктів українського виробництва, а також спрямувати на благодійність чи підтримку Сил оборони", — наголосила Юлія Свириденко.До речі, Кабінет міністрів продовжував дію "кешбеку" на пальне, який запустили 20 березня, до 31 травня 2026 року. Рішення ухвалювали з огляду на збереження високих цін на пальне й активне використання програми українцями.З 1 травня максимальна сума компенсації складала до 500 гривень на місяць на одного користувача. Раніше українські водії могли отримати до 1 000 гривень.Нагадаємо, що на території всієї країни зараз тривають поточні ремонти доріг. Уже ліквідовано понад 5,7 мільйона квадратних метрів пошкоджень дорожнього покриття на міжнародних трасах і дорогах державного значення..

Міністр оборони Сполучених Штатів Америки Піт Гегсет визнав, що американці у значних масштабах використовують досвід України у сфері безпілотників. Його українські військові здобули на полі бою та передають партнерам. Таку заяву Піт Гегсет зробив під час розмови з журналістами після виступу на Діалозі Шангрі-Ла в Сінгапурі.Він заявив, що Вашингтон вивчає український досвід застосування безпілотників на полі бою та зосереджується на розбудові власних потужностей у цій сфері."Бюджет президента Трампа на 2027 рік передбачає 56 мільярдів доларів інвестицій у забезпечення переваги у сфері безпілотників і подальше вивчення досвіду України на полі бою", — наголосив очільник Пентагона.За його словами, справа не в наявності найсучасніших систем, а в здатності масштабувати їх."Варто навчитися швидко масштабувати, пристосовуючись тиждень за тижнем — саме так швидко адаптується технологія безпілотників", — акцентував Гегсет.Він відзначив, що сфера безпілотних технологій є "абсолютним пріоритетом" для США, і в цьому плані триває активна співпраця з Україною."З огляду на те, що ми маємо робити, а також на те, що варто мати досконалі системи, здатні виконувати те, що лише Америка може зробити в плані автономності. Намагаємося вивчати той компонент, який настільки ефективний для обидвох сторін, — ми дуже багато навчилися від України щодо того, як вони діють", — додав керівник Пентагона.Також Піт Гегсет наголосив, що США перебудовують виробництво озброєння під значно більші обсяги. Це необхідно, щоби давати Україні "значно більше у всьому спектрі можливостей".Нагадаємо, 23 травня стало відомо, що американські сенатори з обидвох партій — Республіканської та Демократичної — надіслали листа міністру оборони Піту Гегсету з вимогою нарешті розблокувати 600 мільйонів доларів допомоги Україні та союзникам у Східній Європі..

Компанія Foundation Future Industries проводить в Україні випробування своїх бойових людиноподібних роботів. Їх тестують прямо на передовій у війні. Ця структура пов'язана з Дональдом Трампом.Таку інформацію оприлюднили журналісти CNBC. Вони зазначили, що компанія розташована в Сан-Франциско та займається робототехнікою. При цьому вона пов'язана з родиною президента США Дональда Трампа.Медійники додали, що як мінімум саме цей стартап бачить абсолютно нове застосування людиноподібних роботів. Поки інші компанії розробляють їх, щоби ті робили прості речі та наливали каву, Foundation бачить застосування технології у війні або в інших потенційно небезпечних і навіть смертельно небезпечних професіях.Зокрема, компанія розробляє автономних людиноподібних роботів подвійного призначення, призначених як для важкої промисловості, так і для військових цілей.Ранні прототипи проходять випробування в Україні щодо потенційного застосування у війні. Тестують їх саме на полі бою, в реальній війні, яку Росія проводить проти України.В інтерв'ю CNBC генеральний директор компанії Санкает Патак заявив, що в основі компанії лежить переконання, що людиноподібну робототехніку варто спрямувати на розв’язання найважливіших проблем людства, а не на виконання домашніх обов'язків і надання послуг.Стартап поставив перед собою амбітні цілі: Патак планує збільшити виробництво до тисяч одиниць цього року та розпочати випробування на передовій за участю військ США протягом наступних 18 місяців.На початку цього року Foundation отримала ширше світове визнання, відправивши двох своїх роботів Phantom MK-1 в Україну для пілотної демонстрації. Це стало першим відомим випадком застосування людиноподібних роботів у зоні бойових дій. Тривалі випробування, підтримувані урядом США та проведені спільно з українськими офіційними особами, зосереджені на відпрацюванні логістичних завдань у небезпечних районах."Україна стала природним дебютом, оскільки війна в країні вже перетворилася на великий полігон для випробування робототехніки та штучного інтелекту в бойових умовах. Зокрема, наземні роботи використовуються для доставлення припасів на передову, автономні й оснащені ШІ-дрони — для точних ударів і розвідки", — зазначили автори журналістського матеріалу.За словами Патака, випробування MK-1 в Україні вже довели потенціал робота для виконання завдань із доставлення вантажів, що часто наражає солдатів на небезпеку. Але є й нюанс: вони далекі від суперсолдатів, несучи на борту всього близько 20 кілограмів корисного навантаження. Крім того, вони не мають водонепроникності та достатнього часу автономної роботи для масового розгортання.Foundation планує цього року відправити в Україну нових, уже вдосконалених роботів Phantom 2. За словами гендиректора, цей робот матиме надлюдські здібності та вдвічі більшу вантажопідйомність, ніж Phantom 1.Стартап уже отримав державні контракти на дослідження на загальну суму 24 мільйони доларів на перевірку реалізації в галузі інспекції, логістики та поводження зі зброєю в армії, флоті та військово-повітряних силах.У CNBC наголосили, що до реалізації ідеї доклався Ерік Трамп, другий син Дональда Трампа, який нещодавно приєднався до компанії як головний радник зі стратегії. Представник Foundation повідомив виданню, що Ерік Трамп був інвестором фірми до того, як став її радником, і каже, що в них спільне бачення повернення виробництва у США.Нагадаємо, на початку лютого цього року стало відомо, що міжнародна спільнота зібрала 500 тисяч доларів для проєкту "Сталеві союзники". Завдяки цьому українські військові найближчим часом отримають декілька десятків наземних роботизованих платформ..

Сполучені Штати Америки перебудовують виробництво озброєння під значно більші обсяги. Це необхідно, щоби давати Україні "значно більше у всьому спектрі можливостей".Таку заяву виголосив міністр оборони США Піт Гегсет під час виступу на Діалозі Шангрі-Ла в Сінгапурі.За його словами, Вашингтон переглядає сам підхід до випуску критично важливих боєприпасів та інших видів озброєння — так, щоби оборонна промисловість змогла видавати помітно більші обсяги продукції."Ми змінюємо підхід до виробництва всіх цих важливих боєприпасів, щоби наші компанії постачали не просто трохи більше, а значно більше у всьому спектрі можливостей, де ми можемо допомогти Україні", — дослівно сказав очільник Пентагону.Він також зазначив, що США підштовхують європейських партнерів брати на себе більшу частину відповідальності за підтримку Києва та схвально оцінюють уже зроблене.Він додав, що Європа суттєво наростила фінансову та військову допомогу, а Україна показала високу ефективність у використанні наданих ресурсів."Ми хочемо, щоби вони могли захищатися, і ми знайдемо спосіб переконатися, що зможемо допомагати їм разом із нашими союзниками", — наголосив Гегсет.Міністр додав, що Вашингтон продовжить працювати з партнерами над постачанням Україні ресурсів для оборони та над зміцненням здатності союзників підтримувати Київ у довгостроковій перспективі.Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що Європа профінансує закупівлю американської зброї для України, а сам альянс має більше інвестувати в оборону та брати на себе більшу частку витрат на допомогу Києву.До речі, влітку 2025 року США на певний час ставили на паузу передачу частини озброєння — тоді йшлося про закупівлю зброї для України в приватних американських компаній за кошти Вашингтона.Нагадаємо, 23 травня стало відомо, що американські сенатори з обидвох партій — Республіканської та Демократичної — надіслали листа міністру оборони Піту Гегсету з вимогою нарешті розблокувати 600 мільйонів доларів допомоги Україні та союзникам у Східній Європі..

Японія виділила 14 658 мільйонів доларів на підтримку України в межах програми "Перелік пріоритетних потреб України" (PURL). Щоправда, ці гроші підуть винятково на нелетальне обладнання.Про це повідомило Міністерство закордонних справ Японії на своєму сайтіТам наголосили, що внесок призначений для пакета в межах програми, який охоплює лише нелетальне обладнання. Деталі нелетального обладнання японці узгодять із НАТО."Японія виділила 14 658 000 доларів (приблизно 2,2 мільярда японських єн із додаткового бюджету на 2025 фінансовий рік). Японія продовжуватиме надавати підтримку Україні з метою досягнення справедливого та тривалого миру. Ми маємо намір і надалі зміцнювати співпрацю між Японією та НАТО", — йдеться в повідомленні.У МЗС Японії зазначили, що очікується відповідність нелетального обладнання підтримці, яка вже надається через Трастовий фонд НАТО в межах Комплексного пакета допомоги Україні.Своєю чергою, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в дописі на своїй сторінці в соціальній мережі Х висловив вдячність Японії."Я вдячний Японії за її новий внесок у розмірі 14,7 мільйона доларів до ініціативи НАТО PURL із надання нелетальної допомоги. Принципова та послідовна підтримка Японії є потужним сигналом солідарності. Ми високо цінуємо внесок Японії у зміцнення стійкості України та наближення всеосяжного та тривалого миру", — прокоментував український міністр.Механізм PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) — ініціатива США та НАТО, створена для прискореного постачання озброєння Україні. У межах програми Київ формує список першочергових потреб, який передається до НАТО.Партнерські країни виділяють кошти, що надходять на спеціальний рахунок Альянсу, а закупівля відбувається безпосередньо у США. Таким чином програма дозволяє швидко та цілеспрямовано забезпечувати українську армію необхідним озброєнням.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що японська компанія Prodrone провела в Україні випробування безпілотника, який призначений для виявлення протипіхотних мін з повітря. Тестування відбулося в Києві та стало частиною спільних розробок з українськими партнерами у сфері гуманітарного розмінування..

У пʼятницю, 29 травня, президент Володимир Зеленський підписав закон №0376 про ратифікацію угоди з Європейським Союзом. Вона передбачає надання Україні фінансової допомоги на 90 мільярдів євро.Про це свідчить картка законопроєкту, опублікована на сайті Верховної Ради України.Учора Зеленський вніс до парламенту відповідний законопроєкт, який парламент ратифікував. Закон №0376 підтримали 298 народних депутатів."Документ визначає рамки для залучення коштів у межах загальної суми до 90 мільярдів євро, в тому числі в межах макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України", — йдеться в пояснювальній записці.Зазначається, що укладення та подальше набуття чинності угодою про позику та меморандумом про взаєморозуміння після їх ратифікації дозволять Україні у 2026-2027 роках залучити від ЄС до 90 мільярдів євро фінансових ресурсів для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу.Загальний обсяг підтримки на 2026 рік визначено у розмірі до 45 мільярдів євро, що розподіляються на два ключові компоненти:оборонна частина (до 28,3 мільярда євро) — спрямовуються на закупівлю озброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу;бюджетна частина (16,7 мільярда євро) — спрямовуються на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету.Водночас фінансування бюджетної частини здійснюється через два інструменти:до 8,35 мільярда євро надаються безпосередньо як макрофінансова допомога (що є предметом зазначеного меморандуму);до 8,35 мільярда євро — додатково через механізм Ukraine Facility.Отримання допомоги передбачає виконання низки умов:для першого траншу Україна має, зокрема, скасувати звільнення від оподаткування міжнародних посилок, запровадити оподаткування доходів через цифрові платформи, продовжити дію військового збору на рівні 5% на три роки, ухвалити оновлену Стратегію управління державними фінансами, новий Митний кодекс відповідно до стандартів ЄС і призначити нового керівника Державної митної служби;для другого траншу Україна має остаточно ухвалити ці законопроєкти, а також прийняти Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки; крім того, Мінфін має ухвалити оновлений план цифрового розвитку Державної митної служби до 2030 року; Верховна рада має затвердити трьох відсутніх експертів до складу комісії з відбору членів правління Рахункової палати України;умовою для надання третього траншу є реформування Україною пільгового податкового режиму, вжиття заходів для протидії ухиленню від оподаткування, спрощення адміністрування ПДВ і представлення нової Стратегії публічних закупівель на 2027-2030 роки.Нагадаємо, що вчора Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро..

Україна очікує впродовж найближчих 10 місяців першу партію шведських винищувачів JAS 39 Gripen разом із ракетами класу "повітря-повітря" великої дальності Meteor. Це стане важливим посиленням Повітряних сил і дасть Україні більше можливостей для протидії російській авіації та керованим авіаційним бомбам.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. Там зазначили, що президент Володимир Зеленський ініціював підписання угоди зі шведським урядом, за якою Україна придбає до 20 багатоцільових винищувачів четвертого покоління JAS 39 Gripen модифікації Е. Ще 16 літаків версій C/D Україна отримає як військову допомогу."Важливо, що перша партія Gripen надійде разом із ракетами Meteor. Таке поєднання у перспективі дозволить збільшити дальність ураження повітряних цілей і створити додатковий тиск на російську авіацію, зокрема на літаки, які запускають КАБи по українських позиціях і містах", — ідеться в повідомленні.У відомстві зауважили, що КАБи залишаються одним із найбільших викликів для Сил оборони. Тактична авіація противника — переважно Су-34 і Су-35 — скидає ці бомби, залишаючись поза зоною досяжності українських зенітних засобів.Літаки Gripen із ракетами Meteor можуть допомогти витіснити російську авіацію на більшу відстань і зменшити можливості ворога для масованого застосування авіабомб."Meteor — це далекобійна ракета класу "повітря-повітря" виробництва європейського концерну MBDA. Вона має дальність ураження понад 100 км, а максимальна дальність може сягати до 200 кілометрів. Ракета здатна розвивати швидкість близько 4,6 тисячі кілометрів на годину", — пояснили фахівці.Meteor оснащена активною радіолокаційною головкою самонаведення та прямоточним повітряно-реактивним двигуном. Це дозволяє їй підтримувати високу швидкість на всій траєкторії польоту й ефективно працювати по повітряних цілях на великій дальності."Ці характеристики роблять Meteor одним із найпотужніших інструментів у класі далекобійних ракет "повітря-повітря". Gripen, озброєні такими ракетами, зможуть створити постійну загрозу для носії КАБів, зокрема, Су-34, відганяючи їх від лінії фронту", — наголосили військові експерти.Раніше в Міноборони розповідали про переваги літака, що створювався для умов, де авіація має діяти швидко та з різних аеродромів оперативного базування."Це особливо важливо для України, яка веде війну в умовах постійної загрози ударів по інфраструктурі. Gripen розширює інструментарій Повітряних сил і допомагає формувати більш стійку та багаторівневу систему повітряної оборони", — констатували у відомстві.Україна подякувала народу й уряду Швеції за послідовну, системну підтримку зміцнення оборони та продовжує працювати з партнерами над розвитком сучасної повітряної оборони. Це частина системного підходу для збереження ініціативи у доменах війни, визначених стратегією оборони України.Нагадаємо, вчора прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон офіційно оголосив про передачу Україні винищувачів Gripen JAS 39C/D. Вони надійдуть до Києва до 2027 року..
