В Україні триває поточний ремонт автомобільних доріг загального користування. Роботи планують завершити до 1 червня 2026 року.Про це повідомила премʼєр-міністр України Юлія Свириденко, підсумовуючи нараду з питань ремонтів автомобільних доріг з віцепремʼєр-міністром з відновлення Олексієм Кулебою та головою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергієм Сухомлином.Так, уже стартували ямкові ремонти дорожнього покриття на міжнародних та національних трасах, у тому числі у прифронтових регіонах. Проте, за її словами, йдеться не про капітальні роботи, а про "базову безпеку і проїзність". "Погодні умови дозволяють працювати ремонтним бригадам. Ремонти будуть виконані до 1 червня", — запевнила Свириденко.За результатами наради уряд виділить додаткові три мільярда гривень з резервного фонду держбюджету на забезпечення ямкових ремонтів автошляхів у прифронтових регіонах та доріг загального користування державного значення з високою інтенсивністю руху. "Дороги — це питання ефективної логістики для Сил оборони, евакуації поранених, а також забезпечення економіки і життя громад", — зауважила прем'єр-міністр.Нагадаємо, раніше віцепрем’єр-міністр з відновлення України та міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба заявив, що протягом наступних шести місяців в Україні планують привести до ладу основні дороги. На першочергові роботи потрібно понад 14 мільярдів гривень, і вони вже перебувають в обробці.Читайте також: Асфальт "розтанув зі снігом": головний "дорожник" країни пояснив, чому міжнародні траси у жахливому стані.

На Львівщині викрили схему розкрадання коштів "Укренерго", які виділили на аварійно-відновлювальні роботи енергетичної інфраструктури після обстрілів росіян.Про це повідомив пресцентр Управління Служби безпеки України у Львівській області."СБУ та Нацполіція викрили схему розкрадання коштів НЕК "Укренерго" призначених на виконання аварійно-відновлювальних робіт енергетичної інфраструктури Львівщини", — йдеться у повідомленні.За матеріалами справи, до організації схеми причетні:один з керівників підрозділу Західного територіального обслуговування мережі "Укренерго";екскерівник підрядної компанії.Як діяла злочинна схемаУ грудні 2022 року "Укренерго" уклало договір з ТОВ на виконання капітального ремонту та реставрації пошкоджених трансформаторів на загальну суму 16,3 мільйона гривень. Встановлено, що під час виконання зазначених робіт у звітну документацію вносились роботи, які фактично не проводились, а також штучно завищувалась вартість робіт і матеріалів."Зокрема, посадовець "Укренерго", який діяв в інтересах ТОВ, завізував "документи" та свідомо не здійснив перевірку виконаного ремонту трансформаторів. Таким чином, частина бюджетних коштів, виділених на відновлення енергетичної інфраструктури після російських обстрілів, осіла в кишенях зловмисників", — зазначили в СБУ.Фігурантам повідомлено про підозри у відповідності до вчинених ними злочинів за такими статтями Кримінального кодексу України:зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 364);заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах, в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 191);службове підроблення (ч. 1 ст. 366).Нагадаємо, Служба безпеки України та Бюро економічної безпеки викрили масштабну схему розкрадання коштів в енергетичних компаніях України, які підконтрольні одному із підсанкційних бізнесменів..

З 1 березня 2026 року в Україні стартувала планова індексація пенсій. Розмір підвищення виплат буде індивідуальним для кожного.Про це повідомили в пресслужбі Пенсійного фонду України в Полтавській області.Коефіцієнт індексації пенсій"Законодавством передбачено, що коефіцієнт індексації наполовину залежить від рівня інфляції за попередній рік і наполовину — від темпів зростання середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачуються страхові внески, за три календарні роки", — пояснили в ПФУ.Так, зростання споживчих цін за 2025 рік становило 8%, а зростання середньої заробітної плати за три роки — 16,1%. Поєднання цих показників і сформувало цьогорічний коефіцієнт індексації на рівні 12,1%.На скільки зростуть виплатиПісля перерахунку пенсій виплати зростуть не менше, ніж на 100 гривень і не більше, ніж на 2595 гривень. Фактичний розмір підвищення буде індивідуальним — він залежить від розміру пенсії та страхового стажу кожної людини.Підвищення пенсійних виплат отримають більшість пенсіонерів, зокрема:пенсіонери загальної системи (державне пенсійне страхування);військові пенсіонери;особи з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи;отримувачі пенсій за особливі заслуги;колишні працівники органів місцевого самоврядування тощо, яким пенсія обчислена за раніше чинними "спеціальними" умовами;постраждалі від нещасних випадків на виробництві.Кому додатково перерахують пенсіїОкрім того, цього року індексують пенсії, призначені у 2021-2025 роках, які раніше відповідно до закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" не підпадали під індексацію. Також передбачене зростання мінімальних виплат:для пенсіонерів віком 80 років і більше за наявності не менше ніж 25 років стажу у чоловіків і 20 років у жінок, а також пенсіонерів у віці від 65 років і більше, які не працюють і мають повний страховий стаж (35/30 років відповідно), мінімальний розмір пенсії зросте з 3758 до 4213 гривень;для пенсіонерів віком понад 70 років із повним страховим стажем — з 3613 до 4050 гривень;для пенсіонерів віком до 70 років із повним страховим стажем — з 3323 до 3725 гривень, а для пенсіонерів з меншим страховим стажем — з 3038 до 3406 гривень;буде проіндексовано мінімальні пенсійні виплати для осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників бойових дій.Які категорії не підпадають під індексаціюУ ПФУ зауважили, що є кілька категорій пенсіонерів, на яких індексація не поширюється, зокрема:пенсіонери, чиї виплати вже підвищені з 1 січня 2026 року до мінімального гарантованого рівня для найуразливіших;ті, хто отримує максимальну пенсію 25 950 гривень (десять прожиткових мінімумів);прокурори та судді у відставці.Як дізнатися новий розмір виплат онлайнДізнатися про новий розмір пенсії кожний громадянин може за допомогою порталу ПФУ. Для цього потрібно:Увійти до особистого кабінету на вебпорталі електронних послуг (https://portal.pfu.gov.ua/), використавши кваліфікований електронний підпис або ID-банкінг.Перейти до розділу "Моя пенсія" та переглянути необхідну інформацію.Доступ до електронних сервісів ПФУ можна отримати як зі стаціонарних комп’ютерів, так і з мобільних телефонів, завантаживши застосунок "Пенсійний фонд".Зауважимо, у січні 2026 року середня пенсія в Україні сягнула 6 544 гривень. За рік виплати зросли на 13%. Втім, 63 тисячі пенсіонерів отримують виплати нижче прожиткового мінімуму, а 261 тисяча на рівні — 2 361 гривні. Нагадаємо, деякі українці можуть отримати одноразову грошову виплату, яка дорівнює 10 пенсіям. Право на допомогу залежить від місця роботи, займаної посади та наявності необхідного страхового стажу.Читайте також: Що зміниться для українців у березні: ТОП-5 нововведень.

Деякі українці, які оформили одноразову грошову допомогу "Зимова підтримка", досі не отримали обіцяні 6500 гривень. Причина — завершення бюджетного року.Як повідомила пресслужба Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, кошти нарахують у повному обсязі найближчим часом. "Постановою Кабінету міністрів України врегульовано питання щодо виплати у 2026 році одноразової грошової допомоги "Зимова підтримка" у розмірі 6500 гривень тим категоріям громадян, які набули право на неї у 2025 році, але не отримали кошти через завершення бюджетного року", — зазначили у відомстві."Зимову підтримку" отримали 374 тисячі українців. Водночас без допомоги залишилися 50 721 громадянин. Загальна потреба в коштах для забезпечення виплати цим отримувачам становить 329 686,5 тисяч гривень. Відповідно до нової постанови уряду, гроші перерахують у повному обсязі найближчим часом. "Ті, хто подав заяви вчасно та має встановлене ПФУ право на допомогу, отримають її у повному обсязі найближчим часом. Рішення уряду дозволить повністю забезпечити підтримку вразливих верств населення", — запевнив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін.Варто зауважити, що на виплати у розмірі 6500 гривень мають право найбільш вразливі категорії громадян:діти, над якими встановлено опіку чи піклування;діти з інвалідністю у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях;діти з малозабезпечених сімей;діти та особи з інвалідністю першої групи з-поміж ВПО;одинокі пенсіонери.Нагадаємо, 4 березня прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що в Україні розпочався масштабний процес виплати державної допомоги для сімей із дітьми, що охоплює як новонароджених, так і малюків віком до одного року. Батьки вже можуть відкривати спеціальні рахунки в "Ощадбанку" для зарахування коштів, зокрема за новою ініціативою "єЯсла", яка покликана підтримати тих, хто вирішив поєднувати виховання дитини з роботою..

Середня заробітна плата у січні 2026 року знизилася на 9,5% порівняно з попереднім місяцем. Зараз вона становить 27 975 гривень.Про це повідомляє Державна служба статистики, посилаючись на оновлену статистичну інформацію про ринок праці.Де отримують найбільші та найнижчі зарплатиЗа даними відомства, найвищі виплати отримують у:Києві — 43 865 гривень;Київській області — 28 598 гривень.Найнижчий рівень оплати праці у:Чернівецькій області — 19 984 гривні;Кіровоградській області — 19 996 гривень;У яких сферах платять найбільше та найменшеТрадиційно найбільші зарплати отримують у сфері інформації та телекомунікації (76 905 гривень). Найнижчі виплати — сфери мистецтва, спорту, розваг та відпочинку (17 828 гривень)У Держстаті додали, що заборгованість із виплати заробітної плати станом на 1 лютого 2026 року становить 3,4 мільярда гривень.Варто зауважити, що 7 січня на засіданні уряду ухвалили проєкт Трудового кодексу України. Цей документ має дати старт реформі ринку праці. Нагадаємо, нещодавно прем'єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що у педагогів та соціальних працівників зросте заробітна плата. Ставку обіцяють підняти з 1 січня 2026 року.Читайте також: Ринок праці без прикрас: чи справді бракує кадрів, що буде з зарплатами та прогнози на 2026 рік — інтерв'ю.

В Україні розпочався масштабний процес виплати державної допомоги для сімей із дітьми, що охоплює як новонароджених, так і малюків віком до одного року. Батьки вже можуть відкривати спеціальні рахунки в "Ощадбанку" для зарахування коштів, зокрема за новою ініціативою "єЯсла", яка покликана підтримати тих, хто вирішив поєднувати виховання дитини з роботою.Про це у Telegram-каналі повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко.Виплати на няню та садочокПерші 1370 осіб уже починають отримувати фінансування за програмою "єЯсла". Умови надання допомоги наступні:розмір виплати становить вісім тисяч гривень щомісяця;кошти нараховуються при виході матері, батька чи опікуна на роботу після того, як дитині виповнився один рік;отриману суму можна використати на оплату послуг няні, асистента або дитячого садочка.Допомога по догляду та інші виплатиЯк запевнила Свириденко, уряд уже перерахував кошти для понад 46 тисяч родин, які виховують дітей віком до одного року. З початку 2026 року щомісячна допомога в цій категорії становить сім тисяч гривень. Окрім цього, продовжують діяти стандартні державні гарантії:одноразова виплата при народженні дитини у розмірі 50 тисяч гривень;допомога у зв’язку з вагітністю та пологами."Уряд працює над розширенням можливостей подання заявок, зокрема через "Дію". Отримання допомоги по догляду за дітьми має бути максимально простим, зрозумілим та зручним для родин", — підсумувала Свириденко.Нагадаємо, з 1 березня 2026 року в Україні запрацюють оновлені правила нарахування "Національного кешбеку", що стимулюватиме громадян підтримувати вітчизняних виробників. Відтепер замість стандартних 10% кешбеку він становитиме 5% або 15% залежно від категорії товарів. .

Міжнародний аеропорт у Дубаї фактично припинив роботу через загострення воєнного конфлікту та масовані ракетні обстріли з боку Ірану.Як повідомляє NDTV, Після атаки іранського безпілотника 28 лютого та перекриття ключових повітряних коридорів авіакомпанії були змушені скасувати або перенаправити сотні рейсів. Це спричинило масштабний логістичний колапс, адже щодня один із найбільших авіаційних хабів світу обслуговує понад 260 тисяч пасажирів. На початку 2026 року тут навіть зафіксували рекорд — 324 тисячі мандрівників за одну добу.Найбільших фінансових втрат зазнала авіакомпанія Emirates, чий щоденний виторг становить близько 100 мільйонів доларів. Зупинка головного хабу означає миттєву втрату цього обороту. Удар також припав на перевізника flydubai та понад сотню міжнародних авіакомпаній, які використовують у Дубаї як транзитний центр між континентами.Експерти оцінюють, що кожна хвилина простою аеропорту коштує приблизно 1 мільйон доларів з урахуванням втрат авіації, логістики та туризму. Таким чином, лише за одну добу збитки можуть сягати від кількох сотень мільйонів до одного мільярда доларів.Для Дубая авіаційна галузь є фундаментом економіки: вона забезпечує близько 27% ВВП міста та підтримує кожне третє робоче місце. У 2023 році внесок авіаційного сектору оцінювався у 37 мільярдів доларів. Окрім авіаперевізників, збитків зазнають термінали безмитної торгівлі, які в нормальних умовах приносять від 10 до 18 мільйонів доларів щодня, а також готелі, ресторани та торгівельні центри, орієнтовані на транзитних туристів.Криза вже вплинула і на суміжні сфери, зокрема ринок нерухомості та морські перевезення через порт Джебель-Алі. Фінансові ринки відреагували падінням основного фондового індексу Дубая на 1-2%, що еквівалентно втраті близько 5 мільярдів доларів капіталізації. Інвестори та бізнес переглядають прогнози прибутків на тлі зростальної нестабільності одного з ключових комерційних центрів світу.Нагадаємо, 3 березня Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом ОАЕ Мухаммадом бін Заїд Аль Нагаян. Під час перемовин сторони обговорили безпекову ситуацію на Близькому Сході, зокрема на тлі іранських ударів, а український лідер запропонував допомогу та висловив підтримку Еміратам.Додамо, 3 березня в Ер-Ріяді, столиці Саудівської Аравії, пролунали вибухи в будівлі посольства США після атаки двох іранських безпілотників. Унаслідок удару спалахнула пожежа, а Дональд Трамп пообіцяв жорстку відповідь на ці дії..

Споживча інфляція в Україні почала сповільнюватися ще наприкінці минулого року. Така позитивна динаміка досі зберігається, проте темпи зростання цін перевищують прогнози.Провідний економіст відділу аналізу реального та фіскального секторів Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України Максим Гоменюк у колонці для інформаційного агентства "Інтерфакс Україна" пояснив, що твердження "інфляція в січні знизилася до 7,4%" не означає, що "ціни зменшилися на 7,4%". "Насправді це означає, що ціни на 7,4% вищі, ніж торік (у січні 2025 року), просто темпи росту нижчі, ніж раніше. Ціни "не поїхали" назад, вони "скинули швидкість", — зауважив він.Гоменюк зазначив, що в Україні застосовується практика, стандартна для більшості країн світу: "відповідальний за приведення інфляції до цілі цінову статистику не складає". Тобто НБУ має чіткий мандат, а рахує офіційний показник інфляції Державна служба статистики України. Йдеться про забезпечення цінової стабільності. "Це відбувається за міжнародними стандартами, партнери регулярно оцінюють якість нашої статистики. Для розрахунку використовується так званий споживчий набір товарів-представників", — заявив він.Цей набір товарів-представників формується на основі фактичного споживання населення. Наразі до нього входить 335 товарів та послуг."Жодна людина не купує цей набір із 335 позицій повністю, ще й у відповідних пропорціях. Складно уявити людину, яка одночасно купує всі види м’яса та сиру, заливає в бак і бензин А-95, і дизель, і газ, водночас регулярно оплачує проїзд у приміському автобусі. Тож фактично у кожного свій споживчий набір. Через це, зокрема, й виникає розбіжність між офіційною оцінкою інфляції та особистим її сприйняттям", — роз'яснив економіст.Отже, за словами Гоменюка, офіційний показник інфляції — це узагальнений індикатор, а не калькулятор особистих витрат. "Він потрібен для оцінки "здоров'я" всієї економіки. Те, що інфляція сповільнюється, — це добрий знак. Це означає, що загальна "температура" економіки поступово нормалізується", — підсумував експерт.Чого очікувати від інфляціїТак, за оновленим макроекономічним прогнозом, у 2026 році інфляція буде помірною (7,5%) й надалі, а саме у середині 2028 року, перебуватиме близько до цілі 5%. "Очікуваних обсягів зовнішньої допомоги вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та збереження міжнародних резервів на достатньому рівні для підтримання стійкості валютного ринку", — переконані у Нацбанку.Нагадаємо, в Україні минулого місяця зафіксували падіння інфляції. Проте ціни на продукти зросли. Найбільше "злетіла" вартість овочів — на 14,7%.Читайте також: Україна у топ-15 країн за зростанням цін на їжу: опубліковано прогноз на 2026 рік.

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) затримали "на гарячому" колишнього військовослужбовця однієї з частин на Вінниччині. Він вимагав гроші у родини загиблого захисника.Про це повідомила пресслужба ДБР.За даними слідства, чоловік знав, що сім’ї військового, який загинув через вибух ворожого дрона під час виконання бойового завдання, належить одноразова грошова допомога у розмірі 15 мільйонів гривень. Виплата здійснюється рівними частками членам родини."Після поховання він звернувся до одного з чотирьох синів загиблого та заявив, що для "безперешкодного" отримання коштів потрібно передати хабар нібито для командира військової частини на підготовку "потрібних" документів", — пояснили правоохоронці.Вони додали, що при цьому фігурант, імовірно, просто вигадував причини, чому обов'язково потрібно дати хабар і прикривався зв'язками, яких насправді не мав.Суму так званого "відкату" він визначив у 1 мільйон 200 тисяч гривень — по 10% від частки кожного зі синів. Водночас від нової дружини загиблого гроші не вимагав."Під час подальших перемовин фігурант повідомив, що суму зменшено до 500 тисяч гривень. Передати її потрібно було після отримання першого траншу допомоги", — продовжили розповідт у ДБР.Там констатували, що після передачі всієї обумовленої суми правоохоронці затримали зловмисника та вилучили гроші.Йому повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди для третьої особи за вплив на прийняття рішення посадовцем, поєднаному з вимаганням (частина 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України)."Причетність чинних військових посадових осіб до цієї схеми перевіряють. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у сумі 963 тисячі гривень", — підсумували в ДБР.Нагадаємо, що працівники ДБР затримали чоловіка, який публічного глузував із народного меморіалу загиблих Героїв на Майдані Незалежності в центрі Києва. Він виявився військовослужбовцем, який самовільно залишив місце служби..

У вівторок, 3 березня, Україна отримала перший транш від Міжнародного валютного фонду (МВФ) за новою чотирирічною програмою. Таким чином розпочав діяти механізм розширеного фінансування (EFF).Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своїх соціальних мережах."Ці 1,5 мільярда доларів вже зараховані, їх спрямуємо на фінансування пріоритетних видатків бюджету та підтримку макрофінансової стабільності", — зазначила вона.Очільниця українського уряду нагадала, що загальний обсяг програми становить 8,1 мільярда доларів.Також прем’єр-міністерка додала, що від початку повномасштабної війни Україна залучила до держбюджету 14,9 мільярда доларів фінансової підтримки від МВФ."Вдячна нашим партнерам за довіру та підтримку. Ми продовжуємо виконання узгоджених реформ, спрямованих на збереження макроекономічної стабільності, зміцнення державних інституцій і просування курсу на європейську інтеграцію", — акцентувала Юлія Свириденко.Як відомо, в листопаді 2025 року Україна та МВФ узгодили параметри нової чотирирічної програми розширеного фінансування на 8,1 мільярда доларів. Програма передбачала виконання 16 пунктів, реалізацію яких мали забезпечити уряд і Верховна Рада, а також чотири обов’язкові попередні умови.Наслідком цього став законопроєкт про обов’язкову сплату ПДВ фізичними особами-підприємцями з річним доходом понад один мільйон гривень. Однак він отримав негативну реакцію, після чого розпочали готувати пом’якшену версію.Одночасно тривали перемовини з МВФ. 14 лютого Свириденко заявила, що МВФ погодився скасувати попередні умови (prior actions) для нової кредитної програми. 26 лютого очільниця уряду повідомила, що МВФ погодив нову програму розширеного фінансування для України на 8,1 мільярда доларів.Нагадаємо, декілька днів тому очільник місії МВФ в Україні Гевін Грей розповідав, що в новій чотирирічній програмі EFF розширеного фінансування України наведено базовий і негативний сценарії. Але ці макросценарії вирішальним чином залежатимуть від умов мирної угоди..

В Україні з 2 березня стартує прийом заявок на гранти для переробної промисловості та на відновлення у 2026 році. Йдеться про допомогу від держави у рамках політики "Зроблено в Україні". Як повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, бізнес може отримати фінансування як на розвиток і масштабування виробництва, так і на відновлення обладнання після російських обстрілів. "Крім того, ми відкрили можливість повторного фінансування для тих, хто успішно реалізував проєкти і виконав всі зобов’язання по попередньому гранту", — пояснила посадовиця.Максимальна сума гранту:на розвиток — до восьми мільйонів гривень;на відновлення — до 16 мільйона гривень (але не більше підтверджених збитків).Використати кошти можна на виробниче обладнання. Нові гранти: які умовиУмовами отримання гранту є:створення від п'яти робочих місць;сплата податків в обсязі отриманого гранту впродовж трьох років.Свириденко зауважила, що програмою грантів на відновлення наприкінці 2025 року скористалось підприємство "Металеві меблі" з Боярки. У 2023 році російський ракетний удар знищив один із цехів та обладнання. Підприємство отримало 16 мільйонів гривень гранту, який спрямували на закупівлю сучасного обладнання та відновлення виробництва.Нагадаємо, торік в Україні запустили програму грантів на професійне навчання "Власна справа: простір для розвитку". Мета — підтримати професійний розвиток молоді, яка веде власну підприємницьку діяльність під час війни..

Національний банк після кількаденного падіння знову підвищить офіційний курс долара. Такі валютні "гойдалки" тривають уже досить довго — іноземна валюта то дешевшає, то дорожчає.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок, 3 березня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 43,23 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 43,09. На готівковому ринку долар зріс на 10 копійок — 43,05 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 50,60. У понеділок, 2 березня, офіційний курс гривні до євро був 50,86.Чи доведеться Україні перейти з гривні на євро після вступу до ЄС: пояснення НБУПід час вступу до Європейського Союзу Україні не доведеться переходити на євро. Такий крок не лише недоречний, а й неможливий. Як повідомив заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський, запровадження євро як власної валюти не відбувається автоматично після вступу країни до ЄС. Цьому кроку має передувати виконання необхідних критеріїв. Йдеться про цінову стабільність, здорові державні фінанси, стабільність довгострокових процентних ставок та курсу національної валюти до євро.Лепушинський зауважив, що із 11 країн Центральної та Східної Європи, що долучилися до ЄС після 2004 року, лише сім перейшли на євро. Натомість Польща, Чехія, Угорщина свідомо не поспішають входити до зони євро. "Для країн Центральної та Східної Європи поза єврозоною, які вже значною мірою інтегровані в її ланцюги постачання і торгівлю, додаткові переваги від переходу на євро видаються обмеженими, а ризики — суттєвими", — пояснили у регуляторі.У Нацбанку додали, що "дискусія щодо ризиків приєднання до єврозони є наразі передчасною". "Продовження євроінтеграційних реформ і забезпечення макрофінансової стабільності наближуватимуть перспективи вступу України до зони євро, що зробить цю дискусію актуальною", — підсумували у НБУ.Нагадаємо, 29 січня Національний банк України вперше за тривалий час вирішив розпочати цикл пом'якшення процентної політики. Облікову ставку знизили з 15,5% до 15%. Читайте також: У Нацбанку розповіли, монети якого номіналу насамперед замінюватимуть шагами.

З 2 березня 2026 року банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003-2007 років більше не будуть засобами платежу. Вони остаточно вилучаються з готівкового обігу та замінюються відповідними обіговими монетами.Про це повідомили у Національному банку Україну. Після цієї дати розраховуватися такими банкнотами буде неможливо. Їх не прийматимуть торгівельні мережі, підприємства сфери послуг, банки та фінансові установи.Як і де можна обміняти старі банкноти?Громадяни зможуть безплатно обміняти вилучені банкноти на монети або інші чинні банкноти без обмежень за сумою. Всі відділення банків України здійснюватимуть обмін упродовж року — до 26 лютого 2027 року включно.В уповноважених банках — "Ощадбанк", "ПриватБанк", "Райффайзен Банк" та ПУМБ — обмін триватиме три роки — до 28 лютого 2029 року включно.Чому паперові гроші замінюють монетами?Банкноти цих номіналів майже не використовуються в роздрібній торгівлі та швидко зношуються. Середній строк їх придатності становить близько 2,5 років, тоді як монети перебувають в обігу 20–25 років.Процес поступового вилучення триває вже кілька років: банкноти 1 і 2 гривні почали виводити з 1 жовтня 2020 року, а 5 і 10 гривень — з 1 січня 2023 року. Водночас монети цих номіналів перебувають в обігу ще з 2018-2020 років.Які переваги переходу на монети?Перехід на монети дозволяє зменшити витрати держави та учасників готівкового обігу на оброблення, транспортування та зберігання грошей. Крім того, це підвищує якість готівки в обігу та спрощує розрахунки для населення і бізнесу.Фактично для громадян нічого не змінюється — відповідні монети вже давно використовуються у щоденних розрахунках.Нагадаємо, в застосунку "Дія" з’явилася функція пошуку відділень мережі Power Banking, які працюють навіть під час відключень електроенергії. Завдяки цьому користувачі можуть швидко знайти найближчий пункт і зняти готівку або скористатися банківськими послугами без світла.Додамо, Нацбанк 24 лютого ввів в обіг три нові пам’ятні монети із серії "Ми сильні. Ми разом", присвяченої річниці повномасштабного вторгнення. Нові випуски покликані вшанувати стійкість українців та нагадати про єдність суспільства в умовах війни..

Національний банк України четвертий день поспіль опускає офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також вдновила тенденцію до падіння.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на понеділок, 2 березня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 43,09 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 43,20. На готівковому ринку долар не змінився — 42,95 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становить 50,86. У п'ятницю, 27 лютого, офіційний курс гривні до євро був 51,02.Чи доведеться Україні перейти з гривні на євро після вступу до ЄС: пояснення НБУПід час вступу до Європейського Союзу Україні не доведеться переходити на євро. Такий крок не лише недоречний, а й неможливий. Як повідомив заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський, запровадження євро як власної валюти не відбувається автоматично після вступу країни до ЄС. Цьому кроку має передувати виконання необхідних критеріїв. Йдеться про цінову стабільність, здорові державні фінанси, стабільність довгострокових процентних ставок та курсу національної валюти до євро.Лепушинський зауважив, що із 11 країн Центральної та Східної Європи, що долучилися до ЄС після 2004 року, лише сім перейшли на євро. Натомість Польща, Чехія, Угорщина свідомо не поспішають входити до зони євро. "Для країн Центральної та Східної Європи поза єврозоною, які вже значною мірою інтегровані в її ланцюги постачання і торгівлю, додаткові переваги від переходу на євро видаються обмеженими, а ризики — суттєвими", — пояснили у регуляторі.У Нацбанку додали, що "дискусія щодо ризиків приєднання до єврозони є наразі передчасною". "Продовження євроінтеграційних реформ і забезпечення макрофінансової стабільності наближуватимуть перспективи вступу України до зони євро, що зробить цю дискусію актуальною", — підсумували у НБУ.Нагадаємо, 29 січня Національний банк України вперше за тривалий час вирішив розпочати цикл пом'якшення процентної політики. Облікову ставку знизили з 15,5% до 15%. Читайте також: У Нацбанку розповіли, монети якого номіналу насамперед замінюватимуть шагами.

Україна повністю виконала пакет критичних реформ, необхідних для отримання першого траншу в розмірі 1,5 мільярда доларів у межах оновленої програми фінансування EFF. Офіційний Київ завершив роботу над ключовими законодавчими ініціативами, що відкриває шлях до надходження коштів від Міжнародного валютного фонду протягом найближчих тижнів.Про це повідомив народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Олексій Леонов, пише "Укрінформ".Три кроки до траншуЗа словами парламентаря, українська сторона чітко дотрималася встановленого графіка та реалізувала всі структурні маяки, які були умовою для відкриття фінансування."Ми всі виконали зобов'язання і очікуємо найближчим часом, найближчими тижнями надходження в 1,5 мільярда доларів", — наголосив Леонов.Ключові реформи 2026 рокуЗа словами нардепа, для отримання позитивного рішення від МВФ Україна мала зосередитися на трьох стратегічних напрямках:бюджетна дисципліна: своєчасне ухвалення збалансованого державного бюджету на 2026 рік;трудове право: розробка та подання до Верховної Ради проєкту нового Трудового кодексу;прозорість закупівель: вирівнювання умов для всіх платників ПДВ, які беруть участь у державних тендерах та закупівлях.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомляла, що Рада директорів МВФ затвердила для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування обсягом 8,1 мільярда доларів..
