# гроші

Якщо людина проживала у Чорнобильській зоні у 1986–1993 роках, але сьогодні не має документального підтвердження цього факту, вона може звернутися до спеціальної комісії. Уряд розширив перелік таких випадків і продовжив відповідний експеримент до 30 вересня 2026 року.Як повідомили на сторінці Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, це необхідно для призначення доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, наданий у зв'язку із проживанням станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року на цих територіях.Рішенням, зокрема, розширено перелік випадків, коли людина може звернутися до тимчасової комісії для встановлення відомостей про своє постійне проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи в період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року. Йдеться про ситуації, коли відповідні дані відсутні у паспорті громадянина України у формі книжечки, в Єдиному державному демографічному реєстрі або у відомчій інформаційній системі ДМС.Також уряд продовжив строк реалізації експериментального проєкту щодо внесення до реєстру територіальної громади відомостей про проживання таких осіб в зоні безумовного (обов’язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року — до 30 вересня 2026 року. Це дозволить більшій кількості людей скористатися механізмом підтвердження даних, якщо історична інформація про їхнє місце проживання не була своєчасно внесена до державних реєстрів.Мета рішення — забезпечити справедливий підхід до людей, які мають право на доплату до пенсії, однак не можуть реалізувати його через відсутність або неповноту відомостей в державних інформаційних системах не з власної вини.Експериментальний проєкт діє з жовтня 2025 року. Він запроваджений для випадків, коли підтвердити факт постійного проживання станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року на території населених пунктів, віднесених до зони безумовного (обов’язкового) відселення та зони гарантованого добровільного відселення, у стандартний спосіб неможливо — зокрема через втрату або знищення документів, руйнування житла, проживання разом із батьками або зміну місця проживання в межах відповідних зон. На рівні обласних військових адміністрацій було створено вісім тимчасових комісій, які розглядають такі звернення. Реалізація урядового рішення не потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету. Виплати здійснюватимуться в межах коштів, уже передбачених за бюджетною програмою фінансового забезпечення пенсійних виплат і надбавок.Нагадаємо, частина пенсіонерів може розраховувати на посилену державну підтримку. Кабінет міністрів України переглянув розміри гарантованих виплат для окремих категорій громадян..

Сили оборони України потребують великої фінансової підтримки 2027 року. Значну частину з необхідних коштів могли би надати наші союзники з-за кордону.Про це заявив прем'єр-міністр України Сергій Корецький, який у дописі в Telegram-каналі звернув увагу на деякі пріоритету майбутнього бюджету."Сьогодні уряд схвалив й у визначений законом термін передав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2027 рік. Це бюджет країни, що воює. Наше ключове завдання — забезпечити потреби безпеки й оборони та зберегти фінансову стійкість", — зазначив він.За його словами, лише на оборону в цьому проєкті бюджету передбачено 4 трлн 885 мільярдів гривень. Це майже 44% ВВП. Додатково партнери надають Україні матеріально-технічну допомогу. Це ракети, зброя, техніка, снаряди, засоби ураження й інше."Ми розраховуємо, що це буде не менше одного трильйона гривень, і це навіть більше ніж цього року. Проте хочу наголосити, що потреби сил оборони на 2027 рік значно вищі. Вартість війни стає дорожчою. Працюємо над фіналізацією точних розрахунків", — зауважив очільник українського уряду.Він запевнив, що уряд і всі органи влади працюють над тим, щоби знайти джерела для покриття цих потреб."Ми чітко усвідомлюємо, що Україна власними доходами може покрити лише частину своїх видатків. А отже, відповідальна та злагоджена робота з партнерами є фундаментом наповнення державного бюджету та покриття всіх необхідних витрат і потреб. Військових і соціальних", — акцентував прем’єр-міністр.На його переконання, уряд, парламент та інші органи влади мають чітко та вчасно виконувати взяті на себе зобов’язання. Лише так держава матиме змогу збільшити фінансування освіти, медицини, соціальних програм, пенсій."Зокрема, на освіту передбачаємо 328,5 мільярда гривень, на медицину — 292,5 мільярда. Це більше, ніж цього року. Зростає фінансування соціальних програм, підтримки ветеранів і ВПО, житла. Більше ресурсу мають отримати регіони та громади для відновлення, розвитку та підвищення якості життя людей. Усі ці параметри відображені в проєкті бюджету", — зауважив головний урядовець України.Ще одним важливим пріоритетом він назвав те, щоби допомогти вистояти економіці в умовах радикальної інтенсифікації російських атак. На програми підтримки бізнесу передбачено 96 мільярдів гривень — майже вдвічі більше, ніж цього року. Це доступне кредитування, гранти та підтримка оборонних інновацій. Також передбачене окреме фінансування на страхування воєнних ризиків.Документ уже у Верховній Раді. Всі міністри і він, за його словами, особисто готові до плідного діалогу з парламентом і розраховують на підтримку народних депутатів."Головне завдання — забезпечити Україні не тільки спроможність захищатися, а й завдавати ефективних ударів у відповідь і гарантувати українцям необхідну підтримку", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

У вівторок, 15 вересня, Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради проєкт закону про державний бюджет на 2027 рік. Пріоритетом, як і попередніми роками, залишається фінансування сектору безпеки й оборони.Про це повідомив сайт Верховної Ради України. Там вказано, що документ передано на розгляд керівництву, відповідному комітету та надано на ознайомлення.Ще наприкінці липня прем'єр-міністр України Сергій Корецький інформував, що уряд розпочав підготовку проєкту держбюджету на 2027 рік."Завдання уряду — подати проєкт держбюджету до Верховної Ради у встановлений законом термін — до 15 вересня", — заявляв очільник українського уряду.Він зазначав, що документ має відповідати головним завданням — зміцненню обороноздатності, забезпеченню фінансової стійкості та продуманої соціальної політики.У середині червня Кабінет міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки. Вона є основою для складання проєкту державного бюджету України.Документ передбачає два сценарії розвитку подій — базовий, за якого безпекова ситуація суттєво покращиться з 2027 року, та сценарій стійкості, який враховує можливість тривалішого перебігу воєнних дій.Саме базовий сценарій покладено в основу показників бюджетної декларації. За базовим сценарієм:реальний ВВП має зрости на 4,5% 2027 року, на 5,3% 2028 року та на 6,7% 2029 року;номінальний ВВП прогнозували на рівні 11,53 трильйона гривень 2027 року та має зрости до 14,95 трильйона гривень 2029 року;інфляція, за прогнозом, має поступово сповільнюватися — з 8,9% у грудні 2027 року до 5,1% у грудні 2029 року;середньомісячна заробітна плата прогнозується на рівні 35 010 гривень 2027 року та 44 083 гривні 2029 року;курс долара на кінець 2027 року очікується на рівні 48,3 гривні.Прожитковий мінімум на одну особу планують встановити на рівні 3 559 гривень на місяць. Для працездатних осіб він становитиме 3 691 гривня, а для непрацездатних — 2 878 гривень. Остання сума є базою для розрахунку мінімальної пенсії.Водночас для визначення посадових окладів прокурорів, податківців, митників та працівників окремих державних органів пропонується залишити окремий "заморожений" прожитковий мінімум — 2 331 гривня.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

Президент України 15 вересня підписав закон №4955-IX, який передбачає підвищення соціальних виплат дітям з інвалідністю та людям з інвалідністю з дитинства. Нові правила також передбачають розширення соціальних послуг для сімей, які виховують дітей з інвалідністю.Як повідомляє пресслужба Міністерства соціальної політики. сім'ї та єдності України, Верховна Рада ухвалила документ у другому читанні 19 серпня. За закон проголосував 331 народний депутат.Виплати зростуть із 2027 рокуОдна з ключових змін закону — новий підхід до визначення розмірів державної соціальної допомоги. Її розмір розраховуватимуть на основі базової величини.З 1 січня 2027 року базова величина становитиме не менше 4000 гривень. Надалі її розмір визначатимуть щороку відповідно до закону про Державний бюджет України.Для дітей з інвалідністю основна державна соціальна допомога становитиме 200% базової величини — тобто не менше 8000 гривень на місяць.Окремо передбачена надбавка на догляд:не менше 4000 гривень — для дитини з інвалідністю, якщо ЛКК підтвердила потребу в догляді;не менше 8000 гривень — для дитини з інвалідністю підгрупи А.Таким чином, щомісячна підтримка становитиме:8000 гривень — базова допомога дитині з інвалідністю;12000 гривень — якщо додатково встановлено потребу в догляді;16000 гривень — для дитини з інвалідністю підгрупи А.Перерахунок надбавок на догляд, які були призначені до набрання чинності законом, проводитимуть автоматично. Додатково звертатися для цього не потрібно.Для дітей, інвалідність яких пов’язана з пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я внаслідок вибухонебезпечних предметів, передбачене додаткове збільшення державної соціальної допомоги. Її розмір зростатиме на 50%.Скільки отримуватимуть люди з інвалідністю з дитинстваЗакон також передбачає підвищення виплат повнолітнім людям з інвалідністю з дитинства. За умови базової величини не менше 4000 гривень щомісячна державна соціальна допомога становитиме:I група — не менше 8000 гривень;II група — не менше 4000 гривень;III група — не менше 3000 гривень.Для людей з інвалідністю першої групи також передбачена надбавка на догляд. Для підгрупи А вона становитиме не менше 8000 гривень, а загальна сума виплат — не менше 16000 гривень.Для підгрупи Б надбавка становитиме не менше 4000 гривень. Загалом така людина отримуватиме не менше 12000 гривень на місяць.Додаткові виплати для одиноких людей з інвалідністюОкрему норму передбачили для одиноких людей з інвалідністю з дитинства II та III груп, яким офіційно встановили потребу в постійному догляді.Вони матимуть право на надбавку в розмірі не менше 3000 гривень. У результаті загальний розмір підтримки становитиме:не менше 7000 гривень — для II групи;не менше 6000 гривень — для III групи.Держава фінансуватиме нові соціальні послугиЗакон передбачає не лише збільшення грошових виплат, а й розширення соціальної підтримки сімей. Зокрема, запроваджується комбінована соціальна послуга раннього втручання для сімей із дітьми від народження до чотирьох років, які мають порушення розвитку або ризик їх виникнення.Послугу включать до переліку соціальних послуг загальнонаціонального значення. Її фінансування здійснюватиметься з державного бюджету на постійній основі.Окрім того, упродовж 2027-2031 років держава фінансуватиме низку послуг для дітей з інвалідністю та їхніх родин, а саме:супровід під час інклюзивного навчання;комплексний розвиток та догляд дітей з інвалідністю;тимчасовий відпочинок для батьків або осіб, які їх замінюють, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю, особами з інвалідністю або важкохворими дітьми.Також відповідно до закону зміниться підхід до виплат дітям з інвалідністю, які перебувають на повному державному утриманні. Частину коштів зараховуватимуть на особисті рахунки дітей. Нагадаємо, Кабінет міністрів ухвалив рішення про одноразову грошову допомогу "Зимова підтримка" для вразливих категорій населення, які проживають на прифронтових територіях. Читайте також: Нові банківські реквізити для соцвиплат: як змінити їх онлайн.

Фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки.Про це заявила народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в Telegram.За її словами, з вівторка, 15 вересня, в Україні фінансуються лише три сфери:соціальні видатки;зарплати бюджетникам;утримання військових."Грошей у бюджеті обмаль", — констатувала нардепка.Вона акцентувала, що багато що залежить від завтрашніх голосувань депутатів Верховної Ради. Це стосується міжнародних вимог."Це посилки, сек’ютеризація. SEPA в порядку денному немає. Страшне, як бояться депутати невинного реєстру банківських рахунків і сейфів. Особливо з огляду на те, що всі в цій країні один про одного все знають, особливо, де гроші лежать і один за одним стежать", — зауважила Ольга Василевська-Смаглюк.Як відомо, сьогодні єврокомісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

Національний банк України оновив офіційний курс валют на 16 вересня. Долар подорожчає порівняно з попереднім днем, тоді як євро дещо зміцнить свої позиції.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на середу, 16 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,63 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 44,61.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 51,51. У вівторок, 15 вересня, офіційний курс гривні до євро був 51,52.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

У проєкті Державного бюджету України на 2027 рік наразі не передбачено коштів на проведення виборів у бюджеті Центральної виборчої комісії.Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. На своїй сторінці у Telegram він опублікував дані проєкту Держбюджету на наступний рік.Водночас нардеп зауважив, що у документі повторюється норма, яка вже містилася у попередніх бюджетах: після припинення або скасування воєнного стану Кабінет міністрів спільно з ЦВК має подати до Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до держбюджету в частині видатків на підготовку та проведення чергових виборів президента України, народних депутатів та місцевих виборів.На функціонування самої Центральної виборчої комісії у 2027 році передбачено 365,1 мільйона гривень — це на 90 мільйонів гривень, або 32,7%, більше, ніж торік. Водночас, за словами Железняка, ці кошти призначені на "керівництво та управління" ЦВК, а не на проведення виборів.Зазначені цифри є показниками проєкту Держбюджету-2027 і можуть змінитися під час його розгляду та ухвалення парламентом.Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що вибори під час війни в Україні можуть створити підґрунтя для подальшого розколу суспільства та держави. До того ж виникнуть запитання щодо їхніх результатів..

У проєкті Державного бюджету України на 2027 рік передбачене підвищення соціальних стандартів. З 1 січня мінімальна заробітна плата має зрости до 9 546 гривень (на 899 гривень, або 10,4%, порівняно з 8 647 гривень у 2026 році).Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. На своїй сторінці у Telegram він опублікував дані проєкту Держбюджету на наступний рік.Прожитковий мінімум на одну особу планують встановити на рівні 3 559 гривень на місяць. Для працездатних осіб він становитиме 3 691 гривня, а для непрацездатних — 2 878 гривень. Остання сума є базою для розрахунку мінімальної пенсії.Водночас для визначення посадових окладів прокурорів, податківців, митників та працівників окремих державних органів пропонується залишити окремий "заморожений" прожитковий мінімум — 2 331 гривня.Виняток становитимуть судді. У проєкті бюджету для них ця норма не застосовується: після ухвалення Верховною Радою закону №4905-IX їхні оклади мають розраховуватися від повного прожиткового мінімуму. За закладеними у проєкті показниками, фінансування Державної судової адміністрації має зрости приблизно на 8,5 мільярда гривень, або 35,1%.Зазначені цифри є показниками проєкту Держбюджету-2027 і можуть змінитися під час його розгляду та ухвалення парламентом.Нагадаємо, середня заробітна плата в Україні у липні 2026 року становила 32 243 гривні. Порівняно з червнем показник зменшився на 1,6%.Читайте також: В Україні з наступного року підвищать зарплати працівникам культури: рішення уряду.

У вівторок, 15 вересня, стало відомо, що "Укрзалізниця" підвищила тарифи на приміські поїзди в декількох областях України. Тепер ціна квитка залежатиме від відстані поїздки.Про це повідомила пресслужба "Укрзалізниці". Там анонсували перехід на нову модель ціноутворення у приміських поїздах."Ми переходимо на шестизонову систему тарифів. Кожна зона охоплює певну відстань. Незалежно від того, скільки кілометрів у її межах проїхав пасажир, діятиме фіксована вартість проїзду", — зазначили залізничники.Вони констатували, що зараз ситуація з перевезеннями пасажирів у приміському сполученні є надскладною. Низка адміністрацій хронічно не сплачує за перевезення пільговиків.Також ситуацію ускладнює здорожчання за останні роки електроенергії, пального й інших ресурсів, що ще більше збільшує собівартість перевезень."Ці зміни дозволять частково скоротити збитки від приміських перевезень без суттєвого підвищення вартості проїзду. Пасажири, які їздять на максимальні відстані в межах своїх тарифних зон, взагалі не відчують збільшення вартості проїзду", — пояснили в "Укрзалізниці".У компанії-перевізнику додали, що нова система також дозволить зберегти теперішні приміські сполучення та зупинки, а також спрямувати більше коштів на ремонт і модернізацію приміських поїздів.Діятиме така тарифна сітка:до 50 км — 30 грн;51-90 км — 55 грн;91-130 км — 75 грн;131-170 км — 95 грн;171-250 км — 115 грн;понад 250 км — 150 грн."Нові тарифи запроваджуємо поступово. З 15 вересня вони діятимуть у Київській, Чернігівській і Житомирській областях. З 22 вересня — в Одеській, Дніпропетровській, Миколаївській і Черкаській областях", — акцентували в "Укрзалізниці".Там підсумували, що згодом нова шестизонова система працюватиме й в інших регіонах України.Нагадаємо, що "Укрзалізниця" запускає модернізований електропоїзд на одному з популярних регіональних маршрутів. Уже з 15 вересня він курсуватиме між Львовом і Ужгородом..

У вівторок, 15 вересня, Фінляндія ухвалила рішення про надання Україні 34-го пакету допомоги. Йдеться про оборонне матеріальне забезпечення на суму 290 мільйонів євро.Про це повідомив президент Фінляндії Александер Стубб, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Україна готується до наближення зими та потребує всієї підтримки, яку ми можемо надати", — акцентував він.Фінський президент проінформував про ухвалення рішення щодо свого 34-го пакета оборонного матеріального забезпечення для України вартістю 290 мільйонів євро."Пакет включає обладнання, яке терміново запросила Україна, зокрема, президент Володимир Зеленський", — зазначив лідер Фінляндії.Він також констатував, що Україна перебуває у п’ятому році своєї оборонної боротьби проти російських агресорів, тому потребує підтримки від союзників."Ми підтримуємо Україну, тому що це морально правильно. А також тому, що це стосується безпеки всієї Європи — а отже, і безпеки Фінляндії теж", — підсумував Александер Стубб.Раніше, 23 серпня, президенти України та Фінляндії взяли участь у засіданні круглого столу з питань українсько-фінської співпраці у сфері оборонних індустрій. Там компанії з обидвох країн підписали документи про розроблення та виготовлення у Фінляндії дронів для потреб України та Європи.Нагадаємо, Александер Стубб заявляв, що західний світ має продовжувати тиск на Москву та всебічно підтримувати Київ для досягнення справедливого миру. Фінський лідер Александр Стубб поділився власною візією завершення війни, наголосивши на важливій ролі самої України в цьому процесі..

Троє жителів Києва, за даними слідства, майже два роки виманювали гроші у людей похилого віку під приводом продажу "лікувальних" засобів та отримання страхових виплат. Наразі встановлено щонайменше 32 потерпілих із різних регіонів України, яким завдали понад 3,4 млн грн збитків.Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.За даними слідства, підозрювані телефонували громадянам та залежно від обставин представлялися лікарями-кардіологами, волонтерами військового госпіталю або пасторами. Після розмов про стан здоров'я вони пропонували придбати біологічно активні добавки та настоянки, запевняючи, що згодом це нібито дозволить відмовитися від інших ліків.Потерпілим також розповідали про закордонне походження продукції та вигаданий "Швейцарський фонд". Гроші за посилки нібито мали зараховуватися як внески та повертатися з відсотками."Окремим потерпілим, серед яких пенсіонери та люди з інвалідністю, повідомляли про нібито нараховані страхові виплати — від 180 тис. до 3,8 млн грн. Для їх отримання необхідно було сплатити "страховку", "податок" та "військовий збір", — зауважили в Офісі генпрокурора.Гроші вони передавали під час отримання посилок у поштових відділеннях. При цьому фактична вартість товарів становила близько 200-300 грн, тоді як потерпілі сплачували за них від девʼятьох тисяч гривень.. Слідство встановило, що у період із серпня 2024 року до травня 2026 року від дій групи постраждали щонайменше 32 людини. Найбільше втратила жителька Івано-Франківщини — понад два млн грн."Трьом учасникам групи повідомлено про підозру за ч. 5 та ч. 3 ст. 190 КК України — у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах та повторно. Їм обрано запобіжні заходи", — зазначили у відомстві.Додамо, нещодавно в Україні викрили масштабну схему незаконного виготовлення та збуту фальсифікованого препарату для схуднення Biopatid. Підозри отримали 27 учасників схеми..

Друга ракетка світу з білоруським паспортом Аріна Соболенко опинилася в центрі скандалу після фінального матчу US Open, де вона поступилася суперниці з Казахстану. Емоційний вибух на корті коштував "нейтральній" спортсменці солідного грошового штрафу від організаторів турніру. Про це повідомив у соцмережі X спортивний журналіст Міхал Самульскі.Скандальні вибрики на корті та санкціїЗа розтрощену ракетку після поразки у фінальному протистоянні організатори US Open виписали "нейтральній" тенісистці штраф у розмірі 7500 доларів. Утім, ця сума навряд чи стане суттєвим ударом по її бюджету, адже за вихід до фіналу турніру Соболенко гарантувала собі 2,8 мільйона доларів призових.Поведінка спортсменки викликала нарікання ще під час самої гри. На початку поєдинку Соболенко з усієї сили вибила м'яч у бік трибун із глядачами, а пізніше відправила ще один снаряд у небезпечній близькості від телеоператора. За неналежне поводження з м'ячем вона отримала офіційне попередження від судді.Sabalenka needs a lesson in class. The millions of girls who admire her derseve better than this response to a loss.Tennis is a sport of elegance and grace. Celebrate Rybakinas first major win. Or at least endure it. This is an embarrassment.Just wait to break all your… pic.twitter.com/2t0duNjKvd— Jon Kalis (@jonkalis) September 13, 2026Драматична фінальна поразкаПричиною такої нервової поведінки білоруски стала напружена боротьба у фіналі Відкритого чемпіонату США. Соболенко поступилася представниці Казахстану Олені Рибакіній у трьох сетах із рахунком 4:6, 7:5, 2:6.Нагадаємо, перша ракетка України Еліна Світоліна продовжує впевнену боротьбу за путівку на престижний Підсумковий турнір WTA, утримуючи високі позиції у світовому заліку. Водночас ще одна українська тенісистка Марта Костюк дихає у спину топвісімці світового тенісу..

На Тернопільщині Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили схему систематичного одержання хабарів від представників місцевого бізнесу. Двох посадовців Головного управління ДПС у Тернопільській області затримали та повідомили їм про підозру.За даними слідства, заступниця начальника ГУ ДПС та керівник одного з територіальних підрозділів маніпулювали результатами податкових перевірок. Посадовці нібито виявляли у підприємств багатомільйонні порушення, після чого пропонували за хабар суттєво зменшити штрафи в офіційних документах."Протягом весни-літа 2026 року зловмисники одержали від представника двох підприємств неправомірну вигоду на загальну суму 75 000 євро", — зазначили у відомстві.У червні податківці, як стверджує слідство, вимагали від іншої компанії 11,5% від суми бюджетного відшкодування ПДВ, яке перевищувало 14,6 млн грн.. "Під час передачі хабаря через посередника злочин викрили. Заступницю начальника ГУ ДПС у Тернопільській області та її підлеглого затримано в порядку ст. 208 КПК України. Їм повідомили про підозру за ч. 4 ст. 368 КК України (надзвичайно тяжкому корупційному злочині, — прим. ред.)", — додали правоохоронці.Наразі правоохоронці перевіряють можливу причетність до схеми інших службовців ГУ ДПС у Тернопільській області.Додамо, під час проведення масштабних обшуків у межах спецоперації "Форест Гамп" детективи та прокурори виявили важливі документи. Серед знайденого опинився детальний план антикризової комунікації, пов'язаний із діяльністю Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради..

В Україні від початку 2023 року до 1 вересня 2026-го загальний обсяг публічних видатків у регіональному розрізі становив близько 2,39 трильйона гривень.. Понад половина цієї суми припала на Київ, який із великим відривом випередив решту регіонів.Про це свідчать результати дослідження команди YC.Market.Публічні видатки охоплюють кошти, які витрачають державні органи, органи місцевого самоврядування, бюджетні установи та інші розпорядники або одержувачі публічних коштів. Зокрема, йдеться про оплату товарів, робіт і послуг, виплати за договорами та інші транзакції з державного чи місцевих бюджетів.Загалом у відповідних транзакціях із 1 січня 2023 року до 1 вересня 2026-го фігурували майже 78 тисяч суб'єктів.Абсолютним лідером став Київ — на столицю припало близько 1,32 трильйона гривень, або понад 55% усієї суми у вибірці. Крім того, у столиці зафіксували найбільшу кількість суб'єктів, пов'язаних із такими транзакціями, — майже 17 тисяч."Відрив столиці від інших регіонів є суттєвим", — зауважили аналітики.Друге місце посіла Дніпропетровська область із майже 130 мільярдами гривень, що приблизно вдесятеро менше за показник Києва. Далі розташувалися:Одеська область — 106 мільярдів гривень;Київська — майже 96 мільярдів гривень;Львівська — 96 мільярдів гривень;Харківська — 84 мільярди гривень;Вінницька — 76 мільярдів гривень.Загалом на Київ та Дніпропетровську, Одеську, Київську і Львівську області припало близько 73% усієї суми публічних видатків за досліджуваний період.Аналітики також звернули увагу на Львівщину. За обсягом видатків вона посіла п'яте місце, однак за кількістю залучених суб'єктів стала одним із лідерів — їх майже шість тисяч. Більше зафіксували лише у Києві та Дніпропетровській області.У Полтавській області обсяг транзакцій становив близько 48 мільярдів гривень, Черкаській — 35,5 мільярда гривень, Івано-Франківській та Запорізькій — приблизно по 34 мільярди гривень.Найнижчі показники зафіксували, зокрема, у регіонах, значна частина територій яких перебуває або перебувала в зоні бойових дій чи російської окупації. На Донеччині обсяг публічних видатків становив близько 16 мільярдів гривень, а на Херсонщині — сім мільярдів гривень.Нагадаємо, влітку уряд офіційно розпочав роботу над проєктом державного бюджету України на 2027 рік. Відповідне доручення отримали всі міністерства, які мають до 31 липня підготувати та подати пропозиції щодо основних показників документа.Читайте також: Чому Україна воює в борг: експерт — про дефіцит бюджету та міжнародну допомогу.

Країни, які не допомагали Сполученим Штатам Америки у війні проти Ірану, повинні після її закінчення компенсувати відповідні витрати. Тому що Вашингтон начебто дуже допоміг усьому світу.Про це заявив американський президент Дональд Трамп, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах.Він зазначив, що нафта продовжує надходити через Ормузьку протоку. Проте країни світу, які не надали США жодної допомоги, начебто мають компенсувати витрати після завершення конфлікту з Іраном."Нафта тече через Ормузьку протоку. Країни світу, які взагалі ніяк нам не допомогли, повинні відшкодовувати США витрати, коли ця афера завершиться", — написав він.Трамп також упевнений, що США роблять у цій ситуації значно більше для інших країн, ніж для себе."Ми робимо це набагато більше для інших, ніж для самих себе, і так відбулося упродовж тривалого часу!" — уточнив він.Сьогодні в адміністрації Дональда Трампа вже вкотре заявили, що готові розглянути питання мирних переговорів з Іраном, проте остаточне рішення щодо участі Вашингтона ще не ухвалено.Крім того, американський президент занадто самовпевнено припустив, що США можуть залишитися в Ірані після завершення війни та взяти контроль над нафтою, як у Венесуелі.Нагадаємо, на початку вересня Дональд Трамп заявляв, що адміністрація попереднього американського президента Джо Байдена надала Україні та НАТО "сотні мільярдів доларів" на озброєння. Тепер він теж вимагає їх повернення..