# гроші

Національний банк України після одноденного зростання знову опустив офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта продовжує рости.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на середу, 11 березня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 43,86 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 43,89. На готівковому ринку долар не змінився — 43,20 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 51,03. У вівторок, 9 березня, офіційний курс гривні до євро був 50,71.Девальвація гривні: Гетманцев пояснив, що відбувається з курсом долараДевальвація гривні є прогнозованою та частково сезонною. Додатковий тиск на валюту створюють економічні наслідки війни та загострення подій на Близькому Сході. Як повідомив голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, долар дещо зміцнився не лише в Україні, а й щодо основних світових валют, таких як євро, ієна та швейцарський франк."Національний банк не бачить особливих ризиків у цьому питанні. Минулого року ми повернулися до 8% (грудень до грудня) і рухаємося далі, щоб забезпечити в державі цінову стабільність. У регулятора — достатньо професійна команда, яка тримає руку на пульсі", — запевнив він.Посадовець зауважив, що питання інфляції та повернення її до цільового показника — це виключно мандат Нацбанку. За його словами, окремо варто враховувати сезонні коливання валютного курсу. "Зростання курсу долара наприкінці — початку року є звичним явищем. Воно спостерігається майже щороку на тлі розширення дефіциту зовнішньої торгівлі. Зараз до цього додалось загострення ситуації на Близькому Сході, що призвело до ситуативного зміцнення попиту на долар як активу "тихої гавані", — пояснив Гетманцев.Також він нагадав, що у Бюджетній декларації передбачено ризик девальвації курсу національної валюти: у середньому на 2026 рік обмінний курс, спрогнозований Мінекономіки, становить 44,7 гривні за долар.Наразі, за словами голови Комітету, немає підстав "для гучних заголовків щодо курсу національної валюти".Нагадаємо, раніше заступник голови Національного банку Володимир Лепушинський повідомляв, що під час вступу до Європейського Союзу Україні не доведеться переходити на євро. Такий крок не лише недоречний, а й неможливий.Читайте також: У Нацбанку розповіли, монети якого номіналу насамперед замінюватимуть шагами.

Міжнародна федерація футболу (ФІФА) запроваджує режим суворої економії при підготовці до Чемпіонату світу-2026, скорочуючи фінансування ключових напрямків більш ніж на 100 млн доларів. Працівники американських офісів федерації заявляють про сильний тиск з боку керівництва, оскільки урізання бюджету торкнеться безпеки, логістики та охорони турніру.Про це повідомляє The Athletic.Які сфери опинилися під загрозоюСкорочення бюджету безпосередньо зачепить персонал, залучений у критично важливих секторах підготовки. Зокрема, йдеться про:безпеку та охорону: на ці потреби спочатку планувалося виділити 145 мільйонів доларів;логістику та транспорт: витрати на перевезення для заходів оцінювалися у 159 мільйонів доларів;доступність та роботу з гостями: на організаційний сервіс передбачали 79 мільйонів доларів.Згідно зі звітом за 2024 рік, загальні операційні витрати на ЧС-2026 мали скласти 1,12 млрд доларів із прогнозованою загальною сумою видатків (включаючи призові та трансляції) у 3,756 млрд доларів.Офіційна позиція ФІФАУ відповідь на запити журналістів представники ФІФА наголосили, що регулярний перегляд бюджету є стандартною практикою для забезпечення максимальної ефективності."ФІФА ніколи не піде на компроміс щодо операційного успіху, а також ключових аспектів, таких як безпека та охорона. Ми інвестуємо значні ресурси, аби забезпечити винятковий досвід для всіх. Для проведення турніру буде залучено близько 5 000 працівників", — прокоментували в організації.За офіційною версією, економія пов'язана з прагненням федерації досягти показника у 90% витрат циклу 2023-2026 років для реінвестування у футбол по всьому світу. Загалом на цей період заплановано спрямувати на розвиток виду спорту близько 11,67 мільярда доларів.Політичний підтекстДеякі експерти та внутрішні джерела припускають, що така фінансова стратегія може бути вигідною чинному президенту ФІФА Джанні Інфантіно перед виборами 2027 року. Збільшення прибутків національних федерацій від турнірів може забезпечити йому додаткову підтримку. Проте у ФІФА офіційно спростували ці припущення, назвавши зв’язок скорочення бюджету з виборами "чистою вигадкою".Додамо, що збірна України у березні зіграє за право вийти на ЧС-2026 проти Швеції та переможця у протистоянні Польща — Албанія. Матчі пройдуть 26 та 31 березня. Так, якщо збірна України успішно пройде плей-оф та кваліфікується на Чемпіонат світу, то в груповому етапі турніру її суперниками стануть Нідерланди, Туніс та Японія.Нагадаємо, форвард збірної України й італійської "Роми" Артем Довбик переніс хірургічне втручання. Це пов’язано з розривом сухожилля лівого стегна..

У вівторок, 10 березня, Верховна Рада не підтримала законопроєкт № 14025, який отримав назву "податок на OLX". Народні обранці провалили голосування.Про це повідомив народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. "Рада відхилила законопроєкт про "податок на OLX". Абсолютно дурний законопроєкт, таке не можна підтримувати", — написав він на своїй сторінці у Telegram.За його словами, "обкладати податками людей, які хочуть продати свої вживані речі — це ідіотизм". Що передбачає законопроєкт № 14025Документ передбачає нові правила оподаткування доходів, отриманих фізичними особами через цифрові торгові платформи. Йдеться про:надання в оренду нерухомого майна, у тому числі житлової та нежитлової нерухомості, а також будь-якого іншого нерухомого майна та місць для паркування;особисті послуги;продаж товарів;надання в оренду транспортних засобів.Нагадаємо, у межах нової програми фінансування від Міжнародного валютного фонду до кінця березня Україна має прийняти пакет податкових заходів на 2026-2027 роки..

Столична поліція затримала чотирьох шахраїв, які ошукали літніх киянок на рекордну суму — майже дев'ять мільйонів гривень. Злочинці представлялися працівниками Служби безпеки України та маніпулювали страхом потерпілих перед законом, щоб виманити готівку.Про це повідомляє поліція Києва.Як працювала схемаЗа даними слідства, фігуранти телефонували жінкам похилого віку, представляючись офіцерами спецслужб. Під час розмов вони застосовували маніпуляції та залякування, стверджуючи, що готівку необхідно негайно передати на перевірку через можливий зв'язок із державою-агресором.Організатором схеми виявився 27-річний киянин, який залучив до "роботи" трьох товаришів віком від 21 до 22 років. У кожного була чітка роль:кур’єр: приїжджав додому до потерпілих та забирав готівку;контролер: відстежував передачу коштів та забезпечував їх рух через нелегальні пункти обміну та криптогаманці;координатор: керував окремими епізодами злочинної діяльності.Дев'ять мільйонів за два місяціПротягом останніх двох місяців жертвами зловмисників стали четверо киянок віком від 68 до 88 років. Загальна сума збитків склала близько дев'ять мільйонів гривень. Поліціянти Подільського управління поліції спільно з оперативниками карного розшуку встановили особи всіх учасників банди.Як покарають фігурантівДілків затримали в порядку статті 208 КПК України. Їм уже повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах)."Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна", — зазначають у поліції.Наразі підозрювані перебувають під вартою. Правоохоронці продовжують слідчі дії, щоб встановити інших можливих потерпілих, які могли стати жертвами цієї групи.Нагадаємо, за даними поліції, у сучасному цифровому світі захист особистої інформації є критично важливим для запобігання фінансовим махінаціям та зламу акаунтів. Поліція закликає громадян бути пильними та не передавати конфіденційні дані стороннім особам, щоб вони не потрапили до рук зловмисників..

На тлі гучного суспільного резонансу командирка батальйону "Госпітальєри" Яна Зінкевич спростувала закиди щодо непрозорого використання благодійних внесків. Вона ініціювала серію публічних роз’яснень та пообіцяла оприлюднити детальний фінансовий звіт, щоб підтвердити доброчесність організації.Про це вона заявила на пресконференції в Києві у вівторок, 10 березня.Позиція ЗінкевичКомандирка "Госпітальєрів" наголосила, що будь-які підозри щодо незаконного збагачення мають розглядатися у правовому полі, а не лише в соцмережах. Вона зауважила, що вся офіційна звітність фонду регулярно подається до податкової служби."Якщо загалом про суспільну дискусію, і до чого дійшли всі розслідувачі в Twitter — про масове приховування якихось прибутків, — то тут постає питання, а в кого із нас з’явилося якесь майно, можливо, вілла, може, ще щось, чи може якесь "Мазераті". Виникають абсолютно логічні запитання. Якщо є в чому нас звинуватити, то будь ласка, звертайтеся до правоохоронних органів, розкажіть, що і як, і хай ці органи й розбираються і роблять належну від них роботу", — заявила Зінкевич.Як запевнила Яна Зінкевич, структура "Госпітальєрів" виявилася розгалуженою системою, що охоплює різні напрямки діяльності. За словами командирки, логістику та транспортні потреби забезпечують три окремі громадські організації: "Госпітальєри", "Госпітальєри Україна" та "Транспорт Госпітальєри". Крім того, функціонують однойменний благодійний фонд, навчальний центр, підрозділ евакуації тварин та окрема структура, на яку придбали нову секретну базу. Окрім приватних організацій, до системи входять ГО "Логістика Госпітальєри" та комунальне підприємство "Госпітальєри Дніпра".Мільйонні рахункиСвоєю чергою, керівниця фонду Юлія Шевчук розкрила фінансові показники за минулий рік: надходження склали 74,8 мільйона гривень, 51,9 тисячі євро та понад 906 тисяч доларів. Наразі волонтери обробили платіжних документів на 22 мільйони гривень, роблячи їх "нечутливими" для публікації. Повний звіт планують оприлюднити до 1 травня 2026 року.Зінкевич пояснила специфіку роботи зі зборами на "банки": вона зменшує ціль збору в реальному часі після кожної оплати, щоб не чекати місяцями на накопичення мільйонів, а одразу викупляти необхідне обладнання малими партіями. Публікацію первинної документації у повному обсязі фонд відхилив, оскільки вона містить конфіденційні дані, що можуть загрожувати безпеці.Звинувачення "Госпітальєрів"Як відомо, журналістка Ольга Худецька ініціювала публічну дискусію щодо прозорості фінансової діяльності медичного батальйону "Госпітальєри", очолюваного народною депутаткою Яною Зінкевич. Розслідувачка вказала на складну структуру організації, що включає мережу юридичних осіб, зареєстрованих на родичів однієї особи, зокрема у Великій Британії. Худецька, яка раніше викривала махінації зі зборами для Назарія Гусакова, наголосила на необхідності оприлюднення повної звітності батальйону.Реакція владиКомітет Верховної Ради з питань здоров’я нації закликав утриматися від бездоказових звинувачень до проведення неупередженого розслідування. Паралельно з цим, Аліна Михайлова ("Вовки Да Вінчі") висловила думку, що подібні дискусії вказують на необхідність інтеграції добровольчих медпідрозділів у вертикаль ЗСУ для уникнення організаційного хаосу.Нагадаємо, Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура направили до суду обвинувальний акт стосовно двох колишніх посадовців "Укрзалізниці" та ще двох осіб, які заволоділи коштами компанії під час закупівлі трансформаторів в умовах повномасштабного вторгнення РФ..

У лютому 2026 року вартість низки товарів на споживчому ринку змінилася у більшу сторону. Найбільше "злетіли" ціни на овочі.Про це повідомив пресцентр Державної служби статистики України, посилаючись на експрес-випуск "Індекс цін у лютому 2026 року".Так, інфляція на споживчому ринку у лютому порівняно із січнем становила 1,0%, із лютим 2025 року — 7,6%. Базова інфляція минулого місяці порівняно із січнем становила 0,7%, із лютим 2025 року — 7,0%.Як змінилися ціни у лютомуНа споживчому ринку ціни на харчові продукти та безалкогольні напої зросли на 1,4%. Найбільше (на 13,0%) подорожчали овочі. Також "злетіли" ціни на фрукти, продукти переробки зернових, яйця, рибу та продукти з риби, хліб, макаронні вироби, соняшникову олію, яловичину, молоко, безалкогольні напої (на 6,1–0,4%). Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,2%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,6%.Водночас подешевшало м’ясо птиці, свинина, цукор, масло, сало, кисломолочна продукція, сири. Ціни на ці товари впали на 4,1-0,3%. Ціни на одяг і взуття впали на 2,7% (одяг — на 3,0%, взуття — на 2,2%). Проте ціни на транспорт зросли на 1,4%, причина — подорожчання палива та мастил на 3,3%. Водночас на 2,2% подешевшав проїзд у залізничному пасажирському транспорті. У сфері зв’язку ціни зросли на 5,2%. Причина — підвищенням тарифів на мобільний зв’язок на 9,1%.Чого очікувати від інфляціїТак, за макроекономічним прогнозом, у 2026 році інфляція буде помірною (7,5%) й надалі, а саме у середині 2028 року, перебуватиме близько до цілі 5%. "Очікуваних обсягів зовнішньої допомоги вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та збереження міжнародних резервів на достатньому рівні для підтримання стійкості валютного ринку", — переконані у Нацбанку.Нагадаємо, раніше у Національного банку заявили, що масштабні атаки Росії на енергетичні об’єкти та морські порти негативно вплинули на економіку України.Читайте також: Україна у топ-15 країн за зростанням цін на їжу: опубліковано прогноз на 2026 рік.

Уряд Угорщини ухвалив спеціальну постанову після арешту великої суми готівки та золотих зливків, які перевозили територією країни громадяни України. Документ передбачає збереження вилучених коштів і золота на час розслідування.Про це йдеться в тексті постанови.Угорський уряд ухвалив постанову №49/2026 (III.9.), яка стосується 35 мільйонів євро, 40 мільйонів доларів готівкою, а також девʼять золотих зливків по одному кілограму кожен, що перевозилися територією країни. Вилучені активи зберігатиме Національна податкова і митна адміністрація Угорщини на час проведення слідства.В четвер, 5 березня, угорські митники зупинили два транспортні засоби, в яких перебували семеро громадян України. На місці перевірки не вдалося встановити походження коштів, кінцевий пункт призначення, мету транспортування та правові підстави для перевезення таких активів.У постанові зазначено, що спосіб транспортування грошей і золота не відповідав звичній міжнародній практиці, через що було розпочато кримінальне провадження. Влада також вважає, що обставини перевезення можуть становити ризики для національної безпеки.Мета розслідуванняСлідство має встановити походження активів, мету їх перевезення та можливі зв’язки перевізників із кримінальними або іншими організаціями. Постанова передбачає, що розслідування триватиме до 60 днів із моменту набуття чинності документа. На цей період вилучені кошти та золоті зливки залишатимуться під контролем угорських органів влади. Документ набрав чинності 9 березня 2026 року о 23:00.Попередній контекст:У четвер, 5 березня, в Будапешті спалахнув міжнародний конфлікт через затримання угорською владою семи працівників українського "Ощадбанку" та вилучення значної суми готівки й золотих зливків.За інформацією угорської сторони, дії інкасаторів підпадають під статтю про відмивання грошей. Жодних інших аргументів для блокування транспорту з мільйонами доларів і золотом офіційно не наводили.6 березня Україні вдалося домогтися звільнення семи громадян, яких утримували в Будапешті.Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що гроші, які перевозили автомобілі "Ощадбанку" угорською територією, нібито можуть належати "українській військовій мафії". Українське МЗС дало офіційну реакцію на ці слова.Угорський уряд оприлюднив відео так званої операції, під час якої Національна податкова та митна адміністрація затримала семеро українців та два броньовані інкасаторські автомобілі "Ощадбанку" на зупинці автомагістралі М0.9 березня Міністерство закордонних справ України оприлюднило нові деталі інциденту, підкресливши порушення прав громадян України під час їхнього затримання..

На початок березня громадяни України подали понад 46 тисяч декларацій про майновий стан і доходи, задекларувавши загалом 32,4 мільярда гривень доходів, отриманих у 2025 році.Про це йдеться в повідомленні Державної податкової служби України.За результатами декларування громадяни визначили до сплати 716 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що майже на 200 мільйонів гривень більше, ніж торік. Найбільші суми доходів задекларували платники з:Києва — 6,6 мільярда гривеньЛьвівської області — 3,0 мільярда гривеньДніпропетровської області — 2,9 мільярда гривеньКиївської області — 2,8 мільярда гривеньПонад 3,5 тисячі громадян задекларували доходи понад 1 мільйона гривень, відобразивши у деклараціях 14,6 мільярда гривень доходів та визначивши до сплати 445 мільйонів гривень податкових зобов’язань.Джерела доходів мільйонерівСеред найбільш поширених джерел доходів:спадщина та дарування — 2,9 мільярда гривеньпродаж рухомого та нерухомого майна — 819,1 мільйона гривеньіноземні доходи — 733,2 мільйона гривеньдохід від оренди майна — 406 мільйонів гривеньінші оподатковувані доходи — 340,6 мільйона гривеньінвестиційні доходи — 227,3 мільйона гривеньНайбільшу суму податкових зобов’язань задекларував мешканець Київської області — понад 15,6 мільйона гривень ПДФО та військового збору.Податкові знижкиПонад 19 тисяч громадян задекларували право на податкову знижку. Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, яку вони визначили до повернення з бюджету, становить 139,4 мільйона гривень, що майже на 98 мільйона гривень більше, ніж торік.Деклараційна кампанія триває до 1 травня, а для отримання податкової знижки декларацію треба подати до 31 грудня року (включно).Нагадаємо, європейські партнери продовжують надавати фінансову підтримку Україні для відновлення економіки та інфраструктури. Керівна рада Ukraine Investment Framework (UIF) схвалила новий пакет із восьми програм на загальну суму 1,5 мільярда євро.Додамо, середня зарплата працівників державних органів у січні 2026 року зменшилася порівняно з груднем. У Міністерстві фінансів пояснили, чому відбулися зміни..

Національний банк України після одноденного падіння знову підняв офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також "підскочила" у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок, 10 березня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 43,89 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 43,72. На готівковому ринку долар впав на 10 копійок — 43,20 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 50,71. У понеділок, 8 березня, офіційний курс гривні до євро був 50,54.Девальвація гривні: Гетманцев пояснив, що відбувається з курсом долараДевальвація гривні є прогнозованою та частково сезонною. Додатковий тиск на валюту створюють економічні наслідки війни та загострення подій на Близькому Сході. Як повідомив голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, долар дещо зміцнився не лише в Україні, а й щодо основних світових валют, таких як євро, ієна та швейцарський франк."Національний банк не бачить особливих ризиків у цьому питанні. Минулого року ми повернулися до 8% (грудень до грудня) і рухаємося далі, щоб забезпечити в державі цінову стабільність. У регулятора — достатньо професійна команда, яка тримає руку на пульсі", — запевнив він.Посадовець зауважив, що питання інфляції та повернення її до цільового показника — це виключно мандат Нацбанку. За його словами, окремо варто враховувати сезонні коливання валютного курсу. "Зростання курсу долара наприкінці — початку року є звичним явищем. Воно спостерігається майже щороку на тлі розширення дефіциту зовнішньої торгівлі. Зараз до цього додалось загострення ситуації на Близькому Сході, що призвело до ситуативного зміцнення попиту на долар як активу "тихої гавані", — пояснив Гетманцев.Також він нагадав, що у Бюджетній декларації передбачено ризик девальвації курсу національної валюти: у середньому на 2026 рік обмінний курс, спрогнозований Мінекономіки, становить 44,7 гривні за долар.Наразі, за словами голови Комітету, немає підстав "для гучних заголовків щодо курсу національної валюти".Нагадаємо, раніше заступник голови Національного банку Володимир Лепушинський повідомляв, що під час вступу до Європейського Союзу Україні не доведеться переходити на євро. Такий крок не лише недоречний, а й неможливий.Читайте також: У Нацбанку розповіли, монети якого номіналу насамперед замінюватимуть шагами.

Європейські партнери продовжують підтримувати відновлення України. Керівна рада Ukraine Investment Framework (UIF) схвалила новий пакет із восьми програм на 1,5 мільярда євро.Про це повідомив віцепремʼєр-міністр із відновлення, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.Він уточнив, що 466,5 мільйона євро з цієї суми спрямовуються на проєкти, які координує Мінрозвитку:106 мільйонів євро — продовження фінансування у межах проєкту "Шляхи солідарності" для забезпечення логістики, ремонту та реконструкції автомобільних доріг;123 мільйони євро — масштабування програм "Енергодім" і "ВідновиДІМ" для енергоефективного відновлення житла;26,5 мільйона євро — будівництво та ремонт укриттів у будівлях, що відновлюються за муніципальними програмами ЄІБ;132,5 мільйона євро — забезпечення обслуговування залізничної інфраструктури та розвиток залізничного сполучення;68,5 мільйона євро — перший транш проєкту з модернізації пунктів пропуску на західному кордоні;10 мільйонів євро — дофінансування поточних проєктів."Також у програмі ЄБРР 100 мільйонів євро передбачено на реалізацію проєктів щодо децентралізації теплопостачання й енергопостачання в межах прямої співпраці з містами та бізнесом", — додав український міністр.Олексій Кулеба підсумував, що фінансування поєднує кредитні ресурси Європейського інвестиційного банку та грантову підтримку ЄС, що дозволяє зменшити фінансове навантаження на бюджет.Нагадаємо, декілька днів тому аналітики видання Politico повідомляли, що ЄС намагається знайти спосіб розблокувати кредит на 90 мільярдів євро для України. Але Угорщина не відмовляється від блокування рішення, а юридичних механізмів швидко обійти це наразі немає..

До угорського парламенту внесли законопроєкт щодо вилучених активів "Ощадбанку". Будапешт хоче "легалізувати" вкрадені кошти.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Він назвав це "беззаконням"."Угорщина занурюється у спіраль беззаконня. Після крадіжки грошей українського державного банку вони тепер висувають законопроєкт, щоб "легалізувати" кошти. Це де-факто визнання, що дії Угорщини не мають жодних законних підстав", — зазначив він.Сибіга заявив, що Угорщина лише "додає беззаконня до беззаконня"."Ми притягнемо до відповідальності всіх причетних — не лише за крадіжку грошей, але й передусім за жорстоке поводження із сімома громадянами України в порушення Європейської конвенції з прав людини та Віденської конвенції з консульських зносин", — додав посадовець. Попередній контекст:У четвер, 5 березня, в Будапешті розгорівся безпрецедентний міжнародний конфлікт через затримання угорською владою сімох працівників українського "Ощадбанку" та вилучення величезної суми цінностей.За версією угорських силовиків, дії працівників "Ощадбанку" підпадають під статтю про відмивання грошей. Жодних інших аргументів щодо блокування спецтранспорту з мільйонами доларів та золотом Будапешт не навів.6 березня Україні вдалося домогтися звільнення семи наших громадян, яких угорська влада втримувала в Будапешті.Своєю чергою, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що начебто гроші, які перевозили автомобілі "Ощадбанку" угорською територією, можуть належати "українській військовій мафії". В українському дипломатичному відомстві відреагували.Угорський уряд опублікував відео так званої "операції "Український золотий конвой", під час якої Національна податкова та митна адміністрації захопила сімох громадян України та два броньовані автомобілі інкасації "Ощадбанку" на зупинці на автомагістралі М0.У Міністерстві закордонних справ України 9 березня розкрили нові деталі інциденту із затриманням працівників "Ощадбанку" у Будапешті. Зокрема, йдеться про порушення прав цих громадян..

Середня заробітна плата працівників державних органів у січні 2026 року знизилася порівняно з попереднім місяцем. Причиною стали сезонні фактори.Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів України, посилаючись на дашборд щодо оплати праці та чисельності працівників державних органів, місцевих державних адміністрацій і органів судової влади.Так, у січні 2026 року загальна чисельність працівників державних органів, щодо яких наведено інформацію про заробітну плату, становила 165,5 тисяч осіб, з них:у центральних органах влади (разом із територіальними органами) — 108,1 тисячі осіб;у місцевих державних адміністраціях — 23,2 тисячі осіб;в органах судової влади — 34,2 тисячі осіб.У відомстві пояснили, що середній рівень оплати праці у січні традиційно нижчий через сезонні фактори. Також там назвали зарплати, які отримують працівники:апаратів центральних органів — 53,3 тисячі гривень;територіальних органів — 31,5 тисячі гривень;обласних держадміністрацій — 24,1 тисячі гривень;районних держадміністрацій — 20,1 тисячі гривень.У Мінфіні нагадали, що у 2025 році фактична чисельність держслужбовців скоротилася на 5,1 тисячі осіб, а зростання середньої зарплати залишалося помірним.Варто зауважити, що 7 січня на засіданні уряду ухвалили проєкт Трудового кодексу України. Цей документ має дати старт реформі ринку праці. Нагадаємо, нещодавно прем'єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що у педагогів та соціальних працівників зросте заробітна плата. Ставку обіцяють підняти з 1 січня 2026 року.Читайте також: Ринок праці без прикрас: чи справді бракує кадрів, що буде з зарплатами та прогнози на 2026 рік — інтерв'ю.

В Україні триває постійне вдосконалення захисту національної валюти, аби ускладнити роботу фальшивомонетникам. Сучасні банкноти мають низку оптичних та прихованих елементів, які складно якісно відтворити навіть за допомогою сучасної техніки.Про це в інтерв'ю TrueUA розповіла професорка кафедри криміналістичного забезпечення та судових експертиз навчально-наукового експертно-криміналістичного інституту Національної академії внутрішніх справ Олена Воробей.За словами експертки, вдосконалення захисту банкнот — це постійний процес. Виробники грошей регулярно впроваджують нові технологічні рішення, щоб ускладнити роботу фальшивомонетникам.Як приклад вона навела порівняння 500 гривень старої та нової серії. У нових банкнотах з’явилася кінетична, або оптично-змінна стрічка, яка створює ефект руху зображення під час нахилу купюри. Аналогічний елемент використовується і на новій 100-доларовій банкноті."Коли ми рухаємо банкноту в руках, зображення на стрічці ніби переміщується. Цей оптичний ефект ще не вміють підробляти", — зазначила Воробей.Вона додала, що деякі підробки нової 500-гривневої купюри вже фіксувалися. За її словами, фальшивомонетники просто друкують елемент на принтері та покривають лаком, через що він лише блищить, але не переливається як оригінал.Окремо експертка звернула увагу на елемент SPARK, який застосовується у банкнотах номіналом від 100 до 1000 гривень. Це зображення, що "іскриться" та змінює вигляд під час нахилу купюри."Коли ми повертаємо банкноту, зображення переливається. Цей складний оптичний ефект підробити дуже важко", — пояснила вона.Серед інших елементів захисту, які залишаються складними для фальсифікації, Олена Воробей назвала якісний бавовняний папір, водяний знак у вигляді портрета та номіналу, захисну нитку всередині купюри, а також латентне зображення — так званий кіноефект.За її словами, цей елемент розташований на лицьовому боці банкноти у правій частині в спеціальному прямокутнику. Якщо нахилити купюру під гострим кутом до джерела світла, можна побачити приховане зображення номіналу. У розсіяному світлі воно непомітне.Експертка наголосила, що саме активні елементи захисту, які можна перевірити без спеціального обладнання, є найзручнішими для громадян. Водночас вона зауважила, що боротьба між виробниками грошей і фальшивомонетниками триває постійно, тож із часом можуть з’являтися нові спроби підробок.Нагадаємо, українська національна валюта — гривня — пережила вже чотири покоління банкнот, а найновіші з них датуються 2015 роком. Нещодавно ми розповідали, які купюри фальшивомонетники підробляють найчастіше..

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що начебто гроші, які перевозили автомобілі "Ощадбанку" угорською територією, можуть належати "українській військовій мафії". В українському дипломатичному відомстві відреагували.Відповідний допис Петер Сійярто залишив на своїй Facebook-сторінці."Треба нарешті відповісти на прості запитання: чому українці перевозили в Угорщині 900 мільйонів доларів і 420 мільйонів євро готівкою? На що вони їх витратили і в чиїх інтересах? Скільки з них витрачено в Угорщині та в чиїх інтересах? Українці вже три дні не можуть відповісти на ці прості запитання, тому все сильніше зростає підозра, що це можуть бути гроші української військової мафії", — написав міністр закордонних справ Угорщини.Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий відповів у дописі в соціальній мережі Х."В Україні ми кажемо: "На злодієві шапка горить". Це означає, що "нечисте сумління саме викриває себе". Саме так і є. Ми чекаємо на повернення вкрадених коштів і готуємо конкретні юридичні заходи. А також вимагатимемо справедливості та відповідальності", — написав він.У минулому угорська влада звинувачувала Україну в тому, що нібито вона фінансує угорську опозицію перед виборами 12 квітня. В Будапешті висловили припущення, що ці гроші хотіли використати для цього.Україна ж наполягає на поверненні Угорщиною викрадених коштів, золота й інших цінностей, які перебували в міжнародних перевезеннях цілком законно.Учора «Ощадбанк» опублікував заяву, де зазначив, що після незаконного захоплення в Угорщині 5 березня 2026 року сімох працівників, двох інкасаторських машин і цінностей, які вони перевозили, громадяни України повернулись додому. Але автівки та цінності все ще залишаються незаконно затриманими.Попередній контекст:У четвер, 5 березня, в Будапешті розгорівся безпрецедентний міжнародний конфлікт через затримання угорською владою сімох працівників українського "Ощадбанку" та вилучення величезної суми цінностей.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив із різкою заявою, наголосивши, що угорська влада фактично взяла українців у заручники. За словами міністра, причини таких дій досі не озвучені, а зв'язок із затриманими громадянами відсутній.Стало відомо точне місцеперебування інкасаторських автомобілів "Ощадбанку", які були захоплені в Угорщині 5 березня. За даними джерел, транспортні засоби з величезною сумою цінностей утримують на режимному об'єкті силової структури.За версією угорських силовиків, дії працівників "Ощадбанку" підпадають під статтю про відмивання грошей. Жодних інших аргументів щодо блокування спецтранспорту з мільйонами доларів та золотом Будапешт не навів.МЗС України офіційно звернулося до громадян із попередженням про небезпеку перебування в Угорщині. Це пов’язано з останніми інцидентами в Будапешті, де зафіксовано викрадення сімох українців та крадіжку майна державного банку.Команда Національного банку України вирушає до Будапешта для з’ясування обставин інциденту з інкасаторськими бригадами "Ощадбанку".Угорський уряд опублікував відео так званої "операції "Український золотий конвой", під час якої Національна податкова та митна адміністрації захопила сімох громадян України та два броньовані автомобілі інкасації "Ощадбанку" на зупинці на автомагістралі М0..

У період з липня 2025 року по січень 2026 року Україна експортувала 11,7 тисячі тонн яблук. Загалом було продано продукції на суму близько сім мільйонів доларів.Про це повідомив керівник компанії USPA Fruit Володимир Гуржій, передає AgroTimes. Як відзначив фахівець, у поточному сезоні поки що не спостерігається прориву на зовнішніх ринках.Ба більше, надалі обсяги експорту можуть лише скорочуватися, і існує ризик, що Україна не досягне показників попереднього сезону.Основними напрямами поставок українських яблук залишаються:Об’єднані Арабські Емірати;Саудівська Аравія;Узбекистан;Туреччина;Швеція;Малайзія.На думку експерта, основними причинами слабшої динаміки експорту є — нижчий урожай через несприятливі погодні умови та дефіцит робочої сили. Крім того, значна частина врожаю була спрямована на перероблення."Частину яблука не зібрали в оптимальні строки, а згодом відправили на переробку, що звузило експортний потенціал і пропозицію якісного фреш-яблука", — зазначив Гуржій.Ще одним фактором стала висока внутрішня ціна на яблука, що робить експорт менш привабливим для виробників. Нагадаємо, український ринок яблук демонструє помітне зростання роздрібних цін на початку березня 2026 року. В українських супермаркетах сортові яблука Golden Delicious і Red Chief  продають приблизно по 70 гривень за кілограм (близько 1,4 євро за кілограм).Раніше повідомлялося, що завдяки грантовим програмам в Україні розширюються площі яблуневих садів. Тільки за останні три роки завдяки грантам висаджено 1 800 гектарів яблуневих садів. Переважно це центральні та західні регіони..