# гроші

Міжнародні резерви України у серпні скоротилися на 5%. За місяць Національний банк продав на валютному ринку майже 4,85 мільярда гривень, тоді як обсяги міжнародної фінансової допомоги були значно меншими. У регуляторі пояснили, чи створює це ризики для курсу гривні та наскільки достатнім залишається запас валюти в країні.Резерви України скоротилися до $48,7 мільярдаСтаном на 1 вересня 2026 року міжнародні резерви України становили 48,662 мільярда доларів. Упродовж серпня їхній обсяг зменшився на 5%.У Нацбанку пояснюють таку динаміку насамперед скороченням міжнародної фінансової допомоги та збереженням значних обсягів валютних інтервенцій. У серпні НБУ продав на валютному ринку 4,8507 мільярда доларів. Купівля валюти становила лише 0,5 мільйона доларів. Таким чином, чистий продаж валюти регулятором склав 4,8502 мільярда доларів.Такі операції дають змогу НБУ компенсувати дефіцит іноземної валюти на ринку та стримувати надмірні коливання курсу гривні.Україна отримала майже $1 млрд міжнародної допомогиУ серпні на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 927,3 мільйона доларів. Із них:894 мільйони доларів — через рахунки Світового банку;33,3 мільйона доларів — від інших інвесторів.Крім того, резерви збільшилися ще на 1,63 мільярда доларів після конвертації урядом у гривню коштів, які Україна раніше отримала від Європейського Союзу в межах оборонного траншу за програмою Ukraine Support Loan.Ці кошти спочатку не включаються до міжнародних резервів через їхнє цільове призначення. Однак після продажу урядом відповідної суми Національному банку за гривню резерви збільшуються.Скільки валюти спрямували на боргиОдночасно Україна здійснювала значні виплати за зовнішніми та внутрішніми валютними зобов'язаннями. У серпні на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті було витрачено 721,8 мільйона доларів. Зокрема:357,9 мільйона доларів — виплати за боргом перед Світовим банком;288,7 мільйона доларів — обслуговування ОЗДП;16,9 мільйона доларів — обслуговування валютних ОВДП;58,3 мільйона доларів — виплати іншим кредиторам.Ще 285,2 мільйона доларів Україна перерахувала Міжнародному валютному фонду.Чи означає падіння резервів загрозу для гривніСкорочення міжнародних резервів саме по собі не означає, що гривня найближчим часом почне різко втрачати вартість. НБУ наголошує, що поточний обсяг резервів залишається достатнім для підтримання стійкості валютного ринку. Станом на початок вересня накопичених коштів вистачає для фінансування близько чотирьох місяців майбутнього імпорту.Водночас для валютного ринку важливо, наскільки швидко резерви витрачаються та чи компенсуються вони новими міжнародними надходженнями. Якщо валютні інтервенції НБУ залишатимуться високими, а міжнародна допомога скорочуватиметься, це може посилювати тиск на резерви.Поки ж рівень резервів залишається значним, а НБУ продовжує використовувати валютні інтервенції для стабілізації ринку. Тому саме серпневе падіння резервів на 5% не є підставою говорити про неминучу девальвацію гривні.Що буде визначати курс гривніПодальша ситуація на валютному ринку залежатиме від кількох ключових факторів: обсягів міжнародної допомоги;попиту на іноземну валюту;потреби НБУ в інтервенціях та майбутніх виплат за державним боргом.Нагадаємо, нещодавно голова Національного банку України Андрій Пишний пояснив, що ведення в обіг нової банкноти номіналом 2000 гривень не означає збільшення кількості грошей в економіці та не свідчить про повернення України до економічних реалій 1990-х років. Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

В Україні планують створити окремий резерв для страхування воєнних ризиків, який має покривати до половини збитків, завданих російськими атаками. Попередньо держава хоче закласти на цей механізм один мільярд доларів та розраховує залучити додаткові кошти міжнародних партнерів.Про це заявив прем'єр-міністр України Сергій Корецький під час зустрічі YES-2026, повідомляє Кабінет міністрів.За його словами, кошти на страхування воєнних ризиків планують передбачити окремою статтею державного бюджету. Початковий обсяг резерву попередньо становитиме один мільярд доларів, однак уряд сподівається збільшити його завдяки підтримці партнерів."Розраховуємо, що міжнародні партнери мультиплікують цю суму. Мета — сформувати резерв, що покриватиме 40-50% збитків від атак. Головне — це максимально спрощена процедура і швидка реакція", — заявив Корецький.Кому виплачуватимуть компенсаціїОстаточні правила роботи нового механізму уряд ще не оприлюднив. Наразі невідомо, хто саме зможе претендувати на відшкодування, які види майна та пошкоджень охоплюватиме страхування і за якими критеріями визначатимуть розмір виплат.Заява прем'єра пролунала, зокрема, в контексті втрат українського бізнесу через російські удари. За оцінкою уряду станом на початок вересня, через атаки на підприємства державний бюджет може недоотримати близько 70 мільярдів гривень податкових надходжень. Водночас через продовження обстрілів ця сума може збільшуватися.Таким чином, поки йдеться про запланований страховий резерв, а не вже запущену програму компенсацій. Також наразі не повідомляється, як новий механізм співвідноситиметься з чинними програмами відшкодування за пошкоджене або знищене майно.Як ще планують підтримувати бізнесЗа словами Корецького, уряд також провів ревізію приміщень Фонду державного майна, державних підприємств та міністерств. Вільні складські й виробничі площі планують пропонувати підприємцям.Крім того, влада працює над децентралізацією логістики та домовляється з ритейлерами і логістичними компаніями щодо відповідного плану."Готуємо децентралізацію логістики за прикладом енергетики, є план з ритейлерами й логістичними компаніями щодо його реалізації. Домовляємось із країнами-сусідами про гнучку, швидку систему перетину кордону", — додав прем'єр.Додамо, Україна підготувала презентацію ШІ-програми для відновлення зруйнованих міст. Нова програма передбачає за допомогою штучного інтелекту оброблення масиву даних впродовж приблизно трьох годин. Його сформують з урахуванням зруйнованої частини України.Читайте також: Програма "єВідновлення": ще більше українців зможуть отримати компенсацію за зруйноване житло.

У п'ятницю, 18 вересня, Європейський Союз виділить Україні 3,3 мільярда євро. Цільове спрямування цих коштів — закупівля ракет і дронів. Також Брюссель підготував програму спільних з Києвом оборонних проєктів.Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яку цитує пресслужба Європейської комісії."Новий пакет оборонної допомоги на 3,3 мільярда євро піде на закупівлю ракет, боєприпасів і безпілотників для Сил оборони України", — йдеться в повідомленні.Крім того, Євросоюз використає залишки коштів із програми SAFE для запуску нової програми спільних оборонних проєктів з Україною."Це дозволить нам поєднати бойовий досвід та інновації України з технологічним і промисловим потенціалом Європи", — наголосила фон дер Ляєн.Вона додала, що головна мета нової співпраці — створення європейської системи протиповітряної та протиракетної оборони. В її основу покладуть спільну систему протидії балістичним ракетам Freya.Під час телефонної розмови з президентом Володимиром Зеленським керівниця Єврокомісії також обговорила реформи, які має затвердити Верховна Рада. Вони необхідні для розблокування подальшого фінансування та євроінтеграції України.Фон дер Ляєн висловила солідарність із мешканцями Києва та всіх регіонів України, які потерпають від щоденних російських обстрілів.Вона наголосила, що наступного тижня візьме участь у засіданні Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, де виступить із закликом до союзників."Моє послання до друзів України в усьому світі буде простим: Європа посилює свої зусилля. Тепер й інші мають активізувати свою підтримку", — пояснила президентка Єврокомісії.Нагадаємо, сьогодні Володимир Зеленський інформував, що в нього відбулася телефонна розмова з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Український лідер назвав її "дуже продуктивною"..

Зниження цін на оренду квартир стали наслідком активних ворожих обстрілів упродовж останнього місяця. В Києві вони зменшилися на 3%, в Одесі — на 11%.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на сервіс "ЛУН Статистика"."Зі середини 2022 року обстріли мало безпосередньо впливали на ціну оренди, особливо в економічно активній столиці — ринок адаптувався, попит стабілізувався, попри регулярні атаки. Те, що ми бачимо зараз у Києві, — перший за тривалий час сигнал, що інтенсивність ударів у столиці знову позначається на готовності платити за оренду в конкретному місті", — зазначила керівниця "ЛУН Статистики" Людмила Кірюхіна.За інформацією "ЛУН", у вересні 2026 року оренда однокімнатних квартир у Києві подешевшала за місяць на 3%, в середньому це 18 тисяч гривень на місяць. Загалом за рік оренда в столиці залишилася без змін.В Одесі цінник знизився на 11% проти показника місяць тому, до 13,4 тисячі гривень на місяць, але порівняно з аналогічним періодом 2025 року виріс на 12%.Натомість на заході країни спостерігається позитивна динаміка. Наприклад, у Львові ціни на оренду однокімнатних квартир за місяць виросли на 9% – до 26,9 тисячі гривень на місяць. В цілому за рік оренда подорожчала на 43,5%.В Ужгороді ціна за місяць зросла на 8% (+40% у річному зрізі), до 29,1 тисячі гривень на місяць, в Івано-Франківську — на 11% (на 42% за рік), до 22,4 тисячі гривень на місяць.Фахівці стверджують, що ринок оренди у столиці й Одесі залишається активним, попри обстріли: однокімнатна квартира в Києві здається в середньому за чотири дні, в Одесі — за п’ять днів. Аби знайти орендаря у Львові, треба в середньому шість днів."Одним із можливих факторів є внутрішня міграція — як між містами, так і між районами одного міста. Перед новим опалювальним сезоном додаткове значення для орендарів можуть мати характеристики самого житла: автономне опалення та живлення, укриття поруч і готовність будинку до можливих відключень", — пояснили експерти "ЛУН".ЛУН — це популярний український сервіс та IT-компанія у сфері нерухомості. Він пропонує пошук житла: каталог новобудов, пропозиції на вторинному ринку й оренду квартир по всій Україні.Нагадаємо, що внутрішньо переміщені особи можуть скористатися податковою знижкою та врахувати в неї витрати на оренду житла. Однак для цього необхідно виконати низку вимог, передбачених Податковим кодексом України..

Капітальні видатки державного бюджету, які планували на осінь, відкладено на грудень. Йдеться про кошти на захист енергетики та підготовку до зими. Таке рішення ухвалили в Міністерстві фінансів України.Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа в коментарі "Економічній правді".За її словами, перенесення на кінець року торкнулося будівництва та реконструкції лікарень, зведення укриттів у школах і медичних закладах, спорудження соціального житла й іншого."Насамперед це капітальні видатки: будівництво та реконструкція, в тому числі лікарень. Це будівництво укриттів у лікарнях і школах; захист енергетики; будівництво соціального житла тощо", — зазначила вона.Нардепка наголосила, що, коли йдеться про капітальні видатки, відкладення їх на грудень означає, що "цього року їх узагалі не вдасться профінансувати, тому що це просто неможливо зробити".За словами голови профільного комітету, лише з вересня на грудень уряду довелося перенести 39 мільярдів гривень капітальних видатків.Депутатка зауважила, що зараз держава продовжує фінансувати соціальні потреби, зокрема, виплачувати заробітні плати працівникам бюджетного сектору, однак ситуація з бюджетом залишається складною."Тому ми кажемо, що ситуація з бюджетом погана. Коли ми наполягаємо про те, що потрібно ухвалювати ритмічно та вчасно міжнародні зобов'язання, то ми не просто так це говоримо", — наголосила Роксолана Підласа.Нагадаємо, сьогодні міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко зазначав, що простої під час повітряних тривог суттєво впливають на стан економіки України, яка й без того перебуває у кризовій ситуації. Бізнесу може допомогти, серед іншого, диференціація сигналів тривог..

На валютному ринку України 18 вересня очікуються різноспрямовані зміни. Долар демонструє тенденцію до зростання, тоді як євро продовжує падати.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 18 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,66 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,60.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,23. У четвер, 17 вересня, офіційний курс гривні до євро був 51,44.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

У Києві поступово повертають кошти за невикористані поїздки в громадському транспорті, придбані за старими тарифами. Гроші зараховують на транспортні картки у застосунку "Київ Цифровий".Як повідомили у Київській міській державній адміністрації, процес повернення коштів відбувається поступово. Очікується, що всі суми мають відобразитися у застосунку орієнтовно до кінця цього тижня — до 20 вересня.Якщо наразі в "Київ Цифровому" відображається лише частина коштів, користувачам радять зачекати. Решта суми має надійти найближчим часом.Водночас повернення може відбуватися не однією сумою. Якщо транспортну картку поповнювали кілька разів, кошти за невикористані поїздки можуть зараховуватися окремими частинами. Наприклад, якщо було три поповнення транспортної картки, сума за кожне з них може відображатися окремо.Пересадковий QR-квиток: що змінилося для пасажирівЯк відомо, у Києві з 1 серпня у пасажирів з'явилася можливість користуватися новим пересадковим QR-квитком, який дозволяє здійснювати необмежену кількість пересадок протягом 90 хвилин після першої валідації.Новий квиток діє в усьому міському транспорті Києва:метро;автобусах;тролейбусах;трамваях;фунікулері.Вартість пересадкового QR-квитка становить 60 гривень. Після придбання він зберігатиметься у застосунку протягом 15 днів. Відлік 90 хвилин розпочинається лише після першої валідації.Протягом цього часу пасажир може необмежено пересідати між маршрутами, повторно скануючи той самий QR-квиток у транспорті або на турнікеті метро.Нагадаємо, з 1 серпня 2026 року у Києві зросла вартість проїзду у більшості маршруток. Головна причина — подорожчанням пального, запчастин та обслуговування транспорту..

В Україні шостий тиждень поспіль знижуються ціни на моркву нового врожаю. Нині фермери продають коренеплід у середньому по 9-15 грн за кілограм, однак учасники ринку не виключають подальшого здешевлення.Про це повідомляє EastFruit. За даними цінового моніторингу, лише за останній тиждень морква в українських господарствах подешевшала приблизно на 10%. Зниження вартості пов'язують передусім зі збільшенням пропозиції та стриманим попитом.Торговельно-закупівельна активність залишається низькою. Фермери намагаються швидше реалізувати великі обсяги моркви середніх сортів, які не розраховані на тривале зберігання.Водночас роздрібні мережі та оптові компанії не поспішають купувати великі партії продукції через повільні темпи продажів. Через це виробники змушені знижувати відпускні ціни, щоб активізувати збут."Додамо, що, незважаючи на зниження цін на моркву, сьогодні ця продукція на ринку України коштує в середньому на 32% дорожче, ніж за аналогічний період минулого року. При цьому ключові учасники ринку не виключають можливості подальшого здешевлення, якщо попит на моркву залишатиметься на нинішньому рівні", — додали експерти.Нагадаємо, огірки наприкінці літа різко подорожчали. За два тижні ціна на популярний овоч зросла втричі — з 10 до 30 гривень за кілограм.Читайте також: Як правильно мити овочі та фрукти: поради експертів.

Кабінет міністрів виділить 789 млн грн із резервного фонду на облаштування антидронового захисту на дорогах, які мають ключове значення для оборони та логістики. Кошти спрямують Агентству відновлення та обласним військовим адміністраціям п'яти областей.Про це повідомив премʼєр-міністр Сергій Корецький.Із загальної суми 357 млн грн отримає Агентство відновлення. Ще 432 млн грн спрямують обласним військовим адміністраціям прифронтових регіонів"Кошти надійдуть Запорізькій, Чернігівській, Дніпропетровській, Донецькій та Херсонській областям", — зазначив премʼєр-міністр.Корецький наголосив, що роботи повинні розпочатися невідкладно та бути завершені якомога швидше.Додамо, в окупованих Олешках на Херсонщині погіршується гуманітарна ситуація: люди залишаються без стабільного постачання продуктів, води та ліків, а спроби самостійно виїхати нерідко закінчуються трагічно. Україна та міжнародні організації намагаються домовитися про евакуацію мешканців, серед яких є діти, однак російська сторона не погоджує гуманітарний коридор..

Польща та деякі країни Європейського Союзу здивовані рішучою заявою президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Вона оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю.Про це повідомили польські журналісти з RMF FM. Вони нагадали, що Польща раніше оголосила про намір взяти участь у другому конкурсі SAFE, аби отримати невикористані кошти інших країн на власні оборонні проекти.Однак після заяви президентки Єврокомісії невідомо, чи кошти, на які розраховувала Варшава в межах другого раунду SAFE та які вона хотіла спрямувати на власні оборонні проєкти, справді залишаться доступними."Такої розмови з Єврокомісією не було. Поки що саме ми, тобто держави-члени, погашаємо кошти за цією позикою, а не Європейська комісія", — зазначив неназваний дипломат ЄС у Брюсселі в розмові з журналістами.При цьому медійники акцентували, що висловлювався він із неприхованим роздратуванням.За словами дипломата, з державами-членами з цього питання не проводилися консультації. А SAFE — це позики, які беруть країни ЄС і які згодом потрібно погасити. Тому частина столиць вважає, що саме держави повинні мати вирішальний голос у питанні використання залишків коштів.Інший співрозмовник RMF FM у Брюсселі розповів, що Єврокомісія хоче спрямувати кошти, що залишилися після SAFE, на спільні проєкти з українськими компаніями, зокрема, на "Фрею", тобто антибалістичну коаліцію.Медійники з’ясували, що на робочих зустрічах Єврокомісії досі лише натякали, що розглядаються зміни щодо використання залишків коштів. Однак країни-члени відповіли тоді, що такі зміни спочатку потрібно узгодити з ними.Здивування поляків іще більші тому, що наразі навіть невідомо, скільки коштів насправді залишиться в цьому фонді. Країни-члени мають час до кінця жовтня, щоби надати Єврокомісії інформацію про реалізацію проєктів. Лише тоді можна підрахувати, скільки коштів фактично залишиться невикористаними.Донедавна неофіційно йшлося про близько 10 мільярдів євро. Італії виділено майже 15 мільярдів євро, але вона досі не підписала угоду на всю зарезервовану для неї суму. Рим розмірковує над впливом цієї позики на бюджетний дефіцит. Також у випадку з Угорщиною, якій виділено близько 16 мільярдів євро, ще немає впевненості, чи встигнуть вони підписати угоду вчасно. Лише після завершення цього етапу можна буде сказати, скільки коштів насправді повернеться до загального фонду."Наразі країни ЄС, які беруть участь у програмі SAFE, лише незначною мірою використали кошти на програми спільно з Україною. Європейська комісія, своєю чергою, хоче знайти кошти для Києва, який скаржиться на бюджетний дефіцит у видатках на оборону", — зробили висновок аналітики RMF FM.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Верховна Рада в першому читанні та в цілому схвалила угоду про участь України в Європейському оборонному фонді. Це допоможе залучати фінансування для спільних проектів..

У проєкті Державного бюджету України на 2027 рік видатки загального фонду на соціальну сферу за напрямами Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності зростають до 540,3 мільярда гривень. Це на 72,6 мільярда гривень більше, ніж передбачено у бюджеті на 2026 рік.Як повідомляють у Мінсоцполітики, проєкт бюджету, схвалений урядом, уже подано на розгляд Верховної Ради України. Документ передбачає фінансування пенсій, субсидій та інших гарантованих державою виплат. Водночас планують збільшити ресурс на підтримку сімей із дітьми, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та громадян із низькими доходами, а також на розвиток соціальних послуг."У час, коли основна частина ресурсів держави спрямована на оборону, зберегти соціальні програми та посилити частину з них було непросто. Це велика спільна робота Мінсоцполітики та Мінфіну, складні розрахунки й пошук можливостей у дуже обмеженому бюджеті", — зазначив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін.За його словами, запропоновані видатки дають змогу виконати соціальні зобов’язання держави.Пенсії та субсидіїНа пенсійне забезпечення у 2027 році планують спрямувати 292,8 мільярда гривень трансферту до Пенсійного фонду. Це на 41,5 мільярда гривень більше, ніж у бюджеті-2026.На житлові субсидії передбачено 42,3 мільярда гривень. Ще 6,5 мільярда гривень заклали на соціальну підтримку окремих категорій громадян. Йдеться, зокрема, про постраждалих від Чорнобильської катастрофи, ветеранів війни, людей, які постраждали внаслідок війни, та членів сімей загиблих.Гроші на підтримку сімей із дітьмиОдним із пріоритетів проєкту бюджету називають підтримку родини — від народження дитини до початку навчання у школі. На відповідні програми передбачено понад 38 мільярдів гривень.Фінансування сімейних форм виховання має становити 7,8 мільярда гривень. Ще 1,7 мільярда гривень планують спрямувати на оздоровлення дітей, а 0,8 мільярда гривень — на житло для дитячих будинків сімейного типу.Допомога людям з інвалідністюУ проєкті бюджету також збільшено видатки на підтримку людей з інвалідністю. Державна допомога особам з інвалідністю з дитинства має зрости у 2,4 раза — до 29,6 мільярда гривень.На забезпечення допоміжними засобами реабілітації та високофункціональними протезами планують спрямувати 11,5 мільярдів гривень. На підтримку дітей з інвалідністю та їхню соціальну інтеграцію — 23,3 мільярда гривень. Підтримка ВПОДля внутрішньо переміщених осіб у проєкті бюджету планують зберегти щомісячну допомогу на проживання та розширити житлові й соціальні програми. Загальний обсяг фінансування за цим напрямом становитиме 46,8 мільярдів гривень.Крім того, громади мають отримати 1,5 мільярда гривень субвенції на формування житлових фондів у сільській місцевості для евакуйованих людей та ВПО.Соціальні послуги та допомога людям із низькими доходамиНа розвиток соціальних послуг у бюджеті-2027 закладено 2,7 мільярда гривень. Із них 1,8 мільярда гривень передбачено на продовження роботи та розвиток мережі Центрів життєстійкості у громадах.На підтримку людей із низькими доходами планують спрямувати 31,9 мільярда гривень. Зокрема, 9,2 мільярда гривень із цієї суми передбачено на Базову соціальну допомогу. Ще 0,2 мільярда гривень закладено на інформаційну політику єдності та сприяння поверненню українців з-за кордону.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

Якщо людина проживала у Чорнобильській зоні у 1986–1993 роках, але сьогодні не має документального підтвердження цього факту, вона може звернутися до спеціальної комісії. Уряд розширив перелік таких випадків і продовжив відповідний експеримент до 30 вересня 2026 року.Як повідомили на сторінці Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, це необхідно для призначення доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, наданий у зв'язку із проживанням станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року на цих територіях.Рішенням, зокрема, розширено перелік випадків, коли людина може звернутися до тимчасової комісії для встановлення відомостей про своє постійне проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи в період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року. Йдеться про ситуації, коли відповідні дані відсутні у паспорті громадянина України у формі книжечки, в Єдиному державному демографічному реєстрі або у відомчій інформаційній системі ДМС.Також уряд продовжив строк реалізації експериментального проєкту щодо внесення до реєстру територіальної громади відомостей про проживання таких осіб в зоні безумовного (обов’язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року — до 30 вересня 2026 року. Це дозволить більшій кількості людей скористатися механізмом підтвердження даних, якщо історична інформація про їхнє місце проживання не була своєчасно внесена до державних реєстрів.Мета рішення — забезпечити справедливий підхід до людей, які мають право на доплату до пенсії, однак не можуть реалізувати його через відсутність або неповноту відомостей в державних інформаційних системах не з власної вини.Експериментальний проєкт діє з жовтня 2025 року. Він запроваджений для випадків, коли підтвердити факт постійного проживання станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року на території населених пунктів, віднесених до зони безумовного (обов’язкового) відселення та зони гарантованого добровільного відселення, у стандартний спосіб неможливо — зокрема через втрату або знищення документів, руйнування житла, проживання разом із батьками або зміну місця проживання в межах відповідних зон. На рівні обласних військових адміністрацій було створено вісім тимчасових комісій, які розглядають такі звернення. Реалізація урядового рішення не потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету. Виплати здійснюватимуться в межах коштів, уже передбачених за бюджетною програмою фінансового забезпечення пенсійних виплат і надбавок.Нагадаємо, частина пенсіонерів може розраховувати на посилену державну підтримку. Кабінет міністрів України переглянув розміри гарантованих виплат для окремих категорій громадян..

Сили оборони України потребують великої фінансової підтримки 2027 року. Значну частину з необхідних коштів могли би надати наші союзники з-за кордону.Про це заявив прем'єр-міністр України Сергій Корецький, який у дописі в Telegram-каналі звернув увагу на деякі пріоритету майбутнього бюджету."Сьогодні уряд схвалив й у визначений законом термін передав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2027 рік. Це бюджет країни, що воює. Наше ключове завдання — забезпечити потреби безпеки й оборони та зберегти фінансову стійкість", — зазначив він.За його словами, лише на оборону в цьому проєкті бюджету передбачено 4 трлн 885 мільярдів гривень. Це майже 44% ВВП. Додатково партнери надають Україні матеріально-технічну допомогу. Це ракети, зброя, техніка, снаряди, засоби ураження й інше."Ми розраховуємо, що це буде не менше одного трильйона гривень, і це навіть більше ніж цього року. Проте хочу наголосити, що потреби сил оборони на 2027 рік значно вищі. Вартість війни стає дорожчою. Працюємо над фіналізацією точних розрахунків", — зауважив очільник українського уряду.Він запевнив, що уряд і всі органи влади працюють над тим, щоби знайти джерела для покриття цих потреб."Ми чітко усвідомлюємо, що Україна власними доходами може покрити лише частину своїх видатків. А отже, відповідальна та злагоджена робота з партнерами є фундаментом наповнення державного бюджету та покриття всіх необхідних витрат і потреб. Військових і соціальних", — акцентував прем’єр-міністр.На його переконання, уряд, парламент та інші органи влади мають чітко та вчасно виконувати взяті на себе зобов’язання. Лише так держава матиме змогу збільшити фінансування освіти, медицини, соціальних програм, пенсій."Зокрема, на освіту передбачаємо 328,5 мільярда гривень, на медицину — 292,5 мільярда. Це більше, ніж цього року. Зростає фінансування соціальних програм, підтримки ветеранів і ВПО, житла. Більше ресурсу мають отримати регіони та громади для відновлення, розвитку та підвищення якості життя людей. Усі ці параметри відображені в проєкті бюджету", — зауважив головний урядовець України.Ще одним важливим пріоритетом він назвав те, щоби допомогти вистояти економіці в умовах радикальної інтенсифікації російських атак. На програми підтримки бізнесу передбачено 96 мільярдів гривень — майже вдвічі більше, ніж цього року. Це доступне кредитування, гранти та підтримка оборонних інновацій. Також передбачене окреме фінансування на страхування воєнних ризиків.Документ уже у Верховній Раді. Всі міністри і він, за його словами, особисто готові до плідного діалогу з парламентом і розраховують на підтримку народних депутатів."Головне завдання — забезпечити Україні не тільки спроможність захищатися, а й завдавати ефективних ударів у відповідь і гарантувати українцям необхідну підтримку", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

У вівторок, 15 вересня, Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради проєкт закону про державний бюджет на 2027 рік. Пріоритетом, як і попередніми роками, залишається фінансування сектору безпеки й оборони.Про це повідомив сайт Верховної Ради України. Там вказано, що документ передано на розгляд керівництву, відповідному комітету та надано на ознайомлення.Ще наприкінці липня прем'єр-міністр України Сергій Корецький інформував, що уряд розпочав підготовку проєкту держбюджету на 2027 рік."Завдання уряду — подати проєкт держбюджету до Верховної Ради у встановлений законом термін — до 15 вересня", — заявляв очільник українського уряду.Він зазначав, що документ має відповідати головним завданням — зміцненню обороноздатності, забезпеченню фінансової стійкості та продуманої соціальної політики.У середині червня Кабінет міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки. Вона є основою для складання проєкту державного бюджету України.Документ передбачає два сценарії розвитку подій — базовий, за якого безпекова ситуація суттєво покращиться з 2027 року, та сценарій стійкості, який враховує можливість тривалішого перебігу воєнних дій.Саме базовий сценарій покладено в основу показників бюджетної декларації. За базовим сценарієм:реальний ВВП має зрости на 4,5% 2027 року, на 5,3% 2028 року та на 6,7% 2029 року;номінальний ВВП прогнозували на рівні 11,53 трильйона гривень 2027 року та має зрости до 14,95 трильйона гривень 2029 року;інфляція, за прогнозом, має поступово сповільнюватися — з 8,9% у грудні 2027 року до 5,1% у грудні 2029 року;середньомісячна заробітна плата прогнозується на рівні 35 010 гривень 2027 року та 44 083 гривні 2029 року;курс долара на кінець 2027 року очікується на рівні 48,3 гривні.Прожитковий мінімум на одну особу планують встановити на рівні 3 559 гривень на місяць. Для працездатних осіб він становитиме 3 691 гривня, а для непрацездатних — 2 878 гривень. Остання сума є базою для розрахунку мінімальної пенсії.Водночас для визначення посадових окладів прокурорів, податківців, митників та працівників окремих державних органів пропонується залишити окремий "заморожений" прожитковий мінімум — 2 331 гривня.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

Президент України 15 вересня підписав закон №4955-IX, який передбачає підвищення соціальних виплат дітям з інвалідністю та людям з інвалідністю з дитинства. Нові правила також передбачають розширення соціальних послуг для сімей, які виховують дітей з інвалідністю.Як повідомляє пресслужба Міністерства соціальної політики. сім'ї та єдності України, Верховна Рада ухвалила документ у другому читанні 19 серпня. За закон проголосував 331 народний депутат.Виплати зростуть із 2027 рокуОдна з ключових змін закону — новий підхід до визначення розмірів державної соціальної допомоги. Її розмір розраховуватимуть на основі базової величини.З 1 січня 2027 року базова величина становитиме не менше 4000 гривень. Надалі її розмір визначатимуть щороку відповідно до закону про Державний бюджет України.Для дітей з інвалідністю основна державна соціальна допомога становитиме 200% базової величини — тобто не менше 8000 гривень на місяць.Окремо передбачена надбавка на догляд:не менше 4000 гривень — для дитини з інвалідністю, якщо ЛКК підтвердила потребу в догляді;не менше 8000 гривень — для дитини з інвалідністю підгрупи А.Таким чином, щомісячна підтримка становитиме:8000 гривень — базова допомога дитині з інвалідністю;12000 гривень — якщо додатково встановлено потребу в догляді;16000 гривень — для дитини з інвалідністю підгрупи А.Перерахунок надбавок на догляд, які були призначені до набрання чинності законом, проводитимуть автоматично. Додатково звертатися для цього не потрібно.Для дітей, інвалідність яких пов’язана з пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я внаслідок вибухонебезпечних предметів, передбачене додаткове збільшення державної соціальної допомоги. Її розмір зростатиме на 50%.Скільки отримуватимуть люди з інвалідністю з дитинстваЗакон також передбачає підвищення виплат повнолітнім людям з інвалідністю з дитинства. За умови базової величини не менше 4000 гривень щомісячна державна соціальна допомога становитиме:I група — не менше 8000 гривень;II група — не менше 4000 гривень;III група — не менше 3000 гривень.Для людей з інвалідністю першої групи також передбачена надбавка на догляд. Для підгрупи А вона становитиме не менше 8000 гривень, а загальна сума виплат — не менше 16000 гривень.Для підгрупи Б надбавка становитиме не менше 4000 гривень. Загалом така людина отримуватиме не менше 12000 гривень на місяць.Додаткові виплати для одиноких людей з інвалідністюОкрему норму передбачили для одиноких людей з інвалідністю з дитинства II та III груп, яким офіційно встановили потребу в постійному догляді.Вони матимуть право на надбавку в розмірі не менше 3000 гривень. У результаті загальний розмір підтримки становитиме:не менше 7000 гривень — для II групи;не менше 6000 гривень — для III групи.Держава фінансуватиме нові соціальні послугиЗакон передбачає не лише збільшення грошових виплат, а й розширення соціальної підтримки сімей. Зокрема, запроваджується комбінована соціальна послуга раннього втручання для сімей із дітьми від народження до чотирьох років, які мають порушення розвитку або ризик їх виникнення.Послугу включать до переліку соціальних послуг загальнонаціонального значення. Її фінансування здійснюватиметься з державного бюджету на постійній основі.Окрім того, упродовж 2027-2031 років держава фінансуватиме низку послуг для дітей з інвалідністю та їхніх родин, а саме:супровід під час інклюзивного навчання;комплексний розвиток та догляд дітей з інвалідністю;тимчасовий відпочинок для батьків або осіб, які їх замінюють, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю, особами з інвалідністю або важкохворими дітьми.Також відповідно до закону зміниться підхід до виплат дітям з інвалідністю, які перебувають на повному державному утриманні. Частину коштів зараховуватимуть на особисті рахунки дітей. Нагадаємо, Кабінет міністрів ухвалив рішення про одноразову грошову допомогу "Зимова підтримка" для вразливих категорій населення, які проживають на прифронтових територіях. Читайте також: Нові банківські реквізити для соцвиплат: як змінити їх онлайн.