# гроші

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні та в цілому законопроєкт №16037-д щодо спрощення адміністрування податку на додану вартість (ПДВ). Як повідомили у Міністерстві фінансів України, документ доопрацювали на основі урядового законопроєкту №16037. Він передбачає спрощення адміністрування ПДВ, розвиток електронної взаємодії між платниками податків і контролюючими органами, а також удосконалення порядку складання податкової звітності та накладних.Зокрема, документ пропонує запровадити такі зміни:Автоматичне заповнення звітності. Усі платники ПДВ зможуть отримати можливість попереднього автоматичного заповнення податкової звітності та накладних на основі інформації з інформаційних систем Державної податкової служби. Порядок та обсяги визначатиме Міністерство фінансів.Зміна звітного періоду для ФОП. Фізичні особи-підприємці — платники ПДВ зможуть самостійно обирати між місячним і квартальним звітними періодами.Збільшення порогу для перевірок. Порогову суму бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення ПДВ, декларування якої дає підстави для позапланової документальної перевірки, пропонують підвищити зі 100 тисяч гривень до одного мільйона гривень.Нові правила складання податкових накладних. Платники зможуть складати зведені податкові накладні під час постачання товарів або послуг покупцям, які не є платниками ПДВ, у разі отримання попередньої оплати. При цьому не потрібно буде дотримуватися вимог щодо безперервності та ритмічності постачання.У Міністерстві фінансів зазначили, що законопроєкт розробили на виконання міжнародних зобов’язань України перед Європейським Союзом та Міжнародним валютним фондом. Його ухвалення є однією з ключових умов для отримання макрофінансової допомоги.Важливо! Наразі йдеться про рекомендацію профільного комітету Верховної Ради, а не про остаточне ухвалення законопроєкту парламентом.Нагадаємо, з 1 січня 2027 року в Україні запроваджують нові правила оподаткування доходів, отриманих громадянами через цифрові платформи та онлайн-майданчики. Державна податкова служба самостійно розраховуватиме суми податків для осіб, чий річний прибуток перевищуватиме встановлені ліміти.Читайте також: Нові податкові правила з 2027 року: кому знизять ставку до 10%.

У четвер, 5 листопада, Україна отримала ще 4,36 мільярда євро від Європейського Союзу в межах Ukraine Support Loan.Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, із них 3,7 мільярда євро — макрофінансова допомога та 660 мільйона євро — оборонний компонент.Як відзначив очільник уряду, кошти спрямують на пріоритетні бюджетні видатки та першочергові потреби Сил оборони. Він наголосив, що в умовах постійних російських атак ця підтримка критично важлива для зміцнення нашої обороноздатності та збереження фінансової стійкості держави."Дякую президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісарам Валдісу Домбровскісу та Андрюсу Кубілюсу, а також усім державам-членам ЄС за послідовну підтримку України. Продовжуємо працювати з європейськими партнерами, щоб решта передбаченого фінансування надійшла вчасно та в повному обсязі", — додав Корецький.Зауважимо, раніше повідомлялося, що Європейський Союз виділив Україні ще 2,86 мільярда євро в межах оборонного компонента Ukraine Support Loan. Ця сума піде на потреби Сил оборони для захисту українців від рашистських обстрілів.Нагадаємо, ухвалення чергового траншу італійської військової підтримки для України знову опинилося на паузі через політичне очікування в Римі. Урядовці в Італії затягують графіки відправлення нового озброєння, орієнтуючись на політичні розклади у Сполучених Штатах..

Національний банк України не підтримує законопроєкт №10225-д про обіг віртуальних активів у його нинішній редакції. Регулятор заявив, що документ містить ризики для монетарного суверенітету, фінансової стабільності та економічної безпеки країни.У НБУ наголосили, що підтримують врегулювання ринку віртуальних активів відповідно до європейського підходу MiCA, міжнародних стандартів і рекомендацій Міжнародного валютного фонду. Водночас розвиток цього ринку, за позицією регулятора, не повинен створювати загроз для фінансової системи України.Нацбанк зазначив, що брав активну участь в опрацюванні законопроєкту разом із народними депутатами, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), представниками ринку, державними органами та міжнародними партнерами.Однак фінальна редакція документа, рекомендована профільним комітетом Верховної Ради до другого читання, не врахувала низки принципових домовленостей. У НБУ також заявили, що отримали її лише пізно ввечері напередодні засідання Комітету.Заступник голови НБУ Олексій Шабан озвучив зауваження регулятора під час засідання, проте формат обговорення, за оцінкою Нацбанку, не дав змоги провести повноцінну фахову дискусію.Які три ризики законопроєкту назвав НБУУ Національному банку виділили три основні проблеми документа.Неконтрольований допуск іноземних токенівЗаконопроєкт передбачає можливість виходу на український ринок іноземних токенів, які фактично можуть виконувати функції електронних грошей, але не підпадають під відповідне регулювання та нагляд у країнах їхньої емісії.На думку НБУ, це створює загрози для монетарного суверенітету, платіжної інфраструктури та фінансової стабільності.Регулятор наполягає, що повинен мати повноваження оцінювати ризики таких токенів і за необхідності обмежувати їхній обіг в Україні.Регуляторні прогалини та нерівні вимогиУ НБУ вважають, що спрощений допуск іноземних віртуальних активів не повинен дозволяти обходити вимоги, встановлені для аналогічних українських активів.Інакше, застерігають у Нацбанку, окремі сегменти ринку можуть залишитися поза належним державним наглядом. Тому правила допуску іноземних активів мають унеможливлювати регуляторний арбітраж і забезпечувати однаковий підхід до контролю ризиків.Ризики монополізації та корупціїЩе одне зауваження стосується авторизації учасників ринку Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Спочатку НБУ пропонував не встановлювати кількісних обмежень для операторів торговельних майданчиків за умови дотримання ними визначених вимог.Згодом заради компромісу Нацбанк погодився з пропозицією НКЦПФР обмежити на першому етапі кількість таких операторів трьома юридичними особами, яких мали визначити за результатами конкурсного відбору.Однак у фінальній редакції законопроєкту, як зазначили в НБУ, не визначено чіткої кількості операторів, які зможуть працювати протягом перших п'яти років. Відповідне рішення повністю залишається на розсуд НКЦПФР без належних запобіжників від обмеження конкуренції.У Нацбанку наголошують на необхідності встановити прозорі правила авторизації та усунути ризики монополізації й можливих корупційних зловживань.Що вимагає НацбанкУ НБУ підкреслили, що розвиток ринку віртуальних активів і захист фінансової стабільності можуть відбуватися одночасно. Однак для цього необхідні чіткі правила, належне регулювання та ефективний контроль за ризиками.Водночас неврахування принципових зауважень регулятора унеможливлює підтримку законопроєкту № 10225-д у його нинішній редакції.Національний банк закликав парламентарів доопрацювати документ за участю всіх сторін законодавчого процесу та врахувати висловлені зауваження.У регуляторі також заявили про готовність продовжувати співпрацю задля створення умов для розвитку ринку віртуальних активів без загроз для довіри до гривні, фінансової стабільності та економічної безпеки України.Як відомо, 4 листопада Комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт №10225-д про регулювання ринку віртуальних активів в Україні до другого читання. Нагадаємо, раніше видання Reuters писало, що північнокорейські хакери здійснили один із найбільших рейдів у історії криптовалютного ринку, заграбаставши колосальну суму з біржі Binance. Аналітики блокчейну встановили, що кібератаку було реалізовано за лічені хвилини через десятки різних мереж.Читайте також: В Україні вперше арештовану криптовалюту передали державі.

Енергетики, комунальники та залізничники, які відновлюють об’єкти критичної інфраструктури після російських атак в осінньо-зимовий період щомісяця отримуватимуть додатково 30 тисяч гривень.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."За ініціативи президента України Міненерго невідкладно розробило проєкт рішення щодо поновлення програми доплат для ремонтних бригад, а уряд сьогодні підтримав це рішення", — зазначив він.За його словами, державна допомога надаватиметься працівникам, залученим до ремонтних робіт на об’єктах електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення.Також додаткові гроші отримуватимуть ті, хто працює на об’єктах залізничного транспорту загального користування у період найсуворіших погодних умов — з листопада до березня."Виплати розпочнемо вже цього місяця", — наголосив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України.Координуватимуть експериментальний проєкт Міністерство енергетики та Мінінфраструктури."Дякуємо всім фахівцям, які, попри надзвичайно складні безпекові та погодні умови повертають світло, воду та тепло до наших міст і домівок", — акцентував урядовець."Ваша мужність, професійність і самовідданість — приклад справжньої незламності", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, 28 жовтня пресслжуба "Укренерго" інформувала, що власники генерувальних установок можуть отримувати оплату від "Укренерго" за надання допоміжної послуги із забезпечення резервів заміщення. Тобто підтримка енергосистеми від населення оплачується..

Уряд спрямував 26,5 мільйона гривень державної субвенції на придбання житла для внутрішньо переміщених осіб. Кошти отримали вісім областей, де планують придбати 53 будинки для тимчасового проживання переселенців.Про це повідомили у Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України.Фінансування надійшло на рахунки обласних військових адміністрацій Волинської, Дніпропетровської, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Харківської, Херсонської та Чернівецької областей. Ці регіони звернулися по кошти для реалізації експериментального проєкту із забезпечення ВПО житлом у сільській місцевості.Згідно із затвердженим урядом розподілом коштів, у межах першого траншу передбачено придбання 53 будинків у 19 територіальних громадах.Де придбають будинки для переселенцівЖитло планують придбати у таких громадах:Волинська область — Вишнівська громада;Дніпропетровська область — Петриківська та Широківська громади;Київська область — Ташанська, Кожанська, Згурівська, Таращанська, Медвинська, Узинська, Іванківська, Томашівська, Кагарлицька та Студениківська громади;Кіровоградська область — Світловодська громада;Миколаївська область — Арбузинська, Казанківська та Веселинівська громади;Харківська область — Близнюківська громада;Чернівецька область — Веренчанська громада.У міністерстві зазначили, що громадам надають юридичний супровід під час придбання будинків. Крім того, спільно з міжнародними та гуманітарними партнерами вже організували закупівлю меблів і побутової техніки для облаштування майбутніх осель.За словами заступниці міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Тетяни Кірієнко, до пошуку й облаштування житла залучають громади, Ради ВПО, громадські та благодійні організації, а також міжнародних партнерів."Ми забезпечуємо координацію зусиль громад, рад ВПО, громадських і благодійних організацій та міжнародних партнерів задля пошуку й облаштування будинків для родин ВПО, щоб люди якнайшвидше змогли заселитися, облаштувати свій побут та інтегруватися в громадах", — наголосила вона.У Мінсоцполітики також повідомили, що пошук нових будинків для проживання переселенців у сільській місцевості триває. Долучитися до цього процесу можуть ради ВПО, громадські та благодійні організації, а також волонтери, які допомагатимуть підбирати житло з урахуванням потреб родин.Нагадаємо, уряд запровадив зміни у програму "єОселя". Введено окрему модель кредитування для молодих родин.Читайте також: В Україні змінили правила житлових ваучерів для ВПО: хто більше не отримає до 2 млн грн.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили нову злочинну організацію. Її учасники налагодили систематичне надання неправомірної вигоди високопосадовцям правоохоронних органів.Про це повідомили інформаційні ресурси НАБУ. Йдеться про безперешкодну діяльність шахрайських колцентрів та інших незаконних бізнесів."Організатором був раніше неодноразово засуджений чоловік, який залучив до злочинної діяльності чинних високопосадовців СБУ, Офісу генерального прокурора, Національної поліції та представників кримінального середовища", — йдеться в повідомленні.У НАБУ пояснили, що під прикриттям правоохоронців учасники організації забезпечували функціонування шахрайських колцентрів, які ошукували громадян України й іноземців, продаж наркотичних засобів, а також незаконне виробництво контрафактних цигарок і підробленої іноземної валюти.Крім того, організовували сплановані напади, викрадення та завдання тілесних ушкоджень в інтересах злочинної організації. До її складу було залучено щонайменше 12 осіб.Що відомо про операцію "Карфаген"Це масштабна антикорупційна спецоперація НАБУ та САП, спрямована на викриття та ліквідацію злочинної організації, яка системно "дахувала" мережу нелегальних шахрайських кол-центрів в Україні.Злочинне угруповання забезпечувало власникам нелегальних шахрайських кол-центрів захист від кримінального переслідування та блокування розслідувань в обмін на щомісячні хабарі. Загальна сума задокументованої неправомірної вигоди перевищила один мільярд гривень.За версією слідства, очолював угруповання Сергій Кропива (на плівках НАБУ фігурує під псевдонімом "Канцлер") — колишній заступник начальника департаменту Офісу Генерального прокурора.Серед фігурантів і підозрюваних:Сергій Кропива ("Канцлер") — підозрюється у створенні злочинної організації та легалізації майна (відправлений судом під варту із заставою 120 мільйонів гривень);Єлизавета Івахненко ("Муза") — близька особа Кропиви, підозрюється у легалізації коштів (застава 20 мільйонів гривень);Сергій Куций ("Камрад") — водій Кропиви, підозрюється в легалізації коштів (застава три мільйони гривень);Олександр Дидич — адвокат, підозрюється в легалізації майна (застава 15 мільйонів гривень);Отримані злочинним шляхом гроші (понад 89,9 мільйона гривень) виводилися через придбання елітної нерухомості (зокрема, апартаментів у Буковелі, квартир у Києві), дорогих годинників, ювелірних виробів, автомобілів і через криптовалюту.На тлі розслідування і обшуків у вересні 2026 року у відставку подав генеральний прокурор Руслан Кравченко, чиє ім'я та оточення також згадувалося в контексті розслідувань. Він виїхав із країни.Нагадаємо, що 14 вересня, президент України Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генерального прокурора..

Дефіцит Фонду підтримки енергетики України — 450 мільйонів євро, з яких 100 мільйонів потрібно на кабелі. Це пов’язано з тим, що Росія збільшила атаки на українську енергетику.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль за підсумками зустрічі з послами країн G7, Євросоюзу та NB8."Росія наростила атаки на нашу енергетичну інфраструктуру. Ми були до цього готові. 235 споруд захисту другого рівня ефективно прикривають ключові енергетичні елементи. За пів року зафіксований єдиний факт ураження балістичною ракетою об’єкта в захисті", — зазначив він.За його словами, близько 20 тисяч спеціалістів залучені до відновлювальних робіт. Громадам надали з хабів понад вісім тисяч тонн обладнання. Все це дозволяє відновлювати обʼєкти за дні, а не місяці."Майже 800 мільйонів євро надійшло до Фонду підтримки енергетики України від початку року. Вдячні за цю допомогу. Водночас маємо потребу ще в 450 мільйонах євро, з яких 100 мільйонів — на кабелі", — акцентував український міністр.Він додав, що ще 500 мільйонів євро необхідні для ремонту пошкодженого російським дроном нового безпечного конфайнменту на Чорнобильській АЕС. Україна розраховує на підтримку в залученні відповідного фінансування.Перший війпрем’єр поінформував послів про реформи в енергетиці: оновлення керівних органів державних енергокомпаній за принципами ОЕСР, модернізацію правової рамки для інтеграції з ЄС, розвиток відновлюваної та децентралізованої генерацію.Україна також розпочала процес приєднання до Агенції з ядерної безпеки ОЕСР, що є важливим кроком до повноправного членства в цій організації."Вдячний послам за те, що стоїте пліч-о-пліч з українцями під час російських атак. Вдячні за незмінну підтримку. Розраховуємо на продовження допомоги у зміцненні нашої стабільності напередодні зими", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, український міністр також розповів, що російські загарбники спрямували три дрони по підстанції, яка є критично важливої для стабільної роботи Хмельницької АЕС..

У Росії вперше вирішили перенести виплату зарплат військовим за грудень на січень. Це пов’язано з різким зростанням бюджетного дефіциту наприкінці року.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на проєкт наказу Міноборони Росії.Там зазначається, що, розпочинаючи з 2026 року, щорічна зарплата військовослужбовцям за грудень виплачуватиметься в січні наступного року.На відміну від попередніх норм, які вимагали здійснювати розрахунки до кінця поточного року за практикою ще радянських часів, гроші перераховуватимуть у період з 11 по 21 січня.При цьому нововведення торкнеться не всіх. Військовослужбовці, які беруть участь у прямій агресії проти України, й надалі отримуватимуть грудневі виплати дочасно — до 25 грудня.Таким чином російський уряд намагається збалансувати грошові потоки, переносячи значну частину масштабних державних видатків на наступний фінансовий період.Очікується, що державні видатки Росії цього року перевищать початковий план приблизно на 10% і досягнуть 48,5 трильйона рублів (602 мільярди доларів).Через це прогнозований дефіцит за підсумками року зросте до 7,3 трильйона рублів (90,5 мільярда доларів), або до 3,2% ВВП, тоді як ще у вересні цей показник становив близько 2,2%."Таке перевищення зумовлене величезними витратами на війну проти України. Бюджетні плани Кремля свідчать про збереження високих військових витрат на найближчі роки, що вказує на підготовку російського диктатора до багаторічної війни", — зауважили аналітики видання.У пояснювальній записці до проєкту бюджету зазначається, що виплати особовому складу протягом наступних трьох років становитимуть від 9% до 10,4% від загальних витрат на національну оборону.Фінансовий тиск на бюджет також посилюється через постійне збільшення чисельності збройних сил. Зокрема, у вересні Путін підписав указ про збільшення штатної чисельності армії до 2 441 630 осіб, серед яких 1 550 500 є безпосередньо військовослужбовцями.Загалом від початку повномасштабного вторгнення 2022 року встановлена кількість військових у Росії зросла більш ніж на пів мільйона людей.Нагадаємо, раніше різні світові агенції зазначали, що Кремль готується до затяжної війни та різко збільшує витрати на армію, повністю відмовившись від планів щодо їх стримування. Прогнозовані оборонні видатки сягнуть рекордних показників і навантажать державні фінанси агресора..

Офіс генерального прокурора України відкрив справу проти фігуранта розслідування щодо мережі шахрайських кол-центрів Сергія Кропиви. Йдеться про службове підроблення.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на виконувача обовʼязків генерального прокурора Антона Ковальського.Він поінформував, що службове розслідування встановило численні факти використання Кропивою службового автомобіля не за призначенням, відсутності на роботі та безпідставного отримання коштів."Службове розслідування щодо Кропиви завершено. Ми констатували вчинення ним дисциплінарного проступку. Окремо я зареєстрував стосовно Кропиви кримінальне провадження та доручив розслідування ДБР", — зазначив Ковальський.Розслідування встановило також, що Сергій Кропива повідомляв, що перебував на службовому місці, але фактично міг перебувати у Буковелі.Антон Ковальський розповів, що в перший день роботи ліквідував посаду, яку займав Сергій Кропива. Йдеться про заступника начальника департаменту з міжнародної співпраці.За результатами службового розслідування Ковальський звернувся щодо Кропива до контрольно-дисциплінарної комісії прокуратури, яка за результатами розгляду може звільнити фігуранта "Карфагену" з органів прокуратури."Кропива — класичний приклад людини, яка потрапила в систему органів прокуратури за якимись незрозумілими зв'язками, а не через свої ділові якості", — зазначив Ковальський.Що відомо про операцію "Карфаген"Це масштабна антикорупційна спецоперація НАБУ та САП, спрямована на викриття та ліквідацію злочинної організації, яка системно "дахувала" мережу нелегальних шахрайських кол-центрів в Україні.Злочинне угруповання забезпечувало власникам нелегальних шахрайських кол-центрів захист від кримінального переслідування та блокування розслідувань в обмін на щомісячні хабарі. Загальна сума задокументованої неправомірної вигоди перевищила один мільярд гривень.За версією слідства, очолював угруповання Сергій Кропива (на плівках НАБУ фігурує під псевдонімом "Канцлер") — колишній заступник начальника департаменту Офісу Генерального прокурора.Серед фігурантів і підозрюваних:Сергій Кропива ("Канцлер") — підозрюється у створенні злочинної організації та легалізації майна (відправлений судом під варту із заставою 120 мільйонів гривень);Єлизавета Івахненко ("Муза") — близька особа Кропиви, підозрюється у легалізації коштів (застава 20 мільйонів гривень);Сергій Куций ("Камрад") — водій Кропиви, підозрюється в легалізації коштів (застава три мільйони гривень);Олександр Дидич — адвокат, підозрюється в легалізації майна (застава 15 мільйонів гривень);Отримані злочинним шляхом гроші (понад 89,9 мільйона гривень) виводилися через придбання елітної нерухомості (зокрема, апартаментів у Буковелі, квартир у Києві), дорогих годинників, ювелірних виробів, автомобілів і через криптовалюту.На тлі розслідування і обшуків у вересні 2026 року у відставку подав генеральний прокурор Руслан Кравченко, чиє ім'я та оточення також згадувалося в контексті розслідувань. Він виїхав із країни.Нагадаємо, що 14 вересня, президент України Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генерального прокурора..

В Україні оголосили масштабні торги на постачання продовольства для військових підрозділів на наступний рік. Оборонне відомство суттєво оновило стандарти якості харчових продуктів та переглянуло очікувану вартість добового комплекту.Про це повідомляє Міністерство оборони України.Оголошення тендерів та оновлення вимогАгенція ресурсного забезпечення "Державний оператор тилу" (АОЗ ДОТ) оголосила закупівлю харчових продуктів для ЗСУ та Державної спеціальної служби транспорту (ДССТ). Очікувана вартість закупівель харчування на 2027 рік становить 43,8 млрд грн. Фахівці оновили описи всіх 360 позицій у каталозі продуктів. Серед ключових змін у вимогах:додали інформацію про калорійність, білки та жири;встановили норму вмісту води в замороженому м'ясі — не більше 5%;визначили мінімальні й максимальні розміри овочів і фруктів.Вартість комплекту та організація торгівОчікувана вартість комплекту харчування на одну людину становить 181,74 гривні. Для порівняння, у 2026 році вона складала 171,48 гривні. Зростання пов'язують із подорожчанням енергоносіїв та інфляцією. Водночас остаточну ціну визначать після проведення торгів.Закупівлю поділили більш ніж на 20 лотів та оголосили заздалегідь, щоб постачальники встигли підготуватися, а військові отримували продукти вчасно.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що українським захисникам на передовій постачатимуть оновлені сухпайки. Вони розроблені з урахуванням результатів опитування в застосунку "Армія+"..

У жовтні 2026 року Росія може експортувати близько трьох мільйонів тонн зерна замість звичних для осені понад шість мільйонів тонн. Попри високий урожай, країна постала перед логістичними труднощами через проблеми з транспортуванням Чорним морем.Росія зібрала близько 135 мільйонів тонн зерна, однак не може повною мірою експортувати врожай через проблеми з логістикою. За прогнозами, у жовтні обсяги відвантаження становитимуть близько трьох мільйонів тонн, як повідомляють росЗМІ.Президент Російського зернового союзу Аркадій Злочевський зазначив, що це вдвічі менше за звичні осінні показники, які перевищують 6 мільйонів тонн. Для порівняння, у жовтні минулого року Росія експортувала 5,6 мільйона тонн зерна.За даними видання, у 2025 році Росія зібрала 141,2 мільйона тонн зерна, зокрема 91,1 мільйона тонн пшениці. Нинішній урожай також наближається до торішнього рівня, а прогнозований обсяг може перевищити 144 мільйони тонн.Росія шукає альтернативні маршрути експортуЧерез труднощі з перевезенням зерна Чорним морем російське Міністерство сільського господарства розглядає альтернативні шляхи постачання. Однак кожен із них має суттєві обмеження.Зокрема, у відомстві допускають використання Північного морського шляху, проте наразі такий варіант вважають економічно недоцільним. Для нього потрібні спеціалізовані криголами, відповідна портова інфраструктура та дороге страхування.Частину вантажопотоків уже намагаються перенаправити до Балтійського моря за участю Російської залізниці та трейдерів. Водночас ці обсяги не здатні компенсувати загальне скорочення експорту.Обмеженими залишаються й можливості збільшити постачання до Китаю. Однією з перешкод є заборона КНР на імпорт російської озимої пшениці. На цю культуру припадає від двох третин до трьох чвертей усього врожаю зерна в Росії.Що створює проблеми для аграріївЧерез труднощі з експортом російські зерносховища переповнюються, а надлишок продукції тисне на внутрішні ціни. Перенаправлення перевезень із південних регіонів на схід або північ не розв'язує проблему, адже дорожча логістика знижує конкурентоспроможність зерна на зовнішніх ринках.Якщо ситуацію з транспортуванням не вдасться виправити, аграрії можуть скоротити посівні площі. Відсутність можливості доставляти врожай до портів призводить до накопичення надлишків і падіння цін, що загрожує прибутковості сільськогосподарського виробництва.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Росія вперше використала арктичний морський маршрут для експорту зерна на тлі ускладнення торгівлі через Чорне море та побоювань щодо безпеки перевезень Балтійським морем. Першу партію зерна почали завантажувати в порту Мурманська, звідки продукцію планують відправити до Марокко..

Українцям змінять правила призначення державної фінансової підтримки через перехід на уніфіковану базову виплату. Нова система передбачає гнучкі терміни виплат — від трьох місяців до довічного утримання — залежно від життєвих обставин сім'ї.Про це йдеться на сайті Верховної Ради України.Умови надання допомогиПрезидент України підписав закон №5012-IX "Про базову соціальну допомогу" 28 жовтня 2026 року. Документ запроваджує єдиний підхід до підтримки громадян і родин, які опинилися в складних обставинах або перебувають у кризових ситуаціях. Відповідно до ухвалених норм, тривалість надання грошових виплат залежатиме від конкретних умов, у яких перебуває заявник:три місяці — для родин, які опинилися у кризовій ситуації;шість місяців — для сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах;один рік — для багатодітних родин;довічно — для окремих пільгових категорій осіб, визначених законодавством.Водночас Кабінет міністрів України отримав повноваження визначати випадки, коли допомога, призначена на пів року, зможе продовжуватися автоматично ще на аналогічний термін.Розрахунок розміру виплатБазова соціальна допомога виплачуватиметься щомісяця у грошовій формі. Її суму розраховуватимуть індивідуально — на основі складу сім'ї, середньомісячного сукупного доходу та поточного майнового стану. Для об'єктивного оцінювання потреб інформацію отримуватимуть безпосередньо з державних електронних реєстрів.Важливою гарантією для громадян є те, що підсумкова розрахована сума допомоги не може бути меншою за загальний розмір усіх державних виплат, які людина чи родина отримувала до моменту звернення. Нова програма має об'єднати такі напрями соціальної підтримки:допомогу малозабезпеченим сім'ям;виплати на дітей одиноким матерям;допомогу на дітей у багатодітних родинах;тимчасову державну допомогу дітям у передбачених законом випадках;державну соціальну допомогу особам з інвалідністю та людям, які не мають права на пенсію.Терміни запуску нової системиЗакон вводиться в дію з 1 січня 2028 року. Саме з цього моменту розпочнеться поетапне впровадження нового механізму призначення базової виплати. Протягом 2028 року отримувачі визначених видів допомоги зможуть поступово перейти на нову систему. Фінансування виплат здійснюватиметься з державного бюджету України, а також із залученням інших джерел, не заборонених чинним законодавством.Нагадаємо, Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №15094, який передбачає перехід до нової моделі державної підтримки сімей із низькими доходами..

У листопаді 2026 року на українців чекають важливі зміни, які стосуватимуться оплати комунальних послуг, оформлення субсидій, банківського обслуговування та міжнародних посилок. Крім того, для окремих категорій громадян передбачені вікові доплати до пенсій, а батькам першокласників варто не пропустити завершення терміну оформлення державної допомоги.На що варто звернути увагу українцям у листопаді 2026 року та які важливі дати не можна пропустити — у матеріалі TrueUA.Субсидії на опалювальний сезон: коли потрібно подати документиОдне з найважливіших питань листопада — оформлення житлових субсидій на опалювальний сезон 2026-2027 років. За інформацією Пенсійного фонду України, більшості домогосподарств субсидії на новий опалювальний період перепризначають автоматично. Тому повторно звертатися до установи тим, у кого не змінилися обставини, не потрібно.Водночас окремим категоріям громадян необхідно подати нову заяву та декларацію. Зокрема, це стосується тих, хто оформлює субсидію вперше, орендує житло, має внутрішньо переміщених осіб у складі домогосподарства або повідомляє про зміни в майновому стані чи складі сім'ї.Кінцевий термін подання документів — 30 листопада 2026 року. Якщо звернутися в жовтні або листопаді та мати право на допомогу з початку опалювального сезону, субсидію призначать від 1 жовтня. У разі пізнішого звернення виплати нараховуватимуть із місяця подання заяви. Документи можна подати через сервісний центр Пенсійного фонду, поштою або онлайн через електронний портал ПФУ.Тарифи на газ та електроенергію: чи зростуть платіжкиУ листопаді побутових споживачів не очікує автоматичне підвищення основних тарифів на газ та електроенергію. Зокрема, для клієнтів компанії "Нафтогаз України" вартість природного газу залишатиметься на рівні 7,96 гривні за кубометр. Чинний тарифний план "Фіксований" передбачений до 30 квітня 2027 року. Водночас ціна електроенергії для населення становитиме 4,32 гривні за кВт·год. Для окремих домогосподарств з електроопаленням діятиме пільгова ставка — 2,64 гривні за кВт·год у межах установленого місячного ліміту 2000 кВт·год. Обсяги понад цей показник оплачуватимуться за стандартною ціною.Варто враховувати, що незмінність тарифів не означає незмінності сум у платіжках. Із початком опалювального сезону витрати домогосподарств можуть збільшитися через зростання споживання газу, електроенергії та тепла.Пенсії у листопаді: кому передбачені доплатиЗагального підвищення пенсій для всіх українців у листопаді 2026 року не передбачено. Водночас продовжать діяти щомісячні вікові доплати для пенсіонерів, які досягли відповідного віку. Їхній розмір становить:від 70 до 74 років — 300 гривень;від 75 до 79 років — 456 гривень;від 80 років — 570 гривень.Такі надбавки нараховуються автоматично, тому додатково звертатися до Пенсійного фонду не потрібно. Водночас право на доплату залежить від установлених законодавством умов, зокрема загальний розмір пенсійної виплати не повинен перевищувати визначений граничний показник."Ощадбанк" змінює тарифи: за які рахунки доведеться платити 150 гривеньІз 1 листопада 2026 року в "Ощадбанку" набудуть чинності зміни до тарифів на обслуговування окремих поточних рахунків. Йдеться про неактивні рахунки, до яких не оформлено платіжну картку. Вартість їхнього обслуговування становитиме 150 гривень. Про нововведення банк повідомив 2 жовтня 2026 року.Важливо, що зміни не стосуються автоматично всіх клієнтів установи. Новий тариф передбачений саме для визначеної категорії неактивних рахунків без платіжних карток. Клієнтам, які мають такі рахунки, варто перевірити умови обслуговування та за необхідності звернутися до банку.Воєнний стан і загальну мобілізацію в Україні продовжили: до якої дати діятимуть обмеженняВоєнний стан і загальна мобілізація в Україні продовжують діяти у листопаді 2026 року. Верховна Рада ухвалила рішення про продовження обох правових режимів ще на 90 днів — до 29 січня 2027 року.Відповідні рішення народні депутати підтримали 26 жовтня 2026 року. За продовження воєнного стану проголосували 293 парламентарі, а за продовження загальної мобілізації — 281 народний депутат. Новий термін дії воєнного стану та загальної мобілізації розпочався 31 жовтня 2026 року. Відповідно, упродовж листопада ці заходи залишатимуться чинними.Таким чином, у листопаді 2026 року в Україні продовжують діяти передбачені законодавством правила воєнного стану та мобілізаційні заходи. Їх подальша тривалість залежатиме від наступних рішень Верховної Ради України.Воєнний стан в Україні запровадили 24 лютого 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Відтоді парламент регулярно ухвалює рішення про його продовження разом із загальною мобілізацією.Кабмін урізав ліміти: що змінилося в правилах бронювання від мобілізаціїУкраїнським урядом 26 жовтня опубліковано постанову з оновленими нормами бронювання працівників від призову. Реформа передбачає скорочення лімітів до 95%, стислі терміни на переоформлення броні в "Дії" та жорсткі санкції за порушення військового обліку.Згідно з документом, для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетичної галузі встановлюється максимальний поріг бронювання на рівні до 95% від загальної кількості військовозобов'язаних працівників. Забронювати персонал понад цей показник відтепер можна буде виключно за окремим мотивованим рішенням профільних міністерств.У межах запровадження реформи створено Координаційний центр, основним завданням якого стане ретельна перевірка підприємств через державні реєстри. У разі виявлення невідповідностей цей орган матиме повноваження позбавляти організації статусу критично важливих для економіки.Жорсткі терміни та санкції для керівників. На перегляд усіх критеріїв і подальше оформлення додаткової броні через портал "Дія" уряд виділив підприємствам рівно 10 днів. Окрім того, якщо на підприємстві будуть зафіксовані грубі порушення правил військового обліку, його керівництву можуть повністю відмовити у наданні квот на бронювання працівників.Закінчення війни у листопаді: Зеленський розкрив деталі розмови з американцямиУкраїна підтвердила готовність до роботи тристоронніх технічних груп, однак вимагає від перемовин чітких і відчутних результатів. Якщо зустріч у листопаді не приведе до повного припинення війни, сторони мають домовитися про проміжні кроки — від енергетичного перемир'я до обміну "всіх на всіх". Про це президент України Володимир Зеленський заявив в ефірі телемарафону "Єдині новини".Українська сторона висловлює готовність до проведення тристоронніх перемовин на рівні технічних груп, однак наполягає на тому, що їхня робота має принести конкретний підсумковий результат. Повноцінне припинення бойових дій можливе лише за безпосередньої участі лідерів держав, проте певні практичні рішення мають бути ухвалені вже під час перших контактів. Президент відверто розповів про деталі діалогу з американською стороною:"Ми готові до тристоронніх перемовин технічних груп, які повинні вийти з конкретним результатом. Американці запитали в мене: "Яку ти хочеш конкретику?" Я сказав: "Дивіться, закінчення війни може бути в листопаді під час зустрічі технічної групи?" Без лідерів воно повністю не буде. Окей, якщо цього немає, тоді дайте енергетичне перемир'я, море, зерно, обмін всіх на всіх або зустріч лідерів. Безумовно, це результат. Результат — це можливість".Глава держави наголосив, що сформований перелік вимог — це не ультрарадикальні претензії, а конструктивні пропозиції для забезпечення реального переговорного процесу. Конкретні рішення у сфері енергетики, експорту зерна та визволення людей стануть гарантією серйозності намірів учасників. Крім того, днями президент Володимир Зеленський анонсував важливі переговори в Туреччині та заявив, що Україна розраховує в листопаді вийти на нові дипломатичні формати, які обговорюються вже тривалий час.Також Зеленський повідомив про продовження роботи з усіма партнерами щодо протиповітряної оборони та амуніції для винищувачів F-16."Ми готуємо нові рішення найближчим часом. Я дякую всім, хто реально допомагає", — зазначив президент. Посилки з Європи: ЄС запроваджує новий збірЩе одне нововведення стосується міжнародної торгівлі та відправлень невеликих товарів. Із 1 листопада 2026 року в Європейському Союзі почне діяти новий митний збір Union Handling Fee. Його розмір становитиме 2 євро за товарну позицію у відповідних невеликих комерційних відправленнях.Збір запроваджують для покриття витрат митних органів на обробку та перевірку товарів, які надходять до ЄС, зокрема через інтернет-торгівлю. Це нововведення може вплинути на українських підприємців, які продають товари покупцям у країнах Євросоюзу, а також на витрати учасників міжнародної торгівлі. Водночас новий платіж не означає автоматичного стягнення 2 євро з кожного українця за будь-яку отриману міжнародну посилку. Його застосування залежить від виду відправлення та правил імпорту до ЄС."Пакунок школяра": коли завершується прийом заявокБатькам першокласників також варто звернути увагу на важливу дату. Програма державної допомоги "Пакунок школяра" передбачає одноразову виплату в розмірі 5000 гривень на кожну дитину, яка пішла до першого класу у 2026 році.Кошти можна використати для придбання необхідних школярам товарів. Останній день подання заявок на отримання допомоги — 1 листопада 2026 року. Тому батькам, які ще не скористалися програмою, варто перевірити можливість оформлення виплати через застосунок "Дія".Тепло чи морози: чого очікувати від погоди в листопадіЛистопад 2026 року в Україні обіцяє бути близьким до кліматичної норми за температурою та кількістю опадів. Як повідомили синоптики "Укргідрометцентру", середня місячна температура повітря в Україні очікується на рівні +1…+7°C.Місячна кількість опадів очікується на рівні 34-77 мм. У високогір’ї Карпат прогнозують 77-100 мм. Загалом це становитиме 80-120% кліматичної норми.Читайте також:На яку допомогу можуть розраховувати багатодітні сім’ї у 2026 роціХто має право на бронювання від мобілізації у 2026 роціВиплати для переселенців у 2026 році: як оформити, хто і скільки отримає.

Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення має підтримати привабливість гривневих заощаджень, обмежити тиск на валютному ринку та сприяти поступовому зниженню інфляції до цілі 5%.Як пояснили в НБУ, попередні кроки з посилення процентної політики вже підтримали інтерес до гривневих активів. Спочатку ставки за депозитами почали переглядати невеликі банки, а протягом останнього місяця до них долучилися й великі фінустанови зі значною часткою ринку.На тлі цих змін попит на гривневі заощадження залишався високим. Населення продовжувало збільшувати вкладення у гривневі депозити та облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) у національній валюті.У Нацбанку зазначили, що підвищення облікової ставки в жовтні має посилити вплив попередніх рішень і надалі підтримувати привабливість гривневих активів. Ще однією причиною такого кроку стало посилення тиску на валютному ринку. За даними регулятора, це пов’язано зі скороченням експорту та погіршенням економічних очікувань на тлі інтенсифікації російських атак на бізнес і цивільне населення.У НБУ розраховують, що підвищення ставки:допоможе обмежити цей тиск;зберегти контрольованість очікувань;поступово наблизити інфляцію до цільового рівня 5% на горизонті політики.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Нагадаємо, станом на 1 жовтня 2026 року обсяг готівки в обігу в Україні сягнув 973 мільярди гривень. Це на 46,7 мільярда гривень, або 5%, більше, ніж на початку року, коли цей показник становив 926,3 мільярда гривень. .

З 1 січня 2027 року в Україні запроваджують нові правила оподаткування доходів, отриманих громадянами через цифрові платформи та онлайн-майданчики. Державна податкова служба самостійно розраховуватиме суми податків для осіб, чий річний прибуток перевищуватиме встановлені ліміти.Про це повідомляє Державна податкова служба України.Коли податок розрахує податковаОрган контролю за податковою адресою фізичної особи – продавця визначатиме податкове зобов'язання, якщо:дохід від продажу товарів через кілька цифрових платформ сукупно перевищує 2 000 євро за календарний рік;річний дохід перевищив 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановлені на 1 січня звітного року.Податкова визначатиме суму доходу та податку на підставі звітів операторів платформ, податкових розрахунків, інформації від компетентних органів інших держав у межах міжнародного автоматичного обміну та інших наявних відомостей. Якщо дохід і сума вже утриманого податку зазначені в іноземній валюті, їх перераховують у гривні за офіційним курсом НБУ на 1 січня відповідного звітного року.Скільки буде часу на сплатуКоли податковий орган визначить суму податку до сплати, він надішле платнику податкове повідомлення-рішення з детальним розрахунком. Таке повідомлення мають надіслати або вручити до 1 липня року, наступного за звітним. Після отримання документа платник податків матиме 60 днів, щоб сплатити зазначену в ньому суму.ФОП отримує інші доходиДоходи, не пов'язані з діяльністю через цифрові платформи, оподатковуватимуться за загальними правилами Податкового кодексу України.Коли почнуть діяти нові правилаОподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, за новими правилами розпочнеться 1 січня 2027 року. Міжнародний автоматичний обмін інформацією про такі доходи застосовуватиметься після приєднання України до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (DPI MCAA).Отже, якщо ви продаєте товари через кілька онлайн-майданчиків, важливо враховувати сукупний дохід за рік, а не лише надходження з кожної платформи окремо. Перевищення встановлених порогів може стати підставою для визначення податкового зобов'язання органом контролю.Нагадаємо, 29 жовтня Державна податкова служба України приєдналася до угоди DPI MCAA, яка створює правову основу для автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи..