# гроші

Жіноча тенісна асоціація опинилася в центрі чергового скандалу, заблокувавши українську ініціативу зі збору коштів для військових. Тенісистка Олександра Олійникова жорстко відреагувала на дію асоціації, звинувативши її у подвійних стандартах та лояльності до російських гравчинь.Про це сама спортсменка повідомила у своїх соціальних мережах.Суть конфлікту та заборона від WTAОлійникова зазначила, що під час благодійного онлайн-аукціону планувалося зібрати кошти для Роти НРК 413-го окремого полку безпілотних систем "Рейд" СБС ЗСУ. Переможці торгів мали отримати Сертифікат Почесного Благодійника та два ексклюзивні гостьові перепустки (Player's Guest) на турнір National Open 2026 у Торонто, що триватиме наступні два тижні.Втім, керівництво WTA заблокувало ініціативу, заявивши про порушення норми щодо "продажу акредитацій", попри те, що на аукціоні розігрувався саме благодійний сертифікат."Друзі, на жаль, маю повідомити, що ми були змушені скасувати аукціон. На аукціоні мав розігруватися сертифікат почесного благодійника. І так, я хотіла побачити цю людину серед своїх гостей на турнірі. Ми постійно бачимо на турнірах WTA запрошених благодійників, які роздають вітаміни вагітним жінкам в Африці. Але люди, які допомагають рятувати життя українців, для WTA, очевидно, небажані. Саме тому було застосовано правило про "продаж акредитації", хоча на аукціоні був запропонований сертифікат, який не має жодного відношення до самої акредитації", — написала Олійникова.Звинувачення у подвійних стандартахУкраїнська тенісистка наголосила, що надати статус гостя людям, які допомагають захищати Україну, було її особистим бажанням та виявом вдячності. Вона висловила сподівання, що місцева діаспора та канадські вболівальники у Торонто дадуть належну оцінку діям асоціації. Крім того, Олійникова вказує на очевидний контраст у ставленні WTA до представників країни-агресора, які вільно виступають на престижних змаганнях."Водночас на цьому турнірі беруть участь гравчині, які активно підтримують російську владу та осіб, що підтримують агресію проти України. Але тут WTA чомусь не бачить жодної проблеми і спокійно надає таким персонам платформу для здобуття публічності та заробітку. Попри те, що такі дії російських гравців мають ціль мотивувати росіян вбивати людей в Україні та несуть пряму загрозу моєму життю. WTA, щиро перепрошую, що моє небажання тихо здохнути створює вам такі проблеми", — підсумувала тенісистка.Нагадаємо, візит українських тенісисток на весілля колишньої росіянки Дар'ї Касаткіної спровокував гучний скандал всередині національної збірної. Тенісистка Олександра Олійникова відкрито звинуватила колег у байдужості та спільних вечірках із представниками країни-агресорки в Афінах..

Малозабезпечені родини, одинокі матері та багатодітні сім'ї у серпні можуть розраховувати на базову соціальну допомогу від держави. Виплата розраховується з вихідної суми 4 500 гривень на людину, проте для її призначення потрібно відповідати суворим майновим та фінансовим критеріям.Принципи розрахунку у серпніВ Україні продовжує діяти експериментальна програма, покликана спростити систему державної підтримки для малозабезпечених громадян. Замість оформлення низки окремих допомог родина може отримувати один уніфікований щомісячний платіж. Основні параметри нарахування виплати у серпні 2026 року:базова величина: становить 4 500 гривень;100% базової суми (4 500 гривень) розраховують на першого члена сім'ї, кожну дитину віком до 18 років, а також на осіб з інвалідністю I чи II групи;70% базової суми (3 150 гривень) враховують для кожного наступного повнолітнього члена родини.Підсумковий розмір допомоги визначається як різниця між загальною сумою базових величин для всіх членів сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом.Приклад розрахунку. Родина з двох дорослих та однієї дитини має сукупну базову суму 12 150 гривень (4 500 + 3 150 + 4 500). Якщо щомісячний дохід такої сім'ї становить 7 020 грн, розмір щомісячної виплати від держави складе 5 130 гривень.Хто має право на допомогу та кому можуть відмовитиПерейти на нову систему можуть отримувачі виплат для малозабезпечених, одинокі матері, багатодітні сім'ї, а також особи, які отримують тимчасову допомогу на дітей, чиї батьки ухиляються від сплати аліментів або їхнє місце перебування невідоме. Водночас у призначенні виплат можуть відмовити за наявності таких факторів:працездатні особи: якщо у складі сім'ї є повнолітні люди (від 18 до 60 років), які протягом розрахункового періоду сумарно понад три місяці не працювали, не навчалися, не проходили військову службу, не мали статусу ФОП та не перебували на обліку в Центрі зайнятості. (Виняток роблять для тих, хто доглядає за дітьми, особами з інвалідністю або людьми, старшими 80 років);великі заощадження та покупки: здійснення покупок, оплата робіт чи послуг на суму понад 100 тис. грн протягом останніх 12 місяців, або наявність депозитів чи ОВДП на таку ж суму. (Медичні, освітні послуги та комунальні платежі в межах норм при цьому не враховуються);майно та транспорт: володіння більш ніж одним автомобілем, з року випуску якого минуло менше ніж 15 років, або наявність другої квартири/будинку.Важливо. Друге житло не враховується, якщо воно розташоване на тимчасово окупованих територіях, у зоні бойових дій, знищене або непридатне для проживання, а також якщо це кімната у гуртожитку чи об'єкт незначної площі. Як подати заяву на виплатуУ серпні 2026 року подати документи можна двома способами:Онлайн: через застосунок "Дія" (доступно для родин, склад яких автоматично підтверджується через державні реєстри).Особисто: у територіальному відділенні Пенсійного фонду України (якщо потрібна додаткова документальна перевірка складних випадків).Нагадаємо, деякі українці мають право на субсидію та пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Однак між цими двома допомогами існує суттєва різниця. Детальніше — у матеріалі TrueUA.Читайте також: Субсидії по-новому: хто отримає автоматично, а кому відмовлять.

В Україні чинний механізм обстеження та підтвердження фактів знищення житла на територіях активних бойових дій працює із значними затримками. Через недосконалість бюрократичних процедур сотні українців місяцями не можуть отримати передбачені державою компенсації.Про це повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець у своєму Telegram-каналі.За даними омбудсмана, станом на літо 2026 року в державному Реєстрі зафіксовано майже 300 тисяч пошкоджених або повністю знищених житлових будинків. Однак чинна постанова Кабміну № 815 не дозволяє комісіям швидко підтверджувати руйнування у зоні активних бойових дій."На територіях активних бойових дій чинний механізм... не забезпечує оперативного встановлення факту знищення житла. Через це люди місяцями не можуть отримати передбачену державою компенсацію", — зазначив Лубінець.Як приклад системної проблеми, омбудсман навів історію мешканця Мирнограда Донецької області. Чоловік подав заяву ще у вересні 2025 року, але через бездіяльність місцевої комісії майже 10 місяців не міг розпочати процедуру оформлення виплат. Справу вдалося зрушити з мертвої точки лише після особистого втручання Уповноваженого.Загалом до Офісу омбудсмана вже надійшло 989 звернень від громадян, які зіткнулися з подібними перепонами. У 354 випадках порушені права вдалося поновити, проте сама проблема залишається системною."Ще за попереднього складу Уряду я тричі звертався з пропозиціями врегулювати ці питання: затвердити методику дистанційного обстеження, уніфікувати роботу комісій та спростити процедури для людей із територій бойових дій і тимчасово окупованих територій. На жаль, ці пропозиції так і не були реалізовані", — заявив Дмитро Лубінець.Наразі омбудсман висловлює сподівання, що новосформований Кабінет міністрів України зрештою затвердить необхідні нормативні зміни, адже за кожною затримкою стоять люди, які втратили власний дім.Нагадаємо, у вересні 2025 року Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України, відкрив дві нові категорії для подачі заяв..

Чиновники в російських регіонах побоюються "фінансової спецоперації", в межах якої частину вкладів громадян у банках можуть примусово конвертувати у "військові облігації".Про це повідомило видання The Moscow Times із посиланням на джерела, близькі до урядів декількох суб'єктів Російської Федерації.За чутками, як стверджують співрозмовники медійників, в облігації, які стануть безстроковими або з довгим терміном погашення, можуть конвертувати вклади вище за певний розмір — наприклад, 1,5-2,8 мільйона рублів.Не виключив такий сценарій для поповнення скарбниці країни й один із депутатів Державної думи Росії."Ти дефіцит бюджету бачив? Чим, окрім кишень, його тепер покривати?" — сказав парламентар в анонімному коментарі виданню.Аналітики зауважили, що російський Центробанк неодноразово спростовував чутки про нібито "заморожування" вкладів, що готується, називаючи їх "абсурдом" і "безглуздям".Заборона на зняття депозитів у Росії просто "неможлива", зазначав у листопаді 2025 року заступник голови Центробанку Олексій Заботкін."Це матиме руйнівні наслідки для фінансової системи й економіки", — пояснював тоді він.Хоча заборона вільно витрачати гроші обіцяє економічний параліч, в історії Росії (СРСР) такі прецеденти були: 1947 року, після Другої світової війни, відбулася конфіскаційна грошова реформа, в результаті якої в населення експропріювали понад 90% готівки та 16% вкладів в ощадкасах.Також у 1930-их активи вилучали за допомогою арештів і репресій, а крім того, близько 100 тонн золота вилучили через систему Торгсіна, де продукти продавали за цінами — в рази вищими за державні.Нагадаємо, 16 липня видання Bloomberg писало, що російські мільярдери все масовіше виводять гроші за кордон. Вони побоюються втратити свої активи в країні. Це пов’язано зі серією гучних конфіскацій у Росії..

У п'ятницю, 31 липня, Кабінет міністрів України розподілив понад 1,6 мільярда гривень на освіту. Кошти спрямували на розвиток професійної освіти, модернізацію академічних ліцеїв та організацію безоплатного гарячого харчування для школярів.Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, найбільшу частину фінансування — понад 860 мільйонів гривень — спрямують на модернізацію закладів професійної та фахової передвищої освіти. Кошти передбачені для реалізації понад 100 проєктів у різних регіонах України.Фінансування дозволить створити нові навчальні майстерні та лабораторії, оновити обладнання, підвищити енергоефективність закладів, покращити безпеку та забезпечити безбар'єрний доступ. Крім того, уряд завершив розподіл майже 700 мільйонів гривень субвенції для 130 майбутніх академічних ліцеїв у 22 областях України."Кошти спрямують на створення сучасних освітніх просторів: закупівлю навчального, комп'ютерного та мультимедійного обладнання, меблів і оснащення для лабораторій природничих дисциплін та STEM", — наголосив Корецький.До того ж, за словами очільника уряду, 83,6 мільйона гривень передбачено на підтримку громад в організації безоплатного гарячого харчування для учнів початкових класів у восьми прифронтових областях: Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській. Усього у 2026 році на харчування школярів передбачено 14,4 мільярда гривень.Нагадаємо, у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №15440, який покликаний завчасно врегулювати проведення державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2027 року. Ініціатива має на меті створити стабільні законодавчі умови для організації навчального процесу та екзаменів у режимі воєнного стану.Читайте також: Вступають частіше, ніж торік: в Україні зафіксували рекордну кількість абітурієнтів.

Правоохоронці викрили схему привласнення майже 2,4 мільйона гривень бюджетних коштів під час закупівлі паливної деревини для однієї з військових частин на Дніпропетровщині. Серед підозрюваних — колишній начальник квартирно-експлуатаційної служби тилу військової частини та двоє приватних підприємців.Про це повідомила пресслужба Національної поліції України. За даними слідства, у 2023–2024 роках посадовець уклав із підприємцем низку договорів на постачання дров твердих порід для потреб Збройних сил України.Як встановили правоохоронців, основним видом діяльності підприємиці було постачання продуктів харчування, тому вона не мала необхідних ресурсів для виконання таких контрактів. Для реалізації схеми жінка залучила двох спільників, які забезпечували незаконну заготівлю деревини на території природоохоронних об'єктів Дніпропетровської області та її доставку.Учасники оборудки оформлювали фіктивні документи, у яких суттєво завищували вартість поставленої деревини. Після отримання коштів від військової частини підприємиця перераховувала їх на рахунки спільників, які знімали гроші готівкою та розподіляли між усіма учасниками схеми.Загальна сума укладених договорів перевищила 5,7 мільйона гривень, а за висновками експертиз державі було завдано збитків майже на 2,4 мільйона гривень. 22 липня правоохоронці провели дев'ять обшуків у Дніпропетровській, Сумській та Івано-Франківській областях за місцями проживання фігурантів і в офісах підприємств. Трьох учасників схеми затримали."На підставі зібраних доказів колишньому начальнику квартирно-експлуатаційної служби тилу військової частини та двом підприємцям повідомлено про підозру за ч. 4 та ч. 5 ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України. Санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна", — додали у поліції.Нагадаємо, працівники Державного бюро розслідувань під час масштабної спецоперації "Чесний призов", яку проводять спільно з Генеральним штабом ЗСУ в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки по всій Україні, викрили схему незаконного втручання до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг"..

В Україні з 1 вересня запрацює оновлена грантова програма "Власна справа". Максимальний розмір фінансової підтримки для підприємців збільшать до 2,5 млн грн, а для окремих категорій заявників передбачать бонуси, які дозволять отримати до 50% додаткового фінансування.Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України."Чинна версія програми діє до 1 серпня 2026 року. Оновлена стартує з 1 вересня 2026 року", — зазначили у відомстві.Програма передбачатиме два напрями підтримки. Для тих, хто лише планує започаткувати власну справу, базовий розмір гранту становитиме від 100 тис. до 300 тис. грн, а з урахуванням бонусів — до 500 тис. грн. Для підприємців, які хочуть масштабувати бізнес, базова сума допомоги становитиме від 500 тис. до 1,5 млн грн, а максимальний розмір гранту разом із бонусами сягатиме 2,5 млн грн."Розмір гранту залежить від кількості створених робочих місць, регіону, галузі та категорії заявника", — пояснили у міністерстві.Порівняно з чинною версією програми зміняться й умови участі. Якщо раніше діяли окремі мікрогранти з фіксованими сумами у 200 тис. та 350 тис. грн, то тепер запроваджується єдиний механізм із гнучким визначенням розміру гранту. Також для підприємців, які лише відкривають власну справу, більше не буде обов'язковою вимога щодо створення одного чи двох робочих місць. Для бізнесу, який планує масштабування, достатньо створити одне нове робоче місце.Крім того, оновлена програма передбачає систему бонусів. Додаткові 5% до суми гранту отримають молоді підприємці віком від 18 до 25 років. Ще 20% зможуть отримати ветерани, платники ПДВ, власники патентів на винаходи чи корисні моделі, внутрішньо переміщені особи з досвідом підприємницької діяльності або релоковані підприємства, а також заявники, які створять два нові робочі місця.Бонус у 30% передбачено для бізнесу, який працює або планує працювати у прифронтових регіонах, а також для підприємств, що використовуватимуть кошти на відновлення виробничих потужностей, пошкоджених через російську агресію.Найбільше збільшення — 50% — зможуть отримати підприємці, які реалізовуватимуть проєкти у визначених державою пріоритетних секторах економіки."Заявка подається через портал Дія. Далі — перевірка в уповноваженому банку, оцінювання за бальною системою та, за потреби, співбесіда в центрі зайнятості. Рішення ухвалює Державний центр зайнятості. Грант надається у безготівковій формі. Повторно отримати грант можна після підтвердження виконання попереднього проєкту", — додали у повідомленні.Що передувалоГрантова програма "Власна справа" працює з липня 2022 року. За цей час держава ухвалила понад 34 тисячі рішень про надання мікрогрантів на загальну суму майже девʼять млрд грн. Завдяки програмі в Україні створили понад 60 тисяч нових робочих місць.Додамо, впродовж першого півріччя цього року платники податків, включені до Реєстру великих платників на 2026 рік, перерахували до зведеного бюджету України 579,6 мільярда гривень податків, зборів та інших платежів. Ця сума є критично важливою для фінансування державних потреб, адже вона становить 48,8 % усіх податкових надходжень до бюджету країни.Читайте також: Кредитування бізнесу та населення набирає обертів: у Нацбанку оцінили ситуацію.

Львів допомагає мешканцям, які втратили можливість жити у власних домівках через російський ракетний удар 30 липня. Окрім тимчасового прихистку, постраждалі отримуватимуть щомісячну компенсацію за оренду помешкання, щоб мати стабільне місце проживання на час відновлення будинків.Про це повідомив мер міста Львова Андрій Садовий. Посадовець нагадав, що триває вже 15 година аварійно-рятувальних на вулицях Патона і Виговського."За день роботи виїзних ЦНАПів близько 500 мешканців отримали консультації. Ще 32 людям місто надало тимчасовий прихисток, щоб вони мали де переночувати цієї ночі. Надалі вони отримуватимуть щомісячну компенсацію на оренду житла. Доки їхні домівки не будуть відновлені", — зазначив міський голова.Також, як повідомив посадовець, на місці можна оформити компенсацію за вибиті вікна та двері. "Місто допоможе відновити все, що зруйнувала російська ракета. Якщо у вас виникли будь-які запитання чи потрібна допомога, звертайтеся до виїзних ЦНАПів на місці або телефонуйте на гарячу лінію міста за номером 15-80. Ми поруч і зробимо все, щоб допомогти", — зазначив мер.Садовий додав, що станом на вечір семеро постраждалих залишаються в лікарнях. Крім того, за його словами, сьогодні Росія вбила 35-річного Володимира Шандру. Обстріл Львова: що відомо про наслідкиЯк повідомив раніше мер Львова Андрій Садовий, через нічний обстріл у місті загорілися житлові будинки на вулицях Патона та Виговського. Крім того, пошкоджено:21 будинок;дитячий садок і школу.На вулиці Виговського виявили бойову частину ракети, яка не здетонувала, її вже знешкодили. Нагадаємо, вночі 30 липня російські окупанти завдали чергового масованого удару по Україні. Ворог бив безпілотниками та ракетами різних типів.Додамо, вночі 30 липня російські окупанти під час масовано обстрілу України завдали удару балістичною ракетою по Дніпропетровщині. Ворожа ракета "Іскандер-М", випущена із російського Воронежа, атакувала приватний будинок, де проживала багатодітна родина. Через влучання загинули шестеро людей..

Долар продовжив дешевшати вже другий день поспіль, демонструючи стрімке зниження після попереднього зростання. Водночас євро й надалі зміцнює свої позиції щодо гривні, оновивши курс у бік підвищення.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на п'ятницю, 31 липня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,69 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,87. На готівковому ринку долар впав на 10 копійок — 44,30 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 51,27. У четвер, 30 липня, офіційний курс гривні до євро був 51,08.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Національний банк України очікує прискорення зростання цін наприкінці 2026 року. За прогнозом регулятора, інфляція може сягнути 10%.Про це свідчать ключові параметри оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки. Регулятор очікує, що у 2026 році інфляційний тиск посилиться, а найвищого рівня зростання цін буде досягнуто наприкінці року. Основними чинниками прискорення стануть:розширення бюджетних стимулів;зростання витрат бізнесу. Це створюватиме додатковий тиск на ціни та впливатиме на динаміку споживчої інфляції. Водночас НБУ прогнозує поступове уповільнення інфляції у наступні роки. У 2027 році темпи зростання цін мають знизитися до 6,9%, а наприкінці 2028 року інфляція повинна повернутися до цільового рівня у 5%.За оцінками регулятора, стабілізації цін сприятимуть:скорочення бюджетних дефіцитів;послаблення напруги на ринку праці;збільшення врожаїв;покращення ситуації в енергетиці у разі зниження безпекових ризиків.Важливу роль у поверненні інфляції до цільових показників відіграватимуть заходи Національного банку, спрямовані на забезпечення цінової стабільності.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року..

У четвер, 30 липня, правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Про це повідомили на офіційній сторінці регулятора. За оцінками НБУ, підвищення ставки має:підтримати привабливість гривневих активів;вплинути на стабільність валютного ринку;стримати інфляційні очікування. Регулятор очікує, що це допоможе повернути інфляцію до цільового рівня 5% у середньостроковій перспективі.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Чому НБУ підвищив ставкуПопри уповільнення загальної інфляції, внутрішній ціновий тиск продовжує посилюватися. У червні споживча інфляція сповільнилася до 7,2% у річному вимірі завдяки збільшенню пропозиції окремих продуктів харчування. Водночас базова інфляція, яка показує стійкіші цінові тенденції, прискорилася до 8,1% і перевищила очікування НБУ.Основними чинниками зростання цін залишаються:підвищення витрат бізнесу на оплату праці;подорожчання логістики;зростання вартості енергоресурсів;високі інфляційні очікування.Додатковими ризиками залишаються наслідки війни, пошкодження інфраструктури та можливе зростання цін на енергоносії через ситуацію на Близькому Сході.Що означає підвищення ставки для гривніВища облікова ставка робить гривневі інструменти привабливішими для населення та бізнесу. Це має підтримувати попит на депозити й облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), номіновані у гривні.У НБУ очікують, що рішення допоможе:зберегти довіру до гривні;підтримати стабільність валютного ринку;контролювати інфляційні очікування.Українці останні місяці продовжували збільшувати вкладення у строкові гривневі депозити та гривневі ОВДП, що підтримувало попит на національну валюту.Інфляція прискориться, але має сповільнитися у 2027 роціНБУ прогнозує, що у другому півріччі 2026 року інфляція продовжить зростати. Очікується, що за підсумками року споживча інфляція становитиме близько 10%, а базова — 9,2%. Причинами стануть:збільшення бюджетних витрат;зростання зарплатних витрат бізнесу;наслідки попереднього послаблення гривні;подорожчання пального.Водночас у 2027 році інфляція має почати знижуватися й, за прогнозом НБУ, досягти 5% наприкінці 2028 року.Чи вплине рішення НБУ на кредитиРегулятор не очікує суттєвого негативного впливу на кредитування. За даними НБУ, обсяги кредитування наразі зростають більш ніж на 30% на рік. Подальше зростання підтримують:висока ліквідність банків;конкуренція між фінустановами за якісних позичальників;державні програми кредитування.Економіка зростає, але війна залишається головним ризикомЗа оцінками НБУ, у другому кварталі 2026 року реальний ВВП України зріс на 0,8% у річному вимірі. Регулятор покращив прогноз зростання економіки на 2026 рік до 1,8%. Водночас розвиток стримують наслідки російських атак на енергетику, логістику та виробничі підприємства.У 2027-2028 роках НБУ очікує прискорення економічного зростання приблизно до 3% завдяки відновленню виробництва, інвестиціям та стабілізації енергетичного сектору.НБУ допускає подальше підвищення ставкиНаціональний банк заявив, що готовий додатково посилити процентну політику, якщо інфляційний тиск залишатиметься високим. Поточний прогноз передбачає можливе подальше підвищення ставки та повернення до циклу зниження у другому кварталі 2027 року.Наступне засідання правління НБУ з питань монетарної політики заплановане на 17 вересня 2026 року.Нагадаємо, в Україні фіксують ріст інфляції та економічну нестабільність. У Національному банку пояснили, що відбувається.Читайте також: Кредитування бізнесу та населення набирає обертів: у Нацбанку оцінили ситуацію.

Україна отримала черговий транш у розмірі 3,47 млрд євро від Європейського Союзу в межах механізму Ukraine Support Loan. Отримані кошти спрямують на посилення обороноздатності держави та фінансування першочергових потреб.Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецьки. За його словами, отримані кошти будуть спрямовані на посилення оборони України, а також на фінансування першочергових потреб держави.Корецький зазначив, що загалом у 2026 році в межах цього механізму для України передбачено 45 млрд євро."Станом на сьогодні залучено 11,6 млрд євро: 3,2 млрд — на бюджетні потреби та 8,4 млрд — на оборонні", — наголосив прем'єр-міністр.Він також подякував Європейській комісії та державам-членам ЄС за послідовну підтримку України.Механізм Ukraine Support Loan передбачає надання Україні фінансової допомоги для забезпечення бюджетної стійкості, підтримки оборони та фінансування ключових державних потреб.Нагадаємо, нещодавно президент України Володимир Зеленський у Києві провів зустріч із прем’єр-міністром Ірландії Міхолом Мартіном. Так, під час переговорів глава уряду Ірландії оголосив про новий пакет підтримки для України на суму 125 мільйонів євро.Також раніше стало відомо, що Японія може підтримати Україну в налагодженні власного виробництва систем протиповітряної оборони Patriot за американською ліцензією. У цьому не має завадити конституція цієї країни..

Україна опинилася у фінансовій залежності від зовнішніх запозичень, адже внутрішні ресурси не здатні одночасно забезпечувати ведення війни та соціальні виплати. На думку експертів, держава та суспільство ухиляються від необхідності змінювати внутрішній порядок денний.Про це в інтерв'ю TrueUA заявив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.Причини фінансової залежностіЗа словами експерта, фінансового ресурсу, який генерує вітчизняна економіка, недостатньо для одночасного забезпечення оборони та соціальних видатків. Ключова проблема сучасної моделі полягає у її функціонуванні виключно шляхом зовнішніх запозичень.Олег Пендзин так описав ключову загрозу для української держави:"Найбільший ризик нинішньої української моделі полягає в тому, що вона існує виключно завдяки зовнішнім запозиченням. Сьогодні ми не в змозі одночасно вести війну й фінансувати соціальні видатки лише коштом української економіки. Саме тому залежимо від зовнішньої допомоги. І ця залежність зберігається ще й тому, що ми не хочемо нічого змінювати у власному житті", — наголосив він.Історичні паралелі та реалії воєнного часуЗа словами економіста, у часи масштабних військових конфліктів держави вдаються до суворих обмежень, як це робила Велика Британія під час Другої світової війни, запроваджуючи карткову систему та жорсткий контроль ресурсів. В Україні ж спостерігається зовсім інша картина. Характеризуючи поведінку суспільства та роль міжнародних партнерів, експерт зазначив:"Якщо ми хочемо жити так, як у мирний час, достатньо подивитися, як працюють ресторани в Києві, заміські клуби, скільки дорогих автомобілів стоїть поруч. Це що, війна? Хто в цьому винен? Наші партнери чи суспільство? Партнери в цій ситуації дають нам гроші. І, ще раз повторюю, не через велику любов до України — у них є свої мотиви", — зауважив виконавець директор Економічного дискусійного клубу.Пендзин також зазначив, що Україна побудувала систему свого існування у такий спосіб, що сама ввела себе в залежність від зовнішнього фінансування, бо не хоче змінювати внутрішній порядок денний.Нагадаємо, 23 липня Україна отримала другий транш у розмірі близько 690 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду. Гроші скерують на пріоритетні напрямки..

У середу, 29 липня, Кабінет міністрів розподілив 419 мільйонів гривень для шести обласних військових адміністрацій. Ідеться про Сумську, Одеську, Миколаївську, Харківську, Херсонську та Чернігівську області.Про це повідомив премʼєр-міністр Сергій Корецький, який опублікував низку дописів у своєму Telegram-каналі."Ці кошти спрямуємо на оплату роботи працівників обласних і районних військових адміністрацій", — уточнив він.За його словами, в цих регіонах люди живуть і працюють у надзвичайно складних умовах. Тому обов'язок влади — надати всю необхідну підтримку.Також Корецький торкнувся питання відновлення нормальної роботи портів. Над цим зараза працюють уряд, дипломатичний корпус і всі відповідальні державні інституції в режимі 24/7."Це питання на особистому контролі в президента України. Воно має критичне значення для нашої економіки та глобальної продовольчої безпеки", — наголосив він.Очільник Кабміну запевнив, що триває координація роботи з міжнародними партнерами, а також пошук диверсифікації каналів постачань."Особлива роль і залученість у військових. Від них багато залежить", — зауважив прем’єр-міністр України.Також сьогодні уряд оновив статут "Енергоатома". Це дозволить перезавантажити управління компанією та сформувати топ-менеджмент без затягувань і штучних перешкод."Державний "Енергоатом" — це компанія, від стабільної роботи якої залежить енергетична безпека держави. Новий статут запроваджує сучасні стандарти корпоративного управління", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 25 липня прем’єр-міністр України провів онлайн-розмову з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Сторони обговорили низку актуальних тем. Корецький запросив Туска відвідати Київ..

Національний банк України після нетривалого зростання опустив офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта підскочила у ціні. Такі валютні "гойдалки" тривають уже досить довго — іноземна валюта то дешевшає, то дорожчає.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на четвер, 30 липня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,87 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,92. На готівковому ринку долар впав на п'ять копійок — 44,40 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,08. У середу, 29 липня, офіційний курс гривні до євро був 51,06.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, легендарний український морський дрон Sea Baby тепер зображений на пам’ятній монеті. Національний банк України ввів в обіг новий випуск серії "Українська бавовна", присвячений розробці Служби безпеки, яка змінила уявлення про можливості сучасних безпілотних технологій.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.