# гроші

В Україні зафіксували чергове зростання офіційного курсу іноземних валют. Уже 27 жовтня долар США встановить новий історичний рекорд, а євро також помітно додасть у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок, 27 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 45,53 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 45,20.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 50,95. У вівторок, 26 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 50,53.Українці активніше користуються банківськими кредитами: що показала статистика НБУВ Україні зберігаються високі темпи банківського кредитування бізнесу та населення. У вересні 2026 року чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 32% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, а кредити фізичним особам — на 38%. Про це свідчать оновлені оперативні дані Національного банку України (НБУ). За даними регулятора, банки продовжують нарощувати кредитування, попри вплив минулорічного списання проблемних позик на статистику валових кредитів.У грудні 2025 року державні банки списали значний обсяг старих непрацюючих кредитів. Через це показник валового кредитного портфеля зменшився, що й надалі впливатиме на розрахунок річних темпів його зростання протягом 2026 року.Позитивну динаміку демонструють і гривневі кошти на банківських рахунках. У вересні 2026 року їхній обсяг зріс на 21% у річному вимірі на рахунках бізнесу, зокрема суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ. Кошти фізичних осіб збільшилися на 17% порівняно з вереснем 2025 року.Тому для оцінювання реальної динаміки кредитування НБУ рекомендує звертати увагу на чисті кредити. Цей показник дає змогу коректніше оцінити зміни кредитної активності банків без викривлення, пов’язаного зі списанням проблемної заборгованості.Нагадаємо, Національний банк України пропонує спростити процедуру отримання небанківськими фінансовими установами ліцензій на окремі валютні операції. Відповідний проєкт змін до нормативних вимог регулятор виніс на громадське обговорення.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Міністерство оборони провело серію зустрічей у межах візиту спільної місії генерального директорату Європейської комісії з оборонної промисловості та космосу (DG DEFIS) і Європейської служби зовнішніх дій (EEAS) до України. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. Там зазначили, що європейську делегацію очолював заступник генерального директора DG DEFIS Геральд Рюйтерс.Сторони обговорили механізми верифікації та контролю за коштами Кредиту на підтримку України (Ukraine Support Loan), співпрацю в рамках Оборонно-промислового пакту ЄС і України та потреби defense-сектору. Заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Сергій Боєв представив партнерам потреби України у фінансуванні оборонної сфери на 2027 рік. Окремий акцент зроблено на безпілотних системах, роль яких на полі бою постійно зростає. Серед ключових пріоритетів — підтримка виробництва українських FPV-дронів, засобів middle strike та deep strike.Заступниця міністра оборони Ганна Гвоздяр презентувала потенціал українського оборонно-промислового комплексу й окреслила виробничі пріоритети в межах Ukraine Support Loan."Ми активно співпрацюємо з європейськими партнерами та прагнемо конкретних результатів для обидвох сторін. Спільне виробництво — ключ до зміцнення обороноздатності України сьогодні та безпеки Європи в майбутньому", — зазначила вона.Також на зустрічі йшлося про подальшу інтеграцію українського ОПК в оборонно-промислову екосистему ЄС, розширення виробничої кооперації та зміцнення довгострокового партнерства.Питання верифікації, підзвітності та підходів до закупівель із делегацією ЄС обговорив заступник міністра оборони України Мстислав Банік. Пріоритети Міноборони на цьому напрямку:удосконалення законодавства у сфері оборонних закупівель з урахуванням реалій воєнного часу та рекомендацій ЄС;переведення закупівель на конкурентні процедури та подальше виведення торгів на електронні майданчики для мінімізації людського фактора."Ми бачимо, що зростає конкуренція, розширюється ринок, і суттєво економимо кошти. Частина торгів вже успішно відбулася, постачання до війська почалося. Таким чином Міністерство оборони створює просту систему з нульовою толерантністю до корупції та тіньових схем, залишаючись при цьому відкритими перед партнерами", — акцентував Банік.Українська сторона також відзначила позитивну динаміку залучення європейського бізнесу, адже 2026 року європейські оборонні компанії вже брали участь у конкурентних закупівлях, оголошених АОЗ.Ukraine Support Loan — це один із ключових інструментів фінансування оборонних потреб України та розвитку співпраці з європейськими партнерами.Загалом кредит передбачає до 90 мільярдів євро на підтримку України 2026-2027 років: майже 60 мільярдів євро — на оборону, ще 30 мільярдів євро — на бюджетну підтримку. Україна вже отримала майже 16 мільярдів євро. Наразі останній транш на 2,86 мільярда євро надійшов в середині жовтня."Для України надзвичайно важливо залишатися прозорими та підзвітними для партнерів у процесі використання цих коштів. Міністерство оборони дякує ЄС за надійне партнерство, поглиблення співпраці та масштабування оборонного виробництва", — підсумували в українському оборонному відомстві.Нагадаємо, раніше премʼєр-міністр України Сергій Корецький заявляв, що така допомога від партнерів — це більше дронів, систем протиповітряної оборони, ракет і боєприпасів. Це означає надійніший захист наших людей і посилення спроможностей наших захисників на передовій..

Попри складну ситуацію з державними фінансами, підтримка бізнесу залишається одним із пріоритетів уряду. Варто максимально ефективно використовувати наявні ресурси, щоби допомогти підприємцям вистояти.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час виступу на Київському міжнародному економічному форумі. Там він окреслив першочергові кроки."Продовжуємо програми, які довели свою ефективність: "5-7-9%", "Власна справа", гранти для переробних підприємств, підтримку виробників, аграріїв, експортерів", — зазначив він.За його словами, в Кабміні є розуміння того, наскільки важливий для бізнесу доступ до ліквідності. Програма "5-7-9%" є одним із ключових інструментів підтримки."Цього року через високий попит бізнесу на компенсацію відсоткових ставок потрібно 22 мільярди гривень замість передбачених 18 мільярдів гривень. Додаткові чотири мільярди гривень маємо забезпечити. Інструменти підтримки зберігаємо та збільшуємо в проєкті бюджету на 2027 рік", — акцентував очільник українського уряду.Він додав, що окремо триває робота над створенням фонду страхового покриття, який дасть змогу розширити страхування воєнних ризиків і допомогти бізнесу відновлюватися після російських атак.Міжнародні партнери готові підтримати це за умови внеску держави. Модель фонду зараз узгоджується з бізнесом, і саме такі майданчики, як Київський міжнародний економічний форум, допомагають швидше знайти консенсус."Інструмент точно потрібен. Дякую організаторам форуму за простір для чесного діалогу між Урядом і бізнесом. І вкотре дякую нашим підприємцям і їхнім командам за щоденну сумлінну працю та стійкість", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що банки в Україні посилюють вимоги до кредитування бізнесу, підвищують процентні ставки та частіше висувають жорсткіші умови щодо застави. У третьому кварталі 2026 року рівень схвалення заявок на кредити підприємствам знизився вперше із середини 2024 року. Водночас банки очікують зростання кредитних портфелів бізнесу та населення протягом наступних 12 місяців..

Українці, які користуються пільгами на оплату житлово-комунальних послуг, повинні повідомити Пенсійний фонд про зміну місця проживання протягом 30 днів. Водночас сам переїзд не означає автоматичної втрати права на пільгу, однак у деяких випадках її надання залежить від того, де саме проживає людина.Про це повідомили в Пенсійному фонді України.Коли потрібно повідомити ПФУ про переїздЯкщо пільговик змінив зареєстроване, задеклароване або фактичне місце проживання, він має письмово повідомити про це орган Пенсійного фонду протягом 30 днів.Зробити це також може дієздатний повнолітній член сім’ї пільговика, на якого поширюються відповідні пільги. Після повідомлення інформацію про нове місце проживання вносять до Реєстру осіб, які мають право на пільги.Як отримувати пільги за фактичним місцем проживанняПільги на оплату житлово-комунальних послуг надають за зареєстрованим або фактичним місцем проживання людини.Якщо пільговик хоче отримувати допомогу за фактичною адресою, а не за місцем реєстрації, йому потрібно підтвердити, що він справді там проживає. Для цього можна надати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або інший документ, наприклад договір оренди житла.Якщо таких документів немає, фактичне місце проживання можна підтвердити актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства. Його може скласти уповноважена посадова особа виконавчого органу відповідної сільської, селищної або міської ради.Коли місце проживання впливає на право на пільгуУ Пенсійному фонді також звернули увагу, що в окремих випадках право на пільги залежить від місця проживання людини.Зокрема, це стосується пенсіонерів певних професій, які працювали в сільській місцевості. Вони можуть користуватися житловими пільгами лише за умови, що після виходу на пенсію продовжують проживати в сільській місцевості.Нагадаємо, раніше українцям роз'яснили, чи вплине нова державна допомога "Зимова підтримка" на призначення житлових субсидій у майбутньому опалювальному сезоні. Згідно з чинним законодавством, певні види виплат не враховуються під час розрахунку середньомісячного сукупного доходу домогосподарства.Читайте також: Опалювальний сезон розпочався: як отримати субсидію та коли прийдуть гроші.

Розмір пенсійних виплат для осіб з інвалідністю третьої групи у жовтні 2026 року продовжує формуватися за чіткою базовою формулою, яка враховує сплачені страхові внески. Разом із тим, зміна сімейного стану чи поява нових документів про стаж дозволяє пенсіонерам збільшити щомісячні виплати від держави.Про це повідомляє "Судово-юридична газета".Формула розрахунку та причини різниці у виплатахУ жовтні 2026 року пенсії людям з інвалідністю третьої групи продовжують нараховувати за індивідуальними показниками. За загальним правилом страхова пенсія для цієї категорії становить 50% від розрахованої пенсії за віком.Для визначення підсумкової суми Пенсійний фонд враховує офіційний заробіток людини, тривалість страхового стажу та середню заробітну плату, яка використовується під час пенсійних розрахунків. Саме отриманий розмір пенсії за віком стає основою для обчислення виплати по інвалідності.Саме тому двоє людей з однаковою групою інвалідності можуть отримувати зовсім різні суми. Наприклад, за наявності 20–30 років страхового стажу та високої офіційної зарплати розрахована виплата зазвичай буде більшою, ніж у людини з коротким стажем і невеликим заробітком.Якщо розрахована пенсія виявляється нижчою за встановлені державою гарантії, можуть застосовуватися передбачені законодавством доплати, розмір яких залежить від конкретної категорії пенсіонера та чинних умов пенсійного забезпечення.Хто має право на надбавки та спеціальні гарантіїКрім основної пенсії, окремим громадянам можуть призначати надбавки за понаднормовий страховий стаж. Додаткові виплати також передбачені за наявності визначених законом непрацездатних членів сім'ї на утриманні.Спеціальні пенсійні гарантії діють для людей, які отримали інвалідність унаслідок війни, а також для окремих категорій учасників бойових дій. Залежно від статусу та підстав призначення пенсії їхнє забезпечення може відрізнятися від загальних правил.Коли потрібно особисто звертатися до ПФУПри цьому не кожне збільшення пенсії потребує звернення до державних органів. Індексацію та перерахунки, пов'язані зі зміною встановлених державних показників, Пенсійний фонд зазвичай проводить автоматично.Інша ситуація виникає, якщо пенсіонер отримав нові документи про страховий стаж або офіційну зарплату. У таких випадках для врахування додаткових відомостей необхідно подати заяву на перерахунок. Звернутися до Пенсійного фонду також може знадобитися після зміни сімейних обставин, які дають право на певні надбавки (зокрема, поява непрацездатного утриманця). Подати заяву можна трьома способами:особисто в сервісному центрі Пенсійного фонду України;дистанційно через вебпортал електронних послуг ПФУ;через мобільний застосунок ПФУ (доступний для окремих типів звернень).Документи для перерахунку та строки розглядуПеред оформленням перерахунку необхідно підготувати паспорт, реєстраційний номер платника податків (ІПН) та документи, що підтверджують встановлення інвалідності (відповідний висновок експертної команди або чинна довідка МСЕК). Якщо звернення стосується додаткового страхового стажу, знадобиться трудова книжка чи інші підтвердні документи. У заяві потрібно зазначити обставини, на підставі яких пенсіонер просить переглянути розмір виплати.Після отримання необхідних документів Пенсійний фонд розглядає звернення та ухвалює рішення щодо перерахунку. Орієнтовний строк опрацювання становить до 10 днів, після чого заявнику повідомляють результат.Перевірити складові своєї пенсії можна в особистому кабінеті на вебпорталі ПФУ, де окремо відображаються основна сума виплати, призначені доплати та надбавки (зокрема за понаднормовий стаж або утриманців).Нагадаємо, у Пенсійному фонді України нагадали про необхідність проходження фізичної ідентифікації для окремих категорій отримувачів пенсій, страхових виплат і державних соціальних допомог. Процедуру необхідно пройти до 31 грудня 2026 року..

Кабінет міністрів спрямував 187,6 мільйона гривень на відновлення 33 багатоквартирних будинків, пошкоджених внаслідок російської агресії.Про це повідомив прем'єр-міністрів Сергій Корецький. За його словами, кошти розподілять між трьома областями — Дніпропетровською, Сумською та Київською."Кошти з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії надійдуть до місцевих бюджетів", — уточнив Корецький.Як відзначив прем'єр, гроші спрямують на відновлення трьох будинків у Кривому Розі, 20 — у Сумах та 10 — на Київщині. Як очікується, це допоможе понад чотирьом тисячам мешканців якнайшвидше повернутися у свої домівки."В умовах обмежених бюджетних ресурсів продовжуємо знаходити можливість для реалізації проєктів з відновлення, щоб допомагати людям, чиє житло пошкоджене від російських атак", — додав Корецький.Нагадаємо, Україна отримала транш у розмірі п'ятдесят мільйонів євро від міжнародних партнерів для виплати компенсацій громадянам за зруйновані оселі. Фінансування допоможе забезпечити новими домівками тисячі сімей, які постраждали від війни.Також раніше уряд Фінляндії ухвалив рішення спрямувати 50 мільйонів євро на підтримку економічної стійкості та відбудову України. Кошти надійдуть через новий механізм фінансування Групи Світового банку..

На сьогодні базову соціальну допомогу враховують під час обчислення сукупного доходу сім’ї для призначення житлової субсидії. Це передбачено порядком розрахунку середньомісячного сукупного доходу домогосподарства.Про це повідомила пресслужба Пенсійного фонду України.Житлова субсидія — це адресна державна допомога, яку надають вразливим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу домогосподарства.За даними відомства, для призначення виплати очислюється дохід всіх членів сім’ї. Так, до сукупного доходу враховуються, зокрема, призначені соціальні виплати. У ПФУ додали, що житлова субсидія на оплату централізованого, автономного та індивідуального опалення розраховується з урахуванням тривалості опалювального сезону з 16 жовтня по 15 квітня включно."Тобто у жовтні житлову субсидію на оплату централізованого, автономного та індивідуального опалення буде розраховано за 16 днів (з 16 по 31 жовтня) незалежно від кількості днів, протягом яких ця послуга фактично надаватиметься", — зазначили у відомстві.Крім того, громадянам нагадали, що виплата житлової субсидії здійснюється в поточному місяці за попередній. Тобто виплату житлової субсидії за жовтень буде проведено у листопаді.Нагадаємо, в Україні розпочався опалювальний сезон 2026-2027 років. Більшості громадян, які вже отримують житлову субсидію, Пенсійний фонд України перерахує допомогу автоматично. Водночас окремим категоріям громадян необхідно повторно звернутися для оформлення виплат.Додамо, раніше українцям роз'яснили, чи вплине нова державна допомога "Зимова підтримка" на призначення житлових субсидій у майбутньому опалювальному сезоні..

Особи, які до 24 серпня 2026 року набули статусу, що дає право на отримання разової грошової допомоги до Дня Незалежності України, але не отримали виплату, можуть звернутися із відповідною заявою до органу Пенсійного фонду до 1 листопада.Як повідомили у ПФУ, відповідний порядок визначено постановою Кабінету міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1396 "Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах".Як подати заяву на отримання виплатиЗвернутися за разовою грошовою допомогою можна одним із трьох способів:Особисто — у сервісному центрі Пенсійного фонду України або центрі надання адміністративних послуг за задекларованим чи зареєстрованим місцем проживання (перебування).Поштою — надіславши заяву на адресу територіального органу Пенсійного фонду України.Онлайн — через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з накладанням кваліфікованого електронного підпису.Покрокову інструкцію щодо подання заяви через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України можна переглянути у відеоінструкції на YouTube.Як відомо, у серпні Пенсійний фонд України спрямував 1,6 мільярда гривень на грошову допомогу до Дня Незалежності. Разову виплату вже профінансовано для майже 1,5 мільйона українців.Нагадаємо, у Пенсійному фонді України нагадали про необхідність проходження фізичної ідентифікації для окремих категорій отримувачів пенсій, страхових виплат і державних соціальних допомог. Процедуру необхідно пройти до 31 грудня 2026 року..

На Сумщині псевдоадвокатку засудили на 10 років за шахрайство з родинами загиблих і полонених військових. 32-річна жінка видавала себе за адвокатку й ошукала 12 людей на понад три мільйони гривень.Про це повідомили на інформаційних ресурсах Офіс генерального прокурора України."Серед потерпілих — родини загиблих і полонених українських захисників", — ідеться в повідолменні.За підтримання публічного обвинувачення прокурорами Конотопської окружної прокуратури Сумської області суд призначив жінці 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.Установлено, що 2024 року засуджена представлялася адвокаткою з військового права та шукала клієнтів через соціальні мережі."Родинам загиблих і полонених захисників вона обіцяла допомогти з оформленням соціальних виплат, а військовослужбовцям — зі звільненням зі служби. Отримавши гроші, припиняла спілкування", — розповіли про суть справи правоохоронці.Вони додали, що, крім того, жінка ошукувала людей, пропонуючи оренду житла в Сумах. Після отримання авансу зникала."Раніше її вже неодноразово притягували до кримінальної відповідальності за шахрайство. Цього разу суд визнав жінку винною у шахрайстві в особливо великих розмірах (частина 5 статті 190 Кримінального кодексу України)", — підсумували в Офісі генпрокурора України.Нагадаємо, що в серпні у Львові правоохоронці затримали двох чоловіків, яких підозрюють у шахрайстві за схемою "ваш родич потрапив у ДТП". За даними слідства, 72-річний чоловік передав зловмисникам 16 тисяч доларів і 2,6 тисячі євро нібито на термінову операцію для доньки..

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про підозру ще одному учаснику злочинної організації, викритої у межах масштабної спецоперації "Карфаген". Йдеться про колишнього очільника одного з департаментів Офісу генерального прокурора.Про це поінформували інформаційні ресурси НАБУ. За даними слідства, посадовець відігравав одну з ключових ролей у функціонуванні злочинної схеми."Він безпосередньо відповідав за комунікацію з представниками нелегальних кол-центрів і систематичне отримання від них грошових коштів", — ідеться в повідомленні.Крім того, до його функцій входило забезпечення загальної безпеки та конспірації членів злочинної організації, а також залучення до протиправної діяльності інших осіб."Загальна сума задокументованої неправомірної вигоди перевищує один мільярд гривень", — наголосили правоохоронці.Слідчі дії тривають. Встановлюються інші особи, причетні до функціонування злочинної організації.Що відомо про операцію "Карфаген"Це масштабна антикорупційна спецоперація НАБУ та САП, спрямована на викриття та ліквідацію злочинної організації, яка системно «дахувала» мережу нелегальних шахрайських кол-центрів в Україні.Злочинне угруповання забезпечувало власникам нелегальних шахрайських кол-центрів захист від кримінального переслідування та блокування розслідувань в обмін на щомісячні хабарі. Загальна сума задокументованої неправомірної вигоди перевищила один мільярд гривень.За версією слідства, очолював угруповання Сергій Кропива (на плівках НАБУ фігурує під псевдонімом "Канцлер") — колишній заступник начальника департаменту Офісу Генерального прокурора.Серед фігурантів і підозрюваних:Сергій Кропива ("Канцлер") — підозрюється у створенні злочинної організації та легалізації майна (відправлений судом під варту із заставою 120 мільйонів гривень);Єлизавета Івахненко ("Муза") — близька особа Кропиви, підозрюється у легалізації коштів (застава 20 мільйонів гривень);Сергій Куций ("Камрад") — водій Кропиви, підозрюється в легалізації коштів (застава три мільйони гривень);Олександр Дидич — адвокат, підозрюється в легалізації майна (застава 15 мільйонів гривень);Отримані злочинним шляхом гроші (понад 89,9 мільйона гривень) виводилися через придбання елітної нерухомості (зокрема, апартаментів у Буковелі, квартир у Києві), дорогих годинників, ювелірних виробів, автомобілів і через криптовалюту.На тлі розслідування і обшуків у вересні 2026 року у відставку подав генеральний прокурор Руслан Кравченко, чиє ім'я та оточення також згадувалося в контексті розслідувань. Він виїхав із країни.Нагадаємо, що 14 вересня, президент України Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генерального прокурора..

Український шоумен і співак Дядя Жора пояснив, чому музика не стала його основним джерелом доходу та скільки може принести мільйон переглядів на YouTube. За його словами, в Україні монетизація відео приносить виконавцям значно менше, ніж у США, тому головні заробітки він отримує в івент-сфері.Дядя Жора в інтерв’ю програмі "Ранок Вдома" зізнався, що популярність пісень не гарантує великих прибутків. Наприклад, його кліп "Відмінимо плани" зібрав понад 14 мільйонів переглядів на YouTube, однак навіть такі показники не забезпечують співакові значних доходів.За словами шоумена, український ринок монетизації відео суттєво відрізняється від американського. Тут заробіток із переглядів радше стає приємним додатком до основного доходу, а не повноцінним джерелом прибутку."В Україні монетизація — це не така популярна річ, як за кордоном. У США артисти заробляють великі кошти з монетизації, а в нас це скоріше просто приємний бонус “на пиво”. Але для цього мають бути мільйонні перегляди", — розповів Дядя Жора.Він також назвав орієнтовну суму, яку може принести мільйон переглядів відео на платформі. За оцінкою артиста, це близько тисячі доларів, хоча нині виплати можуть бути й меншими."Музика — це не заробіток, а дорога цяцька. Той, хто пробував співати й співає зараз, той знає, що це справді дорого", — наголосив артист.Нагадаємо, нещодавно Дядя Жора розповів, скільки нині коштують виступи вітчизняних артистів. За його словами, гонорари найпопулярніших зірок стартують від 20 тисяч доларів, тоді як початківці можуть отримувати від трьох тисяч доларів за виступ.Читайте також: Зірки, які народилися в один рік: знамениті ровесники, про вік яких складно здогадатися.

Бюджетний комітет Верховної Ради України рекомендував ухвалити проєкт державного бюджету на 2027 рік у першому читанні. Там розглянули 5 236 поправок, провели дві робочі групи, дев’ятигодинне засідання та врахували 90 бюджетних висновків.Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Очікуємо розгляд проекту державного бюджету в першому читанні орієнтовно 28 жовтня", — зазначила вона.У сфері оборони доручили уряду опрацювати декілька надважливих питань до другого читання бюджету:питання підвищення грошового забезпечення військовослужбовців;можливість збільшення обсягу державних гарантій для підприємств ОПК удвічі, до 60 мільярдів гривень;можливість збільшення видатків на будівництво та придбання житла для військових ЗСУ;створення нової субвенції місцевим бюджетам для забезпечення центрів підготовки громадян до національного спротиву.У сфері освіти та науки:додали майже 27 мільйонів гривень на оплату праці педагогів, які проводять НМТ;піднімаємо залишки освітньої субвенції до спецфонду Міносвіти з подальшим спрямуванням на оперативні освітні потреби під час року;доручаємо уряду розглянути можливість збільшення субвенції місцевим бюджетам на майстерні для закладів професійної та фахової передвищої освіти та на укриття в школах та садочках, а також передбачити кошти на енергонезалежність шкіл (субвенція місцевим бюджетам) і закладів фахової та вищої освіти;збільшити на 700 мільйонів гривень видатки для наукової діяльності установ Національної академії наук;додати 10 мільйонів гривень для Української академії лідерства;доручаємо уряду знайти кошти на пілотний проект реформи оплати праці вчителів.У сфері охорони здоров’я:додали 150 мільйонів гривень на закупівлю лікарських засобів для аутоімунних захворювань нервової системи та нейром'язових захворювань, а також доручаємо уряду відшукати кошти на ліки для пацієнтів з ахондроплазією та м’язовою дистрофією Дюшена та на медичні вироби для Клінічної лікарні "Феофанія";доручаємо уряду знайти додаткові гроші на проведення остеоінтегративного протезування ветеранів.Для місцевих бюджетів та регіонального розвитку: уряд має опрацювати питання зарахування 4% ПДФО (крім військового ПДФО) до бюджетів громад та відповідно збалансувати цю поправку, оскільки держбюджет втрачає 18,2 мільярда гривень;комітет доручив уряду розглянути можливість не вилучати реверс з місцевих бюджетів (втрати держбюджету і джерела для покриття оборонних видатків — 19,2 мілшьярда гривень);уряд має збільшити ресурс для ДФРР (принаймні на два мільярди гривень);рекомендуємо уряду для розрахунку показників горизонтального вирівнювання на 2027 рік використовувати дані Держстату про чисельність наявного населення громади (а не Державної міграційної служби), а ВПО — за даними Мінсоцполітики;збільшити на 118 мільйонів гривень субвенцію місцевим бюджетам на виконання повноважень районними радами;доручаємо уряду збільшити видатки на компенсацію за знищене житло, а також вишукати ресурс для завершення проектів (об’єктів) у сфері освіти та охорони здоров’я, розпочатих попередніми роками коштом фонду ліквідації наслідків збройної агресії;доручаємо уряду вивчити можливість збільшення коштів на житлове пільгове кредитування та створення соціального житла для ВПО;конкретизували, що  залишки коштів обласних бюджетів Донецької та Луганської областей та місцевих бюджетів тимчасово окупованих територій, які уряд запропонував підняти на центральний рівень на спеціальний рахунок Мінгромад для використання на житло ВПО, можна також спрямовувати на придбання готових житлових будинків, облаштування існуючих будівель під житло, створення соціального орендованого житла та житлове пільгове кредитування;визначили, що під час придбання житла для ВПО перевага надається учасникам бойових дій і особам з інвалідністю внаслідок війни;визначили, що Мінгромад щокварталу має оприлюднювати інформацію про використані кошти, підготовлені об’єкти та кількість ВПО, які отримали житло.Для підтримки економіки:додатково спрямувати на гуманітарне розмінування 100 мільяонів гривень;заборонити виплату "Національного кешбеку" з бюджетної програми на підтримку розвитку виробництва та підприємництва (на неї передбачено 9,4 мільярда гривень, і вони повинні піти на реальну підтримку бізнесу), а також вивчити питання, чи потрібно взагалі виплачувати "Національний кешбек" за державні кошти, дозволити 2027 року проведення аукціонів великої приватизації з пониженням стартової ціни, це дозволить нарешті продаж збиткових активів, наприклад, ОПЗ і Сумихімпром;установити, що сільськогосподарським виробникам компенсується до 75% вартості будівництва (реконструкції) тваринницьких ферм для утримання корів, кіз і овець, під’їзних шляхів до них і об’єктів з переробки молока (зараз компенсується 50%);опрацювати питання збільшення підтримки виробників сільськогосподарської продукції, передбачивши підтримку виробників з територій ризикованого землеробства через бойові дії, а також збільшення обсягу надання пільгових кредитів фермерам;пропонуємо установити, що фрахтувальникам, операторам і власникам суден надаються гарантії компенсації шкоди, заподіяної внаслідок війни, під час їх перебування у територіальному морі України або в акваторіях відкритих морських портів України;розглянути можливість збільшення програми страхування воєнних ризиків (зараз передбачено всього один мільярд гривень за загальним фондом);можливості започаткування нового напряму державної підтримки — логістики сільськогосподарської продукції в умовах підвищеного ризику, йдеться про перевезення сільськогосподарської продукції з прифронтових територій на безпечні території.У сфері соціального захисту доручаємо уряду провести інвентаризацію законодавчих актів, в яких прожитковий мінімум та мінімальна зарплата використовуються для розрахунку складових оплати праці та штрафів та інших виплат — це потрібно, щоби відв’язати всі виплати від ПЖМ і МЗП та мати можливість привести ці величини у відповідність до реальності.У сфері державного управління доручаємо уряду розглянути можливість збільшити видатки МЗС для закордонних дипломатичних установ і передбачити кошти для митниці на ремонт сканерів.Нагадаємо, що Україна проведе детальні переговори з керівництвом Світового банку, МВФ, Євросоюзу та країн "Великої сімки" щодо залучення необхідного зовнішнього фінансування. На 2027 рік потреба держбюджету в іноземних коштах перевищує 52 мільярди доларів, від яких безпосередньо залежить обороноздатність держави та виконання соціальних зобов'язань перед громадянами..

На валютному ринку тривають гойдалки. Після нетривалого зростання долар знову подешевшає, тоді як євро додасть у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на четвер, 22 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 45,02 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 45,07.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 50,56. У середу, 21 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 50,53.Українці активніше користуються банківськими кредитами: що показала статистика НБУВ Україні зберігаються високі темпи банківського кредитування бізнесу та населення. У вересні 2026 року чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 32% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, а кредити фізичним особам — на 38%. Про це свідчать оновлені оперативні дані Національного банку України (НБУ). За даними регулятора, банки продовжують нарощувати кредитування, попри вплив минулорічного списання проблемних позик на статистику валових кредитів.У грудні 2025 року державні банки списали значний обсяг старих непрацюючих кредитів. Через це показник валового кредитного портфеля зменшився, що й надалі впливатиме на розрахунок річних темпів його зростання протягом 2026 року.Позитивну динаміку демонструють і гривневі кошти на банківських рахунках. У вересні 2026 року їхній обсяг зріс на 21% у річному вимірі на рахунках бізнесу, зокрема суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ. Кошти фізичних осіб збільшилися на 17% порівняно з вереснем 2025 року.Тому для оцінювання реальної динаміки кредитування НБУ рекомендує звертати увагу на чисті кредити. Цей показник дає змогу коректніше оцінити зміни кредитної активності банків без викривлення, пов’язаного зі списанням проблемної заборгованості.Нагадаємо, Національний банк України пропонує спростити процедуру отримання небанківськими фінансовими установами ліцензій на окремі валютні операції. Відповідний проєкт змін до нормативних вимог регулятор виніс на громадське обговорення.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Банки в Україні посилюють вимоги до кредитування бізнесу, підвищують процентні ставки та частіше висувають жорсткіші умови щодо застави. У третьому кварталі 2026 року рівень схвалення заявок на кредити підприємствам знизився вперше із середини 2024 року. Водночас банки очікують зростання кредитних портфелів бізнесу та населення протягом наступних 12 місяців. Про це свідчать результати "Опитування про умови банківського кредитування", які опублікували на офіційній сторінці Національного банку України.Банки посилюють вимоги до кредитів для бізнесуУ третьому кварталі кредитні стандарти для корпоративного сектору стали жорсткішими. Надалі банки планують продовжувати посилення вимог, передусім для великих підприємств.Крім того, фінансові установи повідомили про зниження рівня схвалення заявок на кредити бізнесу. Це сталося вперше із середини 2024 року. Серед змін в умовах кредитування банки відзначили підвищення процентних ставок і посилення вимог до застави.Водночас баланс відповідей щодо зміни обсягів корпоративного кредитування опустився до найнижчого рівня з другого кварталу 2023 року. Попри це, банки прогнозують подальше зростання кредитних портфелів.Попит на кредити бізнесу зростає, але є виняткиУ третьому кварталі загальний попит підприємств на банківські кредити зріс. Однак уперше з початку 2023 року банки не зафіксували збільшення попиту з боку малого та середнього бізнесу (МСП), а також на кредити в національній валюті.Протягом наступних 12 місяців фінансові установи очікують зростання попиту на всі види кредитів для підприємств. Найбільше може зрости попит на позики великим компаніям, короткострокові кредити та кредити у гривні.Боргове навантаження великих підприємств у звітному кварталі залишалося на середньому рівні, тоді як у малого та середнього бізнесу воно було низьким.Банки очікують погіршення якості кредитівПопри очікуване розширення кредитних портфелів, банки прогнозують погіршення якості позик як бізнесу, так і населення.Зокрема, негативні очікування щодо якості кредитного портфеля домогосподарств зберігаються вже п’ятий квартал поспіль. Водночас боргове навантаження населення, за оцінками респондентів, залишається низьким.Банки також повідомили про посилення всіх видів ризиків і очікують їх подальшого зростання. Найбільше занепокоєння викликають кредитний і валютний ризики.Споживчі кредити зростають, попит на іпотеку може знизитисяУ третьому кварталі попит населення на банківські кредити дещо підвищився. Банки очікують, що протягом наступних 12 місяців попит на споживчі позики продовжить зростати.Водночас уперше з кінця 2024 року фінансові установи прогнозують зниження попиту на іпотечні кредити.На відміну від корпоративного сегмента, у кредитуванні населення банки пом’якшували стандарти як для іпотеки, так і для споживчих позик. Надалі вони планують продовжувати цю тенденцію.Рівень схвалення заявок на кредити фізичних осіб у третьому кварталі зріс, причому найбільше — в іпотечному сегменті.Чого очікують банки протягом наступного рокуЗа результатами опитування, банки розраховують на подальше зростання кредитування бізнесу та населення. Однак корпоративний сегмент стикається з жорсткішими умовами отримання фінансування, а фінансові установи готуються до подальшого посилення кредитних стандартів для підприємств.Водночас у роздрібному кредитуванні банки налаштовані оптимістичніше щодо споживчих позик, хоча очікують зниження попиту на іпотеку. Загальним викликом для обох сегментів залишається прогнозоване погіршення якості кредитних портфелів і зростання ризиків.Нагадаємо, українці можуть замовити кредитний звіт через інтелектуального помічника "Дія.AI". Для цього достатньо сформулювати відповідний запит у застосунку "Дія" — система автоматично передасть необхідні дані до Українського бюро кредитних історій (УБКІ)..

У вівторок, 20 жовтня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький обговорив із віцепрезидентом Європейського інвестиційного банку Карлом Негаммером пришвидшення реалізації спільних проєктів.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі. Він наголосив на пріоретизації проєктів відповідно до нагальних потреб."Це захист і відновлення енергетичної інфраструктури, підтримка державних компаній, а також відновлення критичної та соціальної інфраструктури в українських громадах", — зазначив очільник українського уряду.Окремо співрозмовники обговорили можливості максимально ефективного використання гарантій ЄС у межах Ukraine Investment Framework для фінансування пріоритетних інвестиційних проєктів 2027 року.Також Корецький і Негамер підтримали ідею створення спільної робочої групи для перегляду портфеля, визначення пріоритетних проєктів та прискорення їх фінансування."Дякую Карлу Негаммеру за особисту підтримку України та готовність разом працювати над практичними результатами", — акцентував український прем’єр-міністр."Європейський інвестиційний банк є стратегічним партнером України. З початку повномасштабного вторгнення обсяг фінансування для України перевищив 4,5 мільярда євро, зокрема, рекордні 1,5 мільярда євро 2025 року", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Європейський інвестиційний банк надасть Україні кошти на відновлення та модернізацію соціальної інфраструктури країни. Йдеться про 100 мільйонів євро..