# гроші

Національний банк України після кількаденного зростання знову опустив офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також "полетіла" донизу.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 29 травня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,26 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,29. На готівковому ринку долар подешевшав на 10 копійок — 43,80 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 51,43. У четвер, 28 травня, офіційний курс гривні до євро був 51,54.Зима минула, а виклики залишилися: у Нацбанку зробили прогноз щодо зростання української економікиПочаток року для української економіки був складним через енергетичні атаки на критичну інфраструктуру. Попри поступове відновлення енергосистеми, наслідки зимового навантаження досі відчутні в окремих секторах. На цьому тлі залишається відкритим питання подальших економічних тенденцій і можливості швидкого виходу на стабільне зростання. Як повідомили на сторінці Національного банку України, посилаючись на макроекономічний прогноз, який опублікували в Інфляційному звіті.Навесні економічна активність почала відновлюватися. Потепління, а також ремонт пошкоджених об’єктів енергосистеми покращили ситуацію з електропостачанням. Додатково позитивний ефект дало активне впровадження бізнесом альтернативних джерел енергії.Водночас складні зимові умови вплинули на результат першого кварталу. Так, за даними Держстату, реальний ВВП України знизився на 0,5%.Що буде з економікою надаліНацбанк прогнозує повернення економіки до зростання вже у другому кварталі 2026 року. Одним із ключових факторів стане збільшення надходжень міжнародної фінансової допомоги. Зокрема, ЄС погодив програму Ukraine Support Loan обсягом 90 мільярдів євро, і кошти незабаром почнуть надходити до державного бюджету. Це дозволить уряду активніше фінансувати відбудову, посилення обороноздатності та соціальні програми.Загалом НБУ очікує, що у 2026 році економіка зросте на 1,3%, а в разі покращення безпекової ситуації темпи зростання можуть прискоритися до 3-4% у наступні роки.Нагадаємо, з 26 травня Національний банк України вводить в обіг дві нові обігові пам’ятні монети з тематичної серії "Ми сильні. Ми разом". Вони присвяченої Сумській та Чернігівській областям.Читайте також: Інкасо й з комісією: де і як можна обміняти пошкоджені долари та євро.

Через весняні заморозки Україна цього року втратила до 20% врожаю суниці садової (полуниці). Водночас у сезон ціни на ягоду залишатимуться доступними і можуть бути приблизно в півтора раза нижчими, ніж торік.Про це повідомив президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник, пише видання Seeds.За його словами, у період пікового збору врожаю — з 1 по 15 червня — ціна на суницю може бути нижчою, ніж торік, і становитиме орієнтовно 80-90 гривень за кілограм. Водночас експерт наголосив, що точні прогнози залежать від погодних умов.Баштанник також зазначив, що весняні заморозки призвели до втрати близько 20% потенційного врожаю суниці по всій Україні, що частково пояснює нинішній рівень цін. Попри це, він прогнозує, що в сезон пропозиція на ринку зросте, а ціни підуть вниз. Також, за його словами, український ягідний бізнес залишається чутливим до коливань: висока рентабельність минулих сезонів стимулювала розширення посадок, однак у перспективі це може призводити до цінових коливань і зниження прибутковості.Окремо експерт відзначив тенденцію до фрагментації виробництва суниці в Україні — дедалі більше господарств переходять на невеликі площі через ризики та дефіцит робочої сили, тоді як великі виробники скорочують посіви або виходять із ринку.Як відомо, раніше аграрії Харківщини також прогнозували значне скорочення врожаю полуниці. Головна причина — затяжні нічні заморозки та різкі температурні коливання цієї весни.Нагадаємо, минулого тижня на українському ринку почали знижуватися ціни на садову суницю з місцевих господарств.Читайте також: Сезон черешні: що буде з цінами і чи можливий дефіцит.

У четвер, 28 травня, Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Сьогодні Рада ЄС ухвалила рішення про виділення Україні майже 2,8 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility", — зазначила вона.За її словами, Єврокомісія позитивно оцінила виконання Плану України за четвертий квартал 2025 року. "Дякуємо Верховній Раді за підтримку важливих рішень і спільну роботу. Станом на кінець травня 2026 року спільними зусиллями вже виконано 86 кроків Плану України, ще 65 — у процесі реалізації. Продовжуємо разом впроваджувати реформи та рухатися шляхом європейської інтеграції", — наголосила посадовиця.Щиро вдячні європейським партнерам за підтримку та довіру.Ukraine Facility — це важливий інструмент фінансової підтримки України. У межах програми з початку роботи інструменту з 2024 року вже отримали 26,8 мільярда євро. Загальний обсяг програми на 2024-2027 роки становить 50 мільярдів євро.Як відомо, 28 травня Європейський Союз офіційно підтримав та привітав успішне голосування в українському парламенті за пакети документів, необхідні для старту масштабної програми макрофінансової допомоги. Ухвалені законодавчі акти відкривають юридичну можливість для виділення колосальних коштів на стабілізацію економіки України.Нагадаємо, наприкінці минулого року Україна отримала шостий фінансовий транш від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Сума виплати склала 2,3 мільярда євро. .

У четвер, 28 травня, Європейський Союз офіційно підтримав та привітав успішне голосування в українському парламенті за пакети документів, необхідні для старту масштабної програми макрофінансової допомоги. Ухвалені законодавчі акти відкривають юридичну можливість для виділення колосальних коштів на стабілізацію економіки України.Про це заявила у соцмережі X президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Стрімка ратифікація та подяка українській владіОчільниця виконавчої гілки влади Євросоюзу звернула особливу увагу на високу швидкість та скоординованість дій українських народних обранців та урядовців. За її словами, злагоджена взаємодія всередині керівництва держави дозволила оперативно закрити всі юридичні питання щодо ратифікації фінансових угод. У Брюсселі окремо відзначили "швидку роботу" українського парламенту, яка є свідченням серйозного ставлення Києва до своїх міжнародних зобов'язань."Вітаю Верховну Раду України та команду президента Володимира Зеленського за оперативну роботу з ратифікації основних документів, пов’язаних із позикою на підтримку України на суму 90 мільярдів євро", — наголосила голова Європейської комісії.Терміни надходження перших траншівУрсула фон дер Ляєн акцентувала на тому, що ухвалення цих рішень не просто демонструє політичну волю України, а має цілком конкретне практичне значення. Успішне завершення внутрішньодержавних процедур у Києві знімає останні перепони для європейських інституцій. Фінансова підтримка почне надходити на рахунки України вже найближчим часом. Ця важка робота, за словами лідерки Єврокомісії, "прокладає шлях до перших виплат у червні".Нагадаємо, Європейський Союз має намір кардинально реформувати чинні механізми інтеграції нових членів, щоб забезпечити оперативніше реагування на інтереси Києва. Традиційна модель вступу, що створювалася протягом багатьох десятиліть, більше нездатна відповідати сучасним міжнародним кризам..

У четвер, 28 травня, Верховна Рада успішно ратифікувала двосторонню угоду про надання Києву колосального фінансового пакету підтримки у розмірі 90 мільярдів євро від європейських партнерів на найближчі два роки. Старт фінансування очікується вже на початку літа, що дозволить забезпечити макроекономічну стабільність, відбудову інфраструктури та профінансувати ключові оборонні потреби країни.Про це повідомили президент України Володимир Зеленський та очільниця уряду Юлія Свириденко.Ратифікація угоди та реакція президентаЗеленський наголосив, що українські парламентарі продемонстрували високий рівень єдності під час голосування за залучення масштабних фінансових ресурсів від Брюсселя. Законопроєкт про ратифікацію кредитної угоди на загальну суму 90 мільярдів євро, розрахованої на два роки, підтримали 298 народних обранців. Глава держави назвав це голосування одним із найважливіших, оскільки воно свідчить про злагоджену роботу гілок влади."Вдячний усім парламентарям, які так оперативно ратифікували угоду з Євросоюзом про підтримку обсягом 90 мільярдів євро для України на два роки. Ці кошти посилять нашу стійкість і допоможуть захищати життя наших людей, відновлювати зруйноване після російських ударів та обороняти нашу незалежність", — зазначив Зеленський.Президент також подякував європейським партнерам за солідарність, додавши, що повноцінна підтримка України обов'язково посилить і всю Європу, яку наша країна наразі захищає на повну силу.Напрямки використання коштів та перші траншіЗа словами Свириденко, затверджена програма реалізується в межах спеціального фінансового інструменту під назвою Ukraine Support Loan. Перше грошове надходження у межах підписаного документа заплановане вже на перший місяць літа, а загалом протягом поточного року до державного бюджету має надійти половина від усієї суми. В уряді детально розповіли, куди саме спрямують ці ресурси."Дякую народним депутатам за ратифікацію Угоди про отримання Україною позики від Європейського Союзу загальним обсягом 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Дуже важливе рішення, яке відкриває можливість для надходження першого траншу вже в червні. Загалом цього року очікуємо 45 мільярдів євро підтримки в межах інструменту ЄС Ukraine Support Loan. Кошти спрямуємо на оборону та безпеку держави, посилення енергетичної стійкості та покриття дефіциту бюджету", — повідомила Юлія Свириденко.Стабільність держави та єдністьКерівництво держави заявило, що залучення багатомільярдних європейських коштів є критично важливим фактором для збереження міцності економічного сектору України в умовах триваючої війни. Ці ресурси гарантують, що держава зможе безперебійно виконувати всі свої зобов'язання щодо виплати пенсій та інших соціальних допомог громадянам. Керівництво держави зазначає, що єдність всередині країни та спільна робота уряду і парламенту дозволять успішно впроваджувати необхідні реформи та зберігати зовнішнє фінансування.Нагадаємо, Європейський Союз має намір кардинально реформувати чинні механізми інтеграції нових членів, щоб забезпечити оперативніше реагування на інтереси Києва. Традиційна модель вступу, що створювалася протягом багатьох десятиліть, більше нездатна відповідати сучасним міжнародним кризам..

В Україні продовжують розширювати програми для внутрішньо переміщених осіб та вразливих категорій населення. Уряд планує закупити тисячу будинків у сільській місцевості для переселенців.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, підсумовуючи селекторну нараду з гуманітарних питань із регіонами. "У фокусі — житло для ВПО, підтримка вразливих категорій людей та робота соціальної інфраструктури", — поінформувала вона. Свириденко заявила, що уряд працює над розширенням мережі місць тимчасового проживання та соціальної підтримки. За її словами, із мільярда гривень субвенції області вже розподілили майже 700 мільярдів на облаштування житла для ВПО, зокрема для маломобільних людей та людей з інвалідністю."14 областей уже повністю використали виділені кошти. Водночас звернули увагу на затримки у Дніпропетровській, Вінницькій та Полтавській областях", — зазначила вона.Окремо на нараді обговорили проєкт програми з придбання 1000 будинків у сільській місцевості для ВПО.Внутрішньо переміщена особа (ВПО) — це людина, що є громадянином України, іноземцем, або не має громадянства, однак перебуває в Україні на законних підставах і має право на постійне проживання на її території, яка була змушена залишити своє місце проживання через збройний конфлікт, окупацію, прояви насильства, порушення прав і свобод особи, природні чи техногенні катастрофи та інше. При цьому, така особа не виїжджає за межі території України, а змушена шукати безпечніше або стабільніше місце для проживання всередині власної країни.Нагадаємо, нещодавно український уряд розширив програму доступної іпотеки. Ще 425 родин внутрішньо переміщених осіб зможуть придбати власне житло на пільгових умовах.Читайте також: Виплати ВПО під загрозою: кому потрібно подати заяву до 1 червня.

Національний банк України продовжує підвищувати офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також зросла у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на четвер, 28 травня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,29 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,27. На готівковому ринку долар не змінився — 43,90 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,54. У середу, 27 травня, офіційний курс гривні до євро був 51,51.Зима минула, а виклики залишилися: у Нацбанку зробили прогноз щодо зростання української економікиПочаток року для української економіки був складним через енергетичні атаки на критичну інфраструктуру. Попри поступове відновлення енергосистеми, наслідки зимового навантаження досі відчутні в окремих секторах. На цьому тлі залишається відкритим питання подальших економічних тенденцій і можливості швидкого виходу на стабільне зростання. Як повідомили на сторінці Національного банку України, посилаючись на макроекономічний прогноз, який опублікували в Інфляційному звіті.Навесні економічна активність почала відновлюватися. Потепління, а також ремонт пошкоджених об’єктів енергосистеми покращили ситуацію з електропостачанням. Додатково позитивний ефект дало активне впровадження бізнесом альтернативних джерел енергії.Водночас складні зимові умови вплинули на результат першого кварталу. Так, за даними Держстату, реальний ВВП України знизився на 0,5%.Що буде з економікою надаліНацбанк прогнозує повернення економіки до зростання вже у другому кварталі 2026 року. Одним із ключових факторів стане збільшення надходжень міжнародної фінансової допомоги. Зокрема, ЄС погодив програму Ukraine Support Loan обсягом 90 мільярдів євро, і кошти незабаром почнуть надходити до державного бюджету. Це дозволить уряду активніше фінансувати відбудову, посилення обороноздатності та соціальні програми.Загалом НБУ очікує, що у 2026 році економіка зросте на 1,3%, а в разі покращення безпекової ситуації темпи зростання можуть прискоритися до 3-4% у наступні роки.Нагадаємо, з 26 травня Національний банк України вводить в обіг дві нові обігові пам’ятні монети з тематичної серії "Ми сильні. Ми разом". Вони присвяченої Сумській та Чернігівській областям.Читайте також: Інкасо й з комісією: де і як можна обміняти пошкоджені долари та євро.

У середу, 27 травня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram.Зеленського зазначив, що серед головних тем — посилення української системи протиповітряної оборони, зокрема можливостей протидії балістичним загрозам. За його словами, Європа має необхідний потенціал, а співпраця в цьому напрямку триває в межах ініціативи Drone Deal, до якої вже готові долучатися окремі країни."Дякую Урсулі фон дер Ляєн за підтримку цього формату. Важливо, що наші команди активно працюють, і вже є країни, які готові долучатися", — зазначив український лідер.Окремо сторони торкнулися питання прогресу України на шляху до членства в ЄС. Київ, за словами Зеленського, готовий до відкриття всіх шести переговорних кластерів і розраховує на старт першого — Fundamentals — уже в червні 2026 року.Також співрозмовники обговорили питання надходження першого траншу в межах європейського пакета фінансової допомоги."Так само важливо, щоб якнайшвидше надійшов перший транш підтримки. Є дата — сподіваємося, що все вдасться реалізувати саме так, як ми домовилися", — додав Зеленський.Як відомо, російські атаки по мирних містах України викликали жорстку реакцію з боку вищого керівництва Європейського Союзу. Брюссель не лише засудив чергові злочини Москви, а й оголосив про термінове відправлення додаткових оборонних комплексів.Нагадаємо, 29 квітня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на пленарному засіданні Європейського парламенту заявила, що ЄС надасть Україні шість мільярдів євро на дрони вже цього кварталу. Фінансування надходитиме за двома напрямками — на потреби бюджету й оборонний сектор..

Внутрішньо переміщені особи мають подати заяви на призначення допомоги на проживання до 1 червня 2026 року, щоб зберегти право на виплати, зокрема й за попередні місяці.Про це повідомили в пресслужбі Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України."1 червня 2026 року завершується термін подання заяв на призначення допомоги на проживання для окремих категорій внутрішньо переміщених осіб (ВПО), для яких уряд розширив умови отримання виплат", — нагадали у відомстві.Зокрема, діти зі статусом ВПО можуть отримувати допомогу незалежно від доходу сім’ї. За умови подання заяви до 1 червня 2026 року виплати будуть нараховані з 1 лютого 2026 року.Нарахування допомоги для непрацездатних ВПОТакож оновлено порядок нарахування допомоги для непрацездатних ВПО. Особи, яким раніше припинили виплати через перевищення граничного доходу, мають право повторно звернутися за призначенням допомоги. У разі подання заяви до 1 червня 2026 року виплати будуть нараховані з 1 січня 2026 року.У міністерстві наголошують, що своєчасне звернення дозволяє отримати виплати також за попередні місяці. Після 1 червня 2026 року допомога нараховуватиметься лише з місяця подання заяви.Подати заяву на призначення допомоги можна кількома способами: особисто у сервісних центрах Пенсійного фонду України;онлайн через вебпортал електронних послуг ПФУ;поштою;через ЦНАП;через уповноважених осіб органів місцевого самоврядування.Внутрішньо переміщена особа (ВПО) — це людина, що є громадянином України, іноземцем, або не має громадянства, однак перебуває в Україні на законних підставах і має право на постійне проживання на її території, яка була змушена залишити своє місце проживання через збройний конфлікт, окупацію, прояви насильства, порушення прав і свобод особи, природні чи техногенні катастрофи та інше. При цьому, така особа не виїжджає за межі території України, а змушена шукати безпечніше або стабільніше місце для проживання всередині власної країни.Нагадаємо, нещодавно український уряд розширив програму доступної іпотеки. Ще 425 родин внутрішньо переміщених осіб зможуть придбати власне житло на пільгових умовах.Читайте також: Як оформити допомогу ВПО у 2026 році: покрокова інструкція.

Вартість сільськогосподарської землі в Україні продовжує зростати в більшості регіонів. Найвищі ціни традиційно фіксують у західних областях, де попит на ділянки залишається стабільно високим.Як повідомляє платформа для роботи з відкритими даними "Опендатабот", посилаючись на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, вартість гектара землі в Україні коливається від 30 745 до 179 622 гривень. Після відкриття ринку сільськогосподарської землі в Україні він продовжує демонструвати зростання вартості та стабільну активність угод. За понад чотири роки українці уклали 501 619 договорів купівлі-продажу землі на загальну суму 49,7 мільярда гривень. Загальна площа проданих ділянок становить 977 200 га.У 2025 році ринок суттєво зріс: було укладено 131,3 тисячі угод, що на 13% більше, ніж роком раніше. Загальна сума операцій зросла на 43% — з 12,5 мільярда гривень до 18 мільярда гривень. Середня ціна гектара тоді становила 61 800 гривень, що майже на третину більше, ніж у 2024 році, коли гектар коштував у середньому 47 300 гривень.У 2026 році тенденція до подорожчання збереглася. За перші чотири місяці року українці уклали 39 797 угод на суму 6,17 мільярда гривень. Хоча кількість угод зменшилася на 5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, ринок продовжив дорожчати: середня ціна гектара зросла до 75 100 гривень, що на 26% більше, ніж торік. При цьому загальна площа проданих земель скоротилася з 92 900 га у 2025 році до 82 100 га у 2026-му.Найдорожчим місяцем 2026 року став січень, коли середня ціна гектара досягла 95 700. Найбільшу кількість угод зафіксовано у березні — 12 276.Порівняння цін: де земля найдорожча та найдешевшаЦіни на землю суттєво відрізняються залежно від регіону. Найдорожчі землі нині на Івано-Франківщині, де середня ціна за гектар становить 179 600 гривень, та на Київщині — 178 200 гривень. До п’ятірки також входять Львівщина (153 400 гривень), Тернопільщина (120 00 гривень) та Вінниччина (93 400 гривень).Найнижчі ціни зафіксовані у прифронтових і південних регіонах: Донеччина — 30 700 гривень;Херсонщина — 38 500 гривень;Миколаївщина — 44 100 гривень;Дніпропетровщина — 46 500 гривень;Одещина — 47 800 гривень.Найбільшу активність на ринку демонструють центральні та північні області. Лідером за кількістю угод є Вінниччина — 3 416. Далі йдуть Чернігівщина (3 279), Сумщина (3 261), Полтавщина (2 963) та Хмельниччина (2 905).Нагадаємо, в Україні змінили підхід до малої приватизації. Відтепер орендоване майно, в яке інвестували кошти, не можна буде викупити напряму — лише через відкриті онлайн-аукціони.Читайте також: Житло в Україні у 2026: в яких містах приватні будинки коштують найдорожче.

У середу, 27 травня, до України приїхала експертна група фінансових аналітиків для аналізу поточної чотирирічної програми співпраці з нашою державою. Сторони обговорюватимуть виконання попередніх зобов'язань Києва на тлі нещодавніх затримок з ухваленням важливих законів.Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна" з посиланням на заяву представниці Фонду в Україні Прішили Тофано.Ключові теми та зобов'язання УкраїниЕкспертна команда МВФ під керівництвом Гевіна Грея офіційно розпочала проведення серії зустрічей з українськими урядовцями та іншими профільними партнерами. Цей візит присвячений аналізу першого перегляду чотирирічної програми розширеного фінансування EFF, а також проведенню консультацій за Статтею IV Статуту МВФ."Дискусії фокусуватимуться на макроекономічній політиці та ключових структурних реформах", — зазначила Тофано, окреслюючи головні вектори переговорного процесу.Варто нагадати, що в межах поточної програми українська сторона взяла на себе низку жорстких зобов'язань. Зокрема, до кінця березня Київ мав ухвалити законодавчі акти щодо запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування, а також щодо нарахування ПДВ на імпортні посилки, вартість яких менша за 150 євро. Проте Верховна Рада провалила голосування за законопроєкт про оподаткування посилок 26 травня. Коментуючи спроби української сторони домовитися з кредиторами про відтермінування цієї норми, міністр фінансів Сергій Марченко наголосив, що влада діятиме за обставинами."Ми будемо робити все можливе, залежно від ситуації", — заявив очільник Мінфіну.Окрім цього, програма співпраці передбачає ухвалення до кінця травня законопроєкту про автоматичний обмін інформацією щодо доходів громадян на цифрових платформах. Під час роботи місії обговорюватимуться і внутрішні коригування бюджету країни. За словами Марченка, планується розгляд питання щодо збільшення виплат військовослужбовцям, і досягнути згоди у цьому напрямку буде значно простіше.За наявною інформацією, іноземні експерти працюватимуть в Україні орієнтовно до 2-3 червня. За результатами цієї роботи фахівці оцінять виконання Києвом структурних маяків та сформують чернетку домовленостей щодо нових вимог і параметрів.Попри існуючі виклики та провалені терміни щодо окремих податкових законів, урядовці сподіваються знайти компроміс із міжнародними партнерами задля продовження стабільного фінансування державної системи.Нагадаємо, раніше голова Національного банку України Андрій Пишний заявив, що цього року наша держава може отримати 53 мільярди доларів міжнародної допомоги. Однак стабільний доступ до цих фінансових ресурсів напряму залежатиме від чіткого виконання Україною своїх зобов’язань перед міжнародними партнерами..

З 26 травня Національний банк України вводить в обіг дві нові обігові пам’ятні монети з тематичної серії "Ми сильні. Ми разом". Вони присвяченої Сумській та Чернігівській областям.Про це повідомила пресслужба регулятора."Сумщина і Чернігівщина — регіони, які одними з перших прийняли на себе удар повномасштабного вторгнення та продемонструвати світу силу українського характеру. Ці обігові пам’ятні монети уособлюють нашу вдячність мешканцям прикордонних регіонів, які вистояли, захистили свої громади, зберегли віру в Україну та довели: справжня міць держави — у єдності її людей. Сьогодні ми закарбовуємо пам’ять про стійкість, взаємну підтримку і незламний дух Сумщини та Чернігівщини. Бо наша єдність — у спільній боротьбі, пам’яті та впевненості: ми сильні, коли ми разом", — наголосив голова НБУ Андрій Пишний.Що відомо про дизайнМонети мають номінал 10 гривень. Аверс обох нових обігових пам’ятних монет ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року.Водночас головним елементом реверсу цих монет є стилізована мапа України з чітко окресленими адміністративними межами та зображенням території регіонів, яким вони присвячені."Національний банк поступово видаватиме такі обігові пам’ятні монети банкам та інкасаторським компаніям / компаніям з оброблення готівки для подальшої їх видачі клієнтам. Вони прийматимуться від клієнтів за номіналом 10 гривень. Поступово в готівковий обіг буде введено по два мільйони штук кожної з таких обігових пам’ятних монет. Частина тиражу цих монет сформована в спеціально оформлені ролики. Кожен ролик міститиме 25 обігових пам’ятних монет, тираж кожного – 15 тисяч штук. Придбати ролики із 25 обігових пам’ятних монет "Ми сильні. Ми разом. Сумська область" та "Ми сильні. Ми разом. Чернігівська область" можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ, а також у банків-дистриб’юторів (перелік яких зазначено на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку)", — додав регулятор.Нагадаємо, 15 травня Національний банк України увів в обіг дві нові пам’ятні монети. Вони продовжують тематичний напрям "Розстріляного відродження". Зокрема, монети присвячені двом видатним українським діячам культури — художнику Івану Падалку та письменнику Майку Йогансену.До того ж Нацбанк 24 лютого ввів в обіг три нові пам’ятні монети із серії "Ми сильні. Ми разом", присвяченої річниці повномасштабного вторгнення. Головна мета — вшанувати стійкість українців та нагадати про єдність суспільства в умовах війни..

Національний банк України після короткочасного падіння знову підняв офіційний курс долара. Такі валютні "гойдалки" тривають уже досить довго.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на середу, 27 травня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,27 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 44,24. На готівковому ринку долар зріс на 10 копійок — 43,90 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 51,51. У вівторок, 26 травня, офіційний курс гривні до євро був 51,52.Зима минула, а виклики залишилися: у Нацбанку зробили прогноз щодо зростання української економікиПочаток року для української економіки був складним через енергетичні атаки на критичну інфраструктуру. Попри поступове відновлення енергосистеми, наслідки зимового навантаження досі відчутні в окремих секторах. На цьому тлі залишається відкритим питання подальших економічних тенденцій і можливості швидкого виходу на стабільне зростання. Як повідомили на сторінці Національного банку України, посилаючись на макроекономічний прогноз, який опублікували в Інфляційному звіті.Навесні економічна активність почала відновлюватися. Потепління, а також ремонт пошкоджених об’єктів енергосистеми покращили ситуацію з електропостачанням. Додатково позитивний ефект дало активне впровадження бізнесом альтернативних джерел енергії.Водночас складні зимові умови вплинули на результат першого кварталу. Так, за даними Держстату, реальний ВВП України знизився на 0,5%.Що буде з економікою надаліНацбанк прогнозує повернення економіки до зростання вже у другому кварталі 2026 року. Одним із ключових факторів стане збільшення надходжень міжнародної фінансової допомоги. Зокрема, ЄС погодив програму Ukraine Support Loan обсягом 90 мільярдів євро, і кошти незабаром почнуть надходити до державного бюджету. Це дозволить уряду активніше фінансувати відбудову, посилення обороноздатності та соціальні програми.Загалом НБУ очікує, що у 2026 році економіка зросте на 1,3%, а в разі покращення безпекової ситуації темпи зростання можуть прискоритися до 3-4% у наступні роки.Нагадаємо, раніше у Нацбанку розповіли, як війна на Близькому Сході впливає на економіку та ціни в Україні. Детальніше — у матеріалі TrueUA.Читайте також: Інкасо й з комісією: де і як можна обміняти пошкоджені долари та євро.

Служба безпеки України (СБУ) затримала міського голову одного з міст Одеської області. Він вимагав хабарі під час модернізації енергетичної інфраструктури південного регіону, намагаючись "заробити" на будівництві нової електростанції.Про це повідомила пресслужба СБУ. Вона не вказала прзвище зловмисника. Але місцеві медіа стверджують, що йдеться про міського голову міста Кілія Ізмаїльського району В’ячеслава Чернявського.Як встановило розслідування, посадовець намагався отримати неправомірну вигоду в розмірі 35 тисяч доларів від представника компанії з іноземними інвестиціями."За цю суму мер обіцяв міжнародним підрядникам безперешкодне погодження дозвільної документації на будівництво вітроелектростанції в портовому місті", — пояснили силовики.Вони додали, що цей проєкт мав стати альтернативним джерелом енергопостачання для житлової забудови та соціальних об’єктів місцевої громади. Серед них: лікарні, школи та дитячі садки.Працівники СБУ задокументували злочинну діяльність фігуранта та затримали його на передачі хабаря.Посадовцю повідомлено про підозру за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище).Також розв’язують питання про обрання міри запобіжного заходу та усунення його від займаної посади. Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину."Зловмиснику загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна", — підсумували в Службі безпеки України.Нагадаємо, що на Львівщині ДБР спільно з СБУ викрили військовослужбовця, якого підозрюють в організації схеми незаконного оформлення відстрочок від мобілізації за гроші..

У понеділок, 25 травня, Національний банк України презентував нову пам'ятну монету, яка приурочена до 100-х роковин загибелі Симона Петлюри, голови Директорії та Головного отамана військ Української Національної Республіки.Про це повідомила пресслужба НБУ."Постать Петлюри — історичне свідчення того, що Україна була, Україна боролася, Україна мала своїх лідерів, свою армію, свою державницьку традицію. І наша монета — знак пам’яті про видатного українського героя. Сьогодні ми продовжуємо ту саму боротьбу — уже в іншому столітті, але за ті самі цінності: свободу, гідність, право бути собою", — сказав голова НБУ Андрій Пишний.Дизайн монетиЗа словами очільника регулятора, дизайн цієї монети — символічний та продуманий до деталей. Так, на аверсі зображено стилізований портрет Симона Петлюри, а зліва — елемент нашивки з його френча у формі гілки.На реверсі монети — художня композиція з елементами символіки УНР, у центрі якої — тризуб із нарукавного знака зразка 1919 року, адже саме Симон Петлюра запровадив використання таких в Армії УНР.Монета була введена в обіг 20 травня 2026 року. Придбати її можна буде з 26 травня в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та у банків-дистриб’юторів.Нагадаємо, 15 травня Національний банк України увів в обіг дві нові пам’ятні монети. Вони продовжують тематичний напрям "Розстріляного відродження". Зокрема, монети присвячені двом видатним українським діячам культури — художнику Івану Падалку та письменнику Майку Йогансену.До того ж Нацбанк 24 лютого ввів в обіг три нові пам’ятні монети із серії "Ми сильні. Ми разом", присвяченої річниці повномасштабного вторгнення. Головна мета — вшанувати стійкість українців та нагадати про єдність суспільства в умовах війни..