# гроші

Майбутні вибори в Україні коштуватимуть державі щонайменше у 20 мільярдів гривень. У цій сумі враховані також усі супутні витрати, які можуть супроводжувати виборчий процес у надзвичайних умовах.Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик в інтерв’ю "РБК-Україна". За його словами, останні президентські вибори 2019 року коштували бюджету близько два мільярди гривень."Нинішні розрахунки є значно вищими через інфляцію та нові умови", — наголосив він.За базовими підрахунками ЦВК з урахування інфляції, вибори народних депутатів і місцеві вибори коштують у середньому чотири-п’ять мільярдів гривень, тоді як президентська кампанія є дорожчою.За оцінками представника комісії, президентські вибори коштуватимуть десь чотири-п’ять мільярдів гривень на перший тур, відповідно, 6,5-сім мільярдів гривень у разі проведення другого повторного голосування.Він наголосив, що близько 70% усіх витрат припадає на оплату праці членів окружних, дільничних і територіальних виборчих комісій. Водночас ці суми не включають витрати органів місцевого самоврядування на підготовку виборчих дільниць, приміщень і матеріального забезпечення.Також можливим є збільшення кількості виборчих дільниць за кордоном. У такому випадку, за його словами, зростуть валютні витрати."З урахуванням видатків органів місцевого самоврядування, якщо ми кажемо про всі три види виборів, це приблизно 20 мільярдів гривень. Це умовна цифра, але вона жива — і не менше", — підсумував заступник голови ЦВК.Сергій Дубовик визнав, що така сума є серйозним викликом для держави. Для цього потрібна ретельна підготовка та відповідна фінансова підтримка.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

Наступного року зберігається можливість оформити статус учасника бойових дій (УБД) для українських військових. Він надає право на пільги, виплати й інші соціальні переваги, які передбачила держава.Про це повідомили в Міністерстві у справах ветеранів України. Там зазначили, що держава гарантує учасникам бойових дій розширений пакет медичних послуг. Йдеться про безкоштовне забезпечення ліками та медичними виробами за призначенням лікаря, включно з імунобіологічними препаратами.Також УБД мають право на безоплатне зубопротезування (за винятком використання дорогоцінних матеріалів). Окрім того, ветерани зберігають можливість обслуговуватися в тих самих поліклініках і госпіталях, до яких були прикріплені раніше, користуються правом першочергового прийому та госпіталізації, а також проходять регулярні медичні огляди без оплати."Також 2026 року держава передбачає надання путівок на санаторно-курортне лікування або компенсацію витрат на самостійне оздоровлення у межах порядку, визначеного Кабміном", — наголосили у відомстві.Статус УБД дає змогу суттєво зменшити щомісячні витрати на житло. Учасники бойових дій мають право на 75% знижки на оплату житлової площі в межах соціальних нормативів: 21 квадратний метр на особу та додатково 10,5 квадратного метра на сім’ю.Така ж знижка поширюється на споживання газу, електроенергії й інших комунальних послуг, а також на придбання палива для побутових потреб, зокрема, в будинках без централізованого опалення."Для сімей УБД, у складі яких є непрацездатні особи, площа, на яку нараховується пільга на опалення, збільшується вдвічі", — уточнили в міністерстві.Наступного року учасники бойових дій зберігають особливі трудові права. Зокрема, в разі тимчасової непрацездатності їм виплачують 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу.Також ветерани можуть брати щорічну відпустку у зручний для себе час і мають право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 14 календарних днів. У випадку скорочення штату роботодавець зобов’язаний надати перевагу саме працівникам зі статусом УБД.Учасники бойових дій можуть безкоштовно користуватися міським громадським транспортом, показавши посвідчення встановленого зразка. Крім того, для них передбачений безоплатний проїзд залізничним і водним транспортом приміського сполучення, автобусами на приміських, міжміських і міжобласних маршрутах, транспортом загального користування в сільській місцевості.Наступного року українські учасники бойових дій можуть розраховувати на фінансову підтримку від держави. Зокрема, пенсії та соціальна допомога для УБД збільшуються на 25% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Це дозволяє частково компенсувати щоденні витрати та підтримати стабільний рівень життя.Крім регулярних виплат, ветерани щороку отримують разову грошову допомогу до Дня Незалежності України. Така підтримка є додатковим способом визнати внесок УБД у захист держави та підкреслити увагу до їхніх потреб.Нагадаємо, що минулого року Кабінет міністрів України ухвалив зміни до постанови №413, що суттєво спростило отримання статусу учасника бойових дій для деяких категорій осіб..

Велика Британія не використовуватиме вісім мільярдів фунтів стерлінгів (приблизно 10,7 мільярда доларів) заморожених російських активів для надання допомоги Україні. Ці кошти зберігаються в британських банках.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times із посиланням на урядові джерела. За словами чиновників, Лондон не хоче використовувати заморожені російські активи односторонньо, адже планувалося, що Велика Британія вдасться до такого кроку лише спільно з Австралією, Канадою та Євросоюзом."Ми не будемо діяти без міжнародних партнерів", — заявив представник уряду в розмові з медівниками.Він додав, що Лондон "продовжуватиме тісно співпрацювати з G7 і Європейським Союзом щодо фінансування України".На початку грудня британські видання переконували, що британський уряд готовий передати на підтримку України вісім мільярдів фунтів стерлінгів заморожених у країні активів Росії. Однак зараз ситуація частково змінилася.При цьому канцлерка британської скарбниці Рейчел Рівз заявила, що Лондон невідкладно розпочне співпрацювати з партнерами, щоби забезпечити Київ необхідним фінансуванням.Велика Британія також має окреме постійне зобов'язання надавати три мільярди фунтів стерлінгів на рік на військову підтримку принаймні до 2030 року, про що ще в травні 2024 року заявив тодішній міністр закордонних справ Девід Кемерон, а потім підтвердив нинішній прем'єр-міністр країни Кір Стармер.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Раніше, 16 грудня, міністр оборони Великої Британії Джон Гілі оголосив про найбільшу однорічну інвестицію Лондона в посилення протиповітряної оборони України. Вона сягне 600 мільйонів фунтів стерлінгів..

В Україні вік виходу на пенсію безпосередньо залежить від набутого стажу. Необхідна його тривалість визначається законодавством.У Пенсійному фонді України розповіли, який страховий стаж необхідний для призначення пенсії за віком у 2026 році."Згідно із законодавством вік виходу на пенсію визначає набутий людиною страховий стаж. Це може бути 60, 63 або 65 років", — пояснили у ПФУ.Необхідний страховий стаж, який визначає право на призначення пенсії за віком, встановлено законом на дату досягнення людиною відповідного віку. Так, відповідно до статті 26 закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" тривалість страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком у 2026 році, становить:після досягнення віку 60 років — не менше 33 років;після досягнення віку 63 роки — не менше 23 років;після досягнення віку 65 років — не менше 15 років.У ПФУ зауважили, що, якщо віку 60, 63 або 65 років людина досягла у 2025 році, а звертається за призначенням пенсії у 2026 році, то необхідний для призначення пенсії страховий стаж становить 32, 22 та 15 років відповідно.Трудовий стаж — це період роботи, підтверджений записами у трудовій книжці або іншими документами (дипломами, військовими квитками, свідоцтвами про народження дитини тощо). Трудовий стаж, отриманий до 1 січня 2004 року автоматично прирівнюється до страхового стажу.Страховий стаж — це період, протягом якого людина підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню і за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.Варто зауважити, що в Україні запроваджено нову систему надбавок, завдяки якій пенсіонери можуть отримати додаткові виплати, що сягають до 2400 гривень на місяць. Нагадаємо, деякі українці можуть отримати пенсію одразу за шість місяців наперед. Проте така послуга доступна не кожному, а працює лише за чітко визначених обставин. .

У п'ятницю, 19 грудня, Україна отримала від Світового банку понад 125 мільйонів доларів фінансової допомоги. Ці кошти спрямують на освіту та охорону здоров'я.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України.Вказується, що уряд України отримав 105,7 мільйона доларів за проектом "Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні" (LEARN) та 19,5 мільйона доларів за проектом "Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність" (THRIVE). Кошти надійшли до загального фонду державного бюджету.Залучене фінансування за проектом LEARN є результатом виконання урядом України заходів із забезпечення безпечного очного навчання у школах та реалізації реформи в межах Нової української школи (НУШ). Зокрема:майже 8,5 тисяч учнів і вчителів отримали доступ до укриттів;понад 105 тисяч учителів пройшли навчання відповідно до стандартів НУШ для восьмого класу;381,5 тисяч учнів восьмого класу безкоштовно отримали нові підручники, розроблені відповідно до НУШ;оновлено формулу розподілу освітньої субвенції на 2026 рік із метою збільшення мінімально необхідної кількості учнів на школу щонайменше на 30% порівняно з 2025 роком.У межах THRIVE до державного бюджету надійшов черговий транш обсягом 19,5 мільйона доларів. Проект спрямований на трансформацію системи охорони здоров’я України шляхом підвищення ефективності фінансування та якості медичних послуг. Він передбачає посилення програми медичних гарантій і інституційної спроможності Національної служби здоров’я України з метою покращення доступу пацієнтів до якісної медичної допомоги та зменшення фінансового навантаження на громадян."Підтримка Світового банку є критично важливою для реформ систем освіти та охорони здоров’я України в умовах війни. З моменту запуску проектів у 2024 році Банк уже надав 625 мільйона доларів, що дозволяє підвищувати якість послуг і зміцнювати стійкість цих ключових секторів", — зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко.Нагадаємо, 19 грудня учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика..

З 1 січня 2026 року працівникам житлово-комунальних господарств мають підняти заробітну плату. Розмір виплат зросте на 40%.Як пише Міністерство розвитку громад та територій України, було підписано зміни до Галузевої угоди щодо посилення соцгарантій працівників ЖКГ. Документ передбачає:посилення соціального захисту працівників ЖКГ у воєнний час;підвищення оплати праці. З 1 січня 2026 року мінімальна тарифна ставка робітника першого розряду зросте до не менше ніж 260% прожиткового мінімуму, що означає збільшення зарплати приблизно на 40%."Це рішення спрямоване на підтримку людей, які забезпечують життєдіяльність країни в умовах війни. Від працівників житлово-комунальної сфери залежить тепло в оселях, вода в системах і стабільність об’єктів критичної інфраструктури. Водночас це допоможе підприємствам утримувати кваліфікованих фахівців у галузі", — підкреслив віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба.Заступник міністра розвитку громад та територій України Костянтин Ковальчук заявив, що підвищено коефіцієнти оплати праці водіїв вантажного, легкового транспорту та автобусів і запроваджено окрему категорію для водіїв електромобілів. Також надбавки за виконання особливо важливої роботи, зокрема під час воєнного стану, збільшено до 100% посадового окладу, за знання іноземної мови — до 15%.Підписані зміни сприятимуть підвищенню соціального захисту працівників та стабільності роботи підприємств ЖКГ, які забезпечують базові послуги населенню в умовах воєнного стану.Раніше повідомлялось, що в Україні зарплати освітян можуть зрости. Зокрема, у 2026 році мінімальний оклад становитиме від 21 тисячі гривень.Нагадаємо, Національний банк України очікує, що у 2026 році на ринку праці збережеться значне напруження через подальшу міграцію населення за кордон. Брак кваліфікованих фахівців змусить бізнес активно підвищувати виплати, щоб залучити персонал. .

Національний банк України очікує, що у 2026 році на ринку праці збережеться значне напруження через подальшу міграцію населення за кордон. Брак кваліфікованих фахівців змусить бізнес активно підвищувати виплати, щоб залучити персонал. Про це йдеться у свіжому звіті регулятора.Динаміка доходів Згідно з даними НБУ, реальні статки громадян вже демонструють стійке зростання. Зокрема, у другій половині 2025 року зарплати в річному вимірі підскочили на понад 20 відсотків. Цьому сприяло як зниження рівня безробіття, так і боротьба компаній за спеціалістів. Гостроту проблеми підтверджує і дослідження Європейської бізнес асоціації: у листопаді 2025 року 74 процентів опитаних підприємств назвали кадровий голод критичним викликом.Ключові фактори впливу:бюджетний сектор та військові. Значне зростання доходів забезпечувалося виплатами військовослужбовцям, тоді як у цивільному бюджетному секторі темпи підвищення були помірними;детінізація. Зменшення доходів ФОП, зафіксоване протягом трьох кварталів, регулятор пов’язує не зі збитками самозайнятих осіб, а з виведенням економіки з "тіні";мінімальна зарплата. Ще одним стимулом для росту доходів у 2026 році стане заплановане підвищення "мінімалки" на 8,1 відсотка.Раніше повідомлялось, що в Україні зарплати освітян можуть зрости. Зокрема, у 2026 році мінімальний оклад становитиме від 21 тисячі гривень.Нагадаємо, 5 грудня прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу в парламенті зазначив, що загальне підвищення зарплат для військовослужбовців у Держбюджеті на 2026 рік не передбачене. Натомість уряд працює над альтернативним механізмом виплат..

Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що заморожені активи Росії варто використовувати після закінчення російсько-української війни. До того ж Прага має окрему позицію щодо деяких інших нюансів допомоги Україні.Висловлювання Андрея Бабіша наводить Radio Prague International. Як відомо, саміт ЄС затвердив рішення про спільне запозичення для України на суму 90 мільярдів євро.У цьому контексті Бабіш наголосив, що Чехія займає окрему позицію. Зокрема, за його словами, "вона не буде нести за все це фінансової відповідальності".Новий чеський прем’єр-міністр зазначив, що деякі країни все ще наполягали на використанні заморожених російських активів."Я вважаю, що ці гроші варто взяти після закінчення війни. Мені дивно, що ми вже зараз даємо гроші на два роки вперед, коли анонсовано, що мирна угода наближається. Усе це якось не сходиться", — зауважив він.Також Бабіш додав, що більшість європейських лідерів не зрозуміли текст щодо репараційної позики, який представили під час нічних переговорів 19 грудня.Раніше Бабіш активно закликав знайти гроші для фінансової допомоги України в інший спосіб, ніж використання заморожених російських активів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Як й Угорщина та Словаччина, Чехія теж домоглася відсутності фінансових зобов’язань щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки. Але, на відміну від Угорщини та Словаччини, вона підписала з 25 країнами частину рішення, яка стосується деталей позики.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Заступник командира Першого корпусу Національної гвардії України Святослав Паламар публічно звернувся до прем'єр-міністерки Юлії Свириденко. Він звернув увагу на дискримінацію щодо виплат за знищену або захоплену російську техніку.Відповідний допис Святослав "Калина" Паламар опублікував на своїй сторінці у Facebook."Чому для всіх нас один і той самий смертельний фронт, але ставлення держави до захисників — різне? Чому уряд демонструє зневажливе ставлення до військових НГУ? Чому воїни ЗСУ та Нацгвардії отримують різне визнання та різну винагороду за виконання одного й того самого обов’язку — захист України, за те, що вони щодня ризикують життям і помирають за українську націю?" — поставив він низку запитань.Він наголосив, що це не емоції, а гірка правда про системну несправедливість, про яку в уряді або не знають, або не хочуть знати. Річ у тому, що військовослужбовці Національної гвардії України не отримують грошових виплат за знищену або захоплену ворожу техніку, на відміну від побратимів зі ЗСУ.Це, за його словами, відбувається через бездіяльність Кабінету міністрів України, який мав затвердити порядок і розміри цих виплат."Формально закон існує, але уряд уже четвертий рік повномасштабної війни не спромігся забезпечити його виконання щодо НГУ. Йдеться про закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Стаття 9-2 цього закону прямо передбачає виплату винагороди за знищене або захоплене озброєння та техніку противника", — наголосив Паламар.Він зауважив, що закон чітко встановлює діапазон сум — від чотирьох до 300 прожиткових мінімумів. 2025 року це від 12 112 гривні до 908 400 гривень. Але через відсутність рішення Кабміну ця норма для НГУ залишається не державною гарантією, а порожньою декларацією."Результат очевидний і принизливий: одні військові отримують заслужену винагороду, інші — нічого. Ми не маємо бути заручниками бюрократичних примх, байдужості чи чийогось незнання. Якщо вам здається, що це дрібниця — то це не так. Це пряма та відверта несправедливість, яка б'є по мотивації, ініціативі та моральному стану військовослужбовців, що підпорядковані МВС", — акцентував "Калина".Він висловив вимогу не підривати віру воїнів у державу, яку вони захищають власною кров'ю та життям. Військовослужбовці НГУ мають отримувати додаткову винагороду за знищену ворожу техніку, так само як й наші побратими в ЗСУ."За наявною у мене інформацією, проект відповідної постанови Кабінету міністрів України давно підготовлений, погоджений у профільних міністерствах і перебуває на розгляді у премʼєр-міністерки. Він чекає лише підпису. Вашого підпису. Чекатиму на публічну відповідь. І нам потрібні не пояснення, чому "ні", а справедливе і негайне рішення, щоби було "так", — підсумував Паламар.Нагадаємо, що в уряді неодноразово заявляли, що фінансування українських військових є беззаперечним пріоритетом. Тому коштів на виплати для них у бюджеті має вистачати..

Угорщина та Словаччина не підписали висновки грудневого засідання Європейської ради щодо України, які затвердили в ніч на 19 грудня. В документі йдеться про рішення щодо надання Україні 90 мільярдів євро кредиту.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на декількох дипломатів Євросоюзу."Висновки Європейської ради щодо України не підписали дві країни — Угорщина та Словаччина", — повідомив один зі співрозмовників журналістів.До речі, як й Угорщина та Словаччина, Чехія теж домоглася відсутності фінансових зобов’язань щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро. Але, на відміну від Угорщини та Словаччини, вона підписала з 25 країнами частину рішення, яка стосується деталей позики.Цього року Угорщина не підписала жодного тексту висновків Євроради щодо України. В Будапешті це пояснювали протестом проти політики ЄС, що начебто "підтримує війну".Словаччина вперше не погодилася з українською частиною висновків саміту лідерів ЄС. До цього Братислава мала певні застереження, що не заважало їй ставити підписи під переважною більшістю офіційних документів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Колишній міністр юстиції Герман Галущенко та колишня міністерка енергетики Світлана Гринчук опублікували електронні декларації про майно та доходи. Такі документи подаються під час звільнення.Згідно з декларацією Галущенка, за період з 1 січня по 19 листопада 2025 року його дохід склав 1 977 754 гривні, з яких 1 391 562 гривні — як міністра енергетики, а також 586 192 гривні — як міністра юстиції.Також він вказав у декларації 6,1 мільйона гривень, 61,4 тисячі доларів, три тисячі євро на банківських рахунках, 400 тисяч гривень і 106 тисяч доларів готівкою. В декларації за 2024 рік вказував такі суми заощаджень: 4,9 мільйона гривень, 63,7 тисячі доларів, п’ять тисяч євро на банківських рахунках, 604 тисячі гривень і 169 тисяч доларів готівкою.Гринчук за період з 1 січня по 19 листопада 2025 року вказала 1 722 866 гривень доходу, з яких 1 024 383 гривень — як міністерка захисту довкілля та природних ресурсів і 698 483 гривні — як міністерка енергетики.Крім того, вона зазначила в декларації 306 тисяч гривень на банківських рахунках і 110 тисяч гривень готівкою. В декларації за 2024 рік вказувала такі суми заощаджень: 161,9 тисячі гривень на банківських рахунках і 250 тисяч гривень готівкою.Інших змін фінансового чи майнового стану колишніх міністрів у декларації не вказано.Попередній контекст:Як відомо, 19 листопада Верховна Рада відправила у відставку міністрів енергетики та юстиції Світлану Гринчук і Германа Галущенка.До цього, 10 листопада, НАБУ та САП оголосили про проведення операції "Мідас", яка тривала майже 1,5 року. В її межах викрито схему масштабної корупції в енергетиці, зокрема, з відмивання коштів НАЕК "Енергоатом". За даними антикорупційних органів, Галущенко безпосередньо брав участь у цій схемі.Працівники ДБР передали до НАБУ заяву народного депутата від фракції "Голос" Ярослава Железняка щодо можливих зловживань у сфері енергетики, пов’язаних із діяльністю Германа Галущенка. Йшлося, зокрема, про авансові платежі державних підприємств на значні суми, роботи за якими не завершили в повному обсязі або не підтвердили документально.Правоохоронці заявили, посилаючись на плівки прослуховування, що Гринчук проходила співбесіду в колишнього радника міністра енергетики Ігор Миронюк перед призначенням на посаду міністра енергетики, який теж є серед учасників корупційної схеми.Нагадаємо, що 18 листопада Міністерство енергетики оприлюднило дані про доходи Світлани Гринчук. За жовтень 2025 року вона заробила 158 355 тисяч гривень. Державний секретар Сергій Суярко уточнив, що після податків (28 503,90 гривень) і військового збору (7 917,75 гривні) фактично отримана зарплата склала 121 933,35 гривні..

Рішення щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро не матиме фінансових зобов’язань для трьох європейських країн. Чехія, Угорщина та Словаччина не братимуть у цьому участі.Про це свідчать висновки, ухвалені під час засідання Європейської ради з питання фінансування України."Для забезпечення необхідної фінансової підтримки України з другого кварталу 2026 року, включно з її військовими потребами, Європейська Рада погоджується надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки на основі запозичень ЄС на ринках капіталу, підкріплених бюджетним резервом ЄС. Завдяки посиленій співпраці (стаття 20 Угоди про ЄС) щодо інструменту, що базується на статті 212 (Додаткової Угоди про ЄС), будь-яка мобілізація ресурсів бюджету як гарантія цього кредиту не матиме впливу на фінансові зобов'язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини", — йдеться в документі.У висновках пояснюється, що цей кредит Україна погасить лише після отримання репарацій."До того часу ці активи залишатимуться знерухомленими, ЄС залишає за собою право використовувати їх для погашення позики у повній відповідності до законодавства ЄС та міжнародного права", — наголосили лідери Євросоюзу.Європейська рада також зазначила, що, згідно з попередніми висновками, "активи Росії повинні залишатися знерухомленими, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй шкоду, завдану її війною". "Європейський Союз, враховуючи безпрецедентну ситуацію, ухвалив на підставі статті 122 Договору про ЄС виняткові, тимчасові та належним чином обґрунтовані надзвичайні заходи, що знерухомлюють такі активи на стійкішій основі", — йдеться в документі.Крім того, Європейська рада закликала Раду ЄС і Європарламент продовжити роботу над технічними та правовими аспектами інструментів, що встановлюють репараційний кредит на основі залишків готівки, пов'язаних з іммобілізованими активами Росії.У висновках також йдеться про те, що Європейська рада наголошує на важливості таких елементів стосовно позики, яку нададуть Україні:зміцнення європейської й української оборонної промисловості;подальше дотримання Україною верховенства права, включно з боротьбою з корупцією;специфічний характер політики безпеки й оборони деяких держав-членів та інтереси безпеки й оборони всіх держав-членів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

У четвер, 18 грудня, американський президент Дональд Трамп підписав закон про національне забезпечення оборони на 2026 фінансовий рік. На допомогу Україні в ньому передбачено 800 мільйонів євро на два роки.Про це свідчить допис на сайті Білого дому. Підписаний Дональдом Трампом закон передбачає рекордні щорічні військові витрати в розмірі 901 мільярда доларів.У документі передбачено виділення Україні 800 мільйонів доларів — по 400 мільйонів доларів протягом 2026 та 2027 років. Кошти мають надійти в межах ініціативи допомоги у сфері безпеки, яка передбачає закупівлю американського озброєння для ЗСУ.Аналітики звернули увагу на такий нюанс: це відбувається на тлі того, що команда Трампа веде переговори, намагаючись зупинити війну Росії проти України.Як відомо, після повернення Дональда Трампа до Білого дому США зменшили обсяги підтримки України. Натомість у військовій сфері НАТО та США запустили механізм PURL, який дозволяє європейським країнам фінансувати та закуповувати американське озброєння для потреб України.На початку грудня Трамп знову заявив, що США більше не витрачають власні кошти на допомогу Україні. За його словами, тепер за американську зброю розраховується НАТО, а Вашингтон отримує кошти від Північноатлантичного альянсу.Раніше проект оборонного бюджету з грошима на допомогу Україні Конгрес США схвалив 11 грудня. У законі робиться посилений акцент на європейській обороні.Крім того, оборонний бюджет містить:фінансування Балтійської ініціативи безпеки — виділено 175 мільйонів доларів на підтримку оборонних потреб Латвії, Литви та Естонії;обмеження для Пентагона — документ обмежує можливість Міністерства оборони скорочувати чисельність американських військ у Європі нижче позначки 76 тисяч;посадові обмеження — закон забороняє командувачу Європейського командування США відмовлятися від титулу Верховного головнокомандувача НАТО.Нагадаємо, що Сенат США підтримав законопроект 77 голосами проти 20 за сильної підтримки обидвох партій. Двоє голосів "проти" надали сенатори-республіканці Майк Лі та Ренд Пол..

Завдяки рішенню Європейського Союзу від 19 грудня Україна отримала фінансове забезпечення на найближчі роки. При цьому заморожені російські активи, як і раніше, залишаються заблокованими.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, який зранку опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Дякую всім лідерам Європейського Союзу за рішення Європейської ради щодо фінансової підтримки України на 90 мільярдів євро 2026-2027 років", — зазначив він.За його словами, це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України."Важливо, що російські активи залишаються знерухомленими та що Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки", — наголосив український президент.Він подякував європейським лідерам за результат і єдність, що підтвердило незмінну підтримку нашої країни. Хоча рішення ухвалювали доволі складно, результат виявився прийнятним для України."Разом ми захищаємо майбутнє нашого континенту", — підсумував Володимир Зеленський.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Учора Володимир Зеленський пояснював, що якщо Україна не отримає грошей, то перебуватиме у слабшій позиції. Тоді в Путіна зросте спокуса захопити Україну, бо вона в такій позиції, коли не вистачає грошей на життя та на зброю..

Учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Про це повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта, який уночі опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-27 роки схвалено. Ми взяли на себе зобов'язання, ми виконали їх", — написав він.Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц теж у соцмережах додав, що це буде безвідсоткова позика."Це чіткий сигнал з Європи Путіну: ця війна того не варта. Ми заморозимо російські активи, доки Росія не компенсує Україні збитки", — зазначив він.За словами Мерца, Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн теж підтвердила, що позика для України прив'язана до майбутніх репарацій від російського агресора. Вона наголосила, що позика, яка надається на безвідсотковій основі, не стане тягарем для бюджету України."Україна має погасити цю позику лише тоді, коли отримає репарації. Фінансова допомога Україні після 2027 року стане частиною рішення щодо наступного багаторічного бюджету ЄС", — акцентувала посадовиця.Попередній контекст:Як відомо, 18-19 грудня у Брюсселі відбувається саміт лідерів ЄС, на якому обговорюють фінансову підтримку Україні на 2026-2027 роки. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн наголошувала, що зустріч не завершиться, поки не знайдуть оптимальне рішення.Також повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. Попри те, що Віктор Орбан неодноразово заявляв про намір ветувати рішення щодо України, у Європейській раді стверджували, що є підстави розраховувати на одноголосне схвалення. У спільному запозиченні візьмуть участь не всі держави ЄС.Європейська рада запровадила санкції щодо 41 судна, які входять до складу російського "тіньового флоту" нафтових танкерів. У Брюсселі стверджують, що це ще не остаточний список..