# гроші

В Україні після періоду зниження інфляції у 2025-му та на початку 2026 року знову фіксується її прискорення. Причинами стали енергетичні наслідки війни, зовнішні геополітичні ризики та зростання витрат бізнесу. Як повідомили у Національному банку України, це короткочасна тенденція, адже очікується, що інфляції поступово повернеться до зниження у наступні роки.Так, у регуляторі нагадали, що із червня 2025 року до січня 2026 року інфляція в Україні демонструвала спадну динаміку, однак згодом знову почала зростати. У НБУ пояснюють це наслідками зимових атак Росії на енергетичну інфраструктуру, а також загостренням конфлікту на Близькому Сході навесні.Додатковими факторами прискорення інфляції стали підвищення витрат бізнесу через подорожчання енергоресурсів, газу та пального, а також зростання витрат на оплату праці. Також вплив мало попереднє ослаблення курсу гривні.Попри це, темпи зростання споживчих цін залишаються відносно помірними. У квітні інфляція становила 8,6% у річному вимірі.Інфляція в Україні: чого очікувати даліНацбанк прогнозує, що через подальший вплив високих цін на енергоносії інфляція може прискоритися до кінця року до близько 9,4% у річному вимірі. Водночас цей тренд, за оцінками регулятора, не буде тривалим.У середньостроковій перспективі очікується поступове зниження інфляції. Серед ключових чинників — можливе зниження цін на енергоресурси у разі стабілізації геополітичної ситуації, а також збільшення врожаїв, що може зменшити вартість продовольства.Також регулятор планує стримувати ціновий тиск шляхом стабілізації валютного ринку та недопущення різких курсових коливань. Згідно з прогнозом НБУ, інфляція має сповільнитися до 6,5% у 2027 році та до цільового рівня 5% у 2028 році.Нагадаємо, 30 квітня правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15% річних. Це допоможе забезпечити стійкість валютного ринку..

До затримання українських інкасаторів "Ощадбанку" поблизу Будапешта міг бути причетний тодішній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.  Про це йдеться у розслідуванні угорського видання Telex, яке посилається на розмови з джерелами, обізнаними або причетними до цієї справи.За даними журналістів, 5 березня два фургони з українськими перевізниками готівки, які прямували з Австрії до України транзитним маршрутом, були зупинені поліцією. Операцію проводили підрозділи Центру боротьби з тероризмом (TEK). У фургонах виявили 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та дев'ять кілограмів золота, які згодом були конфісковані Національною податковою та митною адміністрацією Угорщини (NAV).Водії з українським громадянством були звільнені через кілька годин та вислані з країни. Інцидент набув широкого розголосу наступного дня та спричинив міжнародну реакцію.Угорська влада заявляла, що йдеться про незаконне перевезення грошей і можливе відмивання коштів. Водночас українська сторона наполягає, що транспортування було законною банківською операцією між австрійським банком Raiffeisen та українським "Ощадбанком".Розслідування Telex стверджує, що рішення про проведення операції могло бути ухвалене на найвищому політичному рівні. За словами джерел видання, уряд міг розглядати інцидент як політичний крок у контексті загострення відносин між Будапештом і Києвом. Також повідомляється, що напередодні рейду Управління із захисту Конституції Угорщини (AH) передало відповідний звіт, який базувався не лише на власних даних, а й на інформації розвідувальних структур.Згодом частину рішень у справі було переглянуто або скасовано, а вилучені кошти повернули українській стороні після політичних змін у країні.Розслідування також зазначає, що версії щодо причин рейду різняться серед джерел, а остаточні підстави операції залишаються предметом суперечок між відомствами та учасниками процесу.Скандал з інкасаторами "Ощадбанку": премʼєр Угорщини Петер Мадяр зробив гучну заявуПремʼєр Угорщини Петер Мадяр також стверджує, що до затримання інкасаторів "Ощадбанку" причетний тодішній глава уряду Віктор Орбан. За його словами, він міг прийняти рішення про рейди."Віктор Орбан особисто керував роботою правоохоронних органів і спецслужб. Він міг приймати рішення про проведення рейдів або ж про затягування розслідувань. Він повинен взяти на себе відповідальність!" — написав він на своїй сторінці у Facebook.Інцидент в Угорщині: що відомоРаніше в "Ощадбанку" публікували важливі факти щодо інциденту, який стався 5 березня 2026 року:Перевезення коштів і цінностей здійснювалось у межах міжнародної угоди між "Ощадбанком" та "Райффайзен Банк Австрія". Вантаж було оформлено відповідно до міжнародних правил перевезень та чинних європейських митних процедур."Ощадбанк" має чинну ліцензію на виконання міжнародних перевезень, видану Державною службою України з безпеки на транспорті.Під час повномасштабної війни перевезення цінностей банками здійснюються виключно наземним шляхом. Такі перевезення відбуваються в середньому щотижня.У складі інкасаторської бригади були семеро штатних співробітників, стаж роботи яких в банку складає від трьох до 21 року.Кошти, які перевозились з Відня до України, належать "Ощадбанку". Гроші прямували до України для подальшого використання в обігу й насичення готівкового ринку країни.Пакування грошей і цінностей було здійснено відповідно до всіх регуляторних і транспортних вимог.Нагадаємо, 9 березня Міністерство закордонних справ України оприлюднило нові деталі інциденту, підкресливши порушення прав громадян України під час їхнього затримання.Додамо, 10 березня стало відомо, що в Угорщині розпочали розслідування українських активів..

Підприємиця Катерина Шухніна висунула серйозні звинувачення на адресу блогера-мільйонника Ігоря Лаченкова (Лачена) та осіб із його оточення.Відповідне розслідування вона опублікувала на своєму YouTube-каналі. Шухніна заявила, що до останнього не хотіла публічно про це говорити, але "після всього, що сталося останніми тижнями, зрозуміла, що мовчати далі вже не можна".За її словами, вже два роки її шантажують. Підприємиця стверджує, що проти неї поширювали фейки й негативні матеріали, після чого їй начебто запропонували заплатити 200 тисяч доларів за їхнє видалення."Ігор Лачен розпочав справжнє полювання на мене", — заявила вона, зауваживши, що він "просто хоче грошей".На підтвердження своїх заяв вона оприлюднила записи розмов, скриншоти листування та інші матеріали, які, на її думку, демонструють механізм запуску хвиль штучного хейту. Чим займається Катерина Шухніна та чому вона стала жертвою шантажуКатерина Шухніна позиціонує себе як криптотрейдерка, інвесторка, блогерка та засновниця освітніх проєктів у сфері криптовалют, зокрема Crypto Muse та інших навчальних програм. Крім того, вона допомагає дитячим будинкам і ЗСУ."Я створюю контент, який дає людям реальні інструменти як працювати з фінансовими ринками, як інвестувати, як заробляти чесно. Я дуже хотіла допомогти жінкам, які живуть у фінансовій залежності. Саме тому я почала навчати фінансової грамотності. Я будувала це роками", — зазначила вона.Шухніна розповіла, що ще з минулої осені у мережі почали з'являтися дописи з обвинуваченнями у її сторону без жодних доказів. Там йшлося проте, що вона "шахрайка", "інфоциганка", а її "проєкти — це фейки". Усі ці пабліки, за її словами, начебто належать Лачену.Вона запевняє, що блогер публічно принижував її, зневажав та ображав. Він перекручував її "сторіз", вирізав половину сказаного, спотворював істину та намагався налаштувати українців проти неї. "Це не поодинокий випадок. На нього кілька разів писали заяви та позови до суду за такий самий бруд. Він уже навіть програвав суд", — запевнила підприємиця.Шухніна додала, що також подала на нього позов до суду. Вона зауважила, що Лачен не хоче говорити з нею напряму та боїться особистої зустрічі."Чому ти не хочеш зі мною зустрітися? Я максимально відкрита, я готова показати тобі матеріали навчання. Я готова відповісти на будь-які питання", — звернулася вона до блогера.Також підприємиця наголосила, що платити йому не планує, адже "працює відкрито".Наразі публічної реакції Ігоря Лаченкова на ці звинувачення немає.Ігор Лаченков, більш відомий під псевдонімом Лачен, — український блогер, волонтер та автор Telegram-каналу "Лачен пише". Популярність він здобув після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році завдяки оперативному висвітленню новин, волонтерській діяльності та участі у масштабних зборах коштів для ЗСУ.Нагадаємо, у Дніпрі жінка звернулася до суду з вимогою стягнути пеню з організаторки онлайн-курсів із просування в соціальних мережах. Позивачка стверджувала, що оплатила "наставництво з блогерства", однак навчання, за її словами, було завершене із суттєвим простроченням.Читайте також: У НБУ назвали три найпоширеніші схеми шахрайства: як вберегтись.

У Верховній Раді зареєстровано масштабний законопроєкт, який пропонує кардинально переглянути основні соціальні стандарти для українців. Нововведення можуть набути чинності вже з 1 липня 2026 року, що дозволить підлаштувати державні виплати під рівень інфляції та стрімке подорожчання життя.Поетапне зростання виплат у два крокиПарламентська ініціатива передбачає розгортання реформи у два ключові етапи, які заплановані на липень та жовтень 2026 року. Основна мета цього документа полягає в адаптації фінансової підтримки громадян до нових економічних реалій, зокрема до зростання цін на харчові продукти, підвищення тарифів на комунальні послуги та загального збільшення щоденних витрат.Згідно з текстом законопроєкту, базовий прожитковий мінімум з 1 липня 2026 року хочуть зафіксувати на позначці 9906 гривень, а вже з 1 жовтня цей показник має досягти 10 180 гривень. Сьогодні цей норматив є значно нижчим, хоча саме від нього залежить калькуляція більшості державних допомог, соціальних субсидій та навіть адміністративних штрафів.Нові розміри мінімальних пенсій та зарплатРеформа також зачепить інтереси українських пенсіонерів. Мінімальну пенсію за віком з 1 липня 2026 року пропонують підняти до 7387 гривень, а з 1 жовтня вона має додатково зрости до 7591 гривні.Паралельно розробники документа передбачили суттєве оновлення мінімальної заробітної плати. Розрахунки показують, що з 1 липня 2026 року офіційна "мінімалка" в Україні може становити 11 183 гривні, тоді як з 1 жовтня її планують довести до 12 160 гривень.Цей комплексний пакет реформ у разі його затвердження народними депутатами претендує на статус наймасштабнішого перегляду соціальних зобов'язань держави за останні роки. Втім, наразі це лише законодавча пропозиція, якій ще належить пройти детальний аналіз у профільних комітетах парламенту, витримати голосування у сесійній залі Верховної Ради та отримати підпис президента.Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що у червні на українців чекає низка змін, які можуть вплинути як на повсякденне життя, так і на окремі сфери соціальної та економічної політики. Нововведення та оновлені правила, що набирають чинності цього місяця, охоплюють різні напрямки — від соціальних виплат і тарифів до адміністративних послуг та процедур..

Національний банк України продовжує коригувати офіційний курс іноземних валют у бік зростання. Американський долар знову додасть у ціні, підтверджуючи тенденцію останніх днів. Разом із ним подорожчає і єдина європейська валюта, яка також зміцнить свої позиції щодо гривні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на середу Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,33 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 44,30. На готівковому ринку долар впав на п'ять копійок — 43,90 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 51,66. У вівторок, 2 червня, офіційний курс гривні до євро був 51,59.Зима минула, а виклики залишилися: у Нацбанку зробили прогноз щодо зростання української економікиПочаток року для української економіки був складним через енергетичні атаки на критичну інфраструктуру. Попри поступове відновлення енергосистеми, наслідки зимового навантаження досі відчутні в окремих секторах. На цьому тлі залишається відкритим питання подальших економічних тенденцій і можливості швидкого виходу на стабільне зростання. Як повідомили на сторінці Національного банку України, посилаючись на макроекономічний прогноз, який опублікували в Інфляційному звіті.Навесні економічна активність почала відновлюватися. Потепління, а також ремонт пошкоджених об’єктів енергосистеми покращили ситуацію з електропостачанням. Додатково позитивний ефект дало активне впровадження бізнесом альтернативних джерел енергії.Водночас складні зимові умови вплинули на результат першого кварталу. Так, за даними Держстату, реальний ВВП України знизився на 0,5%.Що буде з економікою надаліНацбанк прогнозує повернення економіки до зростання вже у другому кварталі 2026 року. Одним із ключових факторів стане збільшення надходжень міжнародної фінансової допомоги. Зокрема, ЄС погодив програму Ukraine Support Loan обсягом 90 мільярдів євро, і кошти незабаром почнуть надходити до державного бюджету. Це дозволить уряду активніше фінансувати відбудову, посилення обороноздатності та соціальні програми.Загалом НБУ очікує, що у 2026 році економіка зросте на 1,3%, а в разі покращення безпекової ситуації темпи зростання можуть прискоритися до 3-4% у наступні роки.Нагадаємо, з 26 травня Національний банк України вводить в обіг дві нові обігові пам’ятні монети з тематичної серії "Ми сильні. Ми разом". Вони присвяченої Сумській та Чернігівській областям.Читайте також: Інкасо й з комісією: де і як можна обміняти пошкоджені долари та євро.

У вівторок, 2 березня, користувачі українського онлайн-банку Monobank масово поскаржилися на перебої у роботі сервісу. У багатьох не працює додаток.Співзасновник банку Олег Гороховський підтвердив масштабний збій у застосунку. Він запевнив, що наразі проводяться усі заходи для коректної роботи. "У нас технічний збій. Вправляємо", — написав він на своїй сторінці у Telegram-каналі.Можуть бути проблеми з переказами та зняттям готівки."На жаль, зараз спостерігаються складнощі у роботі застосунку та отриманні поповнень з терміналів", — йдеться у повідомленні в застосунку Мonobank.ОНОВЛЕНО. Також спостерігається збій у низці інших сервісів, зокрема в роботі Telegram, PrivatBank, Viber, Facebook, Netflix і Twitch. Amazon підтвердив збій на боці Web Services, це означає, що проблема виникла в інфраструктурі хмарної платформи AWS, а не в Інтернеті, комп'ютері чи конкретному сайті. AWS (Amazon Web Services) є основою для роботи великої кількості сайтів, застосунків і онлайн-сервісів по всьому світу.Нагадаємо, раніше Monobank запустив новий сервіс для підтримки Збройних сил України. Українці можуть підтримувати наших військових, залишаючи їм "Бойові" разом з чайовими у ресторанах чи кафе..

В Україні вже другий тиждень поспіль фіксується зниження цін на місцеву суницю садову. Основною причиною такої тенденції експерти називають стрімке збільшення пропозиції ягоди з південних регіонів країни на тлі стриманого попиту з боку споживачів.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit.Ціни на суницю садовуЗа словами виробників, через високу конкуренцію на ринку садівники змушені поступово знижувати відпускні ціни на продукцію, яка швидко псується. Наразі вартість суниці садової в господарствах становить від 120 до 200 гривень за кілограм, що в середньому на 21% менше, ніж тижнем раніше.Імпортна суниця садоваДодатковий тиск на ринок чинить зростання імпорту ягоди з Греції, Туреччини та Іспанії. Імпортна продукція зазвичай реалізується за ціною до 200 гривень за кілограм, що посилює конкуренцію для українських виробників.Попри нинішнє здешевлення, ціни на суницю садову залишаються в середньому на 11% вищими, ніж на початку червня минулого року.Чого очікувати від цін даліУчасники ринку прогнозують подальше зниження вартості ягоди вже найближчими тижнями. Очікується, що додатковий тиск на ціни спричинить масове надходження на ринок суниці садової відкритого ґрунту, сезон збору якої незабаром розпочнеться в більшості регіонів країни.Нагадаємо, раніше президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник повідомляв, що через весняні заморозки цього року наша країна втратила до 20% врожаю суниці садової (полуниці). Водночас у сезон ціни на ягоду залишатимуться доступними і можуть бути приблизно в півтора раза нижчими, ніж торік.Читайте також: Сезон черешні: що буде з цінами і чи можливий дефіцит.

Національний банк України знову змінив офіційний курс долара та євро. Іноземна валюта 2 червня "злетить" вгору. Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,30 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 44,26. На готівковому ринку долар не змінився — 43,90 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,59. У понеділок, 1 червня, офіційний курс гривні до євро був 51,55.Зима минула, а виклики залишилися: у Нацбанку зробили прогноз щодо зростання української економікиПочаток року для української економіки був складним через енергетичні атаки на критичну інфраструктуру. Попри поступове відновлення енергосистеми, наслідки зимового навантаження досі відчутні в окремих секторах. На цьому тлі залишається відкритим питання подальших економічних тенденцій і можливості швидкого виходу на стабільне зростання. Як повідомили на сторінці Національного банку України, посилаючись на макроекономічний прогноз, який опублікували в Інфляційному звіті.Навесні економічна активність почала відновлюватися. Потепління, а також ремонт пошкоджених об’єктів енергосистеми покращили ситуацію з електропостачанням. Додатково позитивний ефект дало активне впровадження бізнесом альтернативних джерел енергії.Водночас складні зимові умови вплинули на результат першого кварталу. Так, за даними Держстату, реальний ВВП України знизився на 0,5%.Що буде з економікою надаліНацбанк прогнозує повернення економіки до зростання вже у другому кварталі 2026 року. Одним із ключових факторів стане збільшення надходжень міжнародної фінансової допомоги. Зокрема, ЄС погодив програму Ukraine Support Loan обсягом 90 мільярдів євро, і кошти незабаром почнуть надходити до державного бюджету. Це дозволить уряду активніше фінансувати відбудову, посилення обороноздатності та соціальні програми.Загалом НБУ очікує, що у 2026 році економіка зросте на 1,3%, а в разі покращення безпекової ситуації темпи зростання можуть прискоритися до 3-4% у наступні роки.Нагадаємо, з 26 травня Національний банк України вводить в обіг дві нові обігові пам’ятні монети з тематичної серії "Ми сильні. Ми разом". Вони присвяченої Сумській та Чернігівській областям.Читайте також: Інкасо й з комісією: де і як можна обміняти пошкоджені долари та євро.

На Житомирщині правоохоронці зірвали підготовку до незаконної вирубки майже 200 сосен. Потенційні збитки державі могли перевищити 2,7 мільйона гривень.Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань."Працівники ДБР у взаємодії зі СБУ викрили службових осіб однієї з філій лісомисливського господарства, що входить до структури ДП "Ліси України", а також підприємства у сфері лісозахисту, які готували незаконну порубку дерев на території Житомирської області", — зазначили в правоохоронному органі.За попередніми даними, посадовці планували незаконно зрубати 199 дерев породи сосна. Завдяки своєчасному втручанню правоохоронців вдалося попередити цю злочинну схему. "Це дозволило не лише запобігти збиткам державі на понад 2,7 мільйона гривень, а й зберегти лісові насадження, які є важливою частиною природних екосистем регіону", — зазначили в ДБР.Наразі правоохоронні органи встановлюють усі обставини протиправної діяльності, роль кожного з причетних та вживають заходів для притягнення винних до відповідальності.Як відомо, наприкінці квітня президент Володимир Зеленський провів важливу нараду із прем'єр-міністром Юлією Свириденко. Очільник держави розповів, що кадрові перестановки можуть відбутися в державних компаніях, таких як "Ліси України".Нагадаємо, 27 квітня на Буковині правоохоронці викрили та зупинили масштабну схему незаконного експорту лісоматеріалів до Молдови. Двом учасникам оголошено про підозри. За даними слідства, організатором оборудки був керівник приватного підприємства, який упродовж 2024–2025 років скуповував необліковану деревину, оформлював її за підробленими документами про походження та вивозив за кордон.До того ж працівники Державного бюро розслідувань викрили масштабну схему незаконної вирубки лісу на Львівщині. У справі фігурує чинний депутат селищної ради, який одночасно очолює комунальне лісогосподарське підприємство.Крім того, нещодавно стало відомо, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала підозру генеральному директору Державного підприємства "Ліси України" Юрію Болоховцю у незаконному збагаченні, тим самим "зарубавши" багатомісячну справу Державного бюро розслідувань..

У понеділок, 1 червня, Національний банк України не змінив офіційний курс долара. Натомість єдина європейська валюта зросла у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора. Так, після вихідних Нацбанк залишив офіційний курс на рівні 44,26 гривні за один долар.Водночас сьогодні офіційний курс гривні до євро становить 51,55. У п'ятницю, 29 травня, офіційний курс гривні до євро був 51,43. Таким чином євро подорожчало на 12 копійок.Зима минула, а виклики залишилися: у Нацбанку зробили прогноз щодо зростання української економікиПочаток року для української економіки був складним через енергетичні атаки на критичну інфраструктуру. Попри поступове відновлення енергосистеми, наслідки зимового навантаження досі відчутні в окремих секторах. На цьому тлі залишається відкритим питання подальших економічних тенденцій і можливості швидкого виходу на стабільне зростання. Як повідомили на сторінці Національного банку України, посилаючись на макроекономічний прогноз, який опублікували в Інфляційному звіті.Навесні економічна активність почала відновлюватися. Потепління, а також ремонт пошкоджених об’єктів енергосистеми покращили ситуацію з електропостачанням. Додатково позитивний ефект дало активне впровадження бізнесом альтернативних джерел енергії.Водночас складні зимові умови вплинули на результат першого кварталу. Так, за даними Держстату, реальний ВВП України знизився на 0,5%.Що буде з економікою надаліНацбанк прогнозує повернення економіки до зростання вже у другому кварталі 2026 року. Одним із ключових факторів стане збільшення надходжень міжнародної фінансової допомоги. Зокрема, ЄС погодив програму Ukraine Support Loan обсягом 90 мільярдів євро, і кошти незабаром почнуть надходити до державного бюджету. Це дозволить уряду активніше фінансувати відбудову, посилення обороноздатності та соціальні програми.Загалом НБУ очікує, що у 2026 році економіка зросте на 1,3%, а в разі покращення безпекової ситуації темпи зростання можуть прискоритися до 3-4% у наступні роки.Нагадаємо, з 26 травня Національний банк України вводить в обіг дві нові обігові пам’ятні монети з тематичної серії "Ми сильні. Ми разом". Вони присвяченої Сумській та Чернігівській областям.Читайте також: Інкасо й з комісією: де і як можна обміняти пошкоджені долари та євро.

Станом на кінець травня 2,3 мільйона українців скористалися кешбеком на пальне. Кошти можна використати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книжок і продуктів, а також на донати.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це був тимчасовий антикризовий інструмент фінансової підтримки наших людей у період найбільшої за останні 50 років світової нафтової кризи. Він діяв з 20 березня по 31 травня", — зазначила вона.За її словами, національна програма дозволила українцям економити від 5% до 15% залежно від виду пального. 91% користувачів цієї програми — власники автомобілів економкласу з невеликим об’ємом двигуна.За час дії програми відкрито близько 500 тисяч нових карток Національного кешбеку, що сприяло додатковому розвитку державних цифрових сервісів.. "Накопичені кошти кешбеку можна використати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книжок і продуктів українського виробництва, а також спрямувати на благодійність чи підтримку Сил оборони", — наголосила Юлія Свириденко.До речі, Кабінет міністрів продовжував дію "кешбеку" на пальне, який запустили 20 березня, до 31 травня 2026 року. Рішення ухвалювали з огляду на збереження високих цін на пальне й активне використання програми українцями.З 1 травня максимальна сума компенсації складала до 500 гривень на місяць на одного користувача. Раніше українські водії могли отримати до 1 000 гривень.Нагадаємо, що на території всієї країни зараз тривають поточні ремонти доріг. Уже ліквідовано понад 5,7 мільйона квадратних метрів пошкоджень дорожнього покриття на міжнародних трасах і дорогах державного значення..

Футбольний клуб "Карпати" (Львів) здійснив два найдорожчі трансфери у своїй історії. Воротар Назар Домчак і гамбійський форвард Бабукар Фаал перейшли до клубів із чемпіонату Чехії.Про це повідомила пресслужба "Карпат". Там підтвердили, що в літнє трансферне вікно львівська команда вже провела два трансфери "на вихід": спершу воротар Назар Домчак перейшов до чеської "Славії" за п'ять мільйонів євро, після чого нападник Бабукар Фаал став гравцем чеської "Вікторії" (Пльзень) за три мільйони євро.Перехід Домчака в "Славію" — це найдорожчий трансфер для "Карпат" в історії, тоді як перехід Фаала став другим для команди з фінансового боку."19-річний голкіпер покидає Львів та виступатиме за чеську "Славію". Назар Домчак є вихованцем академії "Карпат". За основну команду "зелено-білих" Назар провів перший поєдинок 3 серпня 2025 року в рамках першого туру Української Прем’єр-Ліги проти житомирського "Полісся", — йдеться в повідомленні.Загалом у сезоні-2025/2026 Домчак провів 27 матчів, 14 із яких зіграв "на нуль", і увійшов до трійки найкращих воротарів УПЛ за цим показником."Крім того, вболівальники "Карпат" визнали Назара "Левом сезону". Минулого року Домчак дебютував за юнацьку та молодіжну збірні України", — підсумували у ФК "Карпати".Також "Карпати" та "Вікторія" (Пльзень) досягнули згоди про трансфер Бабукара Фаала. Гамбійський форвард продовжить свою карʼєру в Чехії. "Вікторія" активувала клаусулу, прописану в контракті футболіста."Бабукар Фаал приєднався до "зелено-білих" взимку 2026 року. У складі "Карпат" гамбієць зіграв десять матчів, забив два голи та віддав чотири результативні передачі. Дякуємо Бабукару за виступи у зелено-білій футболці та бажаємо успіхів у подальшій карʼєрі", — йдеться в повідомленні львівського футбольного клубу.Новий клуб Домчака — чеська "Славія" — у сезоні-2025/2026 здобув "золото" національного чемпіонату. Здобувши чемпіонський титул у національній першості, "Славія" здобула пряму путівку в основний етап Ліги чемпіонів.Натомість новий клуб Фаала "Вікторія Пльзень" посів третє місце у чемпіонаті Чехії та забезпечив собі путівку у кваліфікацію Ліги Європи."Карпати" завершили сезон-2025/2026 на дев'ятому місці УПЛ із 41 очком. Команда здобула десять перемог, в 11 матчах зіграла внічию, а в дев'яти поступилася.Нагадаємо, що захисник донецького "Шахтаря" та національної збірної України Юхим Конопля офіційно продовжить свою кар'єру в одному з найсильніших клубів чемпіонату Німеччини — менхенгладбахської "Боруссії". 26-річний футболіст перебирається до німецького гранда у статусі вільного агента та вже поставив підпис під довготривалою трудовою угодою..

У пʼятницю, 29 травня, президент Володимир Зеленський підписав закон №0376 про ратифікацію угоди з Європейським Союзом. Вона передбачає надання Україні фінансової допомоги на 90 мільярдів євро.Про це свідчить картка законопроєкту, опублікована на сайті Верховної Ради України.Учора Зеленський вніс до парламенту відповідний законопроєкт, який парламент ратифікував. Закон №0376 підтримали 298 народних депутатів."Документ визначає рамки для залучення коштів у межах загальної суми до 90 мільярдів євро, в тому числі в межах макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України", — йдеться в пояснювальній записці.Зазначається, що укладення та подальше набуття чинності угодою про позику та меморандумом про взаєморозуміння після їх ратифікації дозволять Україні у 2026-2027 роках залучити від ЄС до 90 мільярдів євро фінансових ресурсів для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу.Загальний обсяг підтримки на 2026 рік визначено у розмірі до 45 мільярдів євро, що розподіляються на два ключові компоненти:оборонна частина (до 28,3 мільярда євро) — спрямовуються на закупівлю озброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу;бюджетна частина (16,7 мільярда євро) — спрямовуються на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету.Водночас фінансування бюджетної частини здійснюється через два інструменти:до 8,35 мільярда євро надаються безпосередньо як макрофінансова допомога (що є предметом зазначеного меморандуму);до 8,35 мільярда євро — додатково через механізм Ukraine Facility.Отримання допомоги передбачає виконання низки умов:для першого траншу Україна має, зокрема, скасувати звільнення від оподаткування міжнародних посилок, запровадити оподаткування доходів через цифрові платформи, продовжити дію військового збору на рівні 5% на три роки, ухвалити оновлену Стратегію управління державними фінансами, новий Митний кодекс відповідно до стандартів ЄС і призначити нового керівника Державної митної служби;для другого траншу Україна має остаточно ухвалити ці законопроєкти, а також прийняти Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки; крім того, Мінфін має ухвалити оновлений план цифрового розвитку Державної митної служби до 2030 року; Верховна рада має затвердити трьох відсутніх експертів до складу комісії з відбору членів правління Рахункової палати України;умовою для надання третього траншу є реформування Україною пільгового податкового режиму, вжиття заходів для протидії ухиленню від оподаткування, спрощення адміністрування ПДВ і представлення нової Стратегії публічних закупівель на 2027-2030 роки.Нагадаємо, що вчора Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро..

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили посадовця Державної прикордонної служби України та власника приватної компанії з виробництва безпілотників на вимаганні мільйонного хабаря.Про це повідомила пресслужба НАБУ. За даними слідства, у серпні 2025 року одна з військових частин ДПСУ ініціювала закупівлю партії безпілотних авіаційних комплексів. До участі у переговорній процедурі допустили приватне товариство, яке пропонувало поставити необхідну продукцію за 825 мільйонів гривень.Під час проведення закупівлі на зв'язок із директором цього товариства вийшов власник іншої фірми, що виробляла БпЛА. Посилаючись на нібито попередні домовленості з адміністрацією ДПСУ, він просив не знижувати ціну на безпілотники, оскільки переможцем мала стати його компанія.Втім, директор товариства надав оновлену комерційну пропозицію зі зниженою вартістю дронів, завдяки чому його компанія здобула перемогу. Зрозумівши, що попередній план зірвано, власник компанії-конкурентки за змовою з прикордонниками почав вимагати у переможця закупівлі неправомірну вигоду.Зокрема, він повідомив, що для безпроблемного укладення договору та подальшого приймання техніки службовими особами ДПСУ необхідно сплатити 1 мільйон доларів США. Цю суму планував розділити між собою та посадовцями прикордонної служби."Для остаточного переконання директора товариства в необхідності надати хабар йому організували телефонну розмову з представником ДПСУ, під час якої той повідомив, що всі вимоги висуваються за погодженням із Адміністрацією відомства. Наразі власнику компанії-конкурентки та посадовцю ДПСУ повідомили про підозру за ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України та за ч. 4 ст. 368 відповідно. Слідство триває, встановлюється можлива причетність до злочину інших осіб", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, раніше працівники Державного бюро розслідувань викрили організовану групу, яка незаконно переоформлювала квартири померлих громадян у Київській області.  Учасники схеми подавали до суду позови з неправдивими відомостями про нібито родинні зв’язки та спільне проживання з померлими громадянами. У документах також зазначали вигадані об’єкти нерухомості та земельні ділянки, щоб змінити підсудність і передати справи до "потрібного" суду.Також правоохоронці викрили схему незаконного нарахування додаткових грошових виплат військовослужбовцям, унаслідок якої безпідставно було виплачено майже 2,6 мільйона гривень "бойових"..

На проєкти модернізації шкільних їдалень виділено 350 мільйонів гривень. Таким чином 50 тисяч школярів невдовзі отримають теплі обіди.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це вже четвертий і остаточний розподіл державної субвенції. Загалом на один мільярд гривень профінансуємо 73 проєкти у 15 областях", — зазначила вона.Очільниця українського уряду наголосила, що це унікальний проєкт. Відбір здійснюється через цифрові системи DREAM і АІКОМ, які автоматично формували рейтинг за визначеними критеріями пріоритетності."Остаточне рішення ухвалювала комісія Міністерства освіти та науки за участю незалежних експертів, зокрема, антикорупційної ініціативи Євросоюзу в Україні", — підсумувала Юлія Свириденко.Раніше вона акцентувала, що з 1 вересня 2026 року безкоштовні теплі обіди мають отримувати учні 1-11 класів на території всієї України."Безкоштовне харчування вже забезпечене для всіх дітей у прифронтових громадах і учнів 1-4 класів в усіх областях", — зауважила Свириденко.Вона відзначила, що уряд уже розподілив один мільярд гривень на модернізацію 73 харчоблоків у школах по всій Україні."Шкільне харчування — це не лише про соціальну підтримку, а й про розвиток місцевої економіки, робочі місця та підтримку українських виробників", — резюмувала Свириденко.Нагадаємо, що минулого року в Україні проводили виплати за програмою "Пакунок школяра". Загалом держава спрямувала 1,2 мільярда гривень на допомогу, яка розрахована на кожного першокласника..