# гроші

Перед судом постануть колишній кінцевий бенефіціарний власник "ПриватБанку" Ігор Коломойський і п’ятеро учасників організованої ним групи. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) обвинувачують їх у заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 мільярда гривень.Про це повідомила пресслужба НАБУ. За даними слідства, в січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар "ПриватБанку", тодішній голова Дніпропетровської ОДА Ігор Коломойський організував схему заволодіння коштами банку з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі установи."Для цього банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 мільярда гривень під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю", — акцентували правоохоронці.Вони додали, що надалі частину суми в розмірі понад 446 мільйонів гривень із метою легалізації перерахували на рахунки трьох пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій із купівлі-продажу цінних паперів, а згодом — на рахунки ще двох.Зрештою, кошти надійшли на особовий рахунок кінцевого бенефіціара "ПриватБанку" Ігоря Коломойського."Ними він розпорядився на власний розсуд — вніс до статутного капіталу банку на виконання вимог Національного банку України", — наголосили в НАБУ.Як відомо, у вересні 2023 року учасникам оборудки повідомили про підозру. У липні 2025 року слідство у справі завершили.Нагадаємо, що "ПриватБанк" 22 травня успішно розгромив спробу своїх колишніх власників, Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, оскаржити рішення суду, винесеного проти них у липні 2025 року..

Падіння курсу долара в Україні виявилося нетривалим. Після короткого періоду здешевлення американська валюта знову змінила динаміку.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на п'ятницю, 7 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,76 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,68. На готівковому ринку долар не змінився — 44,20 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 51,67. У четвер, 6 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,62.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Держави-члени НАТО 2026 року нададуть 70 мільярдів євро на військове обладнання, допомогу та навчання українських військових. Щонайменше таку ж суму заплановано також на 2027 рік.Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України."Країни НАТО єдині в непохитній підтримці України щодо захисту її свободи, суверенітету та територіальної цілісності", — йдеться в повідомленні.Станом на тепер десятки тисяч українських військовослужбовців беруть участь у програмах, реалізованих державами-членами НАТО. Ініціатива НАТО з безпекової допомоги та навчання для України, або NSATU, допомагає координувати ці зусилля, поки війна триває.У всьому Альянсі українські військовослужбовці проходять підготовку за різними напрямами: тактика ведення бою, медична допомога, протиповітряна оборона."Тепер Україна має єдиний координаційний механізм підтримки. Ми маємо необхідні спроможності, маємо експертизу", — акцентував заступник командувача спеціальної місії НАТО з підтримки безпеки та підготовки для України (NSATU) генерал-майор Майк Келлер.Військовий із Північноатлантичного альянсу уточнив, що йдеться про навчання, технічне обслуговування, забезпечення обладнанням."І, звісно, допомога українським силам завдяки наданню їм підтримки, щоби вони могли зосередитися на безпосередніх бойових діях", — підсумував він.Капітан Петтер зі збройних сил Норвегії додав, що саме українці зараз воюють, а не представники НАТО."Ми робимо абсолютно все, що можемо, щоби підвищити рівень підготовки солдатів", — сказав норвежець.Нагадаємо, нещодавно в Генштабі повідомляли, що воїни ЗСУ проходять підготовку за програмою, яку очолює Велика Британія. Назва операції — Interflex. Програму підтримують військовослужбовці з 13 країн світу..

Уряд готує законопроєкт, який передбачає реформування ринку лотерей в Україні. Документ має прибрати з законодавства поняття "державна монополія", оскільки фактично держава не володіє операторами, а сама назва створювала хибне уявлення про структуру ринку.Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, головною зміною стане заміна конкурсу на видачу ліцензій аукціоном. Оператора визначатимуть за розміром запропонованої річної плати за ліцензію — переможе той, хто запропонує найвищу ставку.Стартова ціна участі в аукціоні становитиме майже 2800 мінімальних зарплат. У 2026 році це близько 24,2 мільйона гривень.За словами депутатки, чинні правила доступу до ринку, зокрема вимога про щонайменше трирічний досвід роботи, фактично обмежували можливість входу для іноземних компаній. Нова модель аукціонів має усунути ці бар’єри. Водночас на ринку залишиться обмеження — працювати зможуть не більше трьох операторів.Також законопроєкт передбачає додаткові обмеження для лотерейних продуктів. Зокрема, планують заборонити лотереї "тото", які, за оцінкою авторів змін, фактично можуть маскувати букмекерську діяльність, а також будь-яку візуальну імітацію елементів казино — рулетки, гральних карт чи кісток.Крім того, операторів зобов’яжуть підключити системи прийняття ставок до державного онлайн-моніторингу. Це дозволить регулятору відстежувати операції у режимі реального часу.Нагадаємо, за даними Міністерства цифрової трансформації, більшість українців вважає азартні ігри серйозною проблемою для країни, хоча особистий досвід участі в них має відносно невелика частка населення. Впродовж останнього року грали 5% опитаних, а впродовж останнього місяця — 2%..

71-річна жителька Києва втратила 18 тисяч доларів через шахрайську схему, учасники якої видавали себе за співробітників Служби безпеки України. Поліцейські затримали 23-річного киянина, який виконував роль кур'єра.За даними правоохоронців, до пенсіонерки через один із месенджерів зателефонував невідомий, який представився полковником СБУ. Він заявив, що жінка нібито придбала лікарські препарати, які фінансують країну-агресора, а тому її заощадження необхідно перевірити та "задекларувати".Для більшої переконливості потерпілій надіслали підроблені документи із символікою спецслужби. Під психологічним тиском жінка повідомила, скільки грошей зберігає вдома."Надалі киянка передала кошти іншому пенсіонеру, якого шахраї ввели в оману, що він нібито допомагає спецслужбі. Згодом чоловік й передав гроші підозрюваному, який переказав їх на криптогаманець, підконтрольний організаторам шахрайської схеми", — зазначили у відомстві.Правоохоронці встановили та затримали підозрюваного. Ним виявився 23-річний киянин, який працює на СТО. За даними слідства, за виконання ролі кур'єра йому пообіцяли винагороду у 200 доларів, однак він отримав лише частину цієї суми."Слідчі Деснянського управління поліції за процесуального керівництва Деснянської окружної прокуратури повідомили зловмиснику про підозру за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене у великих розмірах. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі", — додали правоохоронці.Нагадаємо, нещодавно в Києві правоохоронці спільно з чеськими колегами викрили шахрайський call-центр, працівники якого виманювали гроші у громадян Чехії під виглядом інвестицій у криптовалюту. Загальна сума збитків перевищила 8,4 млн грн.Додамо, у столиці правоохоронці повідомили про підозру 20-річному місцевому жителю, який, за даними слідства, ошукав доньку загиблого українського військового на 700 тисяч гривень..

У пункті пропуску "Шегині" на кордоні з Польщею 33-річний житель Києва намагався підкупити прикордонника, щоб безперешкодно виїхати з України. Чоловік пояснив, що поспішає до Варшави на концерт канадського співака The Weeknd.Про це повідомила Державна прикордонна служба України."Під час перевірки з’ясувалося, що чоловік не має всіх необхідних документів для перетинання державного кордону", — зазначили у відомстві.За словами киянина, він поспішав до Варшави на концерт The Weeknd. Щоб "вирішити питання", чоловік поклав гроші за службовий комп'ютер прикордонника.Втім військовослужбовець відмовився від неправомірної вигоди та повідомив про інцидент.За цим фактом прикордонники направили до Національної поліції повідомлення про виявлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369 Кримінального кодексу України — "Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі".Скільки хабарів відхилили прикордонники"У Держприкордонслужбі діє принцип нульової толерантності до корупції", — наголосили прикордонники.За даними відомства, від початку 2026 року військовослужбовці 7-го прикордонного Карпатського загону вже відмовилися від неправомірної вигоди на загальну суму понад 1,3 мільйона гривень.Нагадаємо, у тиждень з 11 по 17 липня пасажиропотік через український західний кордон збільшився ще на 3,5% — до 760 тисяч після зростання на 1,2% тижнем раніше. Потік на в'їзд у вихідні суттєво перевищував потік на виїзд..

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишній віцепрем'єр-міністерці — міністерці юстиції Ользі Стефанішиній у незаконному збагаченні на понад 13,9 мільйона гривень та недостовірному декларуванні.Про це повідомила пресслужба НАБУ. За даними слідства, у власності ексурядовиці фактично перебували дві квартири в житловому комплексі "Файна Таун" у Києві загальною вартістю майже 11 мільйонів гривень, але офіційно нерухомість була зареєстрована на її подругу.Крім цього, за версією слідства, у різний час Стефанішина користувалася й іншими активами, оформленими на близьких осіб. Йдеться про:квартиру в столичному житловому комплексі бізнес-класу "Львівська площа", зареєстровану на матір,паркомісце;кілька нежитлових приміщень у цьому ж комплексі, оформлені на батька;автомобіль Mercedes-Benz GLC 220 d, який був зареєстрований на підлеглого. Відомості про це майно, за даними НАБУ, не були внесені до декларацій. Слідчі також встановили, що Стефанішина вела переговори щодо придбання будинку під Києвом орієнтовною вартістю 550 тисяч доларів. Згідно з домовленостями, 250 тисяч доларів планувалося сплатити готівкою, а решту суми — шляхом передачі продавцю двох квартир у ЖК "Файна Таун". Однак угоду не завершили, імовірно, через призначення посадовиці на дипломатичну посаду за кордоном.За інформацією правоохоронців, офіційні доходи ексміністерки не дозволяли придбати такі активи. З початку 2024 року до середини 2025 року вона задекларувала близько 3,7 мільйона гривень доходу, тоді як лише з її банківських рахунків за цей період було витрачено приблизно 4,2 мільйона гривень."Кваліфікація: ст. 368-5 та ч. 2 ст. 366-2 КК України. Наразі підозрюваній обрано запобіжний захід у вигляді шести мільйонів гривень застави", — додали у НАБУ.Як відомо, 4 серпня Ольгу Стефанішину звільнили з посади посла України у США. Представницею України у Вашингтоні вона була з 27 серпня 2025 року.Нагадаємо, 5 серпня експослу в Сполучених Штатах Америки Ользі Стефанішиній вручили нову підозру. Засідання суду пройшло в закритому режимі. Не виключено, що воно стосується "квартирного питання".Сама посадовиця прокоментувала ситуацію навколо процесуальних дій правоохоронних органів, у межах яких згадується її ім’я. Вона зазначила, що спокійно ставиться до ситуації та вважає інформаційний резонанс навколо неї перебільшеним..

Міністерство соціальної політики готує нову програму зимової фінансової підтримки для понад 104 тисяч українських родин, які проживають у громадах поблизу лінії фронту. Йдеться про домогосподарства у населених пунктах, що розташовані в межах 50 кілометрів від зони бойових дій.Про це повідомили у Міністерстві соціальної політики.Хто може отримати допомогуНаразі відомо, що програма буде орієнтована на вразливі домогосподарства, які проживають у прифронтових громадах у зоні до 50 кілометрів від лінії фронту.Водночас Мінсоцполітики поки не оприлюднило детальні критерії відбору отримувачів. Відомство лише зазначає, що програма ще перебуває на етапі підготовки спільно з міжнародними партнерами.Яким буде розмір виплатиСума майбутньої фінансової допомоги наразі офіційно не визначена. Також не повідомляється, чи виплата буде однаковою для всіх родин або її розмір залежатиме від складу домогосподарства чи інших факторів.Очікується, що деталі програми оприлюднять після завершення її розробки.Чи потрібно буде подавати заявуНаразі Мінсоцполітики не повідомляло, чи потрібно буде громадянам подавати заяву для отримання допомоги.Також поки невідомо, чи виплати призначатимуть автоматично за державними реєстрами, чи передбачать окремий механізм звернення. Ці правила мають визначити після затвердження програми.Як працюватиме фінансуванняНову "Зимову підтримку" планують реалізовувати через оновлений гуманітарний рахунок, відкритий у Національному банку України. Цей механізм дає змогу акумулювати кошти держави та міжнародних донорів для адресної допомоги людям, які найбільше її потребують."Головна мета оновленого механізму — зробити надання фінансових ресурсів швидким, прозорим та запобігти дублюванню виплат з різних джерел. Оскільки держава володіє найповнішою базою даних, кошти з гуманітарного рахунка спрямовуються адресно людям, які цього найбільше потребують", — зауважили у віомстві.Перша заступниця міністра соціальної політики, сім'ї та єдності Людмила Шемелинець наголосила, що гуманітарний рахунок адаптували до умов війни для оперативного реагування на потреби населення, а міжнародні партнери можуть бути впевнені, що їхня допомога буде використана за призначенням.Гуманітарний рахунок вже використовували для виплатУ міністерстві нагадали, що навесні через гуманітарний рахунок ЮНІСЕФ профінансував одноразову допомогу по 6 500 гривень майже для дев'яти тисяч дітей з інвалідністю підгрупи А із дев'яти прифронтових областей:"Навесні, через гуманітарний рахунок Мінсоцполітики ЮНІСЕФ спрямувало одноразову виплату по 6 500 гривень для майже 9 тисяч таких дітей. Загальна сума фінансування перевищила 56 мільйонів гривень".Також у відомстві нагадали, що у березні уряд розширив напрями використання коштів гуманітарного рахунку для підтримки цивільного населення. Нова програма зимової допомоги поки лише готується, тому її остаточні умови, розмір виплат і порядок отримання можуть бути уточнені після завершення розробки.Нагадаємо, за словами премʼєр-міністра України Сергія Корецького, Міністерство культури та Міністерство фінансів розроблять механізм державної підтримки книговидавничої галузі. За його словами, країна-агресорка Росія системно знищує українське книговидання..

Європейський Союз виділив Україні новий пакет підтримки на 1,4 млрд євро, сформований із доходів від заморожених активів Центрального банку Росії. Частину коштів спрямують на нагальні військові потреби через Європейський фонд миру, а решта допоможе погашати кредити, надані ЄС і країнами G7.У Міноборони повідомили, що основна частина виділених коштів піде на погашення кредитів, які Україна отримала від Європейського Союзу та держав "Великої сімки". Водночас частину фінансування передадуть через Європейський фонд миру для забезпечення нагальних військових і оборонних потреб України.За даними відомства, йдеться про закупівлю боєприпасів, систем протиповітряної оборони, ракет, безпілотників та іншого озброєння, необхідного для захисту військових, цивільного населення й критичної інфраструктури.У Міноборони відреагували на рішення ЄСУ Міністерстві оборони привітали рішення Євросоюзу щодо використання доходів від заморожених російських активів."Росія має платити за війну, яку розпочала, та за руйнування, завдані Україні", — наголосили у відомстві.Також українська сторона подякувала Європейській комісії, державам-членам ЄС і міжнародним партнерам за послідовну підтримку та внесок у зміцнення обороноздатності України.Яку допомогу Україна вже отрималаУ Міноборони нагадали, що наприкінці липня Україна отримала ще 3,47 млрд євро в межах програми Ukraine Support Loan від Європейського Союзу. Ці кошти також мають бути спрямовані на критично важливі оборонні потреби.Ukraine Support Loan є ключовим інструментом фінансової підтримки України з боку ЄС із загальним бюджетом до 90 млрд євро на 2026-2027 роки. Із цієї суми 60 млрд євро передбачено саме на оборонні потреби України, а впродовж 2026 року держава розраховує отримати 28,3 млрд євро в межах цієї програми.Нагадаємо, Міністерство оборони США вирішило реорганізувати Групу безпекової допомоги Україні (SAG-U), передавши частину її функцій структурі НАТО NSATU. У Пентагоні наголошують, що це не вплине на обсяги чи характер американської підтримки України.Читайте також: Чому Україна воює в борг: експерт — про дефіцит бюджету та міжнародну допомогу.

У Києві правоохоронці повідомили про підозру 23-річному місцевому жителю, який, за даними слідства, обіцяв військовозобов'язаному за шість тисяч доларів посприяти зі зняттям з військового обліку без проходження військово-лікарської комісії та працевлаштуванням на підприємство, працівники якого підлягають бронюванню.За даними поліції Києва, киянин запевняв військовозобов'язаного, що має вплив і зв'язки серед посадовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки."Під час передачі обумовленої суми правоохоронці затримали зловмисника у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України", — зазначили у відомстві.Слідчі Святошинського управління поліції проводили розслідування спільно з оперативниками Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції під процесуальним керівництвом Святошинської окружної прокуратури Києва.Що загрожує підозрюваному23-річному киянину повідомили про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, пов'язане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб."Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі", — додали в поліції.Нагадаємо, нещодавно Служба безпеки України спільно з Національною поліцією викрила дев'ять нових "ухилянтських" схем у різних регіонах України. Затримано десятьох організаторів оборудок..

Ексначальнику логістики Командування Повітряних сил ЗСУ повідомили про підозру в незаконному збагаченні. За даними слідства, він та його родина набули нерухомість, земельні ділянки й автомобілі на понад 20 млн грн, законність походження яких не підтверджується.За даними Державного бюро розслідувань, із 2019 року посадовець і члени його сім'ї набули активів загальною вартістю понад 20 млн грн. Правоохоронці зазначають, що їхню вартість неможливо підтвердити офіційними доходами підозрюваного та його близьких.Серед виявленого майна:чотири земельні ділянки у Житомирській області вартістю майже 475 тис. грн;чотири автомобілі загальною вартістю понад 6,8 млн грн;апартаменти у Буковелі вартістю понад 1,9 млн грн;три квартири у Києві загальною вартістю майже 5,3 млн грн;дві квартири у Вінниці вартістю 1,8 млн грн;квартира у Житомирі вартістю майже 439 тис. грн;три житлові будинки поблизу Житомира загальною вартістю понад 2,4 млн грн;п'ять нежитлових приміщень у Житомирі та передмісті загальною вартістю понад 544 тис. грн;гараж поблизу Житомира вартістю 440 тис. грн."Щоб приховати фактичну належність активів, майно оформлювали на близьких осіб, зокрема цивільну дружину, батьків, сина та кума. Водночас, за даними слідства, фактичним власником і розпорядником майна залишався підозрюваний", — зазначили в ДБР.. Яке покарання загрожуєУ співпраці з Національним агентством з питань запобігання корупції колишньому посадовцю повідомили про підозру за статтею про незаконне збагачення (ст. 368-5 Кримінального кодексу України)."Також йому вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 21 млн 3 тис. грн застави", — додали у відомстві.Санкція інкримінованої статті передбачає від п'яти до десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років."Слідчі ДБР встановлюють джерела походження коштів, за які було придбано майно, та перевіряють наявність інших активів, що можуть належати підозрюваному", — зауважили правоохоронці.Додамо, від початку повномасштабного вторгнення Росії працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру 1733 особам у кримінальних провадженнях щодо державної зради, колабораційної діяльності та пособництва державі-агресору. Із них 1377 — працівники правоохоронних органів..

Українці можуть самостійно перевірити, чи роботодавець сплачує за них єдиний соціальний внесок (ЄСВ) та чи зараховується страховий стаж. Для цього достатньо замовити довідку ОК-5 через електронні сервіси Пенсійного фонду України.Про це повідомили у Пенсійному фонді України.Яку довідку потрібно замовитиУ ПФУ рекомендують скористатися мобільним застосунком "Пенсійний фонд" або електронними сервісами відомства та замовити довідку ОК-5. У документі міститься інформація про:страховий стаж;періоди офіційної роботи;сплату єдиного соціального внеску;розмір заробітної плати, з якої сплачувалися внески.Саме ця довідка дозволяє перевірити, чи роботодавець сумлінно виконує свої зобов'язання перед працівником.Як знайти пропущені місяціПісля отримання довідки варто уважно переглянути інформацію щодо кожного місяця роботи.Якщо у документі відсутні окремі періоди або зазначено неповну сплату ЄСВ, це може свідчити про проблеми зі сплатою внесків роботодавцем. У такому випадку в Пенсійному фонді рекомендують насамперед звернутися до роботодавця та з'ясувати причини відсутності інформації в реєстрі.Що робити, якщо стаж не відображається"Якщо, отримавши довідку, ви виявили несплату за деякі періоди або часткову сплату єдиного соціального внеску, зверніться до свого роботодавця для з’ясування обставин. Якщо ж вам відомі періоди, за які сплата відсутня, а страховий стаж бажаєте мати, є способи його набуття", — наголосили в ПФУ.Фахівці ПФУ також консультують громадян щодо:добровільної сплати єдиного соціального внеску;зарахування до страхового стажу окремих періодів підприємницької діяльності;доплати до мінімального страхового внеску у випадках, визначених законодавством.У фонді закликають регулярно перевіряти довідку ОК-5, адже це дозволяє своєчасно виявити можливі проблеми зі сплатою внесків і не втратити страховий стаж, який у майбутньому впливає на право та розмір пенсії.Нагадаємо, Пенсійний фонд України вже розпочав фінансування пенсійних виплат за серпень. Кошти надходитимуть отримувачам поступово відповідно до затвердженого графіка.Читайте також: Пенсії в Україні 2026: названо середній розмір виплат та найпопулярніші банки.

Курс долара в Україні продовжує знижуватися. Після різкого зростання американська валюта дешевшає вже другий день поспіль, тоді як євро демонструє зовсім іншу динаміку.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на четвер, 6 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,68 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,74. На готівковому ринку долар впав на п'ять копійок — 44,20 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,62. У середу, 5 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,53.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Європейський Союз спрямує Україні 1,4 мільярда євро з доходів від заморожених російських активів. Ці кошти підуть на оборону та зміцнення стійкості української держави.Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Кошти використаємо на посилення оборони та зміцнення стійкості нашої держави", — наголосив він.За його словами, відповіддю на російський терор має стати посилення України. Тож за кожен новий терористичний злочин Росія має платити."Дякуємо всім нашим європейським партнерам за принципову позицію. Це надає сили", — підсумував Сергій Корецький.З цього приводу висловилася й керівниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка оприлюднила допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Знову ми прокидаємося від новин про жахливі звірства Росії через її авіаудари по Україні", — написала вона.Представниця Європейського Союзу наголосила, що Росія мусить заплатити за руйнування, які вона спричинила."І ми використовуємо доходи від заморожених російських активів, щоби переконатися, що вона це зробить. Робимо ще 1,4 мільярда євро з них доступними для України. Це підтримає подальший опір України проти незаконної війни Росії", — зауважила Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга раніше інформував, що Росія продовжує завдавати ударів по цивільній інфраструктурі, демонструючи свою агресивну сутність. Тому не може бути мови про жодні моральні фальшиві вирівнювання між окупантами й Україною..

Українська економіка продовжує функціонувати в умовах суттєвого дефіциту, оскільки видатки державного бюджету перевищують доходи приблизно на 40%. Цей дефіцит повністю покривається за рахунок зовнішніх запозичень та міжнародної підтримки, що ставить фінансову систему у залежність від рішень партнерів.Про це в інтерв'ю TrueUA заявив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.Війна в борг та політичний контекст підтримкиЗа словами фахівця, сучасна модель функціонування бюджету тримається на постійному залученні коштів ззовні. Попри те, що така система не є самодостатньою, міжнародне фінансування залишається стабільним через безпекові інтереси західних союзників. Економіст відверто описав поточний стан українських фінансів."Називаймо речі своїми іменами — ми живемо в борг. Ми не просто живемо в борг, а дійсно воюємо в борг", — зазначив Олег Пендзин.Він також додав, що виділені партнерами макрофінансові пакети є максимально комфортними для держави, а їхнє погашення у майбутньому очікується коштом репарацій від Росії або коштом європейських платників податків.Економіка мирного часу в умовах війниПорівнюючи українську ситуацію з історичними прикладами інших демократичних країн під час світових конфліктів, експерт звернув увагу на відсутність жорстких обмежень на споживання та суттєвих змін у податковому законодавстві. Завдяки зовнішній допомозі населення продовжує жити за звичними правилами. Аналізуючи готовність суспільства до економічних змін, фахівець зазначив:"Суспільство сьогодні живе за умов мирного часу й не хоче змінювати ситуацію. Тому це питання навіть радше не до влади, а до суспільства — до його готовності змінювати підходи до сприйняття війни, яка триває в Україні", — наголосив експерт.У підсумку будь-які спроби посилити податковий тиск чи обмежити купівельну спроможність викликають негативну реакцію серед громадян, що ускладнює переведення економіки на воєнні рейки.Нагадаємо, у червні український парламент ухвалив стратегічні зміни до головного фінансового документа країни, спрямувавши колосальні додаткові кошти на потреби сектору безпеки. Окрім безпосереднього фінансування армії, значна частина грошей піде на захист міст від ворожих атак на енергетичну інфраструктуру..