# гроші

Долар не припиняє падіння — американська валюта дешевшає вже другий день поспіль. Водночас униз рухається і курс євро. Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 16 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,88 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,98.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 50,30. У четвер, 15 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 50,34.Зростання є, але темпи низькі: що підтримує та стримує економіку УкраїниРеальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Про це свідчать дані Державної служби статистики України, повідомили в Національному банку. За оцінкою регулятора, відновлення економіки стримувало подальше посилення російських атак на логістичну та транспортну інфраструктуру, а також на об’єкти бізнесу.У НБУ зазначили, що від’ємний внесок чистого експорту у зростання ВВП скоротився, однак економічні результати за окремими видами діяльності залишалися нерівномірними.У другому півріччі 2026 року динаміка ВВП, імовірно, залишатиметься стриманою. На неї впливатимуть масштаби та наслідки російських атак на логістику, виробництво й енергетику, обсяги врожаю, бюджетні стимули, а також розвиток ситуації на Близькому Сході.Нагадаємо, Національний банк України пропонує спростити процедуру отримання небанківськими фінансовими установами ліцензій на окремі валютні операції. Відповідний проєкт змін до нормативних вимог регулятор виніс на громадське обговорення.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

В Україні зберігаються високі темпи банківського кредитування бізнесу та населення. У вересні 2026 року чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 32% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, а кредити фізичним особам — на 38%. Про це свідчать оновлені оперативні дані Національного банку України (НБУ). За даними регулятора, банки продовжують нарощувати кредитування, попри вплив минулорічного списання проблемних позик на статистику валових кредитів.У грудні 2025 року державні банки списали значний обсяг старих непрацюючих кредитів. Через це показник валового кредитного портфеля зменшився, що й надалі впливатиме на розрахунок річних темпів його зростання протягом 2026 року.Тому для оцінювання реальної динаміки кредитування НБУ рекомендує звертати увагу на чисті кредити. Цей показник дає змогу коректніше оцінити зміни кредитної активності банків без викривлення, пов’язаного зі списанням проблемної заборгованості.Кошти клієнтів у банках також зростаютьПозитивну динаміку демонструють і гривневі кошти на банківських рахунках. У вересні 2026 року їхній обсяг зріс на 21% у річному вимірі на рахунках бізнесу, зокрема суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ. Кошти фізичних осіб збільшилися на 17% порівняно з вереснем 2025 року.Таким чином, оперативна статистика НБУ свідчить про подальше зростання як кредитування, так і гривневих заощаджень клієнтів у банківській системі України.У Національному банку зазначають, що наведені оперативні дані можуть бути уточнені після отримання та опрацювання показників місячної звітності банків.Нагадаємо, раніше у регуляторі повідомляли, що українському бізнесу стане простіше залучати банківське фінансування без значних обсягів нерухомості чи обладнання для забезпечення кредиту. Національний банк дозволив банкам враховувати майнові права на кошти за вже відвантажені товари, виконані роботи або надані послуги.Читайте також: Кожен сьомий українець позичає на продукти й одяг: хто найчастіше купує базові товари в кредит.

Верховна Рада України підтримала частину важливих законодавчих ініціатив у межах програми Ukraine Facility, домовленостей із Міжнародним валютним фондом (МВФ) та інших механізмів міжнародної підтримки.Про це повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Дякую народним депутатам, які підтримали першу частину важливих для країни рішень, від яких залежить наша фінансова стійкість і обороноздатність", — акцентував він.На його переконання, результати цього пленарного тижня дають підстави для оптимізму. Однак, додав очільник українського уряду, попереду ще дуже багато роботи.Він запевнив, що міністри працюють із депутатами на рівні комітетів і парламентських груп, надають усю необхідну інформацію в процесі підготовки до розгляду решти законопроєктів."Розраховуємо на таку ж конструктивну спільну роботу й на наступних пленарних тижнях", — висловив побажання високопосадовець.Вні наголосив, що це необхідно, щоби забезпечити своєчасне ухвалення всіх необхідних рішень і отримання Україною міжнародної фінансової допомоги в повному обсязі."Ще раз дякую. Це важливо", — лаконічно підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що сьогодні депутати ухвалили законопроєкт про запровадження ПДВ на товари з іноземних маркетплейсів незалежно від їхньої вартості. Уряд очікує, що зміни приноситимуть державному бюджету понад 10 мільярдів гривень щороку..

Верховна Рада 15 жовтня ухвалила законопроєкт про запровадження ПДВ на товари з іноземних маркетплейсів незалежно від їхньої вартості. Уряд очікує, що зміни приноситимуть державному бюджету понад 10 мільярдів гривень щороку.Про це стало відомо з трансляції засідання парламенту.За ухвалення законопроєкту в другому читанні проголосували 252 народні депутати, троє виступили проти.Наразі товари з-за кордону вартістю до 150 євро, які надходять міжнародними поштовими відправленнями, звільнені від податку на додану вартість (ПДВ).Нові правила передбачають, що податок на товари з іноземних маркетплейсів нараховуватимуть і сплачуватимуть самі платформи. Водночас безоплатні некомерційні посилки вартістю до 45 євро, як і раніше, не оподатковуватимуться.Очікується, що нововведення почнуть діяти не раніше 2027 року. Станом на 15 жовтня закон уже ухвалений парламентом, але ще готується на підпис.Додамо, понад один трильйон гривень податків і зборів надійшло до загального фонду державного бюджету України за дев’ять місяців 2026 року. Загальна сума становила 1,027 трильйон гривень — на 76,8 мільярда гривень, або на 8,1%, більше, ніж за аналогічний період торік.Читайте також: Доходи з-за кордону: як задекларувати та сплатити податки.

Представники адміністрації Дональда Трампа запропонували європейським союзникам розморозити частину російських активів, щоби відновити мирні переговори. Кошти пропонують передати в механізм під контролем Сполучених Штатів Америки.Про це повідомило видання Financial Times, журналісти якого послалися на чотирьох осіб, обізнаних із цим питанням.Співрозмовники медійників розповіли, що таку ідею озвучили перемовники Стів Віткофф і Джаред Кушнер під час зустрічі з посадовцями України, Франції, Німеччини, Великої Британії, ЄС і НАТО в Маямі 10 жовтня."США запропонували декілька способів розморожування активів, зокрема, переведення їх до нової фінансової структури спеціального призначення (special-purpose financial vehicle), підконтрольної адміністрації Трампа", — йдеться в публікації.Джерела поінформували, що використання заморожених активів Росії обговорювали як частину всеосяжної мирної угоди. При цьому механізми їхнього розблокування та напрями використання все ще перебувають на стадії обговорення.Один зі співрозмовників додав, що учасники зустрічі висунули багато ідей щодо того, як заморожені активи Москви можуть бути використані після закінчення війни. Українські делегати підтвердили, що це питання вже порушувалося на попередніх зустрічах із представниками СШАВодночас європейські делегати категорично відкинули цей план. Посадовці з Європи заявили, що виступають проти відмови від контролю над російськими активами або повернення будь-якої їхньої частини Москві."Їм сказали, що цього ніколи не станеться", — зазначило одне з джерел.Як відомо, 2022 року у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії західні союзники заморозили близько 260 мільярдів євро суверенних активів російського Центробанку, з яких понад 210 мільярдів євро зберігається на території Європейського Союзу, зокрема, в бельгійському депозитарії Euroclear.Наприкінці 2025 року лідери ЄС зобов'язалися використати ці активи для оплати відбудови України, якщо Москва відмовиться виплачувати репарації.Україна теж шукає власні шляхи до цих грошей. На тлі великого дефіциту бюджету українські дипломати активізували роботу з Євросоюзом, у банках якого зберігається більшість заморожених коштів Росії.Нагадаємо, що наприкінці серпня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив на необхідності відновити серйозні переговори щодо повного використання заморожених російських активів для фінансування оборони та відновлення України..

Українська сторона проведе детальні переговори з керівництвом Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Євросоюзу та країн "Великої сімки" щодо залучення необхідного зовнішнього фінансування. На 2027 рік потреба держбюджету в іноземних коштах перевищує 52 мільярди доларів, від яких безпосередньо залежить обороноздатність держави та виконання соціальних зобов'язань перед громадянами.Про це повідомив у Telegram-каналі прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Потреба у зовнішньому фінансуванніОчільник уряду детально обговорив ключові фінансові виклики під час виступу на міністерському круглому столі в межах щорічних зборів МВФ і Світового банку, який відбувся у режимі відеозв'язку з Києва після чергової повітряної атаки РФ. За словами посадовця, на 2027 рік потреба у зовнішньому бюджетному фінансуванні перевищує 52 мільярди доларів. Корецький окреслив поточний стан домовленостей із донорами та значення цих коштів для держави."Майже 20 мільярдів доларів уже чітко визначено в межах домовленостей з ЄС, МВФ та Японією, ще понад 32,6 мільярда доларів нам потрібно залучити. Від цих коштів залежить обороноздатність країни, виплата пенсій, підтримка роботи лікарень і бізнесу", — наголосив очільник уряду.Уряд зауважує, що наступного року бюджетні видатки виключно на сферу безпеки та оборони становитимуть майже 44% ВВП. Водночас позабюджетна потреба безпосередньо для Сил оборони оцінюється на рівні 45 мільярдів доларів.Вплив атак на економіку та зобов'язання УкраїниСистематичні ворожі удари по цивільних та промислових об'єктах завдають істотної шкоди вітчизняній економіці. Через вимушену зупинку підприємств та руйнування інфраструктури держбюджет недоотримає значні суми"Росія систематично атакує критичну інфраструктуру, бізнес, виробництва, цивільні об'єкти. Через руйнування і зупинку роботи підприємств до кінця року податкові надходження будуть приблизно на 1,5 мільярда доларів меншими за прогноз", — наголосив Сергій Корецький.Зі свого боку Україна системно виконує всі взяті на себе зобов'язання перед партнерами. Кабінет міністрів планує затвердити необхідні рішення для продовження фінансування, а Верховна Рада розгляне законопроєкти, передбачені програмами співпраці з МВФ, Світовим банком та ЄС.Глава уряду також висловив вдячність партнерам за визначені джерела покриття потреб на 2026 рік та окремо Європейському Союзу за програму Ukraine Support Loan обсягом 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки.Нагадаємо, вже найближчим часом Україна отримає від Європейського Союзу ще близько трьох мільярдів євро військової підтримки. Це реальний захист українців, які потерпають від російських обстрілів. .

Пенсіонери, які виїхали з тимчасово окупованих територій України та проживають на підконтрольній Україні території, можуть перевести пенсійні виплати за адресою фактичного проживання. У Пенсійному фонді України пояснили, як подати відповідну заяву та продовжити отримувати пенсію незалежно від проходження фізичної ідентифікації.Хто може перевести пенсійні виплати за новою адресоюЗаконодавство передбачає обов’язкове проходження фізичної ідентифікації для пенсіонерів, які тимчасово проживають за межами України або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.Водночас деякі пенсіонери після виїзду з ТОТ фактично проживають на підконтрольній Україні території, але в пенсійній справі зазначена адреса на окупованій території.Відповідно до статті 47 закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", пенсія виплачується за вказаним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України — незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання.Як подати заяву на переведення пенсіїЗаяву про переведення пенсійної виплати за новим місцем проживання можна подати двома способами:особисто — звернутися до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України;онлайн — скористатися особистим кабінетом на вебпорталі ПФУ.Покрокова відеоінструкція щодо подання заяви доступна за посиланням.Чи вплине зміна адреси на виплату пенсіїПісля опрацювання заяви до пенсійної справи внесуть інформацію про фактичне місце проживання пенсіонера на підконтрольній Україні території. У Пенсійному фонді зазначають, що таке переведення є підставою для продовження виплати пенсії на строк її призначення незалежно від факту проходження фізичної ідентифікації.Обов’язок проходження фізичної ідентифікації визначено законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 299, яка регулює окремі питання виплати пенсій та страхових виплат.Нагадаємо, станом на 1 жовтня 2026 року в Україні нараховується 10 мільйонів пенсіонерів, а середній розмір виплат досяг позначки у 7 287,81 гривні. Водночас працевлаштовані пенсіонери отримують суттєво більше — їхня середня пенсія становить 8 019,18 гривні.Читайте також: Дострокова пенсія для батьків дитини з інвалідністю: хто має право та які умови.

Курс валют в Україні 15 жовтня привертає особливу увагу після того, як долар досяг історичного максимуму, а згодом почав знижуватися. Американська валюта відійшла від рекордних показників, що вплинуло на очікування учасників валютного ринку. Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на четвер, 15 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,98 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 45,08.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 50,34. У середу, 14 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 50,43.Зростання є, але темпи низькі: що підтримує та стримує економіку УкраїниРеальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Про це свідчать дані Державної служби статистики України, повідомили в Національному банку. За оцінкою регулятора, відновлення економіки стримувало подальше посилення російських атак на логістичну та транспортну інфраструктуру, а також на об’єкти бізнесу.У НБУ зазначили, що від’ємний внесок чистого експорту у зростання ВВП скоротився, однак економічні результати за окремими видами діяльності залишалися нерівномірними.У другому півріччі 2026 року динаміка ВВП, імовірно, залишатиметься стриманою. На неї впливатимуть масштаби та наслідки російських атак на логістику, виробництво й енергетику, обсяги врожаю, бюджетні стимули, а також розвиток ситуації на Близькому Сході.Нагадаємо, Національний банк України пропонує спростити процедуру отримання небанківськими фінансовими установами ліцензій на окремі валютні операції. Відповідний проєкт змін до нормативних вимог регулятор виніс на громадське обговорення.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Надання адресної державної допомоги на оплату комунальних послуг здійснюється із чітким урахуванням фінансового стану кожної родини. Урядові правила чітко визначають, які саме соціальні виплати мають обов'язково враховуватися під час розрахунку статків громадян.Про це повідомляє Пенсійний фонд України.Порядок обчислення доходу для житлових субсидійУ відомстві зазначили, що житлова субсидія призначається вразливим категоріям громадян як адресна підтримка, а її розмір залежить від середньомісячного сукупного доходу всього домогосподарства. Обчислення статків осіб здійснюється за чіткою процедурою, затвердженою Кабінетом міністрів України.Згідно з пунктом четвертим порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї для всіх видів державної соціальної допомоги (постанова КМУ від 22.07.2020 № 632), до загального доходу включаються призначені соціальні виплати.Чи є базова соціальна допомога виняткомЗа даними ПФУ, урядовий порядок містить вичерпний перелік соціальних виплат, які не включаються до середньомісячного сукупного доходу при розрахунках. Проте базова соціальна допомога до цього пільгового списку не належить.Таким чином, усі отримані суми базової соціальної допомоги в обов'язковому порядку враховуються під час обчислення сукупного доходу домогосподарства для подальшого призначення житлової субсидії.Нагадаємо, раніше українцям роз'яснили, чи вплине нова державна допомога "Зимова підтримка" на призначення житлових субсидій у майбутньому опалювальному сезоні. Згідно з чинним законодавством, певні види виплат не враховуються під час розрахунку середньомісячного сукупного доходу домогосподарства..

Європейський Союз виділив Україні ще 2,86 мільярда євро в межах оборонного компонента Ukraine Support Loan. Ця сума піде на потреби Сил оборони для захисту українців від рашистських обстрілів.Про це повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."На тлі посилення російських атак на наші міста та критичну інфраструктуру ця підтримка є життєво необхідною", — акцентував він.За його словами, більше дронів, систем протиповітряної оборони, ракет і боєприпасів означає надійніший захист наших людей і посилення спроможностей наших захисників на передовій."Ми продовжуємо працювати з європейськими партнерами, щоби решту оборонного фінансування було надано без затримок", – запевнив очільник українського уряду.Сергій Корецький подякую президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісару Андрюсу Кубілюсу та всім державам-членам ЄС за незмінну відданість обороні України та нашій спільній європейській безпеці.Ukraine Support Loan — це масштабний фінансовий інструмент Європейського Союзу, що передбачає надання Україні до 90 мільярдів євро фінансової підтримки 2026-2027 років.Затверджений розподіл коштів:60 мільярдів євро — на оборонні потреби (інвестиції в оборонно-промисловий потенціал України, закупівлю дронів, систем ППО, ракет і боєприпасів);30 мільярдів євро — на економічну та бюджетну підтримку держави.Кошти залучаються через спільні запозичення ЄС на ринках капіталу та підтримуються бюджетом Євросоюзу. Погашення планується здійснювати за рахунок майбутніх репарацій, які Росія має сплатити Україні за заподіяну шкоду.Бюджетна складова та макрофінансова допомога прив'язані до виконання Україною узгоджених реформ (управління державними фінансами, верховенство права, боротьба з корупцією тощо).Нагадаємо, очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським 11 жовтня заявила, що російсько-українська війна ввійшла в "нову похмурішу фазу". Й зараз настав "визначальний момент" для її підсумків. Тому необхідно збільшити допомогу для України, щоби захистити її свободу та незалежність..

У вівторок, 13 жовтня, Кабінет міністрів ухвалив рішення про виділення додаткових 60 мільярдів гривень на забезпечення потреб українських захисників. Левова частка цих коштів спрямується безпосередньо на грошове забезпечення військовослужбовців та підтримку їхніх сімей.Про це повідомив у Telegram-каналі прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Куди спрямують колосальне фінансуванняЗа словами посадовця, український уряд ухвалює чергові кроки задля безперебійного забезпечення оборонного сектору та розширення грошової підтримки військових. На фінансування потреб Сил оборони виділено додаткові 60 мільярдів гривень.Основна частина виділених коштів — 43,5 мільярда гривень — призначена на виплати військовослужбовцям та грошову допомогу родинам захисників. Ще 16,6 мільярда гривень спрямують на закупівлю необхідного озброєння та військового обладнання: боєприпасів, безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) та зв'язку, а також на ремонт і модернізацію наявної техніки."Забезпечуємо своєчасні виплати та стабільне фінансування підрозділів, які виконують бойові завдання", — наголосив очільник уряду Сергій Корецький.Нагадаємо, 4 вересня Кабінет міністрів України скерував 33,6 мільярда гривень на виплати військовим. Також додаткові кошти надійдуть і для членів їхніх сімей..

Очільник Міжнародної федерації футболу (ФІФА) Джанні Інфантіно потрапив у гучний фінансовий скандал через приховану виплату у розмірі 1,3 мільйона фунтів стерлінгів. Члени Ради організації плануватимуть вимагати від нього офіційних пояснень на найближчому засіданні.Про це повідомляє The Telegraph.Таємні мільйони та вимога поясненьПрезидент ФІФА Джанні Інфантіно у 2024 році отримав від дочірньої компанії FWC2026, яка відповідає за підготовку до чемпіонату світу, близько 1,5 мільйона євро (1,76 мільйона доларів). При цьому зазначені кошти дивовижним чином не були відображені в офіційній щорічній фінансовій звітності міжнародної організації.За інформацією джерел у Раді ФІФА, під час засідання 15 жовтня члени організації мають намір вимагати від Інфантіно чітких пояснень стосовно виявлених коштів. Очікується, що гостре питання про "другу зарплату" очільника стане одним із ключових на порядку денному. Водночас в офіційному звіті за 2024 рік вказано, що підсумкова винагорода Інфантіно склала 4,27 мільйона швейцарських франків.Офіційна позиція організаціїУ самому футбольному союзі будь-які порушення фінансової дисципліни чи статуту категорично відкидають. Представники організації запевнили, що розміри всіх виплат чітко контролюються спеціалізованим підкомітетом."ФІФА не виплачує президенту другу зарплату та дотримується всіх вимог щодо звітності про винагороди. Розмір щорічної винагороди президента ФІФА, а також інші передбачені контрактом виплати визначає незалежний підкомітет із питань винагород. ФІФА рішуче відкидає будь-які твердження про те, що вона не розкрила фінансову інформацію або порушила власний статут. Фінансова звітність ФІФА проходить незалежний аудит, а всі декларації відповідають податковому законодавству Швейцарії, США та інших країн", — заявили в організації.Також у ФІФА наголосили, що налаштовані на конструктивну роботу під час Ради та готові обговорювати майбутнє футболу після "найуспішнішого чемпіонату світу в історії ФІФА".Нагадаємо, очільник ФІФА Джанні Інфантіно має намір укотре балотуватися на посаду президента організації, попри нещодавній масштабний скандал зі спробою продажу частини прав на чемпіонат світу. Керівництво футбольного органу офіційно підтвердило наміри функціонера зберегти крісло у 2027 році..

Кабінет міністрів України ухвалив рішення про масштабування урядової програми щодо встановлення автономного енергетичного обладнання у багатоповерхівках. Відтепер державна підтримка стане доступною мешканцям ще чотирьох українських областей.Про це повідомив у Telegram-каналі прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Нові регіони та умови участіЗа словами посадовця, державна програма встановлення автономних джерел живлення додатково запрацює у Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській та Сумській областях. Раніше ця ініціатива була доступна лише для мешканців Києва, а також Київської та Харківської областей. Подати офіційну заявку на участь від імені співвласників житла мають право:об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ);управителі багатоквартирних будинків;житлово-будівельні та обслуговчі кооперативи.На що спрямоване обладнанняКорецький уточнив, що програма передбачає закупівлю та монтаж технічного обладнання, що гарантуватиме безперебійне функціонування критично важливих систем у разі відключень електроенергії. Зокрема, йдеться про забезпечення роботи:під'їзного та загальнобудинкового освітлення;систем водопостачання та подачі тепла;телекомунікаційного зв'язку;пасажирських ліфтів.Окрім розширення списку областей, уряд також суттєво вдосконалив сам механізм реалізації програми для прискорення розгляду звернень.Нагадаємо, 13 жовтня президент України Володимир Зеленський жорстко розкритикував темпи виконання Плану стійкості у столиці, де ситуація виявилася гіршою, ніж у прифронтових регіонах. Глава держави вже розпочав консультації з посадовцями та бізнесом для термінового виправлення становища..

Станом на 1 жовтня 2026 року обсяг готівки в обігу в Україні сягнув 973 мільярди гривень. Це на 46,7 мільярда гривень, або 5%, більше, ніж на початку року, коли цей показник становив 926,3 мільярда гривень. Про це свідчать оновлені дані Національного банку України.За даними НБУ, у першому кварталі 2026 року спостерігалося вилучення готівки з обігу, однак у другому та третьому кварталах попит на неї пожвавився. Така динаміка є сезонною і повторюється майже щороку.Водночас темпи зростання обсягу готівки сповільнилися. За дев’ять місяців 2025 року цей показник зріс на 8,2%. Додатковим чинником збільшення попиту на готівку в третьому кварталі 2026 року стало посилення повітряних атак на критичну інфраструктуру, зокрема енергетичну, логістичну, продовольчу та телекомунікаційну.Скільки банкнот і монет перебуває в обігуСтаном на 1 жовтня в Україні перебувало 2,6 мільярда банкнот загальною сумою 962,5 мільярда гривень. Кількість платіжних розмінних та обігових монет, без урахування пам’ятних та інвестиційних, становила 15,4 мільярда штук на суму 10,4 мільярда гривень.У середньому на одного жителя України припадало 64 банкноти та 199 розмінних і обігових монет. Для порівняння: на 1 січня 2025 року на одну людину припадало стільки ж банкнот, але 193 монети.Найпоширенішою банкнотою залишається купюра номіналом 500 гривень — на неї припадає 25,3% від загальної кількості банкнот в обігу. Найменше в обігу банкнот номіналом 2000 гривень — лише 0,01%.Водночас із 4 вересня до готівкового обігу ввели 400 тисяч банкнот номіналом 2000 гривень на загальну суму 700 мільйонів гривень.Які монети найчастіше використовують українціСеред обігових монет номіналом 1, 2, 5 і 10 грн найбільше в обігу монет номіналом 1 гривня — 4,9% від загальної кількості обігових монет. Найменшу частку становлять монети номіналом 5 гривень — 2,7%.Водночас триває поступове вилучення монет номіналом 10 копійок, яке розпочалося 1 жовтня 2025 року. Попри те, що на них досі припадає 26,7% від загальної кількості монет в обігу, вони вже не відіграють істотної ролі в готівкових розрахунках за товари та послуги.За рік з обігу вилучили 7,8 мільйона монет номіналом 10 копійок. Цей процес має допомогти скоротити витрати держави на виготовлення, оброблення, транспортування та зберігання монет, а також витрати учасників готівкового обігу на їх обслуговування.Натомість попит на розмінні монети номіналом 50 копійок залишається стабільним, зокрема з боку торговельної сфери та сфери послуг. Їхня частка від загальної кількості монет в обігу становить 9,1%.Які номінали зростають найшвидшеЗа підсумками січня — вересня 2026 року найбільше зросла частка банкнот номіналом 1000 гривень і монет номіналом 10 гривень у загальній кількості готівки відповідних категорій.Порівняно з початком року частка банкнот номіналом 1000 гривень збільшилася на 12,1%, а монет номіналом 10 гривень — на 19,1%.Попри сповільнення річних темпів зростання, загальний обсяг готівки в Україні продовжує збільшуватися. На динаміку впливають сезонні чинники, а також безпекова ситуація та ризики перебоїв у роботі критичної інфраструктури.Нагадаємо, Національний банк України визначив офіційний курс валют на 14 жовтня. Долар вкотре оновив історичний максимум.Читайте також: Кожен сьомий українець позичає на продукти й одяг: хто найчастіше купує базові товари в кредит.

Національний банк України визначив офіційний курс валют на 14 жовтня. Долар вкотре оновив історичний максимум.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на середу, 14 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 45,08 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 44,95.Попередній історичний максимум було зафіксовано 6 жовтня 2026 року, коли курс долара вперше перевищив психологічну позначку та сягнув 45,05 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 50,43. У вівторок, 13 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 50,24.Зростання є, але темпи низькі: що підтримує та стримує економіку УкраїниРеальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Про це свідчать дані Державної служби статистики України, повідомили в Національному банку. За оцінкою регулятора, відновлення економіки стримувало подальше посилення російських атак на логістичну та транспортну інфраструктуру, а також на об’єкти бізнесу.У НБУ зазначили, що від’ємний внесок чистого експорту у зростання ВВП скоротився, однак економічні результати за окремими видами діяльності залишалися нерівномірними.У другому півріччі 2026 року динаміка ВВП, імовірно, залишатиметься стриманою. На неї впливатимуть масштаби та наслідки російських атак на логістику, виробництво й енергетику, обсяги врожаю, бюджетні стимули, а також розвиток ситуації на Близькому Сході.Нагадаємо, Національний банк України пропонує спростити процедуру отримання небанківськими фінансовими установами ліцензій на окремі валютні операції. Відповідний проєкт змін до нормативних вимог регулятор виніс на громадське обговорення.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.