# гроші

Європейський Союз намагається знайти спосіб розблокувати кредит на 90 мільярдів євро для України. Угорщина не відмовляється від блокування рішення, а юридичних механізмів швидко обійти це наразі немає.Такий висновок зробили аналітики видання Politico. Вони нагадали, що всі 27 держав ЄС мають підтримати позику, яка фінансуватиметься за рахунок спільних запозичень.Як відомо, проросійський прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан спочатку погоджувався на цей крок, згодом Будапешт змінив позицію.Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Брюссель має різні варіанти виконання обіцянки щодо фінансової допомоги Україні. Водночас дипломати ЄС визнають, що швидкого юридичного способу обійти угорське вето наразі не існує."Будапешт пов’язує свою позицію зі суперечкою навколо нафтопроводу "Дружба", яким нафта з Росії постачається до Центральної Європи. Угорщина наполягає, що Україна нібито повинна розв’язати проблему з пошкодженою ділянкою трубопроводу, а вже після цього ЄС надасть Києву гроші", — зауважили експерти.Вони додали, що в Брюсселі розглядають можливість відправити місію для перевірки стану трубопроводу, який не працює з початку січня. Угорщина та Словаччина підтримують таку ідею.Водночас Україна заявила, що трубопровід пошкоджений російським ударом, а його ремонт у зоні бойових дій пов’язаний зі серйозними ризиками. Президент України Володимир Зеленський сказав, що Київ може погодитися на відновлення трубопроводу, якщо це стане умовою для розблокування допомоги."Чесно кажучи, я би волів його не відновлювати. Але якщо без цього кредит ЄС на 90 мільярдів євро залишиться заблокованим, відновлення "Дружби" можливе приблизно за півтора місяця", — цитують українського лідера медійники.ЄС сподівається знайти рішення до саміту лідерів 19 березня, де планують обговорити першу виплату Україні вже на початку квітня. При цьому, за інформацією Politico, сподівань на розблокування поки що немає, але в Європейській комісії хочуть зробити "хоч щось".Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо блокування кредиту Європейського Союзу на 90 мільярдів євро. Він напівжартома заявив, що «дасть адресу воїнам ЗСУ, нехай вони йому телефонують і з ним спілкуються своєю мовою".Державний секретар з питань публічної дипломатії та зв’язків з громадськістю Угорщини Золтан Ковач заявив, що такі слова українського лідера нібито є "погрозами та шантажем"..

Український уряд скерував на розвиток науки понад три мільярди гривень. У зв’язку з цим 246 провідних наукових установ і закладів вищої освіти отримають базове фінансування.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Посилюємо державну підтримку української науки. Уряд ухвалив порядок розподілу коштів для фінансування наукових установ і досліджень університетів", — зазначила вона.За її словами, ключовий критерій — результативність. Обсяг базового фінансування визначається за підсумками державної атестації."Загалом на розвиток науки спрямовуємо понад три мільярди гривень", — написала Свириденко.Вона уточнила, що це відбуватиметься за трьома основними напрямами: стимулювання наукових і науково-педагогічних працівників, розвиток дослідницької інфраструктури, сучасне обладнання й інституційний розвиток.За результатами державної атестації 246 провідних наукових установ і закладів вищої освіти отримають базове фінансування. Понад 50 тисяч науковців вперше матимуть додаткову надбавку до заробітної плати, як визнання результатів роботи їхніх установ."Найбільше фінансування отримають установи й університети у ключових наукових центрах країни — Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Сумах, де зосереджена значна частина дослідницької інфраструктури та наукових колективів", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що вчора відбулася нарада в спеціальному форматі за участі представників Кабінету міністрів, Верховної Ради й Офісу президента. Підсумували роботу уряду протягом осені та зими, а також окреслили завдання на період весни-літа. Кожне міністерство відзвітувало за напрямками своєї роботи, обговорили з парламентарями, які законодавчі ініціативи потребують особливої уваги..

Стало відомо точне місцеперебування інкасаторських автомобілів "Ощадбанку", які були захоплені в Угорщині 5 березня. За даними джерел, транспортні засоби з величезною сумою цінностей утримують на режимному об'єкті силової структури.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на власні джерела.Режимний об'єкт замість банківського сховищаЯк зазначає видання, інкасаторські машини, які перевозили 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро та дев'ять кілограмів золота, зараз знаходяться на закритій території Антитерористичного центру Угорщини. Ця установа є потужною силовою структурою, що перебуває під прямим контролем угорського міністерства внутрішніх справ. Джерела зауважують, що це не перший випадок використання даного центру для специфічних операцій: раніше Антитерористичний центр залучали до акцій, які мали антиукраїнський характер. Також силовики цієї структури брали участь у затриманні та видворенні колишнього українського дипломата.Доля екіпажу залишається невідомоюПопри те, що представникам українського посольства та МЗС вдалося встановити місце перебування самих автомобілів, ситуація з людьми залишається критичною. Доля сімох співробітників "Ощадбанку", які супроводжували вантаж під час перевезення, досі не встановлена.Зникнення працівників "Ощадбанку" в Угорщині: що відомоЩе 5 березня 2026 року два автомобілі інкасаторської служби "Ощадбанку" були безпідставно затримані в Угорщині під час регулярного перевезення іноземної валюти та банківських металів між "Райффайзен Банком" (Австрія) та "Ощадбанком" (Україна). Разом з автівками було затримано сімох співробітників бригади інкасації.За даними GPS-сигналу, автомобілі перебувають у центрі Будапешта поблизу однієї з силових структур Угорщини, що підтверджують посольство та МЗС України. У фінансовій установі наголосили на масштабах збитків:обсяг цінностей в автівках становив 40 мільйонів доларів США;також вилучено 35 мільйонів євро;у вантажі знаходилось дев'ять кілограмів золота;місце перебування співробітників банку наразі невідоме."Ощадбанк" вимагає негайного звільнення людей та майна, а керівництво банку координує подальші дії з правоохоронцями.Згодом міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив із надзвичайно різкою заявою, наголосивши, що угорська влада фактично взяла українців у заручники. За словами міністра, причини таких дій досі не озвучені, а зв'язок із затриманими громадянами відсутній.Українське дипломатичне відомство вже надіслало офіційну ноту з вимогою звільнити громадян. Крім того, Україна звернулася до Європейського Союзу з проханням дати чітку правову оцінку діям Будапешта, які кваліфікуються як захоплення заручників і пограбування.Нагадаємо, 5 березня президент Володимир Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо блокування кредиту Європейського Союзу на 90 мільярдів євро..

Національний банк продовжує стрімко піднімати офіційний курс долара. Валюта третій день поспіль встановлює новий історичний максимум щодо гривні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 6 березня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 43,80 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 43,71. На готівковому ринку долар зріс на 15 копійок — 43,30 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становить 50,90. У четвер, 5 березня, офіційний курс гривні до євро був 50,83.Попереднього історичного максимуму долар досяг 5 березня 2026 року. У цей день валюта коштувала 43,71 гривні.Девальвація гривні: Гетманцев пояснив, що відбувається з курсом долараДевальвація гривні є прогнозованою та частково сезонною. Додатковий тиск на валюту створюють економічні наслідки війни та загострення подій на Близькому Сході. Як повідомив голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, долар дещо зміцнився не лише в Україні, а й щодо основних світових валют, таких як євро, ієна та швейцарський франк."Національний банк не бачить особливих ризиків у цьому питанні. Минулого року ми повернулися до 8% (грудень до грудня) і рухаємося далі, щоб забезпечити в державі цінову стабільність. У регулятора — достатньо професійна команда, яка тримає руку на пульсі", — запевнив він.Посадовець зауважив, що питання інфляції та повернення її до цільового показника — це виключно мандат Нацбанку. За його словами, окремо варто враховувати сезонні коливання валютного курсу. "Зростання курсу долара наприкінці — початку року є звичним явищем. Воно спостерігається майже щороку на тлі розширення дефіциту зовнішньої торгівлі. Зараз до цього додалось загострення ситуації на Близькому Сході, що призвело до ситуативного зміцнення попиту на долар як активу "тихої гавані", — пояснив Гетманцев.Також він нагадав, що у Бюджетній декларації передбачено ризик девальвації курсу національної валюти: у середньому на 2026 рік обмінний курс, спрогнозований Мінекономіки, становить 44,7 гривні за долар.Наразі, за словами голови Комітету, немає підстав "для гучних заголовків щодо курсу національної валюти".Нагадаємо, раніше заступник голови Національного банку Володимир Лепушинський повідомляв, що під час вступу до Європейського Союзу Україні не доведеться переходити на євро. Такий крок не лише недоречний, а й неможливий.Читайте також: У Нацбанку розповіли, монети якого номіналу насамперед замінюватимуть шагами.

В Україні цього тижня продовжують знижуватися ціни на моркву. Причина — початок активних продажів продукції зі сховищ.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. За даними фахівців, наразі українські фермери продають моркву в середньому на 11% дешевше, ніж тижнем раніше.Відтак, ціна кілограма коливається в межах 8–14 грн/кг ($0,18–0,32/кг). Все залежить від якості та обсягів партій."Негативний вплив на ціни спричиняє зростання пропозиції моркви середньої та низької якості. На початок весни 2026 року якість цих овочів у сховищах суттєво погіршилася, що змушує фермерів розпродавати наявні запаси. Водночас учасники ринку зазначають, що власники високоякісної моркви, які не мають проблем зі зберіганням, віддають перевагу призупиненню продажів", — йдеться у повідомленні.Загалом, як зауважили аналітики, на сьогодні ціни на моркву в Україні в середньому на 64% нижчі, ніж на початку березня 2025 року.Нагадаємо, український ринок яблук демонструє помітне зростання роздрібних цін на початку березня 2026 року. В українських супермаркетах сортові яблука Golden Delicious і Red Chief  продають приблизно по 70 гривень за кілограм (близько 1,4 євро за кілограм).Раніше повідомлялося, що завдяки грантовим програмам в Україні розширюються площі яблуневих садів. Тільки за останні три роки завдяки грантам висаджено 1 800 гектарів яблуневих садів. Переважно це центральні та західні регіони..

Президент Володимир Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо блокування кредиту Європейського Союзу на 90 мільярдів євро.Під час брифінгу 5 березня український гарант закликав Будапешт припинить блокувати виплату."Надіємося, що одна особа в Євросоюзі не буде блокувати 90 мільярдів євро, або перший транш з 90 мільярдів євро і в українських воїнів буде зброя. Інакше — даємо адресу цієї особи нашим Збройним силам, хлопцям нашим — нехай вони йому дзвонять і з ним спілкуються своєю мовою", — зазначив гарант.Реакція БудапештаДержавний секретар з питань публічної дипломатії та зв’язків з громадськістю Угорщини Золтан Ковач заявив, що такі слова українського лідера нібито є "погрозами і шантажем"."Ці погрози та шантаж з боку Зеленського вийшли далеко за межі будь-яких прийнятних норм. Коли хтось погрожує видати адресу людини українським солдатам тільки тому, що вона не підтримує черговий пакет зброї на EUR90 млрд, це не дипломатія, а відкрита погроза. Це обурливо. Особисті емоції не мають місця в таких справах. Угорщину не можна залякати, і ми не піддамося шантажу", — наголосив посадовець.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповідав, що на засіданні Ради ЄС у закордонних справах 23 лютого закликав Угорщину припинити блокування кредиту на 90 мільярдів євро для Києва, а також розблокувати затвердження 20 пакета санкцій проти Росії.Водночас міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт заблокує ухвалення Євросоюзом 20 пакета санкцій проти Росії, оскільки Україна нібито навмисне не ремонтує нафтопровід "Дружба".Натомість, за даними Politico, Європейський Союз шукає спосіб обійти угорську блокаду кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Проте європейці побоюються тиснути на прем'єр-міністра Віктора Орбана під час виборчої кампанії.Читайте також: Останній козир Орбана: чому угорський прем’єр так вчепився в трубу з нафтою Путіна.

Для того, аби відремонтувати дороги після зими, Україні знадобиться 52 мільярди гривень. Фінансування братиметься із різних джерел.Про це повідомив президент Володимир Зеленський на брифінгу."Сьогодні гостре питання — це дороги. Сьогодні ми отримали відповідь, зрозуміла цифра. Уряд буде працювати, цифра не маленька. Потрібно для ремонту 52 мільярди гривень на сьогодні", — зазначив він.Очільник держави уточнив, що ремонтні роботи проходитимуть у два етапи — до червня і до жовтня. Особлива увага буде приділена міжнародним трасам.Водночас прем'єр-міністр Юлія Свириденко додала, що 12,6 мільярда гривень на відновлення доріг буде виділено із програми Мінрозвитку, яка була передбачена держбюджетом. Також ще 10 мільярдів гривень уряд готовий надати із резервного фонду."Ми затверджуємо перелік пріоритетних доріг разом із Міноборони, Генштабом, і МОЗ, тому що ці дороги — це евакуаційні дороги. І тому, власне, цей перелік узгоджений, і ми готові рухатися", — зазначила Свириденко.Нагадаємо, раніше віцепрем’єр-міністр з відновлення України та міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба заявив, що протягом наступних шести місяців в Україні планують привести до ладу основні дороги. На першочергові роботи потрібно понад 14 мільярдів гривень, і вони вже перебувають в обробці.Читайте також: Асфальт "розтанув зі снігом": головний "дорожник" країни пояснив, чому міжнародні траси у жахливому стані.

Девальвація гривні є прогнозованою та частково сезонною. Додатковий тиск на валюту створюють економічні наслідки війни та загострення подій на Близькому Сході.Про це повідомив голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, відзначивши, що долар дещо зміцнився не лише в Україні, а й щодо основних світових валют, таких як євро, ієна та швейцарський франк."Національний банк не бачить особливих ризиків у цьому питанні. Минулого року ми повернулися до 8% (грудень до грудня) і рухаємося далі, щоб забезпечити в державі цінову стабільність. У регулятора — достатньо професійна команда, яка тримає руку на пульсі", — запевнив він.Посадовець зауважив, що питання інфляції та повернення її до цільового показника — це виключно мандат Нацбанку. За його словами, окремо варто враховувати сезонні коливання валютного курсу. "Зростання курсу долара наприкінці — початку року є звичним явищем. Воно спостерігається майже щороку на тлі розширення дефіциту зовнішньої торгівлі. Зараз до цього додалось загострення ситуації на Близькому Сході, що призвело до ситуативного зміцнення попиту на долар як активу "тихої гавані", — пояснив Гетманцев.Також він нагадав, що у Бюджетній декларації передбачено ризик девальвації курсу національної валюти: у середньому на 2026 рік обмінний курс, спрогнозований Мінекономіки, становить 44,7 гривні за долар.Наразі, за словами голови Комітету, немає підстав "для гучних заголовків щодо курсу національної валюти".Нагадаємо, раніше заступник голови Національного банку Володимир Лепушинський повідомляв, що під час вступу до Європейського Союзу Україні не доведеться переходити на євро. Такий крок не лише недоречний, а й неможливий..

У столиці затримали двох іноземців, які викрадали тютюнову продукцію. Їм загрожує до восьми років позбавлення волі.Як повідомила пресслужба Головного управління Національної поліції у місті Києві, фігуранти обкрадали кіоски із сигаретами у Дніпровському районі столиці. За даними слідства, 22-річний іноземець у вечірній час зламував дверні замки кіосків або розбивав віконне скло, після чого проникав усередину та складав пачки сигарет у мішок. У такий спосіб злочинець встиг обікрасти чотири торгівельні точки.  "Для вчинення чергового злочину ділок залучив свого 22-річного знайомого, також іноземця", — зазначили в поліції.Разом іноземці здійснили ще одну крадіжку за аналогічною схемою. Загальна сума завданих збитків перевищує 740 тисяч гривень.Оперативники затримали обох фігурантів на місці скоєння злочину. Слідчі повідомили затриманим про підозру — "Крадіжка, вчинена за попередньою змовою осіб та в умовах воєнного стану" (ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України). Ця стаття передбачає до восьми років позбавлення волі.На час досудового розслідування підозрювані перебуватимуть під вартою.Нагадаємо, 2 березня у Кривому Розі поліцейські повідомили про підозру 37-річному чоловікові, який пограбував жінку у продуктовому магазині.Також у столиці правоохоронці затримали киянина, який вимагав від колишнього військового гроші за "допомогу" у встановленні інвалідності. За вчинене йому загрожує до 10 років позбавлення волі..

У Швеції громадянам рекомендують зберігати вдома готівку на випадок війни або інших кризових ситуацій. Відповідні поради оприлюднив центральний банк країни — Ріксбанк.Про це пише Bloomberg.Згідно з рекомендаціями, кожен дорослий швед повинен мати приблизно тижневий запас готівки, щоб у разі надзвичайної ситуації мати змогу придбати їжу, ліки та інші необхідні речі. Орієнтовна сума становить близько 1000 шведських крон на одну людину, що дорівнює приблизно 4700 гривнам та 110 доларам США.Крім готівки, громадянам радять користуватися кількома способами оплати. Зокрема, мати банківські картки від різних банків та використовувати популярний у країні сервіс онлайн-платежів Swish. У центральному банку наголошують, що доступ до різних платіжних інструментів допоможе людям здійснювати покупки навіть у разі тимчасових збоїв у фінансовій системі.Такі рекомендації є частиною ширших заходів шведської влади з підготовки населення до можливих криз, зокрема воєнних чи кібератак. Уряд уже розсилав мешканцям країни спеціальні брошури з порадами щодо підготовки до надзвичайних ситуацій — у них, наприклад, пояснюється, скільки питної води варто зберігати вдома та як отримувати інформацію під час відключення електроенергії.Експерти зазначають, що платіжна система Швеції є однією з найбільш цифровізованих у світі, тому вона може бути вразливою у випадку технічних збоїв або кібератак. Наразі лише приблизно кожен десятий платіж у країні здійснюється готівкою.У зв’язку з цим Ріксбанк також закликає ухвалити нове законодавство для захисту ролі готівки в економіці. Окрім Швеції, подібні рекомендації для своїх громадян уже раніше оприлюднили центральні банки Фінляндії та Норвегії.Нагадаємо, десять країн Північної Європи вже домовилися про створення спільних коридорів для евакуації цивільного населення на випадок можливої масштабної агресії з боку Росії. Відповідний план передбачає координацію дій між державами, щоб у разі загрози швидко організувати переміщення людей через кордони та забезпечити їхню безпеку.Додамо, Пентагон зацікавився українськими технологіями перехоплення дронів-камікадзе типу "Шахед", які можуть збивати ворожі безпілотники значно дешевше за традиційні системи протиповітряної оборони..

В Україні пропонують відв’язати зарплати вчителів від мінімальної заробітної плати, яка наразі використовується як розрахунковий показник у сфері освіти. Ініціатива належить Міністерству освіти і науки.Про це під час засідання комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій заявила заступниця міністра Дарія Марчак. Вона пояснила, що в країнах ЄС мінімальна зарплата встановлюється відносно середньої, а не використовується для розрахунку окремих видів оплати праці."Мінімальна заробітна плата — це гарант захисту від бідності. Якщо її використовувати як розрахунковий показник, вона втрачає свою основну функцію", — зазначила Марчак.МОН пропонує замість цього прив’язати зарплати вчителів до базової величини — нового фінансового показника, який визначатимуть у Держбюджеті і який слугуватиме для розрахунку оплати праці без шкоди для мінімальної зарплати як гарантії базового рівня доходу. Також розглядається прив’язка до прожиткового мінімуму.Заступниця міністра освіти Анастасія Софієнко підтвердила необхідність змін і підтримала ідею прив’язки зарплат до базової величини або прожиткового мінімуму, а не до "мінімалки".На 2026 рік у Держбюджеті закладено майже 60 мільйона гривень на підвищення зарплат педагогів. Зростання оплати відбуватиметься поетапно:з січня зарплата педагогів зросла на 30%,з вересня планується ще 20% підвищення.При цьому зберігаються доплати за роботу в несприятливих умовах праці, а зміни не скасовують надбавки за престижність. Такий підхід має зробити оплату праці вчителів більш справедливою, прозорою та незалежною від коливань мінімальної зарплати, одночасно зберігаючи її як соціальний гарантійний показник.Нагадаємо, торік у грудні в Україні стартувала програма "Гроші ходять за вчителем". Відтепер педагоги можуть зареєструватися на платформі "Вектор", обрати курси підвищення кваліфікації та оплатити їх з віртуального рахунку, відповідно до ухваленого урядом рішення.Додамо, з 2026 року зарплати українських педагогів зросли на 30%. Найближчим часом вчителі почнуть отримувати перші підвищені виплати..

Кабінет Міністрів України затвердив механізм визначення територій ризикованого землеробства, що дозволить надати цільову фінансову підтримку фермерам, які працюють у складних кліматичних або прифронтових умовах. Нова ініціатива спрямована на збереження потенціалу агросектору та допомогу виробникам, чиї угіддя постраждали від бойових дій або критичної нестачі вологи.Про це у Telegram-каналі повідомляє прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.Ризики для аграріївЯк зазначила посадовиця, уряд офіційно запроваджує механізм, який розділяє зони ризикованого землеробства за двома основними напрямками. Це дозволить максимально точно розподілити державні кошти між тими, хто їх найбільше потребує. Критерії визначення таких зон:кліматичні умови — критично низький рівень продуктивної вологи в ґрунті, що має бути офіційно підтверджено результатами лабораторних досліджень;наслідки бойових дій — розташування ділянок біля кордону з РФ, ліній зіткнення або наявність забруднення вибухонебезпечними предметами.Як подати заявку на допомогуСвириденко наголосила, що для отримання статусу та подальших виплат агровиробники мають виконати кілька обов'язкових умов. Головним інструментом взаємодії з державою залишається електронний кабінет. Порядок дій для фермерів:бути зареєстрованим у Державному аграрному реєстрі (ДАР).подати електронну заявку через ДАР у термін до 1 липня.додати висновок лабораторії, якщо причиною звернення є посуха.Процедура для прифронтових областей"Для територій, які зазнали впливу бойових дій, визначення здійснюється автоматично на основі даних держреєстрів, без надання додаткових довідок", — зазначила Свириденко.Вона додала, що визначення статусу для таких земель відбуватиметься на основі даних із державних реєстрів. Формування переліків покладено на обласні військові адміністрації, а остаточне затвердження Міністерство економіки має провести до 31 серпня.Нагадаємо, 12 лютого заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький заявив, що різкого зростання цін на продукти борщового набору навесні 2026 року порівняно з минулим роком не очікується. Можливе лише традиційне сезонне подорожчання через витрати на зберігання..

Національний банк України має достатній запас міцності у вигляді золотовалютних резервів, які на початку 2026 року сягнули рекордних 60 мільярдів доларів, що гарантує стабільність курсу. Попри очікуване зниження обсягів зовнішнього фінансування у мирний час, регулятор запевняє: підстав для різкої девальвації гривні немає.Про це повідомив перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук, пише "Економічна правда".Резерви як гарант стабільностіНіколайчук наголосив, що фінансовий стан країни значно міцніший, ніж напередодні повномасштабного вторгнення. наразі НБУ володіє потужним інструментом для стримування коливань."Ми не бачимо підстав для того, щоб курс "вилітав у космос". У нас є непогана "подушка безпеки" — наші міжнародні валютні резерви, які на початку 2026 року сягали майже 60 мільярдів доларів. Це удвічі більше, ніж ми мали на початку 2022 року", — зазначив посадовець.Фінансування для "мирного сценарію"За словами Ніколайчука, обговорення 100 мільярдів євро допомоги від ЄС на період 2028-2034 років викликало питання щодо достатності цих коштів, адже на рік виходить менше ніж 15 мільярдів. Проте у Нацбанку пояснюють: потреби держави зміняться."100 мільярдів євро — це сума для сценарію з мирною економікою. Будуть зменшуватися і наші потреби в купівлі обладнання, фінансуванні ЗСУ, виплаті зарплат", — зазначив Ніколайчук.Інфляційні цілі та досвід управлінняПопри складні умови війни, регулятор ставить перед собою амбітні завдання. Накопичений досвід макроекономічного управління дає впевненість у досягненні стабільних показників."Я впевнений, що ми зможемо виконати своє завдання з досягнення п'ятивідсоткової інфляційної цілі", — резюмував перший заступник голови НБУ.Нагадаємо, у Національному банку прогнозують трансформацію української економіки в прикордонну частину ринку Євросоюзу із потужним розвитком сектору "мілтек" після завершення бойових дій. Ключовими викликами для держави стануть реінтеграція ветеранів у цивільне життя та збереження високих видатків на оборону через постійну загрозу з боку агресивного сусіда..

Національний банк продовжує стрімко піднімати офіційний курс долара. Валюта другий день поспіль оновлює свій історичний максимум щодо гривні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на четвер, 5 березня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 43,71 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 43,45. На готівковому ринку долар зріс на 15 копійок — 43,30 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становить 50,83. У середу, 4 березня, офіційний курс гривні до євро був 50,45.Попереднього історичного максимуму долар досяг 4 березня 2026 року. У цей день валюта коштувала 43,45 гривні.Інкасо й з комісією: де і як можна обміняти пошкоджені долари та євроПід час процедури обміну іноземної валюти громадянам можуть відмовити в обміні пошкодженої купюри. Коли банкнота має ознаки значного зношування чи пошкодження, незалежно від року її випуску, людині можуть запропонувати здійснити операцію інкасо.Інкасо є спеціальною процедурою обміну пошкоджених паперових грошей, під час якої неліквідні купюри пересилаються за кордон іноземному банку-кореспонденту для проведення відлікової операції.Водночас за відповідну процедуру клієнту доведеться заплатити комісію за тарифами банку. Вона залежить від ступеня пошкодження банкнот.В Україні не всі банки надають послугу інкасо. Через це з пошкодженими банкнотами потрібно звертатися до державних банків, де в касі в доступному для клієнтів місці розміщено чіткий перелік ознак значного зносу банкнот, тарифи інкасо тощо.Які купюри можна обміняти в інкасо:порвані або порізані на частини;з ушкодженнями елементів захисту та дизайну;зі зміненим кольором паперу та зображень;купюри, які мають локальні плями, загальна площа яких перевищує половину площі банкноти;обпалені, пропалені, трухлі купюри;банкноти, які мають друкарські недоліки.Не приймають на інкасо такі купюри:якщо збереглося менше половини від поверхні;якщо помічені спеціальними порошками та сигнальною фарбою;з написами "хабар" або "bribe" (і аналогами іншими мовами).Нагадаємо, раніше у Національному банкові повідомляли, що в Україні виводять з обігу банкноти номіналом 200 гривень. Торік у готівковому обігу на 24,5% зменшилася кількість банкнот номіналом 200 гривень. Банкноти такого номіналу активно заміщують купюрами номіналом 1 000 гривень.Читайте також: У Нацбанку розповіли, монети якого номіналу насамперед замінюватимуть шагами .

В Україні триває поточний ремонт автомобільних доріг загального користування. Роботи планують завершити до 1 червня 2026 року.Про це повідомила премʼєр-міністр України Юлія Свириденко, підсумовуючи нараду з питань ремонтів автомобільних доріг з віцепремʼєр-міністром з відновлення Олексієм Кулебою та головою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергієм Сухомлином.Так, уже стартували ямкові ремонти дорожнього покриття на міжнародних та національних трасах, у тому числі у прифронтових регіонах. Проте, за її словами, йдеться не про капітальні роботи, а про "базову безпеку і проїзність". "Погодні умови дозволяють працювати ремонтним бригадам. Ремонти будуть виконані до 1 червня", — запевнила Свириденко.За результатами наради уряд виділить додаткові три мільярда гривень з резервного фонду держбюджету на забезпечення ямкових ремонтів автошляхів у прифронтових регіонах та доріг загального користування державного значення з високою інтенсивністю руху. "Дороги — це питання ефективної логістики для Сил оборони, евакуації поранених, а також забезпечення економіки і життя громад", — зауважила прем'єр-міністр.Нагадаємо, раніше віцепрем’єр-міністр з відновлення України та міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба заявив, що протягом наступних шести місяців в Україні планують привести до ладу основні дороги. На першочергові роботи потрібно понад 14 мільярдів гривень, і вони вже перебувають в обробці.Читайте також: Асфальт "розтанув зі снігом": головний "дорожник" країни пояснив, чому міжнародні траси у жахливому стані.