# гроші

Футбольний клуб "Карпати" (Львів) здійснив два найдорожчі трансфери у своїй історії. Воротар Назар Домчак і гамбійський форвард Бабукар Фаал перейшли до клубів із чемпіонату Чехії.Про це повідомила пресслужба "Карпат". Там підтвердили, що в літнє трансферне вікно львівська команда вже провела два трансфери "на вихід": спершу воротар Назар Домчак перейшов до чеської "Славії" за п'ять мільйонів євро, після чого нападник Бабукар Фаал став гравцем чеської "Вікторії" (Пльзень) за три мільйони євро.Перехід Домчака в "Славію" — це найдорожчий трансфер для "Карпат" в історії, тоді як перехід Фаала став другим для команди з фінансового боку."19-річний голкіпер покидає Львів та виступатиме за чеську "Славію". Назар Домчак є вихованцем академії "Карпат". За основну команду "зелено-білих" Назар провів перший поєдинок 3 серпня 2025 року в рамках першого туру Української Прем’єр-Ліги проти житомирського "Полісся", — йдеться в повідомленні.Загалом у сезоні-2025/2026 Домчак провів 27 матчів, 14 із яких зіграв "на нуль", і увійшов до трійки найкращих воротарів УПЛ за цим показником."Крім того, вболівальники "Карпат" визнали Назара "Левом сезону". Минулого року Домчак дебютував за юнацьку та молодіжну збірні України", — підсумували у ФК "Карпати".Також "Карпати" та "Вікторія" (Пльзень) досягнули згоди про трансфер Бабукара Фаала. Гамбійський форвард продовжить свою карʼєру в Чехії. "Вікторія" активувала клаусулу, прописану в контракті футболіста."Бабукар Фаал приєднався до "зелено-білих" взимку 2026 року. У складі "Карпат" гамбієць зіграв десять матчів, забив два голи та віддав чотири результативні передачі. Дякуємо Бабукару за виступи у зелено-білій футболці та бажаємо успіхів у подальшій карʼєрі", — йдеться в повідомленні львівського футбольного клубу.Новий клуб Домчака — чеська "Славія" — у сезоні-2025/2026 здобув "золото" національного чемпіонату. Здобувши чемпіонський титул у національній першості, "Славія" здобула пряму путівку в основний етап Ліги чемпіонів.Натомість новий клуб Фаала "Вікторія Пльзень" посів третє місце у чемпіонаті Чехії та забезпечив собі путівку у кваліфікацію Ліги Європи."Карпати" завершили сезон-2025/2026 на дев'ятому місці УПЛ із 41 очком. Команда здобула десять перемог, в 11 матчах зіграла внічию, а в дев'яти поступилася.Нагадаємо, що захисник донецького "Шахтаря" та національної збірної України Юхим Конопля офіційно продовжить свою кар'єру в одному з найсильніших клубів чемпіонату Німеччини — менхенгладбахської "Боруссії". 26-річний футболіст перебирається до німецького гранда у статусі вільного агента та вже поставив підпис під довготривалою трудовою угодою..

У пʼятницю, 29 травня, президент Володимир Зеленський підписав закон №0376 про ратифікацію угоди з Європейським Союзом. Вона передбачає надання Україні фінансової допомоги на 90 мільярдів євро.Про це свідчить картка законопроєкту, опублікована на сайті Верховної Ради України.Учора Зеленський вніс до парламенту відповідний законопроєкт, який парламент ратифікував. Закон №0376 підтримали 298 народних депутатів."Документ визначає рамки для залучення коштів у межах загальної суми до 90 мільярдів євро, в тому числі в межах макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України", — йдеться в пояснювальній записці.Зазначається, що укладення та подальше набуття чинності угодою про позику та меморандумом про взаєморозуміння після їх ратифікації дозволять Україні у 2026-2027 роках залучити від ЄС до 90 мільярдів євро фінансових ресурсів для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу.Загальний обсяг підтримки на 2026 рік визначено у розмірі до 45 мільярдів євро, що розподіляються на два ключові компоненти:оборонна частина (до 28,3 мільярда євро) — спрямовуються на закупівлю озброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу;бюджетна частина (16,7 мільярда євро) — спрямовуються на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету.Водночас фінансування бюджетної частини здійснюється через два інструменти:до 8,35 мільярда євро надаються безпосередньо як макрофінансова допомога (що є предметом зазначеного меморандуму);до 8,35 мільярда євро — додатково через механізм Ukraine Facility.Отримання допомоги передбачає виконання низки умов:для першого траншу Україна має, зокрема, скасувати звільнення від оподаткування міжнародних посилок, запровадити оподаткування доходів через цифрові платформи, продовжити дію військового збору на рівні 5% на три роки, ухвалити оновлену Стратегію управління державними фінансами, новий Митний кодекс відповідно до стандартів ЄС і призначити нового керівника Державної митної служби;для другого траншу Україна має остаточно ухвалити ці законопроєкти, а також прийняти Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки; крім того, Мінфін має ухвалити оновлений план цифрового розвитку Державної митної служби до 2030 року; Верховна рада має затвердити трьох відсутніх експертів до складу комісії з відбору членів правління Рахункової палати України;умовою для надання третього траншу є реформування Україною пільгового податкового режиму, вжиття заходів для протидії ухиленню від оподаткування, спрощення адміністрування ПДВ і представлення нової Стратегії публічних закупівель на 2027-2030 роки.Нагадаємо, що вчора Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро..

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили посадовця Державної прикордонної служби України та власника приватної компанії з виробництва безпілотників на вимаганні мільйонного хабаря.Про це повідомила пресслужба НАБУ. За даними слідства, у серпні 2025 року одна з військових частин ДПСУ ініціювала закупівлю партії безпілотних авіаційних комплексів. До участі у переговорній процедурі допустили приватне товариство, яке пропонувало поставити необхідну продукцію за 825 мільйонів гривень.Під час проведення закупівлі на зв'язок із директором цього товариства вийшов власник іншої фірми, що виробляла БпЛА. Посилаючись на нібито попередні домовленості з адміністрацією ДПСУ, він просив не знижувати ціну на безпілотники, оскільки переможцем мала стати його компанія.Втім, директор товариства надав оновлену комерційну пропозицію зі зниженою вартістю дронів, завдяки чому його компанія здобула перемогу. Зрозумівши, що попередній план зірвано, власник компанії-конкурентки за змовою з прикордонниками почав вимагати у переможця закупівлі неправомірну вигоду.Зокрема, він повідомив, що для безпроблемного укладення договору та подальшого приймання техніки службовими особами ДПСУ необхідно сплатити 1 мільйон доларів США. Цю суму планував розділити між собою та посадовцями прикордонної служби."Для остаточного переконання директора товариства в необхідності надати хабар йому організували телефонну розмову з представником ДПСУ, під час якої той повідомив, що всі вимоги висуваються за погодженням із Адміністрацією відомства. Наразі власнику компанії-конкурентки та посадовцю ДПСУ повідомили про підозру за ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України та за ч. 4 ст. 368 відповідно. Слідство триває, встановлюється можлива причетність до злочину інших осіб", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, раніше працівники Державного бюро розслідувань викрили організовану групу, яка незаконно переоформлювала квартири померлих громадян у Київській області.  Учасники схеми подавали до суду позови з неправдивими відомостями про нібито родинні зв’язки та спільне проживання з померлими громадянами. У документах також зазначали вигадані об’єкти нерухомості та земельні ділянки, щоб змінити підсудність і передати справи до "потрібного" суду.Також правоохоронці викрили схему незаконного нарахування додаткових грошових виплат військовослужбовцям, унаслідок якої безпідставно було виплачено майже 2,6 мільйона гривень "бойових"..

На проєкти модернізації шкільних їдалень виділено 350 мільйонів гривень. Таким чином 50 тисяч школярів невдовзі отримають теплі обіди.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це вже четвертий і остаточний розподіл державної субвенції. Загалом на один мільярд гривень профінансуємо 73 проєкти у 15 областях", — зазначила вона.Очільниця українського уряду наголосила, що це унікальний проєкт. Відбір здійснюється через цифрові системи DREAM і АІКОМ, які автоматично формували рейтинг за визначеними критеріями пріоритетності."Остаточне рішення ухвалювала комісія Міністерства освіти та науки за участю незалежних експертів, зокрема, антикорупційної ініціативи Євросоюзу в Україні", — підсумувала Юлія Свириденко.Раніше вона акцентувала, що з 1 вересня 2026 року безкоштовні теплі обіди мають отримувати учні 1-11 класів на території всієї України."Безкоштовне харчування вже забезпечене для всіх дітей у прифронтових громадах і учнів 1-4 класів в усіх областях", — зауважила Свириденко.Вона відзначила, що уряд уже розподілив один мільярд гривень на модернізацію 73 харчоблоків у школах по всій Україні."Шкільне харчування — це не лише про соціальну підтримку, а й про розвиток місцевої економіки, робочі місця та підтримку українських виробників", — резюмувала Свириденко.Нагадаємо, що минулого року в Україні проводили виплати за програмою "Пакунок школяра". Загалом держава спрямувала 1,2 мільярда гривень на допомогу, яка розрахована на кожного першокласника..

Ексначальник Одеського обласного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки Євген Борисов під час досудового слідства та судових розглядів неодноразово намагався уникнути кримінального переслідування. Для цього він використовував фіктивні медичні документи.Про це повідомили у Державному бюро розслідувань, передає агентство "Інтерфакс-Україна"."Державним бюро розслідувань проводилось досудове розслідування у чотирьох кримінальних провадженнях стосовно екс-воєнкома Одеської області Євгена Борисова. В ході досудового розслідування підозрюваний тричі затримувався у зв’язку з наявним ризиком втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності", — розповіли у ДБР.Зазначається, що наразі всі чотири справи вже передані до суду. Їх розглядають Подільський районний суд Києва, Приморський районний суд Одеси та Вищий антикорупційний суд. Ще одним цікавим фактом є те, що суди постійно зменшували застави для Борисова. Так, за даними слідства, ексвійськком обвинувачується у незаконному збагаченні на 142,9 мільйона гривень. У цій справі суди поступово зменшили заставу зі 150 мільйонів гривень до 12 мільйонів гривень, які у травні 2024 року внесли його захисники."Слід зауважити, що з 28.05.2024 і до 16.02.2026 розгляд справи судом не здійснювався, засідання фактично не проводились. 16.02.2026, у зв’язку із неможливістю утворити новий склад суду, підсудність справи було визначено за Подільським районним судом м. Києва. Наразі судом здійснюється розгляд клопотань сторони захисту до призначення підготовчого судового засідання", — зазначають у відомстві.Ще один епізод стосується легалізації 142,9 мільйона гривень, здобутих злочинним шляхом. Спочатку суд визначив заставу у 140 мільйонів гривень, однак пізніше її зменшили до 39,3 мільйона гривень. У грудні 2025 року ці кошти також внесли адвокати Борисова. Зараз цю справу розглядає ВАКС.Крім того, експосадовця обвинувачують у військових злочинах, зокрема у нез’явленні на службу та ухиленні від виконання обов’язків шляхом обману. У цьому провадженні суд призначив заставу у 20 мільйонів гривень замість 300 мільйонів гривень, яких вимагала сторона обвинувачення. Цю суму захист також вніс у листопаді 2025 року.Ще одна справа стосується організації перешкоджання законній діяльності ЗСУ та використання підроблених документів. За цим епізодом заставу зменшили з 402 мільйонів гривень до 44 мільйонів гривень, після чого її також внесли захисники Борисова."Варто зауважити, що під час проведення досудового розслідування у всіх чотирьох кримінальних провадженнях та на момент скерування обвинувальних актів до суду, одеський екс-воєнком перебував під вартою в ДУ "Київський слідчий ізолятор", зміна вказаного запобіжного заходу відбувалась тільки на стадії судового розгляду, де слідчі Державного бюро розслідувань відповідно до законодавства не приймають участь", — резюмували в ДБР.Нагадаємо, 26 вересня 2025 року за екс-начальника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Євгена Борисова внесли заставу у розмірі 44 мільйони гривень. Серед "спонсорів" скандального військового виявились два адвокати президента-втікача Віктора Януковича. Також 5 листопада минуло року за Борисова внесли заставу у понад 20 мільйонів гривень. Застава була внесена у справі щодо самовільного залишення військової частини. Попередньо, кошти внесло ТОВ "Евагрейн"..

Національний банк України після кількаденного зростання знову опустив офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також "полетіла" донизу.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 29 травня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,26 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,29. На готівковому ринку долар подешевшав на 10 копійок — 43,80 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 51,43. У четвер, 28 травня, офіційний курс гривні до євро був 51,54.Зима минула, а виклики залишилися: у Нацбанку зробили прогноз щодо зростання української економікиПочаток року для української економіки був складним через енергетичні атаки на критичну інфраструктуру. Попри поступове відновлення енергосистеми, наслідки зимового навантаження досі відчутні в окремих секторах. На цьому тлі залишається відкритим питання подальших економічних тенденцій і можливості швидкого виходу на стабільне зростання. Як повідомили на сторінці Національного банку України, посилаючись на макроекономічний прогноз, який опублікували в Інфляційному звіті.Навесні економічна активність почала відновлюватися. Потепління, а також ремонт пошкоджених об’єктів енергосистеми покращили ситуацію з електропостачанням. Додатково позитивний ефект дало активне впровадження бізнесом альтернативних джерел енергії.Водночас складні зимові умови вплинули на результат першого кварталу. Так, за даними Держстату, реальний ВВП України знизився на 0,5%.Що буде з економікою надаліНацбанк прогнозує повернення економіки до зростання вже у другому кварталі 2026 року. Одним із ключових факторів стане збільшення надходжень міжнародної фінансової допомоги. Зокрема, ЄС погодив програму Ukraine Support Loan обсягом 90 мільярдів євро, і кошти незабаром почнуть надходити до державного бюджету. Це дозволить уряду активніше фінансувати відбудову, посилення обороноздатності та соціальні програми.Загалом НБУ очікує, що у 2026 році економіка зросте на 1,3%, а в разі покращення безпекової ситуації темпи зростання можуть прискоритися до 3-4% у наступні роки.Нагадаємо, з 26 травня Національний банк України вводить в обіг дві нові обігові пам’ятні монети з тематичної серії "Ми сильні. Ми разом". Вони присвяченої Сумській та Чернігівській областям.Читайте також: Інкасо й з комісією: де і як можна обміняти пошкоджені долари та євро.

Через весняні заморозки Україна цього року втратила до 20% врожаю суниці садової (полуниці). Водночас у сезон ціни на ягоду залишатимуться доступними і можуть бути приблизно в півтора раза нижчими, ніж торік.Про це повідомив президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник, пише видання Seeds.За його словами, у період пікового збору врожаю — з 1 по 15 червня — ціна на суницю може бути нижчою, ніж торік, і становитиме орієнтовно 80-90 гривень за кілограм. Водночас експерт наголосив, що точні прогнози залежать від погодних умов.Баштанник також зазначив, що весняні заморозки призвели до втрати близько 20% потенційного врожаю суниці по всій Україні, що частково пояснює нинішній рівень цін. Попри це, він прогнозує, що в сезон пропозиція на ринку зросте, а ціни підуть вниз. Також, за його словами, український ягідний бізнес залишається чутливим до коливань: висока рентабельність минулих сезонів стимулювала розширення посадок, однак у перспективі це може призводити до цінових коливань і зниження прибутковості.Окремо експерт відзначив тенденцію до фрагментації виробництва суниці в Україні — дедалі більше господарств переходять на невеликі площі через ризики та дефіцит робочої сили, тоді як великі виробники скорочують посіви або виходять із ринку.Як відомо, раніше аграрії Харківщини також прогнозували значне скорочення врожаю полуниці. Головна причина — затяжні нічні заморозки та різкі температурні коливання цієї весни.Нагадаємо, минулого тижня на українському ринку почали знижуватися ціни на садову суницю з місцевих господарств.Читайте також: Сезон черешні: що буде з цінами і чи можливий дефіцит.

У четвер, 28 травня, Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Сьогодні Рада ЄС ухвалила рішення про виділення Україні майже 2,8 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility", — зазначила вона.За її словами, Єврокомісія позитивно оцінила виконання Плану України за четвертий квартал 2025 року. "Дякуємо Верховній Раді за підтримку важливих рішень і спільну роботу. Станом на кінець травня 2026 року спільними зусиллями вже виконано 86 кроків Плану України, ще 65 — у процесі реалізації. Продовжуємо разом впроваджувати реформи та рухатися шляхом європейської інтеграції", — наголосила посадовиця.Щиро вдячні європейським партнерам за підтримку та довіру.Ukraine Facility — це важливий інструмент фінансової підтримки України. У межах програми з початку роботи інструменту з 2024 року вже отримали 26,8 мільярда євро. Загальний обсяг програми на 2024-2027 роки становить 50 мільярдів євро.Як відомо, 28 травня Європейський Союз офіційно підтримав та привітав успішне голосування в українському парламенті за пакети документів, необхідні для старту масштабної програми макрофінансової допомоги. Ухвалені законодавчі акти відкривають юридичну можливість для виділення колосальних коштів на стабілізацію економіки України.Нагадаємо, наприкінці минулого року Україна отримала шостий фінансовий транш від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Сума виплати склала 2,3 мільярда євро. .

У четвер, 28 травня, Європейський Союз офіційно підтримав та привітав успішне голосування в українському парламенті за пакети документів, необхідні для старту масштабної програми макрофінансової допомоги. Ухвалені законодавчі акти відкривають юридичну можливість для виділення колосальних коштів на стабілізацію економіки України.Про це заявила у соцмережі X президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Стрімка ратифікація та подяка українській владіОчільниця виконавчої гілки влади Євросоюзу звернула особливу увагу на високу швидкість та скоординованість дій українських народних обранців та урядовців. За її словами, злагоджена взаємодія всередині керівництва держави дозволила оперативно закрити всі юридичні питання щодо ратифікації фінансових угод. У Брюсселі окремо відзначили "швидку роботу" українського парламенту, яка є свідченням серйозного ставлення Києва до своїх міжнародних зобов'язань."Вітаю Верховну Раду України та команду президента Володимира Зеленського за оперативну роботу з ратифікації основних документів, пов’язаних із позикою на підтримку України на суму 90 мільярдів євро", — наголосила голова Європейської комісії.Терміни надходження перших траншівУрсула фон дер Ляєн акцентувала на тому, що ухвалення цих рішень не просто демонструє політичну волю України, а має цілком конкретне практичне значення. Успішне завершення внутрішньодержавних процедур у Києві знімає останні перепони для європейських інституцій. Фінансова підтримка почне надходити на рахунки України вже найближчим часом. Ця важка робота, за словами лідерки Єврокомісії, "прокладає шлях до перших виплат у червні".Нагадаємо, Європейський Союз має намір кардинально реформувати чинні механізми інтеграції нових членів, щоб забезпечити оперативніше реагування на інтереси Києва. Традиційна модель вступу, що створювалася протягом багатьох десятиліть, більше нездатна відповідати сучасним міжнародним кризам..

У четвер, 28 травня, Верховна Рада успішно ратифікувала двосторонню угоду про надання Києву колосального фінансового пакету підтримки у розмірі 90 мільярдів євро від європейських партнерів на найближчі два роки. Старт фінансування очікується вже на початку літа, що дозволить забезпечити макроекономічну стабільність, відбудову інфраструктури та профінансувати ключові оборонні потреби країни.Про це повідомили президент України Володимир Зеленський та очільниця уряду Юлія Свириденко.Ратифікація угоди та реакція президентаЗеленський наголосив, що українські парламентарі продемонстрували високий рівень єдності під час голосування за залучення масштабних фінансових ресурсів від Брюсселя. Законопроєкт про ратифікацію кредитної угоди на загальну суму 90 мільярдів євро, розрахованої на два роки, підтримали 298 народних обранців. Глава держави назвав це голосування одним із найважливіших, оскільки воно свідчить про злагоджену роботу гілок влади."Вдячний усім парламентарям, які так оперативно ратифікували угоду з Євросоюзом про підтримку обсягом 90 мільярдів євро для України на два роки. Ці кошти посилять нашу стійкість і допоможуть захищати життя наших людей, відновлювати зруйноване після російських ударів та обороняти нашу незалежність", — зазначив Зеленський.Президент також подякував європейським партнерам за солідарність, додавши, що повноцінна підтримка України обов'язково посилить і всю Європу, яку наша країна наразі захищає на повну силу.Напрямки використання коштів та перші траншіЗа словами Свириденко, затверджена програма реалізується в межах спеціального фінансового інструменту під назвою Ukraine Support Loan. Перше грошове надходження у межах підписаного документа заплановане вже на перший місяць літа, а загалом протягом поточного року до державного бюджету має надійти половина від усієї суми. В уряді детально розповіли, куди саме спрямують ці ресурси."Дякую народним депутатам за ратифікацію Угоди про отримання Україною позики від Європейського Союзу загальним обсягом 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Дуже важливе рішення, яке відкриває можливість для надходження першого траншу вже в червні. Загалом цього року очікуємо 45 мільярдів євро підтримки в межах інструменту ЄС Ukraine Support Loan. Кошти спрямуємо на оборону та безпеку держави, посилення енергетичної стійкості та покриття дефіциту бюджету", — повідомила Юлія Свириденко.Стабільність держави та єдністьКерівництво держави заявило, що залучення багатомільярдних європейських коштів є критично важливим фактором для збереження міцності економічного сектору України в умовах триваючої війни. Ці ресурси гарантують, що держава зможе безперебійно виконувати всі свої зобов'язання щодо виплати пенсій та інших соціальних допомог громадянам. Керівництво держави зазначає, що єдність всередині країни та спільна робота уряду і парламенту дозволять успішно впроваджувати необхідні реформи та зберігати зовнішнє фінансування.Нагадаємо, Європейський Союз має намір кардинально реформувати чинні механізми інтеграції нових членів, щоб забезпечити оперативніше реагування на інтереси Києва. Традиційна модель вступу, що створювалася протягом багатьох десятиліть, більше нездатна відповідати сучасним міжнародним кризам..

В Україні продовжують розширювати програми для внутрішньо переміщених осіб та вразливих категорій населення. Уряд планує закупити тисячу будинків у сільській місцевості для переселенців.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, підсумовуючи селекторну нараду з гуманітарних питань із регіонами. "У фокусі — житло для ВПО, підтримка вразливих категорій людей та робота соціальної інфраструктури", — поінформувала вона. Свириденко заявила, що уряд працює над розширенням мережі місць тимчасового проживання та соціальної підтримки. За її словами, із мільярда гривень субвенції області вже розподілили майже 700 мільярдів на облаштування житла для ВПО, зокрема для маломобільних людей та людей з інвалідністю."14 областей уже повністю використали виділені кошти. Водночас звернули увагу на затримки у Дніпропетровській, Вінницькій та Полтавській областях", — зазначила вона.Окремо на нараді обговорили проєкт програми з придбання 1000 будинків у сільській місцевості для ВПО.Внутрішньо переміщена особа (ВПО) — це людина, що є громадянином України, іноземцем, або не має громадянства, однак перебуває в Україні на законних підставах і має право на постійне проживання на її території, яка була змушена залишити своє місце проживання через збройний конфлікт, окупацію, прояви насильства, порушення прав і свобод особи, природні чи техногенні катастрофи та інше. При цьому, така особа не виїжджає за межі території України, а змушена шукати безпечніше або стабільніше місце для проживання всередині власної країни.Нагадаємо, нещодавно український уряд розширив програму доступної іпотеки. Ще 425 родин внутрішньо переміщених осіб зможуть придбати власне житло на пільгових умовах.Читайте також: Виплати ВПО під загрозою: кому потрібно подати заяву до 1 червня.

Національний банк України продовжує підвищувати офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також зросла у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на четвер, 28 травня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,29 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,27. На готівковому ринку долар не змінився — 43,90 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,54. У середу, 27 травня, офіційний курс гривні до євро був 51,51.Зима минула, а виклики залишилися: у Нацбанку зробили прогноз щодо зростання української економікиПочаток року для української економіки був складним через енергетичні атаки на критичну інфраструктуру. Попри поступове відновлення енергосистеми, наслідки зимового навантаження досі відчутні в окремих секторах. На цьому тлі залишається відкритим питання подальших економічних тенденцій і можливості швидкого виходу на стабільне зростання. Як повідомили на сторінці Національного банку України, посилаючись на макроекономічний прогноз, який опублікували в Інфляційному звіті.Навесні економічна активність почала відновлюватися. Потепління, а також ремонт пошкоджених об’єктів енергосистеми покращили ситуацію з електропостачанням. Додатково позитивний ефект дало активне впровадження бізнесом альтернативних джерел енергії.Водночас складні зимові умови вплинули на результат першого кварталу. Так, за даними Держстату, реальний ВВП України знизився на 0,5%.Що буде з економікою надаліНацбанк прогнозує повернення економіки до зростання вже у другому кварталі 2026 року. Одним із ключових факторів стане збільшення надходжень міжнародної фінансової допомоги. Зокрема, ЄС погодив програму Ukraine Support Loan обсягом 90 мільярдів євро, і кошти незабаром почнуть надходити до державного бюджету. Це дозволить уряду активніше фінансувати відбудову, посилення обороноздатності та соціальні програми.Загалом НБУ очікує, що у 2026 році економіка зросте на 1,3%, а в разі покращення безпекової ситуації темпи зростання можуть прискоритися до 3-4% у наступні роки.Нагадаємо, з 26 травня Національний банк України вводить в обіг дві нові обігові пам’ятні монети з тематичної серії "Ми сильні. Ми разом". Вони присвяченої Сумській та Чернігівській областям.Читайте також: Інкасо й з комісією: де і як можна обміняти пошкоджені долари та євро.

У середу, 27 травня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram.Зеленського зазначив, що серед головних тем — посилення української системи протиповітряної оборони, зокрема можливостей протидії балістичним загрозам. За його словами, Європа має необхідний потенціал, а співпраця в цьому напрямку триває в межах ініціативи Drone Deal, до якої вже готові долучатися окремі країни."Дякую Урсулі фон дер Ляєн за підтримку цього формату. Важливо, що наші команди активно працюють, і вже є країни, які готові долучатися", — зазначив український лідер.Окремо сторони торкнулися питання прогресу України на шляху до членства в ЄС. Київ, за словами Зеленського, готовий до відкриття всіх шести переговорних кластерів і розраховує на старт першого — Fundamentals — уже в червні 2026 року.Також співрозмовники обговорили питання надходження першого траншу в межах європейського пакета фінансової допомоги."Так само важливо, щоб якнайшвидше надійшов перший транш підтримки. Є дата — сподіваємося, що все вдасться реалізувати саме так, як ми домовилися", — додав Зеленський.Як відомо, російські атаки по мирних містах України викликали жорстку реакцію з боку вищого керівництва Європейського Союзу. Брюссель не лише засудив чергові злочини Москви, а й оголосив про термінове відправлення додаткових оборонних комплексів.Нагадаємо, 29 квітня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на пленарному засіданні Європейського парламенту заявила, що ЄС надасть Україні шість мільярдів євро на дрони вже цього кварталу. Фінансування надходитиме за двома напрямками — на потреби бюджету й оборонний сектор..

Внутрішньо переміщені особи мають подати заяви на призначення допомоги на проживання до 1 червня 2026 року, щоб зберегти право на виплати, зокрема й за попередні місяці.Про це повідомили в пресслужбі Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України."1 червня 2026 року завершується термін подання заяв на призначення допомоги на проживання для окремих категорій внутрішньо переміщених осіб (ВПО), для яких уряд розширив умови отримання виплат", — нагадали у відомстві.Зокрема, діти зі статусом ВПО можуть отримувати допомогу незалежно від доходу сім’ї. За умови подання заяви до 1 червня 2026 року виплати будуть нараховані з 1 лютого 2026 року.Нарахування допомоги для непрацездатних ВПОТакож оновлено порядок нарахування допомоги для непрацездатних ВПО. Особи, яким раніше припинили виплати через перевищення граничного доходу, мають право повторно звернутися за призначенням допомоги. У разі подання заяви до 1 червня 2026 року виплати будуть нараховані з 1 січня 2026 року.У міністерстві наголошують, що своєчасне звернення дозволяє отримати виплати також за попередні місяці. Після 1 червня 2026 року допомога нараховуватиметься лише з місяця подання заяви.Подати заяву на призначення допомоги можна кількома способами: особисто у сервісних центрах Пенсійного фонду України;онлайн через вебпортал електронних послуг ПФУ;поштою;через ЦНАП;через уповноважених осіб органів місцевого самоврядування.Внутрішньо переміщена особа (ВПО) — це людина, що є громадянином України, іноземцем, або не має громадянства, однак перебуває в Україні на законних підставах і має право на постійне проживання на її території, яка була змушена залишити своє місце проживання через збройний конфлікт, окупацію, прояви насильства, порушення прав і свобод особи, природні чи техногенні катастрофи та інше. При цьому, така особа не виїжджає за межі території України, а змушена шукати безпечніше або стабільніше місце для проживання всередині власної країни.Нагадаємо, нещодавно український уряд розширив програму доступної іпотеки. Ще 425 родин внутрішньо переміщених осіб зможуть придбати власне житло на пільгових умовах.Читайте також: Як оформити допомогу ВПО у 2026 році: покрокова інструкція.

Вартість сільськогосподарської землі в Україні продовжує зростати в більшості регіонів. Найвищі ціни традиційно фіксують у західних областях, де попит на ділянки залишається стабільно високим.Як повідомляє платформа для роботи з відкритими даними "Опендатабот", посилаючись на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, вартість гектара землі в Україні коливається від 30 745 до 179 622 гривень. Після відкриття ринку сільськогосподарської землі в Україні він продовжує демонструвати зростання вартості та стабільну активність угод. За понад чотири роки українці уклали 501 619 договорів купівлі-продажу землі на загальну суму 49,7 мільярда гривень. Загальна площа проданих ділянок становить 977 200 га.У 2025 році ринок суттєво зріс: було укладено 131,3 тисячі угод, що на 13% більше, ніж роком раніше. Загальна сума операцій зросла на 43% — з 12,5 мільярда гривень до 18 мільярда гривень. Середня ціна гектара тоді становила 61 800 гривень, що майже на третину більше, ніж у 2024 році, коли гектар коштував у середньому 47 300 гривень.У 2026 році тенденція до подорожчання збереглася. За перші чотири місяці року українці уклали 39 797 угод на суму 6,17 мільярда гривень. Хоча кількість угод зменшилася на 5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, ринок продовжив дорожчати: середня ціна гектара зросла до 75 100 гривень, що на 26% більше, ніж торік. При цьому загальна площа проданих земель скоротилася з 92 900 га у 2025 році до 82 100 га у 2026-му.Найдорожчим місяцем 2026 року став січень, коли середня ціна гектара досягла 95 700. Найбільшу кількість угод зафіксовано у березні — 12 276.Порівняння цін: де земля найдорожча та найдешевшаЦіни на землю суттєво відрізняються залежно від регіону. Найдорожчі землі нині на Івано-Франківщині, де середня ціна за гектар становить 179 600 гривень, та на Київщині — 178 200 гривень. До п’ятірки також входять Львівщина (153 400 гривень), Тернопільщина (120 00 гривень) та Вінниччина (93 400 гривень).Найнижчі ціни зафіксовані у прифронтових і південних регіонах: Донеччина — 30 700 гривень;Херсонщина — 38 500 гривень;Миколаївщина — 44 100 гривень;Дніпропетровщина — 46 500 гривень;Одещина — 47 800 гривень.Найбільшу активність на ринку демонструють центральні та північні області. Лідером за кількістю угод є Вінниччина — 3 416. Далі йдуть Чернігівщина (3 279), Сумщина (3 261), Полтавщина (2 963) та Хмельниччина (2 905).Нагадаємо, в Україні змінили підхід до малої приватизації. Відтепер орендоване майно, в яке інвестували кошти, не можна буде викупити напряму — лише через відкриті онлайн-аукціони.Читайте також: Житло в Україні у 2026: в яких містах приватні будинки коштують найдорожче.