# гроші

Український уряд запускає нову програму підтримки родин "єЯсла", щоб допомогти батькам поєднувати догляд за дітьми та професійну діяльність. Про це повідомила перша заступниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Людмила Шемелинець. За її словами, програма стартує 1 січня 2026 року.Так, батьків дітей віком від одного до трьох років, які виходять на роботу на повний робочий день, отримуватимуть щомісячну грошову допомогу. Розмір виплат становитиме вісім тисяч гривень, а для дітей з інвалідністю — 12 тисяч гривень. Гроші можна буде використовувати на оплату послуг догляду та розвитку дитини: няні;приватного або комунального закладу;гуртків тощо."Ми прагнемо створити сприятливе середовище для розвитку дітей та підтримати мам, які повертаються на роботу, щоб вони могли не втрачати професійні навички", — пояснила посадовиця.Шемелинець також анонсувала запуск програми "єСадок" з 2028 року. Вона передбачає щомісячну підтримку для сімей з дітьми дошкільного віку (від трьох до шести років, а для дітей з особливими освітніми потребами — до восьми років), якщо громада не змогла забезпечити дитині місце у садочку або необхідний обсяг послуг догляду. Розмір виплати становитиме вісім тисяч гривень, для дітей з інвалідністю — 12 тисяч гривень.Як відомо, 1 січня 2026 року в Україні запроваджується новий порядок виплат державної допомоги під час народження дитини. Проте ці зміни торкнуться не всіх.Нагадаємо, в Україні з 21 листопада стартував прийом заявок на виплату 6 500 гривень для громадян, які найбільше постраждали від війни або перебувають у складних життєвих обставинах. Ця програма діє в межах "Зимової підтримки"..

Україна у 2025 році витрачає на оборону 54 мільярди доларів, посідаючи одне з провідних місць у глобальному рейтингу військових витрат.Про це повідомляє "Укрінформ". Зазначається, що лідером за обсягом оборонних витрат залишаються Сполучені Штати Америки — 949,2 мільярда доларів, далі йдуть Китай (449,9 мільярда доларів) та Росія (352,1 мільярда доларів).Також до десятки найбільших оборонних бюджетів також входять:Індія (281,7 мільярда доларів);Південна Корея (263 мільярди доларів);Саудівська Аравія (135,3 мільярда доларів);Німеччина (106,8 мільярда доларів);Україна (103 мільярди доларів);Велика Британія (91,1 мільярда доларів);Японія (80,3 мільярда доларів).За даними видання, оборонні витрати на душу населення в Україні складають 2,7 тисячі доларів. Найбільше на одного громадянина витрачає Південна Корея — 9,2 тисячі доларів, далі йдуть Катар, США, Сінгапур та Саудівська Аравія.Що стосується частки витрат у ВВП, то лідером є Південна Корея (34,4%). Україна займає друге місце — 17,1%, що відображає надзвичайне навантаження війни на економіку країни. Для порівняння, у США цей показник становить 6,1%.Загалом всі країни із рейтингу сумарно витрачають понад 2 трильйони доларів на свою оборону, що складає близько три чверті всіх світових оборонних витрат.Нагадаємо, 22 жовтня Верховна Рада України ухвалила проект державного бюджету на 2026 рік в першому читанні. Основними стануть видатки на оборону. У документі закладено видатки на 4,8 трильйона гривень, доходи — 2,8 трильйона гривень. Так, всі зібрані податки спрямують на сектор оборони..

Українці все частіше задають собі питання, як "захистити" накопичені гривневі заощадження від інфляції, яка хоча і знижується протягом останніх місяців, але все ж таки залишається високою.У прес-службі Національного банку України розповіли про стратегію, яка допоможе захистити свої фінанси від впливу інфляції.Депозити у гривніЩоб українці могли захистити свої гривневі заощадження від інфляції, НБУ ще на початку 2025 року підвищив облікову ставку до 15,5% та відтоді утримує її на цьому рівні."Це дало змогу банкам пропонувати українцям привабливі умови за гривневими депозитами — у середньому 13‒16% річних (після оподаткування — 10‒12%) залежно від строку розміщення", — заявили у Нацбанку.У регуляторі зауважили, що альтернатива, яку дедалі частіше обирають громадяни, — гривневі ОВДП. Дохідність за ними становить 12-18% річних, а отримані доходи не оподатковуються."За нинішніх прогнозів інфляції на 2026 рік (нижче 10% за оцінками аналітичних центрів і близько 7% за прогнозом НБУ) такі інструменти захищають заощадження від інфляції. Це й пояснює, чому інтерес до гривневих депозитів та ОВДП дедалі зростає", — пояснили у НБУ.Інфляція у 2026-2027 роках: прогноз НБУНБУ прогнозує, що інфляція знижуватиметься й надалі. Очікується, що:наприкінці 2025 року — інфляція сповільниться нижче 10%;у 2026 році — становитиме нижче 7%;у 2027 році — повернеться до цілі НБУ в 5%. Нагадаємо, Національний банк України після кількаденного зростання знизив офіційний курс долара. Єдина європейська валюта стабілізувалася у ціні..

Національний банк України після кількаденного зростання знизив офіційний курс долара. Єдина європейська валюта стабілізувалася у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на четвер Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,29 гривні за один долар. Офіційний курс у середу становив 42,40 гривні за один долар. На готівковому ринку долар впав на 10 копійок — 42,55 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 48,94. У середу, 26 листопада, офіційний курс гривні до євро був на аналогічному рівні. Чому інфляція сповільнюється, а ціни "скаженіють": у Нацбанку назвали причинуУ жовтні інфляція знизилася до 10,9% проти майже 16% у травні. Саме такий розвиток подій НБУ і прогнозував. Водночас це не означає, що ціни знижуються. Навпаки — вони зростають, хоча і повільніше, ніж раніше. Сповільненню зростання цін допомогли нові врожаї, адже овочі цьогоріч дешевші, ніж торік. Завдяки заходам НБУ, які спрямовані на підтримання привабливості гривневих заощаджень, українці відкривають депозити у гривні та інвестують у гривневі ОВДП. Тож попит на валюту залишається помірним, а тиск на курс і ціни — меншим.За прогнозом НБУ, рівень інфляції становитиме:наприкінці 2025 року — нижче 10%;у 2026 році — нижче 7%;з 2027 року — прямуватиме до цілі 5%.У Нацбанку пояснили, що інфляція розраховується за споживчим набором із понад 300 товарів і послуг. Деякі з них подорожчали (наприклад, м’ясо, яйця, фрукти), інші — навпаки подешевшали (овочі борщового набору, цукор, оливкова олія). Комунальні тарифи не змінювалися. "У середньому ж типовий споживчий кошик за рік подорожчав на 10,9%", — зазначили в регуляторі.Нагадаємо, у липні голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев повідомляв, що "Індекс Біг Мака" показував, що курс долара в Україні повинен бути на рівні 22 гривні. За його словами, курс української гривні недооцінений на 47,5%.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Україна і Міжнародний валютний фонд досягли домовленості на рівні персоналу про нову програму підтримки. Загальний обсяг програми становить 8,2 мільярда доларів.Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко. За її словами, ця програма допоможе профінансувати критичні видатки, зберегти макрофінансову стабільність і залучити додаткову зовнішню підтримку. Водночас домовленість ще має бути схвалена Радою виконавчих директорів МВФ."МВФ підтвердив стійкість української економіки. Попри удари по енергетиці та інфраструктурі, економіка працює, а Україна демонструє здатність управляти ризиками і зберігати стабільність у найскладніших умовах", — зауважила посадовця.Як зазначила прем'єрка, уряд вже підготував бюджет-2026 відповідно до рамки нової програми МВФ — з акцентом на ефективність витрат кожної гривні. Відтак, Кабмін розраховує на підтримку народних депутатів під час схвалення проекту держбюджету в цілому. До того ж Свириденко відзначила, що Україна продовжує курс на реформи. На сьогодні пріоритети незмінні: макроекономічна стабільність, боргова стійкість, прозорість і сильні інституції."Ми готові і надалі впроваджувати політики для боротьби з тіньовою економікою, протидіяти корупції та посилювати управління в державному секторі. Зокрема триває перезавантаження корпоративного управління у держпідприємствах і продовжується конкурс на посаду керівника митниці. Вдячна команді Міжнародного валютного фонду за підтримку протягом усіх років повномасштабного вторгнення у цей визначальний для нашої країни час. Очікуємо на затвердження програми Виконавчою радою МВФ", — резюмувала прем’єрка.Нагадаємо, раніше речник Єврокомісії Балаж Уйварі заявляв, що схвалення нової кредитної програми для України від Міжнародного валютного фонду пов’язане із затвердженням фінансової підтримки з боку Європейського Союзу. Питання ще остаточно не розв’язано через певні побоювання європейських фінансових інституцій..

Українцям, які хочуть отримати компенсацію за програмою "єВідновлення", але є не єдиними власниками квартири чи будинку, зробити це можна буде за спрощеною процедурою.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Уряд спростив порядок отримання компенсацій за програмою "єВідновлення" для житла у спільній власності", — зазначила вона.Тепер, якщо один зі співвласників виїхав, не виходить на зв’язок або не бере участі в утриманні майна, це не блокуватиме отримання допомоги. Компенсацію зможе оформити інший співвласник — за спрощеною процедурою без зайвих затримок."Це рішення дозволить людям швидше розпочати ремонт пошкодженого житла та повернути його до користування, навіть у ситуаціях, коли отримати згоду всіх співвласників було неможливо", — пояснила Свириденко.Також прем'єр-міністр зауважила, що ще близько дев'яти тисяч українських родин отримають компенсацію на ремонт житла, пошкодженого внаслідок російської агресії. Уряд спрямовував 609 мільйонів гривень на фінансування програми "єВідновлення". "єВідновлення" — державна ініціатива щодо надання компенсацій українцям за зруйноване чи пошкоджене житло внаслідок війни. Програму розпочато 10 травня 2023 року.Щоб отримати житловий сертифікат за програмою "єВідновлення" потрібно:подати відповідну заяву через "Дію";коли комісія опрацює її та визначить суму компенсації, ця інформація відобразиться у застосунку;далі потрібно забронювати кошти, дочекатися підтвердження цього;припинити право власності на знищене житло та укласти угоду про купівлю-продаж. Гроші надійдуть на рахунок продавця майна. Тобто фактично ці житлові сертифікати можна обміняти на квартиру чи приватний будинок у будь-якому регіоні України, крім тимчасово окупованих.Загалом за програмою "єВідновлення" компенсації на відновлення пошкодженого житла в межах програми вже отримали понад 116 тисяч сімей.Нагадаємо, в Україні запускають нову житлову програму для людей, чиї домівки залишилися на окупованих територіях. Такі особи зможуть отримати два мільйони гривень..

У Тернополі комісії вже обстежили понад 165 квартир, які пошкодили обстріли росіян. Орієнтовний старт виплат компенсацій за поданими заявами запланований на 4 грудня 2025 року.Про це повідомив міністр розвитку громад і територій України Олексій Кулеба."Десятки родин залишилися без домівок: пошкоджені 330 квартир, більше ніж 120 — зруйновані повністю. Оперативно проведена оцінка пошкоджених будинків, що дає можливість швидко розпочати відновлювальні роботи, або ж провести демонтаж тих обʼєктів, які не відповідають вимогам безпеки", — зазначив він.Посадовець додав, що в місті працює координаційний штаб. Тут люди отримують повний юридичний супровід і оперативну допомогу, зокрема, консультації щодо компенсацій за "єВідновленням"."Орієнтовний старт виплат за поданими заявами запланований на 4 грудня 2025 року", — акцентував Кулеба.Він поінформував, що місцева влада забезпечила щомісячну виплату у 15 тисяч гривень кожній сім’ї, якій потрібно орендувати тимчасове житло. Одинадцятьом постраждалим надали безоплатний прихисток благодійники."Серед цих родин — сім’я з Херсонщини, яка вже вдруге постраждала від російської агресії. Вадим і Олена демонструють велику силу характеру та єднання. Їхня стійкість — приклад і підтримка для всіх нас", — виокремив міністр.За його словами, всі постраждалі забезпечені необхідними речами та побутовими засобами. Кожна родина отримує всю увагу, в тому числі й від міжнародних організацій.Для постійного зв’язку з постраждалими буде запускають "гарячу лінію". Люди матимуть можливість звертатися, отримувати роз’яснення та бути в контакті з владою у будь-який момент.Окрема увага на пошкоджені соціальні об’єкти: школи, тепломережі, котельні. Уряд опрацьовує питання надання додаткових коштів із державного бюджету для проведення аварійно-відновлювальних робіт."Вдячний місцевій і обласній владі за роботу. А також оперативним службам і волонтерам. Спільна присутність, швидка реакція й уважність до людей формують правильний підхід у такі дні. Саме так маємо працювати й надалі — системно, у взаємодії та з повагою до кожної родини", — підсумував Олексій Кулеба.Нагадаємо, що 22 листопада в Тернополі завершилися пошуково-рятувальні роботи на місцях "прильотів" після російської атаки, яку вороги здійснили 19 листопада. Загинуло 33 людини, серед них — шестеро дітей. До того ж травмовано 94 особи, з них — 18 дітей. Також врятовано 46 українців, з них — семеро дітей. На жаль, шестеро людей вважаються зниклими безвісти, серед них — одна дитина..

В Україні запускають нову житлову програму для людей, чиї домівки залишилися на окупованих територіях. Такі особи зможуть отримати два мільйони гривень.Про це повідомила прес-служба Міністерства розвитку громад та територій України, підсумовуючи нараду з ОВА та громадами щодо утворення комісій, які працюватимуть із заявами ВПО в межах житлової програми. Захід пройшов під головуванням заступниці міністра Наталії Козловської.Наразі у відомстві тестують технічний функціонал послуги. Приймання заявок стартуватиме 1 грудня. Спершу програмою зможуть скористатися:ВПО з ТОТ, які мають окремий статус учасника бойових дій;ВПО з ТОТ, які мають статус людини з інвалідністю внаслідок війни. "Йдеться про учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України з 2014 року", — пояснили у Мінсоцполітики.Спочатку заяву можна буде подати тільки через мобільний застосунок "Дія", а згодом — у ЦНАПах чи через нотаріуса. Із заявами будуть працювати комісії, що розташовні саме за місцем фактичного проживання заявника, зазначеного в довідці ВПО."Допомога за новим компонентом "єВідновлення" спрямовується на придбання нового житла для осіб, чиї домівки лишилися на ТОТ. За цією програмою не проводиться перевірка стану житла, підтвердження права власності, але дані про наявне житло на ТОТ мають бути зазначені в заявці. Натомість перевірятимуть наявність статусу ВПО з попереднім місцем реєстрації на ТОТ, окремий статус учасника бойових дій чи особи з інвалідністю внаслідок війни", — зазначили у Мінсоцполітики.Ключовою умовою участі є відсутність у заявника та його родини (чоловік/дружина та неповнолітні діти) іншого житла на підконтрольній території України та відсутність раніше отриманої державної житлової допомоги. Нова житлова програма для ВПО, які виїхали з ТОТ, передбачає надання ваучерів на суму два мільйони гривень на людину для придбання оселі. Внутрішньо переміщена особа (ВПО) — це людина, що є громадянином України, іноземцем, або не має громадянства, однак перебуває в Україні на законних підставах і має право на постійне проживання на її території, яка була змушена залишити своє місце проживання через збройний конфлікт, окупацію, прояви насильства, порушення прав і свобод особи, природні чи техногенні катастрофи та інше. При цьому, така особа не виїжджає за межі території України, а змушена шукати безпечніше або стабільніше місце для проживання всередині власної країни.Варто зауважити, що Україна продовжує надавати допомогу внутрішньо переміщеним особам. Щоб забезпечити підтримку таких громадян на кожному з етапів, Мінсоцполітики напрацьовує єдину модель супроводу. Нагадаємо, в Україні окремі категорії громадян мають законне право на отримання службового або соціального помешкання від держави. Якщо надання житла неможливе, законодавство також передбачає виплату грошової компенсації..

Ключовими тенденціями на українському ринку праці у 2026 році будуть дефіцит працівників та подальше зростання заробітних плат.Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев, посилаючись на дані "Європейської Бізнес Асоціації". Ситуацію на ринку праці "рятує" робота онлайнНардеп наголошує, що в умовах війни український бізнес за можливості продовжує працювати в онлайн-режимі. Так, цьогоріч повністю дистанційно працюють 22% компаній, частково онлайн — 60%, повністю офлайн — 18% (у 2024 році — 12%). "Як правило, на робочих місцях працюють ті фахівці, хто не може виконувати свої обов’язки віддалено — йдеться про працівників заводів, енергетиків, продавців, охоронців, кухарів, офіціантів, готельний персонал", — зауважив Гетманцев.При цьому, за оцінками компаній, найважче знайти:робітничих і технічних спеціалістів;менеджерів із продажів;керівників середньої ланки;вузьких фахівців з англійською. Плани на 2026 рікЗа словами нардепа, 94% опитаних українських компаній планують підвищувати зарплати, з них: 28% респондентів — на 11-15%; 23% — на 5-10%; 10% — на 16-20%. Також наступного року 36% компаній планують розширювати штат, 9% — скорочувати, 6% — відкриватимуть нові регіональні офіси, а 3% — закриватимуть бізнес."Неодноразово наголошував, що в умовах війни дефіцит кадрів, зокрема через високе структурне безробіття, проблемні питання, які є у суспільстві, щодо ефективності економічного бронювання, державної політики працевлаштування ветеранів — серйозна проблема для компаній, адже через це вони не можуть самостійно закрити вакансії та планувати свою подальшу діяльність", — зауважив Гетманцев.Нагадаємо, за даними НБУ, станом на сьогодні ситуація на ринку праці дещо краща, ніж торік. Проте все ще фіксується дефіцит кадрів..

У вівторок, 25 листопада, адвокат підозрюваної у справі про розкрадання в "Енергоатомі" Лесі Устименко подав апеляційну скаргу на рішення щодо запобіжного заходу. Раніше суд призначив їй тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави в розмірі 25 мільйонів гривень. Суд залишив запобіжний захід без змін.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти цитують сторону захисту, яка стверджує, що на момент затримання Устименко не мала статусу підозрюваної.Адвокат зазначив, що інкримінований їй злочин не передбачає застосування "суворого" запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За словами захисника, Устименко нікому грошей не передавала та ні від кого їх не отримувала, а лише рахувала їх та формувала певні суми.Адвокат і підозрювана на запитання суду повідомили, що не знають, хто саме вніс заставу. А під час виступу захисник додав, що компанія, яка внесла 25 мільйонів гривень, є новоствореною, тож їм невідома.Прокурор відхилив апеляційну скаргу, наголошуючи, що слідчі дії проводили в законний спосіб. Також зазначає, що Устименко, за даними кримінального провадження, є членом злочинної організації, яка займалася відмиванням та привласненням незаконних коштів і брала участь у легалізації понад 145 мільйонів гривень.Суд відхилив апеляційну скаргу сторони захисту та залишив запобіжний захід без змін.Що відомо про спецоперацію "Мідас"Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Постачальники мали заплатити, щоб уникнути блокування платежів за надані послуги / поставлену продукцію або втрати подальших замовлень. Гроші легалізували через окремий офіс у Києві, що належав родині колишнього народного депутата, а нині сенатора Російської Федерації Андрія Деркача.Прокурор Спеціалізованої прокуратури повідомив, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Упродовж 2025 року він мав вплив на міністра юстиції Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова. Деталі про "бек-офіс"Ігоря Фурсенка, якого називають бухгалтером "бек-офісу", було зафіксовано на записах, де він говорив, що нести коробку з грошима "таке собі задоволення". Фурсенко зареєстрований як приватний підприємець, що займається консультуванням з питань інформатизації, а його номер в інших абонентів підписаний як "Ігор співробітник Михайла Цукермана". Народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк раніше повідомляв, що брати Цукермани "вели фінансову частину у Тимура Міндіча".Щодо Лесі Устименко, то вона фігурує в контактах як "Леся Київ Фінансист Братів" і є приватною підприємницею у сфері дослідження кон'юнктури ринку.Раніше повідомлялось, що кодові імена "Карлсон", "Рокет" і "Тенор", які фігурують на аудіозаписах у гучній справі про масштабну корупційну схему в енергетиці, вигадані не детективами НАБУ, а самими учасниками злочинної організації.У НАБУ зазначили, що Міндіч, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, бізнесмен "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".Нагадаємо, що 21 листопада центральне управління НАБУ оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана, які є фігурантами справи про корупційну схему в "Енергоатомі"..

Споживча інфляція в Україні почала сповільнюватися ще в червні. Така позитивна динаміка досі зберігається, проте темпи зростання цін перевищують прогнози.Про це повідомила прес-служба Національного банку України.Що відбувається з інфляцієюУ жовтні інфляція знизилася до 10,9% проти майже 16% у травні. Саме такий розвиток подій НБУ і прогнозував. Водночас це не означає, що ціни знижуються. Навпаки — вони зростають, хоча і повільніше, ніж раніше. Сповільненню зростання цін допомогли нові врожаї, адже овочі цьогоріч дешевші, ніж торік. Завдяки заходам НБУ, які спрямовані на підтримання привабливості гривневих заощаджень, українці відкривають депозити у гривні та інвестують у гривневі ОВДП. Тож попит на валюту залишається помірним, а тиск на курс і ціни — меншим.За прогнозом НБУ, рівень інфляції становитиме:наприкінці 2025 року — нижче 10%;у 2026 році — нижче 7%;з 2027 року — прямуватиме до цілі 5%.Чому деякі товари швидко дорожчають, попри те, що інфляція сповільнюєтьсяУ Нацбанку пояснили, що інфляція розраховується за споживчим набором із понад 300 товарів і послуг. Деякі з них подорожчали (наприклад, м’ясо, яйця, фрукти), інші — навпаки подешевшали (овочі борщового набору, цукор, оливкова олія). Комунальні тарифи не змінювалися. "У середньому ж типовий споживчий кошик за рік подорожчав на 10,9%", — зазначили в регуляторі.Нагадаємо, раніше голова Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук заявляв, що в Україні через масові відключення світла собівартість виробництва та зберігання продуктів швидко зростає. Ця тенденція призведе до подорожчання овочів, м’яса та молочної продукції на 20-30%..

Витрати українців за кордоном, які обліковуються за статтею "імпорт подорожей", 2025 року зменшаться приблизно на 10% порівняно з минулим роком і становитимуть близько 12 мільярдів доларів.Такий прогноз зробив перший заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук."Витрати українців за кордоном досягнули максимальних значень 2023 року — близько 20 мільярдів доларів. Після цього ми спостерігаємо їхнє поступове зниження: доволі різке 2024 року, а цього року очікуємо ще близько мінус 10%", — зазначив він у подкасті Центру економічної стратегії.Банкір уточнив, що карткові розрахунки українців за кордоном включаються до цієї статистики як складова імпорту послуг за напрямом "подорожі". При цьому скорочення витрат відбувається, попри те, що міграція українців триває."Ми оцінюємо, що винятково за рахунок міграції чисельність населення України 2025 року зменшиться приблизно на 200 тисяч осіб. Але люди, які переїхали за кордон, поступово адаптуються, отримують більше доходів на місці та менше користуються ресурсами з України, у тому числі через карткові розрахунки", — пояснив представник Нацбанку України.За інформацією НБУ, за дев’ять місяців 2025 року українці здійснили за кордоном операцій з картками українських банків на суму 262 мільярди гривень, що на 1,9% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.Банкіри додали, що з цієї суми 213,9 мільярда гривень припадали на розрахунки в торгівельних терміналах, а 48,1 мільярда гривень — на отримання готівки.Кількість операцій за кордоном зросла на 9,3% — до 275,6 мільйона транзакцій, з них 270,2 мільйона становили безготівкові розрахунки, тоді як операції з отримання готівки — 5,5 мільйона.Нагадаємо, декілька днів тому прес-служба Пенсійного фонду України повідомляла, що громадяни, які втекли від війни, можуть набувати стаж для майбутньої пенсії за кордоном. Для цього необхідно сплачувати страхові внески..

Національний банк України знову підняв офіційний курс долара та євро. Іноземна валюта 25 листопада різко "злетить" вгору.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,37 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок становив 42,26 гривні за один долар. На готівковому ринку долар зріс на 15 копійок — 42,50 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 48,91. У понеділок, 24 листопада, офіційний курс гривні до євро був на рівні 48,70.Що буде з економікою України у найближчі два роки: прогноз НацбанкуПопри війну, економіка України не лише відновлюється, а й поступово розвивається. Як повідомили у прес-службі Національного банку, посилаючись на Інфляційний звіт, економіка:у 2025 році — зросте на майже 2%;у 2026-2027 роках — зросте на 2-3%.Що заважає розвитку економікиПовільне відновлення економіки у Нацбанку пояснюють:наслідками війни: втратою людей, територій і виробничих потужностей, слабким урожаєм;пошкодженнями енергосистеми, які спричинили дефіцит електроенергії та ускладнення газовидобутку.Що підтримує економікуВодночас економічне зростання підтримуватимуть:активніший збір врожаю в другому півріччі 2025 року;бюджетні витрати на армію;інфраструктуру та соціальні програми;значна міжнародна допомога, яка наступного року може перевищити 45 мільярдів доларів.Нагадаємо, у липні голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев повідомляв, що "Індекс Біг Мака" показував, що курс долара в Україні повинен бути на рівні 22 гривні. За його словами, курс української гривні недооцінений на 47,5%.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

У мережі поширюють інформацію про нібито згортання програми "Національний кешбек". Насправді — це фейк.Як повідомила прес-служба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, "Національний кешбек" продовжує роботу в штатному режимі."Мінекономіки не готувало і не розглядало документів, які б передбачали припинення роботи "Національного кешбеку" у 2026 році. Оприлюднена у медіа інформація не відповідає дійсності", — запевнили у відомстві.У міністерстві пояснили, що цитовані зміни в нормативних актах, які зазначають ЗМІ, стосуються технічного перерозподілу коштів і не є рішенням про скорочення фінансування чи згортання програми."У разі будь-яких рішень, які можуть впливати на роботу програми, громадськість буде поінформована завчасно та в повному обсязі", — наголошують у Мінекономіки.Станом на сьогодні програма триває, а всі процеси працюють у звичайному режимі. Зокрема, триває:підготовка до чергових виплат за вересень і жовтень;робота з учасниками;оновлення списків виробників.Програма "Національний кешбек" реалізується Міністерством економіки України у співпраці з Міністерством цифрової трансформації, Національним банком, Кабінетом міністрів України, Державною податковою службою та іншими партнерами. Технологічну підтримку забезпечує міжнародна платіжна система Mastercard, а операційним партнером є Visa.Оформити картку "Національного кешбеку" можна у "Дії", а кошти витратити на:комунальні послуги;поштові послуги;харчові продукти в магазинах та супермаркетах;лікарські засоби та медичні вироби;книги та іншу друковану продукцію;благодійність, зокрема на донати для ЗСУ та інші доброчинні цілі.Щомісяця на картку "Національного кешбеку" повертається 10 % від суми, яку учасники програми витратили на українські товари. Максимально за місяць можна отримати до трьох тисяч гривень. Нагадаємо, з 22 листопада змінено перелік товарів і послуг, на які можна витрачати кошти, отримані за програмою "Національний кешбек". Оновлені умови діятимуть до 30 червня 2026 року..

Держава оголосила про запровадження разової зимової виплати у розмірі 6500 гривень, однак через низку встановлених умов та обмежень ця фінансова підтримка буде доступна не всім громадянам. Про це йдеться у застосунку "Дія".Хто не отримає зимову допомогуПопри розширення програми, частина українців не зможе претендувати на виплати. Згідно з встановленими обмеженнями, допомога не передбачена для:громадян, які залишилися на тимчасово окупованих територіях України;українців, які виїхали за кордон і офіційно отримали там прихисток.Виплата призначена лише для тих, хто проживає на підконтрольній території України.Хто зможе податись на 6500 гривеньЯк уточнили в програмі "Зимова підтримка", отримати разову виплату зможуть такі категорії громадян:діти, які перебувають під опікою чи піклуванням;діти з інвалідністю;вихованці прийомних сімей і будинків сімейного типу;особи з інвалідністю першої групи серед внутрішньо переміщених осіб (ВПО);діти-ВПО, а також малозабезпечені діти до 18 років;самотні пенсіонери, які отримують надбавку на догляд.Для оформлення допомоги у розмірі 6500 гривень можна подати заявку через застосунок "Дія" або звернутися до Пенсійного фонду для заповнення заяви.Нагадаємо, в Україні з 21 листопада стартував прийом заявок на виплату 6 500 гривень для громадян, які найбільше постраждали від війни або перебувають у складних життєвих обставинах. Ця програма діє в межах "Зимової підтримки".За даними Мінекономіки, з 22 листопада змінено перелік товарів і послуг, на які можна витрачати кошти, отримані за програмою "Національний кешбек". .