У п’ятницю, 4 вересня, Кабінет міністрів України скерував 33,6 мільярда гривень на виплати військовим. Також додаткові кошти надійдуть і для членів їхніх сімей.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Кошти перерозподіляємо з резерву, передбаченого для сектору безпеки й оборони, щоби своєчасно забезпечити необхідні виплати у вересні", — пояснив він.За його словами, 25,9 мільярда гривень надійдуть на щомісячне грошове забезпечення військовослужбовців Збройних сил України у вересні."Ще 7,7 мільярда гривень — на одноразову грошову допомогу в разі загибелі, інвалідності або часткової втрати працездатності військовослужбовця", — додав очільник українського уряду.Він запевнив, що виплати нашим захисникам і підтримка їхніх родин, забезпечення Сил оборони необхідним озброєнням і засобами — безумовний пріоритет держави.Прем’єр-міністр України ще раз закликав урядовців і парламентарів максимально прискорити роботу та сфокусуватися на ухваленні абсолютно всіх невідкладних рішень і законів задля отримання міжнародної фінансової допомоги."Це єдиний спосіб збалансувати бюджет в нинішніх умовах", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, нещодавно пресслужба Міністерства оборони України пояснила, що військовим, які самовільно залишили частину, призупиняють виплату грошового забезпечення. Проте зароблені кошти за попередній місяць не конфіскують, а виплачують після повернення до списків особового складу..

Українські дипломати активізували зусилля щодо мільярдів заморожених активів Росії, які розміщені в європейських банках. Це пов’язано зі значним дефіцитом бюджету в Україні.Про це повідомило видання Politico. Його аналітики зазначили: Україна хоче, щоби країни Європи відновили дебати стосовно заморожених активів Росії."Часткова виплата та ширші гарантії можуть допомогти подолати глухий кут із Бельгією, яка ветувала цей план у грудні 2025 року", — йдеться в публікації.Віцепрем'єр-міністр України Всеволод Ченцов заявив медійникам, що країна обговорює з європейськими партнерами декілька варіантів покриття прогалин у своїх оборонних і цивільних бюджетах.За його словами, крім частини кредиту ЄС для України у 90 мільярдів євро, є й інші важливі рішення."Ми також розглядаємо можливості в Євросоюзі та пропонуємо, зокрема, ідею заморожених активів", — сказав Ченцов.Це питання повернулося до порядку денного Євросоюзу після того, як декілька членів ЄС закликали Європейську комісію вивчити "нові варіанти" для розблокування активів Росії. Це — Нідерланди, Польща, Іспанія та Швеція.Аналітики видання зазначили, що понад 200 мільярдів євро активів російських центральних банків знерухомлено у всьому ЄС. Більшість з них зберігається у бельгійському фінансовому депозитарії Euroclear. Бельгійський уряд відмовився від пропозицій щодо використання цих коштів, бо вбачає потенційні правові та фінансові ризики."ЄС і Україні "потрібно розглянути інші варіанти, врахувати, скажімо, різні цифри як перший крок", щоби домогтися вивільнення хоча би частини російських активів", — сказав Ченцов у відповідь на запитання видання про те, як Бельгія може змінити свою думку.Дипломат вважає, що не лише Євросоюз, а й інші гравці можуть втрутитися та допомогти відповісти на занепокоєння Бельгії."Я впевнений, що якщо ми хочемо знайти рішення, ми його знайдемо", — додав український посадовець.Але Бельгія заявила, що її позиція на теперішній момент залишається незмінною. На цьому наголосив речник міністра закордонних справ Бельгії Максима Прево.Нагадаємо, що 24 серпня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга акцентував на необхідності відновити серйозні переговори щодо повного використання заморожених російських активів для фінансування оборони та відновлення України..

В Україні з 4 вересня 2026 року в обігу перебуває нова банкнота номіналом 2 000 гривень. Вона стала найбільшим номіналом української гривні та вже є дійсним платіжним засобом.Про введення нового номіналу повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний під час презентації банкноти. За його словами, банкнотою можна розраховуватися у магазинах та інших торговельних мережах, вносити кошти на банківський рахунок, а також здійснювати платіжні операції у банках.Нова банкнота присвячена пам’яті Василя СтусаДата появи 2 000 гривень в обігу є символічною. Саме 4 вересня в Україні вшановують пам’ять Василя Стуса. У презентації нової банкноти взяв участь Дмитро Стус — син поета, генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка та засновник Стус Центру.Андрій Пишний наголосив, що українські банкноти не лише виконують функцію платіжного засобу, а й розповідають про історію та культурну спадщину країни."Кожна українська банкнота розповідає історію. Сьогодні вона поповнюється новою сторінкою", — зазначив голова НБУ.За його словами, нова банкнота поєднала сучасні технології, потреби економіки та пам’ять про людину, яка все життя відстоювала право України бути незалежною.Чому з’явився новий номіналУ Національному банку пояснили, що рішення про введення банкноти номіналом 2 000 гривень пов’язане зі змінами в економіці, а також зі змінами обсягів і структури готівки. Нова банкнота надходитиме в обіг поступово — відповідно до потреб готівкового обігу.Водночас поява 2 000 гривень не означає вилучення з обігу інших номіналів. Вони продовжать використовуватися відповідно до чинних правил.Одна з найбільш захищених банкнот гривніНова банкнота поєднує сучасні технології захисту. У НБУ зазначають, що завдяки цьому вона належить до найбільш захищених банкнот гривні.Нагадаємо, раніше професорка кафедри криміналістичного забезпечення та судових експертиз навчально-наукового експертно-криміналістичного інституту Національної академії внутрішніх справ Олена Воробей в інтерв'ю TrueUA розповіла, що українська національна валюта — гривня — має чотири покоління банкнот, а найновіше з них — зразка 2015 року. Найпопулярнішими серед фальшивомонетників є 500-гривневі банкноти старого зразка..

Київська міська рада підтримала рішення підвищити тариф на водопостачання та водовідведення до 63,79 гривні за кубометр. Влада запевняє, що на це є низка причин.Про це повідомили під час пленарного засідання сесії Київської міської ради. Рішення пояснюють зростанням вартості електроенергії, пального та реагентів. "За" проголосували 74 депутати.Міський голова столиці України Віталій Кличко зауважив, що НКРЕКП рекомендувала підняти тариф ще 2024 року."Галузь водопостачання опинилася фактично на межі виживання. Запроваджувати економічно обґрунтовані тарифи для населення ми не будемо. Але тариф на воду не може залишатися на колишньому рівні", — акцентував Кличко.Наразі загальний тариф на водопостачання та водовідведення у Києві — 30,38 гривні за кубометр. Із них водопостачання — 16,16 гривні за кубометр, водовідведення — 14,22 гривні, обидві суми з ПДВ.Своєю чергою, заступник міського голови Петро Пантелєєв заявив, що таке рішення має, навпаки, стримати різке зростання вартості води для киян. За його словами, востаннє НКРЕКП рекомендувала тариф на рівні близько 90 гривень за кубометр.Він також констатував, що зарплати працівників водоканалу є одними з найнижчих серед подібних комунальних підприємств."Якщо рішення не підтримати, юридичним наслідком може стати необхідність підвищення тарифу до економічно обґрунтованого рівня — близько 90 гривень за кубометр", — наголосив Пантелеєв.Він додав, що без додаткового фінансування підприємству буде складно працювати взимку, зокрема, з огляду на наближення опалювального сезону.Нагадаємо, що з 1 серпня 2026 року у Львові діє новий тариф на централізоване водопостачання та водовідведення. Вартість водопостачання 36,04 гривні за метрі кубічний, водовідведення — 20,34 гривні за метр кубічний. Загальний тариф — 56,38 гривні за кубометр..

Уряд схвалив і спрямував до Верховної Ради чотири законопроєкти, необхідні для виконання міжнародних зобов’язань України та залучення зовнішнього фінансування.Як повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький, йдеться про частину зобов’язань України перед ЄС та МВФ, виконання яких є умовою для отримання третього траншу макрофінансової допомоги обсягом 1,45 мільярда євро."Сьогодні уряд схвалив і спрямував до Верховної Ради чотири законопроєкти, необхідні для виконання міжнародних зобов’язань та залучення зовнішнього фінансування", — повідомив представник уряду.За його словами, перший законопроєкт передбачає спрощення адміністрування ПДВ для ФОПів."Також буде підвищення порогу для позапланових перевірок щодо бюджетного відшкодування та від’ємного значення ПДВ — зі 100 тисяч до одного мільйона гривень", — зазначив він.Другий законопроєкт стосується трансфертного ціноутворення."Правила трансфертного ціноутворення робимо відповідними до стандартів ОЕСР та ЄС", — наголосив Корецький.Окремий законопроєкт стосується реформування ринків капіталу. Уряд пропонує об’єднати ключові інституції у холдингову структуру."Для ринків капіталу пропонуємо об’єднати ключові інституції у холдингову структуру та передбачити залучення міжнародного стратегічного інвестора через відкритий конкурс", — пояснив він.Четверта законодавча ініціатива стосується підвищення ефективності роботи Вищого антикорупційного суду. Зокрема, пропонується запровадити одноосібний розгляд цивільних справ про визнання активів необґрунтованими та стягнення їх у дохід держави. Також йдеться про одноосібний розгляд адміністративних справ щодо застосування санкцій.Ухвалення законопроєктів: чому це важливоПрем'єр-міністр наголосив, що ухвалення цих законопроєктів має безпосереднє значення для подальшого міжнародного фінансування України."Від спільної результативної роботи уряду і парламенту залежить надходження до бюджету значної частини з $29,5 млрд від міжнародних партнерів", — заявив він.Водночас у Кабміні розраховують на підтримку законодавчих ініціатив Верховною Радою."Розраховуємо на підтримку Верховною Радою урядових законопроєктів, необхідних для фінансової стійкості держави та забезпечення потреб оборони", — зазначив посадовець.Нагадаємо, наприкінці серпня стало відомо, що Європейський Союз спрямує Україні 1,4 мільярда євро з доходів від заморожених російських активів. Ці кошти підуть на оборону та зміцнення стійкості української держави..

Адміністрація попереднього американського президента Джо Байдена надала Україні та НАТО "сотні мільярдів доларів" на озброєння. Тепер Дональд Трамп вимагає їх повернення.Про це заявив Дональд Трамп у дописі у своїй соціальній мережі The Truth Social.Він порівняв витрати на операцію в Ірані з військовою підтримкою Києва. Трамп зазначив, що адміністрація Байдена передала Україні набагато більше боєприпасів, при цьому абсолютно безкоштовно.На думку американського президента, за фінансову та військову допомогу регіону мала платити саме Європа."Сотні мільярдів доларів безкоштовно передали Україні та НАТО, за які заплатила би Європа — якби її лише попросили, але ми вимагатимемо ці гроші, хоча й дещо із запізненням!" — наголосив він.Дональд Трамп додав, що США володіють "майже необмеженими запасами" боєприпасів середньої та високої якості. За його словами, цих ресурсів набагато більше, ніж країна взагалі могла би використати у військовій операції в Ірані чи будь-якому іншому потенційному конфлікті.Президент США зауважив, що американське військове виробництво вийшло на раніше небачений рівень. Наразі Америка накопичує арсенали для власних потреб, однак незабаром планує відновити продажі зброї союзникам.Дональд Трамп при цьому висловив обурення тим, як медіа висвітлюють дії американської армії.Як відомо, вчора державний секретар США Марко Рубіо розповідав, що американська й українська делегації продовжують перемовини щодо ліцензій на виробництво ракет для Patriot. Однак на запуск власного виробництва знадобиться багато часу.Нагадаємо, Дональд Трамп теж учора наголошував, що Росія й Україна мають зробити все, щоби закінчити війну. На заваді цьому стоїть ворожнеча лідерів країн. США хочуть мати хороші відносини з усіма країнами..

Наприкінці весни та на початку літа інфляція в Україні тимчасово сповільнилася завдяки, зокрема, надходженню нового врожаю овочів і фруктів. Водночас у липні зростання цін знову пришвидшилося.За даними Національного банку України, у липні ціни на товари та послуги зросли на 7,7% у річному вимірі.Чому зростають ціниНБУ зазначає, що на прискорення інфляції впливає одразу кілька факторів. Зокрема, зростають витрати на електроенергію через наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру. Додатковий тиск створюють і вищі ціни на паливо, пов’язані з війною на Близькому Сході.Бізнес також стикається зі збільшенням витрат на оплату праці та відновлення роботи після повітряних атак. На ціни, за оцінкою НБУ, вплинуло і послаблення гривні на початку року.Ще одним фактором залишається високий споживчий попит. Його підтримують зростання зарплат та значні бюджетні видатки.Що буде з цінами до кінця рокуНаціональний банк очікує, що наприкінці року інфляція може пришвидшитися приблизно до 10%. Водночас надалі темпи зростання цін мають поступово знижуватися.Згідно з прогнозом НБУ, у 2027 році інфляція може сповільнитися до 6,9%, а у 2028 році — повернутися до цільового показника у 5%. Цьому, зокрема, мають сприяти:поступове скорочення бюджетних витрат;відновлення енергетичного сектору в міру покращення безпекової ситуації.Варто зауважити, що за даними оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки, попри складні умови війни та масштабні атаки на критичну інфраструктуру, економіка України поступово рухатиметься шляхом відновлення.Нагадаємо, нещодавно заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський пояснив рішення регулятора підвищити облікову ставку НБУ з 15% до 15,5%..

В Україні діє програма фінансової підтримки для дорослих та дітей, які зазнали інвалідності внаслідок контакту з вибухонебезпечними предметами. Розмір державної компенсації залежить від встановленої групи інвалідності та розраховується відповідно до прожиткового мінімуму.Про це повідомляє Пенсійний фонд України.За даними відомства, право на державні допомоги мають особи, у яких інвалідність пов'язана з ушкодженнями від вибухонебезпечних предметів. Для дітей віком до 18 років підставою є висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, а для осіб від 18 років — висновок МСЕК або експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування.Одноразова компенсація призначається Пенсійним фондом, якщо звернення надійшло не пізніше ніж через 60 календарних місяців після встановлення інвалідності. Заяву на щорічну допомогу для оздоровлення необхідно подати до 15 жовтня поточного року. Необхідний перелік документів містить:заяву постраждалої особи або її законного представника;документ, що посвідчує особу;свідоцтво про народження (для дітей віком до 14 років);реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);рішення органу місцевої ради, суду про встановлення опіки чи піклування (у разі потреби).Розміри одноразової грошової компенсаціїУ ПФУ уточнили, що державна допомога виплачується у кратному розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:особам з інвалідністю першої групи та дітям з інвалідністю підгрупи А до 18 років — у п'ятиразовому розмірі (2026 рік — 12 975 гривень)особам з інвалідністю другої групи та дітям з інвалідністю до 18 років — у чотириразовому розмірі (2026 рік — 10 380 гривень)особам з інвалідністю третьої групи — у триразовому розмірі (2026 рік — 7 785 гривень)Розміри щорічної допомоги на оздоровленняособам з інвалідністю I або II групи та дитині з інвалідністю — 40% прожиткового мінімуму (2026 рік — 1038 гривень);особам з інвалідністю третьої групи — 35% прожиткового мінімуму (2026 рік — 908 гривень).Нагадаємо, восени 2026 року загального підвищення пенсій в Україні не передбачено, однак частина літніх людей отримає вікові доплати. Водночас у вересні для деяких домогосподарств може змінитися розмір житлової субсидії після автоматичного перерахунку доходів..

Одноразова грошова допомога для учнів перших класів "Пакунок школяра" не вплине на обчислення сукупного доходу родини при призначенні інших державних виплат. Батьки школярів можуть отримувати цю допомогу без ризику втратити або зменшити розмір соціальної підтримки для малозабезпечених сімей.Про це повідомляє Пенсійний фонд України.У відомстві зазначили, що розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом за останні шість місяців. До загального доходу зазвичай зараховуються заробітна плата, пенсії, стипендії, соціальні виплати, допомога по безробіттю, грошові перекази з-за кордону, дивіденди та доходи від оренди чи продажу майна.Утім, пунктом 4 постанови Кабінету міністрів України від 7 липня 2025 року № 809 "Деякі питання надання одноразової грошової допомоги учням перших класів "Пакунок школяра" чітко передбачено: розмір отриманої одноразової грошової допомоги не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для отримання всіх видів соціальної допомоги, у тому числі для малозабезпечених родин.Нагадаємо, за даними дослідження, підготовка дитини до першого класу у 2026 році в середньому обійдеться батькам у 12 923 гривні. За рік вартість шкільного кошика зросла приблизно на 30%, а за останні шість років — більш ніж учетверо.Цікаво, що у Києві затвердили рекомендовану структуру нового навчального року 2026/2027 для закладів загальної середньої освіти. Освітній процес у столичних школах розпочнеться 1 вересня 2026 року та триватиме до 30 червня 2027 року..

У середу, 2 вересня, Національний банк ввів у обіг срібну пам’ятну монету "До 30-річчя грошової реформи в Україні". Вона присвячена річниці введення в обіг національної грошової одиниці з історичною назвою "гривня".Про це повідомив сайт Національного банку України (НБУ). Там нагадали, що грошова реформа тривала два тижні — з 2 до 16 вересня 1996 року."У цей період купоно-карбованці вільно та без обмежень обмінювалися на нову грошову одиницю — гривню", — зазначили в Нацбанку.І вже з 17 вересня 1996 року гривня стала єдиним законним засобом платежу на всій території України. Це стало важливим етапом утвердження економічної незалежності України."Наша нова пам’ятна монета присвячена не лише ювілею грошової реформи. Вона нагадує про шлях, який Україна та гривня пройшли разом за 30 років. За цей час гривня стала символом стійкості держави, її поява назавжди закріпила право України самостійно визначати своє економічне майбутнє. Зараз наша відповідальність — берегти довіру до національної валюти та робити все, щоби гривня залишалася грошима сильної та вільної європейської держави", — сказав голова Національного банку Андрій Пишний.Пам’ятна монета "До 30-річчя грошової реформи в Україні" має номінал одна гривня, виготовлена зі срібла 925 проби, категорія якості карбування — "спеціальний анциркулейтед", маса дорогоцінного металу в чистоті — 31,1 грама. Гурт монети — гладкий із заглибленими написами. Монета оздоблена локальною позолотою. Її тираж — до 5 000 штук.На аверсі монети відтворено дизайн обігової монети номіналом одна гривня зразка 2018 року. Угорі зображено малий Державний Герб України; у центрі — в обрамленні давньоруського орнаменту розміщено написи: УКРАЇНА / 1 / ГРИВНЯ, а також логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (праворуч); унизу — рік карбування — 2026.На реверсі монети відтворено дизайн першої обігової монети номіналом одна гривня, що перебувала в обігу до 2018 року (зараз поступово вилучається з обігу). Унизу додано рік проведення грошової реформи в Україні — 1996, у центрі — в обрамленні орнаменту зі стилізованих гілок розміщено написи: 1 / ГРИВНЯ."Автор ідеї та адаптація дизайну — Андрій Сагач. Художник аверсу — Володимир Дем’яненко. Художник реверсу — Василь Лопата", — підсумували в Нацбанку України.Нагадаємо, що 24 серпня Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету "До 35-річчя Незалежності України". Вона продовжує серію "Українська держава" та присвячена річниці проголошення незалежності України..

Курс валют в Україні різко зміниться 3 вересня — долар та євро помітно додадуть у вартості. На валютному ринку спостерігається рух угору, тож українцям варто звернути увагу на актуальні ціни в банках та обмінниках.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на середу, 3 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,60 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,45. На готівковому ринку долар подорожчав на 10 копійок — 44,25 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,64. У середу, 2 вересня, офіційний курс гривні до євро був 51,53.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки. Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

В Україні на 2027 рік заплановано закласти в бюджет близько 18,5 мільярда гривень на підтримку ветеранів. Зараз їх є понад 1,5 мільйона.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Підтримка ветеранів є одним із ключових завдань держави", — наголосив він.Очільник українського уряду додав, що під час засідання координаційної ради за участю керівника Офісу президента Кирила Буданова, представників Міністерства у справах ветеранів, урядовців і уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця визначили першочергові кроки.За підсумками наради він доручив міністру Віталію Кіму пришвидшити роботу з парламентом щодо схвалення Кодексу про Захисників і Захисниць державності."Також варто опрацювати питання житлової програми для ветеранів із числа внутрішньо переміщених осіб і розширити доступ до медичної допомоги, реабілітації та протезування", — зауважив Сергій Корецький.. Він пояснив, що є чіткі завдання президента та визначені конкретні напрямки роботи для посилення підтримки ветеранів та членів їхніх сімей.Нагадаємо, що мільйони звільнених зі служби військових зіштовхуються з відсутністю елементарної психологічної, юридичної та реабілітаційної допомоги. Омбудсман Дмитро Лубінець 28 серпня оприлюднив тривожні дані моніторингу ветеранської політики в Україні..

В Україні судитимуть колишнього керівника фінансово-економічної служби однієї з військових частин та десятьох його підлеглих бухгалтерів. За даними слідства, працівники фінслужби, які перебували в тилу, незаконно отримали майже чотири мільйони гривень "бойових" виплат.За даними Державного бюро розслідувань, фінансово-економічна служба військової частини фактично працювала на території Дніпропетровської області. Водночас її тодішній керівник вносив до офіційної документації неправдиві відомості про нібито безпосередню участь бухгалтерів у бойових діях на Запорізькому напрямку.На підставі цих документів десятьом працівникам нараховували додаткові "бойові" виплати. Кожен із них отримав від 100 тисяч до понад 500 тисяч гривень."Загалом із серпня 2023 року до жовтня 2024 року їм безпідставно виплатили майже 4 млн грн", — додали в ДБР.Правоохоронці також встановили ще один епізод, пов'язаний із неналежним контролем з боку колишнього начальника фінансової служби. Один із його підлеглих упродовж кількох років переказував на власні рахунки кошти, які мали отримати інші військовослужбовці."Через неналежний контроль військова частина втратила ще 7,4 млн грн. За матеріалами ДБР цього військовослужбовця вже засуджено до 8 років позбавлення волі", — повідомили у відомстві.Колишньому начальнику фінансово-економічної служби інкримінують недбале ставлення до військової служби, розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем та службове підроблення."Десятьох бухгалтерів обвинувачують у привласненні чужого майна у великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем (ч. 4 ст. 191 КК України)", — підсумували правоохоронці.Фігурантам загрожує до восьми років позбавлення волі.Додамо, в Одеській області заступника командира батальйону підозрюють в організації незаконного нарахування бойових виплат військовослужбовцям. За даними слідства, бійці отримали понад 700 тисяч гривень за завдання, яких насправді не виконували.Читайте також: Операція ДБР та Генштабу: у військах проводять масові обшуки через схеми з виплатами.

Посол України в Нідерландах Андрій Костін звернувся до уряду країни із проханням достроково надати Україні 2 мільярди євро військової допомоги.Про це він розповів в інтерв'ю De Volkskrant. За словами дипломата, Україна потребує термінової підтримки на тлі постійних російських атак."Ми мусимо захистити наших громадян від жорстоких методів, якими Росія веде війну. Російські атаки спрямовані не лише на військові об’єкти та електростанції, а й дедалі частіше — на торгові центри, універмаги та інші цивільні об’єкти", — сказав він.Значна частина запиту стосується засобів протиповітряної оборони та ракет до них. Костін зазначив, що Україні необхідна допомога для захисту від російських балістичних і гіперзвукових ракет. Водночас посол закликав уряд Нідерландів не чекати наступних бюджетних періодів, а використати частину коштів, уже зарезервованих для України. За його словами, 2 мільярди євро можна було б спрямувати на потреби вже зараз, зокрема на виробництво перехоплювачів дронів та посилення протиповітряної оборони.Журналісти відзначили, що Нідерланди вже практикували дострокове використання коштів, призначених для підтримки України. Зокрема, цього літа міністерка оборони Ділан Єшильгьоз-Зегеріус повідомила про рішення спрямувати 437 мільйонів євро військової допомоги раніше запланованого терміну. Загалом Нідерланди щороку закладають у бюджет близько 3 мільярди євро на військову допомогу Україні.Нагадаємо, Україна зіткнулася з дефіцитом фінансування Міністерства оборони на рівні близько 23,1 млрд євро. Президент Володимир Зеленський закликав Європейський Союз достроково надати частину коштів із кредиту на 90 млрд євро, запланованих на 2027 рік..

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура планують перевірити законність походження коштів, які надходили на рахунки Вищого антикорупційного суду як застави за підозрюваних у кримінальних провадженнях. Серед іншого перевірять і кошти, внесені як заставу за колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака.Про це повідомив керівник САП Олександр Клименко інтерв'ю ютуб-каналу "Є питання". За його словами, у правоохоронців уже виникали питання щодо походження окремих застав у кримінальних провадженнях, які вони розслідують. Тепер антикорупційні органи планують перевіряти такі операції, хоча зробити це постфактум складніше."Є механізм. Він досить ефективний, якщо він працює відповідно до закону і нема там ручного якогось втручання. Відбувається моніторинг коштів, як вони вносяться на банківські рахунки тих чи інших фізичних осіб, ФОПів, юридичних осіб. Це (робить — ред.) підрозділ фінансового моніторингу в самому банку", — сказав Клименко.За словами керівника САП, антикорупційники можуть звертатися до служби фінмоніторингу ще до реєстрації кримінального провадження, щоб простежити весь ланцюг походження коштів. Зокрема, підозри можуть виникнути, якщо кошти спочатку вносять готівкою люди без очевидних джерел доходу, після чого гроші через низку операцій потрапляють на рахунок ВАКС як застава.Також у Клименка поцікавилися, чи буде проведена така перевірка стосовно застави за ексочільника ОП Єрмака. Своєю чергою, посовець зазначив, що такі перевірки будуть проводитися у низці проваджень."Відносно… не тільки конкретно в цій справі. Там в багатьох провадженнях в принципі ми плануємо перевіряти", — наголосив КЛименко.На запитання, чи має САП підстави підозрювати, що із заставою Єрмака могла повторитися ситуація, подібна до застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, Клименко відповів, що спочатку необхідно зібрати фактичні дані."Не хочу висувати якихось там теорій чи версій. Потрібно зібрати якийсь певний фактаж і потім уже з от з цим працювати і робити висновки", — додав він.Нагадаємо, 28 серпня стало відомо, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розширили коло підозрюваних у справі злочинної організації, яка спеціалізувалася на рейдерських захопленнях, махінаціях з майном та відмиванні злочинних активів..
