Правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Про це повідомили на офіційній сторінці регулятора. За оцінками НБУ, підвищення ставки має:підтримати привабливість гривневих активів;вплинути на стабільність валютного ринку;стримати інфляційні очікування. Регулятор очікує, що це допоможе повернути інфляцію до цільового рівня 5% у середньостроковій перспективі.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Чому НБУ підвищив ставкуПопри уповільнення загальної інфляції, внутрішній ціновий тиск продовжує посилюватися. У червні споживча інфляція сповільнилася до 7,2% у річному вимірі завдяки збільшенню пропозиції окремих продуктів харчування. Водночас базова інфляція, яка показує стійкіші цінові тенденції, прискорилася до 8,1% і перевищила очікування НБУ.Основними чинниками зростання цін залишаються:підвищення витрат бізнесу на оплату праці;подорожчання логістики;зростання вартості енергоресурсів;високі інфляційні очікування.Додатковими ризиками залишаються наслідки війни, пошкодження інфраструктури та можливе зростання цін на енергоносії через ситуацію на Близькому Сході.Що означає підвищення ставки для гривніВища облікова ставка робить гривневі інструменти привабливішими для населення та бізнесу. Це має підтримувати попит на депозити й облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), номіновані у гривні.У НБУ очікують, що рішення допоможе:зберегти довіру до гривні;підтримати стабільність валютного ринку;контролювати інфляційні очікування.Українці останні місяці продовжували збільшувати вкладення у строкові гривневі депозити та гривневі ОВДП, що підтримувало попит на національну валюту.Інфляція прискориться, але має сповільнитися у 2027 роціНБУ прогнозує, що у другому півріччі 2026 року інфляція продовжить зростати. Очікується, що за підсумками року споживча інфляція становитиме близько 10%, а базова — 9,2%. Причинами стануть:збільшення бюджетних витрат;зростання зарплатних витрат бізнесу;наслідки попереднього послаблення гривні;подорожчання пального.Водночас у 2027 році інфляція має почати знижуватися й, за прогнозом НБУ, досягти 5% наприкінці 2028 року.Чи вплине рішення НБУ на кредитиРегулятор не очікує суттєвого негативного впливу на кредитування. За даними НБУ, обсяги кредитування наразі зростають більш ніж на 30% на рік. Подальше зростання підтримують:висока ліквідність банків;конкуренція між фінустановами за якісних позичальників;державні програми кредитування.Економіка зростає, але війна залишається головним ризикомЗа оцінками НБУ, у другому кварталі 2026 року реальний ВВП України зріс на 0,8% у річному вимірі. Регулятор покращив прогноз зростання економіки на 2026 рік до 1,8%. Водночас розвиток стримують наслідки російських атак на енергетику, логістику та виробничі підприємства.У 2027-2028 роках НБУ очікує прискорення економічного зростання приблизно до 3% завдяки відновленню виробництва, інвестиціям та стабілізації енергетичного сектору.НБУ допускає подальше підвищення ставкиНаціональний банк заявив, що готовий додатково посилити процентну політику, якщо інфляційний тиск залишатиметься високим. Поточний прогноз передбачає можливе подальше підвищення ставки та повернення до циклу зниження у другому кварталі 2027 року.Наступне засідання правління НБУ з питань монетарної політики заплановане на 17 вересня 2026 року.Нагадаємо, в Україні фіксують ріст інфляції та економічну нестабільність. У Національному банку пояснили, що відбувається.Читайте також: Кредитування бізнесу та населення набирає обертів: у Нацбанку оцінили ситуацію.

Україна отримала черговий транш у розмірі 3,47 млрд євро від Європейського Союзу в межах механізму Ukraine Support Loan. Отримані кошти спрямують на посилення обороноздатності держави та фінансування першочергових потреб.Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецьки. За його словами, отримані кошти будуть спрямовані на посилення оборони України, а також на фінансування першочергових потреб держави.Корецький зазначив, що загалом у 2026 році в межах цього механізму для України передбачено 45 млрд євро."Станом на сьогодні залучено 11,6 млрд євро: 3,2 млрд — на бюджетні потреби та 8,4 млрд — на оборонні", — наголосив прем'єр-міністр.Він також подякував Європейській комісії та державам-членам ЄС за послідовну підтримку України.Механізм Ukraine Support Loan передбачає надання Україні фінансової допомоги для забезпечення бюджетної стійкості, підтримки оборони та фінансування ключових державних потреб.Нагадаємо, нещодавно президент України Володимир Зеленський у Києві провів зустріч із прем’єр-міністром Ірландії Міхолом Мартіном. Так, під час переговорів глава уряду Ірландії оголосив про новий пакет підтримки для України на суму 125 мільйонів євро.Також раніше стало відомо, що Японія може підтримати Україну в налагодженні власного виробництва систем протиповітряної оборони Patriot за американською ліцензією. У цьому не має завадити конституція цієї країни..

Україна опинилася у фінансовій залежності від зовнішніх запозичень, адже внутрішні ресурси не здатні одночасно забезпечувати ведення війни та соціальні виплати. На думку експертів, держава та суспільство ухиляються від необхідності змінювати внутрішній порядок денний.Про це в інтерв'ю TrueUA заявив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.Причини фінансової залежностіЗа словами експерта, фінансового ресурсу, який генерує вітчизняна економіка, недостатньо для одночасного забезпечення оборони та соціальних видатків. Ключова проблема сучасної моделі полягає у її функціонуванні виключно шляхом зовнішніх запозичень.Олег Пендзин так описав ключову загрозу для української держави:"Найбільший ризик нинішньої української моделі полягає в тому, що вона існує виключно завдяки зовнішнім запозиченням. Сьогодні ми не в змозі одночасно вести війну й фінансувати соціальні видатки лише коштом української економіки. Саме тому залежимо від зовнішньої допомоги. І ця залежність зберігається ще й тому, що ми не хочемо нічого змінювати у власному житті", — наголосив він.Історичні паралелі та реалії воєнного часуЗа словами економіста, у часи масштабних військових конфліктів держави вдаються до суворих обмежень, як це робила Велика Британія під час Другої світової війни, запроваджуючи карткову систему та жорсткий контроль ресурсів. В Україні ж спостерігається зовсім інша картина. Характеризуючи поведінку суспільства та роль міжнародних партнерів, експерт зазначив:"Якщо ми хочемо жити так, як у мирний час, достатньо подивитися, як працюють ресторани в Києві, заміські клуби, скільки дорогих автомобілів стоїть поруч. Це що, війна? Хто в цьому винен? Наші партнери чи суспільство? Партнери в цій ситуації дають нам гроші. І, ще раз повторюю, не через велику любов до України — у них є свої мотиви", — зауважив виконавець директор Економічного дискусійного клубу.Пендзин також зазначив, що Україна побудувала систему свого існування у такий спосіб, що сама ввела себе в залежність від зовнішнього фінансування, бо не хоче змінювати внутрішній порядок денний.Нагадаємо, 23 липня Україна отримала другий транш у розмірі близько 690 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду. Гроші скерують на пріоритетні напрямки..

У середу, 29 липня, Кабінет міністрів розподілив 419 мільйонів гривень для шести обласних військових адміністрацій. Ідеться про Сумську, Одеську, Миколаївську, Харківську, Херсонську та Чернігівську області.Про це повідомив премʼєр-міністр Сергій Корецький, який опублікував низку дописів у своєму Telegram-каналі."Ці кошти спрямуємо на оплату роботи працівників обласних і районних військових адміністрацій", — уточнив він.За його словами, в цих регіонах люди живуть і працюють у надзвичайно складних умовах. Тому обов'язок влади — надати всю необхідну підтримку.Також Корецький торкнувся питання відновлення нормальної роботи портів. Над цим зараза працюють уряд, дипломатичний корпус і всі відповідальні державні інституції в режимі 24/7."Це питання на особистому контролі в президента України. Воно має критичне значення для нашої економіки та глобальної продовольчої безпеки", — наголосив він.Очільник Кабміну запевнив, що триває координація роботи з міжнародними партнерами, а також пошук диверсифікації каналів постачань."Особлива роль і залученість у військових. Від них багато залежить", — зауважив прем’єр-міністр України.Також сьогодні уряд оновив статут "Енергоатома". Це дозволить перезавантажити управління компанією та сформувати топ-менеджмент без затягувань і штучних перешкод."Державний "Енергоатом" — це компанія, від стабільної роботи якої залежить енергетична безпека держави. Новий статут запроваджує сучасні стандарти корпоративного управління", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 25 липня прем’єр-міністр України провів онлайн-розмову з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Сторони обговорили низку актуальних тем. Корецький запросив Туска відвідати Київ..

Національний банк України після нетривалого зростання опустив офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта підскочила у ціні. Такі валютні "гойдалки" тривають уже досить довго — іноземна валюта то дешевшає, то дорожчає.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на четвер, 30 липня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,87 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,92. На готівковому ринку долар впав на п'ять копійок — 44,40 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,08. У середу, 29 липня, офіційний курс гривні до євро був 51,06.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, легендарний український морський дрон Sea Baby тепер зображений на пам’ятній монеті. Національний банк України ввів в обіг новий випуск серії "Українська бавовна", присвячений розробці Служби безпеки, яка змінила уявлення про можливості сучасних безпілотних технологій.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Легендарний український морський дрон Sea Baby тепер зображений на пам’ятній монеті. Національний банк України ввів в обіг новий випуск серії "Українська бавовна", присвячений розробці Служби безпеки, яка змінила уявлення про можливості сучасних безпілотних технологій.Про це повідомили на сторінці регулятора. Там нагадали, що українські інноваційні оборонні технології вже стали невід’ємною частиною української новітньої боротьби. "Сьогодні вводимо в обіг нову пам’ятну монету "Українська бавовна. Морський дрон Sea Baby", що розповідає про легендарний надводний безпілотний комплекс Sea Baby, розроблений фахівцями Служби безпеки України для виконання бойових завдань у Чорному морі", — зазначили в НБУ.Що відомо про дрон Sea BabyПерші зразки Sea Baby з’явилися в 2022 році і відтоді він став одним із найвідоміших прикладів українських інновацій у сфері безпілотних технологій. Завдяки модульній конструкції дрон можна оснащувати різною зброєю відповідно до конкретної місії, забезпечуючи виконання завдань без ризику для життя українських військових. Він здатний не просто знищувати вибухівкою ворожі об’єкти, а й дистанційно мінувати, уражати берегову інфраструктуру та вести вогонь у відповідь по повітряних, надводних чи наземних стратегічних цілях. У Нацбанку нагадали, що саме Sea Baby влаштував незабутню "бавовну" на Кримському мосту та завдав ушкоджень низці російських військових кораблів Чорноморського флоту. Нова пам'ятна монета: який вигляд маєНова пам’ятна монета продовжує серію, присвячену українським оборонним технологіям та їхнім розробникам. Адже українські конструктори довели всьому світу: українська інженерна думка здатна перемагати та кардинально змінювати підходи до ведення війни.Пам’ятна монета має номінал п'ять гривень. На аверсі зображено стилізований тризуб, який композиційно продовжується зображенням морського дрона Sea Baby у русі.На реверсі представлено морський дрон, що розсікає хвилі Чорного моря. У верхній частині розміщено логотип Служби безпеки України — розробника апарата. Напис SEA BABY виконаний у стилі трафаретного військового маркування, а літера Y стилізована під жест Victory, що символізує перемогу.Тираж монети — до 75 тисяч штук у сувенірному пакованні. Автори випуску:художник — Андрій Єрмоленко;скульптор — Володимир Дем’яненко.Де придбати монету Sea BabyПам’ятну монету "Українська бавовна. Морський дрон Sea Baby" ввели в обіг 29 липня 2026 року. Продаж у інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та через банки-дистриб’ютори розпочнеться 30 липня.Придбати монету можна буде через офіційні канали реалізації НБУ та уповноважені банки.Нагадаємо, напередодні Національний банк України ввів в обіг нову обігову пам'ятну монету номіналом десять гривень. Вона пов’язана з Днем вшанування пам'яті захисників і захисниць України, яких стратили, закатували, або вони загинули в полоні. Він відзначається 28 липня.Читайте також: В Україні введуть в обіг банкноту номіналом 2 тис. грн (фото).

Банки прогнозують подальше розширення кредитних портфелів бізнесу та населення протягом наступних 12 місяців. Водночас фінансові установи відзначають зростання попиту на різні види позик і очікують його подальшого посилення. Про це повідомила пресслужба Національного банку України, посилаючись на результати "Опитування про умови банківського кредитування за підсумками другого кварталу".За даними опитування, банки й надалі очікують збільшення обсягів кредитування, однак баланси відповідей щодо зміни кредитних портфелів бізнесу та населення залишаються найнижчими з другого кварталу 2023 року.У регуляторі зауважили, що попит підприємств на всі види кредитів у другому кварталі зріс. У наступному кварталі банки очікують подальшого збільшення зацікавленості бізнесу в позиках, насамперед у довгострокових кредитах.Також зріс попит домогосподарств на кредити. Банки прогнозують його подальше підвищення, особливо у сегменті іпотечного кредитування.Умови кредитування можуть стати м’якшимиКредитні стандарти для корпоративного сектору загалом не зазнали суттєвих змін. Водночас у третьому кварталі банки планують пом’якшити умови кредитування для малих і середніх підприємств. Окремі фінансові установи повідомили про підвищення рівня схвалення заявок на кредити для МСП, оскільки підприємства отримали можливість залучати більші за обсягом позики.Щодо населення, банки дещо послабили кредитні стандарти для іпотеки та споживчих кредитів і очікують їх подальшого пом’якшення. Рівень схвалення заявок на кредити домогосподарствам також зріс, а фінансові установи зафіксували зниження відсоткових ставок за споживчими позиками та іпотекою.Ризики для банківського сектору зростаютьУ другому кварталі банки відзначили збільшення кредитного, валютного ризиків і ризику ліквідності. У наступному кварталі фінансові установи очікують подальшого посилення валютного та кредитного ризиків.Боргове навантаження підприємств банки оцінюють як середнє, тоді як для домогосподарств воно залишається низьким.Опитування про умови банківського кредитування проводилося з 16 червня до 8 липня 2026 року серед кредитних менеджерів банків. Участь у ньому взяли 25 фінансових установ, частка яких становить 96% активів банківської системи. Результати відображають оцінки респондентів і не є прогнозами чи оцінками Національного банку України.Нагадаємо, в Україні запускають розширену програму пільгового кредитування для бізнесу, за якою підприємці можуть отримати фінансування до 150 мільйонів гривень під знижену або компенсаційну відсоткову ставку.Читайте також: Економіка України сповільнила темпи зростання: у Нацбанку пояснили, що відбувається.

Виплати для дітей з інвалідністю та людей з інвалідністю з дитинства можуть суттєво зрости. Нові розміри державної допомоги, додаткові надбавки на догляд і розширення соціальних послуг передбачає законопроєкт №14191, який Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував розглянути парламенту у повторному другому читанні.Як повідомили у Міністерстві соціальної політики, сім'ї та єдності України, документ передбачає не лише збільшення розмірів державної допомоги, а й розвиток соціальних послуг, додаткові гарантії для людей, які перебувають у закладах, а також посилення захисту їхніх майнових прав.Як можуть змінитися виплати для дітей з інвалідністюЗгідно із запропонованими змінами, державна соціальна допомога для дитини з інвалідністю становитиме 200% базової величини. Якщо базову величину встановлять на рівні не менше 4000 гривень, щомісячна допомога становитиме щонайменше 8000 гривень. Надалі її розмір визначатиметься щороку законом про Державний бюджет України.Окрім основної виплати, передбачена надбавка на догляд:для дитини з інвалідністю, якій за висновком лікарсько-консультативної комісії потрібен догляд, — не менше 4000 гривень;для дитини з інвалідністю підгрупи А — не менше 8000 гривень.Таким чином, загальний розмір щомісячної підтримки може становити:8000 гривень — базова допомога дитині з інвалідністю;12000 гривень — якщо дитині встановлено потребу в догляді;16000 гривень — для дитини з інвалідністю підгрупи А.Для дітей, інвалідність яких пов’язана з пораненням або ушкодженням здоров’я через вибухонебезпечні предмети, допомогу пропонують додатково збільшувати на 50% від основного розміру.Зміни для людей з інвалідністю з дитинстваЗаконопроєкт також передбачає підвищення державної соціальної допомоги для повнолітніх осіб з інвалідністю з дитинства.За базової величини у 4000 гривень виплати можуть становити:для осіб з інвалідністю І групи — не менше 8000 гривень;ІІ групи — не менше 4000 гривень;ІІІ групи — не менше 3000 гривень.Для людей з інвалідністю І групи передбачені додаткові надбавки на догляд:підгрупа А — не менше 8000 гривень (разом не менше 16000 гривень);підгрупа Б — не менше 4000 гривень (разом не менше 12000 гривень).Одинокі люди з інвалідністю з дитинства ІІ та ІІІ груп, яким офіційно визначено потребу в постійному догляді, зможуть отримувати додатково не менше 3000 гривень.Посилення соцпослугУ Мінсоцполітики зазначають, що нова модель передбачає поєднання фінансової допомоги із соціальними послугами. Серед запропонованих змін:законодавче закріплення послуги раннього втручання;супровід дітей під час інклюзивного навчання;комплексний розвиток і догляд за дитиною;послуга тимчасового відпочинку для батьків.Новий механізм виплатОкремо законопроєкт передбачає новий механізм виплати допомоги дітям з інвалідністю, які перебувають у закладах. Державна допомога зараховуватиметься на особисті рахунки дитини:10% — на поточний рахунок для особистих потреб;90% — на вкладний (депозитний) рахунок.Кошти залишатимуться власністю дитини та можуть бути використані для освіти, лікування, придбання житла або початку самостійного життя.Якщо дитина після 14 років вступає до закладу професійної, фахової передвищої або вищої освіти та проживає поза закладом, де перебувала на повному державному утриманні, допомога зараховуватиметься у співвідношенні 50% на поточний рахунок і 50% — на депозитний.Також передбачається зміна підходу до виплат повнолітнім людям з інвалідністю з дитинства, які проживають у закладах. Із 2028 року половина державної допомоги виплачуватиметься безпосередньо людині, а друга половина спрямовуватиметься закладу як оплата соціальних послуг за договором.У Мінсоцполітики зауважили, що загалом сума державної підтримки за новою системою може сягати 71 тисячі гривень на місяць. Наступним етапом має стати розгляд законопроєкту у сесійній залі Верховної Ради України.Нагадаємо, нещодавно TrueUA писав, як оформити державну допомогу, якщо батько не платить аліменти.Читайте також: Пенсії по інвалідності: розміри та умови.

Міжнародна асоціація футболу (ФІФА) готується створити спеціальну дочірню компанію вартістю 20 мільярдів доларів, передавши їй управління комерційною діяльністю чемпіонату світу. Відповідне звернення з деталями пропозиції очільник організації Джанні Інфантіно вже направив усім національним асоціаціям.Про це повідомляє GB News.Час на ухвалення рішення та фінансові перспективиЗа даними джерел, які мали змогу ознайомитися зі змістом офіційного листа, національні федерації мають 53 дні, аби визначитися зі своєю позицією та підтримати або відхилити ініціативу. У своєму зверненні Інфантіно наголосив, що остаточний вибір залишається виключно за самими асоціаціями:"Рішення про те, чи реалізовувати цю пропозицію, повністю залежить від вас. Якщо ви вирішите підтримати її, пакет у 10 мільярдів доларів стане доступним уже з 1 січня 2027 року, відкривши наступний етап нашого спільного шляху. Якщо ж ви вирішите зберегти нинішній стан речей і відхилити цю пропозицію, ми продовжимо реалізацію раніше представленого розширення програми Forward на 2,7 мільярда доларів. Загалом у наступному циклі, який розпочнеться 1 січня 2027 року, кожна асоціація-член матиме можливість отримати до 40 мільйонів доларів у межах цієї пропозиції", — зазначив очільник ФІФА у листі.Створення комерційної компанії FFEДля реалізації цієї моделі ФІФА планує заснувати дочірню структуру — FIFA Forward Enterprise (FFE). Саме цій компанії передадуть права на всю комерційну діяльність, включно з організацією та просуванням чемпіонату світу.Загальну вартість новоствореної FFE оцінюють орієнтовно у 20 мільярдів доларів США. При цьому понад 20% її акцій планують виставити на продаж приватним інвесторам, що дозволить залучити додаткові ресурси та оптимізувати управління головними футбольними турнірами планети.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Міжнародна федерація футболу готова скористатися зміною позиції МОК задля повернення представників країни-агресорки до світових змагань. Інсайдери стверджують, що футбольні функціонери тривалий час вели залаштункові переговори, очікуючи на зручний момент..

У середу, 29 липня, уряд України ухвалив рішення виділити додатково 70 мільйонів гривень з резервного фонду на забезпечення антидронового захисту у Сумах. Кошти спрямують на убезпечення вулиць та автомобільних доріг обласного центру від ворожих безпілотників.Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький у своєму Telegram-каналі.Укріплення захисту та стислі терміниВиділене фінансування з державного резервного фонду дозволить створити необхідну інфраструктуру для протидії атакам дронів безпосередньо в межах міста Суми. За словами глави уряду, реалізація проєкту має відбутися без зволікань:"Уряд виділить додатково 70 мільйонів гривень з резервного фонду на антидроновий захист вулиць та доріг у Сумах. Роботи мають бути завершені в найкоротші терміни", — наголосив прем'єр-міністр.Встановлення мобільних укриттівОкрім фінансування антидронового захисту, уряд узгодив із місцевою владою додаткові заходи безпеки для цивільного населення."З керівництвом Сумської ОВА та місцевими громадами обговорили питання встановлення додаткових мобільних укриттів, там де це найбільше необхідно", — додав очільник Кабміну.Нагадаємо, 29 липня головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий провів першу телефонну розмову з верховним головнокомандувачем Збройних сил НАТО в Європі та командувачем армії США в Європі генералом Алексусом Гринкевичем. Сторони обговорили ситуацію на фронті та потреби української армії..

У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який пропонує запровадити добровільний режим пільгового оподаткування для доходів домогосподарств. Документ передбачає можливість легалізації прибутків від разових робіт, сезонних підробітків, продажу власної продукції чи надання дрібних послуг без обов'язкової реєстрації ФОП.Про це йдеться на офіційному сайті Ради.Деталі законопроєкту №15449Відповідний проєкт закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження добровільного режиму пільгового оподаткування доходів домогосподарств" зареєстровано 28 липня 2026 року під номером 15449.Ініціаторами законопроєкту виступила група народних депутатів, серед яких Данило Гетманцев, Галина Третьякова, Євгенія Кравчук, Мар'яна Безугла, Олена Вінтоняк та інші. Головним з опрацювання документа визначено комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.Що саме пропонують депутатиЗаконодавча ініціатива спрямована на створення легальних умов для громадян, які отримують додаткові або сезонні доходи, але не зареєстровані як фізичні особи-підприємці (ФОП). Спеціальний пільговий режим стосуватиметься таких сфер діяльності:проведення разових або сезонних підробітків;продаж продукції власного виробництва;надання дрібних та побутових послуг населенню.Головний принцип пропонованих змін — добровільність сплати податку та спрощена процедура декларування таких прибутків для домогосподарств.Нагадаємо, в Україні розглядають можливість запровадження податку на відбудову. Він мав би замінити п’ятивідсотковий військовий збір після війни..

Курс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Про це в інтерв'ю TrueUA заявив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 23 липня Україна отримала другий транш у розмірі близько 690 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду. Гроші скерують на пріоритетні напрямки..

За перше півріччя 2026 року українці імпортували понад 169 тисяч легкових автомобілів загальною вартістю 96,6 млрд грн. Більшість ввезених машин становили вживані авто.Як передає "Укравтопром", вживані автомобілі склали понад 70% від загального обсягу імпорту. Вони забезпечили надходження до державного бюджету 17,7 млрд грн митних платежів. Водночас імпорт нових легковиків приніс бюджету 14,4 млрд грн.Які автомобілі найчастіше імпортували українціНайпопулярнішими залишалися автомобілі з бензиновими двигунами — вони становили 54,5% від усіх ввезених машин.Також українці обирали:дизельні авто — 20,3%;електромобілі — 13%;гібриди — 12,1%.Найдорожчими серед імпортованих автомобілів були гібриди — їхня середня вартість становила близько 27 тисяч доларів.Середня ціна інших типів авто:дизельні — 16 тисяч доларів;електромобілі — понад 10 тисяч доларів;бензинові — 9 тисяч доларів.Звідки найчастіше везли автоЗагалом легкові автомобілі імпортували більш ніж із 50 країн світу. Найбільше машин до України надійшло зі США — 73,2 тисячі авто, що становить близько 43% від загального імпорту.Друге місце посіла Німеччина — 17,3 тисячі автомобілів (10%), третє — Польща, звідки завезли 14,6 тисячі машин (9%).Додамо, в першому півріччі 2026 року автопарк України поповнили понад 15,2 тисячі електромобілів. Найбільше реєстрацій зафіксували у Львівській області, Києві та Київській області.Читайте також: Які нові авто найчастіше купували українці у 2026 році: рейтинг моделей.

У середу, 29 липня, українські мережі автозаправних станцій оновили роздрібні цінники. У той час як вартість бензину залишається стабільною, дизельне пальне та автогаз у низки великих операторів додали в ціні від 1,00 до 1,60 гривні за літр.Про це свідчать дані моніторингу цін на пальне.Що змінилося на автозаправках за добуЗа даними джерела, ключове коригування вартості відбулося в сегментах дизельного пального та скрапленого газу:бензин. Вартість залишилася без змін. Стандартний А-95 коштує від 79,90 грн/л на заправках "Укрнафта" до 85,40 гривні/літр у мережі SOCAR. Преміальні марки бензину коливаються в діапазоні 92,90–95,40 гривні/літр;дизельне пальне. Мережі ОККО та WOG підняли ціни на всі види ДП рівно на 1,00 гривні/літр. Наразі звичайний дизель коштує від 86,90 гривні/літр ("Укрнафта") до 92,90 гривні/літр (SOCAR), а преміальне ДП досягає 93,90–95,90 гривні/літр.автогаз. Продемонстрував найвідчутніше зростання. Найбільше ціна зросла на WOG (+1,60 гривні/літр) та SOCAR (+1,00 гривні/літр). Діапазон цін на блакитне паливо коливається від 40,90 гривні/літр ("Укрнафта") до 44,50 гривні/літр (WOG).Державна компанія "Укрнафта" зберегла цінники на рівні попереднього дня, залишаючись мережею з найдешевшим пальним серед представлених операторів.Деталізація цін на АЗСОККОБензин Pulls 100: 92,90 гривні;Бензин Pulls 95: 85,90 гривні;Бензин А-95 Євро: 82,90 гривні;ДП Pulls: 93,90 гривні;ДП Євро: 90,90 гривні;Газ: 42,90 гривні;WOGБензин 100: 92,90 гривні;Бензин 95 (Mustang): 85,90 гривні;Бензин 95 Євро: 83,50 гривні;ДП Mustang: 94,80 гривні;ДП Євро-5: 91,80 гривні;Газ: 44,50 гривні;SOCARБензин NANO 100: 95,40 гривні;Бензин NANO 95: 88,40 гривні;Бензин А-95: 85,40 гривні;ДП NANO Extra: 95,90 гривні;ДП NANO: 92,90 гривні;Газ: 42,90 гривні;"Укрнафта"Бензин 95 (Energy): 82,90 гривні;Бензин А-95: 79,90 гривні;Бензин А-92: 77,90 гривні;ДП (Energy): 88,90 гривні;ДП: 86,90 гривні;Газ: 40,90 гривні;Нагадаємо, за даними Reuters, станом на 22 липня світові ціни на нафту зросли на тлі загострення ситуації на Близькому Сході. Інвестори побоюються нових перебоїв із постачанням після чергових ударів США по Ірану та погроз єменських хуситів атакувати танкери із саудівською нафтою..

Національний банк України (НБУ) ввів в обіг нову обігову пам'ятну монету номіналом десять гривень. Вона пов’язана з Днем вшанування пам'яті захисників і захисниць України, яких стратили, закатували, або вони загинули в полоні. Він відзначається 28 липня.Про це повідомили на сайті НБУ. Там зазначили, що монета називається "Пам'яті страчених, закатованих або загиблих у полоні"."Ця монета — про пам’ять, яка не стирається з часом. Вона вшановує військових і цивільних, чиї життя обірвав російський полон, і нагадує про злочини проти українського народу, які не мають терміну давності, про системну політику терору, яку Росія веде проти України. Закарбовуємо цю пам’ять у металі, щоби вона жила не лише в меморіалах чи книгах, але й нагадувала кожному про ціну людської гідності, свободи та життя. Не можемо повернути загиблих, але можемо і повинні зробити все, щоб правда та пам’ять про них залишалися з нами назавжди", — наголосив голова НБУ Андрій Пишний.Обігова пам’ятна монета "Пам’яті страчених, закатованих або загиблих у полоні" має номінал 10 гривень, виготовлена зі сплаву на основі цинку з нікелевим покривом.Аверс цієї обігової пам’ятної монети ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року. На ньому в центрі в обрамленні давньоруського орнаменту розміщені номінал монети, рік карбування та Державний Герб України.На її реверсі зображено ланцюг із розірваною ланкою, що символізує звільнення з кайданів. Частини ланцюга піднімаються вгору і трансформуються в силуети птахів — образи незламного духу, героїзму та світлого переходу у вічність тих, хто віддав своє життя за Україну. По колу розміщено напис "Пам’яті страчених, закатованих або загиблих у полоні".Художник реверсу монети — Микола Коваленко, художник аверсу — Володимир Дем’яненко. Скульптор — Володимир Дем’яненко."Обігова пам’ятна монета “Пам’яті страчених, закатованих або загиблих у полоні” є законним платіжним засобом на території України, приймається всіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій за номіналом 10 гривень", — акцентували в СБУ.Поступово в готівковий обіг введуть два мільйони штук таких обігових пам’ятних монет НБУ видаватиме їх банкам та інкасаторським компаніям / компаніям з оброблення готівки для подальшої їх видачі клієнтам. Вони прийматимуться за номіналом 10 гривень.Нагадаємо, що минулого року до третіх роковин вторгнення Росії в Україну Національний банк ввів у обіг пам’ятну монету номіналом п'ять гривень "Тримаймо стрій". Вона виготовлена з нейзильберу..
