# Грузія

Станом на вівторок, 5 серпня, вже впродовж тривалого часу в підвальному приміщенні грузинського прикордонного пункту пропуску "Даріалі" на кордоні з Росією перебуває п’ятеро українців. Вони оголосили безстрокове голодування.Про це повідомило видання "Ехо Кавказу". Журналісти послалися на одного з протестувальників Сергія Ларка, який перебуває на кордоні близько місяця.За його словами, учасники акції планують передати грузинським прикордонникам офіційну заяву про початок голодування."Я, Ларко Сергій Олексійович, оголошую безстрокове голодування на знак протесту проти незаконних дій грузинських прикордонників і порушення моїх прав", — ідеться в його заяві.Українець стверджує, що 21 червня його депортували з Росії, а після прибуття до Грузії у нього вилучили паспорт і забрали біометричні дані без законних підстав."Мене помістили в нелюдські умови у підвалі контрольно-пропускного пункту "Даріалі" разом із 97 людьми, серед яких є хворі на ВІЛ і туберкульоз. Мені відмовлено у виїзді з Грузії, подачі заяви на притулок, юридичній допомозі та можливості оскаржити затримання", — заявив Ларко.Протестувальники висувають декілька вимог:допустити до них українського консула;пояснити причини затримання;надати можливість залишити територію Грузії або подати клопотання про міжнародний захист;провести медичне обстеження та припинити, як вони заявляють, незаконне утримання під вартою.Нагадаємо, у квітні видання NewsGeorgia повідомляло, що в грузинському Батумі двоє чоловіків вимагали 180 тисяч доларів в українця. В іншому разі вони обіцяли вбити українця разом із дружиною та навіть готували замах. Вимагачів затримала місцева поліція.

На думку начальника Головного управління розвідки Кирила Буданова, в Україні не можливий внутрішній "грузинський сценарій". Суспільство не допустить поворот політиків у російський бік.Про це він заявив в ефірі, відповідаючи на питання "чи проглядається в Україні ймовірність цього сценарію", пише "Укрінформ"."Станом на зараз — ні. Точно ні. Це неможливо. Адже навіть, якщо хтось би захотів повернути, скажімо, в бік Росії — це просто не вдасться. І події, які ми з вами бачимо в нашому суспільство, ще раз це підтверджують. Зараз це неможливо. Але питання, що буде далі? Як я казав до цього: якщо всі ми не змінимось і серйозно не почнемо сприймати те, що є, можуть бути різні речі. Мова йде далеко не про найприємніші, як то кажуть", — зазначив Буданов. Очільник ГУР також поставив у приклад інші держави, які за останні 150 років припинили своє існування."От я колекціоную марки, я філателіст... Це хобі виникло не так давно, 150 років тому максимум: більшість марок 1900-х років. Передивляючись свою колекцію, я в якийсь момент зрозумів, що дуже багато країн, марки яких роздивляюсь, вже не існують. А це було не так давно. Тож, всі ці розмови про те, що "не може якась країна просто взяти та зникнути через ті чи інші події" — це брехня. Навіть десь сім країн в Європі припинили існування. Тому треба серйозно замислюватись над тим, що ми робимо і куди ми маємо рухатись", — заявив Буданов.Генерал-лейтенант також зауважив, що громадяни України повинні самостійно сформулювати свою стратегічну ціль."Ми маємо чітко визначити самі для себе: якщо ми цього не зробимо — нам це спробують нав'язати. Тож краще зробити самим свою стратегічну мету: хто ми, куди йдемо. І тоді вже обирати інструменти, які нам потрібні для досягнення цього. Бо інакше можна просто бути сюжетом чергової марки, умовно кажучи", — резюмував Кирило Буданов.Нагадаємо, як зазначали аналітики ISW, 1 серпня російський диктатор Володимир Путін повторив ті самі вимоги, які він вперше висунув у червні 2024 року, що ще раз продемонструвало безкомпромісну позицію Росії та її небажання вести переговори щодо припинення війни проти України. .

Представник Головного управління розвідки Андрій Юсов наголосив, що Україна воює проти Російської Федерації не лише за себе, а й захищає право й інших народів жити вільно. Про це представник ГУР МО України Андрій Юсов заявив в інтерв’ю азербайджанському журналісту Ільхаму Ісмаїлу. Розвідник зазначив, що Україна захищає право кожного народу жити вільно та робити власний вибір. "Якщо говорити про геополітичний та історичний контекст, а також про демократію і європейський вимір, то, безумовно, сьогодні Україна захищає ідею інтеграції до Європейського Союзу й платить за це високу, важку ціну", — наголосив він. Юсов заявив, що з урахуванням історичних паралелей та сучасного курсу Кремля імперські амбіції Росії становлять загрозу не лише для України, а й для інших держав — зокрема, Молдови, Грузії, Казахстану та Азербайджану. "Кожна ракета, кожен безпілотний літальний апарат, знищені українцями під час російської агресії, означають, що цей арсенал не полетить до жодної мирної країни", — зауважив він. Представник розвідки також наголосив, що Азербайджан протистоїть російському імперіалізму та демонструє здатність дати гідну відповідь агресорам. Нещодавно прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що, за оцінками НАТО та США, Росія і Китай можуть бути готові до протистояння із Заходом вже у 2027 році. Він закликав до посиленої підготовки, особливо в Польщі, і наголосив на важливості співпраці з союзниками на тлі зростальних безпекових викликів у Європі.За даними аналітиків Інституту вивчення війни, дані з відкритих джерел свідчать про те, що Росія дедалі більше інвестує у свою оборонну промисловість та розширює можливості виробництва безпілотників, бойових машин піхоти, літаків та суднобудування — кілька ключових платформ, на які Росія, ймовірно, покладатиметься у майбутній війні з НАТО. Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський в інтерв'ю Sky News заявив, що темпи країн НАТО з нарощення оборонних витрат є надто повільними. Росія має більше можливостей за наступні роки вибудувати спроможності для атаки.Також видання Bloomberg повідомляло, що Росія може планувати напад на європейські країни, які входять до НАТО. Зазначається, що наразі РФ активно нарощує виробництво артилерійських снарядів, дронів і ракет. Обсяги виробництва скоро перевищать попит, навіть з урахуванням українського фронту. За оцінками аналітиків, втрати світового ВВП можуть скласти до 1,5 трильйона доларів у разі повномасштабної війни Росії проти Європи.Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив, що країна-агресорка Росія планує нові військові операції на території Північноатлантичного альянсу. Це підтверджують дані української розвідки.

У неділю, 26 липня, у столиці Грузії Тбілісі проходить акція протесту щодо допуску представників Російської Федерації на чемпіонат світу з фехтування. Люди зібралися біля місцевого Олімпійського палацу спорту. Про це на своїй сторінці в Instagram повідомляє Федерації фехтування України. "Вони фехтують у Тбілісі й вбивають в Україні", "Спорт поза політикою? Скажіть це тим, хто загинув на війні!", "Білий прапор у Росії має бути на полі бою, а не на фехтувальній доріжці чемпіонату світу". Просто зараз під такими гаслами проходить акція протесту біля Олімпійського палацу спорту у Тбілісі", — йдеться у повідомленні. Як зазначили у Федерації, місцеві жителі та українці зібралися аби висловити своє обурення тим, що представники країни-агресорки змагаються разом з цивілізованими країнами на чемпіонаті світу з фехтування, що триває у столиці Грузії. За даними місцевих медіа, під час протестів у Тбілісі був спалений прапор Російської Федерації.     Переглянути цей допис в Instagram           Допис, поширений Ukrainian Fencing Federation (@uafencing) Також вночі активісти влаштували протест поруч з готелем, де проживає збірна Росії з фехтування.О 04:00 вони почали запускати феєрверки, а також розгорнули банер із написом: "Російські свині, тут вам не раді! Сьогодні феєрверк — а завтра будуть "Гради!".04:00 AM - outside the hotel where the Russian fencers, who are also members of the Russian Armed Forces, are staying.Georgia is hosting the World Fencing Championship, in which Russia is also participating. Russia is an occupier! Glory to #Georgia !Glory to #Ukraine! pic.twitter.com/kiTmoIP0WG— Nika Pharulava (@Nikapharulava) July 27, 2025Нагадаємо, Міжнародна шахова федерація дозволила жіночій збірній Росії з шахів брати участь у чемпіонаті світу 2025 року. При цьому російські шахістки мають змагатися на умовах нейтралітету — без прапора та визначення країни.

У понеділок, 26 травня, Грузія відзначає День незалежності. Президент України Володимир Зеленський привітав країну із цим урочистим святом.Відповідний пост український лідер опублікував на своїй сторінці в Telegram."Вітаю народ Грузії з Днем незалежності та щиро бажаю, щоб Грузія була міцною і щасливою", — написав гарант, додавши, що "українці завжди відчували теплий емоційний звʼязок із Грузією". У своєму привітанні президент зауважив, що Україна підтримала суверенітет й оборону Грузії у важкий час російського вторгнення у 2008 році. "І ми завжди будемо поруч у нашому спільному прагненні до вільного та достойного життя народів — усіх народів Європи, яку не уявити без України та Грузії", — запевнив він.Водночас Зеленський подякував усім, хто підтримує український народ. Як відомо, 5 грудня 2024 року президент України Володимир Зеленський підписав указ, який надає силу рішенню Ради національної безпеки й оборони про санкції проти Грузії. За словами гаранта, ці санкції спрямовані проти тієї частини грузинської влади, яка здає країну російському диктаторові Володимирові Путіну. Йдеться про засновника партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі та ще 19 грузинських політиків та посадовців.Нагадаємо, нещодавно уряд Грузії ухвалив рішення про скорочення безвізового режиму для українців. Його зменшили з трьох до одного року.

У суботу, 19 квітня, у Грузії стався масштабний блекаут. Головна причина — аварія на лінії електропередачі "Кавкасіоні".Про це повідомляє "Эхо Кавказа" із посиланням на "Державну електросистему Грузії". Перебої з електропостачання зафіксовано у Тбілісі та інших грузинських регіонах. Причину аварію енергетики не уточнили. Проте зазначили, що ремонтні роботи тривають і енергопостачання вже відновлено у частини споживачів у Тбілісі та регіонах.Водночас через аварійне відключення електроенергії перша лінія столичного метро тимчасово не працює. Однак, як тільки ситуація в енергосистемі стабілізується метрополітен повернеться до звичного графіка робити.Крім того, як повідомили у "Чорноморенерго", внаслідок аварії було знеструмлено також енергосистему самопроголошеної республіки Абхазія.Нагадаємо, 10 квітня у процесі відновлення поромного сполучення між Україною та Грузією вперше з початку повномасштабного вторгнення відбулися два рейси з порту "Чорноморськ" до порту грузинського порту "Батумі".

У Батумі (Грузія) двоє чоловіків вимагали 180 тисяч доларів в українця. В іншому разі вони обіцяли вбити українця разом із дружиною та навіть готували замах. Вимагачів затримала місцева поліція.Про це повідомили журналісти видання NewsGeorgia."Двох осіб затримано в Аджарії за звинуваченням у вимаганні великої суми грошей у 34-річного громадянина України", — йдеться в повідомленні.Медійники додали, що один з обвинувачених теж є 44-річним громадянином України. Його спільник - 38-річний у минулому судимий громадянин Грузії."Зловмисники вимагали, щоби він змінив свідчення у справі, яку розглядає український суд, і перерахував 180 тисяч доларів затриманим у рамках розслідування", — наголошується в повідомленні.В іншому разі, як розповіли представники правоохоронних органів Грузії, вони погрожували вбити чоловіка та його дружину.У виданні констатували, що вимагачів затримали на прикордонному пункті "Сарпі", у той момент вони намагалися виїхати з Грузії до Туреччини. "Затриманих обвинувачують у вимаганні та примусу, скоєними групою осіб, з метою отримання матеріальної вигоди у великому розмірі. Ці злочини караються позбавленням волі на термін до семи років", — розповіли журналістам місцеві поліцейські.Нагадаємо, що раніше в Дортмунді (західна частина Німеччини) на вулиці напали з ножем на 15-річного громадянина України. Підліток отримав поранення, його госпіталізували.

У процесі відновлення поромного сполучення між Україною та Грузією вперше з початку повномасштабного вторгнення відбулися два рейси з порту "Чорноморськ" до порту грузинського порту "Батумі".Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на заяву директора з комерційної роботи та логістики "Укрзалізниці" Тимофія Мураховського на нараді "Відновлення поромного сполучення Україна — Грузія в межах ТМТМ коридору"."Виконано два рейси 18 та 26 березня з порту "Чорноморськ" до порту "Батумі", наступного тижня планується третій рейс", — сказав він.За його словами, проект реалізується за участі судноплавної компанії "Укрферрі" (Одеса) та дочірньої компанії "Укрзалізниці" UZ Cargo Poland (Варшава).Мураховський додав, що перші рейси в березні виконали в режимі інформаційної тиші. Він закликав бізнес активніше долучатися до напрямку.Як відомо, від початку повномасштабної агресії Росії в лютому 2022 року морське сполучення між Україною та Грузією відсутнє. Судноплавна компанія "Укрферрі" анонсувала відновлення поромного сполучення "Чорноморськ — Батумі" з 9 липня 2024 року, але цього не відбулося.Раніше з’являлася інформація, що частину вантажів, які рухаються коридором ТМТМ, що з'єднує Китай із Європою, планується спрямувати через Україну.Як один з кроків щодо його реалізації планується зареєструвати в Казахстані компанію UZ Cargo East. При цьому планували залучити пороми "Герої Плевни" та "Герої Шипки", які "Укрзалізниця" хотіла передати Фонду держмайна України як непрофільні активи.Нагадаємо, що минулого року уряд Грузії ухвалив рішення про скорочення безвізового режиму для українців. Його зменшили з трьох до одного року.

Уряд Грузії ухвалив рішення про скорочення безвізового режиму для українців. Його зменшили з трьох до одного року.Про це повідомляє грузинське видання Mtavari. Зазначається, що відповідну резолюцію підписав прем'єр-міністр Грузії Іраклі Кобахідзе."Громадяни України мають право на безвізовий в'їзд до Грузії та перебування протягом повного терміну 1 рік. Громадяни України, які в'їхали та перебували на території Грузії до 24 лютого 2025 року, мають право перебувати до 24 лютого 2026 року", — йдеться в документі.Варто зауважити, що нововведення стосуються тих громадян України, які в'їхали до Грузії без візи та не отримали посвідки на проживання.У виданні нагадали, що спершу термін перебування в країні обмежувався одним роком. Проте після початку повномасштабної війни в Україні, термін було збільшено до двох років. У квітні 2024 року Грузія збільшила його до трьох років.Нагадаємо, громадяни України, які виїхали за кордон, можуть втратити пенсії. Щоб не залишитися без виплат, вони мають проходити фізичну ідентифікацію кожні півроку.

У понеділок, 17 березня, колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі суд визнав винним у справі щодо незаконного перетину державного кордону. Йому призначено покарання — понад чотири роки за ґратами.Про це повідомило видання "Эхо Кавказа". Журналісти зазначили, що Саакашвілі визнали винним у незаконному перетині кордону, йому призначили покарання у вигляді чотирьох років і шести місяців позбавлення волі.Оскільки суди Грузії вже засудили колишнього президента країни загалом до дев’яти років позбавлення волі, суддя заявив, що у підсумку він проведе в ув'язненні 12 років і шість місяців."Цим вироком про незаконний перетин кордону частково додається до покарання, призначеного вироком Тбіліського міського суду від 12 березня 2025 року у "справі про піджаки", — вісім років... У підсумку, за сукупністю вироків, Міхеїлу Саакашвілі встановлюється остаточна міра покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 12 років і шість місяців", — заявив суддя.Тож за цим вироком Міхеїл Саакашвілі залишиться в ув'язненні до 1 квітня 2034 року.У контексті справи щодо незаконного перетину кордону йдеться про те, що Саакашвілі, який перебував у розшуку, таємно прибув до Грузії 29 вересня 2021 року, де його заарештували 1 жовтня.Після рішення суду щодо дев’яти років позбавлення волі у справі про розкрадання державних коштів колишній президент Грузії назвав вирок політичним переслідуванням з боку "російського олігарха" Бідзіни Іванішвілі.Нагадаємо, що в травні минулого року в Європейському суді з прав людини не знайшли підстав для сумнівів у справедливості кримінального провадження проти колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі.

У суботу, 1 березня, Україна засудила організацію так званих "виборів" в окупованій Росією грузинській Абхазії. Офіційний Київ заявив про підтримку Грузії.Відповідну заяву оприлюднило Міністерство закордонних справ України на своїй сторінці в мережі X.У відомстві наголосили, що Україна не визнає так звані "президентські вибори" в Абхазії, що перебуває під російською окупацією. "Ми завжди будемо підтримувати територіальну цілісність і суверенітет Грузії у межах її міжнародно визнаних кордонів", — заявили в МЗС.У Тбілісі теж назвали "вибори" в Абхазії  грубим порушенням суверенітету та територіальної цілісності Грузії. У заяві акцентували, що будь-який процес волевиявлення в умовах російської окупації є незаконним.Раніше Європейський суд з прав людини визнав, що ситуація на межі з окупованими Росією регіонами Грузії та підконтрольною Тбілісі територією створила велику системну практику порушень прав людини.Нагадаємо, що в грудні минулого року в "парламенті" окупованої Росією Абхазії сталася стрілянина. Один депутат — Вахтанг Голандзія — помер від отриманих поранень. Водночас ще один політик — Кан Кварчія отримав поранення у руку.

Саломе Зурабішвілі вважає легітимною президенткою більше людей, ніж частка тих, хто визнає легітимність призначеного владою Михеїла Кавелашвілі. Але перевага таких грузинських громадян невелика.Про це повідомило видання "Новости-Грузия" з посиланням на результати опитування від Інституту соціальних досліджень та аналізу (ISSA). Вони засвідчили: 40,1% респондентів відповіли, що вважають легітимною президенткою Саломе Зурабішвілі.Михеїла Кавелашвілі, якого призначили на посаду за новою процедурою без прямого народного голосування, вважають легітимним 38%. Ще 15,9% вважають, що у Грузії наразі немає легітимного президента. Якби вибори проходили цими вихідними, то партію влади "Грузинська мрія" підтримали би щонайменш 25,1% опитаних (з додаванням голосів респондентів, які не захотіли прямо називати фаворита, за методом алокації, — до 31,5%).Опозиційну "Коаліцію за зміни" підтримали би 10,3% (з алокацією — до 18%), "Єдність для порятунку Грузії — Єдиний національний рух" — 8.5% (з алокацією — 14,9%), партію "Сильна Грузія" — 6,3%, "Гахарія для Грузії" — 5,4%. Рейтинги інших менш як 5%, ще 13,8% респондентів не визначилися з думкою.Збір даних у межах опитування проводився 18-30 січня серед 2 000 повнолітніх респондентів методом особистих інтерв’ю. Можлива похибка складає +/- 2,5%.Цього тижня парламент Грузії позбавив мандатів майже всіх опозиційних депутатів, які бойкотують його роботу. Також грузинський законодавчий орган за два дні ухвалив новий пакет репресивних законів.Нагадаємо, що в січні Інститут Маккейна при Університеті штату Аризона оголосив колишню президентку Грузії Саломе Зурабішвілі своїм стипендіатом Кіссінджера 2025 року.

Двоє громадян Грузії загинули у війні проти російських окупантів. Вони воювали на боці Збройних сил України. Під час бойової операції їх не вдалося витягнути з передової.Про це повідомив керівник грузинської групи Сил спеціальних операцій України віце-полковник Вано Надірадзе, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.Надірадзе поінформував, що 5 лютого на російсько-українській війні загинули "двоє грузинів, двоє чудових бійців" — Давид Двалішвілі та Мамука Берій."Хлопці вчора ввечері робили все можливе, щоби витягнути їх із передової", — написав він.Подробиць того, що сталося під час бою, керівник грузинської групи Сил спеціальних операцій України віце-полковник не деталізував."Слава полеглим героям у бою!" — наголосив Вано Надірадзе.Як відомо, з лютого 2022 року на передовій в Україні загинуло до 80 грузинських бійців — серед них громадяни Грузії й уродженці Грузії, які мають українське громадянство.Наприкінці грудня минулого року стало відомо, що в Курській області в боях за Україну загинув грузинський доброволець Бадрі Кварацхелія. Минулого року його нагородили знаком "Золотий хрест". Командир "Вільної Грузії" Кварацхелія загинув у контактному бою в Курській області.Нагадаємо, що в липні грузинські добровольці, які воювали в Україні проти Росії, повідомляли про виклики на допити до Служби державної безпеки Грузії. Йдеться про підозри у підготовці державного перевороту та тероризмі.

У середу, 29 січня, Парламентська Асамблея Ради Європи затвердила резолюцію щодо Грузії. Документ передбачає запровадження санкцій проти грузинської влади та вимагає від неї розпочати процес дострокових парламентських виборів під моніторингом ПАРЄ.Про це повідомляє "Європейська правда".Резолюція ПАРЄ ставить жорстку умову грузинській владі щодо запуску процесу дострокових парламентських виборів, які повинні відбутися під контролем ПАРЄ."З політичного глухого кута, коли у Грузії є провал довіри між владою та громадянським суспільством можна вийти лише через організацію нових справді демократичних парламентських виборів. Якщо ці парламентські вибори проходитимуть пуд суворим міжнародним спостереженням", — йдеться у резолюції.Варто зазначити, що 114 депутатів ПАРЄ проголосували "за", 13 — "проти" і семеро утрималися.Водночас ПАРЄ затвердила повноваження парламентської делегації Грузії на поточну сесію з обмеженими правами, але повернеться до їхнього перегляду вже у квітні. Тоді повноваження делегації повинні бути продовжені лише у разі виконання політичних вимог ПАРЄ.Як відомо, 5 грудня президент України Володимир Зеленський підписав указ, який надає силу рішенню Ради національної безпеки й оборони про санкції проти Грузії. За словами гаранта, ці санкції спрямовані проти тієї частини грузинської влади, яка здає країну російському диктаторові Володимирові Путіну. Йдеться про проти засновника партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі та ще 19 грузинських політиків та посадовців. Саломе Зурабішвілі позитивно сприйняла таке рішення Зеленського.Нагадаємо, Україна рішуче засудила силовий розгін мітингів у Грузії. Київ також відкинув спроби грузинської влади втягнути країну у внутрішньополітичні процеси.Своєю чергою 29 грудня опозиційна президентка Грузії Саломе Зурабішвілі добровільно залишила президентський палац. Водночас Михаїл Кавелашвілі склав присягу у парламенті.

Інститут Маккейна при Університеті штату Аризона оголосив колишню президентку Грузії Саломе Зурабішвілі своїм стипендіатом Кіссінджера 2025 року.Про це йдеться на сайті Інституту Маккейна. Там нагадали, що Зурабішвілі займає пост президента Грузії з 2018 року. Раніше вона була першою жінкою-міністром закордонних справ Грузії, де 2005 року вела переговори про виведення російських військових баз із Грузії. Вона також була обрана членом більшості парламенту у 2016 році. Під час свого перебування на посаді президента Зурабішвілі рішуче відстоювала шлях Грузії до інтеграції до Європейського союзу (ЄС) та НАТО та підтримувала демократичні реформи, наклавши вето на "закон про іноземних агентів" уряду "Грузинської мрії" (GD), змодельований Кремлем, та виступаючи проти авторитарного повороту партії. "Зурабішвілі оголосила недавні парламентські вибори в жовтні 2024 року нелегітимними через широкомасштабне залякування та маніпуляції з боку GD і підтримала опозиційні партії, які відмовилися від своїх мандатів. Після заяви GD про зупинення процесу вступу країни до ЄС грузинський народ вийшов на вулиці у масштабних протестах по всій країні. Вони зіткнулися з насильством та арештами. Зурабішвілі висловила підтримку демократичному руху у своїй країні та приєдналася до протестного руху", — йдеться у заяві Інституту. У заяві зазначається, що згідно з конституційними змінами, наступний президент Грузії мав бути обраний у 2024 році колегією виборників, що складається з місцевих чиновників та парламенту. 14 грудня парламент, який був незаконно скликаний через нерозкриті справи про фальсифікацію виборів та неотримання президентської підтримки, взяв участь у виборах нового президента, футболіста Михаїла Кавелашвілі, сумно відомого своєю антизахідною риторикою. Він обійняв посаду 29 грудня. Активісти демократії оголосили цей процес незаконним та продовжили протестувати. "Зурабішвілі відмовилася піти у відставку, описуючи незаконне захоплення своєї країни. Як Маккейн та Кісінджер, вона уособлює стійку державну мудрість та захист демократичних цінностей своєї країни. Сенатор Маккейн солідарний із грузинами проти вторгнення Росії у 2008 році; як стипендіат Кісінджера, Зурабішвілі продовжить традицію принципового, стратегічного лідерства на одному з найважливіших демократичних полів битви у світі", — наголошується на сайті Інституту. Там наголосили, що бувши стипендіатом Фонду Кісінджера Інституту Маккейна, Зурабішвілі використовуватиме свій великий дипломатичний, лідерський та політичний досвід для просування своєї країни до нових виборів та демократичного шляху розвитку. "Президент Зурабішвілі уособлює політичну мужність та ідеали державного управління стипендії Кісінджера", — сказала виконавчий директор Інституту Маккейна д-р Евелін Фаркас. "Вона продемонструвала демократичну силу та рішучий захист демократичного місця своєї країни в Європі перед жорстокими репресіями та автократичним захопленням. Як стипендіат Інституту Маккейна 2025 року зі стипендії Кісінджера, вона може продовжити очолювати зусилля щодо повернення Грузії на демократичний шлях".Реакція Саломе Зурабішвілі Колишня президентка Грузії заявила, що це велика честь — отримати стипендію Кісінджера. "За часів боротьби між автократіями та демократіями вкрай важливо, щоб ми підтримували демократичних діячів, які б'ються на передовій, і Грузія уособлює цю боротьбу, яку сенатор Джон Маккейн захищав усе своє життя", — додала вона.Як відомо, 5 грудня президент України Володимир Зеленський підписав указ, який надає силу рішенню Ради національної безпеки й оборони про санкції проти Грузії. За словами гаранта, ці санкції спрямовані проти тієї частини грузинської влади, яка здає країну російському диктаторові Володимирові Путіну. Йдеться про проти засновника партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі та ще 19 грузинських політиків та посадовців. Саломе Зурабішвілі позитивно сприйняла таке рішення Зеленського.Нагадаємо, Україна рішуче засудила силовий розгін мітингів у Грузії. Київ також відкинув спроби грузинської влади втягнути країну у внутрішньополітичні процеси.Своєю чергою 29 грудня опозиційна президентка Грузії Саломе Зурабішвілі добровільно залишила президентський палац. Водночас Михаїл Кавелашвілі склав присягу у парламенті.