# Литва

У середу, 13 травня, президент Володимир Зеленський провів зустріч зі своїм литовським колегою Гітанасом Наусєдою, під час якої лідери підписали угоду про співробітництво в галузі оборонної експертизи та оборонної промисловості у форматі Drone Deal.Про це повідомила пресслужба Офісу президента."Угода має посилити обидві країни в захисті, і важливо, що вона побудована на принципі взаємності: Україна підтримує партнерів, які реально та відчутно підтримують наш захист. Цей документ відкриває нові можливості для співвиробництва оборонної продукції, передачі технологій, спільних виробництв між українськими та литовськими компаніями", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що Україна та Литва розвиватимуть оборонно-промислову й технологічну співпрацю, включно з напрямами протиповітряної та протиракетної оборони, безпілотних систем. Зокрема, йдеться і про перспективу локалізації в Литві виробництва далекобійних ударних, морських, перехоплювальних і бомбардувальних безпілотників у найкоротші строки."Володимир Зеленський наголосив, що Україна готова ділитися своїм досвідом у побудові системи ППО, боротьбі з БпЛА та застосуванні дронів. Українська військова експертна команда працюватиме в Литві над створенням необхідних безпекових спроможностей, передусім для захисту від сучасних загроз, посилення безпеки обох держав і всього регіону", — зазначили в ОП.До того ж лідери також обговорили потенційні загрози з боку Білорусі та рух України до повноправного членства у Євросоюзі. Зеленський зауважив, що Київ розраховує і на вагомі результати під час головування Литви в Раді Європейського Союзу в першій половині 2027 року.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський інформував про зустріч представників України та європейських держав на рівні радників з питань національної безпеки. Поступово просувається тема виробництва антибалістики у Європі. На його переконання, варто це зробити, і зараз усі зацікавлені сторони ближче до результату, ніж будь-коли..

Керівник Офісу президента України Кирило Буданов у Вільнюсі передав родичам литовського режисера Мантаса Кведаравічюса орден князя Ярослава Мудрого V ступеня, яким його нагородив президент України посмертно.Про це Кирило Буданов повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Україна цінує внесок кожного, хто допомагає боротися за правду. У Вільнюсі мав честь передати орден князя Ярослава Мудрого V ступеня рідним литовського режисера Мантаса Кведаравічюса, яким його нагородив президент України посмертно. Подякував батькам Мантаса за мужність і відданість ідеалам правди", — наголосив він.За його словами, свій перший фільм про Маріуполь і війну на Сході України Мантас Кведаравічюс зняв ще 2016 року. Прем’єра стрічки відбулася на Берлінському міжнародному кінофестивалі, картина зібрала чимало нагород."У перші дні повномасштабної агресії режисер знову повернувся до Маріуполя. Він близько місяця знімав життя маріупольців в умовах облоги та постійних боїв", — акцентував очільник президентського офісу.Він констатував, що наприкінці березня 2022 року Мантас Кведаравічюс потрапив до рук російських військових."Вони закатували режисера, але не змогли вбити правду, яку він встиг зафільмувати. Завдяки мужності його нареченої врятовані кадри стали стрічкою "Маріуполіс 2", яку побачив увесь світ", — підсумував Кирило Буданов.Нагадаємо, що у квітні минулого року тіло відомої журналістки Вікторії Рощиної повернули в Україну. Це відбулося в межах лютневої репатріації. Раніше її закатували в російському полоні. Медійниця зникла 3 серпня 2023 року з окупованої Росією території, звідки вела репортаж. Пізніше СБУ підтвердила, що журналістку захопили в полон росіянами. Про смерть Рощиної стало відомо 10 жовтня 2024 року..

Москва продовжує активно формувати передумови для потенційної військової ескалації проти держав Балтійського регіону та Польщі. Російське керівництво використовує маніпулятивну риторику для виправдання своїх майбутніх агресивних дій, виставляючи НАТО стороною, що провокує конфлікт.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Звинувачення на адресу Литви та НАТОЯк зазначають аналітики, Росія перейшла до відкритих звинувачень сусідніх держав у мілітаризації. Зокрема, 23 квітня Рада Безпеки Росії назвала дії литовської влади спробою створити "осередок напруженості" неподалік Калінінградської області.Того ж дня заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко в інтерв'ю державному агентству "РИА Новости" заявив, що маневри Об’єднаних експедиційних сил Альянсу нібито спрямовані на "відпрацювання сценаріїв морської блокади та захоплення Калінінградської області". Окрім цього, він звинуватив блок у цілеспрямованому "посиленні конфронтації" з Росією.Калінінград як інструмент маніпуляційАналітики зазначають, що такі заяви є частиною масштабної когнітивної війни Кремля. Росія намагається представити НАТО як агресора, аби відвернути увагу від власної повномасштабної війни в Україні та виправдати можливу інтервенцію в майбутньому.Москва розглядає контроль над Калінінградським ексклавом як стратегічний важіль. Саме захистом цього регіону Кремль планує пояснювати ймовірні удари по Польщі чи країнах Балтії, створюючи тривалі інформаційні умови для легітимізації своєї агресивної політики в очах внутрішнього та зовнішнього споживача.Нагадаємо, раніше керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони Андрій Коваленко заявив, що у країни-агресорки Росії наразі є мінімум три сценарії щодо війни в Україні. Один з них передбачає спробу поступового замороження протистояння..

У четвер, 23 квітня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із литовським колегою Гітанасом Наусєдою, під час якої обговорили можливості подальшу співпрацю в оборонному виробництві, зокрема, у форматі Drone Deal.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Досвід України в побудові системи захисту життів треба масштабувати на всю Європу, і ми готові до такого партнерства", — зазначив він.За його словами, Україна розраховує й на якнайшвидше відкриття переговорних кластерів для вступу до Євросоюзу."Говорили про це з Гітанасом. У першій половині 2027 року Литва головуватиме в Раді Євросоюзу, і ми очікуємо на відповідну підтримку в усіх питаннях, що стосуються нашого повноправного членства", — акцентував український президент.Він подякував Гітанасу Наусєді за зустріч, за послідовну допомогу, підтримку програми PURL і готовність співпрацювати в межах програми SAFE."Важливим є і сьогоднішнє рішення щодо розблокування кредиту на 90 мільярдів євро", — підсумував Володимир Зеленський.Як відомо, також сьогодні президент України Володимир Зеленський під час візиту на Кіпр провів перемовини з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і головою Європейської ради Антоніу Коштою.Нагадаємо, що Франція та Німеччина пропонують надати Україні "символічне членство" в Європейському Союзі. Йдеться, зокрема, про відсутність доступу до ухвалення рішень і бюджету. Однак Володимир Зеленський висловився проти такої ідеї..

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо поскаржився, що Литва та Латвія не пропустять його літак через їхній повітряний простір. Він знову хоче потрапити на військовий парад у Москві 9 травня.Цієї теми Роберт Фіцо торкнувся у відеозверненні, яке опубліковано на його сторінці у Facebook.Як відомо, в травні в Москві відбудеться відзначення "Дня перемоги". Фіцо заявив, що дві європейські країни вже оголосили, що не пропустять його літак через їхній повітряний простір."Литва та Латвія вже оголосили, що не дозволять нам пролітати над їхньою територією під час польоту до Москви. Чому? Держави-члени Європейського Союзу не дозволяють прем’єр-міністру іншої держави-члена Європейського Союзу літати на ці території", — зауважив він.До речі, словацький прем’єр-міністр до Москви в ці ж терміни літав і рік тому, попри заклики європейських чиновників, зокрема, очільниці зовнішньої політики ЄС Каї Каллас, бойкотувати захід."Я впевнений, що знайду інший маршрут, так само як минулого року, коли Естонія зірвала наші плани", — запевнив Фіцо.Раніше прем’єр-міністр Словаччини неодноразово заявляв, що вважає своїм "особистим обовʼязком" їздити в Москву на 9 травня. Минулого року Роберт Фіцо та президент Сербії Александар Вучич стали єдиними гостями Володимира Путіна з Європи на рівні лідерів держав на урочистостях у столиці Росії.Як відомо, наприкінці березня Роберт Фіцо заявив про готовність заблокувати 20 пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії.Нагадаємо, що у Словаччині правоохоронці відкрили кримінальне провадження проти прем’єр-міністра Роберта Фіцо. Розслідування ведеться у справі про державну зраду та низку інших злочинів..

Україна розширює міжнародну співпрацю у сфері культури, домовившись про нові проєкти підтримки з низкою країн Європейського Союзу. Про це повідомили під час Міжнародної конференції "Співпраця заради стійкості", що відбулася у Львові.У переговорах брали участь представники України та урядів європейських держав, зокрема Нідерландів, Швеції, Фінляндії та Литви, передає Міністерство культури України.Фінансова підтримка від НідерландівНідерланди оголосили про виділення одного мільйона євро на підтримку українського культурного сектору через Український фонд культурної спадщини. Українська сторона наголошує, що ці кошти спрямовуватимуться на відновлення об’єктів культурної спадщини, які постраждали внаслідок російської агресії, а також на збереження національної ідентичності."Унаслідок російської агресії культурна спадщина України зазнала значних руйнувань. Водночас ми продовжуємо відновлювати та зберігати нашу спадщину, адже це питання національної ідентичності та історичної пам’яті. Підтримка міжнародних партнерів у цьому процесі є надзвичайно важливою", — зазначила Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна.Співпраця зі ШвецієюПід час зустрічі зі Швецією сторони підтвердили наміри розвивати стратегічне партнерство у сфері захисту та відновлення культурної спадщини.Окрему увагу приділили підготовці до Конференції з відновлення України (URC2026), де культурна частина має стати одним із пріоритетних напрямів.Плани з ФінляндієюЗ Фінляндією обговорили практичні проєкти співпраці, серед яких:відновлення пошкоджених культурних об’єктів;створення сховищ для збереження цінностей;цифровізація та каталогізація культурної спадщини.Фінська сторона позитивно оцінила роботу Українського фонду культурної спадщини та підтримала подальший розвиток співпраці.Поглиблення взаємодії з ЛитвоюЛитва підтвердила готовність посилювати партнерство у сфері культури. Серед ключових напрямів:збереження музейних фондів;евакуація культурних цінностей;страхування та безпека транспортування;професійні обміни між інституціями.Також обговорюється координація дій у межах Альянсу культурної стійкості та підготовка до спільних європейських ініціатив.Учасники переговорів наголошують, що збереження культури під час війни є не лише гуманітарним завданням, а й частиною національної безпеки та майбутнього відновлення країни.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що у 2026 році в межах державної програми підтримки перекладів української літератури Міністерство культури України та Український інститут книги підтримають видання 100 українських книжок, які вийдуть у перекладах 30 мовами світу..

Прем'єр-міністерка Литви Інга Ругінене заявила, що Росія не перенаправляє навмисно українські дрони на країни Балтії. Раніше таку інформацію оприлюднив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга з посиланням на українську розвідку.Заяву Інги Ругінене цитує литовське видання Delfi. Там зазначила, що після того, як українська розвідка повідомила про наявні дані, які свідчать нібито про те, що Росія навмисно спрямовує безпілотники у бік країн Балтії та Фінляндії, прем'єр-міністерка спростувала цю інформацію.За її словами, безпілотник, який залетів до Литви, виявився ненавмисним інцидентом."Я справді повинна спростувати цю інформацію. На теперішній момент, за винятком одного безпілотника, що збився з курсу, Литва не зафіксувала жодного безпілотника, що перетинає територію Литви", — зауважила вона.Вона висловила впевненість, що це український безпілотник, що збився з курсу. Про це Інга Ругінене журналістам у приміщенні уряду."Я не підтверджую це. Перестаньмо слухати різні плітки, слухаймо те, що кажуть наші служби", — наголосила вона.Прем’єр-міністерка запевнила, що литовські служби дуже чітко висловилися з приводу цього інциденту."Безпілотник збився з курсу внаслідок ненавмисного інциденту, і ця інформація правильна", — акцентувала вона.Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ має у своєму розпорядженні розвідувальні дані, що вказують на те, що Росія свідомо направляє безпілотники у бік країн Балтії та Фінляндії з метою використання подібних інцидентів в інформаційних операціях.Нагадаємо, ще до цього Андрій Сибіга заявляв, що Україна продовжить масштабувати свою кампанію глибоких ударів по легітимних цілях на території Росії. Їх масштаб, інтенсивність і вплив лише зростатимуть..

Україна офіційно попросила вибачення в мешканців країн Балтії у зв’язку з інцидентами минулого тижня. Тоді українські безпілотники залетіли на території трьох країн — Литви, Латвії й Естонії.Про це повідомило видання Delfi з посилання на коментар речника МЗС України Георгія Тихого."Україна не спрямовувала та не могла би спрямувати дрони в бік країн Балтії", — наголоси він.Речник додав, що Україна перебуває в постійному контакті зі своїми друзями з країн Балтії — Естонії, Латвії та Литви — щодо інцидентів, пов'язаних із падінням безпілотників на їхню територію.Обставини цих інцидентів протягом деякого часу розслідували. Українська сторона проаналізувала обставини інцидентів."Ми дійшли висновку, що в деяких випадках відхилення від курсу викликані російськими системами радіоелектронної боротьби", — пояснив Тихий.Україна офіційно попросила вибачення в мешканців країн Балтії у зв'язку з цими інцидентами."Ми щиро перепрошуємо наших друзів в Естонії, Латвії та Литві за ці події. Запевняю вас, що ми та наші балтійські союзники поділяємо переконання, що в цих інцидентів і загроз, з якими стикаються всі наші країни, є одна причина: російська агресія проти України", — наголосив Георгій Тихий.Під час серії ударів України по російських портах навколо Санкт-Петербурга минулого тижня декілька безпілотників "заблукали" на територію країн Балтії, два розбилися в Латвії й Естонії. Перед тим дрон розбився у Литві.Учора безпілотники, щонайменше один з яких був українським, порушили повітряний простір на південному сході Фінляндії. В МЗС заявили, що попросили вибачення в фінської сторони через інцидент.Нагадаємо, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський сьогодні розповів, що українські військові роблять висновки з останніх масованих атак ворожих "шахедів". Окупанти змінюють тактику — Україна у відповідь адаптує свої дії та напрацьовує нові ефективні способи протидії ударним дронам..

У понеділок у Варенському районі Литви розбився безпілотник, який вибухнув після падіння. Міністр національної оборони Литви Робертас Каунас повідомив, що дрон, найімовірніше, був українським і міг загубитися через вплив радіоелектронної боротьби.Про це пише LRT.За словами Каунаса, БпЛА, ймовірно, мав на меті атакувати порт Приморськ у РФ, але через низький політ його не виявили литовські радари. Інцидент ще розслідують, проте в Литві заявили, що додаткові радари для виявлення дронів, що низько літають, країна отримає не раніше 2026-2028 років.Реакція влади Литви на інцидентЛідер керівної соціал-демократичної партії Литви Міндаугас Сінкявічюс висловив незадоволення реакціями на інциденти такого характеру та закликав пришвидшити впровадження необхідних технологій. Він зазначив, що ситуація неприємна як для політика, так і для звичайного громадянина.Представники литовського відомства оборони пояснили, що країна наразі не має технічних можливостей виявляти об’єктів, що низько літає, але обладнання для цього країна придбає в найближчі роки. Міністр Каунас також повідомив, що під час свого візиту до України обговорить ситуацію і можливості впровадження українських технологій радіоелектронної боротьби для уникнення подібних випадків у майбутньому.Нагадаємо, вночі 24 березня російські загарбники випустили по Україні майже 400 дронів та десятки ракет. Володимир Зеленський відреагував на обстріл та показав моторошні фото.Додамо, українська влада розпочала підготовку довгострокового плану роботи парламенту на випадок, якщо війна триватиме "ще три роки"..

Президент Литви Гітанас Науседа під час зустрічі у Вільнюсі заявив, що вступ України та Молдови до Європейського Союзу до 2030 року є стратегічною метою його країни. Сторони обговорили конкретні терміни підписання угод та необхідні реформи для пришвидшення євроінтеграції.Про це йдеться у матеріалі LRT після зустрічі Науседи з президенткою Молдови Маєю Санду у Вільнюсі.Реальна дата для розширення ЄСНауседа наголосив, що членство Молдови та України в Європейському Союзі не пізніше 2030 року є пріоритетом для литовської політики. За його словами, такий часовий орієнтир є цілком обґрунтованим і базується на реалістичних можливостях держав-кандидатів. Науседа також зауважив, що цей термін стосується не лише східних партнерів, а й інших країн, зокрема Чорногорії, Албанії та держав Західних Балкан."Ми завжди виступали за те, що амбітна дата є дуже важливим елементом політичного процесу", — зазначив литовський лідер.Придністров'я та російський впливПрезидентка Молдови Мая Санду підтвердила прихильність Кишинева до встановлених термінів. Вона вважає цілком реальним підписання договору про вступ до 2028 року, щоб до 2030-го стати повноправним членом блоку. Однак ключовим питанням залишається безпека. за її словами: найбільшою перешкодою для реінтеграції та стабільного руху в ЄС є незаконно розміщені російські війська в Придністров'ї."Як тільки ми знайдемо розв'язання цієї проблеми, решта процесу піде набагато швидше", — заявила Санду.Окрім військової загрози, країна стикається з інтенсивними інформаційними атаками з боку РФ. Литовські команди з кібербезпеки та стратегічних комунікацій вже працюють у Молдові, допомагаючи протистояти дезінформації перед майбутніми парламентськими виборами.Судова реформа як перепусткаНауседа високо оцінив прогрес Молдови у виконанні звітів ЄС, де країна була визнана однією з найкращих серед кандидатів за темпами реформ. Водночас він закликав не збавляти обертів у критично важливих сферах. За його словами, фокус на фундаментальних питаннях, зокрема на судовій реформі та боротьбі з корупцією, залишається вирішальним для успіху переговорів. Литовський лідер також додав, що буде лише радий, якщо процес вдасться скоротити: "Країни мають отримувати винагороду відповідно до їхнього прогресу у впровадженні реформ".Нагадаємо, раніше єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила, що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Під час перемовин у Вільнюсі з литовським і польським колегами Гітанасом Науседою і Каролем Навроцьким було розглянуто три головні теми. Зокрема, зміцнення протиповітряної оборони, підтримка енергетики та вступ України до Європейського Союзу.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час пресконференції."Ми сьогодні говорили про енергетику в Україні, як непросто нашим людям, ми говорили, як ще підтримати українців. Також говорили про ППО, протиповітряну оборону, яким чином ми можемо посилити Україну. Ми домовилися з Каролем і з Гітанасом, що наші команди будуть працювати і далі щодо питань програми SAFE, програми PURL. Це дуже важливі програми, які, дійсно нам допомагають", — сказав Зеленський.За словами гаранта, наразі енергетичне обладнання та інша допомога, яка надходить від європейських партнерів, має велике значення для України на тлі постійних масованих атак країни-агресорки Росії. До того ж не менш важливим є й функціонування програми PURL, яка зміцнює українську обороноздатність."Програма PURL вже показує свою ефективність. Завдяки цій програмі наші європейські партнери можуть закуповувати ракети для ППО, для нас це дуже важливо. SAFE — нова програма Європи, яка потребує принципових рішень. На мою думку, повинен бути чіткий відсоток (з цієї програми — ред.) на співпрацю, на копродакшн з Україною, тоді буде результат, швидкий результат", — зазначив Зеленський.Ще однією важливою темою перемовин була євроінтеграція України. Як відзначив очільник держави, на сьогодні членство України в ЄС є економічною гарантією безпеки."Ми технічно готові відкрити всі кластери вже у 2026 році. Я вважаю, що повна готовність України до членства в Європейському Союзі буде у 2027-му. Дуже важливо зафіксувати конкретну дату вступу в договорі про завершення війни, щоб жодна зі сторін не могла повертатися до блокування України в майбутньому. Європейські гарантії безпеки це передбачають", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, 24 січня завершився перший за тривалий час раунд дводенних тристоронніх зустрічей за участю України, США та Російської Федерації. Президент Володимир Зеленський повідомив про конструктивний характер діалогу та можливість проведення наступного етапу переговорів уже наступного тижня.За підсумками першого дня аналітики агенції Reuters зробили висновок, що перемовини відбуваються без особливого прогресу. Розмова тривала на тлі тиску від США на Київ щодо мирної угоди.Своєю чергою, секретар РНБО Рустем Умєров повідомляв про проведення важливих консультацій в Абу-Дабі, присвячених параметрам закінчення російської війни та логіці подальшого переговорного процесу..

У неділю, 25 січня, під час візиту до Вільнюса президент України Володимир Зеленський зустрівся зі своїм литовським колегою Гітанасом Науседою. Передусім говорили про підтримку української енергосистеми.Про це повідомив Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Росія щоденно атакує нашу енергетику. Поінформував Гітанаса про це, а також про потреби України для енергетичної стійкості та зміцнення ППО. Дякую за підтримку", — зазначив він.За його словами, Литва вже ухвалила рішення допомогти українським містам і громадам та передати майже сотню генераторів."Окремо говорили про військову співпрацю, спільні оборонні проєкти та пропозиції Литви відкрити експортну платформу зброї у Вільнюсі", — зауважив український президент.Він додав, що серед тем розмови президентів також була підтримка ініціативи PURL і співпрацю в межах програми SAFE."Наша дипломатія теж серед найважливіших питань перемовин. Поділився свіжими деталями дипломатичної роботи заради миру", — акцентував президент України.Він конкретизував, що йшлося про зустрічі в Абу-Дабі української, американської та російської делегацій. Науседа дізнався деталі результатів перемовин."Україна, як і завжди, робить усе можливе зі свого боку для закінчення війни", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні американське видання Axios повідомило, що переговори 23-24 січня в Абу-Дабі стали важливим кроком на шляху до переходу до наступного етапу перемовин. Це може наблизити зустріч президентів України та Росії Володимира Зеленського та Володимира Путіна..

У неділю, 25 січня, президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська прибули до Вільнюса. Вони візьмуть участь у заходах до річниці Січневого повстання.Про це повідомив журналістам речник українського президента Сергій Никифоров.За його словами, під час візиту у Володимира Зеленського заплановано зустріч із президентами Литви та Польщі у форматі Люблінського трикутника.Аналітики зазначили, що майбутня тристороння зустріч стане можливістю для ґрунтовного та відповідального діалогу, спрямованого на зміцнення безпеки в Центрально-Східній Європі.Учора речник польського президента Рафал Лешкевич, що Кароль Навроцький і Володимир Зеленський обговорять у Вільнюсі важливі політичні питання, зокрема, умови миру в Україні.За його словами, зустріч трьох президентів відбудеться, зокрема, під час меси у Вільнюському архікатедральному соборі."Це є об’єднувальним елементом: спільна історія боротьби проти царської Росії зараз перегукується з боротьбою українців проти Російської Федерації. Саме ця історична паралель створює платформу для дискусій", — наголосив Лешкевич.Речник додав, що президенти зустрічаються не лише для участі в урочистостях, а й для обговорення важливих політичних питань. За його словами, під час візиту "буде момент, коли президент Навроцький поговорить з президентом Зеленським".Нагадаємо, сьогодні американське видання Axios повідомило, що переговори 23-24 січня в Абу-Дабі стали важливим кроком на шляху до переходу до наступного етапу перемовин. Це може наблизити зустріч президентів України та Росії Володимира Зеленського та Володимира Путіна..

Президент Польщі Кароль Навроцький під час недільного візиту до Литви зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським. Лідери разом із президентом Литви Гітанасом Науседою візьмуть участь у відзначенні 163 річниці Січневого повстання у Вільнюсі, а також обговорять важливі політичні питання, зокрема, умови миру в Україні.Про це повідомив речник польського президента Рафал Лешкевич, якого цитує "Польське радіо". За його словами, зустріч трьох президентів відбудеться, зокрема, під час меси у Вільнюському архікатедральному соборі."Це є об’єднувальним елементом: спільна історія боротьби проти царської Росії зараз перегукується з боротьбою українців проти Російської Федерації. Саме ця історична паралель створює платформу для дискусій", — наголосив Лешкевич.Речник додав, що президенти зустрічаються не лише для участі в урочистостях, а й для обговорення важливих політичних питань. За його словами, під час візиту "буде момент, коли президент Навроцький поговорить з президентом Зеленським".На запитання, чи обговорюватимуть умови миру в Україні, Лешкевич наголосив, що їх мають визначити самі українці, тож не варто нав’язувати."Президент Навроцький вважає, що умови миру мають бути розроблені шляхом переговорів, у яких бере участь президент США Дональд Трамп, але остаточні умови мають ухвалювати українці", — акцентував Рафал Лешкевич.Навроцький, який цього тижня відвідував Всесвітній економічний форум у Давосі, особисто теж анонсував зустріч із Зеленським.Раніше Зеленський і Навроцький вже зустрічалися під час грудневого візиту польського президента до Варшави, де Навроцький наголошував на єдності Польщі, України та країн регіону в питаннях стратегічної безпеки.Нагадаємо, 20 грудня президент України Володимир Зеленський заявив, що його візит до Польщі був продуктивним, а перемовини з польським лідером Каролем Навроцьким виявилися предметними та відвертими..

Уряд Литви готовий надати нову допомогу Україні у сфері енергетики. Зокрема, надійде обладнання для розв’язання проблем у регіонах, де зафіксовано найкритичнішу ситуацію з постачанням електроенергії.Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Він наголосив, що провів предметну телефонну розмову з міністром енергетики Литви Жигімантасом Вайчюнасом."Подякував за допомогу, яку Литва надала Україні. За час повномасштабного вторгнення ми отримали комплекти обладнання ТЕЦ та АЕС, що допомогло провести аварійні ремонти в декількох регіонах України", — зазначив український міністр.Він додав, що, крім того, Україна отримала від литовських друзів уже понад дві тисячі сонячних панелей, різне обладнання та техніку. До того ж Литва внесла 5,7 мільйона євро у Фонд підтримки енергетики України."Поінформував колегу про ситуацію в українській енергетиці, про злочини Путіна проти людяності", — розповів віцепрем’єр-міністр.Він констатував, що в Україні не залишилося жодної електростанції, яка не зазнала російських ударів. Українські енергетики продовжують цілодобово ремонтувати й повертати електрику людям."Литва готує найближчими днями урядове рішення про виділення додаткової енергетичної допомоги. Зокрема, обладнання для генерації електроенергії для розв'язання проблем у Києві та найбільш критичних регіонах. Щиро вдячні за всю підтримку!" — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, наприкінці грудня минулого року Міністерство енергетики України повідомляло, що Єврокомісія успішно реалізувала масштабний логістичний проєкт, забезпечивши доставлення в Україну повного комплекту обладнання для теплової електростанції. Устаткування надала Литва та допомагає відновлювати енергомережу в регіонах, що найбільше постраждали від російського терору..