# Литва

Україна розширює міжнародну співпрацю у сфері культури, домовившись про нові проєкти підтримки з низкою країн Європейського Союзу. Про це повідомили під час Міжнародної конференції "Співпраця заради стійкості", що відбулася у Львові.У переговорах брали участь представники України та урядів європейських держав, зокрема Нідерландів, Швеції, Фінляндії та Литви, передає Міністерство культури України.Фінансова підтримка від НідерландівНідерланди оголосили про виділення одного мільйона євро на підтримку українського культурного сектору через Український фонд культурної спадщини. Українська сторона наголошує, що ці кошти спрямовуватимуться на відновлення об’єктів культурної спадщини, які постраждали внаслідок російської агресії, а також на збереження національної ідентичності."Унаслідок російської агресії культурна спадщина України зазнала значних руйнувань. Водночас ми продовжуємо відновлювати та зберігати нашу спадщину, адже це питання національної ідентичності та історичної пам’яті. Підтримка міжнародних партнерів у цьому процесі є надзвичайно важливою", — зазначила Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна.Співпраця зі ШвецієюПід час зустрічі зі Швецією сторони підтвердили наміри розвивати стратегічне партнерство у сфері захисту та відновлення культурної спадщини.Окрему увагу приділили підготовці до Конференції з відновлення України (URC2026), де культурна частина має стати одним із пріоритетних напрямів.Плани з ФінляндієюЗ Фінляндією обговорили практичні проєкти співпраці, серед яких:відновлення пошкоджених культурних об’єктів;створення сховищ для збереження цінностей;цифровізація та каталогізація культурної спадщини.Фінська сторона позитивно оцінила роботу Українського фонду культурної спадщини та підтримала подальший розвиток співпраці.Поглиблення взаємодії з ЛитвоюЛитва підтвердила готовність посилювати партнерство у сфері культури. Серед ключових напрямів:збереження музейних фондів;евакуація культурних цінностей;страхування та безпека транспортування;професійні обміни між інституціями.Також обговорюється координація дій у межах Альянсу культурної стійкості та підготовка до спільних європейських ініціатив.Учасники переговорів наголошують, що збереження культури під час війни є не лише гуманітарним завданням, а й частиною національної безпеки та майбутнього відновлення країни.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що у 2026 році в межах державної програми підтримки перекладів української літератури Міністерство культури України та Український інститут книги підтримають видання 100 українських книжок, які вийдуть у перекладах 30 мовами світу..

Прем'єр-міністерка Литви Інга Ругінене заявила, що Росія не перенаправляє навмисно українські дрони на країни Балтії. Раніше таку інформацію оприлюднив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга з посиланням на українську розвідку.Заяву Інги Ругінене цитує литовське видання Delfi. Там зазначила, що після того, як українська розвідка повідомила про наявні дані, які свідчать нібито про те, що Росія навмисно спрямовує безпілотники у бік країн Балтії та Фінляндії, прем'єр-міністерка спростувала цю інформацію.За її словами, безпілотник, який залетів до Литви, виявився ненавмисним інцидентом."Я справді повинна спростувати цю інформацію. На теперішній момент, за винятком одного безпілотника, що збився з курсу, Литва не зафіксувала жодного безпілотника, що перетинає територію Литви", — зауважила вона.Вона висловила впевненість, що це український безпілотник, що збився з курсу. Про це Інга Ругінене журналістам у приміщенні уряду."Я не підтверджую це. Перестаньмо слухати різні плітки, слухаймо те, що кажуть наші служби", — наголосила вона.Прем’єр-міністерка запевнила, що литовські служби дуже чітко висловилися з приводу цього інциденту."Безпілотник збився з курсу внаслідок ненавмисного інциденту, і ця інформація правильна", — акцентувала вона.Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ має у своєму розпорядженні розвідувальні дані, що вказують на те, що Росія свідомо направляє безпілотники у бік країн Балтії та Фінляндії з метою використання подібних інцидентів в інформаційних операціях.Нагадаємо, ще до цього Андрій Сибіга заявляв, що Україна продовжить масштабувати свою кампанію глибоких ударів по легітимних цілях на території Росії. Їх масштаб, інтенсивність і вплив лише зростатимуть..

Україна офіційно попросила вибачення в мешканців країн Балтії у зв’язку з інцидентами минулого тижня. Тоді українські безпілотники залетіли на території трьох країн — Литви, Латвії й Естонії.Про це повідомило видання Delfi з посилання на коментар речника МЗС України Георгія Тихого."Україна не спрямовувала та не могла би спрямувати дрони в бік країн Балтії", — наголоси він.Речник додав, що Україна перебуває в постійному контакті зі своїми друзями з країн Балтії — Естонії, Латвії та Литви — щодо інцидентів, пов'язаних із падінням безпілотників на їхню територію.Обставини цих інцидентів протягом деякого часу розслідували. Українська сторона проаналізувала обставини інцидентів."Ми дійшли висновку, що в деяких випадках відхилення від курсу викликані російськими системами радіоелектронної боротьби", — пояснив Тихий.Україна офіційно попросила вибачення в мешканців країн Балтії у зв'язку з цими інцидентами."Ми щиро перепрошуємо наших друзів в Естонії, Латвії та Литві за ці події. Запевняю вас, що ми та наші балтійські союзники поділяємо переконання, що в цих інцидентів і загроз, з якими стикаються всі наші країни, є одна причина: російська агресія проти України", — наголосив Георгій Тихий.Під час серії ударів України по російських портах навколо Санкт-Петербурга минулого тижня декілька безпілотників "заблукали" на територію країн Балтії, два розбилися в Латвії й Естонії. Перед тим дрон розбився у Литві.Учора безпілотники, щонайменше один з яких був українським, порушили повітряний простір на південному сході Фінляндії. В МЗС заявили, що попросили вибачення в фінської сторони через інцидент.Нагадаємо, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський сьогодні розповів, що українські військові роблять висновки з останніх масованих атак ворожих "шахедів". Окупанти змінюють тактику — Україна у відповідь адаптує свої дії та напрацьовує нові ефективні способи протидії ударним дронам..

У понеділок у Варенському районі Литви розбився безпілотник, який вибухнув після падіння. Міністр національної оборони Литви Робертас Каунас повідомив, що дрон, найімовірніше, був українським і міг загубитися через вплив радіоелектронної боротьби.Про це пише LRT.За словами Каунаса, БпЛА, ймовірно, мав на меті атакувати порт Приморськ у РФ, але через низький політ його не виявили литовські радари. Інцидент ще розслідують, проте в Литві заявили, що додаткові радари для виявлення дронів, що низько літають, країна отримає не раніше 2026-2028 років.Реакція влади Литви на інцидентЛідер керівної соціал-демократичної партії Литви Міндаугас Сінкявічюс висловив незадоволення реакціями на інциденти такого характеру та закликав пришвидшити впровадження необхідних технологій. Він зазначив, що ситуація неприємна як для політика, так і для звичайного громадянина.Представники литовського відомства оборони пояснили, що країна наразі не має технічних можливостей виявляти об’єктів, що низько літає, але обладнання для цього країна придбає в найближчі роки. Міністр Каунас також повідомив, що під час свого візиту до України обговорить ситуацію і можливості впровадження українських технологій радіоелектронної боротьби для уникнення подібних випадків у майбутньому.Нагадаємо, вночі 24 березня російські загарбники випустили по Україні майже 400 дронів та десятки ракет. Володимир Зеленський відреагував на обстріл та показав моторошні фото.Додамо, українська влада розпочала підготовку довгострокового плану роботи парламенту на випадок, якщо війна триватиме "ще три роки"..

Президент Литви Гітанас Науседа під час зустрічі у Вільнюсі заявив, що вступ України та Молдови до Європейського Союзу до 2030 року є стратегічною метою його країни. Сторони обговорили конкретні терміни підписання угод та необхідні реформи для пришвидшення євроінтеграції.Про це йдеться у матеріалі LRT після зустрічі Науседи з президенткою Молдови Маєю Санду у Вільнюсі.Реальна дата для розширення ЄСНауседа наголосив, що членство Молдови та України в Європейському Союзі не пізніше 2030 року є пріоритетом для литовської політики. За його словами, такий часовий орієнтир є цілком обґрунтованим і базується на реалістичних можливостях держав-кандидатів. Науседа також зауважив, що цей термін стосується не лише східних партнерів, а й інших країн, зокрема Чорногорії, Албанії та держав Західних Балкан."Ми завжди виступали за те, що амбітна дата є дуже важливим елементом політичного процесу", — зазначив литовський лідер.Придністров'я та російський впливПрезидентка Молдови Мая Санду підтвердила прихильність Кишинева до встановлених термінів. Вона вважає цілком реальним підписання договору про вступ до 2028 року, щоб до 2030-го стати повноправним членом блоку. Однак ключовим питанням залишається безпека. за її словами: найбільшою перешкодою для реінтеграції та стабільного руху в ЄС є незаконно розміщені російські війська в Придністров'ї."Як тільки ми знайдемо розв'язання цієї проблеми, решта процесу піде набагато швидше", — заявила Санду.Окрім військової загрози, країна стикається з інтенсивними інформаційними атаками з боку РФ. Литовські команди з кібербезпеки та стратегічних комунікацій вже працюють у Молдові, допомагаючи протистояти дезінформації перед майбутніми парламентськими виборами.Судова реформа як перепусткаНауседа високо оцінив прогрес Молдови у виконанні звітів ЄС, де країна була визнана однією з найкращих серед кандидатів за темпами реформ. Водночас він закликав не збавляти обертів у критично важливих сферах. За його словами, фокус на фундаментальних питаннях, зокрема на судовій реформі та боротьбі з корупцією, залишається вирішальним для успіху переговорів. Литовський лідер також додав, що буде лише радий, якщо процес вдасться скоротити: "Країни мають отримувати винагороду відповідно до їхнього прогресу у впровадженні реформ".Нагадаємо, раніше єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила, що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Під час перемовин у Вільнюсі з литовським і польським колегами Гітанасом Науседою і Каролем Навроцьким було розглянуто три головні теми. Зокрема, зміцнення протиповітряної оборони, підтримка енергетики та вступ України до Європейського Союзу.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час пресконференції."Ми сьогодні говорили про енергетику в Україні, як непросто нашим людям, ми говорили, як ще підтримати українців. Також говорили про ППО, протиповітряну оборону, яким чином ми можемо посилити Україну. Ми домовилися з Каролем і з Гітанасом, що наші команди будуть працювати і далі щодо питань програми SAFE, програми PURL. Це дуже важливі програми, які, дійсно нам допомагають", — сказав Зеленський.За словами гаранта, наразі енергетичне обладнання та інша допомога, яка надходить від європейських партнерів, має велике значення для України на тлі постійних масованих атак країни-агресорки Росії. До того ж не менш важливим є й функціонування програми PURL, яка зміцнює українську обороноздатність."Програма PURL вже показує свою ефективність. Завдяки цій програмі наші європейські партнери можуть закуповувати ракети для ППО, для нас це дуже важливо. SAFE — нова програма Європи, яка потребує принципових рішень. На мою думку, повинен бути чіткий відсоток (з цієї програми — ред.) на співпрацю, на копродакшн з Україною, тоді буде результат, швидкий результат", — зазначив Зеленський.Ще однією важливою темою перемовин була євроінтеграція України. Як відзначив очільник держави, на сьогодні членство України в ЄС є економічною гарантією безпеки."Ми технічно готові відкрити всі кластери вже у 2026 році. Я вважаю, що повна готовність України до членства в Європейському Союзі буде у 2027-му. Дуже важливо зафіксувати конкретну дату вступу в договорі про завершення війни, щоб жодна зі сторін не могла повертатися до блокування України в майбутньому. Європейські гарантії безпеки це передбачають", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, 24 січня завершився перший за тривалий час раунд дводенних тристоронніх зустрічей за участю України, США та Російської Федерації. Президент Володимир Зеленський повідомив про конструктивний характер діалогу та можливість проведення наступного етапу переговорів уже наступного тижня.За підсумками першого дня аналітики агенції Reuters зробили висновок, що перемовини відбуваються без особливого прогресу. Розмова тривала на тлі тиску від США на Київ щодо мирної угоди.Своєю чергою, секретар РНБО Рустем Умєров повідомляв про проведення важливих консультацій в Абу-Дабі, присвячених параметрам закінчення російської війни та логіці подальшого переговорного процесу..

У неділю, 25 січня, під час візиту до Вільнюса президент України Володимир Зеленський зустрівся зі своїм литовським колегою Гітанасом Науседою. Передусім говорили про підтримку української енергосистеми.Про це повідомив Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Росія щоденно атакує нашу енергетику. Поінформував Гітанаса про це, а також про потреби України для енергетичної стійкості та зміцнення ППО. Дякую за підтримку", — зазначив він.За його словами, Литва вже ухвалила рішення допомогти українським містам і громадам та передати майже сотню генераторів."Окремо говорили про військову співпрацю, спільні оборонні проєкти та пропозиції Литви відкрити експортну платформу зброї у Вільнюсі", — зауважив український президент.Він додав, що серед тем розмови президентів також була підтримка ініціативи PURL і співпрацю в межах програми SAFE."Наша дипломатія теж серед найважливіших питань перемовин. Поділився свіжими деталями дипломатичної роботи заради миру", — акцентував президент України.Він конкретизував, що йшлося про зустрічі в Абу-Дабі української, американської та російської делегацій. Науседа дізнався деталі результатів перемовин."Україна, як і завжди, робить усе можливе зі свого боку для закінчення війни", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні американське видання Axios повідомило, що переговори 23-24 січня в Абу-Дабі стали важливим кроком на шляху до переходу до наступного етапу перемовин. Це може наблизити зустріч президентів України та Росії Володимира Зеленського та Володимира Путіна..

У неділю, 25 січня, президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська прибули до Вільнюса. Вони візьмуть участь у заходах до річниці Січневого повстання.Про це повідомив журналістам речник українського президента Сергій Никифоров.За його словами, під час візиту у Володимира Зеленського заплановано зустріч із президентами Литви та Польщі у форматі Люблінського трикутника.Аналітики зазначили, що майбутня тристороння зустріч стане можливістю для ґрунтовного та відповідального діалогу, спрямованого на зміцнення безпеки в Центрально-Східній Європі.Учора речник польського президента Рафал Лешкевич, що Кароль Навроцький і Володимир Зеленський обговорять у Вільнюсі важливі політичні питання, зокрема, умови миру в Україні.За його словами, зустріч трьох президентів відбудеться, зокрема, під час меси у Вільнюському архікатедральному соборі."Це є об’єднувальним елементом: спільна історія боротьби проти царської Росії зараз перегукується з боротьбою українців проти Російської Федерації. Саме ця історична паралель створює платформу для дискусій", — наголосив Лешкевич.Речник додав, що президенти зустрічаються не лише для участі в урочистостях, а й для обговорення важливих політичних питань. За його словами, під час візиту "буде момент, коли президент Навроцький поговорить з президентом Зеленським".Нагадаємо, сьогодні американське видання Axios повідомило, що переговори 23-24 січня в Абу-Дабі стали важливим кроком на шляху до переходу до наступного етапу перемовин. Це може наблизити зустріч президентів України та Росії Володимира Зеленського та Володимира Путіна..

Президент Польщі Кароль Навроцький під час недільного візиту до Литви зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським. Лідери разом із президентом Литви Гітанасом Науседою візьмуть участь у відзначенні 163 річниці Січневого повстання у Вільнюсі, а також обговорять важливі політичні питання, зокрема, умови миру в Україні.Про це повідомив речник польського президента Рафал Лешкевич, якого цитує "Польське радіо". За його словами, зустріч трьох президентів відбудеться, зокрема, під час меси у Вільнюському архікатедральному соборі."Це є об’єднувальним елементом: спільна історія боротьби проти царської Росії зараз перегукується з боротьбою українців проти Російської Федерації. Саме ця історична паралель створює платформу для дискусій", — наголосив Лешкевич.Речник додав, що президенти зустрічаються не лише для участі в урочистостях, а й для обговорення важливих політичних питань. За його словами, під час візиту "буде момент, коли президент Навроцький поговорить з президентом Зеленським".На запитання, чи обговорюватимуть умови миру в Україні, Лешкевич наголосив, що їх мають визначити самі українці, тож не варто нав’язувати."Президент Навроцький вважає, що умови миру мають бути розроблені шляхом переговорів, у яких бере участь президент США Дональд Трамп, але остаточні умови мають ухвалювати українці", — акцентував Рафал Лешкевич.Навроцький, який цього тижня відвідував Всесвітній економічний форум у Давосі, особисто теж анонсував зустріч із Зеленським.Раніше Зеленський і Навроцький вже зустрічалися під час грудневого візиту польського президента до Варшави, де Навроцький наголошував на єдності Польщі, України та країн регіону в питаннях стратегічної безпеки.Нагадаємо, 20 грудня президент України Володимир Зеленський заявив, що його візит до Польщі був продуктивним, а перемовини з польським лідером Каролем Навроцьким виявилися предметними та відвертими..

Уряд Литви готовий надати нову допомогу Україні у сфері енергетики. Зокрема, надійде обладнання для розв’язання проблем у регіонах, де зафіксовано найкритичнішу ситуацію з постачанням електроенергії.Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Він наголосив, що провів предметну телефонну розмову з міністром енергетики Литви Жигімантасом Вайчюнасом."Подякував за допомогу, яку Литва надала Україні. За час повномасштабного вторгнення ми отримали комплекти обладнання ТЕЦ та АЕС, що допомогло провести аварійні ремонти в декількох регіонах України", — зазначив український міністр.Він додав, що, крім того, Україна отримала від литовських друзів уже понад дві тисячі сонячних панелей, різне обладнання та техніку. До того ж Литва внесла 5,7 мільйона євро у Фонд підтримки енергетики України."Поінформував колегу про ситуацію в українській енергетиці, про злочини Путіна проти людяності", — розповів віцепрем’єр-міністр.Він констатував, що в Україні не залишилося жодної електростанції, яка не зазнала російських ударів. Українські енергетики продовжують цілодобово ремонтувати й повертати електрику людям."Литва готує найближчими днями урядове рішення про виділення додаткової енергетичної допомоги. Зокрема, обладнання для генерації електроенергії для розв'язання проблем у Києві та найбільш критичних регіонах. Щиро вдячні за всю підтримку!" — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, наприкінці грудня минулого року Міністерство енергетики України повідомляло, що Єврокомісія успішно реалізувала масштабний логістичний проєкт, забезпечивши доставлення в Україну повного комплекту обладнання для теплової електростанції. Устаткування надала Литва та допомагає відновлювати енергомережу в регіонах, що найбільше постраждали від російського терору..

Литва оновлює свою стратегію національної безпеки, попереджаючи, що країна стикається з екзистенційною загрозою і що Росія може бути здатна розпочати війну проти НАТО до кінця десятиліття.Про це повідомляє видання LRT.У переглянутій стратегії зазначається, що безпекова ситуація в Литві різко погіршилася, і наголошується, що основними опорами оборони країни є її військові сили, стійкість суспільства та союзники. За словами чиновників, у ній підкреслюється необхідність підготовки держави та суспільства до оборони під час війни. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну чотири роки тому підтвердило оцінки, які вже були включені до попередньої стратегії безпеки Литви, яка була затверджена лише за два місяці до вторгнення, заявив віце-міністр оборони Кароліс Алекса."Вторгнення лише підкреслило те, що вже було визначено. Стратегію також можна було переглянути в той час", — сказав Алекса.Колишні та нинішні законодавці заявили, що попередній документ не втратив актуальності, зазначивши, що в ньому значний акцент робиться на всеохопній обороні, включаючи створення підрозділів територіальної оборони та зміцнення Литовського стрілецького союзу. Однак оновлена ​​стратегія відрізняється тим, що чітко визначає екзистенційну загрозу для держави. Алекса зазначив, що оцінка відображає постійну готовність Росії використовувати військову силу та її здатність відновлювати бойові можливості, попри війну в Україні."Заглядаючи вперед до 2030 року, ймовірність військового конфлікту потенційно зросте", — сказав він.Лауринас Кащюнас, член Комітету парламенту з національної безпеки та оборони та колишній міністр оборони, заявив, що деякі західні експерти та аналітики розвідки вважають, що Росія може бути готова ще раніше, зазначивши, що Москва вже накопичує військову техніку. Стратегія наголошує на збройній обороні, створенні військової дивізії та зміцненні національної стійкості, а також акцентує на важливості союзницького стримування, зокрема присутності американських військ у регіоні. Колишній голова комітету Гедрімас Єглінскас заявив, що в документі занадто багато уваги приділяється розбудові дивізії, не враховуючи достатньо ширших питань, таких як протиповітряна оборона, Білорусь та відносини зі Сполученими Штатами.Алекса сказав, що стратегія чітко визначає військову присутність США як фундаментальний наріжний камінь безпеки Литви, навіть попри те, що Вашингтон закликав Європу взяти на себе більшу відповідальність за власну оборону, що свідчить про наміри скоротити свою військову присутність на континенті. Експерти з безпеки заявили, що стратегія слугує посланням як для супротивників, так і для союзників, але попередили, що її успіх залежатиме від впровадження та фінансування."Пріоритети без фінансування — це галюцинації — вони існують, але не реалізуються", — сказав аналітик з питань безпеки Ґедрюс Чеснакас.В оновленій стратегії зазначено, що витрати на оборону повинні сягати від 5% до 6% внутрішнього валового продукту. Очікується, що оборонний бюджет Литви наступного року перевищить 5%. Касчюнас сказав, що поточний рівень фінансування дозволяє досягти прогресу в досягненні цієї мети, за умови ефективного використання коштів. Переглянуту стратегію національної безпеки розгляне Державна рада оборони, а потім має схвалити парламент.Нагадаємо, литовський оператор газотранспортної системи Amber Grid уклав новий п'ятирічний контракт із російським "Газпромом". Згідно з документом, транзит природного газу через територію Литви до Калінінградської області РФ триватиме до 31 грудня 2030 року. .

Литовський оператор газотранспортної системи Amber Grid уклав новий п'ятирічний контракт із російським "Газпромом". Згідно з документом, транзит природного газу через територію Литви до Калінінградської області РФ триватиме до 31 грудня 2030 року. Про це компанія офіційно повідомила на Вільнюській фондовій біржі Nasdaq, передає LIGA.net.Фінансові умови та обсягиНова угода суттєво відрізняється від попередньої за рівнем прибутковості для литовської сторони. Якщо за контрактом, що завершується наприкінці 2025 року, річний дохід Amber Grid очікувався на рівні 11 мільйонів євро, то на 2026 рік регулятор встановив допустимий рівень доходу вже у 30 мільйонів євро.Основні технічні параметри транзиту:потужність. Передбачено використання до 10,5 мільйона кубометрів газу на добу;принцип "транспортуй або плати". Договір зобов'язує щорічно прокачувати або оплачувати обсяг у 2,5 мільярда кубометрів;суворий облік. Весь об'єм палива фіксується на вході з Білорусі та на виході до Калінінграда, що виключає несанкціоноване використання газу.Обмеження та контекстПопри продовження транзиту, литовське законодавство суворо забороняє будь-яку комерційну торгівлю російським газом на території країни. Литва ще у квітні 2022 року повністю відмовилася від імпорту енергоресурсів із РФ для власних потреб, залишивши лише технічну можливість прокачування газу до російського ексклава. Для Росії цей маршрут залишається критично важливим, оскільки забезпечує Калінінградську область дешевшим паливом порівняно з альтернативними варіантами постачання.Статистика транзитуПротягом останніх років спостерігається тенденція до зростання обсягів прокачування:у 2024 році через Литву було доставлено понад 26 100 ГВт-год газу;порівняно з 2023 роком обсяги зросли на 9,1%, а порівняно з 2022-м — на 11,65%;наразі на калінінградський транзит припадає майже половина (47,2%) від усього обсягу газу, що проходить через литовську ГТС.Нагадаємо, міжнародний арбітражний трибунал, який розглядав у Швейцарії справу про порушення "Газпромом" його контрактних зобов’язань за принципом take or pay, зобов’язав російську корпорацію виплатити 1,37 мільярда доларів на користь "Нафтогазу"..

Європейська комісія успішно реалізувала масштабний логістичний проект, забезпечивши доставку в Україну повного комплекту обладнання для теплової електростанції. Устаткування було надане Литвою та вже допомагає відновлювати енергомережу в регіонах, що найбільше постраждали від російського терору.Про це на своєму сайті повідомляє Міністерство енергетики України.Масштаб операціїЯк зазначили в Міненерго, ця логістична місія стала однією з найбільших і найскладніших в історії ЄС. Процес транспортування тривав 11 місяців і складався зі 149 окремих постачань загальною вагою 2399 тонн. Особливу складність становили 40 негабаритних об’єктів, серед яких:надпотужні трансформатори;статори вагою близько 172 тонн кожен.У Міністерстві уточнили, що ключову роль у логістичному супроводі відіграло Польське урядове агентство стратегічних резервів, яке забезпечило безпечне перевезення цих надважких компонентів.Допомога для мільйона людейЗа словами Єврокомісара з питань кризового управління Хаджі Лахбіба, успіх цієї колосальної операції є проявом європейської солідарності. Доставлене обладнання допоможе забезпечити стабільним електропостачанням та теплом близько одного мільйона українців, які змушені проходити через четверту зиму в умовах повномасштабної війни.В.о. міністра енергетики України Артем Некрасов наголосив, що отримані потужності вже залучені в аварійних ремонтах:"Це устаткування допомогло відновити критично важливі потужності та посилити стійкість нашої енергосистеми, яка залишається під прицілом ворога", — зазначив очільник відомства.Енергетична підтримка ЄСУ Міненерго зазначили, що це постачання є частиною ширшої допомоги через Механізм цивільного захисту ЄС (UCPM). Загалом від початку вторгнення європейські партнери передали:9 500 генераторів;7 200 трансформаторів;понад 160 000 тонн гуманітарної допомоги.Загальна сума коштів, виділених Єврокомісією на гуманітарні програми в Україні, вже перевищила 1,2 мільярда євро.Нагадаємо, раніше директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко наголошував, що фінансовий стан української енергетики став критичним через колосальне накопичення боргів, сума яких уже сягнула понад 300 мільярдів гривень. Майже половина цієї заборгованості — близько 140 мільярдів гривень — сконцентрована в секторі електроенергетики..

Російська Федерація частково скоригувала терміни підготовки до агресії проти європейських країн. Їх змістили з 2030 року на 2027 рік. Головною метою експансії Кремля є окупація країн Балтії.Про це заявив керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов, виступаючи на заході "Клубу LB".Головний розвідник України зазначив, що першими цілями агресії Москви можуть стати Литва, Латвія та Естонія."На півночі — тільки Північний Льодовитий океан і далі за колом — Америка. Не варіант, бо буде боляче. На сході — Тихий океан і знову ж таки Америка. Відповідь та сама", — виклав він варіанти для Росії.При цьому Буданов зауважив, що на півдні — Китай, тоді для рашистів буде взагалі катастрофічно. Адже там сухопутний кордон, тож виникнуть такі ж умови, як, наприклад, в України у війні з Російської Федерацією, тільки для них."Залишається тільки захід, який у їхньому розумінні, вибачте за фразеологізм, "зажерся", "хворий", "кволий" і "нерішучий", — пояснив керівник ГУР.Водночас Польща, за інформацією української розвідки, наразі розглядається Росією "для військової кампанії без захоплення"."Польща зараз, згідно з планами Кремля, які нам відомі, розглядається суто для ударів і гібридних операцій", — сказав Буданов.Він також пояснив, що прагнення Росії до окупації нових територій зумовлене її імперською ідеологією, адже "щоб імперія розвивалася, ти завжди маєш кудись рухатися для розширення свого впливу та території"."Відповідь лежить у площині глибинних історично-психологічних травм. У світогляді росіян. Це такі фантомні болі, як їх називаю. З їхнього погляду, все абсолютно правильно. Як вони бачать світ: північ — південь, захід — схід. Для того, щоб імперія — а вони себе бачать імперією — розвивалася, ти завжди маєш кудись рухатися для розширення свого впливу та території. Це, до речі, відповідь на багато запитань", — наголосив Кирило Буданов.Нагадаємо, раніше керівник ГУР розповідав, що українська воєнна розвідка має можливість прослуховувати розмови високопоставлених кремлівських керівників різного рівня. І, найімовірніше, такі прослуховування відбуваються насправді..

У вівторок, 9 грудня, уряд Литви оголосив на території всієї країни надзвичайний стан. Це пов’язано з контрабандними метеозондами з Білорусі.Про це заявили в Міністерстві внутрішніх справ Литви. У заяві йдеться про те, що кулі з контрабандою — це загроза інтересам національної безпеки Литви.Керівником державного управління з надзвичайних ситуацій на цей період призначено міністра внутрішніх справ Литви Владислава Кондратовича."Варто зазначити, що оголошення надзвичайного стану на всій території країни не спричинить жодних незручностей для населення, оскільки вжиті заходи будуть цілеспрямованими та пропорційними, вони спрямовані винятково проти організаторів і виконавців незаконних дій", — йдеться у повідомленні.У литовському МВС пояснили, що надзвичайний стан дозволить відомствам ще тісніше координувати свої дії та залучити до допомоги військові підрозділи.За інформацією міністерства, з жовтня 2025 року Вільнюський аеропорт закривали майже на 60 годин через загрозу цивільній авіації з боку контрабандних повітряних куль, що зачепило більше ніж 300 рейсів і понад 47 000 пасажирів. Режим надзвичайної ситуації вводили у всій країні, оскільки через напрямок вітру курс повітряних куль може змінюватися.Як відомо, в жовтні міжнародний аеропорт Вільнюса декілька разів змушений був закриватися через повітряні кулі, запущені з території Білорусі. Через це постраждали близько 3,5 тисячі пасажирів і 25 рейсів: чотири скасували, сім перенаправили.Після інцидентів уряд Литви скликав засідання Національної комісії з питань безпеки. Згодом він вирішив закрити кордон із Білоруссю на місяць.Нагадаємо, 29 листопада стало відомо, що Литва звертається до міжнародних органів правосуддя у зв'язку з діями Білорусі, оскільки контрабандистські повітряні кулі продовжують прилітати до країни..