# Литва

Очільник зовнішньополітичного відомства Литви закликав міжнародну спільноту прискорити інтеграційні процеси та надати Україні повноправне членство у Євросоюзі до 2030 року. Дипломат наголосив, що масштабовані атаки Росії потребують рішучої та адекватної відповіді з боку Заходу.Про це у соцмережі X заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.Посилення оборони та санкційний тиск на РосіюЗа словами литовського посадовця, безперервні обстріли цивільної інфраструктури підтверджують, що Росія повністю ігнорує мирні ініціативи, обираючи шляхи ескалації та терору. У зв'язку з цим Будріс відзначив крайню потребу негайно наростити постачання систем протиповітряної оборони для України. Окрім цього, Захід має суттєво збільшити обсяги військової, фінансової та енергетичної допомоги, а також запровадити нищівні обмеження проти військово-промислового комплексу Росії.Членство в ЄС до 2030 року та безпека ЄвропиГолова МЗС Литви переконаний, що єдиною дієвою відповіддю на загрози з боку Кремля є повна інтеграція України до європейських та євроатлантичних інституцій. Він окреслив чітку позицію щодо майбутнього української держави:"Місце України — у європейській родині, і її шлях до європейської та євроатлантичної інтеграції має залишатися нашим стратегічним пріоритетом".Будріс додатково заявив, що надана Україні допомога є безпосереднім захистом безпеки та майбутнього всього європейського континенту, тому відповідь Заходу має повністю відповідати реальним масштабам російської агресії.Нагадаємо, 20 серпня міністр енергетики Литви Лукас Савіцкас, який перебуває з робочим візитом в Україні, провів ніч в укритті у Києві під час масованої російської атаки. Разом із ним від повітряної загрози переховувалися інші члени литовської делегації..

Міністр енергетики Литви Лукас Савіцкас, який перебуває з робочим візитом в Україні, провів ніч в укритті у Києві під час масованої російської атаки. Разом із ним від повітряної загрози переховувалися інші члени литовської делегації.Про це повідомляє литовський суспільний мовник LRT.Савіцкас розповів, що через тривалу російську атаку йому довелося на власному досвіді відчути те, з чим регулярно стикаються українці."Мені випало відчути на своєму досвіді те, що більшість українців проживають дуже часто… Тривога була усю ніч і досі діє. Ми стежимо за ситуацією. Попереджень про балістику більше немає, загроза безпілотників ще зберігається", — заявив міністр.Литовський посадовець прибув до Києва у середу, 19 серпня. Він уже провів зустріч з українським колегою Денисом Шмигалем.Візит Савіцкаса до України триватиме два дні. Зокрема, сторони планують підписати угоду про обмін досвідом щодо захисту енергетичної інфраструктури.Нагадаємо, внаслідок нічної масованої атаки на столицю 20 серпня загинули 13 людей, ще близько 40 зазнали поранення різного ступеня тяжкості. Влучання, руйнування та масштабні пожежі зафіксували одразу в трьох районах міста.Додамо, російські окупанти 20 серпня знову завдали удару по території Одеської області, атакувавши вантажний транспорт із продовольством. На місці влучання спалахнули причепи вантажівок, які швидко загасили рятувальники..

Нещодавня подія зі збиттям безпілотника у повітряному просторі Латвії могла мати провокаційний характер із боку сторонніх сил. Литовські урядовці застерігають від передчасних висновків до завершення експертизи знайдених уламків.Про це повідомляє Delfi.Очікування результатів експертизиПрем'єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс зазначив, що наразі не варто відкидати версію про проведення спеціальної операції "під чужим прапором" у зв'язку зі збиттям дрона над Латвією. Водночас глава уряду наголосив, що повна картина події з'явиться лише після того, як фахівці знайдуть і дослідять сам безпілотник або його рештки."Збитого безпілотника поки не знайдено. Гадаю, його незабаром знайдуть, і тоді стане ясно, що це за летальний апарат, чий він, швидше за все, фахівці навіть зможуть за мікросхемами відстежити його ціль", — сказав прем'єр Литви.Можливі провокації Росії у БалтіїВидання зазначає, що минулого тижня міністр оборони Литви Робертас Каунас повідомив про дані розвідки, згідно з якими Росія розглядає варіанти здійснення провокацій у Балтійському регіоні. Хоча остаточного рішення в Москві ще не ухвалили, а конкретні терміни не визначені, загроза залишається високою.За словами очільника оборонного відомства, Кремль вивчає можливість завдання ударів по об'єктах критично важливої інфраструктури у балтійських країнах. При цьому не виключено, що для виконання таких провокаційних дій Росія може спробувати використати українські безпілотні летальні апарати.Нагадаємо, уряд Литви ухвалив рішення про суттєве посилення безпеки на своїх східних рубежах. Країна розгортає масштабну смугу контрмобільності вздовж кордонів із Росією та Білоруссю, яку планують повністю облаштувати до кінця 2028 року..

Кабінет міністрів України дозволив безплатно передавати підбиту російську техніку закордонним музейним закладам. Очікується, що спалені та захоплені під час бойових дій танки країни-агресора стануть наочними експонатами та свідченнями російської агресії для жителів Європи.Про це повідомляє офіційний Telegram-канал Міністерства оборони України.Рішення уряду та музейні експонатиЗа спільної ініціативи Міністерства оборони та Міністерства культури України уряд ухвалив рішення, яке дозволяє безоплатно передавати знищену ворожу техніку іноземним музейним установам."Російські танки в'їдуть до Європи. Але тільки як музейні експонати", — зазначили у відомстві.Які країни отримають підбиту техніку РФУ межах реалізації цієї ініціативи підбиті трофейні танки Т-72 будуть направлені до таких країн: Литва, Латвія, Естонія, Данія та Нідерланди. Як наголосили у Міністерстві оборони, російська зброя, яка створювалася для знищення України, відтепер перетвориться на матеріальне свідчення агресії Росії та стане важливим елементом висвітлення історії української боротьби за незалежність.Нагадаємо, у міністерстві оборони Росії остерігаються, що оголошення нової хвилі мобілізації загрожує Кремлю сплеском дезертирства, колосальними втратами на фронті та розхитуванням внутрішньополітичної ситуації. Попри поповнення лав контрактниками, падіння темпів набору може змусити російське керівництво піти на цей ризикований крок уже восени..

Уряд Литви ухвалив рішення про суттєве посилення безпеки на своїх східних рубежах. Країна розгортає масштабну смугу контрмобільності вздовж кордонів із Росією та Білоруссю, яку планують повністю облаштувати до кінця 2028 року.Про це повідомляє "EuroNews".Протитанкові рови та масштабні витрати на оборонуЯк зазначає видання, у межах затвердженого проєкту на кордоні з Калінінградською областю Росії та територією Білорусі облаштують протитанкові рови. Середня ширина цих інженерних споруд становитиме близько 20 метрів, однак на найбільш критичних ділянках за рішенням військового командування вона може сягати 150 метрів. Загалом на створення цієї сучасної оборонної лінії уряд Литви має намір спрямувати близько 50 мільйонів євро.Природні перешкоди та заміновані мостиОкрім будівництва штучних фортифікацій, Литва планує активно використовувати природний ландшафт і розпочне відновлення заболочених територій. Урядовці розраховують, що повернення боліт ускладнить або повністю унеможливить пересування важкої бронетехніки потенційного ворога. Ці масштабні екологічно-інженерні роботи триватимуть до 2030 року.Додатково під час будівництва та капітального відновлення мостів у країні передбачатимуть спеціальні конструктивні рішення. Вони дозволять литовським військовим у разі виникнення прямої загрози швидко та ефективно зруйнувати споруди, щоб зупинити просування сил противника.Раніше повідомлялось, що литовський уряд опрацьовує різноманітні сценарії розвитку подій на тлі застережень власної розвідки щодо можливих провокацій із боку Росії. Очільник кабміну країни Міндаугас Сінкявічюс закликав громадян не піддаватися паніці та запевнив у контрольованості безпекової ситуації.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, Кремль може готувати масштабні провокації під чужим прапором проти східного флангу НАТО із залученням трофейного озброєння. Для створення інформаційних та психологічних умов Москва планує використати захоплені українські безпілотники..

У вівторок, 11 серпня, Латвія заявила про виявлення тунелю на кордоні з Білоруссю. Рига оголосила про плани боротьби з мережами, що, за її словами, допомагають зростанню кількості мігрантів, які незаконно перетинають кордон.Про це заявив міністр внутрішніх справ Латвії Яніс Домбрава під час спільної прес-конференції з прем'єр-міністром Литви Андрісом Кульбергсом у Вільнюсі. Очільника латвійського МЗС цитує агенція Reuters.Він розповів, що минулого місяця латвійські солдати застосували сльозогінний газ і зробили попереджувальний постріл, щоби зупинити мігрантів, які намагалися в'їхати з Білорусі, що має 173-кілометровий кордон з країною-членом ЄС Латвією."Захист східного кордону Латвії посилимо завдяки тіснішій співпраці між Прикордонною службою, Державною поліцією, Національними збройними силами та службами безпеки, а також інтенсивнішому використанню дронів для раннього виявлення та затримання нелегальних мігрантів", — наголосив Домбрава.Медійники зазначили, що останнім часом європейські країни висловлюють стурбованість щодо нерегульованої міграції. Це відчутно після напливу десятків тисяч людей із Марокко до іспанської Сеути, хоча більшість цих мігрантів з того часу вже виїхали.Кульбергс заявив, що злочинні мережі сприяють міграції з Білорусі до Латвії, втягуючи їх у європейську Шенгенську зону без кордонів, але кінцевим пунктом призначення для мігрантів є інші місця на континенті."Вони мігрують туди, де легше в'їхати до ЄС. Тому ми не повинні стати для них найлегшим місцем", — акцентував Кульбергс.Він пообіцяв боротися з мережами, які перевозять мігрантів від кордону до місць призначення, а також з будь-якими пунктами підтримки для мігрантів у Латвії, в межах того, що він назвав "Операцією "Перевертень"."Якщо все піде за планом, ми впевнені, що вже завдамо достатньо серйозного удару по системі. Я хочу сказати організаторам: усьому буде покладено край", — наголосив литовський прем’єр-міністр.Минулого місяця Кульбергс заявляв агенції Reuters, що ситуація з мігрантами — це "гібридна загроза", через що подвоєно кількість охоронців на кордоні.У Латвії ж зазначили, що співпрацюватимуть зі сусідніми Естонією, Литвою, Польщею й іншими країнами, щобь зупинити потік мігрантів.Нагадаємо, раніше видання The Telegraph інформувало, що нелегальних мігрантів переправляють до ЄС через підземні тунелі на польсько-білоруському кордоні. Для їх будівництва Росія та Білорусь залучили фахівців із Близького Сходу..

Україна перенесла свої атаки на російські об'єкти, розташовані глибше на території країни-агресорки. Тому порушення повітряного простору в країнах Балтії припинилися.Про це заявив міністр оборони Литви Робертас Каунас в ефірі LRT, відповідаючи на запитання журналістів.Він зазначив, що, попри те, що Україна "має право на самооборону та успішно її здійснює" — повітряний простір його країни та безпека литовських громадян залишаються пріоритетом.Литовський міністр додав, що відсутність останніх вторгнень, ймовірно, пов’язана з тим, що Україна націлює свої удари на об’єкти, розташовані далі від кордонів країн Балтії."При цьому Литва послідовно посилює свої можливості з моніторингу повітряного простору", — наголосив вінЗа його словами, дослідження уламків безпілотників, виявлених у Литві до цього часу, показують, що це українські дрони, які збилися з курсу та залетіли на територію країни після впливу російських засобів радіоелектронної боротьби.Як відомо, в травні цього року в Утенському повіті оголошували повітряну тривогу після повідомлення про два безпілотники, які, ймовірно, залетіли на територію Литви.Раніше Україна декілька разів офіційно просила вибачення в мешканців країн Балтії у зв’язку з інцидентами, коли українські безпілотники залітали на території трьох країн — Литви, Латвії й Естонії.Нагадаємо, що сьогодні міністерка закордонних справ Болгарії Веліслава Петрова провела зустріч з послом України Олесею Ілащук. Ішлося про безпілотник, який залетів у повітряний простір Болгарії в районі Кардама..

Литовський уряд опрацьовує різноманітні сценарії розвитку подій на тлі застережень власної розвідки щодо можливих провокацій із боку Росії. Очільник кабміну країни Міндаугас Сінкявічюс закликав громадян не піддаватися паніці та запевнив у контрольованості безпекової ситуації.Про це повідомляє видання Delfi.Таємна підготовка та контроль за ситуацієюЯк зазначає джерело, уряд Литви активно розробляє плани дій на випадок будь-якого перебігу подій через дані спецслужб про можливі деструктивні дії Росії в Балтійському регіоні. Водночас посадовці звертають увагу на те, що наразі рівень небезпеки не зазнав критичних змін. Прем'єр-міністр країни Міндаугас Сінкявічюс зазначив, що спецслужби та уряд діють на випередження:"Держава готується, непомітно виконує необхідну роботу і не розкриває занадто багато, щоб недружні нам держави чи сусіди не мали зайвої інформації. Ми стежимо за ситуацією, оцінюємо її й завжди реагуватимемо адекватно".Вплив війни в Україні та захист інфраструктуриВища посадова особа уряду підкреслила, що допоки триває повномасштабне вторгнення Росії в Україну, певний рівень загроз для всього регіону залишатиметься постійно. Проте жителям країни не варто чекати на раптове загострення безпекового стану. Очільник уряду пояснив поточну ситуацію у суспільстві:"Я хотів би заспокоїти суспільство: рівень загроз не зазнав жодних різких змін. Потрібно розуміти, що війна в Україні триває, російська агресія не припиняється. Різні ситуації ми спостерігаємо не тільки в Литві".Наразі ключовий фокус литовських профільних служб зосереджений на посиленні охорони критично важливих об'єктів інфраструктури та реалізації комплексу превентивних заходів задля зміцнення національної безпеки.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, Кремль може готувати масштабні провокації під чужим прапором проти східного флангу НАТО із залученням трофейного озброєння. Для створення інформаційних та психологічних умов Москва планує використати захоплені українські безпілотники..

Міністерство закордонних справ Литви запропонувало посилити національні санкції щодо громадян Росії та Білорусі. Зокрема, артистів і спортсменів, які планують виступати в країні, хочуть зобов'язати підписувати антивоєнну декларацію, інакше їм можуть відмовити у в'їзді.Про це повідомляє BNS із посиланням на коментар литовського МЗС.Які зміни пропонуютьУ відомстві зазначили, що останні дискусії, зокрема на рівні місцевої влади, засвідчили необхідність чіткішого регулювання участі представників Росії та Білорусі у сферах культури, спорту, освіти, науки, мистецтва й розваг.Відповідно до запропонованих змін, до Литви не зможуть в'їхати особи, які:провадили публічну діяльність на тимчасово окупованих Росією територіях України;прямо або опосередковано підтримували російську агресію чи брали участь у війні;сприяли політиці, що підриває суверенітет і територіальну цілісність України;підтримували грубі порушення прав людини або репресії проти громадянського суспільства та демократичних сил у Росії й Білорусі.Антивоєнна декларація стане обов'язковоюКрім того, МЗС Литви пропонує запровадити обов'язкову антивоєнну декларацію для російських і білоруських артистів та спортсменів, які планують публічні виступи в країні.Документ передбачатиме засудження російської агресії проти України, підтримку Статуту ООН, а також визнання незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.Такі декларації планують оприлюднювати у відкритому доступі. Якщо громадянин Росії чи Білорусі відмовиться її підписати, йому буде заборонено в'їзд до Литви.Також литовське МЗС пропонує заборонити громадянам Росії та Білорусі, які мають посвідку на проживання в Литві, купувати нерухомість поблизу військових полігонів та інших об'єктів, важливих для національної безпеки.Якщо ініціативу підтримають, зміни можуть набути чинності з 1 січня 2027 року.Додамо, Європейський Союз розглядає можливість кардинальної зміни стратегії запровадження економічних обмежень проти Росії. У Брюсселі хочуть відмовитися від практики формувати великі пакети санкцій, які стає все важче узгоджувати між усіма країнами-членами..

Кремль може планувати серію точкових провокацій на території Польщі та країн Балтії з метою випробувати на міцність колективну оборону Північноатлантичного альянсу. Розвідувальні служби зафіксували ознаки підготовки Москвою кінетичних операцій, спрямованих на руйнування важливих об'єктів життєзабезпечення у східному регіоні Європи.Про це повідомляє президент Литви Гітанас Науседа в інтерв'ю агентству BNS, пише LRT.Кремлівські плани під прицілом розвідкиЯк зазначив литовський лідер, його країна володіє даними про те, що Росія розглядає можливість здійснення обмежених точкових нападів на критично важливу інфраструктуру регіону. Для реалізації своїх агресивних планів Москва планує залучити як конвенційні, так і інші доступні спецзасоби диверсійного характеру. Науседа зазначив, що наразі спецслужби фіксують лише загальні наміри ворога."Ми отримали такі сигнали від наших розвідувальних служб. Вони не вказують на конкретне місце чи час, оскільки це просто неможливо визначити. Інша сторона може ще не завершити процес планування, а нам може бути відомо лише про самий факт підготовки чи передбачувану ціль", — сказав він.Очільник держави наголосив, що загроза є цілком реальною та вимагає негайної реакції."Потому так, я не можу заперечувати, що у нас є така інформація і що мова йде про кінетичні операції — не про масштабні дії, а про точкові кінетичні операції, які з високою ймовірністю можуть бути спрямовані проти критичної інфраструктури", — додав він.Хоча президент Литви не став розкривати конкретні розвідувальні докази чи називати потенційні об'єкти можливих атак, він акцентував на серйозності ситуації.Захист енергетики та підготовка до будь-яких сценаріївНауседа заявив, що у зв'язку з високим рівнем загрози офіційний Вільнюс суттєво посилив безпекові заходи на стратегічних об'єктах країни. Особлива увага наразі приділяється захисту великих транспортних вузлів та енергетичної системи. Литовський уряд готується протидіяти різноманітним варіантам дестабілізації, які здатні заблокувати життєдіяльність держави. Гітанас Науседа акцентував увагу на важливості безперебійної роботи цих систем."Важливо все, що може зупинити роботу цих об'єктів, оскільки вони важливі не лише самі по собі, а й забезпечують функціонування всієї системи, особливо нашу синхронізацію з континентальною європейською електромережею", — підкреслив Науседа.Слід зауважити, що держави на східному кордоні НАТО вже неодноразово застерігали союзників про різке зростання загрози російських диверсій та прихованих гібридних атак після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Водночас Москва традиційно відкидає будь-які звинувачення у підготовці диверсійних дій на території європейських країн.Нагадаємо, 23 квітня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із литовським колегою Гітанасом Наусєдою, під час якої обговорили можливості подальшу співпрацю в оборонному виробництві, зокрема, у форматі Drone Deal..

У Литві цього року рекордна кількість молодих людей добровільно виявила бажання пройти обов'язкову військову службу. Водночас через обмежену кількість місць до війська зможуть потрапити не всі охочі.Про це повідомляє Delfi.За даними Збройних сил Литви, понад 8,1 тисячі юнаків та дівчат добровільно зголосилися пройти військову службу. Зокрема, майже 4,4 тисячі осіб подали заяви ще до оприлюднення офіційних списків призовників, а ще близько 3,7 тисячі — після їхнього оприлюднення, обравши службу в пріоритетному порядку.Директор Служби військового обов'язку та комплектування Арунас Бальчюнас наголосив, що рекордна кількість добровольців свідчить про зростання готовності молоді долучатися до зміцнення обороноздатності країни та усвідомлення власної ролі у системі загальної безпеки."Рекордна кількість молодих людей, які добровільно обрали службу, свідчить про те, що все більше молоді прагне зробити свій внесок у зміцнення безпеки держави та розуміє свою роль у системі загальної оборони", — зауважив він.Водночас він зазначив, що через обмежену кількість місць цього року прийняти на службу всіх добровольців не вдасться.Також у Збройних силах Литви нагадали, що студенти, які підлягають призову на строкову військову службу, можуть оформити академічну відпустку, пройти службу, а після її завершення повернутися до навчання.Додамо, раніше стало відомо, що новий уряд Литви планує відновити дипломатичні відносини з Китаєм до рівня, який підтримують інші країни Європейського Союзу. Водночас Вільнюс збереже жорстку позицію щодо Росії та продовжить підтримувати Україну..

Новий уряд Литви планує відновити дипломатичні відносини з Китаєм до рівня, який підтримують інші країни Європейського Союзу. Водночас Вільнюс збереже жорстку позицію щодо Росії та продовжить підтримувати Україну.Як повідомляє Euronews, прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс представив програму свого уряду в Сеймі. Вона зосереджена на обороні, цивільній стійкості, кібербезпеці та перегляді зовнішньої політики щодо Китаю.У програмі йдеться, що Литва прагне "нормалізувати дипломатичні відносини з Китаєм до рівня, який підтримують інші держави-члени ЄС". Це може означати більш прагматичний курс після кількох років напружених відносин між Вільнюсом і Пекіном.Відносини Литви з Китаєм різко погіршилися у 2021 році, коли у Вільнюсі відкрили представництво Тайваню. Після цього Пекін знизив рівень дипломатичних відносин із Литвою та запровадив економічні обмеження. Під час представлення програми Сінкявічюс заявив, що не відчуває до Китаю "ані любові, ані неприязні". За його словами, у зовнішній політиці для нього головними є безпека та економічна співпраця.Водночас позиція Литви щодо Росії залишається незмінною. Урядова програма передбачає активні заходи для збереження міжнародної ізоляції Москви та координацію з союзниками щодо санкційного тиску. У документі наголошується, що Вільнюс не бачить можливості нормальних відносин із Росією, доки вона продовжує війну проти України.Литва також підтримуватиме використання заморожених російських державних активів для відбудови України відповідно до права ЄС і міжнародного права.Окремо уряд підтвердив незмінну підтримку України. У програмі зазначено, що єдиний шлях до стабільного та справедливого миру в Європі — це перемога України та відновлення її територіальної цілісності.Білорусь у програмі литовського уряду названа ще одним ключовим викликом безпеці. Вільнюс заявляє, що посилюватиме тиск на Мінськ, якщо той і надалі підтримуватиме війну Росії або здійснюватиме гібридні атаки проти ЄС.З січня 2027 року Литва головуватиме в Раді ЄС. Уряд планує використати цей період для просування тем оборони, безпеки, конкурентоспроможності, захисту демократії, продовольчої безпеки та глобальної ролі Європи. Програму уряду ще має затвердити литовський парламент. Голосування заплановане на 14 липня.Додамо, на кордоні Литви та Білорусі Німеччина планує на постійно розмістити майже 5 000 німецьких солдатів. Головна мета — захист східного флангу НАТО, де в Альянсі відчувають загрозу.Також раніше президент Володимир Зеленський провів зустріч зі своїм литовським колегою Гітанасом Наусєдою, під час якої лідери підписали угоду про співробітництво в галузі оборонної експертизи та оборонної промисловості у форматі Drone Deal..

Під час перших днів можливої війни з Росією НАТО готується тримати російський удар. Тому країни східного флангу Північноатлантичного альянсу будують укріплення та розширюють армії.Таку інформацію оприлюднили аналітики видання Politico. Журналісти Axel Springer Global Reporters Network відвідали три вразливі ділянки східного кордону Європи — лісистий кордон Фінляндії з Росією, укріплену лінію Польщі з Калінінградом і Білоруссю та край Литви поблизу Сувалкського коридору.За висновком авторів, континент поспішає зміцнити свій східний край проти загрози, з якою, на думку європейців, Вашингтон більше не зможе впоратися. Президент США Дональд Трамп ставить під сумнів старі гарантії безпеки та прагне зменшити американську військову присутність в Європі.Водночас супутникові знімки показують, що Росія наростила збройну присутність уздовж кордону з Фінляндією й іншими країнами ЄС, будуючи казарми та розміщуючи військову техніку. Керівник шведської військової розвідки назвав це підготовкою до можливого протистояння з НАТО.ФінляндіяКордон Фінляндії з Росією — 1 343 кілометри — є найдовшим сухопутним кордоном альянсу з Москвою. Перехід закрито з 2023 року."Росія — наддержава, а ми — маленька країна. Треба бути обережним, коли спиш поруч із ведмедем", — сказав командир прикордонного округу Північної Карелії полковник Матті Піткяніітті.Фінський законодавець Юкка Копра, який очолював парламентський комітет з питань оборони, наголосив, що Гельсінкі не розраховує на швидку статтю 5."Ми раді перебувати в альянсі, але ми все ж розуміємо, що перший удар завдамо самостійно, перш ніж вдасться активувати статтю 5 НАТО", — зазначив він.Одним із головних військових активів країни автори називають саму територію — густі ліси, глибокий сніг, мінусові температури та коротке світло взимку. У травні Фінляндія провела навчання "Північна зірка 26" і "Карельський меч 26", під час яких війська з Франції, Великої Британії та США тренувалися діяти в цих умовах.ПольщаМедійники зазначили, що прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск ще в листопаді 2024 року в селі Домбрівка поблизу кордону з Калінінградом презентував першу ділянку укріплень "Східного щита"."Мені не потрібно нікому пояснювати, що цей кордон потрібно охороняти надзвичайно ретельно", — сказав він тоді.Проєкт передбачає протитанкові та піхотні рови, бетонні бар'єри, бункери, дрони, тепловізори та мінні поля вздовж 800-кілометрового кордону з Білоруссю та Калінінградом. Повна вартість системи оцінюється у близько 10 мільярдів євро."Східний щит" є частиною ширшої Лінії стримування східного флангу, яка має простягтися від Фінляндії до Румунії. Водночас у Politico зазначили, що вздовж деяких ділянок кордону "Східний щит" поки виглядає радше перспективно, ніж реально. Великі відрізки не мають видимих укріплень, а протитанкові "їжаки" на позиції так і не встановили.Литва та БалтіяКомандувач збройних сил Литви Раймундас Вайкшнорас не вважає ймовірним раптовий напад Росії, оскільки системи попередження НАТО ускладнюють приховування великих переміщень військ. Литва спостерігає за залізничними вузлами та логістичними пунктами та відповідає на військові навчання Росії та Білорусі своїми.Водночас, на відміну від Фінляндії та Польщі, країни Балтії не мають простору для маневру. Литва, Латвія й Естонія занадто малі та занадто близькі до Росії та Білорусі, щоби "торгувати територією заради часу". З рештою НАТО вони з'єднані приблизно 65-кілометровим Сувалкським коридором.Поблизу села Лаворішкес у Литві встановлено попереджувальний знак: "Не ризикуйте своєю безпекою — не їдьте до Білорусі. Ви можете не повернутися". Кордон облямований колючим дротом та бетонними "зубами дракона" для зупинки танків. Ці укріплення є частиною Балтійської оборонної лінії — спільного проєкту Естонії, Латвії та Литви, що передбачає протитанкові рови, бункери, оборонні перешкоди та мінні поля.Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес попереджає: у найгіршому сценарії — якщо НАТО застануть зненацька, а Польща не зможе надати підтримку балтійським країнам, можливо, доведеться воювати до двох тижнів без підкріплення від більш віддалених союзників.Німецькі та литовські чиновники наполягають, що такий сценарій не стане несподіванкою: російському нападу передуватимуть видимі військові приготування, які дозволять НАТО отримати підкріплення на ранній стадії.Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте у травні зазначав, що необхідно прискорити оборонні розробки та перейти від ідеальних рішень до систем, які можна швидко виробляти та застосовувати в бойових умовах. Про це засвідчив досвід війни в Україні..

У четвер, 25 червня, Міністерство розвитку громад і територій України, Міністерство закордонних справ Литви, Міністерство клімату Естонії та Міністерство сільських справ та інфраструктури Швеції підписали спільну декларацію про створення Фонду підтримки транспорту України.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. Вона уточнила, що в декларації йдеться про практичну підтримку та перші внески до фонду, її підписали на полях конференції з відбудови України."Одне з ключових завдань фонду — відновлення інфраструктури та прискорення інтеграції України до транспортної мережі Євросоюзу", — зазначила очільниця українського уряду."Партнери оголосили про перші внески: Литва, Швеція та Норвегія — близько одного мільйона євро кожна, Естонія — 100 тисяч євро. Кошти спрямуємо на реалізацію пілотних проєктів, визначених Україною", — пояснила прем’єр-міністерка.Вона додала, що фонд фінансуватиме ремонт і утримання транспортної інфраструктури, закупівлю спеціалізованої техніки й обладнання, розвиток автомобільної, залізничної, портової, аеропортової та прикордонної інфраструктури, а також посилення експортних маршрутів.Юлія Свириденко підсумувала, що Україна визначатиме пріоритети та координуватиме реалізацію проєктів, а адміністрування фонду здійснюватиме литовська Central Project Management Agency (CPVA), яка відповідатиме за проведення закупівель, реалізацію проєктів і забезпечення прозорого використання коштів.Нагадаємо, що на полях конференції з відбудови України у Гданську Міністерство фінансів України та Світовий банк уклали пакет домовленостей у межах першої програми політики розвитку робочих місць і зростання приватного сектору на 3,39 мільярда доларів..

Російська Федерація розробляє плани з організації збройних провокацій та гібридних нападів на держави Балтійського регіону та Польщу. Головною метою агресивних дій Кремля є залякування західних партнерів та примус до припинення військової підтримки України.Про це повідомляє американський телеканал Fox News із посиланням на дані латвійської розвідки.Загроза гібридної агресії проти країн НАТОЗа даними видання, Москва розглядає варіанти ескалації на європейському континенті, намагаючись підірвати єдність західної коаліції. Для цього російські спецслужби планують використовувати неконвенційні методи впливу, які мають продемонструвати вразливість європейських кордонів."Ми бачимо ознаки того, що Росія готує військові провокації проти країн Балтії або Польщі. Йдеться не про звичайну війну, оскільки зараз Росія до цього не здатна, а про гібридні атаки — із використанням ракет, безпілотників або інших засобів, покликаних надіслати сигнал: припиніть підтримувати Україну, інакше у вас з’являться власні проблеми", — заявили представники латвійської розвідки.Ризик фатальних помилок ПутінаАналітики спецслужб наголошують, що всередині кремлівської вертикалі влади утворився серйозний інформаційний вакуум, який заважає тверезо оцінювати міжнародну ситуацію. Російський диктатор Володимир Путін опинився у повній дезінформації з боку власного оточення."Найбільше занепокоєння викликає ризик прорахунку. Російські державні структури кажуть Путіну те, що він хоче почути, а це створює небезпечне замкнуте коло, яке може призвести до необдуманих і безглуздих рішень", — заявили в латвійській розвідці.Через жорстку цензуру та страх підлеглих, керівник Кремля втратив зв'язок із реальністю."Ми бачимо дедалі більше ознак того, що Путін хоче отримувати лише хороші новини. Він ізольований, і це ще більше ускладнює процес ухвалення рішень, оскільки вони ґрунтуються не на реальній ситуації", — додали в розвідці.Чинний фронт та ефективність санкційЗа оцінками польських дипломатів, задекларовані наміри Москви вже перейшли у практичну фазу на лінії розмежування. Заступник міністра закордонних справ Польщі Марчин Босацький вказав на вбивства, активність безпілотників, кібератаки та напади на об’єкти критичної інфраструктури на території НАТО, включаючи, за його словами, організовану Росією кібератаку на польську енергетичну інфраструктуру, метою якої було "залишити без електрики частину Польщі".Попри войовничу риторику та демонстрацію сили, внутрішня економічна ситуація в Росії продовжує погіршуватися під тиском міжнародних обмежень. Латвійська розвідка також вважає, що західні санкції справляють реальний вплив на Росію, попри публічні заяви Москви про те, що вона успішно впоралася з цим тиском.Нагадаємо, у Кремлі боляче сприйняли ультиматум президента України Володимира Зеленського, який днями було адресовано самопроголошеному керівнику Білорусі Олександру Лукашенку. Прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков звинуватив Україну в агресивній поведінці та нагнітанні напруженості..