# Литва

Кремль проводить численні інформаційні операції проти країн Балтії, як це робив для виправдання повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року. Це частина "нульової фази", що створює умови для можливого нападу на країни Балтії в майбутньому.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). При цьому вони зауважили, що наразі не прогнозують неминучого нападу Росії на країни Балтії.Однак констатують, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров дав інтерв'ю російським ЗМІ, в якому зібрав декілька російських довготривалих інформаційних операцій про країни Балтії. Зокрема, звинуватив країни Балтії в "русофобії", "антиросійських" настроях, жорстокому поводженні з російськомовними та недотриманні угод з Росією.Лавров представив країни Балтії як маріонеток Великої Британії, натякаючи, що вони втратили свій суверенітет. Рашист припустив, що вони насправді не є європейцями, натякаючи, що вони належать Росії, а не Європі.Він також назвав країни Балтії загрозою для Росії та заявив, що "деякі діячі" в Європейському Союзі "підбурюють" ці держави, припускаючи, що це є загрозою для Калінінградської області."Кремль і раніше використовував подібні інформаційні лінії проти країн Балтії, але те, що Лавров представив їх усі разом в одній заяві, заслуговує на увагу. Звинувачення Лаврова, як прямі, так і завуальовані, проти країн Балтії дуже схожі на звинувачення, висунуті Кремлем проти України, щоби виправдати її незаконну окупацію Криму та частин Луганської та Донецької областей України 2014 року та повномасштабне вторгнення 2022 року", — визначили аналітики.Вони додали, що заяви Лаврова є продовженням зусиль Кремля щодо створення інформаційних умов для можливого майбутнього нападу на одну або всі країни Балтії. Це частина російських операцій "нульової фази" з підготовки до можливої війни між НАТО та Росією в майбутньому."Ці та інші дії є зусиллями зі встановлення умов "нульової фази", мають на меті звернути увагу на паралелі із зусиллями Росії з встановлення умов щодо України до 2022 року, але наразі не є попередженням про неминучий напад", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWСитуація на Гуляйпільському напрямку погіршується, хоча російські війська, ймовірно, витратять значний час на створення умов для захоплення населеного пункту. Росіяни, ймовірно, спробують ізолювати й оточити Гуляйполе з північного сходу відповідно до нового плану кампанії, метою якого є послаблення оборони України, щоби забезпечити просування за допомогою тактики інфільтрації.Російські війська, ймовірно, зруйнують оборонну зону навколо Покровська та Мирнограда, але значення захоплення цих міст залежатиме від обставин і характеру виведення українських військ.Російські блогери розгортають узгоджену інформаційну кампанію, передчасно прогнозуючи падіння Покровська, що, ймовірно, вплине на інформаційний простір.Російське військове командування продовжує зусилля щодо консолідації й інтеграції підрозділів безпілотників у звичайні військові структури, але позиція Центру передових безпілотних технологій «Рубікон» відносно нових сил безпілотних систем залишається незрозумілою.Офіційні особи повідомили про повітряні вторгнення у повітряний простір Франції та Литви.Російські війська просунулися в тактичному районі Костянтинівка-Дружківка та поблизу Покровська.Нагадаємо, раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що відкрита війна між Російською Федерацією й Альянсом можлива у випадку, якщо Москва буде "настільки дурна", що нападе. Але це протистояння може бути "зовсім іншим", ніж попередні війни..

Хокейна збірна України здобула дебютну перемогу на Європейському кубку націй. "Синьо-жовті" у вольовому стилі здолали команду Румунії з рахунком 4:1.Про це повідомило "Суспільне Спорт". Варто зазначити, що, стартувавши на турнірі поразкою від господарів льоду з Литви (1:2), українські хркеїсти закривали відрізок сезону матчем із найрейтинговішою збірною своєї групи Румунією.Після безгольового стартового періоду румуни вийшли вперед вже на початку другої 20-хвилинки: суперники скористалися зміною в складі України та реалізували вихід двох хокеїстів на ворота Едуарда Захарченка.Відставання України зберігалося до завершення періоду, коли Віктор Захаров залишився без опіки поблизу воріт та самостійно розібрався в епізоді — 1:1.Трохи більш як хвилину вистачило "синьо-жовтим", аби вийти вперед вже в третьому періоді — більшість реалізував Олександр Пересунько. У відрив команда Дмитра Христича пішла ще за п'ять хвилин, коли сольний прохід влучним кидком довершив Денис Бородай.Підсумковий результат встановив Пересунько, оформивши дубль у порожні ворота на передостанній хвилині — 4:1 на користь України.У турнірній таблиці групи D підопічні Дмитра Христича набрали перші три очки та випереджають румунів на проміжному другому місці.Однак суперникам "синьо-жовтих" залишається провести очний матч у суботу, 8 листопада. Литва у разі перемоги збереже перше місце в групі, тоді як виграш Румунії зведе ситуацію до рівності в усіх команд за очками — турнірне становище тоді визначатимуть додаткові показники, серед яких пріоритетність матиме різниця закинутих-пропущених шайб.На Європейський кубок націй збірна України повернеться у грудні, коли в межах одного квартету гратиме з Литвою, Румунією й Іспанією. Склад груп на турнірі формується за розташуванням збірних у світовому рейтингу.Ігри новоствореного євротурніру служать для команди Дмитра Христича підготовкою до чемпіонату світу 2026 року, на якому Україна вдруге поспіль виступатиме у дивізіоні IA та боротиметься за потрапляння в елітний дивізіон.Нагадаємо, в червні цього року стало відомо, що збірна Франції візьме участь в хокейному турнірі Олімпіади-2026 в Італії. Вона змагатиметься там замість збірної Росії, яку тепер уже офіційно усунули від участі на Олімпійських іграх..

У середу, 5 листопада, президент України Володимир Зеленський поспілкувався з лідером Литви Гітанасом Науседою. Він подякував своєму балтійському колезі за постійну підтримку.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram. Зеленський назвав розмову хорошою та наголосив, що Литва "дуже допомагає Україні від самого початку повномасштабної війни"."Зараз, перед початком зими, коли ми потребуємо енергетичної підтримки, Литва знову готова нам допомогти. Гітанас запропонував підтримку щодо газу. Дякую за це. Домовилися, що наші команди працюватимуть", — зазначив гарант.Лідери країн обговорили можливі загрози для Литви з Білорусі через гібридні атаки міграційними хвилями та повітряними об’єктами. Зеленський запропонував допомогу України. "Будемо працювати, щоб було більше безпеки в нашому регіоні й у дружній Литві", — наголосив президент України.До того ж співрозмовники узгодили позиції в дипломатії та скоординували заходи на найближчий час. Зеленський також поінформував Науседу про ситуацію на полі бою та зауважив, що українські воїни тримають лінію оборони усупереч російським наративам у медіа.Нагадаємо, 29 жовтня уряд Литви вирішив закрити кордон країни з Білоруссю на один місяць, дозволивши при цьому певні винятки. .

Україна передала російського військовослужбовця іншій державі для реального кримінального переслідування за воєнні злочини. Це відбулося вперше від початку повномасштабного вторгнення.Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко, який опублікував відповідний допис у Telegram-каналі."Це історичний і важливий прецедент для всієї системи міжнародного правосуддя. 30 жовтня Вільнюський окружний суд за клопотанням прокурора Генеральної прокуратури Литви взяв підозрюваного під варту на три місяці", — зазначив він.Генпрокурор уточнив, що йдеться про старшого матроса військової поліції збройних сил Росії, якого ЗСУ взяли в полон на Запорізькому напрямі поблизу Роботиного."За нашими даними, він був причетний до незаконного утримання, катувань і нелюдського поводження з цивільними та військовополоненими", — деталізував Кравченко.Він додав, що побиття, тортури електричним струмом, удушення, тримання людей у металевих сейфах та інші жахіття, які навіть важко уявити, — все це він застосовував разом з іншими військовими свого підрозділу."Однією з його жертв був громадянин Литви. У Литві йому висунуто підозру за статтями Кримінального кодексу за воєнні злочини, катування, незаконне позбавлення волі, порушення Женевських конвенцій. За скоєне він може довічно опинитися у в'язниці", — наголосив генеральний прокурор України.Він зауважив, що це стало можливим завдяки ефективній роботі спільної слідчої групи "Справа України" та партнерству з литовськими колегами."Це не просто юридична дія. Це чіткий сигнал кожному воєнному злочинцю: ви не зможете сховатися від відповідальності в жодній країні вільного світу. Правосуддя відбудеться", — заявив Руслан Кравченко.З цього приводу він мав конструктивне спілкування з президентом Литви паном Науседою та генеральним прокурором Литви пані Грунскене.Нагадаємо, 16 жовтня стало відомо, що житомирські поліцейські спільно з іноземними колегами екстрадували з Німеччини підозрюваного у розбійному нападі на інкасаторів. Він упродовж певного часу переховувався в країнах Європейського Союзу..

Уряд Литви 29 жовтня вирішив закрити кордон країни з Білоруссю на один місяць, дозволивши при цьому певні винятки. Це пов’язано з метеозондами, які використовували контрабандисти для перевезення сигарет з Білорусі.Про це повідомляє LRT."Ми подаємо пропозиції щодо вирішення напруженої ситуації, яка склалася на кордоні та в аеропортах. Ми вважаємо, що ці заходи мають чітко позначитися на нашому не дуже дружньому сусідові, який не докладає жодних зусиль для розв'язання проблеми", — заявив міністр внутрішніх справ Владислав Кондратович під час засідання Кабінету міністрів.Уряд вирішив повністю закрити прикордонний перехід "Шальчинінкай–Беняконі" та обмежити проїзд через перехід "Медінінкай–Каменний Лог".Заборона на проїзд через цей пункт пропуску не поширюватиметься на дипломатів, дипломатичну пошту, мандрівників, які мають спрощені транзитні документи, а також громадян Литви та членів їхніх сімей, які повертаються до Литви.Винятки також стосуються громадян Європейського Союзу, Європейської економічної зони та країн НАТО та членів їхніх сімей, а також іноземних громадян, які повертаються до Литви з дійсними дозволами на проживання або мають гуманітарні візи.Уряд доручив державній прикордонній службі (VSAT) забезпечити дотримання обмежень, зокрема щодо в'їзду та виїзду осіб з гуманітарних міркувань."Литва зіткнулася з гібридною атакою, і ми повинні оцінювати речі такими, якими вони є", — заявила прем’єр-міністр Інга Ругінене.Прем'єр-міністр визнав, що це рішення спричинить незручності для деяких людей."Але ми дуже серйозно ставимося до безпеки. Ми вважаємо, що безпека всіх громадян є нашим пріоритетом сьогодні", — сказала вона. "Я прошу всіх з розумінням, оскільки цей крок є необхідним сьогодні".Захід діятиме до 30 листопада, після чого кабінет міністрів вирішить, чи продовжувати його.Минулого тижня литовські аеропорти закривалися чотири рази через метеозонди, які використовували контрабандисти для перевезення сигарет з Білорусі, що вплинуло на понад 140 рейсів та понад 20 тисяч пасажирів.Військовим надано дозвіл збивати такі об'єкти. Тим часом президент Гітанас Науседа запропонував обмежити перевезення білоруських товарів за калінінградською транзитною схемою та закликав Європейський Союз колективно відреагувати на загрозу, яку становлять повітряні кулі.Єдині два автомобільні прикордонні переходи, що залишалися відкритими, у Медінінкай та Шальчінінкаї, були закриті в неділю ввечері за наказом VSAT.Нагадаємо, що через загрозу контрабандного ввезення повітряних куль з Білорусі президент Гітанас Науседа запропонував обмежити транзит до Калінінграда та закрити кордон з Білоруссю на тривалий період..

Ввечері 26 жовтня у Вільнюсі закрили міжнародний аеропорт. Головна причина — повітряні кулі.Про це повідомила прес-служба аеропорту. Зазначається, що рух літаків було призупинено о 21:42."За попередніми повідомленнями, рішення про обмеження повітряного простору було спричинене польотом повітряних куль у напрямку аеропорту Вільнюса", — йдеться у повідомленні.Літаки не могли вилетіти та приземлитися в аеропорту до 04:30. Загалом обмеження торкнулися 47 рейсів, з них — 13 були скасовані, 14 перенаправлені та 20 затримані."Пасажирам, чиї рейси було скасовано, рекомендується не їхати до аеропорту та звернутися безпосередньо до своїх авіакомпаній для отримання альтернативних варіантів подорожі та додаткової інформації. Авіакомпанії зобов'язані надати пасажирам всю необхідну інформацію щодо наступних кроків та альтернативних рейсів", — додали у прес-службі аеропорту.Як відомо, в ніч на 26 жовтня литовська сторона вирішила закрити контрольно-пропускні пункти на кордоні з Білоруссю через підозри, що з білоруського боку до Литви знову прилетіли метеозонди з контрабандними сигаретами.Також у зв’язку із цим вирішили призупинити роботу аеропорту Вільнюса. Наразі невідомо, коли він відновить свою повноцінну роботу.Як відомо, увечері 24 жовтня Литва закрила два найбільші аеропорти, а також тимчасово припинила роботу прикордонних переходів із Білоруссю через метеозонди.Нагадаємо, що через загрозу контрабандного ввезення повітряних куль з Білорусі президент Гітанас Науседа запропонував обмежити транзит до Калінінграда та закрити кордон з Білоруссю на тривалий період..

Метеозонди з контрабандою, які залітають у Литву з території Білорусі, не збивають, оскільки зараз мирний, а не воєнний час. Тому таких намірів у литовської влади немає, вони знешкоджують їх іншими методами.Про це заявила прем’єр-міністерка Литви Інга Ругінене в коментарі журналістам Delfi."У воєнний час ми готові збивати будь-які об'єкти, що летять у наш повітряний простір, до цього готові всі структури. Але ми живемо в мирний час, тому повинні аналізувати та шукати інший вихід, який матиме менше наслідків", — пояснила вона.При цьому, за її словами, зараз триває обговорення інших способів протидії метеозондам."Ми обговорюємо можливість примусової посадки метеозонда за допомогою кінетичних заходів, але і це матиме чимало наслідків, якщо з великої висоти метеозонд розпочне падати на житлову територію", — розповіла вона.Як відомо, в ніч на 26 жовтня литовська сторона вирішила закрити контрольно-пропускні пункти на кордоні з Білоруссю через підозри, що з білоруського боку до Литви знову прилетіли метеозонди з контрабандними сигаретами.Також у зв’язку із цим вирішили призупинити роботу аеропорту Вільнюса. Наразі невідомо, коли він відновить свою повноцінну роботу.Як відомо, увечері 24 жовтня Литва закрила два найбільші аеропорти, а також тимчасово припинила роботу прикордонних переходів із Білоруссю через метеозонди.Нагадаємо, що через загрозу контрабандного ввезення повітряних куль з Білорусі президент Гітанас Науседа запропонував обмежити транзит до Калінінграда та закрити кордон з Білоруссю на тривалий період..

Через загрозу контрабандного ввезення повітряних куль з Білорусі президент Гітанас Науседа пропонує обмежити транзит до Калінінграда та закрити кордон з Білоруссю на тривалий період.Про це повідомляє видання LRT."Президент розглядає інциденти та перебої в роботі аеропортів останніх днів як гібридну атаку проти Литви, на яку необхідно реагувати як симетрично, так і асиметрично", — передало позицію лідера країни BNS у неділю голова держадміністрації.За його словами, уряд має запропонувати способи реагування найближчими днями."Серед варіантів, які необхідно розглянути, — довгострокове закриття кордону з Білоруссю та обмеження транзиту до Калінінграда", — йдеться в коментарі.У вівторок глава держави скликає міжвідомчу нараду з цих питань.Як повідомляло BNS, у п'ятницю та суботу Вільнюський аеропорт був перерваний протягом двох днів поспіль через контрабандне ввезення повітряних куль з Білорусі, а в один із днів також спостерігалися перебої в роботі Каунаського аеропорту.Загалом цього тижня повітряний рух було порушено тричі через контрабандні повітряні кульки. У відповідь на ці ситуації Литва кілька разів тимчасово закривала кордон з Білоруссю.За даними BNS, після того, як Литва раніше закрила деякі прикордонні переходи з Білоруссю, встановила фізичний бар'єр на кордоні та посилила свою безпеку, метеозонди стали одним із найпопулярніших способів перевезення контрабандних сигарет.Нагадаємо, 23 жовтня два російські літаки Су-30 та Іл-78 порушили повітряний простір Литви. На їхнє перехоплення підіймали літаки Північноатлантичного альянсу..

У четвер, 23 жовтня, два російські літаки Су-30 та Іл-78 порушили повітряний простір Литви. На їхнє перехоплення підіймали літаки Північноатлантичного альянсу.Про це повідомив президент країни Ґітанас Науседа."Цього вечора російські військові літаки порушили повітряний простір Литви. Це є кричущим порушенням міжнародного права та територіальної цілісності Литви. Це ще раз підтверджує важливість посилення готовності європейських сил протиповітряної оборони", — наголосив він.Водночас прес-служба литовської армії уточнила, що Військово-повітряні сили ЗС Литви зафіксували порушення свого повітряного простору російськими літаками Су-30 та Іл-78."23 жовтня близько 18:00 військово-повітряні сили збройних сил Литви зафіксували порушення державного кордону поблизу Кібартая — літак Су-30 Російської Федерації, який, ймовірно, виконував тренування з дозаправлення паливом у Калінінградській області, та літак Іл-78, який здійснював дозаправлення паливом, вторглися в повітряний простір Литви", — йдеться в повідомленні.Наголошується, що літаки країни-агресорки перетнули держкордон Литви вглиб на 700 метрів та перебували в повітряному просторі країни 18 секунд.Нагадаємо, 21-22 жовтня у столиці Литви Вільнюсі місцевий аеропорт призупиняв роботу через десятки повітряних куль контрабандистів. Їх зафіксували в повітряному просторі країни, вони летіли з Білорусі.Як відомо, це вже не перший подібний випадок виявлення літальних об'єктів біля аеропорту Вільнюса та його закриття. Вільнюський аеропорт також закривали 5 жовтня через аналогічний інцидент з повітряними кулями з гелієм, які перевозили контрабандні цигарки з Білорусі.Окрім того, 27 вересня Служба громадської безпеки фіксувала три заборонені польоти дронів у районі аеропорту Вільнюса. Про проліт дрона також повідомляли 21 серпня. В обидвох випадках рейси тимчасово призупинялися, а літаки перенаправляли до інших аеропортів..

У вівторок і середу, 21-22 жовтня, у столиці Литви Вільнюсі місцевий аеропорт призупиняв роботу через десятки повітряних куль контрабандистів. Їх зафіксували в повітряному просторі країни, вони летіли з Білорусі.Таку інформацію оприлюднили журналісти агенції Reuters."Усі операції з літаками перервано через використання метеозондів для контрабанди цигарок із Білорусі", — повідомили в Національному центрі управління у кризових ситуаціях Литви.Оператор вільнюського аеропорту розповів медівникам, що вечері та вночі перенаправлено вісім рейсів, у тому числі до литовського аеропорту Каунас і до Варшави.Після цього Литва вдалася також до інших заходів — зокрема, закрила пункти пропуску на кордоні з Білорусією."Рішення, можливо, переглянуть після відновлення роботи аеропорту", — повідомили журналістам у відповідних службах.Як відомо, це вже не перший подібний випадок виявлення літальних об'єктів біля аеропорту Вільнюса та його закриття.Вільнюський аеропорт також закривали 5 жовтня через аналогічний інцидент з повітряними кулями з гелієм, які перевозили контрабандні цигарки з Білорусі.Окрім того, 27 вересня Служба громадської безпеки фіксувала три заборонені польоти дронів у районі аеропорту Вільнюса. Про проліт дрона також повідомляли 21 серпня. В обидвох випадках рейси тимчасово призупинялися, а літаки перенаправляли до інших аеропортів.Нагадаємо, що 20 жовтня в Іспанії вперше фіксували появу невідомих дронів. Це призвело до тимчасового припинення роботи місцевого аеропорту на острові Майорка..

Україна та країни Північної Європи започаткували Скандинавсько-Балтійську ініціативу. Йдеться про посилення підготовки та оснащення українських воїнів.Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."На полях 31 засідання UDCG разом із міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком підписали відповідний меморандум про взаєморозуміння", — зазначив він.За його словами, загалом до ініціативи долучаться Україна та дев’ять країн Півночі та Балтії: Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Польща та Швеція."Мета цієї угоди — створити спільну структуру підтримки України через підготовку та оснащення українських військових в межах міжнародної операції "Легіо", — пояснив український міністр.Він констатував, що ініціатива передбачає:проведення навчання українських військових інструкторами країн-партнерів;оснащення різних українських підрозділів озброєнням в об'ємах еквівалентних розмірам бригади;підготовку на території Польщі;зміцнення партнерства України з країнами Скандинавії та Балтії у сфері безпеки й оборони."Вдячний країнам Півночі та Балтії за солідарність та послідовну, потужну підтримку. Щиро дякую Норвегії за допомогу та готовність розвивати нашу співпрацю", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, раніше український міністр оборони заявив на 31 засіданні Контактної групи "Рамштайн", що Україні для перемоги у війні потрібна відповідна зброя. Передусім важливо отримувати від партнерів перехоплювачі, системи протиповітряної оборони та ракети..

У Литві й Естонії прокоментували висловлювання колишньої німецької канцлерки Ангели Меркель. Вона, зокрема, пов'язала опір Польщі та країн Балтії прямим контактам із Путіним та його рішення вдертися в Україну 2022 року.Депутатів литовського парламенту цитує LRT. Зокрема, голова Комітету в закордонних справах Сейму соціал-демократ Ремігіюс Мотузас зазначив, що заяви Меркель не можна вважати офіційною позицією Німеччини. Він наголосив, що відносини Європи з Москвою були напруженими задовго до 2021 року."Крим окупували 2014 року, насправді з 2015 року та до війни в Україні 2022 року відносини з Росією вже були напруженими. Мінських угод не підписали, це Росія їх зірвала, заблокувала та не погодилася з деякими позиціями", — сказав депутат.За його словами, тривалий час позиції держав Західної Європи та східних держав ЄС щодо Росії розходилися."Деякі держави ЄС, імовірно, все ще сподівалися, що Росія прозріє, та не очікували цього повномасштабного вторгнення. Вони все ще сподівалися, тож іще 2015 року та ж Німеччина підписала з Росією угоду про газопровід "Північний потік-2", — зауважив Мотузас.Консерватор Жигімантас Павільоніс заявив, що колишня лідерка Німеччини потурає очільнику Кремля Володимиру Путіну."Меркель представляє давню традицію потурання Путіну, завдяки якій російські танки зараз перебувають і в Грузії, і в Україні. І якби ця лінія тривала, боюся, що вони опинилися би на дорозі до Берліна та на нашій території", — наголосив він.За його словами, нинішньому канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу непросто проводити нову зовнішню політику, його рейтинги впали, тому Меркель користується цією ситуацією."Я думаю, що Меркель зараз намагається підійняти хвилю цих любителів Росії проти Мерца", — зробив висновок він.Своєю чергою, міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна в дописі в соцмережі Х зазначив, що покладати відповідальність на Польщу чи країни Балтії за агресію Росії проти України "не тільки недоречно, а й просто неправильно"."Справжня причина полягає в небажанні Путіна прийняти розпад СРСР і в умиротворенні Заходу в минулому, який ігнорував явні попереджувальні знаки. У нашому регіоні справжню природу Росії розпізнали доволі рано", — акцентував він.За його словами, більшість на Заході ігнорували попередження навіть після того, як Путін відкрито висловив свої антизахідні погляди та ностальгію за СРСР у своїй промові в Мюнхені 2007 року.Тсакхна вказав, що ні війна в Грузії у 2008 році, ні анексія Криму 2014 року не викликали рішучої реакції Заходу."Натомість ми бачили повторні спроби натиснути кнопку "перезавантаження", зусилля з пошуку діалогу з Росією та готовність закривати очі на жорстокість Москви", — додав він.Тсакхна також зауважив, що Німеччина під керівництвом канцлерки Меркель неправильно оцінила вартість економічної співпраці з Росією."Весело відкривши газопровід "Північний потік", Меркель сприяла залежності своєї країни від російських енергоресурсів", — наголосив він.У цьому контексті Тсакхна також вказав на відмову Україні та Грузії надати план дій щодо членства в НАТО на саміті у Бухаресті. За словами естонського міністра, ці помилки заохотили Росію."Ці уроки нагадують нам про просту істину: Росія реагує лише на силу. Ми повинні продовжувати ізолювати Росію на міжнародному рівні, посилювати економічний тиск і надавати Україні військову, політичну й економічну підтримку", — констатував він.Тсакхна підсумував, що зараз Європа рухається у правильному напрямку, а Німеччина під керівництвом канцлера Фрідріха Мерца "робить рішучі кроки на підтримку України та зміцнення власної обороноздатності".Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль прискорює фазу створення інформаційних і психологічних умов — так звану "Фазу 0" — своєї кампанії з підготовки до можливої війни між НАТО та Росією в майбутньому.

Міністр культури Литви Ігнотас Адомавічюс оголосив про відставку. На ній наполягала прем'єр-міністерка країни Інга Ругінене. Він заявив, що робить це не через власні помилки, а під тиском, що загрожує його сім'ї.Про це повідомили журналісти литовського мовника LRT. Вони поінформували, що відставлений міністр подякував спільноті, розповів про тиск на сім'ю та наголосив, що завдяки його персоні більше уваги звернули на культуру."Дякую за довіру прем'єр-міністру, президенту, фракції, партії, яка мене делегувала на цю посаду. Але останнім часом посилений тиск на мене особисто, на мою сім'ю, коли нам небезпечно перебувати навіть на вулиці, змушує мене думати, що рішення все ж ухвалено. За 30 років культура зараз стала найважливішим елементом держави", — зазначив Адомавічюс.На запитання журналістки lrytas.lt міністр не зміг одразу відповісти, кому належить Крим, і звинуватив медійницю в провокації.Це стало останньою краплею для прем'єр-міністерки, яка запропонувала Адомавічюсу піти у відставку самостійно."Ми, як партія, приєднуємося до культури, намагаємося її створювати, розвивати, підкреслювати навіть ті речі, які є найболючішими. Вірю, що ми виростимо справді сильну та зрілу культуру без глузувань, без насильства, без образ, а ввічливу та розумну", — заплутано констатував політик.У підсумку він наголосив, що йде з посади міністра культури та найближчим часом передасть заяву Інзі Ругінене.Кандидатура Адомавічюса від початку викликала сильне невдоволення культурної спільноти, оскільки він не має зв'язків із культурним сектором, окрім того, що закінчив Національну школу мистецтв імені Чюрльоніса. До призначення міністром він недовго обіймав посаду радника віце-спікера Сейму, а раніше працював комерційним директором сімейної компанії Bravopasta, що виробляє макарони.Останніми днями в Литві пройшли протести проти призначення Адомавічюса, який представляє ультраправу партію "Зоря Німану", на посаду міністра культури. Зокрема, лунали запитання про компетентність політика, а також критика з приводу заяв міністра після зустрічі з президентом.Нагадаємо, 22 вересня стало відомо, що Литва надасть реабілітаційні та психіатричні послуги українським дітям. Ідеться про тих, які примусово депортовані до Росії та згодом повернуті на Батьківщину.

Літак міністерки оборони Іспанії Маргарити Роблес, який прямував до Литви, зазнав несправності GPS під час польоту поблизу російського Калінінграда.Як повідомляє видання El Mundo, посилаючись на командира борту, "прийом", що має на меті дезорієнтувати пілотів, є досить поширеним під час комерційних і військових польотів над територією Калінінграда.Втім, у випадку з військовим літаком, на якому летіла Роблес, спроба не вдалася, адже це судно отримує інструкції від військового супутника. Під час польоту, крім міністра, на борту літака перебували родичі персоналу загону VILKAS та журналісти. Роблес має зустріч з міністром оборони Литви з метою зміцнення співпраці з НАТО та протидії діям Росії."Іспанський контингент у Литві складається з восьми винищувачів Eurofighter та 150 військовослужбовців, інтегрованих у місію НАТО з патрулювання повітряного простору Балтії", — наголосило видання.Візит Роблес відбувся після того, як російські безпілотники порушили повітряний простір Польщі, а російські МіГ-31 залетіли до Естонії. Видання додає, що це спонукало Раду Безпеки НАТО двічі проводити консультації.Нагадаємо, у серпні в болгарському аеропорту міста Пловдив екстрено приземлився літак голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Інцидент стався через російське втручання, внаслідок якого були виведені з ладу GPS-прилади літака.Додамо, на початку вересня видання The Guardian повідомляло, що Італія розглядає можливість засекречення державних рейсів після того, як супутниковий сигнал літака, на борту якого перебувала президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, нібито був блокований Росією.

Парламент Литви 23 вересня надав збройним силам своєї країни повноваження збивати будь-який безпілотний літальний апарат, що порушує її повітряний простір, після інцидентів, коли два російські безпілотники розбилися на території держави.Про це повідомляє видання Reuters. Як зазначає видання, литовська армія наразі може атакувати дрони лише в тому випадку, якщо буде встановлено, що вони озброєні або становлять безпосередню загрозу для важливих для держави об'єктів.Це зміниться відповідно до закону, який було прийнято за підтримки 117 зі 141 члена литовського парламенту в умовах надзвичайного порядку, і який набуде чинності в країні-члені НАТО та Європейського Союзу з жовтня."Тепер ми можемо швидко реагувати будь-яким способом, включно зі знищенням безпілотників", — сказав міністр оборони Довіле Сакалієне. "Наші закони та процедури не були адаптовані до поточних загроз... тепер ми можемо реагувати зі швидкістю блискавки".Новий закон уповноважує начальника оборони Литви закривати частини повітряного простору Литви та збивати будь-який безпілотник у його межах, "який порушує правила, встановлені міністром оборони".У вівторок НАТО заявило, що використовуватиме "всі необхідні військові та невійськові засоби" для самозахисту після того, як, за його словами, Москва демонструвала "модель дедалі більш безвідповідальної поведінки" після нещодавніх порушень повітряного простору країн-членів НАТО.У серпні Литва звернулася до НАТО з проханням про розширення систем протиповітряної оборони після того, як два військові безпілотники врізалися в її територію з Білорусі, а Данія заявила 23 вересня, що безпілотники, які зупинили польоти в її головному аеропорту в понеділок, пов'язані з серією підозрюваних вторгнень російських дронів та іншими порушеннями по всій Європі.Як відомо, в ніч на 10 вересня під час нічного нападу Росії на Україну повітряний простір Польщі неодноразово порушували безпілотники. Тоді польська сторона розпочала оборонні процедури. Дрони намагалися збити польські та союзні літаки. Це перший випадок у сучасній історії Польщі, коли повітряні сили застосували зброю в повітряному просторі країни для знищення сторонніх об'єктів.Решту уламків знайшли у п'яти воєводствах: Люблінському (найбільше), Мазовецькому, Свєнтокшиському, Лодзькому та Вармінсько-Мазурському.Нагадаємо, раніше стало відомо, що два російські літаки пролетіли над нафтогазовою платформою Petrobaltic в територіальних водах Польщі. Таким чином Кремль влаштував ще одну провокацію проти країни НАТО.