# Литва

Литва на офіційному рівні розглядає можливість виробництва морських дронів за схемою "1 + 1" — тобто один для себе, один для України. Цю країну Балтії дуже зацікавили дрони Magura.Про це повідомив "Мілітарний" із посиланням на міністерку оборони Литви Довілє Шакалієне. Її відомство зацікавилося українськими ударними надводними дронами, ракетними дронами й іншим озброєнням."Magura, як на мене, — це чудовий військовий виріб", — розповіла Довілє Шакалієне.Для цього розглядається запуск у Литві спільного виробництва окремих видів озброєння, використовуючи принцип "1 + 1". За таким принципом Литва оплачуватиме виробництво та передаватиме Україні половину виготовленої зброї."Тобто ми оплачуємо виробництво двох одиниць зброї, одна з яких передається Україні, а інша залишається в Литві, але ми платимо за обидві", — пояснила міністерка оборони.Нещодавно Литва виділила 20 мільйонів євро на фінансування окремих проектів української оборонної промисловості."Ми вважаємо, що співпраця в окремих сферах, пов’язаних із ракетними дронами, морськими дронами й іншими технологіями, є справді дуже перспективною", — зазначила Довілє Шакалієне.Як відомо, українські морські дрони Magura вже добре зарекомендували себе на полі бою в Чорному морі. Нещодавно один із них навіть збив російський винищувач Су-30. Для цього українські інженери оснастили морський дрон американськими ракетами AIM-9.Нагадаємо, декілька днів тому представник Головного управління розвідки Міністерства оборони Євген Єрін заявив, що в Україні вдосконалюють українські морські дрони Magura після вдалої операції зі знищення двох ворожих винищувачів над Чорним морем. Окупантам "не варто розслаблятися", а навпаки, "готуватися" до чергових ударів.

У столиці Литви Вільнюсі оприлюднили план повномасштабної евакуації на випадок нападу Росії. У ньому передбачено 150 маршрутів, за якими люди можуть переміститися в західному напрямку.Про це повідомило видання Euractiv, журналісти якого послалися на мера Вільнюса Валдаса Бенкунскаса. Він заявив, що три основні шляхи евакуації пролягають на захід, "оскільки ворог історично приходив зі Сходу".Варто зазначити, що місто розташоване всього за 30 кілометрів від кордону з Білоруссю. Згідно з планом, його вдасться повністю евакуювати протягом 48 годин."Ми не хочемо сіяти паніку, але наша мета — бути готовими та скоординованими, сподіваючись, що цей план ніколи не знадобиться", — наголосив Бенкунскас.План евакуації міста, що має населення у 540 тисяч мешканців, визначає 150 маршрутів із Вільнюса та називає райони з конкретними пунктами евакуації.Мешканців повідомлятимуть про евакуацію за допомогою SMS і сирен. Також розробляється спеціальна система оповіщення через мобільні додатки.План містить елементи того, як Україна реагувала на російське вторгнення, особливо те, як Київ пережив перші дні повномасштабного вторгнення Росії.Навчання з евакуації заплановані на осінь. Чиновники також посилаються на ризики, пов'язані зі сусідньою Островецькою атомною електростанцією в Білорусі, яку Литва вважає небезпечною.Ця заява пролунала перед спільними російсько-білоруськими військовими навчань "Захід", які відбудуться у вересні та передбачають значні пересування військ поблизу балтійських кордонів.Нагадаємо, що 10 квітня в Литві суд ухвалив вирок 83-річному Едуардасу Мановасу. Його засудили до восьми з половиною років ув'язнення — за шпигунство на користь російських спецслужб.

У Литві одним із найімовірніших районів для майбутнього нападу Росії на Євросоюз і НАТО вважають другий маршрут через Сувальський коридор. Це найважливіший контрольний пункт на кордоні з Польщею. Вільнюс планує його модернізувати та зміцнити.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Politico."Ці дороги мають вирішальне значення для нас із погляду безпеки й оборони. Вони завжди були частиною нашого військово-цивільного планування як ключові наземні маршрути для підтримки союзників під час кризи", — пояснив заступник міністра оборони Литви Томас Годляускас.Сувальський коридор — це малонаселена ділянка лісової рівнини шириною 100 кілометрів, що з’єднує Польщу та Литву, а також межує з Білоруссю та Калінінградською областю Росії. Його вважають однією з найуразливіших точок НАТО, але це єдиний сухопутний коридор, який пов’язує країни Балтії з рештою території Альянсу.Нині Литву з Польщею пов’язують дві основні дороги: з Каунаса до Варшави (частина військового коридору Via Baltica) та з Вільнюса до Августова.Зараз Литва спільно з Польщею вживає заходів щодо розширення своєї військової інфраструктури за межі Via Baltica, яка є основним маршрутом перекидання підкріплень союзників до країни шляхом модернізації дороги Вільнюс — Августів до стандартів подвійного призначення для цивільних і військових потреб.Via Baltica та лінія Rail Baltica — проект із будівництва високошвидкісного залізничного сполучення з країн Балтії до Польщі — нині є основними каналами для військової мобільності. Мета полягає в тому, щоби покращити потік товарів, полегшити переміщення військ та підтримати потенційну евакуацію цивільного населення в разі війни.Окрім підвищення мобільності, проект "Сувалки" може також включати нові заходи щодо безпеки кордонів. Йдеться про розміщення загороджувальних елементів на КПП і дорогах уздовж кордонів із Калінінградом та Білоруссю.Годляускас також додав, що заходи безпеки виходять за рамки фізичної сфери та стосуються боротьби з заміною та глушенням GPS-сигналів з боку Росії, що вже впливає на цивільну авіацію та навігаційні системи Литви.Повний обсяг проекту включає реконструкцію 113 кілометрів доріг і оновлення восьми мостів. Очікується, що роботи завершать до 2028 року, але Годляускас вважає, що такий проект може вимагати більше часу.Хоча проект дороги відповідає цілям військової мобільності ЄС і НАТО, офіційно він не є частиною програм жодної з цих організацій. Наразі він фінансується як двостороння ініціатива польських і литовських міністерств транспорту й оборони.Нагадаємо, наприкінці березня генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте заявив, що країна-агресорка Росія отримає жорстку та нищівну відповідь у разі нападу на одну країн НАТО.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс не сумнівається, що Москва, яка веде війну вже четвертий рік, може здійснити ще радикальніший і жахливіший удар по Україні на майбутні великодні вихідні. Водночас такі жорстокі дії Кремля можуть стати новим поворотним моментом, мобілізувавши тиск Заходу на Росію.Про це повідомляє LRT. "Цей тиждень — Страсний тиждень, ми дійдемо до Великодня — я не сумніваюся, що (Росія, — ред.) подасть нам на Великдень щось страшніше. Можливо, це буде переломний момент, коли ми скажемо: гаразд, дивіться, нам потрібно посилити санкції", — сказав Будріс в інтерв'ю програмі ELTA Kampas. За словами політика, трагедія в Сумах стала своєрідним стимулом для країн Євросоюзу до сміливіших кроків як щодо нових економічних обмежень для Кремля, так і додаткової підтримки України. Однак міністр дає зрозуміти, що поки не ясно, чи триватиме цей момент і чи перетвориться він на реальні політичні рішення. Однак, продовжив він, якщо Європа не досягне суттєвого прогресу з цих питань і якщо процес прийняття рішень застопориться через протидію певних держав, спільнота зрештою може втратити свою роль геополітичного гравця. "Якщо ми в цьому півріччі не відкриємо переговорні блоки з Україною, якщо ми впадемо під санкціями, то ми вже не можемо говорити про якусь геополітичну суб'єктність Євросоюзу, ми вже не можемо говорити про те, що ми можемо мати якийсь вплив у світі", — попередив Будріс.Удар по Сумах 13 квітня: що відомоУ неділю, 13 квітня, війська країни-агресорки випустили по Сумах дві балістичні ракети. За даними Сумської МВА, саме другий удар і призвів до великої кількості жертв серед населення. Другий вибух стався приблизно у 200 метрах від місця першого влучання, в районі, де розташовані житлові будинки, навчальні заклади та магазини.Через рашистські удари у Сумах загинули 36 людей, з них — дві дитини. Постраждало ще понад 100 осіб, з них — 15 дітей. Зокрема, серед загиблих: артистка оркестру театру імені Михайла Щепкіна Олена Когут та родина Мартиненків — мати, батько та шестикласник Максим.Як повідомляв начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-лейтенант Кирило Буданов, терористичний удар по Сумах на Вербну неділю, 13 квітня, організували дві ракетні бригади Росії. Смертельні боєприпаси запустили з Воронезької та Курської областей.Нагадаємо, спеціальний представник президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа Кіт Келлог заявив, що сьогоднішній ракетний удар по Сумах "переходить будь-яку межу пристойності".

Литва має намір виділити Україні 20 мільйонів євро на закупівлю боєприпасів. З початку війни Литва надала Україні військову допомогу на суму близько 800 мільйонів євро.Про це повідомляє видання LRT, посилаючись на слова міністра оборони Довіле Шакалієне. Посадовиця закликала прискорити надання допомоги Україні, оскільки "літо може бути дуже важким"."Наприклад, Литва планує додати ще 20 мільйонів євро на придбання боєприпасів, тому що це одна з тих речей, яких Україна зараз дуже потребує", — наголосила посадовиця.Зазначається, що торік у червні Державна рада оборони Литви погодилася щорічно виділяти на військову допомогу Україні не менше 0,25 відсотка від ВВП країни. Загальний обсяг довгострокової допомоги Литви Україні перевищив 1,5 мільярда євро.Зауважимо, що у п'ятницю, 11 квітня, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у кулуарах засідання Контактної групи з оборони України у форматі "Рамштайн" заявив, що Німеччина офіційно повідомила про новий пакет військової допомоги Україні. В ному, серед іншого, запланували 100 тисяч боєприпасів і чотири системи протиповітряної оборони IRIS-T.Німецький міністр зазначив, що до пакета також увійдуть 15 бойових танків Leopard 1, розвідувальні безпілотники. Особливо він наголосив на додаткових 100 тисячах артилерійських боєприпасів. Пісторіус також розповів про перспективи придбання у майбутньому нових систем IRIS-T. Зараз німецька сторона працює над цим питанням.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський повідомляв, що Україна готова придбати наступний транш військової допомоги від Сполучених Штатів Америки, поки вона все ще чекає на відповідь від Білого дому щодо перспектив відправлення життєво важливої ​​допомоги в майбутньому.

Литва виділяє Україні 30 мільйонів євро. Зокрема, кошти спрямують на артснаряди, антидронові гвинтівки тощо. Про це повідомила міністр оборони Литви Довіле Шакалієне, підсумовуючи засідання Контактної групи з оборони України у форматі "Рамштайн", яке відбулося в Брюсселі 11 квітня."Литва зобов'язалися зробити додатковий внесок у розмірі 30 мільйонів євро на сьогоднішній зустрічі "Рамштайн", — написала вона на своїй сторінці у соцмережі Х.За її словами, на боєприпаси виділяють 20 мільйонів євро. Ці кошти додають до раніше обіцяних 13 мільйонів євро для ініціативи закупівлі двох мільйонів артилерійських снарядів, яку очолює Чеська Республіка."Ми перевиконуємо свої зобов'язання на 50%", — зауважила вона.Також на закупівлю РЕБ Литва виділяє сім мільйонів євро. Йдеться про гвинтівки радіоелектронної боротьби малої дальності та протидронові гвинтівки. "Ми втричі збільшуємо обсяг підтримки РЕБ", — додала Шакалієне.Нагадаємо, 1 квітня президент Володимир Зеленський провів зустріч із міністром закордонних справ Литовської Республіки Кястутісом Будрісом. Вони обговорили продовження оборонної та безпекової підтримки України, а також спільне виробництво дронів.

У четвер, 10 квітня, в Литві суд ухвалив вирок 83-річному Едуардасу Мановасу. Його засудили до восьми з половиною років ув'язнення — за шпигунство на користь російських спецслужб.Про це повідомив російський телевізійний мовник LRT. Журналісти зазначили, що Мановаса, який має литовське та російське громадянство, засудив Шяуляйський обласний суд після того, як він частково визнав свою провину.Літній чоловік погодився, що надсилав несекретну інформацію, хоча стверджував, що вона не призначалася для агентів спецслужб.Його адвокат вимагав виправдання, посилаючись на відсутність доказів того, що ворожим спецслужбам передали таємні матеріали.Однак прокурор Редас Савіцкас стверджував, що вдалося зібрати вдосталь доказів, і вимагав дев'ятирічного тюремного ув'язнення.Мановаса заарештували в січні 2024 року, але про операцію не повідомляли до закінчення року.Викриття викликало суперечки, оскільки Мановас упродовж тривалого часу був членом консервативної партії "Союз Вітчизни — Литовські християнські демократи" (TS-LKD) і входив до ради місцевого відділення Литовської спілки політв'язнів і депортованих. У грудні минулого року його виключили з лав цієї політичної сили.За інформацією правоохоронців, Мановас із 2018 року працював на російську військову розвідку ГРУ, збираючи несекретну, але важливу для Москви інформацію про Литву.Нагадаємо, 17 березня стало відомо, що Генеральна прокуратура Литви передала до суду кримінальну справу з обвинувальним актом, у якій український громадянин звинувачується у підпалі торгівельного центру IKEA у Вільнюсі 9 травня минулого року.

На весну заплановані спільні військові навчання Росії та Білорусі "Захід". Країни НАТО можуть відреагувати на них, але відповідь Північноатлантичного альянсу залежить від низки факторів.Про це заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс. Його цитують журналісти LRT."Певні дії плануються залежно від того, що ми побачимо по той бік, які російські та білоруські сили залучать під час навчань, і це, безумовно, не залишиться поза увагою", — зазначив він під час зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО в Брюсселі.Литовський міністр уточнив, що "не хотів би вдаватися в подробиці" про те, як саме відреагує Альянс, але такі зусилля в НАТО сприймають серйозно."Ми побачимо, якого роду війська там будуть, за обсягом, за географічним розташуванням, і НАТО, безумовно, на підставі цього сформує свою власну, скажімо так, присутність або відповідь", — наголосив він.Як відомо, ще восени минулого року міністр оборони Білорусі Віктор Хренін анонсував спільні з Росією військові навчання "Захід-2025", які пройдуть на білоруській території.Своєю чергою, речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко припускав, що під час таких навчань російські та білоруські солдати можуть проводити переміщення в напрямку кордону України.Раніше в НАТО, посилаючись на аналітичні матеріали розвідки, визначили Росію довгостроковою військовою небезпекою для Альянсу. Це означає загрозу для всієї північноатлантичної безпеки, включаючи США.Нагадаємо, що, на думку міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса, ризик російського вторгнення в Балтію є доволі високим. Він нагадав, що Російська Федерація завжди була загрозою для цього регіону.

На думку міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса, ризик російського вторгнення в Балтію є досить високим. Він нагадав, що Російська Федерація завжди була загрозою для цього регіону.Таку заяву литовський посадовець зробив в інтерв'ю "РБК-Україна"."Росія вже багато років є безпосередньою військовою загрозою для балтійських країн. І справа не лише в рівні загрози, а й у рівні нашої стійкості та можливостей стримування, оборони. Тому оцінюючи ризик, ми враховуємо не тільки загрозу", — наголосив Будріс.За словами очільника МЗС Литви, загроза для балтійських країн поділяється на можливості та наміри."І я не маю сумнівів щодо намірів Росії. Вони залишаються. Вони хочуть підкорити сусідні країни. І це буде продовжуватись, поки Путін при владі. І є питання можливостей. Зараз вони в Україні та біля України. Звісно, вони будуть через деякий час перекинуті на бази, звідки вони прийшли", — сказав Бурдіс.Будріс також зазначив, що коли йдеться про можливості, то в майбутньому в напрямку країн Балтії вони будуть збільшені."Але в планах Росії й у нашому плануванні оборони, ми бачимо себе взаємопов'язаними. Тому це не буде так, що одна країна — це ціль, а інші залишаться осторонь. Тож ми будемо однією довгою лінією фронту і нам потрібно планувати все так, що ми її повинні обороняти", — додав він.Як зазначали аналітики видання Financial Times, за будь-якого сценарію Росія не припинить переозброєння та перекидання військ на північно-східний фланг НАТО. Тож припинення вогню в Україні підвищить загрозу безпеці для країн Балтії.Нагадаємо, 9 березня український міністр оборони Рустем Умєров під час візиту до Данії взяв участь у засіданні очільників оборонних відомств скандинавських і балтійських держав у форматі Nordic Baltic 8. Кожна держава представила план подальшої підтримки Києва.Варто зазначити, що у новій доповіді Федеральної розвідувальної служби Німеччини та Бундесверу йдеться про те, що російська влада, очевидно, готується до масштабної війни проти НАТО. Кремль, за даними розвідки, сприймає відносини із Заходом як системний конфлікт і готовий використати силу для досягнення своїх цілей.

У вівторок, 1 квітня, президент Володимир Зеленський провів зустріч із міністром закордонних справ Литовської Республіки Кястутісом Будрісом.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram.За його словами, під час зустрічі вони обговорили чотири важливі теми: продовження оборонної та безпекової підтримки України;спільне виробництво дронів;посилення санкцій ЄС проти Росії;відкриття якнайбільшої кількості переговорних кластерів щодо вступу України в ЄС цьогоріч.Зеленський також подякував уряду Литви, всьому народові та президенту Гітанасу Наусєді за посилення протиповітряної оборони, інвестиції в українське виробництво далекобійної зброї та тренування українських воїнів. "Народ Литви продемонстрував значну підтримку нашої держави із самого початку повномасштабного вторгнення. Цінуємо це", — наголосив президент.Нагадаємо, що 1 квітня міністри закордонних справ Німеччини Анналена Бербок і Кястусіс Будріс прибули до України. Для німецької гості, яка в Києві з офіційним візитом уже 11 раз, це, ймовірно, остання поїздка під час перебування на посаді.

У вівторок, 1 квітня, у Литві знайшли тіло четвертого солдата Сполучених Штатів Америки, який зник під час військових навчань.Про це повідомила прес-служба командування Збройних сил Сполучених Штатів Америки у Європі та Африці."Четвертого солдата армії США, призначеного до бойової групи 1-ї бронетанкової бригади 3-ї піхотної дивізії, знайшли мертвим поблизу Пабраде", — йдеться у повідомленні.У командуванні наголосили, що особу солдата не розголошуватимуть, поки про його смерть не повідомлять рідним. Водночас командувач армією США в Європі та Африці Крістофер Донахью подякував Литві за сприяння у пошуках загиблих військовослужбовців."Я не можу сказати достатньо про підтримку, яку надали нам наші литовські союзники. Ми покладалися на них, і вони разом із нашими польськими та естонськими союзниками – а також нашими власними моряками, авіаторами та експертами з інженерного корпусу – дозволили нам знайти та повернути додому наших солдатів. Це трагічна подія, але вона підсилює те, що означає мати союзників і друзів", — наголосив генерал.Нагадаємо, 26 березня литовські журналісти оприлюднили інформацію про загибель чотирьох солдатів Сполучених Штатів Америки під час військових навчань у Литві. Вони відбувалися на полігоні неподалік від кордону з Білоруссю. Журналісти зазначили, що спочатку стало відомо про зникнення 25 березня трьох військових на полігоні в литовському Пабраде, що неподалік від кордону з Білоруссю. Згодом офіційно підтвердили зникнення чотирьох військових США разом із гусеничним транспортним засобом.31 березня, на шостий день пошукової операції, у Литві знайшли тіла трьох американських військовослужбовців.

У НАТО, посилаючись на аналітичні матеріали розвідки, визначили Росію довгостроковою військовою небезпекою для Альянсу. Це означає загрозу для всієї північноатлантичної безпеки, включаючи Сполучені Штати Америки.Про це заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс під час спільної прес-конференції з українським колегою Андрієм Сибігою.За його словами, Росія десятиріччями готувалася до протистояння з НАТО, ця тенденція не змінилася. Про це свідчить повна жорстокість тих військових сил, які росіяни використовують після початку повномасштабного вторгнення в Україну."Тепер ми можемо оцінити, що їхні військові сили використовуються і для політичних цілей. Ці політичні цілі очевидні. Путін уже декілька разів їх називав", — наголосив Будріс.Зокрема, додав Будріс, Кремль прагне витіснити США з Європи, підірвати інфраструктуру Альянсу та не допустити процвітання країн Балтії."Це довгострокова мета для Росії. Ми оцінюємо загрозу, наміри та можливості. Намір очевидний. Він про це об'єктивно каже. І спроможності теж він розбудовує. Тож загроза реальна та довгострокова. І ми маємо забезпечити стримування", — пояснив він.Будріс наголосив, що НАТО, як і Україна, має лише три варіанти взаємодії з Росією: війна, загрози або окупація."Щоб уникнути останнього, необхідно перебувати в позиції стримування, інакше ми опинимося в стані війни", — заявив він.У цьому контексті він назвав підтримку України та її майбутнє членство в НАТО ключовими елементами безпеки регіону."Немає ілюзії про їхні наміри. Які б історії вони не розповідали про співпрацю, їм ніхто не потрібен. Їм потрібні території, вони хочуть підкоряти сусідів. Ось із ким ми маємо справу. Тому зараз наш обов'язок переконати європейських партнерів інвестувати в оборону більше та відбудовувати наші сильні сторони, щоби ми залишалися ефективними проти росіян", — підсумував Будріс.Нагадаємо, що сьогодні міністри закордонних справ Німеччини Анналена Бербок і Кястусіс Будріс прибули до України. Для німецької гості, яка в Києві з офіційним візитом уже 11 раз, це, ймовірно, остання поїздка під час перебування на посаді.

У вівторок, 1 квітня, міністри закордонних справ Німеччини Анналена Бербок і Кястусіс Будріс прибули до України. Для німецької гості, яка в Києві з офіційним візитом уже 11 раз, це, ймовірно, остання поїздка під час перебування на посаді.На вокзалі німецьку міністерку зустріли міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та посол Німеччини у Києві Мартін Єгер.У німецькому МЗС поінформували, що після прибуття Бербок оголосила, що Німеччина надасть Україні ще 130 мільйонів євро на гуманітарну допомогу та стабілізаційні заходи."У зв'язку з глухим кутом у відносинах між США та Росією, абсолютно необхідно, щоби ми показали, що стоїмо на боці України та підтримуємо її зараз більше, ніж будь-коли раніше", — прокоментувала візит очільниця німецької дипломатії.У Києві Бербок зустрінеться з політиками та представниками громадянського суспільства. Також обговорюватимуться кроки, які Україна робить на шляху до членства в Євросоюзі.Своєю чергою, міністр закордонних справ Литви Кястусіс Будріс повідомив про візит до України в дописі на своїй сторінці в соціальній мережі Х.За словами литовського міністра, своїм візитом він хоче "висловити непохитну підтримку Литви хороброму українському народу"."Ми й надалі стоятимемо поруч із вами у вашій боротьбі за свободу та суверенітет. Литва підтримує сильну та стійку Україну в ЄС", — зазначив він.Нагадаємо, що вчора Україну відвідали спікери та віце-спікери парламентів із 17 європейських країн — Бельгії, Великої Британії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Латвії, Литви, Люксембургу, Норвегії, Польщі, Португалії, Словенії, Фінляндії, Хорватії, Чехії, Швеції, а також представники Європейського парламенту.

У понеділок, 31 березня, у Литві знайшли тіла трьох американських військовослужбовців, які зникли 25 березня під час навчань біля кордону з Білоруссю. Пошуки ще одного бійця тривають.Про це повідомила прес-служба Командування Збройних сил Сполучених Штатів Америки у Європі та Африці."Солдати, чиї особи не розголошуються в очікуванні сповіщення найближчих родичів, зникли безвісти рано вранці 25 березня у своїй броньованій евакуаційній машині M88A2 Hercules під час виконання місії з ремонту та буксирування нерухомого автомобіля. Операції з пошуку четвертого солдата тривають", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що тіла солдатів було виявлено після того, як машину M88A2 Hercules витягнули з болота. Операція з підйому машини тривала шість днів, адже бронетранспортер продовжував занурюватися в трясовину й опустився на чотири метри від поверхні води.Наразі тривають пошуки четвертого солдата. До місця операції прибули високопосадовці США, Литви й НАТО. До того ж у Вільнюсі пройшла поминальна служба за загиблими американськими солдатами.Нагадаємо, 26 березня литовські журналісти оприлюднили інформацію про загибель чотирьох солдатів Сполучених Штатів Америки під час військових навчань у Литві. Вони відбувалися на полігоні неподалік від кордону з Білоруссю. Журналісти зазначили, що спочатку стало відомо про зникнення 25 березня трьох військових на полігоні в литовському Пабраде, що неподалік від кордону з Білоруссю. Згодом офіційно підтвердили зникнення чотирьох військових США разом із гусеничним транспортним засобом.

За будь-якого сценарію Росія не припинить переозброєння та перекидання військ на північно-східний фланг НАТО. Тож припинення вогню в Україні підвищить загрозу безпеці для країн Балтії.Такий висновок зробили аналітики видання Financial Times, журналісти якого посилаються на заяви міністрів оборони Естонії, Латвії та Литви.Представники країн Балтії не приховують занепокоєння, що Росія не зупиниться на Україні після того, як адміністрація президента США Дональда Трампа виступить посередником у припиненні вогню. Кремль уже запланував збільшення військового виробництва та розміщення додаткових військ уздовж їхніх кордонів."Ми всі розуміємо, що, коли війну в Україні зупинять, Росія дуже швидко перерозподілить свої сили. Це означає, що рівень загрози також швидко значно зросте", — заявив у коментарі виданню міністр оборони Естонії Ханно Певкур.З ним погодився й міністерка оборони Литви, яка теж бачить реальну небезпеку для своєї країни."Не плекаймо ілюзій. Не обманюймо себе, що з Росією вдасться покінчити після України", — сказала Довіле Шакалієне.За її словами, Росія скористається часом після припинення вогню в Україні, щоби прискорити нарощування свого військового потенціалу."У них уже є величезна та навчена бойовим діям армія, яка стане ще більшою", — додала вона.Журналісти зауважили, що припинення бойових дій в Україні дасть Росії шанс реалізувати свої плани зі створення армії чисельністю 1,5 мільйона осіб і додати цілий новий армійський корпус на півночі, подвоївши чисельність військ поблизу Фінляндії та країн Балтії.Певкур, зокрема, сказав, що з 600 тисяч російських військовослужбовців, які, за оцінками, наразі перебувають в Україні, 300 тисяч, імовірно, передислокують."Ці люди не повернуться в різні регіони Росії, щоби збирати кукурудзу або робити щось іще, бо зарплата, яку вони отримують в армії, у 5-10 разів більша від тієї, яку вони могли б отримувати у своєму рідному місті", — пояснив він.Країни Балтії особливо стурбовані масштабними військовими навчаннями під назвою "Захід", які відбудуться поблизу їхніх кордонів у Росії та Білорусі цієї осені. Вони імітують конфлікт із країнами НАТО, в них беруть участь десятки тисяч військовослужбовців, танків, літаків і артилерії.Обидва міністри також застерегли від перекидання військ НАТО зі своїх країн для формування так званих європейських "сил гарантування безпеки", які можуть спрямувати в Україну як засіб стримування Росії від нового нападу."Ми не можемо ставити під загрозу безпеку східного флангу НАТО. Ми не можемо потрапити в пастку, що наші сили якимось чином закріплені в Україні. Тоді ми матимемо ризики на нашому кордоні", — сказав Певкур.Країни східного флангу НАТО, включно з Польщею та Румунією, заявили, що не можуть взяти на себе зобов'язання щодо розміщення військ в Україні на шкоду власній безпеці."Естонія теж заперечує проти планів Великої Британії передислокувати в Україну британські війська, призначені для оборони країн Балтії", — йдеться в статті.За даними видання, зараз Литву захищає німецька бригада, яку розмістять на її території найближчими місяцями, Латвію — багатонаціональні сили під керівництвом Канади, а Естонію — британська бригада, яку можуть направити з Великої Британії в найкоротші терміни.Нагадаємо, 9 березня український міністр оборони Рустем Умєров під час візиту до Данії взяв участь у засіданні очільників оборонних відомств скандинавських і балтійських держав у форматі Nordic Baltic 8. Кожна держава представила план подальшої підтримки Києва.