# Нідерланди

Найбільший порт Європи готується до потенційної війни з Росією, "резервуючи" місця для кораблів з військовими вантажами. Окрім цього порт обмірковує питання щодо перенаправлення вантажів, якщо почнуться бойові дії. Як повідомляє газета Financial Times, посилаючись на директора адміністрації порту нідерландського Роттердама Будевейна Сімонса, порт координує свою підготовку з сусіднім Антверпеном стосовно того, як діяти в разі прибуття британських, американських і канадських транспортних засобів і вантажів.За словами Сімонса, не кожен термінал придатний для прийняття військових вантажів. Так, якщо потрібно буде відправити великі обсяги військових вантажів, керівництво порту звернеться до Антверпена або інших портів, щоб вони взяли на себе частину потужностей, і навпаки. "Ми дедалі менше розглядаємо один одного як конкурентів. Звичайно, ми конкуруємо там, де це необхідно, але працюємо разом там, де це можливо", — зазначив він.Відповідні заходи є частиною ширшої хвилі підготовки до потенційної війни. Євросоюз розробляє план переозброєння на суму до 800 мільярдів євро, намагаючись стати більш самодостатнім в обороні у відповідь на вимоги американського президента Дональда Трампа, і стримувати російську агресію, адже повномасштабне вторгнення РФ в Україну триває вже четвертий рік. "Нідерланди разом зі своїми союзниками по НАТО пообіцяли збільшити витрати на оборону до п'яти відсотків ВВП. У травні Міністерство оборони Нідерландів оголосило, що Роттердам на вимогу Північноатлантичного альянсу повинен буде надати місце для прийняття декількох кораблів з військовими вантажами", — наголошує газета.Сімонс додав, що один або кілька кораблів з військовими вантажами будуть пришвартовані до причалу на кілька тижнів, чотири або п'ять разів на рік, хоча місце їх розташування може змінюватися. Контейнерний термінал Роттердама — єдине місце, де порт може безпечно перевантажувати боєприпаси з одного корабля на інший. Окрім цього, там також кілька разів на рік відбуватимуться десантні військові навчання.Газета зауважує, що порт і раніше працював з військовими вантажами, особливо активно під час війни в Перській затоці з 2003 року. Втім, навіть у розпал холодної війни у Роттердамі не було спеціального причалу. Бельгійський Антверпен регулярно отримує вантажі для американських військових, дислокованих у Європі. Своєю чергою, генеральний секретар НАТО Марк Рютте у червні попереджав, що Росія може напасти на одну з країн Альянсу до 2030 року."Порт Роттердама, який щорічно обробляє близько 436 мільйонів тонн вантажів, втратив близько восьми відсотків вантажів, переважно нафти, після того, як ЄС запровадив санкції проти Росії. Антверпен обробляє 240 мільйонів тонн вантажів на рік, що робить цей порт другим за величиною в ЄС", — додає Financial Times.Сімонс наголосив, що обидва порти також працюють разом над підвищенням "самодостатності" Європи. Пандемія COVID-19, яка змусила європейські країни шукати захисні засоби та ліки, виявила їхню залежність від Індії та Китаю.Він також додав, що різке скорочення російських нафтових потоків після повномасштабного вторгнення Москви в Україну стало ще одним уроком. Посадовець закликав європейські країни формувати запаси критичних товарів, як вони вже це робили з нафтою. Євросоюз зобов'язав країни-члени підготувати "90-денний стратегічний запас нафти" після нафтової кризи 1973 року, коли арабські країни скоротили видобуток, щоб чинити тиск на Захід під час конфлікту з Ізраїлем."Ми повинні зробити те ж саме з міддю, літієм, графітом і низкою інших важливих видів сировини. Ми повинні дивитися на ширший спектр стратегічної стійкості, в тому числі у фармацевтиці. І наскільки ви стійкі як суспільство? Це дедалі більш важливо, оскільки світ стає більш нестабільним", — зауважив Сімонс.Газета додала, що у вівторок, 8 липня, ЄС має оприлюднити "стратегію накопичення запасів", яка охоплюватиме медикаменти, критично важливу сировину, енергетичне обладнання, а також, можливо, харчові продукти та воду.Нагадаємо, 27 червня у Середземному морі вибухнув танкер Vilamoura "тіньового флоту" країни-агресорки Росії, який перевозив сиру нафту. Зазначається, що подія трапилась під час переходу судна із лівійського порту Ез-Зувайтіна за 150 кілометрів на північний схід від територіальних вод Лівії.

Росія використовує заборонену хімічну зброю у війні проти України. Стосовно цього чимало доказів зібрали й оприлюднили нідерландські спецслужби.Про це повідомив міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс в інтерв’ю агенції Reuters. Він заявив, що спецслужби його країни можуть підтвердити, що Росія посилює використання хімічної зброї, тож він закликав до введення жорсткіших санкцій проти Москви."Це посилення викликає занепокоєння, оскільки є частиною тенденції, яку ми спостерігаємо вже декілька років, коли використання Росією хімічної зброї в цій війні стає все поширенішим", — зазначив він.Керівник військової розвідки Нідерландів Пітер Рісінк заявив, що висновки ґрунтуються на "власній незалежній розвідці".За словами Брекельманса, щонайменше три смерті українців пов'язані з використанням хімічної зброї, а понад 2 500 осіб, поранених на полі бою, повідомили українським органам охорони здоров'я про симптоми, пов'язані з хімічною зброєю.Рісінк, своєю чергою, констатував "тисячі випадків" застосування хімічної зброї, посилаючись на українські дані. Брекельманс додав, що посилене використання хімічної зброї Росією — загроза не тільки для України, але й для інших країн."Ми повинні ще більше посилити тиск. Це означає розглянути можливість введення додаткових санкцій і, зокрема, не допустити Росію до участі в міжнародних органах, таких як виконавча рада ОЗХЗ", — сказав він.Нідерландські військові та загальні розвідувальні служби, співпрацюючи з іноземними партнерами, виявили конкретні докази інтенсифікації виробництва хімічної зброї в Росії. Серед них — посилення науково-дослідних можливостей і вербування вчених для розроблення хімічної зброї. Рісінк наголосив, що російські посадовці дали солдатам інструкції щодо використання отруйних бойових речовин."Це не просто імпровізовані дії на передовій, це справді частина масштабної програми. І це, звичайно, також викликає занепокоєння, бо якщо ми не прояснимо та не оприлюднимо те, що робить Росія, ці тенденції, найімовірніше, продовжаться", — зауважив він.Рісінк назвав використання хімічної зброї російськими збройними силами "майже стандартною процедурою"."Ми конкретно пов'язали використання хлорпікрину з імпровізованими боєприпасами, такими як наповнені лампочки та порожні пляшки, які підвішують до дронів. Що стосується сльозогінного газу, то ми бачимо, що вони теж зловживають і переробляють боєприпаси, щоби використовувати їх як носії газу", — сказав він.Хлорпікрин внесений до списку заборонених задушливих речовин ОЗХЗ, яку створили для впровадження та контролю за дотриманням Конвенції про хімічну зброю 1997 року. Він може викликати сильне подразнення шкіри, очей і дихальних шляхів. При проковтуванні може спричинити опіки рота та шлунка, нудоту та блювоту, а також ускладнення дихання.Нагадаємо, що 20 травня цього року Європейський Союз запровадив санкції проти країни-агресорки Росії за використання хімічної зброї на фронті в Україні.

Нідерландський футбольний клуб "Твенте" завершив трансфер центрального захисника Става Лемкіна з донецького "Шахтаря".  Він підписав контракт до середини 2028 року з опцією продовження ще на один рік.  Про це повідомляє офіційний сайт "Твенте"."З цього сезону 22-річний ізраїльський захисник носитиме футболку ФК "Твенте". У п'ятницю Лемкін був прийнятий у "Де Гролш Весте" та підписав контракт до середини 2028 року з опцією продовження ще на один рік", — йдеться у повідомленні.Став Лемкін, який має ізраїльське та іспанське громадянство, грав у молодіжному складі за "Хапоель" (Тель-Авів) та пройшов усі молодіжні склади збірної Ізраїлю. Минулого сезону він брав участь в Олімпійських іграх. Влітку 2023 року Лемкін перейшов до донецького "Шахтаря", а минулого сезону грав в оренді за "Маккабі" (Тель-Авів)."Я з нетерпінням чекаю можливості грати тут", — каже Став Лемкін. "Вчора я зустрівся з кількома гравцями ФК "Твенте" та познайомився з клубом. Це справді чудово. Місяць тому я почув, що ФК "Твенте" хоче мене, це був найкращий варіант для мене, і я хотів піти на це".Радник з управління "Твенте" Ян Штреєр відреагував на підписання клубом Лемкіна. "Ми дуже раді, що сьогодні нам вдалося остаточно узгодити прибуття Става Лемкіна. Став зміцнить нашу оборону завдяки своїм фізичним якостям та швидкості. Він гравець, який наважується захищатися в атаці. Попри свій молодий вік — 22 роки, він уже здобув необхідний досвід за останні роки в "Шахтарі", "Маккабі", "Хапоелі" та у складі збірної Ізраїлю. Два тижні тому він зіграв дев'яносто хвилин під час товариського матчу між Ізраїлем та Словаччиною. Я впевнений, що він зробить ще один крок вперед", — сказав функціонер.Нагадаємо, раніше журналіст Маттео Моретто повідомляв, що переговори "Наполі" та "Шахтаря" щодо трансферу півзахисника "гірників" Георгія Судакова зайшли в глухий кут. Італійський клуб підписав бельгійця, який грає на позиції українського гравця.

На полях саміту Північноатлантичного альянсу, у середу, 25 червня, український президент Володимир Зеленський зустрівся з лідером Сполучених Штатів Дональдом Трампом після пленарного засідання лідерів Альянсу.Про це повідомляє "Суспільне". Скільки триватиме зустріч і які теми обговорюватимуть лідери, поки не відомо. Однак раніше Зеленський повідомляв, що має намір поговорили із американським колегою про запровадження нових санкцій проти країни-агресорки Росії.Оновлено 16:43Зустріч Зеленського і Трампа закінчилася. Перемовини тривали близько 50 хвилин.Президент також проведе двосторонні зустрічі з очільниками урядів Данії, Нової Зеландії, Німеччини, а також у форматі Е5 — за участі лідерів Німеччини, Британії, Франції, Італії, Польщі й генсека НАТО та N5 з главами Скандинавських держав.Що говорив Трамп про зустріч із ЗеленськимАмериканський президент Дональд Трамп назвав українського лідера "хорошим хлопцем" та підтвердив їхню зустріч."Ми обговоримо очевидне — поговоримо про його труднощі. У нього невеликі труднощі — у Зеленського. Він хороший хлопець, я сьогодні з ним зустрінуся. Не знаю — припускаю, ми говоритимемо про Україну", — передає слова Трампа кореспондентка "Радіо Свобода".Також Трамп прокоментував нещодавні розмови із Путіним"Він (Путін, — ред.) насправді був дуже ввічливим — добровільно запропонував допомогу щодо Ірану, як вам відомо. Я сказав: "Мені не потрібна твоя допомога щодо Ірану, мені потрібна допомога щодо Росії", — додав вінРаніше повідомлялось, що президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган зустрівся 24 червня з американським лідером Дональдом Трампом на саміті НАТО в Гаазі, де обговорили регіональні та глобальні питання, а також двосторонні відносини. Ключовою темою розмови стала війна в Україні.За даними Politico, президент США Дональд Трамп планує зустрітися з лідером України Володимиром Зеленським у середу, 25 червня, під час саміту Північноатлантичного альянсу.Нагадаємо, під час візиту до Гааги у вівторок, 24 червня, керівник Офісу президента України Андрій Єрмак поспілкувався з державним секретарем Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо. Зокрема, вони обговорили підготовку до майбутньої зустрічі президента Володимира Зеленського з лідером США Дональдом Трампом.Також генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте запевнив, що Україна 25 червня буде важливою темою на саміті НАТО в Гаазі.

У вівторок, 24 червня, президент України Володимир Зеленський прибув на саміт НАТО в Гаагу. В Нідерландах у нього запланована ціла низку зустрічей з європейськими та світовими лідерами.Про це повідомила агенція Reuters із посиланням на власні джерела. Журналісти зазначили, що президент України прибув до амстердамського аеропорту Схіпгол у понеділок увечері (23 червня) напередодні саміту НАТО в Гаазі.За інформацією "Суспільного" Зеленський у вівторок вже зустрівся з премʼєр-міністром Нідерландів Діком Схоофом.У межах саміту НАТО, який проходить в Гаазі 24-25 червня, анонсована зустріч президента України Володимира Зеленського з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та лідерами країн так званої Європейської п’ятірки — Франції, Німеччина, Італії, Польщі та Великої Британії.Зустріч, відповідно до оновленої у вівторок програми, запланована на середу, 25 червня, на 15.30."Зустріч генерального секретаря, президента України та лідерів країн E5 (Франції, Німеччини, Італії, Польщі та Великої Британії)", — сказано в програмі.Також передбачається короткий виступ генерального секретаря НАТО та президента України.Учора журналісти нідерландського видання NOS повідомляли, що сьогодні президент України Володимир Зеленський виступить зі зверненням у нижній палаті парламенту Нідерландів — Палаті представників.Нагадаємо, Володимир Зеленський в інтерв’ю Sky News висловив сподівання, що зможе зустрітися зі своїм американським колегою Дональдом Трампом в Гаазі у вівторок чи середу, 24-25 червня.

Нідерланди підготували для України 100 радарів для виявлення безпілотників і 20 транспортних засобів для медичної евакуації. Водночас Німеччина передала системи радіоелектронної розвідки для захисту населення та критичної інфраструктури.Про це заявив міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс, якого цитує Reuters, і прес-служба Міністерства внутрішніх справ України.Журналісти Reuters уточнили, що нідерландська допомога надійде в межах нового пакета на суму 175 мільйонів євро.Очікується, що постачання радарів, які допоможуть ідентифікувати безпілотники, що наближаються, та передавати дані системам ППО, завершать до кінця року.Міністерство оборони Нідерландів уточнило, що 80 мільйонів євро з пакета підуть на підтримку безпілотників через міжнародну коаліцію дронів.Брекельманс поінформував, що цей крок є наступним після угоди на суму 500 мільйонів євро з виробництва 600 тисяч безпілотників з українською оборонною промисловістю перед самітом НАТО в Гаазі.Своєю чергою, в МВС України зазначили, що відомство отримало від уряду Німеччини сучасні системи радіоелектронної розвідки. Обладнання використовуватимуть для виявлення ворожих дронів і захисту об’єктів критичної інфраструктури по всій країні.Офіційне надання техніки відбулося за участю заступника міністра внутрішніх справ Василя Тетері, посла Німеччини в Україні Мартіна Єґера й інших представників обидвох сторін. Гості також ознайомилися з трофейною технікою ворога, включно з іранськими дронами "Шахед", і дізналися про можливості українських систем сканування повітряного простору та радіоелектронної боротьби.За словами директора департаменту авіаційної безпеки МВС Сергія Науменка, ці системи вже інтегровані в комплексну оборону інфраструктурних об’єктів."Ці технології суттєво підвищують нашу обороноздатність, дозволяють своєчасно виявляти загрози та ефективно їм протидіяти", — наголосив Науменко.Сторони підтвердили важливість подальшої співпраці між Україною та Німеччиною у сфері безпеки, зокрема в умовах постійної ракетної та дронової загрози.Нагадаємо, що 17 червня президент України Володимир Зеленський на полях саміту "Групи семи" в канадському Кананаскісі зустрівся із прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Тоді Канада виділила Україні черговий пакет військової допомоги.

У вівторок, 24 червня, президент України Володимир Зеленський виступить зі зверненням у нижній палаті парламенту Нідерландів — Палаті представників.Про це повідомило нідерландське видання NOS. Журналісти з’ясували, що запрошення Володимира Зеленського до нідерландського парламенту ініціювала опозиційна партія GroenLinks-PvdA.Мендійники також додали, що згодом це схвалила більшість депутатів парламенту Нідерландів.Передбачається, що виступ українського президента відбудеться на спільному засіданні двох палат парламенту Нідерландів і планується близько 16:00 за місцевим часом (17:00 за Києвом).Журналісти NOS зауважили, що перед тим український президент двічі виступав у нідерландському парламенті: у березні 2022 року через відеозвʼязок, а також у травні 2023 року під час візиту.Раніше очікувалося, що Володимир Зеленський перебуватиме в Нідерландах у зв'язку зі самітом НАТО в Гаазі. Але досі достеменно невідомо, чи взагалі відбудеться поїздка.Є попередня інформація, що 25 червня Зеленський поїде до Страсбурга на засідання Парламентської асамблеї Ради Європи. Українського президента також чекають на саміті лідерів Європейського Союзу в Брюсселі.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський перебуває у Великій Британії із робочим візитом, він зустрівся з британським прем'єр-міністром Кіром Стармером. Вони обговорили низку важливих тем, серед них — нові санкції проти Росії.

На саміті Північноатлантичного альянсу в Гаазі не буде засідання Ради НАТО з питань України. Також незрозуміло, чи буде на ньому присутній український лідер Володимир Зеленський.Про це пише видання Politico.Представники НАТО вирішили скоротити порядок денний, перш ніж Трамп раптово покинув саміт G7 посеред дводенної програми, що, як пізніше пояснив представник адміністрації, значною мірою пояснювалося його нетерпінням до переважно церемоніальних багатосторонніх зустрічей. У Гаазі, як і в Канаді, не буде довгих комюніке, лише короткі заяви щодо нових зобов'язань. "Скорочений графік НАТО передбачає лише дві основні події: вітальну вечерю в замку голландської королівської родини та одне засідання Північноатлантичної ради замість звичайних двох чи трьох, повідомили п'ять осіб, знайомих з плануванням", — йдеться у повідомленні.Незрозуміло, чи буде присутній президент України Володимир Зеленський, запрошений лише на вечерю з нагоди відкриття саміту у вівторок. Також у Гаазі не буде засідання Ради НАТО з питань України. Це ще одна поступка США, які, попри заклики деяких союзників провести таке засідання, не були зацікавлені в посиленні уваги до війни, яку Трамп не зміг розв'язати, як він обіцяв під час торішньої кампанії.Скорочення саміту також є способом для союзників по НАТО зам'яти постійну розбіжність між країнами щодо критичного аспекту їхнього зобов'язання: як швидко вони повинні досягти нового показника витрат. У той час як США — і країни Східної Європи, які вже перевищили показник у 3,5 відсотка — віддають перевагу 2030 році як кінцевому терміну, менші країни, які намагаються досягти нових цілей, хочуть до 2032 або 2035 року.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав 2032 рік компромісним варіантом, але, на тлі опору кількох менших країн останніми днями, остаточне формулювання зобов'язання може дати країнам час до 2035 року, щоб досягти п'яти відсотків, за словами європейського чиновника, знайомого з приватними переговорами.Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявляв, що наразі ще не знає, чи буде особисто присутній наступного тижня на саміті НАТО в Гаазі. Глава держави сподівається на зустріч з американським лідером Дональдом Трампом.Раніше повідомлялось, що український лідер Володимир Зеленський зустрінеться 24 червня в Гаазі з президентами Європейської ради Антоніу Коштою, Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.Також стало відомо, що у тексті саміту Росію, як і раніше, назвуть "прямою загрозою", але не повторюватимуться попередні заяви про те, що Україна має "незворотний" шлях до членства в НАТО.Нагадаємо, раніше передбачалося, що члени Альянсу розглянуть можливість включення внесків на оборону України до нового цільового показника витрат.

Президент України Володимир Зеленський наразі ще не знає, чи буде особисто присутній наступного тижня на саміті НАТО в Гаазі. Глава держави сподівається на зустріч з американським лідером Дональдом Трампом.Про це Зеленський заявив під час спілкування з журналістами."Моя поїздка не залежить від того, чи буде зустріч із Трампом. По-перше, я не впевнений, що поїду, але все ж таки вірогідність велика. Насправді вирішу напередодні", — наголосив президент України.Зеленський також наголосив, що має намір провести кілька зустрічей у рамках саміту Північноатлантичного альянсу. Він додав, що для нього є важливим запрошення на саміт від Нідерландів."І є відповідні запрошення від короля, і від прем'єра. У нас з ним дуже добрі стосунки. І він надає багато підтримки. Думаю, третій за обсягом у Європі. Нідерланди справді дуже підтримують нас. І тому для мене дуже, дуже важливо, що він запросив мене. У мене значна програма може бути, зокрема і зустрічей. І, звісно, дуже важлива зустріч із президентом Трампом", — сказав Зеленський.За словами президента, вже є "тристороння пропозиція — НАТО, Євросоюз і Україна". Також на полях саміту заплановані зустрічі міністрів закордонних справ всіх країн блоку та України й міністрів оборонної промисловості всіх країн НАТО та України.Раніше повідомлялось, що український лідер Володимир Зеленський зустрінеться 24 червня в Гаазі з президентами Європейської ради Антоніу Коштою, Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.Нещодавно зазначалось, що наступний саміт НАТО відбудеться 24-25 червня в Гаазі. Однак через участь у ньому американського президента Дональда Трампа він триватиме лише дві з половиною години.Також стало відомо, що у тексті саміту Росію, як і раніше, назвуть "прямою загрозою", але не повторюватимуться попередні заяви про те, що Україна має "незворотний" шлях до членства в НАТО.Нагадаємо, раніше передбачалося, що члени Альянсу розглянуть можливість включення внесків на оборону України до нового цільового показника витрат.

Нижня палата парламенту Нідерландів визнала насильницьку депортацію кримськотатарського народу 1944 року геноцидом. Рішення ухвалили 18 червня.Про це повідомляється на сайті парламенту Нідерландів."Палата представників, заслухавши обговорення, зважаючи на те, що низка країн визнала масову депортацію кримських татар у 1944 році Радянським Союзом геноцидом; констатуючи, що після незаконної окупації Криму у 2014 році багато кримських татар були ув'язнені або катовані Росією безпідставно, або ж зникли безвісти; враховуючи, що Росія, дуже ймовірно, продовжила свою політику геноциду проти кримських татар; Палата представників заявляє свою позицію, що масову депортацію кримських татар у 1944 році слід, за сучасними критеріями, визнати та засудити як геноцид", — йдеться у повідомленні.У парламенті зауважили, що також депортацію кримських татар визнали геноцидом парламенти в країнах Балтії, Канаді, Польщі та Чехії.Реакція УкраїниМіністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на рішення Нідерландів. Він наголосив, що це потужний жест солідарності з кримськотатарським народом, "який досі зазнає переслідувань під час тимчасової окупації Росією українського півострова Крим"."Визнання цієї історичної несправедливості має вирішальне значення не лише для встановлення правди та справедливості, але й для запобігання майбутнім злочинам. Я дякую Нідерландам за те, що вони стали сьомою країною за межами України, яка визнала цей злочин геноцидом, і закликаю всі інші країни зробити те саме. Це правильно", — додав міністр.Що відомо про депортацію кримських татарДепортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944-го о 03:00 й тривала до початку червня (перша і найбільша хвиля закінчилася 20 травня) того ж року. Під час головної хвилі депортації, 18-20 травня, було виселено близько 180 тисяч осіб. Протягом року від голоду, хвороб, виснаження померло близько 30 тисяч кримських татар, а економіку Криму було зруйновано. Офіційною причиною депортації кримськотатарського народу була таємна постанова Державного комітету оборони №5859 "Про кримських татар" від 11 травня 1944 року, в якій їм висувалися претензії про масову зраду та колабораціонізм за часів окупації Криму нацистськими військами.Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина — до ГУЛАГу, а ще частина — для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну.24 лютого 2022 року почалася нова хвиля російського вторгнення на територію України, що стало новим приводом для обшуків, арештів і продовження переслідувань кримських татар. Сьогодні російська окупаційна влада в Криму не дозволяє проводити комеморативні заходи до Дня Депортації. Окупанти забороняють кримським татарам збиратися та колективно молитися за вбитими голодом, нелюдськими умовами та знущаннями людей.До того ж ті, хто виступає проти незаконної анексії Криму або висловлює незгоду з інших питань, зазнають численних серйозних порушень прав людини, переслідувань, дискримінації та стигматизації з боку російської окупаційної влади.Нагадаємо, торік Міністерство культури та інформаційної політики внесло до переліку нематеріальної культурної спадщини України кавову традицію кримських татар. Вона має низку своїх особливостей та секретів, які роблять її унікальною.

Після завершення постачання Україні винищувачів F-16 Нідерланди передаватимуть Києву дрони. Амстердам відправив Силам оборони усі можливі літаки такого типу.Таку заяву зробив міністр оборони Рубен Брекельманс в інтерв'ю "Укрінформу"."Якщо говорити про наші пріоритети, ми почали з шоломів і ракет Stinger, потім Patriot і їхніх елементів, згодом пріоритетом стали винищувачі F-16. Вони залишаються важливими", — наголосив посадовець.Як зазначив міністр, Нідерланди передали Україні всі 24 винищувачі, але також продовжують відправляти боєприпаси, запчастини, а також проводити навчання."Нині нашим новим пріоритетом є дрони, здебільшого складніші. Тобто не прості FPV-дрони, а більш удосконалені. Ми також продовжуємо постачати засоби протиповітряної оборони, бронетехніку, різні типи боєприпасів, пальне — усе, що потрібно. Загалом ми надаємо допомогу на суму близько 3-3,5 мільярда євро щороку. І ми сказали, що збережемо такий рівень підтримки у 2026 році. Тож ми вже пообіцяли ці гроші", — зазначив Брекельманс.Посадовець пояснив, що оскільки зараз Україні потрібна більша допомога, то Нідерланди вже використали два мільярди із цьогорічних 3,5 мільярда євро. "Зараз нашими пріоритетами є безпілотники. Це протиповітряна оборона, це усе, що пов'язано з F-16, а також із морською безпекою. Два тижні тому ми оголосили про великий пакет допомоги в розмірі 400 мільйонів євро на морську безпеку. Йдеться про різні типи суден, патрульні катери — усе необхідне для того, щоб Україна могла захистити свої береги та річку Дніпро. І, звичайно, треба зробити все, щоб Росія не могла просунутися на півдні", — додав Рубен Брекельманс.Як відомо, Нідерланди, Данія та Бельгія очолили авіаційну коаліцію для надання Україні винищувачів F-16. У липні 2024 року Нідерланди завершили оформлення дозволу на експорт до України 24 винищувачів F-16.Нагадаємо, на початку травня стало відомо, що Нідерланди та Румунія відкриють спільний центр для навчання українського технічного персоналу F-16. Його розмістять на авіабазі "Фетешті".

У середу, 18 червня, у Словаччині молодіжна збірна України провела свій третій матч на Євро-2025. "Синьо-жовті" програли команді Нідерландам із рахунком 0:2, хоча наших футболістів влаштовувала й нічия для виходу в плей-оф.Гравці збірної України після зустрічей із Данією (2:3) та Фінляндією (2:0) посідали друге місце у групі D, вони мали більше очок, ніж нідерландці (три проти одного), тож для виходу до плей-оф їх влаштовувала нічия.Натомість відкрити рахунок вдалося молодіжній збірній Нідерландів на 34 хвилині матчу. Після помилки Арсенія Батагова у штрафному майданчику нідерландський півзахисник Рубен ван Боммел перехопив м'яч та віддав пас на Лусіано Валенте, який влучно пробив низом по центру воріт.Подвоїти перевагу Нідерланди U21 змогли на 57 хвилині: Кеннет Тейлор віддав передачу на Тома ван Бергена, який увірвався до штрафного та перекинув м’яч через українського воротаря Руслана Нещерета.З 81 хвилини Україна опинилася на полі в більшості: півзахисник молодіжної команди Нідерландів Юрі Регер зіграв прямою ногою проти Олександра Яцика, за що отримав пряму червону.На останніх хвилинах "синьо-жовті" провели серію атак, але так і не змогли забити, зазнавши поразки 0:2.У підсумку групового етапу молодіжна збірна України посіла третє місце квартету та не змогла вийти у плейоф Євро-2025. Путівки в наступний етап молодіжної континентальної першості здобули Данія та Нідерланди.Нагадаємо, що 15 червня у словацькому Кошице молодіжна збірна України з футболу провела свій другий матч на Євро-2025. "Синьо-жовті" здолали команду Фінляндії з рахунком 2:0.

У НАТО остаточно визначилися з програмою саміту, який пройде 24-25 червня в Гаазі (Нідерланди). Північноатлантичний альянс планує обговорити під час зустрічей багато актуальних питань. У заході візьме участь президент України Володимир Зеленський.Програму оприлюднила в понеділок, 16 червня, штаб-квартира НАТО у Брюсселі.Зокрема, стало відомо, що в першій половині першого дня роботи саміту, 24 червня, відбудеться Громадський форум НАТО, на якому виступить генеральний секретар альянсу Марк Рютте.Також заплановане пленарне засідання Форуму оборонної промисловості саміту НАТО.У другій половині дня, о 19:00, у межах засідання міністрів закордонних справ країн-членів альянсу під головуванням заступника генсека НАТО розпочнеться робоча вечеря Ради Україна — НАТО.Майже одночасно, о 19:15, під головуванням міністра оборони Нідерландів розпочнеться робоча вечеря Північноатлантичної ради на рівні міністрів оборони.Тоді ж, з 19:00, очільники держав і урядів країн-членів альянсу та партнерів разом із дружинами розпочнуть прибувати до палацу Huis ten Bosch, де пройде світська вечеря, організована Його Величністю Королем Віллемом-Олександром і Її Величністю Королевою Максимою.Участь у цій вечері також візьме президент України Володимир Зеленський. До речі, він під час перебування в Гаазі також проведе низку двосторонніх зустрічей для обговорення важливих питань сьогодення.Наступного дня роботи саміту на 10:00 заплановане засідання Північноатлантичної ради на рівні очільників держав і урядів, яке пройде під головуванням генерального секретаря організації Марка Рютте. Завершальна прес-конференція запланована на 14:00.Нагадаємо, що під час найближчої зустрічі з американським президентом Дональдом Трампом український лідер Володимир Зеленський планує обговорити постачання зброї для України. Про це український президент заявив під час сьогоднішньої спільної прес-конференції з президентом Австрії Александром ван Дер Белленом.

Українські виробники заморожених органічних ягід провели понад 20 зустрічей з нідерландськими трейдерами в межах бізнес-місії. Її організували за підтримки трьох швейцарських і міжнародних програм.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit зі посиланням на експертку плодоовочевого ринку Тетяну Гетьман. Вона перерахувала ці програми: Швейцарська програма сприяння імпорту (SIPPO), Програма торгівлі якісними продуктами харчування (QFTP) і Програма з промислового розвитку Організації Об’єднаних Націй (UNIDO)."Нідерландські трейдери дуже тепло нас приймали та надихали тим, як із душею вони розповідали історії своїх бізнесів, яким від 15 до 160 років. Це одразу викликало довіру", — зазначила Гетьман.Вона додала, що серед ключових висновків — важливість якісної презентації продукції, відсутність компромісів щодо ціни чи безпеки постачань, а також низька ймовірність прямих контрактів із супермаркетами.За словами експертки плодоовочевого ринку, раніше певні ускладнення виникали через те, що продажами зазвичай займалися трейдери, часто з офісами у Польщі.Нідерландські партнери очікують довгострокової співпраці та майже не зацікавлені в разових постачаннях.Фахівці стверджують, що зараз попит на заморожену ягоду зростає, особливо на суницю, малину, чорницю та потенційно — лохину, яка могла би замінити канадську."Попри поступовий відхід спеціалізованих органічних магазинів у Європейському Союзі, органічна продукція впевнено виходить у масовий маркет", — підсумувала Тетяна Гетьман.Нагадаємо, аналітики зауважили, що цього тижня на українському ринку продовжується зниження цін на суницю садову. Головна причина — стрімке збільшення пропозиції, але водночас зниження попиту.

До дня проведення саміту Північноатлантичного Альянсу 11 днів, проте із заяв та дій його учасників уже можна зробити низку висновків та припущень.Марк Рютте проводитиме свій перший саміт на посаді генерального секретаря Альянсу. Символічно, що ця подія відбудеться у його рідному місті — Гаазі. Ще один символізм — це буде перший саміт після повернення Дональда Трампа у Білий дім. За майже п'ять місяців на посаді він наробив такого рейваху, що всі традиційні структури колективного Заходу почали тріщати по швах. То ж союзники США по НАТО вирішили бути лагідними з Трампом, щоб у цей дуже складний для них час не погіршити взаємини з державою, з ядерною парасолькою якої над собою вони дуже звиклися. Саме крізь цю призму варто розглядати заяви й проекти документів, які стосуються майбутньої зустрічі. Простіше кажучи, в Гаазі приборкуватимуть норовливого заокеанського гостя.Мільярди на оборону і комюніке без згадки УкраїниСаміти НАТО готуються тривалий час — в ході консультацій міністрів оборони, міністрів закордонних справ та інших уповноважених осіб формуються спільні документи, які лідери країн-членів на самому засіданні мають підтримати. Або ні, але це — мегаскандал. У ЗМІ повідомлялося, що цього разу зустріч триватиме один день, а не два, як було раніше, а й спільне комюніке (або декларація) буде скорочене до однієї сторінки. Кажуть, Трамп більше не читає, тому підлаштовуються під нього.Як повідомляє Bloomberg, цьогорічна заява присвячена виключно видаткам на оборону. Вимога Вашингтона була чіткою: союзники по НАТО мають довести видатки на оборону до 3,5% ВВП до 2032 року і витратити ще 1,5% на захист інфраструктури, кордонів та інші пов'язані з обороною заходи. І виконання цієї вимоги декларують. Але в документі не буде ні про перспективу членства Україні, ні гарантій виділення нашій державі обіцяних 40 мільярдів доларів військової допомоги на рік. Також, за даними видання, у декларації відсутня згадка про Росію як країну-агресора. Це також поступка Трампу, за президентства якого вже було заблоковано кілька міжнародних документів із таким формулюванням на адресу Росії. Зокрема, резолюція Генеральної асамблеї ООН.Також ЗМІ повідомляють, що в рамках саміту запланована лише вечеря з королем Нідерландів та одна сесія з питань витрат на оборону. Робиться це для того, щоб обмежити можливість публічних сварок із Трампом. Отже, союзники США по НАТО прагнуть, аби червень 2025 року не став фатальним для єдності військово-політичного блоку. Звідси й вимушені поступки перед Вашингтоном.Але до зустрічі, яка відбудеться у Туреччині наступного року, ситуація може змінитися не на користь політики Білого дому. По-перше, Трамп ще не набрався масиву проблем у себе вдома, який тягнутиме його на рейтингове дно. Нині тривають протести мігрантів у Каліфорнії, на їх придушення кинули військових. Також звучать погрози арештом каліфорнійському губернатору Гевіну Ньюсому — найбільш вірогідному кандидату від демократів на наступних президентських виборах.А це ознаки наступу на опозицію. У США наростають економічні проблеми, немає й чіткої зовнішньополітичної стратегії. Один з останніх прикладів:"Пекін готується до війни в Індо-Тихоокеанському регіоні як частини своєї ширшої стратегії домінування там, а потім — у світі в цілому", — заявляє глава Пентагона Піт Гегсет.А наступного дня після новин про укладення торгівельного "перемир’я" з Китаєм Трамп каже:"Відносини — чудові".В американських виборців закономірно виникне питання: китайці нам усе ж вороги чи друзі? Простіше кажучи, союзники по НАТО могли обрати тактику вичікування, доки внутрішня політична боротьба змусить Трампа говорити й діяти інакше, аніж він це робить зараз.По-друге, Європа виявилася неготовою до ведення власної геополітичної гри. Попри гучні заяви окремих політиків про бажання позбутися американського гегемонізму, про створення власної "парасольки" завдяки ядерній зброї Франції та Великої Британії, європейські політики не хочуть жити без "великого заокеанського брата". Та якщо заплановані в документах до саміту НАТО речі — переозброєння та оновлення військово-технічного потенціалу, збільшення чисельності армій членів Альянсу в Європі, перегляд логістики тощо — запрацюють, то наступного року під Трампа не прогинатимуться.Навіщо Орбан заспівав про слабких росіянНа саміт запрошено президента Володимира Зеленського. Українська тема буде серед ключових. Як зазначив Рютте, обіцянка запросити Україну до НАТО залишається чинною."Ми сказали, що шлях України до НАТО — незворотній. І ця оцінка не зміниться після саміту", — наголосив він.Також генсек Альянсу розповів, що під час зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО у Брюсселі погоджено надання Україні додаткової військової допомоги на суму 20 мільярдів євро. Крім того, допомога нашій країні у боротьбі з російськими агресорами надходитиме із тих сум, які союзники обіцяють виділяти на власні оборонні потреби. Себто, відсутність згадки в комюніке — не трагедія.Однак є й погані новини, — над самітом в Гаазі бовванітиме тінь Путіна. Передовсім ідеться про угорського прем’єра Віктора Орбана. Нещодавно він здивував заявою: росіяни занадто слабкі для нападу на країни НАТО, вони навіть нездатні перемогти Україну. Водночас, за його словами, росіяни розуміють лише мову сили, то ж брати Україну до НАТО — не можна. Видається, що і ця заява прем’єра Угорщини, й активізація іншого друга Путіна, прем’єра Словаччини Роберта Фіцо, який відверто блокує запровадження нових санкцій проти Росії, — складники політичної комбінації зі зриву запланованого на саміті в Гаазі збільшення витрат на оборону.Орбан і компанія прагнуть переконати, що від Росії немає небезпеки, тому й нема потреби збільшувати оборонні видатки чи посилювати санкції. Якщо "троянським коням" вдасться схилити на свій бік хоча б кілька країн-членів, плани на переозброєння ризикують провалитися. Та ще й у присутності Трампа. Вочевидь, розрахунок на провокацію гучного скандалу.У відповідь Марк Рютте заявив:"Росія може бути готова застосувати військову силу проти НАТО вже за п’ять років. Не обманюймо себе, зараз ми всі перебуваємо на східному фланзі. Нове покоління російських ракет рухається зі швидкістю, що в багато разів перевищує швидкість звуку. Відстань між європейськими столицями — це лише питання хвилин. Більше немає Сходу чи Заходу — є лише НАТО".Як тут не згадати торішнє висловлювання радника Віктора Орбана — також Орбана, але Балажа. Він роздавав нікчемні поради, мовляв, Україні не варто було 2022 року чинити опір окупантам, Угорщина так би не робила. Тобто цілий радник прем’єра визнав, що його країна у випадку нападу Росії одразу б здалася. Віктор Орбан розкритикував його за сказане, а в грудні вже розповідав, що збільшувати видатки на оборону не бажає.То ж якщо в Альянсі дійсно не хочуть обманюватися, а по-справжньому готуватися до відбиття нападу Росії, тоді мають дати собі відповідь на питання: який сенс у перебуванні в НАТО країн, де правлять політики, котрі сповідують зовсім інші цінності та плетуть інтриги проти своїх? Ворог може довго штурмувати фортецю, доки та обороняється, але в історії часто так було, що навіть неприступні твердині брали швидко, бо зсередини нападникам виносили ключі від центральної брами. На саміті в Гаазі за його рішеннями буде добре видно, хто ладен боронити країни НАТО та їхніх друзів, а хто вже готовий виносити ключі….