# обстріли

Щороку 4 квітня у світі відзначають Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в розмінуванні. Для України це не просто дата — це щоденна реальність.Країна вже понад чотири роки живе в умовах повномасштабної війни — і вона залишає по собі не лише руйнування, а й тисячі небезпечних пасток. Міни, нерозірвані боєприпаси, уламки дронів і ракет становлять загрозу навіть там, де здається безпечно.Попри це, багато людей досі недооцінюють ризики: підходять до підозрілих предметів із цікавості, ігнорують повітряні тривоги або покладаються на правило “двох стін”.Чому це небезпечно, з чим сьогодні найчастіше стикаються цивільні та що насправді може врятувати життя — в інтерв’ю TrueUA розповів, віцепрезидент Всеукраїнської асоціації вибухотехніків, викладач Національної академії внутрішніх справ Юрій Приходько.Заміновані території і розмінування— Яка частина території України сьогодні залишається потенційно небезпечною через міни та інші вибухонебезпечні предмети? І скільки часу, за вашими оцінками, може тривати повне розмінування деокупованих територій?— Відповідаючи на ваше запитання, я готувався до цієї розмови й переглядав актуальні статистичні дані з відкритих джерел. Останній профільний захід відбувся у Хорватії — це конференція Mine Action 2026. Там була присутня українська делегація, і під час обговорень озвучувалися актуальні цифри.За цими даними, наразі вже повернуто до безпечного використання понад 40 тисяч квадратних кілометрів території. Водночас забрудненими залишаються близько 133,3 тисячі квадратних кілометрів. Ще близько 14 тисяч квадратних кілометрів — це водні акваторії. Відповідно, ці території залишаються потенційно небезпечними для життя і здоров’я людей, які там перебувають або перебувають поблизу.Що стосується розмінування, ситуація залишається складною. Війна триває, бойові дії не припиняються, а отже — продовжується і забруднення територій. У таких умовах прогнозувати строки повного очищення наразі некоректно.Більш-менш точні оцінки можна буде робити вже після завершення активної фази бойових дій — коли буде перемир’я або повне припинення війни. Тоді стане зрозумілим масштаб забруднення, а також можна буде оцінити наявні ресурси, сили та кількість фахівців.Втім, уже зараз очевидно: цей процес триватиме десятки років. Для прикладу, навіть сьогодні фахівці — піротехніки, вибухотехніки, сапери — регулярно виявляють і знищують боєприпаси часів Другої світової війни. Їх знаходять під час будівництва або за інших обставин.— Після звільнення Київської області парки й ліси певний час залишалися закритими через мінну небезпеку. А яка ситуація зараз? Чи можемо ми почуватися безпечно, наприклад, гуляючи з собакою у міському парку? І наскільки ризикованими сьогодні залишаються ліси та місця збору грибів?— Ми живемо в умовах війни, і про це не варто забувати. Потрібно постійно бути готовими до того, що будь-що може статися. Не можна розслаблятися або думати, що якщо окупанти вийшли з території Київської області, то війна вже закінчилася. Вона триває і може розвиватися по-різному. Ті ж повітряні тривоги, які лунають фактично щодня, постійно нагадують про це.Що стосується парків і зон відпочинку на відносно мирних територіях, ситуація там контролюється правоохоронними органами — Національною поліцією та Державною службою з надзвичайних ситуацій. Уся територія перебуває під контролем.Втім, не варто виключати можливість провокацій. Йдеться, зокрема, про діяльність диверсійно-розвідувальних груп або осіб, які можуть діяти за вказівками кураторів. Вони здатні встановлювати небезпечні предмети, які становлять загрозу для цивільних. Тому обачними потрібно бути завжди і всюди.Якщо говорити про загрози, які виникли після повномасштабного вторгнення, то такі зони вже визначені. Вони позначені на інтерактивній карті забруднених територій. Це зони обмеженого доступу, де встановлені попереджувальні знаки про потенційну небезпеку або мінування.Ідеться не лише про Київську область, а й про інші регіони — Сумську, Чернігівську, Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку. Перед тим як вирушати на відпочинок, риболовлю чи в ліс, люди мають перевіряти ці місця онлайн і переконуватися, що вони безпечні.На мою думку, також потрібно більше інформаційної роботи. Зокрема, через засоби масової інформації — ті ж радіостанції, які часто слухають водії та пасажири. Важливо, щоб поряд із розважальним контентом звучали нагадування про небезпеку і правила безпеки.Тому головне — не розслаблятися і бути готовими до викликів, які існують сьогодні.— Розмінування — складний і тривалий процес, який постійно змінюється разом із розвитком технологій. Як сьогодні розміновують українські території: це переважно ручна робота чи вже активно застосовуються сучасні технології?— Як віцепрезидент Всеукраїнської асоціації вибухотехніків, я постійно моніторю ситуацію у сфері гуманітарного розмінування. Підготовка персоналу триває як у державних структурах, так і в неурядових організаціях. Ба більше, це питання постійно залишається на порядку денному — процес не зупиняється ні на хвилину.Зокрема, сьогодні відбувається профільна зустріч у форматі кластера, де обговорюються ключові проблеми гуманітарного розмінування за участі представників галузевих служб і відомств. Під час таких обговорень фахівці обмінюються досвідом, визначають пріоритети та шукають ефективні рішення для очищення територій.Щодо технічних можливостей — за останні роки їх суттєво побільшало. Україна активно використовує міжнародний досвід, зокрема країн Балканського регіону. Після воєн у колишній Югославії значні території там були заміновані, однак їх вдалося очистити, і сьогодні ми враховуємо цей досвід. Водночас, якими б сучасними не були технології, повністю замінити людину вони не можуть.Роботи, спеціалізована техніка та інші інженерні комплекси — це лише інструменти в руках сапера. Вони підвищують безпеку, пришвидшують роботу, але остаточне рішення завжди залишається за фахівцем. Саме людина перевіряє територію і приймає рішення про її безпечність для подальшого використання. Тому ключове значення сьогодні мають підготовка фахівців і ефективне застосування технічних засобів.У цій сфері працюють як державні служби — піротехнічні підрозділи ДСНС, вибухотехнічні підрозділи Національної поліції, саперні підрозділи Збройних сил України, — так і інші оператори протимінної діяльності.З чим насправді стикаються цивільні: міни, боєприпаси чи уламки— Війна залишає по собі не лише руйнування, а й тисячі небезпечних пасток. Сьогодні на міни й боєприпаси можна натрапити не лише на полі бою, а й у цивільному житті. З чим найчастіше стикаються цивільні — міни, боєприпаси чи уламки? І що з цього становить найбільшу загрозу?— Ситуація така: офіційної деталізованої статистики щодо того, з якими саме вибухонебезпечними предметами найчастіше стикаються люди, наразі немає. Є деокуповані території, є райони поблизу лінії фронту, де тривають бойові дії, а є території, які формально перебувають під контролем України, але також залишаються потенційно небезпечними. Тому сказати, яких саме боєприпасів сьогодні більше, було б некоректно.Умовно всі вибухонебезпечні предмети можна поділити на кілька основних категорій:Перша — це боєприпаси, які залишилися після переміщення військових підрозділів.Друга — це ті, що були застосовані, але не вибухнули. Таких, за оцінками, близько третини від загальної кількості. Йдеться про мінометні міни, артилерійські снаряди, боєприпаси реактивних систем залпового вогню.Те саме стосується і "шахедів": їх збивають, вони падають, але можуть залишатися готовими до вибуху. І такі випадки трапляються доволі часто.Наступна категорія — мінні поля. Це протипіхотні, протитанкові та інші типи мін. У зоні бойових дій їх, як правило, не розміновують повністю — лише створюють проходи для військових або техніки. Усе інше залишається до моменту повного очищення території.Ще одна серйозна загроза — саморобні вибухові пристрої, які можуть встановлюватися з диверсійною метою. Вони можуть маскуватися під звичайні предмети. Наприклад, на дитячому майданчику раптом з’являється іграшка, якої там раніше не було — і вона вже може становити небезпеку.Саме тому важливо звертати увагу на будь-які підозрілі речі, особливо якщо вони з’явилися там, де їх не повинно бути. Загалом спектр боєприпасів, які застосовуються у цій війні, дуже широкий — від зразків часів Другої світової війни до сучасних розробок.Окрему загрозу становлять касетні боєприпаси та суббоєприпаси, які розповсюджуються дистанційно і можуть залишати після себе великі небезпечні території.Також використовуються сучасні міни, які реагують на рух людини. Наприклад, міна ПОМ-3 із сейсмічним датчиком — вона спрацьовує саме на крок людини в межах ураження приблизно 5-8 метрів. При цьому на техніку чи тварин вона може не реагувати.Тому говорити про якийсь один тип загрози неможливо — їх дуже багато, і всі вони залишаються небезпечними.Як змінилася тактика ворога: дистанційне мінування і нові загрози— За час повномасштабної війни Росія неодноразово змінювала тактику атак. Чи змінилися за цей період підходи до мінування? Чи з’явилися нові типи мін або способи їх застосування?— Як я вже зазначав, підходи до мінування загалом залишаються такими ж, як і на початку повномасштабної війни.У більшості випадків застосовується дистанційне мінування — з використанням гелікоптерів, авіації та реактивних систем залпового вогню. Тобто території заміновуються на відстані, без безпосереднього заходу на місцевість.Сучасні міни можуть мати функцію самоліквідації, але це залежить від конкретної моделі. Якщо такий механізм не передбачений або не спрацьовує, міна може залишатися активною дуже тривалий час. Фактично вона "чекає" на жертву. Після встановлення вона переходить у бойовий стан і може залишатися небезпечною до моменту спрацювання.Наприклад, міна ПФМ-1 — у пластиковому корпусі з підривником. Після розкидання з касети вона стає на бойовий взвод і може тривалий час залишатися активною. Такі міни добре захищені від впливу зовнішнього середовища: вода чи сонце практично не впливають на їхню роботу. Крім того, вони маскуються під місцевість — можуть бути зеленими, щоб зливатися з травою, або коричневими, щоб бути менш помітними серед листя чи ґрунту. Через це людина може їх просто не помітити.Подібних типів мін існує багато, і для їх виявлення та знищення фахівці застосовують різні методи.Якщо говорити про підходи противника, то вони суттєво не змінилися. Водночас через неможливість зайти на певні території активно використовуються саме дистанційні способи мінування.— Останнім часом з’являється все більше загроз, пов’язаних із використанням дронів. Зокрема, нещодавно з’явилася інформація, що російські війська можуть скидати вибухонебезпечні предмети з "шахедів". Наскільки це небезпечно для цивільних і як слід діяти в такій ситуації?— Як я вже зазначав, на першому місці має бути безпека. Люди повинні усвідомлювати: некоректне поводження з підозрілими предметами може становити серйозну загрозу.Особливо це стосується об’єктів, які на перший погляд не виглядають як боєприпаси. Наприклад, касетні суббоєприпаси можуть мати форму металевих циліндрів і зовні нагадувати запчастини від автомобіля, фрагменти техніки або навіть звичайні побутові предмети, зокрема консервні банки.Якщо людина не може чітко ідентифікувати предмет і зрозуміти, що це таке, — це вже сигнал небезпеки. У такому випадку торкатися його категорично не можна.Що стосується "шахедів", вони складаються з кількох частин: корпусу, двигуна, паливного бака та бойової частини, яка безпосередньо несе загрозу. Якщо збитий "шахед" лежить у полі чи посадці і не вибухнув, це не означає, що він безпечний. Навпаки — він залишається вкрай небезпечним. Те саме стосується інших дронів або будь-яких літальних апаратів, які впали. Вони можуть містити вибухові елементи і становити загрозу для життя.Такі предмети категорично заборонено чіпати. Працювати з ними можуть лише фахівці — працівники ДСНС або вибухотехнічних підрозділів Національної поліції, які оцінюють рівень небезпеки.Для цивільних це має бути чітке правило: "червоне світло" — не підходити, не чіпати, відійти на безпечну відстань і повідомити компетентні служби.Побачив підозрілий предмет: що можна і заборонено робити— То ж як має діяти людина, якщо побачила підозрілий предмет? Який чіткий алгоритм дій у такій ситуації? І яку найнебезпечнішу помилку найчастіше допускають люди?— Цей алгоритм уже чітко визначений і постійно озвучується фахівцями та службами, які займаються протимінною діяльністю.Перше правило — не підходити і не наближатися до підозрілого предмета.Друге — жодним чином на нього не впливати.Третє — повідомити відповідні служби.Зателефонувати можна за номерами 101 або 102. Також працює єдиний номер 112.Ці три правила потрібно виконувати саме в такій послідовності: не підходь, не чіпай, зателефонуй.Якщо людина помітила підозрілий предмет, потрібно одразу зупинитися. Не піддаватися паніці, але й не ігнорувати небезпеку. Важливо зафіксувати місце, де ви перебуваєте, оцінити ситуацію, подивитися під ноги і повільно відійти назад тим самим шляхом, яким рухалися. Це може бути будь-що: уламок від "шахеда", невибухнувший боєприпас або розтяжка.Вийшовши на безпечну територію — наприклад, на дорогу з твердим покриттям — потрібно відійти на відстань не менше 100 метрів і вже звідти телефонувати у відповідні служби.Важливо чітко повідомити, де саме був виявлений предмет, як він виглядає і що саме викликало підозру. Якщо немає можливості чекати на місці прибуття фахівців, потрібно позначити небезпечну зону підручними засобами. Наприклад, це можуть бути схрещені гілки, яскрава тканина або інші помітні маркери, які вкажуть на місце небезпеки.Також сьогодні можна передати геолокацію — це значно полегшує роботу фахівців.Що стосується саморобних вибухових пристроїв, ситуація ще складніша. Вони можуть бути оснащені радіокерованими датчиками і спрацьовувати від сигналів. Тому в таких випадках важливо відійти на безпечну відстань — не менше 100 метрів — і лише після цього користуватися мобільним телефоном.Без спеціальних технічних засобів оцінити, що це за предмет, неможливо. Саме тому працювати з такими об’єктами можуть лише фахівці — вибухотехніки, підрозділи поліції та ДСНС.Тому цей алгоритм має бути доведений до автоматизму. Як звичні щоденні дії — так само і тут. Золоте правило: не підходь, не чіпай, зателефонуй."Звичайні речі", які можуть вбити— Ви вже згадували про саморобні вибухові пристрої. Які з них найчастіше трапляються? І під які предмети ворог найчастіше маскує вибухівку?— Тут ситуація дійсно складна. Саморобний вибуховий пристрій — це заряд вибухової речовини, засіб підриву і механізм, який приводить його в дію. І цю конструкцію можна вмонтувати практично в будь-який побутовий предмет. Обмежень тут фактично немає.Були випадки, зокрема на Харківщині, коли підкидали ліхтарики китайського виробництва. Усередині було приблизно 20-30 грамів пластиду. Коли людина намагалася його увімкнути — відбувався вибух, унаслідок якого травмувало кисть. Такі випадки фіксувалися і висвітлювалися в ЗМІ.Чим більший предмет, тим більше вибухівки в нього можна закласти — і тим серйозніші наслідки.Для розуміння: у гранаті Ф-1 заряд вибухової речовини становить близько 60 грамів, але радіус розльоту уламків може сягати до 200 метрів. У гранати РГД-5 — близько 110 грамів, а зона ураження становить приблизно 30-40 метрів. Тобто навіть відносно невелика кількість вибухової речовини може призвести до тяжких наслідків.Такі пристрої можуть бути замасковані під будь-що: коробки, сумки, валізи, павербанки, мобільні телефони, ноутбуки чи навіть дитячі іграшки. Особливо це небезпечно у місцях скупчення людей — у парках, на дитячих майданчиках або в зонах відпочинку.Важливо розуміти: вибухівка може мати різні характеристики — за потужністю, чутливістю, способом спрацювання. Але для цивільної людини це не має значення, адже без спеціальних знань і технічних засобів визначити рівень небезпеки неможливо. Саме тому будь-який незрозумілий предмет потрібно розглядати як потенційно небезпечний.Окупанти не нехтують жодними способами маскування — використовують предмети, які можуть викликати інтерес у людини і спонукати її взяти їх у руки або використати. І саме в цьому головна небезпека."Дві стіни" не завжди рятують: що важливо знати під час обстрілів— Під час масованих атак люди часто нехтують правилами безпеки й не спускаються в укриття, покладаючись на правило "двох стін". У яких випадках воно справді може допомогти, а коли лише створює хибне відчуття безпеки?— У нашій практиці був показовий випадок. Ми спілкувалися з громадянином Туреччини, який приїжджав в Україну у відрядження. Коли зайшла мова про повітряні тривоги і те, як на них реагують українці, він був щиро здивований. У нього склалося враження, що наші люди просто безстрашні.Насправді ж ми просто звикли до цієї реальності: тривоги, прильоти, постійна загроза. Але саме ця "звичка" може бути небезпечною, адже притуплює відчуття ризику. І це може обернутися трагедією — як для самої людини, так і для її родини. Тому нехтувати сигналами тривоги не можна.Сьогодні люди часто орієнтуються на додаткову інформацію — зокрема з гаджетів: дивляться, що летить, куди летить. Але це лише орієнтир, а не гарантія безпеки.Якщо людина перебуває на вулиці — потрібно рухатися до найближчого укриття. Якщо в установі, на роботі чи в навчальному закладі — для цього передбачені спеціальні місця, і керівництво зазвичай контролює спуск людей в укриття.Найскладніша ситуація — коли людина вдома. Наприклад, на високому поверсі. Вночі, під час тривоги, люди часто не знають, що робити: вставати чи ні, бігти чи залишатися. При цьому важливо пам’ятати, що і "шахеди", і крилаті ракети можуть змінювати напрямок польоту.Якщо є можливість — потрібно обов’язково спускатися в укриття. Якщо ж часу немає і загроза вже поруч, тоді можна використати правило "двох стін".Його суть у тому, що між вами і джерелом вибуху має бути щонайменше дві стіни. Це може частково захистити від уламків або вибухової хвилі. Але важливо розуміти: це не гарантія безпеки.У разі прямого влучання жодні "дві стіни" не врятують. Сучасні боєприпаси можуть містити десятки кілограмів вибухівки, а також термобаричні заряди, які мають надзвичайно потужну дію.Тому головне правило залишається незмінним: якщо є можливість — потрібно йти в укриття. Якщо такої можливості немає — використовувати хоча б ті засоби захисту, які доступні, зокрема правило "двох стін".— Часто, особливо вночі, обстріли застають людей удома, і звичні місця можуть ставати небезпечними — зокрема кімнати з вікнами. А як щодо перебування під час атак у ліфті або на верхніх поверхах будинків — які тут основні ризики?— Загроза під час обстрілів однакова незалежно від поверху — чи це перший, чи середній, чи верхній. Вона нікуди не зникає. Хоча за статистикою прильотів часто уражаються саме верхні поверхи, це не означає, що інші рівні є безпечними.Що стосується ліфтів — користуватися ними під час тривоги небезпечно. Є ризик знеструмлення або пошкодження інфраструктури, і людина може просто застрягти. Тому в таких ситуаціях варто користуватися сходами. Спускатися ними швидше і безпечніше.Також важливо мати вдома так звану "тривожну валізу". У ній має бути мінімальний набір речей на перший час: вода, базові продукти, необхідні медикаменти, документи та найважливіші особисті речі. Під час масованих обстрілів це особливо актуально. Фактично йдеться про звичку до безпеки — дисципліну і готовність діяти правильно у критичній ситуації. І цю готовність потрібно формувати заздалегідь.— Росіяни застосовують різні типи озброєння. Як це впливає на ефективність укриття? Якщо правило "двох стін" не завжди працює, то що тоді дійсно може захистити, окрім спеціально обладнаних укриттів?— Якщо під час обстрілу немає можливості швидко дістатися до укриття — наприклад, метро чи підземного переходу — потрібно діяти одразу. Якщо є загроза вибуху поруч, необхідно лягти на землю. Бажано — у найнижче заглиблення, яке є поруч.Це важливо, тому що під час вибуху ударна хвиля та осколки розповсюджуються в усі боки — по принципу найменшого опору. Як вода або електричний струм.Якщо людина стоїть — вона потрапляє під дію ударної хвилі та уламків. Якщо лежить — значна частина цих факторів проходить над нею.Тому правильна дія — лягти на землю, прикрити голову руками, закрити очі та, за можливості, вуха. Це може не повністю убезпечити, але значно підвищує шанси вижити.Важливо також розуміти: обстріли не тривають безперервно. Вони мають певну тривалість — це можуть бути години, після чого атака припиняється. Тому головне завдання — пережити цей період і використати всі доступні способи захисту.Якщо є можливість — потрібно якнайшвидше переміститися в укриття: підвал, підземний перехід або станцію метро.Після завершення загрози можна виходити, але все одно залишатися обережними. Адже після обстрілів можуть залишатися нерозірвані боєприпаси, які становлять додаткову небезпеку.Якщо обстріл застав зненацька: як діяти— Якщо обстріл застав людину в транспорті — у заторі, в автівці чи громадському транспорті — чи залишається алгоритм дій таким самим? Як правильно діяти в такій ситуації?— Алгоритм дій у транспорті фактично той самий. Ми пам’ятаємо період, коли під час повітряної тривоги транспорт зупинявся, пасажири виходили й прямували до укриттів. Зараз рух транспорту в більшості випадків дозволений, але ситуацію все одно потрібно постійно контролювати.Люди орієнтуються на інформацію з офіційних джерел, Telegram-каналів, повідомлень про те, що і куди летить. Але це лише допоміжний фактор.Якщо є потенційна загроза, водій або самі пасажири можуть ініціювати зупинку транспорту. У такому випадку потрібно якнайшвидше залишити транспорт і перейти до найближчого укриття.Це вже питання особистої відповідальності — уважності до ситуації, самодисципліни і готовності реагувати на ризики як вдень, так і вночі.Помилки, які коштують життя під час атак— Але у стресових умовах люди часто можуть діяти просто інтуїтивно і не завжди правильно. Які найпоширеніші помилки роблять люди під час масованих обстрілів?— Це одна з типових помилок — нехтування загрозами. Більш дисципліновані люди шукають укриття під час тривоги. Інші — навпаки поводяться зухвало: мовляв, "мене це не торкнеться". Але на це дивляться діти, молодь — і копіюють таку поведінку. Саме тому дорослі мають бути прикладом.Психологічно суспільству зараз складно — кожен по-своєму реагує на війну і по-різному оцінює ризики. Але ми живемо разом, і відповідальність — теж спільна.Важливо пояснювати одне одному, як діяти правильно. Якщо підказати людині, що краще спуститися в укриття — хтось послухає одразу, хтось — згодом. Але ця взаємодія працює.Не можна залишати людей сам на сам із небезпекою. Позиція "це його справа" — небезпечна. Навпаки — варто допомогти, підказати, звернути увагу. Можливо, саме це змусить людину замислитися і прийняти правильне рішення.І з часом вона сама буде так само допомагати іншим. Турбота одне про одного — це теж елемент безпеки. Адже ми всі перебуваємо в однакових умовах. І саме взаємна підтримка допомагає зменшити ризики для кожного."Зі мною цього не станеться": чому люди ігнорують небезпеку— Робота вибухотехніка, вона часто пов'язана з історіями, які складно забути. Чи були у вашій практиці випадки, які особисто вас найбільше вразили? Коли люди, можливо, через необережність опинялися в небезпеці?— У своїй практиці мені доводилося неодноразово виїжджати на подібні виклики. Я працював заступником, а згодом керівником вибухотехнічної служби при Головному управлінні внутрішніх справ у Київській області.Ситуації були різні. Але для фахівця завжди є чіткий алгоритм дій — це інструкції і, передусім, заходи безпеки. Бо вибухівка не "дивиться", хто перед нею — вибухотехнік чи пересічна людина, дорослий чи дитина. Це зброя, і її призначення — знищувати. Саме тому людина має бути готовою — і психологічно, і з точки зору базових знань.Було багато випадків, коли люди виживали лише через те, що вибуховий пристрій не спрацював.Пам’ятаю ситуацію: чоловік підійшов до свого автомобіля і помітив, що від дверей тягнеться мотузка. Він заглянув під авто — і побачив саморобний вибуховий пристрій. У нього була можливість втрутитися, перевірити, що це таке. Але він зупинився, оцінив ризик і зателефонував до поліції. На місце виїхали фахівці, пристрій знешкодили — і людина залишилася живою.Та були й інші випадки — коли через необережність люди гинули.Раніше, ще до 2014 року, загрози були іншими. Часто це були експерименти — коли молодь намагалася щось зробити самостійно після прочитаного чи побаченого. І це нерідко закінчувалося тяжкими травмами або навіть смертю.Сьогодні ситуація інша — значно небезпечніша. Тому головне — бути максимально уважними до того, що відбувається навколо. Якщо є підозрілий предмет — це вже питання життя. І діяти потрібно чітко за інструкцією. Будь-яке порушення може призвести до трагедії.Як пояснити дітям про мінну небезпеку і не налякати— Ваша асоціація проводить заняття з мінної безпеки для дітей. Як правильно говорити з ними про ці ризики, щоб вони розуміли небезпеку, але не боялися?— Мені доволі часто доводиться проводити заняття з вибухобезпеки — як для школярів і студентів, так і для дорослих.Зокрема, ми працювали разом із громадською організацією Alpha Self-Defense у межах проєктів Міністерства молоді та спорту — так званих "активних парків", де готували молодь до дій у нестандартних ситуаціях.Пам’ятаю показовий випадок. Серед слухачів був лікар, який працював на передовій і надавав допомогу пораненим військовим. Він уважно слухав лекцію, а під час перерви підійшов і сказав:"Я бачу наслідки — мінно-вибухові травми, ампутації. Але я не розумів, як саме працює вибухівка".І додав, що після заняття йому стало зрозуміліше, чому виникають ті чи інші травми і які шанси мала людина уникнути їх.Але якщо говорити про дітей — це окрема, найбільш вразлива категорія. У них ще формується психіка, вони по-іншому сприймають інформацію. Тому дітям приблизно до 14 років матеріал потрібно подавати у формі гри.Є важливий нюанс: навіть навчальні боєприпаси з реальними корпусами дітям не демонструють. Це рекомендація міжнародних організацій, зокрема ООН. Чому? Бо дитина може перенести цей досвід у реальне життя: якщо на занятті "граната" була безпечною, вона може вирішити, що й знайдений предмет — теж.Саме тому використовують муляжі — наприклад, надруковані на 3D-принтері. Вони схожі за формою, але безпечні.Також застосовують презентації, комікси, візуальні матеріали — усе в ігровій формі. Але ключове, що має засвоїти дитина: це небезпечно, це може вибухнути і це може коштувати життя.Важливо, щоб під час таких занять були присутні вчителі або батьки — ті, кому дитина довіряє. Бо інформація краще засвоюється через знайомих дорослих. Ми завжди перевіряємо, як діти зрозуміли матеріал. Просимо пояснити своїми словами.Бо часто буває: хтось каже, що зрозумів, але не може повторити. І лише коли дитина пояснює іншим, стає зрозуміло, що знання справді засвоєні.Найпростіше правило — "не підходь, не чіпай, зателефонуй". Здавалося б, елементарно, але навіть це діти не завжди можуть відтворити одразу.Тому з ними потрібно працювати довго і системно. Це складно і потребує багато зусиль, але це критично важливо..

Увечері 3 квітня ворог розпочав чергову атаку із застосуванням безпілотників, що поширилася на Полтавщину, Харківщину та Черкащину. Військові закликають громадян перебувати в укриттях та стежити за оновленням інформації про рух цілей.Про це повідомляють Повітряні сили Збройних сил України.Географія загрози: куди летять дрониЗа даними військових, ворожі безпілотники перетнули кордони України та рухаються у кількох напрямках. Найбільша активність фіксується на межі областей, де дрони постійно змінюють вектори руху, аби заплутати українську протиповітряну оборону. Станом на зараз ситуація по регіонах наступна:Полтавщина та Сумщина: БпЛА зафіксовані в районі Гадяча та Кобеляк, вони тримають західний курс. Також загроза зберігається безпосередньо для міста Суми з південно-західного напрямку.Харківщина: група дронів зафіксована на сході області, вони пролітають повз Ізюм, рухаючись на захід. Окремий загін безпілотників атакує Харків з півночі.Центр та Південь: зафіксовано рух БпЛА з Херсонщини у бік Миколаєва. Також ворожі цілі помічені на підступах до Черкас зі східного боку."Ворог використовує тактику постійного маневрування. Наші підрозділи ведуть бойову роботу", — зазначають у Повітряних силах.Раніше повідомлялось, що російські окупанти вдень 3 квітня масовано атакували Київську область. Внаслідок обстрілів пошкоджені понад 60 об’єктів у чотирьох районах. Загинув чоловік.Нагадаємо, 3 квітня Київський картонно-паперовий комбінат в Обухові зазнав атаки з боку Росії. Завод виробляє товари загального вжитку.Також вранці 3 квітня російські загарбники вдарили по маршрутці у Херсоні. Постраждали семеро людей..

Російська армія змінила тактику на фронті, зробивши ставку на масовані авіаційні удари. У березні окупанти застосували майже вісім тисяч керованих авіабомб, що стало абсолютним антирекордом за весь час повномасштабного вторгнення.Про це повідомляє Міністерство оборони України.Рекордна кількість авіаударівНе маючи бажаних успіхів на фронті, російська армія намагається тиснути, збільшуючи кількість авіаударів. За даними Генштабу, у березні противник застосував 7 987 керованих авіаційних бомб (КАБ). Це більше ніж на півтори тисячі перевищує показник лютневого "рекорду". Така інтенсивність свідчить про намагання Москви виснажити українську оборону за допомогою повітряної переваги.Ситуація на фронті та артилерійський тискІнтенсивність бойових дій у березні залишалася стабільно високою. Упродовж місяця на лінії зіткнення відбулося 4 985 боєзіткнень. Найбільш запеклим днем стало 17 березня, коли було зафіксовано 286 боїв за добу.Окрім авіації, Росія продовжує масовано використовувати артилерію. Загалом у березні ворог здійснив більш ніж 115 000 артилерійських обстрілів. З них 2 834 удари було завдано з реактивних систем залпового вогню (РСЗВ). Кремль продовжує дотримуватися тактики "випаленої землі", намагаючись пробити шлях своїй піхоті через тотальні руйнування.Раніше повідомлялось, що 3 квітня війська країни-агресорки вдарили по ветеринарній клініці у Чабанах Фастівського району на Київщині. Загинули тварини.Нагадаємо, вранці 3 квітня російські загарбники вдарили по маршрутці у Херсоні. Постраждали семеро людей.До того ж вночі 3 квітня російські окупанти атакували Харків балістичними ракетами. Постраждали місцеві мешканці.Додамо, 2 квітня російські окупанти масовано атакували Дніпропетровщину. Протягом дня ворог здійснив декілька атак. Є загиблі та травмовані.Також росіяни атакували Чернігів. Під прицілом ворога опинилося підприємство. .

Вдень у п'ятницю, 3 квітня, російські терористи знову атакували Харків дронами. У місті зафіксовано влучання.Про це повідомив пресцентр Державної служби з надзвичайних ситуацій України. Також рятувальники показали шокуючі фото наслідків атаки. Відомо, що росіяни атакували Харків безпілотниками. У Шевченківському районі міста спалахнула пожежа. Загорілися два легкові авто, ще два — пошкоджені."Одна людина загинула, шість — постраждали", — уточнили в ДСНС.Рятувальники ДСНС оперативно приборкали вогонь. На місці події працювали підрозділи ДСНС, медики та правоохоронці.. Зауважимо, 2 квітня протягом дня рашисти обстрілювали Харків. Перші вибухи пролунали приблизно о 14:00. Ворог атакував місто бойовими дронами. Тоді повідомили про удар "шахедом" біля житлового багатоповерхового будинку. Внаслідок цього були травмовані. О 14:32 рашисти здійснили повторний удар по Харкову.Терехов інформував, що 2 квітня російські загарбники вперше вдарили по Харкову реактивними дронами. До цього часу такого виду безпілотників під час атак на місто вони не використовували.Нагадаємо, вночі 3 квітня війська країни-агресорки атакували Харків ракетами і дронами. Постраждали п'ятеро людей, серед них — немовля.Також 3 квітня окупанти атакували Житомирщину безпілотниками та ракетами. Під ударом опинилося місто Коростень..

Вночі 3 квітня війська країни-агресорки атакували Харків ракетами і дронами. Постраждали п'ятеро людей, серед них — немовля.Про це повідомила поліція Харківської області. Зазначається, що під атакою ворога перебували Основ’янський, Київський та Шевченківський райони.Так, у Основ’янському районі пошкоджено офісну будівлю. Постраждав 70-річний охоронець. Водночас у Київському районі пошкоджено приватний будинок. Гострої реакції на стрес зазнала 27-річна жінка та її син 2026 року народження.Під ранок ворог завдав по місту ракетних ударів. Пошкоджено скління вікон у багатоквартирних будинках. Постраждала 63-річна жінка, яка була вдома на момент обстрілу. Її госпіталізували до медичного закладу. Також у 18-річної харків’янки гостра реакція на стрес. У Шевченківському районі зафіксовано влучання в районі центрального парку. Правоохоронці задокументували наслідки російських обстрілів."На місця влучань виїжджали слідчо-оперативні групи, криміналісти та вибухотехніки. Слідчими відкриті кримінальні провадження за статтею 438 (воєнні злочини) Кримінального кодексу України", — додали у поліції. . Зауважимо, 2 квітня протягом дня рашисти обстрілювали Харків. Перші вибухи пролунали приблизно о 14:00. Ворог атакував місто бойовими дронами. Тоді повідомили про удар "шахедом" біля житлового багатоповерхового будинку. Внаслідок цього були травмовані. О 14:32 рашисти здійснили повторний удар по Харкову.Терехов інформував, що 2 квітня російські загарбники вперше вдарили по Харкову реактивними дронами. До цього часу такого виду безпілотників під час атак на місто вони не використовували.Нагадаємо, 2 квітня російські окупанти масовано атакували Дніпропетровщину. Протягом дня ворог здійснив декілька атак. Є загиблі та травмовані.Також цього дня росіяни атакували Чернігів. Під прицілом ворога опинилося підприємство..

Вночі 3 квітня російські загарбники атакували Сумщину авіаційними бомбами. Пошкоджено житловий будинок.Про це повідомив очільник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров. За його словами, під удар ворога потрапила Шосткинська громада."На жаль, є інформація про одну загиблу людину. Особу наразі встановлюють", — зазначив він.Посадовець зазначив, що внаслідок рашистських ударів до лікарні попередньо доставлені троє поранених. Серед них — 29-річна жінка, яка перебуває у тяжкому стані."Усім постраждалим надається необхідна медична допомога. Усі наслідки атаки зʼясовуються", — додав Григоров.Нагадаємо, вночі 3 квітня російські окупанти атакували Харків балістичними ракетами. Постраждали місцеві мешканці.Додамо, 2 квітня російські окупанти масовано атакували Дніпропетровщину. Протягом дня ворог здійснив декілька атак. Є загиблі та травмовані.Також росіяни атакували Чернігів. Під прицілом ворога опинилося підприємство..

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Україна нібито знову атакувала газопровід "Турецький потік". Він звинуватив Київ "у дуже грубій атаці на угорський суверенітет".Відповідну заяву Петера Сійярто опублікувало угорське видання Index.Виступаючи на політичному заході в Мезковачхазі, Сійярто наголосив, що Україна нібито намагається "взяти Угорщину в повну енергетичну блокаду" на тлі світової енергетичної кризи."Це дуже груба атака на суверенітет Угорщини, тому що атаки на енергетичну безпеку, на безпеку енергопостачання вважаються атаками на суверенітет", — заявив міністр.Угорський міністр зазначив, що трубопровід "Дружба", через який надходить дешева російська нафта, фізично повністю придатний для транспортування палива в бік Угорщини, але "українці перекривають його"."Ми, звичайно, захистимо себе та будемо боротися за використання дешевої російської нафти та дешевого російського газу в Угорщині, тому що якщо у нас не буде такої можливості, то пільговим тарифам кінець, і захищеним цінам на бензин теж кінець", — продовжив свій передвиборчий спіч Сійярто.За його словами, якщо пільгові тарифи скасують, комунальні платежі для угорців зростуть утричі"Турецький потік" — це газопровід, що постачає російський газ через Чорне море до Туреччини та далі до країн Південної та Центральної Європи, зокрема, Угорщини.Угорщина залежить від російського газу, і Будапешт неодноразово виступав проти санкцій на імпорт енергоносіїв із Російської Федерації.Нагадаємо, 3 березня Петер Сійярто заявляв, що відсутність транспортування нафти трубопроводом "Дружба" — це "замах на Угорщину". І винен у цьому особисто президент України Володимир Зеленський..

Іранські ракетні та дронові удари застали американців зненацька. Попри те, що Пентагон звітував про знищення 90% ракетного потенціалу Ірану під час операції "Епічна лють", масштаби відповідей виявилися несподіваними.Таку інформацію оприлюднило видання Time. Журналісти зазначили, що сам Пентагон оцінив військову операцію США високоефективною.За інформацією американських військових, вдалося деградувати або знищити 90% ракетного потенціалу Ірану та нейтралізувати близько 70% його пускових установок. Окрім того, виведено з ладу понад 150 військових кораблів.Головним результатом удару стала ліквідація верховного лідера Ірану Алі Хаманеї та багатьох високопосадовців режиму.Попри військові успіхи, аналітики сумніваються, що адміністрації президента США Дональда Трампа вдасться швидко досягнути стратегічних цілей — повної ліквідації ядерної програми та зміни режиму в Тегерані.Аналітики видання зазначили: Пентагон здивувався, коли Тегеран не обмежився символічною відплатою, а розпочав масштабні атаки на території всього регіону.Під ударом опинилися американські та ізраїльські об'єкти в країнах, які тривалий час вважалися недосяжними для конфлікту, — Кувейті, Бахрейні, Саудівській Аравії, ОАЕ та Катарі.Джерела видання зазначили, що міністр оборони США Піт Гегсет шокований інтенсивністю дій Ірану, оскільки раніше розраховував на стриманість противника."Його це застало зненацька. Немає сумнівів. Він очікував, що іранці дадуть відсіч у якійсь формі. Коли вони розпочали атакувати практично весь регіон, його щось осяяло: "Ого, ми тепер справді в цьому", — розповіло джерело, знайоме з думкою очільника Пентагона.Водночас офіційний представник Піта Гегсета Шон Парнелл заперечив у коментарі медійникам будь-яку непідготовленість, заявляючи, що американські військові передбачили всі варіанти ескалації — від найслабшої реакції до екстремальної.Нагадаємо, що американський генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог заявив в ефірі телеканалу Fox News, що альянс НАТО продемонстрував нездатність ефективно реагувати на глобальні конфлікти. Тому світ потребує створення нової оборонної системи, куди, серед інших, могла б увійти Україна..

У четвер, 2 квітня, російські загарбники вперше вдарили по Харкову реактивними дронами. Раніше такого виду безпілотників під час атак на місто вони не використовували.Про це повідомив міський голова Харкова Ігор Терехов, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Від початку доби ворог 11 разів обстріляв Харків, усі прильоти зафіксовані в Київському районі міста", — зазначив він.За його словами, більшість із ворожих безпілотників виявилися реактивними. Ворог уперше застосував їх щодо Харкова."Прильотів могло бути більше, але завдяки роботі наших військових частину ворожих дронів вдалося збити - подякуємо силам ППО", — наголосив харківський мер.Він додав, що станом на 16:47 у передмісті фіксують іще ворожі безпілотники, які можуть прямувати на Харків."Тож реагуйте на сигнали повітряної тривоги та прямуйте в укриття", — підсумував Ігор Терехов.Раніше повідомлялося, що перші вибухи пролунали приблизно о 14:00. Ворог атакував місто бойовими дронами. Тоді повідомили про удар "шахедом" біля житлового багатоповерхового будинку. Внаслідок цього є травмовані. О 14:32 рашисти здійснили повторний удар по Харкову.Нагадаємо, що також сьогодні війська країни-агресорки атакували Одещину. Внаслідок цього в одному з портів спалахнула масштабна пожежа..

Військові Сил безпілотних систем (СБС) і Головного управління розвідки (ГУР) знищили чотири борти на базі важких безпілотників "Оріон", літак АН-72П і радіолокаційну станцію "Меч". Це сталося в Кіровському в тимчасово окупованому Криму.Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем України (СБС) Роберт "Мадяр" Бровді, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."У ніч на 2 квітня "Птахи СБС" і ГУР провели візит ввічливості на базу та пункт передполітної підготовки новітніх і високовартісних ударно-розвідувальних безпілотників "Оріон", — написав він.За його словами, дрони "Оріон", які здатні 24 години перебувати в повітрі на глибині до 250-300 кілометрів, розвідують і несуть до 250 кілограмів озброєння (ракети або бомби) на висоті до 7,5 кілометра."Це лігво знищене вщент у Кіровському в районі населеного пункту Красносільське в Криму", — уточнив Роберт Бровді.Він наголосив, що підтверджено знищення чотирьох одиниць безпілотників "Оріон"."Там же виявлено та знищено транспортний літак-доходягу Ан-72П і "совкову" рухому двокоординатну радіолокаційну станцію кругового огляду П-37 "Меч", — конкретизував "Мадяр"."Ураження здійснено засобами middle strike FP-2 українського виробництв з бойовою частиною 60-100 кілограмів. Далі буде…" — підсумував командувач Сил безпілотних систем України.Нагадаємо, 31 березня стало відомо, що командування Сил безпілотних систем посилилося двома відомими офіцерами. Це Герої України з позивними "Хасан" і "Земляк"..

У четвер, 2 квітня, в усіх регіонах України з 00:00 до 10:00 застосовуватимуться графіки обмеження потужності для промислових споживачів. Для порівняння: 1 квітня вони діяли впродовж п’яти годин.Про це повідомила пресслужба "Укренерго". Причиною застосування обмежень у компанії назвали наслідки російських ракетно-дронових атак на енергетичні об’єкти."Користування потужними електроприладами доцільно перенести на період з 11:00 до 15:00", — зауважили українські енергетики.Вони традиційно акцентували, що ситуація в енергосистемі може змінитися, тому варто стежити за повідомленнями на офіційних сторінках обленерго в кожному регіоні."Будь ласка, в ранкові та вечірні години споживайте електроенергію ощадливо!" — наголосили в "Укренерго".Раніше там інформували, що внаслідок ворожих атак на енергетичні об’єкти на ранок 1 квітня фіксували нові знеструмлення у Харківській, Донецькій і Дніпропетровській областях. Найскладнішою визнали ситуацію на Сумщині. Оперативно розпочати відновлювальні роботи енергетикам не вдавалося через повітряну тривогу та загрозу повторних ударів.Також в "Укренерго" констатували, що споживання електроенергії демонструє тенденцію до зростання. У середу, 1 квітня, станом на 09:30 його рівень був на 1,2% вищим, ніж в цей же час попереднього дня — у вівторок."Причина — встановлення хмарної погоди в усіх регіонах України. Це зумовлює низьку ефективність роботи побутових сонячних електростанцій і відповідне збільшення обсягу енергоспоживання із загальної мережі", — пояснили енергетики.Нагадаємо, що минулої суботи лівобережна частина столиці зіткнулася зі серйозними перебоями в електропостачанні, що призвело до зупинки значної кількості трамваїв і тролейбусів. Через нестабільну напругу в мережі також тимчасово припинявся рух поїздів на "червоній" гілці метрополітену, проте наразі ситуація поступово стабілізується..

У середу, 1 квітня, пізно ввечері російські загарбники атакували бойовим дроном "Молнія" Шевченківський район Харкова. Зафіксовано влучання в житлову багатоповерхівку. Є постраждалі.Про це повідомив міський голова Харкова Ігор Терехов, який опублікував декілька дописів у своєму Telegram-каналі."Удар прийшовся по житловій багатоповерхівці. У будинку вибиті вікна, інформація щодо постраждалих уточнюється", — написав він.Згодом харківський мер уточнив, що влучання відбулося в дев’ятий поверх багатоповерхівки."Є інформація про постраждалих. Їхня кількість та стан уточнюються", — додав Ігор Терехов.Своєю чергою, начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов підтвердив влучання ворожого безпілотника в дев’ятий поверх багатоквартирного житлового будинку Шевченківського району Харкова."Зруйновано зовнішню стіну та перекриття, пошкоджено скління вікон. Постраждали дві жінки. На місці "прильоту" працюють всі екстрені служби", — деталізував він і опублікував фото наслідків.Також Синєгубов поінформував, що в Чугуєві зафіксовано "приліт" ворожого дрону в п’ятий поверх багатоквартирного житлового будинку."Унаслідок ворожого удару спалахнули квартири на четвертому та п’ятому поверхах. Інформація про постраждалих та руйнування наразі уточнюється. На місці працюють всі екстрені служби", — підсумував очільник військової адміністрації Харківщини.Нагадаємо, що, за інформацією Повітряних сил ЗСУ, після удару безпілотниками в ніч на 1 квітня російські окупанти здійснили повторні атаки дронами. Протягом дня з 08:00 по 18:00 Україну атакували понад 360 ударних безпілотників. Сили оборони знешкодили 345 із них..

Президент Ірану Масуд Пезешкіан не звертався до американського президента Дональда Трампа з проханням про припинення вогню. У Тегерані такі слова назвали "маренням і брехнею злочинців".Про це заявив речник адміністрації президента Ірану Сеєд Мехді Табатабаї, його цитують журналісти NBC News.За його словами, позиція Ісламської Республіки щодо захисту територіальної цілісності від агресії залишається незмінною. Він назвав повідомлення про прохання щодо перемир'я "брехнею злочинців"."Позиція Ісламської Республіки Іран щодо національного захисту цілісності країни від агресії ворогів та умов для припинення нав'язаної війни не змінилася. Ми не звертаємо уваги на марення та брехню злочинців", — наголосив речник адміністрації.Він також додав, що іранський народ залишається "рішучим, непохитним і єдиним у захисті своєї батьківщини", назвавши єдність ключем до перемоги Тегерана.Раніше американський президент Дональд Трамп у своїй соціальній мережі Truth Social написав, що Іран нібито звернувся з проханням про припинення вогню."Іранський президент нового режиму, набагато менш радикалізований і набагато розумніший, ніж його попередники, щойно попросив США про припинення вогню!" — зазначив він.Дональд Трамп пообіцяв розглянути це прохання лише в тому разі, коли Ормузька протока буде "відкрита, вільна та чиста"."До того часу ми будемо бомбити Іран до повного забуття. Або, як кажуть, повернемо назад у кам'яний вік!" — підсумував американський президент.Нагадаємо, 26 березня Дональд Трамп заявляв, що його країна ще на 10 днів призупиняє удари по енергетичному сектору Ірану у зв’язку з критичною ситуацією у світі..

Після удару безпілотниками в ніч на 1 квітня російські окупанти здійснили повторні атаки дронами. Протягом дня з 08:00 по 18:00 Україну атакували понад 360 ударних безпілотників. Сили оборони знешкодили 345 із них.Про це повідомила пресслужба Повітряних сил Збройних сил України."Близько 250 із запущених Росією безпілотників під час денної серії — "шахеди", — уточнили українські військові.Вони деталізували, що з урахуванням нічної атаки з 18:00 31 березня по 18:00 1 квітня 2026 року (за умовну добу), ворог застосував понад 700 ударних безпілотників типу Shahed, "Гербера" та дронів інших типів.Зокрема, за попередніми даними, в період з 08:00 по 18:00 1 квітня, противник застосував 361 ударний БпЛА. Протягом дня переважна більшість безпілотників залітали з південно-східного напрямку, курсом на Захід."На жаль, унаслідок російської терористичної атаки, зафіксовано 14 влучань, є постраждалі", — констатували в Повітряних силах ЗСУ.Там додали, що до відбиття повітряного нападу залучено всі можливі засоби протиповітряної оборони — пілотовану авіацію, зенітні дрони, засоби радіоелектронної боротьби та наземної ППО.За попередніми даними, станом на 18:00 протиповітряна оборона збила / подавила 345 безпілотників противника."Бойова робота триває, у повітряному просторі перебуває декілька ворожих дронів! Бережіть себе, дотримуйтеся правил безпеки!" — наголосили українські військові.Моніторингові Telegram-канали також опублікували мапу України із зображенням напрямків, куди летіли російські безпілотники.Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти випустили по Україні понад 300 ударних безпілотників. Значну частину ворожих цілей ліквідувала протиповітряна оборона..

У середу, 1 квітня, російські безпілотники вдарили по об’єктах критичної інфраструктури Івано-Франківської та Закарпатської областей. У деяких населених пунктах зникла електроенергія.Про це повідомили начальниця Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлана Онищук і начальник Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький."За попередньою інформацією, обійшлося без постраждалих. Дані щодо пошкоджень наразі уточнюються. У Коломийському районі внаслідок атаки тимчасово знеструмлено близько 11 тисяч абонентів", — зазначила Світлана Онищук.Вона запевнила, що профільні служби вже працюють над відновленням електропостачання та ліквідацією наслідків.За її словами, мешканці Прикарпаття, чиє майно постраждало внаслідок ворожих обстрілів, можуть отримати грошову допомогу з обласного бюджету. Для цього необхідно звернутися до обласної державної адміністрації або департаменту соціальної політики ОДА, подавши відповідний пакет документів."Бережіть себе та своїх близьких. Не ігноруйте сигнали повітряної тривоги. Дякую нашим силам ППО за захист, а також усім службам, які щодня стоять на варті безпеки й оперативно ліквідовують наслідки ворожих атак", — підсумувала очільниця військової адміністрації Прикарпаття.Своєю чергою, Мирослав Білецький поінформував, що під час повітряної тривоги ворог завдав удару безпілотниками по об'єктах критичної інфраструктури в межах Хустського й Ужгородського районів."На місцях працюють фахівці профільних служб. Дякую всім за оперативність і злагоджену роботу", — наголосив він.Очільник військової адміністрації Закарпаття деталізував, що, за попередньою інформацією, постраждала одна особа — допомогу надали на місці, в госпіталізації потреби не було.Нагадаємо, начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький розповів, що під час повітряної тривоги Львівщину атакували ворожі бойові безпілотники. На місцях працюють профільні служби. Відповідні бригади визначають масштаби наслідків..