# ООН

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга ініціює термінове засідання Ради безпеки Організації Об'єднаних Націй. Головна причина — російський масований обстріл України 14 травня.У своєму дописі у соцмережі X голова української дипломатії наголосив, що Київ вимагає міжнародної реакції на атаки Росії проти мирного населення та гуманітарного персоналу."Я доручив негайно скликати засідання Ради Безпеки ООН та використати інші міжнародні платформи для реагування на вбивства Росією українських цивільних осіб та атаки проти гуманітарного персоналу", — написав Сибіга.Крім того, за словами Сибіги, 15 травня МЗС запросить іноземний дипломатичний корпус — усіх іноземних послів у Києві — відвідати одне з місць, де в результаті російського нападу була зруйнована ціла частина багатоповерхового житлового будинку."Світ повинен побачити, що відповіддю Росії на всі наші конструктивні мирні пропозиції є ще більше терору та насильства, і діяти відповідно", — додав міністр.Обстріл Києва уночі 14 травняЗранку 14 травня була інформація, що внаслідок обстрілу пошкоджені житлові забудови та цивільна інфраструктура в декількох районах міста.У Дарницькому районі відбулися влучання в багатоповерховий житловий будинок, де обвалились конструкції. 10 осіб врятовано, проводиться аварійно-рятувальні роботи для пошуку постраждалих. За іншою адресою зафіксовано падіння уламків на територію АЗС.У Соломʼянському районі сталось загоряння припаркованого автомобіля. У Голосіївському районі міста виявлені уламки на проїжджій частині.У Святошинському районі зафіксовано падіння уламків на відкриту територію. В Оболонському районі зафіксовано падіння уламків на відкритий території та на трьох поверхову будівлю паркінгу та бізнес центру. Також за іншою адресою уламки пошкодили квартиру в житловому будинку на 12 поверсі та влучання в 25 поверхову недобудову, є травмовані.У Дніпровському районі внаслідок атаки сталось загоряння на даху пʼятиповерхового житлового будинку. Виявлено одного потерпілого. За іншою влучання БпЛА в пʼятиповерхівку. Також зафіксовано ураження приватного житлового будинку. За іншою адресою внаслідок атаки сталося загоряння декількох гаражів та припаркованого автомобіля.Як відомо, одразу після масованого удару дронів протягом минулого дня (майже 800 безпілотників) росіяни продовжили атаку, завдавши комбінованого удару по Україні вночі. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, всього радіотехнічні війська зафіксували та здійснили супровід 731 засобу повітряного нападу — 56 ракет і 675 безпілотників. Сили оборони знешкодили 41 ракету та 652 дрони.Нагадаємо, президент Володими Зеленський доручив Силам оборони України та спеціальним службам запропонувати можливі формати відповіді на масований російський удар вночі 14 травня..

У четвер, 14 травня, зранку росіяни декілька разів атакували Херсон безпілотниками. В Корабельному районі міста загинула жінка. Під удар потрапили автомобілі гуманітарної місії Організації Об’єднаних Націй.Про це повідомив начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін."Близько 10:00 росіяни вбили жінку в Корабельному районі Херсона. Херсонка, особу якої зараз встановлюють, отримала смертельні травми через удар ворожого безпілотника. Мої співчуття рідним та близьким", — написав він у своєму Telegram-каналі.У Херсонській ОВА додали, що орієнтовно о 08:20 російські окупанти теж ударили дронами по Херсону. Внаслідок атаки 66-річний чоловік отримав уламкові поранення грудної клітини, рук і ніг, контузію, вибухову та закриту черепно-мозкову травми."Постраждалого шпиталізували у середньому стані важкості", — йдеться в повідомленні.Ще одну людину росіяни поранили близько 07:30 у Дніпровському районі. Під удар потрапила 69-річна жінка, яка перебувала на вулиці. Її доправили до лікарні з уламковими пораненнями, контузією, вибуховою та закритою черепно-мозковою травмами. Її стан середньої важкості.Прокудін також поінформував, що, порушуючи всі норми міжнародного права, росіяни атакували з безпілотника автівки гуманітарної місії у Корабельному районі Херсона."Унаслідок влучання пошкоджено машини управління ООН з координації гуманітарних справ. Інформацію щодо постраждалих уточнюємо. Терористи продовжують воювати навіть з тими, хто допомагає іншим", — наголосив очільник військової адміністрації Херсонщини.Нагадаємо, що одразу після масованого удару дронів протягом минулого дня (майже 800 безпілотників) росіяни продовжили атаку, завдавши комбінованого удару по Україні вночі. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, всього радіотехнічні війська зафіксували та здійснили супровід 731 засобу повітряного нападу — 56 ракет і 675 безпілотників. Сили оборони знешкодили 41 ракету та 652 дрони..

У липні цього року відбудеться обрання наступника нинішнього генерального секретаря Організації об’єднаних націй Антоніу Гутерріша. Передвиборча кампанія активно триває, у ній беруть участь четверо претендентів. Жоден із них не видається другом України.Латинська Америка, Африка і шанс для жінки: хто боротиметься за посаду генсека ООНТроє кандидатів представляють Латинську Америку, один — Африку. Європейці на вибори не подавалися, адже не мають шансів після керівництва організацією португальцем Гутеррішем. Останніми роками точаться розмови про те, що прийшов час секретарювати в ООН представнику Південної або Північної Америки. Вперше і востаннє цю частину світу на чолі головної світової організації представляв перуанець Хав’Єр Перес де Куельяр ще в далекі 1982-92 роки. З дев'яти генсеків четверо були європейцями — Трюгве Хальвдан Лі, Даг Гаммершельд, Курт Вальдгайм і Антоніу Гутерріш — двоє представляли Азію (У Тан і Пан Гі Мун), ще двоє — Африку (Бутрос Бутрос Галі та Кофі Аннан).В ООН ніколи не секретарювала жінка, тож ще один тренд — на генсека-жінку. У квартеті — дві претендентки. Принагідно нагадаємо, що була і третя, аргентинка Віргінія Гамба, яка працювала спецпредставницею генсека з питань дітей у збройних конфліктах. На цій посаді, прямо кажучи, вона дуже мало зробила для захисту українських дітей, викрадених Росією.У 2023 році вона знеславилася зустріччю з російською дитячою "омбудсменкою" Марією Львовою-Бєловою, щодо якої спільно з Путіним Міжнародний кримінальний суд виписав ордер на арешт за депортацію українських дітей. Гамба зійшла з дистанції у березні, але у перегонах бере участь її земляк, директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі. Про нього — як фаворита виборів — детальніше трохи згодом.Мішель Бачелет: борчиня з режимом Піночета, яка ставить агресора і жертву на один щабельПочнімо з чилійки Мішель Бачелет. Їй — 74. Вона двічі з перервами була президенткою Чилі (з 2006-го по 2010-й та з 2014-го по 2018-й роки). Представляла Соціалістичну партію. Після президентства у 2018-22 роках працювала Верховним комісаром ООН з прав людини. Окрім посади глави Чилі, також керувала міністерством охорони здоров’я (Бачелет за дипломом хірург) і міністерством оборони (закінчила військовий коледж у США та військову академію в Чилі).У молодості брала активну участь у боротьбі з режимом Августо Піночета, перебувала в одній із найстрашніших тюрем "Вілла Грімальді". Завдяки втручанню Австралії її випустили з в’язниці, після чого Бачелет виїхала до НДР, яка була переповнена радянськими КДБістами. Додому повернулася у 1979 році й працювала в лікарні, після падіння режиму Піночета активно включилася в політичне життя своєї країни.За обидва президентські терміни Бачелет провела низку соціально-економічних реформ, які, втім, не всім подобалися. Це викликало масові вуличні протести, особливо серед молоді. Вона підтримувала хороші стосунки зі США, однак кілька разів бувала в Росії, а Путін вітав її з обранням на посаду.На посаді комісарки ООН із прав людини Бачелет у 2022 році викликала роздратування українців, коли під час повномасштабного вторгнення ставила агресора і жертву на один щабель. Мовляв, обидві сторони порушують права людини. Тим самим проявила повне нерозуміння природи війни в Україні. Тому для України можливе обрання чилійки генсеком радше мінус, аніж плюс.Ребека Грінспан: реформаторка без чіткого бачення шляхів до миру в УкраїніНаступна кандидатка — коста-ріканка Ребека Грінспан. З Північної Америки генсеків ООН не було, і цей фактор — на користь претендентки. Грінспан станом на зараз обіймає посаду генерального секретаря Конференції Організації об’єднаних націй із торгівлі та розвитку. За освітою — економістка. З 1994-го по 1998-й роки була віцепрезиденткою Коста-Рики, одночасно обіймаючи посади міністра житлового будівництва, міністра з економічних і соціальних питань та заступниці міністра фінансів.Грінспан — контраверсійна постать. Вона має безпосередній стосунок до успішного соціально-економічного кейсу у своїй країні, однак ООН — зовсім інший рівень відповідальності. Кандидатка пропонує перебудувати механізми організації, що вже добре, однак до неї виникають питання стосовно здатності адекватно реагувати на сучасні виклики.У квітні постійний представник України при ООН Андрій Мельник виклав у мережу відео із засідання Ради безпеки, де звертався до Грінспан. Він зауважив, що її нещодавня поїздка до Росії була сприйнята неоднозначно, і запитав, які конкретні кроки вона готова зробити для припинення війни в Україні."Хто буде обраний наступним генеральним секретарем ООН? Ось, у чому питання. Україна не спостерігач. Ми є активною зацікавленою стороною. ООН не потрібен бюрократ. Нам потрібен генеральний секретар, який буде боротися зубами й нігтями за принципи Статуту та ставити агресорів на місце", — слушно зауважив Мельник.Але з відповіді кандидатки можна зробити висновок, що конкретних кроків у неї нема. Зокрема, Грінспан розповідала про необхідність взаємодіяти з усіма сторонами конфлікту та запевнила, що в разі обрання готова надати свої послуги для сприяння миру. Насправді, і це всі розуміють, до Росії вона їздила тому, що ця країна-терористка є постійним членом Радбезу ООН, а генсек призначається Генасамблеєю за рекомендацією 15 членів Радбезу (п'ять постійних — США, Росія, Китай, Франція, Велика Британія та 10 непостійних членів — Сомалі, Пакистан, Данія, Греція, Панама, Бахрейн, Колумбія, ДР Конго, Латвія і Ліберія). Тому нинішні кандидати намагаються заручитися підтримкою передовсім постійних членів, які можуть вплинути на позицію інших.Макі Саль: непрохідний експрезидент СенегалуМакі Саль очолював Сенегал протягом 12 років — із 2012-го по 2024-й роки. Він провів низку антикорупційних реформ, а також реалізовував програму економічного розвитку своєї країни. А завершував він свою каденцію під шквал критики за спробу залишитися на посаді шляхом перенесення президентських виборів.Як голова Африканського союзу у 2022 році Саль відвідував Путіна, з яким обговорював проблеми з постачанням зерна до Африки через війну в Україні. Але до Києва так і не приїхав, зате кремлівська пропаганда транслювала його заклики до розмінування Чорного моря. Шанси стати генсеком ООН у Саля мінімальні. Можливо, це і добре, враховуючи його бекграунд.Чому Рафаеля Гроссі вважають фаворитомАргентинець Гроссі очолив Міжнародну агенцію з ядерної енергетики (МАГАТЕ) у грудні 2019 року. Він — кадровий дипломат, до нинішньої посади був послом Аргентини в кількох європейських країнах. У квітні 2022 року після деокупації відвідував Чорнобильську АЕС, цього року приїздив для участі у заходах до 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи і зустрічався з президентом Володимиром Зеленським.Позиція кандидата щодо війни в Україні — неоднозначна. З одного боку, він, як директор МАГАТЕ, зосередився на безпеці захопленої росіянами Запорізької АЕС, куди приїздило кілька місій його організації. З іншого — коли навколо ЗАЕС виникали безпекові ризики закликав обидві сторони утриматися від конфлікту в районі атомної станції. І головне — ніколи не закликав Росію звільнити захоплену українську електростанцію.За час повномасштабного вторгнення він кілька разів відвідував країну-терористку, у 2025-му побував на Курській АЕС та у Москві зустрічався з Путіним. Начебто типовий представник міжнародних структур, які намагаються бути лише посередниками, але є кілька нюансів, які насторожують.По-перше, попри критику з боку України та деяких наших партнерів заступником Гроссі у МАГАТЕ працює росіянин Михайло Чудаков. Там він очолює департамент ядерної енергії. Безсумнівно, через цю особу Кремль впливає на рішення організації.По-друге, в лютому цього року Гроссі був присутній на церемонії з нагоди початку будівництва АЕС "Пакш-2" в Угорщині. Проєкт фінансують росіяни за рахунок мільярдних кредитів, які Будапешт набрав за прем’єрства Віктора Орбана. Під час церемонії Гроссі назвав старт будівництва "великим днем для Росії".По-третє, очікується, що цю кандидатуру, окрім Москви, підтримають в Пекіні і Вашингтоні. Президент Аргентини Хав’єр Мілей — друг Дональда Трампа, він дуже зацікавлений, щоб представник його країни отримав посаду генсека ООН. І тут збігаються інтереси Мілея та Трампа, — Штати заборгували Організації об’єднаних націй близько чотирьох мільярдів доларів і можуть використати фінансовий тиск для схилення ООН до вибору на користь Гроссі. Той, не виключено, отримавши посаду співпрацюватиме з американською адміністрацією у вигідному для неї напрямі використання коштів організації.Новий генсек ООН й УкраїнаУ квітні відбувся третій етап відбору кандидатів — представлення програм та діалог із ними членів організації. Наступним вже буде етап рекомендації Радбезом, після чого обрану особу призначить Генасамблея. Свою роботу новий генеральний секретар розпочне з 1 січня 2027 року. Як випливає з аналізу, жоден із чотирьох кандидатів у разі обрання не буде щирим другом України.Вплинути на процес обрання неможливо з огляду на процедуру: на жаль, станом на зараз наша країна не входить до числа непостійних членів Радбезу ООН. Але Україна може висловити кожному із претендентів чіткі вимоги, серед яких реформа Ради безпеки з ліквідацією права вето п’яти постійних членів. Про це говорять роками, але далі розмов не йдуть. У такої ідеї багато прихильників, з ними можемо діяти разом.Ще одна вимога — розширення кількості членів Радбезу, Україна, як співзасновниця ООН має претендувати на місце в оновленій Раді безпеки. Крім того, є сенс активніше діяти в просуванні українців на різні посади в структурах Організації об’єднаних націй, аби в перспективі хтось міг претендувати і на крісло генсека..

Дитячий фонд ООН (UNICEF) оголосив про старт реєстрації на отримання грошових виплат для родин із дітьми, чиє здоров’я або майно постраждало через агресію Російської Федерації. Сума підтримки становить еквівалент 400 доларів США за курсом НБУ, а оформити її можна через місцеві органи соціального захисту протягом десяти днів після виникнення надзвичайної ситуації.Про це повідомляє Управління соціальної та ветеранської політики Лубенської міської ради.У рамках розширеної програми підтримки від Дитячого фонду Організації Об'єднаних Націй (UNICEF) громадяни отримали можливість оформити разову фінансову допомогу. Виплата призначена для підтримки найбільш вразливих категорій громадян, які безпосередньо зіткнулися з наслідками воєнних дій у 2026 році.Хто має право на отримання коштівПрограма діє виключно для родин, які виховують дітей віком до 18 років та мають зареєстроване (або задеклароване) місце проживання на території Полтавщини. Для підтвердження права на виплату необхідно відповідати одній із таких умов:наявність офіційного підтвердження шкоди, завданої агресією РФ (наслідки атак, вибухів, виявлення нерозірваних предметів або збройних нападів);отримання травм або іншої шкоди для здоров’я через акти агресії;втрата члена родини внаслідок війни.Механізм оформлення та терміниПроцес подачі документів організовано через уповноважених представників територіальних громад (органи соцзахисту). Згідно з регламентом, пакет документів має бути поданий в електронному форматі до обласного центру протягом 10 днів з моменту виникнення надзвичайної ситуації. Паралельно з цим необхідно надіслати засвідчені паперові копії. Після отримання даних центр має три дні на їх реєстрацію на офіційному ресурсі UNICEF.Перелік необхідних документівДля призначення допомоги громадяни мають підготувати такий пакет паперів:офіційне подання від територіальної громади (за встановленою формою);особисту заяву на призначення фінансової підтримки;копію паспорта та ідентифікаційного коду (або сторінки з відміткою про відмову від його прийняття);копію свідоцтва про народження дитини;витяг з Єдиного держдемографічного реєстру щодо адреси проживання або витяг з реєстру громади;реквізити банківського рахунку (номер IBAN) для зарахування коштів;копії документів, що підтверджують родинні зв’язки та смерть рідних (за потреби).Нагадаємо, Мінсоцполітики за підтримки UNICEF виплатить одноразову грошову допомогу дітям з інвалідністю підгрупи А. Йдеться про суму 6500 гривень..

Повне захоплення Донеччини може коштувати Кремлю понад півтора мільйона життів російських солдатів. Аналіз поточної ситуації на полі бою свідчить, що Росія обрала шлях самознищення, намагаючись реалізувати свої імперські амбіції в Україні.Про це повідомив постійний представник України при ООН Андрій Мельник, пише "Укрінформ".  Росія спалює власне населенняЯк зазначив Мельник, Україна веде справедливу війну за свою свободу, тоді як Росія "спалює власне населення", перетворюючи своїх громадян на гарматне м'ясо. За словами постпреда, математика цієї війни для агресора є нищівною: за кожен квадратний кілометр української землі, який вдається тимчасово захопити, РФ втрачає в середньому 254 військових. Також Дипломат провів історичні паралелі, наголосивши на безпрецедентній жорстокості нинішнього російського командування. "Жодна армія з часів Першої світової війни не сплачувала настільки високої ціни життями за такі незначні територіальні здобутки, як Росія", — наголосив він. Навіть під час радянсько-фінської війни 1939-1940 років, за словами Мельника, рівень втрат за аналогічні здобутки був приблизно у сто разів нижчим.Скільки життів коштуватиме Путіну ДонбасЗахоплення всієї території Донецької області вимагатиме від Москви колосальних жертв. Мельник підрахував, що для досягнення цієї мети Путіну доведеться відправити на смерть щонайменше 1,5 мільйона додаткових солдатів. У такому разі сумарні втрати РФ зростуть до понад 3 млн осіб."Навіть для пана Путіна, для якого цінність життя власних громадян, здається, менша за копійку, така цифра була б катастрофічною", — заявив дипломат.Ще більш абсурдними виглядають плани щодо повної окупації України. За нинішніх темпів просування та рівня втрат, такий сценарій потребував би від агресора понад 122 мільйонів життів, а сама війна розтягнулася б на 183 роки. Мельник підсумував, що Україна не віддасть жодного квадратного міліметра своєї території та продовжуватиме боротьбу до перемоги.Нагадаємо, 14 квітня Зеленський заявляв, що спецпредставник американського президента Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер планують відвідати Україну. Це стане важливим сигналом для відновлення перемовного процесу.Раніше у Флориді, 22 березня, завершився черговий раунд інтенсивних перемовин між Україною та США, спрямованих на розробку дорожньої карти для досягнення стійкого миру. Сторони зосередилися на формуванні залізобетонних безпекових гарантій для Києва та розв'язанні гуманітарних питань..

У понеділок, 20 кваітня, відбудеться засідання Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй. На ньому обговорять останніх обстріли Росією українських міст.Про це повідомив "Укрінформ" із посиланням на секретаріат Радбезу ООН."Запит на проведення засідання надійшов від України після масштабних російських повітряних ударів по Дніпру й інших містах України, що відбулися 14 квітня", — йдеться в повідомленні.Зазначається, що члени Ради безпеки ООН — Данія, Франція, Греція, Латвія, Ліберія та Велика Британія — підтримали цей запит.Окрім того, очікується, що з доповідями виступлять помічник генерального секретаря ООН із питань Близького Сходу, Азії та Тихоокеанського регіону Мохамед Халед Хіарі та заступниця генсека з гуманітарних питань Джойс Мсуя.Засідання Ради безпеки ООН розпочнеться о 15:00 (22:00 за київським часом).Раніше постійний представник України при ООН Андрій Мельник звертався до Ради безпеки з проханням провести засідання через посилення російських обстрілів і зростання жертв серед цивільного населення.Нагадаємо, що 28 лютого Рада безпеки ООН збиралася на термінову зустріч, щоб обговорити критичне загострення ситуації на Близькому Сході. Приводом для міжнародного втручання стала серія атак іранськими балістичними ракетами по сусідніх країнах і об’єктах США в регіоні..

У світі може виникнути продовольча криза, за масштабом наслідків подібна до пандемії коронавірусу. Це станеться, якщо найближчим часом не відновлять рух через Ормузьку протоку для суден, що перевозять критично важливі ресурси для сільського господарства.Про це заявили в Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (FAO). Її головний економіст Максимо Тореро наголосив, що найбільший ризик нестачі та високих цін на добрива й енергоносії загрожує бідним країнам.За даними ООН, від 20% до 45% експорту ключових агропродовольчих ресурсів залежить від морського шляху через Ормузьку протоку."Останнє, чого ми хочемо, — це зниження врожайності та зростання цін на сировинні товари та продовольчу інфляцію протягом наступного року", — наголосив фахівець.Він додав, що це, ймовірно, змусить країни впроваджувати політику зниження внутрішніх цін на продукти, що, своєю чергою, призведе до підвищення відсоткових ставок і потенційного уповільнення економічного зростання у світі.За його словами, якщо фермери використовуватимуть менше ресурсів, це призведе до нижчої врожайності наприкінці цього року та наступного року, а також до зростання цін на продовольство й інфляцію на кілька років уперед.За інформацією ООН, березень став відносно стабільним завдяки достатнім запасам більшості продовольчих товарів. Однак у квітні тиск зростає та посилиться в травні, коли "фермери ухвалюватимуть рішення" щодо зміни культур залежно від доступності добрив. Також, сільські господарства можуть розпочати віддавати більше земель і ресурсів на біопаливо, щоби нівелювати високі ціни на нафту. Це також скоротить світові запаси продовольства.В ООН зауважили, що фермери вже працюють із мінімальними прибутками, їхнє банкрутство погіршить продовольчу ситуацію на довший період."Ми перебуваємо в кризі ресурсів; ми не хочемо, щоби вона перетворилася на катастрофу", — акцентував директор підрозділу агропродовольчої економіки FAO Девід Лабордом.FAO закликала всі країни уважно переглянути вимоги щодо біопалива та передусім уникати обмежень на експорт енергоносіїв і добрив."На відміну від природних катастроф чи кліматичних явищ, блокада Ормузької протоки є проблемою, яку уряди можуть і повинні вирішити", — підсумували в ООН.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що ЄС готує жорсткі обмеження у відповідь на енергетичну кризу, яку спричинила війна в Ірані. Брюссель розробив план для подолання кризи та її наслідків..

У понеділок, 13 квітня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів зустріч зі спеціальною представницею генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй із питань дітей і збройних конфліктів Ванессою Фрейзер.Про це повідомили в дописі МЗС України в Telegram-каналі."Для України повернення наших дітей є одним із ключових пріоритетів. Я наголосив, що сталий мир неможливий без їхнього повернення додому", — зазначив Сибіга.Він додав, що наразі Україні вдалося повернути понад дві тисячі дітей, однак багато з них досі залишаються примусово та незаконно депортованими державою-агресоркою."Росія системно змінює документи українських дітей, влаштовує їх у прийомні сім’ї, зокрема, у віддалених регіонах Росії. Ба більше, вона намагається різними способами стерти їхню ідентичність", –— зауважив український міністр.Він назвав цинічним те, як Росія також інструменталізує дітей у цій війні — використовує їх як важіль у переговорах."Такі дії є грубими порушеннями міжнародного гуманітарного права та воєнними злочинами", — висловив переконання очільник дипломатичного відомства України.Андрій Сибіга обговорив практичні кроки для припинення таких порушень, імплементації відповідної резолюції Генеральної асамблеї ООН щодо повернення українських дітей, а також посилення міжнародних зусиль для забезпечення відповідальності за ці злочини.Нагадаємо, 2 квітня стало відомо, що перша леді США Меланія Трамп учетверте посприяла поверненню українських дітей, яких раніше розлучили з родинами через війну між Росією й Україною..

Якщо бойові дії на Близькому Сході не зупинити, то регіональний конфлікт може перерости у глобальну катастрофу. Наслідки відчує вся планета.Про це заявив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш під час спеціальної пресконференції щодо ситуації на Близькому Сході.Як відомо, криза в регіоні триває вже другий місяць. За його словами, щодня зростає кількість жертв, масштаби руйнувань і кількість атак на цивільне населення й інфраструктуру."Ми стоїмо на межі ширшої війни, яка охопить увесь Близький Схід і матиме драматичні наслідки для всього світу", — заявив генеральний секретар ООН.Він наголосив, що конфлікт вже відчувається далеко за межами регіону. Адже обмеження судноплавства через Ормузьку протоку — стратегічний морський шлях між Перською затокою та Оманською затокою — б'є по найбільш вразливих країнах."Наслідки відчувають звичайні люди на Філіппінах, у Шрі-Ланці, Мозамбіку й інших країнах — через зростання цін на продукти та паливо", — наголосив Гутерріш.Генеральний секретар ООН звернувся до всіх сторін конфлікту з конкретними вимогами:США й Ізраїль повинні зупинити війну, яка вже спричиняє масові людські страждання та руйнує економіку регіону;Іран має припинити атаки на сусідні країни;усі сторони зобов’язані поважати суверенітет держав, захищати цивільних і цивільну інфраструктуру, зокрема ядерні об'єкти;забезпечити свободу судноплавства.Очільник ООН також зазначив, що дипломатичні зусилля для мирного врегулювання тривають. До регіону вирушає його особистий посланець Жан Арно."Конфлікти не закінчуються самі собою. Вони закінчуються, коли лідери обирають діалог замість руйнування. Такий вибір все ще існує. І це потрібно зробити — зараз", — підсумував Антоніу Гутерріш.Нагадаємо, турецький Центр економіки та зовнішньої політики EDAM в аналітичному звіті визначив, що повномасштабна агресія Росії проти України призвела до стратегічного виснаження ресурсів Москви, що докорінно змінило баланс сил на Близькому Сході та відкрило шлях для домінування нових регіональних гравців. Поки Кремль фокусує всі зусилля на веденні бойових дій, Китай та інші потужні актори активно займають вакуум впливу, що утворився через нездатність Росії підтримувати колишній рівень залученості в регіональні конфлікти..

Іран звинуватив Україну в "активній участі у військовій агресії" проти Ісламської Республіки. Тегеран вважає перебування українських військових експертів у країнах Близького Сходу "вчиненням протиправного діяння".Заяву постійного представника Ірану при ООН Аміра Саїда Іравані наводять журналісти NBC.У листі до генерального секретаря ООН він наголосив, що відправлення українських спеціалістів до регіону "означає активну участь у військовій агресії проти Ірану"."Цим кроком Україна бере на себе міжнародну відповідальність за допомогу або сприяння у вчиненні міжнародно-протиправного діяння", — додав іранський представник.Дипломат зазначив, що йдеться про "надання оперативної та технічної допомоги, яка безпосередньо сприяє застосуванню сили й актам агресії проти суверенітету та територіальної цілісності Ірану".Він також додав, що цілеспрямоване ураження цивільної промислової інфраструктури з метою економічного тиску або колективного покарання може призвести до серйозних порушень міжнародного гуманітарного права, включно з воєнними злочинами.Заява Тегерана пролунала після того, як стало відомо, що українські експерти з протидії безпілотникам допомагають союзникам США, які потерпають від іранських дронових атак у регіоні. Іранська влада розцінює це як пряме втручання в конфлікт на боці противника.Реакція УкраїниРечник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий різко відреагував на цю іранську заяву."Як зрозуміти, чи бреше представник іранського режиму? Якщо губи рухаються, значить, бреше. З 2022 року Україна зазнала ударів майже 60 тисяч дронів, які Іран дав Росії. Водночас жоден український дрон ніколи не вражав Іран. Цього брехуна вже давно не мало би бути, як і його режиму", — написав він у соціальній мережі Х.Останніми тижнями Україна активізувала переговори з країнами Перської затоки щодо експорту дронів-перехоплювачів та надання технічної допомоги. Візит до країн Близького Сходу здійснив і президент Володимир Зеленський.Нагадаємо, що декілька днів тому Україна спростувала іранські повідомлення про "успішний удар" по військовій інфраструктурі в Дубаї, де нібито перебували українські системи та фахівці. У вітчизняному зовнішньополітичному відомстві закликали не довіряти заявам Тегерана, порівнявши їхні методи роботи з пропагандистськими інструментами Москви..

У понеділок, 23 березня, Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй проведе засідання щодо російських ракетних ударів по Україні. Ініціатором зустрічі виступила українська делегація.Про це повідомляє "Укрінформ".Засідання розпочнеться о 15:00 за східноамериканським часом (21:00 за Києвом). Очільником стане заступник державного секретаря США Крістофер Ландау, оскільки у березні Сполучені Штати виконують функції керівної сторони в Радбезі.Від секретаріату ООН із доповідями виступлять заступниця генерального секретаря з політичних питань Розмарі Дікарло, а також представник Управління ООН з координації гуманітарних питань.Очікується, що під час засідання обговорять наслідки ракетних атак Росії, їхній вплив на цивільне населення та гуманітарну ситуацію в Україні.Зазначимо, востаннє Радбез ООН збиралася на термінову зустріч менше ніж місяць тому, а саме 1 березня. Так, країни мали обговорити критичне загострення ситуації на Близькому Сході. Приводом для міжнародного втручання стала серія атак іранськими балістичними ракетами по сусідніх країнах та об’єктах США у регіоні.Нагадаємо, за даними видання Reuters, Росія та Китай вчинили демарш у Радбезі ООН. Представники країн намагалися заблокувати роботу.Додамо, Рада Безпеки ООН 12 січня також провела екстрене засідання. Причиною став удар російською балістичною ракетою середньої дальності "Орєшнік" по Львову..

Росія та Китай намагалися заблокувати обговорення роботи санкційного механізму проти Ірану в Раді Безпеки Оорганізації Об’єднаних Націй. Проте більшість країн виступила проти цієї ініціативи.Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої послалися, зокрема, на посла США в ООН Майка Волтца.Під час засідання Ради безпеки представники Росії та Китаю запропонували припинити обговорення діяльності так званого "Комітету 1737". Цей орган створили для контролю за виконанням міжнародних санкцій, запроваджених проти Ірану.Однак ініціативу Москви та Пекіна не підтримали. У підсумку 11 держав проголосували за продовження обговорення роботи комітету, ще дві країни вирішили утриматися.Американський дипломат Майк Волтц акцентував, що санкції ООН спрямовані на запобігання загрозам, пов'язаним з іранськими ядерними і ракетними програмами, а також на протидію підтримці тероризму з боку Тегерана."Усі держави-члени ООН мають запровадити ембарго на постачання зброї Ірану, заборонити передачу та торгівлю ракетними технологіями, а також заморозити відповідні фінансові активи. Китай і Росія не хочуть функціонального санкційного комітету, оскільки прагнуть захистити свого партнера — Іран — і продовжувати підтримувати оборонне співробітництво, яке тепер знову заборонено", — пояснив він.Волтц також нагадав про останні висновки Міжнародного агентства з атомної енергії. Згідно з цими даними, Іран залишається єдиною країною без ядерної зброї, яка накопичила уран, збагачений до рівня 60%, і при цьому відмовила інспекторам МАГАТЕ в доступі до цих запасів.Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя заявив, що США та їхні союзники нібито "нагнітають істерію" навколо можливого створення Іраном ядерної зброї. За його словами, подібні твердження не підтверджувалися звітами МАГАТЕ.Представник Китаю Фу Цун, своєю чергою, звинуватив Вашингтон у тому, що саме США стали "ініціатором" іранської ядерної кризи. Він заявив, що застосування сили з боку США під час переговорного процесу підірвало дипломатичні зусилля.Посол Ірану в ООН Амір Саїд Іравані розповів журналістам, що ядерна програма його країни "завжди була виключно мирною". Він також додав, що Тегеран не визнає спроби введення проти нього нових санкцій.Водночас Велика Британія та Франція підтримали відновлення санкційних обмежень. Представник Франції заявив, що МАГАТЕ більше не може гарантувати мирний характер іранської програми, а обсяг накопиченого урану теоретично дає змогу створити до десяти ядерних боєголовок.Нагадаємо, що аналітики американського Інституту проаналізували, як три групи українських спеціалістів, які вирушили для посилення протиповітряної оборони США та їхніх союзників на Близькому Сході, допоможуть у протидії іранським дронам..

У суботу, 28 лютого, Рада Безпеки ООН збирається на термінову зустріч, щоб обговорити критичне загострення ситуації на Близькому Сході. Приводом для міжнародного втручання стала серія атак іранськими балістичними ракетами по сусідніх країнах та об’єктах США у регіоні.Про це повідомляє "Укрінформ" з посиланням на постійне представництво Великої Британії при ООН.Причини скликання та позиція ООНВелика Британія, яка наразі головує в Раді Безпеки, ініціювала зустріч після офіційних запитів від Бахрейну, Колумбії, Китаю, Франції та Росії. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш уже заявив про свою готовність виступити перед членами Радбезу."Після звернень кількох членів РБ ООН із проханням провести сьогодні екстрене засідання Велика Британія, яка головує в Раді Безпеки, скличе засідання щодо ситуації на Близькому Сході", — зазначили в дипломатичному відомстві.Зустріч має розпочатися о 16:00 за нью-йоркським часом (23:00 за київським).Конфлікт на Близькому СходіЗагострення в регіоні розпочалося 28 лютого після проведення спільної операції США та Ізраїлю, в межах якої було завдано ударів по об’єктах на території Ірану. У відповідь на ці дії Тегеран здійснив атаку на американські військові бази, що дислокуються в Кувейті, ОАЕ, Катарі, Бахрейні та Йорданії. Офіційні представники ОАЕ та Катару вже виступили із засудженням ракетних обстрілів своєї території, наголосивши на законному праві на пропорційну відповідь згідно з міжнародним правом.Водночас Саудівська Аравія висловила солідарність із сусідами по регіону та підтвердила готовність залучити всі наявні ресурси для підтримки колективної безпеки. Провідні європейські держави, зокрема Велика Британія, Франція та Німеччина, виступили зі спільною заявою, у якій засудили іранську агресію. Вони закликали іранський режим припинити невідомі військові удари та зосередитися на пошуку дипломатичного вирішення конфлікту за столом переговорів.Нагадаємо, за даними ЗМІ, внаслідок ізраїльських ударів 28 лютого могли бути ліквідовані міністр оборони Ірану Амір Насірзаде та високопоставлений командир Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Мохаммед Пакпур. Наразі офіційного підтвердження від Тегерана немає, проте джерела вказують на високу ймовірність їхньої загибелі..

Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй підтримала резолюцію про міцний мир в Україні. Під час голосування Сполучені Штати Америки та Китай утрималися.Голосування в ООН прокоментували міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та речник МЗС Георгій Тихий."Я вітаю ухвалення сьогодні резолюції Генеральної асамблеї ООН "Підтримка міцного миру в Україні", ініційованої Україною. У вирішальні моменти міжнародна спільнота має займати чітку позицію. Сьогодні вона це зробила", — написав Сибіга в соцмережах.За його словами, це не просто чергове голосування, а підтвердження того, що Україна не самотня та що принципи Статуту ООН, як і раніше, мають значення.Загалом резолюцію підтримали 107 держав. Як зазначив Сибіга, Україна продовжуватиме діяти — рішуче та послідовно — для досягнення всеосяжного, справедливого та міцного миру відповідно до Статуту ООН і міжнародного права.Водночас речник МЗС Георгій Тихий зауважив, що для України не стало здивуванням, що США утрималися."А ось що реально стало здивуванням, при цьому приємним, то це кількість голосів на табло", — зазначив він.За його словами, до голосування було п'ять днів напруженої роботи всієї дипломатичної системи — від постійного представництва України в ООН і всіх закордонних дипломатичних установ до міністра Сибіги, який особисто переконував країни підтримати резолюцію.Речник розповів, що до Нью-Йорка для боротьби за голосування прибула заступниця міністра закордонних справ Мар'яна Беца."Насправді прагнули вийти на 90+ голосів, щоби був гідний результат порівняно з минулим роком. А вийшло 107. Це чудовий результат і реально чергова перемога української дипломатії у вимірі міжнародних організацій", — наголосив Георгій Тихий.Минулого року Генасамблея ООН теж підтримала резолюцію "Сприяння досягненню всеосяжного, справедливого та міцного миру в Україні", висунуту Україною у співавторстві з понад 50 країнами. Тоді документ отримав 93 голоси "за" та містив вимогу до Росії негайно та безумовно вивести всі свої війська з території України.Нагадаємо, що 24 вересня президент України Володимир Зеленський виступив на ювілейній 80 сесії Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку. Його зустріли оплесками..

У понеділок, 23 лютого, Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй Антоніу Гутерреш попередив про напади на права людини у всьому світі, вказуючи на масові порушення міжнародного права та тяжкі страждання цивільних у Судані, Газі та Україні.Як повідомляє агентство Reuters, про це посадовець заявив на відкритті Ради ООН з прав людини в Женеві (Швейцарія)."Верховенство права відступає перед владою сили", — зазначивв Гутерреш.Він додав, що права людини навмисно обмежуються, закликаючи держави-члени не ставитися до міжнародних прав людини як до вибіркового меню. Він рішуче захистив систему ООН із прав людини, яка перебуває у "режимі виживання" через скорочення фінансування, атаки на деяких її експертів та вихід Сполучених Штатів Америки з одного з ключових механізмів відповідальності за права людини."Гуманітарні потреби зростають, тоді як фінансування руйнується", — додав посадовець.В агентстві наголосили, що офіс ООН з прав людини, як і інші підрозділи організації, натрапляє на нестачу коштів після рішення США — головного донору ООН — та інших урядів скоротити фінансування.Нагадаємо, у січні Гутерреш заперечив правомірність російських претензій на українські території, заснованих на ідеї самовизначення націй. Він наголосив, що жодні маніпуляції Москви не можуть підмінити собою принцип непорушності кордонів України..