Чи зможе ООН врятуватися від своєї неактуальності — аналітика Financial Times
З моменту заснування Організації Об'єднаних Націй у жовтні 1945 року на хвилі ідеалізму після Другої світової війни, найбільш проникливі лідери Організації розуміли, що їхня головна сила походить від трибуни. Втім, війни, що вирують в Україні, Газі та Судані, свідчать, що порядок, закріплений в Статуті ООН, зруйнований.
Як повідомляє газета Financial Times, засновники вважали, що можуть публічно соромити та сварити держави-члени ООН. Другий генеральний секретар ООН Даг Гаммаршельд, який загинув у загадковій авіакатастрофі в 1961 році, був найвправнішим представником цього підходу.
Медійники зауважили, що коли він говорив, світ слухав. Саме Гаммаршельд вимовив слова, які в кращі дні ООН досі закріплюють її місію.
"ООН була створена не для того, щоб привести людство до раю. А для того, щоб врятувати людство від пекла", — наводить слова другого генсека ООН газета.
Чинний генеральний секретар Організації Антоніу Гутерреш є більш обережним. Іноді він любить підтримувати традицію відкрито висловлювати свою думку. Минулого тижня він скликав пресконференцію в штаб-квартирі ООН і розкритикував Ізраїль за війну в Секторі Гази. У Financial Times наголосили, що його риторика була різкою і позбавленою характерної для ООН дипломатичної манери.
"Проте світ, здається, більше не слухає. Війни, що вирують в Україні, Газі та Судані, підкреслили враження, що порядок, закріплений в Статуті ООН, зруйнований, визнають нинішні та колишні чиновники Організації. ООН часто виглядає лише глядачем у світі, де все більше панує закон сили", — зауважили у газеті.
Колишній очільник Програми розвитку ООН Марк Маллок-Браун, який також був заступником генерального секретаря ООН за часів Кофі Аннана у 2006 році, наголосив, що Гутерреш дійсно говорить досить сміливі речі. Втім, зараз його відкидають як людину, що стоїть осторонь і не є гравцем.
"За часів Кофі зал для брифінгів був переповнений журналістами. Зараз це більше схоже на мавзолей, ніж на прес-центр", — наголосив Маллок-Браун.
Газета зауважує, що для чиновників ООН критика не є чимось новим. Американські консерватори давно вважають ООН організацією, яка гальмує вплив Вашингтона. Окрім цього, вони звинувачують її в надмірній прихильності до поглядів країн південної півкулі та прогресивних ідей. Своєю чергою, країни, що розвиваються, звинувачують ООН у тому, що вона часом упереджена на користь Заходу. У міру розширення Організація також завоювала репутацію бюрократичного монстра, не пристосованого до швидкоплинного світу.
Втім, коли світові лідери збиралися цього тижня в Нью-Йорку на щорічну Генеральну Асамблею ООН, складається враження, що у своє 80-річчя Організація стикається з найсильнішим тиском у питанні власної мети.
"Навіть Папа Римський приєднався до критики, заявивши, що ООН втратила здатність "об'єднувати людей", — наголошує Financial Times.
Медійники зауважили, що в основі цієї кризи є глухий кут у Раді Безпеки — органі, який згідно зі Статутом ООН відповідає за забезпечення міжнародного миру та безпеки. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році зруйнувало ідею недоторканності національних кордонів і призвело до паралічу в Радбезі ООН, де РФ — разом із США, Китаєм, Великою Британією та Францією, має право вето.
"Наразі адміністрація президента США Дональда Трампа різними способами зневажає та підриває основоположні принципи й цінності цієї світової організації", — додає газета.
Своєю чергою, старший помічник генсека ООН наприкінці 1990 років Надер Мусавізаде наголосив, що ООН натрапила одночасно на внутрішню та зовнішню кризи. Внутрішня є наслідком 20 років занепаду авторитету, можливостей і впливу, особливо серед тих, хто цього найбільше потребує, — найбідніших і людей у зонах конфлікту.
"Зовнішня криза є наслідком повернення до конфліктів і конкуренції між великими державами, а також паралічу в Раді Безпеки, якого не було протягом 50 років. І це в той час, коли одна з засновницьких держав, ключова держава світу, Америка, поводиться так, ніби ООН не має жодного значення, за винятком випадків, коли вона вважає ООН активною перешкодою", — додав він.
Зовні ООН натрапляє на третій виклик, який створює нові потенційні конкурентні групи, очолювані потужними країнами глобального півдня, а також традиційними прихильниками в Європі, з Канадою, чиє розчарування в нереформованій Організації змушує їх планувати нові партнерства в галузі розвитку та глобального здоров'я.
Союзники ООН оптимістично говорять про кризу як про можливість для вкрай необхідних змін. Вони сподіваються, що це прокладе шлях до більш компактної, раціоналізованої організації, яка знову зосередиться на захисті основних цінностей своїх засновників.
"Втім, у повітрі витає і більш похмурий сценарій: доля Ліги Націй, нещасливого попередника ООН після Першої світової війни, яка відійшла на другий план міжнародної арени, не зумівши запобігти початку Другої світової", — наголошує Financial Times.
Колишній віце-прем'єр-міністр Нідерландів Сігрід Кааг, яка обіймала кілька посад в ООН, зауважила, що ця організація перебуває на межі втрати актуальності. У цьому полягає її скрутне становище.
"Мрія може жити далі, але ніхто, дивлячись новини, не каже: "А що сталося в ООН?" Чи можна її врятувати? Так. Але це питання волі. І річ не у тому, щоб відтворити ООН минулого. Задля цього потрібна зовсім інша структура — й інший підхід", — додала вона.
Газета зауважила, що будь-яка серйозна структурна реформа ООН повинна мати підтримку 193 держав-членів, але найважливішим гравцем, як і протягом усієї історії Організації, будуть Сполучені Штати. Вашингтон не тільки сформував ООН у 1945 році, але й був її основним спонсором — навіть попри те, що іноді не дотримувалися рекомендацій Організації та навіть ігнорували їх. Виступ Трампа перед Генеральною Асамблеєю у вівторок відбувся в особливо напружений момент у відносинах між ООН та Білим домом.
"США застосовували подвійні стандарти протягом усього існування ООН. Але вони продовжували підтримувати її та намагалися описувати свою зовнішню політику як таку, що відповідає принципам ООН, навіть коли це було натягнуто", — зазначив Маллок-Браун.
За його словами, наразі не тільки "практично зник весь міжнародний правовий порядок", але й підхід Трампа "Америка понад усе" привів відносини з ООН майже до межі розриву. Медійники зауважили, що колишній президент США Джордж Буш-молодший був відомий своїми розбіжностями з генсеком ООН Аннаном щодо рішення про вторгнення в Ірак у 2003 році, але вони все одно регулярно спілкувалися протягом двох президентських термінів Буша.
Журналісти наголосили, що чимало співробітників адміністрації Трампа та його союзники у Капітолії хочуть, щоб адміністрація американського президента пішла ще далі в дистанціюванні Вашингтона від ООН. З початку 2025 року республіканські законодавці подали понад два десятки законопроектів, спрямованих проти ООН та залученості США до Організації. Запропоновані заходи варіюються від заборони надання фінансової допомоги країнам, які голосують з Америкою у "менше ніж 50%" випадків, до законопроектів, які передбачають повний вихід США з ООН і закриття штаб-квартири Організації.
Також є Ізраїль, який вже давно став одним з найбільших розбіжностей для Вашингтона у відносинах з ООН. Вільям Грант, який працював у представництві США при ООН під час адміністрації американського президента Барака Обами, зазначає, що Ізраїль розглядає ООН як ворожу силу, включаючи секретаріат і велику кількість держав-членів. Тому роль США часто полягала в тому, щоб захищати Ізраїль і відбивати атаки проти нього.
Глобальний протест проти жертв серед цивільного населення в результаті війни Ізраїлю в Газі, спричиненої атакою ХАМАС 7 жовтня 2023 року, посилив напруженість. Пітер Раф із Гудзонівського інституту наголосив, що адміністрація Трампа вивела критику ООН на новий рівень.
Медійники наголосили, що у цей критичний момент багато що залежить від виборів нового генерального секретаря ООН, які пройдуть наступного року. Гутерреш і його попередник Пан Гі Мун очолювали Організацію протягом двох складних десятиліть, коли зростала конкуренція між великими державами, але внутрішні критики ООН кажуть, що ці генсеки були надто обережними.
У Financial Times зауважили, що ООН потребує більше "активістських дипломатів". Втім, історія показує, що країни, які мають право вето, навряд чи підтримають "інтервенціоністську фігуру".
Газета зазначає, що наразі у Нью-Йорку точаться жваві дебати щодо того, як переосмислити ООН. Маллок-Браун вказує на те, що Китай та країни глобального півдня, які набирають силу, прагнуть відігравати більш провідну роль у міру того, як США відходять від справ, і підкреслює енергію Генеральної Асамблеї як противагу заблокованій Раді Безпеки. Він уявляє, як більш цілеспрямована ООН все ще може відігравати важливу роль у світі, але не має ілюзій щодо її нинішнього становища.
"Багато в чому ООН є ходячим мерцем. Вона ніколи повністю не падає, але все одно залишається мерцем", — підбив підсумки Маллок-Браун.
Нагадаємо, у вівторок, 23 вересня, під час виступу на Генеральній асамблеї ООН у Вашингтоні президент США Дональд Трамп розкритикував ефективність Організації Об'єднаних Націй. Він також заявив, що Європа фінансує агресію проти себе, купуючи у Росії енергоресурси.