# ООН

У листопаді загинуло щонайменше 165 цивільних осіб через агресію Російської Федерації. Окрім цього, ще 887 людей отримали поранення.Про це йдеться у звіті Організації Об'єднаних Націй. Згідно зі зведенням ООН, у листопаді 887 мирних українців отримали поранення. При цьому з початку великої війни всього загинуло 12 340 цивільних. Ще 27836 людей отримали поранення різного ступеня.Моніторингова місія ООН зазначила, що втрати у листопаді 2024 року суттєво зросли порівняно з листопадом минулого року (тоді загинули 113 людей, поранення отримали 363 особи).Як зазначається у звіті, 65 українців стали жертвами використання російською армією далекобійної зброї, зокрема ракет і боєприпасів. На Херсонщині цивільні майже щодня зазнавали втрат через обстріли із застосуванням БпЛА малої дальності.Нагадаємо, за даними ООН, протягом жовтня в Україні внаслідок обстрілів російської армії загинули щонайменше 183 цивільних громадян, ще 903 — отримали поранення.Своєю чергою очільник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров повідомив, що у полоні російських загарбників загинув мер обласного міста Дніпрорудне Євгеній Матвєєв. Його викрали рашисти ще у березні 2022 року.Нагадаємо, раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що у нього є офіційне документальне підтвердження від російської сторони про смерть української журналістки Вікторії Рощиної. Вона була незаконно позбавлена свободи Росією з серпня 2023 року.

З серпня 2023 року Північна Корея надала Росії 20 тисяч контейнерів з озброєнням. Зокрема, Пхеньян надав Москві 100 балістичних ракет малої дальності. Про це повідомив постійний представник України при Організації Об'єднаних Націй Сергій Кислиця. За його словами, Північна Корея повністю включилася у війну Росії проти України. Він додав, що північнокорейський військовий контингент наразі налічує 11 тисяч військовослужбовців. Втім, він "може бути швидко збільшений до 100 тисяч солдатів".  "Ці війська воюють під виглядом представників народностей Далекого Сходу Росії, використовуючи підроблені документи", -- наголосив Кислиця. Також він зауважив, що така велика кількість підготовлених для ведення бойових дій військовослужбовців потрібна КНДР не лише для того, щоб надавати допомогу Росії. Постпред додає, що з серпня 2023 року Пхеньян надав Москві понад 20 тисяч контейнерів з озброєнням. Йдеться про балістичні ракети малої дальності, а саме 100 одиниць КН-23 і КН-24. За даними Кислиці, перше застосування цієї зброї державою-агресором проти України, зокрема по цивільній інфраструктурі, було зафіксовано наприкінці 2023 року. Цього року Україна задокументувала близько 60 пусків північнокорейських ракет. Це третина від всіх балістичних ракет, які запустили цього року окупанти. Кислиця додав, що нещодавно з'явилися повідомлення, що Москва отримала від Пхеньяна 170-міліметрові самохідні гаубиці та 240-міліметрові реактивні системи залпового вогню. Втім, підтримка від КНДР має свою ціну для Росії, адже в обмін на це Москва має надати технології у сфері ракетобудування, ядерній програмі тощо.  "Закликаємо всі відповідальні держави вжити негайних заходів для рішучої протидії російському та північнокорейському режимам -- від посилення санкційного тиску на Москву та Пхеньян до максимізації можливостей України в межах Плану перемоги, презентованого Президентом Зеленським", -- наголосив Кислиця. Нагадаємо, напередодні на засіданні Ради безпеки Організації Об'єднаних Націй заступник постпреда Сполучених Штатів Америки Роберт Вуд повідомляв, що Північна Корея має намір передати Російській Федерації нові балістичні ракети вже на додаток до понад сотні вже поставлених, які Москва уже використала, запустивши їх по українських населених пунктах. Натомість, за словами Вуда, Москва передала Пхеньяну системи протиповітряної оборони.

У середу, 27 листопада, Рада Безпеки Організації Об'єднаних Націй збереться на екстрене засідання. Головна тема -- останні удари країни-агресорки Росії по Україні. Про це повідомив представник України при ООН Сергій Кислиця. За його словами, засідання Радбезу стартує о 17:00 за київським часом. "У середу, 27 листопада, о 17:00 за Києвом відбудеться засідання Радбезу ООН, яке скликається у відповідь на звернення України у звʼязку з триваючими злочинними обстрілами агресором критичної інфраструктури в Україні", -- зазначив Кислиця.  Останні російські обстріли України Останніми днями російські терористи масовано атакують Україну дронами та ракетами. Головна ціль ворога -- критична інфраструктура. Так, ввечері 25 листопада росіяни масовано атакували Україну дронами-камікадзе типу "Шахед". У Києві з 21:46 почалася повітряна тривога і тривала аж до 03:11. У столиці кілька разів було чутно вибухи через роботу Сил ППО по ворожих цілях. За даними КМВА, на столицю російські дрони заходили хвилями, групами різної кількості й з різних напрямків. Протиповітряна оборона ефективно відпрацювала по цілях. Вибухи лунали також й в інших регіонах та містах України, зокрема і на Тернопільщині. Після вибухів у Тернополі спостерігалися перебої з електропостачанням. Згодом стало відомо, що росіяни пошкодили на Тернопільщині важливий об’єкт енергетичної інфраструктури, який забезпечував світлом значну частину регіону. За даними Повітряних сил Збройних сил України, тієї ночі російські окупанти атакували Україну чотирма балістичними ракетами "Іскандер-М" та запустили рекордні 188 ударних дронів типу "Шахед" та безпілотників невстановленого типу. Сили протиповітряної оборони знищили 76 безпілотників. Крім того, у ніч на середу, 27 листопада, російські окупанти атакували Україну 89 ударними дронами типу "Шахед" та безпілотниками невстановленого типу. Сили протиповітряної оборони знищили 36 дронів. Також вночі 27 листопада російські загарбники атакували столицю України ударними дронами-камікадзе типу "Шахед". У Дніпровському районі столиці уламки збитого безпілотника впали прямо на будинок. Внаслідок інциденту двоє людей постраждали. Нагадаємо, що в понеділок, 25 листопада, російські загарбники вдарили по Одеській області двома балістичними ракетами "Іскандер-М". Одну з них знищила протиповітряна оборона. Українські військові додали, що також на південному напрямку було знищено п’ять розвідувальних безпілотників — два БпЛА "Орлан" і по одному "Фенікс", "Мерлін-ВР" і Supercam.

Речник Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй Стефан Дюжаррік закликав вжити термінових кроків для запобігання нової ескалації в Україні. Таку заяву він зробив під час брифінгу. Зокрема, російський удар по Дніпру речник генсека ООН назвав "тривожною подією" та закликав не допустити нової ескалації у війні, адже, на його думку, ситуація в Україні "рухається у неправильному напрямку". "Ми хочемо, щоб усі сторони зробили термінові кроки для запобігання ескалації ситуації, очевидно, щоб забезпечити, як ми вже багато разів говорили, захист цивільних осіб, не завдавати ударів по цивільних об'єктах чи критично важливих об'єктах цивільної інфраструктури", — сказав Дюжаррик. Посадовець також наголосив, що ООН сподівається на закінчення війни "відповідно до резолюцій Генасамблеї ООН, норм міжнародного права та при повазі територіальної цілісності". Нагадаємо, у четвер зранку, 21 листопада, під час ранкової атаки на Дніпро російська армія вперше застосувала проти України міжконтинентальну балістичну ракету "Рубеж", яку було запущено з Астраханської області РФ. Вона є потенційним носієм ядерного заряду.  Через рашистську атаку у Дніпрі зафіксовано пошкодження промислового підприємства, а також сталося дві пожежі. За словами мера Дніпра Бориса Філатова, в результаті обстрілу міста постраждала ще й будівля центру реабілітації людей з інвалідністю. Згодом президент Володимир Зеленський підтвердив, що рашисти вдарили по Україні новою ракетою. Він також наголосив, що країна-агресор використовує територію нашої держави як полігон. Речник Європейського союзу Петер Стано заявив, що застосування Росією міжконтинентальної балістичної ракети для атаки на Україну свідчить про нову ескалацію з боку країни-агресорки.

Протягом 2025-2027 років Організація Об'єднаних Націй (ООН) виділить на підтримку України 2,1 мільярда доларів. Це передбачає новий стратегічний план.  Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. "Виконавча рада Всесвітньої продовольчої програми ООН ухвалила проміжний стратегічний план для України на 2025-2027 роки загальним бюджетом 2,1 мільярда доларів", -- написав він на своїй сторінці у Telegram. Цей план від ООН передбачає: надання гуманітарної допомоги; підтримку громадського населення; продовження процесу розмінування; підтримку експортного потенціалу України в постачанні сільгосппродукції на міжнародні ринки. "Вдячні партнерам за послідовну підтримку України та українців під час повномасштабної війни з Росією", -- наголосив прем'єр. Що таке Всесвітня продовольча програма ООН Всесвітня продовольча програма (ВПП) — гуманітарна організація ООН, яка надає продовольчу допомогу у вигляді грошових переказів, ваучерів (сертифікатів) та/або харчових продуктів постраждалим українцям.   ВПП в Україні співпрацює з Пенсійним фондом України та Міністерством соціальної політики України щодо надання додаткової грошової допомоги пенсіонерам, які проживають у районах активних чи можливих бойових дій. Нагадаємо, за даними Мінсоцполітики, відтепер ще більше українців зможуть отримати кошти від Організації об'єднаних націй. Напередодні зими розширено програму додаткової грошової допомоги для мешканців прифронтових територій.

Війна, розв’язана Російською Федерацією у режимі походу на Київ, війна, яка мала закінчитися за три-чотири доби, сьогодні досягла символічної позначки -- 1000 днів. За понад два роки небачений в Європі з часів Другої світової воєнний конфлікт поставив перед Україною, перед її владою та суспільством низку важливих, вікопомних завдань. Виклик перший -- військовий Першим, найважливішим у початковий період повномасштабної війни, став військовий виклик. Російська пропаганда так завзято розповідала про те, що "в гарячій війні ми Україну переможемо за два дні", що росіяни "тільки брову піднімуть" -- і Україна капітулює, що в це повірили, здається, не тільки усі росіяни й кремлівська влада, а й, на жаль, певна кількість самих українців. Продемонструвати, що усі ці закиди є лише імперською пихою Москви, й разом з цим втримати Київ, аби не дати диктатору Путіну встановити в українській столиці свою владу -- стало головним завданням Збройних сил України у перші дні та тижні повномасштабної війни. І з цим викликом українська армія під керівництвом Валерія Залужного впоралася з честю. Збройні сили України, інші силові структури відстояли Київ, а через місяць взагалі вигнали ворога з північних областей. Це була перша велика перемога України у великій війні. Пошкоджений будинок у Бородянці на Київщині. Квітень 2022 року / Фото: Pexels Далі Сили оборони України продемонстрували, що вони можуть не тільки захищатися, а й наступати. Спочатку слобожанський контрнаступ, в результаті якого був звільнений Ізюм і майже уся окупована Харківщина, а потім Херсон та уся правобережна частина Херсонської області -- стали успішним завершенням воєнного 2022 року. 2023 року ЗСУ зробили майже неможливе під Бахмутом та на Півдні. Донецьке місто стало справжньою фортецею, звідти українська армія відступила тільки тоді, коли оборонятися банально було ніде -- та й при цьому фактично знищивши підрозділи ПВК "Вагнер". А на Приазов’ї Збройні сили України зуміли просунутися, нехай і не так глибоко, як планували, але в умовах неймовірно насиченої оборони навіть той результат, який показали ЗСУ, став серйозним успіхом. Фото: "Укрінформ" Врешті, 2024 року Україна досягла несподіваного прориву, взявши під контроль частину міжнародно визнаної території Росії. І досі країна-агресор нічого не може вдіяти із тими підрозділами ЗСУ, які тримають оборону на Курщині. Тож можна сказати, що українська армія продемонструвала -- проти "другої армії світу" можна успішно воювати. Військовий ЗСУ на Курщині. Скриншот із відео France 24 Виклик другий -- дипломатичний Другим викликом було не просто втримати агресора, не програти у блискавичній війні й зберегти під контролем максимальну частину території своєї країни, а ще й закріпити це на зовнішньополітичному напрямку. Простіше кажучи, Україна мала добитися світової підтримки, продемонструвати Росії, що світова спільнота, попри наявність таких же навіжених диктаторів, як Путін, все ж стоїть на сторожі демократії та свободи, а значить, й України. Цей виклик наша держава також здолала. Організація Об’єднаних Націй на своїх голосуваннях досягла максимуму, якого можна було чекати від структури, якою керує прихильний до антизахідних тиранів лівак і в якій голосує низка залежних від Росії та Китаю країн. Та коли навіть частина з цих членів ООН підтримали відповідні резолюції -- стало зрозуміло, цей напрямок окупанти програли. Результати голосування країн-членів Генеральної асамблеї ООН за українську Формулу миру. 23 лютого 2023 року Не менш важливим було досягти успіху на внутрішньоєвропейському дипломатичному напрямку. Йдеться не тільки про антиросійські санкції, які постійно продовжуються уже без жодних дискусій, а й про євроатлантичні перспективи України. Станом на зараз наша держава уже є офіційним кандидатом у члени ЄС і готується розпочати переговори про вступ до Євросоюзу. Що це, як не свідчення успішного подолання дипломатичного виклику? Виклик третій -- економічний Війна, яка триває понад рік, війна, яка перейшла у фазу "виснаження" -- серйозне навантаження не тільки на армію, а й на тил. На економіку держави, на фінансовий сектор, на Національний банк й банківські структури загалом. Війна, яка у певний момент обернулася справжньою катастрофою для енергетики -- після початку масованих ракетних обстрілів відповідної інфраструктури -- це ще важче випробування. Та подивімось на ситуацію через 33 місяці після початку війни. Більша частина України живе у більш-менш звичному режимі. Після 2022 року, коли закривалися бізнеси, почали з’являтися нові підприємства, відкриватися торгово-розважальні центри та мережі супермаркетів. Так, це переважно у найвіддаленіших від лінії фронту регіонах країни, але все ж це територія воюючої країни. Курс долара до гривні помітно зріс -- з 28 до нинішньої позначки 41. Але, по-перше, більш ніж половину цієї "дистанції" українська валюта подолала за тиждень у липні 2023-го, коли це було необхідно. У інші періоди знецінення гривні зовсім не таке відчутне, як очікувалося. Не кажучи вже про те, що курс у нас взагалі-то зовсім не воєнний. Чому сприяло, зокрема, різке підвищення облікової ставки НБУ -- з 10 до 25 пунктів ще 2022-го. (А влітку 2023-го, коли гривня поповзла униз, ставку якраз почали знижувати.) Зараз розмір облікової ставки Нацбанку становить 13%, знизившись з початку року на два пункти. Фото: Наталія Богута. Джерело: "Фокус" Для порівняння -- у Росії, яка охоплена війною значно менше, ніж Україна, у якої не страждають від обстрілів ключові сектори економіки (а якщо і страждають, то від дій власного диктатора), ключова ставка ЦБ з січня виросла на п'ять пунктів -- з 16 до 21%. У країні-агресорці інфляція лише посилюється, прогнози у росіян відверто погані. Тоді як українська економіка не просто вижила, а й намагається розвиватися. Виклик четвертий -- політичний Цей виклик виявився чи не найскладнішим. І його, будьмо чесними, Україна не до кінця здолала. Принаймні, тієї єдності політеліту та суспільства, до якої закликали після початку повномасштабного вторгнення, зараз немає. Тут можна звинувачувати як Банкову, так і опозицію -- претензії знайдуться і до тих, і до інших. Але важливо ось що. 2024 року Україна, на думку Кремля, мала пережити дуже серйозну політичну кризу. Пов’язували її кремлівські пропагандисти із закінченням п’ятирічного терміну повноважень як президента Зеленського, так і монокоаліційної Верховної Ради. Росіяни з початку 2024 року усіма силами намагалися розігнати мегазраду. Але цей план провалився. Фото: Офіс президента України Як би не ставилася частина українців до чинного глави держави (а його рейтинг логічно знижується з кожним місяцем війни) -- його термін перебування на посаді до закінчення дії воєнного стану ніхто навсправжки не оскаржував. "Майдан", на який сподівалися Путін і ФСБ, не стався. Українці зуміли поставити важливість стабільності самої держави вище того, хто саме керує нею в цей надважкий історичний момент. А обрати нового президента завжди встигнемо після війни. Бо Україна -- навіть за усіх обмежень воєнного часу -- залишається демократичною країною. Виклик п’ятий -- соціальний Останній виклик -- найнепомітніший, та від того не менш важливий для існування єдиної держави. Після початку повномасштабної війни, яка охопила переважно російськомовні до війни Південь і Схід, до центральних і західних областей потекли не струмки, а бурхливі потоки біженців. Люди, які десятиліттями щонайменше з підозрою ставитися одне до одного, зустрілися віч-на-віч. Фото з мережі Інтернет Так, не обійшлося без проблем. Були й надвисокі ціни на оренду житла на Галичині, і відверто ксенофобські заяви -- як на адресу біженців, так і на адресу мешканців західних регіонів. Та при цьому ситуація, як би на це не сподівалися росіяни та їхні поплічники тут, в Україні, жодного разу не вийшла з-під контролю. Не було масових бунтів, заворушень. Схід і Захід, які змушені були нарешті зійтись, зуміли втриматися від занадто різкої риторики, зуміли не забути, що, попри усю розмаїтість, вони залишаються однією, єдиною країною. А Схід ще й почав переходити на українську. Не усі й не завжди, але у кожного з нас знайдеться кілька, а може, й кількадесят знайомих прикладів того, як повністю російськомовні до 24 лютого 2022 року люди -- "забули" мову країни-агресора, як той польський адмірал німецького походження Юзуф Унгур у вересні 1939-го. П’ять викликів -- п’ять висновків. Україна вистояла, Росія не зможе її захопити -- уже, здається, ніколи. Україна залишається частиною демократичного світу, який, попри усі проблеми, продовжує підтримувати нас, не віддавши на поталу російським ордам. Українська економіка не обвалилася, а демонструє дуже непогані для свого нинішнього стану результати. Українці зуміли примиритися із тим, що президент буде керувати країною після завершення терміну повноважень, бо держава важливіша, ніж прізвище її очільника. Українці Заходу зуміли простягнути руку тим, хто під впливом російських і проросійських медіааферистів вважав їх мало не злочинцями, а українці Сходу зуміли зробити крок в напрямку єдиної в мовнокультурному просторі держави як надійного запобіжника від наступних імперських зазіхань. Так, війна ще не завершена. Й Україна ще не перемогла. Але Росія уже зазнала невдач у всіх своїх стратегічних планах.

Протягом жовтня в Україні внаслідок обстрілів російської армії загинули щонайменше 183 цивільних громадян, ще 903 — отримали поранення.  Про це повідомляє Моніторингова місія ООН з прав людини. Вказується, що серед загиблих -- 45% громадян були старші 60 років. Також рашисти вбили дев'ятеро дітей, 49 маленьких українців отримали поранення. Минулого місяця російські окупанти посилили атаки з використанням БпЛА дальнього радіуса дії по всій країні. Тек, у жовтні було зафіксовано понад 1900 таких ударів. Внаслідок обстрілів або падіння уламків від перехоплених боєприпасів загинуло шість цивільних осіб і 21 особу було поранено, а також завдано шкоди цивільному майну та інфраструктурі. "Окрім людських жертв і поранень, майже щоденна частота цих атак у поєднанні з постійними сигналами сирен повітряної тривоги спричинила значне погіршення умов життя цивільного населення", -- йдеться у звіті. У жовтні 80% жертв серед цивільних осіб зафіксовано поблизу лінії фронту, зокрема, внаслідок авіабомбардувань, артилерійських обстрілів, ударів з реактивних систем залпового вогню та безпілотних літальних апаратів ближнього радіуса дії. Найбільша кількість жертв була в: Херсонській області; Харківській області; Донецькій області. Нагадаємо, в Одесі внаслідок ракетної атаки 18 листопада загинули 10 осіб. Серед них — медик, поліцейські та цивільні громадяни.

Дональд Трамп підтвердив призначення Еліс Стефанік на посаду посла в Організації Об'єднаних Націй. Вона взяла активну участь у виборчій кампанії Республіканської партії. Зокрема, збирала кошти на її проведення. Про це повідомив CNN. Журналісти цитують Трампа, який заявив, що "для нього велика честь" призначити Стефанік на цю посаду. "Для мене велика честь призначити голову Еліс Стефанік на посаду посла США в Організації Об'єднаних Націй у моєму кабінеті. Еліс неймовірно сильна, жорстка та розумна борчиня за Америку насамперед", — сказав він у коментарі телеканалу CNN. Еліс Стефанік — конгресменка з Нью-Йорка, четверта за рангом республіканка в Палаті представників. Її називають однією з найбільших союзниць Трампа та великою збирачкою коштів для Республіканської партії США. Раніше журналісти CNN висунули версію, що американський мільярдер Ілон Маск не будує планів щодо посади для себе в адміністрації Дональда Трампа. При цьому бізнесмен може впливати на ці процеси ззовні. Журналісти зазначали, що клуб Дональда Трампа "Мар-а-Лаго" останнім часом переповнений двома типами людей: тими, хто шукає роботу в майбутній адміністрації обраного президента, та тими, хто намагається вплинути на нього, щоби він найняв своїх кандидатів на головні посади. Але єдина людина, яка височіла над усім цим і дуже впливає, — це Ілон Маск. Нагадаємо, що, за інформацією агенції Reuters, в Україні вважають, що перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США зменшила шанси на запрошення в НАТО. До того ж існує ризик, що Вашингтон скоротить допомогу Києву.

Конференція Організації Об’єднаних Націй зі зміни клімату розпочала роботу в Баку в понеділок, 11 листопада. Її проводять у 29 раз. Павільйон України присвячений темі відновлення. Про це повідомили в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України. "Контент павільйону наголошує на головному принципі відновлення — build back greener ("відбудовуємо екологічніше"), а також на необхідності відшкодування збитків, завданих довкіллю через агресію Росії", — йдеться в повідомленні. Зазначається, що в павільйоні презентовано екологічні ініціативи держави, бізнесу та громадськості України. "Серед них — технології цифровізованого землеробства, розробки у сфері відновлюваної енергетики та розмінування, стартапи, що створюють папір з опалого листя, ловці вуглекислого газу, екологічна альтернатива пінопласту, мобільні заводи-принтери й інші українські інновації, що вже використовують у США, Великій Британії та Японії", — розповіли у відомстві. У Міндовкілля також зазначили, що за час повномасштабного вторгнення Росія вчинила проти зовнішнього середовища понад 6,5 тисячі злочинів. Обсяг викидів парникових газів — 180 мільйонів тонн. Майже три мільйони гектарів лісів пошкоджені через війну. Заміновано 139 тисяч квадратних метрів земель — це втричі більше, ніж площа Швейцарії. Конференція в столиці Азербайджану Баку проходить з 11 до 22 листопада. Нагадаємо, 6 жовтня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав партнерів України долучатися до патронату над українськими регіонами. Це сприятиме безпосередній допомозі людям на місцях.

Відтепер ще більше українців зможуть отримати кошти від Організації об'єднаних націй. Напередодні зими розширено програму додаткової грошової допомоги для мешканців прифронтових територій. Про це повідомляє прес-служба Міністерства соціальної політики України. Так, напередодні зими стартувала нова хвиля програми грошової допомоги від Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП ООН), в межах якої розширено та додано нові категорії українців. До переліку отримувачів, окрім тих отримував раніше, тепер увійшли особи без права на пенсію, дорослі та діти з інвалідністю, які одночасно відповідають наступним критеріям: мешкають на територіях активних або можливих бойових дій;  отримують соціальну допомогу менше ніж  3 250 гривень на місяць;  не отримують допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб (ВПО);   не отримують міжнародної цільової грошової підтримки від інших міжнародних організацій під час надання допомоги.  Розмір допомоги становить різницю між 3250 гривень та сумою вже наявною соціальної допомоги від держави, яку отримує людина. Наприклад, якщо людина отримує 2700 гривень соціальної допомоги, виплата становитиме додатково 550 гривень.   "Наразі ця програма розрахована на шість місяців, загальна сума коштів, яку ВПП спрямує на допомогу -- понад 284 мільйони гривень", -- зазначили в Мінсоцполітики. Кошти виплачуються на банківський рахунок або адресною доставкою "Укрпошти". Платежі на банківські рахунки здійснюють вже зараз, виплати через пошту розпочнуться за кілька тижнів.   У відомстві підкреслили, що звертатися до ВПП ООН чи Міністерства соціальної політики не потрібно. Списки отримувачів формуються на підставі наявних у державі реєстрів, а ВПП спрямовує грошові виплати цим людям.  Нагадаємо, в Україні на початку 2025 року запустять програму субсидій на орендоване житло. Кошти можуть отримати певні категорії внутрішньо переміщених осіб.

Ветерани й особи з інвалідністю вже працюють у межах проекту ООН, де аналізуватимуть знімки зі супутників і безпілотників для виявлення мін. Можливість працевлаштування у сфері розмінування територій матимуть і інші. Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони України. Там наголосили, що однією з головних цілей протимінної діяльності є рівний доступ до роботи у цій сфері, зокрема, збільшення залучення жінок, ветеранів, осіб, які постраждали від вибухонебезпечних предметів, і осіб з інвалідністю. Зокрема, про це йшлося під час семінару "Рівні можливості: залучення людей з інвалідністю до зайнятості в протимінній діяльності", який пройшов у Києві за фінансового сприяння уряду Швеції. "Зараз велика увага приділяється впровадженню політик, що забезпечують рівний доступ до роботи у сфері протимінної діяльності, створення спеціалізованих навчальних програм, які включатимуть як технічні, так і нетехнічні навички, необхідні для роботи у цій сфері та створення умов, що забезпечать комфортне та безпечне працевлаштування", — повідомив начальник управління протимінної діяльності, заступник начальника Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту й екологічної безпеки полковник Олег Шуварський. Програму з працевлаштування людей з інвалідністю, серед яких ветерани війни, в Україні реалізує ООН. У межах цього проекту перші четверо українців, які постраждали від вибухонебезпечних предметів, отримали роботу в міжнародній організації The HALO Trust. Вони аналізуватимуть знімки зі супутників і БПЛА для виявлення та картографування забруднених мінами територій. Пропозицію роботи українці отримали вже через місяць після завершення відповідного курсу із залученням осіб з інвалідністю до зайнятості в протимінній діяльності. "Учасників семінару також ознайомили з підходами до працевлаштування та організації робочих місць для осіб з інвалідністю в протимінній діяльності, відбулися практичні заняття", — зазначили в прес-службі Міноборони України. Нагадаємо, що декілька днів тому Україна отримала від Канади 13 автівок з обладнанням для розмінування. Авто надано завдяки спільному проекту канадського уряду і компанії HALO Trust.

У середу, 30 жовтня, на Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй відбудеться обговорення розгортання північнокорейських військових на фронті. Російська армія залучає їх не лише в Курській області, а й на території України. Про це повідомив постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй Сергій Кислиця. "Сьогодні у звʼязку зі зверненням України до швейцарського головування Радбезу ООН відбудеться засідання Ради щодо розгортання північнокорейських військових", — написав він у своїх соціальних мережах. Сергій Кислиця додав, що початок засідання — орієнтовно після 22:15 за київським часом. Нещодавно стало відомо, що Росія залучає до війни проти України військових із Північної Кореї. Українська розвідка повідомила, що КНДР відправила до Росії близько 12 тисяч солдатів, частину з яких вже розмістили в Курській області. За інформацією Financial Times, близько трьох тисяч північнокорейських військових дислокуються в Курській області за 50 кілометрів від кордону з Україною. Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив на прес-конференції під час саміту Україна — Північна Європа, що війська країни-агресорки вже використовують найманців із Північної Кореї не тільки на території Росії, а й на фронті в Україні. Щоправда, українські військові сумніваються в боєздатності цих підрозділів, оскільки північнокорейські солдати не мають досвіду участі в сучасних бойових діях. Нагадаємо, що 10 вересня Рада безпеки ООН за ініціативою України теж збиралася на чергове засідання. Тоді головною темою були російські обстріли українських територій.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до міжнародних організацій щодо ймовірного розстрілу двох жінок у місті Селидове Донецької області. У своєму Telegram-каналі омбудсмен розповів, що ймовірний розстріл двох жінок окупантами у Селидовому -- це воєнний злочин. "Сьогодні у соціальних мережах зʼявилася інформація, що росіяни ймовірно вбили мирних жителів у місті Селидове. Якщо будуть доведені факти злочину -- це не тільки порушення прав людини, це грубе порушення законів та звичаїв війни, Женевської конвенції про поводження з військовополоненими", -- наголосив Лубінець. За його словами, винних необхідно притягнути до відповідальності. Він також наголосив, що негайно скерував листи до міжнародних організацій, зокрема, в ООН та Міжнародний комітет Червоного Хреста.  "РФ вчиняє злочини кожного дня в Україні! Агресора потрібно зупинити зараз! Злочинців потрібно покарати вже зараз!" -- резюмував омбудсмен. Нагадаємо, 27 жовтня в Офісі генерального прокурора України повідомили, що у Селидовому Донецької області російські загарбники розстріляли двох цивільних жінок. Також вони обстріляли цивільний автомобіль і поранили одну особу. Вбивства відбувалися вже після взяття під контроль цих територій противником.

Постійний представник України при Організації Об'єднаних Націй Сергій Кислиця заявив, що генеральний секретар організації Антоніу Гутерреш не повинен був зустрічатися із російським диктатором Володимиром Путіним під час саміту БРІКС у Казані, адже це суперечить лінії ООН щодо підтримки роботи Міжнародного кримінального суду.  У своєму дописі в соцмережі X постпред України наголосив, що з боку генсека зустріч із особами, які мають ордер на арешт МКС, заборонена. "У 2013 році Генеральний секретар ООН Бан Кі-мун видав керівні вказівки, що регулюють будь-яку потенційну зустріч між представником секретаріату ООН та особою, щодо якої видано ордер на арешт МКС", — зауважив Кислиця. Посадовець зазначив, що, згідно з правилами, не повинно бути жодних зустрічей міжнародних лідерів, прийомів, фотосесій чи участі в урочистостях з особами, на яких накладено ордери. "Відповідно до керівних вказівок, генсек та його заступники можуть час від часу вступати в прямий контакт з такою особою лише "з метою вирішення фундаментальних питань", що впливають на здатність ООН та її різних підрозділів, програм і фондів здійснювати свій мандат у відповідній країні, у тому числі з життєво важливих питань безпеки", -- додав Кислиця. Він також зазначив, що може статися так, що особи, щодо яких є ордер Міжнародного кримінального суду, будуть цілеспрямовано добиватимуться зустрічі з офіційними особами ООН для того, щоб продемонструвати свою зневагу до МКС та спробувати підірвати його авторитет. "Угода щодо відносин між ООН і МКС вимагає, що ООН має утримуватися від будь-яких дій, які можуть перешкоджати діяльності Суду та його різних органів, включаючи прокурора, або підірвати авторитет їхніх рішень", -- наголосив постпред.  Нагадаємо, 23 жовтня Гутерреш прибув до російської Казані для участі у саміті БРІКС, де провів зустріч з російським диктатором Володимиром Путіним. У Казані росіяни зустрічали Гутерреша "хлібом і сіллю". Зокрема, у мережі навіть з'явилося фото, як генсек ООН радо куштує російський коровай. Водночас 25 жовтня AFP News Agency, посилаючись на джерела в Офісі президента України, заявило, що Володимир Зеленський відхилив візит генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй Антоніу Гутерреша до Києва. Відповідне рішення може бути пов'язане з візитом посадовця до Росії на саміт БРІКС. Натомість в ООН спростували заяви видання.

Водна конвенція Організації Об’єднаних Націй заблокувала участь Росії у складі одного з органів міжнародного договору. Натомість на період 2025-2027 року туди ввійде представниця від Держводагентства України. Про це повідомило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України за підсумками 10 засідання, що тривало 23-25 жовтня в Любляні (Словенія). "Під час конференції українська делегація представила екологічну ситуацію в Україні, зокрема, наслідки численних порушень з боку Росії, що призвели до екологічної катастрофи після підриву Каховської ГЕС, забруднення річки Сейм та інших. Делегати закликали країни об’єднати зусилля задля справедливості та притягнення Росії до відповідальності за екологічні злочини, включно з тими, що стосуються водних ресурсів", — йдеться в повідомленні. На загальній сесії представник Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України також презентував Національний план України з транскордонного співробітництва та моніторингу водних ресурсів. "Під час голосування ухвалено рішення про включення представниці Держводагентства від України до складу бюро Водної конвенції на період 2025-2027 роки. Це відкриває для України нові можливості для активної участі у транскордонній співпраці в напрямку збереження, очищення та моніторингу водних ресурсів. І головне, ми продовжуватимемо працювати над тим, щоби Росія була справедливо покарана за вчинені злочини проти довкілля", — зазначила перша заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олена Крамаренко. Нагадаємо, що на засіданні, яке відбувалося 21-25 жовтня, Міжнародна група з протидії відмиванню грошей (FATF) залишила чинним своє рішення призупинити членство Росії в організації. Однак до "чорного списку" її не внесла.