# ООН

22:17 - 17.11.2026

Жахлива статистика ООН: скільки цивільних загинуло в Україні за жовтень

Масовані удари по українських містах та об'єктах енергетичної інфраструктури у жовтні призвели до масштабних втрат серед мирних жителів. За інформацією міжнародних експертів, показники жертв продовжують стрімко зростати порівняно з минулим роком.Про це йдеться у звіті Організації Об'єднаних Націй.Зростання кількості жертвУ документі наголошується, що за жовтень 2025 року було зафіксовано 183 загиблих і 1 021 пораненого цивільного, тоді як поточні показники значно перевищують ці цифри. Близько 55% від загальної кількості постраждалих за місяць стали жертвами далекобійних засобів ураження — ракет та ударних дронів."Кількість жертв серед цивільного населення від авіаційних бомбардувань зросла, причому кількість загиблих цивільних осіб подвоїлася порівняно з вереснем, досягнувши 92 загиблих та 331 пораненого", — зазначено у документах організації.Крім того, зафіксовано загибель 68 людей та поранення 380 осіб внаслідок використання російськими військами безпілотників малої дальності.Географія трагедії та масштаби за рікНаслідки ворожих ударів охопили 22 області України. Найбільшу кількість загиблих і поранених зафіксовано у таких містах та регіонах:Київ (25 загиблих, 174 поранені);Краматорськ (29 загиблих, 124 поранені);Харків (19 загиблих, 129 поранених);Запоріжжя (31 загиблий, 103 поранені);Слов'янськ (27 загиблих, 96 поранених).Водночас у Херсоні та області зафіксовано шістьох загиблих і 105 поранених, що менше порівняно з вереснем. Експерти пов'язують це з тимчасовим припиненням вогню для проведення гуманітарних операцій в окупованих Олешках. Загалом же з січня по жовтень 2026 року жертвами війни стали 2 957 загиблих та 17 218 поранених цивільних громадян."Кількість жертв серед цивільного населення з січня по жовтень 2026 року виявилася на 63% вищою, ніж за аналогічний період 2025 року, і більш ніж удвічі перевищує показники за той самий період 2024 року", — зазначається у звіті.Удари по енергетичній інфраструктуріОкрім людських втрат, у жовтні окупанти суттєво наростили інтенсивність атак на критичну інфраструктуру країни. Унаслідок масованих обстрілів пошкоджень зазнали об'єкти електро- та теплопостачання. Це викликало тимчасові перебої з постачанням світла, а в окремих населених пунктах — і перебої з водою.Нагадаємо, 17 листопада російські загарбники атакували дронами Закарпаття. Зафіксовано влучання в одній із громад.Читайте також: Балістика, крилаті ракети та сотні дронів: у Повітряних силах розкрили подробиці нічного терору.

1
13:33 - 16.11.2026

Росія прагне повернути вплив у структурах ООН: за які посади змагається Кремль

Росія намагається отримати дві керівні посади в Міжнародному телекомунікаційному союзі (ITU) при ООН.Про це повідомляє Reuters із посиланням на дипломатів Організації Об'єднаних Націй. За словами співрозмовників агентства, Кремль розглядає це як можливість повернути собі частину міжнародного впливу, втраченого через повномасштабну війну проти України. Крім того, Москва прагне посилити позиції у сфері цифрових технологій.Дипломати зазначають, що дедалі більше країн неохоче виступають із публічною критикою РФ, а деякі держави поступово відновлюють із нею контакти. Кремль, своєю чергою, намагається скористатися втомою міжнародної спільноти від війни, щоб повернутися до впливових структур.За які посади в ITU змагається РосіяВибори на десятки посад у Міжнародному телекомунікаційному союзі мають відбутися під час зустрічі в столиці Катару — Досі. Росія розраховує отримати два представництва.Одне з них — місце в Раді з радіорегламенту, яка розглядає скарги щодо перешкод супутниковим сигналам. У цьому регіоні за два місця змагаються представники Росії, Грузії, Азербайджану, Казахстану та Узбекистану.Інша посада передбачає вплив на бюджет, стратегію та управління організацією. За оцінками співрозмовників Reuters, шанси Москви на успіх нині зросли через прагнення окремих держав нормалізувати відносини з РФ.Чим займається Міжнародний телекомунікаційний союзITU заснували у 1865 році. Організація відповідає за розподіл глобального радіочастотного спектра, а також розробляє стандарти у сфері штучного інтелекту та інших технологій.Постійний представник України при ООН у Женеві Євгеній Цимбалюк у коментарі Reuters наголосив на суперечності між прагненням Росії отримати вплив у міжнародній телекомунікаційній структурі та її діями проти української інфраструктури.За його словами, російські удари завдали телекомунікаційній інфраструктурі України збитків на понад 2,5 мільярда доларів. Ця сума не враховує наслідків кібератак.Додамо, Польща перемогла Росію на виборах до Спільної інспекційної групи Організації Об’єднаних Націй. Таким чином перервано 60-річну безперервну присутність СРСР і Росії серед представників Східної Європи в цьому органі. Польського кандидата підтримали 95 країн..

2
18:52 - 13.11.2026

У важливому контрольному органі ООН не буде Росії вперше за 60 років: як це стало можливим

Польща перемогла Росію на виборах до Спільної інспекційної групи (JIU) Організації Об’єднаних Націй (ООН). Таким чином перервано 60-річну безперервну присутність СРСР і Росії серед представників Східної Європи в цьому органі. Польського кандидата підтримали 95 країн.Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Польщі Мацей Вевюр, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Історична перемога Польщі в ООН! Вибір нашої країни до Спільної інспекційної одиниці (JIU) завершує безперервну 60-річну серію Москви! Протягом шести десятиліть існування JIU одне з двох місць для Східної Європи завжди займали СРСР або Росія", — написав він.У Міністерстві закордонних справ Польщі уточнили, що кандидатуру країни під час голосування на Генеральній асамблеї ООН підтримали 95 держав."Польща перемагає Росію у виборах до Спільної інспекційної одиниці (JIU) ООН! Дякуємо за підтримку — це зобов’язання до подальшої роботи на користь ефективності та прозорості ООН", — ідеться в повідомленні.Також зазначається, що представником Польщі у Спільній інспекційній групі ООН стане Якуб Хмєлевський.Спільна інспекційна група (Joint Inspection Unit) є незалежним органом зовнішнього нагляду в системі ООН. Вона займається оцінюванням, перевірками й аналізом діяльності організацій системи ООН для підвищення ефективності їхньої роботи та використання ресурсів.Раніше, 28 жовтня, стало відомо, що генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш призначив посла Росії в Йорданії Гліба Десятникова своїм помічником із питань протимінної діяльності та поліції.Нагадаємо, що американський президент Дональд Трамп просуває колишнього прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на посаду генерального секретаря ООН. У Вашингтоні розраховують, що його підтримають також Росія та Китай..

3
20:14 - 07.11.2026

Покращення у 203 школах: які регіони отримають допомогу від ООН

Українські школи у прифронтових регіонах отримають понад 15 мільйонів гривень міжнародної допомоги для оновлення кухонного обладнання та харчоблоків. Кабінет міністрів вже розподілив ці кошти між понад двома сотнями навчальних закладів у шести областях України.Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький у своєму Telegram-каналі.Розподіл допомоги від ООНЗа словами Корецького, уряд України розподілив понад 15 мільйонів гривень допомоги, наданої Всесвітньою продовольчою програмою ООН. Ці кошти спрямують на закупівлю сучасного обладнання для шкільних їдалень і харчоблоків у 203 прифронтових закладах освіти.Проєкт охопить навчальні заклади у шести областях: Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській. Головна мета ініціативи — покращити умови приготування їжі та якісно організувати харчування для учнів початкових класів у громадах, що розташовані безпосередньо поблизу лінії фронту.Фінансування без навантаження на бюджетиГлава уряду наголосив, що реалізація цієї програми не вимагатиме залучення державних чи місцевих ресурсів:"Фінансування повністю забезпечене коштом міжнародної допомоги та не потребує додаткових видатків із державного чи місцевих бюджетів. Вдячні міжнародним партнерам за підтримку цього напряму".Завдяки цьому навчальні заклади у складних умовах зможуть безплатно оновити свою матеріально-технічну базу для забезпечення дітей гарячим харчуванням.Нагадаємо, у вересні стало відомо, що в українських школах перевірять, як організоване харчування для учнів 1-11 класів. Держпродспоживслужба разом із профільними міністерствами мало негайно провести перевірки на місцях та виявити можливі проблеми..

4
09:25 - 29.10.2026

Орбан замість Гутерріша: навіщо Трампу криза в ООН

Білий дім просуває колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на посаду генерального секретаря ООН. Про це повідомляє The Wall Street Journal. Американці буцімто заручилися підтримкою Росії та Китаю. Чи можливий такий поворот?Хто змагається за крісло генсека ООНЗа інформацією джерел The Wall Street Journal, заохочувала колишнього прем'єр-міністра Угорщини взяти участь у перегонах адміністрація Трампа. Згідно з планом американців, Орбан мав би стати спільним кандидатом від США, Росії та Китаю. Як зазначає видання, у Держдепі порахували голоси: вісім членів Ради безпеки ООН, яка й обирає генсека, буцімто підтримають Орбана без проблем, інші можуть приєднатися до більшості. На заваді стоять постійні члени Радбезу — Франція й Велика Британія, які мають право накласти вето на кандидатуру. Що ж до Орбана, то він начебто не проти, але за умови, що точно переможе.У травні, коли стартувала кампанія з обрання нового генсека Організації об’єднаних націй, TrueUA аналізував перспективи тодішніх претендентів на цю посаду і з’ясував, що ніхто з них Україну не влаштовує. Єдиною кандидаткою, здатною здійснити важливі для ООН реформи, була костаріканка Ребекка Грінспан.31 липня Рада безпеки провела пробне голосування, найбільшу підтримку (10 голосів із 15) отримала саме Грінспан, друге місце посіла постійна представниця Гаяни при ООН Керолін Родрігес-Біркетт із дев'ятьома голосами, а от фаворит перегонів, генеральний директор МАГАТЕ, аргентинець Рафаель Гроссі, отримав сім голосів.29 вересня відбулося наступне таємне голосування, костаріканка, яка нині очолює Конференцію ООН з торгівлі та розвитку, знову була першою, гаянка Родрігес-Біркет — другою, Гроссі — третім. Зазвичай відбувається чотири етапи голосувань, однак цьогорічні вибори особливі передовсім через позицію США.Станом на тепер участь у виборах беруть семеро, окрім згаданих трьох ще Марія Фернандес Еспіноса, колишня очільниця МЗС Еквадору, дипломатка Івонн Абдель-Бакі, яка також представляє Еквадор, Олара Отунну з Уганди, він був спецпредставником генсека ООН з питань дітей та збройних конфліктів ще за головування Кофі Анана, та дипломатка Лана Закі Нусейбе з ОАЕ.Вона з’явилася серед кандидатів наприкінці жовтня і змішала карти: за принципом ротації наступним генсеком мав би стати представник або представниця Північної чи Південної Америки. Нусейбе під час відповіді на запитання членів ООН заявила, що докладатиме максимум зусиль для завершення війни в Україні. Це вже прогрес, адже трійка фаворитів із американських континентів досить розмито розповідали про плани щодо припинення російської агресії проти України.Чи є у Нусейбе шанс посунути Грінспан? Її підтримали арабські країни, але цього замало. Лана Закі Нусейбе протягом 11 років була представницею ОАЕ при ООН, нині — державний міністр закордонних справ. Її добре знають у світі за координацію гуманітарної допомоги для цивільного населення Сектору Гази. За походженням Нусейбе — палестинка, її батьки приїхали до Еміратів із Єрусалиму.Для американської адміністрації походження кандидатки може виявитися червоною лінією навіть попри хороші стосунки з ОАЕ. Не влаштовує вона і Росію, адже з Москви раніше озвучували свого фаворита — це Гроссі. Тепер, коли на горизонті бовваніє фігура Орбана, а в аргентинця шансів майже не лишилося, у Кремлі схопляться за ініціативу Вашингтона, яка росіян повністю влаштовує.На жаль, адміністрація Трампа вкотре діє в унісон із Росією. Якщо раніше США в ООН голосували спільно зі своїми природними союзниками з Європи, то зараз все частіше діють на користь Москви та Пекіна. Можна пригадати голосування проти проукраїнської резолюції в Генасамблеї в лютому 2025 року. В ООН розглядалася європейська резолюція із засудженням російської агресії та вимогою негайного виведення військ РФ із території України, однак делегація Штатів спільно із Росією, Білоруссю, Північною Кореєю та Сирією проголосувала проти.Пояснення цих дій не витримувало критики: буцімто одностороннє засудження Москви заважає реалізації мирних зусиль Трампа. Замість європейської резолюції американці внесли свою, в її тексті не було згадок про російську агресію, а війна в Україні названа "трагічним конфліктом". Делегації Європи утрималися під час голосування за цю резолюцію, однак її таки ухвалили.Чи зможуть Трамп, Путін і Сі нав’язати ООН свого кандидатаСполучені Штати є найбільшою країною-донором Організації об’єднаних націй — їхній сукупний внесок становить 7,1 мільярда доларів, у бюджеті організації це 22%. Другим за внесками є Китай (20%), але якщо рахувати сумарно всі країни Євросоюзу, тоді друга позиція саме в європейців. А от Росія — лише 11-та, до регулярного бюджету ООН вона сплатила річний внесок 67,1 мільйона доларів. При цьому США та Росія постійно опиняються серед головних боржників перед бюджетом ООН.Як найбільший донор, Америка має найбільший вплив, тож може застосувати фінансові важелі впливу для пропихування Орбана на посаду генсека. Простіше кажучи, якщо того не оберуть, Трамп може урізати видатки на головну світову організацію. Варто нагадати, що у глави Білого дому з ООН давні складні стосунки. Він навіть цього року створив альтернативну Раду миру під своєю орудою, яка завершилася гучним пшиком. Тепер Білий дім хоче свого генсека. Це нагадує історію з Нобелівською премією миру, яку Трампу не дали і ніколи не дадуть, але винною за це він робить Норвегію, де базується комітет з присудження найпочесніших премій.В ООН бояться, що провал США з Орбаном спричинить гучний демарш Трампа. З іншого боку колишній угорський прем’єр — абсолютно чужорідне тіло в системі міжнародної безпеки, він ізоляціоніст, дотримується ультраконсервативних поглядів, виправдовує авторитаризм, така фігура взагалі не відповідає ідеології ООН як глобальної організації. На посаді генсека потрібна людина, яка зможе врятувати залишки міжнародного права, а не остаточно його поховати.До складу Радбезу, окрім п’ятірки постійних членів, входять 10 тимчасових за принципом ротації, зараз це Данія, Греція, Пакистан, Панама, Сомалі (їхня каденція завершиться 31 грудня), Бахрейн, Колумбія, ДР Конго, Латвія, Ліберія (будуть членами до 31 грудня 2027 року). З переліку методом виключення європейців можна зрозуміти, що за вісім країн готові підтримати Орбана, якщо того спільно висунуть США, Росія та Китай. Тобто єдиним варіантом зупинити це божевілля може стати вето Франції або Британії. Париж і Лондон нечасто вдаються до права вето. Чи захочуть вони сваритися з Трампом, заблокувавши обрання його протеже — ще те питання.Або Гутерріш керуватиме далі, або бунт проти РадбезуЯкщо до кінця цього року нікого на заміну Гутеррішу не знайдуть, тоді ООН опиниться в інституційній кризі. Не виключено, що такий сценарій у Вашингтоні також прорахували, страх перед кризою має зробити країни-члени поступливішими. Отже, 31 грудня цього року нинішній генеральний секретар має скласти повноваження, але ухвалою Генасамблеї та Ради безпеки їх можуть продовжити на пів року. Це юридично найпростіший шлях, але для цього потрібна згода самого Гутерріша.Коли ж португалець відмовиться, процедура ускладниться, доведеться шукати виконувача обов’язків. Зазвичай такою фігурою стає перший заступник генсека, втім у нинішніх реаліях є проблема: перша заступниця Аміна Дж. Мохаммед є нігерійсько-британською дипломатикою, а громадяни постійних членів ООН, Велика Британія є саме таким членом, не мають права очолювати цю організацію. Чи можливе виключення для виконувачів обов’язків — питання дискусійне, адже знайдуться ті, хто казатиме про конфлікт інтересів.Третій варіант радикальний і малоймовірний: обрання генсека всіма 193 членами організації на засіданні Генеральної асамблеї. Такого в історії ще не було. Якщо події розвиватимуться за цим сценарієм, можливий розкол ООН на прихильників традиційного шляху обрання генсека за рекомендацією Радбезу, і нетрадиційного, шляхом голосування всіх членів. Демократія виглядає ніби й привабливо, однак частина країн відмовиться визнавати легітимність генерального секретаря, обраного з порушенням статуту.Чому про Орбана — не анекдотРадбезу потрібно щонайменше дев'ять голосів за кандидата при умові відсутності вето. З 1 січня змінюється п’ятірка тимчасових членів — ними стануть Австрія, Португалія, Киргизстан, Тринідад і Тобаго, Зімбабве. Три з цих країн можуть підтримати ініціативу США з Орбаном. З п’ятірки Бахрейн, Колумбія, ДР Конго, Латвія, Ліберія, тільки латвійці здатні сказати Трампу "ні". Якщо ж Франція накладе вето, у Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна є запасний вихід — дочекатися президентських виборів, на яких значні шанси має їхня подруга, а заодно і подруга Орбана Марін Ле Пен. У випадку її перемоги, Франція вето відкличе. А доти генсеком працюватиме Гутерріш.Інформацію про просування Штатами колишнього прем’єра Угорщини на головну посаду в ООН переважно сприйняли з іронією."Я впевнений, що Віктор Орбан на посаді генерального секретаря ООН міг би з користю застосовувати майстерні навички вето та шантажу, які він розвинув за роки зриву важливих рішень ЄС. Ми можемо поділитися з рештою світу нашим великим досвідом запрошувати його на каву в потрібний момент", — прокоментував ситуацію глава МЗС України Андрій Сибіга.Своєю чергою, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав чутки про Орбана "кумедними"."Ще хвилину тому він був кандидатом на посаду голови Європейської комісії", — пожартував Туск.Обрання Орбана справді видається малоймовірним, однак поведінка Трампа, зокрема, намагання завадити роботі Міжнародного кримінального суду — реалії, від яких не віджартуєшся. Тому країнам ЄС й Україні не варто легковажити з планами США, Росії і Китаю. Питання навіть не в тому, пропхають Орбана чи ні, а в глибокій кризі, яку здатне спричинити ламання Оонівських правил і процедур..

5
08:12 - 28.10.2026

Російський дипломат отримав високу посаду в ООН: як це можливо

Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй (ООН) Антоніу Гутерреш призначив посла Росії в Йорданії Гліба Десятникова своїм помічником із питань протимінної діяльності та поліції.Про це повідомили на сайті генерального секретаря ООН у вівторок, 27 жовтня.Окрім того, росіянин працюватиме в департаменті операцій ООН із підтримання миру. З 2018 року Десятников є послом Росії в Йорданії. До цього, 2010-2018 років, він обіймав посаду заступника директора департаменту Близького Сходу та Північної Африки МЗС Росії.Також 2004-2010 років Десятников був старшим радником із питань Близького Сходу та Північної Африки в постійному представництві Росії при ООН у Нью-Йорку. Ще раніше, 2000-2004 років, він відповідав у МЗС Росії за політичний напрям щодо Іраку та Йорданії. 1997-2000 років дипломат працював у посольстві Росії в Йорданії.Окрім того, 1994-1997 років Десятникова декілька разів відряджали до спеціальної комісії ООН з Іраку.Як відомо, декілька днів тому незалежна міжнародна комісія ООН із розслідування порушень в Україні визнала безперервні російські удари по енергетиці воєнними злочинами та злочинами проти людяності.За даними представників комісії, удари були навмисними та відповідали державній політиці, мета якої — позбавити цивільних електроенергії та завдати їм страждань.Нагадаємо, що американський президент Дональд Трамп просуває колишнього прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на посаду генерального секретаря ООН. У Вашингтоні розраховують, що його підтримають також Росія та Китай..

6
09:44 - 27.10.2026

Удари по українській енергетиці були спрямовані на страждання цивільних: нова заява ООН

Незалежна міжнародна комісія Організації Об'єднаних Націй із розслідування порушень в Україні визнала російські удари по енергетичній інфраструктурі воєнними злочинами та злочинами проти людяності.Про це йдеться в повідомленні Управління Верховного комісара ООН з прав людини.Комісія дослідила, як російські атаки впливали на цивільне населення, зокрема під час зими 2025-2026 років. Також фахівці проаналізували наслідки ударів по енергетичних об’єктах, які Росія завдає з осені 2022 року.За висновками ООН, тривала відсутність опалення, електроенергії та інших базових комунальних послуг негативно позначалася на фізичному й психологічному стані людей."Тривале перебування на холоді, відсутність основних комунальних послуг та необхідність постійно розробляти стратегії виживання спричинили значне навантаження на фізичне та психічне здоров’я цивільного населення", — зазначили в комісії.Яких висновків дійшла комісія ООНСлідчі встановили, що російські командири віддавали накази атакувати енергетичні об’єкти, усвідомлюючи, що теплопостачання має важливе значення для цивільного населення. Комісія дійшла висновку, що навмисні удари по цивільних об’єктах є воєнними злочинами.Крім того, зібрані докази свідчать, що атаки мали на меті позбавити людей електроенергії та інших необхідних послуг, а також завдати їм страждань. Такі дії комісія кваліфікувала як злочини проти людяності.Висновки ґрунтуються на свідченнях 255 людей, які пережили зиму в дев’яти областях України: Дніпропетровській, Київській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Запорізькій і Житомирській.Нагадаємо, в ніч на 27 жовтня та ввечері 26-го Росія завдала масованого комбінованого удару по Києву й інших регіонах України. У столиці зафіксовані влучання в адміністративну будівлю та нежитлові споруди, пошкодження інфраструктури метрополітену на Південному мосту, а також руйнування на території кампусу одного з університеті. Внаслідок атаки одна людина загинула і 14 осіб отримали поранення.Читайте також: Як в Україні поводяться з російськими полоненими: NYT розповіло про роботу працівників таборів.

7
08:16 - 26.10.2026

Орбан претендує на посаду генсека ООН: у нього дуже впливові "покровителі", — ЗМІ

Американський президент Дональд Трамп просуває колишнього прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на посаду генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй (ООН). У Вашингтоні розраховують, що його підтримають також Росія та Китай.Таку інформацію оприлюднили журналісти The Wall Street Journal, які послалися на власні джерела."Ім'я Орбана неодноразово звучало, коли у Вашингтоні обговорювали бажаного наступника чинного генерального секретаря. Американці казали китайським і російським колегам, що шукають "когось на зразок Орбана", й ті погодилися. Після цього США звернулися безпосередньо до угорського політика та запропонували йому взяти участь у перегонах", — ідеться в публікації.Орбан, як розповіли джерела видання, поставився до пропозиції прихильно, але має сумніви через свій імідж політика-націоналіста. Оголошувати участь він не хоче, поки не впевниться в перемозі. Сам Орбан від коментарів журналістам відмовився.За оцінкою посадовця Держдепа, Орбана "легко" підтримають 8 із 15 членів Радбезу ООН, а потенційно й 10. Посадовці США та ще однієї країни наголосили: коли Вашингтон, Москва та Пекін погоджуються щодо рішення в Радбезі, зазвичай вони його й отримують."Ключове питання — позиція Великої Британії та Франції, які теж мають право вето. Вони можуть не блокувати кандидата, якого підтримують більшість Радбезу й інші три постійні члени. Офіційної позиції Лондон і Париж не озвучували", — зазначили аналітики.Посадовець Держдепа назвав Орбана "кандидатом мрії для консерваторів MAGA" через його боротьбу з масовою міграцією, ліберальними громадськими організаціями та впливовими колами в угорських судах і медіа.Очікується, що Дональд Трамп і віцепрезидент Джей Ді Венс підтримають Орбана, якщо той піде на вибори. Оголошення можливе лише після проміжних виборів у США 3 листопада.Експерти видання зауважили, що з Орбаном на чолі ООН генсек може перетворитися на захисника Путіна й інших авторитарних лідерів. Тісні зв'язки Орбана з Москвою та Пекіном, а також його політика в Угорщині неминуче опиняться в центрі уваги, якщо він вступить у перегони.Серед інших кандидатів — дипломатка з ОАЕ Лана Нусейбе, чиї шанси, за даними видання, зростають. Наступне неофіційне голосування в Радбезі заплановане на середу. Термін чинного генсека Антоніу Гутерреша спливає 31 грудня. Офіційно кандидатуру Орбана поки ніхто не висував, і жодна з трьох держав публічно не заявляла про її підтримку.Орбан втратив посаду прем'єра після квітневих виборів в Угорщині, хоча Трамп його підтримав, а Венс особисто агітував за нього. Повернутися до крісла очільника угорського уряду він уже не зможе: парламент Угорщини ухвалив поправку, яка обмежує перебування на посаді вісьмома роками. За роки при владі Орбан став найближчим союзником Кремля в ЄС і регулярно блокував допомогу Україні.Нагадаємо, раніше голова Угорського органу доброчесності заявив про можливу причетність високопосадовців попередньої влади до схеми розкрадання коштів ЄС на мільярди євро. За його словами, частину державних контрактів системно завищували через обмежене коло підрядників, що могло завдати значних збитків бюджету..

8
16:27 - 09.10.2026

Знову не Трамп: хто цього року отримав Нобелівську премію миру

У п’ятницю, 9 жовтня, офіційно оголошено лауреатку Нобелівської премії миру. Її отримала Наві Піллей — колишня президентка Міжнародного трибуналу щодо Руанди.Про це повідомили на офіційних інформаційних ресурсах Нобелівського комітету.Наві Піллей вирішили присудити премію миру 2026 року "за її зусилля з просування миру та міжнародного права".Наванетхем (Наві) Піллей — південноафриканська юристка, яка працювала на посаді верховного комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини з 2008 по 2014 рік.Вона була головою міжнародного кримінального трибуналу з Руанди з 1999 по 2003 роки. Саме під її головуванням суд установив прецедент, що зґвалтування є формою геноциду та злочином проти людяності.До речі, 1967 року вона стала першою "небілою" жінкою, яка відкрила свою юридичну практику в провінції Натал. Тоді захищала борців проти апартеїду (система расової дискримінації та примусового розділення людей за кольором шкіри, яка діяла в Південно-Африканській Республіці офіційно з 1948 до початку 1990-х років) і розкривала використання владою тортур та репресій.Нобелівську премію миру вручає спеціальний комітет, який визначає парламент Норвегії. 2025 року Нобелівську премію миру отримала венесуельська опозиційна діячка та політикиня Марія Коріна Мачадо.У січні 2026 року вона передала американському президенту свою медаль Нобелівської премії миру 2025 року, заявивши про вдячність за його підтримку її зусиль у Венесуелі.Учора президент США Дональд Трамп заявляв, що, на його думку, заслуговує на Нобелівську премію миру 2026 року, однак сумнівався, що отримає нагороду.Нагадаємо, що лауреаткою Нобелівської премії з літератури 2026 року стала канадська письменниця Енн Карсон. Її найвідомішими літературними роботами є поезія та перекладацькі твори..

9
10:35 - 01.10.2026

"Присутність фронту" в Нью-Йорку: у Представництві України при ООН встановили прапори українських бригад (фото)

Напередодні Тижня високого рівня 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у приміщенні Постійного представництва України при ООН у Нью-Йорку встановили прапори українських бойових підрозділів. На них зазначені назви, позивні та слова військовослужбовців Державної прикордонної служби України.Про це повідомило Постійне представництво України при ООН.Йдеться про прапори підрозділів ДПСУ "Помста", "Гарт", "Сталевий кордон" та "Фенікс". Їх встановили напередодні одного з найважливіших дипломатичних тижнів року."Ми свідомо розмістили їх саме напередодні найінтенсивнішого дипломатичного тижня року. У ці дні українське Представництво відвідали численні іноземні дипломати, урядовці, сенатори США та високопосадовці з різних країн світу", — зазначили у представництві.Таким чином, кожен відвідувач мав побачити не лише державний прапор України, а й символи підрозділів, військовослужбовці яких продовжують захищати країну на фронті.Що символізують прапориУ Представництві наголосили, що за кожним із прапорів стоять конкретний підрозділ, його бойовий шлях і люди, які служать у його складі. На прапорах також залишили підписи, позивні та слова українських військових. У дипломатичній установі зазначили, що таким чином присутність фронту перенесли до одного з головних центрів міжнародної дипломатії."За кожним із них — конкретний підрозділ, бойовий шлях і люди. Їхня мужність, служба, побратими та боротьба", — наголосили у Представництві.Нагадаємо, нещодавно у своїй спільній заяві 51 країни-члена ООН Росію закликали припинити свою агресію, погодитися на припинення вогню та змістовно долучитися до переговорів задля всеосяжного, справедливого та тривалого миру..

10
13:38 - 29.09.2026

Понад 20 тисяч випадків депортації дітей: у Канаді стартувала конференція щодо повернення українців

У Торонто у вівторок, 29 вересня, розпочалася Друга міжнародна конференція високого рівня "Шляхи до миру", присвячена поверненню українських дітей, цивільних та військовополонених.Про це повідомило Міністерство закордонних справ України.Конференцію спільно організували Україна, Канада та Норвегія. Під час відкриття виступили міністерка закордонних справ Канади Аніта Ананд і державний секретар МЗС Норвегії Ейвінд Вад Петерссон. Канада визначила три основні напрями роботи конференції: повернення українських дітей, цивільних і військовополонених, посилення захисту людей, які перебувають під російським контролем, а також їхню реабілітацію та реінтеграцію.Україна назвала кількість депортованих дітейМіністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін повідомив, що Україна підтвердила понад 20 тисяч випадків незаконної депортації та примусового переміщення дітей. Станом на зараз додому вдалося повернути 2644 дитини.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у відеозверненні наголосив, що російська агресія супроводжується не лише руйнуванням цивільної інфраструктури, а й катуваннями та жорстоким поводженням із українцями в полоні."77 кілограмів. Саме стільки втратив один український військовополонений лише за п’ять місяців російського полону. 11 катівень. Саме стільки Росія встигла створити в Херсоні та навколо нього менш ніж за дев’ять місяців окупації", — зазначив міністр.За його словами, Україна працює в ООН над резолюцією Генеральної Асамблеї щодо катувань українців у російському полоні. Сибіга також закликав міжнародних партнерів посилити тиск на росію задля повернення дітей, цивільних та військовополонених.Понад 300 місць утримання військовополоненихЗа даними української сторони, відомо про понад 300 місць, де утримують українських військовополонених і до яких Міжнародний комітет Червоного Хреста не має доступу. В Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини зазначають, що понад 95% українських військовополонених, яких опитали після звільнення, повідомили про катування або жорстоке поводження в російському полоні.У перший день конференції своїми історіями також поділилися українці, які пережили окупацію та полон. Серед них — офіцер морської піхоти України, захисник Маріуполя Юліан Пилипей.Додамо, за словами керівника Офісу президента Кирила Буданова, Україна та Росія можуть провести новий масштабний обмін військовополоненими вже найближчими днями. Українська сторона розраховує на оперативне виконання досягнутих домовленостей та повернення українських захисників додому..

11
12:51 - 28.09.2026

Україну звинуватили у підтримці бойовиків у Нігері: що заявив прем’єр країни в ООН

Прем’єр-міністр Нігеру Алі Махаман Ламін Зейн заявив, що Франція та Україна нібито підтримують озброєні угруповання, які готуються атакувати військові позиції та нафтові об’єкти на північному сході країни. Водночас він не назвав конкретних угруповань і не навів доказів на підтвердження своїх звинувачень.Про це Зейн заявив під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН, повідомляє Bénin Web TV. За словами прем’єра, йдеться про озброєних "проксі", яких, як він стверджує, підтримують іноземні держави.За словами Зейна, на північно-східних кордонах Нігеру перебувають угруповання, які нібито готуються атакувати військові позиції та нафтові об’єкти. Він пов’язав ситуацію зі спробами "реколонізації" Сахелю.Прем’єр також заявив, що Франція та Україна нібито прагнуть дестабілізувати центральну частину регіону через його природні ресурси. Він згадав уран Нігеру, золото Малі та Буркіна-Фасо, а також літій, газ і нафту.Водночас Зейн наголосив, що Нігер не прагне конфронтації з іншими державами. За його словами, країна готова до співпраці у сфері безпеки на основі взаємності, поваги до суверенітету та стратегічних інтересів Ніамея.Додамо, кардинал Маттео Дзуппі, який очолює Конференцію італійських єпископів, вирушає до столиці Росії для переговорів щодо війни в Україні. Він отримав спеціальне послання від Папи Римського Лева XIV..

12
23:15 - 23.09.2026

Вже наступного року ШІ може почати ухвалювати рішення на війні, — Зеленський

Вже з наступного року штучний інтелект може почати ухвалювати рішення на війні. Тому війну Росії проти України необхідно завершити до цього часу.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній асамблеї ООН."Уже наступного року існує реальна ймовірність, що рішення на полі бою почне приймати штучний інтелект, а не лише люди. Нам потрібен мир до того, як ми досягнемо цієї точки", — підкреслив Зеленський.Також очільник держави закликав світових лідерів уповільнити розвиток зброї та технологій, які призначені для ураження людей. Він наголосив, що стримати ці процеси потрібно до того, як штучний інтелект отримає ще ширші можливості для ведення бойових дій.Нагадаємо, державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо після перемовин із міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим заявив, що Москва зацікавлена в досягненні певного обмеженого перемир’я із Києвом. Воно може передбачати припинення взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі.До того ж президент Володимир Зеленський заявляв, що на сьогодні президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп налаштований на завершення війни та готовий зробити все можливе для досягнення цієї мети.Своєю чергою під час зустрічі із українським лідером Дональд Трамп стверджував, що російський диктатор Володимир Путін хоче зустрітися з президентом України і прагне миру..

13
21:13 - 23.09.2026

Сибіга в Радбезі ООН: Росія накладає вето не лише на припинення вогню, а й на мир

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав Раду Безпеки Організацію об'єднаних Націй до конкретних дій для припинення війни Росії проти України. Він наголосив, що Україна готова до повного й безумовного припинення вогню, однак, за його словами, Росія блокує цей процес.Про це глава МЗС заявив під час засідання Ради Безпеки ООН щодо пункту порядку денного "Підтримання миру і безпеки України", передає "Укрінформ"."У Радбезі прозвучало вже багато промов. Багато правильних слів. Але війна триває... Досить промов. Досить порушених обіцянок. Досить імітації дипломатії. Війна має припинитися. Україна хоче завершити її зараз — не потім", — сказав Сибіга.За його словами, Україна готова до повного і безумовного припинення вогню, а також до припинення ударів по енергетичній та продовольчій інфраструктурі. Сибіга заявив, що, за оцінкою української сторони, 14 із 15 членів Ради Безпеки ООН "у той чи інший спосіб підтримують негайне припинення вогню". Він зазначив, що серед них є чотири постійні члени Радбезу, зокрема США та Китай."Лише одна держава блокує припинення бойових дій, і це сам агресор. Росія накладає вето не лише на припинення вогню — Росія накладає вето на мир", — заявив глава МЗС.Він також наголосив, що війна Росії проти України становить глобальну загрозу. За словами Сибіги, Росія вже веде війну проти Європи, зокрема через підпали, убивства, кібератаки, дезінформацію, втручання у вибори, використання енергетики, продовольства та міграції як інструментів тиску, а також через атаки дронами й ракетами, які залітають у повітряний простір країн НАТО.Окремо міністр звернув увагу на гуманітарну ситуацію в окупованих Олешках Херсонської області. Він закликав міжнародну спільноту вимагати від Росії відкриття гуманітарних коридорів. Сибіга також закликав посилити дипломатичний тиск на Росію, санкції та обмеження доступу РФ до технологій, а також протидіяти російському рекрутингу, дезінформації та дестабілізаційним діям."Якщо Росія накладає вето на мир, ми повинні накласти вето на російську війну", — заявив глава українського МЗС.Наприкінці виступу Сибіга зазначив, що Росія "більше не є глобальною силою", а "стала глобальною проблемою", яка потребує міжнародного реагування."Росія ніколи не є настільки сильною, якою хоче видаватися. І ніколи не є настільки слабкою, якою ми хотіли б її бачити. Росія більше не є глобальною силою, вона стала глобальною проблемою. І ця проблема потребує глобального розв'язання", — наголосив міністр.Нагадаємо, під час перемовин 22 вересня президент України порадив американському президенту Дональду Трампу залучити до мирного процесу Китай. Адже Пекін зараз має суттєвий вплив на Москву.Читайте також: У Кремлі розповіли, чому переговори Путіна та Зеленського — це "марнування часу".

14
18:59 - 23.09.2026

Припинити агресію та сісти за стіл переговорів: 51 країна ООН звернулася до Росії

Росію закликають припинити свою агресію, погодитися на припинення вогню та змістовно долучитися до переговорів задля всеосяжного, справедливого та тривалого миру.Про це йдеться у спільній заяві 51 країни-члена ООН, повідомили у Міністерстві закордонних справ України."Україна хоче миру", — зазначили у повідомленні.У заяві наголошується на необхідності припинення російської агресії, встановлення припинення вогню та змістовної участі Росії у переговорах задля досягнення всеосяжного, справедливого та тривалого миру."Ще в березні 2025 року Україна погодилася на повне, негайне та безумовне припинення вогню. Закликаємо Росію нарешті зробити те саме", — заявили в МЗС, посилаючись на повідомлення країн-членів ООН.Як відомо, 23 вересня президент України Володимир Зеленський проводить другий день візиту до Сполучених Штатів Америки. У нього запланована низка зустрічей і виступів на важливих заходах.Нагадаємо, що під час перемовин 22 вересня президент України порадив американському президенту Дональду Трампу залучити до мирного процесу Китай. Адже Пекін зараз має суттєвий вплив на Москву.Читайте також: У Кремлі розповіли, чому переговори Путіна та Зеленського — це "марнування часу".

15
91
90 89
...
1