# ООН

Цього року ООН планує залучити понад 2,6 мільярда доларів для допомоги українцям. Це передбачає план, затверджений організацією.Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, підсумовуючи розмову з представником генсека ООН з гуманітарних питань, координатором надзвичайної допомоги Томом Флетчером та Верховним комісаром ООН у справах біженців Філіппо Гранді.Сторони обговорили План гуманітарних потреб та реагування ООН в Україні на 2025 рік. Порушили також тему чинних та нових програм підтримки. "Також, звернув увагу на такі важливі проекти як забезпечення питною водою громад на Південній Україні, розмінування, альтернативні джерела тепла й енергії, відновлення розвитку житла й будівництво укриттів, програми для бізнесу", — заявив Шмигаль.Україна очікує, що всі програми допомоги українцям будуть продовжені, а також розраховує на вагомий внесок ООН у гуманітарне розмінування наших територій цього року, зокрема шляхом започаткування нових програм і проектів."Партнерство між Україною та ООН і УВКБ продовжується. Дякую за підтримку та допомогу, яка надається українцям, постраждалим від війни. Так, у 2024 році іншими видами допомоги від ООН були охоплені 8,5 мільйона українців", — додав Шмигаль.Нагадаємо, 13 січня Європейський Союз оголосив про новий пакет гуманітарної допомоги Україні на суму 140 мільйонів євро.

У четвер, 16 січня, збереться Рада Безпеки ООН. На майбутньому засіданні представники Організації обговорять ситуацію в Україні на тлі військових дій Російської Федерації.Про це повідомляє "Укрінформ".У четвер, на запит Словенії та США, які попередньо проводили консультації з українською делегацією, пройде засідання Ради Безпеки ООН за пунктом порядку денного "Підтримання миру і безпеки України".Як зазначив секретаріат Радбезу, на завтрашньому заході виступить представник Департаменту ООН з політичних питань. Початок засідання запланований на 15:00 за східноамериканським часом (о 22:00 за Києвом).Варто зазначити, що попереднє засідання Радбезу ООН стосовно України пройшло 16 грудня. Воно було організоване через масовані російські обстріли цивільного населення та критичної інфраструктури держави.Раніше Організація Об'єднаних Націй висловила занепокоєння релігійною політикою України. В Києві наголосили, що дії української влади спрямовані на захист релігійних свобод.Нагадаємо, 16 грудня Угорщина домоглася виключення із 15-го пакета санкцій Європейського Союзу патріарха Кирила, Олімпійського комітету РФ та російського постійного представника при ООН Василя Небензі.

Протягом грудня 2024 року в Україні внаслідок обстрілів російської армії загинули щонайменше 105 цивільних громадян, ще 514 — отримали поранення. Про це повідомляє Моніторингова місія ООН з прав людини.Згідно зі звітом, у грудні задокументували найменшу кількість загиблих цивільних осіб з початку повномасштабного вторгнення. Переважна більшість жертв (випадків загибелі або поранень) серед цивільних осіб (93%) та пошкоджень навчальних і медичних закладів (86%) продовжували відбуватися на території, контрольованій урядом України.Більшість жертв (78%) сталася поблизу лінії фронту. При цьому найбільша кількість загиблих і поранених зафіксована в:Херсонській області;Донецькій області. Майже половина жертв, що відбулися поблизу лінії фронту, була спричинена атаками з використанням безпілотників ближнього радіуса дії. Ще 20% жертв стали наслідком застосування російськими збройними силами далекобійної зброї (ракет і баражуючих боєприпасів). Жертви серед цивільних осіб від ракет і боєприпасів були зафіксовані в восьми областях України.До того ж російські Збройні сили здійснили дві великомасштабні скоординовані атаки на енергетичну інфраструктуру України, пошкодивши не менше 13 об’єктів з виробництва та розподілу електроенергії та тепла в дев’яти областях. Атаки призвели до аварійних відключень електроенергії в багатьох областях та поновлення щоденних планових відключень по всій країні.Нагадаємо, 8 січня армія країни-агресорки здійснила авіаційну атаку на інфраструктуру Запоріжжя. Внаслідок ворожих ударів понад десятки людей загинули та понад сотня отримали поранення.

У понеділок, 13 січня, за ініціативи України Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй проведе засідання, на якому розгляне злочини Росії проти українських військовополонених і мирного населення. Воно відбудеться за формулою Арріа.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."З ініціативи України сьогодні Рада Безпеки ООН проведе засідання за формулою Арріа на тему злочинів Росії проти українських військовополонених та цивільних осіб", — зазначив він.Міністр наголосив, що Україна буде використовувати кожен міжнародний майданчик, щоби привертати увагу до українців, які перебувають в російському полоні, захищати їхні права та вимагати їхнього звільнення.Нещодавно омбудсмен Дмитро Лубінець повідомляв, що російські солдати розстріляли українських військових у Донецькій області. Інцидент стався неподалік населеного пункту Нескучне Волноваського району Донецької області.Такі випадки почастішали останніми місяцями. Зокрема, одним із наймасовіших став розстріл 16 українських військових на Покровському напрямку.Нагадаємо, 6 січня Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляли, що наші розвідники перехопили розмову рашистів, в якій один із командирів дав наказ на страту українського військовополоненого. Це ще один доказ порушення загарбниками правил і звичаїв ведення війни.

Організація Об'єднаних Націй висловила занепокоєння релігійною політикою України. В Києві наголосили, що дії української влади спрямовані на захист релігійних свобод.Про це йдеться на сайті Міністерства закордонних справ України.У доповіді Управління Верховного комісара з прав людини зазначили, що в Україні набули чинності нові законодавчі положення щодо релігійних організацій, що забороняють діяльність Російської православної церкви в державі, а також українських релігійних організацій, визнаних пов'язаними з аналогічними організаціями на території Російської Федерації."Закон, який запровадив ці положення, встановив непропорційні обмеження на свободу сповідувати свою релігію або переконання", — пише ООН у своєму зведенні.Відповідь МЗС УкраїниВ українському відомстві відкинули висновки ООН щодо поправок до закону України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій" як такі, що спотворюють дійсність."Вкотре наголошуємо, що згаданий у доповіді закон не передбачає заборони жодної з наявних в Україні церков. Він лише не допускає підпорядкування релігійних організацій в Україні керівним центрам, які розміщуються в державі, що здійснила або здійснює збройну агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину її території, а також релігійних організацій, що підтримують збройну агресію проти України", — йдеться у заяві МЗС.Там також нагадали ООН, що Москва системно використовує релігію як зброю у загарбницькій війні проти України. Зокрема Російська держава через підконтрольну їй РПЦ освячує звірства проти українців і вихваляє злочинців, які їх скоюють."У цьому контексті, українська держава має обовʼязок захисту своїх громадян від деструктивного впливу держави-агресора, зокрема з використанням релігійних організацій, які в Російській Федерації зрощені з державою і прямо проголосили своєю метою знищення української державності, культури, ідентичності", — наголосили в українському МЗС.У Міністерстві зазначили, що саме Росія в ході своєї загарбницької війни вчиняє численні злочини проти релігійних свобод, що містять зокрема навмисні вбивства вірян і релігійних діячів, руйнування релігійних споруд та святих місць по всій території України, переслідування релігійних громад, які не належать до російської православної церкви на тимчасово окупованих територіях України."Розраховуємо на те, що у своїх доповідях Моніторингова місія ООН з прав людини надаватиме надалі об’єктивні оцінки реальній ситуації зі свободою релігії в Україні та продовжить фіксувати російські злочини проти українських вірян, релігійних громад і лідерів, церковного майна", — додали в МЗС України.Нагадаємо, 16 грудня Угорщина домоглася виключення із 15-го пакета санкцій Європейського Союзу патріарха Кирила, Олімпійського комітету РФ та російського постійного представника при ООН Василя Небензі.

До кінця цього року деякі сімʼї можуть отримати одноразову грошову допомогу в розмірі до 54 тисяч гривень. Кошти доступні виключно евакуйованим сім'ям із дітьми.Як повідомляє прес-служба Дитячого фонду Організації Об'єднаних Націй, одна людина може розраховувати на допомогу у 10800 гривень, а сім'ї з п'яти осіб можуть отримати 54 тисячі гривень.Претендувати на гроші можуть: сім'ї з дітьми, які виїхали з небезпечних районів;особи, які належать до вразливих категорій.Задля того, щоб отримати гроші, потрібно повідомити Фонд про те, що в сім'ї є діти/дорослі з інвалідністю, заявити про те, що сім'я багатодітна, зазначити про неповну сім'ю (без одного з батьків). для отримання коштів достатньо відповідати одному з критеріїв.Нагадаємо, раніше у міністерстві соціальної політики України повідомляли, що у грудні змін у наданні грошової допомоги переселенцям не передбачається. Більшість внутрішньо переміщені особи отримуватимуть виплати без додаткового звернення у відповідні органи.

Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила резолюцію про порушення прав людини Росією. Йдеться про її дії на тимчасово окупованих територіях України.Про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга написав на своїй сторінці в соціальній мережі X. Він подякував Генеральній Асамблеї ООН за таке рішення"Вдячний Генеральній Асамблеї ООН і всім державам-членам, які ухвалили резолюцію про порушення прав людини Росією на тимчасово окупованих територіях України", — зазначив Сибіга.Він уточнив, що документ вимагає від Росії припинити агресивну війну та вивести всі свої збройні сили з нашої території.Міністр зазначив, що в цьогорічному документі особлива увага приділяється жорстокому поводженню та тортурам українських військовополонених з боку Росії; необхідності повернення насильно депортованих українських дітей."Міжнародна спільнота твердо стоїть на боці України та міжнародного права. Глобальна підтримка України залишається незмінною", — акцентував Андрій Сибіга.Нагадаємо, що генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш свого часу назвав вторгнення Росії в Україну причиною наймасовіших порушень прав людини. Таку заяву він зробив на засіданні Ради ООН з прав людини, присвяченому 75-річчю Загальної декларації прав людини.

Постійний представник Російської Федерації в Організації Об'єднаних Націй Василь Небензя наголосив, що Москва не приймає жодних варіантів заморожування війни в Україні. Також Кремль проти участі НАТО у врегулюванні бойових дій. Таку заяву росіянин зробив під час засідання Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй щодо України.За словами російського представника в ООН, будь-які сценарії заморожування війни, про які йшлося під час зустрічі українського президента Володимира Зеленського з Дональдом Трампом та Еммануелем Макроном, є "неприйнятними для Кремля".Небензя також зазначив, що мирні ініціативи Володимира Зеленського — це "спроба купити час для посилення боротьби з Росією та отримання нової військової допомоги". За словами росіянина, Москва готова до переговорів, але лише з тими, хто готовий "прийняти реальність і закінчити війну".Як зазначають аналітики американського Інституту вивчення війни, російський диктатор Володимир Путін вкотре повторив помилкову російську версію про те, що президент України Володимир Зеленський нелегітимний. Він твердо встановив, що повалення законного, демократичного уряду України є однією з попередніх умов Кремля для врегулювання війни шляхом переговорів. Нагадаємо, кандидат Дональда Трампа на посаду спеціального представника Сполучених Штатів Америки з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що війна може завершитися вже в найближчі кілька місяців.Раніше повідомлялось, що команда новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа обговорила з Білим домом та представниками України шляхи для "припинення війни" з країною-агресоркою Росією.

У листопаді загинуло щонайменше 165 цивільних осіб через агресію Російської Федерації. Окрім цього, ще 887 людей отримали поранення.Про це йдеться у звіті Організації Об'єднаних Націй. Згідно зі зведенням ООН, у листопаді 887 мирних українців отримали поранення. При цьому з початку великої війни всього загинуло 12 340 цивільних. Ще 27836 людей отримали поранення різного ступеня.Моніторингова місія ООН зазначила, що втрати у листопаді 2024 року суттєво зросли порівняно з листопадом минулого року (тоді загинули 113 людей, поранення отримали 363 особи).Як зазначається у звіті, 65 українців стали жертвами використання російською армією далекобійної зброї, зокрема ракет і боєприпасів. На Херсонщині цивільні майже щодня зазнавали втрат через обстріли із застосуванням БпЛА малої дальності.Нагадаємо, за даними ООН, протягом жовтня в Україні внаслідок обстрілів російської армії загинули щонайменше 183 цивільних громадян, ще 903 — отримали поранення.Своєю чергою очільник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров повідомив, що у полоні російських загарбників загинув мер обласного міста Дніпрорудне Євгеній Матвєєв. Його викрали рашисти ще у березні 2022 року.Нагадаємо, раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що у нього є офіційне документальне підтвердження від російської сторони про смерть української журналістки Вікторії Рощиної. Вона була незаконно позбавлена свободи Росією з серпня 2023 року.

З серпня 2023 року Північна Корея надала Росії 20 тисяч контейнерів з озброєнням. Зокрема, Пхеньян надав Москві 100 балістичних ракет малої дальності. Про це повідомив постійний представник України при Організації Об'єднаних Націй Сергій Кислиця. За його словами, Північна Корея повністю включилася у війну Росії проти України. Він додав, що північнокорейський військовий контингент наразі налічує 11 тисяч військовослужбовців. Втім, він "може бути швидко збільшений до 100 тисяч солдатів".  "Ці війська воюють під виглядом представників народностей Далекого Сходу Росії, використовуючи підроблені документи", -- наголосив Кислиця. Також він зауважив, що така велика кількість підготовлених для ведення бойових дій військовослужбовців потрібна КНДР не лише для того, щоб надавати допомогу Росії. Постпред додає, що з серпня 2023 року Пхеньян надав Москві понад 20 тисяч контейнерів з озброєнням. Йдеться про балістичні ракети малої дальності, а саме 100 одиниць КН-23 і КН-24. За даними Кислиці, перше застосування цієї зброї державою-агресором проти України, зокрема по цивільній інфраструктурі, було зафіксовано наприкінці 2023 року. Цього року Україна задокументувала близько 60 пусків північнокорейських ракет. Це третина від всіх балістичних ракет, які запустили цього року окупанти. Кислиця додав, що нещодавно з'явилися повідомлення, що Москва отримала від Пхеньяна 170-міліметрові самохідні гаубиці та 240-міліметрові реактивні системи залпового вогню. Втім, підтримка від КНДР має свою ціну для Росії, адже в обмін на це Москва має надати технології у сфері ракетобудування, ядерній програмі тощо.  "Закликаємо всі відповідальні держави вжити негайних заходів для рішучої протидії російському та північнокорейському режимам -- від посилення санкційного тиску на Москву та Пхеньян до максимізації можливостей України в межах Плану перемоги, презентованого Президентом Зеленським", -- наголосив Кислиця. Нагадаємо, напередодні на засіданні Ради безпеки Організації Об'єднаних Націй заступник постпреда Сполучених Штатів Америки Роберт Вуд повідомляв, що Північна Корея має намір передати Російській Федерації нові балістичні ракети вже на додаток до понад сотні вже поставлених, які Москва уже використала, запустивши їх по українських населених пунктах. Натомість, за словами Вуда, Москва передала Пхеньяну системи протиповітряної оборони.

У середу, 27 листопада, Рада Безпеки Організації Об'єднаних Націй збереться на екстрене засідання. Головна тема -- останні удари країни-агресорки Росії по Україні. Про це повідомив представник України при ООН Сергій Кислиця. За його словами, засідання Радбезу стартує о 17:00 за київським часом. "У середу, 27 листопада, о 17:00 за Києвом відбудеться засідання Радбезу ООН, яке скликається у відповідь на звернення України у звʼязку з триваючими злочинними обстрілами агресором критичної інфраструктури в Україні", -- зазначив Кислиця.  Останні російські обстріли України Останніми днями російські терористи масовано атакують Україну дронами та ракетами. Головна ціль ворога -- критична інфраструктура. Так, ввечері 25 листопада росіяни масовано атакували Україну дронами-камікадзе типу "Шахед". У Києві з 21:46 почалася повітряна тривога і тривала аж до 03:11. У столиці кілька разів було чутно вибухи через роботу Сил ППО по ворожих цілях. За даними КМВА, на столицю російські дрони заходили хвилями, групами різної кількості й з різних напрямків. Протиповітряна оборона ефективно відпрацювала по цілях. Вибухи лунали також й в інших регіонах та містах України, зокрема і на Тернопільщині. Після вибухів у Тернополі спостерігалися перебої з електропостачанням. Згодом стало відомо, що росіяни пошкодили на Тернопільщині важливий об’єкт енергетичної інфраструктури, який забезпечував світлом значну частину регіону. За даними Повітряних сил Збройних сил України, тієї ночі російські окупанти атакували Україну чотирма балістичними ракетами "Іскандер-М" та запустили рекордні 188 ударних дронів типу "Шахед" та безпілотників невстановленого типу. Сили протиповітряної оборони знищили 76 безпілотників. Крім того, у ніч на середу, 27 листопада, російські окупанти атакували Україну 89 ударними дронами типу "Шахед" та безпілотниками невстановленого типу. Сили протиповітряної оборони знищили 36 дронів. Також вночі 27 листопада російські загарбники атакували столицю України ударними дронами-камікадзе типу "Шахед". У Дніпровському районі столиці уламки збитого безпілотника впали прямо на будинок. Внаслідок інциденту двоє людей постраждали. Нагадаємо, що в понеділок, 25 листопада, російські загарбники вдарили по Одеській області двома балістичними ракетами "Іскандер-М". Одну з них знищила протиповітряна оборона. Українські військові додали, що також на південному напрямку було знищено п’ять розвідувальних безпілотників — два БпЛА "Орлан" і по одному "Фенікс", "Мерлін-ВР" і Supercam.

Речник Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй Стефан Дюжаррік закликав вжити термінових кроків для запобігання нової ескалації в Україні. Таку заяву він зробив під час брифінгу. Зокрема, російський удар по Дніпру речник генсека ООН назвав "тривожною подією" та закликав не допустити нової ескалації у війні, адже, на його думку, ситуація в Україні "рухається у неправильному напрямку". "Ми хочемо, щоб усі сторони зробили термінові кроки для запобігання ескалації ситуації, очевидно, щоб забезпечити, як ми вже багато разів говорили, захист цивільних осіб, не завдавати ударів по цивільних об'єктах чи критично важливих об'єктах цивільної інфраструктури", — сказав Дюжаррик. Посадовець також наголосив, що ООН сподівається на закінчення війни "відповідно до резолюцій Генасамблеї ООН, норм міжнародного права та при повазі територіальної цілісності". Нагадаємо, у четвер зранку, 21 листопада, під час ранкової атаки на Дніпро російська армія вперше застосувала проти України міжконтинентальну балістичну ракету "Рубеж", яку було запущено з Астраханської області РФ. Вона є потенційним носієм ядерного заряду.  Через рашистську атаку у Дніпрі зафіксовано пошкодження промислового підприємства, а також сталося дві пожежі. За словами мера Дніпра Бориса Філатова, в результаті обстрілу міста постраждала ще й будівля центру реабілітації людей з інвалідністю. Згодом президент Володимир Зеленський підтвердив, що рашисти вдарили по Україні новою ракетою. Він також наголосив, що країна-агресор використовує територію нашої держави як полігон. Речник Європейського союзу Петер Стано заявив, що застосування Росією міжконтинентальної балістичної ракети для атаки на Україну свідчить про нову ескалацію з боку країни-агресорки.

Протягом 2025-2027 років Організація Об'єднаних Націй (ООН) виділить на підтримку України 2,1 мільярда доларів. Це передбачає новий стратегічний план.  Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. "Виконавча рада Всесвітньої продовольчої програми ООН ухвалила проміжний стратегічний план для України на 2025-2027 роки загальним бюджетом 2,1 мільярда доларів", -- написав він на своїй сторінці у Telegram. Цей план від ООН передбачає: надання гуманітарної допомоги; підтримку громадського населення; продовження процесу розмінування; підтримку експортного потенціалу України в постачанні сільгосппродукції на міжнародні ринки. "Вдячні партнерам за послідовну підтримку України та українців під час повномасштабної війни з Росією", -- наголосив прем'єр. Що таке Всесвітня продовольча програма ООН Всесвітня продовольча програма (ВПП) — гуманітарна організація ООН, яка надає продовольчу допомогу у вигляді грошових переказів, ваучерів (сертифікатів) та/або харчових продуктів постраждалим українцям.   ВПП в Україні співпрацює з Пенсійним фондом України та Міністерством соціальної політики України щодо надання додаткової грошової допомоги пенсіонерам, які проживають у районах активних чи можливих бойових дій. Нагадаємо, за даними Мінсоцполітики, відтепер ще більше українців зможуть отримати кошти від Організації об'єднаних націй. Напередодні зими розширено програму додаткової грошової допомоги для мешканців прифронтових територій.

Війна, розв’язана Російською Федерацією у режимі походу на Київ, війна, яка мала закінчитися за три-чотири доби, сьогодні досягла символічної позначки — 1000 днів. За понад два роки небачений в Європі з часів Другої світової воєнний конфлікт поставив перед Україною, перед її владою та суспільством низку важливих, вікопомних завдань.Виклик перший — військовийПершим, найважливішим у початковий період повномасштабної війни, став військовий виклик. Російська пропаганда так завзято розповідала про те, що "в гарячій війні ми Україну переможемо за два дні", що росіяни "тільки брову піднімуть" — і Україна капітулює, що в це повірили, здається, не тільки усі росіяни й кремлівська влада, а й, на жаль, певна кількість самих українців. Продемонструвати, що усі ці закиди є лише імперською пихою Москви, й разом з цим втримати Київ, аби не дати диктатору Путіну встановити в українській столиці свою владу — стало головним завданням Збройних сил України у перші дні та тижні повномасштабної війни.І з цим викликом українська армія під керівництвом Валерія Залужного впоралася з честю. Збройні сили України, інші силові структури відстояли Київ, а через місяць взагалі вигнали ворога з північних областей. Це була перша велика перемога України у великій війні.Далі Сили оборони України продемонстрували, що вони можуть не тільки захищатися, а й наступати. Спочатку слобожанський контрнаступ, в результаті якого був звільнений Ізюм і майже уся окупована Харківщина, а потім Херсон та уся правобережна частина Херсонської області — стали успішним завершенням воєнного 2022 року.2023 року ЗСУ зробили майже неможливе під Бахмутом та на Півдні. Донецьке місто стало справжньою фортецею, звідти українська армія відступила тільки тоді, коли оборонятися банально було ніде — та й при цьому фактично знищивши підрозділи ПВК "Вагнер". А на Приазов’ї Збройні сили України зуміли просунутися, нехай і не так глибоко, як планували, але в умовах неймовірно насиченої оборони навіть той результат, який показали ЗСУ, став серйозним успіхом.Врешті, 2024 року Україна досягла несподіваного прориву, взявши під контроль частину міжнародно визнаної території Росії. І досі країна-агресор нічого не може вдіяти із тими підрозділами ЗСУ, які тримають оборону на Курщині. Тож можна сказати, що українська армія продемонструвала — проти "другої армії світу" можна успішно воювати.Виклик другий — дипломатичнийДругим викликом було не просто втримати агресора, не програти у блискавичній війні й зберегти під контролем максимальну частину території своєї країни, а ще й закріпити це на зовнішньополітичному напрямку. Простіше кажучи, Україна мала добитися світової підтримки, продемонструвати Росії, що світова спільнота, попри наявність таких же навіжених диктаторів, як Путін, все ж стоїть на сторожі демократії та свободи, а значить, й України.Цей виклик наша держава також здолала. Організація Об’єднаних Націй на своїх голосуваннях досягла максимуму, якого можна було чекати від структури, якою керує прихильний до антизахідних тиранів лівак і в якій голосує низка залежних від Росії та Китаю країн. Та коли навіть частина з цих членів ООН підтримали відповідні резолюції — стало зрозуміло, цей напрямок окупанти програли.Не менш важливим було досягти успіху на внутрішньоєвропейському дипломатичному напрямку. Йдеться не тільки про антиросійські санкції, які постійно продовжуються уже без жодних дискусій, а й про євроатлантичні перспективи України. Станом на зараз наша держава уже є офіційним кандидатом у члени ЄС і готується розпочати переговори про вступ до Євросоюзу. Що це, як не свідчення успішного подолання дипломатичного виклику?Виклик третій — економічнийВійна, яка триває понад рік, війна, яка перейшла у фазу "виснаження" — серйозне навантаження не тільки на армію, а й на тил. На економіку держави, на фінансовий сектор, на Національний банк й банківські структури загалом. Війна, яка у певний момент обернулася справжньою катастрофою для енергетики — після початку масованих ракетних обстрілів відповідної інфраструктури — це ще важче випробування. Та подивімось на ситуацію через 33 місяці після початку війни.Більша частина України живе у більш-менш звичному режимі. Після 2022 року, коли закривалися бізнеси, почали з’являтися нові підприємства, відкриватися торгово-розважальні центри та мережі супермаркетів. Так, це переважно у найвіддаленіших від лінії фронту регіонах країни, але все ж це територія воюючої країни.Курс долара до гривні помітно зріс — з 28 до нинішньої позначки 41. Але, по-перше, більш ніж половину цієї "дистанції" українська валюта подолала за тиждень у липні 2023-го, коли це було необхідно. У інші періоди знецінення гривні зовсім не таке відчутне, як очікувалося. Не кажучи вже про те, що курс у нас взагалі-то зовсім не воєнний. Чому сприяло, зокрема, різке підвищення облікової ставки НБУ — з 10 до 25 пунктів ще 2022-го. (А влітку 2023-го, коли гривня поповзла униз, ставку якраз почали знижувати.) Зараз розмір облікової ставки Нацбанку становить 13%, знизившись з початку року на два пункти.Для порівняння — у Росії, яка охоплена війною значно менше, ніж Україна, у якої не страждають від обстрілів ключові сектори економіки (а якщо і страждають, то від дій власного диктатора), ключова ставка ЦБ з січня виросла на п'ять пунктів — з 16 до 21%. У країні-агресорці інфляція лише посилюється, прогнози у росіян відверто погані. Тоді як українська економіка не просто вижила, а й намагається розвиватися.Виклик четвертий — політичнийЦей виклик виявився чи не найскладнішим. І його, будьмо чесними, Україна не до кінця здолала. Принаймні, тієї єдності політеліту та суспільства, до якої закликали після початку повномасштабного вторгнення, зараз немає. Тут можна звинувачувати як Банкову, так і опозицію — претензії знайдуться і до тих, і до інших. Але важливо ось що.2024 року Україна, на думку Кремля, мала пережити дуже серйозну політичну кризу. Пов’язували її кремлівські пропагандисти із закінченням п’ятирічного терміну повноважень як президента Зеленського, так і монокоаліційної Верховної Ради. Росіяни з початку 2024 року усіма силами намагалися розігнати мегазраду. Але цей план провалився.Як би не ставилася частина українців до чинного глави держави (а його рейтинг логічно знижується з кожним місяцем війни) — його термін перебування на посаді до закінчення дії воєнного стану ніхто навсправжки не оскаржував. "Майдан", на який сподівалися Путін і ФСБ, не стався. Українці зуміли поставити важливість стабільності самої держави вище того, хто саме керує нею в цей надважкий історичний момент. А обрати нового президента завжди встигнемо після війни. Бо Україна — навіть за усіх обмежень воєнного часу — залишається демократичною країною.Виклик п’ятий — соціальнийОстанній виклик — найнепомітніший, та від того не менш важливий для існування єдиної держави. Після початку повномасштабної війни, яка охопила переважно російськомовні до війни Південь і Схід, до центральних і західних областей потекли не струмки, а бурхливі потоки біженців. Люди, які десятиліттями щонайменше з підозрою ставитися одне до одного, зустрілися віч-на-віч.Так, не обійшлося без проблем. Були й надвисокі ціни на оренду житла на Галичині, і відверто ксенофобські заяви — як на адресу біженців, так і на адресу мешканців західних регіонів. Та при цьому ситуація, як би на це не сподівалися росіяни та їхні поплічники тут, в Україні, жодного разу не вийшла з-під контролю. Не було масових бунтів, заворушень. Схід і Захід, які змушені були нарешті зійтись, зуміли втриматися від занадто різкої риторики, зуміли не забути, що, попри усю розмаїтість, вони залишаються однією, єдиною країною.А Схід ще й почав переходити на українську. Не усі й не завжди, але у кожного з нас знайдеться кілька, а може, й кількадесят знайомих прикладів того, як повністю російськомовні до 24 лютого 2022 року люди — "забули" мову країни-агресора, як той польський адмірал німецького походження Юзуф Унгур у вересні 1939-го.П’ять викликів — п’ять висновків. Україна вистояла, Росія не зможе її захопити — уже, здається, ніколи. Україна залишається частиною демократичного світу, який, попри усі проблеми, продовжує підтримувати нас, не віддавши на поталу російським ордам. Українська економіка не обвалилася, а демонструє дуже непогані для свого нинішнього стану результати. Українці зуміли примиритися із тим, що президент буде керувати країною після завершення терміну повноважень, бо держава важливіша, ніж прізвище її очільника. Українці Заходу зуміли простягнути руку тим, хто під впливом російських і проросійських медіааферистів вважав їх мало не злочинцями, а українці Сходу зуміли зробити крок в напрямку єдиної в мовнокультурному просторі держави як надійного запобіжника від наступних імперських зазіхань.Так, війна ще не завершена. Й Україна ще не перемогла. Але Росія уже зазнала невдач у всіх своїх стратегічних планах.

Протягом жовтня в Україні внаслідок обстрілів російської армії загинули щонайменше 183 цивільних громадян, ще 903 — отримали поранення.  Про це повідомляє Моніторингова місія ООН з прав людини. Вказується, що серед загиблих -- 45% громадян були старші 60 років. Також рашисти вбили дев'ятеро дітей, 49 маленьких українців отримали поранення. Минулого місяця російські окупанти посилили атаки з використанням БпЛА дальнього радіуса дії по всій країні. Тек, у жовтні було зафіксовано понад 1900 таких ударів. Внаслідок обстрілів або падіння уламків від перехоплених боєприпасів загинуло шість цивільних осіб і 21 особу було поранено, а також завдано шкоди цивільному майну та інфраструктурі. "Окрім людських жертв і поранень, майже щоденна частота цих атак у поєднанні з постійними сигналами сирен повітряної тривоги спричинила значне погіршення умов життя цивільного населення", -- йдеться у звіті. У жовтні 80% жертв серед цивільних осіб зафіксовано поблизу лінії фронту, зокрема, внаслідок авіабомбардувань, артилерійських обстрілів, ударів з реактивних систем залпового вогню та безпілотних літальних апаратів ближнього радіуса дії. Найбільша кількість жертв була в: Херсонській області; Харківській області; Донецькій області. Нагадаємо, в Одесі внаслідок ракетної атаки 18 листопада загинули 10 осіб. Серед них — медик, поліцейські та цивільні громадяни.