# парламент

Передбачувані результати виборів до Державної думи, що відбулися 18-20 вересня, свідчать про продовження зусиль Кремля з мілітаризації російської влади, прагнення продемонструвати суспільну підтримку війни та потенційної майбутньої агресії проти НАТО.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Згідно з попередніми результатами, оголошеними 21 вересня, "Єдина Росія" здобула 355 із 450 місць (близько 78%) у Думі, що на 8% більше порівняно з 315 місцями, які партія займає зараз. Обидва показники значно перевищують поріг у 226 голосів, необхідний для абсолютної більшості.Секретар Генеральної ради партії "Єдина Росія" Володимир Якушев 21 вересня заявив, що від партії до Думи пройшли 49 ветеранів, що становить близько 11% від загальної кількості депутатських місць."Російські посадовці продовжують подавати результати виборів як успішний референдум щодо війни в Україні та ширшого зовнішньополітичного курсу Путіна", — зауважили аналітики.Начальник штабу "Юнармії" та член "Єдиної Росії" капітан Владислав Головін наголосив на показниках явки виборців (57% за попередніми даними) та заявив, що рівень явки та присутність спостерігачів підтверджують легітимність російської влади.Російське державне видання "Московський комсомолець" 21 вересня опублікувало статтю, в якій стверджувалося, що Путін переміг у «новому загальнонаціональному референдумі» щодо підтримки війни в Україні.Голова Ради федерації Росії Валентина Матвієнко назвала ці вибори свідченням того, що російські громадяни "розуміють" політику Путіна та російські цінності, за які бореться Росія.Такі заяви з’явилися після висловлювань заступника голови Ради безпеки Росії та голови партії "Єдина Росія" Дмитра Медведєва та міністра закордонних справ Сергія Лаврова про те, що результати виборів підтвердять підтримку російськими партіями та виборцями політики Путіна, зокрема, зовнішньополітичного курсу."Ймовірно, Путін використає результати виборів до Держдуми, щоб обґрунтувати посилення вимог до російського суспільства (наприклад, мобілізацію в тій чи іншій формі) та заявити про суспільне схвалення подальшої агресії проти України та потенційної майбутньої агресії проти НАТО", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWПрезидент України Володимир Зеленський наголосив на прагненні України укласти з Росією угоду про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та повідомив, що зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом на полях сесії Генеральної асамблеї ООН.Росія нарощує виробництво ключових композитних матеріалів для ударних безпілотників "Герань" і будує підземні об’єкти в особливій економічній зоні "Алабуга", щоби захистити виробництво дронів від українських ударів.Представники європейських розвідувальних служб попередили, що протягом найближчих декількох місяців Росія може вдатися до відкрито агресивних дій проти НАТО, тоді як посадовці країн Балтії продовжують наголошувати на відсутності ознак підготовки до неминучого нападу.Ані українські, ні російські війська не просунулися вперед.Українські сили продовжили кампанію ударів великої дальності по російських військових об’єктах.Нагадаємо, вчора Центр протидії дезінформації при РНБО інформував, що російські адміністрації на тимчасово окупованих територіях України відзвітували про завершення незаконного голосування. Вони заявили про "аномально високу явку", яка суттєво перевищує середні показники в Росії..

Російські адміністрації на тимчасово окупованих територіях України відзвітували про завершення незаконного голосування. Вони заявили про "аномально високу явку", яка суттєво перевищує середні показники в Росії.Про це повідомив Центр протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки й оборони України (РНБО)."Представники виборчих комісій окупантів заявили, що явка на тимчасово окупованих територіях Донеччини нібито перевищила 81%, на Луганщині склала майже 80%, у Запорізькій області — понад 79%, а на Херсонщині — 74,6%", — зауважили в ЦПД.Для порівняння: за даними ЦВК Росії, підсумкова явка в самій Росії зупинилася на позначці близько 56,6%."Подібні "рекордні" цифри — це заздалегідь спланований пропагандистський трюк", — пояснили аналітики.Вони додали, що таким чином Кремль прагне створити брехливе враження, нібито населення захоплених українських регіонів виявляє значний інтерес до російських політичних процесів, а самі території "успішно інтегруються" до Російської Федерації."Насправді ж псевдовибори проходили в умовах воєнної окупації, тотального примусу та за повної відсутності незалежного спостереження", — зауважили політичні оглядачі.Вони констатували, що показники явки малювалися, зокрема, за допомогою подворових обходів, під час яких представників виборчих комісій супроводжували озброєні російські військові."Попри всі старання російської пропаганди, голосування на тимчасово окупованих територіях України залишається абсолютно нелегітимним, а його результати не мають юридичної ваги", — наголосили в Центрі протидії дезінформації.Нагадаємо, що, як повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни, нездатність Росії захиститися від українських ударів викликала невдоволення серед росіян. Зокрема, це стосується ультранаціоналістичного інформаційного простору на тлі завершення виборів до Державної думи..

У суботу, 19 вересня, Верховна Рада пішла на 26-денну перерву. Наразі пленарні засідання не проводитимуться.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. За його словами, парламентарі будуть на канікулах із 17 вересня до 13 жовтня.Він також наголосив, що Рада зупинила роботу на тлі "величезних проблем із голосуванням міжнародних зобов’язань та, як результат, фінансової кризи"."Рада знову пішла на велику перерву пленарних засідань. На фоні фінансової кризи, яка вже призвела до відтермінування видатків на будівництва та ремонти інфраструктурних об'єктів: лікарень, шкіл, укриттів до грудня (тобто вони не будуть профінансовані)", — заявив нардеп.Варто відзначили, що парламент не пропрацював навіть місяця після своєї останньої перерви. Зокрема, влітку 2026 року депутати завершили черговий етап засідань у липні й мали умовну місячну перерву до 18 серпня 2026 року. З 1 вересня 2026 року вже розпочалася чергова шістнадцята сесія. Нагадаємо, український парламент заклав у кошторис мільйони гривень для підготовки запасного центру управління на випадок надзвичайних ситуацій. Водночас звичайне сховище під парламентською будівлею нардепи облаштували за власні кошти без залучення бюджетних ресурсів.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський теж закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного.До того ж гарант наголошував, що голосування народних депутатів у Верховній Раді цього тижня — це питання державного значення. Від них залежить фінансування необхідних видатків українського бюджету..

У середу, 16 вересня, Центральна виборча комісія (ЦВК) визнала обраним у Верховну Раду України Дмитра Видолоба. Його зареєстровано народним депутатом.Про це повідомили на офіційних інформаційних ресурсах Центральної виборчої комісії (ЦВК).Там зауважили, що 4 вересня ЦВК визнала Андрія Місяця обраним народним депутатом України на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від партії "Слуга народу"."Однак він подав заяву про відмову від депутатського мандата. Тож ЦВК визнала Андрія Місяця таким, який не набув депутатських повноважень", — ідеться в повідомленні.Водночас комісія визнала обраним і зареєструвала народного депутата України Дмитра Видолоба, обраного на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від партії "Слуга народу" (№168 у виборчому списку)."Депутатські повноваження він набуде з моменту складення присяги у Верховній Раді України", — наголосили у виборчій комісії.Що відомо про Дмитра ВидолобаМає освіту в сфері соціології, державного управління та права. 1997 року він закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.Пізніше Видолоб здобув магістерський ступінь у сфері державної служби в Хмельницькому університеті управління та права. Також він навчався в аспірантурі Національної академії державного управління при президенті України за напрямом "державне управління та менеджмент". 2017 року отримав диплом магістра права в "Європейському університеті".Його професійна діяльність переважно пов'язана з ювелірною галуззю. 2005 року Видолоб був серед засновників Союзу ювелірів України. З 2008 року він очолює асоціацію "Союз ювелірів України".Окрім того, з 2017 року Видолоб працює асистентом кафедри ергономіки та проєктування одягу Київського національного університету технологій та дизайну. Він викладає дисципліни, пов'язані з дизайном і виробництвом аксесуарів і ювелірних виробів.Також новоспечений нардеп є засновником підприємства "Спецінструмент", яке займається виробництвом борошна.Нагадаємо, що наприкінці липня два нові народні депутати поповнили Верховну Раду. Це пов’язано з тим що деякі парламентарі стали міністрами після кадрових змін в уряді. ЦВК визнала Богдана Моркляника та Вікторію Рєзнікову обраними нардепами України..

У п’ятницю, 4 вересня, Олену Слободян і Андрія Місяця офіційно визнано обраними народними депутатами України. Вони замінять у Верховній Раді двох осіб, депутатські повноваження яких уже припинено.Про це повідомили в Центральній виборчій комісії України (ЦВК)."До комісії надійшли документи від Верховної Ради України про дострокове припинення депутатських повноважень Андрія Жупанина й Остапа Шипайла у зв’язку з особистими заявами", — йдеться в повідомленні.Їх обирали на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від партії "Слуга народу".ЦВК розглянула зазначені документи та визнала Олену Слободян та Андрія Місяця, наступних за черговістю кандидатів, включених до виборчого списку партії "Слуга народу" під №166 і №167 відповідно, обраними народними депутатами України на вказаних виборах."Для реєстрації народними депутатами України Олена Слободян і Андрій Місяць не пізніш як на 20 день мають подати до комісії визначені законодавством документи. Своєю чергою, ЦВК не пізніш як на п’ятий день із дня їх отримання ухвалює відповідне рішення", — підсумували в Центральній виборчій комісії.Що відомо про нових нардепівОлена Слободян — керівниця секретаріату голови Верховної Ради Руслана Стефанчука.Народилася 15 січня 1987 року в Києві. 2010 року закінчила Хмельницький університет управління та права. Її науковим керівником був якраз Руслан Стефанчук.Також працювала у вищій школі адвокатури при Національній асоціації адвокатів України та начальницею управління в Державній організації "Національний офіс інтелектуальної власності".З 2021 року очолила секретаріат голови Верховної Ради після того, як керівником парламенту став Руслан Стефанчук.Цього року Слободян звинуватили у плагіаті в кандидатській дисертації, яку вона написала під науковим керівництвом свого теперішнього начальника Руслана Стефанчука. Виявлено запозичення без належних посилань на 147 із 185 сторінках, у тому числі із російських дисертацій.Кандидат на виборах до Верховної Ради 9 скликання. В.о. голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, адвокат.Андрій Місяць — виконувач обов'язків голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ( ВКДКА).Народився 16 грудня 1975 року в селі Польові Гринівці Хмельницької області. Закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук.Працював судовим виконавцем Хмельницького районного суду, провідним спеціалістом Хмельницького обласного управління юстиції, начальником юридичного відділу ТОВ "Логос Плюс", директором адвокатської контори "Місяць і партнери", керівником Центру надання правової інформації та правових консультацій, а також у Хмельницькій ОДА та місцевому управлінні МВС.Нагадаємо, що 22 липня два нові народні депутати поповнили Верховну Раду України. Це пов’язано з тим, що деякі парламентарі стали міністрами після нещодавніх кадрових змін в уряді..

Президент Володимир Зеленський розкритикував голосування у Верховній Раді 1 вересня, під час яких депутати провалили три важливі закони.У своєму вечірньому зверненні гарант зазначив, що Рада провалила голосування, які відкрили б шлях для отримання мільярдів доларів від Міжнародного валютного фонду."Сьогодні у Верховній Раді були провалені три закони, які могли б дати Україні більш ніж 4 мільярди доларів. Ще два закони — теж провалені — з програми МВФ. Це не кошти влади чи опозиції. В Україні не буває зарплат учителів однієї фракції та вчителів іншої депутатської групи. Не буває зарплат військових тієї чи іншої частини зали парламенту. І не буває енергетики так, щоб світло було тільки для тих, хто голосує за своє. Усі рішення на основі домовленостей із партнерами України мають ухвалюватися в час війни в інтересах України", — заявив президент.Він наголосив, що всі рішення в Україні відкривають кошти від партнерів. Відтак,  усі рішення на основі домовленостей із союзниками України мають ухвалюватися."Одна частина — це рішення уряду, їх 44 рішення потрібно, і це буде 15 мільярдів доларів. Усе цілком конкретно, уряд забезпечить ухвалення цих рішень до 1 листопада. Прем’єр та міністри усвідомлюють свою особисту відповідальність. Так само є частина відповідальності перед народом України й у парламентарів: близько 15 мільярдів доларів – їхня частина роботи, яку необхідно виконати….Тридцять мільярдів доларів цього року повністю залежать від уряду та парламентарів. Закони, які потрібні у відносинах із ЄС, мають підтримуватися всіма фракціями та групами, які підтримують ЄС. Голосувати проти чи говорити багато про Європу й не голосувати за Європу — нечесно. І, окрім того, що це нечесно, зараз це ще проти держави, проти Української держави", — відзначив гарант.Крім того, Зеленський заявив, що 2 вересня направить у Верховну Раду законопроєкти про посилення кримінальної відповідальності для тих, хто організовує шахрайські кол-центри."Треба цю тему закривати. Є відповідні кроки правоохоронців. Потрібні кроки законодавчі. Всі організатори кол-центрів повинні відповідати", — резюмував він.Нагадаємо, український парламент переходить на новий формат засідань під час загроз з боку Росії. Для народних обранців облаштували робочі місця та спецсистему для ухвалення рішень в безпечному місці..

Проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час виступу на полях Київського безпекового форуму з нагоди 35-ї річниці Незалежності України.Журналіст поставив йому запитання щодо активних обговорень виборів і законопроєкту про їх підготовку у Верховній Раді після відеозвернення колишнього міністра оборони Михайла Федорова."З приводу підготовки до виборів в українському парламенті вже рік існує робоча група. Вона напрацьовує особливий спеціальний закон щодо цього виду виборів", — зазначив Стефанчук.Проте, за його словами, щодо конкретного проведення виборів, то це зрозуміло всім, особливо на тлі обстрілів, які відбулися за останні ночі.Спікер українського парламенту додав, що проведення виборів в Україні під час правого режиму воєнного стану є абсолютно неможливим, недоцільним і безвідповідальним.На його переконання, вибори повинні бути демократичними та безпечними для кожного громадянина, хто бере участь у них і балотується у державні органи."Тільки тоді, коли з’являться відповідні умови, вибори в Україні неодмінно відбудуться", — наголосив Руслан Стефанчук.Раніше виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в інтерв’ю TrueUA розповів, що більшість українців виступає проти проведення виборів до повного завершення війни, а припинення вогню значна частина суспільства не вважає достатньою умовою для голосування. Серед причин — побоювання щодо нестабільності перемир’я та втручання Росії, а також бажання бачити серед кандидатів військових, волонтерів і громадських діячів.Нагадаємо, що в Брюсселі прокоментували ймовірність проведення виборів в Україні під час повномасштабного воєнного стану. ЄС запевнив у готовності надати максимальне сприяння на всіх етапах волевиявлення, якщо таке рішення ухвалять у Києві..

У п’ятницю, 21 серпня, новий склад Кабінету міністрів вперше взяв участь у годині запитань до уряду. Головною темою став звіт щодо підготовки до осінньо-зимового періоду та стан виконання планів стійкості.Про це повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Вдячний народним депутатам за те, що впродовж цього пленарного тижня вони підтримали низку важливих для держави законопроєктів", — зазначив він.За його словами, зокрема, парламентарі ухвалили рішення щодо фінансування вищої освіти, медичної допомоги, реабілітації та протезування військових і ветеранів, посилили соціальні гарантії для сімей, які виховують дітей з інвалідністю.Очільник уряду виокремив той факт, що вдалося просунутися з новим Митним кодексом, використанням земель для потреб оборони, управлінням у сфері культури."Уряд цінує конструктивну співпрацю з парламентом і розраховує на подальшу злагоджену роботу. Найближчим часом очікуємо на розгляд низки інших важливих проєктів законів", — акцентував український прем’єр-міністр.Він додав, що особливим пріоритетом є ухвалення законопроєктів, необхідних для отримання макрофінансової допомоги від міжнародних партнерів."Міністри, відповідальні за кожен із напрямів, мають забезпечити належну комунікацію і роботу з Верховною Радою України", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 13 серпня Кабінет міністрів України спільно з міністрами представив проєкт програми діяльності уряду під час засідання Ради коаліції. Комплексний документ визначає ключові пріоритети держави, серед яких посилення оборони, підтримка громадян і прискорення євроінтеграції..

У середу, 19 серпня, Верховна Рада може проголосувати за призначення очільників Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ. Йдеться про Євгенія Хмару та Андрія Сибігу, які наразі виконують обов'язки керівників відомств.Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на народних депутатів Олексія Гончаренка, Ярослава Железняка та власні джерела у парламенті.За інформацією співрозмовників видання, у вівторок, 18 серпня, очікується подання президента Володимира Зеленського до Верховної Ради щодо призначення Євгенія Хмари міністром оборони, а Андрія Сибіги — міністром закордонних справ.Железняк повідомив, що під час Погоджувальної ради анонсували зустріч кандидатів із парламентськими фракціями. Голосування за їхнє призначення заплановане на 19 серпня. За оцінками депутатів, необхідну кількість голосів у парламенті зібрати вдасться.Що відомо про можливе призначення ХмариПісля оновлення Кабінету міністрів у липні посаду міністра оборони втратив Михайло Федоров. Згодом Зеленський призначив виконувачем обов'язків очільника Міноборони Євгенія Хмару, який до цього був в.о. голови Служби безпеки України.Водночас законодавство передбачає, що міністром оборони має бути цивільна особа. За даними джерел РБК-Україна, розглядалася можливість законодавчих змін, які дозволили б військовослужбовцю очолювати Міноборони під час воєнного стану. Однак, як стверджує видання, найімовірніше, для призначення міністром Хмара звільниться з військової служби.Сибіга може знову офіційно очолити МЗСАндрій Сибіга після липневого переформатування уряду продовжив керувати Міністерством закордонних справ у статусі виконувача обов'язків.Змінювати очільника зовнішньополітичного відомства, за даними журналістів, не планували. Водночас його офіційне призначення відклали разом із вирішенням питання щодо нового міністра оборони.Нагадаємо, 17 серпня президент Володимир Зеленський призначив командувачем Сил логістики Збройних сил України полковника Юрія Погрібного..

У вівторок, 11 серпня, угорський парламент обрав новим президентом країни колишнього суддю Верховного суду Андраша Баку. Він був активним критиком попереднього прем’єр-міністра Віктора Орбана.Про це повідомило видання Bloomberg. Журналісти зазначили, що призначення Андраша Баки стало частиною курсу прем'єр-міністра Петера Мадяра на демонтаж політичної спадщини Віктора Орбана.У вівторок його кандидатуру підтримали 140 депутатів, ще шість народних обранців проголосували проти. Представники партії Віктора Орбана участі в голосуванні не брали.Андраш Бака раніше очолював Верховний суд Угорщини, а до цього працював суддею Європейського суду з прав людини. На початку 2012 року Віктор Орбан зняв його з посади керівника Верховного суду.Андраш Бака змінив Тамаша Сульока, призначеного на посаду за керівництва Віктора Орбан. Минулого місяця Сульок залишив посаду після тиску нового уряду.Хоча угорський президент має обмежені виконавчі повноваження, проте він може відкласти підписання законів або направити їх на розгляд Конституційного суду.В уряді Мадяра побоювалися, що прихильник Орбана здатний загальмувати ухвалення рішень, необхідних для розблокування мільярдів євро замороженого фінансування ЄС. Сам Мадяр представляв Баку як суддю, який відстоював принципи верховенства права та поділу влади.Економіст Commerzbank Таті Гхоше вважає призначення Баки символічно важливим на тлі інших кроків нового уряду щодо усунення союзників Орбана. При цьому, за його оцінкою, повний демонтаж колишньої системи не відбудеться швидко."Хоча виборчий мандат може бути сильним, державний апарат залишається під сильним впливом попереднього режиму, скасування усталеної політики вимагатиме часу", — зазначив він.Нагадаємо, 29 липня видання Euractiv повідомило, що рейтинг прем'єр-міністра Угорщини Петера Мадяра та його проєвропейської партії "Тиса" розпочав знижуватися. Причиною стало невдоволення угорців процесом висунення кандидатки на посаду президента..

У понеділок, 10 серпня, Верховний суд Росії задовольнив позов про скасування реєстрації списку кандидатів від партії "Яблоко" на вибори до Державної думи. Позов подала партія "Родіна".Про це повідомив російський Telegram-канал "Осторожно, новости"."Яблоко" — єдина в Росії партія, що балотується до Держдуми, при цьому виступаючи за мир.Представники "Яблока" виступали в суді більш ніж чотири години з урахуванням дебатів сторін: вони в деталях розбирали позов, аналізуючи кожен аргумент про порушення авторського права в матеріалах (зокрема, близько півгодини юристи міркували, що створений нейромережею контент не можна визначати як власність штучного інтелекту), а також "агітацією" намагалися визнати навіть архівні матеріали "Яблока".Натомість представник ЦВК сказав, що в деяких матеріалах все ж є порушення інтелектуальної власності (наприклад, фото Медведєва), а також припустив, що агітація за партію фінансувалася паралельно з офіційними витратами, це начебто не враховувалося в офіційній статистиці.Крім того, у ЦВК заявили з посиланням на документ Росфінмоніторингу, що деякі кандидати та контрагенти партії мають іноземне фінансування — зокрема, 72 жертводавці партії з квітня по липень отримували гроші з Індії, Грузії, Німеччини й інших країн. У дебатах він доповнив, що на момент реєстрації партії про це відомо не було. У "Яблоку" пояснили, що це переважно перекази від росіян і в рублях.У підсумку представник прокуратури заявив, що "є підстави для задоволення позову та зняття "Яблока" з виборів через порушення авторських прав та можливе порушення фінансових норм", а питання про дотримання антиекстремістського законодавства фактично залишило відкритим.У фінальній репліці керівник партії "Яблоко" Микола Рибаков попросив молодих прихильників своєї політичної сили  "не переживати" з приводу можливого зняття партії з виборів."Попереду в нас довгий шлях до майбутнього Росії, й ми пройдемо його разом", — підсумував політик.Нагадаємо, в липні президент України Володимир Зеленський висловив припущення, що після так званих президентських "виборів" країна-агресорка Росія може оголосити нову хвилю мобілізації. Російський диктатор Володимир Путін готовий піти на нові ескалаційні кроки..

В українському парламенті планують внести зміни до низки законів для забезпечення належного функціонування української мови як державної. Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики у вівторок, 4 серпня, одностайно підтримав законопроєкт № 15412.Про це свідчить трансляція засідання цього комітету. Ініціаторами документа є 63 народні депутати з різних фракцій і груп на чолі з головою профільного комітету Микитою Потураєвим.Документ зареєстрували 15 липня. Його розробленням займалася робоча група, до якої увійшли депутати, представники виконавчої влади, уповноважена із захисту державної мови та профільні експерти."Головна мета ініціативи полягає в осучасненні правових механізмів захисту прав громадян на отримання інформації та послуг українською мовою. Також проєкт покликаний усунути наявні прогалини в законодавстві й узгодити окремі норми з базовим мовним законом, з дня набуття чинності яким у липні минуло сім років", — зауважили автори ініціативи.Законопроєкт розширює перелік осіб, які зобов'язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків. Ця вимога поширюватиметься на:народних депутатів України;керівників державних закладів культури та наукових установ;приватних виконавців;арбітражних аудиторів.Окремо закріплюється обов'язок членів виборчих комісій і комісій з референдуму використовувати українську мову під час здійснення своїх повноважень.У сфері трудових відносин документ гарантує захист права на використання української мови вже на етапі прийому на роботу. Також передбачені зміни для IT-сектору: розробники чи продавці комп'ютерних програм без українського користувацького інтерфейсу будуть зобов'язані попереджати про це споживачів до моменту здійснення покупки.Крім того, документ уточнює процедури розгляду скарг уповноваженою із захисту державної мови та передбачає посилення санкцій за порушення мовного законодавства.Значна частина нововведень стосується гуманітарної сфери. Документ доповнює базовий закон статтею про державну мову у сфері оздоровлення та відпочинку дітей. Працівники таких дитячих закладів будуть зобов'язані створювати винятково українськомовне середовище.У сфері позашкільної освіти повністю не допускається використання мови держави-агресорки. Приватним закладам загальної середньої освіти залишають право вільного вибору мови викладання, однак зі суворою забороною на використання російської мови.У культурній сфері закон офіційно заборонить публічне виконання, показ та демонстрацію творів, фонограм і музичних кліпів, виконаних мовою держави-агресорки.Проєкт вносить корективи до повноважень місцевих рад, зобов'язуючи їх створювати умови для розвитку, функціонування та популяризації української мови на своїх територіях. Місцеві державні адміністрації зі свого боку сприятимуть розвитку мов корінних народів і національних меншин. На міжнародній арені забезпечення розвитку та поширення української мови за кордоном стане одним з офіційних завдань української дипломатичної служби.Нові правила торкнуться і громадських об'єднань. Їм дозволять дублювати свою назву іноземними мовами або мовами національних спільнот поруч із державною, проте використання мови держави-агресорки заборонено.Нагадаємо, 30 червня стало відомо, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15356, який пропонує виключити російську мову з маркування товарів і послуг. Під час війни мова є частиною національної безпеки..

Два нові народні депутати поповнять Верховну Раду України. Це пов’язано з тим що деякі парламентарі стали міністрами після нещодавніх кадрових змін в уряді.Про це повідомили в Центральній виборчі комісії України (ЦВК), яка вже ухвалила відповідне рішення."ЦВК визнала Богдана Моркляника та Вікторію Рєзнікову обраними народними депутатами України", — йдеться в повідомленні.Раніше до комісії надійшли документи від Верховної Ради України про дострокове припинення депутатських повноважень Дениса Маслова та Віталія Безгіна у зв'язку з особистими заявами.Їх обрали на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від партії "Слуга народу".Як відомо, народні депутати Денис Маслов і Віталій Безгін перейшли на роботу до уряду. Маслов очолив Міністерство юстиції, а Безгін став міністром у справах громад, територій і внутрішньо переміщених осіб.ЦВК розглянула документи та визнала Богдана Моркляника та Вікторію Рєзнікову, наступних за черговістю кандидатів, включених до виборчого списку "Слуги народу" під № 163 та № 165 відповідно, обраними народними депутатами України на вказаних виборах."Для реєстрації народними депутатами України Богдан Моркляник і Вікторія Рєзнікова мають не пізніш як на 20 день подати до комісії визначені законодавством документи. Своєю чергою, ЦВК не пізніш як на п’ятий день з дня їх отримання ухвалює відповідне рішення", — наголосили у виборчій комісії.Богдан Моркляник — доктор технічних наук, професор кафедри опору матеріалів і будівельної механіки Національного університету "Львівська політехніка".Вікторія Рєзнікова з 2024 року очолює кафедру економічного права й економічного судочинства Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 2021 року працювала в Науково-консультативні раді при голові Верховної Ради України, членом-кореспондент Національної академії правових наук України.Нагадаємо, що 1 червня ЦВК визнала політолога Миколу Давидюка обраним народним депутатом від партії "Голос". Він працюватиме у Верховній Раді замість Володимира Цабаля, який склав мандат..

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький і голова Верховної Ради Руслан Стефанчук визначили конкретні кроки для посилення координації роботи уряду та парламенту.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Уряд регулярно проводитиме зустрічі з керівниками фракцій і груп Верховної Ради. Домовилися посилити координацію між комітетами та міністерствами", — наголосив очільник українського Кабміну.Також відновиться робота Ради коаліції, щоби підвищити якість урядових законопроєктів і забезпечити ефективну взаємодію Кабінету міністрів і Верховної Ради.Корецький і Стефанчук провели детальний аналіз міжнародних зобов'язань, щоби синхронізувати їх виконання з парламентом."На майбутнє домовились узгоджувати наші позиції в діалозі з партнерами", — зауважив прем’єр-міністр України.Також очільники двох органів влади запланували провести ревізію перехідних положень кожного закону, які містять доручення Кабінету міністрів.Окрім того, вони обговорили підготовку програми діяльності українського уряду, визначили пріоритети законодавчої роботи."Насамперед це підтримка Сил оборони, інтеграція України до Європейського Союзу та соціальна політика", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн провела першу телефонну розмову з новопризначеним прем'єр-міністром України Сергієм Корецьким. Серед головних тем — спільне виробництво безпілотників, захист енергетичної інфраструктури та євроінтеграція України..

Народні депутати України розпочали реєстрацію запиту до президента Володимира Зеленського з вимогою звільнити Олександра Сирського з посади головнокомандуючого Збройних сил України.Про це повідомив народний депутат України з фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Він пояснив, що рішення щодо вищого командування ЗСУ ухвалює тільки президент як головнокомандувач. Це — стаття 106 Конституції України."Але народні депутати наділені правом направити запит на адресу президента. Це не просто документ, а документ, який мають підтримати 226+ нардепів. Тобто рішення парламенту", — зауважив Железняк.Він додав, що саме тому виникнула ініціатива зареєструвати запит від народних депутатів з вимогою:розглянути питання щодо звільнення генерала Олександра Сирського з посади головнокомандувача Збройних сил України;розглянути питання щодо призначення нового головнокомандувача Збройних сил України на основі критеріїв професійної ефективності й орієнтації на вимірюваний технологічний результат;ініціювати запровадження процедури регулярного звітування вищого військового командування перед профільним комітетом Верховної Ради України в закритому режимі з метою відновлення балансу демократичного цивільного контролю.. "До цього звернення до понеділка може приєднатися кожен народний депутат, картка документа — 2293799", — деталізував представник фракції "Голос".Ярослав Железняк пообіцяв періодично публікувати, хто поставив свої підписи. На його переконання, це та мінімальна дія, яку вже зараз можуть зробити парламентарі, щоби почути волю людей на вулиці.Нагадаємо, що, за інформацією видання Financial Times, Володимир Зеленський розглядає можливість звільнити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Зараз український президент шукає йому гідну заміну..