# парламент

У вівторок, 10 листопада, Верховна Рада України підтримала за основу законопроєкт, який передбачає зміни до законодавства для приєднання країни до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).Про це свідчить картка законопроєкта №14327-д на офіційному сайті Верховної Ради України."За" ухвалення законопроєкту №14327-д у першому читанні проголосували 249 народних депутатів. Документ передбачає приведення українського законодавства у відповідність до європейських вимог, необхідних для приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).Інтеграція до цієї системи дасть змогу українцям і підприємствам здійснювати перекази в євро між країнами-учасницями за спільними правилами. Очікується, що такі операції стануть швидшими та дешевшими завдяки зменшенню комісій.У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що приєднання до SEPA має позитивно вплинути на зовнішню торгівлю, рух капіталу, інвестиції та фінансову інклюзію.Одним із ключових положень документа є створення реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. До єдиної бази вноситимуть інформацію про відкриття та закриття банківських рахунків, електронних гаманців і договорів на користування банківськими сейфами. Також у реєстрі зберігатимуть базові відомості про їхніх власників.Водночас реєстр не міститиме відомостей про рух коштів, залишки на рахунках або вміст банківських сейфів. Тобто в ньому фіксуватимуть місця відкриття рахунків та оренди сейфів, а не фінансові операції громадян.Окремо в законопроєкті зазначено, що створення реєстру не передбачає обмежень або затримок під час проведення фінансових операцій фізичними особами.Крім того, документ передбачає створення окремого реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів.Також пропонується розширити перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу та посилити відповідальність за подання недостовірної інформації про кінцевих власників бізнесу.Приведення українського законодавства у відповідність до європейських вимог у сфері запобігання відмиванню доходів і фінансуванню тероризму є однією з обов’язкових умов приєднання до SEPA.SEPA (Single Euro Payments Area) — це єдиний платіжний простір, до якого входять країни ЄС і низка інших держав. Він забезпечує можливість здійснювати перекази в євро між банками країн-учасниць за спільними стандартами, швидко та з невеликими витратами.Для бізнесу ця система дає змогу спростити фінансові розрахунки з європейськими клієнтами й партнерами, зокрема оплачувати рахунки та отримувати платежі з країн ЄС. Зазвичай SEPA-перекази надходять протягом одного робочого дня, а комісія за їх проведення є мінімальною або взагалі відсутня.Нагадаємо, у вересні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк розповідала, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

У вівторок, 10 листопада, Верховна Рада України ухвалила закон для боротьби з підкупом іноземних посадових осіб. Документ наближає Україну до стандартів Європейського Союзу й Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Верховної Ради України.Там наголосили, що йдеться про посилення відповідальності за підкуп іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.Для цього український парламент ухвалив відповідний закон (№15056). "За" проголосували 247 народних депутатів.Метою закону є уніфікація норм чинного національного законодавства з положеннями Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях для забезпечення її подальшого належного виконання."Приєднання до конвенції відкриває можливості для міжнародної співпраці у сфері розслідування корупційних злочинів і є важливим кроком наближення України до стандартів ОЕСР і ЄС", — ідеться в повідомленні.Ще 2022 року уряд України подав заявку на членство в ОЕСР. Головною умовою для цього є приєднання до Конвенції та участь у робочій групі ОЕСР щодо боротьби з хабарництвом у міжнародних ділових операціях.Минулого року, 23 жовтня, робоча група ОЕСР офіційно запросила Україну долучитися до цього документа.Нагадаємо, що в лютому минулого року президент США Дональд Трамп наказував міністерству юстиції зупинити виконання антикорупційного закону, який забороняв американцям давати хабарі іноземним урядовцям для укладення контрактів..

У понеділок, 9 листопада, народного депутата від фракції "Слуга народу" Олександра Куницького помітили в залі засідань Верховної Ради. За даними руху "Чесно", він уперше за два роки взяв участь у голосуванні.Про це повідомили у своїх соцмережах член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк ("Слуга народу") та народний депутат Олексій Гончаренко.Останній з іронією та дещо оптимістично прокоментував появу зниклого народного обранця."Нардеп Куницький повернувся в Україну! А ви кажете, що програма повернення українців не працює! Два роки не було! І вже в Раді. Тепер можна робити перепис населення! Практично всі дома!" — написав він.Зі сайту парламенту можна зрозуміти, що під час голосування за один із законопроєктів Куницький мав статус "не голосував" — це означає, що він зареєструвався в системі, але не натискав на кнопки для голосування. За інший законопроєкт Куницький уже проголосував "за".Як відомо, у вересні 2024 року Куницький виїхав у відрядження до Ізраїлю, звідти вирушив до родини у США. Тоді він заявляв, що не повернеться, поки не покарають поліцейських, які, за його словами, зламали йому ребра.Під час реєстрації на вибори до Верховної Ради з’ясувалося, що в Куницького є ізраїльське громадянство. Він запевняв, що звернувся в посольство Ізраїлю із заявою про відмову від громадянства, тому суд усе ж дозволив йому брати участь у виборах. Після розслідування "Схем" у квітні 2021 року Куницького підозрювали в розсиланні депутатських звернень в інтересах пов’язаного з ним бізнесу. Проте вже в липні того року Печерський суд Києва закрив провадження проти депутата.У жовтні 2023 року разом з іншим "слугою" Артемом Дмитруком Куницький втрапив у скандал через участь у вуличній бійці у центрі Києва. Чоловік, який був присутній на відео разом з нардепами стверджував, що вони побили його, вимагаючи гроші. За фактом інциденту генпрокурор зареєстрував кримінальні провадження.Нагадаємо, у квітні цього року стало відомо, що Олександр Куницький задекларував квартиру в Канаді площею 43 метри квадратних. Нардеп вказав, що з 1 жовтня 2024 року безоплатно користується квартирою іноземної громадянки Йони Тьян..

Поразка Республіканської партії на проміжних виборах до Конгресу Сполучених Штатів Америки пов’язана насамперед із війною проти Ірану. Виборці також невдоволенні економічною ситуацією та відносинами Вашингтона з Ізраїлем.Про це повідомив віцепрезидент США Джей Ді Венс, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Причина нашої поразки — війна. Про це вчора ввечері заявив сам президент", — зазначив він.За його словами, аналіз даних про склад електорату засвідчив, що явка республіканських виборців не була критично низькою, однак частина американців, які підтримали Дональда Трампа та Джея Ді Венса 2024 року, цього разу проголосували за демократів.Віцепрезидент додав, що серед основних причин зміни виборчих уподобань соціологи виокремили чотири питання: припинення війни, зосередження на вартості життя й інфляції, повернення до принципу "Америка насамперед" (America First) і зміну відносин США з Ізраїлем.Він також визнав, що економічна позиція республіканців під час виборчої кампанії могла бути недостатньо чіткою, однак наголосив, що головною причиною поразки вважає саме війну проти Ірану."Наші виборці прийшли на дільниці. І саме через ці чотири причини багато хто з них проголосував за демократів", — акцентував Венс.Він закликав республіканців чесно оцінити причини поразки та використати невдоволення її результатами для подальшої політичної роботи.Як відомо, Демократична партія здобула більшість в обидвох палатах Конгресу США — у Палаті представників та в Сенаті — на проміжних виборах, які відбулися у вівторок, у тому числі у традиційно лояльних Республіканській партії штатах.Зокрема, Техас, Канзас і Південна Кароліна обрали сенаторів-демократів уперше за багато десятиліть. Представники Демократичної партії також перемогли на виборах губернаторів штатів Джорджія, Огайо, Айова та Техас, відібравши посади, які раніше займали представники Республіканської партії.Нагадаємо, що уродженець України, представник Демократичної партії Євген Віндман переобрався до Палати представників Конгресу США від штату Вірджинія..

У середу, 28 жовтня, Верховна Рада України підтримала в першому читанні проєкт закону про державний бюджет України на 2027 рік. "За" проголосували 239 народних депутатів.Про це засвідчила трансляція засідання Верховної Ради України. Варто зазначити, що до документа загалом подали рекордну кількість правок — понад 5200. З них бюджетний комітет врахував лише 90 пропозицій депутатів. Серед них — підвищення виплат військовим і розширення державних гарантій для оборонних підприємств.Водночас перед ухваленням бюджету в першому читанні не підтримали низку пропозицій, зокрема:спрямування коштів від угод зі слідством на потреби ЗСУ — поправка передбачала заборону переказувати такі кошти третім особам, а гроші понад суму відшкодування завданої державі шкоди спрямовувати до спецфонду держбюджету на грошове забезпечення військових;обмеження зарплат чиновників на рівні 80 тисяч гривень на місяць — пропозиція стосувалася, зокрема, народних депутатів, суддів, прокурорів і працівників Нацбанку, виняток передбачався для тих, хто бере участь в обороні країни.Однак Верховна Рада підтримала поправку №846 про заборону фінансувати Національний кешбек із держбюджету 2027 року. Також депутати підтримали поправку №1279 про підвищення зарплат військовим. "За" неї проголосували 304 народні депутати.Далі уряд має опрацювати висновки та поправки парламенту, внести зміни та повернути доопрацьований текст у Раду для розгляду у другому читанні. Друге читання і фінальне очікується 23-26 листопада.У проєкті держбюджету-2027 закладено видатки на 7 трильйонів 272 мільярди гривень, доходи — 5 трильйонів 648 мільярдів гривень. Основні видатки — це сектор безпеки й оборони, які закладені на рівні 4 трильйонів 885 мільярдів гривень, або 43,8% ВВП країни. Граничний обсяг дефіциту очікується на позначці 1,67 трильйона гривень."Дякую народним депутатам за спільну роботу та підтримку проєкту бюджету на 2027 рік у першому читанні. Це бюджет, який враховує реалії повномасштабної війни та ключові потреби держави на наступний рік", — прокоментував у своєму Telegram-каналі премʼєр-міністр України Сергій Корецький.За його словами, передусім це необхідне фінансування безпеки й оборони, збереження фінансової стійкості та виконання важливих соціальних зобов’язань перед людьми.Сергій Корецький запевнив, що уряд опрацює бюджетні висновки парламенту та підготує проєкт до другого читання.Нагадаємо, 27 жовтня голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа інформувала про рекомендацію ухвалити проєкт державного бюджету на 2027 рік у першому читанні..

Центральна виборча комісія Ізраїлю оприлюднила проміжні результати підрахунків голосів на виборах до Кнесету. Поки що лідирує політична сила "Лікуд" на чолі з чинним прем'єр-міністром країни Беньяміном Нетаньягу.Про це свідчать дані сайту ЦВК Ізраїлю. Станом на 09:02 комісії вдалося перевірити голоси 2,9 мільйона громадян країни. Загальна цифра — 7,3 мільйона.Проміжні результати свідчать, що "Лікуд" на чолі з Беньяміном Нетаньягу отримує 20,68% голосів із порахованої кількості.Другу позицію посідає "Яшар" Ґаді Айзенкота із 16,71%. Третю сходинку посідає партія "Разом" на чолі з колишнім прем'єр-міністром країни Нафталі Беннетом, набравши 9,01% голосів. Партія "Об'єднаний список" займає четверте місце із 8,94% голосів.Аналітики видання The Times of Israel підтвердили, що блок підтримки Нетаньягу випереджає опозиційний блок Айзенкота, проте не формує абсолютну більшість."Ці результати є частковими, вони можуть змінитися в міру того, як підрахунок голосів триватиме", — йдеться в повідомленні.За даними екзитполів телеканалу Channel 12, блок Нетаньягу отримує 52 місця та випереджає опозиційний блок Айзенкота, якому прогнозують 49. Раніше канал давав їм 50 і 52 місця відповідно.Партії "Об'єднаний список" і "Раам", очолювані арабами, отримують 19 місць. "Лікуд" має 27 місць, "Яшар" — 21. Жоден блок, як і раніше, не набирає 61 місця. Оновлений екзитпол Channel 13 давав обидвом блокам по 51 місцю.Нагадаємо, що прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу 2023 року заблокував передачу Україні американських батарей протиракетної оборони "Залізний купол", попри те, що їх тоді профінансував уряд США..

У понеділок, 26 жовтня, президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти, які передбачають продовження терміну дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації в Україні ще на 90 діб.Про це свідчать законопроєкти №16182 та №16183 відповідно, які опубліковані на сайті Верховної Ради України.Згідно з документами, дію особливого правового режиму та мобілізаційних заходів пропонується продовжити ще на 90 діб - до 28 січня 2027 року.Ініціативи вже передано на розгляд профільних комітетів. Після позитивного голосування народних депутатів це стане вже 21 рішенням про продовження воєнного стану від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.Воєнний стан — це особливий правовий режим, який запроваджується для забезпечення оборони країни, захисту цивільного населення та критичної інфраструктури від агресора.Загальна мобілізація передбачає переведення економіки, органів влади та військових структур на функціонування в умовах особливого періоду.Призову підлягають військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, придатні за станом здоров’я, які не мають підстав для відстрочки чи бронювання. Чоловіки від 18 до 25 років підлягають мобілізації лише у виняткових, визначених законом випадках, або можуть приєднатися до лав ЗСУ добровільно за контрактом.Жінки, які перебувають на військовому обліку, залучаються до служби або робіт з оборони винятково за власним бажанням.Нагадаємо, декілька днів тому повідомлялося, що Верховна Рада України готується найближчим часом розглянути питання щодо чергового продовження термінів дії воєнного стану та загальної мобілізації в країні..

У п’ятницю, 23 жовтня, голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук відвідав Будапешт. Там він зустрівся з головою Державних зборів Угорщини Агнеш Форштгоффер.Про це повідомили в офіційних інформаційних ресурсах Верховної Ради України."Сімдесят років тому угорці боролися за свободу та незалежність своєї держави, протистоячи радянському режиму. Зараз Україна захищає ці самі цінності від російської агресії", — наголосив очільник українського парламенту.Український і угорська високопосадовці обговорили спільні трагічні сторінки історії двох країн, зокрема, радянські репресії та примусові депортації угорців.Руслан Стефанчук нагадав про важливий крок Верховної Ради — ухвалення постанови про визнання та засудження злочинів радянської військової адміністрації проти угорців 1944-1946 років.Голова Верховної Ради України також передав Угорському національному музею підписану копію цієї постанови.Як відомо, 16 жовтня президент України Володимир Зеленський уперше зустрівся з прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром, який привітав політичну угоду щодо зміцнення прав угорців на Закарпатті, ухвалення закону про освіту та початок його виконання.Також Мадяр висловив подяку за рішення українського парламенту, яким офіційно визнано, що "1944 та 1946 року під час депортації та примусових робіт проти закарпатських угорців вчинено злочини".Нагадаємо, що Україна звернулася до ЄС із проханням надати нову позику на 70 мільярдів євро. Київ пояснив таку потребу значними витратами на війну. Словаччина й Угорщина не долучаться до фінансування..

Бюджетний комітет Верховної Ради України рекомендував ухвалити проєкт державного бюджету на 2027 рік у першому читанні. Там розглянули 5 236 поправок, провели дві робочі групи, дев’ятигодинне засідання та врахували 90 бюджетних висновків.Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Очікуємо розгляд проекту державного бюджету в першому читанні орієнтовно 28 жовтня", — зазначила вона.У сфері оборони доручили уряду опрацювати декілька надважливих питань до другого читання бюджету:питання підвищення грошового забезпечення військовослужбовців;можливість збільшення обсягу державних гарантій для підприємств ОПК удвічі, до 60 мільярдів гривень;можливість збільшення видатків на будівництво та придбання житла для військових ЗСУ;створення нової субвенції місцевим бюджетам для забезпечення центрів підготовки громадян до національного спротиву.У сфері освіти та науки:додали майже 27 мільйонів гривень на оплату праці педагогів, які проводять НМТ;піднімаємо залишки освітньої субвенції до спецфонду Міносвіти з подальшим спрямуванням на оперативні освітні потреби під час року;доручаємо уряду розглянути можливість збільшення субвенції місцевим бюджетам на майстерні для закладів професійної та фахової передвищої освіти та на укриття в школах та садочках, а також передбачити кошти на енергонезалежність шкіл (субвенція місцевим бюджетам) і закладів фахової та вищої освіти;збільшити на 700 мільйонів гривень видатки для наукової діяльності установ Національної академії наук;додати 10 мільйонів гривень для Української академії лідерства;доручаємо уряду знайти кошти на пілотний проект реформи оплати праці вчителів.У сфері охорони здоров’я:додали 150 мільйонів гривень на закупівлю лікарських засобів для аутоімунних захворювань нервової системи та нейром'язових захворювань, а також доручаємо уряду відшукати кошти на ліки для пацієнтів з ахондроплазією та м’язовою дистрофією Дюшена та на медичні вироби для Клінічної лікарні "Феофанія";доручаємо уряду знайти додаткові гроші на проведення остеоінтегративного протезування ветеранів.Для місцевих бюджетів та регіонального розвитку: уряд має опрацювати питання зарахування 4% ПДФО (крім військового ПДФО) до бюджетів громад та відповідно збалансувати цю поправку, оскільки держбюджет втрачає 18,2 мільярда гривень;комітет доручив уряду розглянути можливість не вилучати реверс з місцевих бюджетів (втрати держбюджету і джерела для покриття оборонних видатків — 19,2 мілшьярда гривень);уряд має збільшити ресурс для ДФРР (принаймні на два мільярди гривень);рекомендуємо уряду для розрахунку показників горизонтального вирівнювання на 2027 рік використовувати дані Держстату про чисельність наявного населення громади (а не Державної міграційної служби), а ВПО — за даними Мінсоцполітики;збільшити на 118 мільйонів гривень субвенцію місцевим бюджетам на виконання повноважень районними радами;доручаємо уряду збільшити видатки на компенсацію за знищене житло, а також вишукати ресурс для завершення проектів (об’єктів) у сфері освіти та охорони здоров’я, розпочатих попередніми роками коштом фонду ліквідації наслідків збройної агресії;доручаємо уряду вивчити можливість збільшення коштів на житлове пільгове кредитування та створення соціального житла для ВПО;конкретизували, що  залишки коштів обласних бюджетів Донецької та Луганської областей та місцевих бюджетів тимчасово окупованих територій, які уряд запропонував підняти на центральний рівень на спеціальний рахунок Мінгромад для використання на житло ВПО, можна також спрямовувати на придбання готових житлових будинків, облаштування існуючих будівель під житло, створення соціального орендованого житла та житлове пільгове кредитування;визначили, що під час придбання житла для ВПО перевага надається учасникам бойових дій і особам з інвалідністю внаслідок війни;визначили, що Мінгромад щокварталу має оприлюднювати інформацію про використані кошти, підготовлені об’єкти та кількість ВПО, які отримали житло.Для підтримки економіки:додатково спрямувати на гуманітарне розмінування 100 мільяонів гривень;заборонити виплату "Національного кешбеку" з бюджетної програми на підтримку розвитку виробництва та підприємництва (на неї передбачено 9,4 мільярда гривень, і вони повинні піти на реальну підтримку бізнесу), а також вивчити питання, чи потрібно взагалі виплачувати "Національний кешбек" за державні кошти, дозволити 2027 року проведення аукціонів великої приватизації з пониженням стартової ціни, це дозволить нарешті продаж збиткових активів, наприклад, ОПЗ і Сумихімпром;установити, що сільськогосподарським виробникам компенсується до 75% вартості будівництва (реконструкції) тваринницьких ферм для утримання корів, кіз і овець, під’їзних шляхів до них і об’єктів з переробки молока (зараз компенсується 50%);опрацювати питання збільшення підтримки виробників сільськогосподарської продукції, передбачивши підтримку виробників з територій ризикованого землеробства через бойові дії, а також збільшення обсягу надання пільгових кредитів фермерам;пропонуємо установити, що фрахтувальникам, операторам і власникам суден надаються гарантії компенсації шкоди, заподіяної внаслідок війни, під час їх перебування у територіальному морі України або в акваторіях відкритих морських портів України;розглянути можливість збільшення програми страхування воєнних ризиків (зараз передбачено всього один мільярд гривень за загальним фондом);можливості започаткування нового напряму державної підтримки — логістики сільськогосподарської продукції в умовах підвищеного ризику, йдеться про перевезення сільськогосподарської продукції з прифронтових територій на безпечні території.У сфері соціального захисту доручаємо уряду провести інвентаризацію законодавчих актів, в яких прожитковий мінімум та мінімальна зарплата використовуються для розрахунку складових оплати праці та штрафів та інших виплат — це потрібно, щоби відв’язати всі виплати від ПЖМ і МЗП та мати можливість привести ці величини у відповідність до реальності.У сфері державного управління доручаємо уряду розглянути можливість збільшити видатки МЗС для закордонних дипломатичних установ і передбачити кошти для митниці на ремонт сканерів.Нагадаємо, що Україна проведе детальні переговори з керівництвом Світового банку, МВФ, Євросоюзу та країн "Великої сімки" щодо залучення необхідного зовнішнього фінансування. На 2027 рік потреба держбюджету в іноземних коштах перевищує 52 мільярди доларів, від яких безпосередньо залежить обороноздатність держави та виконання соціальних зобов'язань перед громадянами..

У середу, 14 жовтня, перший віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко оголосив про виключення з парламентської фракції партії "Європейська Солідарність" народного депутата Олексія Гончаренка.Про це свдчить трансляція пленарного засідання Верховної Ради України. Сам Олексій Гончаренко відполлвів на таке офіційне рішення в дописі у своєму Telegram-каналі."Офіційно. Мене виключили з фракції "Європейська Солідарність". Про це зараз оголосили з трибуни Верховної Ради. Дякую колегам за 12 років роботи. Ми разом змогли досягнути великих змін в Україні та продовжимо працювати для України. Тримаємо стрій!" — відреагував на це Олексій Гончаренко.Раніше про це інформував народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Тільки що голова оголосив офіційно про виключення Олексія Гончаренко з фракції "Європейська Солідарність", — констатував він.Ярослав Железняк пояснив, що саме з моменту такого оголошення Гончаренко стає позафракційним депутатом.Раніше, 5 жовтня, парламентська фракція "Європейська солідарність" ухвалила рішення припинити спільний політичний шлях із народним депутатом Олексієм Гончаренком. Це пояснили ідеологічними розбіжностями.У політичній силі акцентували, що публічні позиції Олексія Гончаренка щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України розійшлися з позицією "Європейської Солідарності" та її ідеологічними засадами.Гончаренко пропонував не намагатися одразу укласти одну велику мирну угоду, а рухатися до неї через низку малих домовленостей із різними гарантами. Нардеп вважає прийнятним поетапне зняття санкцій із Росії в обмін на припинення дальніх ударів, розблокування Чорного моря й обмеження бойових дій на Донбасі. Окремо він допустив, що Україна може розпочати говорити про нейтральність, статус російської мови та церкви.Тепер як позафракційний депутат Гончаренко не має права на представництво в керівних органах парламенту чи ради через фракційні квоти, але може долучитися до створення чи ввійти до складу окремої депутатської групи (якщо така існує та відповідає регламенту).До цього станом на початок жовтня 2026 року у Верховній Раді України IX скликання налічувалося 19 позафракційних народних депутатів.Нагадаємо, що Олексія Гончаренка офіційно внесли до бази скандального центру "Миротворець". Причиною такого кроку стали його останні гучні заяви щодо можливих переговорів з Росією та шляхів завершення війни..

У середу, 14 жовтня, міський голова Києва Віталій Кличко доповідав у Верховній Раді. "За" його запрошення у парламент проголосував раніше 151 народний депутат. Кличко мав 5 хвилин на виступ без запитань депутатів.Про це засвідчила трансляція пленарного засідання Верховної Ради України.Міський голова Києва прозвітував щодо ситуації у столиці, підготовки міста до опалювального сезону та захисту критичної інфраструктури від російських атак.За словами мера, останні два місяці Київ живе під постійними атаками цивільної та критичної інфраструктури. Це впливає на систему водопостачання та на роботу електротранспорту.Цього року майже 50 ракет і БПЛА атакували столичну систему енергопостачання. Лише сьогодні, 14 жовтня, об'єкти критичної інфраструктури зазнали серйозних уражень."Раніше, 2022 року, по об'єктах ТЕС-5 і ТЕС-6 прилітало 12 ракет і дронів. 2023 року — сім, 2024 року — нуль, 2025 року — 19. Тепер же майже 50 влучань ракет і безпілотників в наші системи енергозабезпечення. Весь цей час фахівці працювали, відновлювали обладнання, готували щороку об'єкти до зими, і Київ вистояв", — наголосив Кличко.За словами міського голови, столиця живе під постійними атаками ворога на інфраструктуру, енергетику, промисловість і бізнес, однак місто намагається забезпечити життєдіяльність в умовах воєнного стану.Водночас він назвав "цинічними" звинувачення у провалі підготовки до опалювального сезону, який ще не розпочався."Київ готувався до опалювального сезону та продовжує це робити. Першочергові заходи плану енергостійкості завершені", — акцентував Віталій Кличко.Водночас у своєму виступі він не згадав про стан укриттів у Києві, на доступність і належний стан яких неодноразово скаржилися містяни."Можна навіть третю світову війну "вішати" на Кличка, але запитання не тільки в мене, в кожного з вас таке запитання: де протиповітряна оборона столиці України, де захист об'єктів "Укренерго", де мільярди, які виділено на це?" — заявив міський голова столиці.При цьому він закликав звернути увагу на забезпечення захисту інфраструктури та припинити тиск на місцеве самоврядування.Нагадаємо, декілька днів тому Віталій Кличко зазначав, що влада Києва вивчає різні сценарії подій. До евакуації зі столиці України ніхто не закликає, але варто враховувати посилення ворожих обстрілів найближчим часом..

Народний депутат України від "Слуги народу" Юрій Корявченков виїхав до Іспанії без оформленого службового відрядження з Верховної Ради, яка фактично є його місцем роботи.Про це повідомили в апараті Верховної Ради у відповідь на запит антикорупційного центру "Межа".Як свідчить офіційна відповідь апарату Верховної Ради України, парламентарю не видавали розпорядження на виїзд за кордон в той період, коли він перебував в Іспанії.У "Межі" нагадали, що, згідно з чинним законодавством, народні обранці мають право перетинати державний кордон під час воєнного стану винятково за наявності офіційного відрядження.Також антикорупціонери додали, що скерували запит до Державної прикордонної служби України з вимогою пояснити підстави пропуску нардепа через кордон.На початку жовтня волонтер Сергій Стерненко інформував, що народного депутата "Слуги народу" Юрія Корявченкова знову помітили в Іспанії.У грудні минулого року НАБУ та САП підозрювали декількох нардепів від фракції "Слуга народу" в отриманні хабарів за "правильні" голосування у Верховній Раді. Тоді правоохоронці в декого з них проводили обшуки. Однак зазначили, що депутату Юрію Корявченкову, колишньому актору "Кварталу 95", відомому за сценічним псевдонімом "Юзік", на цьому етапі розслідування підозру не вручали. Деякі медіа ще тоді писали, що він залишив країну.Нагадаємо, на початку квітня цього року стало відомо, що народний депутат від партії "Слуга народу" Олександр Куницький, який уже майже два роки не повертається в Україну, задекларував квартиру в Канаді..

Партія прем'єр-міністра Латвії Андріса Кулбергса "Об'єднаний список" перемогла на парламентських виборах. При цьому в неї рекордний результат. Після підрахунку понад 95% бюлетенів вона може отримати 42 місця зі 100 у латвійському парламенті.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Bloomberg."Це найкращий результат, який одна партія отримувала на парламентських виборах у Латвії з часу відновлення незалежності країни 1991 року", — йдеться в повідомленні.Для самого Кулбергса вибори стали важливим випробуванням. 47-річний політик прийшов на посаду прем'єр-міністра лише у травні після розпаду попереднього уряду. Причиною політичної кризи стала, зокрема, критика реакції влади на вторгнення безпілотника.Кулбергс є відносно новою фігурою в латвійській політиці. Після призначення очільником уряду він зробив ставку на пряме спілкування з громадянами та регулярно публікує в соціальних мережах відео про свою роботу.Прем'єр-міністр також відомий жорсткою манерою політичної комунікації. Він неодноразово вступав у суперечки з опозицією, представниками власної політичної команди й іншими впливовими посадовцями. Минулого місяця Кулбергс також намагався не допустити виключення двох російських мільярдерів зі списку санкцій ЄС.Після оприлюднення результатів екзит-полів прем'єр назвав підсумок голосування великою довірою з боку виборців. За його словами, громадяни хочуть змін, прямішого спілкування з владою та бачать економіку одним із головних пріоритетів країни.Перемога "Об'єднаного списку" може дати Кулбергсу сильні позиції під час переговорів про майбутню коаліцію. Разом із двома нинішніми партнерами в уряді — "Новою єдністю" та "Національним альянсом" — прем'єр потенційно може заручитися підтримкою близько 60 депутатів. Водночас "Союз зелених і фермерів", який входив до нинішнього керівного альянсу, не зміг пройти до парламенту.Новий уряд Латвії формуватиметься на тлі зростання безпекових ризиків у регіоні. Країна межує з Росією та Білоруссю й останніми роками послідовно посилює захист своїх кордонів.Латвія також збільшує оборонні видатки та планує довести їх до 5% ВВП. Такі кроки відбуваються на тлі повідомлень про активізацію російської диверсійної діяльності та погроз Москви щодо європейських оборонних підприємств, які допомагають Україні.Латвія є членом ЄС і НАТО та від початку повномасштабного вторгнення Росії залишається одним із найактивніших прихильників України. За словами Кулбергса, його країна з міркувань безпеки зберігає на своїх серверах близько 20% даних українського уряду.Очікується, що після перемоги "Об'єднаного списку" Латвія продовжить нинішній курс на підтримку України.Водночас у країні є значна російськомовна меншина — найбільша серед трьох балтійських держав. Її голоси на виборах намагалися залучити декілька політичних сил. "Латвія на першому місці" отримала 13,1% голосів і посіла друге місце, тоді як "Прогресисти" набрали 7,8%.Нагадаємо, президент Латвії Едгарс Рінкевичс нещодавно розповідав, що стрімкий розвиток військових технологій і безпілотників в Україні оголив серйозні прогалини в обороні європейських країн. У НАТО попередили, що наявні системи захисту можуть остаточно втратити свою актуальність уже найближчим часом..

В Україні поширилися чутки про можливе перенесення роботи Верховної Ради до Львова. Однак голова українського парламенту Руслан Стефанчук спростував такі чутки.Про це Руслан Стефанчук розповів під час брифінгу для журналістів, його цитує "Укрінформ"."У чому проблема нашого інформаційного суспільства, це в питанні інформаційної гігієни. Коли будь-яка річ, яка не має жодного підтвердження, максимально тиражується в Україні та сприймається на хвилі якогось хейту", — зазначив він.Посадовець наголосив, що Верховна Рада працювала у Києві від першого дня повномасштабної війни та продовжуватиме працювати у приміщенні на вулиці Грушевського, 5, доки це буде можливо."Допоки залишатиметься можливість, ми працюватимемо в приміщенні на Грушевського, 5. На цьому крапка. І поставмо всі крапки над "і" для того, щоби не поширювали жодні міфи", — заявив голова Верховної Ради.За його словами, парламент також має бути готовим працювати під час повітряних тривог безпосередньо в укритті."Ми повинні зробити все для того, щоби за цією адресою змогли не просто під час атак чи повітряних тривог спускатися в укриття, як це робить усе населення України, а в укритті працювати", — вважає спікер.Він зазначив, що Верховна Рада України створила необхідні умови для роботи депутатів в укритті, зокрема, забезпечила можливість голосування."Український парламент створив всі умови для того, щоби депутати працювали там. Ми забезпечили відповідні підстави для голосування. Шановні журналісти, ви були там, ви пробували голосувати. Я думаю, що ви підтвердите, наскільки це сучасно, зручно, немає жодних запитань", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради України заявляв, що проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни..

Передбачувані результати виборів до Державної думи, що відбулися 18-20 вересня, свідчать про продовження зусиль Кремля з мілітаризації російської влади, прагнення продемонструвати суспільну підтримку війни та потенційної майбутньої агресії проти НАТО.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Згідно з попередніми результатами, оголошеними 21 вересня, "Єдина Росія" здобула 355 із 450 місць (близько 78%) у Думі, що на 8% більше порівняно з 315 місцями, які партія займає зараз. Обидва показники значно перевищують поріг у 226 голосів, необхідний для абсолютної більшості.Секретар Генеральної ради партії "Єдина Росія" Володимир Якушев 21 вересня заявив, що від партії до Думи пройшли 49 ветеранів, що становить близько 11% від загальної кількості депутатських місць."Російські посадовці продовжують подавати результати виборів як успішний референдум щодо війни в Україні та ширшого зовнішньополітичного курсу Путіна", — зауважили аналітики.Начальник штабу "Юнармії" та член "Єдиної Росії" капітан Владислав Головін наголосив на показниках явки виборців (57% за попередніми даними) та заявив, що рівень явки та присутність спостерігачів підтверджують легітимність російської влади.Російське державне видання "Московський комсомолець" 21 вересня опублікувало статтю, в якій стверджувалося, що Путін переміг у «новому загальнонаціональному референдумі» щодо підтримки війни в Україні.Голова Ради федерації Росії Валентина Матвієнко назвала ці вибори свідченням того, що російські громадяни "розуміють" політику Путіна та російські цінності, за які бореться Росія.Такі заяви з’явилися після висловлювань заступника голови Ради безпеки Росії та голови партії "Єдина Росія" Дмитра Медведєва та міністра закордонних справ Сергія Лаврова про те, що результати виборів підтвердять підтримку російськими партіями та виборцями політики Путіна, зокрема, зовнішньополітичного курсу."Ймовірно, Путін використає результати виборів до Держдуми, щоб обґрунтувати посилення вимог до російського суспільства (наприклад, мобілізацію в тій чи іншій формі) та заявити про суспільне схвалення подальшої агресії проти України та потенційної майбутньої агресії проти НАТО", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWПрезидент України Володимир Зеленський наголосив на прагненні України укласти з Росією угоду про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та повідомив, що зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом на полях сесії Генеральної асамблеї ООН.Росія нарощує виробництво ключових композитних матеріалів для ударних безпілотників "Герань" і будує підземні об’єкти в особливій економічній зоні "Алабуга", щоби захистити виробництво дронів від українських ударів.Представники європейських розвідувальних служб попередили, що протягом найближчих декількох місяців Росія може вдатися до відкрито агресивних дій проти НАТО, тоді як посадовці країн Балтії продовжують наголошувати на відсутності ознак підготовки до неминучого нападу.Ані українські, ні російські війська не просунулися вперед.Українські сили продовжили кампанію ударів великої дальності по російських військових об’єктах.Нагадаємо, вчора Центр протидії дезінформації при РНБО інформував, що російські адміністрації на тимчасово окупованих територіях України відзвітували про завершення незаконного голосування. Вони заявили про "аномально високу явку", яка суттєво перевищує середні показники в Росії..