# парламент

Верховна Рада України працює над створенням спеціального виборчого законопроекту. Він стосуватиметься умов і нюансів проведення виборів після закінчення війни.Про це заявив спікер українського парламенту Руслан Стефанчук в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."Ми напрацьовуємо цей законопроект, адже для проведення наступних виборів необхідний новий спеціальний документ", — зазначив він.За його словами, цей спеціальний законопроект регулюватиме так звані повоєнні вибори.Водночас очільник Верховної Ради зазначив, що після завершення війни на Україну чекає багато викликів.На переконання Руслана Стефанчука, їх характер у переважній більшості залежить від того, як і коли закінчиться війна. Також спікер сказав, що готуються різні сценарії."Ми готуємо різні базові сценарії для того, щоби люди могли реалізувати своє фундаментальне конституційне право на вибір. І це повинно бути в Україні", — наголосив він.Руслан Стефанчук підсумував, що, попри складні умови, українським законодавцям вдасться знайти цей правильний законодавчий компроміс.Нагадаємо, раніше спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук розповідав, що наразі в умовах воєнного стану скоротити чисельність українського парламенту неможливо. Однак після закінчення війни ця ініціатива має право на життя.

У вівторок, 24 червня, президент України Володимир Зеленський виступить зі зверненням у нижній палаті парламенту Нідерландів — Палаті представників.Про це повідомило нідерландське видання NOS. Журналісти з’ясували, що запрошення Володимира Зеленського до нідерландського парламенту ініціювала опозиційна партія GroenLinks-PvdA.Мендійники також додали, що згодом це схвалила більшість депутатів парламенту Нідерландів.Передбачається, що виступ українського президента відбудеться на спільному засіданні двох палат парламенту Нідерландів і планується близько 16:00 за місцевим часом (17:00 за Києвом).Журналісти NOS зауважили, що перед тим український президент двічі виступав у нідерландському парламенті: у березні 2022 року через відеозвʼязок, а також у травні 2023 року під час візиту.Раніше очікувалося, що Володимир Зеленський перебуватиме в Нідерландах у зв'язку зі самітом НАТО в Гаазі. Але досі достеменно невідомо, чи взагалі відбудеться поїздка.Є попередня інформація, що 25 червня Зеленський поїде до Страсбурга на засідання Парламентської асамблеї Ради Європи. Українського президента також чекають на саміті лідерів Європейського Союзу в Брюсселі.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський перебуває у Великій Британії із робочим візитом, він зустрівся з британським прем'єр-міністром Кіром Стармером. Вони обговорили низку важливих тем, серед них — нові санкції проти Росії.

У четвер, 19 червня, Верховна Рада підтримала складання мандата народного депутата Олеся Довгого.Про це повідомив нардеп від фракції "Голос" Ярослав Железняк. За його словами, складання мандату Довгого підтримали 244 депутати."В Парламенті новий антирекорд за кількістю депутатів, 398", — наголосив Железняк.Що відомо про Олеся ДовгогоЙого обрали до Верховної Ради дев’ятого скликання 2019 року як безпартійного самовисуванця за 102 округом (Кіровоградська область). Позафракційний. Член Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.Також Довгий був народним депутатом України Верховної Ради восьмого скликання — теж як безпартійний. Працював у депутатській групі "Воля народу", став заступником голови комітету з питань економічної політики.На місцевих виборах 2006 року Довгий пройшов до Київської міської ради від "Блоку Леоніда Черновецького", 28 квітня того ж року його обрали заступником голови та секретарем Київради. 2008 року на дострокових виборах до столичної ради знову став депутатом від "Блоку Леоніда Черновецького" та секретарем Київради, подав у відставку з цієї посади 2011 року, став членом комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.Олесь Довгий народився 1 листопада 1980 року в Києві. Батько — народний депутат IV-VI скликань і науковець, мама — професорка Києво-Могилянської академії.Нагадаємо, спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що наразі в умовах воєнного стану скоротити чисельність парламенту неможливо. Однак після закінчення війни ініціатива про скорочення кількості нардепів до 300 має право на життя.

Наразі в умовах воєнного стану скоротити чисельність Верховної Ради не можливо. Однак після закінчення війни ця ініціатива має право на життя.Про це повідомив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв'ю "РБК-Україна"."У нас є законопроєкт про зміни до Конституції, який внесений на початку каденції, про скорочення кількості депутатів до 300. Але, на превеликий жаль, в період воєнного стану, а до цього ковід був, у нас не було можливостей, внести, тому що під час воєнного стану ми не можемо голосувати зміни до Конституції", — сказав він.Стефанчук зазначив, що одна з головних функцій парламенту — представницька. Відтак, кількість нардепів має бути такою, щоб вона представляла всі верстви населення."І тому, коли нас було 52 мільйони — 450 депутатів, це було виправдано. Після війни нам треба подивитися, тому що я думаю, що така ідея має право на життя", — додав Стефанчук.До того ж, на думку спікера ВР, це рішення про скорочення парламенту можна встигнути ухвалити до потенційних наступних виборів. Однак, лише за умови, що війна буде закінчена."Дивіться, все можна встигнути. Питання тільки в тому, як ми і коли завершимо цю страшну війну. Тому це питання не є номер один для України, але дуже важливе в контексті післявоєнного відновлення України", — зазначив спікер ВР.Він також додав, що на сьогодні парламент налічує 399 народних депутатів. Із них у сесійній залі у середньому присутні приблизно 340-350 осіб."Фактично ви можете побачити за результатами об'єднуючих голосувань. Ця цифра в районі 340-350 народних депутатів, які постійно знаходяться в залі і беруть участь у голосуваннях", — повідомив спікер Ради.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявляв, що кількість народних депутатів в Україні може зменшитись. Це пов'язано з тим, що в державі поменшало населення. Додамо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

У четвер, 5 червня, Верховна Рада прийняла за основу законопроект №12451 щодо визнання зниклих безвісти українських військовослужбовців померлими.Про це повідомив народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. За його словами, особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після двох років від дня закінчення воєнних дій."Вносяться зміни до ст. 46  Цивільного кодексу", — уточнив нардеп.Зазначається, що за відповідну ініціативу проголовували 262 депутати. Водночас політик зауважив, що  у разі наявності обставин, що свідчать про ймовірну смерть, суд може оголосили особу загиблою і раніше, але не менш як через шість місяців від моменту ймовірної смерті. Нагадаємо, станом на 21 квітня 2025 в Україні зниклими безвісти вважалися понад 60 тисяч осіб. Більшість людей зникли через війну та окупацію.  До того ж з травня 2023 року в Україні діє Єдиний реєстр зниклих безвісти. Проте у реєстр вносять дані усіх людей, хто зник безвісти, починаючи з 2014 року.Додамо, станом на 4 червня внаслідок збройної агресії Російської Федерації постраждало понад 2606 дітей. Загинуло 631 маленьке життя. Понад 1975 дітей отримали поранення. Ще 2244 дитини вважаються безвісти зниклими. .

В Угорщині партія Віктора Орбана "Фідес" посіла би друге місце з відчутним відставанням від опозиційної політичної сили "Тиса", якби парламентські вибори відбулися найближчої неділі.Про це свідчить опитування аналітичного центру Publicus на замовлення порталу Nepszava.Якщо рахувати лише тих виборців, які готові голосувати, то 43% підтримали би партію "Тиса" Петера Мадяра, тоді як за "Фідес" проголосували би лише 36%.Приблизно така ж різниця спостерігається, якщо взяти рівень підтримки партій серед усіх угорців: 30% респондентів готові підтримати "Тису", а тільки 24% — партію Орбана.Що стосується інших партій, то серед угорських виборців, готових голосувати, 9% обрали б опозиційну лівоцентристську Демократичну коаліцію, а 5% — ультраправу "Нашу батьківщину". Решта політичних сил не долають прохідний барʼєр.Опитування також виявило високий рівень мобілізації виборців в Угорщині: 85% опитаних заявили, що якби парламентські вибори відбулися в неділю, вони обов'язково пішли би голосувати, а ще 4% — ймовірно, взяли б участь у голосуванні.Інше опитування показало, що угорське суспільство кардинально розділилося у поглядах на 15-річне перебування прем’єр-міністра Віктора Орбана при владі.Наступні парламентські вибори в Угорщині відбудуться не раніше 2026 року.Нагадаємо, що 27 травня на засіданні Ради Європейського Союзу із загальних питань у Брюсселі обговорять можливість застосування до Угорщини статті 7 договору про ЄС, яка дозволяє позбавити державу права голосу, якщо існує ризик серйозного порушення нею цінностей, на яких заснований Євросоюз.

У понеділок, 31 березня, до України прибули спікери та віце-спікери парламентів із 17 європейських країн.Про це повідомив голова Верховної ради Руслан Стефанчук. За його словами, до Києва сьогодні приїхали представники Бельгії, Великої Британії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Латвії, Литви, Люксембургу, Норвегії, Польщі, Португалії, Словенії, Фінляндії, Хорватії, Чехії, Швеції, а також представники Європейського парламенту."Цей візит — сильний символ підтримки, солідарності та довіри. Вдячний колегам за готовність бути поруч із Україною. Цінуємо кожен жест, кожну зустріч, кожне слово, кожну дію, що наближає перемогу справедливості й тривалого миру. Україна відчуває плече партнерів. І це надихає", — наголосив Стефанчук.Як очікується, європейські політики в Україні візьмуть участь у саміті голів парламентів. Крім того, парламентарі вже взяли участь у церемонії вшанування жертв російського терору у Бучі. Відповідні фото оприлюднив президент Володимир Зеленський у власному дописі в Telegram-каналі."Три роки тому наші воїни звільнили Бучу від російських окупантів. І світ побачив, що таке російська окупація. Вбиті люди на вулицях. Закатовані люди. Могили у дворах звичайних будинків. Відтоді ніхто у світі не може сказати, що не знає, що саме захищає Україна. Україна бореться за життя для своїх людей. За те, щоб ніхто й ніколи на нашій землі не робив того, що зробили російські окупанти", — написав очільник держави у своєму дописі . Нагадаємо, 31 березня шведський уряд оголосив про передачу Україні пакета військової допомоги на суму майже 1,6 мільярда доларів. Це найбільша допомога Швеції від початку повномасштабного вторгнення Росії.

У вівторок, 24 березня, президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр офіційно відправив у відставку канцлера Олафа Шольца. Це ж стосується й 14 міністрів його кабінету.Про це повідомило німецьке видання Die Zeit. Журналісти зазначили, що після установчого засідання нового Бундестагу Штайнмаєр подякував урядовцям за роботу та вручив їм документи про відставку в палаці Бельвю.Штайнмаєр подякував канцлеру Шольцу насамперед за його відповідь на повномасштабне російське вторгнення в Україну, що стала, за його словами, "величезним подвигом сили".Відповідно до законодавства Німеччини, повноваження федерального канцлера закінчуються зі скликанням нового Бундестагу, який провів своє установче засідання 25 березня.Шольц і його міністри де-юре більше не перебувають на посадах, але коаліційні переговори щодо нового уряду ще не завершені. Штайнмаєр попросив Шольца продовжувати керувати офіційними справами його кабінету до призначення нового федерального уряду.Такий тимчасовий уряд теоретично все ще має всі повноваження, але, як правило, більше не ухвалюватиме жодних важливих рішень і братиме участь лише в тих зустрічах, які вважатиме абсолютно необхідними. Наприклад, Шольц полетить у четвер до Парижа на саміт щодо України.Коли сформують новий уряд, поки що невідомо. Якщо лідер ХДС Фрідріх Мерц і його потенційний кабінет дотримуватимуться раніше оголошеного графіка, то вони можуть завершити коаліційні переговори до Великодня. Однак ХДС/ХСС та СДПН нещодавно зменшили очікування швидкої угоди, посилаючись на своє бажання знайти якомога більше спільних позицій. Серед питань, які досі залишаються неоднозначними, — міграційна, економічна та податкова політика.Нагадаємо, рівно тиждень тому Олаф Шольц заявляв, що домовленості американського президента Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним щодо припинення атак на енергетичну інфраструктуру може стати важливим кроком до справедливого миру в Україні.

Новий прем’єр-міністр Канади Марк Карні офіційно анонсував проведення дострокових виборів. Вони відбудуться незвично швидко після оголошення — 28 квітня.Про це повідомило канадське видання CBC."Ми маємо побудувати найсильнішу економіку в G7. Маємо реагувати на тарифи президента Трампа. Канадці повинні мати вибір з приводу того, хто візьме на себе лідерство в цих зусиллях", — заявив він.Журналісти зауважили, що передвиборча кампанія — 36 днів — стане найкоротшою з дозволених канадським законодавством, а головні меседжі традиційних конкурентів — лібералів і консерваторів — очікувано зосередяться на тому, як вони планують реагувати на торгову війну президента США Дональда Трампа та його посягання на суверенітет Канади.Ще декілька місяців тому опитування прогнозували перемогу Консервативній партії. Проте на тлі заяв американського президента щодо Канади та відставки Джастіна Трюдо ситуація змінилася на користь Ліберальної партії.Аналітики зробили висновок, що, призначаючи дострокові вибори, Карні намагається скористатися очевидною позитивною динамікою в опитуваннях для лібералів.Як відомо, новий лідер Ліберальної партії Канади Марк Карні 14 березня склав присягу й офіційно став премʼєр-міністром країни після відставки Джастіна Трюдо.Нагадаємо, що 16 березня новий прем'єр-міністр Канади Марк Канрі провів перші на цій посаді телефонні перемовини з президентом України Володимиром Зеленським.

Німецький уряд погодив виділення для України цього року додатково трьох мільярдів євро на військову допомогу. Це сталося після того, як Бундестаг схвалив план масштабної фіскальної реформи.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Reuters. Вони зазначили, що канцлер Німеччини Олаф Шольц, який залишає свою посаду, раніше наполіг на тому, щоби зробити пом'якшення правил запозичень попередньою умовою для додаткової допомоги Україні.Міністр фінансів Йорг Кукіс поінформував бюджетний комітет парламенту про те, що вимоги для отримання дозволу на виділення додаткових коштів виконано.У листі міністерство погодилося на додаткові витрати в розмірі 2,547 мільярда євро цього року. Разом з іншими сумами, включно з відшкодуванням з Європейського фонду миру, Німеччина виділить три мільярди євро.На період з 2026 по 2029 рік Кукіс планує виділити 8,252 мільярда євро на військову допомогу Україні, довівши загальну суму до більш ніж 11 мільярдів євро.За прогнозами німецьких політичних аналітиків, бюджетний комітет схвалить виділення коштів у четвер, 20 березня, за умови, що верхня палата, Бундесрат, схвалить конституційну реформу.Нагадаємо, що 17 березня німецький уряд оновив список військової допомоги Україні. До нього увійшли три установки Gepard, ракети для IRIS-T і велика кількість боєприпасів.У переліку йдеться про те, що Україна отримала від Німеччини 24 броньовані машини MRAP, боєприпаси для танків Leopard і боєприпаси для БПМ Marder.

Найреальніший кандидат у канцлери Німеччини Фрідріх Мерц домовився з представниками партії Зелених щодо зміни конституційної норми, яка обмежує державні запозичення. Такі кроки можуть позитивно вплинути на обсяги німецької допомоги Україні.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти зазначили, що це дозволить збільшити оборонні витрати та виділити Україні три мільярди євро військової допомоги.Мерц висловив задоволення таким кроком і позицією німецьких парламентарів, адже, на його думку, ухвалення поправки «позитивно вплине на всі процеси»."Німеччина повертається. Німеччина робить значний внесок у захист свободи та миру в Європі", — наголосив він.Консерватори Мерца та соціал-демократи Олафа Шольца планують створити фонд у 500 мільярдів євро для зміцнення оборони та підтримки економіки.Частину коштів, як компроміс із партією Зелених, скерують на захист клімату. Про це домовилися у стінах німецького парламенту під час останніх дискусій у ньому.Голосування щодо змін призначене на наступний тиждень. Однак остаточне рішення залежить від Конституційного суду, який має вирішити, чи може парламент, що йде у відставку, ухвалювати такі серйозні зміни.На початку березня Фрідріх Мерц заявляв, що Німеччина виділить додаткову допомогу Україні у розмірі трьох мільярдів євро. Ці гроші раніше заморозив Олаф Шольц.Нагадаємо, 6 березня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив на спільній прес-конференції з очільником оборонного відомства України Рустемом Умєровим, що Німеччина підготувала для України пакет військової допомоги на суму близько трьох мільярдів євро. Наразі триває процес обговорення щодо його швидкого фінансування.

Партія влади "Фідес" премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана втрачає позиції серед виборців, які визначилися щодо своїх політичних симпатій на виборах, що відбудуться наступного року. Водночас "Тиса" на чолі з угорським опозиційним політиком Петером Мадяром утримує відрив від провладної сили.Про це свідчить опитування агенції Medián для порталу HVG.hu. Його провели минулими вихідними. Результати показали, що 46% тих, хто знає, яку партію вони обрали би, проголосували би за "Тису", а за блок "Фідес-KDNP" — лише 37%.Аналітики зазначили, що таким чином "Фідес" майже не скоротив відрив від провідної опозиційної партії порівняно з листопадом 2024 року – тоді опитування Medián виявило різницю між політсилами в 11 пунктів серед виборців, що визначилися.Також опитування показало, що виборці "Тиси" є найвідданішими своїй партії: 90% з них точно прийшли би на вибори, якби вони відбулися цієї неділі. Серед електорату "Фідес" таких 80%.Окрім того, 56% респондентів заявили, що вітали би зміну уряду в Угорщині, 35% хочуть, щоби нинішній уряд продовжив роботу після виборів.Партія "Тиса", яку Мадяр створив за декілька тижнів до виборів до Європейського парламенту в червні, стрімко наростила рейтинг і стала найбільшою опозиційною в Угорщині. Наступні чергові парламентські вибори в Угорщині відбудуться не раніше 2026 року.Однак, попри опозиційність, Мадяр не є чітким прихильником України, хоча й не ставиться до неї настільки негативно, як Орбан. Нещодавно він заявив, що Україна не має жодних шансів стати членом ЄС "в найближчі декілька десятиліть".Нагадаємо, декілька днів тому міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, який є соратником Віктора Орбана, звинуватив польський уряд в тому, що той нібито перешкоджає президенту США Дональду Трампу. Йшлося про так звані "мирні плани".

У вівторок, 11 березня, на виборах у Гренландії найбільше голосів здобула партія Demokraatit, яка виступає за поступове просування до незалежності від Данії. Голосування відбувалося на тлі заяв Дональда Трампа про бажання заволодіти островом.Про це повідомила агенція Reuters. Партія Demokratatit набрала 29,9% голосів після підрахунку всіх бюлетенів, порівняно з 9,1% 2021 року. Вона випередила іншу опозиційну партію Naleraq, яка виступає за швидку незалежність, — у неї 24,5%.Керівна партія Ataqatigiit і її партнер Siumut, які теж прагнуть повільного шляху до незалежності, разом набрали 36% голосів, порівняно з 66,1% 2021 року."Ми поважаємо результати виборів", — заявив прем'єр-міністр Муте Егеде з Ataqatigiit.Він зазначив, що вислухає будь-які пропозиції на майбутніх коаліційних переговорах."Люди хочуть змін. Ми хочемо, щоби більше бізнесу фінансувало наш добробут. Ми не хочемо незалежності завтра, ми хочемо хорошої основи", — прокоментував результати виборів лідер Demokraatit і колишній міністр промисловості та мінералів Єнс-Фредерік Нільсен.Тепер він проведе переговори з іншими партіями, щоби спробувати сформувати керівну коаліцію.Гренландія є колишньою колонією Данії та її територією з 1953 року. Вона отримала певну автономію 1979 року, коли сформували перший парламент, але Копенгаген усе ще контролює зовнішні справи, оборону та монетарну політику, а також надає економіці трохи менше ніж один мільярд доларів на рік.Парламент Данії 2009 року ухвалив закон, який дозволяє мешканцям Гренландії проводити голосування щодо незалежності в будь-який час, який вони виберуть. Однак питання незалежності ускладнює фінансова залежність від Данії та невизначене майбутнє.Під час останніх дебатів лідери п'яти партій, які зараз перебувають у парламенті, одностайно заявили, що не довіряють Дональду Трампу.Нагадаємо, що на початку березня прем'єр-міністр Гренландії Муте Егеде відповів на коментарі американського президента, який у промові в Конгресі знову підтвердив свій інтерес взяти острів під контроль США. Він зазначив, що Гренландія не продається, і її "не можна просто взяти". Егеде зауважив, що майбутнє Гренландії вирішують самі гренландці.

У середу, 12 лютого, Національні збори Вірменії ухвалили в першому читанні проект закону, яким оголошується про початок процесу вступу країни до Європейського Союзу. При цьому вірменські політики коментують документ доволі обережно.Про це повідомив Armenpress. Журналісти зазначили, що обговорення документа Національні збори розпочали напередодні.Сьогодні законопроект "Про початок процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського Союзу" схвалили 63 депутати, проти виступили семеро.Проект презентувала громадянська ініціатива Evrovote, зібравши в необхідний термін підписи для внесення законодавчої ініціативи в Національні збори. Ініціативі вдалося зібрати 60 тисяч підписів замість необхідних 50 тисяч. Ще 9 січня законопроект обговорили та схвалили на засіданні уряду Вірменії, після чого надіслали на розгляд парламенту."Республіка Вірменія, висловлюючи волю народу Республіки Вірменія, ставлячи завдання зробити Республіку Вірменія безпечною, захищеною, розвиненою та країною, що процвітає, оголошує про початок процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського Союзу", — йдеться в остаточній версії законопроекту, схваленій комісією з європейської інтеграції.В уряді Вірменії раніше пояснювали, що ухвалення законопроекту про початок вступу Вірменії в ЄС саме по собі не є заявкою на членство, але закріплює поглиблення двосторонніх відносин. Вірменія також наразі залишається у торговому союзі з Росією, попри курс на ЄС.Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян раніше наголошував, що потенційне рішення щодо вступу Вірменії в Євросоюз має схвалити всенародний референдум.Нагадаємо, що 14 січня Вірменія та США підписали документ про стратегічне партнерство. Він передбачає двосторонню співпрацю країн у різних сферах.

Світова спільнота має посилити зусилля, аби російський агресор загрузнув у міжнародних санкціях. Тож єдиний шлях досягнути справедливого миру — це й надалі потужно підтримувати Україну.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у вівторок, 11 лютого, під час виступу на засіданні Європейського парламенту."Єдиний шлях зупинити агресивну Росію, щоби досягнути справедливого та тривалого миру, означає підтримувати Україну настільки потужно, щоб агресор загрузнув не лише в українській землі, але й у міжнародних санкціях і власних внутрішніх проблемах", — наголосив він.За його словами, Україні потрібно більше систем протиповітряної оборони, більше літаків, більше далекобійної артилерії, більше засобів радіоелектронної боротьби, інвестицій в українську воєнну індустрію."Це означає ще більше ефективних санкцій, яких не можна ні уникнути, ні обійти. Більше рішучості у конфіскації та використанні російських заморожених активів. Більше справедливих і незворотних покарань за скоєні страшні воєнні злочини, авіа- та ракетні удари по мирному населенню, за катування та вбивства цивільних", — акцентував спікер українського парламенту.Він також закликав європейських парламентарів діяти рішучіше та жорсткіше, відповідаючи на російську агресію."Росія порушила всі можливі та неможливі червоні лінії. І на відміну від агресора, Україна, як жертва агресії, та і її партнери не порушили жодної. Будьмо чесними: єдині лінії, які ми маємо стерти, це лінії страху, нерішучості, зволікань і зневіри", — наголосив Руслан Стефанчук.  Нагадаємо, минулого тижня спецпредставник США з питань України та Росії Кіт Келлог заявив у коментарі New York Post, що президент Дональд Трамп готовий подвоїти санкції проти країни-агресорки Росії, щоби закінчити війну в Україні.