# парламент

Два нові народні депутати поповнять Верховну Раду України. Це пов’язано з тим що деякі парламентарі стали міністрами після нещодавніх кадрових змін в уряді.Про це повідомили в Центральній виборчі комісії України (ЦВК), яка вже ухвалила відповідне рішення."ЦВК визнала Богдана Моркляника та Вікторію Рєзнікову обраними народними депутатами України", — йдеться в повідомленні.Раніше до комісії надійшли документи від Верховної Ради України про дострокове припинення депутатських повноважень Дениса Маслова та Віталія Безгіна у зв'язку з особистими заявами.Їх обрали на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від партії "Слуга народу".Як відомо, народні депутати Денис Маслов і Віталій Безгін перейшли на роботу до уряду. Маслов очолив Міністерство юстиції, а Безгін став міністром у справах громад, територій і внутрішньо переміщених осіб.ЦВК розглянула документи та визнала Богдана Моркляника та Вікторію Рєзнікову, наступних за черговістю кандидатів, включених до виборчого списку "Слуги народу" під № 163 та № 165 відповідно, обраними народними депутатами України на вказаних виборах."Для реєстрації народними депутатами України Богдан Моркляник і Вікторія Рєзнікова мають не пізніш як на 20 день подати до комісії визначені законодавством документи. Своєю чергою, ЦВК не пізніш як на п’ятий день з дня їх отримання ухвалює відповідне рішення", — наголосили у виборчій комісії.Богдан Моркляник — доктор технічних наук, професор кафедри опору матеріалів і будівельної механіки Національного університету "Львівська політехніка".Вікторія Рєзнікова з 2024 року очолює кафедру економічного права й економічного судочинства Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 2021 року працювала в Науково-консультативні раді при голові Верховної Ради України, членом-кореспондент Національної академії правових наук України.Нагадаємо, що 1 червня ЦВК визнала політолога Миколу Давидюка обраним народним депутатом від партії "Голос". Він працюватиме у Верховній Раді замість Володимира Цабаля, який склав мандат..

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький і голова Верховної Ради Руслан Стефанчук визначили конкретні кроки для посилення координації роботи уряду та парламенту.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Уряд регулярно проводитиме зустрічі з керівниками фракцій і груп Верховної Ради. Домовилися посилити координацію між комітетами та міністерствами", — наголосив очільник українського Кабміну.Також відновиться робота Ради коаліції, щоби підвищити якість урядових законопроєктів і забезпечити ефективну взаємодію Кабінету міністрів і Верховної Ради.Корецький і Стефанчук провели детальний аналіз міжнародних зобов'язань, щоби синхронізувати їх виконання з парламентом."На майбутнє домовились узгоджувати наші позиції в діалозі з партнерами", — зауважив прем’єр-міністр України.Також очільники двох органів влади запланували провести ревізію перехідних положень кожного закону, які містять доручення Кабінету міністрів.Окрім того, вони обговорили підготовку програми діяльності українського уряду, визначили пріоритети законодавчої роботи."Насамперед це підтримка Сил оборони, інтеграція України до Європейського Союзу та соціальна політика", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн провела першу телефонну розмову з новопризначеним прем'єр-міністром України Сергієм Корецьким. Серед головних тем — спільне виробництво безпілотників, захист енергетичної інфраструктури та євроінтеграція України..

Народні депутати України розпочали реєстрацію запиту до президента Володимира Зеленського з вимогою звільнити Олександра Сирського з посади головнокомандуючого Збройних сил України.Про це повідомив народний депутат України з фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Він пояснив, що рішення щодо вищого командування ЗСУ ухвалює тільки президент як головнокомандувач. Це — стаття 106 Конституції України."Але народні депутати наділені правом направити запит на адресу президента. Це не просто документ, а документ, який мають підтримати 226+ нардепів. Тобто рішення парламенту", — зауважив Железняк.Він додав, що саме тому виникнула ініціатива зареєструвати запит від народних депутатів з вимогою:розглянути питання щодо звільнення генерала Олександра Сирського з посади головнокомандувача Збройних сил України;розглянути питання щодо призначення нового головнокомандувача Збройних сил України на основі критеріїв професійної ефективності й орієнтації на вимірюваний технологічний результат;ініціювати запровадження процедури регулярного звітування вищого військового командування перед профільним комітетом Верховної Ради України в закритому режимі з метою відновлення балансу демократичного цивільного контролю.. "До цього звернення до понеділка може приєднатися кожен народний депутат, картка документа — 2293799", — деталізував представник фракції "Голос".Ярослав Железняк пообіцяв періодично публікувати, хто поставив свої підписи. На його переконання, це та мінімальна дія, яку вже зараз можуть зробити парламентарі, щоби почути волю людей на вулиці.Нагадаємо, що, за інформацією видання Financial Times, Володимир Зеленський розглядає можливість звільнити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Зараз український президент шукає йому гідну заміну..

У четвер, 16 липня, відбулося перше засідання нового складу Кабінету міністрів України під керівництвом Сергія Корецького. Урядовці визначили на ньому першочергові пріоритети.Про це повідомив Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Дякую всім міністрам за готовність до інтенсивної роботи. Для кожного члена уряду головними критеріями стануть ефективність, відповідальність і результат", — акцентував він.Прем’єр-міністр додав, що уряд працюватиме над виконанням завдань, визначених президентом України та Верховною Радою."Попереду дуже багато роботи", — запевнив Сергій Корецький.Раніше його кандидатуру та весь оновлений склад уряду затвердили народні депутат українського парламенту. Наразі вакантними залишаються посади очільників Міноборони та Міністерства закордонних справ. Ці дві посади за процедурою голосуються окремо, а кандидатів подає президент."Дякую народним депутатам за підтримку. Новий уряд розпочинає роботу негайно. Нам необхідні швидкі, дієві рішення, які посилять оборону, безпеку, стійкість енергосистеми та підтримку людей", — наголосив Сергій Корецький.Сергій Корецький — український підприємець та менеджер у нафтогазовій галузі. Голова правління НАК "Нафтогаз України". Здобув вищу освіту за спеціальностями "Автомобілі та автомобільне господарство" (2001) та "Економіка підприємства" (2005) у Луцькому технічному університеті та за спеціальністю "Видобування нафти і газу" в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. У 2019 році пройшов навчання за програмою Executive MBA у Києво-Могилянській бізнес школі.У листопаді 2022 року, після відчуження акцій компанії на користь держави, був призначений директором ПАТ "Укрнафта" та АТ "Укртатнафта", де працював до травня 2025 року. У травні 2025 року очолив правління НАК "Нафтогаз України".Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський розповів під час традиційного вечірнього відеозвернення, що сильна сторона Корецького — робота саме в державних енергетичних компаніях. За його словами, він прийшов в "Укрнафту", змінив процеси в компанії після олігархічного контролю — "Укрнафта" завдяки Сергію розпочала працювати реально на державу..

У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт про кримінальну відповідальність за шахрайські дії з використанням штучного інтелекту. Передбачається залучення експертів з кібербезпеки.Про це свідчить картка документа, яка опублікована на сайті парламенту.Відповідний законопроєкт №15379 про внесення змін до статті 190 Кримінального кодексу щодо криміналізації протиправних (шахрайських) діянь, вчинених із використанням інформаційно-комунікаційних систем або систем штучного інтелекту зареєстровано у Верховній Раді, Проєкт закону передбачає модернізацію статті 190 Кримінального кодексу шляхом оновлення понятійного апарату відповідно до вимог часу.Згідно із запропонованими змінами нова редакція статті відносить до кваліфікованих складів злочину шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій із використанням інформаційно-комунікаційних систем або систем штучного інтелекту.Законопроєкт пропонує закріпити у кримінальному праві поняття "системи штучного інтелекту", під якими розуміються технологічні системи (програмне забезпечення або програмно-апаратні комплекси), які здатні генерувати контент, прогнози, рекомендації чи рішення, що мають ознаки інтелектуальної діяльності людини та використовуються для введення потерпілого в оману (зокрема за допомогою технологій заміни чи модифікації обличчя, голосу або текстових даних — технологій дипфейків).У прикінцевих положеннях до законопроєкту пропонується доручити Кабінету Міністрів у місячний строк забезпечити прийняття необхідних підзаконних актів. Зокрема, передбачено створення чіткого процесуального механізму із залученням експертів з кібербезпеки для верифікації ШІ-генерацій під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень.Ініціаторами законопроєкту стали депутати з фракції "Слуга народу" Сергій Кузьміних, Олена Криворучкіна, Георгій Мазурашу.Шахрайство з використанням штучного інтелекту (ШІ) — це сучасний вид кіберзлочинності, де зловмисники застосовують генеративні технології для створення максимально реалістичного текстового, голосового або відеоконтенту з метою виманювання грошей і персональних даних.Нагадаємо, що в травні у Ватикані створили комісію зі штучного інтелекту, яка займатиметься координацією позиції Католицької церкви щодо розвитку та застосування штучного інтелекту. Вона також оцінюватиме його вплив на людину та суспільство..

Новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр ініціював велике очищення влади в країні. Зокрема, передбачається зменшення багаторічного контролю та припинення повноважень чинного президента.Заяву з цього приводу Петера Мадяра цитують журналісти видання Index. Серед іншого, уряд офіційно подав до парламенту пропозицію щодо 17 поправки до основного закону Угорщини.За словами прем'єр-міністра Угорщини, цей крок зроблено після широких громадських консультацій, у яких взяли участь десятки тисяч громадян.Масштабний пакет реформ державної системи містить 12 ключових пунктів, серед яких:обмеження для депутатів — члени парламенту зможуть обиратися максимум на 3 терміни (12 років);зміна судової системи — посилюється судове самоврядування, а судді отримають право відкликати голів Курії та Національного судового офісу;контроль за майном — створення Національного управління з повернення та захисту активів для повернення незаконно привласнених державних коштів;реформа Конституційного суду — відновлення незалежності органу, повернення його повноважень і запровадження вікового цензу для суддів у 70 років."Ми звільнимо Угорщину від системи, яка десятиліттями тримала державу в полоні, грабувала націю й окупувала інституції республіки", — наголосив Мадяр.Також реформа передбачає скасування права бюджетного вето фіскальної ради, звуження сфери дії кардинальних законів (що потребують більшості у дві третини) та скасування незалежної Парламентської гвардії. Крім того, на прохання громадян країна відмовиться від назви округів, щоби не будувати "сучасний феодалізм".Один із найбільш радикальних пунктів поправки — негайне припинення мандата чинного президента Угорщини Тамаша Сульока. Голова уряду звинуватив його у підтримці системи колишнього прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, яка демонтувала верховенство права."Відбудова Угорщини не може розпочатися з тією ж особою, яка залишилася найважливішою державною фігурою, що сприяла розпаду республіки. Він підвів нашу країну, коли уряд Орбана окупував установи та розпорошував державне майно", — заявив Мадяр.Очікується, що нового президента Угорщини парламент обере вже цього літа на термін до п'яти років — до завершення всього конституційного процесу. Водночас восени 2026 року уряд планує розпочати масштабну спільну розробку абсолютно нової конституції країни разом із громадянами.Нагадаємо, цього тижня стало відомо, що уряд Угорщини не підтримує пропозицію Європейського Союзу про те, що українським чоловікам призовного віку не варто надавати тимчасовий захист..

У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15356, який пропонує виключити російську мову з маркування товарів і послуг. Під час війни мова є частиною національної безпеки.Відповідна картка законопрєкту з’явилася на сайті Верховної Ради України.Документ передбачає внесення змін до закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", а також законів "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" і "Про безпечність та гігієну кормів". Основні його новації такі:пріоритет державної мови: виробники, виконавці та продавці всіх форм власності зобов'язані надавати інформацію про вироби, товари, роботи чи послуги українською мовою;заборона на використання мови агресора: хоча чинне законодавство дозволяє дублювати інформацію іншими мовами, ініціатива встановлює чітке обмеження; переклад інформації іншими іноземними мовами дозволяється, проте категорично забороняється використовувати для цього мову держави, яку Верховна Рада визнала державою-агресоркою (державою-окупанткою);регулювання в харчовому й аграрному секторах: аналогічні обмеження запроваджуються для маркування харчових продуктів і кормів; оператори ринку зможуть розміщувати переклад поруч з українським текстом лише за умови, що це не мова країни-агресорки.У пояснювальній записці до документа його автори вказали, що чинна редакція законодавства не містить винятків щодо мов, якими можна дублювати інформацію. В умовах повномасштабної війни мовна політика стала частиною національної безпеки.Розробники законопроєкту наголосили, що використання мови держави-агресорки в комерційній сфері формує її "символічну присутність" в українському економічному й інформаційному просторі. Метою документа є мінімізація такого впливу та зміцнення правових гарантій функціонування української мови.У разі ухвалення закону суб’єкти господарювання, що використовують багатомовне маркування або рекламні матеріали, будуть змушені провести ревізію своєї продукції й інформаційних носіїв на відповідність новим вимогам. Закон набирає чинності наступного дня після офіційного опублікування.Нагадаємо, 12 червня стало відомо, що президент Володимир Зеленський підписав закон, який вилучає російську мову з переліку мов, до яких в Україні застосовуються положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов..

У четвер, 25 червня, в данському парламенті з’явився законопроєкт, який може позбавити українських чоловіків призовного віку права на тимчасовий захист у країні.Про це повідомив сайт Імміграційної служби Данії. Зазначається, що документ подав міністр імміграції й інтеграції Данії Мортен Бедсков."Зміни можуть внести до спеціального закону про тимчасові дозволи на проживання для переміщених з України", — йдеться в повідомленні.Якщо законопроєкт ухвалять, то частина українців не зможе отримати посвідку на проживання у Данії за цією процедурою. Поправки стосуватимуться українців, на яких поширюються правила мобілізації, — зараз це чоловіки віком від 23 до 60 років."Вони зможуть отримати дозвіл на проживання за Спеціальним законом лише за умови документального підтвердження звільнення від військової служби", — вказано в данському документі.При цьому українські чоловіки до 23 років отримуватимуть дозвіл лише до досягнення цього віку. Продовжити документ після 23 років буде неможливо без підтвердження звільнення від служби.Поправка застосовуватиметься до всіх заяв, поданих з 25 червня 2026 року. Якщо рішення у справі ухвалили до набрання чинності нових правил, її розглядатимуть за чинним законодавством.Імміграційна служба Данії оцінить, чи варто анулювати дозволи на проживання, видані тим, хто подав заяву з 25 червня, але отримав документ ще до набрання чинності нових норм. Відомство зв'яжеться з усіма, чиї дозволи можуть скасувати.Також вказано, що зміни не вплинуть на українців, які отримали дозвіл на проживання за спеціальним законом і подали заяву до 25 червня 2026 року. Їм також не доведеться доводити звільнення від військової служби під час продовження документа.До речі, в червні Швеція теж виступила за обмеження тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку. А взагалі в Євросоюзі немає єдиної позиції щодо цього питання — обмеження підтримують Німеччина, Швеція та Польща, але є країни, які виступають проти.Нагадаємо, нещодавно спеціальна представниця з питань українців у ЄС Ільва Йоганссон заявила в інтерв'ю Deutsche Welle, що переважна більшість військовозобов’язаних українців після виїзду в країни Євросоюзу автоматично отримує тимчасовий захист. Деякі посадовці Брюсселя вважають цей пункт дуже суперечливим..

У четвер, 18 червня, відбудеться позачергове засідання Верховної Ради України. Головна потреба такого зібрання — розблокування законопроєкту про фінансування армії.Про це повідомив керівник фракції "Слуги народу" в українському парламенті Давид Арахамія."Верховна Рада збереться на засідання у четвер, 18 червня, аби розблокувати законопроєкт про фінансування армії, який заблокувала фракція "Європейська Солідарність", — написав він у своєму Telegram-каналі.За його словами, зсідання відбудеться на прохання міністра оборони України Михайла Федорова. Арахамія додав текст листа від нього на адресу голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука.. Таку інформацію підтвердив і голова комітету з питань з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (фракція "Слуга народу")."Верховна Рада позачергово збереться у четвер, 18 червня, аби розблокувати заблокований опозицією законопроєкт про фінансування армії", — написав він у своїх соціальних мережах.Верховна Рада 10 червня ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт № 15224 про внесення змін до закону "Про державний бюджет України на 2026 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки й оборони.Водночас в українському парламенті зареєстровано сім проєктів постанов про скасування голосування за цей закон. Авторами шести проєктів постанов є народні депутати з фракції "Європейська солідарність", ще один — зареєструвала член депутатської групи "За майбутнє" Анна Скороход.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Міністерство оборони України розробляє фундаментальні законодавчі зміни, спрямовані на посилення соціального захисту та врегулювання правового статусу захисників. Проєкт реформи передбачає суттєве переформатування системи фінансового забезпечення армії, а також розв'язання нагальних питань проходження служби..

У вівторок, 16 червня, стало відомо про смерть Сергія Осики — українського народного депутата IV, V та VI скликань, міністра зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України з 1994 по 1999 роки.Про це повідомила Верховна Рада України в дописі в Telegram-каналі парламенту."Зі сумом повідомляємо про смерть народного депутата України IV, V та VI скликань Сергія Осики", — йдеться в повідомленні.Сергій Осика був одним із науковців, які готували проєкт Конституції України до голосування у сесійній залі. Він входив до складу Конституційної комісії від президента України 1994-1996 років."Сергій Осика обіймав посаду віцепремʼєр-міністра. Під час роботи у Верховній Раді був членом комітету з питань правової політики, заступником голови комітету з питань фінансів і банківської діяльності, заступником голови комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, першим заступником голови комітету з питань економічної політики", — зазначили у Верховній Раді України.За свою державницьку діяльність нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня й орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня."Щирі співчуття рідним і близьким, друзям, колегам та всім, хто знав і поважав Сергія Осику. Вічна пам’ять", — підсумували в повідомленні.Як відомо, 2002 року Осика став народним депутатом як самовисуванець. 2006 року переобрався до Верховної Ради від партії "Блок Юлії Тимошенко".Згодом, 2012 року, голосував за закон України "Про засади державної мовної політики", або відомий закон Колесніченка-Ківалова. Документ розширював права російської мови в Україні. Помер Сергій Осика 15 червня 2026 року.Нагадаємо, що 18 травня помер народний депутат декількох скликань Степан Кубів. Сумну звістку про смерть колеги підтвердили у Верховній Раді України..

У неділю, 7 червня, у Вірменії відбуваються вирішальні загальнонаціональні вибори до парламенту. Новий склад Національних зборів формуватиме майбутній курс країни, який може розвернутися як у напрямку Росії, так і на Захід.Про це повідомило видання News.am. Медійники зауважили, що громадяни Вірменії, які перебувають на території країни, можуть проголосувати до 20:00 за місцевим часом. Водночас голосування за кордоном не проводиться.Центральна виборча комісія Вірменії розпочне публікувати дані про явку виборців із полудня. Інформація оновлюватиметься кожні три години з певною затримкою.Перші результати голосування заплановані близько 23:00 за місцевим часом із невеликих і віддалених виборчих дільниць. Однак, як стверджують експерти, вони не дозволять оцінити загальну картину голосування.Зрозумілішим розподіл сил у новому парламенті може стати після надходження результатів із великих міст, насамперед із Єревана, де проживає близько третини виборців країни. За оцінками місцевих спостерігачів, це приблизно о 02:00-03:00 ночі. Онлайн-підрахунок голосів має завершитися до ранку понеділка.Парламент Вірменії обирають за пропорційною системою — лише за партійними списками. За місця в новому скликанні Національних зборів змагаються 16 партій і два політичні блоки.Прохідний бар'єр для партій — 4%, а для виборчих блоків — 8%. Під час підрахунку результатів враховуватимуть лише дійсні бюлетені, тоді як недійсні голоси не впливатимуть на розподіл відсотків між учасниками виборів.Аналітики стверджують, що ці вибори у Вірменії стануть визначальними для подальшого зовнішньополітичного курсу країни. Прем'єр-міністр Нікол Пашинян, який перебуває при владі з 2018 року, виступає за поглиблення співпраці з ЄС і США та поступове зменшення залежності від Росії.Партія Пашиняна "Громадянський договір" змагається, зокрема, з блоком "Сильна Вірменія" бізнесмена Самвела Карапетяна та "Вірменським альянсом" колишнього президента Роберта Кочаряна.За прогнозами аналітиків і соціологічних опитувань, керівна партія Пашиняна, який різко посилив прозахідний курс, може отримати до 32% голосів. Сумарний результат чотирьох опозиційних структур може скласти 46,6% голосів. Щоправда, не всі вони дотримують яскраво вираженого проросійського курсу.Опозиція критикує Пашиняна за втрату Нагірного Карабаху, звинувачує владу в тиску на політичних опонентів, а дехто хоче зберегти тісні зв'язки з Росії.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Росія погрожує тепер іще й іншим країнам поруч, робить це значно відвертіше, ніж раніше. Кожен сусід Росії почув слова про Вірменію, народ якої — єдиний, хто має право й обиратиме майбутнє для своєї країни..

У четвер, 4 червня, в Румунії призначено нового прем'єр-міністра. Його головні завдання — подолання політичної кризи та збереження фінансової стабільності країни. Насамперед він має сформувати технократичний кабінет міністрів.Про це повідомило румунське видання Digi24 з посиланням на заяву президента Румунії Нікушора Дана. Новим очільником уряду став депутат Європарламенту та колишній радник президента Еуджен Томак."Кандидатуру висунули майже через місяць після відставки попереднього кабінету міністрів під керівництвом Іліє Болояна через напругу всередині керівної коаліції", — йдеться в повідомленні.Президент Нікушор Дан зазначив, що головними завданнями нового прем'єра стануть збереження прозахідного курсу Румунії, забезпечення фінансової стабільності, завершення програм фінансування PNRR до кінця серпня, а також боротьба з корупцією та цифровізація.Сам Еуджен Томак акцентував, що не створюватиме політизований кабінет, а натомість запропонує парламенту команду фахівців."Ми будемо дотримуватися окресленого напрямку приналежності до європейської родини, зміцнення стратегічного партнерства зі США, наших трансатлантичних відносин загалом, при цьому наша роль у НАТО є пріоритетом", — наголосив новопризначений прем’єр-міністр.Він також додав, що безпека країни залишається фундаментальним обов'язком, особливо в умовах, коли "на кордоні війна, і ми бачимо її наслідки". Тепер Томак має 10 днів на формування кабінету й отримання вотуму довіри у парламенті.Що відомо про Еуджена ТомакаНародився 28 червня 1981 року в селі Бабеле Ізмаїльського району (територія сучасної України) в родині бессарабських румунів. До Румунії переїхав на початку 2000 років. 2006 року став радником в адміністрації президента Траяна Бесеску, займався питаннями діаспори.Також працював державним секретарем. Його декілька разів обирали депутатом парламенту Румунії, а з 2019 року він перебуває на посаді депутата Європарламенту.Загалом прем'єр-міністр Еуджен Томак має понад 20 років політичного досвіду на національному та європейському рівнях.Нагадаємо, вчора стало відомо, що німецький оборонний концерн Rheinmetall уклав масштабні контракти з Румунією загальною вартістю 5,7 мільярда євро на постачання військової техніки, боєприпасів і кораблів..

У четвер, 4 червня, на розгляд Верховної Ради України внесли новий законопроєкт, який декриміналізує дорослий контент. До того ж він має зруйнувати схеми, на яких наживаються недобросовісні правоохоронці.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Після провалу парламентом законопроєкту про декриміналізацію дорослого контенту ми провели консультації з різними фракціями та групами. В тому числі, щоби знайти позиції, які можуть отримати підтримку більшості парламенту", — написав він.За його словами, внаслідок таких консультацій швидко напрацювали та внесли новий законопроєкт №15294, який:значно посилює відповідальність за злочини проти дітей, в тому числі за виготовлення та розповсюдження дитячої порнографії;прибирає старі радянські норми, тобто дублює норми про декриміналізацію дорослого контенту."За реальні злочини буде відповідальність. За дії дорослих серед дорослих, прибираємо середньовіччя та годівницю для недобросовісних правоохоронців", — наголосив нардеп.Він також поінформував, що законопроєкт підписало 45 народних депутатів від майже всіх фракцій та груп Верховної Ради включно з керівництвом парламенту, фракцій і парламентських комітетів."Серед авторів люди з дуже різними баченнями, ідеологією, релігійними переконаннями. Але тут всі дійшли до спільного бачення та компромісу", — наголосив Ярослав Железняк.Він додав: враховуючи, що вже у вівторок Рада планує схвалити оподаткування електронних платформ, то й це питання має бути розглянуто максимально швидко."Це буде третя спроба законодавчого вирішення проблеми, але сподіваюся, що цього разу вже остаточна й успішна", — підсумував нардеп.Нагадаємо, що ще в липні минулого року президент України Володимир Зеленський відреагував на ініціативу громадян щодо декриміналізації порно..

Будь-які вибори в Україні через "Дію" неможливі. Й на це є щонайменше декілька причин. Розмови про повну цифровізацію держави не можуть вплинути на таку ситуацію.Про це заявив тимчасовий виконувач обов’язків міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков у коментарі "РБК-Україна".Він зазначив, що розмови про можливі вибори в "Дії" тривають із перших днів запуску екосистеми. Але це комплексне питання.По-перше, законодавча база для цього відсутня. Водночас держпідприємство "Дія" та Мінцифра діють винятково на основі законів і чинної нормативної бази."По-друге, у Конституції чітко вказано, що кожен українець повинен голосувати таємно, тобто має бути збережена таємниця голосування. Зробити це можливо винятково фізично в кабінці для голосування, де тільки ти знаєш за кого голосуєш", — зазначив Борянков.Таким чином проведення виборів у "Дії" станом на теперішній момент залишається неможливим.Раніше президент України Володимир Зеленський і Центральний виборчий комітет заявляли, що проведення виборів можливе лише після завершення війни. У ЦВК також зазначали, що для повноцінної підготовки виборчого процесу знадобиться щонайменше шість місяців.Нагадаємо, радник голови Офісу президента Михайло Подоляк окреслив умови та можливі терміни запуску виборчого процесу в Україні після війни. Він наголосив, що старт виборчих процедур в Україні напряму залежить від завершення активної фази бойових дій. Ідеться не про сам день голосування, а про запуск усіх необхідних процедур — підготовки виборчої інфраструктури, оновлення реєстрів і організації безпечного процесу..

У понеділок, 1 червня, Центральна виборча комісія визнала політолога Миколу Давидюка обраним народним депутатом від партії "Голос". Він працюватиме у Верховній Раді замість Володимира Цабаля, який склав мандат.Про це повідомив сайт ЦВК. Там зазначили, що до Центральної виборчої комісії з апарату Верховної Ради України надійшов документ, що засвідчує дострокове припинення повноважень народного депутата України Володимира Цабаля у зв’язку з особистою заявою.Володимира Цабаля обрали на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичної партії "Голос".ЦВК розглянула вказаний документ та визнала Миколу Давидюка, наступного за черговістю кандидата, включеного до виборчого списку політичної партії "Голос" під № 27, обраним народним депутатом України на цих виборах."Для реєстрації народним депутатом України Микола Давидюк не пізніш як на 20 день із дня офіційного оприлюднення рішення ЦВК має подати до комісії визначені виборчим законодавством документи. Своєю чергою ЦВК не пізніш як на п’ятий день з дня їх отримання ухвалює відповідне рішення", — йдеться в повідомленні.Що відомо про Миколу ДавидюкаЦе відомий український політолог, громадський діяч, блогер, автор аналітичних книг і політичний експерт.Закінчив Національний педагогічний університет імені Драгоманова (іспанська мова та зарубіжна література). Проходив стажування за програмами у престижних західних інституціях, зокрема, в Harvard Kennedy School.Він є засновником декількох аналітичних центрів. Регулярно виступає коментатором у всеукраїнських та міжнародних ЗМІ, веде власний популярний YouTube-канал, де аналізує геополітику та події російсько-української війни.Давидюк 2019 року став співзасновником громадсько-політичного руху "Дій з нами". Автор книг "Як працює путінська пропаганда" та "Як зробити Україну успішною?", які перекладені декількома мовами.У публічному просторі зазначалося, що він перебуває у стосунках із головною редакторкою видання "Українська правда" Севгіль Мусаєвою.Нагадаємо, що 8 квітня Верховна Рада України підтримала заяву народної депутатки Дар'ї Володіної про складання мандату. Вона входила до фракції "Слуги народу"..