# парламент

Парламент Італії 28 січня остаточно затвердив ухвалу українського закону, який дозволяє продовжити до 31 грудня 2025 року постачання зброї до Києва.Про це повідомляє Ansa. Документ, який уже був схвалений Сенатом, отримав підтримку 192 голосів, ще 41 голос — проти. Опозиція розділилася: Pd, Iv та Azione проголосували за, M5s та Avs — проти.Раніше міністр оборони України Рустем Умєров повідомив, що Італія посилює підтримку України. Черговий пакет військової допомоги від Італії вже прямує до нашої держави. Нагадаємо, 16 січня міністр оборони Італії Гвідо Крозетто прибув з офіційним візитом до України. У Києві він провів цілу серію зустрічей і переговорів.Варто зазначити, що після вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року Італія схвалила вже дев'ять пакетів допомоги для адміністрації президента України Володимира Зеленського. Зокрема, ЗСУ отримали дві франко-італійські системи ППО, відомі як SAMP/T.Нещодавно міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні повідомляв, що його країна не відправлятиме своїх солдатів воювати в Україну, оскільки це може призвести до ескалації. Наразі таке питання навіть не обговорюється, адже щодо нього в країні є однозначна відповідь.

До парламенту Словаччини повторно винесли пропозицію щодо вотуму недовіри уряду на чолі з прем’єр-міністром Робертом Фіцо. Це зробили словацькі опозиційні партії "Прогресивна Словаччина", "Свобода і солідарність" і Християнсько-демократичний рух.Про це повідомила словацька агенція TASR. Журналісти цитують представників словацької опозиції, які заявили на прес-конференції, що їм вдалося зібрати понад 50 підписів опозиційних депутатів для внесення відповідної пропозиції.Лідер "Прогресивної Словаччини" Міхал Шимечка розповів, що урядова коаліція у вівторок, 21 січня, зірвала засідання, на якому мали розглядати питання про вотум недовіри, вирішивши проводити його в закритому режимі."Вона використала спецслужби, щоби зробити його закритим", — сказав Шимечка.Він додав, що такого в історії Словаччини ще ніколи не траплялося, оскільки відбулася довгострокова організована операція впливу, спрямована на дестабілізацію країни. Тоді Фіцо заявляв, що хоче ознайомити депутатів зі звітом, який містить таємну інформацію, тому засідання парламенту вирішили проводити в закритому режимі.Прем’єр зачитав секретний звіт депутатам і покинув парламент. Після його виступу засідання щодо вотуму недовіри уряду продовжилося в закритому режимі. Опозиція розкритикувала той факт, що вона не може публічно обговорювати застереження щодо уряду. Тому вона покинула засідання, відкликавши початкову пропозицію щодо вотуму недовіри, яку згодом не змогли поставити на голосування."Я давно казав, що Роберт Фіцо та цей уряд віддаляють Словаччину від Європи", — додав Шимечка.За його словами, перебіг засідання у вівторок став демонстрацією практик, які не належать до нормальної, цивілізованої європейської демократії."Це не має бути нормою в словацькому парламенті", — наголосив Шимечка.Нагадаємо, що декілька днів тому прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо звернувся по допомогу до президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана щодо забезпечення постачання російського газу.

У Словаччині опозиція найближчим часом може внести до парламенту пропозицію про оголошення вотуму недовіри уряду прем'єр-міністра Роберта Фіцо.Про це лідери опозиційних партій повідомили на прес-конференції, передає видання Aktuality.sk. За даними журналістів, ідею про вотум недовіри Фіцо підтримують партії "Прогресивна Словаччина", "Рух Словаччини", "Християнсько-демократичного руху" та "Свобода і солідарність"."Фіцо залишив Словаччину. Замість того, щоб бути на Батьківщині й розв'язувати проблеми, які турбують людей, він літає по світу, кланяється диктаторам, насолоджується розкішшю десь у В’єтнамі. Це ображає наших сусідів і партнерів. Він подав у відставку від урядування, яке має відбутися тут, у Словаччині. Він пішов у відставку з управління, яке повинно відбуватися тут, у Словаччині", — заявив голова опозиційного руху "Прогресивна Словаччина" Міхал Шимечка.Як додав політик, "за 14 років, які Роберт Фіцо керував країною, він завдав стільки шкоди, що її навіть не можна перерахувати". Зокрема, Шимечка зазначив, що на сьогодні Словаччина бідніша за переважну більшість європейських країн і має гіршу медицину, інфраструктуру та освіту. Нагадаємо, раніше Фіцо та Зеленський обмінялися в'їдливими коментарями. Словацький прем’єр-міністр назвав Україну ненадійним партнером. Він заявив, що йому набридло, як президент Володимир Зеленський їздить світом, "жебракує та шантажує інших".У відповідь український лідер наголосив, що сподівання Роберта Фіцо про нескінченне існування тіньових схем із Москвою — очевидна помилка. Зеленський пояснив, що Фіцо зробив ставку на Росію, а не на свою країну.

У неділю, 12 січня, Польща закрила своє небо для літака делегації парламенту Словаччини — він прямував до Москви. Внаслідок цього лайнер летів у російську столицю через Чехію та Німеччину.Про це повідомило видання TASR. Там зазначили, що у складі делегації перебували віце-голови парламенту Андрей Данко (Словацька національна партія / SNS) і Тібор Гаспар (Smer-SD) та інші депутати.Однак влада Польщі не дозволила літаку з парламентською делегацією Словаччини на борту пролетіти через свій авіапростір до Росії."Мені незрозуміла позиція Польщі, але сприймаю її як реальність", — сказав заступник спікера парламенту Словаччини Андрей Данко.Згодом російські медіа повідомили, що борт прибув до аеропорту "Внуково" близько 16:00 за московським часом. Словацьке видання Aktuality уточнило, що переліт словацької делегації оплачує держава, хоча раніше повідомлялося, що він відбудеться за власні кошти депутатів.Делегація налічує понад 10 осіб. На 13 січня запланована зустріч з головою Держдуми В'ячеславом Володіним. Потім словацькі гості проведуть переговори зі спікером Ради Федерації Валентиною Матвієнко.Раніше Данко стверджував, що ця робоча поїздка допоможе відновити відносини Словаччини з Росією. За його словами, візит стане продовженням діалогу, який розпочав прем'єр-міністр республіки Роберт Фіцо. Однією з тем буде співпраця в енергетичній сфері.Як відомо, вчора словацький президент Петер Пеллегріні заявив, що відмовляється їхати з офіційним візитом до Києва. Це пов’язано з тим, що Україна припинила транзит російського газу, який отримувала Словаччина.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський опублікував пост на своїй сторінці в соціальній мережі X, де заявив, що сподівання прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо про нескінченне існування тіньових схем із Москвою — очевидна помилка. Він зробив ставку на Росію, а не на власну країну.

У четвер, 19 грудня, у "парламенті" окупованої Росією Абхазії сталася стрілянина. Один депутат загинув.Про це повідомляє видання "Эхо Кавказа".Як розповіли журналісти, депутат Вахтанг Голандзія помер від отриманих поранень. Водночас ще один політик — Кан Кварчія дістав поранення у руку.На місце події прибула слідчо-оперативна група.Також, у Telegram-канал АМРА-life уточнили, що стрілянина у парламенті сталася під час обговорення законопроекту про заборону майнінгу криптовалют. Попередньо, вогонь відкрив політик Адгур Харазія. Стрілок втік з місця події. Де він перебуває зараз поки не відомо."Під час засідання Адгур Харазія і Кан Кварчія вступили в перепалку, в результаті Адгур дістав ствол і став стріляти в Кана. Загиблий Вахтанг Голандзія намагався їх розборонити", — повідомляє видання.  Нагадаємо, 19 листопада так званий "президент" Абхазії Аслан Бжанія написав заяву про відставку на тлі протестів через "інвестиційну угоду" з Росією. .

Двосторонню безпекову угоду Болгарія й Україна розпочали готувати ще в жовтні, зараз вона вже на фінішному етапі. Однак тимчасовий болгарський премʼєр-міністр Дімітар Главчев просить згоди на підписання документа в парламенту — Національних зборів.Про це повідомило болгарське видання БНР із посиланням на заяву політика перед початком саміту ЄС — Західні Балкани в Брюсселі в середу, 18 грудня.Теж сьогодні, але дещо раніше, Главчев звернувся до парламенту з проханням дати очолюваному ним тимчасовому уряду мандат на підписання безпекової угоди з Україною."Якщо Національні збори не зберуть більшості для підтримки угоди, то я її не підпишу", — згодом підтвердив Главчев журналістам.Він наголосив, що угода "є юридично необов'язковою, політичною та не підпадає під сферу дії договорів, які підлягають ратифікації Національними зборами"."Єдине, що мене турбує — це десятирічний термін дії. Але я думаю, що занадто оптимістично думати, що 10 років ми будемо тимчасовим урядом", — додав урядовець.Варто зазначити, що в Болгарії вже декілька років триває політична криза через нездатність парламенту сформувати стабільний уряд, у результаті чого в країні за останні чотири роки відбулося сім дострокових виборів.Нагадаємо, що у вересні цього року парламент Болгарії вирішив продовжити на шість місяців термін, наданий уряду для переговорів щодо продажу двох російських ядерних реакторів і супутнього обладнання Україні.

Після проваленого першого голосування Верховна Рада України повторно проголосує за відкликання голови депутатської групи "Платформа за життя та мир" Юрія Бойка з посади члена комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України.Про це повідомили народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк і керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія."Завтра ще раз постанову виставлять на голосування про вилучення Бойка з комітету", — написав Железняк у своєму Telegram-каналі.Арахамія зазначив, що нардеп Олександр Аліксійчук ініціював дуже правильну постанову щодо виключення Юрія Бойка з комітету."Ми у фракції вирішили якнайшвидше винести її для розгляду в сесійному залі, сьогодні постанову розглянула Верховна Рада. Для позитивного рішення не вистачило дев’яти голосів. За дивним збігом обставин не голосували якраз ті, хто найдужче кричали про "зраду", — зауважив очільник фракції "Слуга народу".Він детальніше проаналізував результати сьогоднішнього голосування:"Слуга народу" — 166 голосів (71,2% від складу фракції, голова фракції Давид Арахамія голосував "за");"Європейська Солідарність" — 17 голосів (62,9% від складу фракції, голова фракції Петро Порошенко "відсутній", хоча перед цим на засіданні був);"Батьківщина" — 7 голосів (29,1% від складу фракції, голова фракції Юлія Тимошенко "відсутня", хоча перед цим на засіданні була);"Голос" — 12 голосів (60% від складу фракції, голова фракції Олександра Устинова "відсутня");Група "Партія "За майбутнє" — 4 голоси (23,5% від складу групи, голова групи Тарас Батенко голосував "за");Група "Довіра" — 4 голоси (21% від складу групи, голова групи Олег Кулініч "відсутній");Група "Платформа за життя і мир" — 0 голосів;Група "Відновлення України" — 0 голосів;Позафракційні — 7 голосів (голова Ради Руслан Стефанчук голосував "за", перший заступник голови Олександр Корнієнко голосував "за", заступниця голови Олена Кондратюк голосувала "за", Дмитро Разумков — "відсутній", хоча перед цим на засіданні був)."Тепер Юрій Бойко знає, кому має бути вдячний за провал голосування. А ми до цього питання обов’язково повернемося та вирішимо його остаточно. Проведемо ще раз засідання комітету та повторно винесемо на голосування", — підсумував Давида Арахамія.Скандальні заяви Юрія БойкаПроросійський політик, народний депутат та голова "Платформи за життя та мир" Юрій Бойко опублікував у мережі скандальний ролик, у якому розкритикував атаки на російську мову, Українську православну церкву, знесення пам'ятників і перейменування міст."Декілька років тому ми були свідками, як зносили пам'ятники Колумбу, відкривачу Америки, в самій Америці. Схожі наші радикали взяли той самий курс і почали зносити пам'ятники по країні, перейменовувати міста, забороняти людям розмовляти рідною мовою, забороняти їм ходити в ту саму церкву, в яку вони хочуть ходити. І ось сьогодні ми бачимо, що цей рух триває, що насильство над людьми триває", — сказав Бойко.Відтак, на думку Бойка, "все більше людей підтримують нас — тих, хто виступає проти такого насильства, за єднання в країні та за підтримку людей".Нагадаємо, заступниця голови Верховної Ради України Олена Кондратюк заявляла, що український парламент може на погоджувальній раді розглянути заяви голови депутатської групи "Платформа за життя і мир" Юрія Бойка. Вони повторюють російську пропаганду.Також повідомлялось, що 17 грудня народний депутат та очільник "Платформи за життя та мир" Юрій Бойко прибув на допит до Служби безпеки України.Раніше група народних депутатів вийшла з плакатами до трибуни Верховної Ради. Вони вимагали позбавити мандатів членів забороненої в Україні політичної партії "Опозиційної платформи — за життя".

Чинна президентка Грузії Саломе Зурабішвілі прокоментувала затвердження кандидатури колишнього футболіста Міхеїла Кавелашвілі на посаду наступного глави держави. Під час голосування колегії виборників він був єдиним кандидатом.Про коментар Саломе Зурабішвілі повідомило видання Sova. Журналісти зауважили, що її заява пролунала під час маршу протесту матерів, які виступають проти рішення "Грузинської мрії" відмовитися від переговорів щодо вступу до Євросоюзу та не визнають легітимності президентських виборів.Учасниці маршу назвали саме Саломе Зурабішвілі єдиною президенткою та заявили, що не визнають Міхеїла Кавелашвілі."Нічого немає. Ніхто нікого не обирав. Нічого не сталося. Спасибі вам, спасибі молоді, подякуймо їм за те, що вони борються за майбутнє країни", — відреагувала на це Саломе Зурабішвілі.Як відомо, сьогодні виборча колегія Грузії обрала президентом країни колишнього футболіста тбіліського "Динамо" та "Манчестер Сіті" Міхеїла Кавелашвілі. Абсолютну більшість серед виборників мала керівна політична сила "Грузинська мрія".Кавелашвілі отримав 224 голоси, один бюлетень зіпсували. Нового лідера вперше в історії обирала колегія виборців, а не самі громадяни Грузії. "Грузинська мрія" мала 211 представників у виборчій колегії: 89 — із парламенту, 13 — із Вищої ради Аджарії, 109 — із муніципальних зборів.Нагадаємо, що 7 грудня в Парижі Володимир Зеленський провів зустріч із президенткою Грузії Саломе Зурабішвілі. Президент України висловив підтримку та солідарність із грузинським народом, який зараз відстоює своє майбутнє у Європейському Союзі та виступає проти рішення уряду призупинити переговори про вступ до ЄС до 2028 року.

У суботу, 14 грудня, виборча колегія Грузії обрала президентом країни колишнього футболіста тбіліського "Динамо" та "Манчестер Сіті" Міхеїла Кавелашвілі. Абсолютну більшість серед виборників мала керівна політична сила "Грузинська мрія".Про це повідомило "Ехо Кавказа"."Члени виборчої колегії, абсолютна більшість якої мала "Грузинська мрія", обрали президентом Міхеїла Кавелашвілі. У минулому футболіст, представник "Сили народу", що формально відкололася від правлячої партії, став єдиним кандидатом", — йдеться в повідомленні.Журналісти додали, що офіційно про результати голосування поінформував голова Центральної виборчої комісії Грузії Георгій Каландарішвілі."Кавелашвілі отримав 224 голоси, один бюлетень зіпсували", — цитують офіційні дані грузинські медійники.Нового лідера вперше в історії обирала колегія виборців, а не самі громадяни Грузії. "Грузинська мрія" мала 211 представників у виборчій колегії: 89 — із парламенту, 13 — із Вищої ради Аджарії, 109 — із муніципальних зборів.Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі раніше заявляла, що нелегітимний парламент не зможе обрати нового главу держави. За її словами, відповідно, інавгурація не відбудеться, а її мандат продовжиться до обрання нового президента новим парламентом.Зранку у Тбілісі під стінами парламенту Грузії зібралося декілька сотень людей. Частина громадян прийшла зі своїми дипломами про вищу освіту. Річ у тому, що в Міхеїла Кавелашвілі немає вищої освіти. Люди вважають його некваліфікованим для того, аби бути президентом.Нагадаємо, що 7 грудня в Парижі Володимир Зеленський провів зустріч із президенткою Грузії Саломе Зурабішвілі. Президент України висловив підтримку та солідарність із грузинським народом, який зараз відстоює своє майбутнє у Європейському Союзі та виступає проти рішення уряду призупинити переговори про вступ до ЄС до 2028 року.

У суботу, 14 грудня, в Південній Кореї нарешті спромоглися ухвалити рішення про імпічмент президенту Юн Сок Йолю. Це стало наслідком політичної кризи після введеного воєнного стану 3 грудня.Про це повідомило південнокорейське видання Yonhap. Журналісти зазначили, що в суботу Національна асамблея проголосувала за імпічмент президенту Юн Сок Йоля через його невдале введення воєнного стану."Прохання про імпічмент підтримали 204 члени парламенту, 85 проголосували "проти", троє утрималися та вісім бюлетенів визнано недійсними", — розповіли медійники про результати голосування.Як відомо, декілька днів тому поліція провела обшуки в його офісі. Вони відбулися в межах розслідування, яке ініціювали місцеві правоохоронці.Імпічмент президенту Південної Кореї Юн Сок Йолю вдалося оголосити з другої спроби. Раніше, 7 грудня, парламент провалив голосування за це питання.Що відомо про введення воєнного стану у Південній КореїУ вівторок, 3 грудня, у Південній Кореї оголошували воєнний стан. Таке рішення президент Юн Сок Йоль ухвалив після того, як над ним нависла загроза імпічменту. Зокрема, південнокорейський лідер пояснював, що воєнний стан вводиться для захисту конституційного ладу країни, адже йому нібито загрожує опозиція, яка "контролює парламент, симпатизує Північній Кореї та паралізує роботу уряду".За даними місцевих ЗМІ, після того, як у країні ввели воєнний стан, військові оголосили про призупинення всієї парламентської діяльності в країні, а саму будівлю парламенту повністю заблокували спецпризначенці. Також Юн Сок Йоль нібито оголосив про розпуск парламенту країни.Крім того, одразу після оголошення президентом воєнного стану у країні обвалилася національна валюта. До того ж закрили всі криптовалютні біржі в Південній Кореї. На території країни ввели військову цензуру для всіх засобів масової інформації та запровадили заборону зібрань, демонстрацій і мітингів.Водночас очільник керівної партії "Народна влада" Хан Дон Хун розкритикував оголошення президентом Юн Сок Йолем воєнного стану, назвавши це рішення "неправильним", та наголосив, що планує його зупинити. А згодом парламент Південної Кореї ухвалив постанову про скасування в країні воєнного стану.Згодом президент Південної Кореї Юн Сок Йол заявив про скасування воєнного стану в країні. Це сталося більш ніж через шість годин після оголошення надзвичайного стану у публічній заяві.Нагадаємо, Юн Сок Йоль пояснював, що запровадив воєнний стан через "відчай", та пообіцяв, що більше подібних випадків не повториться. Він визнавав, що йому не вдасться уникну юридичної та політичної відповідальності.

На суботу, 14 грудня, у Грузії заплановані вибори президента країни. Тепер вони відбуваються за новою системою: його призначить колегія виборників, яка складається з 300 осіб. Мітингувальники не визнають легітимність виборів, вони протестують біля будівлі парламенту.Про це повідомило видання InterPressNews. Журналісти зазначили, що цього року президента вперше обере не народ, а колегія виборників. В її складі 300 осіб. Для обрання очільника держави вистачає двох третин голосів — не менше, ніж 200 членів.До складу колегії входять: 150 депутатів парламенту, члени вищого представницького органу Аджарської автономної республіки (21 особа) Верховної Ради Абхазії (20 членів), а також 109 представників місцевих органів влади.На посаду президента висунуто лише одного кандидата — Міхеїла Кавелашвілі. Це колишній футболіст тбіліського "Динамо", який навіть зіграв декілька матчів за "Манчестер Сіті". Після завершення спортивної карʼєри двічі балотувався до грузинського парламенту, певний час був депутатом від "Грузинської мрії", 2022 року з неї вийшов, заснував фракцію в парламенті "Сила народу", яка поділяє позицію "Грузинської мрії" з ключових питань, зокрема, щодо євроінтеграції.Голосування розпочнеться о 09:00 за місцевим часом і триватиме до 14:00 у будівлі парламенту в Тбілісі.Протестувальники під парламентом супроводжують депутатів, які голосуватимуть, вигуками: "Раби", "Росіяни". Водночас у парламенті Грузії оголосили жовтий рівень безпеки. Вхід у будівлю дозволено лише членам колегії виборників і особам, які запрошені "відповідними структурними підрозділами".Як відомо, вчора чинна президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що не визнає результати сьогоднішніх виборів. Вона додала, що, попри все, залишиться в президентському палаці.Нагадаємо, що 7 грудня в Парижі Володимир Зеленський провів зустріч із президенткою Грузії Саломе Зурабішвілі. Президент України висловив підтримку та солідарність із грузинським народом, який зараз відстоює своє майбутнє у Європейському Союзі та виступає проти рішення уряду призупинити переговори про вступ до ЄС до 2028 року.

Палата громад парламенту Канади схвалила виділення 764 мільйонів канадських доларів на військову допомогу Україні. В перерахунку на американські долари це близько 587 мільйонів.Про це повідомив "Укрінформ". Журналісти зазначили, що ці кошти включені у великий бюджетний документ, схвалення якого дозволить уряду додатково витрати 21 мільярд канадських доларів на різні цілі, в тому числі національну оборону.За словами міністра оборони Канади Білла Блера, ці кошти використають на "боєприпаси, навчання й інші засоби, які необхідні українцям для перемоги".Документ також містить згадку про 400 мільйонів канадських доларів (близько 307 мільйонів доларів США) на фінансову допомогу Україні, яка виділяється зі спеціального рахунку Міжнародного валютного фонду.Крім того, парламент затвердив 45 мільйонів канадських доларів (близько 35 мільйонів доларів США) на "гуманітарне розмінування та зміцнення кібернетичної стійкості в Україні".До речі, опозиційна Консервативна партія, яка намагається змусити уряд піти у відставку, голосувала проти затвердження додаткових видатків. Збільшення видатків схвалила Палата громад в останній дозволений законом день. Аби це рішення набуло чинності, за нього ще має проголосувати Сенат Канади, що очікується найближчим часом.Із лютого 2022 року Канада вже надала Україні 5,4 мільярда доларів США бюджетної допомоги, що є найвищим показником у світі в перерахунку на душу населення.Нагадаємо, що, за інформацією Міністерства фінансів США, Україна отримає від США 20 мільярдів доларів із заморожених російських активів. Кошти вже перераховані до фонду Світового банку.

Грузинська опозиція опублікувала спільне звернення до засновника та почесного голови "Грузинської мрії" Бідзіни Іванішвілі. Його підписали чотири політичні об'єднання Грузії, які потрапили до парламенту за підсумками останніх виборів 26 грудня. Про це повідомило видання "Эхо Кавказа". Журналісти зазначили, що у спільному зверненні висунуто дві вимоги, виконання яких, на думку опозиціонерів, є необхідним для виходу з кризи в країні. Цими вимогами є негайне звільнення всіх затриманих під час акцій і припинення справ проти них, а також призначення нових парламентських виборів, які проведе новий незалежний виборний орган. "Перемога Грузії, нашої свободи, неминуча!" — йдеться у спільній заяві опозиційних політичних партій. Натомість мер Тбілісі Каха Каладзе, який є одним з найвпливовіших політиків "Грузинської мрії", порадив протестувальникам збирати акції не під держустановами, а перед посольством ЄС, і там вимагати початку переговорів про вступ. Каладзе повторив тези, які озвучували інші представники "Грузинської мрії", про те, що останні дії влади жодним чином не спрямовані на зміну курсу країни, а вони спрямовані "на захист країни та її європейського майбутнього, суверенітету, незалежності та збереження свободи". "Щиро кажу, ви не побачите з нашого боку жодного кроку проти інтересів країни, європейського майбутнього. Але постійний шантаж на шляху євроінтеграції неприйнятний. З нашого боку жодних проблем немає, ми очікуємо відповідних кроків з боку структур ЄС. Якщо у когось якісь протести — йдіть до офісу представництва Євросоюзу, вимагайте рішення щодо відкриття-невідкриття перемовин, протестуйте мирно, цивілізовано, демократично, а не жбурляючи коктейлі Молотова", — заявив він. Як відомо, у Грузії вже тиждень тривають акції протесту, спровоковані сумнівами в оголошених владою результатах парламентських виборів та рішенням влади ставити на паузу питання про відкриття переговорів про вступ до ЄС до 2029 року. Нагадаємо, що сьогодні президент Володимир Зеленський підписав указ, який надає силу рішенню Ради національної безпеки й оборони про санкції проти Грузії. Ці санкції спрямовані проти тієї частини грузинської влади, яка здає країну російському диктаторові Володимирові Путіну.

Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль заявив, що воєнний стан у країні буде скасовано.  Про це повідомляє Yonhap. За його словами, рішення про скасування воєнного стану буде ухвалено на засіданні Кабінету міністрів, яке відбудеться найближчим часом. Водночас точної дати та часу засідання Юн Сок Йоль не уточнив. Що відомо про введення воєнного стану у Південній Кореї У вівторок, 3 грудня, у Південній Кореї було оголошено воєнний стан. Таке рішення президент Юн Сок Йоль ухвалив після того, як над ним нависла загроза імпічменту. Зокрема, південнокорейський лідер пояснював, що воєнний стан вводиться для захисту конституційного ладу країни, адже йому нібито загрожує опозиція, яка "контролює парламент, симпатизує Північній Кореї і паралізує роботу уряду". За даними місцевих ЗМІ, після того, як у країні ввели воєнний стан, військові оголосили про призупинення всієї парламентської діяльності в країні, а сама будівля парламенту була повністю заблокована спецпризначенцями. Також, Юн Сок Йоль нібито оголосив про розпуск парламенту країни. Крім того, одразу після оголошення президентом воєнного стану у країні обвалилася і національна валюта. До того ж усі криптовалютні біржі в Південній Кореї наразі закриті. На території Південної Кореї також було введено військову цензуру для всіх засобів масової інформації та запроваджено заборону зібрань, демонстрацій та мітингів. Водночас очільник керівної партії "Народна влада" Хан Дон Хун розкритикував оголошення президентом Юн Сок Йолем воєнного стану, назвавши це рішення "неправильним", та наголосив, що планує його зупинити. А згодом парламент Південної Кореї ухвалив постанову про скасування в країні воєнного стану. Нагадаємо, раніше Південна Корея відмовилася продати Україні зброю. Зокрема, українська делегація на чолі з міністром оборони Рустемом Умєровим звернулася до південнокорейської влади з проханням продати системи протиповітряної оборони. Втім, Сеул відповів відмовою. Своє рішення країна обґрунтувала обмеженням експортного законодавства, яке забороняє постачання зброї до зон активних бойових дій.

У вівторок, 3 грудня, парламент Південної Кореї ухвалив постанову про скасування в країні воєнного стану. Про це повідомляє YTN. У ході пленарного засідання усі 190 присутніх депутатів підтримали резолюцію про скасування воєнного стану у Південній Кореї. Варто зауважити, що, згідно з Конституцією країни, воєнний стан має бути скасований, якщо цього вимагає парламентська більшість. До того ж, як повідомляє The Guardian, спікер парламенту У Вон Сік під час засідання заявив, що Національні збори вживатимуть відповідних заходів згідно з конституційними процедурами у відповідь на оголошення президентом воєнного стану. Він також закликав військових та поліцію зберігати спокій і залишатися на своїх позиціях. "Ми просимо громадян довіряти Національним зборам і спокійно спостерігати за ситуацією. Просимо всіх депутатів Національних зборів негайно зібратися в головній залі засідань", -- заявив спікер. Нагадаємо, 3 грудня у Південній Кореї було оголошено воєнний стан. Таке рішення президент Юн Сок Йоль ухвалив після того, як над ним нависла загроза імпічменту. Після того, як у країні ввели воєнний стан, військові оголосили про призупинення всієї парламентської діяльності в країні, а сама будівля парламенту була повністю заблокована спецпризначенцями. Крім того, одразу після оголошення президентом воєнного стану у країні обвалилася і національна валюта.