# Президент

У неділю, 23 серпня, президент України Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре в Києві підписали декларацію про стратегічне партнерство, зокрема, в галузі оборони й енергетики.Про це повідомив Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі.Він зазначив, що разом із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере вони підписали угоду про оборонну співпрацю у форматі Drone Deal.Також Україна та Норвегія підписали декларацію про стратегічне партнерство — угоду "Єлизавета", названу на честь доньки князя Ярослава Мудрого, яка була королевою Норвегії."Ці документи зміцнюють фундамент довгострокового партнерства між нашими країнами в обороні, енергетиці та стійкості наших людей", — пояснив український президент.Він також окремо подякував за рішення зберегти високий рівень підтримки та виділити близько дев’яти мільярдів доларів на 2027 рік."Дякую Йонасу Гару Стере, уряду та всьому норвезькому народу за підтримку з перших днів повномасштабного російського вторгнення", — підсумував Володимир Зеленський.Співпраця в енергетичній сфері й надалі полягатиме у наданні Норвегією підтримки для захисту критичної енергетичної інфраструктури України. Осло продовжуватиме сприяти відновленню й оновленню зруйнованої енергетичної інфраструктури та зменшенню вразливості українського енергопостачання."Це партнерство складається з трьох основних частин: оборони, енергетики та стійкості. У всіх цих сферах Україна має важливий досвід, який має велику цінність для Норвегії. Водночас ми можемо поділитися компетенцією, яка буде корисною для України", — пояснив Стьоре.Нагадаємо, що сьогодні прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен закликала міжнародних партнерів передати Україні ракети до систем протиповітряної оборони Patriot. Вона звернулася до всіх західних союзників Києва..

На початок наступного року для закупівлі зброї Україні необхідно 10 мільярдів доларів. Для закриття нагальних потреб армії та цивільного захисту — ще знадобиться 20 мільярдів доларів.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час виступу на саміті Україна — Нордично-Балтійська вісімка в Києві в неділю, 23 серпня.За його словами, питання дефіциту фінансування є критичним. Із загальної потреби у 27 мільярдів доларів сума в 8-10 мільярдів доларів необхідна вже зараз, щоби в січні-лютому Сили оборони мали необхідне озброєння, а цивільне населення – захист від повітряних атак."Це ці десь 8-10 мільярдів. І 20 мільярдів — це термінові гроші, тому що вони потрібні на чотири місяці цього року. Вони потрібні вже", — наголосив Зеленський.Український президент додав, що влада прораховує різні варіанти залучення необхідного фінансування. Серед ключових джерел розглядаються:заморожені російські активи: робота триває як у двосторонніх форматах, так і з країнами поза межами Європейського Союзу;другий транш на 90 мільярдів: Україна активно працюватиме над наближенням цих коштів.Президент України акцентувавв, що брак грошей є серйозним викликом, який наразі вдається стримувати. Проте критична ситуація відчувається сповна."Важливо не допустити наслідків цих викликів ані в цивільному житті, ні безпосередньо на фронті", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також зазначив, що за узгодженням із міжнародними партнерами та США Україна напрацювала три ключові пропозиції щодо припинення війни з Росією. Йдеться про реалістичні сценарії мирного процесу..

Під час головування в Раді Європейського Союзу Литва планує використати всі можливості, щоби прискорити відкриття решти переговорних кластерів для України. Але при цьому Києву доведеться виконати зобов'язання.Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа під час виступу на саміті Україна — Нордично-Балтійська вісімка в Києві в неділю, 23 серпня.Як відомо, Литва головуватиме в Раді ЄС з 1 січня 2027 року. За словами Науседи, країна використає всі можливості, щоби прискорити процес відкриття решти переговорних кластерів для України."Наразі ми відкрили два з шести, і я думаю, що до відкриття решти кластерів залишилося не так вже й багато часу", — зазначив президент Литви.Науседа наголосив, що Україна також має виконати свої зобов'язання. За його словами, важливо продемонструвати всім державам-членам ЄС, адже не всі вони ставляться до розширення так само з ентузіазмом, як Литва."А для скептиків, для тих, хто має сумніви, важливо показати, що це справді прогрес у впровадженні реформ у країні, що існує спільне розуміння реформ серед політичної еліти та суспільства", — пояснив він.Литовський президент додав, що діяти потрібно якомога швидше, бо час спливає, а нині це дуже цінний ресурс.Він наголосив, що його країна завжди перебуватиме поруч, підтримуватиме Україну та заохочуватиме її робити більше, адже цей підхід ґрунтується на заслугах.Нагадаємо, що на початку серпня президент Володимир Зеленський розповідав, що Україна визначила напрямки для інтенсивнішої роботи з ЄС. Цього року вже відкрито два кластери в перемовинах про вступ України, триває підготовка до відкриття ще чотирьох кластерів..

Триває слідство щодо резонансного підриву "Північного потоку-2". У ньому фігурують, зокрема, українці. Але Україна як держава жодного стосунку до цього інциденту не має.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час виступу на саміті Україна — Нордично-Балтійська вісімка в Києві в неділю, 23 серпня.За його словами, Україна офіційно ніколи не брала участі в жодній операції, що стосується підриву "Північного потоку-2". Зараз триває слідство, у якому є обвинувачення та відповідні свідки."Питання не в тому, хто чого бажає. Це процес, який зараз відбувається", — зазначив Зеленський.Також президент наголосив, що Україна на високому рівні спілкувалася про це з німецькою стороною. При цьому такий змістовний діалог відбувся не вперше."Наші партнери добре знають, що Україна не стояла ні над задумом, ні над реалізацією відповідної операції, — не маємо до цього стосунку", — акцентував він.У тому, що відбувалося, є деталі, і там, де фігурують громадяни, зокрема, України, триває слідство — президент вважає, що всі відповідні результати ще попереду.Зеленський додав, що Україна завжди готова допомагати партнерам і вже це робить: цим займаються Генеральна прокуратура та Міністерство закордонних справ, контакти тривають постійно."Для України важливо не втратити партнерство та довіру європейських країн, які допомагають від початку війни, тому вона відкрита до спільних кроків у слідстві й у з'ясуванні всіх обставин тих подій", — підсумував Володимир Зеленський.Що відомо про справу підриву "Північних потоків"Вибухи на "Північних потоках" сталися 26 вересня 2022 року. Вони призвели до серйозних пошкоджень обидвох газопроводів, повністю вивівши їх з ладу. Розслідування проводили декілька країн, проте встановити, хто саме стоїть за вибухами, так і не вдалося.У ЗМІ з'явилася версія про те, що за декілька днів до інциденту в районі проходження газопроводу перебувало судно "Андромеда", орендоване польською компанією. Власниками цієї компанії є два громадянина України.У серпні 2025 року стало відомо, що в Італії затримали громадянина України, якого Німеччина підозрює в організації вибухів на "Північних потоках". Йдеться про 49-річного Сергія Кузнєцова, колишнього військовослужбовця сил спеціального призначення. Його вважають командиром яхти "Андромеда", яку використали для підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2", що сполучали Німеччину та Росію.За даними слідства, на яхті "Андромеда" нібито перебував не тільки Кузнєцов. Разом із ним там було щонайменше п'ятеро: жінка та четверо водолазів-підривників.Нагадаємо, що 20 серпня суд у Хорватії обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою громадянину України Володимиру Журавльову, якого Німеччина підозрює у причетності до диверсії на газопроводі "Північний потік-2"..

За узгодженням із міжнародними партнерами та Сполученими Штатами Америки Україна напрацювала три ключові пропозиції щодо припинення війни з Росією. Йдеться про реалістичні сценарії мирного процесу.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами.За його словами, домовленості з американською стороною поклали на одну сторінку, де зібрані реалістичні сценарії завершення бойових дій. Цей документ американці планують проговорити як з Україною, так і з Росією.На теперішній момент на порядку денному перебувають три ключові пункти:припинення вогню: це головна та першочергова ідея у напрацьованому документі;створення вільної економічної зони: ініціатива США, яка передбачає дзеркальне відведення сил – Україна та Росія мають зробити однакові кроки назад, утворивши буферну зону під управлінням третьої сторони;гарантії від ЄС та НАТО: чітке визначення дій Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу, а також кроків, на які готова піти Україна заради цього."Усі позитивно на це реагують, заперечень ні в кого немає. Це те, що є зараз на столі", — наголосив український президент.Він додав, що озвучені ідеї не є винятково українськими. Це спільний напрацьований план із партнерами зі США та Європи, фіналізований за підсумками контактів американської сторони з Києвом і Москвою.Крім того, за його словами, США мають ще декілька додаткових ідей, якими вони планують поділитися найближчим часом.Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський також різко розкритикував ідею проведення виборів в Україні під час війни. На думку гаранта, вибори можуть "розвалити країну" та спричинити розкол у суспільстві..

У неділю, 23 серпня, президенти України та Фінляндії Володимир Зеленський і Александр Стубб узяли участь у засіданні круглого столу з питань українсько-фінської співпраці у сфері оборонних індустрій.Про це повідомив Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."Ми робимо ще один крок до поглиблення нашої співпраці, поєднуючи український бойовий досвід із фінськими технологіями", — наголосив він.За його словами, компанії з обидвох країн підписали документи про розроблення та виготовлення у Фінляндії дронів для потреб України та Європи.Також планується розбудова можливостей у сфері морських безекіпажних систем і створення підприємства з випуску наземних роботизованих комплексів."У ці важливі дати — День Державного прапора та напередодні Дня Незалежності — ми особливо відчуваємо цінність справжньої дружби", — акцентував Володимир Зеленський.Український президент подякував президенту Александру Стуббу, уряду, фінському бізнесу та всьому народу Фінляндії за те, що залишаються з Україною від перших днів цієї війни.Нагадаємо, наприкінці липня видання Axios повідомляло, що президент України Володимир Зеленський і президент Фінляндії Александр Стубб переконали частину американських сенаторів підтримати законопроєкт про нові санкції проти Росії та Ірану. За їхніми словами, Москва перебуває у програшному становищі у війні..

Удари по Україні є "ефективними та своєчасними". Вони начебто допомагають російським військовим виконувати завдання на фронті. Росія нібито хоче перемовин щодо миру з Україною, але лише "на основі реалій на землі".Про це заявив кремлівський диктатор Володимир Путін в інтерв’ю російським пропагандистам.Він висловився щодо системних атак по українській території. За його словами, масовані удари по критичній і цивільній інфраструктурі нібито мають безпосередній вплив на ситуацію на лінії бойового зіткнення.За словами диктатора, такі дії російської армії спрощують виконання завдань для окупаційних військ безпосередньо на передовій.Як відомо, російські війська регулярно завдають масованих комбінованих ударів по території України, використовуючи ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети.Основною ціллю ворога залишається українська енергетична та критична інфраструктура, а також цивільні об'єкти в різних регіонах країни.Також Володимир Путін зазначив, що пропозиції, які Москва отримує на теперішній момент щодо мирних перемовин, є для Кремля неприйнятними."Пропозиції, які до нас доводять, часом, я би сказав, мають екзотичний характер і є неприйнятними. Ми завжди готові до діалогу, але лише на основі реалій, що складаються на землі", — зауважив він.На уточнювальне запитання, про які "екзотичні пропозиції" йдеться, диктатор вдаватися до подробиць не став, але сказав, що раніше ці пропозиції вже звучали."Ви знаєте, мені зараз не хотілося би про це говорити та вдаватися в деталі, тому що це такий зондувальний процес за різними напрямами можливих домовленостей. Вони так чи інакше звучали й раніше, але тепер у цій ситуації подаються по-своєму. Але забігати наперед і говорити про те, що можна покласти в основу можливих домовленостей, поки що передчасно", — підсумував Володимир Путін.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, високопосадовці Росії вкотре продемонстрували повну відсутність прагнення до реального мирного врегулювання війни в Україні. У Кремлі наголосили, що пристануть лише на власні умови, які фактично означають капітуляцію Києва..

У суботу, 22 серпня, президент України Володимир Зелнський провів телефонну розмову зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном. Президент Франції пообіцяв допомогти у розв’язанні різних проблем.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Дуже хороша розмова з Еммануелем, президентом Франції. Говорили майже дві години сьогодні про всі найважливіші теми", — зазначив він.За його словами, це стосується передусім необхідності в засобах протиповітряної оборони, які можуть урятувати життя людей в Україні."Дуже цінуємо, що президент Франції готовий допомогти в комунікації з іншими нашими партнерами, які мають необхідні ракети для "петріотів". Також говорили про французькі можливості ППО. Я поінформував Еммануеля про ситуацію з ударами. Вдячний за співчуття у зв’язку з втратою життів", — зауважив український президент.Він запевнив, що домовився з Еммануелем Макроном про прискорення постачань новітнього французького обладнання та ракет."Дякую за підтвердження готовності надати ліцензії на виробництво ракет", — акцентував президент України.Вони обговорили також стан дипломатичної роботи з партнерами, комунікацію з командою Президента Америки. Домовилися про кроки, які можуть відкрити додаткові дипломатичні можливості."Обговорили також потребу в коштах для фінансування нашої оборони на цей рік та наступний. Визначили оборонні домовленості, які потребують прискорення у наших двосторонніх відносинах. Дякую!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що в понеділок, 24 серпня, лідери країн "Коаліції охочих" проведуть зустріч у Києві. Вони обговорять посилення української протиповітряної оборони та нові заходи тиску на Росію. Засідання проходитиме у гібридному форматі — частина учасників долучиться особисто, а інші працюватимуть через відеозв'язок.Співголовами зустрічі виступить президент Франції Еммануель Макрон (через відеоконференцію), канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем..

У п’ятницю, 21 серпня, президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким зобов’язав уряд забезпечити організацію проведення відкритого конкурсу, а також усіх необхідних заходів зі встановлення пам’ятника гетьману Івану Мазепі в Києві.Про це повідомив сайт Офісу президента України."За результатами конкурсу потрібно забезпечити проєктування та виготовлення пам’ятника", — йдеться в повідомленні.Також уряд разом із Київською міською державною адміністрацією мають розв’язати питання щодо облаштування простору, місця, де буде встановлено пам’ятник, його органічного поєднання з міською архітектурою.Як відомо, установлення пам’ятника Івану Мазепі президент України Володимир Зеленський ініціював у День Конституції."Тоді український лідер наголосив, що ідеальним для цього місцем є бульвар Тараса Шевченка", — зазначили в Офісі президента України.Як відомо, пам'ятник Володимиру Леніну на Бессарабці активісти повалили в грудні 2013 року під час Революції Гідності. Відтоді місце залишається порожнім, а навколо його майбутнього не стихають дискусії."Я впевнений, там де Ленін впав, там міцно стоятиме Мазепа", — наголошував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що українська держава продовжує відновлювати історичну справедливість і вшановувати пам'ять визначних діячів минулого. Наприкінці червня на території Києво-Печерської лаври офіційно з'явився пам'ятник видатному українському гетьману, державнику та меценату Івану Мазепі..

У п’ятницю, 21 серпня, президент України Володимир Зеленський призначив 11 суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) і п’ятьох суддів його апеляційної палати. Це важливі рішення для отримання від 250 до 300 мільйонів євро від Європейського Союзу.Про це свідчать укази президента №782/2026 і №783/2026, які опубліковані на офіційному сайті керівника держави.За указом №782/2026, суддями Вищого антикорупційного суду призначено:Віктора Антипенка;Оксану Гуцал;Євгена Діденка;Олександра Дудченка;Віталія Корягіна;Владислава Кухту;Миколу Піку;Лесю Скреклю;Ірину Тесленко;Олега Хамходеру;Марту-Марію Яциніну.Указом №783/2026 до апеляційної палати ВАКС призначено п'ятьох суддів:Наталію Дорошенко;Миколу Рубащенка;Інну Смаль;Олену Танасевич;Ігоря Чайкіна.Як відомо, заповнення вакансій та розширення штату суддів антикорупційної системи є важливою вимогою для виконання індикаторів макрофінансової допомоги.Експерти зазначили, що виконання цього кроку дозволить Україні розраховувати на отримання від ЄС траншу в розмірі від 250 до 300 мільйонів євро за програмою Ukraine Facility.Програму підтримки України Ukraine Facility започаткували 2024 року. Вона передбачає фінансування до 50 мільярдів євро у формі грантів і позик для підтримки відновлення, реконструкції та модернізації України на період із 2024 до 2027 року.Програма має конкретний перелік структурних реформ та заходів, які мають сприяти стійкому розвитку економіки України, зеленому переходу, цифровій трансформації та європейській інтеграції.Нагадаємо, 11 серпня прем’єр-міністр України Сергій Корецький наголошував, що уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів..

Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що ухвалить рішення щодо участі у виборах лише після того, як Україна впритул наблизиться до виборчого процесу.Про це Михайло Федоров сказав в інтерв'ю "24 каналу"."Я думаю, буде взагалі залежати, чи я піду кудись — там, парламент, або якщо будуть президентські вибори, з ким піду, як піду, — після того, коли ми дійдемо до самого цього процесу", — зауважив він.За його словами, зараз дуже важливо підготувати вибори, щоби вони були не заангажовані та не на користь конкретного кандидата або конкретної партії. Вони повинні бути максимально об'єктивні для того, щоби не було якихось спеціальних інструментів, які хтось може використати."Тому спершу варто напрацювати цей механізм. Коли ми дійдемо до цієї позначки — бо ми 100% до неї прийдемо, — тоді я буду дивитися на те, як і з ким пройшли цей шлях, хто як себе виявив. Після цього ухвалю рішення, кого підтримати, діяти самостійно, або взагалі не йти далі", — додав колишній міністр.Він пояснив, що розпочав говорити про вибори, б після роботи в Міноборони зрозумів, що "з цією системою управління, яка є зараз, і з цією якістю ухвалення рішень, і з тим рівнем корупції неможливо ефективно закінчити війну та далі закласти фундамент для відбудови країни"."Я зробив чесно, як я вважав і вважаю, що Україна повинна привести в різні органи влади, перезавантажити інституції, привезти людей, які розуміють ризики, які на нас чекають, розуміють сучасну війну, розуміють, як потрібно закінчити війну, люди, які мають нульову толерантність до корупції, тобто люди, які точно будуть з нею боротися, і люди, які підтримуватимуть розбудову незалежних інституцій. І єдиний шлях, як це зробити — це через повернення демократичного циклу", — сказав Федоров.Він переконаний, що зараз "це єдиний шлях, як привести ефективних людей із розумінням сучасних викликів, які можуть закінчити війну, не вкрадуть і зможуть закласти фундамент відбудови країни"."Ми не знаємо, коли закінчиться війна. І враховуючи, що ніхто не розуміє, яка стратегія, який план війни, ми не можемо сподіватися, що вона сама собою закінчиться через півроку, комусь просто вдасться домовитися, чи не вдасться, чи буде чорний лебідь, чи щось ще. Нам потрібно мати свій чіткий план, на який ми будемо розраховувати, який підтримують партнери", — акцентував ексміністр.Щодо почерговості парламентських, президентських, місцевих виборів він зазначив, що потрібна дискусія з різними експертами."Я впевнений, що Україна зможе знайти вихід, як повернути демократію, тому що війна — це про систему управління, про якість ухвалених рішень. Їх потрібно ухвалювати 24/7, при цьому якісні. І вони повинні бути не заангажовані та не побудовані на якихось зв'язках, на лояльності та на корупції", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, сьогодні голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що проведення виборів в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни..

У понеділок, 24 серпня, лідери країн "Коаліції охочих" проведуть зустріч у Києві. Вони обговорять посилення української протиповітряної оборони та нові заходи тиску на Росію.Про це повідомили журналісти Le Figaro. При цьому вони зазначили, що засідання проходитиме у гібридному форматі — частина учасників долучиться особисто, а інші працюватимуть через відеозв'язок.Співголовами зустрічі виступить президент Франції Еммануель Макрон (через відеоконференцію), канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем.Також близько десяти європейських посадовців, серед яких президент Європейської ради Антоніо Кошта, перебуватимуть безпосередньо в Києві разом із президентом України Володимиром Зеленським."Ключовим фокусом переговорів стане захист українського неба. Через нестачу ракет-перехоплювачів Україна залишається вразливою до російських повітряних атак, тому партнери шукатимуть шляхи оперативного постачання засобів ППО", — йдеться в публікації.Окрім того, учасники зустрічі планують розробити заходи для посилення економічного тиску на Росію та перекриття шляхів фінансування її армії. Зокрема, через обмеження діяльності "тіньового флоту".Також обговорять надання гарантій безпеки, які мають сприяти досягненню тривалого та справедливого миру."Символічно, що засідання відбудеться саме у 35-ту річницю Незалежності України", — наголосили медійники французького видання.Нагадаємо, що 13 липня Франція збирала "Коаліцію охочих", під час якої лідери 25 держав і урядів обговорили подальшу підтримку України, посилення протиповітряної оборони та гарантії безпеки. Саміт відбувався напередодні святкування Дня взяття Бастилії..

Проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час виступу на полях Київського безпекового форуму з нагоди 35-ї річниці Незалежності України.Журналіст поставив йому запитання щодо активних обговорень виборів і законопроєкту про їх підготовку у Верховній Раді після відеозвернення колишнього міністра оборони Михайла Федорова."З приводу підготовки до виборів в українському парламенті вже рік існує робоча група. Вона напрацьовує особливий спеціальний закон щодо цього виду виборів", — зазначив Стефанчук.Проте, за його словами, щодо конкретного проведення виборів, то це зрозуміло всім, особливо на тлі обстрілів, які відбулися за останні ночі.Спікер українського парламенту додав, що проведення виборів в Україні під час правого режиму воєнного стану є абсолютно неможливим, недоцільним і безвідповідальним.На його переконання, вибори повинні бути демократичними та безпечними для кожного громадянина, хто бере участь у них і балотується у державні органи."Тільки тоді, коли з’являться відповідні умови, вибори в Україні неодмінно відбудуться", — наголосив Руслан Стефанчук.Раніше виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в інтерв’ю TrueUA розповів, що більшість українців виступає проти проведення виборів до повного завершення війни, а припинення вогню значна частина суспільства не вважає достатньою умовою для голосування. Серед причин — побоювання щодо нестабільності перемир’я та втручання Росії, а також бажання бачити серед кандидатів військових, волонтерів і громадських діячів.Нагадаємо, що в Брюсселі прокоментували ймовірність проведення виборів в Україні під час повномасштабного воєнного стану. ЄС запевнив у готовності надати максимальне сприяння на всіх етапах волевиявлення, якщо таке рішення ухвалять у Києві..

Щонайменше п’ять загиблих і понад 50 постраждалих — такі наслідки рашистської атаки на торгівельний центр у Кривому Розі в п’ятницю, 21 серпня. Це ще один вияви терористичної сутності Росії.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, який опублікував спеціальний допис у своєму Telegram-каналі."Абсолютно цинічний і підлий удар завдали росіяни по звичайному торгівельному центру в Кривому Розі", — акцентував він.За його словами, ударні дрони спрацювали у дві хвилі: через пів години після першого влучання та пожежі відбувся повторний удар по рятувальних службах."Станом на зараз відомо про пʼятьох загиблих. Мої співчуття рідним і близьким. Щонайменше зараз 52 постраждалих, серед них шестеро дітей. Усім пораненим надається необхідна медична допомога", — додав український президент.Він наголосив, що такі удари — це просто теракт. І реагувати на них світові потрібно відповідно — реальним тиском на агресора."Щоби мир насправді міг відбутися, потрібна реальна відповідальність Росії", — підсумував Володимир Зеленський.. Як відомо, 21 серпня, росіяни двічі вдарили по найбільшому торгівельному комплексу Кривого Рогу. Після першої атаки спалахнула пожежа. О 16:57 ворог здійснив повторний удар реактивним "шахедом". На місці триває аварійно-рятувальна операція.Нагадаємо, що в ніч на 21 серпня російська армія завдала серії масштабних ударів по території Сумської області. Внаслідок ворожих влучань у Конотопі та Сумах спалахнули пожежі у житловому секторі, є постраждалі серед цивільного населення..

Після резонансних кадрових рішень і протестів рівень довіри українців до президента Володимира Зеленського знизився лише на три відсоткові пункти. У КМІС пояснюють це частковою реакцією влади на вимоги суспільства, ситуацією на фронті та прагненням українців зберігати єдність під час війни.Про це в інтерв’ю TrueUA розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.Опитування проводили з 20 липня до 3 серпня 2026 року, вже після початку протестів. За словами Грушецького, на той момент Зеленський частково відреагував на вимоги протестувальників та активної громадськості. Зокрема, Михайла Драпатого призначили головнокомандувачем Збройних сил України, а Євгенія Хмару — виконувачем обов'язків міністра оборони.У квітні Зеленському довіряли 58% українців, а не довіряли 36%. За результатами нового дослідження, показники становлять 55% і 40% відповідно."Рівень довіри знизився, але зовсім трохи. Більшість українців і далі відповідають, що довіряють президенту, хоча з тих 55% лише 20% довіряють повністю, а решта — скоріше довіряють", — пояснив Грушецький.Він додав, що в суспільстві зберігається позиція, за якою Зеленський має залишатися президентом до завершення війни. Водночас після її закінчення значна частина громадян хотіла б бачити на чолі держави нових політичних лідерів.Чому довіра не впала сильнішеЗа словами виконавчого директора КМІС, падіння рейтингу могло бути значно відчутнішим, якби влада не відреагувала на частину вимог учасників протестів.Іншим чинником стала ситуація на війні. Грушецький зазначив, що влітку українці спостерігають за результативними ударами по російському тилу, військах та об'єктах на тимчасово окупованих територіях."Люди бачать, що Україна, попри всі складнощі, вистоює, дає росіянам по зубах", — наголосив соціолог.На його думку, за гіршої ситуації на фронті та більшої невпевненості українців у майбутньому кадрові рішення разом із відсутністю належної реакції на суспільне невдоволення могли б суттєвіше вдарити по довірі до президента."Технічна домовленість" на час війниГрушецький також звернув увагу, що 55% довіри після семи років президентства та в умовах повномасштабної війни є високим показником для демократичної держави.Збереження довіри він частково пояснює прагненням суспільства до єдності перед російською загрозою. За його словами, частина громадян фактично відкладає своє невдоволення внутрішньою політикою до завершення війни."Це така "технічна домовленість": триває війна, тому ми стримуємо певне невдоволення і критику — поки з війною не буде покінчено", — зазначив він.Українці по-різному оцінюють Зеленського у зовнішній і внутрішній політиціЗа словами соціолога, довіра до Зеленського залишається нестабільною ще від початку повномасштабного вторгнення. Перед ним президенту довіряла приблизно третина українців, тоді як після 24 лютого 2022 року показник зріс майже до 90%.Грушецький пояснює це насамперед необхідністю суспільного згуртування після російського вторгнення.Водночас українці по-різному сприймають діяльність президента залежно від сфери. У питаннях війни, миру, дипломатії, міжнародних відносин і захисту інтересів України Зеленського оцінюють краще. Коли ж на перший план виходять внутрішні проблеми, зокрема економіка та корупція, критичність суспільства зростає.У довгостроковій перспективі, за оцінкою Грушецького, дедалі помітнішим стає запит на нових політичних лідерів. При цьому українці прагнуть бачити не просто нові обличчя, а компетентних людей, які вже встигли зарекомендувати себе під час повномасштабної війни.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.