# природа

У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику, на території Розсохівського природоохоронного науково-дослідного відділення, фахівці виявили листочню кучеряву (Sparassis crispa) — рідкісний гриб, занесений до Червоної книги України зі статусом "зникаючий".Про знахідку повідомили на сторінці заповідника. Виявлення цього виду має значення для вивчення біорізноманіття території, уточнення його поширення та подальшої наукової роботи.Який вигляд має листочня кучеряваЛисточня кучерява, яку також називають спарасисом кучерявим, грибом-бараном або грибною капустою, вирізняється незвичайною формою. Замість звичної шапинки вона має кулясте плодове тіло, утворене численними хвилястими розгалуженими лопатями. За виглядом гриб нагадує мереживо або головку цвітної капусти.Діаметр плодового тіла може сягати 30-40 сантиметрів, а вага великих екземплярів — кількох кілограмів.Найчастіше гриб росте біля основи старих сосен. Він розвивається на коренях дерев і спричиняє кореневу гниль. В Україні листочня кучерява трапляється спорадично, зокрема на Поліссі та в західних областях.Чому важливо зберегти рідкісний грибУ заповіднику наголошують, що виявлення рідкісних видів є важливою частиною систематичної наукової роботи. Такі спостереження допомагають поглиблювати знання про біорізноманіття, уточнювати ареали поширення видів і створювати основу для подальших досліджень та природоохоронних рішень.Оскільки листочня кучерява занесена до Червоної книги України, фахівці закликають не зривати цей гриб у разі виявлення. Найкраще помилуватися незвичайною знахідкою, сфотографувати її та залишити на місці зростання.Нагадаємо, раніше у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику розповіли, як дикі кабани готуються до зими.Читайте також: У Чорнобильському заповіднику помітили родину сірих журавлів: зворушливі кадри з дикої природи.

Восени дикі кабани, які проживають у Чорнобильській зоні, активно шукають їжу, щоб накопичити запаси жиру перед зимовими холодами. Про сезонні звички тварин розповіли у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику. Осіннє життя диких кабанів зафіксували фотопастки.Осінній раціон кабанів охоплює жолуді, горіхи, гриби, ягоди, корінці та личинки комах. За допомогою міцного рила тварини розпушують ґрунт і знаходять поживу навіть під товстим шаром опалого листя.З наближенням холодів у кабанів густішає хутро. Для відпочинку вони облаштовують лежанки із сухого листя та трави.Дикі кабани не впадають у зимову сплячку й залишаються активними навіть у мороз. Узимку вони продовжують пересуватися лісом у пошуках їжі, зокрема відшукують під снігом корінці, жолуді та інші поживні залишки.Під час сильних морозів кабани частіше відпочивають у захищених місцях і збираються ближче одне до одного, щоб зігрітися та зберегти накопичену енергію.Нагадаємо, раніше у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику показали осінні будні коней Пржевальського. Серед пожовклих трав тварини пасуться, прогулюються гуртом і неквапливо досліджують звичні для себе простори.Читайте також: У Чорнобильському заповіднику помітили родину сірих журавлів: зворушливі кадри з дикої природи.

Станом на вівторок, 27 жовтня, в українських Карпатах вирує зима. Там багато снігу, тож туристам варто обмежити походи в гори, оскільки зараз це вже небезпечно.Про це повідомили в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) в Івано-Франківській області."Рятувальники попереджають про погіршення погодних умов у горах", — ідеться в повідомленні.Надзвичайники констатували, що станом на 08:00 27 жовтня 2026 року на горі Піп Іван хмарно,туман, вітер північно-східний, 17 м/с, температура повітря становить -4°С. У високогір’ї випав сніг.Рятувальники закликали туристів не вирушати в гори за таких погодних умов, не наражати себе на небезпеку та стежити за прогнозами погоди."Бережіть себе та пам’ятайте: гори не пробачають легковажності!" — підсумували в ДСНС.Загалом в Україні, за інформацією від "Укргідрометцентру", погодні умови в Україні сьогодні відрізнятимуться залежно від регіону. У більшості областей істотних опадів не передбачається, проте місцями можливі дощі. Денна температура повітря коливатиметься в межах +10…+15°C, а в південних регіонах стовпчики термометрів піднімуться до +18°C.Нагадаємо, що ще 16 жовтня на горі Піп Іван спостерігалися складні погодні умови. Гірські рятувальники застерігали туристів від виходів у високогір’я..

У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику показали осінні будні коней Пржевальського. Серед пожовклих трав тварини пасуться, прогулюються гуртом і неквапливо досліджують звичні для себе простори.Фото осінніх буднів коней Пржевальського опублікував Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. Авторка світлин — Олександра Музиченко.Восени природа Чорнобильської зони змінює барви, однак життя її диких мешканців триває у звичному ритмі. Коні Пржевальського тримаються разом, шукають корм і пересуваються територією заповідника.Осінні пейзажі створюють особливу атмосферу для спостереження за цими тваринами. Пожовкла рослинність і спокійне небо стають тлом для їхнього повсякденного життя, у якому немає поспіху, а все підпорядковано природним ритмам.У заповіднику наголошують: осінь — це ще одна пора дикого життя, коли природа продовжує жити за власними законами.Кінь Пржевальського (Equus ferus przewalskii) — підвид дикого коня, названий на честь мандрівника Миколи Пржевальського. Раніше його вважали окремим видом.У XX столітті кінь Пржевальського зник у дикій природі, але зберігся в зоопарках. Згодом його почали повертати в природне середовище.Сьогодні це єдиний вид справді диких коней, який живе на волі. В Україні дикі табуни коней Пржевальського мешкають у Чорнобильській зоні відчуження, де вони пристосувалися до життя в природних умовах.Нагадаємо, раніше в Чорнобильській зоні відчуження виявили рідкісного та малопомітного птаха. Йдеться про орябка лісового.Читайте також: У Чорнобильському заповіднику помітили родину сірих журавлів: зворушливі кадри з дикої природи.

Згідно з результатами досліджень у Європі, на континенті зафіксували понад 50 000 смертей у 850 містах упродовж спекотного літа. При цьому причиною більшості з них стали зміни клімату.Про це повідомило видання Politico з посиланням на висновки двох нових рецензованих досліджень, опублікованих у науковому журналі Nature Health. Це перша комплексна оцінка кількості смертельних випадків під час рекордних хвиль спеки, що спостерігалися цього року.Ці дані охоплюють близько 850 міст у всій Європі, а отже, загальна кількість загиблих — з урахуванням сільської місцевості — є ще вищою. Вчені також встановили, що це літо стало найсмертоноснішим нинішнього столітті, значно перевищивши попередні рекорди."Можемо з упевненістю стверджувати, що літо 2026 року, ймовірно, стало найгіршим за всю історію спостережень щодо смертності, спричиненої спекою, на значній частині території Європи", — зазначила провідна авторка дослідження, дослідниця екстремальних погодних явищ з Імперського коледжу Лондона Клер Барнс.За її словами, ці цифри є суворим нагадуванням про те, що дедалі спекотніше й екстремальніше літо має дедалі серйозніші наслідки для громадського здоров’я. За цією статистикою стоять реальні люди, чиї життя обірвалися, та реальні родини, які оплакують їх.Науковці з Лондонської школи гігієни та тропічної медицини проаналізували дані щодо 854 міст у країнах ЄС, Великій Британії, Норвегії та Швейцарії. У цих містах проживає близько 40% населення зазначених 30 країн.Перше дослідження, опубліковане на початку цього місяця, стосувалося смертності, пов’язаної з кліматичними чинниками, у період із 2000 по 2025 рік, тоді як друге дослідження, оприлюднене в п’ятницю, зосереджене на 2026 році.В обидвох роботах оцінювалася надлишкова смертність, спричинена спекою, шляхом аналізу температурних показників та історичних моделей взаємозв’язку між спекою і смертністю. За словами дослідників, цей метод стабільно дає результати, що збігаються з офіційною статистикою, яку згодом оприлюднюють уряди."Установлено, що цього літа в цих містах сталося понад 50 000 додаткових смертей, пов’язаних зі спекою; при цьому близько 32 000 із них спричинені зміною клімату, яка призвела до підвищення температури", — йдеться в публікації.Дослідження також показали, наскільки винятково смертоносним виявилося літо цього року. Згідно з першою науковою працею, у період із 2000 по 2025 рік зафіксовано загалом 430 000 смертей, пов’язаних зі спекою, причому близько половини з них зумовлені зміною клімату. Показники 2026 року перевершили попередні рекорди: 29 000 смертей — 2022 року, 28 000 — 2003 року."Майже третина смертей, пов’язаних зі спекою цього літа, припала на період хвилі спеки в Європі наприкінці червня, коли встановлювали низку температурних рекордів", — зауважили фахівці.І хоча найбільше постраждали люди похилого віку, серед загиблих цього літа було близько 6 000 осіб віком до 65 років."Найбільший тягар припав на літніх людей. На осіб віком 85 років і старше припадає приблизно половина від загальної кількості смертей. Однак смертність, пов’язана зі спекою, не обмежувалася лише літніми людьми. Навіть серед молодших дорослих — віком від 20 до 44 років — ми зафіксували понад 800 додаткових смертей", — зазначив співавтор дослідження та доцент Імперського коледжу Гаріфаллос Константінудіс.Нагадаємо, видання Euronews писало, що екстремальна спека в Європі спричинила різке зростання споживання електроенергії через масове використання кондиціонерів і вентиляторів. Окремі регіони могли зіткнутися з перебоями в електропостачанні..

У ніч на четвер, 15 жовтня, в Тячівському районі Закарпатської області зареєстрували землетрус. Ці підземні поштовхи віднесли до категорії "невідчутних".Про це повідомили в Головному центрі спеціального контролю.Поштовхи відбулися о 04:11 за київським часом. Магнітуда землетрусу склала 2,1 за шкалою Ріхтера.Джерело поштовхів зафіксували на глибині вісім кілометрів. Його координати — 48,03 градуса північної широти та 23,73 градуса східної довготи.За класифікацією землетрусів такий поштовх відносять до невідчутних. У Головному центрі спеціального контролю вказали точний епіцентр підземних поштовхів:Фахівці традиційно попросили тих, хто відчув землетрус, залишити повідомлення про свої відчуття за цим посиланням."Це допоможе нам у точнішому визначенні енергетичних параметрів поштовхів", — підсумували в Головному центрі спеціального контролю.Землетруси — короткотривалі, раптові струси земної кори, викликані перемінним переміщенням мас гірських порід у надрах Землі. Залежно від причин і місця виникнення, землетруси поділяються на:тектонічні — обумовлені тектонічними силами земної кори;вулканічні — пов'язані з виверженням вулканів;обвальні — породжені падінням великих масивів гірських порід;техногенні або антропогенні — пов'язані з діяльністю людини.Найпопулярнішою шкалою для оцінювання енергії землетрусів є шкала Ріхтера. Згідно з нею слабкі землетруси сягають 3,0-3,9 бала, легкі — 4,0-4,9 бала, помірні — 5,0-5,9 бала, сильні — 6,0-6,9 бала, руйнівні — 7,0-7,9 бала та катастрофічні: понад вісім балів.Нагадаємо, нещодавно в Геологічній службі США USGS інформували, що кількість зафіксованих землетрусів у світі зростає, однак це не означає, що планета стала сейсмічно активнішою..

На понеділок, 12 жовтня, синоптики прогнозують незначне похолодання на території всієї України порівняно з неділею. При цьому в західних областях передбачаються заморозки на поверхні ґрунту.Про це повідомив Український гідрометеорологічний центр."Хмарно з проясненнями. У більшості північних, Вінницькій, вночі й у західних, вдень й у Черкаській, Кіровоградській і Одеській областях помірні (у Чернівецькій, Хмельницькій, Вінницькій, Житомирській і Київській областях вночі місцями значні дощі); на решті території без опадів", — ідеться в повідомленні.Окрім того, на Закарпатті та Прикарпатті вночі та вранці місцями туман.Вітер південно-східний, у західних та північних областях — північно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі +8°С…+13°С (на крайньому заході +3°С…+8°С); вдень у західних, більшості північних і Вінницькій областях +12°С…+17°С, на решті території +18°С…+23°С.На території Київщини та в Києві хмарно з проясненнями. Помірний, вночі місцями значний дощ. Вітер північно-західний, 5-10 м/с.Температура в області вночі +8°С…13°С, вдень +12°С…+17°С. У Києві вночі +10°С…+12°С, вдень +13°С…15°С."Уночі 13-14 жовтня у західних областях заморозки на поверхні ґрунту 0…-3°С. I рівень небезпечності, жовтий. Погодні умови можуть призвести шкоду для незібраної городини", — попередили в "Укргідрометцентрі".Нагадаємо, раніше синоптики розповідали, що жовтень 2026 року в Україні обіцяє бути близьким до кліматичної норми за температурою та кількістю опадів. Читайте також: Супер-Ель-Ніньйо набирає сили: вчені попередили про глобальні погодні зміни.

У неділю, 11 жовтня, черговий атмосферний фронт принесе дощі у західні області України та на Вінниччину. Також опади передбачаються в північних областях.Про це повідомили Український гідрометеорологічний центр і синоптикиня Наталка Діденко."Передбачається мінлива хмарність. Вночі на Прикарпатті та Закарпатті, вдень у західних, північних і Вінницькій областях помірні, на заході країни місцями значні дощі; на решті території без опадів. Уночі та вранці на півдні та сході країни місцями туман", — йдеться в повідомленні "Укргідрометцентру".Вітер переважно південний, 7-12 м/с. Температура вночі +6°С…+11°С, на півдні країни до +15°С; вдень +19°С…+24°С, у західних областях +12°С…+17°С.Наталка Діденко теж підтвердила, що на півдні, на сході та в більшості центральних областей дощів в неділю не очікується.Вона додала, що в Києві 11 жовтня потеплішає — до +21°С, істотні опади малоймовірні, хіба аж надвечір пройде невеликий дощ."Тому можна сміливо планувати, щоби не нервувати від відсутності струму, невеличкі подорожі поза кухнею та диваном, прогулянки в лісі й у парках, городні та садові роботи, музейні та літературні самовдосконалення, збирання гербарію та милування хризантемами", — підсумувала в притаманному собі стилі синоптикиня.Нагадаємо, раніше синоптики розповідали, що жовтень 2026 року в Україні обіцяє бути близьким до кліматичної норми за температурою та кількістю опадів. Читайте також: Супер-Ель-Ніньйо набирає сили: вчені попередили про глобальні погодні зміни.

У п’ятницю, 9 жовтня, рідкісний подвійний водяний торнадо накрив узбережжя західної частини італійської Сицилії. Це сталося неподалік від міст Марсала та Петрозіно.Про це повідомили журналісти Euronews."Потужні вихори спочатку вирували над морем, а потім добралися до суші. Найбільше постраждали околиці двох італійських міст — Марсала та Петрозіно. Декілька людей отримали травми", — йдеться в повідомленні.Медійники додали, що після цього смерч просунувся вглиб суші та завдав шкоди будівлям, автомобілям і сільськогосподарським угіддям.Дві вихрові колони утворилися над морем неподалік від порту Марсали, а потім досягли суші й рушили в бік прилеглих районів Трапані.Школа імені Альчіде Де Гаспері в районі Терренове зазнала серйозних пошкоджень. У сусідньому Петрозіно торнадо збило автомобіль і відкинуло його в яр. Двоє людей, які перебували в машині, отримали травми, їх доставлено до лікарні."Екстремальні погодні умови залишили слід руйнувань на всій прибережній зоні, служби екстреної допомоги займаються ліквідацією наслідків стихії", — йдеться в повідомленні влади.Нагадаємо, раніше синоптики "Укргідрометцентру" пояснювали, що торнадо в Україні не є типовим явищем, однак тут регулярно фіксують смерчі. Це фактично те саме атмосферне явище: потужний вихор повітря, який формується у грозовій хмарі та у вигляді стовпа або "хобота" опускається до землі чи води.Фахівці зазначили, що різниця лише у назві: слово "торнадо" частіше використовують у Північній Америці, а в Україні та Європі поширений термін "смерч".Українські смерчі зазвичай слабші та мають менші масштаби, ніж потужні торнадо у США. Найчастіше вони виникають улітку, коли поєднуються спека, висока вологість і нестійка атмосфера. Найбільш сприятливі умови спостерігають у степових і прибережних районах, зокрема на Херсонщині, Миколаївщині та Одещині. Водночас останніми роками смерчі помічають і в інших регіонах України — на Київщині, Волині, Рівненщині, Тернопільщині та Львівщині..

Столицю Парагваю Асунсьйон та кілька сусідніх міст 3 жовтня накрила сильна негода. Великий град пошкодив автомобілі й дахи будинків, а через обриви ліній електропередач у деяких районах зникало світло.Про негоду пише видання El Financiero.Сильна негода обрушилася на Асунсьйон і міста Центрального департаменту Парагваю. Разом із потужними опадами там випав град незвично великого розміру — місцями його порівнювали з тенісним м’ячем. Унаслідок шторму були пошкоджені автомобілі та дахи будинків. Також негода спричинила обриви десятків ліній електропередач, через що частина мешканців залишалася без електроенергії.Від шторму, зокрема, постраждали Фернандо-де-ла-Мора, Сан-Лоренсо, Ламбаре та Луке. Місцеві жителі публікували у соцмережах кадри негоди, на яких видно сильний вітер і великий град.Через складні погодні умови на території Парагваю оголосили жовтий рівень небезпеки. Директор департаменту метеорології та гідрології Едуардо Мінго назвав таку погоду "типовою для сезону". Водночас він зазначив, що інтенсивність шторму та граду могла посилитися під впливом циклону Ель-Ніньйо.За прогнозом синоптиків, найбільше негода має зачепити східні регіони Парагваю. Там очікуються сильні дощі, град і пориви вітру швидкістю близько 100 кілометрів на годину.Нагадаємо, раніше на узбережжі Гаваїв обвалилася в Тихий океан морська арка Холей. Вона впродовж тривалого часу була головною визначною пам'яткою цього регіону. Це сталося через понад 550 років після природного формування.Читайте також: Європа скинула в Атлантику 150 тисяч тонн радіоактивних відходів: що знайшли на дні океану.

На узбережжі Гаваїв обвалилася в Тихий океан морська арка Холей. Вона впродовж тривалого часу була головною визначною пам'яткою цього регіону. Це сталося через понад 550 років після природного формування.Про це повідомили медійники CNN із посиланням на команду Національного парку вулканів."Парк тимчасово закривали під час тропічного шторму Ноло, а згодом з’ясувалося, що арки вже немає — таке виявили під час відкриття 28 вересня", — йдеться в повідомленні.Працівники парку знали, що безперервний удар хвиль об морську арку зрештою призведе до її обвалу в Тихий океан, хоча вони не могли точно передбачити, коли це станеться."Це утворення прекрасне, але тимчасове та має обмежений термін життя", — зауважили фахівці.Арка стояла на висоті приблизно 27 метрів у Національному парку вулканів Гаваїв на південному узбережжі Великого острова — найбільшого та наймолодшого острова Гавайського ланцюга.За даними Служби національних парків США, арка утворилася понад 550 років тому від потоку лави під час виверження одного зі шести вулканів острова, коли лава вдарила в краї скелі та вирізьбила склепіння.Спеціалісти зазначили, що термін служби скелі визначала диференціальна ерозія — процес, за якого м'якша порода стирається швидше та стає твердішою, ніж міцніша та стійкіша.Національний парк вулканів закликав відвідувачів триматися подалі від нестабільних країв скель, щоби не наражати на небезпеку себе чи рятувальників.Нагадаємо, нещодавно понад 100 міжнародних науковців у десятому звіті програми ЄС зі спостереження за Землею Copernicus зауважили, що океани планети нагріваються безпрецедентними темпами, рівень моря продовжує зростати, а морські екосистеми зазнають дедалі більшого тиску..

Відносно тепла осіння погода зберігатиметься в Україні й у неділю, 4 жовтня. Однак зранку в деяких регіонах можливий туман. До того ж заморозки можуть вплинути на незібрану городину.Про це повідомили в Українському гідрометеорологічному центрі."Мінлива хмарність. Без опадів. У західних, північних і Вінницькій областях вночі та вранці місцями туман", — ідеться в повідомленні.Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. В Україні, крім півдня, на поверхні ґрунту заморозки -0°С…-3°С, температура вдень +14°С…+19°С, у східних областях +11°С…+16°С.На Київщині та в Києві теж мінлива хмарність, без опадів. В області вночі та вранці місцями туман.Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. На поверхні ґрунту заморозки -0°С…-3°С, температура вдень +14°С…+19°С. У Києві вдень +16°С…18°С.Також синоптики попередили про небезпечні метеорологічні явища в Україні. Вночі 4 жовтня в Україні, крім півдня, на поверхні ґрунту передбачалися заморозки -0°С…-3°С. Це — I рівень небезпечності, жовтий."Погодні умови можуть завдати шкоди незібраній городині", — зауважили в "Укргідрометцентрі".Раніше синоптики прогнозували, що жовтень 2026 року в Україні буде близьким до кліматичної норми за температурою та кількістю опадів. Нагадаємо, що вересень у Києві цього року виявився теплішим за кліматичну норму. Середньомісячна температура повітря становила +16,3°С, що на 1,4°С вище за багаторічні показники..

Спільний американсько-український інвестиційний фонд відбудови уклав свою першу угоду у сфері критичних мінералів. Також погоджено чотири інші проєкти.Про це повідомила агенція Reuters із посиланням на керівника відділу інвестицій Американської корпорації з фінансування міжнародного розвитку (DFC) Конора Коулмана.Він зазначив, що загальний обсяг проєктів фонду — наразі близько 70 мільйонів доларів. Перша угода у сфері корисних копалин дозволить вкласти приблизно 30 мільйонів доларів у "спільну інвестиційну платформу" з BGV Group.За його словами, спершу увагу зосередять на гірничодобувних проєктах на початковій стадії на всій території України, а також на родовищах рідкісних копалин, урану, берилію та цирконію."Усі вони входять до списку критично важливих корисних копалин США, тому це дуже добре узгоджується з тим, що ми прагнемо зробити з погляду пріоритетів адміністрації США", — зауважив Коулман.Зазначається, що два інші нові проєкти мають на меті зміцнити енерго- та тепломережі України після посилення російських атак на ключову інфраструктуру напередодні зими.Коулман додав, що один із них доповнить майже 100 мільйонів доларів, які DFC погодилася надати у вигляді позики енергетичній компанії України ДТЕК на створення нової акумуляторної системи.Вона забезпечуватиме резервне електропостачання приблизно 600 тисяч українських домогосподарств протягом до двох годин. Проєкт також матиме "доступ до капіталу у разі виникнення збитків".Фонд також отримає частку в капіталі платформи комбінованого виробництва тепла й електроенергії, призначеної для сприяння будівництву й експлуатації низки "енергетичних хабів", покликаних відновити пошкоджене електропостачання та теплопостачання до домогосподарств."Фонд шукає додатковий капітал для збільшення своїх можливостей", — підсумував Конор Коулман.Нагадаємо, що однією з ключових переваг для нашої країни є механізм фінансування цього фонду коштом доходів від природних ресурсів України..

Океани планети нагріваються безпрецедентними темпами, рівень моря продовжує зростати, а морські екосистеми зазнають дедалі більшого тиску. Як пише CNN, понад 100 міжнародних науковців у десятому звіті програми ЄС зі спостереження за Землею Copernicus назвали зафіксовані зміни одним із найсуворіших попереджень про трансформацію океанів.Звіт підготовлений на основі даних, зібраних протягом понад чотирьох десятиліть за допомогою супутників, буїв та інших систем спостереження.Океан нагрівається дедалі швидшеЗа даними дослідників, океани поглинають близько 90% надлишкового тепла, яке утворюється внаслідок діяльності людини, зокрема спалювання викопного палива. Темпи нагрівання океану за останні 20 років приблизно подвоїлися. Температура поверхні моря досягала рекордних значень у 2023, 2024 та 2026 роках.Лише протягом минулого року світовий океан поглинув додаткові 23 зетаджоулі теплової енергії — це стало новим рекордом дев’ятий рік поспіль.За словами генерального директора Mercator Ocean International П’єра Баюреля, океан "трансформується на наших очах". Він зазначив, що потепління, підвищення рівня моря та деградація екосистем є взаємопов’язаними проявами довгострокових змін.Тепліша вода підвищує рівень моряНагрівання океану має наслідки не лише для морських екосистем. Тепла вода розширюється, а танення льодовиків і льодових щитів додає до океану нові об’єми води.Середній глобальний рівень моря з 1999 року підвищувався приблизно на 3,8 міліметра на рік. Загалом він зріс майже на 10 сантиметрів, а темпи підвищення прискорилися після 2012 року. Це створює дедалі більші ризики для сотень мільйонів людей, які живуть у прибережних районах.Океан стає кислішимЩе одним серйозним наслідком є підкислення океану. З 1985 року його кислотність зросла приблизно на 17% через поглинання дедалі більшої кількості вуглекислого газу з атмосфери.Підкислення ускладнює формування та підтримання мушель і скелетів у багатьох морських організмів. Особливо вразливими є корали, устриці, омари та інші види, залежні від карбонатних структур. Через масштаб потенційних наслідків підкислення океану іноді називають "злим близнюком зміни клімату".Морські теплові хвилі стають екстремальнішимиПотепління океану сприяє виникненню морських теплових хвиль — тривалих періодів аномально високих температур води. Особливо сильні зміни зафіксували в європейських морях. За даними звіту, у 2024 році Середземне та Чорне моря пережили рекордні морські теплові хвилі. Деякі з них тривали понад 30 днів, а температура води місцями була на 4,6 градуса за Цельсієм вищою за середній показник.Дослідниця Середземноморського інституту перспективних досліджень Бланка Фернандес-Альварес наголосила, що йдеться не про окремі періоди спеки, а про явища, які відбуваються на тлі тривалого потепління океану та змінюють умови існування морських екосистем.Екстремальні умови вже впливають на людейЗміни в океані мають безпосередні наслідки для прибережних територій. У звіті згадується шторм "Луї" 2024 року, який спричинив хвилі заввишки до 26 футів — близько восьми метрів — біля узбережжя Іспанії. Шторм призвів до загибелі людини, масштабних відключень електроенергії та пошкодження інфраструктури.Того ж року сильні та тривалі вітри в районі Ботнічної затоки між Швецією та Фінляндією спричинили значне зниження рівня води. Через це поромне сполучення довелося призупинити на 18 годин.Арктика нагрівається особливо швидкоОдні з наймасштабніших змін відбуваються в Арктиці, яка нагрівається швидше за багато інших регіонів планети. За останні чотири десятиліття температура поверхні моря зросла приблизно на 4,2 градуса за Цельсієм.Між 1979 і 2025 роками середня площа морського льоду скорочувалася приблизно на 190 тисяч квадратних миль за десятиліття. Це приблизно відповідає площі Іспанії, яка зникає з арктичного льодового покриву кожні десять років.Найбільші ризики — для острівних державОсобливо вразливими є малі острівні держави, що розвиваються. Вони одночасно стикаються з підвищенням рівня моря, сильнішими циклонами, штормовими нагонами та деградацією коралових рифів. Для таких країн зміни океану є не лише екологічною проблемою. Вони безпосередньо впливають на економіку, розвиток, інфраструктуру та безпеку населення."Для острівних держав зміни океану — це не віддалена екологічна проблема, а безпосередній економічний, розвитковий та безпековий виклик", — зазначила Каріна фон Шукманн.Вчені закликають посилити спостереженняАвтори звіту наголошують на необхідності постійного моніторингу океанів. Регулярні спостереження мають допомогти урядам і громадам своєчасно виявляти зміни та готуватися до їхніх наслідків."Наш обов’язок — створити постійний потенціал для передбачення цієї трансформації", — заявив П’єр Баюрель.Науковці підкреслюють: зміни океану вже відбуваються, а їхні наслідки виходять далеко за межі морського середовища, впливаючи на прибережні громади, економіку та екосистеми по всьому світу.Нагадаємо, раніше вчені дійшли висновку, що зміни клімату суттєво вплинули на потужність ураганів у всьому світі. За останні шість років швидкість вітрів атлантичних штормів зросла на 29 кілометрів на годину.Читайте також: Найглибше місце океану досі не має точної цифри: нове дослідження здивувало результатами.

"Бабине літо" в Україні ще триває, однак наступного тижня температура повітря зменшуватиметься. Щоправда, в понеділок, 28 вересня, це ще суттєво не відчуватиметься.Про це повідомили в Українському гідрометеорологічному центрі."Мінлива хмарність. Без опадів, лише на півдні країни, вночі й у Харківській і більшості центральних областей місцями короткочасний дощ. У більшості західних областей вночі та вранці подекуди туман", — ідеться в повідомленні.Вітер переважно північно-східний, 5-10 м/с, на півдні та південному сході вдень місцями пориви 15-20 м/с.Температура вночі +5°С…+10°С, вдень +15°С…+20°С, на Закарпатті до +24°С; на півдні та південному сході країни вночі +9°С…+14°С, вдень +18°С…+23°С; в Карпатах вночі +1°С…+6°С, вдень +10°С…+15°С.Порівняно з вихідними температура повітря трохи знизиться, проте це ще не настільки відчутно, щоби стверджувати про різку зміну погоди. Однак синоптики констатують, що найближчими дня відбудеться закінчення "бабиного літа".На території Київщини та в Києві синоптики передбачають мінливу хмарність. Опадів не прогнозують. Вітер північно-східний, 5-10 м/с.Температура в області вночі +5°С…+10°С, вдень +15°С…+20°С. У Києві вночі +8°С…+10°С, вдень +18°С…+20°С.Нагадаємо, в інтерв'ю TrueUA начальник Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань розповів, що "бабине літо" в Україні традиційно може настати після першого відчутного осіннього похолодання..