# природа

У ніч на неділю, 8 листопада, в центральній частині Японії стався землетрус магнітудою 5,7. Підземні поштовхи відбулися одразу в декількох районах країни. В Аїті та Сідзуоці понад 20 людей отримали травми, а рух поїздів тимчасово ускладнився.Про це повідомило японське видання Kyodo News із посиланням на метеорологічні агенції Японії. Фахів уточнили, що осередок землетрусу залягав у західній частині регіону Сідзуока на глибині близько 40 кілометрів."Найсильніші поштовхи зафіксували в місті Чіта в регіоні Аїті. Інтенсивність там сягнула рівня "Верхня 5" за японською сейсмічною шкалою. Поштовхи рівня "Нижня 5" також зафіксували в окремих районах префектур Аїті, Нагано та Гіфу", — зазначили сейсмологи.Унаслідок землетрусу понад 20 людей у префектурах Аїті та Сідзуока отримали поранення різного ступеня важкості. Востаннє поштовхи такої інтенсивності в Аїті фіксували в березні 1997 року.Після підземних поштовхів фахівці невідкладно перевірили стан атомної електростанції "Хамаока" в Сідзуоці."Жодних відхилень у роботі станції не виявлено", — повідомили в компанії Chubu Electric Power Co., яка керує об’єктом.Особливу увагу до цієї АЕС привертає її розташування поблизу жолоба Нанкай — сейсмічно активної ділянки біля узбережжя Японії, де в майбутньому прогнозують надпотужний мегаземлетрус. Проте в метеорологічній агенції заспокоїли, що ймовірність зв’язку цього землетрусу з потенційним мегаземлетрусом у жолобі Нанкай є низькою. Попередження про загрозу цунамі також не оголошували.У Kyodo News поінформували, що підземні поштовхи спричинили тимчасові збої в транспортному сполученні. Рух деяких місцевих поїздів призупиняли, а швидкісні експреси "Сінкансен" на лінії Токайдо з міркувань безпеки курсували зі зниженою швидкістю, що призвело до затримок між станціями Сідзуока та Гіфу-Хасіма.За даними залізничного оператора JR Central, вже о 02:57 за київським часом поїзди повернулися до штатного швидкісного режиму. Для координації дій та ліквідації наслідків стихії уряд Японії терміново створив спеціальний оперативний штаб.Крім того, стихія нагадала про себе й в іншій частині країни: о 03:53 за київським часом ще один землетрус магнітудою 4,3 стався на південному заході Японії. За інформацією місцевих служб, у містах Кумамото, Уто й Укі інтенсивність поштовхів сягнула чотирьох балів.Нагадаємо, що 19 жовтня в Україні сталися одразу два землетруси. Підземні поштовхи зафіксували на Івано-Франківщині та на Одещині..

До Львова доставили рекордні 200 тисяч цибулин тюльпанів із Нідерландів. Це вже п’яте таке подарункове постачання від нідерландських фермерів.Про це повідомив сайт Львівської міської ради. Там зазначили, що цього разу місто отримало 16 сортів тюльпанів, частина з яких у Львові вперше."Ми вдячні консульствам Нідерландів і України, які допомагають у цій співпраці. Дякуємо всім, хто причетний до проєкту, від імені всіх мешканців, які насолоджуються красою цих квітів", — зазначила виконувачка обов’язків начальника управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради Галина Микітчак, Посадовиця додала, що у Львові діє акція "Місто весни" з офісом туризму, а квіткова карта міста користується популярністю серед мешканців і туристів. Люди відвідують різні локації, цікавляться сортами та кольорами тюльпанів, шукають місця для фотосесій."Наші садівники добре доглядають за квітами, і це подобається іноземним партнерам. Саме тому вони знову дарують місту нові цибулини. Наступного року, якщо додати ці 200 тисяч, у Львові цвістиме близько 500 тисяч тюльпанів", — додала вона.Доставлення організували з Нідерландів до України, а далі цибулини розвозили до Сум, Одеси, Києва, Дніпра та Львова. Перевезення з Нідерландів до України тривало два дні.Заступниця начальника управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради Оксана Луцко зазначила, що цього разу місто отримало нові й унікальні сорти тюльпанів."Маємо цілу палітру кольорів веселки: білі, рожеві, фіолетові тюльпани, піоновидні сорти та багато інших. Усі вони дуже барвисті, які зачарують кожного. Цього року плануємо висадити тюльпани на клумбі біля лялькового театру, де нещодавно ми висадили багаторічники. Також оновимо тюльпани перед Оперним театром, адже там чотири роки поспіль цвіли одні й ті самі цибулини, однак сорт залишимо той самий — Novi Sun. У цій партії тюльпанів є декілька сортів нової селекції, інформації про які поки немає у відкритих джерелах в Інтернеті", — розповіла вона.. Зараз цибулини розвантажують, після чого їх розподілять між районами міста, парками, школами, лікарнями та соціальними центрами, а також громадами львівської агломерації.Для цього управління екології підготувало загальну таблицю потреб, за якою разом із керівниками відповідних установ визначатимуть, скільки цибулин і яких кольорів потрібно для кожної локації.Нагадаємо, у квітні повідомлялося, що в столиці стартував сезон цвітіння тюльпанів — тоді в Києві з’являлися перші весняні квіти. Йшлося, зокрема, про рослини, висаджені з цибулин, які Київ отримав у подарунок від нідерландських компаній Smit Flowers та Flower Planet за сприяння почесного консульства України в Нідерландах..

У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику показали золотавих оленів, які неквапливо прогулюються осіннім лісом серед золотавого листя.Відповідні світлини опублікували на сторінці заповідника у Facebook. На кадрах можна побачити граційних тварин, які зупиняються серед дерев та прислухаються до звуків лісу."Є особлива магія в осінньому лісі, де кожен промінь сонця заплутується в золотому листі, а тиша сповнена життя. Серед бурштинових барв неквапливо мандрують олені — граційні, вільні, прекрасні у своїй природній величі. Вони зупиняються, прислухаються до лісу й знову зникають поміж дерев", — йдеться у повідомленні.У заповіднику зазначили, що осінній ліс наповнений особливою атмосферою, а його золотаві барви та дикі мешканці нагадують про красу й гармонію природи.Раніше у Чорнобильському заповіднику показали, як чорні граки переймають у ворон незвичний спосіб добування їжі. Птахи вчаться використовувати асфальт і автомобілі, щоб розколювати горіхи.Нагадаємо, раніше у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику розповіли, як дикі кабани готуються до зими.Читайте також: У Чорнобильському заповіднику помітили родину сірих журавлів: зворушливі кадри з дикої природи.

У жовтні на багатьох річках України зберігалася складна гідрологічна ситуація. На окремих ділянках водність опустилася до 6% від норми, а на деяких річках та їхніх притоках повністю зник стік. Про це повідомив "Украгідрометцентр" за результатами оцінки водності річок за жовтень 2026 року.Де водність річок найнижчаНайбільшу водність зафіксували на річці Інгулець поблизу Кривого Рогу — 415% від норми. Показники, близькі до норми (83-98%), спостерігалися на окремих ділянках Сіверського Дінця, Горині, Псла, Сірету та Інгулу.На більшості інших досліджуваних ділянок водність була нижчою за норму. Зокрема, на низці річок вона становила 31-44% від норми, а на окремих притоках Прип'яті, Дністра, Південного Бугу та інших річок наближалася до критеріїв маловоддя — 21-27%.Найнижчі показники зафіксували на Південному Бузі поблизу Тростянчика — лише 6% від норми. На річці Удай біля Прилук водність становила 8%, на річці Сула поблизу Лубен та у бічному припливі до Кременчуцького водосховища — 11%, на річках Уж біля Ужгорода та Рось поблизу Корсуня-Шевченківського — 11% і 12% відповідно.На яких річках утримується маловоддяЗа даними фахівців, маловоддя за основним критерієм оцінки утримувалося та посилювалося на низці річок. Зокрема, йдеться про Случ поблизу Звягеля, Уборть біля Перги, Рось, Трубіж, Сулу, Удай, Дністер поблизу Самбора, Латорицю, Уж, Західний Буг та Південний Буг.Окремо фахівці відзначили складну гідрологічну ситуацію на ділянках, де водність опустилася нижче значень екологічної витрати. Це річка Уборть поблизу Рудні Іванівської, Південний Буг біля Тростянчика та українська ділянка Дунаю поблизу Ізмаїла. Такі показники є критичними для функціонування річкових екосистем.На окремих річках повністю відсутній стікКрім того, на деяких річках та їхніх притоках зафіксували повну відсутність стоку. Зокрема, це стосується Рати, Свині та Солокії — приток Західного Бугу; Вижівки, Турії, Стоходу та Вирки — приток Прип'яті; а також Гуйви, Ірпеня, Недри, Супою, Вільшанки, Серебрянки, Малої Терси, Кільчені та Мокрої Сури. Відсутність стоку також спостерігається у верхів'ях річок Тетерів, Оріль та Самара.В "Укргідрометцентрі" зазначили, що на решті річок, гідрологічний режим яких впливає на водозабезпечення населення та роботу водозалежних секторів економіки, водність за жовтень була нижчою за середнє багаторічне значення для наймаловоднішого місяця року.Нагадаємо, раніше вчені дійшли висновку, що зміни клімату суттєво вплинули на потужність ураганів у всьому світі. За останні шість років швидкість вітрів атлантичних штормів зросла на 29 кілометрів на годину.Читайте також: Найглибше місце океану досі не має точної цифри: нове дослідження здивувало результатами.

У Чорнобильському заповіднику чорні граки починають переймати у ворон незвичний спосіб добування їжі. Птахи вчаться використовувати асфальт і автомобілі, щоб розколювати горіхи.Про це повідомив Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, опублікувавши допис із фотографіями Сергія Жили.Як зазначається, ворони навчилися розколювати горіхи, використовуючи автомобільний рух. Птахи підхоплюють горіх дзьобом, піднімаються в повітря та кидають його на асфальт. Якщо шкаралупа не тріскається, вони повторюють спробу. Найефективніше, коли горіх потрапляє на проїжджу частину, адже колеса автомобілів допомагають розчавити тверду шкаралупу.Тепер цей прийом дедалі частіше використовують і чорні граки. Вони також піднімають горіхи та кидають їх на асфальт. Водночас, за спостереженнями, граки обережніші за ворон і рідше виходять на проїжджу частину.Восени ці птахи активно шукають їжу на газонах. Знайдені горіхи вони можуть з'їдати одразу або ховати про запас у землі чи під опалим листям. До таких схованок граки згодом повертаються, хоча не всі запаси вдається знайти навіть самим птахам.Які інтелектуальні здібності мають ворони та гракиВорони та граки належать до родини воронових, представники якої вирізняються розвиненими когнітивними здібностями. Вони можуть навчатися на власному досвіді, запам'ятовувати місця, де залишили їжу, розв'язувати нестандартні завдання та використовувати предмети для досягнення мети.Зокрема, відомі експерименти, під час яких птахи кидали камінці у воду, щоб підняти її рівень і дістати їжу, яка плавала на поверхні. Також ворони здатні запам'ятовувати людські обличчя, зокрема впізнавати людей, які становили для них загрозу. Вони реагують на поведінку інших птахів і за допомогою голосових сигналів можуть повідомляти про небезпеку.Граки, своєю чергою, відомі вмінням розв'язувати складні завдання, використовувати знаряддя в певних ситуаціях і навчатися, спостерігаючи за іншими особинами.Водночас однозначно визначити, який із цих видів розумніший, неможливо. Різні представники родини воронових демонструють різні здібності, а результати залежать від конкретного завдання та умов.Нагадаємо, раніше у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику розповіли, як дикі кабани готуються до зими.Читайте також: У Чорнобильському заповіднику помітили родину сірих журавлів: зворушливі кадри з дикої природи.

У Міжнародний день Чорного моря, 31 жовтня, на Одещині розпочали втілення ідеї меморіального монумента "Пантеон пам'яті дельфінів", присвяченого чорноморським китоподібним, які загинули під час війни Росії проти України.Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив еколог. начальник науково-дослідного відділу парку Іван Русєв."Створення такого пантеону — це не лише данина пам’яті десяткам тисяч загиблих чорноморських китоподібних під час війни. Вони — як справжні люди моря — стали мовчазними жертвами екологічної катастрофи в Чорному морі, спричиненої війною Росії проти України", — зазначив він.За його словами, це глибокий меморіальний і просвітницький простір, який буде виконувати декілька ключових місій, а саме:пантеон увічнює пам’ять про дельфінів — символ волі, розуму та краси Чорного моря, чиї життя безжально обірвалися;він слугує суворим нагадуванням людині про її відповідальність перед дикою природою, вразливість морських екосистем і непоправні екологічні наслідки від війни;світло, простір і природні матеріали меморіалу символізують віру в заживлення природних ран, відновлення морської біоти та виховання нового, свідомого покоління, яке берегтиме довкілля."Чорне море здавна було домівкою для трьох унікальних видів чорноморських китоподібних — афалін, білобочок і азовок. Вони — одвічні господарі чорноморських вод, втілення свободи, грації та гармонії, вони своєрідні люди моря", — пояснив Русєв.Він констатував, що трагічні події сьогодення, військова агресія Росії проти України, руйнівний вплив сонарів, потужні вибухи та масштабні хімічні забруднення моря від війни перетворили морську екосистему на арену болю, позбавивши життя тисячі цих дивовижних істот.. "Цей пантеон створюється не лише для того, щоб сумувати. Він буде зведений, щоб пам’ятати та застерігати", — наголосив еколог.Начальник науково-дослідного відділу парку Чорного моря акцентував, що це місце символізуватиме:пам’ять — кожен елемент меморіалу — це глибокий уклін мовчазним жертвам війни, життя яких згасло в чорноморських хвилях;голос безголосої природи — дельфіни не можуть розповісти людям  про свій біль, але цей пантеон говоритиме за них, нагадуючи людству про ціну екологічних злочинів;надію та відродження — крізь біль втрати ми дивимося у майбутнє, пантеон закликає нас об’єднати зусилля задля захисту та відновлення життя людей моря та всієї чорноморської екосистеми."Залишаючись біля пантеону на декілька хвилин, відвідувачам можна буде прислухатися до шуму лиманів і подиху Чорного моря. Віримо що це місце торкнеться серця кожного українця та завжди нагадуватиме, що збереження унікальних чорноморських китоподібних, збереження дикої природи — це наш спільний обов'язок перед майбутніми поколіннями", — підсумував Іван Русєв.Нагадаємо, що в акваторії Одеси неодноразово останніми роками фіксували забруднення морської води. Зокрема, встановлювали перевищення вмісту жирів і масел..

На початку нового тижня дощова погода охопить лише дві області. На вихідні вона встановлювалася в більшості регіонів України. Зараз же відбудуться часткові погодні зміни.Про це повідомили в Українському гідрометеорологічному центрі.Погода в Україні в понеділок, 2 листопада, за прогнозом синоптиків, буде переважно похмурою, місцями з мінливою хмарністю та без опадів.Винятком стануть Чернігівська та Харківська області, де очікуються невеликі дощі. Найнижча нічна температура повітря — +3°С — передбачається на заході та в центрі країни, найвища денна — +16°С в Луганській, Донецькій областях і в Криму.У західних областях хмарно, місцями мінлива хмарність, без опадів. Нічна температура повітря +3°С…+5С, денна — +7°С…+9°С.У північних областях хмарно, місцями мінлива хмарність, без опадів, подекуди невеликий дощ. Нічна температура повітря +5°С…+9°С, денна — +7°С…+9С.У центральних областях хмарно, місцями мінлива хмарність, без опадів. Нічна температура +3°С…+5°С, денна — +8°С…+11С.У південних областях хмарно, без опадів. Нічна температура повітря +5°С…+7°С, денна — +10°С…+12°С.У східних областях хмарно, місцями мінлива хмарність, без опадів, місцями невеликий дощ. Нічна температура повітря +8°С…+11°С, денна — +9°С…+14С.У Криму хмарно, без опадів. Нічна температура повітря +8°С…+10°С, денна — +14°С…+16°С.На території Київщини та в Києві хмарно, без істотних опадів. Вітер північно-західний, 5-10 м/с. Температура в області вночі +2°С…+7°С, вдень — +7°С…+12°С, у Києві вночі +4°С…+6°С, вдень — +7°С…+9°С.Нагадаємо, що, за прогнозами "Укргідрометцентру", листопад 2026 року в Україні обіцяє бути близьким до кліматичної норми за температурою та кількістю опадів. Середня місячна температура повітря в Україні очікується на рівні +1°С…+7°C, що близько до кліматичної норми..

У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику, на території Розсохівського природоохоронного науково-дослідного відділення, фахівці виявили листочню кучеряву (Sparassis crispa) — рідкісний гриб, занесений до Червоної книги України зі статусом "зникаючий".Про знахідку повідомили на сторінці заповідника. Виявлення цього виду має значення для вивчення біорізноманіття території, уточнення його поширення та подальшої наукової роботи.Який вигляд має листочня кучеряваЛисточня кучерява, яку також називають спарасисом кучерявим, грибом-бараном або грибною капустою, вирізняється незвичайною формою. Замість звичної шапинки вона має кулясте плодове тіло, утворене численними хвилястими розгалуженими лопатями. За виглядом гриб нагадує мереживо або головку цвітної капусти.Діаметр плодового тіла може сягати 30-40 сантиметрів, а вага великих екземплярів — кількох кілограмів.Найчастіше гриб росте біля основи старих сосен. Він розвивається на коренях дерев і спричиняє кореневу гниль. В Україні листочня кучерява трапляється спорадично, зокрема на Поліссі та в західних областях.Чому важливо зберегти рідкісний грибУ заповіднику наголошують, що виявлення рідкісних видів є важливою частиною систематичної наукової роботи. Такі спостереження допомагають поглиблювати знання про біорізноманіття, уточнювати ареали поширення видів і створювати основу для подальших досліджень та природоохоронних рішень.Оскільки листочня кучерява занесена до Червоної книги України, фахівці закликають не зривати цей гриб у разі виявлення. Найкраще помилуватися незвичайною знахідкою, сфотографувати її та залишити на місці зростання.Нагадаємо, раніше у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику розповіли, як дикі кабани готуються до зими.Читайте також: У Чорнобильському заповіднику помітили родину сірих журавлів: зворушливі кадри з дикої природи.

Восени дикі кабани, які проживають у Чорнобильській зоні, активно шукають їжу, щоб накопичити запаси жиру перед зимовими холодами. Про сезонні звички тварин розповіли у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику. Осіннє життя диких кабанів зафіксували фотопастки.Осінній раціон кабанів охоплює жолуді, горіхи, гриби, ягоди, корінці та личинки комах. За допомогою міцного рила тварини розпушують ґрунт і знаходять поживу навіть під товстим шаром опалого листя.З наближенням холодів у кабанів густішає хутро. Для відпочинку вони облаштовують лежанки із сухого листя та трави.Дикі кабани не впадають у зимову сплячку й залишаються активними навіть у мороз. Узимку вони продовжують пересуватися лісом у пошуках їжі, зокрема відшукують під снігом корінці, жолуді та інші поживні залишки.Під час сильних морозів кабани частіше відпочивають у захищених місцях і збираються ближче одне до одного, щоб зігрітися та зберегти накопичену енергію.Нагадаємо, раніше у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику показали осінні будні коней Пржевальського. Серед пожовклих трав тварини пасуться, прогулюються гуртом і неквапливо досліджують звичні для себе простори.Читайте також: У Чорнобильському заповіднику помітили родину сірих журавлів: зворушливі кадри з дикої природи.

Станом на вівторок, 27 жовтня, в українських Карпатах вирує зима. Там багато снігу, тож туристам варто обмежити походи в гори, оскільки зараз це вже небезпечно.Про це повідомили в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) в Івано-Франківській області."Рятувальники попереджають про погіршення погодних умов у горах", — ідеться в повідомленні.Надзвичайники констатували, що станом на 08:00 27 жовтня 2026 року на горі Піп Іван хмарно,туман, вітер північно-східний, 17 м/с, температура повітря становить -4°С. У високогір’ї випав сніг.Рятувальники закликали туристів не вирушати в гори за таких погодних умов, не наражати себе на небезпеку та стежити за прогнозами погоди."Бережіть себе та пам’ятайте: гори не пробачають легковажності!" — підсумували в ДСНС.Загалом в Україні, за інформацією від "Укргідрометцентру", погодні умови в Україні сьогодні відрізнятимуться залежно від регіону. У більшості областей істотних опадів не передбачається, проте місцями можливі дощі. Денна температура повітря коливатиметься в межах +10…+15°C, а в південних регіонах стовпчики термометрів піднімуться до +18°C.Нагадаємо, що ще 16 жовтня на горі Піп Іван спостерігалися складні погодні умови. Гірські рятувальники застерігали туристів від виходів у високогір’я..

У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику показали осінні будні коней Пржевальського. Серед пожовклих трав тварини пасуться, прогулюються гуртом і неквапливо досліджують звичні для себе простори.Фото осінніх буднів коней Пржевальського опублікував Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. Авторка світлин — Олександра Музиченко.Восени природа Чорнобильської зони змінює барви, однак життя її диких мешканців триває у звичному ритмі. Коні Пржевальського тримаються разом, шукають корм і пересуваються територією заповідника.Осінні пейзажі створюють особливу атмосферу для спостереження за цими тваринами. Пожовкла рослинність і спокійне небо стають тлом для їхнього повсякденного життя, у якому немає поспіху, а все підпорядковано природним ритмам.У заповіднику наголошують: осінь — це ще одна пора дикого життя, коли природа продовжує жити за власними законами.Кінь Пржевальського (Equus ferus przewalskii) — підвид дикого коня, названий на честь мандрівника Миколи Пржевальського. Раніше його вважали окремим видом.У XX столітті кінь Пржевальського зник у дикій природі, але зберігся в зоопарках. Згодом його почали повертати в природне середовище.Сьогодні це єдиний вид справді диких коней, який живе на волі. В Україні дикі табуни коней Пржевальського мешкають у Чорнобильській зоні відчуження, де вони пристосувалися до життя в природних умовах.Нагадаємо, раніше в Чорнобильській зоні відчуження виявили рідкісного та малопомітного птаха. Йдеться про орябка лісового.Читайте також: У Чорнобильському заповіднику помітили родину сірих журавлів: зворушливі кадри з дикої природи.

Згідно з результатами досліджень у Європі, на континенті зафіксували понад 50 000 смертей у 850 містах упродовж спекотного літа. При цьому причиною більшості з них стали зміни клімату.Про це повідомило видання Politico з посиланням на висновки двох нових рецензованих досліджень, опублікованих у науковому журналі Nature Health. Це перша комплексна оцінка кількості смертельних випадків під час рекордних хвиль спеки, що спостерігалися цього року.Ці дані охоплюють близько 850 міст у всій Європі, а отже, загальна кількість загиблих — з урахуванням сільської місцевості — є ще вищою. Вчені також встановили, що це літо стало найсмертоноснішим нинішнього столітті, значно перевищивши попередні рекорди."Можемо з упевненістю стверджувати, що літо 2026 року, ймовірно, стало найгіршим за всю історію спостережень щодо смертності, спричиненої спекою, на значній частині території Європи", — зазначила провідна авторка дослідження, дослідниця екстремальних погодних явищ з Імперського коледжу Лондона Клер Барнс.За її словами, ці цифри є суворим нагадуванням про те, що дедалі спекотніше й екстремальніше літо має дедалі серйозніші наслідки для громадського здоров’я. За цією статистикою стоять реальні люди, чиї життя обірвалися, та реальні родини, які оплакують їх.Науковці з Лондонської школи гігієни та тропічної медицини проаналізували дані щодо 854 міст у країнах ЄС, Великій Британії, Норвегії та Швейцарії. У цих містах проживає близько 40% населення зазначених 30 країн.Перше дослідження, опубліковане на початку цього місяця, стосувалося смертності, пов’язаної з кліматичними чинниками, у період із 2000 по 2025 рік, тоді як друге дослідження, оприлюднене в п’ятницю, зосереджене на 2026 році.В обидвох роботах оцінювалася надлишкова смертність, спричинена спекою, шляхом аналізу температурних показників та історичних моделей взаємозв’язку між спекою і смертністю. За словами дослідників, цей метод стабільно дає результати, що збігаються з офіційною статистикою, яку згодом оприлюднюють уряди."Установлено, що цього літа в цих містах сталося понад 50 000 додаткових смертей, пов’язаних зі спекою; при цьому близько 32 000 із них спричинені зміною клімату, яка призвела до підвищення температури", — йдеться в публікації.Дослідження також показали, наскільки винятково смертоносним виявилося літо цього року. Згідно з першою науковою працею, у період із 2000 по 2025 рік зафіксовано загалом 430 000 смертей, пов’язаних зі спекою, причому близько половини з них зумовлені зміною клімату. Показники 2026 року перевершили попередні рекорди: 29 000 смертей — 2022 року, 28 000 — 2003 року."Майже третина смертей, пов’язаних зі спекою цього літа, припала на період хвилі спеки в Європі наприкінці червня, коли встановлювали низку температурних рекордів", — зауважили фахівці.І хоча найбільше постраждали люди похилого віку, серед загиблих цього літа було близько 6 000 осіб віком до 65 років."Найбільший тягар припав на літніх людей. На осіб віком 85 років і старше припадає приблизно половина від загальної кількості смертей. Однак смертність, пов’язана зі спекою, не обмежувалася лише літніми людьми. Навіть серед молодших дорослих — віком від 20 до 44 років — ми зафіксували понад 800 додаткових смертей", — зазначив співавтор дослідження та доцент Імперського коледжу Гаріфаллос Константінудіс.Нагадаємо, видання Euronews писало, що екстремальна спека в Європі спричинила різке зростання споживання електроенергії через масове використання кондиціонерів і вентиляторів. Окремі регіони могли зіткнутися з перебоями в електропостачанні..

У ніч на четвер, 15 жовтня, в Тячівському районі Закарпатської області зареєстрували землетрус. Ці підземні поштовхи віднесли до категорії "невідчутних".Про це повідомили в Головному центрі спеціального контролю.Поштовхи відбулися о 04:11 за київським часом. Магнітуда землетрусу склала 2,1 за шкалою Ріхтера.Джерело поштовхів зафіксували на глибині вісім кілометрів. Його координати — 48,03 градуса північної широти та 23,73 градуса східної довготи.За класифікацією землетрусів такий поштовх відносять до невідчутних. У Головному центрі спеціального контролю вказали точний епіцентр підземних поштовхів:Фахівці традиційно попросили тих, хто відчув землетрус, залишити повідомлення про свої відчуття за цим посиланням."Це допоможе нам у точнішому визначенні енергетичних параметрів поштовхів", — підсумували в Головному центрі спеціального контролю.Землетруси — короткотривалі, раптові струси земної кори, викликані перемінним переміщенням мас гірських порід у надрах Землі. Залежно від причин і місця виникнення, землетруси поділяються на:тектонічні — обумовлені тектонічними силами земної кори;вулканічні — пов'язані з виверженням вулканів;обвальні — породжені падінням великих масивів гірських порід;техногенні або антропогенні — пов'язані з діяльністю людини.Найпопулярнішою шкалою для оцінювання енергії землетрусів є шкала Ріхтера. Згідно з нею слабкі землетруси сягають 3,0-3,9 бала, легкі — 4,0-4,9 бала, помірні — 5,0-5,9 бала, сильні — 6,0-6,9 бала, руйнівні — 7,0-7,9 бала та катастрофічні: понад вісім балів.Нагадаємо, нещодавно в Геологічній службі США USGS інформували, що кількість зафіксованих землетрусів у світі зростає, однак це не означає, що планета стала сейсмічно активнішою..

На понеділок, 12 жовтня, синоптики прогнозують незначне похолодання на території всієї України порівняно з неділею. При цьому в західних областях передбачаються заморозки на поверхні ґрунту.Про це повідомив Український гідрометеорологічний центр."Хмарно з проясненнями. У більшості північних, Вінницькій, вночі й у західних, вдень й у Черкаській, Кіровоградській і Одеській областях помірні (у Чернівецькій, Хмельницькій, Вінницькій, Житомирській і Київській областях вночі місцями значні дощі); на решті території без опадів", — ідеться в повідомленні.Окрім того, на Закарпатті та Прикарпатті вночі та вранці місцями туман.Вітер південно-східний, у західних та північних областях — північно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі +8°С…+13°С (на крайньому заході +3°С…+8°С); вдень у західних, більшості північних і Вінницькій областях +12°С…+17°С, на решті території +18°С…+23°С.На території Київщини та в Києві хмарно з проясненнями. Помірний, вночі місцями значний дощ. Вітер північно-західний, 5-10 м/с.Температура в області вночі +8°С…13°С, вдень +12°С…+17°С. У Києві вночі +10°С…+12°С, вдень +13°С…15°С."Уночі 13-14 жовтня у західних областях заморозки на поверхні ґрунту 0…-3°С. I рівень небезпечності, жовтий. Погодні умови можуть призвести шкоду для незібраної городини", — попередили в "Укргідрометцентрі".Нагадаємо, раніше синоптики розповідали, що жовтень 2026 року в Україні обіцяє бути близьким до кліматичної норми за температурою та кількістю опадів. Читайте також: Супер-Ель-Ніньйо набирає сили: вчені попередили про глобальні погодні зміни.

У неділю, 11 жовтня, черговий атмосферний фронт принесе дощі у західні області України та на Вінниччину. Також опади передбачаються в північних областях.Про це повідомили Український гідрометеорологічний центр і синоптикиня Наталка Діденко."Передбачається мінлива хмарність. Вночі на Прикарпатті та Закарпатті, вдень у західних, північних і Вінницькій областях помірні, на заході країни місцями значні дощі; на решті території без опадів. Уночі та вранці на півдні та сході країни місцями туман", — йдеться в повідомленні "Укргідрометцентру".Вітер переважно південний, 7-12 м/с. Температура вночі +6°С…+11°С, на півдні країни до +15°С; вдень +19°С…+24°С, у західних областях +12°С…+17°С.Наталка Діденко теж підтвердила, що на півдні, на сході та в більшості центральних областей дощів в неділю не очікується.Вона додала, що в Києві 11 жовтня потеплішає — до +21°С, істотні опади малоймовірні, хіба аж надвечір пройде невеликий дощ."Тому можна сміливо планувати, щоби не нервувати від відсутності струму, невеличкі подорожі поза кухнею та диваном, прогулянки в лісі й у парках, городні та садові роботи, музейні та літературні самовдосконалення, збирання гербарію та милування хризантемами", — підсумувала в притаманному собі стилі синоптикиня.Нагадаємо, раніше синоптики розповідали, що жовтень 2026 року в Україні обіцяє бути близьким до кліматичної норми за температурою та кількістю опадів. Читайте також: Супер-Ель-Ніньйо набирає сили: вчені попередили про глобальні погодні зміни.