# Путін

Американський президент Дональд Трамп і глава Кремля Володимир Путін провели телефонну розмову 3 липня. Діалог тривав майже годину.Про це повідомив помічник російського диктатора Юрій Ушаков, пише ТАСС.Головне із заяв Ушакова за підсумками бесіди Трампа і Путіна:Розмова тривала майже годину і йшла на одній хвилі, була діловою і конкретною; Путін у бесіді з Трампом відзначив готовність Росії продовжити переговорний процес з Україною; Російський диктатор заявив Трампу, що Росія не відступиться від своїх цілей щодо усунення причин конфлікту в Україні; Переговори в Стамбулі залишаться двосторонніми між Росією та Україною. Трамп у розмові з Путіним знову порушив питання про якнайшвидше завершення військових дій в Україні; Тема припинення постачання зброї США в Україну не торкалася сьогодні у розмові; Трамп розпочав розмову з Путіним з інформації про проходження свого економічного законопроекту; Путін привітав Трампа з Днем незалежності США та відзначив внесок Росії у становлення американської державності; Президенти обговорили ситуацію навколо Ірану та на Близькому Сході загалом; Путін і Трамп обговорили можливість обміну фільмами, що просувають традиційні цінності, близькі РФ та адміністрації президента США; Путін і Трамп сьогодні не обговорювали можливість зустрічі, але "ця ідея висить у повітрі"; Не можна сказати, хто першим поклав слухавку — Путін чи Трамп, але останніми її поклали перекладачі.Раніше Володимир Зеленський заявив, що президент США Дональд Трамп і російський диктатор Володимир Путін не мають багато спільних тем для спілкування, адже вони абсолютно різні люди.Нагадаємо, у п'ятницю, 4 липня, український президент Володимир Зеленський проведе телефонну розмову з американським лідером Дональдом Трампом. Це станеться на тлі часткового призупинення військової допомоги з боку США. Очікується, що Зеленський порушить питання майбутніх продажів озброєння.Також повідомлялось, що Україна та Сполучені Штати Америки працюють над організацією телефонної розмови між президентами Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом. Вона має відбутися на тлі інформації про призупинення постачання Україні зброї.Нагадаємо, сьогодні речниця Держдепу США Теммі Брюс заявила, що американці не зупиняли всі постачання зброї Україні. Ухвалене напередодні рішення у Пентагоні — це "лише одна ситуація".За інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, призупинення американської допомоги Україні посилить "теорію перемоги" Володимира Путіна, яка стверджує, що Росія може виграти війну на виснаження, роблячи повільні та повзучі просування на фронті.

Президент США Дональд Трамп і російський диктатор Володимир Путін не мають багато спільних тем для спілкування, адже вони абсолютно різні люди.Таку заяву на брифінгу з лідерами Європейського Союзу зробив український лідер Володимир Зеленський. Президент України відреагував на телефонну розмову Трампа і Путіна, яка стартувала о 17:00 за київським часом."Я не впевнений, що в них багато спільних тем, адже це абсолютно різні люди. Але якщо ми говоримо про Україну, ми відразу говорили про ідею безумовного припинення вогню, яку висував президент Трамп", — наголосив Зеленський.Він також додав, що в Російській Федерації рішення ухвалює лише Путін. Тому для того, щоб досягти миру, необхідна зустріч на рівні президентів.Нагадаємо, у п'ятницю, 4 липня, український президент Володимир Зеленський проведе телефонну розмову з американським лідером Дональдом Трампом. Це станеться на тлі часткового призупинення військової допомоги з боку США. Очікується, що Зеленський порушить питання майбутніх продажів озброєння.Раніше повідомлялось, що Україна та Сполучені Штати Америки працюють над організацією телефонної розмови між президентами Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом. Вона має відбутися на тлі інформації про призупинення постачання Україні зброї.Нагадаємо, сьогодні речниця Держдепу США Теммі Брюс заявила, що американці не зупиняли всі постачання зброї Україні. Ухвалене напередодні рішення у Пентагоні — це "лише одна ситуація".За інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, призупинення американської допомоги Україні посилить "теорію перемоги" Володимира Путіна, яка стверджує, що Росія може виграти війну на виснаження, роблячи повільні та повзучі просування на фронті.

Росіяни — людиноненависники за своєю природою. Тому кожний народ, який має справу з Росією, рано чи пізно з нею конфліктуватиме. Зараз прийшла черга Азербайджану.Що стало останньою краплею терпіння азербайджанцівМинулої п’ятниці в російському Єкатеринбургу поліція затримала групу осіб, у ході чого загинули вихідці з Азербайджану — Зіяддін та Гусейн та Сафарови, ще кількох — госпіталізували. Силовики країни-терористки почали брехати, що один з братів помер від серцевого нападу, а причину смерті другого ще уточнюють. В Азербайджані ж переконані: їхніх громадян російські поліцейські вбили. Всім добре відомо, що в Росії нормою є переслідування вихідців з Кавказу, ксенофобія та дискримінація за етнічною ознакою. То ж загибель братів Сафарових — іскра, з неї розгорілося полум’я конфлікту, який визрівав давно. Нині ж Росія своїм нахабством перетнула червоні лінії.Нагадаємо, з чого все почалося понад 35 років тому. 20 січня 1990 року, за часів СРСР, у Баку сталися події, відомі як "Чорний січень". Їм передував підйом національної самосвідомості азербайджанців, значну роль у цьому зіграла війна у Карабаху, яку влада у Москві була неспроможна зупинити. Або не хотіла це робити. Як і в інших республіках Союзу, в Азербайджані відбувалися процеси демократизації, сформувалася громадсько-політична організація Народний фронт Азербайджану. Досить пістрява — від демократичного налаштованої інтелігенції до радикалів, але популярна опозиція. Події в Азербайджані у січні 1990-го розвивалися дуже стрімко — були страйки, велелюдні мітинги із закликом до відставки комуністичного керівництва республіки, але мали місце й вірменські погроми. Ймовірно, до них приклався КДБ руками місцевого криміналу.12 січня почалося радянське вторгнення в Азербайджан. Угрупування понад 50 тисяч військових різних родів військ захоплювало сухопутні й морські території, а в ніч на 20 січня почався штурм Баку. Мирні жителі зустріли окупантів барикадами та блокуванням казарм, але переважна більшість бакинців не чинила опору. Натомість агресори штурмували місто, ведучи прицільний вогонь по всіх живих цілях, у тому числі по дітях. Особливою жорстокістю вирізнялися псковські десантники.Внаслідок штурму окупантами загинуло близько 170 мирних жителів, близько тисячі зазнали поранень. Тодішній міністр оборони Дмитро Язов, який через півтора року стане одним з організаторів путчу ДКНС в серпні 1991 року, і не приховував, що метою військової операції було силове припинення діяльності азербайджанської опозиції. Гейдар Алієв, батько нинішнього президента Ільхама Алієва, засудив дії Москви та звинуватив Михайла Горбачова у порушенні Конституції СРСР. Загиблі азербайджанці переважно поховані на Алеї шахідів, яка є національним меморіалом.На державному рівні Росія ніколи не визнавала причетність росіян, хай на той час і радянських військових, до злочинів, скоєних у січні 1990 року в Баку. Крім того, у Москві знайшли притулок окремі азербайджанські діячі, які вдома фігурували у кримінальних справах за ці події. Хоча в історичну пам’ять азербайджанців добре закарбувалося, що саме Москва стояла за злочинами проти їхнього народу, влада Азербайджану не вимагала від Кремля вибачень. Так було до 25 грудня минулого року. Того дня над Чечнею було атаковано пасажирський літак авіакомпанії Azerbaijan Airlines, що прямував з Баку до російського Грозного. Судно впало біля казахського міста Актау. Загинули 38 із 67 людей, які перебували на борту. Російська влада почала звинувачувати кого завгодно, окрім себе. За кілька днів після трагедії Алієв прямим текстом заявив, що літак зазнав обстрілу із землі. Він демонстративно відмовився їхати на саміт до Санкт-Петербурга. Вимоги Баку до Росії були стандартними: визнати факт збиття літака, покарати винних та виплатити компенсацію постраждалим і родинам загиблих. Нічого з цього досі не зроблено. Путін спромігся лише перепросити перед Алієвим за "трагічний інцидент".Замість слідства, яке росіяни затягували, правду про причину трагедії днями розповіли азербайджанські ЗМІ. Вони опублікували пояснювальну записку капітана ППО Дмитра Паладічука, в якій він зізнається, що пасажирське судно збили за наказом Міноборони РФ. Справжність цих даних підтвердив і сам російський військовий. Публікацію пояснювальної можна вважати персональним привітом Алієва Путіну, якого впіймали на брехні й неповазі до азербайджанців. А історія з убивством братів Сафарових — рецидив зневажливого ставлення Росії до Азербайджану та його громадян.Примирення чи ескалація. Які прогнози щодо конфлікту Баку з МосквоюПодальші кроки Баку — затримання російських пропагандистів з агентства Sputnik, виклик на килим посла РФ, плани переходу російськомовних шкіл країни на державну мову, включення азербайджанської пропаганди, якій дозволено казати майже все на адресу Росії — це все ознаки геополітичного дистанціювання Азербайджану від Москви. Інша справа, як довго воно триватиме. Попри заклики Z-блогерів та балакучих папуг на РосТВ повторити події січня 1990-го, офіційні особи до радикальних заяв не вдаються. Це наштовхує на думку, що Кремль шукатиме з Алієвим якісь точки дотику.Відносини Баку і Москви протягом десятиліть мали вигляд дружніх, але насправді не були союзницькими. Делегація Азербайджану проголосувала на підтримку територіальної цілісності України та проти анексії Росією Криму (резолюція Генасамблеї ООН від 27 березня 2014 року), а під час повномасштабного російського вторгнення азербайджанська сторона надає Україні гуманітарну допомогу. Тобто Ільхам Алієв та його народ — на нашому боці. У нинішньому конфлікті Україна підтримала Азербайджан. "Висловив наші співчуття Азербайджану у зв’язку з убивством на території Росії братів Сафарових. Впевнений, що будуть з’ясовані всі факти. І потрібна справедливість", — заявив президент України Володимир Зеленський.На бік Баку стали й у Євросоюзі, хоча там неодноразово нарікали на проблеми з правами людини в Азербайджані. "Я глибоко стурбований повідомленнями про насильство, катування та нелюдське поводження з етнічними азербайджанцями в Росії, скоєне росіянами, що призводять навіть до загибелі людей", — написав у мережі Facebook посол ЄС в Азербайджані Петер Михалко.Не роблять заяв в Анкарі, але і без них зрозуміло, що Туреччина та її президент Раджеп Таїп Ердоган підтримує Баку. Після подій у Сирії, де завдяки ефективній підтримці турків сирійці прогнали в Росію диктатора Башара Асада, сказати криве слово на адресу Алієва Путін остерігається, оскільки в гру одразу ж вступить Ердоган. Це — перша причина, чому у Кремлі спробують охолодити конфлікт з Азербайджаном.Друга причина — Баку може згорнути спільні з Росією проекти в енергетичній сфері, що стане додатковим ударом по російській підсанкційній економіці. Через цю країну проходять ключові газопроводи регіону, а також гілка транспортного коридору "Північ-Південь". Азербайджан може закрити Росії вихід на азійські ринки, зокрема, до Ірану. Третя причина — кордон РФ та Азербайджану проходить в Дагестані, де мешкають народи, близькі до азербайджанців. Дагестан — вибухонебезпечний регіон. За час російської війни проти України там у вересні 2022 року були масові протести проти мобілізації. Простіше кажучи, за бажання Баку може розіграти дагестанську геополітичну карту.Третя причина — циркулює інформація, що справжня причина нальоту поліції на азербайджанців в Єкатеринбургу у небажанні мобілізуватися до армії окупантів. Мігранти у РФ стають жертвами примусової мобілізації, але воліють мовчати, боячись розправи. Якщо підтвердиться примус азербайджанців до служби, це потягне за собою суттєве скорочення трудових мігрантів у Росії, яка потерпає від нестачі робочих рук.А чи може конфлікт поглибитися? Війна на власній території точно не входить в плани Алієва. Позицією, яку зайняв, він демонструє Путіну, що той в регіоні вже не хазяїн і навіть не арбітр. За останнє десятиліття Азербайджан посилився економічно та у військовому плані, що дало можливість у 2023 році встановити контроль над Нагірним Карабахом. Росія навіть не сунулася захищати вірменів, зрадивши Єреван. Нині триває переговорний процес між Вірменією та Азербайджаном, і Росію до нього ніхто не запрошує. То ж не дивно, що сусіди дивляться на Азербайджан як на нового гравця — і в регіоні, і в тюркському світі. У Росії під імперським гнітом перебуває достатньо тюркських народів, які в разі послаблення Москви шукатимуть братських союзників. Мабуть, це лише мрії, й розвалювати Росію чи підпалювати Північний Кавказ Алієв не планує, але опція похитати колоса на глиняних ногах у нього є. І він нею користується.

Призупинення американської допомоги Україні посилить "теорію перемоги" Володимира Путіна, яка стверджує, що Росія може виграти війну на виснаження, роблячи повільні та повзучі просування на фронті.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вони зазначили, що Путін сформулював так звану "теорію перемоги" в червні 2024 року — і з того часу наголошує на ній. Вона передбачає, що російські війська зможуть продовжувати поступове просування нескінченно довго та виграти війну на виснаження проти українських сил."Теорія Путіна передбачає, що Україна не отримає та не підтримуватиме людські ресурси та матеріали, необхідні для запобігання цим поступовим російським досягненням або для оскарження ініціативи та проведення контрнаступальних операцій для звільнення української території", — йдеться у звіті.Аналітики резюмували, що останнє призупинення допомоги США посилить переконання Путіна в тому, що час на боці Росії, та його зобов'язання — затягувати переговори щодо мирного врегулювання та продовжувати війну.На думку аналітиків, Росія навряд чи здійснить прориви на оперативному рівні найближчим часом. Майбутні російські здобутки — навіть відносно прискорене просування після призупинення допомоги США — ймовірно, залишатимуться поступовими та нестабільними, що призведе до непропорційно високих втрат, оскільки російські війська досі не відновили оперативний маневр на дедалі прозорішому полі бою.Однак, видається, Росія готується до проведення ймовірних місячних і багаторічних наступальних кампаній. Російське військове командування нещодавно визначило пріоритетом зусилля з атаки на український фортечний пояс у Донецькій області, кампанію, на реалізацію якої Росії, ймовірно, знадобляться роки за нинішніх темпів російських військ."Заяви цих високопоставлених російських чиновників свідчать про те, що призупинення військової допомоги США Україні, найімовірніше, не змусить Росію вести змістовні переговори з Україною, як того бажає президент Трамп, а навпаки, заохотить Москву продовжувати затягувати війну Росії", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWКремль також використовує призупинення допомоги США як основу для продовження риторичних атак проти європейських оборонних зусиль, що відповідає ініціативі Трампа щодо того, щоби Європа взяла на себе більшу частину тягаря колективної оборони.Рішення США призупинити військову допомогу Україні особливо погіршить здатність України захищатися від посилених можливостей Росії у сфері ракетних атак далекого радіуса дії й ударів безпілотниками, які призвели до значних жертв серед цивільного населення, що різко контрастує із заявленою метою президента Трампа зупинити жертви серед цивільного населення в Україні.Українські війська просунулися на півночі Сумської області. Російські війська просунулися на півночі Харківської області та поблизу Торецька та Новопавлівки.Нагадаємо, вчора речниця Держдепу США Теммі Брюс заявила під час брифінгу, що Вашингтон зупинив військову допомогу Україні через те, що президент Дональд Трамп хоче зупинки війни Росії проти України.

У вівторок, 1 липня, відбувся телефонний зв'язок між Єлисейським палацом і Кремлем. Під час розмови з російським диктатором Володимиром Путіним Еммануель Макрон закликав його припинити війну в Україні.Про це повідомляє Le Parisien. Як зазначає видання, Путін і Макрон вперше з 2022 року поговорили телефоном.Єлисейський палац підтвердив, що обидва президенти обговорили ядерну програму Ірану та Україну. Володимир Путін також заявив, що Захід несе відповідальність за війну в Україні.Макрон закликав Путіна домовитися про припинення вогню "якомога швидше" та продовжити "розмови" з ним, повідомив Єлисейський палац. У відповідь глава Кремля попередив, що будь-яка мирна угода в Україні має бути "довгостроковою".Щодо Ірану, то "обидва президенти вирішили скоординувати свої зусилля та незабаром поговорити, щоб разом продовжити обговорення цього питання", — заявило французьке президентство. За словами Володимира Путіна, Іран має "право" розвивати "мирну ядерну" програму.Раніше у Кремлі оприлюднили головні тези переговорів російського диктатора Володимира Путіна та французького лідера Еммануеля Макрона. Лідери країн обговорили війну в Україні та ядерну програму Ірану.Нагадаємо, у травні Макрон заявляв, що американський президент Дональд Трамп зрозумів, що очільник Кремля Володимир Путін обманював, коли говорив про мир в Україні. Як і інші європейські лідери, Еммануель Макрон хоче встановити "крайній термін для президента Путіна" для початку припинення вогню, "а після" цієї дати будуть "масовані санкції".

У вівторок, 1 липня, президент Франції Еммануель Макрон провів телефонну розмову з російським диктатором Володимиром Путіним. Лідери країн обговорили війну в Україні та ядерну програму Ірану.Про це повідомили у Кремлі. Там зазначили, що глава Кремля провів першу майже за три роки телефонну розмову з французьким лідером.Головні тези Путіна за даними російської сторони:Глава РФ зазначив, що український конфлікт — це прямий наслідок політики західних держав;Путін зазначив, що Захід багато років створював в Україні антиросійський плацдарм, а тепер затягує бойові дії;Російський диктатор зазначив, що врегулювання в Україні має бути комплексним, необхідно усувати його першопричини, спиратися на реалії на землі;лідери держав обговорили ситуацію на Близькому Сході в контексті конфлікту Ірану та Ізраїлю та ударів США по іранських об'єктах;Путін і Макрон наголосили на важливості поваги права Ірану на мирний атом та виконання ним зобов'язань щодо Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, включно зі співпрацею з МАГАТЕ;Путін і Макрон висловилися за врегулювання кризи навколо Ірану та інших конфліктів на Близькому Сході шляхом дипломатії;лідери домовилися продовжити контакти з метою можливої ​​координації позицій щодо врегулювання на Близькому Сході;президенти відзначили особливу відповідальність РФ та Франції як постійних членів РБ ООН у підтримці миру та безпеки. У Єлисейському палаці підтвердили переговори Макрона з Путіним. Там повідомили, що лідери обговорили війну в Україні та ядерну програму Ірану.Нагадаємо, у травні Макрон заявляв, що американський президент Дональд Трамп зрозумів, що очільник Кремля Володимир Путін обманював, коли говорив про мир в Україні. Як і інші європейські лідери, Еммануель Макрон хоче встановити "крайній термін для президента Путіна" для початку припинення вогню, "а після" цієї дати будуть "масовані санкції".

Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Російська Федерація нібито не намагається затягувати мирні переговори з Україною. Проте, Москва планує досягти своїх цілей у війні.Речника російського диктатора цитують росЗМІ. Пєсков наголосив, що в Москві "вдячні" за зусилля, яких докладає Вашингтон і команда американського лідера Дональда Трампа, щоб сприяти перемовинам щодо завершення війни в Україні.За його словами, наразі планується узгодити терміни третього раунду перемовин з Україною в Туреччині. До цього країни виконували домовленості, що були досягнуті під час другого раунду переговорів. І, коли вдасться виконати всі попередні гуманітарні домовленості, прийде час для нового контакту."Тут ніхто нічого не затягує. Ми зацікавлені, щоб добитися досягнення поставлених цілей і цілей, які ми намагаємося досягти в ході "СВО" політико-дипломатичними засобами. Тому ми не зацікавлені в тому, щоб щось затягувати", — резюмував Пєсков.Нагадаємо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли, що президент США Дональд Трамп заявив Росія може мати територіальні амбіції поза межами України, що узгоджується з давніми оцінками ISW про те, що Москва готується до майбутнього конфлікту з НАТО та створює умови для виправдання майбутньої агресії проти колишніх держав Радянського Союзу, що не входять до Альянсу. Своєю чергою, аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли, що країна-агресорка Росія не відмовилася від своїх цілей щодо знищення української держави й підкорення українського народу.

Країна-агресорка Росія не відмовилася від своїх цілей щодо знищення української держави й підкорення українського народу.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War)."Високопоставлені заяви Кремля, зокрема від президента Росії Володимира Путіна, продовжують демонструвати ширші територіальні амбіції Росії в Україні, що виходять за межі Криму та чотирьох областей, незаконно анексованих Росією", — наголосили експерти.Зазначається, що російський диктатор Путін провів нараду з питань розвитку окупованих Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, під час якої часто називав окуповану територію України "Донбасом і Новоросією". Також "рупор Кремля" Дмитро Пєсков відповів на заяву мера Одеси Геннадія Труханова про те, що має власну історію й не є "російським" містом. Зокрема, Пєсков заявив, що історія міста "нерозривно пов’язана" з РФ.Гучною заявою щодо України відзначився й помічник Путіна Володимир Мединський, який наголосив, що росіяни й українці нібито "один народ", а "давньоруські землі по обидва боки Дніпра, Новоросія та Крим" нібито становлять "історичну батьківщину" Росії."Путін та інші кремлівські посадовці постійно вказують на те, що вони заперечують факт того, що Україна є незалежною державою з власною історією, ідентичністю та культурою, окремою від Росії. Постійна прихильність російських посадовців до цих наративів демонструє незмінну мету Кремля — знищити українську державу та підкорити український народ", — зазначили аналітики.Нагадаємо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли, що президент США Дональд Трамп заявив Росія може мати територіальні амбіції поза межами України, що узгоджується з давніми оцінками ISW про те, що Москва готується до майбутнього конфлікту з НАТО та створює умови для виправдання майбутньої агресії проти колишніх держав Радянського Союзу, що не входять до Альянсу. .

Речник кремлівського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков прокоментував заяву американського сенатора Ліндсі Грема про готовність Конгресу схвалити його проект санкцій проти Росії.Про це Дмитро Пєсков заявив під час брифінгу для російських медіа. Його цитують пропагандистсько-інформаційні ресурси.За його словами, у Кремлі взяли до відома заяву американського сенатора Ліндсі Грема. Той заявив, що президент США Дональд Трамп вважає за потрібне просунути законопроект про нові санкції проти Росії."Позиції сенатора нам добре відомі, вони добре відомі всьому світу", — сказав "рупор" Кремля.Він додав, що Ліндсі Грем начебто належить до групи "таких затятих русофобів"."Була би його воля, ці санкції запровадили би давно. Чи допомогло би це врегулюванню? Запитання, яке мають поставити ті, хто ініціює такі події", — підсумував Дмитро Пєсков.Як відомо, в неділю Ліндсі Грем уперше заявив, що санкційний законопроект, покликаний збільшити тиск на Росію через відмову йти на мирні переговори з Україною, має підтримку Дональда Трампа.За словами американського сенатора, його, ймовірно, вдасться ухвалити в липні.При цьому законопроект містить положення, яке залишає запровадження санкцій на розсуд самого Дональда Трампа.Законопроект передбачає додаткові економічні санкції проти Росії за відмову від перемир’я, зокрема, запровадження 500-відсоткового мита на товари, що імпортуються з країн, які купують російську нафту.Нагадаємо, вчора Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не "піддасться на тиск" країн Заходу, які планують ввести проти неї жорсткіші санкції. Європі та США не вдасться таким чином змусити до переговорів з Україною. До того ж у Кремлі знову погрожують Заходу.

Росія не "піддасться на тиск" країн Заходу, які планують ввести проти неї жорсткіші санкції. Європі та США не вдасться таким чином змусити до переговорів з Україною. До того ж у Кремлі знову погрожують Заходу.Про це заявив "рупор" Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистсько-інформаційним ресурсам.За словами речника російського диктатора Володимира Путіна, 18 пакет санкцій, запланований Європою, не призведе до припинення війни в Україні. Росію, мовляв, неможливо "примусити силою"."Тільки логіка й аргументи можуть змусити Росію сісти за стіл переговорів. Неможливо змусити Росію піддатися будь-якому тиску або силі", — заявив він.Окрім того, Пєсков традиційно вдався до погроз на адресу країн Європи. Він заявив, що в Кремлі не сумніваються — новий санкційний пакет проти Росії ухвалять. Але на нього відбудеться "відповідна реакція"."Санкції — це палиця з двома кінцями", — спробував погрожувати Пєсков.Також речник Кремля знову назвав санкції Європейського Союзу нібито "незаконними".Раніше президент Франції Еммануель Макрон після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях саміту НАТО в Гаазі закликав до посилення тиску на Росію. Він нагадав, що Росія раз за разом відмовляється від миру та посилює терор проти цивільного населення України."Вона бомбить, вбиває, порушує міжнародне право, ніколи не несучи відповідальності за свої дії. Росія не може продовжувати вбивати безкарно", — заявив президент Франції.Нагадаємо, сьогодні помічник кремлівського диктатора Юрій Ушаков зазначив, що питання про можливу зустріч Володимира Путіна та Дональда Трампа опрацьовується, але наразі не перейшло в практичну площину. Про час і місце її проведення сказати важко, але вона можлива будь-якої миті.

Питання про можливу зустріч Володимира Путіна та Дональда Трампа опрацьовується, але наразі не перейшло в практичну площину. Про час і місце її проведення сказати важко, але вона можлива будь-якої миті.Про це заявив помічник кремлівського диктатора Юрій Ушаков, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси."Триває постійний робочий контакт з американцями, питання на порядку денному є, але поки що в практичну площину не перейшло. Але сторони мають на увазі так чи інакше його підняти, і я думаю, що ця зустріч цілком може відбутися, де та коли — поки що сказати важко", — сказав він.Відповідаючи на уточнювальне запитання про терміни проведення цієї зустрічі, Ушаков сказав:"Це будь-якої миті може бути. Розумієте, це багато в чому залежить від лідерів".Він наголосив, що, можливо, відбудеться зустріч, до якої готуватимуться серйозно команди, а можливо, лідери домовляться просто побачитися й особисто обговорити якісь питання, після чого дадуть команди своїм підлеглим."Такий варіант теж можливий, звичайно. Але кращий, звичайно, варіант, який має можливість все ж пропрацювати якісь документи, щоби ця зустріч стала результативнішою та суттєвішою для подальшого розвитку", — зауважив помічник диктатора.Кажучи про переговори між Росією та США щодо усунення подразників у двосторонніх відносинах, він зазначив, що насамперед тут має бути сигнал від Держдепартаменту."Бо це саме Держдепартамент відклав або переніс узгоджену зустріч. Але домовленість про те, щоби щільно працювати по цьому треку, ця домовленість зберігається, її досягнуто під час перших телефонних контактів між нашими лідерами, і я думаю, що роботу вдасться продовжити", — підсумував Юрій Ушаков.Нагадаємо, сьогодні американський президент Дональд Трамп оголосив, що в понеділок, 30 червня, відбудуться "насправді великі новини". За його словами, це стосується Росії. Щоправда, він не уточнив, що конкретно має на увазі.

У п’ятницю, 27 червня, кремлівський диктатор Володимир Путін офіційно оголосив про плани скорочення військових витрат. Це сталося після того, як чиновники розповіли йому, що Росія перебуває "на межі рецесії".Таку інформацію оприлюднило видання The Telegraph. Журналісти цитують Путіна, який сказав, що Росія скоротить витрати на оборону "наступного року" або "протягом наступних трьох років".Його коментарі прозвучали після того, як минулого тижня міністр економічного розвитку Росії Максим Решетніков заявив, що країна "перебуває на межі рецесії". Це означає уповільнення економічних процесів у країні.Своєю чергою, очільниця Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна також попередила, що економічне зростання країни у воєнний час, зумовлене величезними витратами державного оборотного сектору, поступово сходить нанівець."Ми зростали протягом двох років доволі високими темпами, бо активували безкоштовні ресурси. Ми повинні розуміти, що багато з цих ресурсів насправді вичерпані", — пояснила вона.Британські аналітики зауважили, що 2024 року економіка Росії зросла на 4,3%, однак у спробі стримати інфляцію відсоткові ставки з жовтня утримували на рівні 21%, а цього місяця трохи знизили до 20%, оскільки тиск дещо послабився. Інфляція значною мірою зумовлена санкціями, які призвели до зростання вартості імпорту.Крім того, в країні дефіцит працівників. Зокрема, зростання заробітної плати підскочило до 16-річного максимуму через брак робочої сили, спричинений її перетіканням до оборонного сектору й армії.За оцінками Вищої школи економіки Москви, на кінець 2024 року дефіцит працівників становив 2,6 мільйона осіб. Також Кремль запропонував солдатам високу заробітну плату та щедрі виплати, прагнучи поповнити ряди на передовій.Видання зазначило: хоча військово-промисловий комплекс отримав вигоду від збільшення державних видатків, але приватні галузі промисловості постраждали від зниження попиту, зростання видатків і великих боргових зобов'язань через високі відсоткові ставки.За даними Bloomberg News, російські банківські чиновники приватно попередили, що наступного року є ризик кризи через зростання кількості підприємств, нездатних виплачувати кредити.Також аналітики спрогнозували, що майбутні витрати можуть включати витрати на реінтеграцію "ветеранів" війни в Україні. Наразі майже половина з 140 000 солдатів Росії, які повернулися до цивільного життя, залишаються безробітними.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль продовжує применшувати соціальні та економічні наслідки війни Росії в Україні.

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що наразі не планує телефонних розмов із російським диктатором Володимиром Путіним, зазначивши, що подібні контакти у минулому не призводили до деескалації ситуації в Україні. Як зазначає DW, про це він сказав у інтерв'ю газеті Süddeutsche Zeitung, яке було опубліковане у п'ятницю, 27 червняЯк приклад Мерц згадав візит прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбанадо Москви у липні 2024 року та розмову колишнього канцлера Німеччина Олафа Шольца з Путіним."Останній візит угорського прем'єр-міністра до Москви Росія зустріла сильним бомбардуванням Києва та лікарні", — зауважив Мерц. "За останньою телефонною розмовою з моїм попередником наступили бомбардування дитячої лікарні. Тож якщо це результат таких телефонних дзвінків, я б утримався від них надовго".Мерц вважає, що Трамп став критичнішим щодо ПутінаВідповідаючи на запитання про те, чи вважає він, що президент США Дональд Трамп дистанціюється від Путіна, Мерц сказав: "Президент США демонструє дедалі більший скептицизм і стає критичнішим. Це процес"."У Європі існує велика згода в оцінці цієї війни. Я вважаю, що президент Трамп наближається до цієї оцінки", — додав він.Мерц також вказав, що Сенат США нині активно обговорює імовірність запровадження нових санкцій щодо Росії, остаточне рішення щодо яких ухвалюватиме Трамп. "Я роблю все можливе, щоб Європейський Союз і США працювали в унісон над запровадженням жорсткіших санкцій", — додав Фрідріх Мерц.Нагадаємо, за даними журналу Spiegel, німецькі військові вважають Росію "екзистенційною загрозою" для країни та Європи. Кремль може вдатися до агресії щодо країн НАТО вже до кінця цього десятиліття.

Кремль продовжує применшувати соціальні та економічні наслідки війни Росії в Україні та завищені військові витрати. Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Російський диктатор Володимир Путін 27 червня після саміту Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) у Мінську заявив журналістам, що санкції не можуть зашкодити економіці Росії, а економічні показники Росії є "задовільними". "Путін визнав, що економіка Росії все ще бореться з високою інфляцією, і що економічне зростання Росії у 2025 році буде "набагато скромнішим для боротьби з інфляцією", — пишуть аналітики.Путін також заявив, що військовий бюджет Росії наразі становить 6,3 відсотка її ВВП, або 13,5 трильйона рублів (приблизно 172 мільярди доларів), і що Росія планує поступово скорочувати витрати на оборону, починаючи з 2026 року. Росія помітно збільшила свій оборонний бюджет на 25 відсотків між федеральними бюджетами на 2024 та 2025 роки та збільшувала свої інвестиції в оборонну промисловість РФ протягом 2025 року. Раніше повідомлялось, що Кремль планує скорочення видатків на оборону, частка яких у бюджеті вже сягнула рекордних значень з часів СРСР. Це підтвердив і Володимир Путін під час прес-підходу після засідання в рамках саміту в Мінську.Нагадаємо, нещодавно аналітики американського Інституту вивчення війни розповідали, що кремлівські чиновники розповідають про заплановані соціальні витрати. Однак насправді Росія планує подальше збільшення витрат на війну. При цьому рашистська влада уникає обговорення збільшення оборонних витрат.

Кремль планує скорочення видатків на оборону, частка яких у бюджеті вже сягнула рекордних значень з часів СРСР. Це підтвердив і Володимир Путін під час прес-підходу після засідання в рамках саміту в Мінську.Його цитує видання The Moscow Times. За словами Путіна, поточні витрати за оборонними статтями становлять 13,5 трильйона рублів з сукупного показника ВВП у 223 трильйони рублів (6,3% від ВВП). Це багато, наголосив диктатор."Ми плануємо скорочення видатків на оборону. У нас наступного року, через рік і так далі, на найближчу трирічку ми плануємо — поки що немає остаточної домовленості між міноборони, мінфіном і міністерством економрозвитку — але загалом усі думають у цьому напрямку", — сказав він.Путін також наголосив, що за нарощування військових витрат країна "заплатила інфляцією", з якою уряд продовжує боротися. Цього року темпи зростання ВВП Росії знизяться порівняно з попередніми роками, коли, як він сам стверджував, економіка зростала більш як на 4% щорічно. Уповільнення зростання — це цілеспрямована робота, яка потрібна в рамках боротьби з інфляцією, заявив Путін.Також президент зазначив, що Росія прагне завершення війни в Україні "з потрібним країні результатом", й оборонні витрати спрямовані саме на це, а не на агресію проти Європи. Путін мав на увазі узгодження членами НАТО зобов'язання довести щорічні витрати на оборону з 2% до 5% ВВП до 2035 року.Раніше під час міжнародного економічного форуму в Санкт-Петербурзі низка високопосадовців і керівників великих компаній заявили про серйозні проблеми в російській економіці.Наприклад, міністр економічного розвитку Максим Решетніков поскаржився на те, що країна вже "на межі" економічного спаду. А голова Центробанку Ельвіра Набіулліна попередила про вичерпання ресурсів, які давали змогу економіці зростати в умовах бойових дій і санкцій. За її словами, закінчилася й потрібна для нарощування виробництва вільна робоча сила, й незалучені потужності підприємств, і резерви Фонду національного добробуту, дві третини ліквідних активів якого вже витрачені.Очільник Російського союзу промисловців та підприємців Олександр Шохін заявив, що багато російських компаній перебувають у "переддефолтному стані". Основний власник "Сєвєрсталі" мільярдер Олексій Мордашов повідомив про загрозу "масових банкрутств" через високу ключову ставку та падіння попиту.На складну економічну ситуацію та необхідність "виживати" поскаржився також друг Путіна мільярдер Аркадій Ротенберг (29 у російському списку Forbes)."Я не можу сказати, що часи такі легкі, що ми зараз на коні. Але знаходимо певні шляхи, у цих умовах виживаємо", — заявив він.За словами підприємця, його компаніям доводиться брати дорогі кредити на нові проекти, і це не дуже хороший фактор для бізнесу.Нагадаємо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни розповідали, що кремлівські чиновники розповідають про заплановані соціальні витрати. Однак насправді Росія планує подальше збільшення витрат на війну. При цьому рашистська влада уникає обговорення збільшення оборонних витрат.