# Путін

Західні країни роками помилково вважали, що територіальні поступки Росії здатні зупинити її агресію проти України. Будь-які вимоги щодо віддачі територій наразі є неприйнятними, адже ціллю ворога з самого початку була не конкретна область, а вся Україна та її столиця.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю ZDF. Чому стримування не спрацювалоОцінюючи історичні передумови нинішньої війни, Володимир Зеленський нагадав про позицію західних партнерів під час подій 2014 року. Тодішня реакція міжнародної спільноти на агресію Кремля виявилася недостатньо рішучою та спровокувала подальші загарбницькі дії Росії."Коли Путін захопив Крим, то і Європа, і Америка досить відкрито робили дзвінки, проводили зустрічі, давали сигнали українцям, які були при владі, що не треба ніякої ескалації, давайте просто жити дружно, давайте так поки що залишимо. Ми залишилися без Криму. Після цього ми залишилися без частини Донбасу. Але при цьому були постійні постріли на Сході. Ніякого миру не було", — зазначив президент України.Глава держави також розвінчав міф про те, що союзники допомагали Україні з самого початку війни."Люди думають, що нам завжди допомагали. Це не так. Нам почали допомагати після повномасштабного вторгнення, але це було після восьми років того, як Росія нас окупувала. Це довгий період для того, щоб розібратися із цим і зрозуміти, що Путін не збирається нічого нам віддавати", — зазначив Зеленський.Чому поступки не зупинять ПутінаКоментуючи заклики деяких європейських політиків щодо поступок у регіонах, глава держави наголосив на справжніх цілях агресора, які виходять далеко за межі окремих областей."Мене якось запитали європейці: "А чому ти вважаєш, що якщо ти вийдеш із Донбасу, він піде далі?" І я відповів: "Тому що на початку війни він захоплював не Донбас, а прийшов у столицю. Захопив Запорізьку область, Херсонську область, Херсон, Харківщину", — розповів український лідер.Він додав, що значну частину цих територій українські захисники вже відвоювали, а тепер ворог намагається отримати дипломатичним шляхом те, що не здатен захопити на полі бою."Ми багато всього відвоювали, але ж він захоплював різні частини нашої держави. І тепер хочуть, щоб ми щось їм дали, тому що вони не спроможні це захопити. Ми можемо бути з меншою територією, мати менше грошей, менше зброї, але гідності в нас все-таки більше, ніж у багатьох. Ми будемо робити все, щоб ця війна закінчилась, але закінчилась гідно для нас", — підсумував президент України.Нагадаємо, за даними Bloomberg, підписання мирного договору на російських умовах уже має сумнівний вигляд для Кремля. Тож там усе менше вірять у те, що американський президент зможе змусити Україну піти на поступки. .

Успішна гуманітарна операція з порятунку цивільного населення в окупованих Олешках довела, що припинення бойових дій та повернення полонених залежать виключно від наявності політичної волі в Кремлі. Захід було проведено у спільній координації з першою леді Сполучених Штатів.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський заявив під час звернення до учасників 30-го Ібероамериканського саміту. Спільна місія в Олешках та режим тишіЗа словами глави держави, Україна спільно з першою леді США реалізувала успішну гуманітарну операцію у тимчасово окупованих Олешках, під час якої було досягнуто реального припинення вогню та врятовано життя людей. Зеленський звернув увагу на те, що цей випадок став неспростовним доказом того, від кого насправді залежить зупинка бойових дій і безпека цивільних."Ми щойно провели гуманітарну операцію в Олешках, яку координували спільно з першою леді Сполучених Штатів. І ця операція довела дуже просту річ: коли Путін хоче, щоб бойові дії припинилися, вони припиняються. Була справжня тиша. Жодних атак. І ми врятували життя", — наголосив Зеленський.Полонені та викрадені дітиАналогічна ситуація, за словами президента України, спостерігається і в інших ключових гуманітарних питаннях — зокрема щодо звільнення з полону українських військових і цивільних, а також повернення дітей, викрадених державою-агресором."І те саме стосується наших людей, яких утримують у російському полоні. Коли Путін хоче, вони повертаються додому. І те саме стосується наших дітей, яких викрала Росія", — підкреслив український лідер у своєму зверненні до учасників 30-го Ібероамериканського саміту.Нагадаємо, 5 листопада уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець під час візиту до Вашингтона вручив першій леді США Меланії Трамп орден княгині Ольги першого ступеня. Найвищою державною нагородою її відзначили за особисту участь у порятунку цивільних людей з Олешок та поверненні викрадених українських дітей..

Твердження про те, що американський президент Дональд Трамп нібито ближчий до очільника Кремля Володимира Путіна, ніж до європейських партнерів, не відповідають дійсності.Таку заяву зробив посол США при НАТО Метью Вітакер під час дискусії на Берлінській безпековій конференції в середу, 4 листопада, відповідаючи на зауваження президентки конгресу, депутатки Європарламенту Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн. Його цитує "Укрінформ"."Я змушений це категорично відкинути. Можливо, саме так це сприймають на європейському континенті. Але це точно не відповідає дійсності", — акцентував Вітакер.Перед цим модераторка панелі Штрак-Ціммерманн, кажучи про необхідність посилення американського тиску на Росію для припинення війни проти України, зазначила, що європейці дещо спантеличені тим, що іноді складається враження, ніби президент США ближчий до Путіна, ніж до Європи.У відповідь американський дипломат наголосив, що Дональд Трамп намагається знайти умови для досягнення мирної угоди, попри складнощі переговорного процесу."Володимир Путін такий, який він є. Ми можемо хотіти, щоби він був іншим, можемо хотіти, щоби він погодився на те, що всі ми вважаємо розумною угодою. Але він не погодиться", — пояснив Вітакер.За його словами, саме тому необхідно шукати умови, які були би прийнятними як для України, так і для Росії."Ми повинні знайти такі умови, на які можуть погодитися й українці, й росіяни. І це виявилося дуже складним, як ми всі знаємо, оскільки війна триває вже п'ятий рік після вторгнення 2022 року", — зауважив посол.Вітакер також висловив невдоволення постійною критикою переговорного процесу з боку європейців, наголосивши, що головним має бути досягнення результату.Він зазначив, що формальна присутність європейських представників за столом переговорів не настільки важлива, як завершення війни та встановлення тривалого миру. При цьому дипломат констатував, що Європа вже бере змістовну участь у відповідних консультаціях і підтримці України."Якщо голос Європи за столом переговорів стане тим, що схилить шальки терезів, тоді вони мають там бути", — підсумував Метью Вітакер.Нагадаємо, раніше посол США при НАТО розповідав, що гібридні атаки Москви проти європейських країн мають на меті залякати союзників та змусити їх відмовитися від подальшої військової допомоги України. Єдиною правильною відповіддю Заходу на підривну діяльність Кремля має стати ще активніше залучення коштів і зброї для української армії..

Підписання мирного договору на російських умовах уже має сумнівний вигляд для Кремля. Тож там усе менше вірять у те, що американський президент зможе змусити Україну піти на поступки.Такий висновок зробили аналітики видання Bloomberg. Вони наголосили, що через це Москва планує посилити атаки та готується до затяжної війни.За інформацією джерел видання, якщо за підсумками проміжних виборів позиції Трампа в США ослабнуть, то це істотно вплине на хід війни.Москва шукатиме шляхи для зняття американських санкцій, намагаючись переконати Трампа в можливості вести бізнес без завершення війни в Україні. Водночас малоймовірно, що Трамп активніше підтримуватиме Київ та Європу в разі програшу Республіканської партії демократам на виборах до Конгресу."У нього може зменшитися простір для маневру, щоби змусити Зеленського укласти угоду, — а це може розв’язати руки Путіну для посилення атак на енергетичну інфраструктуру України", — зауважили співрозмовники медійників.За їхніми словами, у Кремлі більше не впевнені у здатності Трампа нав'язати Україні умови Росії. Тож російський диктатор має намір збільшувати військовий тиск на Україну та її європейських союзників.Відновлення мирних переговорів за участю представників України, США та Росії заплановане на 10-11 листопада в Абу-Дабі. Проте Путін досі не дає сигналів про готовність поступитися своїми жорсткими вимогами щодо українських територій.Окрім того, Путін і Трамп можуть зустрітися цього місяця в Китаї на саміті Азійсько-Тихоокеанської економічної співпраці (АТЕС) під головуванням Сі Цзіньпіна. Це дасть російському диктатору нову можливість спробувати схилити американського лідера на свій бік. Зустріч планується без участі України та європейських партнерів, але в Москві не очікують від неї значного прориву."Після того, як серпнева зустріч Путіна та Трампа на Алясці 2025 року закінчилася без результатів, Кремль заклав різке зростання оборонного бюджету. Військові видатки Росії на 2026 рік збільшили майже на 60 мільярдів доларів — до близько 200 мільярдів доларів", — констатували аналітики.Проєкт бюджету передбачає аналогічні витрати й на 2027 рік, що свідчить про повну відмову Москви від стримування військових видатків.Водночас мирний процес в Абу-Дабі може зірватися через загострення на Близькому Сході, якщо Трамп реалізує погрози відновлення ударів по Ірану.Представниця лондонського аналітичного центру RUSI Емілі Ферріс попередила, що Трамп може переключити увагу з України на Іран, якщо Росія наполягатиме на територіальних претензіях."Це може поставити під загрозу військову допомогу США Україні — на тій підставі, що ці кошти варто використати проти Ірану або для підтримки систем ППО Ізраїлю", — наголосила експертка.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив, що жодного сенсу не мають ідеї як запрошення Володимира Путіна до Києва, так і телефонні дзвінки російському диктатору. Все це безперспективно та наразі не може закінчитися кроками для припинення війни..

Жодного сенсу не мають ідеї як запрошення Володимира Путіна до Києва, так і телефонні дзвінки російському диктатору. Все це безперспективно та наразі не може закінчитися кроками для припинення війни.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Берліні у вівторок, 3 листопада.Українського президента запитали журналісти, чи готовий він запросити до Києва для мирних переговорів Володимира Путіна."Ми не запрошуємо Путіна до Києва. По-перше, 2022 року вони прийшли до нас без запрошення. Але немає сенсу запрошувати Путіна до Києва, бо ні він, ні хтось інший не приїдуть. Запрошувати для того, щоби вони не приїхали, — це деструктивно", — зауважив він.Зеленський зазначив, що так само деструктивним є його запрошення росіянами до Москви, яке вже озвучували в Кремлі багато разів."Це просто плювок в обличчя всьому світу, який хоче, щоби війна закінчилася. Тому ніхто не буде підтримувати поїздки до Москви. Зрозуміло чому", — пояснив він.За його словами, також безперспективними є будь-які телефонні переговори з російським диктатором"Говорити телефоном? Росія, безумовно, буде використовувати як можливість більше не зустрічатися. І ми розуміємо цю гру. Вона безперспективна", — акцентував президент України.Він висловив припущення, що це буде дуже офіційна та суха телефонна розмова, під час якої відбудеться чергова історична лекція від Путіна, а не реальні кроки для закінчення війни."Про це потрібно не просто говорити — треба зустрічатися, домовлятися та доводити, у чому ця сторона неправа, адже вона є агресором. Якщо ми хочемо закінчити війну, то повинні зустрічатися та зробити перший крок — припинення вогню", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, 1 листопада український президент заявляв, що готовий провести особисту зустріч із Володимиром Путіним у Туреччині. Головна мета можливих переговорів — припинення вогню на всій лінії фронту..

Російський диктатор Володимир Путін підписав указ, який зобов'язує приватні центри обробки даних резервувати 10% своїх вільних потужностей для потреб російського уряду. Це може посилити контроль Кремля над цифровою інфраструктурою та інформаційними потоками країни.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). За даними фахівців, документ Путін підписав 2 листопада.Указ передбачає, що приватні дата-центри мають резервувати частину доступного простору та обчислювальних потужностей на випадок, якщо вони знадобляться державі. До отримання відповідного запиту компанії зможуть продовжувати використовувати зарезервовані ресурси.Документ також передбачає створення спеціальної підкомісії при Державній комісії з цифрового розвитку. Вона матиме повноваження зобов'язувати приватні центри обробки даних передавати зарезервовані потужності уряду протягом 24 годин після відповідного повідомлення. Крім того, комісія визначатиме максимальний розмір фінансової компенсації за використання приватних ресурсів. Таким чином, російська влада зможе фактично встановлювати граничну ціну за залучення потужностей дата-центрів."Вимоги указу фактично надають Державній комісії з цифрового розвитку повноваження втручатися в роботу центрів обробки даних, щоб визначити можливості, які уряд може отримати. Вимоги указу також вказують на те, що російський уряд, ймовірно, вже має механізми, необхідні для моніторингу та контролю діяльності приватних центрів обробки даних. Кремль дедалі більше прагне розширити свій контроль над російською цифровою інформаційною інфраструктурою, створити суверенні цифрові системи, які не залежать від західних мереж, та досягти своїх цілей цензури", — наголосили експерти.Водночас, за даними ISW, Росія намагається посилити фізичний захист своїх дата-центрів на тлі українських далекобійних ударів по об'єктах цифрової інфраструктури. Зокрема, 2 листопада російське видання "Ведомости" повідомило, що державний телекомунікаційний оператор "Ростелеком" веде переговори з гірничодобувною компанією "Норнікель" щодо будівництва підземних центрів обробки даних. За попередніми оцінками, такі об'єкти коштуватимуть на 30–40% дорожче за наземні дата-центри."Указ від 2 листопада та плани "Ростелекому" відображають спроби Росії забезпечити цифрову безперервність на тлі кампанії України з далекобійних ударів по російських центрах обробки даних.Указ Путіна від 2 листопада є спробою децентралізувати російську інфраструктуру даних, зокрема шляхом переміщення її даних до третіх країн, по яких Україна не зможе завдати ударів", — додали аналітики.Нагадаємо, раніше різні світові агенції зазначали, що Кремль готується до затяжної війни та різко збільшує витрати на армію, повністю відмовившись від планів щодо їх стримування. Прогнозовані оборонні видатки сягнуть рекордних показників і навантажать державні фінанси агресора..

У Росії вперше вирішили перенести виплату зарплат військовим за грудень на січень. Це пов’язано з різким зростанням бюджетного дефіциту наприкінці року.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на проєкт наказу Міноборони Росії.Там зазначається, що, розпочинаючи з 2026 року, щорічна зарплата військовослужбовцям за грудень виплачуватиметься в січні наступного року.На відміну від попередніх норм, які вимагали здійснювати розрахунки до кінця поточного року за практикою ще радянських часів, гроші перераховуватимуть у період з 11 по 21 січня.При цьому нововведення торкнеться не всіх. Військовослужбовці, які беруть участь у прямій агресії проти України, й надалі отримуватимуть грудневі виплати дочасно — до 25 грудня.Таким чином російський уряд намагається збалансувати грошові потоки, переносячи значну частину масштабних державних видатків на наступний фінансовий період.Очікується, що державні видатки Росії цього року перевищать початковий план приблизно на 10% і досягнуть 48,5 трильйона рублів (602 мільярди доларів).Через це прогнозований дефіцит за підсумками року зросте до 7,3 трильйона рублів (90,5 мільярда доларів), або до 3,2% ВВП, тоді як ще у вересні цей показник становив близько 2,2%."Таке перевищення зумовлене величезними витратами на війну проти України. Бюджетні плани Кремля свідчать про збереження високих військових витрат на найближчі роки, що вказує на підготовку російського диктатора до багаторічної війни", — зауважили аналітики видання.У пояснювальній записці до проєкту бюджету зазначається, що виплати особовому складу протягом наступних трьох років становитимуть від 9% до 10,4% від загальних витрат на національну оборону.Фінансовий тиск на бюджет також посилюється через постійне збільшення чисельності збройних сил. Зокрема, у вересні Путін підписав указ про збільшення штатної чисельності армії до 2 441 630 осіб, серед яких 1 550 500 є безпосередньо військовослужбовцями.Загалом від початку повномасштабного вторгнення 2022 року встановлена кількість військових у Росії зросла більш ніж на пів мільйона людей.Нагадаємо, раніше різні світові агенції зазначали, що Кремль готується до затяжної війни та різко збільшує витрати на армію, повністю відмовившись від планів щодо їх стримування. Прогнозовані оборонні видатки сягнуть рекордних показників і навантажать державні фінанси агресора..

У Кремлі зробили розмиту заяву щодо можливості прямих перемовин між очільником російського режиму Володимиром Путіним та американським лідером Дональдом Трампом на майбутній міжнародній арені. Офіційна Москва поки що утримується від конкретики, проте не виключає контакту між лідерами двох держав.Про це повідомив речник російського диктатора Дмитро Пєсков, якого цитують росЗМІ.Перспектива зустрічі на саміті АТЕС у КитаїРечник російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, поки що немає конкретики щодо можливої зустрічі Володимира Путіна та президента США Дональда Трампа на саміті АТЕС, який має відбутися в китайському Шеньчжені. У Кремлі зауважили, що остаточні рішення стосовно графіків та двосторонніх заходів зазвичай ухвалюються безпосередньо перед початком міжнародних форумів.Очікування від контакту лідерівОфіційний представник Кремля наголосив, що графік візиту російської сторони ще формується."Програма перебування президента Путіна ще перебуває в стадії підготовки", — сказав Пєсков.Однак, за його словами, можна сказати, що якщо обоє опиняться в Шеньчжені на саміті АТЕС, то "так чи інакше спілкуватимуться" один з одним."Щодо двосторонніх зустрічей, як правило, вони узгоджуються вже ближче до дати заходу. Я думаю, що вже невдовзі ми матимемо розуміння, чи відбудеться така двосторонка, чи ні. Зараз таких точних планів немає. Водночас з упевненістю можна сказати, що якщо Путін і президент Трамп обидва опиняться в Шеньчжені, то, звісно, спілкуватимуться", — заявив речник диктатора.Нагадаємо, американська політична інфлюенсерка Лора Лумер заявила, що американському президенту Дональду Трампу не сподобалися публічні висловлювання Володимира Зеленського щодо дизельної угоди з Росією. До того ж лідер Сполучених Штатів Америки розчарований відсутністю прогресу в процесі врегулювання російсько-української війни..

Володимир Зеленський готовий провести особисту зустріч із Володимиром Путіним у Туреччині. Головна мета можливих переговорів — припинення вогню на всій лінії фронту.Про це український президент Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю CNN Türk. Він висловив сподівання, що турецький лідер Реджеп Таїп Ердоган посприяє проведенню переговорів із Путіним у Туреччині.Президент України вважає діалог на найвищому рівні "необхідним", адже попередні контакти між сторонами досі не допомогли завершити війну."Ми готові до цієї зустрічі в Туреччині. Я знаю, що президент Ердоган має свої зв'язки з Путіним. Тому ми підтримуємо зустріч у Туреччині", — зазначив Зеленський.За словами українського лідера, безпосередні переговори президентів можуть допомогти знайти рішення щодо питань, які залишаються невирішеними на рівні делегацій і технічних груп."Саме тому я хочу зустрітися з ним як із людиною, яка ухвалює рішення", — пояснив він.Серед ключових тем потенційної зустрічі з Путіним український президент назвав припинення вогню вздовж лінії фронту та запровадження механізму контролю за дотриманням домовленостей.Окрім того, на рівні президентів, на його переконання, варто порушити питання гарантій безпеки, відбудови України та територій.Водночас Зеленський запевнив, що не погодиться на вимоги Путіна щодо передачі Донбасу та визнання Криму російським. Він пояснив, що такі поступки суперечили би Конституції України.Нагадаємо, раніше сьогодні президент України поінформував, що впродовж жовтня українські Сили оборони завдали російським окупаційним військам найбільших втрат за весь час повномасштабної війни. Крім ліквідації десятків тисяч загарбників, українським захисникам вдалося повернути під свій контроль більше територій, ніж ворог зміг захопити..

Війна Росії проти України не стане однією з тем перемовин лідера Китаю Сі Цзіньпіна, американського президента Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна під час їхньої найближчої зустрічі.Про це заявив президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр у коментарі журналістам ARD.Він зазначив, що Пекін не зацікавлений у проведенні тристоронньої зустрічі з Вашингтоном і Москвою саме для обговорення війни в Україні. Таку тему підіймали під час попередніх контактів у Пекіні, тепер же в них є "важливіші питання".Сі Цзіньпін зауважував, що його зустріч із Трампом і Путіним, найімовірніше, відбудеться на майбутньому саміті АТЕС у Шеньчжені. Водночас українське питання не входитиме до порядку денного цих перемовин."На його думку, наразі немає жодних ознак підготовки саміту щодо України за участю США, Росії та Китаю. Він чітко наголосив, що це європейський конфлікт, за столом переговорів щодо якого мають бути присутні й європейці", — розповів Штайнмаєр, посилаючись на свою розмову зі Сі Цзіньпіном.Німецький президент також звернув увагу на реакцію китайського лідера: коли він запропонував обговорити можливість проведення саміту щодо України, на обличчі Сі Цзіньпіна можна було помітити здивування.Зустріч Штайнмаєра зі Сі Цзіньпіном відбулася в п'ятницю, 30 жовтня, в Пекіні. Після переговорів президент Німеччини повернувся до Берліна.Нагадаємо, 25 жовтня помічник очільника Кремля Юрій Ушаков розповідав, що в Росії розпочалася підготовка до тристоронньої зустрічі диктатора Володимира Путіна, президента США Дональда Трампа та лідера Китаю Сі Цзіньпіна..

Можлива участь Володимира Путіна в саміті лідерів "Групи двадцяти" (G20) створює ризик легітимізації повернення Росії на міжнародні майданчики в той час, коли вона продовжує війну проти України.Про заявила головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас в інтерв’ю виданню Bloomberg.Вона зазначила, що запрошення, надіслане США російському лідеру, "породжує багато серйозних запитань"."Це створює ризик нормалізації воєнних злочинів, які зараз щодня вчиняються в Україні", — наголосила Кая Каллас.За її словами, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров під час зустрічі міністрів закордонних справ країн G20 в американській Атланті не дав жодних сигналів щодо прагнення Москви до реальних мирних переговорів з Україною.Дипломатка наголосила, що Росія повинна на практиці підтвердити свій намір говорити про мир. Каллас також нагадала про криваву статистику реальних дій окупантів: саме липень, серпень і вересень виявилися найсмертоноснішими місяцями для цивільних громадян України.Очільниця європейської дипломатії звернула увагу на те, що у виступах представника Кремля звучала значна кількість відверто неправдивих заяв і спотворених фактів. Усі фейки, озвучені російським посадовцем під час саміту, згодом вдалося спростувати.З огляду на це Кая Каллас закликала міжнародну спільноту не піддаватися на маніпуляції та суттєво посилити тиск на Москву.Як відомо, саміт лідерів "Групи двадцяти" (G20) має відбутися у грудні у Флориді (США).Нагадаємо, раніше головна дипломатка ЄС розповідала, що Європа не послабить тиск на Росію після домовленостей американського президента Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним. Рівень санкцій перебуватиме на тому ж рівні..

Державний департамент США погодив потенційний продаж Україні 500 ракет-перехоплювачів PAC-3 Patriot, однак реальне виконання контракту затягнеться на кілька років. Аналітики зазначають, що такі часові рамки не зможуть закрити поточні потреби української протиповітряної оборони під час майбутніх зим.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Затримка постачання ракет та плани КремляДержавний департамент США схвалив можливий продаж Україні 500 ракет-перехоплювачів PAC-3 Patriot, але, як повідомляється, постачання відбудеться лише через кілька років. Різні західні ЗМІ, посилаючись на неназвані джерела, повідомили, що схвалення стосується постачання нових ракет-перехоплювачів, яка очікується не раніше 2030 року.Таким чином, продаж не підтримає зусилля України щодо самозахисту під час очікуваної інтенсивної російської кампанії з використанням балістичних ракет взимку 2026-2027 років. У зв'язку з цим експерти застерігають про серйозні ризики для безпеки країни."Вразливість України, що виникає внаслідок недостатніх постачань ракет-перехоплювачів, спонукатиме президента Росії Володимира Путіна дотримуватися своєї нинішньої теорії перемоги", — зазначають аналітики.Стратегія Росії на виснаження та ракетний терорСтратегія Кремля спрямована на активне використання балістичних ракет і реактивних безпілотників, щоб змусити Україну капітулювати шляхом рішучої кампанії далекого радіусу дії протягом наступної зими. Відсутність швидких постачань сучасних засобів ППО дозволяє Москві й надалі розраховувати на успіх своєї воєнної кампанії на виснаження.Нагадаємо, Державний департамент Сполучених Штатів Америки схвалив можливий продаж Україні 500 ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE для систем протиповітряної оборони Patriot. Орієнтовна вартість угоди становить 2,1 мільярда доларів..

У Кремлі висловилися щодо ймовірності прямого контакту між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. Представник російської адміністрації заявив, що очільник Російської Федерації ніколи не відмовлявся від діалогу.Про це повідомив помічник російського диктатора Юрій Ушаков пропагандисту Павлу Зарубіну для ІС "Вести".Реакція Кремля на можливий прямий контактПід час розмови російський пропагандист запитав у представника Кремля, чи відповість очільник РФ на можливий дзвінок з боку президента України Володимира Зеленського. Відповідаючи на запитання щодо реакції диктатора, помічник президента Росії запевнив, що відповідь буде ствердною."Я думаю, що відповість, звісно. Путін жодного разу не відмовлявся від розмов", — сказав Юрій Ушаков.Нагадаємо, Сполучені Штати Америки та країни Європейського Союзу працюють над спільною мирною пропозицією для України та Росії, яка передбачає відбудову України, гарантії безпеки, економічну співпрацю та припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту. Водночас ініціатива може передбачати збереження контролю Росії над окупованими територіями та поступове послаблення санкцій.За даними Інституту вивчення війни, Кремль докладає активних зусиль, щоб усунути лідерів європейських країн від майбутніх мирних перемовин щодо України. Водночас російська влада продовжує наполягати на радикальній перебудові всієї архітектури безпеки на континенті..

У Вашингтоні не бачать реальних перспектив щодо якнайшвидшого приєднання України до НАТО для гарантій безпеки. Водночас очільник Держдепу сумнівається, що Кремль готовий піти на підписання бодай якоїсь мирної угоди в найближчі роки.Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо, якого цитує журналіст "Радіо Свободи" Алекс Рауфоглу.Сумніви щодо візиту Путіна на саміт у МаяміЗа інформацією трьох високопосадових західних дипломатів, держсекретар США Марко Рубіо протягом останніх днів кулуарно ділився з колегами власними побоюваннями щодо майбутньої зустрічі лідерів G20. Американський посадовець поставив під сумнів можливий приїзд Володимира Путіна на саміт "Великої двадцятки", що має відбутися у грудні в Маямі.Як зазначає журналіст, після серії закритих перемовин у дипломатичному середовищі сформувалося стійке враження, що очільник зовнішньополітичного відомства США не вірить у готовність російського диктатора до будь-яких компромісів. На думку Рубіо, Кремль не піде на укладання мирної угоди щодо України як мінімум до весни 2027 року.НАТО як гарантія безпекиПід час дипломатичних консультацій також підіймалося питання вступу України до Північноатлантичного альянсу. Джерела журналіста стверджують: Рубіо натякнув, що розгляд членства України в НАТО як швидкого механізму гарантування безпеки є "нереалістичним у короткостроковій перспективі".Головним аргументом американської сторони є очікувана протидія з боку Москви. За словами посадовця, російський диктатор Володимир Путін "ніколи б не погодився з цим" під час жодних перемовин.Нагадаємо, Сполучені Штати Америки та країни Європейського Союзу працюють над спільною мирною пропозицією для України та Росії, яка передбачає відбудову України, гарантії безпеки, економічну співпрацю та припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту. Водночас ініціатива може передбачати збереження контролю Росії над окупованими територіями та поступове послаблення санкцій..

Сполучені Штати Америки запросили російського диктатора Володимира Путіна на саміт "Групи двадцяти" (G20), який пройде 14–15 грудня у Маямі.Про це повідомив держсекретар США Марко Рубіо, передає "Радіо Свобода"."Ми думаємо, що це буде можливість для нього поспілкуватися не лише із президентом (США Дональдом Трампом), а й зі світовими лідерами. Ми сподіваємось, що це запрошення буде прийняте", — сказав Рубіо.Водночас держсекретар США не впевнений, що російський лідер скористається цією можливістю. Про це кореспонденту "Радіо Свобода" у Вашингтоні Алексу Рауфоглу повідомили троє європейських високопосадовців.За їхніми словами, Рубіо також вважає малоймовірним укладення будь-якої угоди щодо України за участю Росії до весни 2027 року. Крім того, держсекретар США назвав вступ України до НАТО як гарантію безпеки нереалістичним у короткостроковій перспективі. За його оцінкою, на такий крок ніколи не погодиться Путін.Нагадаємо, раніше Інститут вивчення війни повідомляв, що офіційний Київ за підтримки Сполучених Штатів пропонує конкретні кроки для деескалації конфлікту, серед яких мораторій на атаки проти енергетики та в Чорноморському регіоні. Натомість Кремль укотре відхиляє компроміси, демонструючи повне небажання зупиняти військову агресію.Додамо, за даними Financial Times, американські перемовники більше не наполягатимуть на територіальних поступках України на користь Росії. Натомість вони основну увагу приділятимуть економічним домовленостям із Москвою..