# Словаччина

Державна прикордонна служба України оприлюднила актуальні дані щодо завантаженості пунктів пропуску на виїзд до сусідніх країн. Станом на 09:30 вівторка, 23 грудня, на деяких ділянках кордону спостерігається накопичення транспортних засобів.Про це йдеться у зведенні прикордонників у Telegram-каналі.Ситуація на пунктах пропускуЗа оперативною інформацією ДПСУ, ситуація на пунктах пропуску залишається динамічною. Традиційно найбільша активність пасажиропотоку фіксується на кордоні з Польщею, проте затримки можливі й на інших напрямках — залежно від швидкості роботи контрольних служб суміжних держав.Також у відомстві оприлюднили дані щодо завантаження пунктів пропуску:Кордон з Угорщиною:Кордон з Молдовою:Кордон з Польщею:Кордон з Румунією:Кордон зі Словаччиною:Нагадаємо,  21 грудня у мережі з'явилася інформація про масштабні черги на українському кордоні. Найважча ситуація у пунктах пропусків на кордоні з Польщею. Також, за даними речника ДПСУ Андрія Демченка, протягом минулої доби показник перетину кордону перевищив 100 тисяч — загалом був на рівні 112 тисяч перетинів за добу — в обох напрямку.Додамо, у ДПСУ заявляли, що пасажиропотік на кордоні поступово зростає — це пов’язано з різдвяно-новорічними святами. Однак є дні, коли перетнути кордон можна значно швидше. Для цього потрібно правильно вибрати дату, пункт пропуску та заздалегідь підготовлені документи..

Угорщина та Словаччина не підписали висновки грудневого засідання Європейської ради щодо України, які затвердили в ніч на 19 грудня. В документі йдеться про рішення щодо надання Україні 90 мільярдів євро кредиту.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на декількох дипломатів Євросоюзу."Висновки Європейської ради щодо України не підписали дві країни — Угорщина та Словаччина", — повідомив один зі співрозмовників журналістів.До речі, як й Угорщина та Словаччина, Чехія теж домоглася відсутності фінансових зобов’язань щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро. Але, на відміну від Угорщини та Словаччини, вона підписала з 25 країнами частину рішення, яка стосується деталей позики.Цього року Угорщина не підписала жодного тексту висновків Євроради щодо України. В Будапешті це пояснювали протестом проти політики ЄС, що начебто "підтримує війну".Словаччина вперше не погодилася з українською частиною висновків саміту лідерів ЄС. До цього Братислава мала певні застереження, що не заважало їй ставити підписи під переважною більшістю офіційних документів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Вступ України в НАТО блокують Сполучені Штати Америки, Угорщина та Словаччина. У такому випадку Києву потрібні гарантії безпеки, аби укласти мирну угоду.Про це заявив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте, передає Sky News. Посадовець пояснив, що принциповий аспект Альянсу полягає у тому, що будь-яка країна в євроатлантичному регіоні може подати заявку на членство. І під час торішнього саміту у Вашингтоні  союзники домовилися про незворотний шлях України до НАТО."Втім, є практичний аспект, який  полягає в тому, що кілька союзників заявляють, що не дадуть своєї згоди і тому не підтримають одностайність щодо вступу України до НАТО. Це такі країни, як Угорщина, США, Словаччина і, можливо, ще кілька інших", — наголосив Рютте.Генсек НАТО заявив, що на сьогодні постає питання: якщо мирну угоду все ж укладуть, як можна буде запобігти повторному нападу росіян на Україну? І тут, за словами Рютте, мають допомогти гарантії безпеки, які зараз розробляються і складаються з трьох рівнів:перший — це Збройні Сили України, які будуть першою лінією оборони;другий  — заходи, які "Коаліція охочих" розробляла протягом останніх кількох;третій — підтримка США."Американський президент сказав у серпні, що він хоче, щоб США були частиною цих гарантій безпеки. І зараз тривають дискусії про те, що саме це означатиме і як виглядатиме цей колективний пакет гарантій безпеки. Це зараз є предметом дискусії", — зауважив Рютте.Нагадаємо, раніше стало відомо, що рішення щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро не матиме фінансових зобов’язань для трьох європейських країн. Чехія, Угорщина та Словаччина не братимуть у цьому участі..

Рішення щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро не матиме фінансових зобов’язань для трьох європейських країн. Чехія, Угорщина та Словаччина не братимуть у цьому участі.Про це свідчать висновки, ухвалені під час засідання Європейської ради з питання фінансування України."Для забезпечення необхідної фінансової підтримки України з другого кварталу 2026 року, включно з її військовими потребами, Європейська Рада погоджується надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки на основі запозичень ЄС на ринках капіталу, підкріплених бюджетним резервом ЄС. Завдяки посиленій співпраці (стаття 20 Угоди про ЄС) щодо інструменту, що базується на статті 212 (Додаткової Угоди про ЄС), будь-яка мобілізація ресурсів бюджету як гарантія цього кредиту не матиме впливу на фінансові зобов'язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини", — йдеться в документі.У висновках пояснюється, що цей кредит Україна погасить лише після отримання репарацій."До того часу ці активи залишатимуться знерухомленими, ЄС залишає за собою право використовувати їх для погашення позики у повній відповідності до законодавства ЄС та міжнародного права", — наголосили лідери Євросоюзу.Європейська рада також зазначила, що, згідно з попередніми висновками, "активи Росії повинні залишатися знерухомленими, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй шкоду, завдану її війною". "Європейський Союз, враховуючи безпрецедентну ситуацію, ухвалив на підставі статті 122 Договору про ЄС виняткові, тимчасові та належним чином обґрунтовані надзвичайні заходи, що знерухомлюють такі активи на стійкішій основі", — йдеться в документі.Крім того, Європейська рада закликала Раду ЄС і Європарламент продовжити роботу над технічними та правовими аспектами інструментів, що встановлюють репараційний кредит на основі залишків готівки, пов'язаних з іммобілізованими активами Росії.У висновках також йдеться про те, що Європейська рада наголошує на важливості таких елементів стосовно позики, яку нададуть Україні:зміцнення європейської й української оборонної промисловості;подальше дотримання Україною верховенства права, включно з боротьбою з корупцією;специфічний характер політики безпеки й оборони деяких держав-членів та інтереси безпеки й оборони всіх держав-членів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

У Словаччині вночі 16 грудня на автомагістралі D1 сталася дорожньо-транспортна пригода, в яку потрапив автобус з українською реєстрацією, що прямував у напрямку Братислави та перевозив пасажирів з України. Двох пасажирок доправили до найближчих лікарень із легкими травмами. Про це повідомила прес-служба Міністерства закордонних справ України, посилаючись на інформацію від консула посольства України в Словаччині, пише "Укрінформ".Обставини та постраждаліЗазначається, що ДТП сталося через несприятливі погодні умови, внаслідок чого автобус з’їхав з дороги та перекинувся на бік. На момент аварії в салоні перебувало 10 пасажирів та двоє водіїв, усі вони — громадяни України. На місце події оперативно прибули екстрені служби.За даними словацьких правоохоронців:двох пасажирок доправили до найближчих лікарень із легкими травмами;решта пасажирів медичної допомоги не потребували й згодом змогли продовжити поїздку альтернативним транспортом.Розпочато розслідування за фактом ДТП. Поліція повідомила, що водій автобуса пройшов тест на вміст алкоголю, який показав негативний результат. Справа перебуває на контролі посольства України в Словаччині.Нагадаємо, 6 липня в Угорщині сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автобуса з українськими дітьми. Серед постраждалих четверо у важкому стані. Загиблих немає..

Угорщина та, можливо, Словаччина оскаржуватимуть в Європейському суді план Європейського Союзу щодо заборони імпорту російського газу та нафти. Європу звинуватили в "юридичному шахрайстві".Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Він зазначив, що щойно план RePowerEU ухвалять — Угорщина "разом зі Словаччиною" подасть до Європейського суду "клопотання про анулювання та проситимемо про призупинення дії постанови на час судового розгляду"."Ми робимо цей крок, оскільки заборона імпорту російської нафти та газу унеможливить безпечне енергопостачання Угорщини та Словаччини, а також призведе до різкого зростання цін", — додав угорський міністр.Також Сійярто звинуватив ЄС в "масштабному юридичному шахрайстві", оскільки, на його думку, RePowerEU "є санкційним заходом, який потребуватиме одностайного схвалення"."Він також суперечить договорам ЄС, в яких зазначено, що енергетична політика є національною компетенцією та суперечить навіть оцінці Європейської комісії", — додав очільник угорського зовнішньополітичного відомства.Раніше угорський міністр у справах ЄС Янош Бока заявив, що Угорщина не візьме участь на політичному рівні на неформальному засіданні Ради Європейського Союзу у Львові. Його запланували на 10-11 грудня. Там теж запланували обговорювати це питання.Нагадаємо, що 10 листопада прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан знову заявив, що домовився з американським лідером Дональдом Трампом про безстрокове звільнення країни від санкцій США стосовно нафти..

Угорщина та Словаччина мають намір звернутися до Європейського суду, щоб оскаржити план Європейського Союзу (ЄС) щодо заборони імпорту російського газу та нафти. Країни вимагатимуть скасування постанови, посилаючись на загрозу своїй енергетичній безпеці.Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у соціальній мережі Х.Призупинення та "юридичне шахрайство"Сійярто попередив, щойно наступного тижня план ЄС під назвою RePowerEU буде ухвалено, Угорщина спільно зі Словаччиною негайно подасть до Європейського суду клопотання про його скасування. Крім того, вони проситимуть призупинити дію постанови на час судового розгляду.Угорський міністр пояснив причину такого кроку:"Ми робимо цей крок, оскільки заборона імпорту російської нафти та газу унеможливить безпечне енергопостачання Угорщини та Словаччини та призведе до різкого зростання цін", — написав він.Звинувачення проти ЄСПетер Сійярто назвав постанову "масштабним юридичним шахрайством", стверджуючи, що документ є санкційним заходом, який, відповідно, мав би вимагати одноголосного схвалення всіх країн-членів ЄС. На його думку, план також суперечить фундаментальним договорам Євросоюзу, згідно з якими енергетична політика залишається питанням національної компетенції кожної окремої держави.Раніше повідомлялось, що Європейський Союз планує повністю відмовитися від російського газу до кінця 2027 року. Проте Рада ЄС шукає варіанти, як прискорити це на один рік. Посадовці кажуть, що це цілком реально.Нагадаємо, 15 листопада видання Financial Times повідомляло, що справжньою метою активних візитів американських посадових осіб у країни Європи є просування енергоносіїв США замість російських. Відчувається тенденція до збільшення таких намагань..

У вівторок, 18 листопада, словацький прем'єр-міністр Роберт Фіцо зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Він озвучив офіційне звернення з проханням про зміцнення протиповітряної оборони своєї країни.Про це повідомила прес-служба словацького уряду. Там зазначається, що під час робочої вечері Рютте та Фіцо "обговорили співпрацю між Словацькою Республікою та НАТО"."У цьому контексті Роберт Фіцо наголосив, що Словаччина має суверенне право вирішувати, який темп і структуру військових витрат обрати", — йдеться у заяві.Прес-служба додала, що під час спільної дискусії словацький прем’єр-міністр також попросив генерального секретаря посилити протиповітряну оборону Словаччини.В уряді Словаччини додали, що сторони також обговорили ситуацію в Україні. При цьому в Братислави, як і раніше, дещо інша позиція стосовно російської агресії, ніж у переважної більшості країн Євросоюзу."Прем'єр-міністр повторив, що Словаччина не буде надавати Україні летальну зброю (за винятком комерційних контрактів), але продовжить надавати нелетальну допомогу", — повідомили у словацькому уряді.Раніше з’являлася інформація, що в уряді Словаччини зацікавлені у нових оборонних проектах з Україною, попри непрості відносини між країнами з часу повернення до влади Роберта Фіцо та його проросійську риторику.Нагадаємо, 8 листопада стало відомо, що Словаччина на офіційному рівні не підтримає ідею Європейського Союзу щодо використання заморожених активів Росії для покриття військових витрат України. Братислава не братиме участі в жодних юридичних чи фінансових механізмах стосовно цього..

Юрай Цинтула, який вистрелив у словацького прем'єр-міністра Роберта Фіцо минулого травня, подав апеляцію на вирок Спеціалізованого кримінального суду. Про це повідомляє TV Noviny. Як зазначає видання, пенсіонера Цинтулу засудили до 21 року позбавлення волі після того, як суд визнав його винним у скоєнні терористичного нападу. Його адвокат, Намір Альясрі, повідомив, що вони вкажуть причини апеляції лише після отримання письмової копії вироку. Однак вони заперечують проти юридичної кваліфікації діяння, стверджуючи, що це не терористичний злочин. Адвокати заперечили проти цього під час слухання. Однак захист стрільця подав апеляцію на всі положення рішення, що стосуються відповідача, заявивши, що нададуть додаткові обґрунтування рішення після його винесення. Тепер справу розглядатиме Верховний суд Словацької Республіки. "Якщо суд отримає повернення квитанцій про вручення від усіх уповноважених сторін провадження, він передасть справу до Верховного суду Словацької Республіки для апеляційного розгляду", — пояснила Марія Горакова від імені Верховного суду Словацької Республіки.Що відомо про замах на Роберта ФіцоУ словацькому місті Гандлова 15 травня було поранено прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо. Нападником на прем'єр-міністра Словаччини став 71-річний письменник Юрай Цинтула, який, імовірно зробив кілька пострілів у Фіцо.Цинтула спочатку крикнув до Фіцо, який підійшов до нього й інших людей, які зібралися на площі після засідання уряду, щоби потиснути руки, після чого пролунали постріли. Поліціянти одразу після нападу затримали нападника.Згодом Цинтула розкрив мотиви свого вчинку. Він заявив, що не згоден із політикою уряду. Самого Фіцо прооперували в лікарні, його стан — стабільно важкий.Нагадаємо, що російські пропагандисти поширювали фейкову інформацію про те, що до замаху на прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо нібито причетна біженка з України..

Ввечері 9 листопада у Словаччині зіткнулися два пасажирські поїзди. Внаслідок аварії постраждали десятки людей.Про це повідомляє Aktuality.sk. За даними видання, аварія трапилася близько 19:30 на залізничному коридорі між Братиславою та містом Пензинок.Як встановили правоохоронці, один поїзд врізався у задню частину іншого. На момент аварії у поїздах перебувало близько 800 осіб, більшість з них студенти. Відомо, що один із поїздів прямував зі східної частини країни, а інший — із Нітри.Внаслідок зіткнення постраждали десятки людей. Зокрема 11 осіб госпіталізували до лікарні. За словами, начальника Пожежно-рятувальної служби Словаччини Адріана Міфковіча, у більшості постраждалих діагностовано переломи і забої."Через фізичні процеси, що виникають під час раптової зупинки поїзда, деякі симптоми можуть проявитися навіть наступного дня", — пояснив він.На місці продовжують працювати рятувальники, поліція і медики. Водночас на інцидент вже відреагував президент Словаччини Петер Пеллегріні."Бажаю всім постраждалим у зіткненні поїздів під Пезінком якомога менше страждань і якнайшвидшого одужання. Дякую всім рятувальним службам за професійне втручання", — сказав глава держави. Нагадаємо, 13 жовтня у Словаччині зіткнулися два швидкісних поїзди.  Тоді постраждали майже 70 осіб, серед них — українець. Аварія сталася поблизу словацького села Яблунов-над-Турньов в окрузі Рожнява (Кошицький край)..

Словаччина на офіційному рівні не підтримає ідею Європейського Союзу щодо використання заморожених активів Росії для покриття військових витрат України. Братислава не братиме участі в жодних юридичних чи фінансових механізмах стосовно цього.Про це заявив прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, його цитує словацьке видання Pravda.Як відомо, таку ідею висуває Європейська комісія, до того ж США її повністю підтримують. Цю тему обговорюватимуть у грудні.Однак, за словами Фіцо, він не підтримає використання 140 мільярдів євро із заморожених активів Росії, щоби гроші пішли на відновлення або допомогу Україні."Думаю, ми можемо погодитися з тим, що якщо ми витратимо 140 мільярдів євро на озброєння та військові витрати, то вони ніколи не повернуться. Словаччина не може покладатися на військові витрати", — намагався пояснити своє позицію словацький прем’єр-міністр.Також Фіцо заявив: допоки він є очільником уряду Словаччини — не братиме участі в жодних юридичних чи фінансових механізмах, мета яких конфіскація заморожених активів Росії.Як відомо, за планом ЄС, Європа розраховує оформити Україні так званий "репараційний кредит" у розмірі 140 мільярдів євро. Дискусії щодо того тривають, але переважна більшість їх учасників підтримують проект.У ЄС мають намір розпочати виплати вже з 2026 року із заморожених активів Росії. При цьому Україні доведеться повертати цей кредит лише в тому разі, якщо сама Росія виплатить Києву репарації.Нагадаємо, 28 жовтня стало відомо, що Угорщина прагне сформувати у Європейському Союзі антиукраїнський альянс. Будапешт планує об'єднатися з Чехією та Словаччиною..

Європейська комісія планує провести зустрічі з представниками Угорщини, Словаччини та Польщі, щоби переконати їх скасувати встановлені односторонні обмеження на експорт з України деяких видів аграрної продукції.Про це заявив під час брифінгу для журналістів у Брюсселі заступник головної речниці Єврокомісії Олоф Гілл. Його цитує "Європейська правда". Майбутня зустріч пов’язана з набранням чинності з 29 жовтня нової торгівельної угоди з Україною Євросоюз хоче, щоб Угорщина, Словаччина та Польща скасували обмеження на експорт з України через те, що нова угода забезпечить збалансовані умови торгівлі. "Щоби було цілком зрозуміло: цього тижня набрала чинності оновлена угода про поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі між ЄС та Україною. Ми переконані, що вона забезпечує належний баланс між, з одного боку, наданням Україні життєво важливої економічної підтримки через сприятливі торговельні умови, а з іншого — надійним і належним захистом чутливих економічних секторів ЄС", — заявив Гілл.Він додав: в Європейському Союзі вважають, що в новій угоді цей торгівельний баланс досягнуто належним чином."Ми не вбачаємо жодних підстав для подовження заборон на експорт", — акцентував речник Єврокомісії.Тому, за його словами, розпочинається діалог із зазначеними державами-членами, маючи на меті домогтися скасування цих заборон."Це — наш єдиний пріоритет на цьому етапі", — констатував він.Відповідаючи на запитання щодо того, чи розглядає Єврокомісія питання примусу до скасування обмежень у судовому порядку, Олоф Гілл зауважив, що "ми розглядатимемо інші можливі варіанти дій лише у тому випадку, якщо ці переговори не призведуть до бажаного результату".Нагадаємо, що Україна працює над створенням посад аграрних аташе при дипломатичних і торгівельних установах за кордоном. Так звана аграрна дипломатія може стати стратегічним кроком для нашої країни..

Після потужних санкцій Дональда Трампа проти російських нафтових компаній Віктор Орбан кинувся на поміч своєму кремлівському другу. Під час Другої світової режим Ференца Салаші був останнім союзником Гітлера в Європі. Прем’єр Угорщини своєю метушнею спонукає до історичних паралелей.Забагато Орбана в ефірі. Чому активізувався "троянський кінь" КремляTrueUA раніше пояснював, що всі дії Віктора Орбана всередині своєї країни та на зовнішній арені мотивуються виключно одним — прагненням за будь-яку ціну залишитися при владі після квітневих виборів наступного року. Якщо цього не станеться, варіантів у нього небагато — або антикорупційні розслідування та повторення шляху французького екс-президента Ніколя Саркозі, себто доріжка приведе до в’язниці, або втеча за кордон: до друга Путіна, чи до друга Трампа. Якщо останній до того часу ще залишиться другом.Гіперактивність Орбана цього тижня пов’язана з двома подіями, вкрай негативними для виплеканих намірів лишитися на посаді. Перша — провалилася його ініціатива звести Трампа з Путіним у Будапешті. У провалі винен не він, а Кремль, який відмовився від пропозиції глави Білого дому припинити бойові дії по нинішній лінії фронту, але угорські виборці можуть звинувачувати у слабкості свого голову уряду. Так хотів, що не зміг.Орбан поспішає зняти негатив, звідси й заява, що "будапештський мирний саміт відбудеться — це можна вважати фактом". Тоді як Трамп чітко дав зрозуміти: перемовини з Путіним можуть відбутися, але вони мають дати "відчутний позитивний результат". Тобто американський президент каже не про місце зустрічі, а про її зміст. Також Орбану ніхто не давав права розписуватися за Україну, де і коли її президент вестиме перемовини. Угорський прем’єр просуває Будапешт як переговорний майданчик, бо це вигідно йому особисто, Путіну, щоб прилетів до Європи, але невигідно Євросоюзу та нам.Друга подія, звісно ж, санкції Трампа проти "Роснєфті" і "Лукойла". Вони безпосередньо зачіпають Угорщину, яка наперекір усім продовжує імпортувати російську нафту. Хоча президент США звертався до Орбана, аби той відмовився купляти нафту у терористів. І час диверсифікувати поставки у нього був. Тепер він спохватився і заявив, що планує зустрітися з Трампом і переконати його в "необхідності" постачань російської нафти до Угорщини."Я незабаром відвідаю Вашингтон, щоб обговорити це з президентом Трампом. Ми спробуємо знайти вихід, особливо для Угорщини", — цитують ЗМІ Орбана.Варто звернути увагу на два важливих моменти. Перший: посол США при НАТО Метью Вітакер дорікав Угорщині, що та, на відміну від країн-сусідок, не розробила запасного плану на випадок, якщо постачання російської нафти та газу припиняться. Він запевнив, що в процесі відмови від нафти та газу Росії Угорщині готові допомогти США. Але нічого не казав про індульгенцію для цієї країни у вигляді дозволу купляти у Путіна нафту і далі.Другий момент: візит Орбана до Вашингтона начебто відбудеться у другій половині цього тижня, але коли саме — невідомо. У Трампа нині азійське турне, під час якого він планує зустрітися з китайським вождем Сі Цзиньпіном. Йому не до Орбана. Проте якщо той не виконає санкційних вимог Америки, ризикує погіршити стосунки з Трампом.Третій момент: мало хто сумнівається, що під час зустрічі з главою Білого дому угорський прем’єр говоритиме не тільки про себе, а й загалом захищатиме нафтові поставки Росії. Днями він заявив: із санкціями проти "Роснєфті" і "Лукойла" Трамп перебільшив. Спочатку Кремль відправив до Вашингтона свого спецпосла Кирила Дмитрієва, який розповідав за океаном, що нафтові санкції страшні не росіянам, а американцям. Візит Дмитрієва з тріском провалився. Остання надія — на Орбана."Клуб українофобів". Кого Орбан вписав до ворогів УкраїниТоп-заявою з Будапешта можна вважати оголошення наміру сформувати антиукраїнський альянс в Євросоюзі. Таку заяву зробив не Віктор Орбан, а його радник та однофамілець Балаж Орбан."Орбан сподівається об'єднатися з Андреєм Бабішем, чия правопопулістська партія перемогла на нещодавніх парламентських виборах у Чехії, а також зі словацьким прем'єр-міністром Робертом Фіцо, щоб узгодити позиції перед зустрічами лідерів ЄС, включно з проведенням попередніх нарад перед самітом", — розповів радник прем’єра.Нагадаємо: це той радник, який у вересні минулого року оскандалився на весь світ. Він заявив, що якби Угорщина опинилася на місці України, то не захищалася б від агресії. Навіть його бос від почутого остовпів і назвав слова радника помилкою.Отже, з одного боку, це продовження українофобської істерії, яка триває в Угорщині ще з весни. З іншого — анонс не тільки антиукраїнської, а й антиєвропейської коаліції, адже названі союзники Орбана відомі своєю розкольницькою поведінкою в ЄС. Наскільки реальною є ймовірність об’єднання такого тріо? Балаж Орбан сподівається на відновлення активних контактів у рамках Вишеградської групи, яка колись була четвіркою — Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія — поки від участі й в ній не відмовилися поляки.Вишеградську групу у 1991 році створили Вацлав Гавел, Лех Валенса та Йожеф Анталл — демократи, які очолювали свої країни у період падіння так званого "соцтабору". Спроба присвоїти собі Вишеградську групу популістами з авторитарними замашками матиме вигляд знущання з пам'яті засновників спілки. Польський прем’єр Дональд Туск дав влучну характеристику Орбану та його правлінню: Угорщина є найбіднішою країною ЄС унаслідок корупції та захоплення авторитарним режимом у Росії. Бабіш із Фіцо також симпатизують Москві й також потрапляли в поле зору антикорупціонерів.Утім, й історію з анонсованим "клубом українофобів" варто розглядати у контексті передвиборчої кампанії Орбана. Оживити Вишеградську четвірку йому потрібно для того, щоб показати своїм виборцям, який він крутий геополітик. А ще — прив’язати Бабіша і Фіцо до себе, зробити їх своїми VIP-агітаторами. Інша справа, чи потрібно це їм.Почнемо з Фіцо. Якщо партія Орбана "Фідес" програє вибори, то словацький прем’єр-міністр позбудеться сильної підтримки, тож бути в злучці з угорським колегою йому наче й вигідно. Але не все так однозначно. Фіцо, на відміну від Орбана, підтримує вступ України до Євросоюзу. 17 жовтня він заявив:"Пріоритетом є транскордонне співробітництво і європейська інтеграція України. Щодо цього ми ніколи нічого іншого не говорили. Якщо ваша країна ухвалила рішення і вважає, що ваше майбутнє в Євросоюзі, то ми також вважаємо, що те, що ви будете в ЄС — підтримає стабільність в регіоні й надасть нові імпульси для наших двосторонніх відносин". Також, на відміну від Угорщини, Словаччина не блокує санкції проти Росії.Відрізняється й погляд Братислави й Будапешта на репараційний кредит Україні коштом заморожених в Європі російських активів. Вони обоє — проти використання цих грошей, але з різною аргументацією. Фіцо каже, що і надалі допомагатиме Україні в гуманітарній сфері, в розмінуванні, однак не хоче фінансувати військові потреби. У той час як Орбан лякає Євросоюз війною та закликає до прямих переговорів Європи з Росією. До слова: у питанні репараційного кредиту цих двох єднає ще одне — їхню думку не питають, рішення ухвалюватиметься ЄС кваліфікованою більшістю, а не одностайно. Наступний — Бабіш. Його партія ANO отримала на виборах найбільше голосів, проте формування коаліційного уряду — затягується. За словами Бабіша, він сподівається, що уряд сформують не пізніше середини грудня. Президент Петер Павел повідомив Бабішу свої очікування: склад уряду не має послабити принципи демократичної держави, втілені в конституції. У Чехії останнє слово при затвердженні кабінету міністрів — за президентом. Так що радник Орбана поспішив сказати "гоп", - Бабішу доручили формувати уряд, але не факт, що цей уряд запрацює. Це, по-перше. По-друге, потенційний чеський прем’єр хоч і євроскептик та обіцяв не давати Україні жодної крони, однак від нього не чули незгоди з членством нашої держави в Євросоюзі. От і виходить, що Орбан може створити антиукраїнський альянс хіба з Путіним. Тільки без Угорщини, бо угорці — проти такого альянсу..

Угорщина прагне сформувати у Європейському Союзі антиукраїнський альянс. Будапешт планує об'єднатися з Чехією та Словаччиною.Про це повідомив радник прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана Балаж Орбан у коментарі Politico."Орбан сподівається об'єднатися з Андреєм Бабішем, чия правопопулістська партія перемогла на нещодавніх парламентських виборах у Чехії, а також зі словацьким прем'єр-міністром Робертом Фіцо, щоб узгодити позиції перед зустрічами лідерів ЄС, включаючи проведення попередніх нарад перед самітом", — розповів він.Журналісти відзначили, що до створення такого офіційного політичного союзу ще далеко. Однак така коаліція може серйозно ускладнити зусилля Євросоюзу з фінансової та військової підтримки України."Я думаю, що це станеться — і буде все більш і більш помітним", — сказав Балаж Орбан.Речник Орбана заявив, що нібито буде відновленням діяльності так званої групи "Вишеградська четвірка", до якої входили Угорщина, Чехія, Словаччина і Польща у 2015 році, коли при владі у Варшаві перебувала євроскептична партія "Право і справедливість". Проте, на думку журналістів, новий Вишеградський альянс налічуватиме три, а не чотири члени, адже чинний прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск є прихильником України."Однак Фіцо та Бабіш повторили погляди угорського лідера щодо України, закликаючи до діалогу з Москвою, а не до економічного тиску", — додали у виданні.Нагадаємо, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан планує зустрітися з американським президентом Дональдом Трампом. Він планує переконати лідера Сполучених Штатів Америки в "необхідності" постачань російської нафти до Угорщини..

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо прогнозовано виступив проти плану Європейського Союзу стосовно використання заморожених російських активів для фінансування України.Заяву словацького прем’єр-міністра цитує видання SME. Під час прес-конференції в неділю Фіцо сказав, що відмовляється підтримувати використання коштів із заморожених російських активів для фінансування України."Я відмовляюся, щоби Словаччина брала участь у будь-якій фінансовій схемі, яка допомогла б Україні впоратися з військовими витратами", — зазначив він.Фіцо також розкритикував намір Євросоюзу нібито конфіскувати заморожені російські активи на суму 140 мільярдів євро."Нам загрожувала би величезна кількість міжнародних судових спорів", — пояснив прем’єр-міністр Словаччини.Він додав, що Росія могла би відповісти таким же чином і конфіскувати будівлі чи кораблі, що належать європейським державам.За його словами, Словаччина допомагатиме Україні в галузі медичної допомоги чи розмінування, але не фінансуватиме військові потреби України."Жодної смертоносної зброї на Україну безкоштовно не піде", — наголосив Роберт Фіцо.При цьому він додав, Словаччина продовжуватиме продавати Україні боєприпаси.Як відомо, 23 жовтня Європейська рада затвердила висновки щодо України, з яких зникла пряма згадка про використання коштів із заморожених активів Росії на підтримку України. На зміні тексту висновків щодо цього наполягала насамперед Бельгія.Нагадаємо, що 17 жовтня Роберт Фіцо заявляв, що його країна не гальмуватиме членство України в Європейському Союзі. Крім того, він має намір показати солідарність з українцями, які можуть мати непросту зиму..