# Словаччина

У Братиславі вважають, що уряд Німеччини має бути зацікавлений, аби Словаччина мала вдосталь газу за прийнятною ціною після припинення постачання в Євросоюз з 1 січня 2028 року. Тому замість різких заяв Німеччина могла би допомогти розв’язати це питання.Про це заявив прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час  у відповідь на заклик канцлера Німеччини Фрідріха Мерца припинити блокування 18 пакету санкцій ЄС проти Росії.Роберт Фіцо закликав Німеччину замість критики блокування допомогти розв’язати питання з постачанням газу за поточними цінами у Словаччину після 1 січня 2028 року."Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликає уряд Словаччини припинити блокування ухвалення 18 пакета санкцій проти Російської Федерації. Уряд Словаччини готовий підтримати цей пакет санкцій, навіть якщо він нічого не змінить у військовій перевазі чи економічній спроможності Росії", — зазначив словацький прем’єр-міністр.Він додав, що водночас Словаччина має отримати чіткі гарантії, а не політичні обіцянки, що її енергетична безпека та доступність енергії не опиняться під загрозою внаслідок ідеологічної пропозиції Єврокомісії припинити імпорт російського газу з 1 січня 2028 року.Фіцо ще раз нагадав, що такої угоди щодо гарантій не досягнуто, хоча "уряд Словаччини цінує зусилля Єврокомісії, спрямовані на пошук рішення"."Ми відмовляємося вести переговори під тиском різких заяв. У Словаччині працюють 900 німецьких компаній. Німецький уряд також має бути зацікавлений у тому, щоб після 1 січня 2028 року Словаччина мала вдосталь газу за прийнятними цінами", — переконаний словацький прем’єр-міністр.Фіцо наголосив, що готовий у будь-який момент провести конструктивну зустріч із федеральним канцлером Німеччини, яка могла би суттєво просунути всю справу вперед.Як відомо, 10 липня прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо доручив послу своєї країни в Брюсселі блокувати 18 пакет санкцій Євросоюзу проти Росії.Нагадаємо, раніше Роберт Фіцо акцентував, що не бачить причин зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським. На думку очільника Словаччини, український лідер його "ненавидить".

18-й пакет санкцій Євросоюзу проти Російської Федерації вже незабаром може бути ухвалений після того, як Словаччина отримала від ЄС усі необхідні запевнення щодо енергетики.Про це у соцмережі X повідомив редактор "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк."Видається, що Словаччина сьогодні отримала необхідні запевнення від комісії Євросоюзу щодо поступової відмови від російської енергетики до кінця 2027 року. Це може призвести до схвалення наступного пакету санкцій (18-го) вже незабаром", — йдеться у повідомленні.Він також зауважив, що Угорщина, яка традиційно блокує ухвалення рішень на підтримку України на рівні Європейського Союзу, наразі не висловлювала відкритих заперечень щодо нового пакету санкцій.Зауважимо, раніше президент Франції Еммануель Макрон заявив на прес-конференції за підсумками Євроради у Брюсселі, що найближчими днями Європейський Союз має ухвалити 18 санкційний пакет. Він буде найамбітнішим з початку повномасштабної російсько-української війни, зокрема, з ембарго на російську нафту, що переробляється в третіх країнах.Проте Словаччина публічно виступає проти схвалення 18 пакета санкцій проти Росії. Через це новий санкційний пакет поки лишається заблокованим.Водночас у Європейському Союзі вважають, що найближчим часом країна змінить свою позицію щодо санкцій відносно Російської Федерації. У приватних розмовах європейські посадовці висловлюють упевненість: за лічені дні зі Словаччиною відбудеться угода, й санкції розблокують.Нагадаємо, американський президент Дональд Трамп заявляв, що в понеділок, 30 червня, відбудуться "насправді великі новини". За його словами, це стосується Росії. Щоправда, він не уточнив, що конкретно має на увазі.

Угорський прем’єр Віктор Орбан заявив, що його країні вдалося зупинити приєднання України до Євросоюзу. І накинувся на Брюссель зі звинуваченнями в проукраїнській політиці. Що означає чергова недружня витівка друга Путіна і Трампа?Voks2025. Як Орбан робить з угорців ворогів України й що з цього вийшлоЗ 14 квітня по 20 червня за ініціативи Орбана в Угорщині відбулося загальнонаціональне опитування населення (а не референдум) щодо підтримки угорцями вступу України до ЄС. Цифрами цього опитування нині й маніпулює глава угорського уряду. До них повернемося згодом, а спочатку нагадаємо одну цікаву річ, на яку у нас не звернули увагу. 12 квітня 2003 року в Угорщині пройшов референдум про вступ цієї країни до Європейського Союзу. Явка тоді склала 45,59%. Попередньо законодавці змінили вимоги до референдуму, — для того, щоб він відбувся, вистачило явки 25%. Тобто юридичні вимоги витримали, але на референдум прийшло навіть менше половини громадян. З них "за" членство в ЄС проголосували 83,35%, "проти" — 16,16%. Таким чином перебування Угорщини в Євросоюзі підтримали трохи більш як 3 млн із 9700 млн жителів країни. То ж коли Орбан і його поплічники наступного разу оцінюватимуть, хто має право на членство в ЄС, не зайвим буде нагадати ці цифри. Якби поріг явки лишився 50% плюс, Угорщина у 2004 році, мабуть, не вступила б до Євросоюзу.Коли відбувся цей референдум, Орбан і його партія "Фідес" були в опозиції. У 2010 році "Фідес" повернувся до влади й відтоді Орбан уже протягом 15 років на посаді прем’єр-міністра. За цей час Угорщина помітно відступила від зобов’язань, взятих на себе з членством в ЄС. Особливо щодо дотримання прав людини, свободи преси й свободи думки. Орбан вибудував автократичний режим, який підтримується лояльними ЗМІ та спирається на виборців консервативної глибинки. Їхні голоси він не вперше використовує для піарних плебісцитів.Один із таких відбувся 2 жовтня 2016 року. Угорцям пропонувалося дати відповідь на маніпулятивне питання: чи згодні вони на переміщення мігрантів до своєї держави. Євросоюз узгодив квоти для країн-членів на розселення мігрантів, але Угорщина і Словаччина оскаржили це рішення в Європейському суді. Прем’єр-міністром Словаччини, до слова, тоді був Роберт Фіцо. Він з Орбаном і нині становить головну проблему для ЄС. Так от, референдум щодо мігрантів гучно провалився через недостатню явку. Хоча з тих, хто проголосував, понад 90% висловилися проти дотримання квот для мігрантів. Що і не дивно, адже все це дійство супроводжувала масована інформаційна кампанія влади.І ось новий плебісцит, українофобський за змістом. Увесь час до нього, під час нього і після нього на угорців з усіх можливих провладних рупорів лилася брехня про Україну, українців, нами лякали, розповідали про те, що до Європи прийде війна, що угорські аграрії підуть з торбою по світу, бо європейський ринок заполонять українські продукти й так далі. Але з цим опитуванням Орбан сів у калюжу та виставив себе посміховиськом. Бо проголосували лише десь 600 тисяч осіб. Такими цифрами оперує угорська опозиція. Лідер опозиційної партії "Тиса" Петер Мядяр звинуватив уряд Угорщини у спробі легалізувати фіктивні результати опитування. Він назвав Voks2025 "пропагандистською кампанією уряду", на яку витрачено "десятків мільярдів державних грошей". За даними опозиціонера, від трьох до семи процентів розісланих бюлетенів були повернуті в різних частинах країни."Це означає, — наголосив Мадяр, — що реально "проголосувати" на папері могли максимум півмільйона. А Ґерґелі Гуляш (очільник апарату угорського прем’єра) заявив на брифінгу, що частка голосів, відданих онлайн, була мізерною порівняно з паперовими бюлетенями". То ж загальна кількість учасників за його підрахунками — не більша за 600 тис. "Повний провал", — констатував Мадяр.Результати опитування уряд легалізує… підписом державного нотаріуса. Урядовці наполягають: в опитуванні взяли участь понад два мільйони громадян. З них 95% буцімто висловилися проти членства України в ЄС. В опозиції ж переконані: Орбан розігрує комедію перед Брюсселем, цинічно використовуючи угорський та український народи. "З більш ніж двома мільйонами голосів на референдумі Voks2025 ми зупинили вступ України до ЄС", — нахвалюється угорський прем’єр.І вдається до відвертих образ українців, мовляв, "українці є невизначеним суб'єктом не з власної вини, але все ж таки. Ми навіть не знаємо, що таке Україна сьогодні, як далеко простягаються її кордони". У нашому МЗС на недружні заяви з Будапешта відреагували так: "Консультації супроводжувало агресивне нагнітання безпідставної ненависті до всього, що пов’язане з Україною. Така інформаційна кампанія триває вже багато місяців. Угорські посадовці вигадують неіснуючі загрози з боку України для безпідставного залякування угорських громадян". Додавши, що українці вважають угорців дружнім народом і вдячні за підтримку нашого народу під час повномасштабного вторгнення. Що ж до дій уряду цієї країни, то справжня мета його антиукраїнської істерії у відвертанні уваги населення з провалів соціально-економічної політики уряду на уявного зовнішнього ворога.Чи вилетить Орбан з крісла наступного року?Втім, існують підстави підозрювати, що так званий "референдум", який не має юридичної сили, не одноразова акція Орбана з паплюження України, а бомба уповільненої дії під свою державу. Після Параду рівності, який зібрав у Будапешті сотні тисяч учасників, угорський прем’єр накинувся на Брюссель, мовляв, там хочуть мати в Угорщині "проєвросоюзівський і проукраїнський уряд". Такі заяви розцінюють як спробу Орбана зіткнути лобами проєвропейську та націоналістичну частину виборців. Соцопитування кажуть про лідерство в рейтингах опозиційної партії "Тиса" та її лідера Петера Мадяра. Згідно з червневим опитуванням центру Median, "Тиса" випереджає "Фідес" з 51% проти 36% серед виборців, які вже визначилися з вибором. Крім того, ця опозиційна партія паралельно з орбанівським провела власне опитування "Голос нації", згідно з яким серед понад 1,1 мільйона людей, які заповнили анкети, 58,18% відповіли "так" на питання "Чи підтримуєте ви вступ України до Європейського Союзу?". Мадяр також євроскептик, стосовно нього не варто плекати ілюзії, але він принаймні не пропутінський політик і не українофоб.Одним словом, на парламентських виборах, які відбудуться в Угорщині у квітні наступного року зі значною часткою ймовірності "Фідес" втратить право формувати уряд, а Орбан — прем’єрську посаду. Це стане чудовою новиною для українців та наших друзів в ЄС. Проте з політичної сцени Орбан не зникне, він перейде в опозицію і гойдатиме наступників. У тому числі махаючи цифрами фейкового опитування та блокуючи схвалення парламентом згоди на приєднання України до Євросоюзу. Не тільки від сусідньої Угорщини, а ще від низки країн ЄС можна очікувати такого неприємного сюрпризу, адже ультраправі популісти багато де рвуться до владних коридорів.  TrueUA аналізував, у яких країнах цього року можна очікувати перемоги наших недругів. А у 2026-му, окрім Угорщини, де Орбан чіплятиметься за владу, розгорнеться передвиборна боротьба ще в низці країн. Приміром, французька ультраправа Марін Ле Пен закликала соратників готуватися до дочасних виборів парламенту. Також експерти припускають дочасні вибори в Словаччині, де перемога проєвропейських лібералів — наш стратегічний інтерес, адже тамтешня влада стала форпостом політики Москви. То ж українська дипломатична суб’єктність повинна спрямовуватися на підтримку в ЄС пулу наших політичних друзів та на зменшення шансів потенційних недругів, аби завершальний етап євроінтеграції відбувався без валідолу. .

Оперативники Чопського прикордонного загону викрили ще одну спробу незаконного переправлення осіб призовного віку через державний кордон. 21 річний мешканець Івано-Франківська заплатив за це 12 тисяч доларів.Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон"Охочих залишити територію України знаходили через спільних знайомих або за допомогою соцмереж", — ідеться в повідомленні.Прикордонники додали, що, зокрема, цього разу "клієнтом" переправників став 21-річний мешканець Івано-Франківської області."Чоловіка зустріли у визначеному місці та доставили автомобілем одного з пособників у район населеного пункту Княгиня. Звідти у супроводі провідника він мав дістатися кордону зі Словаччиною. Такий "турпакет" коштував йому 12 000 доларів", — розповіли подробиці в ДПСУ.Правопорушників зупинили за кілометр від державного рубежу після передачі "клієнтом" обумовленої суми пособникам організатора схеми."Під час огляду місця події правоохоронці вилучили речові докази у справі: автомобіль, яким здійснювали доставлення, 12 000 тисяч доларів тощо", — зазначили в Держприкордонслужбі. Доставника затримали. Йому повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення й обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб із можливістю внесення застави в розмірі 151 400 гривень."Іншого пособника затримали в адміністративному порядку за злісну непокору законному розпорядженню прикордонного наряду. Слідчі дії тривають", — підсумували прикордонники.Нагадаємо, що декілька днів тому в пункті пропуску "Тиса" 53-річна українка запропонувала прикордонникам 500 доларів за "позитивне рішення" щодо пропуску через кордон її 35-річного зятя. Ті від "пропозиції" відмовилися.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на заяву словацького колеги Юрая Бланара щодо можливості пробачити Росії її злочини.У своєму дописі у соцмережі X Сибіга наголосив, що саме відчуття безкарності Росії є першопричиною її злочинів."Наївно очікувати, що злочинець зупиниться, якщо його злочин буде прощений, а не покараний. Росія вдарить вас і по іншій щоці. А ті, хто нікого не втратив у цій війні, не мають права робити такі заяви", – зазначив міністр.Зауважимо, раніше міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар заявив, що для врегулювання повномасштабного російського вторгнення в Україну потрібне налагодження комунікації з Росією. При цьому — дипломатичним шляхом. Очільник словацького МЗС також висловив переконання, що Захід має знайти спосіб співпраці з Росією."А може, навіть пробачити все, що сталося", — додав Юрай Бланар.Як відомо, представники влади Словаччини — одні з небагатьох у Європі, хто підтримує контакти з Росією після повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року. Так, словацький премʼєр-міністр Роберт Фіцо після приходу до влади 2023 року двічі здійснював візит до Москви та зустрічався з Володимиром Путіним.Нагадаємо, раніше Юрай Бланар зазначав, що ЄС недоцільно брати на себе весь тягар допомоги Україні, якщо президент США Дональд Трамп припинить підтримку. А Словаччина взагалі може відмовитися від цього.

Міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар заявив, що для врегулювання повномасштабного російського вторгнення в Україну потрібне налагодження комунікації з Росією. При цьому — дипломатичним шляхом.Заяву Юрая Бланара цитує словацька агенція TASR. На думку очільника німецького МЗС, "конфлікт" між Україною та Росією не має військового вирішення."Запобігати таким ситуаціям необхідно дипломатичними засобами та дотриманням міжнародного права", — зазначив він.Словацький міністр закликав "спілкуватися з Росією" в будь-якій ситуації."Повернімося до дотримання міжнародного права та шукаймо шляхи комунікації з Російською Федерацією", — заявив він.Очільник словацького МЗС також висловив переконання, що Захід має знайти спосіб співпраці з Росією."А може, навіть пробачити все, що сталося", — додав Юрай Бланар.Представники влади Словаччини — одні з небагатьох у Європі, хто підтримує контакти з Росією після повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року.Словацький премʼєр-міністр Роберт Фіцо після приходу до влади 2023 року двічі здійснював візит до Москви та зустрічався з Володимиром Путіним.Зараз Словаччина блокує ухвалення 18 пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії.Нагадаємо, раніше Юрай Бланар зазначав, що ЄС недоцільно брати на себе весь тягар допомоги Україні, якщо президент США Дональд Трамп припинить підтримку. А Словаччина взагалі може відмовитися від цього.

Словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо наголосив, що не бачить причин зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським. На думку очільника Словаччини, український лідер його "ненавидить".Про це повідомило словацьке видання Aktuality, журналісти якого цитують Роберта Фіцо.Таким чином прем'єр-міністр Словаччини прокоментував зацікавленість президента Петера Пеллегріні в тому, щоби здійснити візит до України.Фіцо зауважив, що це стало би "суто символічним візитом", оскільки словацький президент за своїми повноваженнями не може укладати жодних угод.Водночас прем’єр-міністр не бачить сенсу зустрічатися з Володимиром Зеленським — на відміну від взаємодії з українським прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. "Моя зустріч з президентом Зеленським не має сенсу, тому що він мене ненавидить. Тож я не бачу причин зустрічатися з президентом України", — акцентував Роберт Фіцо.Також він сказав, що бачить для Словаччини більше переваг, аніж недоліків від того, що Україна стане членом Євросоюзу.Як відомо, Словаччина публічно виступає проти схвалення 18 пакета санкцій проти Росії, проте в Європейському Союзі вважають, що найближчим часом країна змінить свою позицію.Нагадаємо, раніше словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо заявляв, що нейтральний статус був би вигідним для його країни. Такими він бачить умови нинішньої міжнародної ситуації.

Під час засідання послів Євросоюзу 27 червня Словаччина попросила відкласти ухвалення 18-го пакету санкцій проти Російської Федерації. Про це підтвердило міністерство закордонних справ Словаччини, інформує "Суспільне". Як зазначає видання, причиною стала необхідність відшукати задовільне рішення щодо негативних санкційних наслідків для Словаччини від запропонованого законодавства RePowerEU.МЗС Словаччини повідомляє, що глава уряду країни Роберт Фіцо поінформував колег про позицію Братислави під час засідання Євроради, яке відбулось у Брюсселі 26 червня.REPowerEU — це пропозиція Європейської комісії припинити залежність від російського викопного палива до 2030 року у відповідь на російське вторгнення в Україну у 2022 році.Варто зазначити, що наразі 18 пакет санкцій ЄС проти Росії продовжує залишатися заблокованим, і, за словами експертів, гарантії його розблокування наразі немає, є лише прогнози.Нагадаємо, сьогодні президент Франції Еммануель Макрон заявив на прес-конференції за підсумками Євроради у Брюсселі, що найближчими днями Європейський Союз має ухвалити 18 санкційний пакет. Він буде найамбітнішим з початку повномасштабної російсько-української війни, зокрема, з ембарго на російську нафту, що переробляється в третіх країнах.Водночас у Європейському Союзі вважають, що найближчим часом країна змінить свою позицію щодо санкцій відносно Російської Федерації. У приватних розмовах європейські посадовці висловлюють упевненість: за лічені дні зі Словаччиною відбудеться угода, й санкції розблокують.

Зараз Словаччина публічно виступає проти схвалення 18 пакета санкцій проти Росії. Однак у Європейському Союзі вважають, що найближчим часом країна змінить свою позицію.Про це повідомила "Європейська правда", посилаючись на власні джерела. Вони зазначили, що Словаччина раніше виступала проти повної відмови від російського газу з 2028 року, що пропонується у 18 пакеті санкцій проти Росії.У словацького премʼєра Роберта Фіцо для цього були такі ж аргументи, як і в Угорщини: через відмову від постачань із Росії зростуть ціни, а російський "Газпром" може подати багатомільярдні позови."Але лише Фіцо обрав тактику тиску: він обіцяє блокувати 18 пакет санкцій проти Росії, доки Братислава не отримає гарантії від Євросоюзу в газових питаннях", — ідеться в повідомленні.Медійники акцентували, що в день саміту ЄС у четвер з Фіцо особисто поговорила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, але й після цього він продовжив виступати проти нового пакета санкцій.Тож на засіданні послів Євросоюзу того ж дня 18 пакет санкцій проти Росії не вдалося затвердити."Однак думка Словаччини ще може змінитися. У приватних розмовах європейські посадовці висловлюють упевненість: за лічені дні зі Словаччиною відбудеться угода, й санкції розблокують", — наголосили журналісти.Водночас наразі 18 пакет санкцій ЄС проти Росії продовжує залишатися заблокованим, і, за словами експертів, гарантії його розблокування наразі немає, є лише прогнози.Нагадаємо, сьогодні президент Франції Еммануель Макрон заявив на прес-конференції за підсумками Євроради у Брюсселі, що найближчими днями Європейський Союз має ухвалити 18 санкційний пакет. Він буде найамбітнішим з початку повномасштабної російсько-української війни, зокрема, з ембарго на російську нафту, що переробляється в третіх країнах.

У п'ятницю, 27 червня, журналіст Віталій Глагола повідомив, що прикордонник з контрольно-пропускного пункту "Ужгород" втік зі служби та попросив притулку в Словаччині. За його словами, боєць пояснив свою втечу тим, що нібито хоче уникнути війни.Відповідна публікація з'явилась у Telegram-каналі журналіста. Він наголосив, що подія трапилась понад тиждень тому, але жодної публікації чи офіційного повідомлення про це не було."Молодий прикордонник — кінолог у відділі огляду транспортних засобів, який працював безпосередньо на лінії перевірки автівок, після чергової зміни повернувся на КПП, щоб погодувати службову собаку. Після цього залишив територію прикордонного підрозділу і самовільно перетнув кордон у бік Словаччини", — зазначає журналіст. Як повідомив Глагола, у Словаччині він запросив статус біженця, пояснивши втечу тим, що уникає війни. За словами Глаголи, прикордонник нібито міг дізнатись про заплановане направлення у зону бойових дій, і саме це могло стати причиною втечі. "Виходив не через офіційну смугу КПП, а ліворуч від прикордонного рубежу, поза основною зоною контролю", — додав журналіст.Заява ДПСУ щодо втечі прикордонникаРечник Державної прикордонної служби Андрій Демченко у коментарі TrueUA підтвердив інформацію щодо втечі прикордонника на Закарпатті. Він підтвердив, що минулого тижня дійсно було виявлено факт не прибуття військовослужбовця в його підрозділ. В той день боєць не залучався на службу, однак мав виконувати інші визначені йому завдання. "Звісно в підрозділі відразу розпочали пошук та встановлення місця перебування. На даний час достеменно не відомо, де саме він перебуває, заходи з пошуку тривають. Опрацьовуються всі варіанти. Не можемо виключати, що він міг і незаконно перетнути кордон, оскільки на ділянці фіксувалися ознаки порушення кордону", — сказав речник ДПСУ. Демченко також наголосив, що інформація про можливе порушення кордону надавалася і словацьким прикордонникам. На цей час підтвердження від суміжної сторони про затримання ними військовослужбовця ДПСУ не надходило.Прикордонника не відправляли на фронт Представник ДПСУ наголосив, що не відповідає дійсності інформація, що предметом його зникнення могло стати заплановане направлення у зону бойових дій. Демченко запевнив, що таке питання не розглядалося. "Даний військовослужбовець проходить службу за контрактом і в 2023 році в складі підрозділів ДПСУ брав участь з відбиття російського вторгнення на територію України. Про зникнення військовослужбовця повідомлено правоохоронні органи", — додав він.Нагадаємо, працівники Державного бюро розслідувань викрили у Києві полковника Державної прикордонної служби на наданні хабаря голові військово-лікарської комісії одного з медичних закладів.

У Словаччині готові підтримати запропонований Європейським Союзом 18 пакет санкцій проти Росії. Така заява прозвучала всього через декілька годин після того, як угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто запевнив, що Угорщина та Словаччина виступають проти нього.Таку інформацію оприлюднило видання Euractiv із посиланням на міністра закордонних справ Словаччини Юрая Бланара. Він зазначив, що словацький уряд оцінює кожен пакет санкцій із погляду того, чи може він зашкодити національній економіці."Переговори ще тривають. Але вже зараз очевидно, що пакет не матиме негативного впливу на економіку Словаччини, і ми готові його підтримати", — сказав Бланар після засідання Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі.Однак він додав, що Словаччина вимагатиме від ЄС "гарантій" і підтримки для пом'якшення наслідків зупинки постачань російських енергоресурсів."Існують також арбітражні ризики, які вплинуть на Словаччини, — можливо, на суму до 20 мільярдів євро. Тому ми вимагаємо гарантій щодо того, як усуватимуться ці негативні наслідки", — уточнив словацький міністр.Бланар наголосив, що для Словаччини політично важливо, щоб обговорення пакета санкцій перенесли до Європейської ради та пов'язали з пропозицією RePowerEU.Тому, за його словами, й він, і прем'єр-міністр Роберт Фіцо прагнуть зустрітися з президенткою Європейської комісії та прем'єр-міністеркою Данії, країна якої головуватиме в обговореннях ініціативи RePowerEU.Нагадаємо, минулого тижня словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що нейтральний статус був би вигідним для його країни. Такими він бачить умови нинішньої міжнародної ситуації.

Угорщина та Словаччина заблокували 18-й пакет санкцій Європейського Союзу проти країни-агресорки Росії.Про це заявив очільник Міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сійярто під час брифінгу. Він наголосив, що головна причина, через яку країни відмовились підтримати нові обмеження про РФ — плани Брюсселя щодо відмови від імпорту російських енергоносіїв."Ми зробили це, тому що Європейський Союз хоче заборонити державам-членам, включаючи Угорщину та Словаччину, купувати дешевий російський природний газ і дешеву російську нафту, як вони робили раніше", — сказав він.Сійярто також наголосив, що на сьогодні Будепешт та Братислава залишаються одними із небагатьох, хто зберігає тісні економічні зв’язки з Москвою та залежать від поставок російського газу та нафти.Зазначимо, раніше Угорщина наклала вето на висновок за підсумками Ради Європейського Союзу з енергетики, в якому закликали й надалі працювати над забороною транспортування газу та нафти з Росії. Тоді Сійярто наголошував, що план Єврокомісії "ставить під загрозу наш суверенітет і енергетичну безпеку". Тому Угорщина виступає проти не лише його ухвалення, а взагалі навіть розгляду.Нагадаємо, Європейська комісія 10 червня представила 18-й пакет санкцій проти Росії за вторгнення в Україну, спрямований на енергетичні доходи Москви, її банки та військову промисловість. Новий пакет пропонує заборонити операції з російськими газопроводами "Північний потік", а також банки, які займаються обходом санкцій.

Житомирське "Полісся" прийматиме номінально домашні матчі Ліги конференцій сезону 2025/26 у Словаччині. Дебютний поєдинок заплановано на 24 липня.Про це на сторінці в Instagram повідомила "Кошицька футбольна арена".Там анонсували початок співпраці з "Поліссям" на наступний сезон. У другому раунді кваліфікації Ліги конференцій житомиряни зіграють з переможцем пари "Борац Баня-Лука" — "Санта-Колома". Перші зустрічі між клубами пройдуть 24 липня, а матчі-відповіді — 31 липня.Раніше ми повідомляли, які суперники дістались українським клубам у єврокубках.Нагадаємо, 18 червня у Словаччині молодіжна збірна України провела свій третій матч на Євро-2025. "Синьо-жовті" програли команді Нідерландам із рахунком 0:2, хоча наших футболістів влаштовувала й нічия для виходу в плей-оф.Також стало відомо, що допінг-проба "Б" атакувального футболіста збірної України та лондонського "Челсі" Михайла Мудрика дала позитивний результат. Йому загрожує чотирирічна дискваліфікація.

У межах розслідування Європейської прокуратури про можливе нецільове використання коштів, призначених для військової допомоги Україні, у Словаччині затримали вісьмох осіб. Серед них є навіть представники міністерства оборони.Про це свідчить повідомлення на сайті Європейської прокуратури, опубліковане в середу, 18 червня.Там ідеться про те, що саме сьогодні прокуратура провела заходи зі збору доказів у рамках розслідування підозри у зловживанні коштами, призначеними для військової допомоги Україні. Приблизний збиток складає 7,4 мільйона євро. Правоохоронці затримали вісім осіб, четверо з яких є державними службовцями Міністерства оборони Словаччини.У квітні 2025 року Європейська прокуратура розпочала розслідування щодо високопосадовців, яких підозрюють у нецільовому використанні коштів, виділених на військову допомогу Україні. З лютого 2022 року по березень того ж року представники оборонного відомства Словаччини подали до Європейського фонду миру (EPF) заявки на відшкодування витрат на військову допомогу, надану Україні, а саме за надані боєприпаси.Підозрювані нібито навмисно порушили свої обов'язки, а також бюджетні правила, видавши необґрунтовані накази про закупівлю боєприпасів у двох приватних компаній. Європейська прокуратура підозрює, що процедура державних закупівель сфальсифікована та що боєприпаси могли придбати за завищеною ціною.Розслідування проводиться у співпраці зі Словацьким управлінням з боротьби з організованою злочинністю при управлінні поліції.Європейська прокуратура — це незалежна прокуратура Європейського Союзу, відповідальна за розслідування, переслідування та судове переслідування злочинів проти фінансових інтересів ЄС.Нагадаємо, що словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо, який не є прихильником надання військової допомоги Україні, заявив, що нейтральний статус був би вигідним для його країни. Такими він бачить умови нинішньої міжнародної ситуації.

Словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що нейтральний статус був би вигідним для його країни. Такими він бачить умови нинішньої міжнародної ситуації. Про це він заявив під час планового візиту до Міністерства економіки Словаччини, де проходив день звітності. Його цитує словацьке видання Aktuality. Журналісти зазначили: Фіцо зауважив, що має відчуття, що "світ змінюється"."Якщо говорити про мене особисто, то скажу вам, що в ці безглузді часи озброєння, коли зброярські компанії потирають руки так само, як це робили фармацевтичні компанії під час Covid, нейтралітет дуже пасував би Словаччині", — сказав прем’єр-міністр.За його словами, питання нейтралітету він уже порушував "дуже офіційно та дуже чітко", однак Фіцо визнав, що рішення стосовно цього не залежить лише від нього.Заява прем’єр-міністра пролунала перед круглим столом із президентом Петером Пеллегріні, де представники парламентських партій мали обговорити питання збільшення оборонного бюджету.Реакція опозиції виявилася миттєвою. Лідер найпотужнішої опозиційної сили "Прогресивна Словаччина" Міхал Шимечка назвав слова Фіцо скандальними та звинуватив його у прагненні вивести країну з Північноатлантичного альянсу."Роберт Фіцо марить про нейтралітет. Він фактично ставить під сумнів наше членство в НАТО, що є основою нашої безпеки. Це руйнує зовнішню політику Словаччини та грає на руку Путіну", — заявив Шимечка.Нагадаємо, що вчора Роберт Фіцо несподівано заявив, що членство України в Європейському Союзі принесе Словаччині більше можливостей, ніж негативних наслідків. Однак вступ Києва до НАТО є небажаним.