# Словаччина

Детерміністичний моніторинг підтвердив присутність семи особин рисі євразійської (з них чотири — самці) на території Ужанського національного природного парку. Унікальні дані вдалося отримати завдяки індивідуальній ідентифікації тварин за характерним візерунком шерсті на фотознімках.З листопада 2025 року стартував другий етап детерміністичного моніторингу рисі євразійської. Використовуючи сучасні технології та міжнародну співпрацю, дослідники визначають точну чисельність цього рідкісного хижака в українських лісах і вивчають його маршрути, що проходять через кордони кількох держав.Над проєктом працюють експерти команди "Рідкісні види" WWF-Україна та науковці Ужанського національного природного парку. Моніторинг проводять синхронно з колегами транскордонного біосферного резервату "Східні Карпати" за підтримки міжнародного проєкту LECA (Supporting the coexistence and conservation of Carpathian LargE Carnivores / Підтримка співіснування та збереження карпатських великих хижаків).Що таке детерміністичний моніторинг і як його проводять в Ужанському нацпарку?Детерміністичний моніторинг — це метод спостереження, який дозволяє вченим перейти від приблизних оцінок на кшталт "десь тут мешкає близько десяти рисей" до точних фактів: "тут живе саме ця рись, і ми можемо її ідентифікувати".Для спостережень на території Ужанського національного природного парку науковці встановили фотопастки на 30 локаціях, охопивши як прикордонні зони, так і центральні ділянки парку.Щоб підвищити точність даних, моніторинг та його результати вдалося синхронізувати з колегами з транскордонного українсько-польсько-словацького біосферного резервату "Східні Карпати". До його складу входять три національні та три ландшафтні парки у Польщі, Словаччині та Україні.Скільки рисей мешкає в Ужанському НПП?Попередні багаторічні спостереження у 2017-2025 роках, що базувалися на аналізі слідів життєдіяльності та фотофіксації, свідчили: на території парку площею до 600 км² може мешкати від шести до тринадцяти особин рисі.Втім, детерміністичний моніторинг, проведений минулого року, дозволив уточнити ці дані. Завдяки аналізу індивідуального візерунка шерсті на фотознімках дослідники ідентифікували сім окремих особин, з яких чотири — самці.Рись без кордонівПід час осіннього моніторингу на фотопастки знову потрапив добре відомий дослідникам самець рисі євразійської ID-4, якого науковці спостерігають уже тривалий час.Розташування, розмір і форма плям на хутрі кожної рисі унікальні — так само, як відбитки пальців у людей. Не існує двох рисей з ідентичним візерунком шерсті.Цей гіперактивний самець за кілька днів може змінювати локації, переходячи з Ужанського національного парку до сусіднього Національного парку "Полоніни" у Словаччині, а потім повертатися назад. Максимальний добовий перехід рисі може сягати до 30 км.Чому синхронний моніторинг критично важливий?"Такі переміщення ще раз підтверджують: великі хижаки не визнають адміністративних меж, кордонів чи лісогосподарських поділів. Це суттєво ускладнює науковий моніторинг, адже неможливо розробити ефективний план збереження виду, спираючись на умовні дані", — зазначає зоолог і менеджер проєктів "Рідкісні види" WWF-Україна Ігор Дикий.За словами Романа Черепанина, менеджера проєктів "Рідкісні види" WWF-Україна та доцента Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, головною проблемою є відсутність єдиної системи моніторингу та належної координації між установами — як на національному, так і на міжнародному рівнях.Через це одну й ту саму тварину можуть порахувати кілька разів, що призводить до завищення реальної чисельності. Саме тому однією з цілей міжнародного проєкту LECA є впровадження спільної методики обліку великих хижаків на транскордонному рівні.Показовим є приклад молодого самця бурого ведмедя Iwo, якого у 2015 році відстежували польські науковці за допомогою GPS-нашийника. За місяць він пройшов шлях через Польщу, Словаччину та Україну, побував у трьох областях і п’яти адміністративних районах. За відсутності синхронізації обліків такого ведмедя могли б зарахувати до статистики кілька разів, перетворивши одну тварину у звітності на десять.Єдина система — ключ до точних данихСаме тому синхронізований транскордонний моніторинг, який нині триває в Ужанському НПП, є критично важливим. Результати пілотних проєктів уже підтверджують: традиційні методи без координації часто завищують чисельність великих хижаків.Детерміністичний підхід, заснований на індивідуальній ідентифікації тварин, дозволяє отримати реалістичну картину стану популяцій і є основою для ефективної охорони рисі євразійської та інших великих хижаків Карпат.Рись євразійська в УкраїніЗа наявними офіційними даними, нині в Україні мешкає близько 500 рисей. Найбільша їхня кількість зосереджена в Карпатах — близько 400 особин, ще понад 100 — на Поліссі.Індивідуальна територія рисі залежить від статі та біотопічних умов і в середньому становить від 100 до 200 км². За добу рись зазвичай проходить 7–15 км, а самці на рівнинних територіях можуть долати 15–25 км.У Європі головною загрозою для рисі залишається втрата та фрагментація середовища проживання через розвиток інфраструктури й населених пунктів. Саме тому забезпечення екологічної сполученості територій є ключовим для збереження стабільних і здорових популяцій великих хижаків.Всесвітній фонд природи WWF — одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад 5 мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу. Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біорізноманіття планети, раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення та нераціонального споживання. Понад 20 років WWF реалізує проєкти в Україні. З 2019-го ми діємо як національне представництво WWF, яке об’єднує представників громадськості та науковців..

У п’ятницю, 30 січня, Європейська комісія оголосила про розслідування щодо Словаччини. Це пов’язано з ліквідацією її бюро захисту інформаторів.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на відповідну заяву Єврокомісії.Медійники зауважили, що у своїй останній суперечці з Братиславою щодо верховенства права виконавчий орган ЄС розкритикував Роберта Фіцо за спробу замінити бюро новою інституцією, керівництво якої призначатиметься політично."Комісія вважає, що цей закон порушує правила Європейського Союзу", — йдеться в офіційній записці Єврокомісії.Крок Брюсселя зроблено на тлі сильного тиску з боку законодавців, які вимагають вжити заходів проти репресій Фіцо проти незалежних інституцій і підозр у шахрайстві з використанням сільськогосподарських фондів ЄС.Голова бюро захисту інформаторів Зузана Длугошова заявила, що неодноразово попереджала словацьких посадовців про те, що ці плани суперечать законодавству ЄС."Якби врахували думку експертів, Словаччина могла б уникнути процедури порушення справи від ЄС. Проте ми вважаємо, що сам цей процес може сприяти професійнішій і змістовнішій дискусії про те, як варто правильно організувати захист інформаторів у Словаччині", — зазначила вона.Брюссель дав Братиславі місяць на відповідь на свої запити, перш ніж вжити подальших заходів, які потенційно можуть містити скорочення виплат ЄС Словаччині після багатоетапного процесу.Аналітики видання констатували, що з моменту повернення до влади 2023 року на четвертий термін партія Фіцо вжила заходів для ліквідації антикорупційних інституцій, зокрема, скасувала Спеціальну прокуратуру, яка займалася гучними корупційними справами, та розформувала NAKA, елітний поліцейський підрозділ, завданням якого була боротьба з організованою злочинністю.Нагадаємо, що декілька днів тому прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив про намір оскаржити рішення ЄС щодо заборони імпорту газу з Росії. Братислава планує подати позов до Європейського суду ООН спільно з Будапештом після того, як обидві країни опинилися в меншості під час голосування 26 січня..

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо після зустрічі з президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом сказав лідерам Євросоюзу в Давосі, що був "стурбований" психічним станом американського лідера.Як повідомляє видання Politico, відразу п'ять джерел серед дипломатів ЄС розповіли, що Фіцо, один з небагатьох союзників Трампа у Європі, справді був дуже стурбований під час розмови з лідерами кількох країн Європи в Давосі.У Давосі прем'єр-міністр Словаччини розповідав про свій візит до маєтку Трампа в Мар-а-Лаго у Флориді 17 січня. Під час неформальної зустрічі Фіцо назвав поведінку американського президента "небезпечною" та додав, що Трамп, ймовірно, "не в собі"."Щобільше, далі словацький прем'єр взагалі не обирав слів та кілька разів назвав президента США "божевільним". Що саме сказав Трамп Фіцо, що це викликало таку реакцію з його боку — досі залишається невідомим", — наголошує видання.Безпосередньо джерела видання не були присутніми на зустрічі, але повідомили, що почули про заяви Фіцо від європейських лідерів, які спілкувалися з прем'єром Словаччини. За словами одного з дипломатів, прем'єр-міністр Словаччини "виглядав дуже травмованим" тим, що сталося на зустрічі з Трампом. В Білому домі заявили, що інформація ЗМІ "фейкова" та нібито заснована на "спробах привернути увагу" з боку європейців. Аргументувати свою заяву у Трампа не змогли."Це абсолютно повна фейкова інформація від анонімних європейських дипломатів, які намагаються привернути до себе увагу. Зустріч в Мар-а-Лаго була позитивною і продуктивною", — заявила прессекретар Білого дому Анна Келлі.Своєю чергою, ще одне джерело видання — чиновник адміністрації Трампа, який був присутній на зустрічі, — стверджував, що справді не розуміє причин таких публікацій. За його словами, під час зустрічі не було жодних незручних моментів чи недоречних обмінів репліками — вона була "приємною, звичайною" і містила кілька невимушених обмінів репліками.Нагадаємо, раніше стало відомо, що у вестибюлі Білого дому, що веде від резиденції до Західного крила, з’явився офіційний кадр зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним. Нове розміщення світлини з російським диктатором у серці американської адміністрації привернуло увагу оглядачів..

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив про намір оскаржити рішення Європейського Союзу щодо заборони імпорту газу з Російської Федерації. Братислава планує подати позов до Європейського суду ООН спільно з Будапештом після того, як обидві країни опинилися в меншості під час голосування 26 січня.Про це повідомляє The Guardian.Під час прес-конференції у Братиславі Роберт Фіцо заявив, що рішення про енергетичне ембарго порушує ключові засади функціонування блоку. Зокрема, словацький прем'єр виділив такі пункти:порушення принципів: на думку Фіцо, заборона суперечить принципам субсидіарності та солідарності ЄС;перевищення повноважень: глава уряду стверджує, що Європейський Союз вийшов за межі своїх законних повноважень, ухвалюючи таке рішення;енергетична залежність: опір цієї політики пояснюється значною залежністю обох країн від російських енергоносіїв.Формат судового позовуПопри спільну позицію, Словаччина та Угорщина діятимуть через окремі юридичні звернення. Фіцо пояснив, що наразі не існує процедурного формату для об'єднання їх у єдиний позов. "Словаччина та Угорщина подадуть окремі позови, оскільки немає формату, в якому їх можна об’єднати в один судовий процес, але ми координуватимемо свої аргументи", — заявив політик.  Нещодавно Роберт Фіцо розкритикував зустріч "Коаліції рішучих" у Парижі. Однак він зауважив, що може уявити участь Словаччини в моніторингу мирної угоди, якщо її вдасться укласти.Також 10 січня президент Словаччини Петер Пеллегріні, прем'єр-міністр Роберт Фіцо та голова Національної ради Ріхард Раші після спільного обіду підтвердили, що мають єдину позицію стосовно ненадання військової підтримки Україні.Як відомо, в листопаді словацький прем'єр-міністр зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Він озвучив офіційне звернення з проханням про зміцнення протиповітряної оборони своєї країни.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що міжурядові консультації між Чехією та Словаччиною відновлюються. Їх заморозив попередній чеський уряд через розбіжності в питаннях зовнішньої політики, зокрема, щодо війни в Україні..

У понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини й Австрії відбудеться засідання Рада Європейського Союзу з питань сільського господарства. Там розглянуть питання щодо угоди про вільну торгівлю з Україною та необхідність подальшого захисту ринку від українського аграрного імпорту.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на лист, поданий Польщею у Раду ЄС і порядок денний засідання з питань сільського господарства.Польща, Угорщина, Словаччина й Австрія вимагають захистити європейських фермерів від негативного впливу імпорту української аграрної продукції.За інформацією журналістів, таке питання розглянуть на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства після 16:00 за київським часом."У контексті угод про вільну торгівлю Австрія, Угорщина, Польща та Словаччина хотіли би наголосити на питаннях, які, на нашу думку, є вирішальними та які не були повністю враховані в нещодавно укладених угодах, що мають велике значення для сільськогосподарського сектора, а саме – угодах з МЕРКОСУР та Україною", — йдеться в документі.Зокрема, четвірка держав наполягає на впровадженні жорсткіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.Ключові претензії та вимоги щодо України:недостатність захисних механізмів — положення поточної угоди з Україною начебто не повністю відповідають потребам аграрного сектору, зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги встановлювали раніше;уніфікація стандартів — чотири країни вимагають, щоби до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що й до виробників у ЄС, це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків і кліматичних стандартів, до впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів;чутливі сектори — висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м'яса, зернових, молочної продукції, овочів і фруктів;компенсаційний фонд — Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять й Україну.Як відомо, 13 жовтня держави ЄС ухвалили умови нової торгівельної угоди з Україною, що має замінити "торгівельний безвіз", термін дії якого завершився у червні 2025 року.Нагадаємо, раніше Євросоюз погодив угоду про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі з Україною. Вона мала діяти в межах комітету асоціації між ЄС та Україною у торгівельній конфігурації..

У суботу, 10 січня, президент Словаччини Петер Пеллегріні, прем'єр-міністр Роберт Фіцо та голова Національної ради Ріхард Раші після спільного обіду підтвердили, що мають єдину позицію стосовно ненадання військової підтримки Україні.Таку інформацію оприлюднило словацьке видання Aktuality. Журналісти зазначили, що на зустрічі в суботу Пеллегріні, Фіцо та Раші обговорили основні питання, що стосуються інтересів Словаччини на внутрішній і зовнішній арені.За словами Пеллегріні, зустріч підтвердила, що "три найвищі конституційні діячі разом можуть дуже відкрито, конструктивно та прагматично обговорювати всі питання".За його словами, політики погодилися з тим, що Словаччина повинна мати представника на переговорах "Коаліції рішучих" щодо України."Позиція Словаччини залишається незмінною: країна не буде надалі військово підтримувати Україну, не відправить жодних солдатів і не братиме участі в гарантіях позики з боку ЄС на 90 мільярдів євро", — наголосив Пеллегріні.Нещодавно Роберт Фіцо розкритикував зустріч "Коаліції рішучих" у Парижі. Однак він зауважив, що може уявити участь Словаччини в моніторингу мирної угоди, якщо її вдасться укласти.Як відомо, в листопаді словацький прем'єр-міністр зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Він озвучив офіційне звернення з проханням про зміцнення протиповітряної оборони своєї країни.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що міжурядові консультації між Чехією та Словаччиною відновлюються. Їх заморозив попередній чеський уряд через розбіжності в питаннях зовнішньої політики, зокрема, щодо війни в Україні..

Міжурядові консультації між Чехією та Словаччиною відновлюються. Їх заморозив попередній чеський уряд через розбіжності в питаннях зовнішньої політики, зокрема, щодо війни в Україні.Про це заявили прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш і його словацький колега Роберт Фіцо після спільної зустрічі в Братиславі, висловлювання політиків цитує видання Ceske Noviny.За словами Бабіша, наступна спільна зустріч урядів двох країн має відбутися 31 березня. Фіцо зазначив, що засідання уряду відбудеться в Чехії."Я готовий і з нетерпінням чекаю на продовження нашої співпраці, як і в минулому. Словаччина є для нас пріоритетом. Ми відновимо спільні засідання наших урядів", — заявив Бабіш на спільній прес-конференції з Фіцо.Своєю чергою, Фіцо запропонував підписати меморандум з Чехією про поглиблення взаємної співпраці на вигідних умовах для обидвох сторін.Прем'єр-міністри Чехії та Словаччини погодилися, що високі ціни на енергоносії потрібно вирішувати на рівні Європейського Союзу. Фіцо назвав одним із варіантів тимчасове незастосування квот на викиди, які, за його словами, роблять енергію дорожчою.Фіцо також зазначив, що у зв'язку з припиненням постачань російського газу до ЄС Чехія стане важливою транзитною країною для транспортування цієї сировини до Словаччини."Ми готові та будемо раді допомогти", — додав з цього приводу Бабіш.Він за традицією прибув до Словаччини з першим офіційним закордонним візитом після призначення прем'єр-міністром у грудні.Як відомо, в березні 2024 року чеський уряд призупинив чесько-словацькі міжурядові консультації через розбіжності у поглядах на ключові питання зовнішньої політики. Вони стосувалися переважно війни в Україні.Нагадаємо, раніше новий очільник оборонного відомства Чехії Яромір Зуна підтвердив, що закупівля снарядів для ЗСУ триватиме й надалі. Відповідно до його заяви, масштабний проект "Чеська ініціатива" офіційно продовжить свою роботу протягом 2026 року..

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо розкритикував зустріч "Коаліції охочих", яка відбулася в Парижі. Однак він запевнив, що може уявити участь країни в моніторингу мирної угоди, якщо її вдасться укласти.Про це Роберт Фіцо заявив у відеозверненні, яке опублікував на своїй сторінці у Facebook.За його словами, якщо група країн хоче надіслати своїх солдатів на територію України, то Словаччина не може їм у цьому завадити."Однак я ще раз наголошую, тисячу разів повторюю, що під час функціонування мого уряду жоден словацький солдат не поїде на територію України як частина багатонаціональних військових сил", — наголосив Фіцо.Водночас він може уявити участь Словаччини в моніторингу мирної угоди. До такого проекту Братислава за певних умов готова приєднатися."Як прем'єр-міністр, я можу уявити участь Словаччини як сусіда України в моніторингу мирної угоди або перемир'я, якщо сторони коли-небудь домовляться про це. Тому що такі угоди не можна нав'язати. І перед планами так званої "Коаліції рішучих" принципово віддаю перевагу двосторонній взаємовигідній співпраці з Україною на основі спільних переговорів урядів", — заявив словацький прем’єр.Метою цього, за його словами, є цивільна співпраця, енергетичні та транспортні зв'язки, допомога з електроенергією чи газом, гуманітарна допомога, наприклад, машини для розмінування."Я тимчасово представляю іншу думку про війну в Україні, ніж Німеччина чи Велика Британія, та не вірю в їхню стратегію. Вона неправильна. Вона веде лише до подальшого кровопролиття", — підсумував Роберт Фіцо.Нагадаємо, що 18 листопада словацький прем'єр-міністр зустрічався з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Він озвучив офіційне звернення з проханням про зміцнення протиповітряної оборони своєї країни..

Станом на полудень 3 січня на виїзд з України спостерігається активізація руху легкових автомобілів та автобусів, особливо на польському напрямку. Прикордонники попереджають про можливу нестабільну роботу електронних систем контролю та рекомендують враховувати це при плануванні маршрутів.Про це повідомляє Західне регіональне управління Держприкордонслужби України-Західний кордон.Кордон із Польщею: ситуація на пунктах пропускуЯк зазначають прикордонники, найбільші черги з легкових авто наразі зафіксовані на пунктах "Краківець" та "Шегині"."Краківець" — 75 л/а та один автобус;"Шегині" — 70 л/а та три автобуси (тут також дозволено піший перехід);"Устилуг" — 70 л/а;"Грушів" — 50 л/а;"Рава-Руська" — 40 л/а.Важливо: у пункті пропуску "Ягодин" наразі не пропускають легкові автомобілі та пішоходів, зафіксовано чергу з одного автобуса.Напрямки Словаччини, Угорщини та РумуніїНа кордоні з іншими сусідами ситуація менш напружена, проте на ключових пунктах є незначні черги:Словаччина: найбільше авто в "Ужгороді" (35 л/а), у "Малому Березному" — 15 машин.Угорщина: у "Косино" очікують 30 л/а, у "Лужанці" — 20, у "Тисі" — 10.Румунія: у "Порубному" зафіксовано 30 л/а, у "Дяковому" — 15. У пунктах "Красноїльськ" та "Дяківці" черги відсутні.Кордон із МолдовоюНа всіх пунктах пропуску з Молдовою ("Мамалига", "Кельменці", "Росошани", "Сокиряни") станом на 12:00 черг немає.У ДПСУ радять громадянам слідкувати за оновленнями та обирайте менш завантажені пункти пропуску для швидшого перетину кордону. Також у відомстві закликають звертати увагу на режим роботи пунктів, що працюють не цілодобово (наприклад, "Малі Селменці", "Дзвінкове", "Косино").Нагадаємо, за даними речника Державної прикордонної служби Андрія Демченка, впродовж 2025 року було затримано близько 1400 громадян, які намагалися незаконно перетнути кордон із Білоруссю. Останнім часом кількість спроб нелегального перетину кордону знизилася..

Міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявив, що Україна ніколи не стане повноправним членом Північноатлантичного альянсу. Ба більше, він виступив проти розміщення європейських військових в Україні.Про це повідомляє TASR. За даними видання, спільна оборона країн Європейського Союзу має залишатися під керівництвом НАТО, а не формуватися як окрема структура ЄС.До того ж, на його думку, одночасне існування двох командних центрів не здатне ефективно гарантувати безпеку. Він наголосив, що країни мають зробити чіткий вибір між НАТО та європейською оборонною моделлю."Або ми в НАТО, і тоді нам це не потрібно, або ми в Європі", — заявив міністр.Він також вважає, що членство України в НАТО є неможливим, а вступ до Європейського Союзу також буде вкрай складним."Україна ніколи не буде в НАТО, і вступ до ЄС їй теж буде складно забезпечити", — сказав він.Крім того, міністр критично оцінив діяльність міжнародної коаліції держав, які підтримують Україну, зазначивши, що вона не бере безпосередньої участі у бойових діях."Вона надіслала якогось солдата? Ні, не надіслала. Звичайно, що ні", — зазначив Каліняк.Крім того, на думку очільника Міноборони Словаччини, Україна мала можливість завершити війну ще у 2022 році. Водночас Каліняк додав, що створення спільної європейської армії може бути логічним кроком лише у випадку відсутності членства країн у НАТО.Нагадаємо, генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте раніше заявляв, що вступ України в НАТО блокують Сполучені Штати Америки, Угорщина та Словаччина. У такому випадку Києву потрібні гарантії безпеки, аби укласти мирну угоду..

У п’ятницю, 26 грудня, росіяни атакували українські порти та пошкодили кораблі під прапорами Словаччини, Палау та Ліберії. Удари рашистів спричинили пожежі та руйнування портової інфраструктури, але жертв немає.Пошкодження словацького судна підтвердили журналісти видання Slovaк Spectator, які послалися на Міністерство закордонних справ Словаччини.Там уточнили, що на борту словацького судна під час атаки нікого не було, а керували ним українські моряки. При цьому на ньому немає та не працює жоден громадянин Словаччини,У словацькому відомстві додали, що річкове судно "Маджестік" перебувало в порту Одеси. Через пошкодження воно наразі непридатне для плавання.Ситуацію ретельно відстежують у співпраці з посольством Словаччини в Києві, а словацьким юридичним і фізичним особам обіцяна допомога за запитом.Окрім того, віце-прем'єр-міністр України Олексій Кулеба додав про пошкодження судна, що ходить під прапором Палау. Він не уточнив масштаби збитків, але зазначив, що спалахнули пожежі та постраждали склади.Також він зазначив, що внаслідок подібних ударів у сусідній Миколаївській області пошкоджено судно під ліберійським прапором на терміналі. Там про постраждалих також не повідомлялося. При цьому екстрені служби гасили пожежі в декількох місцях."Працівники портів продовжують обстеження пошкоджень. Частково є перебої із електропостачанням, ремонтні бригади працюють над відновленням", — констатував Олексій Кулеба.Нагадаємо, що напередодні в Одеській області через ворожу атаку по порту "Південний" сталося загоряння контейнерів із борошном та рослинною олією. Внаслідок чого продукти горіння та рослинна олія потрапили в акваторію Чорного моря..

Державна прикордонна служба України оприлюднила актуальні дані щодо завантаженості пунктів пропуску на виїзд до сусідніх країн. Станом на 09:30 вівторка, 23 грудня, на деяких ділянках кордону спостерігається накопичення транспортних засобів.Про це йдеться у зведенні прикордонників у Telegram-каналі.Ситуація на пунктах пропускуЗа оперативною інформацією ДПСУ, ситуація на пунктах пропуску залишається динамічною. Традиційно найбільша активність пасажиропотоку фіксується на кордоні з Польщею, проте затримки можливі й на інших напрямках — залежно від швидкості роботи контрольних служб суміжних держав.Також у відомстві оприлюднили дані щодо завантаження пунктів пропуску:Кордон з Угорщиною:Кордон з Молдовою:Кордон з Польщею:Кордон з Румунією:Кордон зі Словаччиною:Нагадаємо,  21 грудня у мережі з'явилася інформація про масштабні черги на українському кордоні. Найважча ситуація у пунктах пропусків на кордоні з Польщею. Також, за даними речника ДПСУ Андрія Демченка, протягом минулої доби показник перетину кордону перевищив 100 тисяч — загалом був на рівні 112 тисяч перетинів за добу — в обох напрямку.Додамо, у ДПСУ заявляли, що пасажиропотік на кордоні поступово зростає — це пов’язано з різдвяно-новорічними святами. Однак є дні, коли перетнути кордон можна значно швидше. Для цього потрібно правильно вибрати дату, пункт пропуску та заздалегідь підготовлені документи..

Угорщина та Словаччина не підписали висновки грудневого засідання Європейської ради щодо України, які затвердили в ніч на 19 грудня. В документі йдеться про рішення щодо надання Україні 90 мільярдів євро кредиту.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на декількох дипломатів Євросоюзу."Висновки Європейської ради щодо України не підписали дві країни — Угорщина та Словаччина", — повідомив один зі співрозмовників журналістів.До речі, як й Угорщина та Словаччина, Чехія теж домоглася відсутності фінансових зобов’язань щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро. Але, на відміну від Угорщини та Словаччини, вона підписала з 25 країнами частину рішення, яка стосується деталей позики.Цього року Угорщина не підписала жодного тексту висновків Євроради щодо України. В Будапешті це пояснювали протестом проти політики ЄС, що начебто "підтримує війну".Словаччина вперше не погодилася з українською частиною висновків саміту лідерів ЄС. До цього Братислава мала певні застереження, що не заважало їй ставити підписи під переважною більшістю офіційних документів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Вступ України в НАТО блокують Сполучені Штати Америки, Угорщина та Словаччина. У такому випадку Києву потрібні гарантії безпеки, аби укласти мирну угоду.Про це заявив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте, передає Sky News. Посадовець пояснив, що принциповий аспект Альянсу полягає у тому, що будь-яка країна в євроатлантичному регіоні може подати заявку на членство. І під час торішнього саміту у Вашингтоні  союзники домовилися про незворотний шлях України до НАТО."Втім, є практичний аспект, який  полягає в тому, що кілька союзників заявляють, що не дадуть своєї згоди і тому не підтримають одностайність щодо вступу України до НАТО. Це такі країни, як Угорщина, США, Словаччина і, можливо, ще кілька інших", — наголосив Рютте.Генсек НАТО заявив, що на сьогодні постає питання: якщо мирну угоду все ж укладуть, як можна буде запобігти повторному нападу росіян на Україну? І тут, за словами Рютте, мають допомогти гарантії безпеки, які зараз розробляються і складаються з трьох рівнів:перший — це Збройні Сили України, які будуть першою лінією оборони;другий  — заходи, які "Коаліція охочих" розробляла протягом останніх кількох;третій — підтримка США."Американський президент сказав у серпні, що він хоче, щоб США були частиною цих гарантій безпеки. І зараз тривають дискусії про те, що саме це означатиме і як виглядатиме цей колективний пакет гарантій безпеки. Це зараз є предметом дискусії", — зауважив Рютте.Нагадаємо, раніше стало відомо, що рішення щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро не матиме фінансових зобов’язань для трьох європейських країн. Чехія, Угорщина та Словаччина не братимуть у цьому участі..

Рішення щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро не матиме фінансових зобов’язань для трьох європейських країн. Чехія, Угорщина та Словаччина не братимуть у цьому участі.Про це свідчать висновки, ухвалені під час засідання Європейської ради з питання фінансування України."Для забезпечення необхідної фінансової підтримки України з другого кварталу 2026 року, включно з її військовими потребами, Європейська Рада погоджується надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки на основі запозичень ЄС на ринках капіталу, підкріплених бюджетним резервом ЄС. Завдяки посиленій співпраці (стаття 20 Угоди про ЄС) щодо інструменту, що базується на статті 212 (Додаткової Угоди про ЄС), будь-яка мобілізація ресурсів бюджету як гарантія цього кредиту не матиме впливу на фінансові зобов'язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини", — йдеться в документі.У висновках пояснюється, що цей кредит Україна погасить лише після отримання репарацій."До того часу ці активи залишатимуться знерухомленими, ЄС залишає за собою право використовувати їх для погашення позики у повній відповідності до законодавства ЄС та міжнародного права", — наголосили лідери Євросоюзу.Європейська рада також зазначила, що, згідно з попередніми висновками, "активи Росії повинні залишатися знерухомленими, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй шкоду, завдану її війною". "Європейський Союз, враховуючи безпрецедентну ситуацію, ухвалив на підставі статті 122 Договору про ЄС виняткові, тимчасові та належним чином обґрунтовані надзвичайні заходи, що знерухомлюють такі активи на стійкішій основі", — йдеться в документі.Крім того, Європейська рада закликала Раду ЄС і Європарламент продовжити роботу над технічними та правовими аспектами інструментів, що встановлюють репараційний кредит на основі залишків готівки, пов'язаних з іммобілізованими активами Росії.У висновках також йдеться про те, що Європейська рада наголошує на важливості таких елементів стосовно позики, яку нададуть Україні:зміцнення європейської й української оборонної промисловості;подальше дотримання Україною верховенства права, включно з боротьбою з корупцією;специфічний характер політики безпеки й оборони деяких держав-членів та інтереси безпеки й оборони всіх держав-членів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..