
Після потужних санкцій Дональда Трампа проти російських нафтових компаній Віктор Орбан кинувся на поміч своєму кремлівському другу. Під час Другої світової режим Ференца Салаші був останнім союзником Гітлера в Європі. Прем’єр Угорщини своєю метушнею спонукає до історичних паралелей.
TrueUA раніше пояснював, що всі дії Віктора Орбана всередині своєї країни та на зовнішній арені мотивуються виключно одним — прагненням за будь-яку ціну залишитися при владі після квітневих виборів наступного року. Якщо цього не станеться, варіантів у нього небагато — або антикорупційні розслідування та повторення шляху французького екс-президента Ніколя Саркозі, себто доріжка приведе до в’язниці, або втеча за кордон: до друга Путіна, чи до друга Трампа. Якщо останній до того часу ще залишиться другом.
Гіперактивність Орбана цього тижня пов’язана з двома подіями, вкрай негативними для виплеканих намірів лишитися на посаді. Перша — провалилася його ініціатива звести Трампа з Путіним у Будапешті. У провалі винен не він, а Кремль, який відмовився від пропозиції глави Білого дому припинити бойові дії по нинішній лінії фронту, але угорські виборці можуть звинувачувати у слабкості свого голову уряду. Так хотів, що не зміг.
Орбан поспішає зняти негатив, звідси й заява, що "будапештський мирний саміт відбудеться — це можна вважати фактом". Тоді як Трамп чітко дав зрозуміти: перемовини з Путіним можуть відбутися, але вони мають дати "відчутний позитивний результат". Тобто американський президент каже не про місце зустрічі, а про її зміст. Також Орбану ніхто не давав права розписуватися за Україну, де і коли її президент вестиме перемовини. Угорський прем’єр просуває Будапешт як переговорний майданчик, бо це вигідно йому особисто, Путіну, щоб прилетів до Європи, але невигідно Євросоюзу та нам.
Друга подія, звісно ж, санкції Трампа проти "Роснєфті" і "Лукойла". Вони безпосередньо зачіпають Угорщину, яка наперекір усім продовжує імпортувати російську нафту. Хоча президент США звертався до Орбана, аби той відмовився купляти нафту у терористів. І час диверсифікувати поставки у нього був. Тепер він спохватився і заявив, що планує зустрітися з Трампом і переконати його в "необхідності" постачань російської нафти до Угорщини.
"Я незабаром відвідаю Вашингтон, щоб обговорити це з президентом Трампом. Ми спробуємо знайти вихід, особливо для Угорщини", — цитують ЗМІ Орбана.
Варто звернути увагу на два важливих моменти. Перший: посол США при НАТО Метью Вітакер дорікав Угорщині, що та, на відміну від країн-сусідок, не розробила запасного плану на випадок, якщо постачання російської нафти та газу припиняться. Він запевнив, що в процесі відмови від нафти та газу Росії Угорщині готові допомогти США. Але нічого не казав про індульгенцію для цієї країни у вигляді дозволу купляти у Путіна нафту і далі.
Другий момент: візит Орбана до Вашингтона начебто відбудеться у другій половині цього тижня, але коли саме — невідомо. У Трампа нині азійське турне, під час якого він планує зустрітися з китайським вождем Сі Цзиньпіном. Йому не до Орбана. Проте якщо той не виконає санкційних вимог Америки, ризикує погіршити стосунки з Трампом.
Третій момент: мало хто сумнівається, що під час зустрічі з главою Білого дому угорський прем’єр говоритиме не тільки про себе, а й загалом захищатиме нафтові поставки Росії. Днями він заявив: із санкціями проти "Роснєфті" і "Лукойла" Трамп перебільшив. Спочатку Кремль відправив до Вашингтона свого спецпосла Кирила Дмитрієва, який розповідав за океаном, що нафтові санкції страшні не росіянам, а американцям. Візит Дмитрієва з тріском провалився. Остання надія — на Орбана.
Топ-заявою з Будапешта можна вважати оголошення наміру сформувати антиукраїнський альянс в Євросоюзі. Таку заяву зробив не Віктор Орбан, а його радник та однофамілець Балаж Орбан.
"Орбан сподівається об'єднатися з Андреєм Бабішем, чия правопопулістська партія перемогла на нещодавніх парламентських виборах у Чехії, а також зі словацьким прем'єр-міністром Робертом Фіцо, щоб узгодити позиції перед зустрічами лідерів ЄС, включно з проведенням попередніх нарад перед самітом", — розповів радник прем’єра.
Нагадаємо: це той радник, який у вересні минулого року оскандалився на весь світ. Він заявив, що якби Угорщина опинилася на місці України, то не захищалася б від агресії. Навіть його бос від почутого остовпів і назвав слова радника помилкою.
Отже, з одного боку, це продовження українофобської істерії, яка триває в Угорщині ще з весни. З іншого — анонс не тільки антиукраїнської, а й антиєвропейської коаліції, адже названі союзники Орбана відомі своєю розкольницькою поведінкою в ЄС. Наскільки реальною є ймовірність об’єднання такого тріо? Балаж Орбан сподівається на відновлення активних контактів у рамках Вишеградської групи, яка колись була четвіркою — Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія — поки від участі й в ній не відмовилися поляки.
Вишеградську групу у 1991 році створили Вацлав Гавел, Лех Валенса та Йожеф Анталл — демократи, які очолювали свої країни у період падіння так званого "соцтабору". Спроба присвоїти собі Вишеградську групу популістами з авторитарними замашками матиме вигляд знущання з пам'яті засновників спілки. Польський прем’єр Дональд Туск дав влучну характеристику Орбану та його правлінню: Угорщина є найбіднішою країною ЄС унаслідок корупції та захоплення авторитарним режимом у Росії. Бабіш із Фіцо також симпатизують Москві й також потрапляли в поле зору антикорупціонерів.
Утім, й історію з анонсованим "клубом українофобів" варто розглядати у контексті передвиборчої кампанії Орбана. Оживити Вишеградську четвірку йому потрібно для того, щоб показати своїм виборцям, який він крутий геополітик. А ще — прив’язати Бабіша і Фіцо до себе, зробити їх своїми VIP-агітаторами. Інша справа, чи потрібно це їм.
Почнемо з Фіцо. Якщо партія Орбана "Фідес" програє вибори, то словацький прем’єр-міністр позбудеться сильної підтримки, тож бути в злучці з угорським колегою йому наче й вигідно. Але не все так однозначно. Фіцо, на відміну від Орбана, підтримує вступ України до Євросоюзу. 17 жовтня він заявив:
"Пріоритетом є транскордонне співробітництво і європейська інтеграція України. Щодо цього ми ніколи нічого іншого не говорили. Якщо ваша країна ухвалила рішення і вважає, що ваше майбутнє в Євросоюзі, то ми також вважаємо, що те, що ви будете в ЄС — підтримає стабільність в регіоні й надасть нові імпульси для наших двосторонніх відносин".
Також, на відміну від Угорщини, Словаччина не блокує санкції проти Росії.
Відрізняється й погляд Братислави й Будапешта на репараційний кредит Україні коштом заморожених в Європі російських активів. Вони обоє — проти використання цих грошей, але з різною аргументацією. Фіцо каже, що і надалі допомагатиме Україні в гуманітарній сфері, в розмінуванні, однак не хоче фінансувати військові потреби. У той час як Орбан лякає Євросоюз війною та закликає до прямих переговорів Європи з Росією. До слова: у питанні репараційного кредиту цих двох єднає ще одне — їхню думку не питають, рішення ухвалюватиметься ЄС кваліфікованою більшістю, а не одностайно.
Наступний — Бабіш. Його партія ANO отримала на виборах найбільше голосів, проте формування коаліційного уряду — затягується. За словами Бабіша, він сподівається, що уряд сформують не пізніше середини грудня. Президент Петер Павел повідомив Бабішу свої очікування: склад уряду не має послабити принципи демократичної держави, втілені в конституції. У Чехії останнє слово при затвердженні кабінету міністрів — за президентом. Так що радник Орбана поспішив сказати "гоп", - Бабішу доручили формувати уряд, але не факт, що цей уряд запрацює. Це, по-перше. По-друге, потенційний чеський прем’єр хоч і євроскептик та обіцяв не давати Україні жодної крони, однак від нього не чули незгоди з членством нашої держави в Євросоюзі.
От і виходить, що Орбан може створити антиукраїнський альянс хіба з Путіним. Тільки без Угорщини, бо угорці — проти такого альянсу.